Херсонський базовий медичний коледж

Херсонської міської ради

Збірник завдань
для практичних занять
з фізики.
ІІ семестр.

Автори:
Митницька Н. С.
Долгобородова В. В.

Херсон, 2013 р.
 Те, що чую, я забуваю.
Те, що бачу, я пам’ятаю.
Те, що роблю, я розумію.
Конфуцій.

Вступ.
Питання «самостійної роботи» посідає важливе місце в системі
дидактичних понять. Самостійна робота – це робота, «котра виконується без
безпосереднього втручання викладача, але за його завданням у відведений для
цього час: при цьому студенти самі прагнуть досягти вказаної мети,
застосовуючи свої зусилля в тій чи іншій формі». Самостійна робота студентів
– це метод навчання, за допомогою якого вони набувають знань, умінь і
навичок, а також вирішують виховні задачі ( виховання активності,
самостійності, наполегливості, волі тощо).
Формування вмінь самостійно набувати і поповнювати знання – одна з
актуальних задач навчання на сучасному етапі. Рішенню цієї задачі допоможе
самостійна робота студентів з дидактичним матеріалом, види яких представлені
в цьому збірнику.
Робота над завданнями посібника допоможе виявити знання студентами
фундаментальних фізичних законів, фізичних величин та їх одиниць
вимірювання, вміння читати графіки, розв’язувати якісні і кількісні задачі,
логічно мислити, застосовувати набуті знання в типових і нестандартних
ситуаціях.
Структурою і змістом завдань посібник відповідає новій програмі з
фізики Міністерства освіти і науки України.
 ІІ семестр.

1 (11) Перевірка закону Ома для ділянки кола.

2 (12) Вивчення послідовного з’єднання провідників.

3 (13) Вивчення паралельного з’єднання провідників.

4 (14) Визначення внутрішнього опору та ЕРС джерела струму.

5 (15) Визначення ККД електронагрівника.

6 (16) Визначення питомого опору провідника.

Математичний маятник. Визначення прискорення вільного
7 (17)
падіння за допомогою математичного маятника.
8 (18) Вивчення вільних і вимушених коливань.

9 (19) Вивчення сили світла за допомогою фотометра.

10
Визначення показника заломлення скла.
(20)
11
Визначення довжини світлової хвилі.
(21)
12
Визначення оптичної сили збиральної лінзи.
(22)
13
Спостереження спектрів випромінювання.
(23)

14
Визначення дози випромінювання..
(24)
 Лабораторна робота № 1 (11).
Вимірювання опору провідника за допомогою амперметра и
вольтметра.
Электрический ток
Он бежит по проводам,
И не виден никогда.
Лампочки он зажигает,
И приборы оживляет.
Телевизор, холодильник,
Всё, всё, всё и кипятильник.
Но он строг, с ним не шути,
Лучше всё же обойти.
Может взять, да и изранить,
Иль обжечь, что не исправить.
Кто такой бежит в цепи,
Но не лезь и не смотри!

І. Це треба знати.
Упорядкований рух електрично заряджених частинок речовини
(вільних носіїв заряду) називається електричним струмом.
Умовилися за напрям електричного струму приймати напрям руху
позитивно заряджених частинок речовини.
Величина, що дорівнює заряду, який проходить через поперечний
переріз провідника за одиницю часу, називається силою струму: І =
Якщо сила і напрям електричного струму не змінюються з часом, то
такий струм називають постійним.
У СІ сила струму вимірюється в амперах (А) і належить до основних
одиниць вимірювання фізичних величин. Силу струму вимірюють
безпосередньо за допомогою спеціального приладу – амперметра.
Сила струму в провіднику пропорційна напрузі на його кінцях: І = kU,
де І – сила струму, U – напруга, k – коефіцієнт пропорційності.
Цю залежність експериментально встановив у 1827 р. німецький вчений
Георг Ом, провівши багато дослідів з різними провідниками. Цей закон носить
його ім’я.
Коефіцієнт пропорційності між силою струму і напругою залежить від
властивостей провідника (для металевого провідника – від його параметрів та
матеріалу, з якого він виготовлений). Чим більший k, тим більша сила струмі
при тій самій напрузі, тобто тим краще провідник проводить струм. Тому
величина k називається провідністю провідника або електропровідністю.
На практиці набагато частіше використовують не електропровідність, а
величину, їй обернену, яка дістала назву електричного опору.
Позначивши опір провідника через R = , закон Ома можна записать

так: І = , де І – сила струму, U – напруга, R – опір.

Закон Ома для ділянки кола:
 Сила струму на ділянці кола прямо пропорційна напрузі на кінцях цієї
ділянки і обернено пропорційна її опору.
І=

Із формули І = , випливає, що U = I·R та R =

Отже, знаючи силу струму і опір провідника, можна за законом Ома
обчислити напругу, а за напругою і силою струму – опір провідника: І =
; U = I·R та R =
Хоча опір і можна обчислити, знаючи силу струму і напругу, але опір не
залежить ні від сили струму, ні від напруги, а залежить лише від
параметрів та матеріалу провідника.
За одиницю опору беруть 1 Ом (Ом) – опір такого провідника, в якому
при напрузі 1 В сила струму дорівнює 1 А.
1 Ом = =1
Розглянемо природу електричного опору металевих провідників. Якби
електрони в провіднику не зазнавали ніяких перешкод під час свого руху, то
вони, приведені в упорядкований рух, рухалися б за інерцією необмежено
довго. Насправді електрони взаємодіють з іонами кристалічної решітки металів,
внаслідок чого сповільнюється їх упорядкований рух, і через поперечний
переріз провідника проходитиме менша кількість заряджених частинок за
одиницю струму, тобто зменшується сила струму. Можна передбачити, що чим
довший провідник, тим більше разів електрони, що рухаються впорядковано,
взаємодіятимуть з іонами металу, отже, більшим буде опір. І навпаки, чим
більший поперечний переріз провідника, тим з меншими перешкодами
рухатимуться впорядковано електрони і тим меншим буде опір. Мабуть, опір
залежатиме також від внутрішньої будови провідника, матеріалу, з якого він
зроблений, бо внутрішня будова провідника визначатиме частоту зіткнень
носіїв електричних зарядів з іонами решітки. Не виключено і вплив
температури провідника, бо із зростанням температури інтенсивнішим стає
тепловий рух електронів, тобто зростатиме кількість зіткнень електронів з
іонами, що зумовить зростання опору.

ІІ. Перевір себе.

