Херсонський базовий медичний коледж

Херсонської міської ради

Збірник завдань
для практичних занять
з фізики.
І семестр.

Автори:
Митницька Н. С.
Долгобородова В. В.

Херсон, 2013 р.
 Те, що чую, я забуваю.
Те, що бачу, я пам’ятаю.
Те, що роблю, я розумію.
Конфуцій.

Вступ.
Питання «самостійної роботи» посідає важливе місце в системі
дидактичних понять. Самостійна робота – це робота, «котра виконується без
безпосереднього втручання викладача, але за його завданням у відведений
для цього час: при цьому студенти самі прагнуть досягти вказаної мети,
застосовуючи свої зусилля в тій чи іншій формі». Самостійна робота
студентів – це метод навчання, за допомогою якого вони набувають знань,
умінь і навичок, а також вирішують виховні задачі ( виховання активності,
самостійності, наполегливості, волі тощо).
Формування вмінь самостійно набувати і поповнювати знання – одна з
актуальних задач навчання на сучасному етапі. Рішенню цієї задачі
допоможе самостійна робота студентів з дидактичним матеріалом, види яких
представлені в цьому збірнику.
Робота над завданнями посібника допоможе виявити знання
студентами фундаментальних фізичних законів, фізичних величин та їх
одиниць вимірювання, вміння читати графіки, розв’язувати якісні і кількісні
задачі, логічно мислити, застосовувати набуті знання в типових і
нестандартних ситуаціях.
Структурою і змістом завдань посібник відповідає новій програмі з
фізики Міністерства освіти і науки України.
 Сходинки навчальних досягнень.

12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1

№1 №2 №3 №4 №5 №6 №7 №8 №9 № 10

Підіймаючись «сходинками навчальних досягнень», ти на тільки

поповнюєш свої теоретичні знання, набуваєш практичних умінь і навичок,
заглиблюєшся в цікавий світ фізики, а й тішиш цим своїх батьків і
викладачів. Твої успіхи сприяють збагаченню та процвітанню твоєї країни.
Будуй «сходинки» і піднімайся на якомога вищий рівень! Успіху!
 Лабораторні роботи ( І семестр)
1. Визначення абсолютної і відносної похибок вимірювання.
2. Визначення прискорення руху тіла при рівноприскореному русі.
3. Вимірювання сил.
4. Сила пружності. Визначення жорсткості пружини.
5. Дослідження руху тіла під дією сили тяжіння.
6. Перевірка закону Бойля – Маріотта.
7. Визначення питомої теплоємності речовини.
8. Визначення питомої теплоти плавлення льоду
9. Визначення коефіцієнта поверхневого натягу води.
10. Вимірювання атмосферного тиску. Визначення абсолютної і відносної
вологості повітря.
 Лабораторна робота № 1.
Визначення абсолютної і відносної похибок вимірювання.
Наука починається з тих пір,
як починають вимірювати»
Д. І. Менделєєв.

І. Це треба знати.
Основні одиниці фізичних величин у СІ:
довжина метр м
маса кілограм кг
час секунда с
температура кельвін К
сила струму ампер А
сила світла кандела кд
кількість речовини моль моль

Система одиниці СГС:

довжина сантіметр см
маса грам г
час секунда с

Кратні і дольні одиниці:

тера Т 1012 деці д 10 – 1
гіга Г 109 санті с 10 – 2
мега М 106 мілі м 10 – 3
кіло к 103 мікро мк 10 – 6
гекто г 102 нано н 10 – 9
дека да 101 піко п 10 – 12

Прилади для вимірювання:

1. Амперметр 2. Вольтметр.

3. Термометр. 4. Барометр.
 Вимірювання фізичних величин.
Похибки вимірювання.
ВИМІРЮВАННЯ – ЦЕ ЗНАХОДЖЕННЯ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ
ВЕЛИЧИНИДОСЛІДНИМ ШЛЯХОМ ЗА ДОПОМОГОЮ
ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАННЯ

МІРИ ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ

ВІДТВОРЮЮТЬ ОДНЕ АБО МАЮТЬ ЧАСТИНИ, ЯКІ
КІЛЬКА ЗНАЧЕНЬ ФІЗИЧНОЇ СПРИЙМАЮТЬ ВИМІРЮВАНУ
ВЕЛИЧИНИ ВЕЛИЧИНУ І ПЕРЕТВОРЮЮТЬ ЇЇ
У ВІДПОВІДНІ ПОКАЗАННЯ

МЕЗУРКА ТЕРЕЗИ ЛІНІЙКА СЕКУНДОМІР

ВИМІРЯТИ ТОЧНО – НЕМОЖЛИВО!

ПОХИБКИ ВИНИКАЮТЬ
ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ПРИ ВИКОНАННІ
ПРИЛАДІВ ВИМІРЮВАНЬ
ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ВІДЛІКУ
в паспорті або таблицях ціни поділки і менше
ПОХИБКА ВИМІРЮВАННЯ
(АБСОЛЮТНА ПОХИБКА)
МОЖНА ВВАЖАТИ РІВНОЮ ЦІНИ ПОДІЛКИ ВИМІРЮВАЛЬНОГО ЗАСОБУ.
ЗАПИС РЕЗУЛЬТАТУ ВИМІРЮВАННЯ
А = а ± Δа
А – дійсне значення величини; а – наближене значення величини;
Δа – абсолютна похибка вимірювання (округлюють до однієї значущої цифри
з надлишком)

ІІ. Перевір себе.

