Урок 21.

Штучні й синтетичні волокна

Мета уроку: сформувати в учнів поняття про штучні й синтетичні волокна на прикладі
капрону й лавсану, віскози й ацетатного шовку. Показати значення синтетичних і штучних
волокон у промисловості; порівняти властивості синтетичних, штучних і натуральних волокон;
розвивати науковий світогляд учнів; виховувати практичність і сприяти розвитку естетичного
смаку.
Очікувані результати: учні повинні визначати позитивні та негативні властивості
синтетичних і штучних волокон; учні повинні характеризувати загальні наукові й технічні
принципи одержання синтетичних волокон; хімічний склад синтетичних волокон та їхнє
застосування.
Обладнання: зразки синтетичних волокон, розчини кислот, лугів, вода, хімічні склянки.
Форми роботи: бесіда, розповідь, робота з текстом, складання схеми, повідомлення учнів,
робота з текстом.
Тип уроку: засвоєння знань, умінь та навичок..

 1. Організаційний етап

 2. Етап перевірки домашнього завдання

2.1. Фронтальне опитування за запитаннями з підручника.

2.2. Перевірка письмового завдання біля дошки.

 3. Етап підготовки учнів до активного й усвідомленого засвоєння нового

матеріалу. Мотивація навчальної діяльності.

3.1. Повідомлення теми нового матеріалу.

3.2. Формулювання разом з учнями мети і задач вивчення нового матеріалу.
3.3. Показ практичного значення вивчення нового матеріалу, мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя
Здавна для виготовлення одягу людина користувалася природними волокнами, одержуваними
з бавовни, льону, вовни деяких тварин, із ниток, що випрядає гусениця шовкопряда. Але цих
джерел недостатньо для задоволення зростаючої потреби в тканинах. Шовковичний шовкопряд
упродовж всього життя дає лише 1 г шовкової нитки, окрім того для його розведення необхідні
шовковичні дерева, певні кліматичні умови й ретельний догляд. Бавовна росте повільно, вимагає
багато світла, тепла, вологи. Тваринництво не в змозі забезпечити людство вовною в повному
обсязі. Як створити волокно штучним способом? Чому наше століття часто називають
синтетичним? Відповіді на ці та інші запитання ми спробуємо одержати на цьому уроці.

 4. Актуалізація опорних знань

Запитання до учнів
 Що вам відомо про хімічні волокна, їхню структуру й використання?

 5. Етап засвоєння нових знань

План пояснення нового матеріалу

1.Класифікація волокон. (Складання схеми, пояснення вчителя.)

Натуральними називаються волокна природного походження (рослинного або тваринного).

