Електропостачання сільського населеного пункту методические указания 2

Міністерство аграрної політики та продовольства України
Таврійський державний агротехнологічний університет
Енергетичний факультет
Кафедра «Електропостачання сільського господарства»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять з дисципліни
ОСНОВИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
для студентів денної форми навчання

за напрямом: 6.100101 “Енергетика та електротехнічні системи
в агропромисловому комплексі”, ОКР “Бакалавр”
Мелітополь – 2012 р.
УДК 631.171:621.311(075.8)
Методичні вказівки розробили: к.т.н., доцент Коваленко О.І.,

к.т.н., ст. викладач Коваленко Л.Р.
Методичні вказівки розглянуті на засіданні кафедри ЕСГ.

Протокол № від " " 2012 р.
Методичні вказівки рекомендовані методичною комісією

Енергетичного факультету.
Протокол № від " " 2012 р.
Рецензент к.т.н., доцент кафедри АЕП

Таврійський державний агротехнологічний університет Ю.М. Куценко.
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Основи

електропостачання сільського господарства” О.І. Коваленко, Л.Р.
Коваленко.
2
Мелітополь, 2012 р. – 142 с. 40 іл. 53 таб.
ЗМІСТ
Заняття 1 Розрахунок електричних навантажень в мережі напругою
0,38 кВ ………………………………………………………. 4
Заняття 2 Визначення потужності та кількості трансформаторів
знижувальних підстанцій .….………………………...…… 13
Заняття 3 Розрахунок електричних навантажень повітряних ліній
напругою 6…35 кВ ………………………………………... 20
Заняття 4 Розрахунок втрат електричної енергії в елементах
системи електропостачання ..…………….…………...…... 27
Заняття 5 Вибір перерізу проводів повітряних ліній електропередачі
методом економічних інтервалів ........................................ 36
Заняття 6 Вибір плавких запобіжників, автоматичних вимикачів та
перерізу проводів і кабелів за допустимим нагріванням .. 43
Заняття 7 Перевірка електричної мережі на коливання напруги під
час пуску потужного електродвигуна …............................ 59
Заняття 8 Визначення допустимої втрати напруги в електричній
мережі ..………………………………….………...……… 65
Заняття 9 Розрахунок струмів короткого замикання в електричних

мережах напругою понад 1000В …………………………. 74
Заняття 10 Розрахунок струмів короткого замикання в електричних
мережах напругою 380/220 В ………………………….…. 87
Заняття 11 Вибір електричних апаратів сільських трансформаторних
підстанцій ……………………………………….................. 93
Заняття 12 Розрахунок параметрів релейного захисту повітряних
ліній напругою 10 кВ ……...…………….…………...…... 103
Заняття 13 Розрахунок параметрів релейного захисту силових
трансформаторів напругою………………........................... 112
Заняття 14 Розрахунок пристроїв заземлення трансформаторних
підстанцій ………………………….………………………. 120
3
Список літератури …………………………………………..……….… 131
Додатки ……………………………………………………………….… 132
ЗАНЯТТЯ 1 .
Тема: РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ

В МЕРЕЖІ НАПРУГОЮ 0,38 кВ
Мета заняття: Навчитися розраховувати електричні

навантаження в сільських мережах напругою 0,38 кВ
1 ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Розрахункові навантаження окремих споживачів електричної

енергії задаються денним Pд або вечірнім Pв , кВт, максимумами, або
визначаються за максимальною потужністю на вводі до споживача:
Pд  кд  Рmax , Pв  кв  Рmax , (1.1)
де кд , к в – коефіцієнти денного та вечірнього максимуму (коефіцієнт
участі у максимумі);
Рmax – максимальна потужність на вводі до споживача, кВт.
Коефіцієнти денного та вечірнього максимумів приймаються

