Міністерство освіти і науки України

Дніпровський ліцей інформаційних технологій

при Дніпровському національному університеті
імені Олеся Гончара

Курсова робота на тему:

“Лабораторний практикум:
Дослідження характеристик кіл
постійного струму”
Роботу виконав:
Джунь Нікіта Сергійович,
учень 10-В класу
Науковий керівник:
Козлова Тетяна Іванівна,
вчитель фізики комунального закладу
освіти «Дніпровський ліцей
інформаційних технологій при
Дніпровському національному
університеті імені Олеся Гончара»
Дніпровської міської ради, вчитель-
методист, відмінник освіти України

Дніпро – 2023
 1

Зміст
Вступ..................................................................................................................... 2
Розділ 1: Теоретична частина ............................................................................ 3
1.1 Загальні положення постійного електричного струму ..................... 3
1.2 Умови існування електричного струму .............................................. 4
1.3 Електричне коло та його елементи ..................................................... 4
1.4 Електрична схема та умовні позначення елементів електричного
кола ....................................................................................................................... 5
1.5 Основні фізичні величини, які характеризують електричний струм
............................................................................................................................... 7
Розділ 2: Практична частина .............................................................................. 8
Лабораторна робота №1: «Дослідження з’єднання резисторів у
колі постійного струму» .................................................................................. 8
2.1.1 Теоретичні відомості ......................................................................... 8
2.1.2 Хід роботи ........................................................................................... 8
2.1.3 Висновок ........................................................................................... 12
Лабораторна робота №2: «Дослідження характеристик змішаного
з’єднання резисторів способом моста Вітстона» ...................................... 12
2.2.1 Теоретична довідка .......................................................................... 12
2.2.2 Хід роботи ......................................................................................... 14
Лабораторна робота №3: «Дослідження з’єднання конденсаторів у
колі постійного струму» ................................................................................ 17
2.3.1 Теоретичні відомості ....................................................................... 17
2.3.2 Хід роботи ......................................................................................... 17
2.3.3 Висновок ........................................................................................... 21
Лабораторна робота №4: «Дослідження властивостей
конденсатора» ................................................................................................. 21
2.4.1 Теоретична довідка .......................................................................... 21
2.4.1.1 Заряд конденсатора. ...................................................................... 22
2.4.1.2 Розрядка конденсатора. ................................................................ 22
2.4.1.3 Застосування конденсаторів в електроприладах і побутовій
техніці: ................................................................................................................ 23
2.4.2 Хід роботи: ........................................................................................ 24
Висновки .................................................................................................. 29
Список використаних джерел .......................................................................... 30
 2

Вступ
Актуальність теми: У наш нелегкий час, у багатьох громадян відключають
світло і це завдає дискомфорту у побутовому житті. У моїй роботі досліджувані
компоненти використовуються у зарядних пристроях та повербанках, з будовою
яких буде корисно познайомитися.
Також моя робота допоможе сформувати знання для складання
найпростіших схем з світлодіодом для освітлення приміщень у вечірній час.
Мета роботи: За мету своєї роботи я ставлю дослідження таких кіл
постійного струму:
- Послідовне та паралельне з’єднання резисторів та конденсаторів
- Міст Вітстона, його властивість та підключення до нього діод та
конденсатор;
- Конденсатор, його властивості та графік залежності струму від часу при
розрядці та зарядці;
Об’єкт дослідження роботи: характеристики постійного струму
Предмет дослідження: різні електричні кола постійного струму
Методи дослідження: у ході роботи використано такі методи дослідження:
теоретичний, аналітичний, описовий, методи спостереження
Джерельна база роботи: документальні та веб-матеріали на дану тему.
 3

Розділ 1: Теоретична частина

Уявити собі сучасну цивілізацію без електрики неможливо. І ще пару сотень
років тому письменники-фантасти, які писали про його застосування в побуті,
самі навряд чи вірили, що воно отримає таке поширення. Але в наші дні
електрика буквально всюди, і його відкриття і приборкання дало людській
цивілізації потужний поштовх вперед.

1.1 Загальні положення постійного електричного струму

Електричний струм – це направлений рух електричних зарядів, які
приводяться в рух електричним полем або рухаються на протидію електричному
полю. Чисельно електричний струм характеризують швидкістю переміщення
електричних зарядів.
Рухомі носії зарядів у провіднику
переміщуються під дією зовнішнього
електричного поля доти, доки не вирівняються
потенціали всіх точок провідника. Проте якщо
у двох точках провідника якимось чином
Рис. 1.1 Електричний струм в
штучно підтримувати різні потенціали, то це металевому провіднику
поле забезпечуватиме безперервний рух зарядів: позитивних — від точок з
більшим потенціалом до точок з меншим потенціалом, а негативних — навпаки.
Коли ця різниця потенціалів не змінюється із часом, то в провіднику
встановлюється постійний електричний струм.
 4
Упорядкований рух вільних зарядів у провіднику називається електричним
струмом провідності, або електричним струмом.

