You are on page 1of 106

НАВЧАННЯ

БЕЗ МЕЖ
Віктор Бар’яхтар
Фаїна Божинова
Станіслав Довгий
Микола Кірюхін
Олена Кірюхіна

ФІЗИК А
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
7
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
Віктор Бар’яхтар
Фаїна Божинова
Станіслав Довгий
Микола Кірюхін
Олена Кірюхіна

ФІЗИК А
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

7
Створено відповідно до модельної навчальної програми
«Фізика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти
(автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я.,
Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.)

Харків
Видавництво «Ранок»
2023
УДК 37.016:53(075.3)
Б24

Створено відповідно до модельної навчальної програми


«Фізика. 7–9 класи»
для закладів загальної середньої освіти
(автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я.,
Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.)

Бар’яхтар В. Г.
Б24  Фізика. 7 клас : навч. посіб. Ч. 1 / Бар’яхтар В. Г., Божинова Ф. Я.,
Довгий С. О., Кірюхін М. М., Кірюхіна О. О. — Харків : Вид-во «Ранок»,
2023. — 104 с. : іл.

УДК 37.016:53(075.3)

Модельна навчальна програма


Електронний додаток «Фізика. 7–9 класи»
за кодом (автори Кремінський Б. Г.,
або посиланням Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я.,
rnk.com.ua/105851 Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.)

© Б
 ар’яхтар В. Г., Божинова Ф. Я.,
Довгий С. О., Кірюхін М. М.,
Кірюхіна О. О., 2023
© Хорошенко В. Д., ілюстрації, 2023
© ТОВ Видавництво «Ранок», 2023
РОЗДІЛ 1
МЕТОДИ ПІЗНАННЯ
ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК
ПРИРОДНИЧА НАУКА

Ви знаєте, як виміряти
довжину предмета,
а дізнаєтесь, як визначити
розмір молекули

Ви вмієте визначати об’єм


прямокутного паралелепіпеда,
а навчитеся вимірювати об’єм
тіла будь-якої форми

Ви знаєте, як виглядають моделі


літаків, а з’ясуєте, чи можна
побачити фізичні моделі та для
чого їх створюють
§ 1. ФІЗИКА — НАУКА ПРО ПРИРОДУ. ФІЗИЧНІ
ТІЛА ТА ФІЗИЧНІ ЯВИЩА
Кубик льоду у воді розтане, а вода охолоне. Інше неможливе:
не з’являться ані два кубики льоду, ані гаряча вода. Тільки так!
Незалежно від якості гальм для зупинки тіла потрібен час. Інше
неможливе: миттєвої зупинки не буває. Тільки так! Спалах блискавки
передує гуркоту грому! Інше неможливе: світло швидше за звук!
Тільки так! Чому саме так — знає фізика. Отже, рушаймо у світ
фізики!

1. Що таке закони природи?


Згадайте: ви або хтось поряд упустив ручку на підлогу. Що в
цьому дивного? Якщо ви повторите цю дію кілька разів або 100
чи навіть 1000 разів, ручка знову падатиме вниз. Запевняємо,
що в жодному випадку ручка не полетить угору. Тож ми з вами
встановили закономірність. Ще одна закономірність: щоранку, без
винятків, Сонце піднімається над обрієм. Поки ви ще не вивчили
«мову фізики», застосуймо певну аналогію, щоб зрозуміти, як
наведені події пов’язані із законами природи.

Що це?

Чому?

Як виникли?
Хто я?
Рис. 1.1. Намагаючись зрозуміти
навколишній світ, людина ста-
вить перед собою безліч питань
і шукає відповіді на них
4
§ 1. Фізика — наука про природу. Фізичні тіла та фізичні явища

Усі ви добре знаєте, що рух на дорогах регулюється певними


правилами. Є також механізми, які примушують їх дотримува-
тися (пригадайте, які саме). Подібно до правил дорожнього руху
природа встановила власні правила та механізми їх автоматичного
виконання. Саме вони отримали назву «закони природи». Власне
вивченню законів природи та їх застосуванню й присвячений ба-
гаторічний курс фізики, знайомство з яким ви зараз розпочинаєте.

2. Як усе починалось?
Знадобилося багато століть, перш ніж учені подумки об’єдна-
ли падіння речей лише вниз зі сходом Сонця та сформулювали
єдиний закон всесвітнього тяжіння. З’ясувалося, що цей закон
потрібно враховувати під час створення літаків, у будівництві, для
планування пішої прогулянки, словом, важко знайти виключення.
Саме тому закон отримав таку амбітну назву — «всесвітній».
А починалося все в далеку давнину, коли люди
почали досліджувати навколишній світ. Пере- ія
раф
дусім це було викликане повсякденними ог

Ге
потребами — надійно захиститися від
негоди та хижаків, зібрати врожай, ка
ізи
врятуватися від ворогів тощо. Про- Ф
те не тільки практичні потреби
спонукали до вивчення природи.
Допитливість, властива людині,
Рис. 1.2.
штовхала її до пошуку відповідей Фізика,
я
на численні питання (рис. 1.1): мі хімія,
і

як виникла Земля? як літають


Х

географія,
птахи? звідки з’явилася сама біологія,
людина і яким є її призначен- медицина
ня? Так почала зароджуватися беруть свій
наука про природу, яку сьогодні початок
називають природознавство. Із у природо-
часом обсяг знань збільшувався і знавстві
єдина «наука про природу» почала
М ед и

розпадатися на окремі дисципліни


(рис. 1.2). Окрім фізики, з’явилися и
ц

на
медицина, біологія, географія, хімія
Біол

тощо. Але так вийшло, що фізика


стала найбільш впливовою природничою
ог

ія
наукою.

5
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

3. Чому саме фізика є основною природничою наукою?


Існує багато природничих наук: біологія, хімія, астрономія,
географія тощо. Чому саме фізика посідає особливе місце?
По-перше, фізика вивчає найбільш загальні закономірності,
які визначають структуру та поведінку найрізноманітніших об’єк-
тів — від гігантських зір до надзвичайно маленьких атомів. Саме
ці закономірності ми назвали вище законами природи.
По-друге, закони природи є основою будь-якої природничої нау-
ки. Наприклад, в астрономії закони природи пояснюють причини
світіння та будову зір. У географії закони природи застосовують
для пояснення зміни клімату. У хімії саме фізика пояснює на-
прямок і швидкість перебігу хімічних реакцій. Але найбільше
фізичні дослідження вплинули на розвиток техніки, особливо
протягом останніх двохсот років. Сформулюємо твердження: будь-
який штучний предмет поряд із вами було створено на основі
законів фізики. Лікарі та будівельники, мандрівники та хліборо-
би, енергетики й машинобудівники користуються пристроями і
технологіями, створення яких стало можливим завдяки знанню
законів, що свого часу були відкриті фізиками.
Успіху фізики як науки «першої серед рівних» значною мірою
сприяло створення своєрідної мови — визначень, які однаково
розуміють фізики та фізикині з різних куточків планети. Ми
почнемо вивчати ці визначення з найголовнішого — з визначення
того, що таке фізика.

Фізика — це природнича наука, яка вивчає найзагальніші законо-


мірності явищ природи, властивості та будову матерії, закони її руху.

4. Що таке фізичні тіла та фізичні явища?


Спостерігаючи світ навколо, ви бачите різноманітні фізичні тіла
(рис. 1.3). Будь-яке фізичне тіло складається з речовини або суміші
речовин — заліза, кисню, води, пластику, деревини, повітря тощо.

Фізичне тіло —
це об’єкт із
речовини, який
має зовнішню
межу.

Рис. 1.3. Приклади фізичних тіл


§ 1. Фізика — наука про природу. Фізичні тіла та фізичні явища

Рис. 1.4. Приклади природних явищ

Фізичні тіла можуть бути твердими (олівець, камінь), рідкими


(краплі дощу, олія у склянці), газоподібними (повітря в повітряній
кульці). Багато тіл мають тверді, рідкі та газоподібні складові
(живі істоти, автомобілі, хмари).
Світ навколо нас безперервно змінюється. Тіла переміщуються
одне відносно одного, деякі з них зіштовхуються і, можливо, руй-
нуються, з одних тіл утворюються інші... Зміни в природі вчені
називають природними явищами (рис. 1.4).
Щоб краще зрозуміти складні природні явища, учені розгляда-
ють їх як сукупність фізичних явищ — явищ, які можна описати
за допомогою відповідних фізичних законів.
Наприклад, грозу можна розглядати як сукупність блискавки
(електромагнітне явище), гуркоту грому (звукове явище), руху
хмар, падіння крапель дощу (механічні явища) та ін. (рис. 1.5).
Рис. 1.5. Складне природне
Рух хмар
явище — гроза — являє
і падіння
собою сукупність різних
крапель —
фізичних явищ
механічні явища

Блискавка —
електромагнітне
явище
Горіння
деревини —
теплове явище Спалах
блискавки —
світлове явище

7
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

Розгляньте приклади деяких фізичних явищ, наведені в табли-


ці*.Що може бути спільного між запуском супутника, падінням
каменя, бігом коня, обертанням Землі? Відповідь проста. Усі ці
явища є механічними й описуються одними законами — законами
механічного руху.

Фізичні явища Приклади


Запуск супутника, падіння каменю, біг
Механічні
коня, обертання Землі навколо Сонця
Дзвін, пташиний спів, тупіт коня, гуркіт
Звукові
грому, розмова
Замерзання води, танення снігу, нагрі-
Теплові вання їжі, згоряння палива в циліндрі
двигуна
Розряд блискавки, електризація волосся,
Електромагнітні
притягання магнітів
Світіння електричної лампочки, сонячні
Світлові
та місячні затемнення, веселка

Наведемо ще приклад. Знімаючи светр або розчісуючи волосся


пластмасовим гребінцем, ви, напевно, звертали увагу на крихіт-
ні іскорки, які при цьому з’являються. Ці іскорки і потужний
розряд блискавки однаково належать до електромагнітних явищ
(рис. 1.6), а отже, підпорядковуються одним законам. Додамо до
переліку цих явищ електрозварювання (див. рис. 1.6): проходя-
чи повз будівельний майданчик, ви напевно бачили робітників
у захисних масках і сліпучі спалахи. Тому для дослідження
електромагнітних явищ не обов’язково чекати на грозу. Достатньо
вивчити, як поводяться безпечні іскорки, щоб зрозуміти, чого
чекати від блискавки та як уникнути можливої небезпеки.

Рис. 1.6. Приклади електромагнітних явищ


8* Зверніть увагу на те, що звукові явища є окремим випадком механічних
явищ, оскільки звук — це механічна хвиля.
§ 1. Фізика — наука про природу. Фізичні тіла та фізичні явища

ДОСЛІДЖЕННЯ
Що знадобиться: мобільний телефон, який не
підключений до інтернету.
Продемонструйте за допомогою телефону міні-
мум 5 фізичних явищ.

А ЯК НАСПРАВДІ?
На знімках із космосу (відстань до поверхні Землі близько 100 км)
можна побачити, наприклад, невеликі міста. Але неможливо по-
бачити з Харкова, наприклад, Полтаву, з Києва — Житомир, а зі
Львова — Тернопіль, хоча в кожному разі дистанція не перевищує
150 км. Один із журналістів припустив, що перешкодою є хмари на
межах областей, другий стверджував, що забудова міст, а третій
наполягав, що причина криється у формі Землі. Який із журналістів,
на вашу думку, має рацію?

ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ
У природі існують най- відбуваються зміни, які нази-
більш загальні закономірності, вають природними явищами.
які визначають структуру та Складні природні явища
поведінку найрізноманітніших розглядають як сукупність
об’єктів і які отримали назву фізичних явищ — таких, які
законів природи. можна описати за допомогою
Фізика є основною при- відповідних фізичних законів.
родничою наукою, яка вивчає Фізичні явища бувають тепло-
саме ці закономірності. Усі ві, світлові, механічні, звукові,
фізичні тіла «побудовані» з ре- електромагнітні тощо.
човини. У природі постійно Фізич
ні
явищ
Природні явища а
Хімія
Екологія Біологія Фізичні
Фізика явища

Географія Астрономія

9
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Наведіть приклади фізич- теплових, світлових, механіч-
них тіл. Зазначте, які це тіла них, звукових. 3. Що вивчає
(рідкі; тверді; газоподібні; фізика? 4. Чому фізика є ос-
мають змішану структуру). новною природничою наукою?
2. Наведіть приклади фізичних 5. Наведіть докази того, що
явищ — електромагнітних, фізика є основою техніки.

ВПРАВА № 1

1. Назвіть речовини, з яких 3. Визначте, про яке фізичне


складаються такі тіла: під- явище йдеться в кожному ре-
ручник, олівець, футбольний ченні.
м’яч, склянка, автомобіль. Обертається гвинт м’ясо-
2. Заповніть таблицю на осно- рубки. Шматки їжі нагрілися
ві наведеного прикладу*. на грилі. Навколишній світ
Улітку матуся поставила ми бачимо різнокольоровим.
у морозильну камеру заповне- 4. Поміркуйте, які фізичні
ну водою форму для приготу- явища можна «побачити» в
вання льоду. Через деякий час таких природних явищах:
вона поклала кубики льоду, виверження вулкана; повінь;
який приготувала, у склянку сходження снігової лавини;
з колою для своєї доньки. Але «падіння» зорі.
дівчинка так занурилася у 5. Наведіть приклади застосу-
свій гаджет, що за цей час вання фізичних знань у побуті.
лід розтанув.
6. Із застосуванням додатко-
Фізичне Фізичне Речо­ вих джерел інформації з’я-
явище тіло вина суйте, яке первинне значення
слова «фізика» та якого філо-
софа можна назвати «першим
фізиком».

* Подані таблиці потрібно переносити до зошита. Кількість стовпчиків


у таб­лиці має бути такою, як наведено, а от кількість рядків зазвичай не-
обхідно збільшити.

Ключові терміни
Закони природи • Фізичні тіла • Фізичні явища • Речовина

10
§ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАКОНІВ ПРИРОДИ
Кожен із вас під час спостережень за навколишнім світом отримує нові
знання. Наприклад, ви самостійно встановили, що сонце щовечора
заходить за обрій, а зранку піднімається над ним, дим із труби
в безвітряну погоду здіймається вгору, сонячні промені нагрівають
землю, крижинка холодить долоню. А як вчені одержують нові
знання про навколишній світ? Якими методами користуються?

1. Чим різняться спостереження та експеримент?


Ви вже знаєте, що таке фізичні тіла та фізичні явища. Почнемо
їх досліджувати.

Фізичне дослідження — це цілеспрямоване отримання нових знань


про фізичні тіла або явища.

Фізичне дослідження може бути у формі


спостереження, коли дослідник спостерігає
за явищем, не втручаючись у його перебіг.
Наприклад, ви вже отримали певний досвід
під час спостережень за падінням ручки
(див. § 1).
Якщо результати спостережень повторю-
ються, то дослідник на основі отриманих Рис. 2.1. Довжина
даних може зробити певні висновки. Ви- відрізків є однако-
сновки бувають правильними або хибними. вою. У цьому легко
переконатися за
Розгляньте, приміром, відрізки на рис. 2.1.
допомогою лінійки
Червоний відрізок здається меншим, ніж
синій. Якщо ж виміряти довжину відрізків
лінійкою, то виявиться, що їхні довжини є
однаковими.
11
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

Повільний процес накопичення висновків,


зроблених на основі спостережень, розпочав-
ся в античні часи й тривав багато століть.
Лише в Середні віки ситуація докорінно змі-
нилися. Замість спостережень учені стали
системно проводити експерименти (досліди).

Експеримент (дослід, експериментальне


дослідження) — це дослідження фізичного
явища в умовах, які перебувають під контро-
лем науковця (рис. 2.2), що супроводжується
вимірюваннями.
Рис. 2.2. Учені про-
водять експерименти
(досліди) у спеціально Найпростіший вид експериментального
обладнаних примі- дослідження — це лабораторні роботи, які
щеннях — фізичних ви будете виконувати під час вивчення кур-
лабораторіях су фізики.

Коментар щодо обережності


Обережність — важлива складова поведінки свідомої лю-
дини. Адже обережність допомагає зберегти здоров’я і навіть
життя. Саме тому потрібно пристебнутися під час катання на
американських гірках. Саме тому тих, хто не вміє плавати, не
пустять у дорослий басейн. Саме тому необхідно дотримуватися
певних правил безпеки, розпалюючи багаття на пікніку.
Лабораторні роботи в курсі фізики, які ви незабаром почнете
виконувати, — це не тільки перший крок у напрямку справжніх
експериментальних досліджень. Це також перший крок у дорос-
лий світ — можливість користуватися «помічниками», потужність
яких значно перевищує людську: автомобілем, електричною пи-
лою, газовою плитою тощо. Необережність під час роботи із цим
обладнанням може призвести до трагічних наслідків.
Для виконання лабораторних робіт ви теж отримаєте «до-
рослі інструменти», наприклад певні механічні прилади, будете
користуватися електричною розеткою, проводами тощо. Бути
обережними в ході виконання лабораторних робіт означає, що
ви маєте: 1) вивчити правила безпеки; 2) не торкатися жодних
приладів на лабораторному столі без дозволу вчителя / вчи-
тельки; 3) уважно слухати вказівки вчителя / вчительки перед
початком лабораторної роботи; 4) неухильно дотримуватися
правил безпеки та вказівок вчителя / вчительки.

12
§ 2. Експериментальні та теоретичні методи досліджень законів природи

2. Як зміна методів дослідження


призвела до зміни моделі устрою
світу?
Перехід від спостереження до сучасних
методів дослідження пов’язують з іменами
двох видатних фізиків: італійця Ґалілео Ґа-
лілея (рис. 2.3) та англійця Ісаака Ньютона
(рис. 2.4). Здавалося б, цілком рядова по-
дія — зміна методів дослідження. Того часу
вона була цікавою лише одиницям (саме
Рис. 2.3. Ґалілео
стільки тоді було фізиків). Але виявилося,
Ґалілей (1564–1642)
що наслідки цієї зміни вплинули на все
людство: з’явилися беззаперечні докази, що
найближчий космос — це геліоцентрична
система. Тобто Земля із центра Всесвіту
перетворилася на «пересічну» планету, яка
обертається навколо Сонця. Як цей факт
вплинув на людство, ви можете дізнатися
з курсу історії. А тут ми розглянемо ви-
ключно фізичну складову.
Користуючись спостереженнями, філо-
софи Давньої Греції зробили висновок, що
важкі предмети завжди падають швидше, Рис. 2.4. Ісаак Ньютон
ніж легкі. На цьому висновку була побудо- (1642–1727)
вана фізична модель Аристотеля, давньо-
грецького філософа та засновника фізики
(рис. 2.5).
Фізичною моделлю ми будемо називати
спрощений опис явища, сукупності явищ,
будови фізичних тіл тощо. Фізичну модель
створюють для пояснення цих явищ на ос-
нові наявних фізичних законів. Відкриття
нових законів, з одного боку, ускладнює
модель, а з іншого — наближає модель до
реальності. Рис. 2.5. Аристотель
(384–322 рр. до н. е.)

13
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

Лише багато століть потому Ґалілео Ґалілей поставив


під сумнів висновки спостережень Аристотеля. Ґалілей
зробив припущення, що час падіння тіл не залежить
від їхньої маси і, якби не було опору повітря, усі тіла
падали б однаково.
За легендою, для підтвердження своєї здогадки
вчений провів дослідження, використавши для цього
відому Пізанську вежу. З вершини цієї споруди він
кидав предмети (мушкетну кулю й гарматне ядро), на
рух яких опір повітря впливає незначно. Результати
експериментів підтвердили припущення (гіпотезу) вче-
ного: обидва предмети досягали землі практично одно-
часно. Таким чином, уявлення Аристотеля виявилися
хибними та після майже двох тисяч років існування
були замінені.

ДОСЛІДЖЕННЯ
Що знадобиться: кілька однакових аркушів
паперу.
Візьміть аркуші паперу та надайте їм, окрім
одного, різної форми (складіть, зімніть тощо).
Висуньте гіпотезу щодо швидкості падіння цих
тіл. Перевірте свою гіпотезу експериментально.
Прокоментуйте отримані результати.

