Тема уроку. Змочування. Явище капілярності.

Мета уроку: з’ясувати явище змочування і капілярності;

ознайомити учнів із застосуванням явищ змочування і капілярності в
природі, техніці; розширити уявлення учнів про дані явища та їх значення
в обраній професії;
розвивати логічне мислення, допитливість, уміння самостійно
робити висновки, пізнавальний інтерес до вивчення фізики;
виховувати почуття відповідальності за виконану роботу,
самостійність, наполегливість, активність, толерантність.

Тип уроку: формування нових знань.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, скляна , парафінова
пластинки, олія, посудина з водою, сірники.

Хід уроку.
І. Організаційний момент:
- вітання;
- перевірка присутності учнів;
- повідомлення основних завдань уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Міні-вікторина: «Згадай».
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності:
Мозковий штурм (створення проблемної ситуації).
Вказати професійну значимість навчального матеріалу.
IV. Вивчення нового матеріалу
Повідомлення учнів про результати своєї пошукової діяльності.
(Презентація проектів)
V. Закріплення вивченого матеріалу
Перевір себе.
VI. Підбиття підсумків уроку
Висновок.
VII. Домашнє завдання
Конспект; § 21,22.
ІІ Актуалізація опорних знань.
Міні-вікторина: «Згадай».
Вчитель:
На попередньому уроці ми вивчали будову та властивості рідин, їх різноманітність
та характерні властивості.
Сьогодні ми будемо вивчати важливий для вас і для вашої професійної
майстерності матеріал.
Але спочатку повторимо матеріал, необхідний для вивчення процесів, про які ми
будемо говорити.
Згадайте:
1. Які ви знаєте три агрегатні стани речовини?
(Речовини бувають тверді , рідкі і газоподібні.)
2. Рідина проміжний стан між чим і чим?
3. Які властивості рідин є характерні і для твердого тіла?(Зберігає об’єм,
утворює поверхню, має певну міцність на розрив).
4. Які властивості рідин є характерні і для газів? (набуває форми посудини, в
якій міститься).
5. Що таке поверхневий натяг рідини?
6. Які сили створюють поверхневий натяг рідин? ( Сили молекулярної
взаємодії).
7. Від чого залежить поверхневий натяг? (Від температури).
8. Як саме? (Із збільшенням температури натяг зменшується).
9. Якою літерою позначаємо поверхневий натяг?
10.За якою формулою його знаходимо?.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.
Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчення теми: «Властивості газів, рідин і
твердих тіл» і познайомимося ближче з відомими вам із сьомого класу явищами, а
якими саме ви зараз мені і підкажете.
А зараз логічне завдання:
1) перед вами стіл із мокрими плямами і три серветки, виготовлені із шовку, шерсті
і ситцю. Якою серветкою ви скористаєтеся? Чому? Які фізичні явища ви при цьому
враховуєте?
2) Дослід: вчитель бере дві губки(одна нова, а інша деякий час лежала в олії) в одну
посудину кладе чисту губку: вода зникла, коли покладемо іншу губку вода не
зникне. Чому?
Як називається це фізичне явище?
ІV Вивчення нового матеріалу.
Отже запишемо тему сьогоднішнього уроку(на слайді).
 План уроку.
1. Змочування.
2. Капілярні явища.
3. Роль змочування у природі і техніці.
4. Роль капілярних явищ у рослинному світі.
5. Капілярні явища в організмі людини.
6. Роль змочування і капілярних явищ в обраній вами професії.
Учитель. Різні рідини поводять себе по різному на одній і тій самій твердій
поверхні; і в той же час, поведінка однієї і тієї самої рідини залежить від того,
з яким тілом вона стикається.(картинки, відеофрагмент)
Евристична бесіда.
Про рідину, яка розпливається по твердому тілу, кажуть, що вона змочує дане
тіло. Про рідину, яка не розпливається, а стягується в краплю, говорять, що вона не
змочує дане тверде тіло.
Запитання: Які приклади змочування і незмочування ви можете навести?
На межі дотику твердих тіл із рідинами спостерігаються явища змочування,
які полягають у викривленні вільної поверхні рідини біля твердих стінок посудини.
Поверхня рідини, викривлена на межі називається меніском. Лінія, вздовж якої
меніск перетинається з твердим тілом, називається периметром змочування.

