Види і принципи роботи малих джерел

електричного струму,
їх утилізація
 Хімічні джерела струму

Хімічні джерела струму – джерела електричної

енергії, яка виробляється шляхом перетворення
хімічної енергії (теплової) в електричну. Хімічні
джерела електричного струму — пристрої, в яких
розподіл зарядів відбувається за рахунок енергії,
що виділяється внаслідок хімічних реакцій. До
хімічних джерел струму належать гальванічні
елементи, паливні й акумулятори.
 Гальванічний елемент

Розглянемо поняття гальванічного

елементу. Принцип його дії
зводиться до того, що електрони з
однієї частини елемента
переносяться до іншої, що
призводить до виникнення
електричного струму.
 Батарейки – це хімічні джерела струму, елементи яких
вступають у реакцію, що під дією заряду
перетворюється на електричну енергію. Ці елементи є
токсичними та небезпечними, оскільки містять:
 - свинець (накопичується в нирках, спричинює нервові
розлади, захворювання мозку);
 - кадмій (є токсичним для легенів та нирок);
 - ртуть (послаблює зір, слух, призводить до захворювань
органів дихання, рухового апарату);
 - нікель і цинк (спричинюють дерматити);
 - луги (зумовлюють опіки слизових оболонок і шкіри).
Основні види джерел струму

▪ Генератор (перетворює механічну
енергію в електричну. Генерування
відбувається за рахунок наявності
магнітного поля, всередині якого
крутиться дротова котушка. Струм
виробляється в момент перетину
витків котушки і силових ліній
магніту)
▪ Термоелемент (енергію
перетворюють на теплову, при
пропусканні струму від стороннього
джерела в одному місці з'єднання
тепло поглинається, в іншому —
виділяється)
 Основні види джерел струму

▪ Фотоелемент (пристрій, який діє як

перетворювач, і служить для
перетворення світлової енергії у
електричну за допомогою
фотоелектричного ефекту)

▪ Акумулятор (типова робота гальванічного

елемента (зворотня хімічна реакція);
акумулятор накопичує хімічну енергію
(внаслідок зворотних хімічних реакцій між
речовиною електродів та електролітом), і
віддають електричну енергію)
 Утилізація
Утилізація
відпрацьованих хімічних джерел струму —
механічна, фізика чи хімічна обробка ХДС
з метою отримання сировини для їхнього
виробництва та
знешкодження відпрацьованих хімічних д
жерел струму чи їх складових частин.
Відпрацьовані ХДС є цінною сировиною,
але попри це подібні джерела струму після
відпрацювання стають небезпечними як для
людини, так і для екології. За неправильних
умов утилізації людина може отримати
сильний хімічний опік, який може лишитись
у неї на все життя, або ж ненароком
створити сильну вибухову суміш.
Для переробки приймають
відпрацьовані хімічні джерела струму
ємністю до 7 А•год:
–  неперезаряджувані побутові
хімічні елементи живлення
стандартних типорозмірів (у побуті –
батарейки);
–  перезаряджувані побутові хімічні
елементи живлення стандартних
типорозмірів (акумулятори);
–  акумулятори нестандартних
типорозмірів, які використовують у
годинниках, у тому числі наручних,
мобільних телефонах і смартфонах,
кишенькових та портативних
комп’ютерах, побутових
радіостанціях, побутовій портативній
фото- та відеоапаратурі, іграшках,
інших побутових приладах.
 Утилізація
Серед відходів особливими є
відпрацьовані гальванічні елементи та
акумулятори. Вони містять різні токсичні
кольорові метали та сполуки, вміст яких
значно перевищує цю величину у
природній сировині. З одного боку, це
висококонцентрована вторинна сировина,
з іншого – екологічно небезпечний
забруднювач довкілля завдяки наявності
свинцю, кадмію, нікелю, ртуті тощо

На звалищах зовнішня частина МДЕС (малі

джерела електричного струму) руйнується і
шкідливі речовини потрапляють у ґрунтові
води та річки. Таким чином, наприклад, одна
пальчикова батарейка робить непридатним
для використання близько 20 м2 землі.