1. Що вивчає фізика?
А) різні природні явища;
Б) найпростіші та найбільш загальні властивості матерії і форми її руху;
В) експерименти;
Г) фізичні величини.
2. Вкажіть кількісну характеристику фізичних явищ і тіл:
А) прилад для вимірювання; Б) одиниця фізичної величини;
В) фізична величина; Г) позначення фізичної величини.
3. Вкажіть рядок, в якому наведені тільки фізичні величини:
А) час, метр, секунда; Б) швидкість, об’єм, кілограм;
В) довжина, час, об’єм; Г) квадратний метр, секунда, довжина;
4. Вкажіть, що означає – виміряти фізичну величину:
А) використати прилад для її вимірювання;
Б) порівняти з подібною величиною;
В) виразити в певних одиницях;
Г) порівняти з однорідною величиною, узятою за одиницю даної величини.
5. Вкажіть основну одиницю часу:
А) секунда; Б) година; В) доба; Г) хвилина.
6. Вкажіть основну одиницю довжини:
А) міліметр; Б) метр; В) кілометр; Г) сантиметр.
7. Виберіть рядок, у якому наведено тільки одиниці фізичних величин:
А) час, годинник, секунда; Б) метр, об’єм, кілограм;
В) довжина, метр, об’єм; Г) секунда, метр, кілограм.
8. Вкажіть рядок, у якому одиниці довжини наведено в порядку
зростання:
А) метр, сантиметр, міліметр; Б) метр, сантиметр, кілометр;
В) міліметр, сантиметр, дециметр; Г) кілометр, дециметр, міліметр.
9. Вкажіть рядок, у якому наведено тільки фізичні прилади:
А) годинник, секундомір, хвилина;
Б) лінійка, вимірювальна стрічка, мензурка;
В) хронометр, кубічний метр, мензурка;
Г) метр, мензурка, секундомір.
10. Встановіть відповідність фізичної величини і приладу для її
вимірювання:
1) довжина; А) термометр;
2) об’єм рідини; Б) годинник;
3) час; В) лінійка;
4) температура; Г) терези;
Д) мензурка.
11. Встановіть відповідність фізичної величини та її одиниці:
1) довжина; А) кілограм;
2) час; Б) кубічний метр;
3) площа; В) секунда;
4) об’єм; Г) квадратний метр;
Д) метр.
12. Встановіть відповідність поняття та переліку прикладів:
1) фізичні явища; А) мензурка, секундомір, лінійка;
2) одиниці величин; Б) час, температура, довжина;
3) фізичні прилади; В) кілометр, хвилина, мілілітр;
4) фізичні величини; Г) старт ракети, світанок, гуркіт грому.
13. Вкажіть рядок, у якому наведене правильне переведення одиниць в
основні одиниці:
А) 5,25 км = 525 м; 0,1 год = 600 с; Б) 5,25 км = 52,5 м; 0,1 год = 60 с;
В) 5,25 км = 5,25 м; 0,1 год = 3600 с; Г) 5,25 км = 5250 м; 0,1 год = 600 с;
Д) 5,25 км = 5250 м; 0,1 год = 360 с;
14. Вкажіть рядок, у якому наведене правильне переведення одиниць в
основні одиниці:
А) 20 см = 2 м; 2,5 хв = 150 с; Б) 2000 см = 2 м; 2,5 хв = 140 с;
В) 2000 см = 20 м; 2,5 хв = 150 с; Г) 200 см = 20 м; 2,5 хв = 145 с;
Д) 200 см = 200 м; 2,5 хв = 250 с.
15. Порівняйте і вкажіть, що менше – 12 хв чи 700 с 0,2 кг чи 220 г:
А) 12 хв; 0,2 кг; Б) 700 с; 0,2 кг; В) 12 хв; 220 г;
Г) 700 с; 220 г; Д) 12 хв; рівні.
16. Порівняйте і вкажіть, що більше – 50 г чи 49980 мг; 30000 мм чи 30 м:
А) 50 г; 30 м; Б) 49980 мг; 30000 мм; В) 50 г; однакові;
Г) 49980 мг; однакові; Д) 50 г; 30000 мг.
17*. Вкажіть рядок, у якому наведене правильне переведення одиниць:
А) 20 см2 = 0,002 м2; 0,25 год = 250 с;
Б) 20 см2 = 0,2 м2; 0,25 год = 1500 с;
В) 20 см2 = 0,02 м2; 0,25 год = 900 с;
Г) 20 см2 = 0,02 м2; 0,25 год = 250 с;
Д) 20 см2 = 0,002 м2; 0,25 год = 900 с.
18*. Порівняйте і вкажіть, що менше – 942 дм3 чи 0,94 м3; 12 г и 0,015 кг:
А) 942 дм3, 12 г; Б) 942 дм3, 0,015 кг; В) 0,94 дм3, 0,015 кг;
Г) 942 дм3, однакові; Д) 942 дм3, 12 г.

ІІІ. Визначте ціну поділки приладу:

1. 2.

3. 4.
5. 6.

7. 8.

ІV. Додаткові завдання.

1. Визначте об’єм зануреного в рідину тіла:

А) Б)

2. Визначте об’єм бруска за вказаними в розмірами:

40 см
А) 7200 см3;
Б) 18000 см3;
30 см В) 72000 см3;
Г) 720000см3;
Д) 36000 см3.

60 см

Переведіть всі отримані результати в основні одиниці вимірювання.

 Лабораторна робота № 2.
Визначення прискорення руху тіла при рівноприскореному русі.

І. Це треба знати.

Основне завдання механіки – визначення положення тіла в заздалегідь

обраній у просторі системі координат, пов’язаній з умовно нерухомими
тілами, у будь – який момент часу.

Механічний рух – зміна в часі положення тіла ( або частини) відносно інших
тіл.

Скалярні величини - фізичні величини, які характеризуються тільки

числовими значеннями і можуть задаватися додатними або від’ємними
числами. Наприклад: маса, енергія, робота.

Векторні величини - фізичні величини, які характеризуються напрямком і

числовим значенням (модулем). Наприклад: швидкість, прискорення, сила.

Для кількісної характеристики

процесу руху тіла вводиться поняття
швидкості руху.

Швидкість тіла під час його

переміщення в просторі визначається
як відношення величини переміщення
за одиницю часу. Вимірюється в м/с.

Рівноприскорений рух – рух, при

якому швидкість тіла за будь – які
однакові проміжки часу змінюється на
ту саму величину – прискорення.
ІІ. Перевір себе:

1. Швидкість руху тіла змінюється за законом: υх = 20 + 2t. Визначте його

початкову швидкість і швидкість у момент часу 5 с:

А) 20 м/с; 30 м/с; Б) 2 м/с; 1 м/с;

В) 20 м/с; 10 м/с; Г) 2 м/с; 30 м/с.

2. Швидкість руху тіла змінюється за законом: υх = – 40 – 4t. Визначте

модуль прискорення і характер руху тіла до зупинки:

А) 4 м/с2; у напрямі осі х; зменшує швидкість руху;

Б) 4 м/с2; у напрямі осі х; збільшує швидкість руху;

В) 40 м/с2; у напрямі протилежному осі х; збільшує швидкість руху;

Г) 40 м/с2; у напрямі протилежному осі х; зменшує швидкість руху.

3. Швидкість руху тіла змінюється за законом: υ х = – 40 – 4t. Визначте, у

який момент часу швидкість тіла дорівнюватиме 2 м/с:

А) 30 с; Б) 200 с; В) 300 с; Г) 20 с.

4. Рівняння переміщення автобуса має вигляд: sx = 15t + 0,3t2. Визначте

переміщення автобуса через 30 с:

А) 360 м; Б) 480 м; В) 720 м; Г) 180 м.

5. Рівняння переміщення мотоцикліста має вигляд: s x = 25t – 0,4t2.

