Авіаційна електротехніка (для категорії В2)

1 Лекція 2

Модуль 2. «Електричні кола постійного струму»

Лекція №2 План лекції

Тема лекції: Електричне поле. 1. Електрична енергія і електротехніка.

2. Електричні заряди.
Електрична енергія і 3. Електростатичні сили. Закон Кулона.
електротехніка. 4. Напруженість електричного поля,
робота, потенціал.
Електрична енергія застосовується для:
- отримання механічної енергії з допомогою електродвигунів;
- здійснення механічних процесів обробки матеріалів (подрібнення, перемішування);
- проведення електрохімічних реакцій;
- одержання теплової енергії у електронагрівальних пристроях і печах;
- безпосередньої обробки матеріалів (електроерозійна обробка).
Електрична енергія (електроенергія) - вид енергії, що існує у вигляді потенціальної енергії
електричного й магнітного полів та енергії електричного струму.
Електричну енергію отримують шляхом перетворення інших видів енергії. Її джерелами може бути:
- хімічна енергія,
- механічна енергія (води чи вітру),
- ядерна енергія,
- теплова енергія,
- світлова енергія.
Споживач використовує електричну енергію для виконання механічної роботи, опалення,
освітлення, комунікації тощо. Популярність використання електричної енергії пояснити дуже просто: саме
електрика приводить в рух різні механізми та верстати, електротранспорт та всіляку побутову техніку.
Наука, яка вивчає явища, пов’язані з різними проявами електрики і способи її використання, має
назву електротехніка.
Електротехніка – це галузь науки і техніки, що зв'язана із застосуванням електричних і магнітних
явищ для перетворення енергії, здобуття і зміни хімічного складу речовин, виробництва і обробки
матеріалів, передачі інформації, охоплює питання здобуття, перетворення і використання електричної
енергії в практичній діяльності людини.
Назва «електрика» походить від грецького слова «електрон» (бурштин). Греки в 7 ст. до н.е.
видобували електрику натиранням бурштинової палички вовною.

Електричні заряди.

Першопричиною усіх електричних явищ в природі є електричний заряд.

ЕЛЕКТРИЧНИЙ ЗАРЯД – ЦЕ ФІЗИЧНА ВЕЛИЧИНА, ЯКА ХАРАКТЕРИЗУЄ ВЛАСТИВІСТЬ ЧАСТИНОК АБО
ТІЛ ВСТУПАТИ В ЕЛЕКТРОМАГНІТНУ ВЗАЄМОДІЮ.
Одиницею електричного заряду в системі СІ є Кулон (Кл або С).
1 Кулон – це заряд, що проходить через провідник за 1 с при силі струму 1 А.
Позначається електричний заряд символом q.
Електричними зарядами можуть володіти іони (позитивні і негативні).
Носіями зарядів у напівпровідникових приладах є електрони і дірки.
Найпростішими електричними зарядами можна вважати електрони.
 Авіаційна електротехніка (для категорії В2)
2 Лекція 2

Види електричних часток

Електрони Протони Нейтрони

Негативний Позитивний Не мають
електричний заряд електричний заряд електричного заряду

Електрони містяться в кожному атомі кожного елемента.

Всі електрони мають однакові негативні електричні заряди.
Заряд електрона: е = - 1,6 · 10-19 Кл. Заряд протону: р = + 1,6 · 10-19 Кл.
Заряд електрона настільки малий, що іншого, меншого за величиною, в природі виявити не вдалося.
Заряд електрона наскільки малий, що через розпечену нитку електричної лампочки в одну секунду
проходить близько трьох квадрильйонів електронів.
Електричний заряд ядра дорівнює сумі зарядів електронів, що оточують його, але протилежний їм
за знаком.
ЕЛЕКТРОНИ І ПРОТОНИ МАЮТЬ ЗАРЯДИ РІЗНОГО ЗНАКУ: ПРОТОНИ - ПОЗИТИВНІ, А ЕЛЕКТРОНИ -
НЕГАТИВНІ.
Якщо у атома відняти один або кілька електронів, в ньому буде переважати позитивний заряд
ядра. Такий атом називають позитивним іоном.
У тому випадку, коли в атом включаються додаткові електрони, їх негативні заряди починають
переважати над позитивним зарядом ядра. Такий атом називають негативним іоном.
Утворення іонів називається іонізацією.
Між іонами, що мають електричні заряди різних знаків, діють сили тяжіння, а іони з однаковими
за знаком зарядами відштовхуються.
За нормальних умов тіла є електронейтральними, тому що заряди всередині них взаємно
скомпенсовані, рівномірно розподілені в об'ємі тіла.
Якщо тіло містить більшу кількість заряджених частинок одного знаку, ніж іншого, воно є
зарядженим. Саме цей надлишковий заряд визначає собою електричні властивості тіла і його
називають зарядом тіла.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕОРОЛІК «ЭЛЕКТРИЧЕСКИЕ ЗАРЯДЫ».

Електростатичні сили. Закон

Кулона.

Носії зарядів (заряджені частинки),

розташовані на деякій відстані один від одного,
створюють електричне поле. Так, два заряди
різних знаків, розміщені на відстані один від
одного, створюють електричне поле (рис.1.).
Електричне поле характеризується
впливом на електрично заряджену частку з
силою, пропорційною заряду частки і не
залежить від її швидкості.
 Авіаційна електротехніка (для категорії В2)
3 Лекція 2

Рис. 1. Схематичне зображення

електричного поля між двома або
чотирма різнойменними зарядами.