Хімічними називаються волокна, що були вироблені з молекулярних сполук (природних або
синтетичних).
Штучними є волокна, що одержані хімічною обробкою природних полімерів, зокрема
клітковини.
Синтетичними є волокна, що були синтезовані з низькомолекулярних сполук хімічним
способом.
2. Одержання штучних волокон. (Розповідь учителя.)
Здавна для виготовлення одягу людина використовувала природні волокна, що одержувала з
бавовни, льону, вовни деяких тварин, з ниток, випрядених гусеницею шовкопряда. Зрозуміло, що
цих джерел виявилося недостатньо, щоб цілком задовольнити зростаючу потребу в тканинах.
Гусениця шовковичного шовкопряда видавлює через вузьку протоку в’язку рідину і формує її
в найтоншу нитку, що застигає на повітрі. Отже, щоб одержати штучне волокно, треба
приготувати відповідну рідину і з неї спробувати витягти нитку.
Із цією метою бавовну обробили нітратною кислотою. У такий спосіб утворювалася
нітроцелюлоза, що при розчиненні в суміші спирту з естером давала сироподібну рідину. З цієї
рідини паличками вдавалося витягати нитки. Французький хімік Шардоне продавлював цей
розчин крізь тонкі отвори в підкислену воду. Після розведення водою утворювалися шовковисті
довгі нитки чистої нітроцелюлози.
Проте відомо, яка вогне- і вибухонебезпечна нітроцелюлоза. У плаття з такої тканини не
погодилася б нарядитися жодна модниця. Щоб уникнути цього недоліку, одержані нитки
піддавали денітрації.
 Перші зразки були дуже дорогі. От якби навчитися виробляти штучні нитки з целюлози, що
міститься в деревині, і не застосовувати при цьому дорогу нітратну кислоту.
Великим завоюванням хімії було створення саме такого способу. Цей спосіб зветься
віскозним і є одним із найпоширеніших.
Ацетатне волокно
Ацетатні волокна за багатьма властивостями перевищують бавовну, шовк, натуральний шовк,
вовну, але поступаються полікремонітрильним і поліефірним. За стійкістю до дії мікроорганізмів
ацетатне волокно перевищує природне. Тканини з ацетатного волокна добре драпіруються.
Триацетатні тканини, що піддалися термообробці є формостійкими. Основні недоліки ацетатного
волокна: електризується і має малу гігроскопічність. Ацетатні нитки використовують при
виготовленні трикотажної білизни, тканини для підбивок і штор; триацетатні нитки — платтів,
купальників. Джгутове ацетатне волокно використовують у виготовленні сигаретних фільтрів.
Віскоза
Залежно від призначення віскозні волокна виробляють у вигляді текстильних ниток або
штапельного волокна. Віскозні волокна піддають різним видам обробки і сушать. Залежно від
способу формування і обробки віскоза може бути матовою або блискучою, дуже або слабо
гується з гладкою або структурованою поверхнею.
Змінюючи зовнішній вигляд, віскозі можна надати властивостей будь-якого натурального
волокна — матова віскоза приємна на дотик подібна до бавовни, блискуча — нагадує шовк, а
віскозна тканина з потовщеннями імітує льняне домоткане полотно.
Віскоза за своїми властивостями найбільше подібна до натуральних волокон.
Переваги віскози:
• м’якість;
• шовковистість;
• висока гідрофільність;
• здатність легко і рівномірно забарвлюватися;
• здатність легко змішуватися з іншими волокнами;
• мало електризується;
• доступність і низька ціна.
Недоліки:
• зниження міцності в мокрому вигляді (тому рекомендується сухе чищення);
• втрата міцності під дією сонячного світла;
• усадка;
• схильність до гниття.
3. Властивості штучних волокон, їх застосування. (Розповідь учителя, повідомлення учнів.)
4. Виробництво синтетичних волокон. (Складання схеми, пояснення вчителя.)
Виробництво хімічних волокон ділиться на три етапи.
 I Одержання прядильного розчину (розплаву)
Шляхом хімічних реакцій різних речовин

II Формування волокна
Пропускання розчину через фільтри (кількість отворів у фільтрі — 24–36 тис.)
Розчин твердне, утворюючи тверді тонкі нитки

III Обробка волокна

Нитки промивають, сушать, крутять, обробляють високою температурою. Потім відбілюють,
фарбують, обробляють розчином мила

Вихідні матеріали для синтетичних волокон мають задовольняти вимогам і мати велику
молекулярну масу, витягнуту форму молекул, розчинятися і утворювати концентровані в’язкі
розчини або плавитися і переходити у в’язкоплинний стан.
Використовуючи різні за природою мономери і цілеспрямовано впливаючи на умови реакцій
полімеризації та на процес формування волокна з розчину (або розплаву), можна одержати
волокна з багатьма заздалегідь заданими властивостями.
Звернути увагу учнів
Якщо витрати праці на виготовлення синтетичного капронового шовку прийняти за 100 %, то
при виробленні штучного шовку вони становлять 60 %, вовни 450 %, а натурального шовку 25
000 %.
5. Властивості й застосування синтетичних волокон.
Демонстрація:
1. Витягування ниток зі смоли капрону чи лавсану.
2. Відношення волокон різних видів до розчинів кислот і лугів.
6. Порівняння властивостей синтетичних, штучних і натуральних волокон.
Лабораторний дослід № 6. Ознайомлення зі зразками натуральних, штучних і синтетичних
волокон.
Мета: дослідити та порівняти деякі фізичні та хімічні властивості різних видів волокон.
Обладнання: штатив із пробірками, нагрівальний прилад, тигельні щипці, скляні палички,
металева пластинка.
Досліджувані об’єкти: зразки різних видів волокон (бавовна, вовна, шовк (натуральний та
ацетатний), капрон, лавсан, нейлон та інші.
Хід роботи
1. Ознайомитися із зовнішніми ознаками усіх видів волокон. Звернути увагу на колір, блиск,
структуру, товщину волокон.
2. Визначити відношення всіх видів волокон до нагрівання.
3. Визначити відношення всіх видів волокон до горіння.
4. Скласти порівняльну таблицю за результатами спостережень.
 5. Зробити висновок, де зазначити загальні властивості і відмінності у досліджуваних видах
волокон.