Визначте початкову швидкість мотоцикліста і його переміщення через
10 с:

А) 0,4 м/с; 210 м; В) 0,4 м/с; 246 м;

Б) 25 м/с; 210 м; Г) 25 м/с; 246 м.

6. Координата тіла змінюється за законом: х = – 10 + 3t – 0,2t 2. Визначте

рівняння швидкості тіла:

А) υх = 3 – 0,2t; Б) υх = – 10 – 0,2t; В) υх = – 3 – 0,2t;

Г) υх = 3 – 0,1t; Д) υх = 3 – 0,4t;

7. Скільки часу треба автомобілю, щоб збільшити швидкість до 20 м/с,

якщо він рухається зі стану спокою з прискоренням 0,4 м/с2?
8. Яку початкову швидкість мав автобус, якщо він зупинився через 30 с
після початку гальмування з прискоренням 0,5 м/с2?

9. Автомобіль, рухаючись зі швидкістю 90 км/год, почав гальмувати з

прискоренням 0,75 м/с2. Через який час він зупиниться?

10. Мотоцикліст, рухаючись зі стану спокою, за 10 с проїхав 100 м.

Знайти прискорення його руху.

11. Який час знадобиться велосипедисту, щоб проїхати 80 м з

прискоренням 0,1 м/с2 зі стану спокою? Якою стане швидкість
велосипедиста?

12. Лижник починає спускатися з гори зі швидкістю 2 м/с і рухається з

прискоренням 0,3 м/с2. Якої швидкості він набув за 8 с спуску? Яка
довжина спуску?

13. Рівняння руху двох тіл мають вигляд: х = 10 + 0,2t 2, х = 50 – 5t – 0,1t2.

Визначте початкові координати, початкові швидкості і прискорення тіл.

14. Залежності швидкості двох тіл від часу задані рівнянням: υ 1 = 6 + t і

υ2 = 24 – 6t. Побудувати графіки залежностей . Якою буде швидкість
першого тіла через 5 с? Коли зупиниться друге тіло?

15. Рівняння руху тіла має вигляд х = 12t + 0,4t 2. Визначити початкову
швидкість і прискорення руху тіла, а також координату і швидкість тіла
через 5 с після початку руху.
 Лабораторна робота № 3.

Вимірювання сил.

Сила – наш уютный дом,

В котором жили и живем.

Запомните, мои друзья,

Без силы нам прожить нельзя.

Все окружающее нас

Берет от силы про запас.

І. Це треба знати.

Динаміка вивчає причини, що змінюють рух тіла або його

спричинюють.

Інерція – явище збереження швидкості тіла, якщо на нього не діють

інші тіла або дію на нього з боку інших тіл скомпенсовано.

Маса – скалярна фізична величина, що є мірою інертності матеріальної

точки або мірою інертності тіла в поступальному русі.

Сила – векторна величина, що є мірою взаємодії тіл, частин тіл або

фізичних полів, тобто зміни швидкості тіла.

Сила має напрямок, модуль, точку прикладання і лінію дії. Прилад для
вимірювання сили – динамометр.

Закони Ньютона:

Перший закон Ньютона (закон інерції): в інерціальних системах відліку

тіла, що рухаються поступально, зберігають свою швидкість постійною,
якщо на них не діють інші тіла або дію інших тіл скомпенсовано.

Другий закон Ньютона: прискорення матеріальної точки (тіла) пропорційно

силі, яка його спричиняє, і обернено пропорційно масі матеріальної точки
(тіла): а= , F = ma, 1Н= .

Третій закон Ньютона: два тіла взаємодіють одне з одним із силами,

напрямленими уздовж однієї прямої, рівними за модулем і протилежними за
напрямком: F12 = – F21.
У механіці розглядають три типи сил: сили тяжіння; сили пружності; сили
тертя.

Закон всесвітнього тяжіння.

Закон Всемирного тяготения

Нас окружает без сомнения,

Все тянется вокруг друг к другу

И в этом есть его заслуга.

Луна к Земле, Земля к Луне,

И мы, конечно же, к Земле.

Вкруг Солнца кружится Земля,

А нам без солнышка нельзя.

Планеты, звезды – мир чудес,

И, значит, наша сила есть.

Матеріальні точки притягаються одна до одної із силою,

модуль якої прямо пропорційний добутку їхніх мас і обернено
пропорційний квадрату відстані між ними: F=G , де G

= 6,672 · 10 – 11
(експериментально довів Генрі Кавендіш
у 1788 році): G – коефіцієнт пропорційності – гравітаційна
стала; F – величина сили тяжіння, [F] = Н; m 1 і m2 – маси
матеріальних точок, [m] = кг; R- відстань між матеріальними точками,
[R] = м.

Межі застосування закону всесвітнього тяжіння: для матеріальних точок;

для однорідних куль; для сферично – симетричних тіл (планети, зірки).

Маса характеризує гравітаційні властивості тіл.

 Сили тяжіння.

Про силу тяжести забыли,

А ведь она, конечно, в силе.

Лиш нужно место указать,

Где будем мы ее считать.

Сила притягання тіла до Землі: F = mg.

Прискорення вільного падіння g – прискорення, з яким тіло масою m

рухається в полі тяжіння Землі. Прискорення вільного падіння залежить від:
1) висоти тіла h над Землею; 2) географічної широти: g = 9,83 м/с 2 – поблизу
полюсів, g = 9,78 м/с2 – на екваторі.

Для розрахунків використовують g = 9,8 м/с2

Вага тіла.

Вага тіла – сила, з якою тіло внаслідок притягання до Землі діє на

горизонтальну опору або підвіс. Вага тіла прикладена не до розглянутого
тіла, а до опори або підвісу.

Тіло рухається рівно- Тіло рухається із прис- Тіло рухається із прис-

мірно або перебуває в коренням вертикально коренням вертикально
стані спокою: догори: вниз:

P = mg P = m(g + а), P = m(g – а),

Якщо а= g, то P = 2mg – Якщо а= g, то P = 0 –

перевантаження. невагомість.
 Сили тертя.

Вот сила трения, друзья,

Ходить нам без нее нельзя.

Нельзя построить прочный дом,

И мы не сядем за столом,

И в руки не возьмем тетрадь.

А как мы будем в ней писать?

Заповнить нужно наизусть:

Без трения мир был бы пуст.

Сили тертя виникають внаслідок дотику тіл і напрямлені уздовж

поверхні дотику.

Під дією зовнішньої сили відбувається ковзання одного тіла по поверхні

іншого: Fтер = μN, N – сила нормального тиску N = mg; μ – коефіцієнт тертя,
що залежить від матеріалу і якості їхньої обробки.

