Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Хмельницької облдержадміністрації

Хмельницьке територіальне відділення МАН України

Шепетівське міське наукове товариство учнів

Відділення:

Секція:

Дослідження джерел електричного струму з підручних засобів

Роботу виконав:

Обущук Ілля Павлович

здобувач освіти 10 клас

Шепетівського НВК №1 ім. Героя

України М. Дзявульського

Педагогічний керівник:
Ободянський Володимир
Васильович, вчитель фізики
Шепетівського НВК №1 ім.
Героя України М. Дзявульського

Шепетівка – 2022
 2

Зміст

Вступ…………………………………………………………3

Загальна класифікація джерел електричного струму……..4

1.1. Хімічні джерела струму………………………………...5

1.2. Теплові джерела струму………………………………...6

1.3. Світлові джерела струму………………………………..7

1.4. Електромагнітні джерела струму……………………….8

Саморобні джерела електричного струму

2.1. Електрогенератор
 3

Вступ
Для роботи електро приладів потрібний електричний струм. Деякі з них,
наприклад електронні годинники, ліхтарики, аудіоплеєри, радіоприймачі
та телефони, використовують електроенергію гальванічних елементів,
батарей гальванічних елементів або акумуляторів. Також, лампи,
холодильники, телевізори, пилотяг, працюють від електромережі, тобто
одержують електроенергію по проводах від електростанції.

Метою мого дослідження є дослідження видів джерел електричного

струму та виготовлення джерела електричного струму з підручних засобів.

Виходячи з мети я поставив собі такі завдання:

● Дослідити що таке електричний струм та його природу

● Використовуючи різні джерела інформації знайти приклади джерел
електричного струму
● За допомогою підручних засобів зробити своє джерело електричного
струму
● Провести експериментальні вимірювання електричної напруги, сили
електричного струму, потужності електричного струму
● Аналіз результатів
● Практичне використання джерела електричного струму

Актуальність моєї роботи полягає в необхідності альтернативного джерела

електричного струму, який може зробити кожен використовуючи прості та
доступні матеріали.
Об’єкт дослідження:
Предмет дослідження:
 4

Загальна класифікація джерел електричного струму

Електричний струм — це спрямований (упорядкований) рух частинок, які
мають електричний заряд.

Для виникнення та існування електричного струму є необхідними дві

умови:
1) наявність вільних заряджених частинок — носіїв струму;
2) наявність електричного поля, дія якого створює та підтримує
спрямований рух вільних заряджених частинок.

Джерела електричного струму — пристрої, які перетворюють різні види

енергії на електричний струм. У джерелах струму виконується робота з
розділення різнойменних електричних зарядів, у результаті чого один
полюс джерела набуває позитивного заряду, а другий — негативного.
Основні одиниці вимірювання, які використовуються для характеристики
джерел електричного струму:
● Вольти(одиниця вимірювання електричної напруги, В)
● Ампери(одиниця вимірювання сили електричного струму, А)
● Вати(одиниця вимірювання потужності, Вт)

Людина у своїй практичній діяльності використовує різноманітні джерела

електричного струму, які за видом перетворюваної енергії можна поділяти
на:
● хімічні (гальванічні елементи, акумулятори)
● світлові (фотоелементи, сонячні батареї)
● теплові (термоелементи)
● механічні (електрофорна машина, генератори електричного струму
різного роду).
 5

Хімічні джерела струму

Хімічні джере́ла стру́му — джерела електричної енергії, яка виробляється
шляхом перетворення хімічної енергії в електричну, що складаються з
одного чи декількох не перезаряджувальних первинних елементів або
перезаряджувальних вторинних елементів електричних акумуляторів.
Будь-який електрохімічний елемент у принципі є джерелом електричного
струму. Однак для практичного використання як джерела струму придатна
лише незначна частина цих елементів. Це пов'язано з тим, що елемент
повинен мати досить велику електричну місткість, високу швидкість і
оборотність електрохімічних процесів, стабільність при експлуатації,
технологічність і економічність виробництва.
Всі хімічні джерела струму поділяються на дві групи:
● джерела струму одноразової дії (гальванічні елементи)
● джерела струму багаторазової дії (акумулятори)
Гальванічний елемент
Будь-який гальванічний елемент складається з двох електродів та
електроліту. Між електродами й електролітом відбуваються хімічні
реакції, в результаті яких один із електродів набуває позитивного заряду, а
інший електрод — негативного заряду. Коли запас речовин, що беруть
участь у реакціях, виснажується, гальванічний елемент припиняє роботу
та їх не можна використовувати вдруге.
Акумулятор
А от інший вид хімічних джерел електричного струму — електричні
акумулятори — можна використовувати багато разово. Акумулятори, як і
гальванічні елементи, складаються з двох електродів, поміщених в
електроліт. Так, свинцевий акумулятор, використовуваний в автомобілях,
має один електрод зі свинцю, а другий — з оксиду свинцю (плюмбум
діоксиду); електролітом слугує водний розчин сульфатної кислоти. Якщо
електроди (полюси) зарядженого акумулятора під’єднати, наприклад, до
електричної лампи розжарення, то в її нитці потече струм. Усередині ж
акумулятора відбуватимуться хімічні реакції, в результаті яких електрод зі
свинцю весь час буде заряджений негативно, а електрод з оксиду свинцю
— позитивно. При цьому сульфатна кислота перетворюватиметься на
воду. Коли концентрація сульфатної кислоти зменшиться до певного
 6

граничного значення, акумулятор розрядиться — припинить роботу.