Тести.
1. Виберіть визначення електричного струму:
А) заряд, що проходить через поперечний переріз провідника;
Б) впорядкований рух заряджених частинок;
В) властивість провідників передавати накопичений електричний заряд іншим
провідникам;
Г) впорядкований рух провідника.
2. Вкажіть назву речовини, що не проводять електричний струм:
А) надпровідники; Б) напівпровідники;
В) провідники; Г) діелектрики.
3. Вкажіть рядок, у якому наведено лише діелектрики:
А) вода, ртуть, олія; Б) залізо, алюміній, магній;
В) повітря, скло, водний розчин соляної кислоти;
Г) слюда, парафін, спирт.
4. Виберіть назву величини, що характеризує швидкість перенесення
заряду через поперечний переріз провідника:
А) електричний опір; Б) сила струму;
В) напруга; Г) заряд.
5. Вкажіть що саме прийнято за напрямок електричного струму:
А) напрям руху негативно заряджених частинок;
Б) рух заряджених частинок від полюса « – » до полюса «+» джерела струму;
В) напрям руху позитивно заряджених частинок, або напрям, протилежний до
напряму руху негативно заряджених частинок;
Г) напрям руху негативно заряджених частинок, або напрям, протилежний до
напряму руху позитивно заряджених частинок;
6. Вкажіть формулу, що встановлює залежність між силою струму та
іншими фізичними величинами:
А) ; Б) ; В) ; Г) .
7. Вкажіть характер руху вільних заряджених частинок у провіднику, коли
через нього не протікає струм:
А) впорядкований рух; Б) не рухаються зовсім;
В) хаотичний рух; Г) можуть рухатися і впорядковано, і хаотично.
8. Порівняйте, у скільки разів сила струму 2 А більша за силу струму 2 мА:
А) 10; Б) 100; В) 1000; Г) 10000.
9. Вкажіть прилад для вимірювання сили струму:
А) вольтметр; Б) омметр; В) амперметр; Г) реостат.
10. Вкажіть формулу, що встановлює залежність між напругою та іншими
фізичними величинами:
А) ; Б) ; В) ; Г) .
11. Шкала вольтметра має 100 поділок, верхня межа вимірювання
дорівнює 20 В. Визначте показання вольтметра, якщо стрілка відхилена
на 18 поділок:
А) 36 В; Б) 3,6 В; В) 18 В; Г) 1,8 В.
12. Виберіть прилад для вимірювання електричного опору:
А) вольтметр; Б) амперметр; В) омметр; Г) реостат.
13. Обчисліть силу струму, яка протікає в провіднику опором 16 Ом при
напрузі 4 В на його кінцях:
А) 4 А; Б) 0,5 А; В) 64 А; Г) 0,25 А.
14. Визначте напругу на резисторі опором 3 Ом, у якому тече струм 0,15 А:
А) 0,05 В; Б) 0,45 В; В) 200 В; Г) 4,5 В.
Задачі:
1. Яка сила струму в нитці електричної лампочки, у якій за 10 хв проходить
заряд величиною 300 Кл?
2. За який час через провідник пройде заряд в 20 Кл при силі струму 0,2 А?
3. Який заряд проходить у провіднику за 2 хв при силі струму 0,2 А?
4. Напруга електромережі 220 В, а опір нагрівального елемента праски 55 Ом.
Яка сила струму в нагрівальному елементі?
5. При напрузі між кінцями провідника 2 В сила струму в ньому 0,1 А. Якою
має бути напруга, щоб у цьому самому провіднику сила струму була 0,2 А?
6. При напрузі на провіднику 2 В сила струму в ньому 200 мА. Якою буде сила
струму, якщо напругу збільшити до 6 В?
7. Який опір нитки розжарення електричної лампочки кишенькового ліхтарика,
якщо при напрузі 3 В сила струму в лампочці 0,2 А?
8. Який опір вольтметра, розрахованого на вимірювання напруги до 300 В,
якщо сила струму в ньому не повинна перевищувати 10 мА?
9. На реостаті записано « 6 Ом, 2 А». Чи можна на нього подати напругу 20 В?
10. Визначте верхню межу вимірювання та показання приладу:

А) Б)

В) Г)

Знайдіть опори кіл, в яких силу струму і напругу показують: 1) амперметр А і

вольтметр Г; 2) амперметр Б і вольтметр В.
11. Через спіраль однієї електричної лампи проходить заряд 50 Кл за 1 хв, а
через спіраль іншої лампи – 40 Кл за 30 с. Визначте, в якій лампі протікає
менший струм і в скільки разів.
12. Сила струму в електричній прасці 0,4 А. Визначте заряд і кількість
електронів, що проходять через переріз за 8 хв.

Лабораторна робота № 2 (12).

Визначення питомого опору провідника.

І. Це треба знати.

Властивість провідника протидіяти упорядкованому руху зарядів

називається електричним опором провідника.
Його позначають буквами R або r.
Залежність опору провідника від його розмірів і речовини, з якої він
виготовлений, вперше дослідним шляхом встановив Георг Ом.
 Англійський фізик Гемфрі Деві експериментально довів
(1821 р.), що опір провідника залежить від його довжини площі
поперечного перерізу S і природи речовини, з якої
виготовлений провідник. Остання залежність визначається
питомим опором речовини ρ (ро – грец.).

Електричний опір прямо пропорційний довжині провідника, обернено

пропорційний площі його поперечного перерізу і залежить від речовини
провідника.
R=ρ

З цієї формули випливає, що ρ =

За одиницю питомого опору провідника в СІ беруть питомий опір

провідника завдовжки 1 м, площею поперечного перерізу 1 м 2, що має опір 1
Ом. (1 Ом · м).
У довідкових таблицях питомі опори речовин наводяться в СІ.
Найменший питомий опір мають хімічно чисті срібло, мідь та алюміній.
Оскільки срібло дорогий метал, то для виготовлення провідників найчастіше
застосовують мідь і алюміній.

ІІ. Перевір себе:

1. У скільки разів опір 1 км дроту більший за опір такого ж дроту завдовжки
10 м?
2. У скільки зменшиться опір проводу, якщо його скласти вдвоє?
3. У скільки разів зменшиться опір проводу, якщо його розрізати на 3 рівні
частини і ці частини скласти разом?
4. Про обробці дроту методом волочіння, його довжина збільшилася у 5 разів і
у стільки ж разів зменшиться площа поперечного перерізу. У скільки разів
змінився при цьому опір дроту?
5. Питомий опір алюмінію 0,028 ? Що це означає?
6. Який опір ніхромової дротини з площею поперечного перерізу 1 мм 2,
завдовжки 2 м?
7. Яка довжина нікелінової дротини з площею поперечного перерізу 1 мм 2,
якщо її опір 4,2 Ом?
8. Яка площа константанової проволоки опором 5 Ом, якщо її довжина 10 м?
9. У скільки разів опір проводу площею поперечного перерізу 5 мм 2 менший за
опір проводу з такого ж матеріалу і такої ж довжини, але з площею
поперечного перерізу 2,5 мм2?
10. Є три дротини – алюмінієва, мідна і ніхромова – однакового опору і
однакової площі поперечного перерізу. Яка з цих дротин найдовша і яка
найкоротша?
11. Є три дротини – алюмінієва, мідна і ніхромова – однакового опору і
однакової довжини. Яка з цих дротин має найбільшу площу поперечного
перерізу, а яка найменшу?
12. У нагрівальному елементі завдовжки 11 м і площею поперечного перерізу
0,18 мм2 протікає струм 3,6 А при напрузі 220 В. Визначте питомий опір
матеріалу, з якого виготовлений нагрівальний елемент.
13. Визначте напругу, яку треба прикласти до фехралевого дроту завдовжки 4 м
і площею поперечного перерізу 0,8 мм2, щоб у ньому протікав струм 5 А.
14. Як зміниться опір дроту, якщо його довжину збільшити у 3 рази, а площу
поперечного перерізу зменшити в 3 рази?

Лабораторна робота № 3 (13)

Послідовне з’єднання провідників.

І. Це треба знати.
При послідовному з’єднанні резисторів кінець кожного
попереднього резистора з’єднують з початком наступного.
При послідовному з’єднанні резисторів розподіл струмів і напруг
між ними визначається за такими трьома законами:
1. При послідовному з’єднанні резисторів сила струму на всіх
ділянках електричного кола однакова: І1 = І2 = І3 = … = І.
 2. При послідовному з’єднанні резисторів напруга на кінцях
зовнішньої ділянки електричного кола дорівнює сумі напруг на
кінцях кожного з резисторів: U = U1 + U2 + U3 + … + Un
3. При послідовному з’єднанні резисторів опір зовнішньої ділянки
електричного кола дорівнює сумі опорів окремих резисторів:
R = R1 + R2 + R3 + … + Rn.

ІІ. Перевір себе:

І. Тести.
1. З’єднання провідників, споживачів електричної енергії або джерел
струму, при якому вони вмикаються один за одним, називається:
А) послідовним; Б) паралельним;
В) центральним; Г) змішаним.
2. За послідовного з’єднання провідників струм:
А) розгалужується; Б) не розгалужується;
В) змінюється; Г) не змінюється.
3. Яка з рівностей правильна для послідовного з’єднання резисторів:
А) ; Б) ;
В) ; Г)
4. Чому дорівнює напруга за послідовного з’єднання провідників?
А) …; Б) …;
В) …; Г) …
5. Чому дорівнює опір при послідовному з’єднанні провідників:
А) сумі всіх опорів кола; Б) добутку всіх опорів кола;
В) середньому арифметичному значенню опорів кола;
Г) середньому геометричному значенню опорів кола.
6. При послідовному значенні провідників:
А) напруга на них обернено пропорційна до їхніх опорів;
Б) напруга на них прямо пропорційна до їхніх опорів;
В) напруга на них обернено пропорційна до їхніх струмів;
Г) напруга на них прямо пропорційна до їхніх струмів;
7. Укажіть правильний запис відношення напруг та опорів за послідовного
з’єднання:
А) ; Б) ; В) ; Г) .
8. До ділянки кола з послідовно з’єднаних резисторів 6 Ом, 9 Ом і 3 Ом
прикладена напруга 12 В. Визначте напругу на кожному резисторі:
А) 3 В; 4 В; 5 В; Б) 3 В; 5 В; 4 В; В) 4 В; 7 В; 1 В;
Г) 3 В; 4,5 В; 1,5 В; Д) ; В; 6 В; 2 В.