Сила тертя спокою – зовнішня сила недостатня для відносного переміщення

тіл, тобто сила тертя спокою перешкоджає можливому руху.

Тертя кочення значно менше від тертя ковзання, тому для зменшення тертя
в техніці заміняють ковзання коченням, використовуючи кулькові і роликові
підшипники.

ІІ. Перевір себе.

1. До однієї точки тіла прикладені сили 7 Н і 16 Н, що мають однаковий

напрям. Визначте рівнодійну цих сил:

А) 16 Н; Б) 7 Н; В) 13 Н; Г) 8 Н.
2. До однієї точки тіла прикладені сили 8 Н і 5 Н, напрямлені вздовж
однієї прямої. Вкажіть значення, якому може дорівнювати їх рівнодійна:

А) 17 Н; Б) 15 Н; В) 13 Н; Г) 8 Н.

3. До тіла в одній точці прикладені сили 30 Н і 12 Н, напрямлені

протилежно. Визначте рівнодійну цих сил:

А) 30 Н; Б) 18 Н; В) 42 Н; Г) 21 Н.

4. Визначте силу, під дією якої сили масою 15 кг набуто прискорення

0,7 м/с2:

А) 5,25 Н; Б) 10,5 Н; В) 52,5 Н; Г) 105 Н.

5. Під дією сили 40 Н тіло рухається з прискоренням 0,1 м/с 2. Визначте

прискорення, з яким рухатиметься це тіло під дією сили 1 кН:

А) 1,5 м/с2. Б) 2,5 м/с2. В) 1 м/с2. Г) 2 м/с2.

6. Два учні одночасно схопили протилежні кінці канату. Один потягнув

його з силою 70 Н, а інший – з силою 50 Н. Визначте натяг канату:

А) 120 Н; Б) 20 Н; В) 70 Н; Г) 50 Н.

7. Дві кулі масою по 1 т розміщені на відстані 1 м між їх центрами.

Визначте силу притягання, що діє між кулями:

А) 6,67 · 105 Н; Б) 6,67 · 10– 5 Н; В) 3,34 · 105 Н; Г) 3,34 · 10– 5 Н.

8. Визначте силу тяжіння, яка ліє на тіло масою 300 г на поверхні Землі:

А) 2,94 Н; Б) 2,84 Н; В) 2,74 Н; Г) 2,64 Н.

9. Виберіть силу тертя, без якої неможливо зрушити з місця будь – який
предмет:

А) сила тертя кочення; В) сила тертя ковзання;

Б) сила тертя спокою; Г) сили тертя кочення або ковзання.

10. Чи може коефіцієнт тертя ковзання бути більшим одиниці, і якщо

може, то наскільки:

А) так; значно більшим; В) так; незначно більшим;

Б) ні; Г) так; більшим у довільне число разів;

11. Автомобіль рухається рівномірно по горизонтальному шосе. Вкажіть,
чому дорівнює сила тертя, що діє на автомобіль:

А) силі тяжіння; В) силі тяги;

Б) силі реакції опори; Г) вазі автомобіля.

12. Вкажіть способи зменшення тертя:

А) введення рідкого матеріалу;

Б) зменшення нерівностей поверхонь, що дотикаються, до мікроскопічних

розмірів;

В) зменшення нерівностей поверхонь, що дотикаються, але не до

мікроскопічних розмірів;

Г) збільшення нерівностей поверхонь, що дотикаються;

Д) заміна терті ковзання на тертя кочення.

ІІІ. Питання:

1. На тіло вздовж однієї прямої діють сили 10 Н і 30 Н. Зобразити ці сили

графічно для випадків, коли їх рівнодійна дорівнює: а) 40 Н; б) 20 Н.

2. Чи може рівнодійна двох сил 2 Н і 3 Н, які діють на тіло вздовж однієї

прямої, дорівнювати 1 Н, 2 Н, 3 Н, 4 Н, 5 Н?

3. На тіло вздовж однієї прямої діють три сили, що відповідно дорівнюють 1

Н, 2 Н, 3 Н. Позначивши точку прикладання сил, зобразити ці сили для
випадків, коли рівнодійна дорівнює 6 Н, 4 Н, 2 Н, 0.

4. Маса обного молотка 0,7 кг, а другого – 350 г. на який молоток діє більша
сила тяжіння і у скільки разів?

5. Чи однакова сила тяжіння діє на космічний корабель, коли він перебуває

на Землі і коли рухається по орбіті навколо Землі? Чому?

6. Чи притягує Земля штучний супутник, що рухається по орбіті навколо неї?

7. Чи діє сила тяжіння на тіло, що знаходиться у космічному кораблі при його

польоті по орбіті?

8. Деформацію тіла чи опори спричинює вага тіла?

9. Як зміниться вага планетохода при його діставці із Землі на Марс?

10. Що спільного і чим відрізняється сила тяжінн і вага тіла?

11. Що більше: сила пружності шнурка, за який тягнуть санчата, чи сила

тертя, якщо санчата рухаються рівномірно?

12. Навіщо стародавні єгиптяни при спорудженні пірамід поливали річковим

мулом дорогу, по якій перетягували кам’яні блоки?

13. Поверхні всіх суглобів покриті синовіальною рідиною яку виробляє

організм. Яке це має значення для роботи суглобів?

14. Чому потрібно оберігати мастила від попадання в них піску та бруду?

15. Брусок і каток мають однакову вагу. На яке з цих тіл діє більша сила
тертя під час руху по тій самій поверхні?

16. Чому борошно або крупи, коли їх висипають зі склянки на стіл,

утворюють купку, а вода розтікається тонким шаром?

17. Яка сила зумовлює припливи і відпливи у морях і океанах на Землю?

18. Яка сила зумовлює зсуви, селі, падіння каміння в горах?

ІV. Фізика і медицина. Серце космонавта в умовах невагомості працює з

набагато меншими витратами енергії, ніж у звичайних умовах. Як це
пояснити.
 Лабораторна робота № 4.

Визначення жорсткості пружини.

Упругость нам важна во всем,

А силу просто мы зовем: сила упру гости.

В пружине, в теле и в подвесе

Она реакция с прогрессом.

Себя по – разному представит

И уважать себя заставит.

І. Це треба знати.

Сили пружності виникають при деформації тіла та напрямлені протилежно

до зміщення частинок тіла відносно положення рівноваги.

Деформація – зміна форми і (або) об’єму тіла.

Пружні деформації – повністю зникають після припинення дії зовнішніх сил

(сталь, гума). Непружні (пластичні) деформації – не зникають після
припинення дії зовнішніх сил (мідь, алюміній).

