Professional Documents
Culture Documents
Функции нервной системы
Функции нервной системы
Сушинська І.Т.
ФІЗИКА
В ПОБУТІ
6 КЛАС
Посібник для дітей
зі складними вадами розвитку
Рекомендовано Всеукраїнською громадською організацією
«Асоціація тифлопедагогів України»
2010
1
Рекомендовано Всеукраїнською громадською організацією
«Асоціація тифлопедагогів України»
(протокол засідання методичної комісії №1 від 8.09.2010 року).
Сушинська І.Т.
Фізика в побуті. 6 клас. Методичний посібник для дітей зі складними
вадами розвитку. 2010. – 44 с.
2
Вступ Розділ 1
3
Деякі з цих явищ подані в таблиці.
МЕХАНІЧНІ ТЕПЛОВІ СВІТЛОВІ ЗВУКОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ
Падіння Танення Сонячний Грім Блискавка
каменя льоду зайчик
Їзда Кипіння Зорі, Спів Батарейка
поїзда води сонце птаха
Рух Утворення Веселка Музика Притягання
годинникової роси волосся до
стрілки гребінця
Мал. 1
Для виконання дослідів потрібні різні фізичні
прилади. Одні прилади можуть бути дуже прості.
До них належать, наприклад, лінійка (мал.1),
мензурка, яку використовують для вимірювання
об’єму рідини (мал.2), тягарець, підвішений на
нитці, може бути виском (мал.3).
Мал. 2 Мал. 3
Є і складніші вимірювальні прилади: термометр,
годинник, амперметр (мал. 4).
Фізичні процеси, які відбуваються з певними
тілами чи під час проходження певних явищ, мають
бути виражені кількісно. Кількісні міри у фізиці
називають фізичними величинами. Багато з них
вам вже відомі. Наприклад, тривалість певної
події визначає час, ступінь нагрітості тіл визначає
температура.
Мал. 4
Щоб вимірювати фізичну величину, треба встановити одиницю, з
якою її треба порівнювати, тобто одиницю вимірювання кожної величини.
4
Крім того застосовують скорочений запис для її позначення. У
табличці наведено найбільш поширені фізичні величини, їх позначення та
одиниці вимірювання.
1. Що вивчає фізика?
2. Назвіть декілька фізичних явищ.
3. За допомогою чого можна визначити об’єм води, який
міститься у склянці?
4. За допомогою чого вчені здобувають знання і роблять
висновки про явища природи?
5
§2. Фізичне тіло, речовина, матерія
Мал. 6
6
Практична робота № 1
Визначення розмірів малих тіл
Прилади і матеріали: лінійка, голка, горох, гречка, пшоно.
Вказівки до роботи.
1. Покладіть впритул до лінійки в ряд 10-15 горошин. Щоб зручніше
було укладати і рахувати крупинки, скористайтеся голкою. Виміряйте
довжину ряду і обчисліть діаметр однієї горошини, поділивши
величину довжини ряду в міліметрах на кількість горошин:
d n .
2. Визначте так само розмір гречки і пшона.
7
§3. Три стани речовини
9
§4. Маса тіла та її вимірювання
10
добирають так, щоб установилась рівновага. Визначають загальну масу
гир, які зрівноважують тіло. Маса тіла дорівнює масі цих гир.
Для зважування використовують спеціальний набір гир різної маси.
На малюнку 10 зображено такий набір до
навчальних терезів. У ньому є 9 гир масами 100,
50, 20, 10, 5, 2, 2 і 1 г. За їх допомогою можна
підібрати будь-яку масу від 1 до 210 г.
Гирі, маса яких менша від грама,
виготовляють у вигляді пластинок з алюмінію
масою 500, 200, 200, 100, 50, 20, 20 і 10 мг.
За допомогою спеціальних терезів можна
визначати й великі маси, наприклад, масу
автомобіля будь-якої марки і такі маленькі
маси, як маса комара, що дорівнює 1 мг.
Мал. 10
Практична робота № 2
Визначення маси тіла на важільних терезах
Прилади і матеріали: терези, важки, кілька тіл різної маси.
Вказівки до роботи.
1. Зрівноважити шальки терезів.
2. Ознайомитися з комплектом важків.
3. Покласти на ліву шальку тіло, масу якого треба виміряти.
4. Зрівноважити терези, поклавши на другу шальку належні важки з
комплекту.
5. Записати результати зважування в таблицю.
