Shvai Ol Kombinatorni Zadachi

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Факультет інформаційних систем, фізики і математики

Кафедра алгебри і математичного аналізу
Швай Ольга Леонідівна
КОМБІНАТОРНІ ЗАДАЧІ
( Частина 1)
Навчальний посібник
Луцьк – 2018
1
УДК 519.115.1(075.8)
Ш 33
Рекомендовано до друку вченою радою
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
(Протокол № від . 2018 )
Серія «Посібники та підручники СНУ імені Лесі Українки»
Рецензенти:
Романюк А.С. – доктор фізико-математичних наук, професор,
завідувач відділу теорії функцій Інституту математики НАН України;
Трачук Т.В. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методик
викладання дисциплін Волинського інституту післядипломної педагогічної
освіти;
Михайлюк В.О.– доктор фізико-математичних наук, професор,
завідувач кафедри прикладної математики та інформатики СНУ імені Лесі
Українки.
Швай О.Л.
Ш33 Комбінаторні задачі: навчальний посібник для студентів вищ. навч. закл.
/ Ольга Леонідівна Швай. – Луцьк: СНУ імені Лесі Українки, 2018. – 142 с.
У посібнику розглянуто теми, які містять базовий зміст дисципліни

«Комбінаторні задачі та складність обчислень». Теоретичний матеріал подано у
доступній формі з великою кількісю прикладів. Посібник містить запитання і
завдання для самоперевірки, тестові завдання, вправи для самостійного
розв’язування, що робить його зручним для підготовки студентів до практичних
занять і їх самостійної роботи.
Для студентів математичних спеціальностей вищих навчальних закладів.
УДК 519.115.1(075.8)
© Швай О.Л., 2018© Східноєвропейський національний

університет імені Лесі Українки, 2018
2
Зміст
Передмова………………………………………………………………………........4
РОЗДІЛ І. Основні теоретичні відомості………………………………...............7
1.1. Правила суми та добутку………………...............................................7

1.2. Комбінації, розміщення, перестановки без повторень……………..11
1.3. Біном Ньютона. Поліноміальна теорема……………………………23
1.4. Комбінації, розміщення, перестановки з повтореннями…………...31
1.5. Принцип включень та виключень……………………………………37
1.6. Рекурентні співвідношення…………………………………………..39
1.7. Метод твірних функцій……………………………….…..…………..49
Запитання і завдання для самоперевірки…………………………………..52
РОЗДІЛ ІІ. Задачі з комбінаторики ……………………………………………54

2.1. Тестові завдання……………………………………………………….. 54
2.2. Вправи для самостійного розв’язування……………………………...72
Список літератури…………………………………………………………………96
Додатки…………………………………………………………………………… 98
1. Опорні схеми………………………………………………………………. 98
2. Відповіді до тестів ………………………………………………................99
3. Відповіді та вказівки до вправ для самостійного розв’язування
……….103
4. Бібліографічні відомості………………………………………………….114
Предметний покажчик………………………………………………………..139
Іменний покажчик……………………………………………………………….141
3
ПЕРЕДМОВА
Не опускайте рук,
займіться математикою,
і ви прозрієте душею …
М. П. Кравчук
Комбінаторний аналіз(комбінаторика) – це розділ математики, предметом

якої є теорія скінченних множин. Окремі комбінаторні задачі розв’язували ще в
стародавньому Китаї та Греції кілька тисячоліть тому. Зокрема такі задачі
виникали у зв’язку з іграми в шахи, шашки, кості тощо.
Деякі елементи комбінаторики були відомі в Індії ще в II ст. до н.е. УXII
століттііндійський вчений Бхаскара(Bhаskara, 1114-1185) обчислював деякі
види комбінацій і перестановок. Припускають, що індійські вчені вивчали
комбінації у зв'язку із застосуванням їх у поетиці, науці про структуру вірша й
поетичних добутків.
Одним з перших почав підраховувати число різних комбінацій при грі у
кості італійський математик Нікколо Тарталья (Tartaglia,1500-
1557).Теоретичними дослідженнями питань комбінаторики займалися
французькі вчені Блез Паскаль (Pascal, 1623-1662) і П’єрФерма (Fermat, 1601-
1665).
Подальший розвиток комбінаторики пов’язаний з іменами видатних
ученихЯкоба Бернуллі (Bernoulli, 1654-1705), Готфріда Лейбніца (Leibniz,1646-
1716), Леонарда Ейлера (Euler, 1707-1783).
Сам термін «комбінаторика»вперше з’явився у роботі німецького
математика Г.Лейбніца «Про мистецтво комбінаторики» (1666), в якій вона
розглядається уже як самостійна галузь науки. У своєму творі Г.Лейбніц,
4
вводить спеціальні символи та терміни для підмножин і операцій над ними;
знаходить всі k-комбінації з n елементів; виводить властивості комбінацій;
будує таблиці комбінацій до n=k=12; міркує про застосування комбінаторики до
логіки, арифметики.
Проблеми комбінаторики привертали увагу видатних математиків ХХ
століття –Н. Віленкіна, Б. Гнєденка, К. Рибнікова, І. Скорохода, О. Хінчіна,М.
Ядренка, І. Яглома та інших.У цьому столітті відбувся стрімкий процес
алгебраїзації комбінаторики. Вивчення частково упорядкованих множин,
властивостей функції Мебіуса, абстрактних властивостей лінійної залежності
сприяли збагаченню комбінаторних методів дослідження.
Однакінтенсивний розвиток комбінаторика отримала лише в наш час.
Значною мірою це пов’язано з розвитком інформатики, для якої комбінаторика
відіграє фундаментальну роль. Комбінаторні методи (методи комбінаторного
аналізу) використовуються для розв’язування транспортних задач, для
складання планів виробництва і реалізації продукції.
Встановлено зв’язки між комбінаторикою і задачами лінійного
програмування, статистики і т.п. Комбінаторика використовується для
складання і дешифровки шифрів та інших проблем теорії інформації.
За змістом та обсягом пропонований посібник відповідає навчальному
плану дисципліни "Комбінаторні задачі та складність обчислень" для магістрів
напряму 8.04020101– математика.
Метою викладання дисципліни "Комбінаторні задачі та складність
обчислень" є підвищення математичної та алгоритмічної культури студентів,
осмислення ними основних комбінаторних методів розв'язування задач.
Основними завданнями вивчення дисципліни "Комбінаторні задачі та
складність обчислень" є :
 підвищення математичної та алгоритмічної культури студентів;
5
 вироблення у студентів розуміння шляхів використання методів
комбінаторного аналізу на практиці;
 створення основи для концептуального розуміння студентами проблеми

складності розв'язування комбінаторних задач.
У посібнику в логічній послідовності розкрито теми, які містять базовий

зміст дисципліни. Одне із завдань, яке розв'язується, – зробити посібник
відповідним до вимог упровадження кредитно - модульної системи організації
навчального процесу у вищій школі.
При кредитно-модульній системі однією з основних форм навчального
процесу є самостійна робота студентів. У посібнику викладено основні
теоретичні відомості та вказано літературу з якою потрібно ознайомитися для
детального вивчення матеріалу. Запитання і завдання для самоперевірки, дають
можливість акцентувати увагу на головному під час вивчення кожної теми.
Відповіді на них допоможуть студентам встановити логічні зв'язки курсу,
систематизувати та узагальнити знання.
У посібнику подано зразки розв'язання типових вправ та значну кількість
вправ для самостійного розв'язування. Підібрано задачі різного рівня
складності.
Поглибити і перевірити свої знання студенти зможуть також за
допомогою тестових завдань двох рівнів складності. До кожного завдання тесту
запропоновано п'ять варіантів відповідей, із яких тільки одна правильна.
Завдання вважається виконаним, якщо у бланку відповідей указано тільки одну
цифру, якою позначена правильна відповідь, без пояснення вибору.
У додатках уміщено відповіді до тестів, відповіді й вказівки до більшості
вправ для самостійного розв'язування, що допоможе підвищити ефективність
самостійної роботи студентів.
6
РОЗДІЛ І.
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Нічого немає більш практичного,

ніж хороша теорія.
Л.Больцман
1.1. Правила суми і добутку
Багато теорем і формул комбінаторики ґрунтуються на так званих
правилах (принципах) суми і добутку.
Приклади
1. У групі 21 студент. Скількома способами можна вибрати в цій групі
трьох студентів для проходження виробничої практики на трьох підприємствах?
Розв’язання
Для першого підприємства можна вибрати будь-кого із студентів, тобто
таких можливостей 21, для другого підприємства таких можливостей вже 20 і
для третього – 19. Отже, всього можливостей для вибору групи з трьох
студентів 21×20×19=7980
Відповідь: 7980 способів.
2. У розіграші першості країни з волейболу бере участь 14 команд.
Скількома способами можуть бути розподілені між ними золота та срібна
медалі?
Золоту медаль може одержати одна з 14 команд. Після того як визначимо
володаря золотої медалі, срібну медаль може мати одна з 13 команд. Отже,
7
загальне число способів розподілення золотої і срібної медалі дорівнює
14×13=182.
Відповідь: 182 способи.
Міркування, що проводились під час розв’язування цих задач, дають
можливість сформулювати твердження, яке називають основним правилом
комбінаторики (правилодобутку).
Правило добутку:
Якщо об’єкт А можна вибратиn способами і при кожному з цих виборів
об’єкт В можна вибрати m способами, то вибір пари (А,В) можна здійснити
n×m способами.
Правило добутку можна узагальнити.
Узагальнене правило добутку:
Нехай об’єкт А1 можна вибрати m1 способами, об’єкт А2 –m2
способами,…, об’єкт Ак – mк способами. Тоді послідовний вибір об’єктів
(А1,А2,…,Ак) можна здійснити m1×m2×…mк способами .
Розглянемо комбінаторне правило додавання.
Правило суми:
Якщо деякий об’єкт А можна вибрати n способами, а об’єкт В – m
способами, причому ніякий вибір А не збігається з жодним з виборів В, то один
з об’єктів А або В можна вибрати n+m способами
Правило суми, як і правило добутку, також можна узагальнити для k
об’єктів.
Приклади розв’язання вправ
1. На вершину гори веде сім стежок. Скількома способами турист може
піднятися на гору і спуститися з неї. Дайте відповідь на це саме запитання, якщо
підйом і спуск потрібно здійснити різними стежками ?
8
Стежку для підйому і стежку для спуску можна вибрати сімома
способами. Тому, за правилом добутку всіх способів 7×7=49 .
Якщо підйом і спуск потрібно здійснити різними стежками, то стежку для
підйому можна вибрати сімома способами, але для спуску залишається вибрати
одну із шести стежок. У цьому випадку буде 7×6=42 способи.
Відповідь: 49 способів; 42 способи.
2. Група студентів опановує сім навчальних дисциплін. На понеділок
планується заняття з чотирьох різних дисциплін. Скількома способами можна
скласти розклад на понеділок?
На перше заняття можна вибрати одну із семи дисциплін. Цей вибір
можна здійснити сімома способами. На друге – одну із шести дисциплін можна
вибрати шістьма способами, на третє – одну з п’яти дисциплін п’ятьма
способами, на четверте – одну із чотирьох дисциплін чотирма способами.
Загальна кількість способів 7×6×5×4=840
3. На диск сейфа нанесені 12 літер, а код складається із п’яти літер.
Скільки невдалих спроб може зробити людина, яка не знає коду, а знає лише,
що він складається з п’яти літер ?
Людині потрібно зробити п’ять дій: набрати першу літеру, потім другу і
т.д. Кожну з цих дій вона може зробити 12 способами, тому усіх невдалих спроб
може бути 12×12×12×12×12=125=248832.
Відповідь: 248832спроб.
4. Нехай з пункту А до пункту В веде m доріг, з пункту А до С – n доріг,
з С до D – l доріг, з В до D – k доріг. Пункти В і С між собою дорогами не
сполучені. Скількома дорогами можна попасти з А до D ?
9
Згідно з правилом добутку з пункту А до D через В веде mk доріг, через С
веде – nl доріг.
За правилом суми число всіх доріг із А до D – mk+nl.
Відповідь: (mk+nl ) доріг.
5. У кошику 12 яблук та 10 апельсинів. Олег вибирає або яблуко, або
апельсин. Після цього Надійка вибирає з фруктів, що залишилися, яблуко й
апельсин одночасно. Скільки можливостей такого вибору?
Олег може вибрати яблуко 12 способами. Надійка яблуко і апельсин, для
кожного з виборів Олега, може вибрати 11×10 способами.
Якщо ж Олег одним із 10 можливих способів вибрав апельсин, то Надійка
вибрати яблуко й апельсин може вже меншим числом способів, а саме 12×9.
Використовуючи правило добутку та суми, одержимо 12×11×10+12×10×9=2100
способів.
6.На чергування в студентському гуртожитку може піти або студент з
кімнати №1, у якій проживають три студенти, або студент з кімнати №2, у якій
проживають два студенти. Скількома способами можна вибрати одного
студента на чергування в гуртожитку?
Загальна кількість способів, якими можна вибрати на чергування одного
студента або з кімнати №1 або з кімнати №2, згідно зправилом сумибуде 3+2=5.
Відповідь:5 способів.
10
1.2. Комбінації, розміщення, перестановки без
повторень
Нехай множина М містить n різних предметів a,b,c,...,l будь-якої природи.
Упорядкуємо цю множину, занумерувавши її елементи. Перший елемент
позначимо символом а1,другий а2,..., n-й – аn. Матимемо скінчену
послідовність а1, а2, ..., аn,яку називають перестановкою з nелементів .
Означення. Перестановкою з n елементів називається будь-яке
розміщення даних n елементів у деякому певному порядку.
З даних n елементів можна утворити кілька різних перестановок.
Приклад
Маємо два елементи a, b. Можливі дві перестановки: {a, b}, {b, a}.
Маємо три елементи a,b,c. Можливі шість перестановок: {a, b, c},{a, c, b},
{b, a, c}, {b, c, a}, {c, a, b}, {c, b, a}.
Кількістьусіх можливих перестановок з n елементів позначають символом
Рn(Р – перша буква французького слова permutation– перестановка).
Теорема. Кількість Рnусіх можливихперестановок з n елементів
дорівнює добутку послідовних натуральних чисел від 1 до n включно, тобто
Рn= n!(1)
Доведення
(метод математичної індукції)
1) n = 1. Теорема виконується, бо з одного елемента можна утворити
тільки одну перестановку.
2) Припустимо, що теорема справедлива для (n–1) елемента, тобто
Рn-1= (n – 1)!
3) Доведемо, що теорема справедлива для n елементів.
11
Підрахуємо спочатку кількість перестановок з n елементів a, b, c, … , l ,
які починаються кожним із цих елементів.
Зафіксуємоа і розглянемо кількість перестановок з (n–1)елемента b, c, … ,
l. Їх буде Рn-1.
Аналогічно зафіксуємоbі розглянемо кількість перестановок з (n–1)
елемента a, c, … , l. Їх буде Рn-1.
Очевидно, що перестановки, які починаються кожним з елементів a,b, c, …,
l, утворюють множину всіх різних перестановок з n елементів і тому Рn=n× Рn-1.
Враховуючи припущення, маємо Рn=n× Рn-1= n× (n –1)! =n!
Отже, за принципом математичної індукції теорема справедлива для
довільного nєN.
Теорему доведено. ■
Означення.Розміщенням із nелементів по k (k  n) називається будь-яка
впорядкована k-елементна підмножина множини М.
Кількість усіх можливих розміщень із n елементів по k позначається
символом A kn ( А – перша буква французького слова arrangement – розміщення

).
Два розміщення вважаються різними не лише тоді, коли вони
відрізняються деякими елементами, а й тоді, коли вони складені з однакових
елементів і відрізняються їх порядком.
ТЕОРЕМА. Для довільних натуральних nіk (k  n) має місце формула

Ank = n (n-1)(n-2) … (n-k+1) (2)
Доведення
Установимо спочатку таку рекурентну формулу А kn 1 = Аnk ( n-k )(3), де
k  n-1.
12
Щоб утворити будь-яке розміщення з n елементів по (k+1), тобто
впорядковану (k+1)- елементну підмножину n- елементної множини М, досить
до будь-якої впорядкованої k-елементної підмножини М1  М приєднати
довільний із елементів а  М\М1.
Оскільки підмножину М1можна вибрати Ank способами, а елемент а можна
вибрати (n-k) способами, то за правилом добутку кількість способів вибору
пари (М1,а) дорівнює Ank (n-k) , що і доводить формулу (3).
Доведемо формулу (2) методом математичної індукції поk при фіксованому
n.
1) k=1. A 1n = n. Формула виконується, бо n-елементна множина має n

одноелементних підмножин.
2) Нехай формула справедлива для деякого k, де k<n, тобто

A kn = n (n-1)(n-2) … (n-k+1).
3) Доведемо справедливість формули для k+1.
Дійсно, A kn 1 = Аnk ( n-k ) = n(n-1)(n-2)…(n-k+1)(n-k).
Отже, за принципом математичної індукції теорема виконується для
довільного kєN.
Ураховуючи позначення 1×2×3×...×n = n!, формулу (2) можна переписати

n!
Аnk = (4)
(n  k )!
Означення. Комбінацією з n елементів по k(k  n)називається будь-яка k-

елементна підмножина n-елементної множиниМ.
Кількість усіх можливих комбінацій ізn елементів по k позначається
символомC kn (С– перша буква французького слова combination –сполучення ).
13
Комбінації, на відміну від розміщень, – невпорядковані підмножини
заданої множини.
Теорема. Для довільних натуральнихn, k (k  n) справджується формула
n(n  1)(n  2)...(n  k  1)
C kn = (5)
k!
Доведення
Щоб утворити всі впорядковані множини, які містять kелементів із даних n
елементів, треба:
1) виділити будь-якіkелементівізданих n елементів. Це можна зробити

C kn способами;
2) виділені k елементів упорядкувати. Це можна зробити Pkспособами.

Ank
Разом дістанемо C kn  Pkупорядкованих множин, тобто А kn =С kn Рk.Маємо C kn = .
Pk
n(n  1)(n  2)...(n  k  1)

Ураховуючи формули (1) та (2), отримаємо C kn = .
k!
Формулу (5) часто записують у іншій формі.

Помножимо чисельник і знаменник формули (5) на (n-k)!.
n(n  1)...(n  k  1)(n  k ) n!
Дістанемо C kn = =
k!(n  k )! k!(n  k )!
n!
Отже, C kn = (6)
k!(n  k )!
Зауваження. При n=k у знаменнику дістаємо вираз 0! Вважають, що 0! =1.