наступним чином: для виробничих споживачів – кд  1; кв  0,6; для
побутових споживачів без електроплит – кд  0,3...0,4; кв  1; для
побутових споживачів із електроплитами – кд  0,6; кв  1; для змішаного
навантаження – кд  кв  1 .
Для групи житлових будинків навантаження вечірнього максимуму
Pв , кВт, визначається за виразом:
Рв  кв  n  kо  Pmax , (1.2)
де n – кількість споживачів у групі, шт;

kо– коефіцієнт одночасності 3с.38; 4с.38; 5с.118; 7с.119; 9с.145;
Pmax – максимальне (розрахункове) навантаження на вводі в
житловий будинок, [3с.37; 4с.37; 5с.115; 6с. 99; 7с.118; 9с.140], кВт.
4
Тоді навантаження денного максимуму Рд, кВт, для групи
житлових будинків дорівнює:
Pд  к д  Рв . (1.3)
Розрахунок електричних навантажень на окремих ділянках лінії

залежить від характеру та розміру навантаження споживачів. Якщо
навантаження в мережі 0,38 кВ однорідні (однаковий характер
навантаження) та сумірні (не відрізняються більш ніж в чотири рази), то
навантаження окремої ділянки лінії визначають шляхом підсумовування
розрахункових навантажень на вводах до споживачів з урахуванням
коефіцієнта одночасності, окремо для денного та вечірнього максимумів:
Pр.д.  kо   Рд і , Pр.в.  kо   Рв і , (1.4)
де kо – коефіцієнт одночасності;
Рд і і Рв і – навантаження денного і вечірнього максимумів i-го
споживача, кВт.
Коефіцієнт одночасності kо вибираємо із таблиць 3с.38; 4с.38;

5с.118; 6с.102; 7с.119; 9с.145 в залежності від кількості споживачів і
характеру навантаження мережі.
Якщо навантаження споживачів відрізняються більш ніж в чотири
рази (несумірні), то вони підсумовуються за допомогою надбавок. При
цьому до більшого із навантажень прибавляють надбавку від меншого:
Рб  Рм , Р р  Рб  Рм , (1.5)
де Рб – більше з навантажень, кВт;
Рм – надбавка від меншого навантаження [3с.39; 4с.38; 5с.116;
7с.120; 9с.147], кВт.
Додавання різнорідних навантажень (навантажень побутових,

комунальних та виробничих споживачів) виконується також за допомогою
надбавок (1.5).
Розрахунок навантажень виконують поступово для усіх ділянок
лінії напругою 0,38 кВ, в напрямку – з кінця лінії до підстанції.
5
Коефіцієнт потужності споживачів визначається із літературних
джерел [3 с.39; 4 с.39; 5 с.118; 7 с.121; 9 с.141], а для групи споживачів він
визначається як середньозважене значення:
cos с. з.  
Рі  cos і
. (1.6)
 Рі
де Рі – навантаження (денне або вечірнє) i-го споживача, кВт;
cos i – коефіцієнт потужності (денний або вечірній) i-го споживача.
Якщо в зоні електропостачання знаходяться сезонні споживачі, то

при визначенні розрахункового навантаження вони повинні бути
враховані з відповідним коефіцієнтом сезонності [3-9].
Потужність зовнішнього освітлення населеного пункту:
Рз .о .  L  Р0 вул .  N  Р0 прим. , (1.7)
де L – загальна довжина вулиць у населеному пункті, м;

N – кількість виробничих та комунальних приміщень, шт.;
Р0 вул. , Р0 прим. – нормативне навантаження зовнішнього освітлення,
відповідно на один погонний метр вулиці та на одне виробниче

приміщення 3с.38; 4с.37; 5с.115; 6с. 100; 7с.118; 9с.144, кВт.
Повна розрахункова потужність на ділянці лінії Sр, кВА,

