Тема. Вода.

Мета: ознайомити дітей зі значенням води в житті людини, про кругообіг

води, формувати уявлення дітей про значення прісної води для живих
організмів, дослідити де знаходиться прісна вода у природі
поглиблювати знання дітей про одну з найпоширеніших речовин у природі
— воду, про різні стани води; формувати уявлення дітей про роль та цінність
води для всього живого;

- розвивати логічне мислення, мовлення; розвивати спостережливість, уміння

робити висновки;

- виховувати бажання постійно поширювати свій обсяг знань, почуття любові

та дбайливого ставлення до природи, виховувати бережливе ставлення до
прісної води, виховувати допитливість.

Обладнання: краплинки – капітошки з цікавими фактами про воду,

крапельки та хмаринки (для рефлексії), картинки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форми роботи: розповідь, бесіда
Методи роботи: словесний, наочний

Хід уроку
1. Організація класу
1.1. Перевірка готовності до уроку
- Доброго ранку!
Перевірте, сьогодні вам на уроці знадобиться зошит, підручник, щоденник та
пенал. Пам`ятаємо про правило піднятої руки. Покажіть, як правильно
потрібно піднімати руку. Молодці!
1.2. Перевірка постави
- А як правильно тримати спинки?

1.3. Привітання. Ранкове коло.

Учитель пропонує дітям показати свій настрій. (Діти показують відкриті

долоньки, якщо гарний настрій; ручки стиснуті в кулачки, якщо настрій
поганий.)

2. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів та опорних знань

2.1. Узагальнення спостережень за змінами в природі
Хвилинка синоптика
— Яка зараз пора року? ( Осінь) — Який місяць? (Листопад)
— Яке число?( 9)
 - А яке свято сьогодні відзначають? Так на наступному уроці ми
поговоримо про це детальніше.
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба? (Ясне, вкрите хмарками, похмуре)
— Яка температура повітря?
– Чи були опади, коли ви йшли до школи? Які саме? (Дощ, сніг, град, туман)
— Чи є вітер? (Сильний, помірний, слабкий)
3. Оголошення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної
діяльності учнів
3.1. Мотивація навчальної дільності. Вправа «Очікування»
Вчитель: Чого ви очікуєте від цього уроку? (Чогось незвичного, цікавих
завдань, почути важливу для себе інформацію)
– Ким би ви хотіли бути на уроці ? (Дослідниками, науковцями, вченими,
інформаторами, звичайними учнями)
– Щоб ви хотіли робити на уроці? (Мислити, шукати відповіді, спостерігати,
робити висновки)
– Як для цього треба працювати? (Творчо, дружно, уважно, швидко)
3.2.Вправа «Криголами»
Махніть рукою ті, хто любить відпочивати на березі річки?
Плесніть в долоні, хто з вас був на морі?
А тепер попрошу встати тих, хто любить прогулянки під парасолькою.
Тупніть ті, кого не лякає туман, і хто любить гуляти в такий день?
А хто з вас любить, коли падає сніг?
А тепер встануть ті, хто пив воду з криниці.
Підморгніть мені ті, хто любить мінеральну воду.
Хто любить чай? Каву? Лимонад?

-Яке поняття об’єднує всі ці питання? (вода)

3.3. Повідомлення теми уроку. Завдання уроку:

– Сьогодні ми будемо розмовляти про головне багатство нашої Землі. Як Ви
думаєте що це?
- Вода.
- Що ми можемо дізнатися про воду?
1. Дізнаємося про роботу води в природі, поговоримо про її значення для
всього живого
2. про те, що воду потрібно охороняти та бережливо ставитися до неї
3. в яких станах перебуває вода
4. солона і прісна вода

4. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

4.1. Розповідь учителя

Вода – найпоширеніша речовина в природі.

Де можемо зустріти воду? – в річках, озерах, морях, океанах, ґрунті,

повітрі, організмах рослин, тварин і людини. Вода на Землі знаходиться в
безперервному русі, бере участь у безлічі процесів, що відбуваються в
неживій і живій природі.

Кругообіг води виконує величезну роботу: він перерозподіляє тепло і

вологу між різними ділянками Землі, здійснює обмін мінеральних речовин,
змінює рельєф земної поверхні. Це одне з природних явищ, яке пов’язує
природні компоненти Землі в єдине ціле. Вода в природі «працює»
безперервно вдень і вночі, взимку і влітку, переносить різні речовини (пісок,
глину, вапняк, солі та ін.) з однієї ділянки земної поверхні на інший.
Внаслідок цього утворюються яри, ущелини, печери. Ущелини, яри, печери –
це такі форми поверхні суші, які утворилися в результаті руйнівної дії води
(річок, дощової води і т. п.) протягом певного часу.