Теорема. Для довільних n , k ( k  n) має місце формула Паскаля:
Cnk1 = С kn + С kn 1 (7)
Доведення
14
n! n! n! 1 1
C kn + C kn 1 = + = ( + ) =
k!(n  k )! (k  1)!(n  k  1)! (k  1)!(n  k )! k n  k 1
n! n 1 (n  1)!
 = = C kn 1
(k  1)!(n  k )! k (n  k  1) k!(n  1  k )!
З формули (7) випливає простий спосіб обчислення чисел С kn , як їх
називають біноміальних коефіцієнтів. Цей спосіб називають трикутником
Паскаля.
1 1
1 2 1
1 3 3 1
1 4 6 4 1
1 5 10 10 5 1
. . . . . . . . . . . . . . . . .
У цій таблиці кожне число, крім крайніх одиниць, дорівнює сумі двох
чисел, які стоять над ним. Оскільки С 0n = С nn = 1 при довільному n , то з
формули Паскаля випливає, що n-й рядок цієї таблиці складений із чисел С kn (k=
0, n ).
У французького математика Блеза Паскаля ця таблиця наведена в

«Трактаті про арифметичний трикутник». Біноміальні коефіцієнти Блез Паскаль
утворював за розробленим ним способом повної математичної індукції – у
цьому полягало одне з найважливіших відкриттів Паскаля. Новим було й те, що
біноміальні коефіцієнти виступали тут як числа комбінацій із n елементів по k.
15
1. Скільки існує способів розміщення на полиці сім книжок ?
Оскільки йдеться про кількість упорядкування 7- елементної множини, то
потрібно застосувати формулу для перестановок: Р7 = 7!=5040
2. Скількома способами можна розмістити 12 осіб за столом, біля якого
поставлено 12 стільців ?
Застосовуючи формулу для перестановок, матимемо
Р12= 12! = 479 001 600
Відповідь: 479 001 600 способами.
3. Скількома способами можна упорядкувати n-елементну множинуА={1,2,…,n}
(n  3) так, щоб останні два елементи були n – 1 і n ?
Оскільки два останні елементи зафіксовані, то число способів
упорядкування множини А буде Рn-2=(n – 2)!
Відповідь: (n – 2)! способів.
P10  9 P8 P
4. Обчислити: а) , б) m
P9 Pm  2
P10  9 P8 10!9  8! 9!10  9! 9!(10  1)
а)     9.
P9 9! 9! 9!
Pm m! (m  2)!(m  1)m
б)    m(m  1).
Pm  2 (m  2)! (m  2)!
Відповідь: а) 9 ; б) m(m-1).
16
5. Скільки словників потрібно видати, щоб мати можливість безпосередньо
виконувати переклади із п’яти мов (української, англійської, німецької,
французької, російської) на будь-яку іншу з них?
Оскільки йдеться про визначення кількості впорядкованих підмножин, то
можна застосувати формулу для обчислення кількості розміщень із п’яти
5!
елементів по два: A 52 = =5×4=20.
3!
Відповідь : 20 словників.
6. Клавіатура піаніно складається з 88 клавіш. Скільки різних музичних фраз
можна скласти із шести нот, якщо не допускати в одній фразі повторення звуків,
які вже траплялися?
Музичні фрази, про які йдеться в умові задачі, відрізняються одна від
одної або нотами, або порядком їх у фразі. Отже, треба знайти число розміщень
із 88 елементів по шість.
Матимемо:
6
A 88 = 88×87×86×85×84×83=390 190 489 920.
Відповідь : 390 190 489 920 фраз.
7. Комісія складається з голови, його заступника й ще п’яти членів. Скількома
способами сім членів комісії можуть розподілити між собою обов’язки ?
Очевидно, що на кількість способів впливає лише вибір голови та його
заступника, бо інші члени комісії «визначаються» автоматично. Отже, усього
розподіл обов’язків може відбутися A72  7×6=42 способами.
Відповідь: 42 способами.
17
8. Скільки різних правильних дробів можна скласти з чисел 3, 5, 7, 11, 13, 17, 19,
23 так, щоб в кожний дріб уходило два числа ?
Дробів, у яких чисельник не дорівнює знаменнику, можна скласти
A82  8  7  56 , але лише половина з них правильні. Отже, правильних дробів
можна скласти 28.
Відповідь: 28 дробів.
9. Скільки різних чотирицифрових чисел можна скласти з цифр 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6,
7 так, щоб у кожному числі була цифра 1? (Цифри в числі не повинні
повторюватися)?
Чисел, у яких одиниця стоїть на першому місці, буде A73 . Чисел, у яких
одиниця стоїть на другому (третьому, четвертому) місці, теж було б по A73 , якби
в цей набір цифр не входив нуль. Тому слід виключити ті числа, де нуль стоїть
на першому місці, а їх A62 .
Остаточно маємо A73 +3  ( A73  A72 )  7  6  5  3  (7  6  5  6  5)  756 (чисел).
Відповідь: 756 чисел.
10. Розв’язати рівняння A nn  3 = n  Pn-2.
Очевидно, що n  3, n N. Використаємо формули для розміщень і
перестановок:
n! (n  2)!(n  1)n
=n(n-2)! , =n(n-2)!.
(n  (n  3))! 3!
n 1
Оскільки (n-2)!  0, n  0 , то = 1, n =7>3.
6
Отже, n=7.
Відповідь :n=7.
18
11. При яких значеннях параметра арівняння А an 11Pn  a  72  Pn 1 має розв'язок?
Знайдіть його.
1). n  N , n  a  Z,a  1, a  Z .
(n  1)!
2).  (n  a)! 72  (n  1)!
(n  a)!
Оскільки (n  a)! 0 та (n  1)! 0 , то маємо n(n  1)  72.

3) n 2  n  72  0. Отже, n  8. Тоді 8  a  0 і a  1.
Отже, при а  1, 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 рівняння має розв'язок n  8.
Відповідь:при а  1, 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 рівняння має розв'язок n  8.
12. На зборах присутні 30 осіб. Скількома способами можна обрати президію
зборів у складі трьох осіб ?
Оскільки йдеться про кількість підмножин даної множини й порядок
розміщення в них елементів не має значення, то шукана кількість способів є
30  29  28
число комбінацій із 30 по 3. Матимемо С 330 = =4060.
1 2  3
13. Скількома способами можна вибрати: а) чотири фарби з шести; б) дві фарби
з шести ?
Шукана кількість способів є число комбінацій
65 43
а) з 6 по 4, тобто С 64 = =15
1 2  3  4
65
б) з 6 по 2, тобто С 62 = =15.
1 2
Відповідь: а) 15 способами, б) 15 способами.
19
14. Скільки прямих можна провести через вісім точок, з яких ніякі три не
лежать на одній прямій?
Пряма визначається двома точками. Тому шукане число дорівнюватиме
числу різних пар точок, які можна скласти з даних восьми точок. При цьому,
щоб прямі не збігалися, пари точок повинні відрізнятися хоча б однією
87
точкою. Тому маємо комбінації з восьми елементів по два, тобто С 82   28.
1 2
Відповідь: 28 прямих.
15. Скількома способами можна розподілити уроки в шести класах між
трьома вчителями, якщо кожен учитель викладатиме у двох класах?
Перший вчитель може вибрати два класи із шести С 62 різними способами.
Після вибору першого вчителя другий може вибрати два класи з чотирьох, що
залишилися, С 24 різними способами. Тому ці два вчителі можуть вибрати по два
класи С 62 С 24 різними способами.
Якщо вони зробили вибір, то третій може взяти лише ті два класи, що
залишилися. Звідси шукане число способів дорівнює:
65 43
С 62 С 24 =  = 90.
1 2 1 2
Відповідь : 90 способами.
16. Скільки різних добутків, кратних 10, можна дістати з чисел 2, 3, 5, 7, 11,
13?
Будемо складати добутки, кратні 10, у вигляді 2  5  n , де n– всі можливі
добутки з чисел 3, 7, 11, 13. У число n можуть включатися від 0 до 4
множників.
20
Отже, всіх можливих добутків, що задовольняють умову, буде
C40  C41  C42  C43  C44  16 .
Відповідь: 16 добутків.
17. Скільки різних дільників має число 2310 ?
Оскільки 2310 = 2×3×5×7×11, то його дільником буде лише те число, яке є
добутком чисел з набору 2, 3, 5, 7, 11. Складемо всі можливі добутки з цих
чисел (вони містять від 1 до 5 множників) і додамо 1, як дільник даного числа.
Отже, число 2310 має 1+ C51  C52  C53  C54  C55  32 (дільника).
Відповідь: 32 дільника.
18. Із лабораторії, у якій працюють 25 осіб, п’ятеро співробітників мають
їхати у відрядження. Скільки може бути різних складів цієї групи, якщо
начальник лабораторії, його заступник і головний інженер одночасно їхати не
можуть ?
Кількість усіх можливих варіантів формування групи С 525 . Проте не всі ці
варіанти можливі. Підрахуємо кількість варіантів вибору групи, які не
влаштовують працівників лабораторії. При цьому три вакансії займуть
начальник лабораторії, його заступник і головний інженер, а решту дві
можуть бути сформовані С 225 способами.
Отже, можливих варіантів буде С 525 - С 225 =53 130-231=52 899.
Відповідь: 52 899 складів.
19. У речовій лотереї розігруються вісім предметів. Усього в урні 50 квитків.
Виймається п’ять квитків. Скількома способами їх можна вийняти так,
щоб: а) рівно два з них були виграшними,
б) принаймні два з них були виграшними ?
21
а) Два виграшній, відповідно, три невиграшні квитки можна вибрати С
2
8 C 42
3
=321440 способами.
б) Якщо серед п’яти квитків буде два виграшні і три невиграшні, то це
можна вийняти С 82 C 423 способами; якщо три виграшні і два невиграшні, то –С
3
8 C 42
2
способами; якщо чотири виграшній один невиграшний, то –С 84 C 42
1
способами; якщо всі п’ять виграшних, то –С 85 способами.

За правилом суми загальна кількість способів
С 82 C 423 + С 83 C 422 + С 84 C 42
1
+ С 85 = 372652.
Відповідь: а) 321 440 способами; б) 372 652 способами.
20. Скількома способами можна розділити колоду із 36 карт порівну так, щоб
в кожній частині було по два тузи ?
Для поділу колоди карт порівну потрібно вибрати 16 карт, відмінних від
тузів, із 32 карт і два тузи із чотирьох. Перший вибір можна зробити С 16
32
способами, другий –С 24 способами.

32! 4! 32!
Загальна кількість способів –С 16
32  C 4 =
2
2
 2
 6
(16!) (2!) (16!) 2
32!
Відповідь: 6 способами.
(16!) 2
21. Одного разу 10 друзів зайшли доресторану. Власник ресторану

запропонував їм приходити до нього на бізнес-ланч щодня і кожного разу
сідати за той самий стіл по-іншому. Після того, як усі способи розміщення
будуть вичерпані, їх годуватимуть у ресторані безкоштовно. Коли настане цей
день?
22
Число різних способів розміщення десяти чоловік за столомP10 10! 3 628
800  3,6  10 .
Отже, цей день настане приблизночерез 9942 роки.
Відповідь:приблизно через 9942 роки.
1.3. Біном Ньютона. Поліноміальна теорема
Теорема. Кількість усіх підмножин n-елементної множини дорівнює 2n.
Доведення
1. n=1. Множина, яка складається з одного елемента має дві підмножини –
порожню і саму себе. 2=21. Отже, теорема для n=1 виконується
2. n=k. Припустимо, що множина з k елементів має 2k підмножин.
3. n=k+1. Доведемо, що множина, яка складається з (k+1)- го елемента має

2k+1 підмножин.
Розглянемо множину з (k+1)- го елемента: А= {а1, а2, ..., аk, ak+1 }.
Будь-яку підмножину цієї множини можна дістати одним з двох способів:
а) беруться всі підмножини множини А1= {а1, а2, ...,аk},яка має k

елементів. Їх за припущенням 2k . Це будуть усі підмножини А, які не містять
елемента ak+1;
б) беруться підмножини множини А1 і до нихприєднується елемент ak+1 .

Таких підмножин буде 2k.
Усього підмножин множини А буде 2k+2k=2 k+1.
Отже, теорема виконується для довільного натурального n.
Наслідок. Для довільного n  N виконується
23
n
C + C + C + … + C = 2 або
0
n
1
n
2
n
n
n
n 
k 0
Cnk
= 2n
Доведення
Оскільки C kn – кількість k - елементних підмножин n-елементної
множини, то сума у лівій частині рівності є кількість усіх підмножин n-
елементної множини.
Двочлен a+b називається біномом. З шкільного курсу відомо, що
(a+b)0 = 1
(a+b)1 = 1×a+1×b
(a+b)2 = 1×a2+ 2ab+1×b2
(a+b)3 = 1×a3+3a2b+3ab2+1×b3
(a+b)4 = (a+b)3×(a+b) = 1×a4+4a3b+6a2b2+4ab3+1×b4
Аналізуючи ці формули, легко помітити, що коефіцієнти у правих

частинах дорівнюють числам із відповідних рядків трикутника Паскаля. Цей
збіг не випадковий.
Теорема. При дoвільному натуральному n має місце формула
(a+b)n=C 0n an+C 1n an-1b+C 2n an-2b2+…+C nn bn(1)
Доведення
1. n=1. ( a+b)1 = 1×a+1×b = С 10 ×а+С 11 ×b .
24
2. n=k. Припустимо, що рівність (1) справджується для деякого натурального
n=k , тобто ( a+b)k = C 0k ak + C 1k ak-1b + C 2k ak-2b2 + … +C kk bk.
3. n=k+1. Доведемо, що рівність істинна для n=k+1.
( a+b)k+1 = ( a+b)k(a+b) = ( C 0k ak +C 1k ak-1b + C 2k ak-2b2 + … +C kk bk)(a +b) =
= C 0k ak+1 + C 1k akb + C 2k ak-1b2 +... + C kk bk+1, або згрупувавши подібні члени

матимемо( a+b)k+1 = C 0k ak+1 + (C 0k + C 1k )akb + (C 1k + C 2k )ak-1b2 + …+ C kk bk+1.
Урахувавши, що C 0k =С 0k 1 =1, С kk =С kk 11 =1, і використавши формулу

Паскаля, отримаємо ( a+b)k+1= C 0k 1 ak+1 +
С 1k 1 аkb + C 2k 1 ak-1b2 +…+ C kk 11 bk+1.
Отже, для n=k+1 формула виявилася теж справедливою.
На основі принципу математичної індукції можна стверджувати, що
формула справедлива для будь-якого натурального n.
Формула розкладу степеня двочлена у вигляді суми одночленів
(a+b)n=C 0n an+C 1n an-1b+C 2n an-2b2+…+C nn bn (1)
називається формулою бінома Ньютона.
ЦюформулузнавщеарабськийпоетіматематикОмарХайям (ХІ-ХІІст.). Уже
у ХІІІ столітті таку формулу використовували у своїх працях Насір ад-Дін ат-
Тусі, а в ХVст. вона була досліджена Гіяседдіном ал-Каші. Ісаак Ньютон у 1664-
1665 рр. узагальнив формулу для цілого додатного n на дробові і відємні
значенняn. У 1826 році Нільс Абель (Abel, 1802-1829) обґрунтував
справедливість за певних умов узагальненої формули бінома Ньютона для
ірраціональних і уявних значень.
Коефіцієнти С kn називаються біноміальними коефіцієнтами.
Якщо скористатися знаком суми, то формулу (1) можна записати так:
25
n
(a + b)n=  C kn a
n-k k
b
k 0
Основні в л а с т и в о с т і формули бінома Ньютона:

1. Розклад n-го степеня бінома (1) містить n+1 членів.
2. Показники степеня при а спадають від n до 0; показники степеня при b
зростають від 0 до n. Сума показників степенів при аі b у кожному члені
розкладу дорівнює n.
3. Біноміальні коефіцієнти розкладу є числа, які стоять у n-му рядку
трикутника Паскаля. Коефіцієнти членів, рівновіддалених від кінців, рівні
між собою.
4. Якщо показник степеня бінома – парне число, то біноміальний коефіцієнт
середнього члена є найбільшим; якщо ж показник степеня бінома – непарне
число, то біноміальні коефіцієнти двох середніх членів рівні між собою і є
найбільшими.
5. (k+1)-й член розкладу Тk+1 визначається за формулою
Тk+1= С kn an-k bk , деk= 0,1,2,…,n.
6. Перший біноміальний коефіцієнт дорівнює 1, другий – n (показник степеня
бінома). Щоб знайти кожний наступний коефіцієнт, потрібно біноміальний
коефіцієнт попереднього члена помножити на показник а цього члена і
знайдений добуток поділити на число, яке відповідає порядковому номеру
члена, біноміальний коефіцієнт якого визначається, тобто
(n  (k  1)) n  2
С kn = С kn 1 , 1  k+1   .
k  2! 
n
7.  C kn = 2n,  n, k  Z +, n  k.
k 0
26
8. Сума біноміальних коефіцієнтів розкладу, які розміщенні на парних місцях,
дорівнює сумі коефіцієнтів членів розкладу, які розміщені на непарних місцях,
тобто С 0n + С 2n + С 4n +...= С 1n + С 3n + С 5n +... .
Ісак Ньютон вперше показав, що вираз (1+х)ά, де x  1,  - будь-яке
дійсне число, дорівнює такій сумі нескінченної кількості доданків:
  (  1)  (  1)(  2)  (  1)...(  (k  1))
1+ x  x2  x 3  ...  x k  ...
1! 2! 3! k!
Звідси випливає формула, яка виражає наближену рівність

(1+х)   1   х (2),
де x  1,  - будь-яке дійсне число.
n
У формулу бінома Ньютона ( х + а )n= C
k 0
k
n xn-kak підставимо
n!
значення С kn = :
k!(n  k )!
n
n! n! l k
( х + а )n= 
k 0 k!(n  k )!
xn-kak , або ( х + а )n= 
k  l  n k!l!
х a (*),
де підсумовування поширюється на всі можливі системи цілих невід’ємних

значень k, l, які задовольняють умову k+l=n.
Узагальненням формули (*), тобто формули бінома Ньютона, є формула
піднесення до n-го степеня суми х1 +х2 +...+хm..
Теорема (поліноміальна)
(х1 +х2 +...+хm.)n = 

n! х1  1 х2  2 … х  m ,
1  
2  ... m n
1! 2!... m!
де підсумовування поширюється на всі можливі системи невід’ємних цілих

значень, які задовольняють умову 1   2  ...   m  n .
Доведення
27
Відомо, що n-ий степінь суми х1+х2+...+хm є добутком n співмножників:
х1+х2+...+хm
х1+х2+...+хm
...
х1+х2+...+хm .
Для того, щоб знайти цей добуток, потрібно кожний доданок першого
множника помножити на кожен доданок другого множника, кожен із знайдених
добутків помножити на кожен доданок третього множника і т.д., а потім додати
усі знайдені добутки.
Якщо з першого множника ми візьмемо доданок хі1, з другого хі2, ...,

зn-го – хin, де кожен з індексів і1, і2, ...,іn може дорівнювати будь-якому з чисел 1,
2, ..., m, то дістанемо такий член добутку хі1 хі2... хin(*).
Очевидно, що кожному члену хі1хі2,...хinвідповідає розміщення з
повтореннями з m елементів х1,х2,...,хm по n елементів і, навпаки, кожному
такому розміщенню відповідає один член (*). Звідси випливає, що число всіх
членів (*) дорівнює числу різних розміщень з повтореннями з m елементів по n,
тобто mn.
Але не всі ці mn членів різні. Члени, в кожному з яких х1повторюється  1
раз, х2повторюється  2 раз, ... , хmповторюєтьсмя  m раз (  1+  2+...+  m= n),
єподібними.
Кожентакийчленвідповідаєперестановцізповтореннямихі1,хі2,...,хinпорядкуn,
вякійелементих1,х2,...,хmповторюютьсявідповідно  1,  2, ...,  mраз, інавпаки,
кожнатакаперестановкавідповідаєлишеодномузцихподібнихчленів.
28
Отже, число всіх подібних членів дорівнює числу різних перестановок з
повтореннями порядку n=  1+  2+...+  m, в яких х1, х2,..., хmповторюються
n!
відповідно  1,  2, ...,  m раз, тобто .
1! 2!... m!
Тоді кожен член х1  1х2  2... хm  m , де  1+  2+...+  m= n входить до розкладу

n!
(х1+х2+...+хm )n з коефіцієнтом .
1! 2!... m!
Звідси слідує, що (х1 +х2 +...+хm.)n= 

n! х1 1 х2  2 …х  m ,де
1  
2  ... m n
1! 2!... m!
підсумовування поширюється на будь-які системи цілих невід’ємних значень 

1,  2,...,  m, які задовольняють умову  1+  2+...+  m= n,що і потрібно було довести.
, з якими члени x1  1 х2  2... хm  m

n!
Означення. Коефіцієнти
1! 2!... m!
входять до розкладу (х1 +х2 +...+хm.)n, називаються поліноміальними.
1. Обчислити (5х-2 )5.
Використовуючи формулу бінома Ньютона матимемо :
( 5х-2)5= С 50 (3х)5 +С 15 (3х)4(-2) + С 52 (3х)3(-2)2 +С 35 (3х)2(-2)3 + С 54 (3х)(-2)4 + +С 55
(-2)5 = 243х5 – 810х4 +1080х3 – 720х2 +240х –32.
2. Обчислити (х1 +х2 + х3 +х4)3
3! 3! 3! 3! 3!
(х1 +х2 + х3 +х4)3 = х1 3 + х2 3 + х33 + х4 3 + + х12х2
3!0!0!0! 0!3!0!0! 0!0!3!0! 0!0!0!3! 2!1!0!0!
3! 3! 3! 3! 3! 3!
х1 2 х2 + х1 2 х3 + х1 2 х4 + х2 2 х3 + х22 х4+ + х32х4 +
2!1!!0!0! 2!0!1!0! 2!0!0!1! 0!2!1!0! 0!2!0!1! 0!0!2!1!
29
3! 3! 3! 3!
х1 х22+ х 1 х3 2 + х1 х42+ х2 х3 2 + +
1!2!0!0! 1!0!2!0! 1!0!0!2! 0!1!2!0!
3! 3! 3! 3! 3! 3!
х2 х42+ х3 х42+ х1 х2 х 3+ х1 х2 х4 + х1 х2 х4+ х2 х 3
0!1!0!2! 0!0!1!2! 1!1!1!0! 1!1!0!1! 1!0!1!1! 0!1!1!1!
х4= х13 + х23 + х33 + х43 +3(х12 х2 + х12 х3 + х12 х4 + х22 х3 + х22 х4 + х32 х4 + х1 х22 + х1
х32 + х1 х42 + х2 х32 + х2 х42 + х2 х42 ) +6 ( х1 х2 х3 + х1 х2 х4 + х1 х2 х4 + х2 х3 х4 ).
3. Обчислити наближене значення 4 1,04 .
Використаємо формулу для наближеного обчислення :
1
1
4
1,04 = 1  0,04  (1  0,04)  1 
4 4
 0.,04  1,01 .
4
Відповідь: 1,01.
3 a n
4. Знайти сьомий член розкладу бінома (a 2 a  ) , якщо біноміальний
a
коефіцієнт третього члена дорівнює 36.
За формулою загального члена розкладу бінома :
3a 2
Т3= Cn2 (a 2 a ) n  2 ( ) .
a
n(n  1)
Біноміальний коефіцієнт третього члена C n2 =36, тобто =36.
2
Звідки n 2  n  72  0 . Оскільки n  N , то n  9 .
5 2
 987 3
Тому сьомий член розкладу Т7= C9 (a ) (a 3 ) 6 
6 2 3
a a = 84 a 3 a .
1 2  3
Відповідь: Т7= 84 a 3 a .
5. Сума третього від початку і третього від кінця біноміальних коефіцієнтів
розкладу (4 3  3 4 ) n дорівнює 9900. Скільки раціональних членів міститься у
30
цьому розкладі? Знайти серед них член із найбільшим біноміальним
коефіцієнтом.
Оскільки Cn2  Cnn  2 , то 2 Cn2  9900 , n(n  1)  9900 , n 2  n  9900  0 , n  100.
Отже, маємо розклад (4 3  3 4 )100 .

k k
25 
Загальний член k 3
Tk 1  C100 ( 4) k
 (4 3 )100  k k
= C100  4 3  3 4 .
Звідси випливає, що k має ділитися на 12. Серед натуральних чисел, які
k
менші за 100, таких буде 9. Оскільки послідовність з чисел вигляду C100 зростає
при k  50 і спадає при k  50 , та крім того, оскільки найближчим до 50 числом,
кратним12, є число 48, то шуканим членом буде
48 48
25 
48 4  C 48  416  313 .
T49  C100  4 3  3 100
Отже, всього у розкладі буде 9 раціональних членів, причому найбільший

біноміальний коефіцієнт буде мати член Т49.
48
Відповідь: 9; T49  C100  416  313
1.4. Комбінації, розміщення, перестановки з повтореннями
Нехай дано множину М, яка містить nрізних елементів будь-якої

природи.
Означення.Розміщенням із повтореннями з nелементів по k (k –

довільне натуральне число) називається будь-який упорядкований k
елементний набір виду ( а1 ,а2, ...,аk ) , де а1,а2, ...,аk М (а1 ,а2, ...,а k не обов’язково
різні )
31
Кількість розміщень із повтореннями з n елементів по k позначається Ank
.На відміну від розміщень без повторень, у цьому випадку може бутиk  n.
Розміщення з повтореннями з nелементів по k називаються також

упорядкованимиk-вибірками з поверненням з n-елементної множини.
Ця назва пояснюється тим, що розміщення з повтореннями можна дістати
так: вибрати довільний елемент а1  М, записати його на першому місці і
повернути до множини М; знову вибрати довільний елемент а2 М (може
трапитися, що а1=а2), записати його на другому місці і знов повернути до М і т.
д. Повторивши цю операцію k раз ми дістанемо k- вибіркуз множини М.
Теорема.Для довільних натуральних n, k має місце формула
k
Ank = n (1)
Доведення
Доведемо для довільних натуральних n, k таку рекурентну формулу Ank 1 =
n Ank (*)
Дійсно, щоб утворити (k+1)- вибірку з n-елементної множини М, досить

до k вибірки М1=( а1,а2, ...,аk ) дописати довільний елемент аk+1  М.
Але k-вибірку М1 можна вибрати Ank способами, а елемент аk+1– n-
способами. За правилом добутку пару (М1,аk+1) можна вибрати n Ank способами.
Отже, Ank 1 = n Ank .