1.2 Умови існування електричного струму

Для існування електричного струму необхідне виконання певних умов,
серед яких:
1. Наявність вільних заряджених частинок;
2. Наявність джерела струму, що створює електричне поле, дія якого
зумовлює впорядкований рух вільних заряджених частинок;
3. Замкненість електричного кола, що забезпечує циркуляцію вільних
заряджених частинок.
Звернемо увагу, що в залежності від величини питомого опору, який
речовини чинять постійному струму, вони поділяються на провідники,
напівпровідники, діелектрики.
За характеристиками струму слід розрізняти два типи: постійний та змінний.
Постійним називають електричний струм, сила та напрям якого з часом не
змінюються, а змінним – у якого вище вказані показник змінюються.

1.3 Електричне коло та його елементи

З'єднані провідниками в певному порядку джерело струму, споживачі,
замикальні (розмикальні) пристрої складають електричне коло.
Повне електричне коло містить джерело та
споживачі електричного струму, а також пристрій
для замикання (розмикання) електричного кола. За
напрямок струму в колі умовно обирають напрямок
від позитивного полюса джерела струму до
негативного (реальний рух носіїв струму –
електронів – відбувається у зворотному напрямку Рис. 1.2
(рис. 1.2)).
 5
Щоб показати, які саме електричні пристрої необхідні для одержання
певного електричного кола і як їх потрібно з’єднувати, використовують
електричні схеми (або просто схеми).

1.4 Електрична схема та умовні позначення елементів

електричного кола
Електрична схема — це креслення, на якому умовними позначеннями
показано, з яких елементів складається електричне коло і в який спосіб ці
елементи з'єднані між собою. Напрямок струму показують на схемах стрілкою.
Умовні позначення елементів електричного кола, які використовуються у
лабораторних роботах, наведено в таблиці 1.1. Зверніть увагу на позначення
джерел струму (гальванічного елемента або акумулятора та батареї гальванічних
елементів або акумуляторів): прийнято, що довга риска позначає позитивний
полюс джерела струму, а коротка — негативний. Також, деякі елементи мають
полярність підключення, а саме діод та електролітичний конденсатор. Зазвичай
це вказується у маркуванні елементів: діод пропускає струм у напрямку стрілки
у його маркуванні, а конденсатор має позначку «+» на корпусі.
Таблиця 1.1
Умовні позначення елементів електричного кола
Елемент електричного кола Умовне позначення

Гальванічний елемент або

акумулятор

Батарея гальванічних елементів або

акумуляторів

З’єднання проводів
 6

Перетин проводів без з’єднання

Резистор

Конденсатор

Діод, світлодіод

Ключ

Затискачі для під’єднання приладу

Мультиметр DT9208A

Мультиметр DT830-B

Мультиметр на основі мікросхеми

GM328
 7

1.5 Основні фізичні величини, які характеризують

електричний струм
Таблиця 1.2
Основні фізичні величини, які характеризують електричний струм
Фізична Одиниця
Формула Опис
величина виміру
Скалярна величина, що
дорівнює відношенню заряду 𝑞,
𝑞 [𝐼] = 𝐴
Сила струму 𝐼= який проходить через
𝑡 (ампер)
поперечний переріз провідника,
до часу 𝑡.
𝐴 Фізична величина, модуль якої
[𝑗] = 2
Густина 𝐼 м дорівнює відношенню сили
𝑗= (ампер на метр струму 𝐼 до площі поперечного
струму 𝑆
квадратний) перерізу провідника 𝑆.
Фізична величина, що залежить
від матеріалу та пропорційна
Електричний 𝑙 [𝑅] = Ом
𝑅 =𝜌⋅ довжині провідника і обернено
опір 𝑆 (ом)
пропорційна площі його
поперечного перерізу.
[𝑅] = В Фізична величина, пропорційна
Напруга 𝑈 =𝐼⋅𝑅
(вольт) силі струму та опору.
Фізична величина, що
[𝐴] = Дж пропорційна напрузі, силі
Робота 𝐴 =𝑈⋅𝐼⋅𝑡
(джоуль) струму та часу, за який ця
робота виконується.
Фізична величина, що дорівнює
відношенню роботи
𝐴 [𝑃] = Вт
Потужність 𝑃= електричного струму до часу,
𝑡 (ватт)
протягом якого вона
виконується.
 8

Розділ 2: Практична частина

Лабораторна робота №1: «Дослідження з’єднання
резисторів у колі постійного струму»
Мета: дослідити закони з’єднання резисторів практичним шляхом.
Обладнання: три резистори різного номіналу опору, проводи, мультиметр
DT9208A.