Типи деформацій: розтяг (згин); зсув;

кручення; вигин.
 Закон Гука (Роберт Гук 1635 – 1703): сила пружності прямо
пропорційна подовженню тіла та напрямлена до напрямку
змішення частинок тіла у процесі деформації. F = – kx, де
k – коефіцієнт жорсткості пружини, х – видовження
пружини.

Межі застосування закону Гука: закон виконується тільки для малих

пружних деформацій.

ІІ. Перевір себе:

1. Закінчить речення: «Деформації називають пружними, якщо після

припинення дії деформуючої сили тіло…»

А) руйнується; В) повністю відновлює форму;

Б) частково відновлює форму; Г) продовжує змінювати форму.

2. Вкажіть природу сили пружності:

А) електромагнітна; В) теплова;

Б) гравітаційна; Г0 ядерна.

3. Виберіть правильне твердження:

А) сила пружності не залежить від деформації;

Б) сила пружності при пружних деформаціях прямо пропорційна

подовженню;

В) усі деформації можна звести до двох видів: розтягу і стиску;

Г) закон Гука справедливий для будь – яких деформацій.

4. Визначте силу, під дією якої пружина жорсткістю 400 Н/м

подовжилася на 2 см:
А) 8 Н; Б) 80 Н; В) 800 Н; Г) 8000 Н.

5. Сила 120 Н розтягує пружину на 1 см. Обчисліть силу, яка розтягне

цю пружину на 12 см.

А) 1440 Н; Б) 1200 Н; В) 1224 Н; Г) 122 Н.

6. Тіло масою 0,9 кг підвішене до пружини, що подовжилася на 3 см.

Визначте жорсткість пружини:

А) 145 Н/м; Б) 29,4 Н/м; В) 294 Н/м; Г) 102 Н/м.

ІІІ. Питання.

1. Під дією якої сили скорочується розтягнута пружина?

2. Якщо змінити форму куска пластиліну, грудки сирої глини, то чи виникає

в них сила пружності? Чому?

3. Щоб запобігти втратам тепла, до вхідних коридорних дверей взимку,

прикріплюють пружину. Що стається з пружиною при відчиненні дверей?
Яка сила діє на двері, зачиняючи їх?

4. Яка сила зрівноважує силу тяжіння, що діє на тіло, прикріплене до гачка

динамометра?

5. Що припиняє рух гирі, який виникає під дією сили тяжіння, якщо забрати
руку, яка підтримує гирю в час її прикріплення до пружини динамометра?

6. На шнурку висить вантаж масою 50 кг. З якою силою пружності шнурок

діє на вантаж?

7. Пружина динамометра під дією сили 2 Н видовжилася на 4 мм. На скільки

міліметрів видовжиться ця пружина під дією сили 3 Н?

8. Під дією сили 300 Н пружина амортизатора стиснулася на 2 мм. На скільки

міліметрів стиснеться пружина, якщо на амортизатор подіє сила 1,2 кН?

9. При відчиненні дверей довжина пружини збільшилася на 1,2 см, сила

пружності при цьому становила 0,004 кН. При якому видовженні пружини
сила пружності дорівнює 8 Н?

10. Вантаж якої маси можна підвісити на пружину жорсткістю 400 Н/м, що
видовження пружини дорівнювало 2 см?

11. Визначити жорсткість пружини, якщо при підвішені на неї груза 5 кг

видовження становить 3 мм.
12. Пружина динамометра під дією сили 1 Н видовжилася на 20 мм. Визначте
масу вантажу, що висить на пружині.

Лабораторна робота № 5.
 Дослідженні руху тіла під дією сили тяжіння.

І. Це треба знати.

Вільним падінням
При такому русі прискорення однакове для всіх тіл,
його називають прискоренням вільного падіння.

Першим, хто визначив прискорення вільного падіння,

був видатний італійський учений Галілео Галілей.
Якщо взяти різні за масою і розмірами тіла та кинути
їх з висоти кількох метрів, то ми побачимо, що
прискорення цих тіл будуть різними. Але це
пояснюється тим, що на шляху до землі тілам заважає
повітря. Якщо б рух здійснювався у вакуумі, то
прискорення всіх тіл було б однаковим.

Сила притягання тіла до Землі: F = mg.

Прискорення вільного падіння g – прискорення, з яким тіло масою m

рухається в полі тяжіння Землі. Прискорення вільного падіння залежить від:
1) висоти тіла h над Землею; 2) географічної широти:g
= 9,83 м/с – поблизу полюсів, g = 9,78 м/с – на екваторі.
2 2

Для розрахунків використовують g = 9,8 м/с2

Вільне падіння тіл відбувається не лише на Землі внаслідок притягання нею

всіх тіл, а притаманне й іншим планетам, Сонцю, Місяцю тощо. Проте
прискорення вільного падіння у них, звичайно ж, різне.

Помістимо в довгу скляну трубку (один

кінець якої запаяний, а на іншому вмонтовано
кран для ізолювання об’єму трубки після
відкачки повітря) три різні за масою предмети,
наприклад, шротинку, пробку та пташину
пір’їнку. Якщо трубку швидко перевернути, то
на її дно спочатку впаде шротинка, потім
пробка, а після цього — пір’їнка. Відбувається
це тому, що в трубці міститься повітря, яке створює різний опір руху цих тіл.
Якщо повітря з трубки викачати, то всі три тіла падають одночасно. Отже, у
вакуумі всі тіла незалежно від їхніх мас падають з однаковим прискоренням.

Рух тіла вертикально вниз:

ІІ. Перевір себе.

1. Від чого «вільне» тіло при вільному падінні?

А) від маси; В) від сили тяжіння;

Б) від опору повітря; Г) від всього вище переліченого.

2. Камінь падав на дно ущелини 11 с. Визначте швидкість, з якою він

досягає дна.

А) ≈ 100 м/с; Б) ≈ 110 м/с; В) ≈ 90 м/с; Г) ≈ 80 м/с.

3. Пакунок кинули з вікна з початковою швидкістю 1 м/с вертикально

вниз. Через 1 с був спійманий. Визначте висоту падіння пакунка:

А) ≈ 9 м; Б) ≈ 8 м; В) ≈ 7 м; Г) ≈ 6 м;

4. Визначте час вільного падіння з висоти 80 м:

А) 4 с; Б) 2 с; В) 8 с; Г) 10 с.

5. З балкона, що знаходиться на висоті 11,1 м, впав м’яч. Визначте

швидкість м’яча перед падінням:

А) 12,6 м/с; Б) 14,7 м/с; В) 16,1 м/с; Г) 18 м/с.

ІІІ. Питання.

1. Чи однаковим буде час вільного падіння різних тіл з однієї і тієї ж висоти?
2. З однієї точки падають без початкової швидкості два тіла з інтервалом часу
в t секунд. Як рухаються ці тіла відносно одне одного в польоті?