4.2.Вправа – руханка «Броунівський рух»

Учасники хаотично рухаються по кімнаті. Завдання: знайти краплинки –
капітошки з цікавими фактами про воду і зачитати їх.

- Ми знаємо, що Капітошка – це краплинка. А краплинка це маленька

частинка чого? (учні дають відповідь - води).
Капітошка підготував для вас цікаві факти про воду.

 Перші живі організми на Землі виникли у воді!

 Одним з найводянистіших продуктів є кавун, він складається на 93% із
води.
 Наш організм складається з води більш ніж на 70%.
 Людина без води може прожити не більше 5 днів.
 У середньому, наш організм потребує 1,5 – 2 літри рідини в день.
 Найчистіша вода знаходиться у Фінляндії.
 Гаряча вода має здатність замерзати швидше, ніж холодна.
 Близько 80% всіх захворювань передаються через воду.
 У води є своє свято. 22 березня світ відзначає день водних ресурсів.
Читання цікавинок дітьми.

5. Осмислення, узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок

учнів
5.1. Робота з підручником ст.29
 Ознайомтесь самостійно з абзацами крім останнього. Про що Ви
прочитали? Так і справді подивіться на наш глобус, більша його частина
блакитного кольору, завдяки воді нашу планету і називають блакитною.
Земля – єдина з планет Сонячної системи, де є вода. Води багато, але більшу
її частину становить солона вода морів і океанів, яка не придатна для
споживання людьми, а людям потрібна прісна вода (не солона)

5.2. Розв’язування проблемних ситуацій

— А чи знаєте ви, що краплинка води володіє мистецтвом перетворення?

Вона, як справжня чаклунка, може змінюватися: то швидко біжить у потічку,
то падає на землю, виблискуючи холодними витинанками-крижинками, то
піднімається у повітря у вигляді пари. Сьогодні вона плаче дощем, а на
завтра скресла могутньою кригою. Змінився настрій — вкрила землю рясним
туманом. Така маленька й така необхідна для всього живого. Хто ж ця
чарівниця?

— Як потрібно ставитися до води?

5.3. Слухання й обговорення оповідання «Де береться краплинка?»

Бігала Оленка по льоду. Падали сніжинки. Ніби плавали в повітрі. Одна

сіла на рукав. Дивиться Оленка на пухнасту сніжинку. Шестикутна зірочка,
така красива, блискуча. Ніби казковий майстер вирізьбив її зі сріблястої
платівочки. Наблизилась Оленка до сніжинки. Дивиться, милується нею. І
бачить диво: сніжинка стала краплиною води.

Запитання до дітей:

— Яке диво могла побачити Оленка? (Сніжинка стала краплинкою води.)

— Де ж поділась сніжинка?

— А на що може перетворитися краплинка зимою? (На сніг, лід, бурульку,

іній, крупу.)

У природі вода перебуває у трьох станах: рідкому – вода, твердому- сніг та

лід, газоподібному – водяна пара.

5.3. Гра «Який стан води?»

— Вода — справжня чарівниця. Вона вміє перетворюватися та змінюватися.

Відгадаймо, на що?

1. У вогні не горить,
У воді не тоне. (Лід — твердий.)
2. І не борошно, а білий,
І не вата, а м’який,
І, як дзеркало, блискучий,
Покриває гори-кручі,
Застеляє землю вкрай,
Щоб був гарний урожай,
Що це буде? Відгадай! (Сніг — твердий.)

3. З високості, мов сльозинки,

Линуть вниз дрібні краплинки,
З льоту, навкіс, напрямки
Дзвінко б’ються об шибки.
Об’єднавшись у струмочки,
Заливають всі куточки.
Їх багато, не злічити.
Як краплинки звуться, діти? (Дощ — рідкий.)

4. Влітку з неба, мов зернинки,

Впали білі горошинки. (Град — твердий.)

5. Снігуронька дихне, мереживо ясне

Простелить по землі, повісить на гіллі.
А сонечко погляне —
Мереживо й розтане. (Іній — газоподібний.)

Примітка. За необхідності слід пояснити дітям, що іній — це пара, що під

час замерзання перетворюється на дрібні кристалики.

— Щоб вам було зрозуміло, як вода переходить у різні стани, пограймось.