Учитель . Явище змочування характеризується крайовик кутом між

поверхнею твердого тіла і меніском у точках їхнього перетину.

Рідина називається змочувальною, якщо крайовий кут гострий ( 00<θ<π/2 ).

Для рідин, які не змочують тверде тіло, крайовий кут-тупий : (π/2 <θ<π).
Якщо сили притягання між молекулами твердого тіла й рідини більші, ніж
сили притягання молекул рідини одна з одною, то буде спостерігатися явище
змочування.
Якщо молекулярне притягання в рідині більше за притягання молекул рідини і
твердого тіла, рідина не змочує твердого тіла.
 Учитель.
На сьогоднішній урок ви по групах готували прості демонстрації прошу вас
показати, що ви приготували.
Дослід № 1.Учень 01.На тонкій пружині до динамометра, горизонтально
підвішена скляна пластинка.
Знизу під пластинку підносимо посудину з водою. Потім пластинку повільно
піднімаємо вгору. Спочатку пластинка не відривається, а коли це відбудетися то на
ній залишається тонкий шар води, тобто пластинка змочується водою. Значить,
розрив відбувається не в місці дотику молекул води з молекулами скла, а там, де
молекули води дотикаються одна до одної.
Дослід №2.
Беремо посудину з водою. Опускаємо у воду пластинку із парафіну, апотім
виймаємо її. Пластинка суха.Якщо в цю саму посудину зануримо пластинку із скла –
вона буде мокрою.
Який висновок? Вода не змочує всі жирні поверхні.
Дослід №3.
Візьмемо посудину з водою. Аркуш паперу опускаємо в посудину з водою.
Висновок? Вода змочує папір.
Аркуш паперу опускаємо в посудину з олією, а потім в посудину з водою.
Який висновок? Жирні тіла не змочуються водою.
Дослід № 4 . Нальємо воду у тарілку і покладемо на воду 4 сірники так, щоб
вони утворили квадрат. Доторкнемося до поверхні води в середині квадрата
дротиною, змоченою мильним розчином. Ми бачимо, що сірники відпливли один
від одного в різні боки. Тому що мильні розчини гарно змочують воду,
розпливаючись по всій поверхні.
Капілярні явища.
Учитель.(слайд)
Вузькі циліндричні трубки із діаметром близьким міліметру і менше
називаються капілярами.
Явище підняття рідини в капілярах називається капілярністю.(слайд)
Дослід № 1 .
У воду занурити два капіляри різного діаметра.
Що бачимо?(Вода піднімається на різну висоту, але вище рівня води в
посудині).(слайд)
Дослід№2.
Капіляр занурити в посудину з олією.
Висновок? (Опускання рідини нижче від її рівня в посудині).
Звідси випливає формула.(Виведення з допомогою мультимедійного
проектора).
 P= = = Формула Лапласа.

Рідина піднімається доти, доки гідростатичний тиск: р= стовпа

рідини висотою h не компенсує додатковий лапласівський тиск.

висота підняття рідини в капілярі є обернено пропорційна до радіуса

капіляра і до густини рідини.

Учитель: Явища змочування і капілярності поширені в природі, техніці,
побуті. Вони відіграють важливу роль у найрізноманітніших процесах. Про що зараз
ви і зробите свої короткі виступи.
(презентація : «Роль змочування у природі і техніці.»).
Учень1:
Роль поверхневих явищ у природі різноманітна. Наприклад, поверхнева плівка
води для багатьох організмів є опорою при русі. Така опора руху зустрічається у
дрібних комах, павукоподібних. Найбільш відомі водоміри, які спираються на воду
тільки кінцівками широко розставлених лапок.

Лапка вкрита соскоподібним нальотом, не змочується водою, поверхневий шар

води прогинається під тиском лапки, утворюючи невелику заглибину. Подібним
чином рухаються берегові павуки деяких видів, але їхні лапки розміщуються не
паралельно. Ставковий водомір дуже чутливо реагує на забруднення води. Якщо
у водоймище потраплять мийні засоби - детергенти, то це призведе до того, що
комаха не зможе утримуватися на поверхні, оскільки зменшиться поверхневий
натяг води. Нафтопродукти також ускладнюють рух водоміра - тоді він не ковзає,
а ледве пересувається.