2.1.1 Теоретичні відомості

Існує два види підключення електронних компонентів: послідовне та
паралельне. Взагалі зустрічається мішаний тип підключення, де
використовується обидва способи підключення.

Рис. 2.1 Послідовне підкл. Рис. 2.2 Паралельне підкл.

Uзаг = U1 = U2 = U3
Iзаг = I1 = I2 = I3
Iзаг = I1 + I2 + I3
Uзаг = U1 + U2 + U3
1/Rзаг = 1/R1 + 1/R2 + 1/R3
Rзаг = R1 + R2 + R3

2.1.2 Хід роботи

1) Переключаємо мультиметр у режим вимірювання опору (для перевірки
правильності підключення щупів та вибору режиму, слід з’єднати щупи між
собою – мультиметр покаже опір, приблизно рівний нулю).
2) Вимірювання опорів проводимо шляхом з’єднання виходів резистора та
щупів мультиметра.
3) Занесемо номінальні опори резисторів у таблицю 2.1.
 9
4) Вимірюємо по черзі реальні опори кожного резистора та занесемо
результати у таблицю 2.1.
Таблиця 2.1
Опори резисторів

Рис.2.3 Схема Рис 2.4 Фото замірів

Рис.2.5 Схема Рис 2.6 Фото замірів

Рис.2.7 Схема Рис 2.8 Фото замірів

 10

Рис.2.9 Схема Рис 2.10 Фото замірів

5) Розрахуємо опір кола за формулою: 𝑅заг = 𝑅1 + 𝑅2 + 𝑅3

Розрахунок з номінальними даними: 𝑅н. заг. = 𝑅н1 + 𝑅н2 + 𝑅н3 = 11,1 Ом
Розрахунок з фактичними даними: 𝑅с. заг. = 𝑅с1 + 𝑅с2 + 𝑅с3 = 101,7 + 989 +
+ 9790 = 10880,7 Ом, отримані дані з експерименту 𝑅заг = 10,870 Ом

Рис.2.11 Схема Рис 2.12 Фото замірів

1 1 1 1
6) Розрахуємо опір кола за формулою: = + => 𝑅заг = 1 1
𝑅заг 𝑅1 +𝑅2 𝑅3 +
𝑅1 +𝑅2 𝑅3

1
Розрахунок з номінальними даними: 𝑅н. заг. = 1 1 = 990 Ом
+
𝑅н1 +𝑅н2 𝑅н3

1
Розрахунок з фактичними даними: 𝑅с. заг. = 1 1 = 981 Ом, отримані
+
𝑅с1 +𝑅с2 𝑅с3

дані з експерименту 𝑅заг = 981 Ом

 11

Рис.2.13 Схема Рис 2.14 Фото замірів

1
7) Розрахуємо опір кола за формулою: 𝑅заг = 𝑅1 + 1 1
+
𝑅 2 𝑅3
1
Розрахунок з номінальними даними: 𝑅н. заг. = 𝑅н1 + 1 1 = 1009 Ом
+
𝑅н2 𝑅н3
1
Розрахунок з фактичними даними: 𝑅с. заг. = 𝑅с1 + 1 1 = 1000 Ом, отримані
+
𝑅с2 𝑅с3

дані з експерименту 𝑅заг = 1000 Ом

Рис.2.15 Схема Рис 2.16 Фото замірів

1 1 1 1 1
8) Розрахуємо опір кола за формулою: = + + => 𝑅заг = 1 1 1
𝑅заг 𝑅1 𝑅2 𝑅3 + +
𝑅1 𝑅2 𝑅3
1
Розрахунок з номінальними даними: 𝑅н. заг. = 1 1 1 = 91,3 Ом
+ +
𝑅н1 𝑅н2 𝑅н3
1
Розрахунок з фактичними даними: 𝑅с. заг. = 1 1 1 = 91,5 Ом, отримані
+ +
𝑅𝑐1 𝑅𝑐2 𝑅𝑐3

