Струм у металах. Джерела електричного струму.

Урок
Електричне коло та його основні елементи 1

1. Налаштуйся на активну роботу на уроці.

2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.
3. Пригадай!
yy Що називають електричним струмом?
yy Яку будову мають метали?
yy Чому дорівнює заряд електрона?
¾¾ Переглянь відеофрагменти та назви дії електричного струму.
4. Переглянь презентацію «Електричний струм (частина 1)». Виконай завдання. У разі потре-
би скористайся текстом на с. 44.
4.1. Напиши, які види енергії перетворюються на електричну енергію в різних джерелах
струму.
Джерела електричного струму — це пристрої, у яких відбувається перетворення
різних видів енергії на електричну енергію

Електрофорна машина → на електричну

Фотоелементи → на електричну

Гальванічний елемент
→ на електричну
Акумулятор

Термоелемент → на електричну

4.2. Поясни, що ілюструють подані рисунки.

4.3. Поміркуй, у чому полягає принципова різниця між акумулятором і гальванічним

елементом як джерелами струму.

3
 4.4. Познач на рисунку стрілкою напрямок електричного струму та напрямок руху елек-
тронів у колі.

Джерело y
струму

4.5. Назви відомі тобі споживачі електричної енергії.

4.6. Щоб показати подільність електричного заряду, заряджений та незаряджений елек-

троскопи з’єднали металевим стрижнем. Поясни, чому стрижень потрібно закріплю-
вати на пластмасовій або дерев’яній ручці. Що б ми спостерігали після з’єднання
електроскопів? Обґрунтуй свою думку.
А Б

5. Переглянь презентацію «Електричний струм (частина 2)». Виконай завдання. У разі потре-
би скористайся текстом на с. 45.
5.1. Напиши назви елементів електричного кола.

– +

– +

4
5.2. Склади за рисунком електричне коло. Перевір, чи горить лампа. Накресли електрич-
ну схему. Познач напрямок електричного струму.

5.3. На рисунку зображено електричну схему. Напиши назви елементів електричного

кола та поясни, як воно працює. Де в побуті можна застосувати цю схему?

+ –

5.4. Розглянь електричну схему. Поясни, як працює електричне коло, коли ключ розімкне-
ний і коли замкнений.
+ –

5.5.* Накресли схему електричного кола, у якому лампу можна вмикати та вимикати
з двох різних місць. Елементи кола: джерело струму, два ключі, лампа.

5.6.* Переглянь відеофрагмент й озвуч його.

* — завдання підвищеного рівня складності.

5
6. Вивчи інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно».

1. Джерело електричного струму — це пристрій,

у якому відбувається перетворення різних видів енергії
(механічної, теплової, світлової, хімічної) на електричну енергію.
2. Умови існування електричного струму:
 наявність у середовищі зарядів, які можуть вільно рухатися;
 наявність джерела струму (зовнішнього електричного поля),
що впорядковує рух вільних зарядів;
 наявність замкненого електричного кола.
3. Електричний струм у металах —
це напрямлений рух вільних електронів.
4. За напрямок струму в колі умовно приймають напрямок,
у якому рухалися б по колу частинки з позитивним зарядом,
тобто напрямок від позитивного полюса джерела струму до негативного.
5. Електричне коло складається із джерела енергії (джерела струму),
вимикачів (ключів), споживачів енергії (користувачів),
електровимірювальних приладів, з’єднаних між собою провідниками.
6. Електрична схема — це креслення,
на якому умовними позначеннями показують,
з яких елементів складається електричне коло
і в які способи ці елементи з’єднано між собою.

7. Переглянь відеофрагменти про джерела струму з картоплі та лимонів. Поміркуй, які пере-
творення енергії відбуваються в цих джерелах струму. Які ще овочі та фрукти можна вико-
ристовувати як джерела струму? За необхідності скористайся інтернетом.