ІІ. Задачі:
1. Для виготовлення ялинкової гірлянди хлопець хоче використати
електролампочки, розраховані на напругу 12 В. скільки таких лампочок
потрібно з’єднати, щоб гірлянду можна було ввімкнути в електромережу з
напругою 220 В?
2. До джерела струму підключено електричну лампочку. Що станеться зі силою
струму в колі, якщо до першої лампочки приєднати послідовно ще одну таку
саму лампочку?
3. До полюсів джерела струму приєднано послідовно дві дротини – мідну і
залізну. Довжини і площі поперечного перерізу обох дротин однакові. Яка
дротина перебуває під більшою напругою?
4. Ділянка кола складається з двох послідовно з’єднаних провідників опір яких
4 Ом і 8 Ом. Сила струму в колі 200 мА. Яка напруга на кожному провіднику і
на ділянці кола?
5. Три резистори з опорами 1 Ом,2 Ом і 4 Ом відповідно з’єднані послідовно.
Амперметр, ввімкнений у коло, показує силу струму 500 мА. Яка напруга на
кожному резисторі, на ділянці кола і який її опір?
6. Від джерела напруги 45 В необхідно живити нагрівальну спіраль, яка має
опір 20 Ом і розрахована на напругу 30 В. Є три реостати, на яких написано:
1) 6 Ом, 2 А; 2) 30 Ом, 4 А; 3) 800 Ом, 0,6 А. Який з цих реостатів потрібно
взяти?
7. Визначте загальний опір трьох послідовно з’єднаних резисторів з опорами
3 Ом, 8 Ом, 1 Ом. Чому дорівнює загальна напруга і напруга на кожному з
резисторів, якщо сила струму на ділянці 24 А.
8. Два опори 3 Ом і 7 Ом з’єднані послідовно і ввімкнені так, що напруга на
них дорівнює 40 В. Визначте силу струму в ділянці кола.
9. Коло складається з трьох послідовно з’єднаних провідників, приєднаних до
джерела з напругою 24 В. Опір першого провідника 4 Ом, другого 6 Ом,
напруга на кінцях третього провідника 4 В. Визначити силу струму в колі, опір
третього провідника і напругу на кінцях першого та другого провідників.
10. Електричну лампу опором 240 Ом. Розраховану на напругу 120 В, треба
живити від мережі напругою 220 В. Якої довжини ніхромовий провідник
перерізом 0,55 мм2 треба ввімкнути послідовно з лампою?

Лабораторна робота № 4 (14).

Паралельне з’єднання резисторів.
І. Це треба знати.
Розподіл струмів і напруг при паралельному з’єднанні резисторів
визначається за трьома правилами:
 1. При паралельному з’єднанні резисторів
сила струму в нерозгалуженій частині кола
дорівнює сумі сил струмів у її окремих
розгалуженнях:
І = І1 + І2 + І3 + … + Іn.
2. При паралельному з’єднанні резисторі
напруги на їх кінцях завжди однакові: U1 = U2 =
U3 = … = Un.
3. При паралельному з’єднанні резисторів
електропровідність усієї зовнішньої ділянки
кола дорівнює сумі електропровідностей його
окремих розгалужень:

Сила струмів в окремих розгалуженнях обернено пропорційна їх

електричним опорам.

ІІ. Перевір себе.

І. Тести.
1. При паралельному з’єднанні резисторів яка х рівностей правильна:
А) І = І1 = І2 = І3 = … = Іn. Б) U1 = U2 = U3 = … = Un;
В) ; Г) R = R1 + R2 + R3 + … + Rn.
2. Якщо паралельно з’єднано n провідників з однаковим опором, то
загальний опір такого розгалуження дорівнює:
А) ; Б) ; В) ; Г) .
3. За паралельного з’єднання провідників:
А) напруга на них обернено пропорційна до їхніх опорів;
Б) напруга на них прямо пропорційна до їхніх опорів;
В) напруга на них обернено пропорційна до їхніх струмів;
Г) напруга на них прямо пропорційна до їхніх струмів;
4. П’ять однакових резисторів по 10 Ом з’єднані паралельно. Визначте
загальний опір з’єднання:
А) 10 Ом; Б) 2 Ом; В) 5 Ом; Г) 1 Ом.
5. Три опори по 15 Ом кожний з’єднані паралельно. Визначте загальний
опір ділянки кола:
А) 45 Ом; Б) 15 Ом; В) 30 Ом; Г) 5 Ом.
6. Дві лампочки опорами 5 Ом і 10 Ом відповідно з’єднані паралельно.
Напруга на першій лампочці дорівнює 5 В. Якою є напруга на другій
лампочці:
А) 1 В; Б) 2 В; В) 5 В; Г) 10 В.
7. Два опори 3 Ом і 7 Ом з’єднані паралельно і ввімкнені в коло так, що
напруга на них дорівнює 40 В. Визначте силу струму в ділянці кола:
А) 6 А; Б) 4 А; В) 5 А; Г) 3 А.
8. Яку силу струму показує амперметр у нерозгалуженій частині кола,
якщо два резистори з’єднані паралельно, а сила струму дорівнює 2 А на
першому резисторі і 1 А – на другому.
А) 1 А; Б) 2 А; В) 3 А; Г) 4 А.
9. Резистори опорами 40 Ом і 10 Ом з’єднані паралельно і перебувають під
напругою 12 В. Визначте силу струму в нерозгалуженій частині кола:
А) 15 А; Б) 0,15 А; В) 1,5 А; Г) 0,24 А.
10. П’ять однакових резисторів по 10 Ом перебувають під напругою 10 В.
Визначте силу струму в нерозгалуженій частині кола:
А) 1 А; Б) 2 А; В) 5 А; Г) 10 А.

ІІ. Задачі:
1. Два резистори 100 Ом і 300 Ом з’єднані паралельно. В якому резисторі і в
скільки разів менша сила струму, ніж в іншому?
2. Сила струму в кожній з трьох лампочок люстри дорівнює 270 мА. Яка сила
струму в проводах, що з’єднують люстру з електролічильником, якщо
увімкнено всі три лампочки?
3. У колі з’єднано паралельно два резистори опорами відповідно 270 Ом і
90 Ом. У якому резисторі і у скільки разів більша сила струму?
4. Два провідники опорами 6 Ом і 8 Ом з’єднані паралельно і приєднані до
джерела струму з напругою 12 В. Яка сила струму в кожному провіднику і в
джерелі струму, якщо його опір дуже малий?
5. Два резистора ввімкнені паралельно. Який опір більший – загальний чи опір
кожного з них?
6. Дріт опором 8 Ом розрізали на чотири рівні частини, які з’єднали
паралельно. Який опір такого з’єднання?
7. Три споживачі з опором 6 Ом, 8 Ом і 12 Ом відповідно з’єднані паралельно і
підключені до акумуляторної батареї з напругою 12 В. Яка сила струму в
кожному споживачеві, загальна сила струму в ділянці кола і опір ділянки кола?
8. До джерела струму підключено електричну лампочку. Як зміниться сила
струму в джерелі, якщо до першої лампочки приєднати паралельно ще одну
таку саму лампочку?

Лабораторна робота № 5 (15).

Визначення внутрішнього опору та ЕРС джерела струму.
І. Це треба знати.
Незалежно від будови і принципу дії, усередині будь – якого джерела
струму відбувається перетворення неелектричних форм енергії в енергію
електростатичного поля.
Кількість неелектричної енергії. Яка перетворюється усередині
джерела струму в електричну енергію при розділенні одиниці заряду
сторонніми силами, називають електрорушійною силою джерела струму:
Е= (1)
З рівняння випливає, що електрорушійна сила (скорочено ЕРС) джерела
струму вимірюється у вольтах.
Сила струму у замкнутому колі визначається за законом Ома для повного кола:
Сила струму у замкнутому електричному колі прямо пропорційна
електрорушійній силі джерела струму і обернено пропорційна його
повному опору.
І= (2)
Приведемо обидві частини рівняння ( 2 ) до спільного знаменника:
ІR + Ir = E
За законом Ома для ділянки кола IR = U – напрузі на кінцях зовнішньої
ділянки кола. Отже U + Ir = Е, звідки
U = E – Ir (3)
Оскільки для даного джерела струму E і r – величини постійні, то з рівняння ( 3)
випливає, що зі збільшенням сили струму напруга на кінцях зовнішньої
ділянки кола зменшується.
Якщо обидва полюси джерела струму з’єднати коротким провідником,
замкнути накоротко, то опір зовнішньої ділянки кола буде дуже малим і ним
можна знехтувати. В цьому разі сила струму в колі (струм короткого
замикання) становить:
І= .