Доведемо формулу (1) методом математичної індукції.
1. k =1. An1 = n1= n – формула виконується.
2. Припустимо, що формула виконується для k, тобто Ank = nk.

3. Доведемо, що формула виконується для k+1.
32
k k+1
Ank 1 = n Ank =n  n =n .
Отже, за принципом математичної індукції формула виконується для
довільного натурального k.
Зn різних елементів можна утворити n! перестановок. Але якщо серед

даних n предметів є однакові, то перестановки, які утворюються одна з одної
переставлянням однакових елементів, нічим не відрізняються, тому їх кількість
менша за n!.
Означення. Перестановкою з повтореннями з n елементів називається

будь-яке впорядкування n-елементної множини, серед елементів якої є
однакові.
Якщо серед елементів n-елементної множини М є n1елементів першого

типу, n2– елементів другого типу, ...,nk– елементів k-го типу(n1+n2+...+nk= n) , то
кількість усіх перестановок такої множини позначається Рn (n1,n2,...,nk).
Теорема. Для перестановок з повтореннями має місце формула:
n!
Рn (n1,n2,...,nk) = (2)
n1!n2!...nk !
Доведення
Розглянемо яку-небудь із перестановок даної множини і обчислимо

скількома способами можна переставляти її елементи так, щоб перестановка не
змінилась.
Елементи першого типу можна переставляти n1!способами, другого – n2!

способами, . . .,k-го типу –nk! способами.
33
За правилом добутку в кожній перестановці з повтореннями можна
переставляти елементи, не змінюючи перестановку n1! n2!...nk! способами.
Звідси Рn (n1,n2,...,nk) .n1! n2!...nk! = n !
n!
Отже, Рn (n1,n2,...,nk) = ,що і потрібно було довести.
n1!n2!...nk !
Зауваження.
Формула (2) допускає також інше комбінаторне тлумачення:
Рn(n1,n2,...,nk) – це кількість способів, якими можна здійснити розбиттяn-
елементної множини М наkмножин без спільних елементів.
Означення. Комбінацією з повтореннями з n елементів по k називається
будь-який k- елементний набір виду a1,a2,...,ak , де кожен з елементів а1 ,а2 , ... ,аk
належить до одного з n типів.
Позначається Cnk .
Теорема. При довільних натуральних n і k має місце формула
(n  k  1)!
Cnk = С kn  k 1 = (3)
k!(n  1)!
Доведення
Для того, щоб задати деяку комбінацію з повтореннями, досить вказати,

скільки елементів кожного з nтипів входить до неї. Поставимо у відповідність
кожній комбінації впорядковану множину, складену з нулів і одиниць, за таким
правилом:пишемо стільки одиниць, скільки елементів першого типу входить у
комбінацію, потім пишемо нуль, після цього – стільки одиниць, скільки
елементів другого типу входить в комбінацію, потім знову нуль і так далі. Якщо
34
елементи деякого типу зовсім не входять у комбінацію, то пишуть підряд два
нулі.
Приклад. Розглядаються комбінації з 4 елементів a,b,c,d по 5. Запис
11001110 відповідає комбінації a, a, c, c, c, а запис 10110011 відповідає
комбінації - a, b, b, d , d .
Між цими впорядкованими множинами, складеними з нулів і одиниць та
комбінаціями з повтореннями встановлюється взаємно однозначна
відповідність. Кожна така впорядкована множина складається з k одиниць і (n–
1) нуля. Тому число всіх комбінацій з повтореннями з n елементів по k дорівнює
числу різних способів впорядкування (n+k–1) - елементної множини, що
(n  k  1)!
складається з k одиниць та (n –1)-го нуля , тобто Рn+k-1 (k,n-1) = , що і
k!(n  1)!
потрібно було довести.

1. Скільки трицифрових чисел можна записати за допомогою дев’яти цифр

1,2,... , 9, якщо цифри в запису числа можуть повторюватися ?
З умови випливає, що трицифрові числа можна складати так, щоб у них
були однакові цифри. Отож щоб знайти кількість усіх трицифрових чисел, які
можна утворити з даних цифр, потрібно використати формулу розміщень з
повтореннями: A93 = 93=729.
2. Уліфт 12-поверхового будинку зайшло на першому поверсі 10 чоловік.
Скількома способами вони можуть вийти з ліфта ?
35
Якщо приписати і-й особі номер аі, токожному способу виходу
відповідатиме впорядкований набір (а1, а2,…, а10), де аі набуває значень
2,3,…,12 ( на першому поверсі ніхто не виходить).
Тому кількість способів виходу дорівнює A1110 =1110.
3. Скільки різних чотирицифрових чисел, які діляться на 4, можна скласти з
цифр 1,2,3,4,5 при умові, що кожна цифра може траплятися у числі декілька
разів?
Число ділиться на 4, тому повинно закінчуватися одною з п’яти
комбінацій: 12,24,32,44,52. Перші ж дві цифри шуканого числа можуть бути
довільними, тому способів їх вибору є A52 =52=25.
Загальна кількість способів за правилом добутку 5  25  125 .
4. Скільки різних ―слів‖ у тому числі і беззмістовних, можна дістати,
переставляючи букви у слові ―математика‖ ?
Буква м повторюється у даному слові два рази, букваа –три рази, букват
–два рази, буква е –один раз, буква и– один раз, буква к–один раз.
10!
Тому різних слів можна дістати Р10(2,3,2,1,1,1,)= =151 200.
2!3!2!1!1!1!
Відповідь: 151 200 слів.
5. Скількома способами можна порівну роздати чотирьом гравцям 28
кісточок доміно?
Згідно із зауваженням, шукана кількість способів :
36
28! . 15
Р28(7,7,7,7)= 4
 4,7 10 .
(7!)
Відповідь: 4,7. 1015 способами.

6. Скількома способами можна купити вісім тістечок у кондитерській, де є
шість різних сортів тістечок?
Оскільки кількість сортів тістечок менша, ніж кількість тістечок, яку
потрібно купити, і порядок купівлі не має значення, то відповідь дістаємо,
скориставшись формулою для обчислення комбінацій із 6 по 8 елементів, а саме
: C68 =С 138 =С 13
13 =С 13 =1287.
8 5

7. У ящику лежать сині, жовті та білі кулі. Скількома способами можна вибрати
з нього набір із п’яти куль?
7!
Набір із п’яти куль можна вибрати C 35 = С 57 = =21
2!5!
Відповідь: 21способом.
8. Скількома способами можна виділити дитині по одному фрукту на день
протягом дев’яти днів, якщо є 4 яблука, 3 апельсина і 2 банана?
Маємо справу з перестановками з повтореннямиР9(4,3,2)=1 260 способів.
Відповідь:1 260 способів.
1.5. Принцип включень та виключень
Нехай А і В дві скінченні множини. Кількість їх елементів позначається

N(А) і N(В) . Тоді N ( A  B)  N ( A)  N ( B)  N ( A  B)
37
Якщо А  В = Ø , тобто А і В не мають спільних елементів, то
N ( A  B)  N ( A)  N ( B)
За допомогою методу математичної індукції формулу можна узагальнити

на випадок n множин :
Для довільних скінченних множин А1, А2, ..., А n має місце формула :
n n
N( 
i 1
Ai)=  N ( Ai )-  N(A  A ) +  N(A  A
i j i j
n-1
 Ak ) -…+(-1) N(A1  A2…  An).
i 1 1i  j  n 1i  j  k
Цю формулу називають формулою включень і виключень.
1. У групі 15 студентів відвідують секцію плавання; 20– секцію легкої

атлетики; 5 – беруть участь в обох секціях. Скільки в групі студентів, якщо
кожен відвідує принаймі одну з цих секцій?
Нехай А – множина студентів, які відвідують секцію плавання, В –
множина студентів, які відвідують секцію легкої атлетики.
За умовою N (A) =15, N (B) =20.
A  B –це множина всіх студентів даної групи.
За формулою включень і виключень матимемо:

N ( A  B)  N ( A)  N ( B)  N ( A  B) =15+20-5=30
Відповідь: 30 студентів.
2.Із 100 студентів 40 знають англійську мову, 35 – німецьку, 28 –
французьку. Англійську і німецьку мови знають 12 студентів, англійську і
французьку – 7 студентів, німецьку і французьку – 6 студентів. Всі три мови
знають 4 студенти. Скільки студентів не знають жодної з цих мов?
38
Нехай А – це множина студентів, які знають англійську мову, В –
німецьку, С – французьку. Тоді А  B  C - множина студентів, які знають
принаймні одну з цих мов.
Тоді матимемо: N(A  B  C ) = N(A)+N(B)+N(C)-N(A∩В)-N(A∩С)-N(B∩С)
+N(A∩В∩С)=40+35+28-12-7-6+4=82
Отже, принаймні одну з мов знають 82 студенти. Тоді жодної з цих мов не
знають 100- 82= 18 студентів.
Відповідь: 18 студентів.
1.6. Рекурентні співвідношення

Метод рекурентних співвідношень полягає в тому, що розв’язання
комбінаторної задачі з n предметами виражається через розв’язання аналогічної
задачі з меншим числом предметів за допомогою деякого співвідношення, яке
називається рекурентним. Користуючись цим співвідношенням, шукану
величину можна обчислити, виходячи з того, що для невеликої кількості
предметів (одного, двох) розв’язок задачі легко знаходиться.
Проілюструємо метод рекурентних співвідношень на прикладі.
Приклад
У 1202 році італійський математик Фібоначчі серед багатьох задач
запропонував таку:
Пара кроликів приносить один раз у місяць приплід із двох кроликів
(самки й самця), причому новонароджені кролики через два місяці після
народження вже дають приплід. Скільки кроликів з’явиться через рік, якщо на
початку року була одна пара кроликів?
З умови задачі випливає, що через один місяць будуть дві пари кроликів.
Ще через місяць приплід дасть лише перша пара кроликів і отримаємо три пари.
39
Ще через місяць приплід дасть перша пара кроликів, і пара кроликів, яка
появилася два місяці тому. Всього буде п’ять пар кроликів.
Позначимо через f(n) – кількість пар кроликів, яка є через n місяців з
початку року. Через (n+1) місяць будуть ці f(n) пар кроликів і ще стільки
новонароджених пар кроликів, скільки було в кінці місяця n –1, тобто ще f(n –
1) пар кроликів. Має місце рекурентне співвідношення
f(n +1) = f(n) + f (n +1)
Так, як за умовою задачі f(0) =1, f(1) = 2, то f(2)=3, f(3)=5,f(4)=8 і т.д.
f(12)=377
Відповідь: 377 пар.

Числаf(n) називаються числами Фібоначчі.
Означення.Рекурентне співвідношення називається порядку k, якщо воно
дозволяє виразити f(n+k) через f(n), f(n+1) ,…, f(n+k-1) .
Приклади
f(n+2)=f(n).f(n+1) –3 f2(n+1) +1 – рекурентне співвідношення другого порядку,
f(n+3) =6f(n).f (n+2) +f(n+1) – рекурентне співвідношення третього порядку.
Якщо задано рекурентне співвідношення k-го порядку, то його
задовольняє нескінченно велика кількість послідовностей, бо перші k елементів
послідовності можна задати довільно (між ними немає ніяких співвідношень).
Проте, якщо перші k елементів задано, то всі інші елементи визначаються
цілком однозначно. Так, елемент f(k+1) виражається через f(1) ,…,f(k) ;
елемент f(k+2) через f(2) ,…, f(к+1) і т. д.
Користуючись рекурентним співвідношенням і початковими членами,
можна один за одним виписувати члени послідовності. При цьому рано чи пізно
40
ми отримаємо довільний її член. Проте потрібно буде виписати і всі попередні
члени, адже не обчисливши їх, не можна обчислити і наступні члени.
У багатьох випадках потрібно дізнатися лише один певний член
послідовності, а всі інші члени не потрібні. У цьому випадку зручніше мати
явну форму для n-го члена послідовності.
Означення. Послідовність аn=f(n) (*) називається розв’язком
рекурентного співвідношення, якщо підстановка послідовних членів (*) у
рекурентне співвідношення перетворює його у тотожність.
Приклад
Послідовність 2, 4, 8, ... , 2n , ... (1) є одним із розв’язків рекурентного
співвідношення f (n+2)=3f(n+1) –2f(n)(2). Дійсно, загальний член послідовності
(1) має вигляд f(n)=2n.Тоді f (n+2)=2n+2, f(n+1) = 2n+1 .
При цьому для довільного n має місце тотожність 2n+2 =3 . 2n+1 –2 . 2n.
Отже, 2n є розв’язком рекурентного співвідношення.
Означення. Розв’язок рекурентного співвідношення k-го порядку
називається загальним, якщо він залежить від k довільних сталих С1, С2, ..., Сk
і шляхом підбору цих сталих можна отримати будь-який розв’язок даного
співвідношення
Приклад
Дано співвідношення f (n+2)=5f(n+1) –6f(n) (3)
Покажемо, що для співвідношення (3) загальним розв’язком буде
послідовність f(n) = C1 2n +C23n(4) .
Дійсно, послідовність (4) перетворює співвідношення (3) у тотожність, бо
f(n+2) = C12n+2 + C23n+2, f(n+1) = C12n+1 + C23n+1. Підставляючи ці вирази у (3)
матимемо C12n+2 + C23n+2=5(C12n+1 + C23n+1) – 6(C12n+ C23n) = 2nС1(5 .2 –6) +
+ 3nС2(5 . 3-6) = 2nС1. 4 + 3nС2. 9 = C12n+1 + C23n+1.
Отже, (4) розв’язок співвідношення (3).
41
Крім того нам потрібно показати, що будь-який розв’язок співвідношення
(3) можна подати у вигляді (4). Дійсно, довільний розв’язок співвідношення (3)
однозначно визначається двома початковими членами рекурентного
співвідношення f(1) = a , f(2) =b .
Тому нам потрібно довести, що для довільних а, b знайдуться такі сталі С1,
С2, що 2С1 + 3С2 = а і 22C1 +33C2= b .
Легко бачити, що при довільних а , b система рівнянь
 2C1  3C 2  a

4C1  27C 2  b
має розв’язок.
Тому (4) є загальним розв’язком співвідношення (3).
Означення. Розв’язати рекурентне співвідношення означає знайти його
загальний розв’язок .
Загальних правил розв’язування рекурентних співвідношень не існує.
Проте існує клас рекурентних співвідношень, який розв’язується єдиним
методом. Це рекурентні співвідношення виду:
f (n+k)=a1f(n+k-1) + a2f(n+k-2) + … +akf(n) (5) ,
деa1, a2, …, ak– деякічисла.
Такіспіввідношенняназиваютьсялінійнимирекурентнимизісталимикоефіці
єнтами.
Означення. Рекурентне співвідношення k-го порядку називається
лінійним, якщо кожен наступний член цього рекурентного співвідношення є
лінійною комбінацією k попередніх членів.
Розглянемо, як розв’язуються лінійні рекурентні співвідношення при k=2,
тобто співвідношення виду :
f(n+2) = a1f(n+1) +a2f(n) (6).
42
Такі співвідношення називаються лінійними рекурентними
співвідношеннями другого порядку.
Розв’язування співвідношень (5) ґрунтується на двох теоремах.
Теорема 1.Якщо f1(n), f2(n) є розв’язки рекурентного співвідношення
f(n+2) = a1f(n+1) +a2f(n) (6), то при довільних числах А і В послідовність
f(n) = Af1(n) + Bf2(n) також є розв’язком цього співвідношення.
Доведення
Згідно з умовою теореми f1(n), f2(n) є розв’язки рекурентного
співвідношення (2), тому маємо
f1(n+2) = a1f1(n+1) +a2f1(n)та
f 2(n+2) = a1f2(n+1) +a2f2(n).
Помноживши першу рівність на А, другу на В і додавши їх, матимемо
А f1(n+2) + В f 2(n+2) = a1 ( Аf1(n+1) + В f2(n+1)) +а2 (Аf1(n) + В f2(n)) .
А це означає, що f(n)=Af1(n)+Bf2(n) є розв’язком співвідношення (6).
Теорема 2. Якщо число r1 є коренем квадратного рівняння r2 =a1r + a2 ,
то послідовність 1,r1, r12 , …, r1n-1 , … є розв’язком рекурентного
співвідношення f(n+2) = a1f(n+1) +a2f(n) (6).
Доведення
Якщо f(n) = r1n-1 , то
f(n+1) = r1n і f(n+2) =r1n+1 .
Підставимо ці значення у співвідношення (2):
r1n+1 = a1r1n+ a2r1n-1 .
Дана рівність виконується, бо згідно умови теореми r2 = a1r + a2.
Зауваження:
43
Якщо послідовність f(n) = r1n-1 є розв’язком співвідношення (6), то
розв’язком (6) буде і довільна послідовність виду f(n) = r1m+n, де n =1,2, ….
Для доведення цього факту достатньо використати теорему 1, поклавши у
ній A =r1m+1, В=0.
З теорем 1 і 2 випливає правила розв’язування лінійних рекурентних
співвідношень другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
Випадок 1
(корені характеристичного рівняння різні)
Теорема 3.
Нехай дано рекурентне співвідношення f(n+2) = a1f(n+1) +a2f(n) (6).
Складемо квадратне рівняння r2 =a1r + a2(*). Це рівняння називається
характеристичним для співвідношення (6).
Якщо рівняння (*) має два різних корені r1 та r2 , то загальний розв’язок
співвідношення (6) має вигляд f(n) = C1r1n-1 + C2r2n-1.
Доведення
Перш за все відзначимо, що згідно з теоремою 2, f1(n) =r1n-1 і f2(n) =r2n-1
є розв’язками співвідношення (6).
Тоді згідно з теоремою 1, f(n) = C1r1n-1 + C2r2n-1 є також розв’язком
співвідношення (6).
Для доведення теореми залишається показати, що будь-який розв'язок
рекурентного співвідношення (6) можна записати у цьому вигляді.
Дійсно, будь-який розв’язок рекурентного співвідношення другого
порядку визначається значеннями f (1)=а, f (2)=b . Тому достатньо показати,
 C1  C 2  a,
що система рівнянь 
C1 r1  C 2 r2  b
має розв’язок при будь-яких a, b. (У цій системі невідомі С1 та С2).
44
Розв’яжемо систему за формулами Крамера :
1 1
 =| |= r2 – r1  0 , бо r1  r2
r1 r2
a 1
1 = | | = ar2 – b
r1 r2
1 a
2= | | = b – r1a
r1 b
b  r1a
C1 = ar2  b , C2 = .
r2  r1 r2  r1
Випадок 2
(корені характеристичного рівняння однакові)
Нехай обидва корені характеристичного рівняння r2 =a1r + a2однаковіr1
=r2.
У цьому випадку вираз C1r1n-1 + C2r2n-1 уже не буде загальним розв’язком,
бо f(n) =(C1 + C2) r1n-1 = Cr1n-1, тобто у виразі є лише одна довільна стала.
Потрібно знайти який-небудь інший розв'язок, відмінний від f1(n) =r1n-1.
Виявляється, що таким розв’язком є f2(n) = nr1n-1 .
Теорема 4. .Якщо характеристичне рівняння r2 =a1r + a2рекурентного
співвідношенняf(n+2) = a1f(n+1) +a2f(n) (6)має два однакові кореніr1=r2 , то
послідовність f (n) = nr1n-1 буде розв’язком рекурентного співвідношення (6).
Доведення
Підставимо значення f (n) у співвідношення (6) .
Оскільки f(n+2) = (n+2)r1n+1 , f(n+1) = (n+1)r1n+1, то матимемо
(n+2)r1n+1 = а1(n+1)r1n+ а2nr1n-1 .
Звідси, (n+2)r1n+1 - а1(n+1)r1n- а2nr1n-1 = 0,
n r1n+1 + 2 r1n+1– a1 nr1n –a1 r1n –a2n r1n-1 = 0,
45
nr1n-1 (r12 –a1r1 –a2 ) + r1n (2r1 –a1) = 0
Вирази у першій і другій дужках дорівнюють нулю.
Дійсно, r12 –a1r1 –a2 = 0, бо r1 – корінь характеристичного рівняння
r2 =a1r + a2 ; 2r1 =a1, боза теоремою Вієта для характеристичного рівняння r2 -
a1r + a2 =.0 r1+ r2= а1 .
Теорема 5. Якщо характеристичне рівняння рекурентного
співвідношення другого порядку має два однакові корені r1 =r2 , то загальний
розв’язок рекурентного співвідношення має вигляд
f(n) =C1r1n-1 +C2nr1n-1 = r1n-1( C1 + C2n ).
Теорема доводиться аналогічно попереднім теоремам методом
безпосередньої перевірки.
Нехай дано лінійне рекурентне співвідношення k- го порядку:
f(n +k) = a1f(n +k –1) + a2f( n +k –2) + … +akf ( n) (7)
Запишемо характеристичне рівняння для співвідношення (1):
rk = a1rk-1 + a2rk-2 + … +ak(8)
Теорема6. Якщоr1 корінь характеристичного рівняння (8) , то функція
f(n) =Cr1n-1 буде розв’язком рекурентного співвідношення (7).
Доведення
Підставимо f(n) у співвідношення (7) :
Cr1n+k-1 – a1Cr1n+k-2 – a2Cr1n+k-3 - … -akCr1n-1 =
= Cr1n-1 ( r1k – a1r1k-1 – a2r1k-2 - … -ak ) = 0,
боr1k– a1r1k-1 – a2r1k-2 - … -ak = 0 оскільки r1– корінь характеристичного рівняння
(8).
Отже, функція f(n) =Cr1n-1 буде розв’язком рекурентного співвідношення
(7).
46
Теорема 7.Якщо характеристичне рівняння (8) лінійного рекурентного
співвідношення k-го порядку має k різних коренів r1 , r2, … , rk, то загальний
розв'язок рекурентного співвідношення запишеться у вигляді f(n)= C1r1n-1 +
C2r2n-1 + … + Ckrkn-1.
Теорема доводиться безпосередньою підстановкою у рекурентне
співвідношення .
Теорема 8. Якщо r1 є коренем кратності k характеристичного рівняння
rk=a1rk-1+a2rk-2+…+ak,,
то функції f1(n) = r1n-1 , f2(n) = nr1n-1 , f3(n) = n2r1n-1 , … , fk(n) = nk-1 r1 n-1
та їх лінійна комбінація r1 n-1 ( C1 + C2n + C3n2 + … + Cknk-1) будуть
розв’язками рекурентного співвідношення
f(n +k) = a1f(n +k –1) + a2f( n +k –2) + … +akf ( n) (7)
Теорема доводиться безпосередньою підстановкою кожної функції у
рекурентне співвідношення (7) з використанням теореми Вієта для рівняння k -
го порядку.
У загальному випадку має місце теорема 4.
Теорема 9. Якщо характеристичне рівняння лінійного рекурентного
співвідношення k-го порядку має корінь r1 кратності k1, корінь r2 кратності k2
, корінь rp кратності kp (k1 + k2 + … + kp= k) , то загальний розв'язок
рекурентного співвідношення має такий вигляд :
k1
f(n) = r1n-1 
i 1 k2 kp
i 1
Ci1n +
r2n-1  Ci 2 ni 1 + … + rpn-1  Cip ni 1 (9)
i 1 i 1
Теорема доводиться безпосередньою перевіркою з використанням того