визначається через коефіцієнт потужності навантаження:
Pр.д. Pр.в.
S р .в .  ; S р .в .  . (1.8)
cos д cos в
2 ЛІТЕРАТУРА
3 с.36-43; 4 с.36-42; 5 с.111-121; 6 с.96-106; 7 с.111-162; 8 с.3-18,

294-305; 9 с125-129, 138-156; 10 с.191-196.
3 КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що таке розрахунковий період?
6
2. Що таке коефіцієнт одночасності і від чого він залежить?
3. Якими методами визначають електричні навантаження в мережі
напругою 0,38 кВ?
4. Що таке сумірні (несумірні) навантаження мережі?
5. Як складаються сумірні навантаження мережі?
6. Як складаються несумірні навантаження мережі?
7. Що таке однорідні (неоднорідні) навантаження мережі?
8. Як складаються неоднорідні навантаження мережі?
9. Як складаються однорідні навантаження мережі?
10. Як визначається середньозважений коефіцієнт потужності для
групи споживачів?
11. Як визначається потужність зовнішнього освітлення населеного
пункту?
12. В яких випадках і як враховуються сезонні навантаження?
13. Як визначається повна розрахункова потужність на ділянці лінії?
7
ЗАДАЧА 1.1
П’ятнадцять житлових будинків в населеному пункті нової

забудови без газифікації зібрані в три групи по п’ять будинків.
Навантаження (Рд/Рв, кВт), коефіцієнти потужності ( cos д / cos в ) інших
споживачів та довжини ділянок лінії 0,38 кВ ( l , м) показані на
розрахунковій схемі лінії (рисунок 1.1). Визначити розрахункові
навантаження на ділянках мережі (лінії) 0,38 кВ та загальну потужність
зовнішнього освітлення вулиці.
Будинки
1,75 0,90
5,83 0,93
5
l = 80
ТП 10/0,4 кВ
0 l= 1 l= 2 l= 3 l= 6 l= 7
50 30 60 70 50
Школа Хл. пекарня Їдальня Будинки

l = 40
0,85 0,75 0,85 1,75 0,90
15 0,90 20 0,80 15 0,90 5,83 0,93
4 5
25 20 Будинки
1,75 0,90
5,83 0,93
Рисунок 1.1 – Розрахункова схема повітряної лінії 0,38 кВ
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
1. Навантаження на вводі до житлового будинку (розрахункове
навантаження) визначаємо із літературних джерел [3-7]. Для будинку в
населеному пункті нової забудови без газифікації Р  2,2 кВт. max
2. Максимум денного та вечірнього навантаження групи з п’яти

будинків визначаємо через коефіцієнт одночасності [3-10]:
Рв  n  k о  Рmax ; Рв  5  0,53  2,2  5,83 кВт.
Рд  кд  Рв ; Рд  0,3  5,83  1,75 кВт.
8
3. Загальна потужність зовнішнього освітлення:
Рз .о .  L  Р0 вул .  N  Р0 прим . ;
Рз.о.  260 10  3  250  3350 Вт  3,35 кВт.
4. Визначаємо навантаження на ділянках лінії 0,38 кВ. Так як

навантаження неоднорідні і не сумірні, то їх підсумовування виконуємо
методом надбавок. Розрахунок розпочинаємо з кінця лінії (рисунок 1.1).
Р р  Рб  Рм .
Р р .д. 76  Рд  1,75 кВт; Р р .в . 76  Рв  5,83 кВт.