ІІ. Перевір себе:

І. Тести.
1. Яку фізичну величину позначають символом U?
А) силу струму; Б) напругу; В) опір; Г) ЕРС.
2. В яких одиницях вимірюють електричний опір?
А) ампер; Б) вольт; В) ом; Г) ват.
3. Яким символом вимірюють силі струму?
А) I; Б) U; В) R; Г) ε.
4. Яку фізичну величину опущено при написанні закону Ома для повного
кола: ?
А) електрорушійна сила; Б) напругу;
В) потужність; Г) питомий опір.
5. Вкажіть чому дорівнює робота сторонніх сил по перенесенню
одиничного позитивного заряду всередині джерела:
А) електрорушійній силі джерела;
Б) роботі кулонівських сил по перенесенню заряду всередині джерела;
В) роботі внутрішніх сил по перенесенню заряду в зовнішній частині кола;
Г) силі струму в колі.
6. Визначте силу струму в колі з резистором 10 Ом, якщо ЕРС джерела
струму 220 В, а його внутрішній опір 1 Ом:
А) 605 А; Б) 5 А; В) 20 А; Г) 10 А.
7. Сила струму в колі, зовнішній опір якого 6 Ом, дорівнює 4 А. Визначте
ЕРС джерела, якщо його внутрішній опір 2 Ом:
А) 0,5 В; Б) 32 В; В) 1 В; Г) 48 В.
8. При короткому замиканні джерела струму напруга на клемах дорівнює
40 В, а сила струму – 5 А. Обчисліть внутрішній опір джерела:
А) 120 Ом; Б) 8 В; В) 0,125 В; Г) 35 В.
9. Виберіть формули, які виражають закони Ома:
А) ; Б) ; В) ; Г) ; Д) .
ІІ. Задачі:
1. Резистор опором 5 Ом під’єднаний до батареї з двох паралельно з’єднаних
джерел, ЕРС яких 2 В і 5 В, а внутрішні опори відповідно 10 Ом і 50 Ом. Яка
сила струму протікає в резисторі?
2. Два елементи, ЕРС яких 1,5 В і 2 В, а внутрішній опори відповідно 0,2 Ом і
0,3 Ом, під’єднані до вольтметра. Визначте показання вольтметра. Опором
вольтметра і з’єднувальних провідників знехтуйте.
3. Акумулятор, ЕРС якого 12 В і внутрішній опір 0,2 Ом, заряджається від
джерела, ЕРС якого 13 В і внутрішній опір 0,1 Ом. Паралельно до акумулятора
ввімкнена лампа, опір якої 4,1 Ом. Обчисліть струм у лампі.
4. Визначте ЕРС і внутрішній опір акумулятора, якщо при силі струму 5 А він
віддає у зовнішнє коло 9,5 Вт, а при струму 7 А – потужність 12,6 Вт.
5. У електричному колі із зовнішнім опором 12 Ом виділяється така сама
потужність, що й з опором 3 Ом. Визначте внутрішній опір джерела.

Лабораторна робота № 6 (16).

Визначення ККД електронагрівника.
І. Це треба знати.
Кількість теплоти, що виділяється в провіднику під час проходження
через нього електричного струму, прямо пропорційна квадрату сили
струму, електричному опору провідника і проміжку часу, протягом якого
проходить струм.
Закон Джоуля – Ленца: Q = I2·R·t.
Кількість електричної енергії, яка на зовнішній ділянці кола
перетворюється на інші види енергії, називається роботою електричного
струму.
Згідно з законом збереження енергії, електричний струм може виконувати
таку роботу, яку кількість енергії вільні носії заряду одержують від
електричного поля. Електричне поле при переміщенні заряду q виконує роботу
А = qU. З іншого боку, заряд, що переміщує всередині провідника, q = I·t.
Отже, робота електричного струму А = I·U·t.
Робота електричного струму, як і будь – яка інша робота, в СІ вимірю-
ється у джоулях (Дж).
Робота, яка виконується електричним струмом за одиницю часу,
називається потужністю: P = I·U.
Закон Джоуля – Ленца можна записати дещо інакше:
або .
Відношення корисно використаної теплоти до теплоти, яку одержує робоче
тіло від нагрівника, називається коефіцієнтом корисної дії (ККД) теплової
машини:
або
ІІ. Перевір себе:
І. Тести:
1. Як називають прилад, за допомогою якого вимірюють роботу
електричного струму?
А) амперметр; Б) вольтметр; В) ватметр; Г) електролічильник.
2. Яку фізичну величину вимірюють з допомогою ватметра?
А) роботу; Б) потужність; В) напругу; Г) силу струму.
3. Яке із вказаних співвідношень є математичним записом закону Джоуля –
Ленца?
А) ; Б) ; В) ; Г) .
4. Який символ пропущено у написанні формули для обчислення
потужності електричного струму Р = … І?
А) напругу; Б) опір; В) час; Г) питомий опір.
5. В електричне коло ввімкнули послідовно три дротини однакового
перерізу і довжини: мідну, залізну і нікелінові. Яка з дротин нагріється
найбільше?
А) мідна; Б) залізна; В) нікелінова;
Г) всі нагріються однаково.
6. За якою формулою можна обчислити роботу, яку виконує електричний
струм: А) ; Б) ; В) :
7. За якою формулою можна обчислити потужність електричного струму:
А) ; Б) ; В) :
8. Яку роботу виконає електричний струм за 2 с, якщо при напрузі 6 В сила
струму в колі дорівнює 3 А?
А) 18 Дж; Б) 9 Дж; В) 36 Дж; Г) 2 Дж.
9. При проходженні струму через електролітичну ванну з опором 0,02 Ом за
3 хв виділилося 0,9·104 Дж теплоти. Визначити силу струму у ванні.
А) 2500 А; Б) 50 А; В) 32400 А; Г) 3,24 А.
10. Лампа, розрахована на напругу 127 В, споживає потужність 50 Вт. Який
додатковий опір треба приєднати до лампи, щоб ввімкнути її в коло з
напругою 220 В?
А) 235,2 Ом; Б) 332 Ом; В) 323,5 Ом; Г) 232,5 Ом.
ІІ. Задачі:
1. Дугова лампа світить під напругою 50 В і споживає потужність 0,5 кВт. Яка
кількість теплоти виділяється в підвідних проводах за 10 хв роботи лампи,
якщо відстань від генератора до лампи 100 м і проводи виготовлено з мідного
дроту перерізом 2 мм2?
2. Скільки виділиться теплоти в реостаті за 20 хв, якщо його опір 80 Ом і спад
напруги на ньому 0,6 В7
3. Скільки теплоти виділяє електрична лампа за 30 хв, якщо спад напруги на ній
18 В і струм у ній 17 А?
4. Визначте роботу електричного струму за 1 хв, якщо сила струму в ньому 0.2
А, а опір – 5 Ом.
5. Стальну деталь діаметром 3 см і довжиною 20 см нагрівають на
електронагрівальній установці від 273 К до 1123 К. ККД установки 60%, а її
потужність становить 5 кВт. Скільки часу триватиме нагрівання?
6. ЛЕП довжиною 35 км знаходиться під напругою 140 кВ і розрахована на
передачу потужності 7 МВт. Якого перерізу алюмінієві дроти потрібні для такої
ЛЕП, якщо втрати не повинні перевищувати 5%?
7. Електричний нагрівач увімкнено в мережу з напругою 120 В. При силі
струму 5 А він за 20 хв нагріває 1,5 л води від температури 297 К до 380 К.
Визначити втрати енергії в процесі нагрівання і ККД нагрівача.
8. Через електричну лампу, ввімкнену в коло напругою 12 В, за 30 с проходить
7,5·1019 електронів. Визначте потужність струму в лампі.
9. Чайник ввімкнений у мережу 220 В, сила струму дорівнює 12 А. Визначте
масу води, яку можна нагріти від 20 0 С до 1000 С за рахунок енергії, одержаної
протягом 8 хв у електричному чайнику, ККД якого 75%.

