Тема. Відмінювання іменників ІІ відміни.

Родовий відмінок іменників ІІ

відміни. Стилістичне використання кличного відмінка іменників.
Мета: поглибити знання учнів особливості відмінювання іменників ІІ відміни;
з’ясувати правила вживання букв -а (-я), -у (-ю) в іменниках ІІ відміни однини в
родовому відмінку; розглянути стилістичні особливості іменників у кличному
відмінку; формувати вміння відмінювати іменники ІІ відміни та навички
правопису їхніх відмінкових закінчень; розвивати логічне мислення, увагу,
комунікативні вміння; виховувати пізнавальний інтерес

Хід уроку

I. Організаційний момент
IІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
2. Гра «Обмін іменниками»
Учні об’єднуються в 4 групи й отримують по 15 карток з іменниками, що
належать до різних відмін.
Завдання – зібрати 15 карток з іменниками «своєї» відміни; провідміняти по 1
іменнику в однині та множині, позначити закінчення.
Слова для карток:
І відміна. Стаття, неборака, мурашня, межа, тесля, листоноша, собака,
дітлашня, петиція, ораторія, інтермедія, вітрюга, махараджа, парабола, таця.
ІІ відміна. Телятко, нежить, полум’я, роздоріжжя, біль, рояль, шампунь, тюль,
дідуньо, клей, череп’я, гончар, офтальмолог, днище, фенхель.
ІІІ відміна. Розкіш, бандероль, антресоль, любов, бешамель, папороть, подорож,
ваніль, раціональність, каніфоль, фланель, мати, жовч, мігрень, заполоч.
ІV відміна. Дитя, коліща, оленя, немовля, хлоп’я, ім’я, орля, козеня, совеня,
ягня, теля, плем’я, лоша, ведмежа, пискля.
 Представники кожної групи письмове завдання виконують на дошці. Далі –
взаємоперевірка.
IІІ. Виконання практичних завдань
1. Відновлення деформованого тексту
Прочитайте текст, ставлячи іменники в потрібній формі. Визначте тип і стиль
мовлення.
Темно у (ліс). Молода струнка, яворина вкривши (коріння) оксамитовим
(мох), високо сягає рябеньким (стовбур), щоб зеленим (верховіття) осміхнутись
до блакитного (небо), скупатись у золотому (проміння), цікавим (око)
споглянути на широкий чудовий краєвид, розмовитись з вольним (вітер)…
Тихо в (ліс): повітря не дихне, ніщо не шеберхне, жодна рослинка не схилиться,
не злякає маленької (комашка). Мов усе поснуло, мов зачароване. Зате горою
йде гучна розмова (вітер) з лісовим (верховіття). Ось чутно, як несе вітер якусь
(новина) з далекого лісу, що синіє за (горбочок). Здалека чутно глухий гомін,
він наближається, дужчає, обхоплює верховіття, і здається, що кожне дерево
кожним (листочок) шепотить якесь чарівне слово, а ті (слово) зливаючись у
чудову (гармонія) лісового (шепотіння), хвилею котяться далі, завмираючи в
простір)… За першою (хвиля) котиться друга, третя…(за М.Коцюбинським)
 Знайдіть іменники другої відміни, укажіть їх рід, число, відмінок.
 Правопис яких іменників викликає труднощі?
 Поясніть правопис закінчень іменників середнього роду.
 Поставте у родовому відмінку множини іменники око, чоло, перо, коло, зло,
обличчя, плече, серце (очей, чіл, пер, кіл, зол, облич, пліч і плечей, серць і
сердець)
2. Робота над проблемним запитанням
 Чи однаковими будуть закінчення в іменниках командир, кобзар, школяр?
 Від чого це залежить? Свою думку доведіть.
3. Робота з таблицею «Групи іменників ІІ відміни чоловічого роду на -р»
Примітка: Таблиця з презентації за посиланням
https://naurok.com.ua/prezenteciya-suprovid-urokiv-ukra-nsko-movi-do-temi-
vidminyuvannya-imennikiv-193442.html )

4. «Дешифрування»
Запишіть іменники ІІ відміни чоловічого роду за поданими схемами, визначте
їх групу. Поставте їх у родовому відмінку однини

