Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки Кафедра

Програмної Інженерії

РЕФЕРАТ

з дисципліни «АНАЛІЗ ДАНИХ НА ОСНОВІ

ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ»

на тему «Що таке електричний струм?»

Виконали: Перевірив:

студенти групи ПЗПІ-20–6 доц. кафедри ПІ та к.т.н.

Черепко Є. Ю. Работягов А. В.

Овсянніков А. В.

Коленда Д. М.

Харків – 2022
 Що таке електричний струм?
1. Призначення
За допомогою електричного струму ми отримуємо і світло
(електричні лампи), і тепло (електронагрівальні прилади). У своєму житті
ми використовуємо різні електротехнічні пристрої, які роблять її
комфортніше (телевізор, радіоприймач, телефон, пральна машина, пилосос
і так далі). Промисловість просто перестала існувати, якби не було
електрики.

2. Побудова
Електричний струм з’являється в речовині за умови наявності в ній
вільних, або незв’язних заряджених частинок.Носії заряду можуть бути у
середовищі спочатку,або утворюватися за сприйняттям зовнішніх
факторів(іонізаторів, електромагнітного поля, температури).
Кількість таких частинок впливає на провідність матеріалу -
розрізняють провідники, напівпровідники,діелектрики,ізолятори.
Без електричного поля,пересування частинок відбувається хаотично,
а при підключенні до двох точок речовини різниці потенціалів стають
спрямованими - від одного потенціалу до іншого.
Електричний струм в цілому це рух електронів. Тобто він
складається з електронів.
Електрон - це субатомна частинка, чий електричний заряд
негативний та дорівнює по модулю одному елементарному електричному
заряду.
Сині крапочки, які ми можемо бачити на рис. 1, це і є вільні
електрони.
 Рисунок 2.1 - Вільні електрони

Уявити електричний струм можливо як стадо овець, які знаходяться

подалі від пастуха і як що ці вівці побачать поле з соковитою капустою, то
вони одразу ж усі туди рвануть. В результаті цих дій, створюється поток
овець направлених в одну сторону. Такий самий процесс утворюється і в
при створенні електричного струму. Коли усі вільні електрони почнуть
рухатися в одному напрямку, утворюється електричний струм(рис. 2)

Рисунок 2.2 - Утворення електричного струму

3. Принцип дії
Для підтримання електричного поля протягом певного часу в
провіднику необхідні джерела вироблення електричного поля. Це,
наприклад, можуть бути електрофорна машина й акумулятор або будь-яке
джерело живлення. Принцип їхньої роботи полягає в тому, що вони
розділяють частинки, після чого один полюс джерела заряджає їх
позитивно, а інший - негативно, у результаті виникає електричне поле.
Якщо обидва полюси джерела з'єднати провідником, то рух частинок
набуває певного напрямку, так виходить електричний струм.
Як відомо, відповідно до закону збереження електричних зарядів
вони не можуть створюватися або зникати. Тому, якщо будь-який об'єм
простору, де протікають електричні струми, оточити замкненою
поверхнею, то струм, що вливається в цей об'єм, має дорівнювати струму,
що витікає з нього.
Провідник є місцем, де відбувається спрямований рух частинок, а
також засобом передавання струму до її споживачів: лампочки, приладів,
плиток тощо. Провідниками можуть слугувати метали, в яких
заряджаються електрони, плазма, частинками при цьому є іони;
електроліти. Якщо обірвати провідник, то струм не доходить до споживача,
і на основі цього механізму відбувається увімкнення і вимкнення струму.
Тобто встановлюються вимикачі або рубильники, які розривають або
з'єднують провідник.

Рисунок 3.1 - Замкнутий ланцюг, утворюючий електричне коло

 Хоч для вирішенні задач і прийнято, що напрямок руху електричного
струму здійснюється від "плюса" до "мінуса", але мало кому відомо, що
насправді рух відбувається за рахунок електронів у міжатомному просторі
кристалічної решітки металу провідника електричного струму. А електрон
рухається від "мінуса" до "плюса". Отже електричний струм рухається від
"мінуса" до "плюса".

Рисунок 3.2 - Міжатомний простір у ланцюзі

4. Особливості функціонування

Дія електричного струму

Неможливо побачити електрони що рухаються в провіднику або іони

в електроліті. Про наявність струму можна судити по явищам які зазвичай
викликає електричний струм їх називають діями струму.