Р р .д. 63  15  1,75  15  1,05  16,05 кВт;
Р р .в. 63  5,83  5  5,83  3  8,83 кВт.
Р р.д. 43  Рд  1,75 кВт; Р р .в . 43  Рв  5,83 кВт.
Р р .д. 53  Рд  1,75 кВт; Р р .в . 53  Рв  5,83 кВт.
Р р.д. 32  16,05  1,75  1,75  16,05  1,05  1,05  18,15 кВт;
Р р .в . 32  8,83  5,83  5,83  8,83  3,50  3,50  15,83 кВт.
Р р.д. 21  20,00  18,15  20,00  11,30  31,30 кВт;
Р р.в . 21  20,00  15,83  20,00  9,70  29,70 кВт.
Р р .д. 10  31,30  15,00  31,30  9,15  40,45 кВт;
Р р .в. 10  29,70   25,00  29,70  15,70  45,40 кВт.
5. За літературними джерелами [3-10] визначаємо коефіцієнт

потужності окремих споживачів, а на ділянках лінії визначаємо його
середньозважене значення:
cos  д 76  0,90 ; cos  в 76  0,93 ;
cos с. з.  
Рі  cos і
.
 Рі
15  0,85  1,75  0,9
cos  д 63   0,86 ;
15  1,75
5  0,9  5,83  0,93

cos в 63   0,92 .
5  5,83
9
6. Визначаємо повну розрахункову потужність споживачів на
ділянках лінії:
Pр.д. Pр.в .
S р .в .  ; S р .в .  .
cos д cos в
1,75 5,83
S р .д . 7 6   1,94 кВА; S р .в . 7  6   6,27 кВА.
0,90 0,93
16,05 8,83
S р . д . 6 3   18,70 кВА; S р . в . 6 3   9,60 кВА.
0,86 0,92
Розрахунок навантажень на інших ділянках лінії виконуємо

аналогічно. Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Визначення розрахункових навантажень в лінії 0,38кВ

Більше Менше
Розрахункове
навантажен навантажен Надбавка
cos  д
cos  в
S р. д S р .в
Ділянка
навантаження
ня ня , ,
Рд , Рв , Рд , Рв , Рд , Рв , Р рд , Р рв ,
кВА кВА
кВт кВт кВт кВт кВт кВт кВт кВт
7-6 1,75 5,83 - - - - 1,75 5,83 0,90 0,93 1,94 6,27
6-3 15,00 5,83 1,75 5,00 1,05 3,00 16,05 8,83 0,86 0,92 18,70 9,60
4-3 1,75 5,83 - - - - 1,75 5,83 0,90 0,93 1,94 6,27
5-3 1,75 5,83 - - - - 1,75 5,83 0,90 0,93 1,94 6,27
3-2 16,05 8,83 1,75 5,83 1,05 3,50 18,15 15,83 0,87 0,92 20,86 17,20
1,75 5,83 1,05 3,50
2-1 20,00 20,00 18,15 15,83 11,30 9,70 31,30 29,70 0,82 0,86 38,17 34,53
1-0 31,30 29,70 15,00 25,00 9,15 15,70 40,45 45,40 0,83 0,89 48,73 51,01
ЗАДАЧА 1.2 (самостійно)
Житлові будинки в населеному пункті старої забудови з
газифікацією зібрані в групи по чотири будинки. Навантаження (Рд/Рв,
кВт), коефіцієнти потужності ( cos д / cos в ) інших споживачів та довжини
ділянок лінії ( l , м) вказані на розрахунковій схемі (рисунок 1.2).
Визначити розрахункові навантаження на ділянках лінії 0,38 кВ для
заданого варіанта лінії (таблиця 1.2) та загальну потужність зовнішнього
освітлення вулиці.
10
3 7 (майстерня)
0,85
(котельня) 0,70
25 0,85 25 0,75
3 6 9 10
ТП 10/0,4 кВ 25
(будинки) 10 (будинки)
l = 75 l=
1 l= 4 6 l= 80
0 l= 2 l= l= 7 l = 100
10
50 70 60 90 90
1 2 5 9
(будинки) (будинки) l= (будинки) l= (будинки)
550 865
4 (парник) 8 (школа)
0,92 0,85
10 0,96 10 0,92
8
18
Рисунок 1.2 – Розрахункова схема лінії 0,38 кВ
Таблиця 1.2 – Варіанти навантаження повітряної лінії 0,38 кВ
Варіант Навантаження лінії