Деякі тварини, що живуть у воді, але не мають зябер, підвішуються знизу до

поверхневої плівки за допомогою не змочуваних щетинок, які оточують їхні
органи дихання. Таким способом користуються личинки комарів.

Пір’я і пух водо плаваючих птахів завжди щільно змащені жиром, який
виділяється особливими залозами, що пояснює їхню незмочуваність. Товстий шар
повітря, що знаходиться між пір’ям у таких птахів, не тільки захищає їх від втрати
тепла, але й суттєво збільшує запас плавучості подібно до рятувального жилета.
Воскоподібний наліт на листках перешкоджає потраплянню вологи в
мікроканали, які виконують роль дихальних шляхів рослини.
 Таку ж водонепроникну функцію виконує соскоподібний наліт у солом’яної
покрівлі, копиці сіна.
Учень 2 «Ефект лотоса».
Вагому роль у явищі змочування відіграє й структура поверхні. Шорохуватий,
горбистий або пористий рельєф може поліпшити змочування. Згадаємо наприклад
губки й махрові рушники, які добре вбирають воду. На цьому заснований так званий
«ефект лотоса». Лотос шанується на сході як символ чистоти: його пелюстки завжди
вважаються сухими і білосніжними. Тому що вони мають соскоподібний нальот.
Це явище використовується в промисловості для створення супергідрофобних
самоочисних покриттів і фарб.
Учень 3. ( флотація)
На різному змочуванні речовин ґрунтується явище флотації, яке
використовують для збагачення бідних руд, тобто зменшення порожньої породи.
Флотація полягає в розділенні змочуваних і не змочуваних порошків на підставі їх
вибіркового змочування різними рідинами
Явище змочування необхідно враховувати і при конструюванні космічних
кораблів. Справа в тому, що в стані невагомості змочувальна рідина утворює велику
краплю в середині посудини. Тому матеріал стінок і форму паливних баків
необхідно вибирати так. Щоб паливо утримувалося поблизу отворів, через які
відбувається його перехід до двигуна.
(Презентація: «Капілярні явища в рослинному світі»).
Учень 4.
Більшість рослинних і тваринних тканин пронизані великою кількістю
капілярів. Саме в капілярах і відбуваються основні процеси, пов’язані з диханням і
живленням організму, уся складна хімія життя тісно пов’язана з дифузійними
явищами. Стовбури дерев, гілки та стебла рослин пронизані величезною кількістю
капілярних трубок, по яких поживні речовини піднімаються до найвищих листочків.
Коренева система рослини закінчується найтоншими капілярами-ниточками. І сам
грунт – джерело живлення для кореня – можна уявити як сукупність капілярних
трубочок, по яких залежно від структури й обробки швидше або повільніше
піднімається до поверхні вода з розчиненими по ній речовинами. Саме явище
капілярності необхідно враховувати в сільському господарстві. Зменшуючи діаметр
капілярів шляхом ущільнення грунту, збільшують прилив води до поверхні, до зони
випаровування і тим самим прискорюють висушування грунту, а розпушуючи її і
руйнуючи тим самим систему грунтових капілярів, затримують приплив вологи до
зони випаровування й уповільнюють висушування грунту. Висота підйому води
тим вища, чим менший діаметр. Звідси робимо висновок, що для збереження вологи
грунт треба перекопувати, а для осушення – трамбувати.
( Презентація: «Кровоносні судини»).
Учень 5.
 Усе тіло людини пронизане кровоносними судинами. За будовою вони не
однакові. Артерії – це судини, по яким рухається кров від серця. Чим більша
відстань від серця, тим менший діаметр артерії. Маленькі артерії розпадаються на
капіляри. Їхні стінки утворені одним шаром плоских клітин. Крізь стінки капілярів
речовини, розчинені в плазмі крові. Проходять у тканинну рідину, а з неї
потрапляють у клітини. Продукти життєдіяльності клітин проникають крізь стінки
капілярів із тканинної рідини в кров. Якщо всі капіляри організму людини
розмістити в одну лінію, то нею можна оперезати земну кулю два з половиною рази.
Учень6.
«Змочування і капілярність у моїй професії»
Вчитель. Хочу звернути вашу увагу на значимість даної теми в обраній
вами професії, будьте уважними і в кінці уроку вам треба буде дати відповідь на
запитання.
Ферменти відіграють важливу роль при виробництві харчових продуктів, їх
зберігання та кулінарній обробці. Від дії ферментів залежить якість продуктів. Вони
можуть впливати позитивно( при засолюванні оселедця смак і запах покращується,
при квашенні овочів також), негативний вплив: потемніння яблук, картоплі. Щоб
запобігти цьому яблука піддають тепловій обробці, а картоплю замочують у воді.
Овочі – життєво необхідні продукти харчування. Свіжі овочі містять від 65 до 95 %
води.
Розглянемо як саме впливає змочування і капілярність на них.
Деякі овочі наприклад хрін замочують у воді, якщо в’ялий. Аналогічно і
бобові.
У сучасній українській кухні багато страв готують з грибів. А чи знаєте ви,
що деякі гриби необхідно замочувати в воді пластинчасті: наприклад – лисички,
сироїжки, опеньки, печериці. Це роблять тому, що ці гриби не змочувані. Але є види
грибів, які ні в якому разі неможна замочувати на довгий час, до таких відносяться –
губчасті білий, бабка, маслята.
Явище капілярності відіграє велику роль при заморожуванні і
розморожуванні продуктів, а також при маринуванні. При розморожуванні ми
намагаємося максимально відновити попередні властивості продуктів і мінімально
втратити поживні речовини.
Рибу та морепродукти розморожують у воді, щоб не втратили вологи. М'ясо
навпаки не розморожують у воді, тому що в результаті явища капілярності до води
переходять вітаміни і мінеральні речовини.
Під час виготовлення напівфабрикатів із м’яса необхідно знати таке: під час
відбивання дошку необхідно змочувати холодною водою, для того щоб дерево не
поглинало м’ясний сік. Січену натуральну і котлетну масу обов’язково вибивають з
метою збагачення її повітрям, при цьому вироби стають пухкими.
 Наша кухня багата виробами з тіста. Основним показником якості тіста є
пористість. Пористу структуру і збільшення об’єму тіста досягають його
розпушуванням, для цього використовують – соду, дріжджі.
Є деякі секрети для тіста:
-при відлежуванні тіста необхідно накривати мокрою
серветкою, щб не завітрювалося;
- листи для тортів і тістечок вкладають на деко, змочені
водою, а на поверхні роблять проколи, щоб пари, які утворюються при випіканні
не деформували виробів;
- слойоне тісто не змазують ні водою ні яйцем тому, що
жировий слій розтоплюється і ізолює всі інші слої і не відбувається випаровування;
- велике значення має температура випікання: перші 20 хв
вона повинна бути високою, щоб водяні пари швидко нагрілися, потім температуру
знижають щоб утворилася кірка і пари не виходили. А вироби були пухкі .