Більш точні експерименти здійснив Ісаак Ньютон


(рис. 2.6). На щастя людства, Ньютон не обмежився
тільки експериментами. Використавши принципи нової
механіки — механіки Ґалілея, він провів теоретичні
дослідження та сформулював закон всесвітнього тя-
жіння. Перша фізична модель із застосуванням закону
всесвітнього тяжіння дозволила повернути Сонце на
його законне місце — у центр Сонячної сис-
теми. Покращення моделей із використанням
закону всесвітнього тяжіння продовжується й
сьогодні, наприклад, для запуску супутників
у космос.
14
§ 2. Експериментальні та теоретичні методи досліджень законів природи

Рис. 2.6. Експерименти з «труб-


кою Ньютона»: у скляну трубку
помістили монету і пташине
перо. Тіла почали падіння одно-
а б
часно. Через опір повітря перо
«відстало» (а). Із трубки викачали
повітря — тіла досягли дна труб-
ки одночасно (б)

...
3. Який внесок фізики в дослідження НАННЯ
НОВЕ З
будови та розвитку Всесвіту?
Ґ. Галілей та І. Ньютон залишили нт →
людству у спадок не лише феноменальні Експериме
Гіпотеза
результати наукових досліджень. Вони
ня →
також визначили основні етапи отри- і досліджен
Теоретичн
мання нових знань та їх послідовність. Роздуми
Схематично це можна уявити у вигляді Спостереж
ення →
спіралі, яка складається з елементів,
які повторюються (рис. 2.7). За час, що НЯ
ЗНАН
минув, ця схема загалом збереглася,
хоча окремі елементи зазнали значних
змін. Рис. 2.7. Етапи пізнання
у фізичних дослідженнях
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...
Великий адронний колайдер, комплекс дослідницького об-
ладнання для створення нових знань сьогодні, являє собою
кільце, всередині якого можна розмістити місто Бориспіль.
Тут працюють 10 тисяч висококваліфікованих фахівців. Під
час проведення експериментів колайдер потребує електричної по-
тужності, яка приблизно дорівнює споживанню електрики великим
містом. Дослідження на цьому гіганті поступово змінюють уявлення
про Всесвіт.

Найбільше змінилася сутність терміну «спостереження». Можна


сказати, що такого терміна в первинному його розумінні зараз уза-
галі не існує. Переважна більшість досліджень, що проводяться,
мають прикладну мету. Тож учені не мають часу та ресурсів для
повільного спостереження протягом років, як це робили філософи
15
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

Давньої Греції. Спостереження сьогодні — це пошук дрібних ано-


малій на добре відомій картині, які дають надію на покращення
наявного обладнання, технологій тощо.
Сутність спостереження змінилася й у ході дослідження Всесві-
ту. Людству, як і в часи Ґалілея, не доступні прямі експерименти
на зорях, віддалених планетах та в міжзоряному просторі. Але
сучасні вчені «озброїлися» теоретичними моделями, а також
створили інструменти дистанційного аналізу об’єктів за допомогою
випромінювання. Це дозволяє вивчати будову та розвиток Всесвіту
без «дотиків».
Ви вже маєте певні знання про будову Всесвіту. Перелічимо
відомі факти, а потім проаналізуємо, як фізика допомагає у фор-
муванні сучасних уявлень про Всесвіт.
Почнемо з того, що ми з вами живемо на третій планеті в зо-
ряній системі із Сонцем у центрі. Сонячна система розміщується
на периферії великого зоряного скупчення під назвою Чумацький
Шлях. Таких зоряних скупчень — галактик — безліч у видимій
частині Всесвіту. У складі галактик, крім зорь, подібних до Сонця,
є так звані червоні карлики, чорні діри та інші екзотичні об’єкти.
Чорні діри — це об’єкти, які поглинають все навкруги. Доповнює
картину факт розбігання галактик, тобто Всесвіт розширюється.
Ця картина, звісно, не є вичерпною — вона доповнюватиметься під
час подальшого вивчення курсу фізики. Але цих фактів достатньо
для ілюстрації ролі фізики у формуванні сучасного уявлення про
Всесвіт.
А ЯК НАСПРАВДІ?
Так званий молодик, новий Місяць, припадає
на 15 вересня. У мережі оприлюднили пові-
домлення, що наступне народження нового
Місяця очікується рівно за місяць — 15 жовт-
ня. Як, на вашу думку, вчинить Головна астро-
номічна обсерваторія Національної академії
наук України — підтвердить чи спростує цю
інформацію?

Щодо теорії. Закон всесвітнього тяжіння надав можливість


розрахувати орбіти всіх планет у межах Сонячної системи. Ці дані
було перевірено за допомогою оптичних телескопів. Останнє під-
твердження отримано завдяки польотам супутників: розраховане
місце їхньої посадки завжди збігалося з реальністю.

16
§ 2. Експериментальні та теоретичні методи досліджень законів природи

Теоретичний опис зоряних скупчень та


їхніх складових базується на загальній теорії
відносності, яку створив видатний фізик Аль-
берт Ейнштейн (рис. 2.8). Але якщо 100 років
тому чорна діра виглядала як теоретична
іграшка, то сьогодні вже є безліч знімків, які
показують різні стадії поглинання. Аналіз різ-
них типів випромінювання доповнює картину.
Безконтактний термометр підкаже температуру
поверхні зорі. Інший датчик зафіксує тип та
Рис. 2.8. Видатний
інтенсивність радіоактивного випромінювання. американський,
Об’єднавши ці дані, можна побудувати фізич- німецький та швей-
ну модель певної зорі. царський учений
Дослідження за допомогою різних типів Альберт Ейнштейн
випромінювання до­зволило сфотографувати (1879–1955)
так звані Стовпи Творіння — газові хмари,
з яких народжуються зорі та світлиною яких
починається цей курс.
Наостанок підкреслимо важливий момент. Наведені приклади
дослідження космосу показують, що фізика всіляко допомагає
астрономії, але ж не замінює її. Бо напрямки досліджень та їх
пріоритетність визначають саме астрономи.

ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ

ФІЗИЧНІ МОДЕЛІ БУДОВИ ВСЕСВІТУ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТЕОРІЯ ЕКСПЕРИМЕНТ

ОБЕРЕЖНІСТЬ!

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що таке спостереження? тіла пояснюється опором пові-
2. Чим дослід відрізняється тря? 4. Назвіть основні методи
від спостереження? 3. Хто і як отримання нових знань. На-
експериментально підтвердив ведіть приклади. 5. Якими є
гіпотезу Ґ. Ґалілея про те, що етапи отримання нових знань
повільніше падіння легшого у ході фізичних досліджень?
17
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

ВПРАВА № 2
1. На Місяці, де відсутнє твердження: а) за відсутності
повітря, астронавт Девід опору повітря всі тіла пада-
Скотт узяв до рук, а потім ють з однакової висоти за
одночасно відпустив молоток той самий час; б) імовірно,
і пташине перо. Дослід якого різниця у швидкості падіння
вченого повторив астронавт? тіл різної маси пояснюється
Який результат він отримав? опором повітря; в) тіло, випу-
2. Який круг із поданих на щене з рук, падає.
рисунку є більшим — той, що 4. Щоб зменшити шкідливий
оточений маленькими круга- вплив вихлопних газів на до-
ми, або той, що оточений ве- вкілля, вчені здійснили певні
ликими? Яким методом фі- розрахунки та запропонували
зичного пізнання можна нову схему подачі палива
скористатися, для двигуна автомобіля. Щоб
щоб отримати дізнатися, якою при цьому
відповідь? буде тяга двигуна, цю схему
3. У науці розрізняють такі випробували на спеціальному
поняття: 1) явище, яке спо- стенді. У якому випадку вчені
стерігається повсякденно; виконали експериментальне
2) експериментальний факт; дослідження, а в якому —
3) гіпотеза. Визначте, до яко- теоретичне? Відповідь обґрун-
го з понять належать подані туйте.

Ключові терміни
Фізичне дослідження • Спостереження • Експеримент • Дослід
• Техніка безпеки

18
§ 3. ФІЗИЧНІ ВЕЛИЧИНИ ТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ
Як ви вважаєте, як часто люди виконують вимірювання?
Наскільки важливо вміти робити це правильно? Яких наслідків
очікувати, якщо результати вимірювань будуть хибними? Щоб
відповісти на ці запитання, згадайте кілька приладів, якими
ви й ваша родина користуєтесь майже щодня: годинник,
ваги, термометр, спідометр, манометр… Сподіваємося, що ви
переконалися в необхідності ретельно опрацювати цей параграф.

1. Що називають фізичною величиною?


Занурення в тему почнемо з вимі-
рювань.
Завдання 1. На ілюстрації на почат- а
ку параграфа зображено спідометри
двох автомобілів під час руху містом.
Визначте швидкість руху кожного
автомобіля.
Швидкість руху — приклад фізич- Рис. 3.1. Для
ної величини. Ця величина характери- характеристики руху б
зує рух тіл (рис. 3.1, а). тіл використовують
фізичну величину
Завдання 2. Визначте довжину l, швидкість руху (а);
ширину d і висоту h бруска за допомо- для характеристики
гою лінійки, зображеної на рис. 3.2, властивості тіл
та розрахуйте його об’єм. займати ту чи іншу
частину простору —
Об’єм даного тіла об’єм (б)
можна визначити
за формулою
V  l d h .
Об’єм — приклад фізичної величини.
3

Ця величина характеризує загальну


2
1

Рис. 3.2 властивість тіл займати певну части-


ну простору. Зрозуміло, що об’єми тіл
19
можуть суттєво різнитися (рис. 3.1, б).
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

Фізична величина — це кількісно виражена характеристика тіла або


фізичного явища.

Об’єм і швидкість руху — це аж ніяк


не всі фізичні величини, якими оперує Яку фізичну ве-
личину вимірює
фізика. Навіть у повсякденному житті ми
людина під час
маємо справу з великою кількістю фізич- застуди?
них величин: довжина, площа, маса, час,
шлях, температура, тиск тощо.

2. Як правильно записати значення фізичної величини?


Для зручності кожну фізичну величину позначають певним
символом (буквою латинського або грецького алфавіту). Напри-
клад, об’єм позначають символом V, час — символом t, швидкість
руху — символом v.
Записуючи значення фізичної величини, треба навести символ,
яким вона позначається, числове значення фізичної величини та
її одиницю.
Правильно записані результати вимірювань із завдань 1 і 2
мають виглядати так:
v = 40 км/год;
V = 20 см3.

3. Чому фізики зазвичай не вимірюють шлях кроками?


Вибір кроку за одиницю шляху
не може бути вдалим, адже довжина
кроку в усіх є різною (рис. 3.3). Тож
зрозуміло, чому люди здавна почали
домовлятися про те, щоб вимірювати
ту саму фізичну величину однаковими
одиницями.
Зараз у більшості країн світу діє
запроваджена в 1960 р. Міжнародна
система одиниць, яку називають
Система Інтернаціональна (СІ)
(рис. 3.4).

Рис. 3.3. Якщо бабуся й онук вимірюватимуть


відстань у кроках, то, зрозуміло, вони отри-
мають різні результати

20
§ 3. Фізичні величини та їх вимірювання

У СІ одиницею довжини є Вигадайте кілька одиниць


метр (м), одиницею часу — се- фізичних величин, викори-
кунда (с), об’єм вимірюється в стання яких вам особисто
метрах кубічних (м3), швидкість було б зручним, а решті
руху — у метрах за секунду людства, скоріш за все, ні.
(м/с). Про інші одиниці СІ ви
дізнаєтеся пізніше.

метр кiлограм секунда ампер кельвiн моль кандела

Рис. 3.4. Основні одиниці Міжнародної системи одиниць (Сі)

4. Чим кратні одиниці відрізняються від частинних?


Для зручного запису великих і малих значень фізичних вели-
чин використовують кратні та частинні одиниці.
Кратні одиниці — це одиниці, які більші за основні одиниці
в 10, 100, 1000 і більше разів.
Частинні одиниці — це одиниці, які менші від основних одиниць
у 10, 100, 1000 і більше разів.
Назви кратних і частинних одиниць містять спеціальні пре-
фікси. Наприклад, кілометр (1000 м) — кратна одиниця довжини;
сантиметр (0,01 м) — частинна одиниця довжини.
У поданій таблиці наведено найуживаніші префікси.
Префікси для утворення назв кратних і частинних одиниць
Значення в пере­
Пре- Сим-
кладі з гре­цької Множник
фікс вол
або латинської мови
тера... чудовисько Т 1 000 000 000 000 1012
гіга... гігантський Г 1 000 000 000 109
мега... великий М 1 000 000 106
кіло... тисяча к 1000 103
гекто... сто г 100 102
деци... десять д 0,1 10–1
санти... сто с 0,01 10–2
мілі... тисяча м 0,001 10–3
мікро... малий мк 0,000 001 10–6
нано... карлик н 0,000 000 001 10–9
21
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

5. Як отримують значення фізичних величин?


Значення фізичних величин одержують шляхом вимірювань
(рис. 3.5, 3.6).

Виміряти фізичну величину означає порівняти її з однорідною вели-


чиною, взятою за одиницю.

Існують два види вимірювань: прямі і непрямі вимірювання.


У разі прямого вимірювання шукане значення фізичної величи-
ни отримують відразу, за показом вимірювального приладу (так,
як ви зробили під час виконання завдання 1).
У разі непрямого вимірювання шукане значення фізичної
величини визначають за певною формулою, підставивши в цю
формулу значення інших фізичних величин, отриманих у ході
прямих вимірювань. Саме таке вимірювання ви робили під час
виконання завдання 2.

6. Як визначити ціну поділки шкали вимірювального


приладу?
Зараз у науці, техніці та повсякденному житті застосовують
як електронні цифрові вимірювальні прилади, в яких значення
вимірюваної величини висвітлюється на екрані, так і вимірюваль-
ні прилади, під час користування якими значення вимірюваної
величини користувач визначає за шкалою (рис. 3.7). Вимірюваль-
ний прилад зазвичай містить інформацію щодо одиниць, у яких
подається значення вимірюваної цим приладом величини.

Рис. 3.5. «У мене знову підвищився Рис. 3.6. До відправлення потяга


тиск»,— скаржиться жінка після ви- залишилося 2 хвилини — цей
мірювання кров’яного тиску інтервал часу ви з хвилюванням
визначаєте за допомогою годинника
22
§ 3. Фізичні величини та їх вимірювання

а б
Рис. 3.7. Вимірювальні прилади: а — зі шкалою; б — електронні цифрові

За шкалою можна встановити дві найважливіші характери-


стики вимірювального приладу: ціну поділки шкали приладу та
межі вимірювання*.

Ціна поділки шкали вимірювального приладу — це значення най-


меншої поділки шкали цього приладу.

Щоб визначити ціну поділки


шкали вимірювального прила-
ду, необхідно: 1) 150 мл і 100 мл;
150 мл – 100 мл =
1) о
 брати два значення величи- = 50 мл;
ни, що наведені на шкалі, та 2) 2 поділки;
знайти їх різницю; 3) 50 мл / 2 = 25 мл.
2) визначити кількість поділок Отже, ціна поділки
між рисками, поряд із якими шкали приладу ста-
вказано ці значення; новить С = 25 мл.
3) о
триману різницю поділити
на кількість поділок.

* Межі вимірювання в електронних цифрових приладах визначають за


паспортом приладу або встановлюють спеціальним перемикачем на панелі
приладу.

23
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

ДОСЛІДЖЕННЯ
Що знадобиться: мірна посудина; стакан-
чики: з водою, пшоном (піском); тверде тіло
неправильної геометричної форми; нитка.
Виміряйте об’єми: твердого тіла, пшона
(піску). Проаналізуйте різні способи вимірю-
вання об’єму твердого тіла, що запропоновані
в цьому параграфі. Зазначте випадки, коли
доцільно використовувати той чи інший вид
вимірювання об’єму твердого тіла.

Для вимірювання об’єму твердого тіла за допомогою мірної посудини не-


обхідно:
а) налити в мірну посудину воду об’ємом V1 , причому води треба налити
стільки, щоб можна було занурити в неї досліджуване тіло й вода не
перелилася б через край посудини;
б) занурити в мірну посудину з водою тіло та виміряти загальний об’єм V2
води разом із тілом;
в) обчислити об’єм витісненої тілом води як різницю результатів вимірювань
об’єму води після й до занурення тіла.
Об’єм V витісненої тілом води дорівнює об’єму тіла.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...


Наведений у досліджені метод вимірювання об’єму твердих тіл
запропонував Архімед у III ст. до н. е.

А ЯК НАСПРАВДІ?
Іванка стверджує, що неможливо виміряти об’єм тіла, якщо
тіло не вміщується в наявну мірну посудину. Антон заперечує
і готовий запропонувати спосіб вимірювання. Хто з дітей має
рацію?

24
§ 3. Фізичні величини та їх вимірювання

ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ
• Ви розширили знання про фізичні величини.
ФІЗИЧНА ВЕЛИЧИНА — це кількісно виражена характеристика
тіла або фізичного явища

Символ Числове значення Одиниця

•Д ізналися про вимірювання фізичних величин.


Виміряти фізичну величину — це означає порівняти її з однорідною
величиною, взятою за одиницю.
ВИМІРЮВАННЯ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН

Прямі Непрямі
 авчилися визначати ціну поділки шкали вимірювального приладу —
•Н
значення найменшої поділки шкали цього приладу.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Дайте означення фізичної префіксів, які використовують
величини. 2. Наведіть при- у назвах частинних одиниць;
клади фізичних величин. Які кратних одиниць. 6. Наведіть
властивості тіл або які ознаки приклади вимірювальних при-
фізичних явищ вони характе- ладів. 7. Які характеристики
ризують? 3. Якими символами приладу можна визначити за
позначають: об’єм; швидкість допомогою його шкали? 8. Що
руху; час руху тіла? 4. Що таке ціна поділки шкали при-
означає виміряти ­фізичну ве- ладу?
личину? 5. Наведіть приклади

ВПРАВА № 3
1. Подайте в метрах такі яких зображено на рис. 1–3.
значення фізичних величин: Наведіть символи для позна-
145 мм; 1,5 км; 2 км 32 м. чення цих величин; їх одини-
2. Назвіть фізичні величини, ці в СІ.
прилади для вимірювання

25

Рис. 1 Рис. 2 Рис. 3


Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

3. Знайдіть межі вимірюван-


ня приладу, зображеного на
рис. 4, визнач­те ціну поділки
шкали цього приладу.
4. Запишіть, використавши Рис. 4
кратні або частинні одини-
ці: 0,000 007 5 м — діаметр майданчика. Відповідь подай-
червоних кров’яних тілець; те також у дм2 і см2.
5 900 000 000 000 м — радіус 6. Згадайте означення фізичної
орбіти карликової планети величини та доведіть, що дов-
Плутон; 6 400 000 м — радіус жина — це фізична величина.
планети Земля. 7. Скористайтесь додатко-
5. Баскетбольний майданчик, вими джерелами інформації
на якому проводять офіційні та підготуйте повідомлення
змагання, повинен мати дов- про вимірювальні прилади,
жину 28 м і ширину 15 м. Ви- з якими ви маєте справу
значте площу баскетбольного в повсякденному житті.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
1. Знайдіть у себе вдома 2–3 Архімед запропонував спосіб
вимірювальні прилади, що вимірювання площі фігури,
мають шкалу. Визначте межі яка має неправильну геоме-
вимірювання та ціну поділки тричну форму, за допомогою
шкали кожного приладу. точних терезів. Спробуйте
2. Свого часу давньогрецький відновити цей спосіб і пояс-
математик, фізик і механік нити його.

Ключові терміни
Фізична величина • Міжнародна система одиниць (СІ) • Ціна
поділки шкали

26
§ 3. Фізичні величини та їх вимірювання

ФІЗИКА І ТЕХНІКА В УКРАЇНІ


Національна академія наук України
(НАНУ) — найвища державна наукова
установа України. Академію заснував
у 1918 р. уряд гетьмана П. П. Скоро-
падського. Першим президентом Укра-
їнської академії наук (тогочасна назва
НАНУ) був видатний український уче-
ний Володимир Іванович Вернадський.
НАНУ займається дослідженнями в га-
лузях природничих, гуманітарних, суспільних і технічних наук. Найбільші
досягнення Академії: здійснення штучної ядерної реакції; створення при-
скорювача заряджених частинок; нового типу радіолокатора; впроваджен-
ня технології автоматичного зварювання; створення нових лікарських пре-
паратів і методів лікування; розробка першої в континентальній Європі
електронної обчислювальної машини (ЕОМ).
У різний час в НАНУ працювали багато видатних учених, сформувалося
чимало наукових шкіл. Так, в усьому світі відомі українські школи елек-
трозварювання Є. О. Патона та Б. Є. Патона, кібернетики С. О. Лебедєва
та В. М. Глушкова, теоретичної фізики Л. Д. Ландау, нелінійної механіки та
статистичної фізики М. М. Боголюбова тощо.

27
§ 4. ПОНЯТТЯ ПРО РІЗНІ ВИДИ МАТЕРІЇ.
БУДОВА РЕЧОВИНИ
На наш погляд, на поданій світлині кмітливий дослідник може
знайти всі три види матерії, що відомі вченим. Зіграймо у квест?
Запропонуйте свої версії після опрацювання цього параграфа.

1. Які існують види матерії?