1 2 3 5 7 8 10
2 1 2 3 4 5 8
3 2 3 4 6 7 9
4 1 2 3 4 5 6
5 1 4 5 6 7 10
6 2 5 6 7 8 9
7 1 3 5 6 9 10
8 2 4 5 6 7 8
9 3 4 5 7 8 9
10 4 5 6 8 9 10
11 1 3 4 5 6 8
Житлові будинки в населеному пункті переважно старої забудови
без газифікації зібрані в групи по шість будинків. Навантаження (Рд/Рв,
кВт), коефіцієнти потужності ( cos д / cos в ) інших споживачів та довжини
ділянок лінії ( l , м) вказані на розрахунковій схемі (рисунок 1.3).
Визначити розрахункові навантаження на ділянках лінії 0,38 кВ для
11
заданого варіанта лінії (таблиця 1.3) та загальну потужність зовнішнього
освітлення вулиці.
2 (школа) 8 (майстерня)
0,89 0,70
15 0,92 25 0,75
5
2 4 6 8
ТП 10/0,4 кВ 10
(будинки) (будинки) l=
l=
170 3 4 6 l= 95
0 l= l= l= l= 7 l = 100
10
50 85 80 90 110
1 3 7 10
5150 955
5 9 (магазин)
(зернопункт)
0,80 2l = 0,89
40 0,82 420 0,92
48
Рисунок 1.3 – Розрахункова схема лінії 0,38 кВ
Таблиця 1.3 – Варіанти навантаження повітряної лінії 0,38 кВ

1 2 3 5 7 8 10
2 1 2 3 4 5 8
3 2 3 4 6 7 9
4 1 2 3 4 5 6
5 1 4 5 6 7 10
6 2 5 6 7 8 9
7 1 3 5 6 9 10
8 2 4 5 6 7 8
9 3 4 5 7 8 9
10 4 5 6 8 9 10
11 2 4 5 6 7 9
ЗАНЯТТЯ 2 .
Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ТА КІЛЬКОСТІ

ТРАНСФОРМАТОРІВ ЗНИЖУВАЛЬНИХ ПІДСТАНЦІЙ
12
Мета заняття: Навчитися визначати розрахункову потужність
та виконувати вибір силових трансформаторів знижувальних
підстанцій напругою 10/0,4 кВ.
І ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Визначення розрахункової потужності одно-, або
двотрансформаторних підстанцій 6…10/0,4 кВ виконується шляхом
підсумовування розрахункових активних потужностей на головних
ділянках ліній 0,38 кВ, що відходять від підстанції (окремо денних та
вечірніх) методом надбавок. Потужність зовнішнього освітлення
населеного пункту своїм повним розміром додається до сумарного
вечірнього максимуму.
Р р.д ТП  Р р .д. лін. б   Р р.д. лін . м , (2.1)
Р р .в ТП  Р р .в . лін.б   Р р .в . лін. м  Рз .о. , (2.2)
де Р р .д лін. б , Р р.в лін. б – більше з розрахункових навантажень на
головних ділянках ліній, що відходять від підстанції, відповідно денне та

вечірнє, кВт;
 Р р.д лін. м ,  Р р.в лін. м – сума надбавок від менших
розрахункових навантажень на головних ділянках ліній, що відходять від
підстанції, відповідно денних та вечірніх, кВт.
Повна розрахункова потужність трансформаторної підстанції

(денна або вечірня) Sр.д.ТП та Sр.в.ТП, кВА, визначається через відповідний
коефіцієнт потужності [3-6] за виразами:
Pр .д. ТП Pр.в . ТП
S р .д. ТП  , S р .в . ТП  . (2.3)
cos д cos в
За розрахункову S р. ТП , кВА, приймається більша повна

розрахункова потужність трансформатора – денна або вечірня ( S р.д ТП або
S р .в ТП ).
Вибір номінальної потужності силових трансформаторів S н. тр , кВА,