6
 1

Урок
Домашнє завдання
1

1. Опрацюй параграфи підручника (за рекомендацією вчителя). Дай відповіді на запитання

наприкінці параграфів.
2. Повтори інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно». Перекажи її стільки разів,
скільки потрібно, щоб відтворити на уроці.

1. Джерело електричного струму — це пристрій,

у якому відбувається перетворення різних видів енергії
(механічної, теплової, світлової, хімічної) на електричну енергію.
2. Умови існування електричного струму:
 наявність у середовищі зарядів, які можуть вільно рухатися;
 наявність джерела струму (зовнішнього електричного поля),
що впорядковує рух вільних зарядів;
 наявність замкненого електричного кола.
3. Електричний струм у металах —
це напрямлений рух вільних електронів.
4. За напрямок струму в колі умовно приймають напрямок,
у якому рухалися б по колу частинки з позитивним зарядом,
тобто напрямок від позитивного полюса джерела струму до негативного.
5. Електричне коло складається із джерела енергії (джерела струму),
вимикачів (ключів), споживачів енергії (користувачів),
електровимірювальних приладів, з’єднаних між собою провідниками.
6. Електрична схема — це креслення,
на якому умовними позначеннями показують,
з яких елементів складається електричне коло
і в які способи ці елементи з’єднано між собою.

3. Виконай завдання.
¾¾ Накресли схему зображеного електричного кола. Познач на схемі напрямок руху електро-
нів у колі та напрямок електричного струму.

7
¾¾ Накресли схему електричного кола, що складається з батареї гальванічних елементів,
трьох ламп, трьох ключів. Кожну лампу потрібно вмикати окремим ключем.

¾¾ У госпіталі в кімнаті чергової медичної сестри є електричний дзвінок, а над дверима кож-
ної з трьох палат — лампа. Накресли таку схему електричного кола, щоб у пацієнтів, які
лежать у трьох окремих палатах, була можливість вмикати дзвінок. Одночасно з натискан-
ням кнопки має загорітися лампа тільки над дверима тієї палати, у якій подзвонили.

4 Виконай завдання.
4.1. Знайди інформацію про «вольтів стовп», послуговуючись додатковими джерелами.
Якщо можливо, виготов подібне джерело струму вдома.

4.2. Виготов джерело струму з лимона, мідної монети та цвяха. Розглянь рисунок. Помір-
куй, що можна використати як електроди. Мультиметром виміряй напругу на цьому
джерелі струму.

— додаткове завдання.

8
 2

Урок
Сила струму. Амперметр
2

1. Налаштуйся на активну роботу на уроці.

2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.
3. Пригадай!
yy Що називають електричним струмом?
yy Що називають електричним струмом у металах?
yy Які умови протікання електричного струму в середовищі?
yy Що називають джерелами струму?
4. Поміркуй!
По двох провідниках пройшли однакові електричні заряди, наприклад по 2 Кл.
Чи повністю ця величина характеризує протікання струму в провідниках?
¾¾ Переглянь презентацію. Чи змінилася твоя думка? У разі потреби скористайся текстом на с. 46.
5. Вивчи інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно».
1. Сила струму — фізична величина,
що характеризує швидкість проходження електричного заряду
та чисельно дорівнює заряду, який проходить
q
через поперечний переріз провідника за одиницю часу: I = .
2. 1 Кл — це електричний заряд, t
що проходить через поперечний переріз провідника
за 1 с при силі струму в провіднику 1 А.
3. Амперметр під’єднують до електричного кола
послідовно з тим споживачем, у якому вимірюють силу струму.
4. Клему амперметра, позначену знаком «+»,
з’єднують із позитивним полюсом джерела струму,
а клему зі знаком «–» — із негативним полюсом джерела струму.
5. Амперметр не під’єднують до кола,
у якому відсутній споживач струму.

6. Дай відповіді на запитання та виконай завдання.

yy Що вимірює амперметр?

yy Як правильно під’єднати амперметр до електричного кола?

yy Як зміняться покази амперметра, якщо його під’єднати до електричного кола

між джерелом струму та лампою?
– +

9
¾¾ Накресли схему для зображеного електричного кола.

yy Як зміняться покази амперметра (див. попереднє завдання), якщо одна лампа пе-
регорить?