Більша частина фізичного тіла «сніговик» (рис. 4.1) складається
з однієї речовини. З якої речовини складається сніговик? Скільки
речовин, на ваш погляд, входять до складу телефону? Назвіть 10
із них.
Ускладнимо завдання та ознайомимося з новим терміном
«матерія». Напевно, багато хто з вас уявить якусь тканину.
Проте для вчених це поняття означає дещо інше. Це все те, що
реально, незалежно від нашої свідомості існує у Всесвіті. Таке
широке визначення дає змогу включити
до складу матерії всі елементи — і ті,
що вже відомі науці, й ті, які ще будуть
відкриті в майбутньому. Сьогодні до
складу матерії входить, по-перше, вже
відома вам речовина.
У ХІХ ст. вчені встановили, що, крім
речовини, існує ще один вид матерії, а
саме — поле. Наприклад, за допомогою
електромагнітного поля (електромагніт-
них хвиль) ми маємо змогу спілкуватися
мобільним телефоном, капітан корабля
може з’ясувати координати свого судна
тощо. Поле — це другий вид матерії.
Рис. 4.1. Фізичне тіло «сні- Наприкінці ХХ ст. науковці додали
говик» майже все створене до переліку видів матерії третій вид, а
тільки з однієї речовини саме матеріальні сутності під назвами
28
§ 4. Поняття про різні види матерії. Будова речовини

«темна матерія» і «темна енергія»*. Фізичну природу цих сутностей


доки не встановлено.

2. Як це: сутність існує, а фізична природа темної матерії


не встановлена?
Фізики стверджують, що темна матерія точно існує, але її не-
можливо оком побачити. Згадаймо фантастичного персонажа твору
англійського письменника Герберта Велза «Невидимець» та його
незліченних екранізацій. Людину-невидимку ніхто не бачить, але
ті, хто перебуває поблизу, можуть її торкнутися, вона залишає
сліди на м’якій поверхні, нарешті, невидимця змогли побачити,
коли на нього став падати сніг.
Може, й у випадку темної матерії потрібно застосувати інші
методи, якщо традиційні не працюють. На жаль, усі прилади
безсилі, а нового приладу ще не винайшли. Отже, чекаємо на нове
покоління дослідників.
А ЯК НАСПРАВДІ?
Час від часу з’являються публікації про те, що Великий
адронний колайдер (ВАК) може створити чорні діри, які «про-
ковтнуть» Землю. Чи є така загроза насправді? Аналізуймо ра-
зом. Невже всі 10 тисяч співробітників ВАК перетворилися з
фахівців на зомбі? Досліди на ВАК коштують дуже дорого, тож невже
немає експертизи перед їх початком? Повірте, уряд будь-якої країни,
що фінансує ВАК, миттєво припинить підтримку за наявності загро-
зи. Отже, нам вистачило здорового глузду для виявлення фейку. Але
справжня зброя для боротьби з фейками — це знання, зокрема знан-
ня фізики.

3. Яка різниця між мікро-, макро- та мегасвітом?


Весь час, скільки існує фізика, вчені прагнуть винайти уні-
версальний (єдиний) закон, якому б підкорялися всі об’єкти у
Всесвіті. На жаль, поки цього не сталося.
Отже, фізики поділили Всесвіт за розмірами на умовні частини,
кожна з яких має свою специфіку, кожну вивчають відповідні
фахівці.
Найбільш звичними для нас розмірами є розміри предметів, що
нас оточують: будівлі, автомобілі, шкільні підручники. А ще лани,
річки та гори, міста та селища, потяги та літаки тощо. Частина
світу, до якої належать ці об’єкти, отримала назву «макросвіт»
(чому саме така назва, пояснимо нижче).
29
* До розмови про темну енергію повернемося після того, коли ви ознайомитеся
з поняттям «енергія».
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

Зорі, галактики — це світ дуже великих розмірів, які ви-


мірюються в мільйонах кілометрів, світових роках, парсеках.
Тому він отримав зрозумілу назву «мегасвіт».
Будь-яка речовина складається з екстрамалих части-
нок — атомів і молекул. Світ таких частинок отримав назву
«мікросвіт». Відповідно, макросвіт — це світ фізичних тіл із
великими порівняно з мікросвітом розмірами.
Ще раз підкреслимо, що такий розподіл є досить умов-
ним. Адже мега-, макро- й мікросвіти — це єдиний Всесвіт,
у якому ми живемо.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...
Дистанції в мегасвіті — дуже великі. Якщо вимірювати їх
у звичних кілометрах, доведеться використовувати числа
з багатьма нулями. Три спеціальні одиниці — парсек, світовий
рік, астрономічна одиниця (а. о.) — спрощують розрахунки.
Астрономічна одиниця (1 а. о.) — це середня відстань від Землі до
Сонця (приблизно 150 млн км). Світовий рік — відстань, яку пройде
світовий промінь за рік. 1 парсек — це відстань, з якої спостерігач
бачить орбіту Землі під кутом в 1 кутову секунду. 1 парсек — це
приблизно 3 світові роки, або трохи більше ніж 200  000 а. о.

4. Чим відрізняються атоми та молекули?


Розглянемо детальніше склад речовини. Напевно вам
вже знайомі терміни «атом» і «молекула». Кожна речовина
складається з певних молекул і тільки з них. Так, речовина
метанол складається з молекул метанолу, а речовина мура-
шина кислота складається з молекул мурашиної кислоти.
Перш ніж почати вивчення будови молекули, згадаємо
українську абетку. Вона має лише 33 букви, проте кожен
із вас може скласти з них тисячі слів. Проведіть аналогію:
буква — атом, слово — молекула. Кожне слово — це певна
комбінація букв. Так само кожна молекула — це певна
комбінація атомів.
Використовуючи цю аналогію, розглянемо схематичне
зображення двох різних молекул — молекули мурашиної
кислоти і молекули метанолу (рис. 4.2).
Бачимо, що ці молекули містять однакові види атомів,
проте очевидно, що молекули є різними: молекула мура-
шиної кислоти складається з 5 атомів (і є аналогом слова,
яке складається з 5 букв), а молекула метанолу складається
30
§ 4. Поняття про різні види матерії. Будова речовини

а б
Рис. 4.2. Схематичне зображення мо-
лекул деяких речовин: а — мурашиної
кислоти (HCOOH); б — метанолу
(CH3OH). Сині кульки — моделі атомів
водню, сірі — вуглецю, червоні — кисню

із 6 атомів (і є аналогом іншого Розгляньте рис. 4.2.


слова, яке складається з 6 букв). Скільки видів атомів
Отже, кожна нова комбінація містить кожна молеку-
навіть тих самих видів ато- ла? Яка кількість атомів
мів відповідає новій молекулі. у кожній молекулі? Чи може
Кількість атомів, що складають молекула складатися з однако-
різні молекули, може бути й вих атомів? Чи може в різних
однаковою, — так само як існує молекулах бути однаковою
безліч слів, що мають однакову кількість атомів?
кількість букв.
Таким чином, із 118 видів атомів можна скласти мільйони
різноманітних молекул і, відповідно, отримати мільйони різнома-
нітних речовин.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...
Приблизно 20 років тому був створений найменший у світі «ав-
томобіль», який отримав назву наноавтомобіль. Він насправді
дуже-дуже малий, бо складається тільки з однієї молекули. Не-
зважаючи на це, він має всі атрибути справжнього авто, перш
за все — «колеса» та можливість рухатись. Якщо наноавтомобіль роз-
містити на поверхні золота за температури 200 градусів, то він почи-
нає свій рух. Ідея зацікавила інших дослідників, було створено другу,
третю «моделі». Згодом почалися змагання. У 2022 р. відбувся вже дру-
гий чемпіонат за участі представників восьми команд з усього світу.

5. Наскільки малими є атоми?


Характеризуючи об’єкти мікросвіту, вчені використовують чис-
ла, що суттєво відрізняються від тих, з якими людина має справу
в повсякденному житті. Так, розмір атома приблизно дорівнює
0,000 000 000 1 м. Щоб уявити, наскільки малим є це значення,
наведемо приклади.
Приклад 1. Якщо з балона зі стисненим повітрям через мі-
кроскопічну тріщину буде витікати щосекунди мільярд молекул,
з яких складається повітря, то за 650 років маса балона змен-
шиться лише на 0,001 г.
31
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

Приклад 2. Головка сталевої шпильки, радіус якої 1 мм, містить


близько 100 000 000 000 000 000 000 атомів. Якщо ці атоми розмі-
стити один за одним, то отримаємо ланцюжок завдовжки 20 міль-
йонів кілометрів, що приблизно в 50 разів більше за відстань між
Землею і Місяцем.
6. Як побудований атом?
Атом, як і молекула, має складну
Ядро Електрони структуру. Атом являє собою ядро, оточе-
не легкими частинками — електронами.
Діаметр ядра атома набагато менший,
ніж діаметр власне атома, — приблизно
у стільки разів, у скільки розмір гороши-
ни менший за розмір футбольного поля.
Внутрішню будову атома наочно описати
неможливо, тому для пояснення процесів,
які відбуваються в атомі, створено його
фізичні моделі, наприклад планетарну
Рис. 4.3. Планетарна модель атома (рис. 4.3).
модель атома. Насправді Електрони можуть залишати одні ато-
відстань від ядра до ми та приєднуватися до інших. Якщо атом
електронів перевищує втратив один або кілька електронів, то
розмір ядра в 100 000 атом перетворюється на позитивний йон.
разів Якщо ж до атома приєднались один або
кілька електронів, то атом перетворюється
на негативний йон.
7. А чи можна сховатися
D
поміж атомів?
Як ви вважаєте: якщо змі-
шати 100 мл води та 100 мл
спирту, яким буде об’єм сумі-
ші? Насправді він буде мен-
шим, ніж 200 мл! Річ у тім,
що між молекулами існують
проміжки і в ході змішу-
вання рідин молекули води
потрапляють у проміжки між
молекулами спирту і навпаки.
Рис. 4.4. Об’єм суміші гороху та пшона
Цей дослід добре моделюється менший, ніж сума об’ємів компонентів
за допомогою пшона та гороху цієї суміші: крупинки пшона потрапили
(рис. 4.4). в проміжки між горошинами

32
§ 4. Поняття про різні види матерії. Будова речовини

ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ
• Ви дізналися про види матерії.
Матерія

Речовина Поле Темна матерія, темна енергія


•Р  озібралися, які об’єкти належать до мікро-, макро-, мегасвіту.
• З’ясували, із чого складається речовина.
РЕЧОВИНА

Молекули Атоми Йони

Ядро Електрони
• Дізналися про будову атома та одну з його моделей.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що таке матерія? 2. Які існують мільйони різних
існують види матерії? 3. Яка речовин? 6. Що ви знаєте
різниця між мікро-, макро- та про розмір атомів і молекул?
мегасвітами? 4. Скільки видів 7. Як можна довести, що між
атомів відомо науці? 5. Чим частинками речовини існують
пояснюється той факт, що проміжки?

ВПРАВА № 4
1. Чи можемо ми змінити 3. Площа плівки, утвореної
об’єм тіла, не змінюючи кіль- на поверхні води краплею
кості молекул у ньому? Якщо олії об’ємом 0,005 мм3, не
так, то як це зробити? може бути більшою за 50 см2.
2. Обчисліть, скільки при- Який висновок щодо розміру
близно молекул можна розмі- молекул олії випливає з цього
стити вздовж відрізка завдов- факту?
жки 0,5 мм. Вважайте, що
діаметр молекули дорівнює
0,000  000  000 1 м.

Ключові терміни
Матерія • Мікро-, макро-, мегасвіт • Молекули • Атоми 33
§ 5. РУХ І ВЗАЄМОДІЯ ЧАСТИНОК РЕЧОВИНИ
Що заважає фізичним тілам розпастися на окремі молекули? Вони
спокійнісінько лежать роками майже незмінними. Дослідники
знаходять метеорити, вік яких складає мільярди років. Вони теж не
розсипалися на окремі молекули. Чому так відбувається? Відповідь
на це та багато інших запитань ви отримаєте в цьому параграфі.

1. Чи існують загальні «правила поведінки» атомів і молекул?


Продовжимо знайомитися з мікросвітом. Ідею, що речовина
складається з маленьких тілець — атомів (у перекладі з грець-
кої — «неподільні»), висловив давньогрецький філософ Демокрит
(бл. 460–370 рр. до н. е.) майже 25 століть тому. Зараз ми маємо
безліч підтверджень існування атомів і молекул, є навіть знімки
окремих атомів. У давнину ж ідею Демокрита просто забули. Її
повернення відбулося лише в XIX ст. Саме тоді почалися інтен-
сивні дослідження та було створено молекулярно-­кінетичну теорію
(скорочено МКТ).
Докладно вивчати МКТ ви будете в майбутньому, а зараз сфор-
мулюємо три основні її положення.
1. Усі речовини складаються із частинок — молекул, атомів,
йонів; між частинками є проміжки.
2. Частинки речовини перебувають у безперервному безладно-
му (хаотичному) русі; такий рух називають тепловим.
3. Частинки взаємодіють одна з одною (притягуються та від-
штовхуються).

34
§ 5. Рух і взаємодія частинок речовини

2. Які докази підтверджують безперервний рух частинок


речовини?
Із 5 класу вам відомо таке явище, як дифузія (від латин.
diffusio — поширення, розтікання). Нагадаємо його визначення.

Дифузія — процес самовільного проникнення молекул однієї речо-


вини в проміжки між молекулами іншої речовини, унаслідок чого
відбувається перемішування дотичних речовин.

Причиною дифузії є безперервний


хаотичний рух частинок речовини (мо-
лекул, атомів, йонів). Завдяки такому
рухові речовини перемішуються без
жодного зовнішнього втручання. Під-
твердженням цьому є наступний дослід.
У прозору посудину з водою наллємо вод-
ний розчин мідного купоросу так, щоб
рідини не змішалися (рис. 5.1). Спочатку
спостерігатимемо чітку межу між водою
і розчином, проте, залишивши посудину
у спокої на кілька днів, побачимо, що Рис. 5.1. За допомогою лій-
вся рідина набула бірюзового кольору ки можна акуратно налити
(рис. 5.2), тобто рідини самовільно змі- розчин мідного купоросу
на дно склянки з водою
шалися.

Рис. 5.2. Процес дифузії та його схематичне зображення: молекули на межі


розподілу речовин міняються місцями, і в результаті із часом речовини пов-
ністю перемішуються
35
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

Безперервний хаотичний рух частинок речовини називають


тепловим рухом, тож природним є припущення, що за більш
високої температури цей процес прискориться. Дійсно, в теплому
місті перемішування розчину води та мідного купоросу пришвид-
шується.

3. Чи можна навести переконливіші докази?


Ще приблизно 150–200 років тому атомна структура речовини
була предметом запеклих дискусій. Перемогу атомістики остаточно
закріпило теоретичне обґрунтування броунівського руху з подаль-
шим експериментальним підтвердженням.

Броунівський рух — хаотичний рух видимих у мікроскоп малих


макрочастинок, завислих у рідині або газі, який відбувається під дією
ударів молекул рідини або газу.

Це явище отримало назву на честь шотландського ботаніка Ро-


берта Броуна (1773–1858), який першим спостерігав його в 1827 р.
Розглядаючи в мікроскоп завислі у воді пилкові зерна, Броун
помітив, що вони безперервно рухаються, постійно змінюючи
швидкість.
Природно припустити, що причина броунівського руху —
хаотичний рух молекул середовища. Це припущення ілю-
струє рис. 5.3. Рухаючись, молекули середовища безперервно
штовхають завислу в ньому броунівську частинку. При цьому,
якщо ця частинка досить мала (1 мкм), то сумарна сукупність
ударів з одного боку може випадко-
Броунівська частинка во виявитися більшою, ніж з іншого
боку. Тобто молекули «підштовхнуть»
броунівську частинку в певний бік. За
мить поштовх буде в інший бік і так
далі. Результат — хаотичний рух, який
і спостерігав Броун. Пояснення виглядає
переконливим, але ж це не доказ. Саме
тому у 1905–1906 рр. А. Ейнштейном
і польським фізиком M. Смолуховським
була створена математична модель броу-
нівського руху. Розрахунки збіглися
Молекули середовища
з експериментальними вимірювання-
Рис. 5.3. Механізм виник- ми французького фізика Ж. Перрена
нення броунівського руху (рис. 5.4).

36
§ 5. Рух і взаємодія частинок речовини

Спробуйте тепер само-


стійно відповісти, чому
більші частинки «топ-
чуться» на місці? Чому зі
збільшенням температури ріди-
ни швидкість руху броунівської
частинки збільшується?

Рис. 5.4. Одна із тисячі схем, отриманих Жаном Перреном, який позначав
положення броунівської частинки через рівні (1 с) інтервали часу. Зрозуміло,
що справжня траєкторія руху частинки містить ще більше ланок

4. А як можна «побачити» взаємодію мікроскопічних молекул?


Ми з’ясували, що молекули перебувають у безперервному хао-
тичному русі. Роз’яснімо третє, останнє положення МКТ.
Хаотичний рух молекул без обмежень повинен призвести до
розльоту всіх молекул навсібіч. Це справді має місце в деяких
випадках. Хоча повітря з повітряної кульки вилітає тільки в
одному напрямку, якщо випадково випустити кульку з рук, не
зав’язавши її, — все одно це явище вражає. І є чудовою ілюстра-
цією можливостей розльоту. Але поговоримо про фізичні тіла.
Фізичні тіла спокійнісінько лежать у квартирі роками. Дослід-
ники знаходять метеорити, вік яких складає мільярди років. Вони
теж не розсипалися на окремі молекули. До того ж тіла не тільки
залишаються незмінними довгий час, а навпаки, щоб їх розтягти,
зламати, розірвати, потрібно докласти зусиль. Причина криється
в притяганні між молекулами. Саме завдяки міжмолекулярному
притяганню тверді тіла зберігають свою форму, рідина збирається
в краплини (рис. 5.5), клей прилипає до паперу, пружина, яку
розтягнули та відпустили, набуває вихідної форми.

Рис. 5.5. Провислу краплю води деякий час утримують від падіння сили при-
тягання між молекулами

37
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

Якщо між молекулами є притягання,


то чому розбита чашка не стає цілою
після того, як її уламки притиснуть
один до одного? Пояснити це можна
тим, що міжмолекулярне притягання
стає помітним тільки на дуже ма-
лих відстанях — таких, які можна
порівняти з розмірами самих молекул.
Коли ми притискаємо один до одного
уламки чашки, то через нерівність
поверхні на зазначені відстані збли-
жується незначна кількість молекул.
А відстань між більшою їх частиною
залишається такою, що молекули
майже не взаємодіють.

ДОСЛІДЖЕННЯ
Що знадобиться: м’яка пружинка (або тон-
ка гумова стрічка); чиста металева (або скляна)
пластинка; блюдце з водою.
Використовуючи пружинку (гумову стріч-
ку), металеву (скляну) пластинку та блюдце з
водою, продемонструйте, що між молекулами
води й металу (скла) існують сили притягання.
Опишіть свої дії або виконайте схематичні
рисунки (зробіть фотографії).

Молекули не лише притягаються одна до одної, а й відштовху-


ються. Зазвичай у рідинах і твердих тілах притягання врівнова-
жується відштовхуванням. Але якщо стискати рідину або тверде
тіло, то відстань між молекулами зменшиться і міжмолекулярне
відштовхування стане сильнішим, ніж притягання.

ДОСЛІДЖЕННЯ
Що занадобиться: пластикова пляшка з водою,
монетка.
Спробуйте стиснути закриту пластикову
пляшку, до країв заповнену водою, або монетку —
ви відчуєте, що змінити їхні розміри або форму
без додаткових засобів неможливо.

38
§ 5. Рух і взаємодія частинок речовини

А ЯК НАСПРАВДІ?
Блогер у своєму репортажі пояснював слухачам, що із двох
уламків лінійки неможливо без сторонніх засобів отримати
єдине ціле, оскільки між молекулами лінійки діють сили від-
штовхування. Чи поділяєте ви думку блогера?

Навіщо дифузії приділяють таку увагу?*


Навряд чи опис хаотичного руху та явища дифузії дуже вас
вразив. Щодо перемішування двох рідин (див. рис. 5.2), то можна
й значно швидше перемішати їх лопаткою. Для броунівського
руху теорія та експеримент дійсно співпали, скажете ви, але ж
де тут «зміна уявлень»?
Не поспішайте, найцікавіше попереду! Дифузія дійсно б зали-
шилася пересічним явищем, якби не «кмітливці». За допомогою
певної аналогії пояснімо, у чому саме полягає кмітливість і хто
такі кмітливці.

