Вивчення фізичних

характеристик свого
тіла
Мета: вивчити фізичні характеристики
тіл.
План:
• Що в науці називають фізичним
тілом
• Основні характеристики
фізичного тіла
• Вимірювання довжини, висоти та
ширини тіла
• Способи визначення об’єму тіла
• Густина тіла та її обчислення
• Визначення маси тіла
• Висновок 2
o Що в науці називають фізичним
тілом

• Коли ми чуємо слово «тіло», то здебільшого

згадуємо живих істот: людину чи тварину. Од­
нак воно має набагато ширше значення.

Тілом у науці називають все живе та неживе,

що створили природа або людина. Птах і
рослина, маленька комаха і великий слон, ти
сам, буди­нок, у якому ти живеш, хмари на небі,
автомобіль – усе це приклади фізичних тіл.

Отже, фізичні тіла – окремі частини

навколишнього світу, створені природою або
людиною. Оскільки тіла є частина природи, то
вони можуть належати до живої та до неживої
природи.

3
o Основні характеристики
фізичного тіла
Як видно, тіла дуже різноманітні. Для зручності
зіставлення, порівняння, вивчення та використання тіла
розрізняють за різними характеристиками (ознаками).

• Основними характеристиками
фізичних тіл є:
колір;
лінійні розміри:
довжина [l]
висота[h]
ширина[a]
маса [m];
форма;
об'єм [V];
густина [ρ].
Їх мож­на виміряти, використовуючи певні
вимірювальні прилади або здійснивши певні
розрахунки. Кожна з характеристик тіла має свої
одиниці вимірювання.
4
o Вимірювання довжини, висоти
та ширини тіла

• Історично склалося так, що майже в кожній країні

світу існува­ли свої одиниці вимірювання довжини.
Вони особливо були поширені поки не існувало
спеціальних приладів, тобто еталонів для
вимірювання довжин та відстаней. Наприклад, в
Англії і США й донині довжину тіл вимірюють у:

дюймах [з голландської – великий палець]: ≈25,4 мм;

футах [з англійської – ступня]: = 12 дюймів, або

30,48 см.
довжину шляхів вимірюють у:
сухопутних милях (1609 м);
морських милях (1852 м).

5
• Тривалий час на території України користувалися
такими цікавими одини­цями вимірювання довжини:

точка – 0,25 мм;

лінія – 10 точок, або 2,54 мм;
вершок – дорівнювала фаланзі вказівного пальця:
4,45 см;
п’ядь – складала відстань між розтягненими
вказівним та великим пальцями: = 4 вершка, або
17,78 см;
лікоть – довжина ліктьової кістки людини: 38-46 см;
аршин: 16 вершків, або 71,12 см; існувала планка
такої довжини для вимірювання відрізів тканин;
сажень: існувала жердина такої довжина, як 3
аршини = 7 футів = 2,1336 м; також існувала махова
сажень (у розмах обох рук: 1,76 м) та коса сажень
(відстань від п’ятки до кінця піднятої з іншого боку
руки: 2,48 м); так міряли землю, кількість дров
тощо;
верста: 500 сажнів, або 1066,8 м; до ХХ ст.
вимірювали відстані між населеними пунктами у
межових верстах – 1000 сажнів, або 2,1336 км;
стара російська миля (7468 м).
6
o Способи визначення об’єму тіла

• Кожне тіло має об'єм – міру, яка показує скільки

простору займає фізичне тіло.

Об'єм тіла прямокутної форми визначають,

перемноживши значення його довжини, ширини і
висоти.

Тобто:
V = l · a · h [м3]

• Вимірю­ють об'єм тіла в метрах кубічних (м3),

сантиметрах кубічних (см3) або літрах (л) чи
мілілітрах (мл). Літр – це об’єм куба зі стороною 10
см (10 см · 10 см · 10 см = 1000 см3). Об'єм тіла
можна також визначити, зануривши його у воду. Він
дорівнюватиме об'єму витісненої тілом води.

7
o Густина тіла та її обчислення

• Якщо покласти на різні шальки терезів дві кульки –

залізну та де­рев'яну, що мають однакові розміри,
терези вийдуть з рівноваги. Шалька із залізною
кулькою опуститься, а з дерев'яною підніметься. Це
тому, що маса залізної кульки більша, ніж де­рев'яної.
Отже, металева кулька важча за дерев'яну. Те, що дві
однакового розміру кульки мають різну масу,
пояснюється різною густиною заліза та деревини.

Щоб обчислити густину, потрібно значення маси

тіла поділити на значення його об'єму. Одиниці
вимірювання густини кілограм на метр кубічний
(кг/м3) або грам на сантиметр кубічний (г/см3).
Тому густина – це співвідношення маси тіла до його
об’єму.
ρ = m / V [г/см3, кг/м3]

8
o Визначення маси тіла

• Масу тіл визначають за допомогою зважування. Для

цього використовують прилади, що мають назву
терези. За призначенням розрізняють терези зразкові
(для перевірки гир), лабораторні та загального
призначення.
• Нині еталоном маси є кілограм. Тож одиницею
вимірювання маси є кілограм (кг). Міжнародний
кілограм – це платино-іридієва гиря у формі
циліндра діаметром і висотою у 39 мм. Вона
зберігається під трьома скляними ковпаками з під
яких викачане повітря.

• Також масу вимірюють тоннами (т) , центнерами (ц),

грамами (г).
1 т = 1000 кг; 1 ц = 100 кг; 1 кг = 1000 г.

9
• З розширенням торговельних зв'язків між країнами
викорис­тання різних одиниць вимірювання
створювало незручності. Тому представники різних
держав на спільному зібранні розробили єдині
міжнародні одиниці вимірювання у метричній
(десятинній) системі мір. В її основу покладена
одиниця довжини метр. Кратні й дрібніші одиниці
системи знаходяться в десятинних співвідношеннях.
На цій основі створена Міжнародна система
одиниць, що охоплює усі галузі вимірювань.

10
Дякую за
увагу!

11