¾¾ Визнач ціну поділки шкали кожного амперметра.

Ціна поділки _____ А Ціна поділки _____ А Ціна поділки _____ А
¾¾ Запиши формулу для обчислення сили струму в провіднику, а також назви фізичних вели-
чин та їхні одиниці.
І=

q— q  
I— I 
t— t  
yy Як розрахувати електричний заряд, якщо відомі сила струму та час проходжен-
ня електричного струму?

yy Як визначити час проходження електричного струму, якщо при силі струму І че-
рез поперечний переріз пройшов заряд q?

yy Який фізичний зміст сили струму?

yy Як обчислити заряд, який пройшов металевим провідником, якщо відомо,y

що через поперечний переріз пройшло N електронів?

10
¾¾ Порівняй силу струму, яку показують амперметри, зображені на схемі.
– +

А А

¾¾ Поміркуй, чи однаковий фізичний зміст мають подані твердження.

1. Провідником пройшов струм великої сили.
2. Провідником пройшов великий електричний заряд.

¾¾ Запиши значення сили струму в амперах.

200 мА =  1,5 МА = 
0,8 кА =  1 700 мкА = 
350 мкА =  0,56 МА = 
¾¾ Запиши значення сили струму, використовуючи частинні та кратні одиниці сили струму.
0,0015 А =  мА 600 000 А = кА =  МА
13 300 А =  кА 0,0000025 А =  мкА
0,00002 А = мА =  мкА 600 А =  кА
yy Чому важко зарядити електроскоп у вологому приміщенні, наприклад у ванній
кімнаті, де щойно прийняли душ?

7. Розв’яжи задачі.
7.1. За графіком залежності заряду, що пройшов провідником, від часу визнач силу стру-
му в провіднику.

q, мкКл
10

0 1 2 3 4 5 t, c

11
 7.2. Автомобільний акумулятор поставили на зарядку. Який заряд пройшов через нього
за 10 год, якщо сила струму дорівнює 5 А?

7.3. Яка кількість електронів проходить металевим провідником за 1 хв, якщо сила струму
дорівнює 3,2 А?

7.4. Яку відстань пройде електрон від джерела струму за 2 год, якщо швидкість його руху
мм
в провіднику дорівнює 0,6 ?
с

8. Розглянь графік залежності сили струму в провіднику від часу. Дай відповіді на запитання.
І, А

0,6

0,4

0,2

0 1 2 3 4 5 t, с
yy Змінний чи постійний струм тече в провіднику? 
yy Яку фізичну величину можна визначити, обчисливши площу прямокутника,y
виділеного на рисунку? 
yy Який заряд проходить через поперечний переріз провідника за 4 с?

12
 2

Урок
Домашнє завдання
2

1. Опрацюй параграфи підручника (за рекомендацією вчителя). Дай відповіді на запитання

наприкінці параграфів.
2. Повтори інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно». Перекажи її стільки разів,
скільки потрібно, щоб відтворити на уроці.

1. Сила струму — фізична величина,

що характеризує швидкість проходження електричного заряду
та чисельно дорівнює заряду, який проходить
q
через поперечний переріз провідника за одиницю часу: I = .
t
2. 1 Кл — це електричний заряд,
що проходить через поперечний переріз провідника
за 1 с при силі струму в провіднику 1 А.
3. Амперметр під’єднують до електричного кола
послідовно з тим споживачем, у якому вимірюють силу струму.
4. Клему амперметра, позначену знаком «+»,
з’єднують із позитивним полюсом джерела струму,
а клему зі знаком «–» — з негативним полюсом джерела струму.
5. Амперметр не під’єднують до кола,
у якому відсутній споживач струму.

3. Розв’яжи задачі.
3.1. Який заряд пройде провідником за 10 хв, якщо сила струму дорівнює 200 мА?