факту, що довільна лінійна комбінація розв’язків рекурентного співвідношення
є також розв’язком цього рекурентного співвідношення .
1. Розв’язати рекурентні співвідношення:
47
а)f (n+2) = 4f (n+1) –3f(n);
б)f (n+2) = - 4f (n+1) –4f(n);
в)f( n+4) = 5f(n+3)-6f(n+2) - 4f(n+1) +8f(n).
а)Складаємо характеристичне рівняння цього рекурентного співвідношення
r2– 4 r + 3 = 0 і знаходимо за теоремою Вієта його корені r1= 1, r2 = 3 .
Оскільки корені різні, то за теоремою 3, загальний розв'язок
рекурентного співвідношення буде f (n) = C1 + C23n-1.
Відповідь:f (n) = C1 + C23n-1.
б) Складаємо характеристичне рівняння рекурентного співвідношення
r2+ 4 r+4 = 0 і знаходимо за теоремою Вієта його корені r1 = r2 = -2 .
Оскільки корені однакові, то за теоремою 5, загальний розв'язок
рекурентного співвідношення буде f (n) =(-2)n-1 (C1 + nC2)
Відповідь:f (n) =(-2)n-1 (C1 + nC2) .
в) Складаємо характеристичне рівняння рекурентного співвідношенняf(
n+4) = 5f(n+3)-6f(n+2) - 4f(n+1) +8f(n):
r4-5r3+6r2 +4r - 8 = 0 і знаходимо його корені. Користуючись теоремою про
раціональні корені многочлена, можна помітити, що число 2 є коренем даного
рівняння. Знайдемо його кратність.
Використаємо схему Горнера :
1 -5 6 4 -8
2 1 -3 0 4 0
2 1 -1 -2 0
2 1 1 0
2 1 2 0
Отже, число 2 є коренем кратності 3. Тоді матимемо r +1 = 0. Звідси r = -1.
48
Корені рівняння r1 = r2 = r3 = 2, r4= -1.
Загальний розв'язок рекурентного співвідношення:
f(n) = 2n-1 (C1 + C2n + C3n2) + C4(-1)n-1.
Відповідь :f(n) = 2n-1 (C1 + C2n + C3n2) + C4(-1)n-1.
1.7. Метод твірних функцій
Метод твірних функцій належить до найбільш універсальних методів

комбінаторного аналізу. Він застосовується при розв'язанні багатьох
практичних задач.
Розглянемо послідовність чисел𝑎0 , 𝑎1 , 𝑎2 , 𝑎3 , … , 𝑎𝑛 , … . (1)
Утворимо степеневий ряд
𝑎0 + 𝑎1 𝑥 + 𝑎2 𝑥 2 + 𝑎3 𝑥 3 + ⋯ + 𝑎𝑛 𝑥 𝑛 + ⋯(2)
Якщо степеневий ряд (2) збігається в якійсь області до функції 𝑓(𝑥), то її
називають твірною для послідовності чисел 1 .
Якщо послідовність (1) скінченна, то твірна функція для цієї
послідовності – поліном 𝑎0 + 𝑎1 𝑥 + 𝑎2 𝑥 2 + 𝑎3 𝑥 3 + ⋯ + 𝑎𝑛 𝑥 𝑛 .
Ідея методу твірних функцій полягає в тому, що для того, щоб знайти всі
члени деякої послідовності (1) виконують такі кроки:
1) За допомогою рекурентних співвідношень для членів послідовності (1)

обчислюють твірну функцію 𝑓(𝑥).
2) Розкладають твірну функцію в ряд, знаходячи коефіцієнти, які і є 𝑎𝑛 .
49
Розглянемо множину об'єктів 𝑆 = {𝑆1 , 𝑆2 , … , 𝑆𝑛 }. Поставимо їй у
відповідність послідовність (𝑠𝑖 ) (𝑖 = 1, 2, . . . , 𝑛) так, що елемент 𝑠𝑖 −цієї
послідовності відповідає об'єкту 𝑆𝑖 . Розглянемо добуток
1 + 𝑠1 𝑥 1 + 𝑠2 𝑥 … 1 + 𝑠𝑛 𝑥 .(3)
Перемноживши дужки, матимемо
1 + 𝑠1 + 𝑠2 + ⋯ + 𝑠𝑛 𝑥 + 𝑠1 𝑠2 + 𝑠1 𝑠3 + ⋯ + 𝑠𝑛 −1 𝑠𝑛 𝑥 2 +
+ 𝑠1 𝑠2 𝑠3 + 𝑠1 𝑠2 𝑠4 + ⋯ + 𝑠𝑛−2 𝑠𝑛 −1 𝑠𝑛 𝑥 3 + ⋯ + 𝑠1 𝑠2 … 𝑠𝑛 𝑥 𝑛 .(4)
Уведемо позначення:
𝐸0 = 1,
𝐸1 = 𝑠1 + 𝑠2 + ⋯ + 𝑠𝑛 ,
𝐸2 = 𝑠1 𝑠2 + 𝑠1 𝑠3 + ⋯ + 𝑠𝑛 −1 𝑠𝑛
𝐸𝑛 = 𝑠1 𝑠2 … 𝑠𝑛 .
Доданки в Е𝑟 відповідають усім сполученням без повторень з 𝑛об'єктів

по𝑟. Отже, кількість доданків у кожному коефіцієнтіЕ𝑟 дорівнює кількості
сполучень без повторень з 𝑛елементів по𝑟.
Узявши у виразі (3) 𝑠1 = 𝑠2 =. . . = 𝑠𝑛 = 1, одержимо (1 + 𝑥)𝑛 ,а
коефіцієнти розкладу (4) дорівнюють кількості сполучень без повторень з 𝑛
об'єктів по 𝑟.
(1 + 𝑥)𝑛 = 𝐶𝑛0 + 𝐶𝑛1 𝑥 + 𝐶𝑛2 𝑥 2 + ⋯ + 𝐶𝑛𝑟 𝑥 𝑟 + ⋯ + 𝐶𝑛𝑛 𝑥 𝑛 .
50
Отже, (1 + 𝑥)𝑛 – твірна функція для послідовності 𝐶𝑛0 , 𝐶𝑛1 , 𝐶𝑛2 … 𝐶𝑛𝑛 .
Використовуючи твірну функцію (1 + 𝑥)𝑛 , можна довести властивості
біноміальних коефіцієнтів 𝐶𝑛𝑟 .
1. Рівність Паскаля:
𝑟 𝑟−1
𝐶𝑛𝑟 = 𝐶𝑛−1 + 𝐶𝑛−1 . (5)
Помножимо обидві частини рівності
1+𝑥 𝑛−1
= 𝐶𝑛0−1 + 𝐶𝑛1−1 𝑥 + ⋯ + 𝐶𝑛𝑛−1
−1 𝑥
𝑛−1
на(1 + 𝑥). Отримаємо

𝑛 0 1 𝑛−1 𝑛−1
1+𝑥 = (𝐶𝑛−1 + 𝐶𝑛−1 𝑥 + ⋯ + 𝐶𝑛−1 𝑥 )(1 + 𝑥).
Порівнявши коефіцієнти при 𝑥 𝑟 у лівій і правій частинах, одержимо (5).
2. Рівність Вандермонда:
𝑟
𝐶𝑚𝑟 +𝑛 = 𝑟−𝑘 𝑘
𝑘=0 𝐶𝑚 𝐶𝑛 , де 𝑟 < 𝑚𝑖𝑛{𝑚, 𝑛}.
Запишемо (1 + 𝑥)𝑛+𝑚 у вигляді

𝑛+𝑚
1+𝑥 = (𝐶𝑛0 + 𝐶𝑛1 𝑥 + ⋯ + 𝐶𝑛𝑛 𝑥 𝑛 )(𝐶𝑚0 + 𝐶𝑚1 𝑥 + ⋯ + 𝐶𝑚𝑚 𝑥 𝑚 )
Обчислимо коефіцієнти при 𝑥 𝑟 у правій частині і порівняємо з

коефіцієнтом при 𝑥 𝑟 у лівій частині. Звідси випливає рівність Вандермонда.
У попередніх міркуваннях кожний об'єкт 𝑆𝑘 (𝑘 = 1, 2, . . . , 𝑛) міг з'явитись
у будь-якому сполученні не більше одного разу, оскільки множники в добутку
(3) складаються лише з двох доданків.
Аналогічно можна одержати твірну функцію для сполучень із
повтореннями. Потрібно лише замінити множники (1 + 𝑠𝑘 𝑥)у виразі (3)
множниками 1 + 𝑠𝑘 𝑥 + 𝑠𝑘 2 𝑥 2 + 𝑠𝑘 3 𝑥 3 + ⋯ .
Звідси випливає, що твірна функція для сполучень із повтореннями –
51
𝑛
2 3 𝑛
1 −𝑛
1+𝑥+𝑥 +𝑥 +⋯ = = 1−𝑥 .
1−𝑥
Використовуючи біноміальний ряд Ньютона отримаємо

−𝑛 2 𝑟
1+𝑥 = 1 + 𝐶𝑛1 𝑥 + 𝐶𝑛+1 𝑥 2 + ⋯ + 𝐶𝑛+𝑟−1 𝑥𝑟 + ⋯ .
𝑟
Отже, ми одержали кількість 𝐻𝑛𝑟 = 𝐶𝑛+𝑟−1 сполучень із повтореннями з 𝑛
елементів по 𝑟.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Сформулюйте основне правило комбінаторики.

2. Сформулюйте комбінаторне правило додавання.
3. Сформулюйте узагальнені комбінаторні правила добутку і суми.
4. Дайте означення перестановки.
5. За якою формулою обчислюються перестановки? Доведіть її.
6. Дайте означення розміщення.
7. Як визначити кількість можливих розміщень з n елементів по k ? Доведіть
це.
8. Дайте означення комбінації.
9. За якою формулою обчислюються комбінації? Доведіть її.
10.Що таке трикутник Паскаля?
11.Доведіть теорему про кількість усіх підмножин даної множини.
12.Запишіть формулу бінома Ньютона. Доведіть її.
13.Сформулюйте основні властивості біноміальних коефіцієнтів.
52
14.Доведіть поліноміальну теорему.
15.Що таке поліноміальні коефіцієнти ?
16.Дайте означення перестановки з повторенням.
17. Доведіть формулу за якою обчислюється перестановка з повторенням.
18.Дайте означення розміщення з повторенням.
19.Доведіть формулу за якою обчислюється розміщення з повтореннями.
20.Дайте означення комбінації з повторенням.
21.Доведіть формулу за якою обчислюється комбінації з повторенням.
22.Запишіть формулу включень та виключень.
23.У чому полягає метод рекурентних співвідношень?
24.Що таке розв’язок рекурентного співвідношення?
25.Що таке загальний розв’язок рекурентного співвідношення?
26.Що означає розв’язати рекурентне співвідношення ?
27.Дайте означення рекурентного співвідношення k-того порядку.
28.Запишіть загальний вигляд лінійного рекурентного співвідношення
другого порядку.
29.Сформулюйте теореми на яких ґрунтується розв’язання лінійних
рекурентних співвідношень другого порядку.
30.Доведіть теореми на яких ґрунтується розв’язання лінійних рекурентних
співвідношень другого порядку.
31.Сформулюйте теореми на яких ґрунтується розв’язання лінійних
рекурентних співвідношень k-того порядку.
32.У чому полягаєідея методу твірних функцій.
33.Наведіть приклади життєвих ситуацій, які вимагають застосування
комбінаторики?
53
РОЗДІЛ ІІ. ЗАДАЧІ З КОМБІНАТОРИКИ
Так звана самостійна робота –
це вершина математики…
Без роботи такого характеру
вивчення математики –
майже даремна річ…
Янг Джон Уеслі
2.1. Тестові завдання
Оберіть правильну, на вашу думку, відповідь.
Рівень І
1. Якщо об’єкт А можна вибрати n способами і при кожному з цих виборів
об’єкт В можна вибрати m способами, то вибір пари (А,В) можна здійснити:
1) n+m способами;
2) одним способом;
54
3) n×m способами;
4) двома способами;
5) n - m способами.
2. Якщо деякий об’єкт А можна вибрати n способами, а об’єкт В – m способами,

причому ніякий вибір А не збігається із жодним із виборів В, то один з об’єктів
А або В можна вибрати:
1) n+m способами;
2) одним способом;
3) n×mспособами;
4) двома способами;
5)n - m способами.
3. Кількість усіх можливих розміщень із n елементів по k позначається

символом:
1) C kn ;
2) Рn;
3) Р n (n 1,n 2,...,n k);
4) Аnk ;
5) Cnk .
55
4. Кількість усіх можливих комбінацій із n елементів по k позначається
символом:
1) C kn ;
2) Рn;
3) Р n (n 1,n 2,...,n k);
4) Аnk ;
5) Cnk .
5. Кількість усіх можливих перестановок із 5 елементів обчислюється

заформулою :
1) Р5=5  4  3 ;
2) Р5=5!;
5
3) Р 5 (n 1,n 2,...,n 5)= ;
1!2!3!4!5!
4) Р5=5
5) Р5=5!  4! ;
6. Кількість можливих розміщень із n елементів по k дорівнює:
n!
1) ;
k!(n  k )!
n!
2) ;
(n  k )!
3) nk;
56
n!
4) ;
n1!n2!...nk !
(n  k  1)!
5) .
k!(n  1)!
7. Кількість можливих комбінацій із n елементів по kдорівнює :
n!
1) ;
k!(n  k )!
n!
2) ;
(n  k )!
3) nk;
n!
4) ;
n1!n2!...nk !
(n  k  1)!
5) .
k!(n  1)!
8. Кількість можливих комбінацій із n елементів по k із повтореннями

дорівнює :
n!
1) ;
k!(n  k )!
n!
2) ;
(n  k )!
3) nk;
n!
4) ;
n1!n2!...nk !
(n  k  1)!
5) .
k!(n  1)!
57
9. Кількість можливих розміщень із n елементів по k з повтореннями дорівнює
:
n!
1) ;
k!(n  k )!
n!
2) ;
(n  k )!
3) nk;
n!
4) ;
n1!n2!...nk !
(n  k  1)!
5) .
k!(n  1)!
10. Кожну k - елементну підмножину n- елементної множини називають:
1) комбінацією з n елементів по k;
2) розміщенням з n елементів по k;
3) комбінацією з kелементів по n;
4) розміщенням з kелементів по n;
5) перестановкою.
11. Розклад n-го степеня бінома ( a + b)n містить:
1) n членів;
2) n+1 членів ;
3) n-1 член;
58
4) n+2члени;
5)2n членів.
12. Який з наведених записів, є загальним виглядом лінійних рекурентних

співвідношень другого порядку?
1) C nk1 = С kn + С kn 1 ;
2)f(n) =r1n-1( C1 + C2n );
3)f(n) = C1r1n-1+ C2r2n-1;
4) f (n+2)=5f(n+1) –6f(n) ;
5) f(n+2)=a1f(n+1)+a2f(n).
13.Якщо характеристичне рівняння лінійного рекурентного співвідношення k-

го порядку має k різних коренів r1 , r2, … , rk, то загальний розв'язок
рекурентного співвідношення запишеться у вигляді:
1)f (n) = r1 n-1 ( C1 + C2n + C3n2 + … + Cknk-1);
k2 kp
C C
k1
C n
i 1
2)f(n) = r1n-1 i1
i 1 +
r2n-1 i2 n +…+ rpn-1 ip ni 1 ;
i 1 i 1 i 1
3)f(n)= C1r1n-1 + C2r2n-1 + … + Ckrkn-1 ;
4)f (n) = C1 4n-1+ C23n-1 ;
5)f(n) = 2n-1 (C1 + C2n + C3n2) + C4(-1)n-1.
59
14.Якщо характеристичне рівняння лінійного рекурентного співвідношення k–
го порядку має корінь r1 кратності k1, корінь r2 кратності k2 , корінь rp
кратності kp (k1 + k2 + … + kp = k) , то загальний розв'язок рекурентного
співвідношення має вигляд:
1)f (n) = r1 n-1 ( C1 + C2n + C3n2 + … + Cknk-1);
k2 kp
C C
k1
C n
i 1
2)f(n) = r1n-1 i1
i 1 +
r2n-1 i2 n +…+ rpn-1 ip ni 1 ;
i 1 i 1 i 1
3)f(n)= C1r1n-1 + C2r2n-1 + … + Ckrkn-1 ;
4)f (n) = C1 4n-1+ C23n-1 ;
5)f(n) = 2n-1 (C1 + C2n + C3n2) + C4(-1)n-1.
15.Обчисліть 0!:
1)1;
2)0;
3)1!;
4)не існує;
5)10.
1
16.Обчисліть значення A n :
1)1;
2)0;
3)1!;
4)не існує;
5)10.
60
1
17.Обчислітьзначення Cn
1) 1;
2) n;
3) n!;
4) не існує;
5) 10.
18.Якназивають правило: «Якщооб’єкт А можна вибрати n способами і при