дані з експерименту 𝑅заг = 91,4 Ом

Таблиця 2.2
Результати досліджень

Номер схеми кола R, Ом |ΔR|, Ом R ± Δ R, Ом

 12
1 10870 10,7 10870±10,7
2 91,4 0,1 91,4±0,1
3 981 9 981±9
4 1000 9 1000±9

9) Далі за допомогою проводів збираємо чотири наступні схеми та

вимірюємо їх загальний опір. Усі результати записуємо у таблицю 2.2. Усі етапи
вимірювання також можна побачити на рисунках вище:
10) Розрахуємо інструментальну похибку за формулою:𝛥𝑅 = |𝑅с. заг. − 𝑅заг |

2.1.3 Висновок
Виконуючи цю лабораторну роботу, ми ознайомились з роботою
мультиметра DT9208A, навчилися вимірювати опір резисторів та довели
справедливість законів з’єднання резисторів. Усі похибки пов’язані з точністю
обладнання, а саме з точністю мультиметра та додаткового опору провідників.
Але усі похибки не перевищують 10 Ом, тому результати лабораторної роботи
можна вважати успішними.

Лабораторна робота №2: «Дослідження

характеристик змішаного з’єднання резисторів
способом моста Вітстона»
Мета: дослідити міст Вітстона практичним шляхом, дослідити коло
постійного стурму при включенні до нього діода та конденсатора.
Обладнання: батарея напругою 5 В, вимикач, резистори 2 по 100 Ом та 2
по 1000 Ом, проводи, конденсатор, діод та мультиметр DT830-В.

2.2.1 Теоретична довідка

Ми розібралися зі стандартними законами паралельного та послідовного
з’єднання, які найчастіше зустрічаються у різних схемах. Але існують
нестандартні ситуації, при яких знання звичайних правил не допомагає.
 13
Прикладом такої ситуації є міст Вітстона. На
рис. 2.17 показана його основна схема. R1, R2, R3,
R4 – це плечі моста, V являється будь-яким
вимірювальним приладом: гальванометром,
амперметром, вольтметром чи нуль-індикатором.
У моєму випадку це буде мультиметр DT-830B. Рис. 2.17. Міст Вітснона
За законом Ома розписуємо струм на всіх елементах, напругу вказуємо як
різницю потенціалів між відповідними вузлами:

𝑈 − 𝜑1 𝜑1 𝜑2 𝑈 − 𝜑2
𝐼1 = ; 𝐼2 = ; 𝐼3 = ; 𝐼4 = ;
𝑅1 𝑅2 𝑅3 𝑅1
𝐼заг = 𝐼1 + 𝐼4 – за законом паралельного з’єднання

За першим законом Кірхгофа: Для частинного випадку:

Для вузла А: 𝐼1 = 𝐼2 + 𝑖 𝜑1 = 𝜑2 = 𝜑:

𝑈−𝜑 𝜑 𝑈 − 𝜑 𝑅1
Для вузла В: 𝐼4 + 𝑖 = 𝐼3 ‫ۓ‬ = ‫ۓ‬ =
𝑅1 𝑅2 𝜑 𝑅2
=>
Записуємо отримане у систему: ‫ 𝑈۔‬− 𝜑 = 𝜑 ‫ 𝑈۔‬− 𝜑 = 𝑅4
‫𝑅 ە‬4 𝑅3 ‫𝜑 ە‬ 𝑅3
𝑈 − 𝜑1 𝜑1 𝜑1 − 𝜑2
‫ۓ‬ = + 𝑅1 𝑅4
𝑅1 𝑅ത2 𝑟 => = => 𝑹𝟏 ∙ 𝑹𝟑 = 𝑹𝟐 ∙ 𝑹𝟒
𝑅2 𝑅3
‫ 𝑈۔‬− 𝜑2 + 𝜑1 − 𝜑2 = 𝜑2
‫𝑅 ە‬4 𝑟 𝑅3

Отримуємо рівняння опорів резисторів моста. Якщо воно справджується,

міст вважається збалансованим та різниця потенціалів на точках А та В буде
нульова, якщо ні – розбалансованим, а різниця потенціалів не нульовою.
 14
2.2.2 Хід роботи

1) Збираємо із запропонованих компонентів схему, показану на рисунку 2.18:

2) Замикаємо вимикач та заміряємо напругу на батареях (рис. 2.19).

Рис. 2.18 Схема моста Рис. 2.19 Напруга на батареях

3) Заміряємо напругу на вітках – вона рівна за законом паралельного з’єднання.

(рис. 2.20 та 2.21)

Рис. 2.20 Напруга на одній вітці Рис. 2.21 Напруга на іншій вітці

4) Вимірюємо напругу на т. А і В – вона рівна нулю, отже міст збалансований

(рис. 2.22).
5) Міняємо місцями резистори на одному з розвітлень, тепер виведена вище
рівність опорів резисторів не справджується та напруга на точках А і В з’явилася.
Отже, міст розбалансований (рис. 2.23).