Теплова дія струму.

Відомо, що температура провідника підвищується при проходженні

через нього струму. У якості таких провідників виступають різні метали
або їх сплави, напівметали або напівпровідники, а також електроліти та
плазма. Наприклад, при пропусканні через дріт з ніхрому електричного
струму відбувається сильне нагрівання.

Шматок дроту нагрівається, коли по ньому протікає електричний

струм. Чим більше струм в провіднику, тим більше він нагріється.
Довжина нагрітого провідника збільшується.
Хімічна дія струму.
Хімічна дія проявляється в тому, що при протіканні електричного
струму, можуть ініціювати різні хімічні реакції. Речовини осідають на
електродах – пластинках, опущених в розчин і підключених до джерела
струму. Анод при електролізі приєднує до себе аніони, катод – катіони.
Таку дію струму використовують в гальванопластиці для покриття
металом деяких поверхонь. Застосовують нікелювання, обміднення,
хромування, а, так само, сріблення і золочення поверхонь.
Магнітна дія струму.
При наявності електричного струму в будь-якому провіднику (в
твердому, рідкому або газоподібному) спостерігається магнітне поле
навколо провідника, тобто провідник зі струмом набуває магнітні
властивості. Природа магнітного поля завжди полягає в наявності
електричного струму.
 Рисунок 4.1 - Магнітна дія струму

Механічна дія струму.

Навколо провідника з електричним струмом виникає магнітне поле.

Всі магнітні дії перетворюються в рух. Прикладом служать електричні
двигуни, установки, реле та ін.
Дія струму може проявлятись в різній інтенсивності – сильніше або
слабше. Інтенсивність залежить від заряду, який приходить по колу в
одиницю часу – секунду. Коли вільна заряджена частинка рухається по
електричному колі, то виникає переміщення заряду. Чим більше часток
перемістилось від одного полюса до іншого, тим більше загальний заряд
перенесений частинками. Цей загальний заряд називають кількістю
електрики, що проходить через провідник. Чим більша кількість електрики
проходить через поперечний переріз провідника в 1 с, тим сильніший
струм в провіднику.
 5. Життєдіяльність

Джерело струму – пристрій, призначений для створення і

підтримання різниці потенціалів між кінцями провідника.
Джерела струму бувають:
● механічні (динамік велосипеда);
● теплові;
● магнітні;
● світлові (фотоелементи).
Носіями електричного заряду можуть бути: у металах - електрони, в
електролітах - іони (катіони та аніони), у газах - іони та електрони, у
вакуумі за певних умов - електрони, у напівпровідниках - електрони або
дірки (електронно-діркова провідність). З погляду квантової теорії поля
переносником електромагнітної взаємодії є фотон.

6. Властивості об'єкта

В теорії електричних кіл за струм прийнято вважати спрямований

рух носіїв заряду в провідному середовищі під дією електричного поля.
Величина, що чисельно рівна кількості електрики (заряджених
частинок), що проходить через поперечний переріз провідника в одну
секунду називається силою струму. Щоб визначити силу струму в колі,
потрібно кількість струму що протікає розділити на час, за який він протік.

I – сила струму;
q – кількість електрики або кількість електричного заряду(Кл) ;
t – час.
 Сила струму – це фізична величина, щоб її виміряти необхідно
встановити одиницю виміру. Цю одиницю називають ампером (А), в честь
імені французького вченого Ампер Андре Марі. На міжнародні
конференції мір та ваг в 1948 р. було вирішено в основу визначення сила
струму покласти явище взаємодії двох провідників зі струмом, втім 16
листопада 2018 року на XXVI Генеральної конференції мір і ваг було
прийнято нове визначення ампера.В кожному замкнутому колі
електричний струм здійснює роботу. Можна сказати що робота залежить
від сили струму, втім вона залежить від ще однієї величини яку називають
електричною напругою.
Електрична напруга на кінцях ділянки кола чисельно рівна роботі
при проходженні по цій ділянці одного позитивного заряду. Чим більша
робота тим більша напруга на кінцях ділянки кола. Напруга позначається
буквою U.
Одиниця напруги називається вольтом, позначається (В) або (V) в
честь італійського вченого Вольта Алессандро.
1 вольт – це напруга при якій на ділянці кола здійснюється робота,
що дорівнює 1 джоулю, коли по цій ділянці проходить 1 кулон електрики
або один електричний заряд.