кожному з цих виборів об’єкт В можна вибрати m способами, то вибір пари
(А,В) можна здійснитиn×m способами»?
1) Правило суми;
2) правило добутку;
3) правило множення;
4) правило ділення;
5) правило додавання.
19. Якназивають правило: « Якщо об’єкт А можна вибрати n способами, а об’єкт

В – m способами, причому ніякий вибір А не збігається із жодним із виборів В,
то один з об’єктів А або В можна вибратиn+m способами»?
1) Правило суми;
2) правило добутку;
61
3) правило множення;
4) правило ділення;
5) правило додавання.
Рівень 2
20. Нехай із пункту А до пункту В веде m доріг, з пункту А до С – n доріг, із

С до D – l доріг, із В до D – k доріг. Пункти А і D між собою дорогами не
сполучені. Скількома дорогами можна попасти з пункту А до пункту D ?
1)mk ;
2)l+ k ;
3) mk+nl.
4) m+n ;
5) (m+k)(n+l).
21. Скільки існує способів розміщення на полиці 3 книжок?
1) 1;
2) 6;
3) 3;
4) 2;
5) 18.
62
22. Скількома способами можна виготовити чотириколірний прапорець з
горизонтальних смуг однакової ширини, маючи чотири різного кольору
смужки?
1) 24;
2) 4;
3)8;
4) 48;
5) 12.
23. Кожний із двадцяти присутніх на зборах повинен привітатися з іншим за

руку. Скільки буде усіх рукостискань?
1) 190;
2) 95;
3)20;
4) 40;
5) 20!.
24. Скільки можна утворити різних трицифрових чисел за допомогою цифр
1, 2, 3, 4, 5 так, щоб жодна цифра у числі не повторювалася?
1) 125;
2) 5;
3)20;
63
4) 60;
5) 5!.
25.Скільки різних слів можна побудувати перестановкою букв у слові «лаваш»?
1) 120 ;
2) 12;
3)20;
4) 40;
5) 60.
26. Скільки різних слів можна скласти в алфавіті {0, 1}з восьми символів?
1) 256 ;
2) 8;
3)16;
4) 40;
5) 20!.
27. Скільки можна написати трицифрових чисел з різними цифрами, не

використовуючи цифри 0?
1) 6;
2) 8;
3)504;
64
4) 40;
5) 9!.
28. Кидають гральний кубик два рази. Скільки може бути випадків, при яких
цифра, що випаде при першому киданні, відрізняється від цифри, що випаде при
другому киданні ?
1) 6 ;
2) 8;
3)2;
4)12;
5) 30.
29.Підніжжя гори та її вершину сполучають чотири стежки. Скільки існує

маршрутіввід підніжжя до вершини і униз до підніжжя?
1) 4 ;
2) 16;
3)8;
4)12;
5) 2.
30.Студентській спортивній команді пропонують футболки трьох кольорів:

жовтого, зеленого та білого, а також труси двох кольорів – чорного та синього.
Скільки є варіантів вибрати форму в команди?
1) 6 ;
65
2) 3;
3)8;
4)12;
5) 2.
31. Олеся має чотири пари взуття і три сукні. Скільки є варіантів вибрати
вбрання для Олесі?
1) 4 ;
2) 16;
3)8;
4)12;
5) 2.
32. У групі є 10 дівчат і 7 юнаків. Скільки існує способів скласти пару для
танцю з однієї дівчини і одного юнака?
1) 10 ;
2) 7;
3)70;
4)17;
5) 2.
33. Скільки різних трицифрових чисел можна скласти із цифр 2 і 5, при умові,
що цифри можуть повторюватися?
66
1) 4 ;
2) 16;
3)8;
4)12;
5) 2.
34.Скільки різних трицифрових чисел можна скласти із цифр 0 і 5, при умові,

що цифри можуть повторюватися?
1) 4 ;
2) 16;
3)8;
4)12;
5) 2.
35.Скільки чотирицифрових чисел,усі цифри яких різні, можна скласти із цифр

1, 2, 3, 4, якщо ці числа мають починатися із цифри 1?
1) 4 ;
2) 6;
3)8;
4)12;
5) 2.
67
36. Скільки чотирицифрових чисел,усі цифри яких різні, можна скласти із цифр
1, 2, 3, 4, якщо ці числа мають починатися із запису 32?
1) 4 ;
2) 6;
3)8;
4)12;
5) 2
37.Розглядаються склади з двох бука, перша з яких позначає приголосний звук,

а друга голосний. Скільки різних складів можна скласти з букв слова
«Полтава»?
1) 4 ;
2) 6;
3)8;
4)12;
5) 2
38. Монету підкидають три рази. Скільки різних послідовностей гербів і цифр
можна отримати?
1) 4 ;
2) 6;
3)8;
68
4)12;
5) 2
39.Гральний кубик кидають три рази. Скільки різних послідовностей очок

можна отримати?
1) 216;
2) 36;
3)6;
4)12;
5) 32
40. Кожну клітинку квадрати 2×2 можна пофарбувати в червоний або синій
колір. Скільки існує способів пофарбувати цей квадрат?
1) 4 ;
2) 16;
3)8;
4)12;
5) 2
41.Скількома способами можна вибрати на шаховій дошці білу та чорну

клітинки, які не лежать на одній і тій самій вертикалі та горизонталі?
1) 1024 ;
2) 6;
69
3)768;
4)8;
5) 32
42.Скільки існує парних п’ятицифрових чисел?
1) 45000 ;
2) 6;
3)5000;
4)25000;
5) 81000.
43.Скільки існує п’ятицифрових чисел, які кратні 10?
1) 9000;
2) 10000;
3)1;
4)255;
5) 90000.
44. Один колекціонер має для обміну 11 монет і 8 марок, другий– 9 монет і 7
марок. Скількома способами вони можуть обміняти марку на марку або монету
на монету?
1) 35 ;
2) 304;
70
3)5544;
4)12;
5) 155
45. Скільки існує п’ятицифрових чисел, усі цифри яких мають однакову
парність?
1) 5625 ;
2) 3125;
3)2500;
4)10;
5) 2
46.Загальний розв’язок рекурентного співвідношення f (n+2) = 4f (n+1) –3f(n):
1)f (n) = C1 + C2 3n-1;
2)f (n) = (C1 + C2)3n-;
3)f (n) = C13n-1 ;
4)f (n) = C1 4n-1+ C23n-1;
5) f (n) = C23n-1 .
71
2.2. Вправи для самостійного розв’язування
1. Скільки існує варіантів триколірного прапора, на якому зображено три

вертикальні смуги різних кольорів, якщо є вибір із тканин п’яти різних
кольорів ?
2. Скількома способами можна виготовити чотириколірний прапорець з

горизонтальних смуг однакової ширини, маючи чотири смужки різного
кольору?
72
3. Із колоди, яка має 52 карти, вийняли 10 карт. Скількома різними способами
це можна зробити? У скількох випадках серед цих карт опиниться хоча б
один туз? Лише один туз? Рівно чотири тузи?
4. Скільки можна написати трицифрових чисел з різними цифрами, не

використовуючи цифри 0?
5. На п’ять співробітників виділені три путівки. Скількома способами можна

розподілити ці путівки, якщо:
а) усі путівки різні;
б) усі путівки однакові ?
6. У групі 30 студентів. Скількома способами можна виділити двох студентів із

групи для чергування, якщо:
а) один із них повинен бути старшим;
б) старшого не повинно бути ?
7. Скільки чотирицифрових чисел можна утворити з цифр 0, 1, 2, 3 так, щоб

жодна з них в числі не повторювалася?
8. На зборах мають виступати чотири особи: А, В, С, Д. Скількома способами

їх можна записати у списку ораторів, якщо В може виступати тільки перед А
?
9. У розіграші першості країни з футболу у вищій лізі класу ―А‖ бере участь 15
команд. Команди, які займуть перше, друге та третє місця, нагороджуються
відповідно золотою, срібною та бронзовою медалями, а команди, які займуть
73
останні два місця, залишать вищу лігу. Скільки різних варіантів розподілу
призових місць?
10.Скількома способами можуть розміститися в аудиторії 10 студентів на 25

стільцях ?
11.В одного студента є 10 книг із математики, а в іншого – 9 книг. Скількома

способами вони можуть обміняти 2 книги одного на дві книги іншого ?
12.Виготовлено 10 виробів. Для вибіркового контролю потрібно взяти 2 із цих

10 виробів. Скількома способами це можна зробити ?
13.Кожний із 10 присутніх має привітатися з іншими за руку. Скільки буде всіх

рукостискань?
14.Наукове товариство складається з 35 членів. Треба обрати голову, заступника

голови та секретаря товариства. Скількома способами це можна зробити,
якщо кожний член товариства може займати лише одну з цих посад ?
15.Скільки можна побудувати різних прямокутних паралелепіпедів, довжини

ребер яких є цілим числом від 1 до 10 ?
16.У поштовому відділенні продаються листівки 10 сортів. Скількома

способами можна купити в ньому 12 листівок?
17.У кімнаті гуртожитку проживають 3 студенти. Вони мають 4 чашки, 5

блюдець, 6 чайних ложок (усі предмети відрізняються один від одного).
Скількома способами студенти можуть накрити стіл на три особи для
чаювання?
74
18.В Англії прийнято давати дітям декілька імен. Скількома способами можна
назвати дитину, якщо загальна кількість імен 300 і дитині не дають більше
трьох імен?
19.Дресирувальник хоче вивести на арену 5 левів та 4 тигри. При цьому не

можна, щоб два тигри йшли один за одним. Скількома способами він може
розмістити звірів?
20.Абонент забув шифр сейфу. Проте він пам’ятає, що шифр починається з

букви А і містить три четвірки і дві п’ятірки. Скільки спроб повинен зробити
абонент, щоб набрати потрібний номер ?
21.У кондитерському кафе, до якого зайшли Сергій та Оксана, є тістечка

чотирьох видів: «Наполеон», «Еклер», пісочні та листкові. Скільки існує
варіантів такої покупки:
а) Сергій і Оксана купують по одному тістечку;
б) Сергій і Оксана купують по одному тістечку й не хочуть, щоб

вони були одного сорту;
в) Сергій купує 2 тістечка Оксані ;
г) Сергій купує 2 тістечка Оксані, й вона не хоче, щоб вони були

одного сорту ?
22.У студентській групі, яка складається із 25 осіб, при виборі старости за

висунуту кандидатуру проголосували 12 осіб, проти – 10, утрималися – 3.
Скількома способами могло бути проведене таке голосування?
75
23.У вазі стоять 10 червоних і 4 рожеві гвоздики. Скількома способами можна
вибрати букет із трьох гвоздик ?
24.У класі 25 учнів. Щодня призначається один черговий. Скількома способами

можна скласти розклад чергувань на 5 днів так, щоб ніхто не чергував
більше одного разу?
25.Кожений учень ліцею вивчає англійську або французьку мову. Англійську

мову вивчає 250 учнів, французьку –270 учнів, обидві мови вивчають 180
учнів. Скільки учнів у ліцеї ?
26.У групі студентів кожний студент або блондин, або брюнет. Серед студентів
10 блондинів, решта брюнети. 12 студентів люблять читати детективи. Серед
12-и студентів, які люблять читати детективи, 5 блондинів і 7 брюнетів.
Скільки чоловік налічує група, якщо два брюнети не люблять читати
детективи?
27.Скільки чисел серед перших 100 натуральних не діляться ані на 2, ані на 3,

ані на 5 ?
28.В одній з областей України 85% жителів розмовляє лише українською

мовою, 65% лише російською, частина жителів розмовляє як українською
так і російською мовами. Який відсоток жителів даної області розмовляє як
українською так і російською мовами ?
29.На заміську прогулянку поїхали 92 студенти. Бутерброди з ковбасою взяли

47 студентів, із сиром – 38 студентів, із шинкою – 42 студенти, із сиром і
ковбасою – 28 студентів, із ковбасою і шинкою – 31 студент, із сиром і
шинкою – 26 студентів. Всі три види бутербродів взяли 25 студентів, а
76
декілька студентів замість бутербродів захватили з собою пиріжки. Скільки
студентів взяли з собою пиріжки ?
30.Скільки шестицифрових чисел, які кратні числу 5, можна скласти з цифр

0,1,2,3,4,5 при умові, що в числі немає однакових цифр ?
31.20 карток для гри в лото роздають чотирьом гравцям по 5 карток кожному.
Скількома способами це можна зробити ?
32.Скільки потрібно років, щоб, обідаючи щодня, одні й ті самі 7 чоловік

вичерпали всі можливості їх розміщення за столом ?
33.Скільки можна утворити різних трицифрових чисел з допомогою цифр 1, 2,

3, 4, 5 ?
34.Скількома способами можна посадити за круглий стіл 5 юнаків і 5 дівчат

так, щоб ніякі дві особи однієї статі не сиділи поруч ?
35.У деякій державі не було двох жителів з однаковим набором зубів. Яка може
бути найбільша кількість жителів країни. Найбільша кількість зубів у
людини – 32 ?
36.Група з 7 юнаків і 10 дівчат танцює.
а) Якщо у деякому танці беруть участь усі юнаки, то скільки є варіантів

участі дівчат у цьому танці?
б) Скільки є варіантів, якщо враховувати лише те, які дівчата залишаться

незапрошеними?
в) Дайте відповіді на ті ж запитання, якщо відносно двох дівчат

можна впевнено сказати, що вони будуть запрошені на танець.
77
37. У чоловіка є 12 знайомих – 5 жінок і 7 чоловіків, а у його дружини інших 12
знайомих – 7 жінок і 5 чоловіків. Скількома способами можна скласти
компанію із 6 чоловіків і 6 жінок так, щоб 6 гостей запросив чоловік, а 6 його
дружина?
38.Скількома способами можна вибрати 12 студентів із 17, якщо певні 2

студенти із цих 17 не можуть бути вибрані разом?
39.Хор складається з 10 учасників. Скількома способами можна протягом трьох

днів вибирати по 6 учасників із них так, щоб кожен день був різний склад
хору?
40.Людина має 6 друзів і протягом 20 днів запрошує до себе 3 із них так, щоб
компанія жодного разу не повторилася. Скількома способами вона зможе це
зробити?
41.Скількома способами можна переставляти букви слів «кавоварка», «самовар»

так, щоб голосні і приголосні чергувалися ?
42.Скількома способами можна вибрати з натуральних чисел від 1 до 30 три

числа так, щоб їх сума була парною?
43. Кожна сторона квадрата розбита на n частин. Скільки можна побудувати

трикутників, вершинами яких є точки поділу?
44. У сейфі зберігаються документи, над якими працює комісія у складі 5

чоловік. Яку найменшу кількість замків повинен мати сейф і скільки ключів
потрібно видати кожному члену комісії, щоб доступ до документів був
можливий лише тоді, коли збираються будь-які три члени комісії ?
78
45.Обчислити : A6  A5
20 20
4
A20
46. Електронні документи передаються по семи каналах зв’язку з пункту А в

пункт В. У пункті В документи редагують і передають назад у пункт А.
а) Скількома способами можна передати документ із пункту А в пункт В і

назад?
б) Дати відповідь на те ж саме питання, якщо документ не може

повернутися в пункт А по тому ж каналу, по якому він був переданий в
пункт В.
47. У боротьбі за призові місця на студентській олімпіаді з інформаційних

технологій беруть участь 16 команд. Скількома способами можуть бути
розподілені перше і друге місця?
48. Скільки чотирицифрових чисел можна скласти з цифр 0, 1, 2, 3, 4, 5,
якщо :
а) ні одна з цифр не повторюється більше одного разу ;
б) цифри можуть повторюватись ;
в) числа повинні бути непарними (цифри можуть повторюватись)?
49. Скільки існує п’ятицифрових чисел, які діляться на п’ять?
50.На одній із бічних сторін трикутника взято n точок, на іншій – m точок.

Кожна із вершин при основі трикутника з’єднана прямими з точками,
взятими на протилежній стороні.
79
а) Скільки точок перетину цих прямих утвориться всередині трикутника?
б) На скільки частин ділять трикутник ці прямі?
51. Скільки існує двоцифрових чисел, у яких обидві цифри парні?
52. Скільки існує п’ятицифрових чисел, у яких усі цифри непарні?
53. У прямокутній таблиці з m рядків і n стовпців записані числа +1 і -1 так, що

добуток чисел у кожному рядку й кожному стовпці дорівнює рівно 1 .
Скількома способами можна таким чином заповнити таблицю?
54. В електронній бібліотеці є 10 статей із заданої тематики. Скількома

способами можна скопіювати три статті на диск на локальному комп’ютері?
55. В електронній папці міститься 5 документів. Вибраний навмання документ

копіюється в іншу папку, після чого іще один вибраний навмання документ
копіюється на дискету. Скількома способами можна проробити ці операції?
56. Скількома способами можна розмістити на полиці 5 книг?
57. Скількома способами можна розмістити елементи множини {1,

2, …, 2n} так, щоб кожне парне число мало парний номер?
58. Скільки можна скласти перестановок із n книг, у яких дані 2 книги не стоять
поряд?
59. Скількома способами можна розмістити на шаховійдошці 8 тур так, щоб

вони не могли бити одна одну?
60. Скількома способами можна розмістити 4 документи на 25 місцях?
80
61. Студентові необхідно скласти 4 іспити протягом 8 днів. Скількома
способами це можна зробити?
62. Є 10 електронних документів, три з яких потрібно помістити в чергу на друк

на лазерному принтері. Скількома способами це можна зробити?
63. Є 5 комп’ютерів і 4 користувачі. Скількома способами можна розподілити

користувачів за комп’ютерами, якщо кожному користувачеві повинен
дістатися комп’ютер і не дозволяється працювати двом користувачам за
одним і тим же комп’ютером?
64. Є 10 символів, які можна використовувати для створення дволітерного коду

електронного документа. Скільки кодів можна скласти з цих символів?
65. У бібліотеці є 5 книг із інформаційних технологій. Скількома способами

можна вибрати з них 3 книги?
66. Скількома способами з 7 документів можна вибрати 3?
67. У комп’ютерній сітці працюють n користувачів, при чому кожен з них

зв’язувався з іншими по E-mail упродовж однієї години один раз. Скільки
сеансів зв’язку користувачів один з одним відбулось впродовж цієї години?
68. У скількох точках перетинаються діагоналі опуклого n-кутника, якщо ніякі

три з них не перетинаються в одній точці?
69. Дано n точок, жодні три з яких не лежать на одній прямій. Скільки прямих
можна провести, з’єднавши точки попарно?
70. На площині проведено n прямих так, що жодні 2 з них не паралельні й жодні

3 не перетинаються в одній точці.
81
а) Знайти кількість точок перетину цих прямих.
б) Скільки трикутників створюють ці прямі?
в) На скільки частин ділять площину ці прямі?
71. Скільки є чотирицифрових чисел, у яких кожна наступна цифра більша

попередньої?
72. Скільки існує чотирицифрових чисел, у яких кожна наступна цифра менша
попередньої?
73.В опуклому n-кутнику проведені всі діагоналі. Відомо, що жодні три з них не
перетинаються в одній точці всередині n-кутника. На скільки частин
розділиться при цьому многокутник?
74. У комп’ютерному класі є 6 комп’ютерів. Для наукового експерименту

потрібно відібрати 4 комп’ютери. Скількома способами можна це зробити?
75. Знайти сьомий член розкладу бінома ( a 2 a + 3 a a )n , якщо біноміальний

коефіцієнт третього члена дорівнює 36.
76. Знайти номер члена розкладу бінома ( 3 x +1 x )16 , що не містить x.
77. Знайти суму біноміальних коефіцієнтів членів, що стоять на непарних

місцях в розкладі бінома (x + y)n , якщо біноміальний коефіцієнт третього
члена на 9 більший біноміального коефіцієнта другого члена .
78. Скільки членів розкладу бінома ( 5 3 + 3 7 )36 є цілими числами, указати їх

номери.
79. Обчислити суму C 50 + 2 C 51 + 2 2 C 52 + 2 3 C 53 + 2 4 C 54 + 2 5 C 55 .
82
80. Знайти алгебраїчну суму коефіцієнтів многочлена відносно x, одержаного в
розкладі бінома (3x – 4)17.
81. Знайти член розкладу бінома ( x x +1 3 x )n, який містить x5, якщо сума всіх
біноміальних коефіцієнтів дорівнює 128.
82. У розкладі бінома (x2y + y2x)8 знайти доданок, що містить а)

x11y13, б) x16y9 .
n
 y x7 
83. У розкладі   10  є доданок, який містить xy. Знайти його.
 x y3 
1
84. До якого натурального степеня потрібно піднести біном  3 , щоб
2
відношення четвертого доданка розкладу до третього дорівнювало 3 2 ?
85. Знайти показник степеня бінома (a + b)n , якщо біноміальний коефіцієнт

четвертого члена розкладу дорівнює 120.
86. Знайти значення показника n в розкладі бінома (x + y)n, якщо коефіцієнт