Лабораторна робота № 7 (17).

Математичний маятник. Визначення прискорення вільного
падіння за допомогою математичного маятника.
І. Це треба знати.
 Рух, за якого тіло (точка) відхиляється від положення стійкої
рівноваги в двох взаємно протилежних напрямах, називається
коливальним рухом.
Коливання, які виникають лише під дією внутрішніх сил після того,
як коливальна система виведена з положення рівноваги, називаються
вільними коливаннями.
Будь – яке тіло , що коливається навколо осі, яка не проходить через
центр його мас, називають фізичним маятником.
Проміжок часу, за який здійснюється одне коливання, називається
періодом коливань. У Міжнародній і фізичній системах одиниць період
коливань позначається буквою Т і вимірюється в секундах. Припустимо, що за t
секунд тіло здійснює n коливань. Тоді час одного коливання – це період .
Кількість коливань, які здійснює тіло за одиницю часу, називають
частотою коливань. Частота позначається буквою ν (ню) і вимірюється у Гц
(герц). Отже, . 1 герц дорівнює такій частоті коливань, за якої за 1 с тіло
здійснює одне коливання.
Значить, і .
Відстань х, на яку відхиляється коливна точка від положення стійкої
рівноваги, називається зміщенням. Найбільше зміщення коливної точки від
положення стійкої рівноваги називається амплітудою коливань: А = хmax. У
СІ амплітуда коливань вимірюється в метрах.
Для математичного маятника період коливань знаходиться за формулою:
.
Період коливань математичного маятника не залежить від маси
маятника і амплітуди його коливань. Цю властивість математичного
маятника називають ізохронністю маятника.
Математичний маятник зберігає площину своїх коливань незмінною.

ІІ. Перевір себе.

1. Виберіть визначення механічних коливань:
А) рівномірний прямолінійний рух тіла;
Б) рівно змінний прямолінійний рух тіла;
В) рух, що періодично повторюється;
Г) рівно змінний криволінійний рух.
2. Вкажіть назву коливань, що відбуваються під впливом зовнішніх сил:
А) гармонічні; Б) автоколивання;
В) негармонійні; Г) вимушені.
3. Продовжте речення: «Вільними називаються коливання, які
відбуваються під дією…»
А) внутрішніх сил; Б) сил пружності;
В) сил тертя; Г) сил всесвітнього тяжіння.
4. Вкажіть назву максимального зміщення тіла від положення рівноваги:
А) період коливань; Б) циклічна частота;
В) амплітуда коливань; Г) фаза.
5. Підвішена на нитці кулька під час коливань здійснила рух від крайнього
лівого положення до крайнього правого положення. Виразіть пройдений
кулькою шлях через амплітуду її коливань:
А) 0,5 А; Б) А; В) 1,5 А; ;) 2 А.
6. Виберіть характер залежності між періодом і частотою коливань:
А) пряма пропорційність; Б) обернена пропорційність;
В) лінійна; Г) квадратична.
7. Вкажіть одиницю частоти коливань:
А) секунда; Б) радіан за секунду; В) герц; Г) децибел.
8. Визначте період коливань, якщо тіло за 4 с зробило 20 коливань:
А) 5 с; Б) 0,25 с; В) 0,5 с; Г) 0,2 с.
9. Період коливань дорівнює 10 с. Визначте частоту коливань.
А) 0,1 Гц; Б) 1 Гц; В) 10 Гц; Г) 100 Гц.
10. Частота коливань тіла 0,1 кГц. Визначте період і кількість коливань за
1 с.
А) 10 с; 100; Б) 0,1 с; 10; В) 1 с; 10; Г) 0,01 с; 100.
11. Довжина математичного маятника 0,4 м. Вважайте g = 10 м/с 2 і
визначте період його коливань.
А) 0,67 с; Б) 6,28 с; В) 1,26 с; Г) 12,56 с.
12. Вважайте g = 10 м/с і визначте частоту коливань математичного
2

маятника завдовжки 2,5 м.

А) 3,14 Гц; Б) 0,32 Гц; В) 6,28 Гц; Г) 0,64 Гц.

ІІ. Задачі:
1. Яка довжина математичного маятника, якщо період його коливань дорівнює
2 с?
2. Математичний маятник довжиною 99,5 см за одну хвилину здійснює 30
повних коливань. Визначити період коливань маятника і прискорення вільного
падіння в тому місці, де знаходиться маятник.
3. Прискорення вільного падіння на поверхні місяця 1,6 м/с 2. Якої довжини
повинен бути математичний маятник, щоб його період коливання на місяці
дорівнював 4,9 с?
4. Як відносяться довжини математичних маятників, якщо за той самий час
один з них здійснює 10, а други1 30 коливань?
5. Як зміниться період коливань маятника при перенесенні його з Землі на
Марс, якщо маса Марса в 9,3 раза менша, ніж маса Землі, а радіус Марса в 1,9
раза менший радіуса Землі?
6. Два маятника, довжини яких відрізняються на 22 см, здійснюють в одному і
тому ж місці Землі за деякий час один 30 коливань, другий 36 коливань.
Визначити довжини маятника.
Лабораторна робота № 8 (18).
Вивчення коливань пружинного маятника.
І. Це треба знати.
 Пружинний маятник - механічна система, що складається з пружини з
коефіцієнтом пружності (жорсткістю) k (закон Гука), один кінець якої жорстко
закріплений, а на другому знаходиться вантаж маси m.
У простому випадку пружинний маятник являє собою тверде тіло, яке
рухається по горизонтальній площині, прикріплене пружиною до стіни.
Пружинний маятник коливається під дією рівнодійної сил пружності, яка,
згідно із законом Гука, пропорційна зміщенню маятника від положення
рівноваги. Період коливань пружинного маятника: .
Період коливань пружинного маятника не залежить від амплітуди
коливань, а визначається лише параметрами коливальної системи – масою
кульки і жорсткістю пружини.

ІІ. Перевір себе:

І. Тести:
1. Яку фізичну величину вимірюють у герцах?
А) довжину; Б) швидкість; В) частоту; Г) період.
2. Як зміниться період коливань вантажу, підвішеного до пружини, якщо
масу його зменшити в 2 рази?
А) збільшиться в 2 рази; Б) зменшиться в 2 рази;
В) збільшиться в рази; Г) зменшиться в рази;
3. Яку фізичну величину позначають літерою Т?
А) період коливань; Б) частоту коливань;
В) амплітуду коливань; Г) швидкість коливань.
4. В якому випадку не зміниться період коливання вантажу на пружині,
якщо:
А) збільшити масу вантажу; Б) зменшити масу вантажу;
В) замінити пружину іншої жорсткості;
Г) серед відповідей а – в жодної правильної.
5. Тягарець масою 200 г коливається на пружині жорсткістю 80 Н/м.
визначте частоту коливань, якщо амплітуда коливань 6 см.
А) 3 Гц; Б) 2 Гц; В) 3,2 Гц; Г) 3,14 Гц.
6. Вантаж масою 2 кг здійснює вільні коливання на пружині, жорсткість
якої 800 Н/м. Визначте період коливань вантажу:
А) 6,28 с; Б) 0,628 с; В) 0,314 с; Г) 3,14 с.

ІІ. Задачі:
1. Вантаж масою 0,2 кг, що прикріплений до пружини, здійснює коливання.
Визначте період коливань, якщо для видовження пружини на 1 см потрібна
сила 0,3 Н.
2. Тягарець масою 0,3 кг коливається під дією пружини і за 1 хв виконує 60
коливань. Визначте жорсткість пружини.
3. Вантаж підвішений на пружині жорсткістю 980 Н/м. За 10 с відбулося 10
коливань. Визначте масу вантажу.
4. Куля масою 800 г висить на двох послідовно з’єднаних пружинах.
Коефіцієнти жорсткості пружини дорівнюють 80 Н/м і 40 Н/м. Визначте період
вертикальних коливань кульки.
5. Визначте жорсткість пружини, на якій висить вантаж, масою 100 г, якщо
період коливань тіла на пружині, такий самий, що і період коливання кульки на
нитці, довжиною 50 см.

Лабораторна робота № 9 (19).