3.2. За графіком залежності заряду, що пройшов через провідник, від часу визнач силу
струму в провіднику.
q, Кл
5
4
3
2
1
0 1 2 3 4 5 t, с

13
 3.3. Визнач кількість електронів, що проходять через лампу за 5 хв (див. рис.). Намалюй
схему цього кола.

3.4.* За графіком залежності сили струму в провіднику від часу визнач заряд, що про-
йшов через провідник за 3 с.
І, А
5
4
3
2
1
0 1 2 3 4 5 t, с

14
 Матеріали до уроків

До уроку 1
4. Існує багато речовин з вільними носіями зарядів, рух яких безладний. Якщо
на вільні заряджені частинки подіяти з певною силою, то до безладного руху до-
дасться впорядкований рух під дією прикладеної сили. У такому разі кажуть,
що в провіднику виникає електричний струм. Наприклад, у металах між вузлами
кристалічних ґраток вільно переміщуються електрони. Пояснимо це на простому
прикладі. Комахи безладно рухаються навколо лампи. Але всі вони під дією вітру
зміщуються, зберігаючи безладний рух. Щоб надати вільним частинкам напрямле-
ного руху, у провіднику створюють електричне поле. Під його дією виникає елек-
тричний струм.
Запам’ятай: електричний струм — це напрямлений рух заряджених частинок,
а електричний струм у металах — це напрямлений рух вільних електронів.
Електрони в металах рухаються від негативно зарядженого полюса джерела стру-
му до позитивно зарядженого.
Історично за напрямок електричного струму приймають напрямок руху позитив-
но заряджених частинок (від позитивно зарядженого полюса джерела струму до не-
гативно зарядженого).
Умови існування електричного струму:
yy наявність у середовищі зарядів, які можуть вільно рухатися;
yy наявність джерела струму (зовнішнього електричного поля), що впорядковує рух
вільних зарядів;
yy наявність замкненого електричного кола.
Отже, електричний струм у провіднику буде тривати доти, доки в ньому під-
тримується електричне поле, тобто забезпечується на одному кінці провідника над-
лишок зарядів одного знака, а на другому — нестача зарядів такого самого знака.
Такий сталий розподіл зарядів на кінцях провідника створюють та підтримують
джерела електричного струму. У кожному з них виконується робота з розподілу по-
зитивно й негативно заряджених частинок, що накопичуються на полюсах джере-
ла струму. Відповідно до цього полюси позначають знаками «+» та «–». У джерелах
струму відбувається перетворення різних видів енергії на електричну.
Розглянемо докладніше деякі джерела струму. Перше джерело струму створив
італійський фізик Алессандро Вольта 1799 року. Він назвав свій винахід гальваніч-
ним елементом на честь засновника вчення про електрику Луїджі Гальвані. У галь-
ванічному елементі хімічна енергія перетворюється на електричну. Вольта створив
батарею «вольтів стовп», що складалася з 20 цинкових і 20 мідних дисків, покладе-
них один на одний, між якими містилися суконні диски, змочені в кислотному або
лужному розчині.
Сучасний гальванічний елемент, що належить до джерел струму одноразового
використання, складається з двох електродів й електроліту. Цинкову посудину за-
повнюють желеподібною сумішшю хімічних речовин, у яку вставляють вугільний стри-
жень. Зверху посудину заливають шаром смоли. Унаслідок хімічних реакцій цинковаy