(Учитель називає воду в різних станах. Діти зображують різні стани,
тримаючись за руки: твердий стан — міцно тримаючись за руки; рідкий
стан — торкаючись ліктями; газоподібний — руки вільні.)

5.4. Узагальнююча бесіда «Як берегти воду?»

— Ви вже багато знаєте про воду. Вода — це життя. Без води життя гине —
в’яне квітка, страждає звір, бо хоче пити, замовкає пташка. Усе живе на землі
потребує води. Кожна її крапля є коштовним даром природи. Вода напуває
землю, а земля годує людину. Крапелька надіслала нам вірша. Послухайте
його уважно.

На світі законів багато,

Я нагадаю один:
Щоб море не висихало,
Потрібно багато краплин.
— Як ви вважаєте, чи може закінчитися вода у морі?
— Що ж потрібно робити, щоб вода не зникала?

— Як же нам берегти воду?

— Берегти воду, діти,— це економно її витрачати. Це не означає, що не слід

умиватися, купатися, варити їсти, пити чай. Але не потрібно забувати вчасно
закрити кран, бо краплинка до краплинки — і утворюються озерце, річка,
море.

— Послухайте, що можуть говорити крапельки води, коли кран не

зачинений.

Джерельце всохло, струмок заслаб,

А ми із крану —
Крап, крап, крап.
Міліють ріки і моря,
Не витрачайте водичку
Дарма.

— Запам’ятайте, діти: чистої води мало, її потрібно берегти, не

забруднювати.

5.5. Самостійні роботи з підручником

5.6.Руханка «Тропічний дощ»
Хід гри: Діти разом із вчителем створюють ефект дощу, що спочатку набирає
сили, переходячи в зливу з градом, а потім вщухає.
— Чи знаєте ви, який тропічний дощ?
— Піднімається вітер (потираємо руки).
— Падають перші краплини дощу (клацаємо пальцями).
— Почалася злива (плескаємо долонями по стегнам).
— Злива перетворилася на бурю (тупаємо).
— Ось буря стихає (плескаємо долонями по грудині).
— Стихає злива (плескаємо долонями по стегнам).
— Закінчується дощ, падають останні краплі (клацаємо пальцями).
— Шумить тільки вітер (потираємо долоні).
— Австралійський дощ скінчився. Сонце! (Діти піднімають руки вгору).
5.7. Гра «Павутинка»
– Уявіть, що ви рослини, тварини, люди якихось професій. Чи потрібна вам
вода? Для чого? Наприклад, я – кухар. Вода мені потрібна для приготування
страв та миття посуду.
Я – квітка. Вода мені потрібна, бо я хочу пити.
Я – дерево. Вода мені потрібна, бо вона дає мені поживні речовини.
Я – ряска. Я живу у воді. Я – пташка. Я хочу пити.
Я – рибка. У воді я дихаю Я – дельфін. Я живу у воді.
Я – мама. У воді я перу білизну.
Я – бабуся. У воді я розчиняю сіль, цукор, оцет, щоб консервувати овочі та
фрукти.
Я – шофер. Водою я мию машину.
Я – аптекар. За допомогою води я роблю ліки.

– За що ми можемо подякувати водичці? ( за те, що вона дає життя, а без

води усе загине)

- Отже, воду потрібно охороняти, берегти, не забруднювати,

використовувати дбайливо.

6. Підсумок уроку. Рефлексія

I. 6.1. Закріплення вивченого матеріалу.
Вправа Сигнал (на правильну відповідь діти піднімають зелену цеглинку
лего, на хибну – червону)
 Сніг – це рідкий стан води (червона)
Вода може перебувати у 4 станах (червона)
 Вода текуча (розтікається) (зелена)
 Вода не має власної форм (зелена)
 Вода безбарвна (зелена)
 Вода прозора(зелена)
 Газоподібний стан води – це пара( зелена)

6.2. Що слід нового запам’ятати?

– У вас на столах лежать крапельки і хмаринки, якщо урок був пізнавальним і
корисним для вас, покажіть крапельку. Якщо урок був для вас не цікавим, і
ви нічого нового не дізналися, покажіть хмаринку.

– Закінчився наш урок. Піднялись на один крок.

Стали трішки ви мудріші. Про водичку взнали більше.
Що бува вона тверда, а не тільки лиш рідка.
Може й парою ставати, й людям всім допомагати.
Дуже всім вона потрібна
Адже в світі без води – НІ ТУДИ І НІ СЮДИ!

7. Домашнє завдання
1)Опрацювати с.29, 30; 2) творче завдання: написати казку про пригоди
Краплинки.