Лабораторна робота № 6.
 Перевірка закону Бойля – Маріотта.

І. Це треба знати.

У загальному випадку при зміні стану газу змінюються всі три його
параметри – об’єм, температура, тиск. Але поряд з цим у природі і
техніці часто відбуваються і такі процеси в газах, при яких
змінюється лише два параметри газу, а третій лишається сталим.

Ізопроцеси – процеси, що відбуваються в умовах постійного

значення одного з параметрів стану (T, p, V) за фіксованої маси
газу.

Ізотермічний процес (Т = const).

Процес, що відбувається при

сталій температурі,
називається ізотермічним.
( від грец. іsos – однаковий,
therme – тепло, жар).

За сталою температури тиск

даної маси газу обернено
пропорційний його об’єму.

= pV = const

Цю властивість газу
експериментально встановив у
1661 р. Англійський фізик Роберт
Бойль, а 14 років потому незалежно
від нього – французький учений
Едм Маріотт і тому це
 співвідношення має назву закона
Бойля – Маріотта.

Ізобаричний процес ( р = const).

Процес, що відбувається при сталому тиску, називається

ізобаричним.( від грец. іsos – однаковий, baros– бара).

За сталого тиску об’єм даної маси газу пропорційний його абсолютній

температурі . = , = const.
Цей закон був установлений експериментально французьким вченим Гей –
Люссаком у 1802 р. і має назву закона Гей – Люссака.

Ізохорний процес ( М = const).

Процес, що відбувається при сталому об’ємі, називається

ізохорчним.( від грец. іsos – однаковий, chora– об’єм, простір).

За сталого об’єму тиск даної маси газу пропорційний його абсолютній

температурі. = , = const
Ця властивість газу була встановлена експериментально в 1787 р.
французьким фізиком Жаком Шарлем і має назву закона Шарля.
ІІ. Перевір себе.

1. Яким символом позначають тиск?

А) V; Б) T; В) p; Г) R.

2. Яку фізичну величину прийнято позначати з допомогою символу V?

А) температуру; Б) тиск; В) масу; Г) об’єм.

3. Як називають процес змін стану даної маси газу при незмінній

температурі?

А) ізохорний; Б) ізобарний; В) ізотермічний; Г) адіабатний.

4. Як зміниться тиск ідеального газу, якщо при ізотермічному стисканні

об’єм зменшити в 3 рази?

А) збільшиться у 3 рази; В) збільшиться у 9 разів;

Б) зменшиться у 3 рази; Г) зменшиться у 9 разів.

5. Яким символом позначають температуру?

А) T; Б) V; В) k; Г) p.

6. Який закон характеризує закон Шарля?

А) ізохорний; Б) ізобарний; В) ізотермічний; Г) адіабатний.

7. Як зміниться об’єм ідеального газу, якщо його температура при

сталому тиску зросла в 2 рази?

А) збільшиться у 2 рази; В) збільшиться у 4 рази;

Б) зменшиться у 2 рази; Г) зменшиться у 4 рази.

8. Яке з вказаних відношень виражає закон Гей - Люссака?

А) pV = const; Б) pT = const; В) = const; Г) = const;

9. У балоні знаходиться газ за температури 1000С,до якої температури

треба нагріти газ, щоб тиск збільшився у 2 рази:

А) 4730С; Б) 2300С; В) 3570С Г) 3220С.

10. За температури – 30С гз займе об’єм 50 л, тиск газу не змінюється.
Визначте об’єм цього газу при 270С:

А) 50 л; Б) 55,6 л; В) 60 л; Г) 65,6 л.

11. Газ стискають від об’єму 6 л до об’єму 4 л. Тиск при цьому зростає на
2 · 105 Па. Яким був початковий тиск?

А) 3 · 104 Па; Б) 3,4 · 103 Па; В) 4· 105 Па.; Г) 4,3 · 103 Па.

12. Внаслідок стиснення газу його об’єм зменшився з 8 л до 5 л, а тиск

підвищився на 60 кПа. Знайти початковий тиск.

А) 107 Па; Б) 105 Па; В) 108 Па, Г) 106 Па.

13. Після збільшення абсолютної температури в 1,4 раза об’єм газу

збільшився на 0,5 л за сталого тиску. Визначте межі, в яких знаходиться
значення початкового значення початкового об’єму газу:

А) менше 1 л; Б) від 1 л до 1,5 л; В) від 1,6 л до 2 л;

Г) від 2,1 л до 2,5 л; Д) більше 2,5 л.

14. При ізотермічному стисканні газу його об’єм зменшився з 8 л до 6 л,

а тиск підвищився на 30 кПа. Визначте початковий тиск газу:

А) 120 кПа; Б) 110 кПа; В) 100 кПа; Г) 90 кПа; Д) 80 кПа.

15. Початкова температура газу в балоні 130С. Визначте, на скільки

треба підвищити температуру газу, щоб тиск збільшився на 20%:

А) 130С; Б) 220С; В) 360С; Г) 450С; Д) 570С.

16. Встановіть відповідність законів і їх математичного запису для

ідеального газу:

1) закон Бойля – Маріотта; А) = const.

2) закон Гей – Люссака; Б) = const.

3) закон Шарля; В) р1 + р2 + … + рn = рс;

4) Закон Дальтона; Г) = const.

5) рівняння Менделєєва – Клапейрона; Д) pV = const.

 Е) pV = RT

ІІІ. Цікаві задачі.

1. При надуванні щік і тиск, і об’єм повітря в роті зростають, а температура

залишається незмінною. Чи не суперечить це закону Бойля – Маріотта?

2. Чому під час відкривання пляшки з газованою водою спостерігається

великий потік піни і навіть рідини?
 Лабораторна робота № 7.

Визначення питомої теплоємності речовини.

І. Це треба знати.

Кількість теплоти Q – кількісна міра зміни внутрішньої енергії тіла в

процесі теплообміну (енергія, яку тіло віддає або отримує в процесі
теплообміну).

Q = cm(t2 – t1), [Q] = Дж,

де t2 – кінцева температура тіла;

t1 – початкова температура тіла;

m – маса тіла:

с – питома теплоємність речовини, тобто кількість теплоти, яку віддає або

одержує 1 кг речовини внаслідок зміни температури на 10С (або 1 К).

[c] =

Якщо t2 > t1, отже Δt > 0, то Q > 0 – нагрівання.

Якщо t2 < t1, отже Δt < 0, то Q < 0 – охолодження.

ІІ Перевір себе.

1. Питома теплоємність тіла дорівнює 400 ? Що це означає?