Магнітне поле діє на рухомі заряди з силою пропорційною їх швидкості і направлене

перпендикулярно вектору швидкості.
Нерухоме тіло, що володіє електричним зарядом, так само як і нерухома елементарна заряджена
частка, оточене електричним полем. Електричне поле нерухомих заряджених тіл за відсутності в них
електричних струмів називається електростатичним.
Процес, що приводить до появи на тілах або різних частинах одного тіла надлишку електричного
заряду, називають електризацією. Електризація може відбуватися під дією світла й інших взаємодій,
однак внаслідок електризації завжди виконується закон збереження заряду: в ізольованій системі
заряджених тіл алгебраїчна сума зарядів - величина стала:

Французький фізик Шарль Кулон в 1785 р. встановив закон взаємодії електричних зарядів. В своїх
дослідах Кулон вимірював сили притягання і відштовхування заряджених кульок за допомогою
сконструйованого ним приладу – крутильних терезів, які мали надзвичайно високу чутливість (рис. 2).

Ідея вимірювань ґрунтувалась на блискучій здогадці Кулона про те, що якщо заряджену кульку
привести в контакт з точно такою, але незарядженою, то заряд першої розділиться між ними порівну. Так
було знайдено спосіб змінювати заряд кульки в два, три і т. д. рази. В своїх дослідах Кулон виміряв
взаємодію між кульками, розміри яких набагато менші від віддалі між ними.
 Авіаційна електротехніка (для категорії В2)
4 Лекція 2
Точковим зарядом називають заряджене тіло, розмірами якого в умовах даної задачі можна
знехтувати.
На підставі багатьох дослідів Кулон встановив такий закон:
Сили взаємодії двох нерухомих точкових зарядів напрямлена вздовж прямої лінії, що з’єднує заряди,
прямо пропорційні добуткові обох зарядів і обернено пропорційні квадрату віддалі між ними:

де k – коефіцієнт пропорційності, який визначається вибором системи одиниць.

де ε0 = 8,85 ·10-12 Кл2/Н·м2 – електрична стала.

Кулонівські сили є
центральні – напрямлені
вздовж прямої, що
з’єднує центри
взаємодіючих зарядів.

Для однойменних
Для різнойменних
зарядів q1·q2 > 0; F12 >0, і
зарядів q1·q2 < 0, F12 < 0, і
це - сили
це - сили притягання.
відштовхування
Властивості
сил Кулона

Закон Кулона
Для кулонівських сил
виконується як для дуже
виконується третій закон
великих так і для дуже
Ньютона: F12 = - F21.
малих (10-17м) відстаней.

Взаємодію нерухомих електричних зарядів називають електростатичною або кулонівською

взаємодією.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕОРОЛІКИ «ЭЛЕКТРИЧЕСКОЕ ПОЛЕ» І «ЗАКОН КУЛОНА».

Напруженість електричного поля, робота, потенціал.

Електричне поле завжди існує навколо електричного заряду і має дві характеристики:
- силову (напруженість електричного поля в даній точці)
- енергетичну (потенціал електричного поля в даній точці).
 Авіаційна електротехніка (для категорії В2)
5 Лекція 2
Напруженість Е електричного поля в якій-небудь точці вимірюється силою F, з якою поле діє на
одиничний позитивний точковий заряд q, вміщений у цю точку поля :

Напруженість електричного поля – векторна величина. Напрямок вектору напруженості збігається з

напрямком вектору сили F, що діє в даній точці на позитивний заряд.

Рис. 3. Лінії напруженості електричного поля

одиничних точкових зарядів:
1 – позитивного,
2 – негативного.

Потенціалом електричного поля в даній точці називається величина, яка чисельно дорівнює
значенню потенційної енергії одиничного позитивного точкового заряду, вміщеного в цій точці.
Потенціал позначається символом φ.
Потенціали точок електричного поля позитивно зарядженого тіла позитивні й зменшуються у міру
віддалення від тіла, а потенціали точок електричного поля негативно зарядженого тіла негативні й
збільшуються при віддаленні від тіла (рис. 3).
Потенціал наелектризованого провідника стає тим більшим, чим більше електрики йому
передається.
Якщо електричне поле створюється декількома зарядами, розташованими в різних точках простору,
то потенціал в кожній точці поля дорівнює алгебраїчній сумі потенціалів полів усіх зарядів у цій точці.
Різниця потенціалів (φ1 – φ2) між двома точками електричного поля одержала назву напруги (U).
Напруга чисельно дорівнює роботі А, яку виконують електричні сили при переміщенні одиничного
позитивного заряду q між двома точками:

У системі СІ за одиницю різниці потенціалів (одиницю напруги) приймається один вольт (В або V) –
різниця потенціалів між двома точками електричного поля, за якої сили поля, переміщуючи 1 кулон
електрики з однієї точки в іншу, виконують роботу в 1 джоуль.
Якщо електричне поле однорідне, тобто напруженість у всіх точках поля постійна по величині й
напрямку, то між напруженістю поля і різницею потенціалів існує взаємозв'язок:

де L – довжина силової лінії однорідного електричного поля.

У системі СІ напруженість електричного поля вимірюється в одиницях вольт/метр (В/м або V/m).
1 В/м – це напруженість такого однорідного електричного поля, в якого різниця потенціалів на
кінцях силової лінії завдовжки в 1 м дорівнює 1 В.