одно- та двотрансформаторних підстанцій виконується із умови їхньої
роботи в нормальному режимі за економічними інтервалами навантажень:
13
S р. ТП
S екон . min   S екон . max , (2.4)
n
де Sр.ТП. – повна розрахункова потужність підстанції 10/0,4 кВ, кВА;

n – кількість трансформаторів на підстанції, шт.;
S екон . min , S екон . max – мінімальна і максимальна межа економічного
інтервалу навантаження трансформатора прийнятої номінальної

потужності [7 с.136; 8 с.309] (додаток А), кВА.
Прийняті номінальні потужності трансформаторів перевіряються із

умови їх роботи у нормальному режимі експлуатації із допустимим
систематичним навантаженням. Для забезпечення нормального режиму
експлуатації підстанції вибрані номінальні потужності трансформаторів
перевірять за співвідношенням:
S р .ТП
 kc , (2.5)
n  S н. тр
де S р .ТП – розрахункова потужність трансформаторної підстанції,

кВА;
– номінальна потужність трансформатора, кВА;
S н. тр
n – кількість трансформаторів на підстанції, шт.;
kс – коефіцієнт допустимого систематичного навантаження
трансформатора.
k c  kc.m.   (t n  t n.m. ) , (2.6)
де kc.m. – табличне значення коефіцієнта допустимого систематичного

навантаження, при табличній середньодобовій температурі повітря tп.т.
[7 с.137] (додаток А);
 – розрахунковий температурний градієнт [7 с.137] (додаток А), 1/0С;
tn – середньодобова температура повітря, 0С;
tn.m. – таблична середньодобова температура повітря [7 с.137]
(додаток А), 0С.
Якщо умова (2.5) не виконується, необхідно вибрати до
встановлення на підстанції 10/0,4 кВ трансформатор більшої потужності.
Річне споживання електричної енергії на шинах підстанції
приблизно можна визначити за значенням розрахункового активного
навантаження та за часом використання максимального навантаження:
14
W рік  Р р max  Т , (2.7)
де Р р max –
максимальне активне розрахункове навантаження ТП, кВт;
Т – час використання максимального навантаження [3-6], год.
3 с.36-43; 4 с.36-42; 5 с.111-121; 6 с.96-106; 7 с.111-162; 8 с.7-18,

301, 309; 9 с125-129, 138-176; 10 с.191-201.
1. Як визначається розрахункове активне навантаження на шинах

ТП 10/0,4 кВ?
2. Як враховується потужність зовнішнього освітлення при виборі
потужності споживчої ТП 10/0,4 кВ?
3. Як визначити повну потужність трансформатора споживчої
ТП 10/0,4 кВ?
4. Як виконується вибір номінальної потужності силового
трансформатора?
5. Що таке економічний інтервал навантаження підстанції?
6. За якими умовами перевіряють вибрану номінальну потужність
7. Які параметри та характеристики впливають на вибір
номінальної потужності трансформатора?
8. Що таке коефіцієнт систематичного навантаження і від чого він
залежить?
9. Що таке час використання максимального навантаження?
10. Як визначається річне споживання енергії на шинах споживчих
ТП 10/0,4 кВ?
Задача 2.1
Трансформаторна підстанція 10/0,4 кВ живить три повітряні лінії
напругою 0,38 кВ. Навантаження ліній Р /Р , кВт, наведено в
р .д . лін . р .в . лін .
таблиці 2.1. Для повітряної лінії №3 Р та Р взяті із задачі 1.1

15
(заняття 1). Визначити номінальну потужність силового трансформатора
ТП 10/0,4 кВ та річне споживання електричної енергії на шинах підстанції.
Шини 0,4 кВ
Повітряна лінія 0,38 кВ №1
ТП 10/0,4 кВ
ПЛ-10 кВ Повітряна лінія 0,38 кВ №2
Рисунок 2.1 – Схема підстанції 10/0,4 кВ
Таблиця 2.1 - Вихідні дані для розрахунку