Уявіть спостерігача за натовпом людей на


площі біля великого стадіону перед важливим
матчем. Ця картина є чудовою аналогією хао-
тичного руху молекул. Але ж є відмінність від
суцільного хаосу. Люди прийшли на площу
з певною метою, тому частина людей прямує
до пунктів перевірки квитків на вході до стаді-
ону. Тобто в хаотичному русі добре видно орга-
нізовану складову. Глядачі входять до стадіону
після перевірки квитків та зникають з поля
зору спостерігача; замість них з’являється нова
група людей, поповнює натовп і згодом теж
зникає. Тобто до хаотичного руху додається
цілеспрямована складова.

* Пункт для тих, хто хоче знати трохи більше.

39
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

Створимо тепер фізичну модель цієї аналогії з натовпом перед


стадіоном. Розглядаємо певний простір, на якому може відбувати-
ся хаотичний рух певних частинок. З одного боку приєднуємо до
цього простору резервуар / джерело безлічі таких самих частинок
(у випадку зі стадіоном — це найближча станція метро). З другого
боку приєднуємо «поглинач» (для стадіону це контрольні пункти
перевірки квитків). Наша модель перетворилася на помпу для
«перекачування» частинок, яка працює, підкреслимо, без жодних
зовнішніх зусиль.
Цю ідею не можна викидати в смітник, вона може бути корис-
ною, — першою «зрозуміла» природа. Наприклад, для забезпечення
людини киснем. Тож у кожного з нас «натовп» кисню з повітря
насичує кров через «контрольні пункти» в легенях. І не тільки лю-
дини! Більшості живих істот потрібно явище дифузії, щоб дихати.
Інше застосування: ґрунт із великою кількістю поживних речовин
насичує рослини через контрольні пункти в кореневій системі*.
Наступним кмітливцем стала людина. Здається, майже кож-
на людина на планеті користується електричними батареями та
акумуляторами (дифузія); багато
людей п’ють воду після очищення Чи достатньо вам ар-
(знову дифузія, ілюстрація на по- гументів для обґрунту-
чатку параграфа). Прикладів без- вання, що дослідження
дифузії дійсно змінило
ліч, і ви продовжите їхній розгляд
уявлення?
у старших класах, коли ви зможете
розібратися у предметі детальніше.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...
Для ефективної допомоги людям медицині потрібно здійс-
нювати постійний моніторинг життєво важливих параметрів.
Поки що важко уявити обладнання для постійного спостере-
ження, як кров кожної людини насичується киснем в легенях.
Тож було знайдене інше рішення: моніторинг кінцевого результату.
Пульсоксиметр — прилад для вимірювання
рівня кисню у крові. Це, мабуть, другий за
поширеністю серед населення Землі при-
лад після мобільного телефону. До речі, в
акумуляторі мобільного телефону теж вико-
ристовується явище дифузії.

* Ви вивчатимете ці явища докладніше на уроках біології. А як перший крок


до цього — можете поцікавитися правильними (професійними) назвами
зазначених «контрольних пунктів».
40
§ 5. Рух і взаємодія частинок речовини

ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ
• Ви дізналися про основні положення молекулярно-кінетичної теорії.

Основні положення молекулярно-кінетичної теорії

Усі речовини склада- Частинки речовини Частинки речовини


ються з надзвичайно перебувають взаємодіють одна
дрібних частинок, між у безперервному з одною (притягуються
якими є проміжки хаотичному русі та відштовхуються)

Дифузія — процес самовільного Броунівський рух — хаотичний


проникнення молекул однієї ре- рух видимих у мікроскоп малих
човини в проміжки між молеку- макрочастинок, завислих у ріди-
лами іншої речовини, унаслідок ні або газі, який відбувається під
чого відбувається перемішування дією ударів молекул рідини або
дотичних речовин. газу.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що таке дифузія? Наведіть називають тепловим? 6. Як
приклади проявів дифузії. можна довести, що між частин-
2. Наведіть приклади застосу- ками речовини існують про-
вання дифузії в природі, житті міжки? 7. Чому тверді тіла та
людини, техніці. 3. У чому рідини не розпадаються на ок-
причина броунівського руху? ремі частинки? 8. За якої умови
4. Сформулюйте основні по- взаємодія між молекулами (ато-
ложення МКТ. 5. Який рух мами, йонами) стає помітною?

ВПРАВА № 5
1. З’ясовано, що через стінки 3. Якщо покласти одне на
капілярів в організмі людини одне два віконних скла, їхні
переміщується 60 л рідини за поверхні злипнуться (саме
хвилину. Завдяки якому фізич- тому під час зберігання між
ному явищу це відбувається? ними кладуть папір). Якщо
2. Є два способи підживлення притиснути одну до одної дві
рослин: поливання спеціаль- дерев’яні лінійки, вони не
ними розчинами (прикореневе злипнуться. Чому?
підживлення); обприскування 4. Чому для того, щоб розірва-
(позакореневе підживлення). ти нитку, потрібно докласти
Поясніть обидва способи. зусиль?
41

Ключові терміни
Хаотичний рух • Дифузія • Броунівський рух • Взаємодія
молекул
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА № 1
Тема. Вимірювання розмірів малих тіл методом рядків.
Мета: визначити методом рядів діаметр горошини, діаметр пшоняного
зернятка, товщину нитки.
Обладнання: лінійка; невеликі посудини із пшоном і горохом; дві
зубочистки; стрижень для ручки; нитка (№ 10) завдовжки близько 50 см.

Постановка завдання
1. Уважно прочитайте тему і мету роботи, ознайомтесь із перелі-
ком обладнання, яке запропоновано для її виконання.
2. Розгляньте рисунок та обміркуйте запропонований метод
вимірювання розмірів малих тіл.

3. Складіть план дій.


4. Проведіть експеримент і запишіть отримані результати.
5. Оформте звіт, у якому зазначте: тему й мету роботи, вико-
ристане обладнання, план дій, отримані результати.

Робота в команді
1. Об’єднайтесь у групи.
2. Обговоріть у групі інші можливі методи вимірювання діаметра
горошини. Проаналізуйте переваги та недоліки кожного з методів,
оберіть один із них.
3. Виконайте відповідний схематичний рисунок. Якщо є можли-
вість, зробіть вимірювання.
4. Підготуйте коротку презентацію з описом методу вимірювання
та отриманих результатів.
5. Презентуйте метод під час обговорення в класі.

Зі зразком оформлення звіту ви


можете ознайомитися за QR-кодом
або посиланням: rnk.com.ua/105853

42
ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ РОЗДІЛУ 1
«Методи пізнання природи.
Фізика як природнича наука»
1. У розділі 1 ви дізналися, що фізика є основною природничою
наукою, та одержали відповідь на питання «Що вивчає фізика?».

ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ

Матерія Фізичні явища

Темна матерія, Теплові, механічні, світлові,


Речовина Поле
темна енергія звукові, електромагнітні та ін.

2. Ви дізналися про основні положення молекулярно-кінетичної


теорії та з’ясували, з чого складається речовина.

Основні положення молекулярно-кінетичної теорії

Усі речовини склада- Частинки речовини Частинки речовини


ються з надзвичайно перебувають взаємодіють одна
дрібних частинок, між у безперервному з одною (притягуються
якими є проміжки хаотичному русі та відштовхуються)

РЕЧОВИНА

Молекули Йони
Атоми

Ядро Електрони

3. Ви простежили послідовність етапів фізичних досліджень.

Роздуми, теоре- Експеримент


Спосте­- Нове
Знання тичні дослідження, (перевірка
реження знання
гіпотеза гіпотези)

43
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

4. Ви ознайомилися з основними методами фізичних досліджень.

ОСНОВНІ МЕТОДИ ФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальний Теоретичний

Матема­ Побу­
Спосте­ Експеримент Розду- Гіпоте-
тичний дова
реження (дослід) ми за
розрахунок теорії

5. Ви розширили свої знання про фізичні величини.

ФІЗИЧНА ВЕЛИЧИНА

Символ Числове значення Одиниця

6. Ви дізналися про вимірювання фізичних величин.

ВИМІРЮВАННЯ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН

Прямі Непрямі

Вибір формули для обчислення


шуканої величини

Вибір приладу
Вибір приладів

Зняття показів приладів

Зняття показу приладу Обчислення значення шуканої величини

44
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ДО РОЗДІЛУ 1
«Методи пізнання природи.
Фізика як природнича наука»
У завданнях 1–6, 8, 9 виберіть одну правильну відповідь.
1. (1 бал) Хто із зазначених дослідників зробив великий внесок
у розвиток фізики?
а) Ісаак Ньютон; б) Фернан Маґеллан; в) Джеймс Кук; г) Жак-
Ів Кусто.
2. (1 бал) Прикладом фізичного тіла може бути:
а) мідь; б) маса; в) метеорит; г) хвилина.
3. (1 бал) Який префікс слід додати до основної одиниці фізичної
величини, щоб отримати одиницю, яка менша від основної
в 1000 разів?
а) санти- (с); б) кіло- (к); в) мілі- (м); г) мікро- (мк).
4. (1 бал) Яке з наведених понять можна вважати фізичним
явищем?
а) швидкість руху; б) нагрівання; в) час; г) міркування.
5. (2 бали) Яке твердження є істинним?
а) Під час спостережень завжди виконують вимірювання.
б) Експерименти проводять в умовах, які перебувають під
контролем учених.
в) Під час експериментів ніколи не виконують вимірювань.
г) Результати спостереження є критерієм істинності гіпотези.
6. (2 бали) Унаслідок явища дифузії:
а) кисень із повітря потрапляє навіть на дно глибокої водойми;
б) зменшується довжина рейки під час її охолодження;
в) тане лід;
г) рідина збирається в краплі.
7. (
 2 бали) Виберіть усі правильні відповіді. Молекули речовини:
а) завжди перебувають у стані спокою;
б) безперервно та хаотично рухаються;
в) тільки притягуються одна до одної;
г) тільки відштовхуються одна від одної;
д) відштовхуються одна від одної та притягуються одна до
одної;
е) розташовані так, що між ними немає проміжків.

45
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

8. (3 бали) Яка нерівність є істинною?


а) 520 см > 52 дм; в) 3300 г < 33 кг;
б) 2000 мкм > 20 мм; г) 3 с < 300 мс.
9. (
 3 бали) Акваріум має форму прямокутного паралелепіпеда,
довжина якого становить 0,50 м, ширина — 300 мм, висота —
42 см. Якою є місткість акваріуму?
а) 0,063 м3; в) 6300 см3;
б) 630 см3; г) 6300 мм3.
10. (3 бали) Розгляньте рис. 1 і запов­ніть таблицю.
Фізична Межі
Ціна
величина, Одиниця вимірювання
Назва поділки Показ
вимірю­ фізичної
приладу шкали приладу
вана величини верхня нижня
приладу
приладом

11. (3 бали) Установіть відповідність між кожним словом (1–6)


речення і фізичним поняттям (А–Є).
Алюмінієвий (1) А Одиниця фізичної величини
дріт (2) Б Речовина
масою (3) В Фізична величина
двадцять (4) Г Фізичне тіло
грамів (5) Д Фізичне явище
зігнули (6). Е Фізичний закон
Є Числове значення фізичної величини

°C

А Б В Г Д Е Є 50 50
40 40
1
30 30
2 см3
20
мл
20
3 10 10
4 0 0
5 10 10
6 20 20
30 30

Рис. 1
46
Завдання для самоперевірки до розділу 1

12. (4 бали) Визначте діаметр дроту, зображеного на рис. 2.


13. (4 бали) Бруски, один із яких зображений на рис. 3, слід упа-
кувати в коробку заввишки 2,5 см, завдовжки 14 см і завширшки
6 см. Яку ма­ксимальну кількість брусків можна покласти в цю ко-
робку, щоб можна було її щільно закрити? Висота бруска — 0,8 см,
ширина — 1,2 см.

0 6 7 см
см

Рис. 2 Рис. 3

14. Підтвердьте або спростуйте кожне твердження. Відповідь об-


ґрунтуйте.
• Фізика не закінчується за дверима шкільного кабінету.
• Альфред Нобель повинен був не розповідати світу про свій
винахід — динаміт.
Щоб виконати тренувальні тестові завдання з комп’ютерною
перевіркою, скористайтеся інтернет-підтримкою.

47
Розділ 1. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ І ПОВІДОМЛЕНЬ


1. Технічні винаходи, що змінили життя людства.
2. Сучасна фізика як доказ мудрості наших предків.
3. Історія створення перших еталонів.
4. Які еталони має Україна і де вони зберігаються.
5. Еволюція вимірювальних приладів.
6. Які вони — найдрібніші об’єкти в природі.
7. Стародавні одиниці довжини і часу.
8. Як зароджувалося вчення про атоми.
9. Перші спроби та сучасні методи вимірювання розмірів
молекул.
10. Що можуть нанотехнології.
11. Дифузія навколо нас.
12. Метеорити, що загрожують існуванню людства.
13. Мікро-, макро- й мегасвіти.
14. 10 цікавих фактів із життя видатних учених.
15. Історія одного відкриття.
16. Архімед — великий давньогрецький математик, фізик,
інженер.
17. Аристотель — видатний учений давнини.
18. Досягнення і трагедії італійського фізика Ґалілео Ґалілея.
19. Генії фізичної науки ХХ століття.
20. Внесок українських учених у розвиток сучасної техніки.
21. Найпрестижніша міжнародна премія з фізики та її лауреати.

ТЕМИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


1. Спостереження та дослідження процесу дифузії.
2. Вимірювання лінійних розмірів тіл за допомогою різних при-
ладів.
3. Вимірювання площі поверхні тіл різними способами.

ТЕМИ НАВЧАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ


1. Природні явища та їхній вплив на життя і здоров’я людини.
2. Що таке атом: від давнини до сучасних уявлень.
3. Дифузія в природі, техніці, побуті.
4. Еволюція вимірювальних приладів. Кожен крок у збільшенні
точності вимірювань — сходинка в розвитку науки і техніки.
5. В
 имірювання розмірів тіл (довжини, висоти, площі, об’єму) різними
способами.

48
РОЗДІЛ 2
МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Ви уявляєте, що таке
точка, а дізнаєтеся про
матеріальну точку

Ви можете описати рух тіла,


спостерігаючи за ним, а зможете
розказати, як рухалось тіло,
розглядаючи графік його руху

Ви знаєте, що літак заправляють


під час стоянки, а дізнаєтесь,
як це можна зробити в повітрі,
під час польоту
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

§ 6. М
 ЕХАНІЧНИЙ РУХ. ВІДНОСНІСТЬ РУХУ
ТА СПОКОЮ
Згадайте: ви сидите у вагоні потяга й дивитеся на інший потяг,
який стоїть на сусідній колії. Раптом вам здається, що ваш потяг
рушив з місця, адже за вікном почали пропливати вагони сусіднього
потяга. І тут ви дивитесь у вікно навпроти і… розумієте, що ваш
потяг, як і раніше, стоїть на пероні. А якби вікна навпроти не було,
змогли б ви з’ясувати, чи ваш потяг відправився від станції?

1. Що таке механічний рух?


Усе у світі перебуває в русі (рис. 6.1):
мільярди років, що існує Все­світ, розлі-
таються одна від одної галактики; Земля
обертається навколо Сонця, здійснюючи
один оберт за рік; у крап­лині води без-
ліч мікробів щосекунди пересуваються
з місця на місце.
Будь-які механічні рухи мають спіль-
ні риси:
1) усі тіла, що рухаються,
змінюють своє положення в
Механічний рух — просторі відносно інших тіл;
це зміна із часом 2) зміна положення тіл
положення тіла
відбувається з плином часу.
або частин тіла
в просторі відносно
інших тіл.

Рис. 6.1. Усе у світі рухається: і величезні галактики, і тіла, що нас оточують,
і мікроскопічні істоти
50
§ 6. Механічний рух. Відносність руху та спокою

2. Які об’єкти утворюють систему відліку?


Коли тіло рухається, його положення в просторі змінюється.
Для визначення положення тіла в просторі використовують систе-
му координат, яку пов’язують із тілом відліку.

Т іло, відносно якого розглядається положення рухомого тіла, назива-


ють тілом відліку.

За тіло відліку можна взяти будь-


яке тіло, виходячи з міркувань зруч- Яке тіло, на вашу думку,
ності. Це може бути як вагон потяга, доцільно обрати за тіло
так і перон вокзалу, як дерево на відліку, досліджу­ючи
ваш рух на перерві;
узбіччі, так і автомобіль, що мчить
на уроці фізкультури;
дорогою. Тілом відліку можуть бути під час подорожі?
і планета Земля, і Сонце, і далекі
галактики.
Після того як тіло відліку вибрано, з ним пов’язують систему ко-
ординат. Система координат задається за допомогою однієї, двох або
трьох координатних осей; уздовж осей відкладають відстані в обра-
ному масштабі, наприклад у кілометрах або метрах (рис. 6.2, 6.3).

Y, м

100

–2 0 2 8 Х, км
0 100 300 Х, м
Рис. 6.2. Щоб визначити положення
пішо­хода й автомобіля в певний мо- Рис. 6.3. Щоб визначити положення
мент часу на прямолінійній ділянці футболіста на полі в певний момент
дороги, досить однієї координати: часу, потрібно знати дві координати:
хп = –2 км; ха = 8 км х = 300 м; у = 100 м

ДОСЛІДЖЕННЯ
Пов’яжіть із вашим столом двовимірну систему координат,
обравши за початок координат будь-який кут стола, а за
осі координат — краї стола, що до цього кута прилягають.
Визнач­те координати гумки, настільної лампи або інших
предметів на столі.

51
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Зміна положення тіла відбувається не миттєво, а протягом


певного часу, тому для дослідження механічного руху є також
необхідним прилад для відліку часу — годинник.

Тіло відліку, пов’язана з ним система координат і годинник утворюють


систему відліку.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...


Використовуючи додаток Google Карти, ви можете досить точ-
но потрапити в пункт призначення: і ваші координати, і ко-
ординати пункту призначення будуть визначені з точністю до
1–3 м.
Якщо ж застосувати GPS-приймачі, що працюють у режимі RTK, то
точність збільшиться до 1 см за горизонталлю й до 2 см за висотою.
Раніше про таку точність не мріяли навіть фантасти.

3. Коли тіло можна вважати матеріальною точкою?


Зазвичай під час руху тіла кожна його точка рухається по-різ-
ному. На практиці дослідити рух усіх точок тіла досить складно,
та часто в цьому й немає потреби. Описуючи рух тіла, розміри
якого набагато менші, ніж відстані, які воно долає, тіло заміню-
ють на фізичну модель — матеріальну точку. Матеріальна точка
не має розмірів, а її маса дорівнює масі даного тіла.

Матеріальна точка — це фізична модель тіла, розмірами якого


в умовах даної задачі можна знехтувати.

Те саме тіло в умовах однієї задачі можна вважати матеріаль-


ною точкою, а в умовах іншої — не можна.
Уявіть собі автомобіль, який прямує трасою з Одеси до Києва,
і цей самий автомобіль, коли він паркується на автостоянці.
У першому випадку, досліджуючи рух автомобіля, його розмірами
можна знехтувати. Тобто можна не враховувати, що під час руху
автомобіля його окремі точки рухалися по-різному, адже відстань,
яку подолав автомобіль, була набагато більшою, ніж його, скажі-
мо, довжина. У другому випадку нехтувати розмірами автомобіля
не можна.

52
§ 6. Механічний рух. Відносність руху та спокою

Зверніть увагу! Надалі, коли ми будемо визначати координати


тіла та описувати його рух, ми вважатимемо тіло матеріальною
точкою.

Наведіть приклади, коли тіло можна вважати матеріальною точ-


кою, а коли не можна, взявши за дослід­жувані тіла людину, Землю,
олівець, дерево.

4. Чи можемо ми рухатися й водночас залишатися


нерухомими?
Те, що тіло відліку обирається довільно, означає, що стан руху
і стан спокою є віднос­ними.

Розгляньте пасажира, який їде, сидячи


в кріслі вагона потяга (рисунок). Відносно
яких тіл пасажир перебуває у стані спо-
кою? Відносно яких тіл пасажир рухається?
Читаючи ці рядки, ви, найімовірніше, сидите
в класі за партою або вдома за столом. Назвіть
тіла, відносно яких ви рухаєтесь, і тіла, відносно
яких ви перебуваєте у стані спокою.

Відносність руху дає можливість «зупинити» автомобіль, що


мчить дорогою. Для цього потрібний ще один автомобіль, який
буде рухатися поряд із першим, не відстаючи і не обганяючи
його, — автомобілі один відносно одного перебуватимуть у стані
спокою. Згадайте, як каскадери пересідають з одного автомобіля,
що мчить, на інший.

ДОСЛІДЖЕННЯ
Що знадобиться: два іграшкові
автомобілі та олівець.
Розташуйте автомобілі на відстані один від одного, по-
кладіть на них олівець. Починайте рухати автомобілі досить
швидко, але так, щоб олівець не скотився. Тепер ви уявляєте,
як складно заправляти літак пальним під час польоту.