Рис. 2.22 Покази на т. А і В Рис. 2.23 Покази після заміни

 15

Тепер переходимо до дослідження показників моста при підключенні до нього

діода та конденсатора.

1) Підключаємо діод перед мостом, та бачимо, що від зміни полярності діода

залежить наявність струму у колі - при оберненій полярності струму на мості немає.

Блок рисунків 2.24 Підключення діоду за полярністю

Блок рисунків 2.25 Підключення діоду проти полярності

2) Тепер підключаємо діод в одне з розвітлень моста, та спостерігаємо, що при
оберненій полярності діода струм на розвітлені відстутній.

Блок рисунків 2.26 Підключення діоду за полярністю

Блок рисунків 2.27 Підключення діоду проти полярності

 16

3) Підключаємо конденсатор перед мостом.

При включенні вимикача на мості
формується не постійна напруга, яка спадає
від 2 В до 0,42 В

Рис. 2.28 Зміна напруги з плином часу

Рис. 2.29 Напруга на мості

в момент замикання вимикача Рис. 2.30 Зміна напруги з плином
часу

4) Підключаємо конденсатор до вітки. Напруга

на вітці рівна 4,9 В, але на резисторах
формується спадаюча до 0,42 В напруга, отже
конденсатор не пропускає постійний струм та
його властивості треба досліджувати.
Рис. 2.31 Схема підключення

Рис. 2.32 Загальна напруга на Рис. 2.33 Напруга, яку пропускає

розвітленні конденсатор
 17

Лабораторна робота №3: «Дослідження з’єднання

конденсаторів у колі постійного струму»
Мета: дослідити закон з’єднання конденсаторів практичним шляхом.
Обладнання: три конденсатори різного номіналу, проводи, мультиметр на
основі мікросхеми GM328.

2.3.1 Теоретичні відомості

Способи підключення, розглянуті у теоретичних відомостях лабораторної
роботи №1, стосується і конденсаторів також. Але, на відміну від резисторів,
закони розрахунку загальної ємності відрізняються:

Рис. 2.34 Послідовне підкл. Рис. 2.35 Паралельне підкл.

Iзаг = I1 = I2 = I3 Uзаг = U1 = U2 = U3

Uзаг = U1 + U2 + U3 Iзаг = I1 + I2 + I3

1/Сзаг = 1/С1 + 1/С2 + 1/С3 Сзаг = С1 + С2 + С3

2.3.2 Хід роботи

1) Під’єднаємо до мультиметру два проводи, які вставляємо у різні
секції. Порядок підключення не має значення, головне щоб контакт був тільки з
двома секціями.
2) Інші кінці проводу приєднуємо до конденсатору. Якщо мультиметр
має полярність підключення, то вимірювання проводимо відповідно до правил
підключення. У моєму випадку мультиметр не має обмежень на полярність.
 18

Рис. 2.36 Схема Рис. 2.37 Фото замірів

Номінальна ємність: Сн1 = 10 мкФ; Фактична ємність: Сс1 = 15,93 мкФ

Рис. 2.36 Схема Рис. 2.37 Фото замірів

Номінальна ємність: Сн2 = 100 мкФ; Фактична ємність: Сс2 = 95,52 мкФ

Рис. 2.38 Схема Рис. 2.39 Фото замірів

Номінальна ємність: Сн3 = 470 мкФ; Фактична ємність: Сс3 = 510 мкФ
3) Натискаємо кнопку живлення та чекаємо на результати
вимірювання.
Отримані дані записуємо до таблиці 2.3.

Таблиця 2.3
Номінальні покази конденсаторів
 19
Далі за допомогою додаткових проводів збираємо чотири наступні схеми та
вимірюємо їх загальну ємність. При зборі схем дотримуємося правил полярності
– конденсатори повинні бути розташовані однаковою полярністю з обох сторін!
Усі результати записуємо у таблицю 2.4. Усі етапи вимірювання можна побачити
на рисунках нижче:

Рис. 2.40 Схема Рис. 2.41 Фото замірів

1 1 1 1 1
Формула опору кола: = + + => Сзаг = 1 1 1
Сзаг С1 С2 С3 + +
С1 С2 С3

1
Розрахунок з номінальними даними: Сн. заг. = 1 1 1 = 13,29 мкФ
+ +
Сн1 Сн2 Сн3

1
Розрахунок з фактичними даними: Сс. заг. = 1 1 1 = 13,08 мкФ, отримані
+ +
Сс1 Сс2 Сс3