№ Маса тіла,
Назва тіла
досліду в грамах
1
2
3
11
Практична робота № 3
Визначення об’єму тіла з допомогою мензурки
Прилади і матеріали: мензурка з водою, тіла неправильної форми
невеликого об’єму, нитки.
Вказівки до роботи.
1. Визначити ціну поділки мензурки.
2. Визначити об’єм води в мензурці.
3. Опустити тіло на нитці у воду та визначити загальний об’єм води та
тіла (мал. 11).
Мал. 11
4. Визначити об’єм тіла, віднявши об’єм води від загального об’єму води
і тіла: V=V2-V1.
5. Повторити досліди з іншими тілами.
6. Результати вимірювань записати в таблицю.
12
§5. Густина речовини
13
Таблиця густин дає змогу визначити речовину, з якої тіло
виготовлено без проведення хімічного аналізу. Достатньо виміряти масу
та об’єм тіла і обчислити густину.
Задача. З якої речовини виготовлено колону об’ємом 2 м3, якщо її
маса 5600 кг.
Дано: Розв’язання:
m
V = 2 м3 =m:V
V
кг
m = 5600 кг ρ = 5600 : 2 = 2800 .
м3
ρ-?
Це значення густини стоїть в таблиці навпроти граніту.
Практична робота № 4
14
m
3. Обчислюю густину тіла за формулою: . Визначаю речовину.
V
4. Результати заношу в таблицю:
V=V2-V1=
m
V
Головне в розділі 1
1. Одним із видів матерії є речовина, яка може перебувати в
трьох агрегатних станах – твердому, рідкому і
газоподібному. Відповідно усі тіла, що існують довкола нас,
поділяють на тверді тіла, рідини і гази.
2. У Природі існують найдрібніші частинки хімічних елементів
— атоми, з яких складаються всі речовини. Атоми можуть
об'єднуватися в молекули. Атоми і молекули весь час
перебувають у постійному безперервному русі.
3. Фізичну величину, яка описує інертні властивості тіла,
називають масою. Масу вимірюють за допомогою терезів.
Одиницею маси є кілограм.
4. Густина показує, чому дорівнює маса одного метра
кубічного речовини. Щоб визначити густину речовини,
треба масу тіла поділити на його об’єм. Одиницею
вимірювання густини є 1 кілограм на кубічний метр.
5. Тверді тіла мають здатність упродовж тривалого часу
зберігати надану їм форму та об’єм.
6. Рідини не мають власної форми, вони текучі і тому
приймають форму посудини, яку заповнюють. Зате вони
зберігають даний об’єм.
7. Гази не зберігають ні форми, ні об’єму, а займають весь
наданий їм простір.
15
Властивості твердих тіл Розділ 2
§6. Зміна форми і об’єму твердих тіл
під дією сили
Мал. 13 Мал. 14
У наведених прикладах тіло під дією іншого тіла приходить у рух,
зупиняється або змінює напрям свого руху. Інакше кажучи, в усіх цих
прикладах швидкість тіла змінюється під дією на нього інших тіл.
У фізиці часто не зазначають, яке тіло і як діє на дане тіло, а говорять,
що на тіло діє сила або до тіла прикладена сила.
Сила —причина зміни швидкості руху.
Під дією сили може змінитися швидкість не тільки всього тіла в
цілому, а й окремих його частин. Це відбувається, наприклад, від удару
по гумовому м'ячу ракеткою. Внаслідок неоднакового переміщення
окремих частин м'яч стискається, деформується (змінює свою форму)
(мал. 15). Деформація дошки, на яку сідає людина (мал. 16), виникає
тому, що середина дошки переміщається на більшу відстань, ніж її краї.
Мал. 15 Мал. 16
16
Деформація твердого тіла – зміна його форми або об'єму під дією
деякої зовнішньої сили. Розтягніть гумовий шнур за кінці. Очевидно,
ділянки шнура змістяться один щодо одного; шнур виявиться
деформованим – стане довшим і тоншим. Деформація виникає завжди,
коли різні частини тіла під дією сил переміщаються неоднаково.
Розрізняють деформацію розтягування та стиснення. Якщо до
одного стрижня, закріпленого одним кінцем, прикласти силу уздовж осі
стрижня в напрямі від цього кінця (мал. 17а), то стрижень піддасться
деформації розтягування. Деформацію розтягування характеризують
абсолютним подовженням:
l = l - l0
Деформацію розтягування
l0
випробовують троси, канати,
ланцюги в підйомних пристроях,
стягування між вагонами і т.д.
Якщо на той же стрижень
подіяти силою, направленої до а)
закріпленого кінця (мал.17б), то
стрижень піддасться деформації б)
стиснення.