п’ятого і дев’ятого членів рівні між собою.
87. Знайти Tm – m-ий член розкладу ( 3  2 )n , якщо відомо, що
Tm+2 : Tm+1 : Tm = 28 : 8 6 : 9 .
88. Знайти m і n, якщо в розкладі ( 2  1 2 )n відомо, що

Tm+2 : Tm+1 : Tm = 2:5:8.
89. Знайти раціональні члени в розкладі ( 5 3  7 2 )24.
90. Знайти раціональні члени в розкладі ( 3 2  4 8 )15.
83
91. Сума третього від початку і третього від кінця біноміальних коефіцієнтів
розкладу ( 4 3  3 4 )n дорівнює 9900. Скільки раціональних членів міститься
в цьому розкладі? Знайти серед них член з найбільшим біноміальним
коефіцієнтом.
5
92. Розв’язати рівняння : А 4x  А 3x 1 =  А 3x .
4
Cmk 11  Cmk

93. Спростити : .
Cmk 1
1 10
94. У розкладі бінома ( х 3 x 2 - ) знайти п’ятий член розкладу.
x
1 n
95. У розкладі (х x  ) коефіцієнт третього члена на 44 більший від
x4
коефіцієнта другого члена. Знайти вільний член, тобто член розкладу, що

не залежить від х.
96.Абонент пам’ятає, що потрібний йому номер починається з цифри 9 і містить

три четвірки і дві п’ятірки. Проте розташування цифр він забув. Скільки
спроб повинен зробити абонент, щоб набрати потрібний номер ?
97.Скількома способами можна з групи, яка складається з 7 юнаків та 4 дівчат,

вибрати 6 представників так, щоб серед них було не менше двох дівчат?
98.Скільки можна утворити різних трицифрових додатних цілих чисел у

десятковій системі числення?
99.Скількома способами можна вибрати три букви із фрази «Око за око, зуб за
зуб»?
84
1
100. Знайти член розкладу бінома (  x )12 , який не залежить від х.
x
101. У скількох випадках при грі у лотерею ( угадування 5 номерів із 36) будуть
правильно вибрані рівно 3 номери?
102. Скількома способами можна переставляти букви слова «логарифм» так,
щоб друге, четверте і шосте місце були зайняті приголосними буквами?
104.Розв’язати рекурентні рівняння із заданими початковими умовами:
а) f (n+2) - 5f (n+1) + 6f(n)=0, якщо f(1)=1, f(2)= -7,
б) f (n+2) - 4f (n+1) + 4f(n)=0, якщо f(1)=2, f(2)= 4,
в) f (n+2) +2f (n+1) + f(n)=0, якщо f(1)=3, f(2)= -5,
г) f (n+2) - f (n+1) - f(n)=0, якщо f(1)=1, f(2)=1,
д) f (n+4) - 5f (n+2) + 4f(n)=0, якщо f(1)=3, f(2)=2, f(3)=6, f(4)=8.
105.Знайтизагальний розв’язок рекурентного співвідношення:
а) f (n+3) + 3f (n+2) + 3f(n+1) + f(n)= 0,
б) f (n+3) - 3f (n+2) + f(n+1) + f(n)= 0,
в) f (n+3) - 2f (n+2) - f(n+1) - 6f(n)= 0,
г) f (n+4) - 5 f (n+3) +6f (n+2) + 4f(n+1) - 8f(n)= 0,
д) f (n+3) - 3f (n+2) +f(n+1) + f(n)= 0,
е) f (n+3) - 9f (n+2) + 26f(n+1) - 24 f(n)= 0.
85
106. Скільки чисел серед перших 100 натуральних не діляться ані на 2, ані на 3,
ані на 5 ?
107. На фірмі працює декілька осіб, причому кожна з них знає хоча б одну
іноземну мову: шестеро–англійську, шестеро –німецьку, семеро –
французьку, двоє –англійську і французську, четверо– англійську і
німецьку, троє –німецьку і французську, одна особа знає всі три мови
одночасно. Скільки осіб працює на фірмі?
108. На першому поверсі десятиповерхового будинку до ліфта сіло 7 чоловік.

Скількома способами ці особи можуть вийти зліфта? Чи буде інший
результат, якщо припустити, що кожен вийшов на іншому поверсі?
109. У ящику знаходиться 20 деталей, із них 3 браковані. Витягують 5 деталей.

Скільки існує способів витягнення 1 бракованої?
110. До 4 різних поштових скриньок повинно бути вкинуто 12 однакових листів.
а) Скількома способами це можна зробити?
б) Скільки є способів, якщо до кожної скриньки мусить потрапити

щонайменше 2 листи?
111. Під час легкоатлетичних змагань з бігу на 100 м стартувало kучасників.

Скільки є результатів закінчення змагань, якщо
а) всі учасники закінчили біг;
б) один учасник не закінчив біг і його ім’я не відоме;
в)один учасник не закінчив біг і його ім’я відоме?
86
112. Скількома способами можна розподілити три різні предмети у двох різних
коробках?
113. У ящику лежать кольорові олівці: 10 червоних, 8 синіх, 8 зелених і 4

жовтих. У темноті беремо з ящика олівець. Яку найменшу кількість олівців
потрібно взяти, щоб серед них було:
а) не менше 4 олівців одного кольору;
б) хоча б 1 олівець кожного кольору;
в) не менше 6 синіх олівців?
114.Для одержання морозива асорті треба узяти три різних сорти. Скільки
різних типів асорті можна приготувати з шоколадного, полуничного,
вершкового та фісташкового морозива?
115.У шухляді шкарпетки сірого, чорного та білого кольорів. Яку найменшу

кількість шкарпеток потрібновзяти, щоб серед них були дві шкарпетки
одного кольору?
116. Скільки є різних речень з трьох слів: сьогодні, сонячна, погода?
117.Студенти першого курсу вивчають 8 навчальних дисциплін. Скількома

способами можна скласти розклад занять на п’ятницю, якщо в цей день
треба запланувати три лекції з різних предметів?
118. До семицифрових номерів телефонів входять цифри від 0 до 9. Скільки

абонентів може обслуговувати телефонна станція?
119.Скількома способами можна скласти набір подарунків з шести предметів

для дітей, якщо всього є чотири різних види предметів?
87
120.Скількома способами можна 15 шахістів поділити на три команди по 5
чоловік?
121.Скількома способами можуть розміститись 5 чоловік у черзі до каси?
122. Три автори повинні написати посібник з математичного аналізу, який має
вісім розділів. Скількома способами можна розподілити матеріал між
авторами, якщо два з них писатимуть по три розділи, а один – два розділи?
123. В групі навчаються 32 студента. З них 16 займаються легкою атлетикою,24

– у футбольній секції, 15 – у шаховій секції. 11 студентів займаються і
атлетикою, і футболом, 8 – атлетикою і шахами, 12 – футболом і 16
шахами, а 6 студентів – в усіх трьох секціях. Решта студентів
захоплюються тільки туризмом. Скільки студентів є туристами?
124. Скількома способами можна розташувати на шаховій дошці 8 тур так, щоб
вони не били одна одну?
125. Скількома способами можуть сісти в автомобіль 5 чоловік, якщо кожен з

них може бути водієм?
126. У школі 20 класів і 20 класних керівників. Скількома способами можна

розподілити класне керівництво між вчителями?
127. Студентська їдальня пропонує в меню 3 різні салати, 6 різних м’ясних

страв, 5 десертів. Скільки існує способів вибрати обід із двох страв різного
виду?
128. Скільки існує семицифрових телефонних номерів, які не починаються з

цифри 0?
88
129. Скільки існує семицифрових чисел, усі цифри яких мають однакову
парність?
130. Для шифрування повідомлень використовують цифри 0,1,2,3. Слово в

повідомленні містить від 1 до 5 цифр. Яку найбільшу кількість різних слів
може містити повідомлення?
131. Скількома способами можна розподілити замовлення на друкування 10

різних підручників між двома книжковими фабриками?
132. Студент має 7 книг з алгебри, 4 книги з геометрії і 2 книги з інформатики.

Скількома способами він може розставити ці книги на полиці так, щоб
книги з одного поредмета стояли поруч?
133. П’ять юнаків і п’ять дівчат сідають у ряд на 10 стільцях. Скількома

способами вони можуть розміститися так,щоб юнаки сиділи на стільцях із
парними номерами, а дівчата – на стільцях із непарними номерами?
134. Скільки існує п’ятицифрових чисел, у записі яких є хоча б одна цифра
непарна?
135. Скільки існує п’ятицифрових чисел, у записі яких є хоча б одна цифра
парна?
136. Скільки існує п’ятицифрових чисел, у записі яких є хоча б дві однакові
цифри?
137. Гральний кубик кидають три рази. Скільки різних послідовностей очок,
серед яких є хоча б одна шістка, можна отримати?
89
138. Серед 10 людей є двоє знайомих. Скількома способами можна посадити
цих людей на 10 стільців так, щоб знайомі сиділи поруч?
139. Скільки п’ятицифрових чисел можна записати за допомогою цифр 1,2,3,4,5

так, щоб в числі цифри не повторювалися і парні цифри не стояли поруч?
140. Скільки різних слів можна утворити переставляючи букви слова:
1) молоко;
2) комбінаторика?
141. Скільки натуральних дільників має число 24×53×76?
142. Скільrки різних шестицифрових чисел можна скласти з цифр 1, 2, 3, 4, 5, 6,

7 так, щобцифри не повторювалися і крайні цифри були парними?
143. Серед 20 робітників є 7 мулярів. Скількома способами можна скласти

бригаду з 5 робітників так, щоб до неї входило рівно 2 муляри?
144. Для шкільної лотереї підготовлено 100 білетів з яких 12 є виграшними.

Перший учень навмання вибирає 10 білетів. Скільки існує варіантів вибору,
при яких він вибере рівно 3 виграшні білети?
145. У студентській групі навчаються 30 студентів, серед яких 13 юнаків та 17

дівчат. Скількома способами можна сформувати команду із 7 студентів цієї
групи, до якої має входити принаймні одна дівчина?
146. На прямій позначено 12 точок, а на паралельній їй прямій – 7 точок.

Скільки існує трикутників з вершинами у цих точках?
90
147. Для підготовки до іспиту запропоновано 80 запитань. Студент знає
відповідь лише на 15 з них. Екзаменаційний білет складається із 6 різних
запитань із даного переліку. Скільки різних екзаменаційних білетів можна
скласти так, щоб студент міг відповісти принаймні на одне запитання
білета?
148. Скількома способами можна розбити 12 студентів на 3 команди по 4

чоловіки в кожній?
149. Скількома способами можна розкласти 20 різних куль по 4 однакових

ящиках так, щоб кожний ящикмістив по 5 куль?
150. Скількома способами можна m білих іn чорних куль (m>n) розкласти в ряд
так, щоб жодні дві чорні кулі не лежали поруч?
151. П’ять ящиків пронумеровані числами від 1 до 5. Скількома способами

можна розкласти по цих ящиках 17 однакових куль так, щоб жодний ящик
не виявився порожнім?
152. На змагання з легкої атлетики приїхала команда з 12 спортсменок.

Скількома способами тренер може визначити, хто з них побіжить в
естафеті 4 по 100 м на першому, другому, третьому й четвертому етапах?
153. Із десяти книг чотири – підручники з математики. Скількома способами

можна поставити ці підручники на полицю так, щоб усі підручники стояли
разом?
91
154. Із вази, у якій лежать 10 різних яблук і 5 різних груш, потрібно вибрати 2
яблука й 3 груші. Скількома способами це можна зробити?
155. У коробці міститься 10 білих і 6 чорних куль. Скількома способами з

коробки можна витягнути одну кулю будь-якого кольору? Скількома
способами можна витягнути дві кулі різного кольору?
156. У корзині лежать 12 яблук і 9 апельсинів (усі різні). Хлопчик вибирає або
яблуко, або апельсин, після чого дівчинка вибирає з тих фруктів, що
залишилися, і яблуко, і апельсин. Скільки можливо таких виборів?
157. Скількома способами може розміститися родина з трьох осіб у

чотиримісному купе, якщо інших пасажирів у купе немає?
158. На площині відмітили 5 точок. Їх потрібно позначити латинськими

буквами. Скількома способами це можна зробити? У латинському алфавіті
26 букв.
159. На колі позначені точки A, B, C, D, E, F і G. Скільки різних трикутників з

вершинами в цих точках можна скласти?
92
160. Під час шахового турніру, де кожен учасник з кожним грає один раз, було
зіграно 231 партій. Скільки учасниківбуло у турнірі?
161. Із колективу програмістів, який складається з 25 людей, потрібно

вибрати 3 людини для виконання завдання. Скількома різними способами
це можна зробити?
162. Скільки різних дільників має число
 1001;
 1110 ?
163. Розклад занять першокурсників містить чотири пари на день із десяти

різних дисциплін. Скільки існує варіантів розкладу на один день, при
умові, що предмети не повторюються?
93
164. Із двох математиків і десяти економістів потрібно створити комісію із
восьми вчених, уяку обов’язково входить хоча б один математик.
Скількома способами це можна зробити?
165. Підприємство може надати роботу за однією спеціальністю чотирьом

жінкам, за другою – шести чоловікам і за третьою – трьом робітникам
незалежно від статі. Є 14 претендентів: 6 жінок і 8 чоловіків. Скількома
способами можна заповнити вакантні місця?
166. У побудовану нову школу прийшли працювати 25 вчителів. Скількома

способами можна обрати з них директора, заступника з навчально-
методичної роботи та заступника з виховної роботи?
167. У групі навчаються 15 юнаків і 12 дівчат. Скількома способами можна

вибрати для генерального прибирання кабінету 3 юнака і 4 дівчини?
168. У ювелірну майстерню привезли 5 смарагдів та 7 діамантів. Скількома

способами ювелір може виготовити браслет, у якому 2 смарагди та 7
діамантів?
169. Умагазин привезли 25 ящиків із яблуками трьох сортів, причому у

кожному ящику лежать яблука якогось одного сорту. Чи можна знайти 9
ящиків з яблуками одного сорту?
170. Вкоробці лежать 100 прапорців: червоних, зелених, жовтих, синіх. Яку
найменшу кількість прапорців потрібно взяти, не дивлячись, щоб серед
них знайшлося не менше 10 одного кольору?
171. Доведіть, що серед 15 першокурсників принаймні двоємають день

народження в один місяць.
94
172. У деякого захворювання є шість відомих симптомів. Захворювання
діагнозується, якщо у хворого проявляється не менше 4 симптомів.
Скільки різних комбінацій симптомів можуть привести до правильного
діагнозу?
173. Скільки можна утворити складених чисел, які є добутком будь-яких двох
простих дільників числа 2 310?
174. Скільки кольорів можна утворити із семи основних, якщо змішувати їх по

три ?
175. На державному іспиті задається 10 запитань, з яких 3 запитання із

дискретної математики. Скількома способами можна поставити ці 10
запитань так, щоб запитання з дискретної математики не були поряд?
176. Пасажирський потяг складається із 2 багажних,5 плацкартних і 4

купейних вагонів. Скількома способами можна сформувати потяг так,
щоб купейні вагони не були крайніми?
177. Скільки існує варіантів опитування 11 студентів на одному занятті за

умови, що жоден з них не буде опитаний двічі, і на занятті може бути
опитана будь-яка кількість присутніх студентів, причому порядок
опитування істотний?
178. З 12 слів чоловічого роду, 9 слів жіночого роду і 10 слів середнього роду
треба відібрати по одному слову кожного роду. Скількома способами
можна здійснити цей вибір?
179. Комутатор має nвходів іmвиходів. Якою кількістю способів може бути
обрана пара «вхід-вихід» для встановлення між ними з’єднання?Дві пари?
95
180. Телефонна мережа має kабонентів. Якою кількістю способів може бути
обрана пара абонентів для встановлення між ними з’єднань? Дві пари?
181. Скільки членів було в клубі, якщо при нумерації членських білетів
використовувалися усі трьохзначні номери, в яких не було ні одної цифри
8?
182. На пошті є 5 видів листівок і 8 видів марок. Якою кількістю способів

можна купити 12 листівок і 12 марок?
183. На танцювальній площадці є 17 юнаків і 21 дівчина. Скільки

танцювальних пар вони можуть скласти?
184. Група студентів проходила практику в Німеччині та Франції. Половина

студентів проходила практику у Франції. В обох країнах навчались 12
студентів, 39 студентів навчались у Німеччині. Скільки студентів у групі,
якщо усі пройшли практику?
185. Маємо деяку кількість куль, кожна з яких пофарбована одним, двома чи
трьома кольорами: червоним, синім і жовтим. При цьому червоним
пофарбовано 28 куль, синім – 23, жовтим – 23, червоним і синім – 12,
синім і жовтим – 8, червоним і жовтим – 11, а всіма трьома – 5 куль.
Скільки разом було пофарбовано куль?
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бардачов Ю. М. Дискретна математика: Підручник/ Бардачов Ю. М. – К.:

Вища школа, 2008. – 383 с.
2. Бушмакін В. М. та ін. Комбінаторика: Навчальний посібник /Серія
«Математика для інженерів. – Львів: Львівська Політехніка, 2002. – 196 с.
96
3. Донской В. И. Дискретная математика / Донской В. И.- – Симферополь:
COНАТ, 2000. – 360 с.
4. Капитонова Ю.В. Основи дискретної математики / Капитонова Ю. В. –К.:

Наукова думка, 2002. – 378 с.
5. Виленкин Н. Я. Комбинаторика. – М.: Наука. 1969. – 328 с.
6. Андрийчук В. І. Вступдо дискретної математики: Навчальний посібник /

В. І. Андрійчук, М. Я. Комарницький, Ю. Б. Іщук. – К.: Центр навчальної
літератури, 2004. –254 с.
7. Борисенко О. А. Лекції з дискретної математики / Борисенко О. А. –

Суми: Університетська книга, 2002. – 180 с.
8. Іванов Є.О., Ченцов О.І., Шевченко В. П. Дискретна математика.

Робочий зошит з українсько-англійським тематичним словником.
Комбінаторика. Теорія алгоритмів. – К., 2011. – 75 с.
9. Ерусалимский Я. М. Дискретная математика:теория,задачи, приложения /

Ерусалимский Я. М. – М.: Вузовская книга, 2004. – 268 с.
10. Спекторський І. Я. Дискретная математика / Спекторский I. Я. – К.:Наук.

думка, 2004. – 360 с.
11. Москинова Г. И. Дискретная математика / Москинова Г. И. – М.: Логос,

2003. – 240 с.
12. Нікольський Ю. В. Дискретна математика:Підручник/ Ю. В. Нікольський,

В. В. Пасічник, Ю. М. Щербина. – Львів «Магнолія плюс», 2005. – 608 с.
13. Яблонский С. В. Введение в дискретную математику / Яблонский С. В.
97
–М.: Наука, 1986. – 384 с.
14. Швай О. Л. Дискретна математика / Швай О. Л. – Луцьк: РВВ «Вежа»

Волин. нац. ун-ту іменіJleciУкраїнки, 2008. –188с.
15. Швай О. JI. Практикум з дискретної математики / Швай О. JI.– Луцьк:

РВВ «Вежа» Волин, нац. ун-ту iм. ЛесiУкраїнки, 2011. – 236 с.
16. Гаврилов Г.П. Сборник задач по дискретной математике / Г. П.