дані з експерименту Сзаг = 12,61 мкФ

Рис. 2.42 Схема Рис. 2.43 Фото замірів

Формула опору кола: Сзаг = С1 + С2 + С3
Розрахунок з номінальними даними: Сн. заг. = Сн1 + Сн2 + Сн3 = 621,45 мкФ
Розрахунок з фактичними даними: Сс. заг. = Сс1 + Сс2 + Сс3 = 618,6 мкФ,
отримані дані з експерименту Сзаг = 620,7 мкФ
 20

Рис. 2.46 Схема Рис. 2.47 Фото замірів

1 1 1 1
Формула опору кола: = + => Сзаг = 1 1
Сзаг С1 С2 +С3 +
С1 С2 +С3

1
Розрахунок з номінальними даними: Сн. заг. = 1 1 = 15,5 мкФ
+
Сн1 Сн2 +Сн3

Розрахунок з фактичними даними: Сс. заг. = Сс1 + Сс2 + Сс3 = 14,73 мкФ,
отримані дані з експерименту Сзаг = 14,51 мкФ

Рис. 2.44 Схема Рис. 2.45 Фото замірів

1
Формула опору кола: Сзаг = 1 1 + С3
+
С1 С2

1
Розрахунок з номінальними даними: Сн. заг. = 1 1 + Сн3 = 523,6 мкФ
+
Сн1 Сн2

1
Розрахунок з фактичними даними: Сс. заг. = 1 1 + Сс3 = 522,3 мкФ,
+
Сс1 Сс2

отримані дані з експерименту Сзаг = 523,7 мкФ

 21
Таблиця 2.4

Номер схеми кола С, мкф |ΔС|, мкф С ± Δ С, мкф

1 12,61 0,68 12,61±0,68
2 620,7 0,75 620,7±0,75
3 14,51 0,99 14,51±0,99
4 523,7 0,1 523,7±0,1
Інструментальну похибку рахуємо по такому принципу:
ΔС = СC. Н. – С, де СC. Н. – ємність схеми з номінальними ємностями конденсаторів.

2.3.3 Висновок
У даній роботі ми ознайомились з роботою мультиметра на основі мікросхеми
GM328, навчилися вимірювати ємність конденсаторів та довели справедливість
законів їх з’єднання. Усі похибки пов’язані з точністю обладнання, а саме з
точністю мультиметра та додаткового опору провідників.

Лабораторна робота №4: «Дослідження

властивостей конденсатора»
2.4.1 Теоретична довідка
Конденсатор (від латинського слова «condensare» —
«згущувати», «згущувати») — біполярний прилад із
певною або змінною величиною ємності та низькою
провідністю, який здатний концентрувати, накопичувати
та віддавати заряд. електричного струму до інших
елементів електричного ланцюга. Рис. 2.48
У найпростішому варіанті він складається з двох електродів у вигляді
пластин (або кришок), які накопичують протилежні заряди і тому відокремлені
один від одного діелектриком невеликої товщини порівняно з розмірами самих
струмопровідних оболонок.
 22
Однак на практиці всі вироблені
конденсатори являють собою
багатошарові рулони електродних стрічок
у формі циліндра або паралелепіпеда,
розділених діелектричними
сферами (рис. 2.49).

2.4.1.1 Заряд конденсатора. Рис. 2.49 Будова конденсатора

У момент підключення до джерела живлення на електродах залишається
найбільше місця, тому зарядний струм максимальний, але в міру накопичення
заряду струм буде зменшуватися і повністю зникати після повної зарядки. При
зарядці на одній пластині будуть збиратися негативно заряджені частинки -
електрони, а на іншій - іони, позитивно заряджені частинки. Діелектрик не дає їм
перескочити на протилежну сторону конденсатора. Під час зарядки напруга
також зростає від нуля до початку зарядки і досягає максимуму в самому кінці,
який дорівнює напрузі джерела живлення.

2.4.1.2 Розрядка конденсатора.

Якщо після зарядки вимкнути джерело живлення і підключити
навантаження R, воно само перетвориться на джерело струму. При підключенні
навантаження між пластинами утворюється ланцюг. Негативно заряджені
електрони рухаються через вантаж до позитивно заряджених іонів на іншій
пластині відповідно до закону притягання між різнорідними зарядами. У момент
підключення навантаження початковий струм за законом Ома дорівнюватиме
напрузі на електродах (дорівнює напрузі джерела живлення в кінці зарядки
конденсатора) поділеному на опір навантаження.
Після проходження струму конденсатор починає поступово втрачати заряд
або розряджатися. При цьому напруга почне зменшуватися, за законом Ома і
сила струму. При цьому, чим вищий рівень розряду оболонок, тим менша
швидкість падіння напруги і струму. Процес закінчиться після того, як напруга
на електродах конденсатора стане нульовим.
 23
Час прямолінійної зарядки конденсатора залежить від його ємності. Чим він
більший, тим довше заряд буде проходити по ланцюгу.
Час розряду залежить від величини підключеного навантаження. Чим
більше підключається опір R, тим менше буде струм розряду.
Конденсатори широко використовуються у всіх електронних і
радіотехнічних схемах. Разом з транзисторами і резисторами вони складають
основу радіотехніки.