Мал. 17
При розтягуванні або стисненні змінюється об’єм тіла. У випадку
згину (мал.16) не змінюється об’єм, але міняється форма тіла.
18
§8. Тепловий стан тіл та їх температура
19
Справді, що станеться з праскою, якщо її вимкнути з електромережі?
Через певний час вона охолоне, а температура в кімнаті дещо
підвищиться. Що буде з окропом після того, як чайник зняти з плити?
Його температура і температура води поступово зрівняються з
кімнатною. Якою стане температура молоко, якщо його поставити у
холодильник? Воно охолоне до такої температури, як усередині
холодильника.
Отже, з узагальнення власного досвіду та численних дослідних фактів
ми можемо прийти до висновку: більш нагріті тіла віддають тепло,
остигаючи при цьому, а менш нагріті тіла отримують його і
нагріваються. У тіл з однаковими температурами теплообмін не
відбувається – вони перебувають у стані теплової рівноваги.
Як зазначалося, для вимірювання температури використовують
термометри. Розглянемо будову найпростішого рідинного термометра та
принцип його роботи.
В основу дії рідинних термометрів покладена
залежність об’єму рідини від температури.
Рідинний термометр (мал. 18) складається з
2 маленької колбочки-резервуара 3 з рідиною
(спиртом, ртуттю, пентаном), тонкої трубки 2 і
шкали 1.
1 Колбочка контактує з тілом, температуру якого
вимірюють. З часом між ними встановлюється
теплова рівновага і їхні температури вирівнюються.
Рідина в колбочці внаслідок зміни власної
3 температури змінює свій об’єм – розширюється або
стискається. Оскільки ця зміна незначна , щоб її
Мал. 18 можна було помітити, до колбочки приєднано тоне-
ньку трубку. Це дає можливість візуально спостерігати за зміною об’єму
рідини, тому що діаметр трубочки надзвичайно малий.
Щоб кількісно визначити температуру тіла, недостатньо лише
зафіксувати зміну об’єму рідини в колбочці. Необхідно також надати їй
числове значення, тобто проградуювати шкалу приладу. Далі слід
установити розмір одиниці температурної шкали – градус, тобто поділити
інтервал температур між цими значеннями на цілком певне число,
наприклад на 100, як це зробив А. Цельсій. Для побудови шкали він обрав
температури плавлення льоду і кипіння води, які мають сталі значення за
нормальних умов.
Одиницю температури за шкалою Цельсія називають градусом
Цельсія (позначається 0С).
20
1. Наведіть приклади нагрівання чи охолодження тіл.
2. Що таке температура?
3. За допомогою чого вимірюють температуру?
4. З чого складається термометр?
5. Як називають одиницю вимірювання температури?
а) б) в)
Мал. 19
Практична робота № 5
Визначення температури тіла, води, повітря.
Прилади і матеріали: термометри різних видів, склянка з
холодною водою, калориметр з гарячою водою.
Вказівки до роботи.
1. Ознайомитися з різними термометрами.
2. Залишити кімнатний термометр на столі та визначити
температуру повітря в кімнаті.
3. Термометром для визначення температури людського тіла,
визначити її кожному з учнів. Порівняти покази.
4. Термометром для визначення температури рідин, визначити
температуру холодної води в склянці.
21
5. Аналогічно визначити температуру гарячої води, що є в
калориметрі (при температурі вищій за 500С, дослід проводить
вчитель, щоб уникнути опіків дітей).
6. Записати результати вимірів в таблицю.
№ Об’єкт Температура
досліду дослідження в 0С
1 повітря
2 людське тіло
3 холодна вода
4 гаряча вода
Мал. 20
25
1. В яких агрегатних станах може перебувати та сама
речовина?
2. Який процес називається плавленням?
3. Який процес називається твердненням?
4. Як називають температуру при якій речовина плавиться і
твердне?
5. Який з металів, наведений у таблиці, найбільш легкоплавкий?
найбільш тугоплавкий?
6. Чи розплавиться свинець, якщо його кинути в олово?
Головне в розділі 2
26
Властивості рідин Розділ 3
28
Температура кипіння різних речовин, 0С.
Вода - 253 Ефір 35 Ртуть 357
Кисень - 183 Спирт 78 Свинець 1740
Аміак - 33 Вода 100 Залізо 2750
р 10 h
В цій формулі тиск позначено буквою – р, густина рідини – ρ, а висота
стовпчика рідини в посудині – h.