2. Ту саму воду оди раз нагріли від 20 0С до 450С, а другий раз від 350С до
600С. В якому випадку воді надали більшу кількість теплоти?

3. Температури залізної і срібної ложок однакової маси збільшили на

однакову величину. На нагрівання якої ложки витрачено більше теплоти?
Питома теплоємність срібла 250 , а заліза 460 .

4. Алюмінієву і сталеву ложки однакової маси опустили в окріп. Чи однакову

кількість теплоти дістануть вони від неї? Чому?

5. На нагрівання чого витрачається більше теплоти: на нагрівання чавунка

(горщика з чавуну) чи води, налитої в нього, якщо їх маси однакові?
6. Чи однаково швидко будуть нагріватися однакові маси води і олії, налиті в
однакові посудини, якщо їх поставити на однакові нагрівники?

7. В якому випадку треба затратити більшу кількість теплоти для нагрівання

на 100С: коли нагрівають склянку води чи відро води?

8. Питома теплоємність алюмінію 900 . Яка кількість теплоти потрібна

для нагрівання 1 кг алюмінію: а) на 10С; Б) від 170С до 180С; В) від 180С до
200С,

9. Скільки теплоти потрібно для нагрівання 3 кг води від 150С до 250С?

10. На скільки і як зміниться внутрішня енергія 10 кг алюмінію при

нагріванні від 100С до 200С?

11. Скільки теплоти виділиться при охолодженні сталевої деталі масою 100 г
від 1200С до 200С. Питома теплоємність сталі 500 .

12. Алюмінієвий чайник масою 0,8 кг містить 3 л води при 200С. Визначте
кількість теплоти, яку треба затратити на нагрівання чайника з водою до
кипіння.

13. На нагрівання 10 кг заліза на 20 0С витратили таку саму кількість теплоти,

що й для нагрівання 1 кг води на 210С. Визначте за даними досліду питому
теплоємність заліза.

14. Визначте масу окропу, яку треба долити до 2 кг води при 25 0С, щоб
температура зросла до 500С.

15. Чавунну деталь масою 2 кг опустили у воду, яка має масу 4 кг і

температуру 100С. Температура води підвищилася до 200С. Визначте
початкову температуру чавунної деталі.

ІІІ. Питання.

1. Чи залежить швидкість охолодження чаю від того, коли в нього кинуто

цукор: одразу ж чи перед тим, як пити?

2. Чому чайник, знятий з вогню, спочатку охолоджується швидко, а потім

зниження його температури відбувається повільніше?

3. Чому в лісі вночі тепліше, ніж на відкритому просторі?

4. Чому в літню спеку вода в річці вдень холодніша, а вночі тепліша?

 Лабораторна робота № 8.

Визначення питомої теплоти плавлення льоду.

І. Це треба знати.

Пла́влення — перехід тіла з твердого стану в рідкий. Зворотній процес —

тверднення (кристалізація). Плавлення відбувається з поглинанням теплоти.

Пито́ма теплота́ пла́влення (λ) — кількість теплоти, яку необхідно надати

одиниці маси речовини в рівноважному ізобарно-ізотермічному процесі, щоб
перевести її із твердого кристалічного стану в рідкий при температурі
плавлення, або ж кількість теплоти, що виділяється при кристалізації
речовини. В СІ питома теплота плавлення вимірюється у Дж/кг або ккал/кг.

Питома теплота плавлення λ тіла масою m визначається за формулою:

де Q — кількість теплоти, отримана речовиною при плавленні (або, що

виділилася при кристалізації), m — маса речовини, що плавиться (або
кристалізується).

ІІ. Перевір себе.

1. Яка речовина має найвищу температуру плавлення:

А) титан; Б) платина; В) нікель; Г) вольфрам.

2. Вкажіть, в якому рядку розміщенні тільки речовини з температурою

плавлення, нижчою за 00С:

А) азот, водень, лід, ртуть; В) водень, кисень, ртуть, спирт.

Б) азот, водень, калій, ртуть; Г) водень, кисень, лід, спирт.

3. Як змінюється внутрішня енергія речовини під час плавлення:

А) зменшується; В) спочатку збільшується, потім зменшується;

Б) збільшується; Г) не змінюється.

4. В якому рядку речовини розміщені в порядку зменшення їх питомої

теплоти плавлення:

А) чавун, сталь, олово, залізо; В) залізо, олово, сталь, чавун;

Б) залізо, чавун, олово, сталь; Г) залізо, чавун, сталь, олово.

5. Визначте характер зміни кінетичної енергії молекул під час

плавлення:

А) зменшується; В) спочатку збільшується, потім зменшується;

Б) збільшується; Г) не змінюється.

6. Виберіть процес, у якому внутрішня енергія речовин збільшується за

незмінної температури:

А) конденсація; В) нагрівання;

Б) кристалізація; Г) плавлення.

7. Обчисліть кількість теплоти, яка необхідна для плавлення льоду

масою 1,2 кг, взятого за температурою 00С:

А) 398,4 Дж; Б) 398,4 кДж; В) 276,7 Дж; Г) 276,7 кДж.

8. Щоб розплавити 50 г міді, взятої за температури плавлення, їй надали

кількість теплоти 10,6 кДж. Визначте питому теплоту плавлення міді за
даними досліду.

А) 220 кДж/кг; Б) 321 кДж/кг; В) 212 кДж/кг; Г) 230 кДж/кг.

9. Визначте кількість теплоти, яка потрібна, щоб розплавити 2 кг льоду,

взятого при – 200С:

А) 748 кДж; Б) 74,8 кДж; В) 664 кДж; Г) 332 кДж.

10. Визначте енергію, яка виділиться при твердненні 3 г золота і

подальшому охолодженні до 250С:

А) 606,6 ДЖ; Б) 60,6 Дж; В) 6,06 Дж; Г) 30,7 Дж.

ІІІ. Питання:

1. Збільшиться чи зменшиться внутрішня енергія стального виливка при його

твердненні? Чим обумовлена ця зміна: зміною енергії руху молекул чи
енергії їх взаємодії?

2. Яким розплавленим металом можна заморозили воду?

3. Що має нижчу температуру плавлення – ртуть чи спирт? Який з цього

приводу недолік ртутних термометрів?
 Лабораторна робота № 9.

Визначення коефіцієнта поверхневого натягу води

І. Це треба знати.

Поверхне́вий на́тяг — фізичне явище, суть

якого в прагненні рідини скоротити площу
своєї поверхні при незмінному об'ємі.

Характеризується коефіцієнтом поверхневого

натягу.

Завдяки силам поверхневого натягу краплі рідини приймають максимально

близьку до сферичної форми, виникає капілярний ефект, деякі комахи
можуть ходити по воді.