Гаврилов, А. Л. Сапоженко. – М: Наука, 1977. – 368 с.
ДОДАТКИ
1. Опорні схеми
98
99
100
2. Відповіді до тестів
Завдання Відповідь
1 3
2 1
3 4
4 1
5 2
6 2
7 1
8 5
9 3
10 1
11 2
12 5
13 3
14 2
15 1
16 1
17 1
18 2
19 1
20 3
101
21 2
22 1
23 1
24 4
25 5
26 1
27 3
28 5
29 2
30 1
31 4
32 3
33 3
34 1
35 2
36 5
37 3
38 3
39 1
40 2
41 3
42 1
43 1
102
44 5
45 1
46 1
103
Відповіді та вказівки
до вправ для самостійного розв’язування
1. Вказівка.Прапори, про які йдеться в умові задачі, відрізняються один від

одного або кольором, або порядкомїх розміщення. Тому потрібно знайти
число розміщень із 5 елементів по 3.
2. Вказівка.У задачі йдеться про кількість упорядкувань чотирьохелементної
множини.
10 10 10 9 9
3. C52 , C52  C48 , 4  C48 , C48
4. 504
5. а) 60, б) 20
6. а) 870, б) 435
7. 18
8. 12
9. 2730
25!
10. A10
25  15!
11.756
12. 45
13. 45
14.39 270
15.Вказівка. Виміри прямокутного паралелепіпеда можуть повторюватися і
порядок їх вибору не істотний.
21!
16.
12! 9!
104
17. 172 800
18.26 820 600
19.43 200
20.Вказівка. Шуканим числом буде кількість різних перестановок із
повтореннями із цифр 4 та 5, у яких цифра 4 повторюється три рази, а цифра
5 – два рази. Тому усіх спроб 10.
21. а)16, б)12, в) 10, г) 6
25!
22.  1 487 285 800
10!  12!  3!
23. 364
24. 6 375 600
25. 340
26. 19
27. 26
28.50%. Вказівка.Усі жителі області становлять 100%.
29. 25
30. 216
20!
31.
(5!) 4
32.Приблизно 7 років.
33.Вказівка.З умови випливає, що трицифрові числа можна утворювати так,
щоб у них були однакові цифри. Тому потрібно використати формулу
розміщень з повтореннями.
105
34.Вказівка.Вибір місць для юнаків і для дівчат можна зробити двома
способами. Після цього юнаків можна розсадити 5! способами. Стільки ж
способів розсадити дівчат.
35.Вказівка. Зашифруємо кожен набір зубів послідовністю з 0 і 1 ( нуль– зуба
немає на даному місці, 1– зуб єна даному місці). Кількість таких двійкових
наборів із 32 елементів 232.
36. а) 604 800, б) 120, в) 282 240, 56
37. 267 148
17! 15!
38. 
5!12! 5!10!
39. 9 129 120

40.Вказівка.Троє людей із 6 можна вибрати 20способами. Оскільки компанію
запрошують протягом 20 днів, то вибір компанії буде використаний рівно
один раз. Всього способів20!
41.Вказівка. У слові «кавоварка»голосні –а,о,а,а; приголосні –
к,в,в,р,к.Щоб голосні і приголосні чергувалися перша і остання букви
повинні бути приголосними. Приголосні можна переставляти Р5(2,2,1)
способами, а голосні Р4(3,1) способами. Всього способів 120.
Для слова «самовар» є 72 способи перестановки букв.
42.Вказівка.Можливі два випадки: вибрані три числа парні або серед вибраних
чисел одне парне і два непарні. Загальна кількість способів вибору 2 030.
43.Вказівка.Можливі два випадки: усі три вершини лежать на різних сторонах
квадрата або дві вершини лежать на одній стороні, а третя на іншій.
Загальна кількість трикутників, що можна побудувати – 2(n  1) 2  (5n  8) .
44.10 замків, 6 ключів
106
45. 256
46. а) 49, б) 42
47. 240
48.Вказівка. а)Із шести цифр вибираємо чотири і відкидаємо у скількох
випадках на першому місці 0. Таких чисел 300.
б) 1080,
в) 540
49.Вказівіка.Першу цифру можна вибрати 9 способами (0 – не може бути),
останню– двома способами (5 або 0), інші три цифри можна вибрати 10
способами.Загальна кількість способів 18 000.
50. а) mn , б) (m  1)(n  1)
51.Вказівка. Парні цифри – 0, 2, 4, 6, 8.Перша цифра числа не може бути 0, тому
її можа вибрати 4 способами, а другу – 5 способами. Оскільки потрібно
вибрати першу і другу цифри, то загальна кількість двоцифрових чисел, у
яких обидві цифри парні, за правилом добутку, буде 4.5=20
52.Вказівка. Непарні цифри – 1, 3, 5, 7, 9. Для побудови п’ятицифрових чисел, у
яких усі цифри непарні вибираємо п’ять цифр із п’яти з
повтореннями.Загальна кількість таких чисел – 55.
(m-1)(n-1)
53. 2
54.1000
55.25
56.120
2
57. (n!)
58.Вказівка.Спочатку потрібно визначити число перестановок, в яких дані 2
книги стоять поряд.(n-1)!(n-2)
107
59.Вказівка. На кожній вертикалі та горизонталі шахової дошки стоїть одна
тура. Розглянемо одне з таких розміщень. Нехай а1– номер вертикалі, в якій
стоїть тура першої горизонталі, а2– номер вертикалі, в якій стоїть тура другої
горизонталі, …, а8– номер вертикалі, в якій стоїть тура восьмої горизонталі.
Тоді (а1, а2,…, а8 )– перестановки чисел 1,2,…,8. Серед цих чиселне має
жодної пари однакових, бо тоді б дві тури попали б на одну вертикаль, а
отже, могли бити одна одну. Отже, число положень тур на дошці Р8
=8!=40 320.
60.303 600
61.1 680
62. 720
63.120
64.100
65.10
66. 35
67.Вказівка.Сеансів зв’язку користувачів один з одним відбулось впродовж
години стільки, скільки можна виділити дво-елементних підмножин зn-
елементної множини, тообто C n2 .
68.Вказівка.Кожній точці перетину двох діагоналей опуклого n-кутника

відповідають 4 вершини n-кутника. Тому число всіх точок перетину
n  (n  1)(n  2)(n  3)
діагоналей
24 .
69. C n2
n2  n  2
70. а) C n2 , б) C n3 , в)
2
108
71.126
72.210
n  (n  3)(n 2  3n  14)
73. 1
24
74.15
75. 84a 3 a
76.5
77.32
78.три члени, 7-й, 22-й, 37-й
79. 243
80. -1
5
81. 35х
11 13
82. а)Т6=56х у ,
б) такого доданка не існує
83.Т6=252ху
84. 5
85. 10
86. 12
87. 7 290
88.n=8, m=4
89.Т15=70 605 216
90.Т1=32, Т13=465 920
91.9, Т49= C100

48 16 13
4 3
92.6
109
m
93.
k 1
6
94.210x
95.165
99.52.Вказівка.Можливі три випадки: усі три букви різні, дві букви різні ( одна
буква повторюється), три букви однакові.
101.4 650. Вказівка. Три правильно вибрані номери вибираємо із п’яти
виграшних, решту два номери вибираємо із 31 .
117.Застосуйте формулу розміщень без повторень.
118.Вказівка.Оскільки цифри в номерах телефонів можуть повторюватися, то
кількість усіх номерів телефонів є розміщеннями з повтореннями.
119.Вказівка. Розглянути комбінації з повтореннями з чотирьох елементів по
шість.
120.Вказівка. Знайти кількість способів вибрати першу командушахістів із 15
чоловік, другу команду вибирають із десяти чоловік, тоді третю команду
можна скласти одним способом із п’яти чоловік, що залишилися.756 756
способів.
121. 120
122.560.
123. 4
124. Для того, щоб тури не били одна одну, на кожній горизонталі і на кожній
вертикалі має стояти одна тура. Нехай а1– номер вертикалі, на якій стоїть
тура з першої горизонталі, а2– номер вертикалі, на якій стоїть тура з другої
горизонталі, …, а8 –номер вертикалі, на якій стоїть тура з восьмої
горизонталі. Тоді (а1,а2, …,а8)– якась перестановка множини (1,2,…, 8).
Кожній такій перестановці відповідає деяке розміщення тур, яке
задовольняє умову задачі, і навпаки, кожному допустимому розташуванню
110
відповідає одна перестановка цієї множини. Отже, шукана кількість
способів дорівнює 8!.
127. 3×6+3×5+6×5.
128. 9×106
129.57+4×56.
130. 4+42+43+44+45.
131. 210.
132. 7!×4! ×2! ×3!.
133. (5!)2.
134. 9×104 - 4×54. Вказівка.Кількість усіх п’ятицифрових чисел дорівнює 9×104.
Кількість п’ятицифрових чисел,усі цифри яких є парними, дорівнює 4×54.
135. 9×104 – 55.
136. 9×104 - 9×9×8×7×6. Вказівка. Кількість п’ятицифрових чисел,усі цифри
яких різні, дорівнює 9×9×8×7×6.
137. 63-53.
138. 2×9!. Вказівка.Припустимо, що знайомі сіли на один стілець. 9 людей
можна розмістити на 9 стільцях 9! способами. Оскільки знайомі можуть
сісти зліва або справа один від одного, то всього варіантів–2×9!.
139. 5!-2×4!.
140. Вказівка. Розгляньте усі можливі перестановки з повтореннями.
141. Будь-який дільник даного числа має вигляд 2n×5m×7k, де n, m, kцілі числа,
які задовольняють умови nвід 0 до 4, m від 0 до 3, k від0 до 6. Кількість
дільників даного числа дорівнює кількості наборів, які можна скласти з
чиселn, m, k ( при цьому набори, які відрізняються один відж одного
порядком елементів, вважаються різними). Число n можна вибрати 5
способами, числоm– 4 способами, числоk–7 способвами.Отже, зазначений
набір можна скласти 5×4×7=140 способами.
111
142. Вказівка. Розгляньте розміщення без повторень та застосуйте правило
добутку.
143.Вказівка. Розгляньте комбінації без повторень та застосуйте правило
добутку.
144.Вказівка.Серед білетів 12 виграшних і 88 невиграшних. Учень вибрав 3
виграшні та 7 невиграшних білетів.
145.Вказівка. Знайдіть різницю між кількістю усіх можливих команд (
комбінації з 30 по 7) і кількістю команд, що складаються тільки з хлопців.
146.Вказівка. Можна обрати одну точку з 12 на першій прямій та дві точки із 7
на другій. Або можна обрати одну точку з 7 і дві точки з 12.
147.Вказівка. За умовою порядок питань не важливий. Студент не знає
відповідь на 80-15=65 питань. Якщо підрахувати кількість білетів, яка
може бути складена з них, то різниця загальної кількості білетів та білетів,
у яких студент не знає жодного питання, і буде кількістю білетів, у яких
студент знає відповідь принаймні на одне питання.
151.Вказівка. Якщо розмістити кулі в ряд і розставити між ними 4 перегородки,
то вони розділять кулі на 5 груп, у кожній з яких буде принаймні одна
куля. Отже, розв’язок задачі – це кількість можливих розстановок 4
перегородок по 16 місцях (кількість проміжків на 1 менше кількості куль),
тому потрібно підрахувати кількість комбінацій з 16 по 4.
152.Вказівка. Оскільки для спортсменок важливо, у якому порядку вони будуть
бігти, то порядок наступності при виборі елементів ураховується. Тому
потрібно підрахувати кількість розміщень з 12 елементів по 4 (без
повторень).
153.Вказівка. Розглянемо підручники, що стоять разом, як одну книгу. Тоді на
полиці потрібно розставити не 10, а 7 книг. Це можна зробити Р7
112
способами. Крім того, в кожному з одержаних наборів книг ще можна
виконати Р4 перестановки підручників.
154. 450 способів.
155.Вказівка. Якщо маємо 10 білих і 6 чорних кль, то одну кулю будь-якого
кольору можна витягти 10+6=16 способами. Якщо одна куля має бути
біла, а інша чорна, то це можна зробити 60 способами.
156. Вказівка.Вибрати яюлуко у хлопчика 12 можливостей, тоді у дівчинки
обрати яблуко 11 можливостей і 9 можливостей обрати апельсин.
Можливостей всього у дівчинки 11×9=99. Тоді загальна кількість
можливостей у хлопчика і дівчинки у цьому випадку12×99=1 188.
Вибрати апельсин у хлопчика є 9 можливостей, тоді у дівчинки обрати
яблуко є 12 можливостей і апельсин 8. Усього таких можливостей у
хлопчика і дівчинкиу даному випадку 9×96=864.
161. 2 300 способів.
162. Вказівка. Число 1001 можна розкласти на прості множники 1001 =

7×11×13. Якщо число kє дільником числа 1001, то воно повинно бути
одним з чисел 7, 11, 13 (три випадки), або їх добутком (комбінації з трьох
по два і з трьох по три). Крім того, дільником числа 1001 є число 1. Тому
число1001 всього має 8 дільників.
10!
163. A10   5040 .
4
(10  4)!
164. C2  C10  C2  C10  240  210  450

1 7 2 6
113
165. Вказівка.На 13 робочих місць існує 14 претендентів.Для першої
спеціальності вибираємо чотири жінки з 6-ти: C6  15 . Залишилося дві

4
жінки.Для другої спеціальності вибираємо –шість чоловіків з 8-ми:

C86  28 . Залишилося два чоловіки. Для третьої спеціальності – 3 особи
незалежно від статі:

C21 C22  2 1  2 або C21 C22  2 1  2 .
Тому варіантів вибору для третьої спеціальності за правилом суми є:

2+2=4.
Отже, усіх способів заповнити вакантні місця –15∙28∙4=1680.
166. A25  13800 .

3
167. C15  C12  225225

3 4
173. Вказівка.Розкладчисла 2 310на прості множники має вигляд 2310=2 ×3×

5× 7×11. Для одерження шуканих складених чисел потрібно утворити
комбінації з цих 5 чисел по 2. Їх є 10.
175.Вказівка. Спочатку підрахуйте скількома способами можна поставити
питання так, щоб три питання з дискретної математики стояли поряд.
176. 2×Р2×Р4×Р5.
177.211
183.357 пар.
184.54 студенти. Вказівка.Нехай загальна кількість студентів х, тодіх:2–

кількість студентів, які проходили практику у Франції.
185.48
114
3. Бібліографічні відомості
Щоби … построїти цю найвеличавішу будову

людського духу, якою є математика, треба було
праці не поколінь, але цілих тисячоліть…
В.Й.Левицький
Леонардо Пізанський(лат. LeonardoPisano)
(близько 1170-1250)
Леонардо Пізанський – однин ізнайталановитішихіталійських
математиківСередньовіччя.Леонардо Пізанський найбільше відомий під
прізвиськом Фібоначчі (Fibonacci).
115
Про походження цього псевдоніму є різні версії.ЛеонардівбатькоВілліам
(Guglielmo) мавпрозвиськоБоначчіо (Bonaccio), тобтодобродушнийабопростий.
Відповідно Леонардо одержав прозвисько Фі-Боначчі (Fibonacci), що означало
син Боначчіо.
Про життя Леонардо Пізанського відомо небагато.Невідома навіть точна

дата його народження.Вважається, що Фібоначчі народився десь у 1170 році.
Батько Фібоначчі торгував в одній з факторій, заснованих італійцями на
північному узбережжі Африки.Завдяки цьому йому вдалося навчати сина в
одній з арабських шкіл, де Леонардо і зміг отримати чудову для того часу
математичну освіту.
Крім того, молодий Леонардо багато подорожував, супроводжуючи батька

в ділових поїздкахПівнічною Африкою. Під час таких поїздок він багато
спілкувався з місцевими вченими.Саме там він і дізнався про арабську систему
числення, усвідомивши, що арабська система простіша і ефективніша за
римську.
У 1202 році Леонардо написав працю під назвою«Книга абака»(LiberAbaci).

Саме ця книга вважається найголовнішою працею Леонардо. «Книга абака»
стала першою математичною енциклопедією середньовіччя, яка відіграла
істотну роль у розвитку математики в Європі. Ця книга містить майже всі
арифметичні й алгебраїчні відомості того часу, викладені з винятковою
повнотою і глибиною.
Перші п'ять розділів книги присвячено арифметиці цілих чисел на основі

десяткової нумерації. У VI і VIIрозділахвикладено дії над звичайними дробами.
У VIII-X–прийоми вирішення завдань комерційної арифметики, засновані на
пропорціях. У XI– розглянуті задачі на змішування. У XII розділі– наводяться
116
завдання на підсумовування рядів, уXIII–розглядаються завдання,
якіприводяться до лінійних рівнянь. У XIV–вченийна числових прикладах
роз'яснює способи наближеного добування квадратного і кубічного коренів.
УXVрозділі зібрано ряд завдань на застосування теореми Піфагора танаведено
велику кількість прикладів квадратних рівняннь.
Інша книга Фібоначчі «Практика геометрії» (Practicageometriae, 1220)

містить різноманітні теореми, пов'язані з вимірювальним методам. Поряд з
класичними результатами вчений наводить свої власні – наприклад, перше
доведення того, що три медіани трикутника перетинаються в одній точці.
У трактаті «Квітка» (Flos, 1225) Фібоначчі досліджував кубічне ріввняння,

яке йому запропонував Іоанн Палермський на математичному змаганні при
дворі імператораФрідріха II.
«Книгаквадратів» (Liberquadratorum, 1225), містить ряд завдань на

розв'язання невизначених квадратних рівнянь.
117
Нікколо Тарталья ( Niccolò Tartaglia)
(близько 1499-1557)
Нікколо Тарталья –відомий італійський математик, його справжнє

ім'яНікколо Фонтана ( Niccolò Fontana).
Народився Нікколо в дуже бідній сім'ї. Під час однієї з воєн (1494-1559),
що вели між собою Франція та Іспанія за право володіти Італією, його рідну
118
Брешію захопили французи. Батько Нікколо загинув, а хлопчик отримав
поранення. Йому розсікли язик, понівечили гортань. Нікколо тоді було шість
років. Після цього він розмовляв з великими труднощами і тому його називали
«Тарталья» (італ. tartaglia — заїка).
Втрата батька дуже вплинула на матеріальні статки сімї Нікколо.Його сім'я

дуже бідувала. У школі хлопчик провчився всього 15 днів. Не маючи змоги
платити за навчання мати була вимушена забрати сина зі школи. Хлопцеві
довелося самому опановувати науку. Тим не менш він здав іспити на звання
«магістра абака» (щось на зразок учителя арифметики) і почав працювати в
приватному комерційному ліцеї. Поселившись у Вероні, заробляв викладанням
математики. Він читав лекції з геометрії, арифметики і механіки. Окрім цього,
консультував з різних питань математики і техніки майстрів, купців,
артилеристів і архітекторів.
Близько 1535 року дістав кафедру математики у Вероні і того ж року

одержав виклик на математичний турнір від учня
відомогопрофесораматематикиБолонськогоуніверситету–Антоніо Фіоре.
Нікколо дізнався, що Фіоре володіє секретом розв'язання кубічного

рівняння, який йому повідомив Ферро. Шляхом титанічних зусиль Тартальї за
кілька днів до диспуту теж вдалося знайти спосіб розв'язання кубічного
рівняння. Перемога над Фіорі не лише принесла славу Тартальї, але й
поліпшила його матеріальний стан, завдяки чому він дістав мождливість
займатися науковою роботою.
Тарталья написав декілька книг, найважливіша з яких була видана у

Венеції уже після смерті вченого під назвою «Загальний трактат про число і
міру» (1556-1560). У ній він виклав свої оригінальні дослідження з арифметики,
119
алгебри і геометрії. Зокрема, у книзі вперше застосовуються круглі дужки.
Трактат містить також таблицю біноміальних коефіцієнтів.
120
Блез Паскаль(Blaise Pascal)
(1623 - 1662)
Блез Паска́ль– відомий французькийматематик,фізик,

філософ,письменник.Він народився19 червня1623року в родині голови
податкового управління Етьєна Паскаля.
Усім'ї Паскалів було троє дітей – Блез і дві його сестри. Коли хлопчику
було три роки померла його мати. У 1631 році сім'я переїхала до Парижа.
Блез ріс обдарованою дитиною. Його батько, який добре знав математику,
самостійно займався освітою хлопчика. Паскаль-батько дотримувався
121
принципу, за яким складність предмета мала відповідати розумовим здібностям
дитини. За його планом Блез мав вивчати математику з 15-16-річного віку, а
перед цим мав добре вивчити древні мови.
Метод навчання полягав у поясненні загальних понять і правил та

наступному переході до вивчення окремих питань. Так, знайомлячи
восьмирічного хлопчика із законами граматики, спільними для всіх мов, батько
мав на меті навчити його мислити раціонально. Удома постійно проводилися
бесіди з питань математики і Блез надзвичайно цікавився цим предметом.
Батько, який побоювався, що математика завадить синові вивчатилатинськута
грецьку мови, обіцяв звернутися до математики в майбутньому. Якось на
чергове запитання сина про те, що таке геометрія, батько коротко відповів, що
це спосіб креслити правильні фігури і знаходити між ними пропорції, проте
заборонив йому будь-які дослідження в цій сфері. Однак Блез на самоті
заходився креслити на підлозі різні фігури і вивчати їх. Не знаючи
геометричних термінів, він називав лінію «паличкою», а коло «кільцем». Коли
батько випадково застав Блеза за одним з таких самостійних уроків, він був
вражений: хлопчик, який не знав навіть назв фігур, самостійно довів
теорему про суму кутів трикутника. Здивованийбатько відмовився від свого
первинного плану навчання і дозволив читати синові математичні книги.
У години відпочинку Блез вивчав Евклідову геометрію, пізніше, з

допомогою батька, перейшов до робіт Архімеда, Аполлонія і Паппа,
потім Дезарга.
З 14 років Паскаль брав участь у семінарах Мерсенна, де і познайомився

звідомим французським математиком– Дезаргом. Юний Паскаль був одним з
небагатьох, хто вивчав праці Дезарга, написані складною мовою. Він
122
удосконалював ідеї, висловлені Дезаргом, узагальнюючи і спрощуючи
обґрунтування.
У 1640 році виходить перший друкований твір Паскаля – «Есе про конічні
перетини», результат дослідження робіт Дезарга.
У своєму «Трактаті про арифметичний трикутник» він дав таблицю

біноміальних коефіцієнтів. Біноміальні коефіцієнти Паскаль утворював за
розробленим ним способом повної математичної індукції – у цьому полягало
одне з найвидатніших відкриттівцього вченого. Новим було й те, що біноміальні
коефіцієнти виступали як числа комбінацій з n елементів по m елементів і потім
використовувались в задачах теорії ймовірностей.
У ніч з 23 на 24 листопада 1654 року Паскаль, за його словами, пережив

містичне осяяння згори.Він цілковито припинив заняття наукою, розглядаючи
їх як гріховні.
З 1654 року Паскаль тісно пов'язав своє життя з братством янсеністів і в
1655 році оселився у їх монастирі. Він іноді ще повертався до наукової роботи,
але свої твори підписував псевдонімом.
9 серпня 1662 року після тривалої хвороби Блез Паскаль помер.
123
П’єр Ферма(PierredeFermat)
(1601 - 1665)
П'єр Ферма–французький математик, засновниканалітичної геометріїітеорії

чисел.
Він народився у невеликому місті Бомон, у Гасконії, де й почав навчання.