Закріплення нового матеріалу.

1)Чому навесні ущільнюють орну землю, а в зимово-осінній період
розпушують? ( для зменшення або збільшення випаровування).
2) Як зберегти вологу грунту в умовах спекотного літа?( Частіше зпушувати
землю руйнуючи при цьому її капілярність.
3) Загадка : «Їду, їду – нема сліду». Чому на воді не залишається сліду? ( На
молекули води на поверхні рідини діють сили поверхневого натягу. У результаті
їхньої дії поверхня рідини вирівнюється.)
4) Приказка: «Упадеш у воду - сухим не вийдеш». Чому? Що треба зробити, щоб
шкіра у воді не намокла? (Вода гарно змочує шкіру. Щоб цього не було необхідно
натерти її речовиною, що не змочується водою).
5) «Як з гусака вода». Чому вода з гусака зкочується? ( Пір’я гусака змащене
жиром, тому воно не змочується водою.)
6) Яку роль в житті рослин відіграє восковоподібний наліт на поверхні листків?
7) Як пояснити водонепроникність солом’яної крищі?.
Підсумок уроку.
Учитель.
При вивченні природних явищ, поведінки тварин і людини можна знайти
багато практичних і цікавих явищ. Сьогодні на уроці ми розглянули лише декілька.
Ця тема широка і має для вас велике значення як у повсякденному житті так і у
вашій професії безпосередньо. Звичайно за один урок пізнати всього неможливо.
Якщо у когось з’явився інтерес то ви можете більше знайти в книгах або в Інтернеті.
Домашнє завдання.
Опрацювати параграфи 21,22.