53
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ
y, м
Механічний рух — це зміна із ча-
сом положення тіла або частин тіла
у просторі відносно інших тіл.

•М
 атеріальна точка (м. т) —
це фізична модель тіла,
розмірами якого в умовах
даної задачі можна знехту-
вати.
1  м Масам.т = маса тіла

O 1  м x, м
Система відліку: Тіло відліку — тіло, від-
• тіло відліку; носно якого розглядається
• система координат, пов’язана з ним; положення рухомого тіла.
• прилад для відліку часу.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Дайте означення механічно- випадках тіло, що рухається,
го руху. Наведіть приклади. можна розглядати як матері-
2. Що таке тіло відліку? 3. Як альну точку? 6. Як ви розу-
задають систему координат? мієте вираз «механічний рух
4. Які об’єкти утворюють є відносним»?
систему відліку? 5. У яких

А ЯК НАСПРАВДІ?
Клавдій Птолемей стверджував, що Земля нерухомо висить
у просторі, а Сонце обертається навколо неї. Микола Копер-
ник, навпаки, вважав, що нерухомим є Сонце, а рухається
Земля. Хто з них був правий? Чи, може, обидва помилялися?
Або ж правими були обидва?

54
§ 6. Механічний рух. Відносність руху та спокою

ВПРАВА № 6

1. Визначте, відносно яких тіл на узбіччі пря­молінійної ді-


розглядають рух у таких при- лянки дороги, відповідно такі:
кладах: а) шматок пінопласту хд = –1 км; хк = 2 км; хс = 3,5 км.
нерухомо лежить на поверхні Накресліть координатну вісь,
води в річці; б) повз автомо- позначте на ній початок коор-
біль «пролітають» придорожні динат і положення зазначених
стовпи; в) Сонце ввечері сідає тіл. Визначте відстані між
на заході. тілами.
2. Під час Першої світової вій- 5. Грибник спочатку був
ни стався такий випадок. Під- у точці А з координатами
нявшись на висоту 2 км, пілот х = 200 м, у = 100 м. За годину
побачив біля свого обличчя він перемістився в точку В,
якийсь предмет. Подумавши, розташовану на відстані
що це комаха, пілот спіймав 1,5 км від точки А у напрям-
предмет. Але «комаха» вияви- ку на південь, а ще через пів
лась кулею з рушниці. Чому години — в точку С, розта-
пілот зміг спіймати кулю? шовану на відстані 400 м від
3. Чи можна вважати косміч- точки В у напрямку на захід.
ний корабель матеріальною Накресліть у зошиті систему
точкою, коли він: а) здій­ координат, зобразіть зазна-
снює переліт Земля — Марс? чені точки та визначте їхні
б) здійснює посадку на по- координати. Нехай напрямок
верхню Марса? осі ОХ є напрямком на схід,
а напрямок осі OY — напрям-
4. Координати дерева, каменя ком на північ.
та світлофора, розташованих

Ключові терміни
Механічний рух • Тіло відліку • Система координат • Система
відліку • Матеріальна точка • Відносність руху

55
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

§ 7. ТРАЄКТОРІЯ РУХУ. ШЛЯХ. ПЕРЕМІЩЕННЯ


У безхмарну погоду високо в небі можна побачити білий слід, який
залишає літак під час свого руху. За цим слідом можна дізнатися про
траєкторію руху літака. Відповідь на те, що таке траєкторія руху, а
також на багато інших запитань ви знайдете в цьому параграфі.

1. Чи бачимо ми траєкторію руху?


ДОСЛІДЖЕННЯ
Візьміть олівець та аркуш паперу. Не
відриваючи олівця від паперу, напи-
шіть будь-яке слово (рис. 7.1). А тепер
«напишіть» олівцем те саме слово
в повітрі. Лінія, що її описав кінчик
олівця, збігається з траєкторією його
руху, тобто з лінією, у кожній точці Рис. 7.1. На папері
кінець олівця залишає
якої послідовно побував кінчик олівця.
лінію, по якій рухався

Траєкторія руху — це уявна лінія, яку описує в просторі точка,


що рухається.

Зазвичай ми не бачимо траєкторії


 к ви вважаєте,
Я
руху тіл, проте інколи бувають ви-
траєкторії руху яких
нятки (див. рис. 7.1, 7.2).
тіл можна відновити
за слідами, зображеними
на рис. 7.2? Поміркуйте,
в яких випадках траєкто-
рію руху «заготовлюють»
заздалегідь.

Рис. 7.2. Іноді за слідами легко


відновити траєкторію руху тіла
56
§ 7. Траєкторія руху. Шлях. Переміщення

а б в

Рис. 7.3. Рух потяга на станції метро (а) — приклад прямолінійного руху; рух
кабінки оглядового колеса (б) і рух гойдалки (в) — приклади криволінійного руху

Форма траєкторії може бути різною:


пряма, коло, дуга, ламана тощо. За фор-
мою траєкторії рух тіл поділяють на
прямолінійний і криволінійний (рис. 7.3).
Форма траєкторії руху тіла залежить
від того, відносно якої системи відліку
розглядають рух.
Розгляньте рис. 7.4. У хлопчика, який
їде в автобусі, впало з рук яблуко.
Для дівчинки, яка сидить навпроти,
траєкторія руху яблука — короткий 2
1
відрізок прямої. Система відліку, від-
носно якої вона розглядає рух яблука, Рис. 7.4. Траєкторія руху
пов’язана із салоном автобуса. яблука для пасажирів авто-
Для людини, що стоїть на узбіччі до- буса — короткий відрізок
роги, траєкторія руху яблука — крива прямої (на схемі — лінія 1),
лінія, адже весь час, поки яблуко падало, для людини на узбіччі
воно «їхало» з автобусом. Система відліку дороги — крива лінія (на
в такому разі пов’язана з дорогою. схемі — лінія 2)

ДОСЛІДЖЕННЯ
Що знадобиться: аркуш паперу, олівець.
Накресліть угорі аркуша паперу
відрізок прямої. Не відриваючи олівця,
проведіть уздовж накресленого відрізка
кілька разів уперед і назад. Тепер, не
перериваючи руху вперед і назад та не
відриваючи олівця, іншою рукою повільно
пересувайте аркуш перпендикулярно до
руху руки, якою ви тримаєте олівець. По-
рівняйте траєкторії руху кінчика олівця 57
відносно стола та відносно аркуша.
1 31415
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ 1112 РУХ
9 10 7
4 56
0 1 2 3

2. Чим шлях відрізняється від переміщення?


Поставте в зошиті дві точки А і В та з’єднайте їх кривою лінією.
Щоб знайти шлях, який подолав кінець олівця, рисуючи лінію,
необхідно виміряти довжину цієї лінії, тобто знайти довжину
траєкторії (рис. 7.5).

Шлях — це фізична величина, яка дорівнює довжині траєкторії.

Шлях позначають символом l.


12 131415 В Одиниця шляху в СІ — метр:
1011
А 0 1 2 3
4 5 6 79
l  м.
В Використовують також частинні та крат-
А 131415
1112 ні одиниці шляху, наприклад міліметр
7 9 10
4 56
0 1 2 3 (мм), сантиметр (см), кіло­метр (км):

1 мм = 0,001 м
1 см = 0,01 м
Рис. 7.5. Вимірювання
1 км = 1000 м
довжини траекторії
Шлях, який подолало тіло, буде різ-
ним відносно різних систем відліку. Зга-
ях l В даємо яблуко в автобусі (див. рис. 7.4):
А Шл для пасажирів яблуко подолало шлях
 близько пів метра, а для людини на
і щення s
Перем узбіччі дороги — декілька метрів.
Звернемося до рис. 7.5 і з’єднаємо
точки А і В відрізком прямої зі стрілкою
Рис. 7.6. Переміщення пока- (рис. 7.6). Отримаємо напрямлений від-
зує, у якому напрямку та на різок, який покаже, у якому напрямку
яку відстань перемістилося та на яку відстань перемістився кінець
тіло за певний інтервал часу олівця.

Напрямлений відрізок прямої, який з’єднує початкове та кінцеве


положення тіла, називають переміщенням.


Переміщення позначають символом s .
Стрілка над символом фізичної величини показує, що перемі-
щення — це векторна фізична величина*. Щоб правильно задати

* Фізичні величини, які мають значення та напрямок, називають векторними,


а ті, які мають тільки значення, називають скалярними.

58
§ 7. Траєкторія руху. Шлях. Переміщення

переміщення, необхідно зазначити не тільки його значення (мо-


дуль), але й напрямок.
Модуль переміщення, тобто відстань, на яку перемістилося тіло
в певному напрямку, також позначають символом s, але без стрілки.
Одиниця переміщення в СІ така сама, як і одиниця шляху, —
метр: [ s] =м.
У загальному випадку переміщення не збігається з траєкторією руху
тіла, тому шлях, подоланий тілом, зазвичай більший за модуль перемі-
щення.

Розгляньте рис 7.7 та з’ясуйте:


• у якому випадку шлях і модуль переміщення виявляються рівними;
• коли переміщення дорівнює нулю;
• коли шлях більший за модуль переміщення.
Наведіть власні схожі приклади. Чи зможете ви навести приклад,
коли модуль переміщення є більшим за шлях, який подолало тіло?

А ЯК НАСПРАВДІ?
Дівчинка, яка робила повідомлення про рух молекул, навела
такий цікавий, на її думку, факт: «Шлях, який за певний час
долає молекула кисню, в декілька разів більший, ніж шлях,
який за той самий час долає автомобіль, рухаючись швидкіс-
ною трасою. А от переміщення молекули, навпаки, буде мен-
шим в декілька тисяч разів». Чи погодитеся ви з твердженням
дівчинки чи вона щось наплутала?

l
 l 
s s=0 s l

Траєкторія руху — Траєкторія руху — Траєкторія руху —


крива лінія (l > s) замк­нена лінія пряма лінія (l = s)
(l ≠ 0, s = 0)

Рис. 7.7. Порівняння шляху l і модуля переміщення s тіла

59
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

ПІДБИВАЄМО
Траєкторія руху ПІДСУМКИ
— уявна лінія, яку описує в просторі точка,
що рухається.
Переміщення — напрямлений відрі- Шлях — фізична ве-
зок прямої, який з’єднує початкове та личина, яка дорівнює
кінцеве
 положення тіла. довжині траєкторії.
s — переміщення,  s = 1 м, l — шлях, l  = 1 м
s — модуль переміщення

Траєкторія руху — уявна лінія, яку описує


в просторі точка, що рухається.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Дайте означення траєкто- переміщення. 6. У якому
рії руху. 2. Дайте означення випадку модуль переміщення
шляху. 3. Назвіть одиницю дорівнює подоланому шляху?
шляху в СІ. 4. Чому, знаю- 7. Чи залежать траєкторія
чи тільки шлях і початкове руху тіла, шлях і перемі-
положення тіла, не можна щення від вибору системи
визначити кінцеве положен- відліку? Наведіть приклади.
ня тіла? 5. Дайте означення

ВПРАВА № 7
1. Футболіст пробігає за матч рисунок). Зобразіть траєкто-
близько 10 км. 10 км — це рію руху точок А і В, розта-
шлях чи модуль переміщення шованих на лопатях гвинта
футболіста? Яким може ви- гелікоптера: а) відносно піло-
явитися міні­маль­ний модуль та; б) відносно Землі.
переміщення футболіста за
матч? А В

2. Гелікоптер піднімається
вертикально вгору (див.

60
§ 7. Траєкторія руху. Шлях. Переміщення

3. Пасажир потяга пройшов модуль. Чи можна за даними


вагоном від першого до задачі визначити шлях, подо-
четвертого купе. За цей час ланий тілом?
вагон проїхав відстань 400 м. 5. Мотоцикліст, рухаючись
Відстань між першим і чет- ареною цирку, проїжджає
вертим купе становить 7,5 м. коло радіуса 13 м за 8 с. Ви-
Визначте, який шлях подолав значте шлях і модуль перемі-
пасажир відносно потяга; щення мотоцикліста: а) за 4 с
відносно землі, якщо паса- руху; б) за 8 с руху.
жир рухався: а) у напрямку
руху потяга; б) у напрямку, 6. Скориставшись мобільним
протилежному напрямку руху додатком «Карти Google»,
потяга. побудуйте траєкторію вашого
руху від дому до школи для
4. Спочатку тіло перебувало двох випадків: 1) ви пере-
в точці А з координатами суватеся пішки; 2) ви їдете
х0 = 4 м, у0 = –3 м. За пев- машиною. Дізнайтеся, який
ний час тіло перемістилося шлях ви долаєте, порівняйте
в точку B з координатами переміщення.
х = 4 м, у = 3 м. Накресліть 7. Розв’яжіть рівняння:
систему координат, зазначте а) 5 = 2t; б) 4 + x = 2x;
точки А і B, зобразіть вектор 27
переміщення та визначте його в) 1,8 = .
y

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
«Циклоїда». Побудуйте циклоїду — тра­єкторію руху точки
на ободі колеса під час прямолінійного руху транспортного
засобу. Для цього:
1) зробіть паперовий круг — «колесо», на «ободі» якого
по­став­те точку;
2) покладіть лінійку на аркуш 
паперу, поряд із лінійкою розмістіть v
«колесо» так, щоб воно її торкалося;
3) перекочуючи «колесо» вздовж
лінійки, якнайчастіше позначайте
на папері положення зазначеної
точки (див. рисунок); 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

4) з’єднайте одержані позначки плавною лінією.


Оберіть інші точки, проколовши в «колесі» 2–3 отвори,
один з яких розташуйте в центрі колеса. Побудуйте траєкто-
рію руху кожної точки.
61
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...


Траєкторії руху різних частин тіла людини під час ходьби є
неймовірно різноманітними. Це обумовлено прямоходінням
людини та необхідністю дотримуватися балансу. Вивчення
таких рухів є складним науковим завданням, адже потрібно
ретельно дослідити ці рухи, дізнатися, які м’язи за це відповідають
та як вони працюють. Саме тому створення двоногих роботів, рухи
яких наближені до рухів людини, є величезним проривом у техніці.

Ключові терміни
Траєкторія руху • Шлях • Переміщення • Векторна величина
• Скалярна величина

ФІЗИКА І ТЕХНІКА В УКРАЇНІ


Євген Оскарович Патон (1870–1953) — засновник Інститу-
ту зварювання, який зараз носить його ім’я, автор і керів-
ник проєктів понад 100 зварних мостів. Серед них — роз-
ташований у Києві перший у світі суцільнозварний міст,
відомий нині як міст Патона.
У роки Другої світової війни (1939–1945) Є. О. Патон запро-
вадив технологію автоматичного зварювання і цим здійс-
нив значний внесок в оборонну промисловість країни.
Автомати швидкісного зварювання дозволили суттєво полегшити процес
виготовлення важкої техніки, а крім того, не вимагали від робітників ви-
сокої кваліфікації, глибоких спеціальних знань і великих фізичних зусиль.
Зварювальниками могли працювати підлітки та жінки.
У післявоєнні роки Є. О. Патон очолив дослідження зі створення наукових
основ зварювання та широкого запровадження зварювання в промисло-
вість.

62
§ 6. Механічний рух. Відносність руху та спокою

§ 8. РІВНОМІРНИЙ РУХ.
ШВИДКІСТЬ РУХУ
Під час репортажів з автомобільних перегонів, у повідомленнях про
погоду можна, наприклад, почути: «Швидкість руху автомобіля-
переможця перед фінішем сягнула 250 кілометрів за годину»;
«Швидкість вітру сягатиме 25 метрів за секунду» тощо. Що це
означає? Як порівняти ці швидкості?

1. Який рух є з рівномірним?


Слово «швидкість» ви знаєте змалку. Поміркуйте, яку
Тому, коли чуєте, що швидкість руху ав- відстань подолає
томобіля становить 20 метрів за секунду, цей автомобіль
то розумієте: щосекунди цей автомобіль за 10 секунд;
долає відстань 20 м. за пів секунди;
Скоріш за все, ви відповіли так: за за 0,1 секунди.
10 с — 200 м, за пів секунди — 10 м,
за 0,1 с — 2 м. І ці відповіді є правильними, якщо вважати,
що за будь-які (малі або великі) рівні інтервали часу автомобіль
долає однаковий шлях. Тобто якщо рух автомобіля є рівномірним.

Рівномірний рух — це механічний рух, у ході якого за будь-які рівні


інтервали часу тіло долає однаковий шлях.

Зверніть увагу на слова «будь-які Без сумніву, ви


рівні інтервали часу». Інколи тіло руха- знаєте безліч
ється нерівномірно, але можна дібрати схожих прикладів,
такі рівні інтервали часу, за які воно тож вам залишило-
долає однакову відстань. Наприклад, за ся тільки згадати їх.
кожні 30 с плавець пропливає доріжку Невеличка підказка:
в басейні (25 м), проте не можна ствер- гойдалка, гра в м’яч,
джувати, що він рухається рівномірно, подорож.
бо під час розвороту він сповільнює рух.
63
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

2. Який рух є рівномірним прямолінійним?


Якщо автомобіль рівномірно рухається прямолінійною ділянкою
дороги, то за рівні інтервали часу він здійснює однакові перемі-
щення (рис. 8.1), тобто долає однаковий шлях і не змінює напрям-
ку свого руху. Такий рух називають рівномірним прямолінійним.

Рівномірний рух — це механічний рух, у ході якого за будь-які рівні


інтервали часу тіло долає однаковий шлях.

Рівномірний прямолінійний рух — найпростіший вид руху,


який у реальному житті зустрічається досить рідко. Прикладами
такого руху можуть бути рух автомобіля на прямолінійній ділянці
дороги (без розгону та гальмування), політ парашутиста через де-
який час після розкриття парашута, рух комбайна під час жнив.

3. Як виміряти швидкість рівномірного руху?


Сподіваємося, вам неважко визначити швидкість рівномірного
руху, наприклад, пішохода, який пройшов 30 м за 20 с: для цього
слід шлях, який подолав пішохід ( l = 30м ), поділити на час його
руху ( t = 20c ).

Швидкість рівномірного руху (v) — це фізична величина, що дорів-


нює відношенню шляху l, який подолало тіло, до інтервалу часу t,
протягом якого цей шлях був подоланий:
l
v=
t
Зверніть увагу! У ході рівномірного прямолінійного руху мо-
дуль переміщення дорівнює шляху ( s = l ), тому швидкість руху
можна визначити за будь-якою з формул:
s l
v = або v = .
t t

    
v v v v v
   
s s s s

Рис. 8.1. Автомобіль, який рухається рівномірно прямолінійно, за будь-які рівні


інтервали часу здійснює однакові переміщення
64
§ 8. Рівномірний рух. Швидкість руху

У Міжнародній системі одиниць шлях вимірюють у метрах,


час — у секундах, тому одиниця швидкості руху в СІ — метр за
секунду:
м
[v ] = с .
м
1 дорівнює швидкості такого рівномірного руху, у ході якого
с
тіло за 1 с долає шлях 1 м.
Приладом для прямого вимірювання швидкості руху слугує
спідометр.

Подивіться на спідометр, зображений на рисун-


ку. Він має дві шкали. У яких одиницях він пока-
зує швидкість руху автомобіля? Якою є ця швид-
кість? Яка із зазначених одиниць швидкості є для
вас зручнішою? Чи бачили ви спідометр, шкалу
якого проградуйовано в м/с? Поміркуйте, чому
навіть до цифрового спідометра обов’язково
додають шкалу зі стрілкою.

ДОСЛІДЖЕННЯ
Що знадобиться: прозора пляшка шампуню або
густої рідини для миття посуду.
Переверніть пляшку шампуню догори дном,
потім знову переверніть і спостерігайте за рухом
бульбашки повітря вгору. Запропонуйте спосіб
вимірювання швидкості руху цієї бульбашки. По-
міркуйте, як зміниться швидкість руху бульбашки
у випадку змінення її розмірів.
Спробуйте спочатку оцінити результати, а потім
перевірити свої прогнози експериментально.

Значення швидкості руху може бути подано не тільки в метрах


за секунду, але й в інших одиницях.