Одиниці вимірювання тиску – 1 Па («па» читається – паскаль).
Зміну тиску з глибиною добре відчувають люди, які пірнають в
глибини водойм. Якщо в легкому скафандрі водолаз може працювати на
глибині до 100 м, то для дослідження глибини океанів, яка сягає кількох
кілометрів, використовують особливо міцні товстостінні апарати –
батисфери і батискафи.
Розглянемо приклад для визначення тиску рідини.
Практична робота № 6
Вказівки до роботи.
1. За допомогою вимірювальної стрічки, визначити глибину кожної
склянки до певного рівня в сантиметрах та зазначити його з
допомогою маркера.
2. Наповнити кожну склянку відповідно водою, олією, гасом.
3. За формулою р 10 h визначають тиск, який створює кожна
рідина на дно склянки (так як висоту посудини було визначено в
сантиметрах, то отриманий результат потрібно поділити на 100).
4. Виходячи з попереднього пункту, кінцева формула для визначення
тиску набуде вигляду:
р h : 10 .
31
5. Записати результати зважування в таблицю.
№ Густина Тиск
Рідина
досліду (кг/м3) (Па)
1 вода 1000
2 олія 930
3 гас 800
Обчислення:
рвода h : 10
ролія h : 10
ргас h : 10
32
На перегородку тисне рідина, яка перебуває в обох трубках:
р1 10 h1
р2 10 h2 .
Так як в обох трубках рідина одна, то
це означає, що висота рівнів рідини у
кожній трубці буде однакова: h1 = h2 .
У сполучених посудинах
однорідна рідина вста-новлюється на
одному рівні незалежно від форми
посудини, якщо зовнішній тиск для всіх
посудин однаковий (мал. 26). Мал. 26
При наявності у сполучених посудинах рідин
з різною густиною, рівні вільних поверхонь
будуть не однаковими. Якщо, наприклад, у h1 h2
сполучену посудину з водою налити олії, густина
якої менша, то як видно з мал. 27, рівень вільної
поверхні олії буде вищим.
Сполучені посудини широко застосовуються в Мал. 27
побуті та техніці. Усім відомий чайник являє собою дві сполучені
посудини. Носик чайника розміщений так, що його кінчик перебуває на
рівні кришки. Тому налита в чайник вода не виливається, коли він стоїть
на горизонтальній поверхні.
У містах, селах, на фермах діють
системо водопроводів, які побудовані за
принципом сполучених посудин (мал.28).
Обов’язковим елементом такої системи є
водонапірна башта – металевий резервуар,
піднятий на таку висоту, щоб рівень води в
ньому був вищий за будівлі, в які подається
вода. Спеціальний насос
регулярно наповнює
резервуар водою. Мал. 28
З башти вода надходить по трубах до спожи-вачів
самоплинно, відповідно до закону сполучених посудин.
Для контролю за рівнем води у котлах під час її
Мал. 29 нагрівання застосовують водомірне скло. Це скляна
трубка, нижній кінець якої розмішений нижче від рівня води в котлі, а
33
верхній з'єднаний з простором котла над водою (мал. 29). Таким чином,
тиск над водою в котлі і
над водою у водомірному склі однаковий. Тому за показами водомірного
скла можна дізнатись про рівень води у котлі.
За принципом сполучених посудин працюють різноманітні фонтани.
§14. Манометри
1. Що вимірюють манометром?
2. Опишіть будову рідинного манометра.
3. Яка будова металевого манометра?
4. Який з відомих вам манометрів найбільш чутливий?
§15. Насоси
Мал. 35
37
§17. Виштовхувальна сила
38
§18. Плавання тіл. Повітроплавання
39
Густина живих організмів, які населяють водне середовище, мало
відрізняється від густини води. Завдяки цьому водяні тварини не
потребують таких масивних скелетів, як наземні. З цієї ж причини є
еластичні і стовбури водяних рослин.
Цікавий орган риб – плавальний міхур має помітну стискува-ність,
тому риба легко змінює об'єм свого тіла й тим самим середню густину.
Завдяки цьому вона може в певних межах регулювати глибину свого
занурення.
Виштовхувальна сила діє не тільки в
рідинах, але і в газах. Її використовують для
створення літальних апаратів, легших за
повітря.
Якщо оболонку якогось балона зробити
дуже легкою і наповнити газом, легшим за
повітря, то можна досягти підняття всього
балона вгору.
Цю ідею на практиці вперше реалізували
винахідники з Франції брати Монгольф'є. У
1783 р. вони виготовили велику кулю з паперу
і наповнили її гарячим повітрям (мал. 38).