44
посудина стає негативно зарядженою (негативним електродом), а вугільний стри-
жень — позитивно зарядженим (позитивним електродом). Між електродами виникає
електричне поле. Якщо їх з’єднати провідником із користувачем (споживачем енер-
гії), у колі виникає електричний струм.
Якщо потрібне джерело струму з більшою напругою, то використовують послі-
довне з’єднання окремих елементів. Їх з’єднують різнойменними полюсами. Щоб
отримати джерело струму, що дає більший струм, окремі елементи з’єднують пара-
лельно в батарею однойменними полюсами.
Акумулятори — хімічне джерело струму багаторазового використання. Їх за-
стосовують для запуску автомобільних двигунів, освітлення автомобілів, живленняy
мобільних телефонів і смартфонів. Акумулятор складається з двох електродів, помі-
щених в електроліт.
Розрізняють кислотні та лужні акумулятори. Кислотний складається з двох
електродів, виготовлених із однакового матеріалу (наприклад, свинцевих пластин)
і поміщених у розчин сірчаної кислоти. Лужний акумулятор складається з двох
електродів, виготовлених із різних металів (наприклад, заліза та нікелю), поміще-
них у розчин лугу. Щоб акумулятор можна було використовувати як джерело стру-
му, його заряджають від джерела постійного струму: «+» акумулятора з’єднують
із «+» джерела струму, а «–» акумулятора — з «–» джерела струму. Під час заря-
джання один електрод заряджається позитивно, а другий — негативно внаслідок
перебігу хімічних реакцій. Він працює до того часу, поки свинцеві пластинки не
відновляться до початкового стану. Періодично акумулятор знову заряджають.
Термопара — джерело струму, у якому теплова енергія перетворюється на елек-
тричну. Якщо нагрівати місце спаю двох провідників, амперметр фіксуватиме
проходження електричного струму. У сонячній батареї на електричну енергію пере-
творюється світлова енергія, у генераторі та в електрофорній машині — механічна.
Електрофорна машина (генератор високої напруги) була розроблена 1865 року
одночасно двома науковцями: німецьким фізиком Августом Теплером та незалеж-
но від нього — німецьким фізиком Вільгельмом Хольцем. Її вдосконалив 1880–
1883 роках британський винахідник Джеймс Вімсхерст. На полюсах цієї машини
(лейденських банках) накопичуються електричні заряди, а різниця потенціалів
(напруга) між розрядниками сягає кількох сотень тисяч вольт. Якщо обмотка гене-
ратора обертається між полюсами магніту чи електромагніту, у ній виникає елек-
тричний струм (явище електромагнітної індукції Фарадея).
Джерелом струму є й деякі органічні речовини. Якщо навколо кореня розмісти-
ти вуглецеві електроди, можна отримати джерело струму. З біологічної енергії жит-
тєдіяльності рослин та організмів може утворюватись електрична енергія. Морська
бактерія Shewanella oneidensis, реагуючи з металами або мінералами, здатна вироб-
ляти електричний струм.
Джерело струму можна виготовити навіть із лимона. Як електроди в такому разі
використовують цвях та мідну монету.
Цікаво знати! 1936 року неподалік від Багдаду знайдено артефакт, датований
I ст. до н. е. Дослідивши його, зрозуміли, що це гальванічний елемент. Є версія, що
за допомогою такого джерела струму відбувалася гальванізація — покриття одного
металу тонким шаром іншого металу методом електролізу.
5. Електричне коло складається з джерела енергії (джерела струму), вимика-
чів (ключів), споживачів енергії (користувачів), електровимірювальних приладів,
з’єднаних між собою провідниками.

45
 Електрична схема — це креслення, на якому умовними позначеннями показують,
з яких елементів складається електричне коло і в які способи ці елементи з’єднаноy
між собою.

– + Гальванічний елемент, y Провідник, що має певний

або акумулятор опір (резистор)

– + Батарея гальванічних y
Реостат
елементів, або акумуляторів
З’єднання провідників Плавкий запобіжник
Перетин провідників y
A Амперметр
без з’єднання
Вимикач (ключ) V Вольтметр