Автомобіль рухається зі швид- км м


vавт = 36 vавт = 10
кістю 36 кілометрів за годину год с
Ракетоносій для супутників км
зв’язку мчить зі швидкістю vр = 8 ?
с
8 кілометрів за секунду
Равлик повзе зі швидкістю см
vравл = 18 ? 65
18 сантиметрів за хвилину хв
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Для порівняння швидкостей необхідно навчитися подавати


швидкість руху, надану в одних одиницях, в інших одиницях.
Як це зробити? Наведемо приклад.
Швидкість руху автомобіля — 36 км/год. Щоб подати її в метрах
за секунду, згадаємо, що 1 год = 3600 с, а 1 км = 1000 м. Тоді:
км 36 км 36 ⋅ 1000 м м
36 = = = 10 .
год 1 год 3600 с с
Найскладніше подавати в інших
одиницях швидкість руху, надану Спробуйте подати
в метрах за секунду, але послідовність в метрах за секунду
дій залишається тією самою. швидкості руху раке-
Наприклад, швидкість руху тоносія та равлика.
літака — 250 м/с. Подамо її в кі-
лометрах за годину (згадаємо, що
1
1 м = 0,001 км; 1 с = год):
3600
м 250 м 250 ⋅ 0, 001 км км км
250 = = = 250 ⋅ 0,001 ⋅ 3600 = 250 ⋅ 3,6 =9
с 1с 1 год год
год
3600
, 001 км км км км
= 250 ⋅ 0,001 ⋅ 3600 = 250 ⋅ 3,6 = 900 .
год год год
год
00 Щоб швидкість руху, подану в метрах за секунду, подати в кі-
лометрах за годину (і навпаки), можна скористатися схемою на
рис. 8.2.
Швидкість руху — векторна величина:
вона має не лише значення, а й напрямок.
На рисунках напрямок швидкості руху тіла
позначають стрілкою (див. рис. 8.1, 8.3).
. 3,6 Якщо тіло рухається рівномірно пря-
молінійно, то значення і напрямок швид-
м  км 
v,
10 v=
 авт = 36  кості руху залишаються незмінними (див.
с  год 
рис. 8.1).
: 3,6 Якщо тіло рухається рівномірно криво-
лінійною траєкторією, значення швидкості
Рис. 8.2. Схема пере- руху залишається незмінним, а напрямок
ведення швидкості руху, увесь час змінюється (див. рис. 8.3).
поданої в метрах за се-
кунду, у швидкість, подану
в кілометрах за годину,
і навпаки

66
§ 8. Рівномірний рух. Швидкість руху


v


v

 
v v

Рис. 8.3. У ході криволінійного руху Рис. 8.4. Напрямок і значення


напрямок швидкості руху весь час швидкості руху залежать від того,
змі­нюється де перебуває спостерігач

Розгляньте рисунок. Перенесіть у зошит


траєкторію руху м’яча. Позначте напря-
мок швидкості руху м’яча в декількох
точках траєкторії. У який точці, на вашу
думку, значення швидкості буде найбіль-
шим? найменшим?

Напрямок і значення швидкості руху залежать від того, від-


носно якого тіла розглядають рух. Уявіть, що ви сидите у вагоні
потяга, який прямує на захід (рис. 8.4). Потяг проїжджає повз
м
станцію зі швидкістю vпот = 5 . У цей час інший пасажир іде
с
м
вагоном зі швидкі­стю vпас = 0,5 , рухаючись проти руху по­тяга.
с
Як ви вважаєте, чи однаковою буде швидкість руху пасажира
для вас і для людей, що стоять на пероні? Звісно, ні! Для вас
м
пасажир рухається на схід зі швидкістю 0,5 , а для людей на
с
м
пероні він разом із потягом рухається на захід зі швидкістю 4,5 .
с

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...


Якщо ви рухаєтеся від джерела звуку зі швидкістю більше ніж 343 м/с,
то ви не чутимете звуку від цього джерела. Швидкість звуку в повітрі
дорівнює 343 м/с, тож він вас не дожене.

67
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

l l l l

v t v t v t v t

l l
v= l = v ⋅t t=
t v
Рис. 8.5. Закривши пальцем символ шуканої величини (позначення шляху, часу
або швидкості руху), отримаємо формулу для її визначення

4. Як визначити шлях і час руху тіла?


З курсу математики ви знаєте: якщо відомі швидкість
l = v ⋅t
і час руху тіла, то можна знай­ти шлях, який подолало
тіло. Для цього слід швидкість руху помножити на час:
l = vt , де l — шлях; v — швидкість руху; t — час руху l
v=
із зазначеною швидкістю. t
Якщо відомі шлях і швидкість руху тіла, можна знай-
ти час руху тіла. Для цього необхідно шлях поділити на l
t=
l v
швидкість руху: t = .
v
Інколи для знаходження шляху, швидкості або часу руху тіла
зручно скористатися «чарівним трикутником» (рис. 8.5).

ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ

Рівномірний Швидкість рівномірного руху —


рух — механіч- фізична величина, що дорівнює
ний рух, у ході відношенню шляху, який подолало
якого за будь-які тіло, до інтервалу часу, протягом
рівні інтервали часу якого цей шлях був подоланий:
тіло долає однаковий шлях. Шлях
l
Траєкторія — довільна. Швидкість v=
Значення швидкості — не змі- • Значення t Час руху
нюється. м
• Напрямок
v=
l [v ] = с
t
Рівномірний прямолінійний рух —
механічний рух, у ході якого за
будь-які рівні інтервали часу тіло
  
долає однакове переміщення. v v v
Траєкторія — пряма лінія.  
s s
Значення швидкості — не зміню-
ється.
68
§ 8. Рівномірний рух. Швидкість руху

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Який рух називають рів- за годину. Як швидкість,
номірним? 2. Який рух нази- виміряну спідометром, по-
вають рівномірним прямолі- дати в метрах за секунду?
нійним? Наведіть приклади. 6. Як визначити шлях, якщо
3. Як знайти швидкість рів- відомі швидкість і час руху
номірного руху? 4. Назвіть тіла? 7. Як визначити час
одиниці швидкості руху. руху тіла, якщо відомі шлях
5. Спідометри автомобілів і швидкість?
проградуйовані в кілометрах

ВПРАВА № 8
1. Стадо антилоп може досить 5. Подайте в кілометрах за
довгий час зберігати швидкість годину: 2 м/с; 30 км/хв;
руху 80 км/год. Який шлях 20 см/с.
подолає стадо за пів години? 6. В астрономії існує одиниця
2. Вважаючи рух плавців довжини світловий рік, яку
рівномірним (див. рисунок), засто­совують для визначення
визначте швидкість руху кож- міжзоряних відстаней. Один
ного з них. світловий рік дорівнює відста-
ні, яку долає світло у вакуумі
180 с
за 1 рік. Подайте цю відстань
у кілометрах, вважаючи,
99 м що швидкість поширення
світла у вакуумі дорівнює
220 с 300 000 км/с.
7. Скористайтесь додаткови-
3. Визначте, яка швидкість ми джерелами інформації та
руху більша: 16 м/с чи підготуйте презентацію про
54 км/год. швидкість руху в живій при-
роді або про швидкість руху
4. Подайте в метрах за се- сучасних транспортних засо-
кунду: 18 км/год; 108 км/хв; бів. Зробіть коротке повідом­
72 см/хв. лення.

69
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
«Автомобільні перегони». Влаштуйте
з друзями перегони іграшкових ав­то­
мобілів. Для цього до кожного іграш­кового
автомобіля прив’яжіть нитку. Другий кі-
нець нитки закріпить на олівці. Рухайте
автомобілі, обертаючи олівці (див. рису-
нок). Хто найшвидше пройде трасу? Якою
є швидкість руху кожного автомобіля? Які
прилади вам потрібні, щоб це визначити?
Подайте результати ваших перегонів у ви-
гляді таб­лиці змагань.

Ключові терміни
Рівномірний рух • Рівномірний прямолінійний рух • Швид-
кість руху • Спідометр • Відносність швидкості руху

70
§ 9. Учимося розв’язувати задачі

§ 9. УЧИМОСЯ РОЗВ’ЯЗУВАТИ
ЗАДАЧІ
У повсякденному житті ви вже зустрічалися з фізичними задачами
і навіть роз­в’язу­ва­ли їх! Ви здивовані? Наведемо декілька прикладів
фізичних задач, прокоментуємо основні етапи їх розв’язання,
і надалі ви будете підходити до розв’язання таких задач як
справжні фізики.

Задача 1
Припустимо, що до початку уро­
ків залишилось 15 хвилин. Відстань 1-й ЕТАП
від вашого дому до школи становить
1800 м. Чи прийдете ви вчасно, якщо Аналіз фізичної
км проблеми
будете йти зі швидкістю 3,6 ?
год
З якою найменшою швидкістю ви
1. Уважно читаємо умову
маєте рухатися, щоб не запізнитись? задачі, з’ясовуємо,
Аналіз фізичної проблеми. У зада­ яка фізична ситуація
чі треба знайти: розглядається, про які
1) час t1 руху до школи із зазначе­ фізичні величини
ною швидкістю v1 ; йдеться.
2) швидкість v2 , з якою слід ру­
хатися, щоб витратити на шлях не 2. Визначаємо, в яких
більш ніж 15 хв ( t2 = 15 хв ). ­одиницях будемо розв’я-
зувати задачу. Зазвичай
Вважатимемо рух рівномірним.
км ­задачі розв’я­зують
Швидкість руху надана в , в одиницях СІ.
год
а шлях — в одиницях СІ. Подамо
час і значення швидкості руху в оди­ 3. Якщо необхідно, виконуємо
ницях СІ: пояснювальний рисунок.
Часто саме рисунок
15 хв = 15 ∙ 60 с = 900 с; допомагає краще
км 3, 6  1000 м м розібратися в задачі.
3, 6  1 .
год 3600 с с
71
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Закінчивши аналіз, запишемо ко­


4. Записуємо коротку умову
ротку умову задачі.
задачі. Під словом «Дано»
записуємо символи наданих
Дано: в умові фізичних величин
l = 1800 м та їхні значення в обра-
км м них одиницях. Під словом
v1 = 3,6 =1
год с «Знайти» записуємо симво-
= =
t2 15 хв 900 c ли фізичних величин, які
слід знайти в задачі.
Знайти:
t1 — ??
v2 — ? 2-й ЕТАП
Пошук математичної
Пошук математичної моделі. Ско­ моделі
ристаємося формулою для розрахунку
швидкості рівномірного руху: 1. У фізиці будь-якому розра-
l хунку передує запис фор-
v= . мули, тому справа від слова
t
Розв’язання. Знайдемо вирази для «Дано» записуємо рівняння,
роз­рахунку шуканих величин t1 і v2 : що пов’язують фізичні ве-
личини, які характеризують
l l l l l наявне в задачі фізичне
v1 = v1 ,=⇒ t1⇒= t1 =
тому ; v2 = .
t1 t1 v1 v1 t2 явище або фізичне тіло.
Перевіримо одиниці: 2. Ураховуємо конкретні умови
м м⋅с м фізичної ситуації, описаної
t1  = м : = = с ; v2  = . в задачі, шукаємо додатко-
с м с
ві параметри.
Визначимо значення:
1800
t1 = = 1800 (с ); t1 = 30 хв ;
1
3-й ЕТАП
1800  м км
v2 = = 2   ; v2 = 7,2 .
900  с  год Розв’язання. Аналіз
Зверніть увагу! У вираз для шука­ одержаних результатів
ної величини можна відразу підстав­ 1. Розв’язуємо рівняння від­
ляти і числові значення, і одиниці нос­­но невідомої величини.
відомих величин. У такому випадку
2. Перевіряємо одиниці шука­
записуємо так:
ної величини. Для цього
1800 м 1800 м ⋅ с в отриману формулу під-
t1 = = = 1800 c = 30 хв;
м 1м ставляємо лише одиниці,
1
с без числових значень. Якщо
1800 м м км отримано зов­сім іншу одини-
v2 = =2 = 7,2 .
900 с с год цю, шукаємо по­милку.

72
§ 9. Учимося розв’язувати задачі

3. Виконуємо необхідні
Аналіз результатів. t1 > t2 , тому,
­обчи­с­лення й аналізуємо
км
рухаючись зі швидкістю v1 = 3,6 , результат, насамперед —
год на рівні здорового глузду
ви не встигнете до початку уроків. Щоб (наприклад, шлях від школи
не спізнитися, треба рухатися удвічі додому навряд чи буде по-
швидше. Саме таке значення отримано доланий за добу або за 1 с).
в ході розв’язання.
Відповідь: t1 = 30 хв; v2 = 7,2
км
. 4-й ЕТАП
год
Записуємо відповідь

А ЯК НАСПРАВДІ?

Кореспондент, який брав інтерв’ю


у члена команди швидкісного віт-
рильника «L’Hydroptère», написав,
що під час змагань вітрильник час
від часу супроводжували дельфіни.
Вони не відставали від вітрильника,
навіть якщо той рухався на макси-
мальній швидкості 55 вузлів. Чи
могло таке бути насправді або ко-
респондент дещо прикрасив події?

Задача 2
Озером назустріч один одному рівномірно прямолінійно руха­
ються два катери. На початок спостереження відстань між кате­
рами становить 1500 м. Швидкість руху першого катера дорівнює
км км
36 , другого — 54 . Через який час катери зустрінуться?
год год
Яку відстань подолає до зустрічі перший катер?
Аналіз фізичної проблеми. Катери рухаються назустріч один од­
ному. Це означає, що вони наближаються один до одного зі швид­
кістю v  v1  v2 і з цією швидкістю долають відстань l = 1500 м.
Задачу розв’язуватимемо в одиницях СІ.

73
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Дано: Пошук математичної моделі, розв’язання.


км м l l (*) l
= = 10
v1 36 v= ⇒ t= . v = v1 + v2 ⇒ t = .
год с t v v1 + v2
км м Знаючи час t і швидкість руху v1, визна­
= = 15
v2 54
год с чимо шлях l1, який подолає перший катер до
l = 1500 м зустрічі:
l1 = v1 ⋅ t .
Знайти: Пошук математичної моделі, розв’я­
t —? ? зання.
l l (*) l
l1 —?? v= ⇒ t= . v = v1 + v2 , то t = .
t v v1 + v2
Знаючи час t і швидкість руху v1, визначимо шлях l1, який подолає
перший катер до зустрічі:
l1 = v1 ⋅ t .
м м мс м мс
t   м м

м

м
 с ; l1    с   м.
 с с
с с с
1500 1500
t   60 (с); l1  10  60  600 (м).
10  15 25
Аналіз результатів. Оскільки перший катер рухається повільніше
від другого, то до моменту зустрічі він подолає менший шлях. Такий
результат й отримано: l1 = 600 м, а l2 відповідно 1500 м  600 м  900 м .
Тому результати є цілком реальними.
Відповідь: t = 60 с; l1 = 600 м.
* Символ ⇒ використовують для спрощення й скорочення запису тексту.
l l
Тут він означає: оскільки v = , то t = .
t v

ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ

Алгоритм розв’язування задач із фізики


Уважно читаємо → уявляємо фізичну ситуа­
цію → рисуємо → записуємо коротку умову →
згадуємо відповідну формулу (або декілька
формул) → подаємо з них формулу для зна­
ходження невідомої величини → перевіряємо
одиниці → робимо розрахунки → аналізуємо.
Весь час думаємо!

74
§ 9. Учимося розв’язувати задачі

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...


Ви ніколи не будете знати, розуміти та любити фізику, якщо
не розв’язуватимете задачі. Ось що пише з цього приводу фі-
зикиня із США Сусанна Казарян: «Якщо у вас є крила, це не
означає, що ви можете літати. Потрібно ще й вчитися літати.
Вирішення завдань у фізиці, як вчитися літати — махати кри-
лами, керувати польотом, орієнтуватися і вдосконалювати свій
політ». Поміркуйте на цим висловом. Згадуйте його, якщо вам
хочеться відкласти задачу, коли вона здається вам складною.

ВПРАВА № 9
1. Крейсерська швидкість ви­тра­тив 70 с. Куди хлопчик
руху українського літака
* рухався швидше — до стадіо­
АН-158 становить 820 км/год. ну чи додому? У скільки разів
Скільки часу витратить літак, швидше?
щоб подолати 410 км? 4. Автонавантажувач руха­
2. Судно йде рівномірно зі ється рівномірно вздовж ряду
швидкістю 7,5 м/с. Який шлях контейнерів. Кон­тей­нери, зав­
подолає судно за 2 години? довжки 12 м кожний, стоять
3. Хлопчик, рухаючись із не­ упритул один до одного.
змінною швидкістю, подолав З якою швидкі­стю рухається
відстань від свого будинку автонавантажувач, якщо повз
до шкільного стадіону за 5 контейнерів він проїжджає
1,5 хв. На зворотний шлях він за 1 хв?
* Крейсерська швидкість руху — швидкість руху літака або судна за
найменших витрат палива.

75
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

ВПРАВА № 9 (Закінчення)
5. Під час змагань з бігу пер­ 7. Уявіть, що під час подорожі
ший учень пробіг 2 хв зі швид­ ви побачили спалахи блискав­
кістю 12 км/год, дру­гий — ки та почули десь далеко гур­
1 км за 6 хв, третій — 500 м кіт грому. Ви хочете дізнатися,
зі швидкістю 12,5 км/год. Хто чи наближається до вас гроза.
з учнів рухався найшвидше? Які виміри та розрахунки вам
Хто подолав найбільшу від­ слід провести, щоб відповісти
стань? Хто біг довше за всіх? на це запитання?
6. Потяг їде зі швидкістю Під­казка: вважайте, що світ­
20 м/с, а назустріч йому по ло від спалаху блискавки
сусідній колії рухається дру­ досягає ваших очей миттєво,
гий потяг — зі швидкістю а швидкість поширення звуку
36 км/год. Скільки часу по­ в повітрі приблизно дорівнює
тяги будуть проїжджати один 340 м/с.
повз одного, якщо довжина
першого потяга — 900 м,
а другого — 600 м?

Ключові терміни
Аналіз фізичної проблеми • Фізична ситуація • Коротка умова
задачі • Пошук математичної моделі • Перевірка одиниць •
Аналіз результатів

76
§ 10. Графіки рівномірного руху

§ 10. ГРАФІКИ РІВНОМІРНОГО РУХУ


Спортсмен, велосипед якого має спідометр, рухається по трасі.
Швидкість руху, яку показує спідометр у будь-який момент часу,
дорівнює 5 м/с . Як описати рух цього спортсмена і взагалі будь-
якого тіла за допомогою графіків?

1. Я
 к побудувати графік залежності шляху від часу
для рівномірного руху тіла?
Побудуємо графік залежності шляху, який долає велосипедист
(рис. 10.1), від часу спостереження — графік шляху.
Для побудови графіка виконаємо такі дії.
1. Заповнимо таблицю відповідних значень часу t руху спортсмена
та шляху l, який він долає за цей час.
Час 0 2 с 4 с 6 с 8 с 10 с

Секундомір

Шлях
0 10 м 20 м 30 м 40 м 50 м
Рис. 10.1. Велосипедист рухається рівномірно прямолінійно: за будь-які рівні
ін­тервали часу він долає однаковий шлях

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...


Поняття «графік» уперше з’явилося в науці в XVII столітті за­
вдяки французькому філософу та математику Рене Декарту.
Сьогодні жодне наукове дослідження, жоден технічний про-
єкт не обходяться без графіків. За допомогою графіків демон-
струють і зміну температури повітря, і зростання цін на біржі,
і залежність швидкості від часу, і багато іншого. Поміркуйте,
чому графіки є такими популярними.

77
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Зрозуміло, що в момент початку спостереження  t  0  шлях теж до­


рівнює нулю  l  0  . За час t = 2 c велосипедист подолає відстань 10 м:
м
l  v t  5  2 с  10 м. Міркуючи аналогічно, отримаємо:
с
t, с 0 2 4 6 8 10
l, м 0 10 20 30 40 50
2. Проведемо дві взаємно перпендикулярні осі.
На горизонтальній осі — осі абсцис — відкладемо час руху велоси­
педиста в секундах. На вертикальній осі — осі ординат — відкладемо
шлях у метрах (рис. 10.2, а).
3. Побудуємо точки з координатами: (0; 0), (2; 10), (4; 20), (6; 30), (8; 40),
(10; 50). Абсциси зазначених точок відповідають часу руху спортсмена,
ординати — шляху, який він подолав за цей час (рис. 10.2, б).
4. З’єднаємо побудовані точки лінією (рис. 10.2, в). Отриманий відрі­
зок прямої — графік шляху велосипедиста.
Зверніть увагу! Велосипедист рухається рівномірно, тому шлях,
який він долає, можна визначити за формулою l = vt .
У будь-який момент часу v = 5 м/с , тому можна записати: l  5t  м  ,
де час t задано в секундах. Рівність l = 5t — рівняння залежності
шляху, який долає велосипедист, від часу спостереження.

l, м l, м l, м
50 50 50
5t
40 40 40
l=

30 30 30
20 20 20
10 10 10
0 2 4 6 8 10 t, с 0 2 4 6 8 10 t, с 0 2 4 6 8 10 t, с
а б в
Рис. 10.2. Побудова графіка шляху велосипедиста, l, м
який рівномірно рухається зі швидкістю v = 5 м/с 50
40 5t
У разі рівномірного руху графік шляху — l=
30
це завжди відрізок прямої, нахиленої під 20 t, с 0 10
певним кутом до осі часу. Тому для побудо­
10 l, м 0 50
ви графіка шляху достатньо знайти шлях l
для двох значень часу t і через отримані дві 0 2 4 6 8 10 t, с
точки провести відрізок прямої. Наприк­лад,
будуючи графік шляху велосипедиста, мож­ Рис. 10.3. Графік шляху
на взяти час початку спостереження  t  0  для тіла, яке рухається
і час закінчення спостереження ( t = 10 с) з незмінною швидкістю
(рис. 10.3). 5 м/с

78
§ 10. Графіки рівномірного руху

А ЯК НАСПРАВДІ?
П’ятикласниця стверджує, що вона знає ма-
тематику й фізику краще за будь-якого се-
микласника. Щоб це довести, вона після
катання на каруселі намалювала приблиз-
ний графік шляху, який вона долала (див.
рисунок). Чи дійсно дівчинка знає фізику
краще за вас або їй необхідно ще повчити-
ся? Яких помилок припустилася дівчинка?