Се - - - - ар (секретар) По - - - - ир (поводир)
Ка - - - яр (каменяр) Бр - - - - ир (бригадир)
Бо - - -ар (бондар) Шк - - - яр (школяр)
Кр - - - ер (крейсер) Т- - - яр (тесляр)
М- - яр (маляр) Ак - - - - - - ор (акумулятор)
Сл - - ар (слюсар) Ст - - - - - - - - ор (стабілізатор)
Л- - ар (лікар) Тр - - - - - т ир (транспортир)
Пе - - - ар (перукар) Ко - - - - ер (комп’ютер)
К- - ар(кухар) На - - - - - ор (навігатор)
Ор - - ор (оратор) Це - - - ер (центнер)
Ш- - ер (шофер) Ге - - ар (гектар)
Кр - - - яр (кресляр) Як - р (якір)
П - - ар (пахар) Д - - р (двір)
Пл - - - - ар (плугатар) Ж - р (жир)
Ек - - - - - - - - - ор (експропріатор) М - р (мир)
Ре - - - ир (рекетир) П - - р (піар)
Ка - - - - - - - ор (калькулятор)
 Яку закономірність ви помітили?
 Чому деякі іменники мають закінчення -у?
5. Робота з підручником (таблиця «Закінчення іменників чоловічого роду ІІ
відміни в родовому відмінку однини», вправа 420 - усно).
6. «Знайди помилку»
Серед поданих іменників знайдіть ті, закінчення родового відмінка яких ужито
неправильно. Запишіть правильний варіант.
Карбованця, модуля, грама, оркестру, стовпу, тижня, трикутника, монастиря,
хору, коридора, компаса, хруща, портфеля, атому, винятка, стиля, екзамена,
супермаркета, автомобіля, товару, поштовху, синтаксису. долара, ансамблю,
характеру, спокою, квадрату, каравану, полку, електрона, циклона, синдрома,
деканату, прогреса, Лондону, Дуная, водевіля, айсберга, каменя, листопада,
папера, терміна.
 Знайдіть правила, відповідно до яких ви зробили такі висновки.
 Як ви гадаєте, чи можуть останні чотири слова вживатися в родовому
відмінку з закінченнями -у, -ю? Що при цьому зміниться? Складіть речення, які
б ілюстрували ваші висновки.
 Чи можна стверджувати, що закінчення деяких іменників другої відміни
залежить від наголосу? Доведіть (моста – мосту, стола – столу).
7. Робота з текстом (у групах)
Завдання для груп: опрацьовувати тексти, пояснити матеріал іншим
групам, ілюструючи повідомлення самостійно дібраними прикладами,
придумати й запропонувати однокласникам завдання на закріплення почутого.
І група:
У давальному відмінку іменників чоловічого роду ІІ відміни вживаються
паралельні закінчення -ові, -еві (-єві) і -у, -ю: писати дядькові (дядьку),
рекомендувати видавцеві (видавцю), порадити водієві (водію).
В окремих випадках єдино можливими є форми на -ові, -еві. Це
стосується іменників, які в родовому відмінку мають закінчення -у, -ю. У
словосполученні побажання (чиє? кому?) відділу другий іменник може
означати і адресата, і суб’єкта дії (форми родового і давального відмінка цього
слова збігаються), отже, тут потрібно використати форму із закінченням -ові.
Якщо в тексті поряд стоять кілька іменників чоловічого роду у формі
давального відмінка однини, рекомендується вживати варіативні
форми: Завтра начальникові головного управління Данилу Богдановичу
Триндирівському виповнюється п’ятдесят (О. Мірошниченко).
У місцевому відмінку іменники середнього роду з суфіксом -к-, що
називають істот, мають варіантні закінчення -ові і -у: на малятк-ові (у), на
телятк-ові (-у). Для іменників чоловічого роду – назв істот – у місцевому
відмінку характерні закінчення -ові, -еві; як варіанти виступають закінчення -у
(-ю), -і (-ї): на тесляр-еві (і), при товариш-еві (-і) (За Г. Волкотруб).
ІІ група:
В іменників чоловічого роду ІІ відміни, що означають істот, форма
знахідного відмінка однини збігається з формою родового відмінка: розпитати
секретаря, поважати друга. Іменники чоловічого роду – назви неістот –мають
у знахідному відмінку однини форму, омонімічну формі називного
відмінка: полагодити замок, дивитися телевізор.
Деякі назви неживих предметів виступають у знахідному відмінку у двох
формах, спільних із формами називного і родового відмінків: заточив олівець /
олівця, написати лист / листа. Форми з нульових закінченням є стилістично
нейтральними, а отже вживаються без будь-яких обмежень. Сфера