Електрична лампа Електромагніт

Електричний дзвінок Нагрівальний елемент

Клеми, або затискачі для
Штепсельна розетка
приладу

До уроку 2
4. Сила струму — фізична величина, що характеризує швидкість проходження
електричного заряду та чисельно дорівнює заряду, який проходить через попере-
чний переріз провідника за одиницю часу.
q q
Силу струму обчислюють за формулою: I = . Отже, q = It, а t = .
t I
На Генеральній конференції з мір та ваг 1948 року ухвалили за основу визна-
чення одиниці сили струму брати явище взаємодії двох провідників зі струмомy
(дослід Ампера). Якщо в провідниках струм напрямлений в один бік, провідники
притягуються, якщо в протилежні боки — відштовхуються.
Силу струму вимірюють в амперах (А). 1 А — це сила струму, який, проходя-
чи двома прямолінійними тонкими провідниками нескінченної довжини, розміще-
ними у вакуумі на відстані 1 м один від одного, спричиняє на ділянці довжиною
1 м силу взаємодії 2 · 10–7 Н. На практиці застосовують частинні та кратні одиниціy
сили струму: міліампер, мікроампер, кілоампер, мегаампер. Для вимірювання сили
струму використовують прилад, який називають амперметр.
1 мА = 1 · 10–3 А
1 мкА = 1 · 10–6 А
1 кА = 1 · 103 А
1 МА = 1 · 106 А
Ампер — одна з основних одиниць СІ. Мінімальний струм, що відчуває людина,
становить 1 мА (0,001 А). Небезпечним для людини є струм близько 10 мА (0,01 А),
а смертельним — приблизно від 100 мА (0,1 А).
1 Кл — це електричний заряд, що проходить через поперечний переріз провідни-
ка за 1 с при силі струму в провіднику 1 А.
Амперметр під’єднують до електричного кола послідовно з тим спожива-
чем, у якому вимірюють силу струму. Клему амперметра, позначену знаком «+»,
з’єднують із позитивним полюсом джерела струму, а клему зі знаком «–» — із не-
гативним полюсом джерела струму. Амперметр має маленький внутрішній опір,

46
тому суттєво не змінює силу струму в колі. Амперметр не під’єднують до кола,y
у якому відсутній споживач струму.
Значення сили струму в різних пристроях

Пристрій Сила струму, I

Рентгенівський апарат 20–100 мА
Електрична бритва 80 мА
Електричний ліхтарик 0,3 А
Мобільний телефон у робочому стані 0,5 А
Пилосос 1,9–4,2 А
Електрична плита 3–4 А
Пральна машина 3–7 А
Двигун тролейбуса 160–220 А
Двигун електровоза 350 А
Електрозварювальний апарат 10 кА

Цікаво знати! Сила струму під час передачі нервового імпульсу становить
0,004 мкА; сила струму в каналі блискавки — приблизно 500 кА; середня сила стру-
му, який використовують для лікування електрофорезом, — 0,8 мА.

До уроку 3
4. Електричне поле виконує роботу з переміщення заряду тією ділянкою кола,
у якій тече струм. Цю роботу визначають електричною напругою.
Електрична напруга на певній ділянці кола — це фізична величина, що чи-
сельно дорівнює роботі електричного поля з переміщення одиничного позитивного
A
електричного заряду цією ділянкою. Напругу визначають за формулою U = та ви-
мірюють у вольтах (В). q
1 В — це така напруга на ділянці електричного кола, за якої електричне поле
виконує роботу 1 Дж, переміщуючи цією ділянкою кола заряд 1 Кл. На практиці ви-
користовують кратні й частинні одиниці напруги: мілівольт, мікровольт, кіловольт,
мегавольт.
1 мВ = 10–3 В
1 мкВ = 10–6 В
1 кВ = 103 В
1 МВ = 106 В
Причиною наявності потоку води в річці є різниця рівнів води (висот). Що біль-
ша ця висота, то більшу роботу виконає сила тяжіння під час падіння води. Якщо
два рівні у водоймі однакові, вода не тече. Падаючи з певної висоти, вода обертає
турбіну. Щоб підняти воду на початковий рівень, застосовують насос.
В електричному колі величину, аналогічну різниці висот, називають напругою.
Що більша напруга на кінцях ділянки кола, то більшу роботу виконає електрич-
не поле з переміщення заряду. Потік електронів рухається від негативного полю-
са джерела струму під дією сил електричного поля. Частина електричної енергіїy
витрачається на роботу (наприклад, нагрівання електроплитки, світіння лампи
тощо). Джерело струму працює аналогічно насосу.