Однак його можна знову зарядити. Під час заряджання акумулятора
хімічні реакції йдуть у зворотному напрямку і концентрація сульфатної
кислоти відновлюється
Теплові джерела електричного струму
Пристрої, які для вироблення електричного струму використовують
перетворення теплової енергії в електричну за допомогою певних
термоелектричних явищ.
Термоелектричні явища — ряд фізичних явищ, обумовлених
взаємозв'язком між електричним струмом та потоками тепла в речовинах і
контактах між ними.
До термоелектричних явищ належать:
● Ефект Зеєбека — виникнення електрорушійної сили в
неоднорідно нагрітому провіднику.
● Ефект Пельтьє — нагрівання чи охолодження контакту двох
провідників при проходженні через нього електричного струму.
● Ефект Томсона — виділення або поглинання тепла при
проходженні електричного струму через неоднорідно нагрітий
провідник.
Прикладом пристроїв, які перетворюють теплову енергію в електричну
енергію:
● Термоелектрогенера́тор (термоелемент) — технічний пристрій
прямого перетворення теплової енергії на електричну через
використання в його конструкції термоелементів. Принцип дії
ґрунтується на термоелектричному явищі виникнення
електрорушійної сили внаслідок нагріву з'єднання двох різних
провідників, яке називається ефектом Зеебека
● Батарея Маркуса(та різні модифікації батарея Беккереля, батарея
Гюльхера) - для нагріву використовують газ або інші паливні
елементи, а охолоджують водою.
 7

Світлові джерела електричного струму

Світлові джерела електричного струму - це пристрої, що перетворюють
світлову енергію в електричну за допомогою фотоефекту.
Фотоефект — явище «вибивання» електронів з речовини світлом. Це
повне або часткове звільнення електронів від зв’язків із ядрами атомів
речовини внаслідок дії на неї електромагнітного випромінювання (світла,
рентгенівського або гамма-променів).
Прикладом такого пристрою може бути фотоелемент. Фотоелемент — це
електричний пристрій, який діє як перетворювач і служить для
перетворення частини світлової енергії (зазвичай видимих і інфрачервоних
електромагнітних хвиль) в електричну енергію за допомогою
фотоелектричного ефекту.
Принцип дії сучасних фотоелементів заснований на напівпровідниковому
p-n переході. При поглинанні фотона в області, прилеглій до p-n переходу,
створюється пара носіїв заряду: електрон і дірка. Одна з цих частинок має
незначний заряд і з високою ймовірністю проникає через перехід.
В результаті створені завдяки поглинанню енергії фотона заряди
розділяються в просторі й не можуть рекомбінувати. Як наслідок
порушується рівновага густини зарядів. При під'єднанні елементу до
зовнішнього навантаження у колі протікає струм. Але фотоелемент не
здатний перетворити всю світлову енергію на електричну.
Основні необоротні втрати енергії у фотоелементах пов'язані з:
● відбиванням сонячного випромінювання від поверхні
перетворювача;
● проходженням частини випромінювання через фотоелемент без
поглинання в ньому
● розсіюванням на теплових коливаннях кристалічної ґратки
надлишкової енергії фотонів
● рекомбінацією фотопар, що утворилися на поверхнях і в об'ємі
фотоелемента
● внутрішнім опором перетворювача

Електромагнітні джерела струму

Пристрій, призначений для перетворення енергії механічного руху на
енергію електричного струму, здебільшого з використанням принципу
електромагнітної індукції.
 8

Електромагні́тна інду́кція — явище створення в просторі вихрового

електричного поля змінним магнітним потоком. Одним із наслідків
електромагнітної індукції є генерація електричного струму
Прикладом такого пристроя може бути електричний генератор.
Електричний генератор перетворює механічну енергію на електричну за
допомогою електромагнітної індукції. Завдання джерела механічної
енергії для генератора, можуть виконувати: парова машина чи парова
турбіна, потік води, що обертає колесо, вітер, двигун внутрішнього
згоряння або навіть сила людини, більшість генераторів використовує
механічну енергію обертання..
Генератори поділяються на генератори змінного струму й генератори
постійного струму.
Спосіб роботи електромагнітних генераторів, було виявлено Майклом
Фарадеєм. Принцип, який згодом назвали законом Фарадея, полягає у
тому, що в електричному провіднику, який оточує мінливий магнітний
потік, виникає електрорушійна сила.
Електричний генератор складається з двох основних частин: рухомої —
ротора й нерухомої — статора. Одна з цих частин, індуктор,
використовується для створення магнітного поля, на інший (якорі)
намотані обвитки, з яких знімається електричний струм. Для створення
магнітного поля застосовуються постійні магніти, або електромагніти.
Механічна потужність подається на генератор у вигляді обертання
механічного валу. Перетворення засновано на силі Лоренца, котра діє на
рухомі електричні заряди у магнітному полі. Якщо провідник рухається
поперек (перпендикулярно) до магнітного поля, сила Лоренца впливає на
заряди у провіднику у напрямку цього провідника, отже, приводить їх у
рух. Цей зсув заряду, викликає різницю потенціалів і створює електричну
напругу між кінцями провідника.
 9

Джерела:

Альтернативна енергетика з використанням сонячних елементів : навч. вид. / В. Ю. Єрохов