Навантаження ліній
Рз.о., Характер
Р р .д. лін . / Р р .в . лін . , кВт tn , С навантаження Т, год
кВт
ПЛ №1 ПЛ №2 ПЛ №3
30,8 35,0 40,5
43,2 51,2 45,4 3,4 0 Змішане 3000
1. Розрахункове активне навантаження (денне та вечірнє) на шинах ТП:
Р р .д. ТП  Р р .д. лін.б   Р р.д. лін. м ,
Р р.д. ТП  40,5  35,0  30,8  40,5  22,8  19,6  82,9 кВт.

Р р .в . ТП  Р р .в лін.б   Р р .в лін . м  Рз .о. ,
Р р .в . ТП  51,2   45,4   43,2  3 ,4  51,2  30,3  28,5  3,4 113,4 кВт.
2. За літературою [2-4] визначаємо коефіцієнти потужності для

споживчої ТП 10/0,4 кВ із змішаним навантаженням:
cos д  0,8; cos д  0,83.
3. Повна розрахункова потужність ТП (денна та вечірня):

Pр.д .ТП Pр.в .ТП
S р .д. ТП  , S р.в . ТП  .
cos д cos в
82,9 113,4
S р .д. ТП   103,6 кВА; S р .в . ТП   136,6 кВА.
0,8 0,83
16
Так як S  136,6 кВА  S
р . в . ТП  103,6 кВА, то за розрахункову
р .д. ТП
потужність приймаємо S  136,6 кВА.

р .в . ТП
4. Номінальна потужність трансформатора при n = 1, за шкалою

економічних інтервалів [4, 7] (Додаток А):
S р .ТП 136,6
S екон . min   S екон . max ; 116 
1
 150 .
n
Приймаємо трансформатор з номінальною потужністю S н тр  100 кВА.
5. Коефіцієнт допустимого систематичного навантаження

трансформатора [7] (Додаток А):
k c  kc.m.   (t n  t n.m. ) ,
kc  1,77  110 2  (0  ( 10))  1,67.
6. Прийняту номінальну потужність трансформатора перевіряємо

за умови його роботи у нормальному режимі експлуатації із допустимим
систематичним навантаженням:
S р .ТП 136,6
 kc ;  1,37  1,67.
n  S н тр 1 100
Умова виконується. До встановлення на підстанції 10/0,4 кВ

приймаємо один силовий трансформатор потужністю S н тр  100 кВА.
7. Річне споживання електроенергії на шинах ТП при Т= 3000 [2-4]:
W рік  113,4  3000  340200 кВтгод.
17
Задача 2.2 (самостійно)
Споживча ТП 10/0,4 кВ живить три повітряні лінії напругою
0,38 кВ. Дані для розрахунку наведені в таблиці 2.2 по варіантам. Для по-
вітряної лінії №3 Р та Р рекомендується взяти із задачі 1.2
(за-
няття 1). Визначити номінальну потужність силового трансформатора ТП
10/0,4 кВ та річне споживання електричної енергії на шинах підстанції.
Шини 0,4 кВ
ТП 10/0,4 кВ Повітряна лінія 0,38 кВ №1
ПЛ-10 кВ Повітряна лінія 0,38 кВ №2