Закінчив юридичний факультет Тулузького університету. Потім успішно
займався приватною адвокатурою.
124
У 1631 р. перейшов на державну службу, ставши консультантом
Тулузького парламенту. Там він працював усе своє життя. Ферма грунтовно
знав головні європейські мови, грецьку і латинську; з однаковою легкістю писав
вірші французькою, латинською та іспанською мовами.Жив відлюдно і виїздив
з Тулузи тільки в службових справах.
Із 3000 рукописів Ферма за життя був опублікований один, та й то –

анонімно. Працюючи над текстами древніх авторів, Ферма поставив собі за
мету за короткими переказами змісту задач і теорем Аполлонія Пергського
відтворити хід його міркувань і успішно виконав це завдання.
Ферма був зачарований дивовижними закономірностями, невичерпністю

властивостей ряду натуральних чисел.Переказують, що до Блеза Паскаля
звернувся шанувальник його таланту гравець кавалер де Мере з проханням
розв'язати дві задачі, пов'язані з грою в кості. Про одну з них Паскаль написав
Ферма, бо, як зізнавався, відчував себе впевнено, коли Ферма був на його боці.
Так зав'язалося листування двох учених, у процесі якого формувалися основні
поняття і розв'язувалися задачі нової математичної дисципліни – теорії
ймовірностей. Вона виникла не на порожньому місці, але саме Паскаль і Ферма
зрозуміли, що азартні ігри – це тільки зручний об'єкт для побудови
математичних моделей закономірностей, яким підпорядковані масові випадкові
явища. Дещо пізніше до теоретико-ймовірнісних задач звернувся й Гюйгенс.
Разом з Декартом Ферма поділяє славу основоположника аналітичної

геометрії. При цьому його виклад цієї математичної дисципліни ближчий до
сучасного, ніж у «Геометрії» Декарта.
Ферма володів добре розробленим методом обчислення площ і об'ємів

криволінійних фігур. Його результати безпосередньо підходять до поняття
125
визначеного інтеграла Ньютона – Лейбніца. Він, як і Кеплер, ділить фігуру,
площу якої потрібно обчислити, на такі дрібні фігури, що з достатньою
точністю їх можна прирівняти до якихось фігур з уже відомою площею. Але
коли Кеплер, розв'язуючи геометричну задачу, зводить її знову-таки до
геометричної задачі, то Ферма до алгебраїчної задачі – підсумування членів
нескінченної спадної геометричної прогресії. При цьому він користується
винайденою ним системою координат і утворює інтегральні суми так, як
пізніше це робитимуть в інтегральному численні.
Вчений був одружений, мав п'ятеро дітей.
126
Бернуллі (Bernoulli) Якоб
(1655-1705)
Якоб Бернуллі–відомийшвейцарський математик, основоположник

теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь.Він народився 6 січня
1655 року у швейцарському місті Базель. Батьки хлопця були фармацевтами.
Ще будучи зовсім юним Якоб захопився математикою, але на настійну вимогу
батька мусив вивчати теологію. Лише після того, як Якоб отримав ступінь
бакалавра з теології, він зміг зосередитися на вивченні математики.
127
Протягом шести років Якоб мандрував Європою, щоб отримати знання з
математики у різних вчених. Побував у Франції, Бельгії, Англії й в 1682 році
заснував семінарію експериментальної фізики в Базелі.
У 1687 став професором математики Базельського університету, де

працював до кінця життя.
Вчений зробив істотний вклад у розробку основ диференціального й

інтегрального числення, аналітичної геометрії, теорії ймовірностей і
варіаційного числення.
Він розв’язав проблему Лейбніца про ізохронну криву, досліджував

логарифмічну спіраль, увів полярні координати. У 1685 сформулював, а в 1687-
1689 довів закон великих чисел. Завдяки цьому теорія ймовірностей, яка раніше
стосувалася лише азартних ігор, набула важливого значення в практичній
діяльності людей.
У праці «Мистецтво тверджень» (1713) Якоб розв’язав деякі задачі

комбінаторики і, у зв’язку з вивченням суми вигляду 1m +2m+…+nmвідкрив
числа, які згодомбуло названо бернуллійовими.
У елементарній геометрії вчений розв’язав задачу Мальфатті для випадку

рівнобедреного трикутника, а у диференціальній геометрії розв’язав питання
про геодезичні криві на поверхні обертання і багато інших питань.
У Якоба було двоє дітей (син і донька). Два племінники вченого стали
пізніше відомими математиками. Деякий час вчений працював спільно із своїм
братом Йоганом, разом з ним заклав основи варіаційного числення, але пізніше
стосунки між ними погіршилися і вони навіть стали публічно виступати один
проти другого.
128
Якоб Бернулли помер 16 серпня 1705 року у п’ятидесятилітньому віці.Його
головна праця «Мистецтво припущень» («Arsconjectandi»), присвячена теорії
ймовірностей, була надрукована в 1713 вже після смерті автора.
129
Ейлер (Euler) Леонард
(1707 – 1783)
Леонард Ейлер– визначний математик, фізик, механік і астроном.

Діставши початкову домашню освіту, Леонард вступив до гімназії в місті
Базелі. Завдяки чудовій пам’яті він легко справлявся з навчанням і у вільний час
слухав в університеті лекції Йоганна Бернуллі (молодшого брата Якоба
Бернуллі). Під його керівництвом вивчив в оригіналах праці знаменитих у той
час математиків. У 1723 році одержав ступінь магістра наук. У 1726 на
130
запрошення Петербурзької академії наук приїхав у Росію й був призначений
ад'юнктом математики.
У 1730 очолив кафедру фізики, а в 1733 став академіком математики. Йому

тоді було 26 років. Слава Леонарда Ейлера лунала по всій Європі.
Ейлер був надзвичайно працьовитим, його не можна ні з ким порівнювати

у цьому відношенні. Таке напруження в роботі дорого обійшлося: від перевтоми
в 1736 році він втратив око. Але не зважаючи на це, вчений продовжує
працювати з такою самою наполегливістю. У 1741році Ейлер приймає
пропозицію короля Фрідріха II і переїжджає в Берлін.
У 1746 виходять три томи його статей, присвячених артилерії, у яких він
удосконалює формули балістики й надає їм вид, зручний для практичного
застосування. Численні відкриття Ейлера в галузі математичного аналізу,
зроблені їм за 30 років і надруковані в різних академічних виданнях, були
пізніше об'єднані в одній праці "Вступ до аналізу нескінченно малих".
У 1776 вчений повернувся в Росію. Роботу "Елементи алгебри", яка вийшла

в 1768, він змушений був диктувати, тому що до цього часу осліп. Робота
вийшла російською, німецькою і французькою мовами. Незважаючи на сліпоту,
наукова продуктивність Ейлера все зростала.
Майже половина праць вченого створена в останнє десятиліття життя. Він

займається гідродинамікою, теорією ймовірностей, теорією чисел та багатьма
іншими питаннями. Йому належить доведення співвідношення між числом
вершин, ребер і граней багатогранника.
131
Майже у всіх областях математики та її застосувань зустрічається ім'я
Ейлера: теореми Ейлера, тотожності Ейлера, ейлеровські сталі, кути, функції,
інтеграли, формули, рівняння, підстановки й т.д.
Леонард Ейлер до кінця життя зберігав могутність творчої думки. За кілька

днів до смерті займався розрахунком польоту аеростата, закінчив майже усі
складні обчислення, які потребували ці розрахунки.
Вчений мав велику сім’ю. Він одружився у 25 років, і в нього було 13

дітей, з яких 8 померло у ранньому віці. Перед його смертю він мав 26 внуків.
132
Лейбніц(Leibniz) Ґотфрід Вільгельм
(1646-1716)
Ґотфрід Лейбніц– видатний німецький філософ, математик, фізик,

мовознавець. Він народився в сім’ї вихідця з Польщі. Батько вченого, юрист за
освітою, близько 20 років був професором філософії Лейпцігського
університету.
У 1661 році (у віці 15 років)Ґотфрід вступив на юридичнийфакультет цього

ж університету. В університеті майбутній вчений вивчав не лише юридичні
науки, а й філософію та математику. З метою поглиблення своїх математичних
133
знань юнак перейшов до Ієнського університету, але, пробувши там близько
року, повернувся до Лейпціга для продовження занять юридичними науками.
У 1663 році захистив дисертацію на ступінь бакалавра, в 1664 році – на

ступінь магістра філософії, а в 1666році – на ступінь доктора права. З
дипломатичною місією він виїздить в Париж. У Парижі багато працює у
бібліотеці і особисто знайомиться з багатьма математиками, зокрема з
Х.Гюйгенсом, під керівництвом якого вивчає праці Галілея, Декарта, Ферма,
Паскаля, і посилено займається математикою.
Лейбніц передбачив принципи сучасної математичної логіки ("Про

мистецтво комбінаторики", 1666). Створив першу механічну лічильну машину,
здатну виконувати додавання, віднімання, множення й ділення. Незалежно від
Ньютона створив диференційне й інтегральне числення і заклав основи
двійкової системи числення.
У 1673 році виготовив механічний калькулятор, зокрема, щоб полегшити

працю свого друга астронома Х.Гюйгенса.
У машині використовувався принцип зв'язаних кілець підсумовуючої

машини Паскаля, але Лейбніц ввів у неї рухомий елемент (прототип каретки
настільного калькулятора), що дозволило прискорити повторення операції
додавання, необхідне при перемножуванні чисел. Замість коліщат і приводів у
цій машині використовувалися циліндри з нанесеними на них цифрами. Кожен
циліндр мав дев'ять рядів виступів або зубців. При цьому перший ряд містив
один виступ, другий ряд – два виступи і так аж до дев'ятого ряду, що містив
відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були рухомими.
134
Спеціально для своєї машини Лейбніц застосував систему числення, що
використовує дві цифри: 0 і 1. Принцип двійкової системи числення Лейбніц
пояснював на прикладі коробочки з отворами: відкритий отвір означає 1,
закритий – 0. Одиниця позначалася кулею, що випала, нуль – відсутністю кулі.
Двійкова система числення Лейбніца знайшла згодом застосування в
автоматичних обчислювальних пристроях.
Лейбніц заснував Бранденбурзьке наукове товариство (пізніше –

Берлінська АН) і з 1700 року був його президентом. На прохання Петра I
розробив проекти розвитку освіти і державного керування в Росії.
135
Вілєнкін Наум Якович
(30 жовтня 1920 - 19 жовтня 1991)

Вілєнкін Наум Якович — відомий математик і популяризатор математики.
Він народився у Москві, у 1942 році закінчив МГУ. Перші роботи, а також
дисертація Н. Вілєнкіна, були присвячені теорії топологічних груп. Із середини
50-их працював над вивченням теорії представлень груп Лі, де отримав ряд
результатів, пов'язаних з нескінченновимірними представленнями,
побудованимиГельфандоміНаймарком.
Написав науково-популярні книги «Розповіді про множини»,
«Комбінаторика», ряд шкільних підручників з математики.
136
Ядренко Михайло Йосипович
(16.04.1932- 28.09.2004)
Ядренко Михайло Йосипович— визначний
українськийматематик,професор, доктор фізико-математичних наук, член-
кореспондент Національної академії наук України.
Михайло Йосипович народився 16 квітня 1932 року в селі Дремайловка

Куликівського району Чернігівської області.Середню школу закінчив у
Чернігові з золотою медаллю. У 1950-1955 роках він навчався на механіко-
математичному факультеті Київського державного університету імені Тараса
Шевченка. В цей час він зацікавився теорією ймовірностей і опублікував свою
137
першу наукову роботу. Своїми вчителями Михайло Йосипович завжди називав
Бориса Володимировича Гнєденка та Йосипа Ілліча Гіхмана.
У 1955-1958 роках, в аспірантурі Київського університету, Михайло

Йосипович починає вивчення новій тоді галузі теорії ймовірностей. Його
кандидатська дисертація присвячена теорії однорідних та ізотропних
випадкових полів.
Закінчивши аспірантуру, Михайло Йосипович починає працювати у цьому

ж вузі. Багато сил і енергії він віддає розвитку шкільної математичної освіти,
організації математичних олімпіад для школярів, видання навчальних
посібників з елементарної математики та комбінаторики, збірників олімпіадних
завдань.
Більше 40 років він займався організацією шкільних математичних

олімпіад різних рівнів, математичних гуртків для школярів і студентів.
Починаючи з 1970 року він очолював журі загальноукраїнської олімпіади
школярів.
Завдяки ініціативі Михайла Йосиповича з 1970 року почав виходити

журнал «Теорія ймовірностей і математична статистика». У 1968 році вчений
започаткував видання періодичного науково-популярного збірника «У світі
математики».
Наукова спадщина Михайла Йосиповича складається з понад 200

публікацій. Особливо слід відзначити його монографію «Спектральна теорія
випадкових полів» (1980), яка стала настільною книгою фахівців з випадковим
полям. Ця книга була перевидана англійською мовою в США.
138
Створена Михайлом Йосиповичем спектральна теорія дозволила йому і
його учням розробити ефективні методи вирішення завдань статистики
випадкових полів — екстраполяції, фільтрації, інтерполяції та оцінки
коефіцієнтів регресії.
За роботи з теорії випадкових полів Михайлу Йосиповичу була присуджена

премія імені академіка Крилова (1993) та Державна премія України (2000). У
1990 році він був обраний членом-кореспондентом Національної академії наук
України.
Михайло Йосипович був прекрасним педагогом. Його навчальні курси

були еталоном математичної чіткості, послідовності та прозорості, і в той же
час, глибини викладу. Значна частина відомих українських математиків
познайомилися з комбінаторикою і теорією ймовірностей на лекціях Михайла
Йосиповича.
139
Предметний покажчик
А
-
Б
-Біноміальні коефіцієнти25
- Біном Ньютона23
В
- Властивості формули бінома Ньютона25
З
-Загальний розв'язок рекурентного співвідношення 41
К
- Комбінація13
- Комбінація з повторенням 33
- Корінь характеристичного рівняння43
-Коефіцієнти поліноміальні 29
Л
- Лінійне рекурентне співвідношення 42
М
- Множина11
- Метод твірних функцій 49
П
- Перестановка 11
- Перестановка з повтореннями 33
- Правило добутку8
140
- Правило суми8
- Принцип включень та виключень37
Р
- Рівність Вандермонда51
- Рекурентне співвідношення39
- Розклад n–го степеня25
- Розміщення 12
- Розміщення з повтореннями 31
- Розбиттяn- елементної множининаkмножин34
С
-Степеневий ряд49
Т
- Твірні функції49
- Теорема поліноміальна 27
- Трикутник Паскаля15
-У
- Упорядковані вибірки з повтореннями 31
Ф
- Формула Паскаля 15
- Формула бінома Ньютона25
- Формула включень та виключень37
Ч
- Числа Фібоначчі 40
141
Іменний покажчик
Бернуллі Якоб(1655-1705)–відомийшвейцарський математик, основоположник

теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь.
Вілєнкін Наум Якович(1920-1991)– відомий математик і

популяризаторматематики, автор книг із комбінаторики.
Ейлер Леонард (1707-1783) – швейцарський математик, фізик, астроном, член

Петербурзької АН; ім’я вченого зустрічається майже в усіх галузях математики
та її застосувань.
Кравчук Михайло Пилипович(1925-1939) – відомий український математик;

його працістановлять фундаментальне надбання різних галузей математичної
науки – вища алгебра, теорія функцій дійсної і комплексної змінної, теорія
диференціальних рівнянь, історія та методика викладання математики тощо.
Левицький Володимир Йосипович (1872-1956) – радянський математик-

педагог.
Лейбніц Готфрід Вільгельм (1646-1716) – німецький математик, фізик, творець

символічної логіки, творець диференціального та інтегрального числення.
Паска́льБлез(1623 - 1662)– відомий французькийматематик, фізик,

філософ,письменник.
ПізанськийЛеонардо.(близько 1170-1250)– один ізнайталановитіших

італійських математиківСередньовіччя.
142
Тарталья Нікколо (близько 1499-1557) –відомий італійський математик, його
справжнє ім'я
ФермаП'єр (1601 - 1665) –французький математик, засновниканалітичної
геометріїітеорії чисел.
ХінчинОлександр Якович (1894-1959) – радянський математик, відомий своїми
дослідженнями в теорії ймовірностей.
Ядренко Михайло Йосипович (1932-2004)– визначний український математик,
професор, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондентНаціональної
академії наук України, автор навчальних посібників з елементарної математики
та комбінаторики, збірників олімпіадних завдань.
Янг Джон Уеслі (1879-1932) – американський математик, який ввів аксіоми
проективної геометрії.
143

Shvai Ol Kombinatorni Zadachi

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Shvai Ol Kombinatorni Zadachi

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Факультет інформаційних систем, фізики і математики

Швай Ольга Леонідівна

У посібнику розглянуто теми, які містять базовий зміст дисципліни

© Швай О.Л., 2018© Східноєвропейський національний

1.1. Правила суми та добутку………………...............................................7

Запитання і завдання для самоперевірки…………………………………..52

РОЗДІЛ ІІ. Задачі з комбінаторики ……………………………………………54

Комбінаторний аналіз(комбінаторика) – це розділ математики, предметом

 створення основи для концептуального розуміння студентами проблеми

У посібнику в логічній послідовності розкрито теми, які містять базовий

Нічого немає більш практичного,

символом A kn ( А – перша буква французького слова arrangement – розміщення

ТЕОРЕМА. Для довільних натуральних nіk (k  n) має місце формула

1) k=1. A 1n = n. Формула виконується, бо n-елементна множина має n

2) Нехай формула справедлива для деякого k, де k<n, тобто

Ураховуючи позначення 1×2×3×...×n = n!, формулу (2) можна переписати

Означення. Комбінацією з n елементів по k(k  n)називається будь-яка k-

1) виділити будь-якіkелементівізданих n елементів. Це можна зробити

2) виділені k елементів упорядкувати. Це можна зробити Pkспособами.

n(n  1)(n  2)...(n  k  1)

Формулу (5) часто записують у іншій формі.

Зауваження. При n=k у знаменнику дістаємо вираз 0! Вважають, що 0! =1.

У французького математика Блеза Паскаля ця таблиця наведена в

Оскільки (n  a)! 0 та (n  1)! 0 , то маємо n(n  1)  72.

способами; якщо всі п’ять виграшних, то –С 85 способами.

способами, другий –С 24 способами.

21. Одного разу 10 друзів зайшли доресторану. Власник ресторану

2. n=k. Припустимо, що множина з k елементів має 2k підмножин.

3. n=k+1. Доведемо, що множина, яка складається з (k+1)- го елемента має

Будь-яку підмножину цієї множини можна дістати одним з двох способів:

а) беруться всі підмножини множини А1= {а1, а2, ...,аk},яка має k

б) беруться підмножини множини А1 і до нихприєднується елемент ak+1 .

Наслідок. Для довільного n  N виконується

(a+b)2 = 1×a2+ 2ab+1×b2

(a+b)4 = (a+b)3×(a+b) = 1×a4+4a3b+6a2b2+4ab3+1×b4

Аналізуючи ці формули, легко помітити, що коефіцієнти у правих

1. n=1. ( a+b)1 = 1×a+1×b = С 10 ×а+С 11 ×b .

3. n=k+1. Доведемо, що рівність істинна для n=k+1.

( a+b)k+1 = ( a+b)k(a+b) = ( C 0k ak +C 1k ak-1b + C 2k ak-2b2 + … +C kk bk)(a +b) =

= C 0k ak+1 + C 1k akb + C 2k ak-1b2 +... + C kk bk+1, або згрупувавши подібні члени

Урахувавши, що C 0k =С 0k 1 =1, С kk =С kk 11 =1, і використавши формулу

Основні в л а с т и в о с т і формули бінома Ньютона:

Звідси випливає формула, яка виражає наближену рівність

де підсумовування поширюється на всі можливі системи цілих невід’ємних

(х1 +х2 +...+хm.)n = 

де підсумовування поширюється на всі можливі системи невід’ємних цілих

Якщо з першого множника ми візьмемо доданок хі1, з другого хі2, ...,

Тоді кожен член х1  1х2  2... хm  m , де  1+  2+...+  m= n входить до розкладу

Звідси слідує, що (х1 +х2 +...+хm.)n= 

підсумовування поширюється на будь-які системи цілих невід’ємних значень 

, з якими члени x1  1 х2  2... хm  m

Отже, маємо розклад (4 3  3 4 )100 .

Отже, всього у розкладі буде 9 раціональних членів, причому найбільший

1.4. Комбінації, розміщення, перестановки з повтореннями

Нехай дано множину М, яка містить nрізних елементів будь-якої

Означення.Розміщенням із повтореннями з nелементів по k (k –

Розміщення з повтореннями з nелементів по k називаються також

Доведемо для довільних натуральних n, k таку рекурентну формулу Ank 1 =

Дійсно, щоб утворити (k+1)- вибірку з n-елементної множини М, досить

Але k-вибірку М1 можна вибрати Ank способами, а елемент аk+1– n-

способами. За правилом добутку пару (М1,аk+1) можна вибрати n Ank способами.

Отже, Ank 1 = n Ank .

2. Припустимо, що формула виконується для k, тобто Ank = nk.