Політ був успішним і започаткував розвиток
повітроплавання. Мал. 38
Обов'язковим і головним елементом повітроплавального апарата є
велика і дуже легка оболонка. Її наповнюють газом,
густина якого менша за густину повітря. Найбільш
придатними для цього є водень, гелій або навіть га-
ряче повітря.
Повітряна куля, наповнена одним із перелічених
газів, може не лише сама піднятися вгору, а й
підняти вантаж (мал. 39).
Поведінка аеростата, як часто називають по-
вітряну кулю, відрізняється від поведінки зануреного
в рідину тіла, густина якого менша від густини
рідини. Якщо в рідині тіло спливає аж на поверхню, Мал. 39
до межі рідини, то аеростат підіймається лише на певну висоту. Густина
повітря зі збільшенням висоти поступово зменшується. Через це
зменшується і виштовхувальна сила. Тільки-но виштовхувальна сила
зрівняється з вагою аеростата, підняття припиниться. Для подальшого
підняття можна зменшити вагу аеростата, скинувши з нього баласт –
вантаж, який заздалегідь завантажений у нього. Можливий також підігрів
40
газу, внаслідок чого збільшується об'єм кулі і зменшується густина газу в
ній. Це збільшує підіймальну силу аеростата.
Аеростат не може самостійно переміщуватися в горизонтальному
напрямі. Він рухається тільки під дією вітру, а пілот керує лише висотою
підйому апарата.
У наш час повітряні кулі невеликих розмірів використовують для
дослідження верхніх шарів атмосфери. Кулі-зонди, що на відміну від
ракет не забруднюють повітря, доставляють на велику висоту спеціальну
апаратуру, яка за допомогою радіопередавача передає на Землю
результати вимірювань.
Практична робота № 7
З’ясування умов плавання тіла в рідині.
Прилади і матеріали: мензурка з водою, пробірка з корком,
важільні терези з набором важків, сухий пісок, папір фільтрувальний,
гачок з жорсткої дротини.
Вказівки до роботи.
1. Визначити ціну поділки мензурки.
2. Вийнявши корок з пробірки, насипати в неї сухого піску більше
половину об’єму.
3. Закривши пробірку корком, опустити її в мензурку з водою.
4. Спостереженням встановити, в якому стані перебуває пробірка
(тоне, плаває у воді, спливає на її поверхню).
5. Визначити об’єм зануреної частини пробірки.
6. Вийняти за допомогою гачка пробірку з води, витерти її, визначити
масу на важільних терезах.
7. За формулою m : V , визначити густину пробірки з піском.
8. Порівняти отриманий результат з густиною води.
9. Поступово відсипаючи пісок з пробірки, повторити досліди з пункту
№ 3 до пункту № 8.
10. Дані занести в таблицю.
41
V m Густина Густина Спостере-
№
пробірки пробірки пробірки води жуване
досліду 3 3
(см ) (грам) (г/см ) (г/см3) явище
1 1
2 1
3 1
Обчислення:
1 m1 :V1
2 m2 :V2
3 m3 :V3
Головне в розділі 3
Розділ 1
Вступ Початкові відомості про речовину
§1. Фізика – наука про природу . . . . . . . . . . . . . . . 3
§2. Фізичне тіло, речовина, матерія . . . . . . . . . . . . . . 6
Практична робота № 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
§3. Три стани речовини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
§4. Маса тіла та її вимірювання . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Практична робота № 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Практична робота № 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
§5. Густина речовини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Практична робота № 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
Розділ 2
Властивості твердих тіл
§6. Зміна форми і об’єму твердих тіл під дією сили . . . 16
§7. Пружність, пластичність, крихкість . . . . . . . . . . . 17
§8. Тепловий стан тіл та їх температура . . . . . . . . . . . 19
Практична робота № 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
§9. Теплопровідність твердих тіл . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
§10. Зміна властивостей твердих тіл при
нагріванні і охолодженні . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
Розділ 3
Властивості рідин
§11. Випаровування та конденсація. Кипіння . . . . . . . 27
§12. Тиск рідин на різних глибинах . . . . . . . . . . . . . . 29
Практична робота № 6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
§13. Сполучені посудини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
§14. Манометри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
§15. Насоси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
§16. Шлюзи. Гідравлічна машина . . . . . . . . . . . . . . . . 36
§17. Виштовхувальна сила . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
§18. Плавання тіл. Повітроплавання . . . . . . . . . . . . . . 39
Практична робота № 7 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
43
Використана література
44