2. Про що можна дізнатися за графіком шляху?


Графік шляху дає багато корисної
інформації. За графіком шляху можна: l

е
1) дізнатися про характер руху тіла;

дш
е
ніш

ви
2) визначити шлях, який долає тіло ь
віл

Ш
за певний інтервал часу;
l1 По
3) визначити швидкість руху тіла;
l2
4) порівняти швидкості руху тіл:
чим більша швидкість руху тіла, тим O
t t
більший кут між графіком шляху та
віссю часу (рис. 10.4). Рис. 10.4. За той самий час
Розглянемо приклад. тіло, яке має більшу швид-
Задача. За графіком шляху, який кість руху, долає більший
подолало тіло за 4 години (рис. 10.5), шлях  l 1  l 2 
дізнайтеся: 1) як рухалось тіло; 2) який
шлях подолало тіло за першу годину;
за наступні дві години; 3) якою була
швидкість руху тіла на кожній ділянці.
Розв’язання
l, км
Із графіка бачимо, що весь шлях
складається з трьох ділянок, на кожній 30
ІІІ
з яких тіло рухалось рівномірно (графік ІІ
шляху тіла — відрізки прямих). 20
Ділянка I. За графіком шлях, який
10 І
подолало тіло за першу годину, дорівнює
20 км, тому швидкість руху тіла стано­
вила: 0 1 2 3 4 5 t, год
lI 20 км км
v= = = 20 .
I
tI 1 год год Рис. 10.5. До задачі в § 10

79
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Ділянка ІI. За наступні 2 години тіло подолало шлях


lII  30 км  20 км  10 км. Відповідно швидкість руху тіла дорівнювала:
lII 10 км км
vII = = =5 .
tII 2 год год
Ділянка ІІI. Останню годину шлях не змінювався, отже, тіло
зупинилось: lIII  30 км  30 км  0 ; v = 0 .
Аналіз результатів. Із графіка бачимо, що ділянка I графіка
складає з віссю часу більший кут, ніж ділянка IІ. Тому ділянка
І відповідає більшій швидкості руху тіла. Результат є цілком
реальним.

3. Як побудувати графік швидкості рівномірного руху тіла?


Повернемося до велосипедиста, який рухається рівномірно зі
швидкістю v = 5 м/с (див. рис. 10.1). Побудуємо графік залежно­
сті швидкості руху спортсмена від часу спостереження — графік
швидкості руху.
Для побудови графіка виконаємо таки дії.
1. Заповнимо таблицю відповідних моментів часу t руху спортс­
мена та швидкості руху v , яку він мав у ці моменти часу:

t, с 0 2 4 6 8 10
v , м/с 5 5 5 5 5 5

Спортсмен рухався рівномірно, тому


швидкість його руху залишалася не­
м
змінною. v,
2. На осі абсцис відкладемо час руху с
в секундах, на осі ординат — швидкість 15
руху в мет­рах за секунду (рис. 10.6). 10 Графік швидкості руху
3. Побудуємо точки, які мають коор­ 5
динати (0; 5), (2; 5), (4; 5), (6; 5), (8; 5), 0
(10; 5). Абс­циси позначених точок від­ 2 4 6 8 10 t, с
повідають часу руху спортсмена, орди­
нати — швидкості його руху. Рис. 10.6. Графік швидкості
4. З’єднаємо точки лінією. Отрима­ руху велосипедиста,
що рухається рівномірно
ний відрізок прямої — графік швидко­
зі швидкістю v = 5 м/c. Час
сті руху велосипедиста.
спостереження t = 10 c
У разі рівномірного руху графік швид­
кості руху тіла — відрізок прямої, па­
ралельної осі часу.

80
§ 10. Графіки рівномірного руху

Розгляньте графік залежності швид- м


кості руху деякого тіла, за яким спо- v,
с
стерігали протягом 4 с. Як рухалося
це тіло? Якою була швидкість його
40
руху? Яке тіло, на вашу думку, може
рухатися з такою швидкістю? Чи мо- 20
жемо ми дізнатися, який шлях подо- 0
лало тіло за час спостереження? 1 2 3 4 t, с

ДОСЛІДЖЕННЯ
Що знадобиться: мобільний телефон із
додатком «Лічильник кроків» або «Спі­
дометр».
Запустіть додаток і, намагаючись рухати­
ся наскільки можна рівномірно, пройдіть
відстань не менше ніж 20 м (не обов’яз­
ково рухатися прямолінійно). Скорис­
тавшись отриманими даними, побудуйте
графіки залежності шляху та швидкості
свого руху від часу спостереження.

4. Про що можна дізнатися за графіком швидкості руху тіла?


Розглянемо графік швидкості руху деякого тіла (рис. 10.7, а)
і дізнаємося про його рух якнайбільше.
1. Протягом інтервалу часу від 0 до 5 с і протягом інтервалу
часу від 5 до 15 с тіло рухалось рівномірно, оскільки графік швид­
кості руху — відрізки прямих, які паралельні вісі часу.
2. Швидкість руху тіла протягом останніх 10 с спостереження
більша, ніж протягом перших 5 с, оскільки друга ділянка графіка
розташована далі від осі часу, ніж перша ділянка (рис. 10.7, б).

v, м/с v, м/с Швидше v, м/с


a
9 9 9
6 6 6 S
Повільніше b
3 3 3
0 0 0
а 5 10 15 t, с б 5 10 15 t, с в 5 10 15 t, с

Рис. 10.7. Дослідження графіка швидкості руху тіла

81
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

У даному випадку:
м
v1 = 3 — на інтервалі часу від 0 до 5 с;
с
м
v2 = 9 — на інтервалі часу від 5 до 15 с.
с
3. Можна визначити шлях l, який подолало тіло. Наприклад, за
інтервал часу від 5 до 15 с тіло подолало шлях 90 м:
м
l2 = v2t2 = 9 ⋅ (15 с − 5 с ) = 90 м .
с
Цей шлях чисельно дорівнює площі заштрихованого прямокут­
ника (рис. 10.7, в):
S = a ⋅ b = 10 ⋅ 9 = 90 ; l = 90 м.

Зверніть увагу! Для будь-якого руху числове значення шляху,


який подолало тіло, дорівнює числовому значенню площі фігури
під графіком швидкості руху цього тіла.

ПІДБИВАЄМО
Траєкторія руху ПІДСУМКИ
— уявна лінія, яку описує в просторі точка,
що рухається. Як казав
Марк Балк: «Графік —
l
це лінія, що говорить, яка
швидше може багато про що
розповісти».
повільніше
Графіки руху — це графіки за-
лежності кінематичних величин
(шляху, швидкості, переміщення,
0 t координати) від часу. v
Графік шляху (для рів- швидше
номірного руху) — відрі- Графік швидкості
зок прямої, нахиленої до (для рівномірного
осі часу. руху) — відрізок повільніше
За графіком шляху можна: прямої, паралельної
• дізнатися, як рухалося осі часу. 0 t
тіло;
• знайти шлях, який За графіком швидкості можна:
долало тіло за певний • дізнатися, як рухалося тіло;
інтервал часу; • визначити й порівняти швидкості руху тіл;
• визначити й порівняти • знайти шлях, який долало тіло за пев-
швидкості руху тіл. ний інтервал часу.

82
§ 10. Графіки рівномірного руху

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Який вигляд має графік рівномірного руху тіла? 4. Як
шляху в разі рівномірного за графіками швидкостей
руху? 2. Як за графіками двох тіл порівняти їхні швид­
шляхів двох тіл порівняти кості руху? 5. Як за графіком
їхні швидкості руху? 3. Який швидкості руху тіла визначи­
вигляд має графік швидкості ти шлях, подоланий тілом?

ВПРАВА № 10
1.. За поданими на рис. 1 графі­ v
ками швидкості руху трьох тіл І
з’ясуйте, як рухались ці тіла;
яке тіло рухалося найшвидше. ІІ
2. Ягуар, наздоганяючи здобич, ІІІ
може ко­роткий час рухатися зі O t
швидкістю 25 м/с. Побудуйте
Рис. 1
графік швидкості руху ягуара
за 5 с спостереження. Покажіть
на графіку шлях, який долає
ягуар за цей час, і визначте l, км
цей шлях. 12 ІІІ
3. На рис. 2 зображені гра­
фіки шляхів для пішохода, 8
ІІ
велосипедиста й трактора, які 4
рухаються зі швидкостями І
4, 12 і 24 км/год відповідно. 0 10 20 30 t, хв
Який із зображених графіків
Рис. 2
якому тілу відповідає? Побу­
дуйте графіки швидкості руху
зазначених тіл.
4. Розгляньте графік польо­ l, м
ту орла (рис. 3) і визначте:
а) який шлях подолав орел за 400
час спостереження; б) скільки
часу орел відпочивав; в) яку 200
відстань подолав орел за
перші 25 с спостереження. 0 50 100 150 t, с
Побудуйте графік швидкості Рис. 3
руху орла.

83
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

ВПРАВА № 10 (закінчення)
5. Розгляньте графік швидкості
v, м/с
руху тіла (рис. 4) і дізнайтесь: 25
а) як рухалось тіло; б) швидкість 20
руху тіла на кожній ділянці; 15
в) шлях, який подолало тіло. По­ 10
5
будуйте графік шляху цього тіла.
6. Придумайте графічну задачу на 0 4 8 12 t, с
рух із життя ваших улюблених Рис. 4
героїв мультфільмів, розв’яжіть її
та оформте на окремому аркуші.
l1 + l2
7. Із рівняння v = знайдіть:
t
а) v, якщо l1 = 15 м, l2 = 20 м, t = 10 с;
б) t, якщо l1 = 1 км, l2 = 9 км, v = 4 км/год;
в) l1, якщо l2 = 100 м, t = 5 хв, v = 25 м/хв.

Ключові терміни
Графіки руху • Графік шляху • Графік швидкості руху •
Рівняння шляху

84
§ 11. Нерівномірний рух. Середня швидкість

§ 11. Н
 ЕРІВНОМІРНИЙ РУХ.
СЕРЕДНЯ ШВИДКІСТЬ
Напевно, вам траплялося їхати автобусом або потягом від одного
міста до іншого. Згадайте: транспортний засіб час від часу гальмує,
зупиняється, потім знову набирає швидкість... Стрілка спідометра
весь час коливається і тільки іноді завмирає на місці. Чи можна
назвати такий рух рівномірним? Звичайно, ні. А як називають такий
рух? Як його описати? Дізнаємось із цього параграфа.

1. Який рух є нерівномірним?


У повсякденному житті ми зазвичай маємо справу з нерів­
номірним рухом. Так, нерівномірним є рух автобуса (рис. 11.1)
та інших транс­портних засобів, рух тіл, що падають, рух
спортсменів на біговій доріжці. А ще згадайте, наприклад, як
котиться м’яч, як ви рухаєтесь під час прогулянки, на уроках
фізкультури тощо.

Нерівномірний рух — це рух, під час якого тіло за рівні інтервали


часу долає різний шлях.

Зверніть увагу! Під час нерівномір­


ного руху значення швидкості руху тіла
з часом змінюється.

 пробуйте навести приклади


С
нерівномірного руху.

Тепер можемо класифікувати види


механічного руху (див. таблицю):
за формою траєкторії — прямоліній­ Рис. 11.1. Автобус рухається
ний, криволінійний; нерівномірно, час від часу
за характером руху тіла — рівномір­ гальмуючи, зупиняючись
ний, нерівномірний. і знову розганяючись

85
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Види механічного руху


за формою траєкторії за характером руху тіла
прямо­ криво­ рівно­- нерівно­
лінійний лінійний мірний мірний

Траєкторія Траєкторія Значення Значення


руху — руху — швидкості швидкості
пряма лінія крива лінія руху тіла руху тіла
не змінюється змінюється
з часом з часом

Запишіть у зошит декілька словосполучень, що описують рухи,


які ви робите вранці. Схарактеризуйте ці рухи. Які вони: прямоліній-
ні чи криволінійні, рівномірні чи нерівномірні? Відносно яких тіл ви
розглядаєте ці рухи (яке тіло обираєте за тіло відліку)? Наприклад:
«розплющила очі — нерівномірний прямолінійний рух відносно го-
лови» або «поплентався до ванної кімнати — криволінійний та май-
же рівномірний рух відносно ліжка».

2. Як визначити середню швидкість руху тіла?


Припустимо, що потяг пройшов
150 км (відстань між двома стан­
ціями) за 2,5 год. Якщо поділити
150 км на 2,5 год, отрима­ємо швид­
кість руху потяга — 60 км/год.
Але ж потяг рухався нерівномірно!
У такому випадку говорять, що
отримано середню швидкість руху
потяга (рис. 11.2).

Рис. 11.2. Середня швидкість руху потя-


га — відношення відстані між початковою
і кінцевою станціями до всього часу руху
86
§ 11. Нерівномірний руху. Середня швидкість

Середня швидкість руху тіла vсер — це фізична величина, що до-


рівнює відношенню всього шляху l, який подолало тіло, до інтервалу
часу t, за який цей шлях подолано:
l
vсер =
t

Зверніть увагу! У даному випадку t — це сума часу руху тіла


та часу, витраченого на можливі зупинки в ході цього руху.

ДОСЛІДЖЕННЯ
Виходячи зі школи, прокладіть у Google-­
карті маршрут, яким ви будете рухатися
додому (це може бути: пішки + автобус,
пішки + автомобіль, лише пішки). Ді­
знайтеся, яку відстань вам потрібно по­
долати, та виміряйте час, який ви на це
витратите. Визначте середню швидкість
вашого руху за отриманими даними. Чи
можете ви за цими даними встановити
характер та швидкість вашого руху
в кожний момент часу?

3. Що можна дізнатися з графіка швидкості


нерівномірного руху тіла?

Для опису нерівномірного руху тіла


зручно використовувати графіки. v, м/c
Розглянемо графік швидкості нерівно­ 20
мірного руху деякого тіла (рис. 11.3). 15
Скориставшись графіком, з’ясуємо: як 10
рухалось тіло; який шлях подолало 5
тіло за 25 с спостереження; якою була 0
10 20 30 t, с
середня швидкість руху тіла на цьому
шляху.
Рис. 11.3. Графік швидкості
За графіком бачимо, що швидкість деякого тіла, що рухається
руху тіла протягом перших 15 с рівно­ нерівномірно
мірно збільшувалася від 0 до 20 м/с.

87
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Для визначення шляху, який


подолало тіло за цей час, згадаємо,
що числове значення шляху, який
v, м/c
подолало тіло, дорівнює числовому
20 значенню площі фігури під графіком
швидкості руху тіла. Отже, визначимо
10 площу заштрихованого трикутника
(рис. 11.4).
0 З рисунка бачимо, що площа за­
10 20 30 t, с
штрихованого трикутника становить
Рис. 11.4. Шлях, який по- половину площі прямокутника з «дов­
долало тіло за перші 15 с жиною» 20 м/с і «шириною» 15 с.
спостереження, чисельно Площа прямокутника, у свою чергу,
дорівнює площі заштри- дорівнює добутку його довжини та
хованого трикутника ширини.
Таким чином, шлях l1 , пройдений тілом за 15 с, становить:
1 м  300 м
l1 =  20 ⋅15 с = = 150 м .
2 с  2

Наступні 10 с тіло рухалось рівно­


v, м/c мірно зі швидкістю 20 м/с, тому шлях
l2, подоланий тілом за цей час, дорів­
20
нює:
м
10 l2  v  t  20  10 с  200 м .
с
Загальний шлях l, подоланий
0 тілом за 25 с спостереження, склав
10 20 30 t, с
350 м:
=
Рис. 11.5. Шлях, який подо- =
l 150 м +200 м 350 м (рис. 11.5).
лало тіло за 25 с спостере- Знаючи весь шлях l і весь час t
ження, чисельно дорівнює руху тіла, знайдемо середню швид­
сумі площини трикутника кість руху тіла:
та площини прямокутника l 350 м м
vсер= = = 14 .
t 25 с с

88
§ 11. Нерівномірний руху. Середня швидкість

А ЯК НАСПРАВДІ?
«Автомобіль першу половину шляху рухався зі швидкістю
10 м/с, а другу половину шляху мчав зі швидкістю 40 м/с.
Чому дорівнює середня швидкість руху автомобіля на всьому
шляху?»
Якщо ви комусь поставите це питання (можете провести опи-
тування серед своїх знайомих), то вам швидше за все дадуть
таку відповідь: «Зрозуміло, що 25 м/с». Але це не так. У да-
ному випадку середня швидкість руху автомобіля становить
лише 16 м/с. Поміркуйте, звідки взялася така відповідь.

4. Учимося розв’язувати задачі


Задача. Півтори години хлопчик їхав на велосипеді зі швид­
кістю 20 км/год. Потім велосипед зламався, й останній кіло­
метр шляху хлопчик подолав пішки. Якою була середня швид­
кість руху хлопчика на всьому шляху, якщо пішки він ішов пів
­години?
Аналіз фізичної проблеми. Виконаємо пояснювальний рисунок.
Для визначення середньої швидкості руху слід знайти шлях, який
подолав хлопчик, і час його руху. Час руху надано в годинах,
шлях — у кілометрах, тому середню швидкість руху знайдемо
в кілометрах за годину.

Старт Поломка Фініш

v1 = 20 км/год v2 — ?

l1 — ? l2 = 1 км

t1 = 1,5 год t2 = 30 хв

89
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Дано: Пошук математичної моделі, розв’язання.


t1 = 1,5 год l
За означенням: vсер = .
t
t2 = 0,5 год
км Хлопчик подолав шлях
v1 = 20
год
l2 = 1 км l = l1 + l2 , де
l1 = v1t 1 — шлях, подоланий на велосипеді;
Знайти:
vсер — ?? l2 — шлях, пройдений пішки.
Загальний час, витрачений на подорож:
t = t1 + t2 .

Підставивши вирази для l і t у формулу середньої швидкості,


отримаємо:
l l1 + l2 v1 ⋅ t1 + l2
vсер = = = .
t t1 + t2 t1 + t2
Перевіримо одиницю, знайдемо значення шуканої величини:
км
⋅ год + км
км
vсер  = год = ;
  год + год год

1,5 ⋅ 20 + 1 31  км 
vсер = = = 15,5  .
1,5 + 0,5 2  год 

Аналіз результатів. Хлопчик їхав на велосипеді зі швидкістю


l2 км
20 км/год, ішов пішки зі швидкістю v2 = =2 ; визначена середня
t2 год
швидкість його руху є меншою від 20 км/год і більшою за 2 км/год.
Результат є правдоподібним.
км
Відповідь: vсер = 15,5 .
год

90
§ 11. Нерівномірний руху. Середня швидкість

ПІДБИВАЄМО
Траєкторія руху ПІДСУМКИ
— уявна лінія, яку описує в просторі точка,
що рухається.
Види рухів
Дивимось
Дивимось на траєкторію на швидкість

Швидкість не змінюється —
Траєкторія пряма — рух рівномірний
рух прямолінійний

Швидкість змінюється —
рух нерівномірний
Траєкторія крива —
рух криволінійний

?
Середня швидкість руху тіла
дорівнює відношенню всього шляху, який подолало тіло, до інтер-
валу часу, за який цей шлях подолано:
l весь шлях
vсер = Середня швидкість =
t весь час

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Який рух називають нерів­ швидкості руху тіла. Як її
номірним? Наведіть приклади. визначити? 4. Як за графіком
2. На­звіть види механічного швидкості руху тіла знайти
руху. Наведіть приклади. шлях, який подолало тіло за
3. Дайте означення середньої певний інтервал часу?