Опір (електричний опір) – це властивість будь-якого провідника

чинити опір електричному струму, що проходить через нього. Чим тонше і
довше провідник, тим більше його опір електричному струму. Велику роль
відіграє також матеріал, з якого він виготовлений.
Якби електрони в провіднику не мали ніяких перешкод в своєму русі
то вони б рухались по інерції не обмежено довго без дії електричного поля.
Насправді електрони взаємодіють з іонами кристалічної решітки, при
цьому сповільнюється упорядкований рух, сила струму зменшується, а
температура збільшується.
Щоб знайти опір необхідно напругу на кінцях провідника розділити
на силу струму.

За одиницю опору приймають опір такого провідника, в якому при

напрузі на його кінцях в 1 вольт сила струму дорівнює 1 ампер.Залежність
сили струму від напруги на кінцях ділянки кола і опору цієї ділянки
називається законом Ома. Що названий в честь німецького вченого Ома
Георга, який відкрив цей закон в 1827 р.
Закон Ома читається так: Сила струму в провіднику прямо
пропорційна прикладеній напрузі і обернено пропорційна опору
провідника.

де I – сила струму;
U – напруга ;
R – опір.

Напруга на кінцях ділянки кола чисельно дорівнює роботі яка

здійснюється при проходженні одного кулона. А при проходженні не
одного кулона, а декількох здійснюється робота в декілька раз більша.
Робота струму — фізична величина, що характеризує зміну
електричної енергії струму — перетворення її на інші види.
При русі зарядів в електричному колі виконується робота. Чисельно
робота, що здійснюються при перенесенні електричного заряду q між
двома точками, різниця потенціалів між якими дорівнює U, може бути
визначена за формулою.
 A=Uq
де А – робота;
U- напруга
q- кількість електрики (кількість електричних зарядів)
Кількість електрики яка пройшла по ділянці кола розраховується:
q= It
Використовуючи це відношення отримуємо формулу роботи струму
яку зручно використовувати при розрахунках:
A=UIt
Робота електричного струму, що здійснюються на ділянці кола,
прямо пропорційна силі струму в ланцюзі, напрузі на цій ділянці і часу дії
струму.
Роботу вимірюють в Джоулях 1 Дж=1В · А · с, щоб вирахувати
роботу необхідно мати амперметр, вольтметр та годинник.

7. Перспективи об'єкта

В майбутньому перспективи розвитку електричного струму мають

великі горизонти. Один з таких горизонтів це дистанційна передача
електричного струму. Ця технологія відкриває безпосередньо безперервну
дистанційну зарядку приладів таких як мобільний телефон, або
популярний зараз електрокар. Уже в нинішній час ці машини вважають
досить екологічними,а в подальшому майбутньому коли майже уся сфера
життя людини буде заповнена технологіями дистанційна передача струму
стане невід’ємною частиною життя людини. Як приклад можемо
розглянути катушку Ніколи Тесла, яка дистанційно передає електричний
струм на маленькі відстані(див. рис. 0)
 Рисунок 7.1 - Катушка Ніколи Тесла
Уже в нинішній час є дистанційно заряджаєма телефонна база.
Наприклад Mi Air Charge(рис. 0)

Рисунок 7.2 - Зовнішній вигляд Mi Air Charge

 Працює ця технологія за допомогою формування луча для відправки
міліметральних хвиль на девайс. Цу хвилі преобразуються в електричну
енергію, яка і безпосередньо заряджає девайси.
Що стосується смартфонів, Xiaomi розробила два зарядні блоки
встановлені всередині телефону. Перший блок - це радіомаяк, який передає
інформацію про місцезнаходження, другий блок - це приймальна решетка
антенна, що складається з 14 антен. Ця решітка перетворює сигнал
міліметрового діапазону, випромінювання зарядним пристроєм,
електричну енергію через схему випрямляча.
Уявіть тепер що усі прилади та навіть електрокар можливо зарядити
за допомогою дистанційної зарядки. Ця технологія на сам перед веде до
куди більших і грандіозних відкриттів та перспектив в області передачі
електричного струму.