 6. Узагальнення й закріплення знань

6.1. Бесіда.
1. Схарактеризуйте процеси одержання штучних волокон і технологічні умови їхнього
виробництва.
2. Схарактеризуйте процеси одержання синтетичних волокон і технологічні умови їхнього
виробництва.
6.2. Робота з текстом «Випиши головне».
Учні мають прочитати пропонований текст і доповнити свій
конспект у зошиті інформацією, що вони вважають за важливу.

 7. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник ________________________________________________
7.2. Індивідуальне завдання.
Підготувати повідомлення про вплив органічних речовин на здоров’я людини за темами:
1. Органічні сполуки в продуктах харчування, воді й повітрі, їхній вплив на здоров’я людини.
2. Органічні речовини в медицині.
3. Органічні речовини в будівельних матеріалах.
4. Органічні сполуки в побуті.
 Текст для самостійної роботи учнів «Випиши головне»

Тканини із синтетичних волокон

Сировиною для виробництва синтетичних волокон є гази — продукти переробки кам’яного
вугілля й нафти. У результаті складних хімічних реакцій одержують синтетичні волокна, що
відрізняються одне від одного хімічним складом, властивостями, характером горіння.
Найпоширеніші з них:
• поліефірні волокна (лавсан, кримплен й ін.);
• поліамідні волокна (капрон, нейлон);
• поліакрилонітрильні волокна (нітрон, акрил);
• еластанове волокно (лайкра, дорластан).
Застосування капрону на основі його фізичних властивостей. Види продукції на основі
капрону
1. Кордна тканина — у шинній промисловості, як каркас для виготовлення покришок,
пневматичних шин.
2. Штапельне капрон-волокно — у текстильній і килимовій промисловості.
3. Поліамід-6 — для виготовлення технічних виробів, деталей, що використовуються в
машинобудуванні, автомобільній промисловості.
4. Мононить — для виготовлення щіток комунальних машин.
5. Технічні нитки — для виготовлення технічних тканин, канатів, у рибній промисловості.
6. Текстильні нитки — у виробництві панчішних та шкарпеткових виробів.
7. Капронова смола — для виготовлення пластмасових виробів.
8. Волокнистий матеріал — для дорожнього покриття у важкодоступних районах країни.

Тканини зі штучних волокон

Віскозне волокно
Сировиною для виробництва віскозного волокна є целюлоза з деревини. Її одержують з
ялинової тріски й тирси додаючи хімічні речовини. Віскозне волокно дуже схоже на волокно
натурального шовку.
Віскозні волокна м’які, гладкі, менш міцні за натуральний шовк. Віскоза краще за бавовну
вбирає вологу, але має слабку пружність, тому тканини з віскозних волокон дуже мнуться.
Горять віскозні волокна швидко, рівно, полум’я яскраве, залишається запах паленого паперу.
Після згоряння залишається попіл сірого кольору.
Ацетатне волокно
Сировиною для ацетатного волокна є відходи бавовни з додаванням хімічних речовин.
Ацетатні волокна погано вбирають вологу, мають більшу пружність ніж віскоза, тому майже не
мнуться й добре зберігають форму. Горить ацетатне волокно дуже повільно, жовтим полум’ям,
залишаючи оплавлену кульку й кислуватий запах.