91
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

ВПРАВА № 11
1. Наведіть приклади: а) пря­ б) визначте шлях, який
молінійного рівномірного руху; подолав авто­мобіль;
б) пря­молінійного нерівномір­ в) дізнайтеся, скільки часу
ного руху; в) криволінійного автомобіль ру­хався з незмін­
рівномірного руху; г) криволі­ ною швидкістю;
нійного нерівномірного руху. г) визначте середню швид­
2. Хлопчик вийшов зі школи кість руху ав­томобіля за пер­
та пішов додому. Перший шу хвилину спо­стереження;
кілометр шляху він подолав за весь час спостереження;
за 0,2 год, а решту 2 км його д) наведіть приклади си­
підвіз на велосипеді друг, туацій, коли автомобіль міг
витративши на це 0,1 год. рухатися саме так.
Із якою середньою швидкістю v, м/c
рухався хлопчик? 20

3. Потяг за 1 год пройшов 10


60 км. Потім він рухався ще
30 хв зі швидкістю 90 км/год. Рис. 1 0
20 40 60 80 t, с
Визначте середню швидкість
руху потяга. 7. Знайдіть карту залізниць
вашої області та розклад руху
4. Першу половину часу польо­
будь-якої приміської елек­
ту літак рухався зі швидкістю
трички. Скориставшись цими
600 км/год, а решту часу — зі
даними, визначте середні
швидкістю 800 км/год. Знай­
швидкості руху електрички
діть середню швидкість руху
в обох напрямках слідування;
літака.
між кількома проміжними
5. Першу половину шляху станціями.
автомобіль рухався зі швид­ 8. Визначте довжину колової
кістю 60 км/год, а другу орбіти штучного супутника
половину — зі швидкістю Землі за даними рис. 2.
100 км/год. Знайдіть середню
швидкість руху автомобіля.
6. На рис. 1 зображено графік
швидкості руху автомобіля. 6400 км 300 км
Скориставшись графіком:
а) опишіть, як рухався
автомобіль; Рис. 2

92
§ 11. Нерівномірний руху. Середня швидкість

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
«Гумовий двигун». Зробіть
«гумовий двигун» (див. ри­ Гумова Шайба
сунок). За допомогою олівця стрічка
закрутіть гумову стрічку Цвяшок
та покладіть котушку на
горизонтальну поверхню.
Опишіть спостережуваний
рух. Що можна «прочитати»
зі сліду олівця? Визнач­те Дерев’яна
середню швидкість руху або пластикова
котушки за час праці «гу­ котушка
мового двигуна».

Ключові терміни
Рівномірний прямолінійний рух • Рівномірний криволіній­
ний рух • Нерівномірний прямолінійний рух • Нерівномір­
ний криволінійний рух • Середня швидкість руху

ФІЗИКА І ТЕХНІКА В УКРАЇНІ


Борис Євгенович Патон (1918–2020) народився у Києві.
Світову славу йому принесли дослідження в галузі елек-
тродугового зварювання та створення зварювальних авто­
матів, які використовують у різних галузях промисловості
та будівництва.
У 1953 р. Б. Є. Патон став директором Інституту електро­
зварювання імені Є. О. Патона (Київ). Учений очолив до-
слідження, в результаті яких сформувався цілком новий
напрям у сучасній металургії, що здобув визнання в усьому світі.
Під керівництвом Б. Є. Патона створено електрошлаковий процес для під-
вищення якості іржостійких сталей, започатковано зварювання в космосі.
Учений запропонував і втілив у практику зварювання тканин людини під
час хірургічних операцій. Ця методика зберегла життя тисячам хворих і за-
раз використовується у всьому світі.
У 1958 р. Б. Є. Патона обирають дійсним членом Академії наук України,
а з 1962 по 2020 рр. учений був її незмінним президентом.

93
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
Тема. Визначення середньої швидкості руху тіла.
Мета: дослідити нерівномірний рух тіла; виміряти середню швид­
кість руху тіла на всьому шляху та на окремій ділянці шляху.
Обладнання: секундомір, вимірювальна стрічка, жолоб завдовжки
1–1,5 м, кулька, штатив із муфтою та лапкою, металевий циліндр
(або інший предмет для припинення руху кульки по жолобу),
шматочок крейди.

ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ

Підготовка до експерименту
1. Перш ніж виконувати роботу, переконайтеся, що ви знаєте
відповіді на такі запитання:
1) Який рух називають нерівномірним?
2) За якою формулою обчислюють середню швидкість руху
тіла?
2. Підготуйте обладнання:
1) Закріпіть жолоб у лапці штатива. Опустіть лапку, розташу­
вавши жолоб під невеликим кутом до горизонту.
2) У верхній частині жолоба зробіть позначку крейдою.

Експеримент
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки (див. інструкцію
наприкінці посібника).
Експеримент 1. Вимірювання середньої швидкості руху кульки
по всій довжині жолобу
Результати вимірювань відразу заносьте до табл. 1.
1. Розташуйте металевий циліндр у нижній частині жолоба.
2. Виміряйте відстань l від позначки до циліндра (ця відстань
дорівнює шляху, який долатиме кулька, рухаючись уздовж
жолоба).
94
Лабораторна робота № 1

3. Розташуйте кульку навпроти позначки, відпустить кульку, не


штовхаючи її, та виміряйте час t1, за який кулька скочується
(час від початку руху до моменту її удару об металевий циліндр).
4. Повторіть дослід ще двічі.
Таблиця 1
Середня швидкість
Час руху Середній час руху кульки
Номер Шлях
кульки руху кульки мl
досліду l, м
t, с tсер, с vсер ,=
tс сер

1
2
3

Опрацювання результатів експерименту 1


t1  t2  t3
1. Обчисліть середній час руху кульки: tсер  .
3
l
2. Визначте середню швидкість руху кульки: vсер = .
tсер
Результати занесіть до табл. 1.
Експеримент 2. Вимірювання середньої швидкості руху кульки
на частині жолобу
Результати вимірювань відразу заносьте до табл. 2.
1. Розташуйте металевий циліндр трохи нижче середини жолоба.
2. Виміряйте відстань l від позначки до циліндра.
3. Розташуйте кульку навпроти позначки, відпустить її та вимі­
ряйте час t1, за який кулька скочується (час від початку руху
до моменту її удару об металевий циліндр).
4. Повторіть дослід ще двічі.
Таблиця 2
Середня швидкість
Час руху Середній час руху кульки
Номер Шлях
кульки руху кульки мl
досліду l, м
t, с tсер, с vсер ,=
tс сер

1
2
3

95
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Опрацювання результатів експерименту 2


t1  t2  t3
1. Обчисліть середній час руху кульки: tсер  .
3 l
2. Визначте середню швидкість руху кульки: vсер = .
tсер
Результати занесіть до табл. 2.

Аналіз експериментального дослідження та його результатів


Проаналізувавши експерименти та їх результати, зробіть висно­
вок, у якому зазначте: 1) який рух ви вивчали; 2) значення якої
величини визначили; 3) які результати отримали; 4) які чинники
вплинули на точність результатів.
Порівняйте середню швидкість руху на всьому шляху із се­
редньою швидкістю руху на ділянці шляху та поясніть, чому ці
значення не збігаються.

Творче завдання
Продумайте і запишіть план проведення експерименту для
дослідження нерівномірного руху, коли швидкість руху тіла
спочатку зменшується, а потім збільшується. Ви можете запро­
понувати експеримент із використанням того самого обладнання
або запропонувати власне обладнання.

96
ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ РОЗДІЛУ 2
«МЕХАНІЧНИЙ РУХ» (частина 1)
У розділі 2 ви вивчали механічний рух та його характеристики,
дізналися про види механічного руху.

1. Ви ознайомились із деякими основними поняттями механіки.


МЕХАНІЧНИЙ РУХ
зміна з часом положення тіла або частин тіла
в просторі відносно інших тіл

Система відліку

Система координат Тіло відліку Прилад для відліку часу

Траєкторія руху
Матеріальна точка
матеріальної точки
Фізична модель тіла в умовах, за яких Уявна лінія, яку описує в про-
розмірами тіла можна знехтувати сторі точка, що рухається


Переміщення s — напрямлений відрі- Шлях l — фізична величина,
зок прямої, який з’єднує початкове яка дорівнює довжині
і кінцеве положення тіла траєкторії

2. Ви навчилися розрізняти види механічного руху.

ВИДИ МЕХАНІЧНОГО РУХУ

За формою траєкторії За характером руху

прямолінійний рівномірний

криволінійний нерівномірний

97
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

3. Ви навчилися досліджувати рівномірний рух за допомогою


графіків шляху та графіків швидкості руху.
Зв’язок між графіком
Графік швидкості
Графік шляху швидкості руху
руху
і шляхом

v l v
Швидше

е
ш
е

д
ви
ьніш O
Повільніше Ш віл t
По
O O
t t Шлях чисельно дорівнює
площі фігури під графіком
швидкості руху

4. Ви дослідили деякі механічні рухи.

Фізичні величини,
які характеризують механічний рух
Форма
траєкторії шлях l час руху t швидкість руху v
[l]=м [t]=c [ v ] = м/c

Рівномірний рух

l l
Будь-яка лінія l  = vt t= v=
v t

Рівномірний прямолінійний рух

l s l s
Пряма лінія l = s = vt t= = v= =
v v t t

Нерівномірний рух

l l1 + l2 + ... + ln
Будь-яка лінія l = l1 + l2 + ... + ln t = t1 + t2 + ... + tn vсер = =
t t1 + t2 + ... + tn

98
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ДО РОЗДІЛУ 2
«МЕХАНІЧНИЙ РУХ» (частина 1)
У завданнях 1–6, 8–9 виберіть одну правильну відповідь.
1. (1 бал) Потяг, який прямує від однієї станції до іншої, перебу­
ває у стані спокою відносно:
а) центра Землі;
б) пасажира, що сидить у кріслі вагона;
в) точок на ободі колеса вагона;
г) рейок, по яких він рухається.
2. (1 бал) Яке тіло можна прийняти за матеріальну точку?
а) м’яч;
б) слон;
в) планета Марс;
г) будь-яке, залежно від ситуацій.
3. (1 бал) Швидкість рівномірного руху — це фізична величина,
яка дорівнює:
а) добутку шляху, який подолало тіло, і часу руху;
б) відношенню часу руху до шляху, який подолало тіло;
в) половині суми початкової та кінцевої швидкостей руху;
г) відношенню шляху, який подолало тіло, до часу руху.
4. (1 бал) Які прилади вам знадобляться для вимірювання серед­
ньої швидкості руху тіла?
а) лінійка та мензурка;
б) вимірювальний циліндр і секундомір;
в) рулетка та секундомір;
г) лінійка та спідометр.
5. (2 бали) Космічний корабель протягом 20 с рухався зі швидкі­
стю 10 000 м/с. Яку відстань подолав корабель за цей час?
а) 5 км;
б) 20 км;
в) 200 км;
г) 500 км.
6. (2 бали) Потяг рухався із середньою швидкістю 40 м/с. Скільки
часу тривала подорож між двома містами, якщо відстань між
ними 624 км?
а) 1 год 34 хв; 
б) 4,2 год;    
в) 4 год 20 хв;
г) 15,6 год.
99
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

7. (2 бали) Установіть відповідність між рухом тіла в просторі (1–3)


та системою координат (А–В), яку зручніше використовувати для
визначення положення цього тіла.
1 Людина здійснює він­ А Одновимірна система А Б В
сьют-політ (winsuit — координат 1
костюм-крило) Б Двовимірна система 2
2 Катер рухається по­ координат 3
верхнею озера В Тривимірна система
3 Ліфт піднімається координат
вертикально вгору
8. (2 бали) Яка істота має найбільшу швидкість?
а) кінь, який скаче зі швидкістю 20 м/с;
б) кішка, яка досягла швидкості 45 км/год;
в) бджола, яка летить зі швидкістю 500 м/хв;
г) кашалот, який пливе зі швидкістю 10 вузлів
(1 вузел ≈ 1,852 км/год).

9. (2 бали) Пів години хлопчик їхав на велосипеді зі швидкістю


24 км/год, а потім ішов пішки 6 км зі швидкістю 4 км/год.
Визначте середню швидкість руху хлопчика.
а) 9 км/год;     
б) 14 км/год;    l, м
в) 20 км/год; 144
г) 28 км/год.
72
10. (3 бали) За графіком залежності шляху від
часу для рівномірного руху (рис. 1) визна­
0
чте швидкість руху тіла. Відповідь подай­ 80 160 t, с
те в м/с і км/год. Рис. 1

11. (3 бали) Уранці чоловік із дружиною ви­


рушили до крамниці. Вийшовши з дому,
v, м/с
чоловік вирішив піти пішки, а дружина
захотіла поїхати машиною. Рухаючись
практично з незмінною швидкістю, по­
дружжя дісталося крамниці одночасно.
Чому так могло статися? Хто з подружжя 2
подолав більший шлях? На скільки біль­ 0
5 t, хв
ший? Графіки руху подружжя подано на
Рис. 2
рис. 2.

100
Завдання для самоперевірки до розділу 2

12. (3 бали) Турист ішов гірською стежкою, рухаючись зі швид­


кістю 2 км/год, а потім повернувся до місця свого старту, ру­
хаючись зі швидкістю 6 км/год. Якою була середня швидкість
руху туриста на всьому шляху?
13. (4 бали) Використовуючи дані рис. 3, визначте, через який час
зустрінуться автомобілі.
   
vл vв vл vв

–100 –50 0 50
vл = 20 м/c vв = 54 км/год

Рис. 3
14. (4 бали) На рис. 4 наведено графік v, км/год
швидкості руху автомобіля. Визначте 100
максимальну швидкість руху автомо­
біля та весь шлях, що він подолав. 50

15. (5 балів) Автомобіль подолав 400 км. 0


0,5 1 1,5 2 t, хв
Відомо, що першу половину всього часу
руху він рухався зі швидкістю 90 км/ Рис. 4
год, а за другу половину часу руху про­
їхав 175 км. Якою була швидкість руху
автомобіля на другій ділянці шляху?
Визначте середню швидкість руху ав­
томобіля на всьому шляху. Рух авто­
мобіля на обох ділянках вважайте рів­
номірним.
Щоб виконати тренувальні тестові завдання з комп’ютерною
перевіркою, скористайтеся інтернет-підтримкою.

101
Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ І ПОВІДОМЛЕНЬ


1. Еволюція приладів для вимірювання часу.
2. Способи відліку часу. Календарі.
3. Надшвидкі потяги світу.
4. Рекорди швидкості серед живих істот і серед технічних при­
строїв. Порівняння.
5. Історія рекордів швидкості на суднах.
6. Історія рекордів швидкості на автомобілях.
7. Яким буде транспорт майбутнього.
8. Україна — космічна держава.
9. Марсіанська наукова лабораторія: марсохід «К’юріосіті».
10. Комета Чурюмова — Герасименко.

ТЕМИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


1. Вимірювання часу реакції людини на візуальний сигнал.
2. Визначення середньої швидкості руху людини під час
прогулянки.
3. Визначення середньої швидкості польоту м’яча.
4. Побудова графіків механічного руху паперового літачка
та визначення середньої швидкості його руху.

ТЕМИ НАВЧАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ


1. Рух — це життя. Розвиток транспорту: пліт — човен — судно;
повітряна куля — дельтаплан — літак; автомобіль.
2. Транспортна логістика. Розробка оптимального (за часом, відс­
танню) маршруту подорожі від вашого міста (села) до Північного
(Південного) полюса або до будь-якого іншого місця нашої пла­
нети.
3. Хто найшвидший? Порівняння швидкостей руху тварин і тран­
спортних засобів.
4. Визначення середньої швидкості руху тіл різними способами.

102
ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ УЧНІВСТВА ПІД ЧАС
ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У КАБІНЕТІ ФІЗИКИ
1. Загальні положення
1.1. У кабінеті фізики необхідно суворо дотримуватися пра­
вил безпеки та правил внутрішнього розпорядку закладу
освіти, установлених норм і режимів праці та відпочинку.
1.2. У кабінеті фізики можна перебувати тільки в присутності
вчителя / вчительки або лаборанта / лаборантки.
1.3. Про кожний нещасний випадок, що трапився під час освіт­
нього процесу, необхідно негайно повідомити вчителя /
вчительку.
1.4. Про вихід із ладу або несправність обладнання необхідно
негайно повідомити вчителя / вчительку.

2. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях


2.1. У разі травмування, нездужання тощо негайно повідомте
про це вчителя / вчительку.
2.2. У разі виникнення загоряння, пожежі тощо негайно пові­
домте про це вчителя / вчительку.
2.3. У випадку евакуації чітко виконуйте розпорядження вчи­
теля / вчительки.

3. Вимоги безпеки перед початком експериментальної


роботи
3.1. Чітко з’ясуйте порядок і правила безпечного виконання
роботи.
3.2. Звільніть робоче місце від усіх не потрібних для роботи
предметів і матеріалів.
3.3. Перевірте наявність і надійність з’єднувальних проводів,
приладів та інших предметів, необхідних для виконання
завдань.
3.4. Починайте виконувати роботу тільки з дозволу вчителя /
вчительки.
3.5. Виконуйте тільки ті завдання, які передбачені в роботі або
доручені вчителем / учителькою.

4. Вимоги безпеки під час експериментальної роботи


4.1. Працюйте лише на своєму робочому місці.
4.2. Будьте уважні й дисципліновані, точно виконуйте вказівки
вчителя / вчительки.

103
4.3. Розміщуйте прилади, матеріали, обладнання на своєму
робочому місці так, щоб запобігти їх падінню або пере­
киданню.
4.4. Під час проведення дослідів не допускайте граничних
навантажень вимірювальних приладів.
4.5. Стежте за справністю всіх кріплень у приладах і при­
строях. Не торкайтесь обертових частин машин і не
нахиляйтеся над ними.
4.6. Для складання експериментальних установок користуй­
теся провідниками з клемами й запобіжними чохлами
з міцною ізоляцією та без видимих пошкоджень.
4.7. Без дозволу не вмикайте електричне обладнання; само­
стійно не усувайте несправності електромережі й електро­
обладнання.
4.8. Складаючи електричне коло, уникайте перетину про­від­
ників; заборонено користуватися провідниками зі спра­
цьованою ізоляцією та вимикачами відкритого типу.
4.9. Джерело струму вмикайте в електричне коло в останню
чергу. Складене коло вмикайте тільки після перевірки
і з дозволу вчителя / вчительки. Наявність напруги
в колі можна перевіряти тільки спеціальними приладами
або індикаторами напруги.
4.10. Не торкайтесь елементів кола, що не мають ізоляції
й перебувають під напругою. Не виконуйте повторно з’єд­
нання в колах і не замінюйте запобіжники до вимикання
джерела електроживлення.
4.11. Користуйтесь інструментами із заізольованими ручками.
4.12. Не залишайте робоче місце без дозволу вчителя / вчи­
тельки.
4.13. Виявивши несправність в електричному обладнанні, що
перебуває під напругою, негайно повідомте про це вчите­
ля / вчительку.
4.14. Для приєднання споживачів до мережі користуйтеся
штеп­сельними з’єднаннями.

5. Вимоги безпеки після закінчення роботи


5.1. Після закінчення роботи обов’язково приберіть робоче
місце. Прибирання виконуйте тільки з дозволу вчителя
/ вчительки.
5.2. Електричне коло розбирайте тільки після вимкнення
джерела електроживлення.

104
ЗМІСТ

Розділ 1.
МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИКА
ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА
§ 1. Фізика — наука про природу. Фізичні тіла
та фізичні явища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
§ 2. Експериментальні та теоретичні методи досліджень
законів природи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
§ 3. Фізичні величини та їх вимірювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
§ 4. Поняття про різні види матерії. Будова речовини . . . . . . . . . . . . 28
§ 5. Рух і взаємодія частинок речовини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
Експериментальна робота № 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
Підбиваємо підсумки розділу 1 «Методи пізнання природи.
Фізика як природнича наука» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
Завдання для самоперевірки до розділу 1 «Методи пізнання
природи. Фізика як природнича наука» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Теми рефератів і повідомлень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
Теми експериментальних досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
Теми навчальних проєктів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48

Розділ 2.
МЕХАНІЧНИЙ РУХ
§ 6. Механічний рух. Відносність руху та спокою . . . . . . . . . . . . . . . 50
§ 7. Траєкторія руху. Шлях. Переміщення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56
§ 8. Рівномірний рух. Швидкість руху . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
§ 9. Учимося розв’язувати
задачі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
§ 10. Графіки рівномірного руху . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
§ 11. Нерівномірний рух. Середня швидкість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Лабораторна робота № 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
Підбиваємо підсумки розділу 2 «Механічний рух» (частина 1) . . . . . 97
Завдання для самоперевірки до розділу 2 «Механічний рух»
(частина 1) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
Теми рефератів і повідомлень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102
Теми експериментальних досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102
Теми навчальних проєктів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102
Інструкція з безпеки для учнівства під час проведення занять
у кабінеті фізики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

105

You might also like