Вивчення сили світла за допомогою фотометра.
І. Це треба знати.
 Кількість енергії, яку щосекунди переносять електромагнітні хвилі
крізь поверхню, встановлену перпендикулярно до напряму їхнього
поширення, називають потоком випромінювання.
Потік випромінювання, який оцінюється органами зору, називається
світловим потоком.
Світловий потік вимірюється кількістю енергії, яка переноситься
світловими хвилями крізь дану поверхню за одиницю часу: .
Частина простору, обмежена конічною поверхнею, називається
тілесним кутом ω: .
1 стерадіан дорівнює такому центральному тілесному куту, який
вирізає на сферичній поверхні ділянку, площа якої дорівнює квадрату радіуса
цієї сфери.
Тілесний кут, що охоплює всю поверхню сфери, називається повним
тілесним кутом. Оскільки поверхня сфери , то повний тілесний кут
становить: ср.
Величина, що вимірюється світловим потоком, який поширюється
всередині тілесного кута в 1 стерадіан, називається силою світла: .
Одиниця сили світла в СІ була вибрана як основна. За одиницю сили
світла прийнято силу світла спеціально виготовленого еталонного джерела
світла. Одиниці сили світла присвоєна назва кандела (кд) від латинського
candela – свічка.
Одиниця світлового потоку – люмен (лм).
1 люмен дорівнює світловому потоку, який випромінюється джерелом
світла силою в 1 кд усередині тілесного кута в 1 стерадіан.
Отже, .
Величина, що вимірюється світловим потоком, який падає на
одиницю площі поверхні тіла, називається освітленістю цієї поверхні:
.
Одиниця вимірювання освітленості в СІ – 1 лк (люкс) – від латинського
lux – світло.
1 люкс дорівнює освітленості, що створюється світловим потоком у
1 люмен, рівномірно розподіленим на поверхні площею 1 м2.
Якщо на плоску поверхню площею S, розміщену на відстані r від джерела
світла, падає світловий потік Ф. Тоді освітленість поверхні . Так як

світловий потік Ф = І·ω, то освітленість становить: .

Але , то - якщо промені падають на поверхню під кутом 900.

Якщо ж промені падають під кутом α, то .

Освітленість, створювана точковим джерелом світла, пропорційна
силі світла джерела, косинусу кута падіння променів і обернено
пропорційна квадрату відстані між джерелом світла і освітлюваною
поверхнею.
Якщо поверхня освітлюється кількома джерелами світла, то
освітленість у будь – якій точці поверхні дорівнює сумі освітленостей,
створюваних кожним джерелом світла окремо.
Яскравість джерела світла вимірюється силою світла, що
випромінюється з одиниці площі його поверхні в перпендикулярному до неї
напрямі: . Одиниця яскравості світла в СІ: 1 .
За одиницю яскравості в СІ приймають яскравість рівномірно світної
плоскої поверхні площею 1 м2 при силі світла 1 кд.
Якщо поверхня розглядається під деяким кутом φ, то в цьому випадку:
.
ІІ. Перевір себе:
І. Тести:
1. Вкажіть формулу, за якою визначається сила світла:
А) ; Б) ; В) ; Г) .
2. Вкажіть одиницю освітленості:
А) метр; Б) люмен; В) діоптрія; Г) люкс.
3. Вкажіть величину, одиницею якої є люмен:
А) світловий потік; Б) освітленість;
В) сила світла; Г) яскравість.
4. Необхідно рівномірно освітити міський майдан, площа якого 10000 м2.
Визначте світловий потік, який повинні створювати ліхтарі, щоб
освітленість майдану дорівнювала 4 лк.
А) 40000 лм; Б) 4000 лм; В) 10000 лм; Г) 25000 лм; Д) 0,0004 лм.
5. Для роботи за письмовим столом освітленість його поверхні повинна
бути не менша ніж 50 лк. Сила світла лампи дорівнює 100 кд. Визначте
висоту, на якій треба розмістити лампу над поверхнею стола.
А) 2 м; Б) 1,41 м; в) 7 м; Г) 0,7 м; д) 0,5 м.

ІІ. Задачі:
1. Лампу, що перегоріла, замінили іншою, сила світла якої 35 кд. Як змінилася
освітленість поверхні, якщо сила світла першої лампи була 100 кд, а нову лампу
вдвічі наблизили до до поверхні?
2. Освітленість аркуша паперу, що знаходиться на відстані 3 м від лампи, сила
світла якої 300 кд, дорівнює 30 лк. Під яким кутом падають промені на аркуш?
На якій висоті над аркушем знаходиться лампа? Який світловий потік падає на
аркуш, розміри 20 см на 15 см?
3. Центральний тілесний кут вирізає на поверхні кулі площу 2350 см 2. Радіус
кулі дорівнює 1,4 м. Яку площу вирізає на поверхні кулі той самий кут, якщо
радіус кулі збільшити на 60 см?
4. Знайти повний світловий потік, який створюється джерелом, котрий
помістили на мачті висотою 12 м, якщо на відстані 16 м від основи мачти він
створює освітленість 3 лк.
5. На висоті 5 м над землею висить лампа з силою світла 400 кд. Знайти площу
ділянки, всередині якої освітленість коливається в межах від 0,25 лк до 2 лк.
6. На висоті 2 м над серединою круглого столу, який має діаметр 3 м, висить
лампа з силою світла 100 кд. Її замінили лампою з силою світла 25 кд, змінив
відстань від лампи до столу так, що освітленість середини столу не змінилася.
Як зміниться освітленість краю столу?
7. Ділянка освітлюється двома різними лампами, які висять на столі одна над
одною на висоті 8 м і 27 м. На якій відстані від основи стовпа знаходяться
точки ділянки, освітленість яких не зміниться, якщо поміняти лампи місцями?
8. На висоті 8 м висить лампа з силою світла 1000 кд. Знайти площу ділянки, в
межах якої освітленість не менше 1 лк.

Лабораторна робота № 10 (20).

Визначення показника заломлення світла.
1. Це треба знати.
 На межі двох середовищ, прозорих для
світла, світловий пучок розділяється: світлові
хвилі частково відбиваються у перше
середовище (повітря), а частково переходить
у друге середовище (скло).
Світлові промені на межі двох
середовищ мовби зламуються навпіл і тому
це явище одержало назву заломлення
світла. Напрям, в якому поширюється хвиля
у другому середовищі, називається
заломленим променем. Кут γ між заломленим променем і перпендикуляром до
межі двох середовищ у точці падіння променя, називають кутом заломлення.
Якщо змінювати кут падіння α, то відповідно змінюється і кут заломлення
γ, залишаючись при цьому завжди меншим відкута падіння. Отже, між кутом
падіння α і кутом заломлення γ існує певний зв’язок: .
Синус кута падіння так відноситься до синуса заломлення, як
швидкість поширення світла у першому середовищі відноситься до
швидкості світла у другому середовищі (перший закон заломлення світла).
Незважаючи на те, що світлова хвиля з одного середовища в інше, кут
падіння і кут заломлення завжди лежать в одній площині, яка
перпендикулярна до межі двох середовищ (другий закон заломлення світла).
Відношення швидкості світла в першому середовищі до швидкості
світла в другому середовищі називають відносним показником заломлення
(другого середовища відносно першого): .
Він показує, у скільки разів швидкість світла в другому середовищі
менша (або більша) від швидкості світла в першому середовищі.
Відношення швидкості світла у вакуумі до швидкості світла в даному
середовищі називають абсолютним показником заломлення цього
середовища: .
Він показує, у скільки разів швидкість світла у вакуумі більша від
швидкості світла в даному середовищі.
У такому разі перший закон заломлення світла можна записати так:

Кут падіння α0, при якому заломлення = 900, називають граничним

кутом повного відбивання світла. Згідно із законом заломлення світла,
. Оскільки , то , звідки і визначають граничний
кут повного відбивання світла.
ІІ. Перевір себе:
І. Тести:
1. Вкажіть рядок, у якому наведено лише природні джерела світла:
А) фари автомобіля, Сонце; Б) вогнище, екран телевізора;
В) глибоководні риби, зорі; Г) маяк, електрична дуга.
2. Вкажіть рядок, у якому наведено лише штучні джерела світла:
А) блискавка, лампа; Б) розжарений метал, Місяць;
В) полярне сяйво, світлячок; Г) свічка, екран телевізора.
3. Вкажіть рядок, у якому наведено лише теплові джерела світла:
А) екран дисплея, електрична лампа розжарювання;
Б) планктон в океані, газ у трубках рекламного напису;
В) зорі, Місяць; Г) електрокамін, Сонце.
4. Закінчить речення: «Якщо розміри тіла, що світиться, значно менші за
відстань, на якій ми оцінюємо його дію, то таке тіло називають…»
А) джерелом світла; Б) штучним джерелом світла;
В) точковим джерелом світла; Г) тіньовим проектором.
5. Якщо промінь переходить з повітря в лід, то кут заломлення…
А) дорівнює куту падіння; Б) менший від кута падіння;
В) більший від кута падіння; Г) дорівнює 900.
6. Якщо промінь переходить з води в повітря, то кут заломлення…
А) дорівнює куту падіння; Б) менший за кут падіння;
В) більший за кут падіння; Г) дорівнює куту відбивання.
7. Кут між відбитим і падаючим променями дорівнює 100 0. Визначте кут
падіння.
А) 1000; Б) 800; В) 500; Г) 450; Д) 2000.
8. Визначте зміну кута між відбитим і падаючим променями дорівнює 40 0.
Визначте кут падіння:
А) зменшиться на 150; Б) зменшиться на 300;
В) збільшиться на 200; Г) збільшиться на 300.
ІІ. Задачі:
1. Промінь світла переходить з повітря в сірководень. Визначте кут заломлення,
якщо кут падіння дорівнює 420.
2. Кут падіння світлового променя на гліцерин дорівнює 37 0. Визначте різницю
між кутом падіння і кутом заломлення і швидкість поширення світла в
гліцерині.
3. Сонячний промінь падає на воду. Визначте кути падіння і заломлення, якщо
кут відбивання дорівнює 520.
4. Одна з граней скляної призми з кутом заломлення 60 0, примикає до води. На
другу грань падає під кутом 400 промінь світла, який після дворазового
заломлення входить у воду. Під яким кутом промінь світла виходить із призми?
Який кут відхилення променя від початкового напряму?

Лабораторна робота № 11 (21).

Визначення довжини світлової хвилі.
І. Це треба знати.
Дифракція - це огинання хвилями країв перешкод - властива будь-якому
хвильовому руху.
 Дифракція виникає внаслідок деформації фронту світлової хвилі, що
огинає перешкоду або проходить крізь вузький отвір (щілину), та
інтерференції вторинних хвиль.
Сукупність багатьох паралельно розташованих щілин утворюють
дифракційну решітку.
Величина, що дорівнює сумі ширини штриха а і ширини щілини b, має
назву сталої, або періоду дифракційної решітки: d = а + b.
, де k – 0, 1, 2, 3, …– формула дифракційної решітки.
Місце спектра на екрані визначається відповідним значенням числа k, яке
називається порядком спектра. Для центрального максимуму k = 0. По обидва
боки від нього розташовані спектри першого (k = 1), другого (k = 2), третього
(k = 3), …, n – го порядку (k = n).
Довжина світлової хвилі: .
ІІ. Перевір себе.
І. Тести.
1. Вкажіть, що називають дифракцією світла:
А) розкладання білого світла в спектр; Б) накладанні світлових хвиль;
В) огинання світловими хвилями перешкод;
Г) відбивання світла від межі розділу двох середовищ.
2. Вкажіть, за якої умови спостерігається дифракція:
А) когерентність світлових хвиль;
Б) довжина хвилі не менша за розміри предмета;
В) довжина хвилі менша за розміри предмета;
Г) довжина хвилі значно менша за розміри предмета.
3. Закінчить речення:»Період дифракційної гратки…»
А) Залежить від її геометричних розмірів;
Б) дорівнює величині, оберненій до фокусної відстані;
В) визначається кількістю штрихів на один міліметр;
Г) залежить від довжини світлової хвилі.
5. Виберіть формулу дифракційної гратки:
А) ; Б) ; В) ; Г) .
6. Вкажіть буквене позначення порядку спектра у формулі дифракційної
гратки:
А) d; Б) k; В) λ; Г) φ.
7. Визначте період дифракційної гратки, що має 1000 штрихів на 1 мм:
А) 1 мм; Б) 0,01 мм; В) 0,1 мм; Г) 0,001 мм.
8. Визначте кількість штрихів на 1 мм у дифракційній гратці, період якої
дорівнює 10–5 м:
А) 100; Б) 10; В) 1000; Г) 10000.

ІІ. Задачі:
1. Дифракційна гратка, період якої 0,01 мм, освітлюється світлом довжиною
хвилі 500 нм. Визначте відстань між максимумами нульового і першого
порядку на екрані, що віддалений від гратки на 3 м.
2. На відстані 4 м від екрана знаходиться дифракційна гратка, на якій нанесено
50 штрихів на 1 мм. На гратку падає світло довжина хвилі якого 700 нм.
Визначте відстань максимуму другого порядку від нульового максимуму.
3. Дифракційна гратка містить 100 штрихів на 1 мм. Відстань від гратки до
екрана дорівнює 1,5 м. Гратку освітлюють білим світлом (довжина хвиль від
400 нм до 780 нм). Визначте ширину спектра першого порядку.
4. Дифракційну гратку, в якої 1000 штрихів на 1 мм, освітлюють
монохроматичним світлом. Відстань до екрана дорівнює 1 м. Визначити
довжину хвилі світла, якщо відстань на екрані між нульовим максимумом і
максимумом другого порядку дорівнює 94,2 см.
5. На дифракційні гратки, які мають період 4 мкм, нормально падає
монохроматична хвиля. Оцінити довжину хвилі, якщо кут між спектрами
другого і третього порядків 20. Кути відхилення вважати малими.
6. Відстань від дифракційної гратки до екрана 2 м. При освітленні гратки
світлом, довжина хвилі якого 500 нм, відстань між центральним і першим
максимумам дорівнює 1 см. Визначте кількість штрихів на міліметр гратки.
7. Визначте кут відхилення променів зеленого монохроматичного світла,
довжина хвилі якого 540 нм, у спектрі другого порядку, одержаному за
допомогою дифракційної гратки з періодом 0,02 мм.
8. Дифракційна гратка освітлюється світлом, довжина хвилі якого 700 нм.
Відстань на екрані між двома спектрами першого порядку дорівнює 11,4 см.
Визначте період гратки, якщо екран знаходиться на відстані 1 м від неї.
9. Дифракційна гратка , період якої 1 мкм, освітлюється зеленим світлом з
довжиною хвилі 500 нм. Визначте найбільший порядок спектра, який можна
спостерігати за допомогою цієї гратки.

Лабораторна робота № 12 (22).

Визначення оптичної сили збиральної лінзи.

І. Це треба знати.
 Прозоре для світла тіло, обмежене двома криволінійними поверхня-ми,
називається лінзою.
Радіуси сферичних поверхонь, що утворюють лінзу, називаються
радіусами кривизни лінзи. Якщо радіуси кривизни лінзи набагато більші від її
товщини, то така лінза називається тонкою.
Формула тонкої лінзи (збиральна): .

Для розсіювальної лінзи формула тонкої лінзи має вигляд: .

Відношення лінійних розмірів зображення предмета, створюваного
лінзою, до лінійних розмірів предмета називають лінійним збільшенням
лінзи. .
Величину, яка характеризує заломлювальні властивості лінзи, і
обернена її головній фокусній відстані, називають оптичною силою лінзи D:
. Одиниця вимірювання оптичної сили лінзи в СІ – 1 дпрт (діоптрія).

Формулу лінзи можна представити в такому вигляді: .

(верхні знаки беремо для збиральної лінзи, а нижні – для розсіювальної).