Поверхневий натяг виникає як у випадку

поверхні розділу між рідиною й газом, так і у
випадку поверхні розділу двох різних рідин.

Своєю появою сили поверхневого натягу

завдячують поверхневій енергії.

Для зменшення сил поверхневого натягу

використовуються поверхнево-активні
речовини.

Коефіцієнт поверхневого натягу дорівнює силі

поверхневого натягу, що діє на одиницю
довжини контуру, який обмежує поверхню
рідини: σ = .

ІІ. Перевір себе.

1. Збільшується чи зменшується поверхневий натяг води при розчиненні в

ній прального порошку?

2. На поверхні води плаває дрібна деревна тирса. Як вона поведеться, якщо

торкнутися поверхні води шматочком мила? Сахара? Поверхневий натяг у
розчину цукру більший, ніж у чистої води.
3. Прямий дріт довжиною 10 см лежить на поверхні рідини. По один бік від
нього знаходиться чиста вода, по інший – мильний розчин. Як буде поводити
себе дріт?

4. Космонавт у стані невагомості відкриває дві скляні пробірки: одну з гасом,

іншу – зі ртуттю. Як поведуться рідини?

5. Чому тонка цівка меду, який виливається з посудини в момент розриву на

кінці збирається в кульку, що переміщується вгору?

6. Чому маленькі краплі роси на листах одних рослин мають форму кульок, а
на інших розтікається по всій поверхні?

7. Чому лапки комахи – водомірки залишаються сухими, коли вона бігає по

воді?

8. Маленький водяний жучок, рятуючись від водомірки, капає на поверхню

води кілька крапель рідини, яка міститься у нього на животі у спеціальному
«балончику». На якому фізичному явищі ґрунтуються його дії?
 Лабораторна робота № 10.

Вимірювання атмосферного тиску. Визначення абсолютної і

відносної вологості повітря.
 Атмосфера Землі є сумішшю різних газів, які утримуються біля планети
завдяки дії сили тяжіння на їх молекули, що одночасно хаотично і
неперервно рухаються, створюючи тиск. Цей тиск називають атмосферним.
Підтвердити існування атмосферного тиску можна простими дослідами.

Якщо взяти трубку з поршнем, опустити її одним кінцем у посудину з водою

і підіймати поршень угору, то вода підніматиметься за поршнем. Це можливо
лише тоді, коли тиск води у посудині буде більшим, ніж під поршнем. За
рахунок вагового тиску вода не зможе підніматися, оскільки рівень води під
поршнем більший, ніж у посудині, а тому і його тиск більший. Вода повинна
вилитися назад у посудину. Отже, на рідину в посудині діє додатковий тиск,
більший за ваговий тиск стовпа води під поршнем. Цей тиск створюють
молекули атмосферного повітря. Діючи на вільну поверхню води,
атмосферний тиск у воді передається в усіх напрямах однаково відповідно до
закону Паскаля. Оскільки під поршнем повітря немає, то вода буде заходити
в трубку внаслідок дії незрівноваженого тиску.

 Спосіб вимірювання атмосферного тиску вперше

запропонував італійський учений Еванджеліста Торрічеллі.
Він виміряв атмосферний тиск за допомогою
сконструйованого ним ртутного барометра. Довів, що
висота ртутного стовпа барометра становить приблизно
1/14 висоти водяного стовпа.
 Він виявив, що коли закриту з одного боку трубку заповнити
вщерть ртуттю, перевернути і
опустити в посудину зі ртуттю, то
виллється лише частина цієї ртуті.
Висота стовпчика становила в його
дослідах приблизно 760 мм. За
результатами досліду вчений зробив
висновок, що тиск ртутного стовпчика
зрівноважується атмосферним
тиском, який діє на вільну поверхню ртуті в посудині. Атмосферний тиск за
таких умов зазвичай називають нормальним. З того часу в науку ввійшла
одиниця вимірювання атмосферного тиску — міліметр ртутного стовпчика
(мм рт. ст.).

Як розрахувати атмосферний тиск

Виразимо тиск стовпчика ртуті висотою 760 мм (нормальний) у системних
одиницях тиску - паскалях.

З попередніх параграфів відомо, що ваговий тиск рідини розраховується за

формулою:
Враховуючи, що густина ртуті становить 13,6 • 10 3 кг/м3, одержуємо
p = 13,6  • 103  кг/ м3• 9,8 Н/кг • 0,76м = 101292,8 Па.

Кожні 12 м тиск зменшується на 1 мм рт. ст.

Вологість повітря — вміст водяної пари в повітрі, характеризується

пружністю водяної пари, відносною вологістю, дефіцитом вологи, точкою
роси, — є одним з найважливіших параметрів атмосфери, що визначає
погоду, а також те, наскільки комфортно почуває себе людина в цей момент
часу.

Є два способи кількісної оцінки вологості:

 Абсолютна вологість — маса водяної пари, що утримується в одиницях

об'єму повітря.
 Відносна вологість — відношення абсолютної вологості до її
максимального значення при даній температури. При 100% відносній
вологості в повітрі може відбутися конденсація водяних пар з
утворенням туману, випаданням води. Температура, при якій це
трапляється, називається точкою роси.

Конденсаційний гигрометр Психрометр Волосяний гігрометр

ІІ. Перевір себе.

1. Обидва термометра психрометра показують однакову температуру. Що це

означає?

2. Яка відносна вологість повітря, якщо термометри психрометра показують

160С і 130С?
3. Який парціальний тиск водяної пари в повітрі, якщо термометри
психрометра показують 180С і 120С?

4. Відносна вологість повітря в кімнаті при температурі 20 0С складає 44%.

Яке показання вологого термометра психрометра?

5. Яке показання вологого термометра психрометра, якщо відносна вологість

у кімнаті 60%, а сухий термометр показує 220С?

6. Яка відносна вологість повітря при 200С, якщо точка роси 150С?

7. Чи випаде роса при охолодженні повітря до 100С, якщо при 180С відносна
вологість повітря дорівнює 65%?

8. Чому в людини, що ввійшла в тепле приміщення з морозу, запотівають

окуляри?

9. З якого боку утворюється взимку іній на шибках? Поясніть процес його

утворення.

10. Протягом дня показання сухого термометра психрометра не змінювалося,

а показання вологого термометра зменшувалося. Як змінювалася відносна
вологість повітря?

11. Відносна вологість повітря складає 73%. Що показує сухий і вологий

термометри психрометра, якщо різниця їх показань дорівнює 20С; 40С?

12. Температура повітря дорівнює 230С, відносна вологість – 45%. Знайти

абсолютну і відносну вологість повітря і температуру точки роси.