2.4.1.3 Застосування конденсаторів в електроприладах і

побутовій техніці:
Завдяки здатності конденсаторів тривалий час накопичувати заряд, а потім
швидко розряджатися в низькоомні спалахи для створення імпульсу, це робить
їх незамінними при виробництві фотоспалахів, електромагнітних
прискорювачів, лазерів і т.д.
Здатність конденсатора накопичувати і зберігати електричний заряд
протягом тривалого часу дозволила використовувати його в елементах для
зберігання інформації. А також як джерело живлення малопотужних пристроїв.
Наприклад, щуп електрика, який досить вставити в розетку на пару секунд, поки
не зарядиться вбудований конденсатор, а потім ним можна весь день
продзвонювати ланцюг. Але, на жаль, конденсатор значно поступається в
здатності акумулювати електроенергію акумуляторної батареї через струми
витоку (саморозряд) і неможливість акумулювати електроенергію великої
величини.
Електроємність конденсатора вимірюється відношенням кількості заряду на
𝑞
одній з обкладок до різниці потенціалів між обкладками: 𝐶 =
𝑈
Кл
Одиниці вимірювання: [𝐶] = = Ф (1 Фарад).
В
 24
2.4.2 Хід роботи:
1) Ознайомимося з еквівалентною схемою
на рис. 2.50, потім збираємо її з запропонованих
електронних компонентів. Світлодіод 1 – червоний,
світлодіод 2 – зелений. Увага! Дотримуємося
полярності компонентів для правильного
функціонування схеми.
2) Замикаємо вимикач 1. Світлодіод 1
засвітиться та згасне через деякий час. Розмикаємо Рис. 2.50 Схема
вимикач 1.
3) Замикаємо вимикач 2. Світлодіод 2 засвітиться та згасне через
деякий час. Розмикаємо вимикач 2.
4) Проаналізуємо те, що відбулося:
a. При замиканні ключа 1 струм починає текти
проти годинникової стрілки. Ключ 2 розімкнутий, тому
візьмемо активну частину схеми (рис. 2.51). Резистор
потрібен тут для обмеження струму на світлодіод. При
замиканні ключа струм проходить через конденсатор
(про це свідчить світло світлодіоду) та заряджає його.
Коли конденсатор повністю зарядиться, його опір
зросте, що зупинить потік струму (світлодіод згасне).
Таким чином, ми зарядили конденсатор і ключ 1 можна
роз’єднати. Рис. 2.51
 25
b. При замиканні ключа 2 починає працювати
друга частина схеми (рис. 2.52). Напрям струму
встановлюється за годинниковою стрілкою відповідно
до напряму позитивного електрода конденсатора.
Резистор обмежує струм на інший світлодіод. При
замиканні ключа конденсатор починає віддавати
накопичену енергію, стаючи джерелом струму у цьому
контурі (про це свідчить світло світлодіоду). Під час
розрядки конденсатора, струм поступово буде
зменшуватись (поступове згасання світлодіоду). Таким
чином, ми розрядили конденсатор. Рис. 2.52
Ми переконалися у властивості конденсатора
накопичувати та віддавати заряд. Тепер подивимось
на показники приладів, які дозволять нам
побудувати графіки.
Трохи змінимо схему, прибравши одну батарею,
світлодіоди та помінявши місцями конденсатор та
резистор. Але тепер під номерами 1 та 2 ми будемо
ставити амперметри: мультиметр DT-830B та
шунтований мікроамперметр. Рис. 2.53 Змінена схема
Визначимось з межею вимірювання: на мультиметрі це режими до 200 мкА
та до 2000 мкА. З гальванометром проводимо розрахунки шунтування у вигляді
задачі.
 26