ІІ. Перевір себе:

1. Виберіть визначення лінзи:
А) скляне сферичне тіло;
Б) тіло, обмежене сферичними поверхнями;
В) прозоре тіло, обмежене сферичними поверхнями;
Г) прозоре тіло, обмежене двома сферичними поверхнями;
2. Виберіть визначення оптичної сили лінзи:
А) відношення розмірів зображення до розмірів предмета;
Б) величина, що дорівнює фокусній відстані, вираженій у метрах;
В) відношення розмірів предмета до розмірів зображення;
Г) величина, обернена до фокусної відстані, вираженої у метрах.
3. Фокусна відстань збиральної лінзи 25 см. Визначте оптичну сила лінзи:
А) – 4 дптр; Б) 25 дптр; В) 2,5 дптр; Г) 4 дптр.
4. Оптична сила лінзи 2 дптр. Визначте, яка її фокусна відстань.
А) 5 м; Б) 0,5 м; В) 0,05 м; Г) 50 м.
5. Визначте оптичну силу системи, що складається з двох щільно
складених лінз з оптичними силами 3 дптр і 1,5 дптр:
А) 1,5 дптр; Б) 2,5 дптр; В) 4,5 дптр; Г) 2 дптр; Д) 1 дптр.
6. Визначте оптичну силу системи, що складається з двох щільно
складених лінз з оптичними силами 0– 2 дптр і 1,5 дптр:
А) 3,5 дптр; Б) – 1,5 дптр; В) – 3,5 дптр; Г) – 0,5 дптр; Д) 0,5 дптр.
7. Встановіть відповідність величини та її одиниці вимірювання:
1) оптична сила; А) не має;
2) фокусна відстань; Б) діоптрія;
3) сила світла; В) градус;
4) кут падіння променя; Г) метр;
 Д) кандела.
8. Встановіть відповідність величини та її буквеного позначення:
1) фокусна відстань; А) n;
2) показник заломлення; Б) D;
3) оптична сила; В) F;
4) сила світла; Г) І.
9. Встановіть відповідність відстані від предмета до збиральної лінзи та
відстані від лінзи до зображення:
Предмет знаходиться… Зображення розміщено…
1) за 2F; А) між F і лінзою;
2) у 2F; Б) між F і 2F;
3) між F і 2F; В) у 2F;
4) у F; Г) не існує.
10. Встановіть відповідність відстані від предмета до збиральної лінзи та
характеристики зображення…
Предмет знаходиться… Зображення розміщено…
1) за 2F; А) дійсне, зменшене, обернене;
2) у 2F; Б) дійсне збільшене, обернене;
3) між F і 2F; В) уявне, збільшене, пряме;
4) у F; Г) у нескінченості.
Д) дійсне, однакове, обернене.
11. Встановіть відповідність відстані від предмета до розсіювальної лінзи
та відстані від лінзи до зображення:
Предмет знаходиться… Зображення розміщено…
1) за 2F; А) між F і лінзою;
2) у 2F; Б) між F і 2F;
3) між F і 2F; В) у 2F;
4) у F; Г) не існує.
12. Встановіть відповідність відстані від предмета до розсіювальної лінзи
та характеристики зображення…
Предмет знаходиться… Зображення розміщено…
1) за 2F; А) уявне, зменшене, пряме;
2) у 2F; Б) дійсне збільшене, обернене;
3) між F і 2F; В) уявне, збільшене, пряме;
4) у F; Г) у нескінченості.
Д) дійсне, однакове, обернене.

ІІ. Задачі:
1. Відстань від свічки до стіни 1 м. На якій відстані від свічки треба розмістити
лінзу, фокусна від стань якої 9 см, щоб на стіні утворилося чітке зображення
свічки.
2. Свічка заввишки 20 см знаходиться на головній оптичні осі збиральної лінзи,
фокусна відстань якої 40 см. Відстань від свічки до лінзи 80 см. Знайдіть висоту
зображення і відстань від свічки до зображення.
3. Якщо відстань від предмета до лінзи дорівнює 36 см, то висота зображення –
10 см. Якщо відстань від предмета до лінзи дорівнює 24 см, то висота
зображення – 20 см. Яка фокусна відстань лінзи?
4. На оптичній лаві розташовані дві збиральні лінзи, фокусні відстані яких 12
см і 15 см. Відстань між лінзами 36 см. Предмет знаходиться на відстані 48 см
від першої лінзи. На якій відстані від другої лінзи розміщується зображення,
утворене системою лінз?
5. Оптична система складається з двох збиральних лінз, оптичні сили яких
3 дптр і 2 дптр. Головні оптичні осі збігаються, а відстані між лінзами дорівнює
сумі їх фокусних відстаней. Предмет знаходиться на відстані 70 см від першої
лінзи. На якій відстані від другої лінзи розміщується зображення і яке воно –
уявне чи дійсне?
6. Дві збиральні лінзи із фокусними відстанями 2 см і 20 см розташовані на
відстані 24 см одна від одної. Де буде знаходитись зображення предмета,
розташованого на відстані 3 см від першої лінзи.

Лабораторна робота № 13 ( 23).

Спостереження спектрів випромінювання
І. Перевір себе:
1. Які тіла дають лінійчатий спектр випромінювання? Чому?
2. Який спектр дає розжарений добіла метал? Розплавлений метал?
3. Чому атоми кожного хімічного елемента мають строго визначений
лінійчатий спектр випромінювання і поглинання?
4. Чи є спектр розжарення лампи накалювання неперервним?
5. Які тіла дають смугасті спектри? Чому?
6. Чим відрізняються лінійчаті спектри випромінювання різних хімічних
елементів?
7. Які тіла дають суцільні спектри випромінювання? Чому?
8. Як визначити хімічний склад речовини за допомогою спектрального аналізу?
9. Які явища і за яких умов можуть відбуватися при поглинанні атомами
речовини квантів електромагнітного випромінювання?
10. Чому в спектрі поглинання одного і того ж хімічного елемента темні лінії
розміщені точно в місцях кольорових ліній лінійчатого випромінювання?

Лабораторна робота № 14 (24)

Вивчення треків заряджених частинок за готовими
фотографіями.
І. Це треба знати.
Сила, з якою магнітне поле діє на окрему заряджену частинку, була вперше
визначена голландським фізиком Х.Лоренцем (1853 – 1928), тому її називають
силою Лоренца: .
Якщо частинка влітає в однорідне магнітне поле під кутом α = 90 0, то
сила Лоренца . За другим законом Ньютона сила .

Прирівнюючи силу Лоренцо до доцентрової сили, одержуємо: , звідки

. Оскільки маса і заряд для даної частинки є сталими, то радіус кола, по

якому рухається частинка в однорідному магнітному полі, пропорційний її
швидкості.

ІІ. Перевір себе.

І. Тести:
1. У якому з перерахованих нижче приладів для реєстрації ядерних
випромінювань використовується слід із крапель рідини в газі при
проходженні через нього швидкої зарядженої частинки?
А) лічильник Гейгера; Б) камера Вільсона;
В) пузиркова камера.
2. У якому з перерахованих нижче приладів для реєстрації ядерних
випромінювань проходження швидкої зарядженої частинки викликає
появу імпульсу електричного струму в газі?
А) лічильник Гейгера; Б) іонізаційна камера;
В) камера Вільсона.
3. У якому з перерахованих нижче приладів для реєстрації ядерних
випромінювань використовується слід із пухирців пари рідини при
проходженні через неї швидкої зарядженої частинки?
А) камера Вільсона; Б) пузиркова камера;
В) товстошарова фотоемульсія.
4. У якому з перерахованих нижче приладів для реєстрації ядерних
випромінювань проходження швидкої зарядженої частинки викликає
утворення схованого зображення сліду цієї частки?
А) пузиркова камера; Б) товстошарова емульсія;
В) камера Вільсона.
5. Відзначте закінчення фрази: «Дія камери Вільсона заснована на …»
А) … явищі короткочасного світіння деяких речовин, яке викликає рухома
частинка;
Б) … конденсації пересиченої пари на іонах, які створює уздовж своєї
траєкторії рухома частинка;
В) … явищі пароутворення в перегрітій рідині на іонах, які утворюються
уздовж траєкторії рухомої частинки.
6. Відзначте правильне закінчення фрази: «Дія пузиркової камери
заснована на…»
А) … руйнуванні окремих молекул у кристаликах речовини рухомою
частинкою;
Б) … явищі пароутворення в перегрітій рідині на іонах, які утворяться уздовж
траєкторії рухомої частинки;
В) … конденсації пересиченої пари на іонах, які утворює уздовж своєї
траєкторії рухома частинка.

ІІ. Дайте відповідь на запитання:

1. Який принцип дії газорозрядного лічильника Гейгера?
2. Який принцип дії камери Вільсона?
3. Який принцип дії фотоемульсійного методу спостереження і реєстрації
частинок?
4. Який принцип дії пузиркової камери?
5. Які переваги має пузиркова камера в порівнянні з камерою Вільсона?
6. Як за допомогою камери Вільсона можна визначити природу частинки,
що пролетіла в камері, її енергію, швидкість?