Види і принципи роботи малих

джерел електричного струму, їх

утилізація

Цвєткова Ольга 11В

Хімічні джерела струму
Хімічні джерела струму – джерела електричної енергії, яка
виробляється шляхом перетворення хімічної енергії (теплової)
в електричну. Хімічні джерела електричного струму —
пристрої, в яких розподіл зарядів відбувається за рахунок
енергії, що виділяється внаслідок хімічних реакцій. До хімічних
джерел струму належать гальванічні елементи, паливні й
акумулятори.
Гальванічний елемент
Розглянемо поняття гальванічного
елементу. Принцип його дії зводиться
до того, що електрони з однієї
частини елемента переносяться до
іншої, що призводить до виникнення
електричного струму
Основні види джерел струму
Батарейки - це хімічні джерела струму, елементи яких вступають у реакцію,
що під дією заряду перетворюється на електричну енергію. Ці елементи є
токсичними та небезпечними, оскільки містять:
- свинець (накопичується в нирках, спричинює нервові розлади, захворювання
мозку);
- кадмій (є токсичним для легенів та нирок);
- ртуть (послаблює зір, слух, призводить до захворювань органів дихання,
рухового апарату);
- нікель і цинк (спричинюють дерматити);
- луги (зумовлюють опіки слизових оболонок і шкіри).
Основні види джерел струму
• Генератор - перетворює механічну енергію в
електричну. Генерування відбувається за рахунок
наявності магнітного поля, всередині якого
крутиться дротова котушка. Струм виробляється в
момент перетину витків котушки і силових ліній
магніту)
• Термоелемент - енергію перетворюють на теплову,
при пропусканні струму від стороннього джерела в
одному місці з'єднання тепло поглинається, в
іншому — виділяється
Основні види джерел струму
Фотоелемент (пристрій, який діє як
перетворювач, і служить для
перетворення світлової енергії у
електричну за допомогою
фотоелектричного ефекту)

Акумулятор (типова робота гальванічного

елемента (зворотня хімічна реакція);
акумулятор накопичує хімічну енергію
(внаслідок зворотних хімічних реакцій між
речовиною електродів та електролітом), і
віддають електричну енергію)
Утилізація
Утилізація відпрацьованих хімічних джерел струму —
механічна, фізика чи хімічна обробка ХДС з метою отримання
сировини для їхнього виробництва та
знешкодження відпрацьованих хімічних джерел струму чи їх
складових частин.
Відпрацьовані ХДС є цінною сировиною, але попри це подібні
джерела струму після відпрацювання стають небезпечними як
для людини, так і для екології. За неправильних умов
утилізації людина може отримати сильний хімічний опік, який
може лишитись у неї на все життя, або ж ненароком створити
сильну вибухову суміш.
Утилізація
Для переробки приймають відпрацьовані хімічні джерела струму ємністю до 7А•год:
–  неперезаряджувані побутові хімічні елементи живлення стандартних типорозмірів
(у побуті – батарейки);
–  перезаряджувані побутові хімічні елементи живлення стандартних типорозмірів
(акумулятори);
–  акумулятори нестандартних типорозмірів, які використовують у годинниках, у
тому числі наручних, мобільних телефонах і смартфонах, кишенькових та
портативних комп’ютерах, побутових радіостанціях, побутовій портативній фото- та
відеоапаратурі, іграшках, інших побутових приладах
Утилізація
Серед відходів особливими є відпрацьовані гальванічні елементи
та акумулятори. Вони містять різні токсичні кольорові метали та
сполуки, вміст яких значно перевищує цю величину у природній
сировині. З одного боку, це висококонцентрована вторинна
сировина, з іншого – екологічно небезпечний забруднювач
довкілля завдяки наявності свинцю, кадмію, нікелю, ртуті тощо

На звалищах зовнішня частина МДЕС (малі джерела електричного

струму) руйнується і шкідливі речовини потрапляють у ґрунтові
води та річки. Таким чином, наприклад, одна пальчикова
батарейка робить непридатним для використання близько 20 м2
землі.