Дано: Розв'язання:
До амперметра опором RA та межею вимірювання IA
𝐼𝐴 = 10мкА = 10−5 А
паралельно приєднуємо резистор RШ.
𝑅𝐴 = 936 Ом За правилом: 𝑈𝐴 = 𝑈Ш ,
𝑅Ш = 100 Ом від закону Ома: 𝑈 = 𝐼 ⋅ 𝑅,
звідси 𝐼𝐴 ⋅ 𝑅𝐴 = 𝐼Ш ⋅ 𝑅Ш ;
IШ – ?
Виражаємо ІШ та перевіряємо одиниці виміру:
𝐼𝐴 ⋅𝑅𝐴 А∙Ом
𝐼Ш = , [𝐼Ш ] = = А, 𝐼41 = 9 ⋅ 10−5 А ≈ 10−4 𝐴 =
𝑅Ш Ом
0,1м𝐴

Зверху – рис. 2.54 - схема до задачі

Справа – рис. 2.55 - фото з замірами опору
амперметра

Надалі позначатимемо цей міліамперметр

таким чином:

Далі діємо за принципом у першому досліді:

1) Під’єднаємо міліамперметр до пари клем 1. Увага! Дотримуємося
полярності підключення для запобігання шкоди обладнанню.
 27
2) Замикаємо вимикач 1 та фіксуємо покази міліамперметра при зарядці
конденсатора на камеру сповільненої зйомки.

Рис. 2.55 та 2.56 – кадри з відео

3) Пророблюємо теж саме з парами клем 2 та вимикачем два, фіксуючи
покази міліамперметра при розрядці конденсатора.
4) Результати вимірювань заносимо у таблицю для побудови графіків:
t1 I1 t2 I2
0 0 0 0
0,25 0,005 0,25 0,005
0,5 0,016 0,5 0,012
0,75 0,03 0,75 0,025
1 0,039 1 0,035
1,25 0,043 1,25 0,042
1,5 0,048 1,5 0,048
1,55 0,048 1,65 0,048
1,75 0,043 1,75 0,045
2 0,04 2 0,04
2,25 0,033 2,25 0,03
2,5 0,02 2,5 0,0225
2,75 0,01 2,75 0,012
3 0,005 3 0,005
3,1 0 3,15 0
 28
5) Засобами застосунку Microsoft Excel будуємо графіки:

Графік І(t) зарядки конденсатора 100 мкФ

0,06

0,05

0,04
I, мА

0,03

0,02

0,01

0
0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5
t, ум. од. часу

Графік І(t) розрядки конденсатора 100 мкФ

0,06

0,05

0,04
І, мА

0,03

0,02

0,01

0
0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5
t, ум. од.часу
 29
Далі порівняємо отримані графіки з теоретичним:

Зауваження до графіків:
Із-за використання аналогового
міліамперметра, при прокрутці стрілки
проходить деякий час, тому зростаюча
частина графіку та максимальне його
значення спотворене – в теоретичному
випадку струм підіймається одразу
після подачі напруги. Рис. 2.57 Теоретичний графік
графік

Висновки
У результаті проведених лабораторних робіт, ми дізналися:
1) Як позначаються елементи електричного кола у електричних схемах;
2) Навчилися відтворювати електричні кола з електричної схеми;
3) Дізналися про правила безпечного підключення деяких елементів
електричного кола;
4) Довели справедливість законів послідовного та паралельного з’єднання
резисторів та конденсаторів;
5) Досліджено основну характеристику моста Вітстона, яка справджується
при виконанні рівності добутків резисторів;
6) Дослідили властивості конденсаторів, а саме:
- Здатність накопичувати заряд та віддавати його;
- Графік залежності струму від часу у колі постійного струму;
А також зробили висновок, що конденсатор не доцільно використовувати у
колах постійного струму.
7) Наведено приклад роботи з мультиметрами DT9208A, DT830-B та
основаному на мікросхемі GM328.
 30

Список використаних джерел

1) Призначення конденсатора і принцип його роботи
[Електронний ресурс]. – 2023. – Режим доступу до ресурсу:
https://remontu.com.ua/priznachennya-kondensatora-i-princip-jogo-roboti.
2) Конденсатори. Процеси зарядки та розрядки конденсаторів
[Електронний ресурс]. – 2021. – Режим доступу до ресурсу:
https://www.youtube.com/watch?v=KVcwNrHgmGY&t=14s.
3) Міст Вітстона та метод вузлових потенціалів | Олімпіадна фізика,
електричний струм | 8, 9, 10, 11 класи
[Електронний ресурс]. – 2019. – Режим доступу до ресурсу:
https://www.youtube.com/watch?v=OeUli5cYQoI&t=1308s.
4) Інструкція до електронного конструктору «Знаток», 999 схем
[Електронний ресурс]. – 2005. – Режим доступу до ресурсу:
https://f.ua/statik/files/products/2586/znatok-shkola-999shem_1263.pdf.