47
 Інтелект-карта

Електричний струм

Електричний струм Електричний струм у металах

Умови існування електричного

струму

Напрямок струму в колі

Дії електричного струму

Джерела електричного струму

Електрофорна машина

Фотоелементи

Гальванічний елемент

Акумулятор

Термоелемент

51
 Карта знань

Електричний струм

Електричний струм — y Електричний струм у металах — y

це напрямлений рух заряджених це напрямлений рух вільних y
частинок електронів

Умови існування електричного Наявність у середовищі зарядів,

струму які можуть вільно рухатися

За напрямок струму в колі y Наявність джерела струму y

(зовнішнього електричного поля)
умовно приймають напрямок, y
у якому рухалися б по колу y
Наявність замкненого y
частинки з позитивним зарядом, y
електричного кола
тобто напрямок від позитивного
полюса джерела струму y
до негативного
Теплова

Світлова

Дії електричного струму Механічна

Магнітна

Хімічна

Джерела електричного струму — це пристрої, у яких відбувається y

перетворення різних видів енергії на електричну енергію

Електрофорна машина Механічна енергія → на електричну

Фотоелементи Світлова енергія → на електричну

Гальванічний елемент
Хімічна енергія → на електричну
Акумулятор

Термоелемент Теплова енергія → на електричну

52
 Довідкова таблиця

Питомий електричний опір деяких речовин

за температури 20 °С

r, Ом ⋅ мм
2
Речовина
м

Алюміній 0,028
Вольфрам 0,055
Графіт 13
Залізо 0,10
Золото 0,024
Константан 0,50
Латунь 0,07–0,08
Манганін 0,43
Мідь 0,017
Нікелін 0,42
Ніхром 1,1
Олово 0,12
Платина 0,10
Ртуть 0,96
Свинець 0,21
Срібло 0,016
Сталь 0,10–0,13
Фехраль 1,3

53
 Методика перевірки домашнього завдання

Попрацюй у парі.
1. Розкажіть одне одному з пам’яті інформацію в рамочках, яку ви вивчили вдома.
2. Обміняйтеся зошитами та здійсніть взаємоперевірку виконаних завдань. У разі
потреби зверніться до вчителя.

Методика «Запам’ятовую ефективно»

1. Закрий аркушем усі рядки, крім першого.

2. На рахунок «один» — «сфотографуй» рядок; на рахунок «два», дивлячись
на вчителя, пошепки перекажи «сфотографоване».
3. Прочитавши перше речення, пошепки перекажи його собі.
4. Прочитавши друге речення, пошепки перекажи собі обидва речення; прочи-y
тавши третє речення, перекажи три речення тощо.
5. Виконай вправи для покращення зору (по 10 с):
1) щосили стисни повіки, потім розплющ очі й подивися далеко вперед;
2) прикрий долонями очі, не натискаючи на них.

54
 Зміст

Урок 1. Струм у металах. Джерела електричного струму. y

Електричне коло та його основні елементи . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Урок 2. Сила струму. Амперметр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Урок 3. Електрична напруга. Вольтметр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Урок 4. Електричний опір. Залежність опору провідника y
від його довжини, площі поперечного перерізу y
та матеріалу. Реостати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Урок 5. Закон Ома для ділянки кола. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
Урок 6. Розв’язування задач. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Урок 7. Розв’язування задач. Самостійна робота 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
Урок 8. Лабораторна робота 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
Матеріали до уроків
До уроку 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
До уроку 2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
До уроку 3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
До уроку 4. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
До уроку 5. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Інтелект-карта «Електричний струм». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Карта знань «Електричний струм». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
Довідкова таблиця «Питомий електричний опір деяких речовин y
за температури 20 °С» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Методика перевірки домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Методика «Запам’ятовую ефективно» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Для нотаток