використання форм із закінченням -а (-я) – розмовне мовлення і мова
художньої літератури.
Таке саме стилістичне розрізнення форм знахідного відмінка властиве
тим найменуванням предметів, періодичних видань, організацій, які походять
від назв істот. Літературними є форми, спільні з називним відмінком: купити
«Запорожець», з’їсти «Наполеон». Конструкції купити «Москвича», читати
«Юного натураліста» належать до стилістично знижених (За Г. Волкотруб).
ІІІ група:
Іменники 1-ї відміни в кличному відмінку закінчуються на -о: Олено,
сестро, Микито, країно (тверда група); -е, -є: земле, доле, душе, надіє (м’яка й
мішана група); -ю: матусю, Галю (в основному пестливі іменники м’якої
групи).
Іменники 2-ї відміни утворюють кличний відмінок за допомогою
закінчень -у, -ю, -е. На -у закінчуються іменники твердої групи, власні імена
на г, ґ, х, к, деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий
(крім ж): батьку, Олегу, читачу, а також іменники діду, сину, тату. Закінчення
-ю мають іменники м’якої групи: Андрію, Василю, гаю.
На -е закінчуються іменники твердої групи (вітре, Дніпре, Петре),
частина іменників м’якої групи на -ець (хлопче, женче, шевче), іменники
мішаної групи (пісняре, газетяре, стороже).
Іменники 3-ї відміни в кличному відмінку закінчуються на -е: ноче,
радосте, Аделе.
У звертаннях, що складаються з загальної назви та імені, обидва іменники
вживаємо в кличному відмінку: панно Інно, друже Вікторе, тітко Ганно. У
звертаннях, до складу яких уходять ім’я та по батькові, форму кличного
відмінка мають обидва компоненти: Ігорю Андрійовичу, Галино Пилипівно,
Наталю Іванівно.
Кличний відмінок є не лише формою відтворення власне звертань у
діалогічному мовленні, а й неабияким засобом посилення виразності в
риторичних звертаннях (За О. Пономаревим).
8. Творче конструювання
Поставте іменники в давальному відмінку однини. Складіть з 2 виразами
речення
Поет Павло Григорович Тичина, педагог Антон Семенович Макаренко,
драматург Іван Антонович Кочерга, етнограф Климент Васильович Квітка,
гуморист-прозаїк Остап Вишня
9. Конструювання-дослідження
Запишіть сполучення слів, поставивши іменники в потрібній формі. Укажіть
відміну та відміну іменників.
Завдавати (біль, удар, прикрощі)
Зазнати (поневіряння, горе, поразка)
Жалкувати (молодість, сестра, гроші)
Одружитися (дівчина, парубок, сусідка)
Чекати (відповідь, зарплатня, товариш)
Піти (хліб, вода, сіль)
Скуштувати (борщ, сало, стусани)
Захворіти (кір, коронавірус, ангіна)
Опанувати (математика, мова, науки)
Навчатися (музика, вокал)
Сповнений (завзяття, самовпевненість, повага)
Властивий (хлопець, дівчина, українець)
Характерний (слов’яни, діти, людина)
Запобігати (неприємності, захворювання, ураження)
Докоряти (учень, однокласник, небіж)
Пришити (ґудзик, стрічка, комірець)
Читати (лист, книга, фоліант)
Позичити (хліб, сіль, цукор)
Батько був (коваль, письменник, піротехнік)
10. Конструювання-відновлення
Прочитайте речення, вживши іменники у формі кличного відмінка. Визначте
стильову приналежність висловлювання. Яку стилістичну роль виконує
кличний відмінок у поданих реченнях?
Розкажи, розкажи, любий, чорнобровий (парубок) (М.Гоголь).
Як любо каже він: “(Парася), (голубка)!” (М.Гоголь).
(Цариця)! Що ти бажаєш, чого ти хочеш, накажи мені(М.Гоголь).
Не уводь в оману, (рицар), і себе, і мене.(Гоголь).
Глянь, моя (рибонька), срібною хвилею
Стелеться в полі туман...(М. Старицький).
(Серце) моє, (рибка) моя, (перлина), виглянь на часок! (М. Гоголь).
Трохи вже постарів,
Але, (степ), ти помолодів.(М.Рильський).
Мій (друг), мій (друг), нащо твої листи так пахнуть, як зів’ялі троянди?(Леся
Українка).
Свята правда, (Володимир Іванович). (Пан Павло), прочитайте свої поезії.
Так воно Вам, (Мотря Василівна), тільки здається.
Здрастуйте, (панна Марія).
Дякую за змістовну лекцію, (пан викладач).
 Зробіть морфологічний розбір виділених іменників.
ІV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
§59. Вправи 418, 423