Дивовижна електродинаміка: просто

про складне

Підготувала учениця 11 класу

Словачевська Анастасія
План:
1. Що таке Електродинаміка
2. Основні поняття Електродинаміки
3. Спеціальні розділи електродинаміки
4. Історія
5.Література
Електродина́міка — розділ фізики, що вивчає
електромагнітне поле. Включає зв'язок електричних
і магнітних явищ, електромагнітне
випромінювання (в різних умовах, як вільне, так і в
різноманітних випадках взаємодії з
речовиною), електричний струм (взагалі кажучи,
змінний) і його взаємодію з електромагнітним полем
(електричний струм може бути розглянуто при
цьому як сукупність рухомих заряджених частинок).
Будь-яка електрична і магнітна взаємодія між
зарядженими тілами розглядається в сучасній
фізиці як здійснювана за посередництвом
електромагнітного поля, і, отже, також є предметом
електродинаміки.
Найчастіше під терміном «електродинаміка» за
замовчуванням розуміється класична (не зачіпає
квантових ефектів) електродинаміка; для
позначення сучасної квантової теорії
електромагнітного поля і його взаємодії із
зарядженими частинками зазвичай
використовується стійкий термін квантова
електродинаміка.
Основні поняття, якими оперує
електродинаміка, включають в себе:

Електромагнітне поле - це основний предмет

вивчення електродинаміки, фундаментальне
фізичне поле, що взаємодіє з електрично
зарядженими тілами, як сукупність електричного і
магнітного полів, які можуть при певних умовах
породжувати один одного.
Електричний заряд –  фізична величина, яка
характеризує здатність тіл
створювати електромагнітні поля, будучи їх
джерелами, і піддаватися (силового) дії цих полів.
Електричний заряд звичайно позначають
латинськими літерами q або великою буквою Q.
Одиницею вимірювання електричного заряду
в системі одиниць SI є кулон. Взаємодію
електричних зарядів без врахування їх руху
вивчає електростатика, а зарядів, що рухаються —
електродинаміка
Електричний струм -  це упорядкований,
спрямований рух електрично заряджених частинок у
речовині чи у вакуумі.
Електричний струм в речовині виникає під
дією електричного поля. Електричне поле змушує
рухатися вільні носії
заряду: електрони, дірки чи іони. Електричний струм
виникає також під дією відмінних від електричного
поля причин. У таких випадках говорять, що
електричний струм зумовлений сторонніми силами.
Кількісною характеристикою здатності сторонніх сил
створювати електричний струм, є так
звана електрорушійна сила, або скорочено ЕРС.
За напрямок струму вибирають рух позитивно
заряджених частинок. Тобто напрямок від
позитивного полюса струму до негативного. Отже,
напрямок струму в металевих провідниках, є
протилежним до напрямку руху електронів.
Кількісні характеристики струму

 Сила струму
кількісна характеристика електричного
струму в провіднику
 Напруга
це різниця потенціалів між двома
точками електричного поля, яка чисельно
дорівнює відношенню роботи, яку треба виконати для
переміщення заряду з однієї точки поля в іншу точку,
до величини цього заряду.
 Опір
характеристика провідника створювати перешкоди
проходженню електричного струму.
 Потужність
 фізична величина, що визначає
швидкість передавання або перетворення електричної
енергії.
  Період та частота
Поняття періоду та частоти стосуються змінного
струму, що періодично змінює силу та/або напрям у
тому числі промислового, що змінюється за
гармонічним законом.
 Вимірювання
Сила струму вимірюється приладами, які
називають амперметрами і гальванометрами. В цих
приладах зазвичай вимірюється не сам струм, а
механічна дія створеного ним магнітного поля.
 Спеціальні розділи електродинаміки

 Електростатика описує властивості статичного

(не мінливого з часом або мінливого досить
повільно, щоб «електродинамічними» ефектами
можна було знехтувати, тобто, коли в рівняннях
Максвелла можна відкинути, через їх малості,
члени з похідними по часу) електричного поля і
його взаємодії з електрично зарядженими
тілами (електричними зарядами), які також
нерухомі або рухаються з досить малими
швидкостями (чи, може, якщо є і швидко рухомі
заряди, але вони досить малі за величиною),
щоб створювані ними поля можна було
наближено розглядати як статичні. Зазвичай
при цьому мається на увазі і відсутність (або
пренебрежимо малість) магнітних полів.
 Магнітостатики досліджує постійні струми (і
постійні магніти) і постійні магнітні поля (поля не
змінюються в часі або змінюються настільки
повільно, що швидкістю цих змін в розрахунку
можна знехтувати), а також їх взаємодію.
 Електродинаміка суцільних
середовищ розглядає поведінку
електромагнітних полів у суцільних
середовищах.
 Релятивістська електродинаміка розглядає
електромагнітні поля в рухомих середовищах.
Історія
Першим доказом зв'язку електричних і магнітних явищ
стало експериментальне відкриття Г. Х.
Ерстедом у 1819—1820 породження магнітного поля
електричним струмом. Він же висловив ідею про деяке
взаємодії електричних і магнітних процесів у просторі,
що оточує провідник, однак у досить нечіткій формі.
У 1831 Майкл Фарадей експериментально відкрив
явище і закон електромагнітної індукції, що стали
першим ясним свідченням безпосереднього
динамічного взаємозв'язку електричного і магнітного
полів. Він же розробив (стосовно до електричного і
магнітного полів) основи концепції фізичного поля і
деякі базисні теоретичні уявлення, що дозволяють
описувати фізичні поля, а також у 1832 році
передбачив існування електромагнітних хвиль.
У 1864 Дж. К. Максвелл вперше опублікував
повну систему рівнянь «класичної електродинаміки»,
що описує еволюцію електромагнітного поля і його
взаємодію із зарядами і струмами. Він висловив
теоретично обґрунтоване припущення про те,
що світло є електромагнітною хвилею, тобто об'єктом
електродинаміки.
У 1895 році Лоренц завершив побудову класичної
електродинаміки, описавши взаємодію
електромагнітного поля з (рухомими) точковими
зарядженими частинками.
У середині XX століття була створена квантова
електродинаміка — одна з найточніших фізичних
теорій.
Література
 Підручник з фізики (11 клас) В.Бар’яхтар
 https://uk.wikipedia.org/wiki
 https://sites.google.com/site/elektrodinamo/