Таблиця 2.2 – Вихідні дані для розрахунку
Рз.о., Характер
Варіант Р р .д. лін. / Р р .в . лін. , кВт tn , С навантаження
Т, год
кВт
ПЛ №1 ПЛ №2 ПЛ №3
39,9 35,0 29 ,2
1 44,6 51,2 26 ,4
11,3 0 Змішане 3000
52,5 72,5 49,5
2 37,6 60,6 60,6
18,0 –5 Комун.-побутове 2750
56,5 129,5 59,5
3 43,3 100,6 40,6
8,0 +5 Виробниче 2500
149,5 79,3 41,9
4 110,8 80,6 50,6
12,2 –10 Виробниче 2250
54,4 21,9 39,2
5 42,7 30,6 36,4
14,4 +10 Змішане 2000
48,9 29,2 35,7
6 59,3 26,4 51, 4
10,5 0 Комун.-побутове 1750
150,4 49,5 159,5
7 132,6 60,6 140,6
18,1 –5 Змішане 1500
39,0 59,5 28,0
8 36,7 40,6 30,8
54,3 41,9 64,3
9 38,3 50,6 48,3
39,8 51,7 21,9
10 31,9 30,6 13,1 +10 Виробниче 900
43,8
39,8 81,8 417
11 41,5 20,6 6,3 +5 Виробниче 1300
43,8
18
Споживча ТП 10/0,4 кВ живить чотири повітряні лінії напругою
0,38 кВ. Дані для розрахунку наведені в таблиці 2.3 по варіантам. Для по-
вітряної лінії №3 Р та Р рекомендується взяти із задачі 1.3
(за-
няття 1). Визначити номінальну потужність силового трансформатора ТП
10/0,4 кВ та річне споживання електричної енергії на шинах підстанції.
Шини 0,4 кВ
ТП 10/0,4 кВ Повітряна лінія 0,38 кВ №1
ПЛ-10 кВ
Таблиця 2.3 - Вихідні дані для розрахунку

Варіант Р р .д. лін . / Р р .в . лін. , кВт Рз.о., t n , С
Характер
Т, год
кВт навантаження
ПЛ№1 ПЛ№2 ПЛ№3 ПЛ№4
51,7 21,9 39,9 35,7
1 31,9 30,6 44,6 51, 4
18,1 –5 Змішане 800
35,0 29 ,2 52,5 159,5
2 51,2 26 ,4 37,6 140,6
72,5 49,5 56,5 28,0
3 60,6 60,6 43,3 30,8
129,5 59,5 149,5 64,3
4 100,6 40,6 110 ,8 48,3
13,1 +10 Виробниче 1400
79,3 41,9 54,4 29 ,2
5 80,6 50,6 42,7 26 ,4
11,3 0 Змішане 1600
21,9 39,2 48,9 49,5
6 30,6 36,4 59,3 60,6
29,2 35,7 150,4 59,5
7 26,4 51, 4 132,6 40,6
49,5 159,5 39,0 41,9
8 60,6 140,6 36,7 50,6
12,2 –10 Виробниче 2400
59,5 28,0 54,3 79,3
9 40,6 30,8 38,3 80,6
14,4 +10 Змішане 2600
41,9 64,3 39,8 21,9
10 50,6 48,3 30,6
10,5 0 Комун.-побутове 2800
43,8
71,1 49,2 42,3 88,4
11 30,6 38,4 50,3 68,9
18,0 –5 Змішане 2700
ЗАНЯТТЯ 3 .
Тема: РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 6…35 кВ
19
Мета заняття: Навчитися розраховувати електричні
навантаження на ділянках повітряних ліній напругою 6…35 кВ
Навантаження на ділянках мережі 6…35 кВ розраховують для
вибору потужності районної трансформаторної підстанції (РТП), для
вибору перерізу проводів, для вибору обладнання мережі та для
розрахунку параметрів релейного захисту обладнання.
Розрахункові навантаження на окремих ділянках розподільних
ліній напругою 6…35 кВ визначають шляхом підсумовування
розрахункових навантажень на шинах споживчих підстанції напругою 6…
35/0,4 кВ з урахуванням коефіцієнта одночасності, окремо для денного та
вечірнього максимумів:
n n
Pр.д.  k о  Pд ТП і , Pр.в.  kо  Pв ТП і , (3.1)
i 1 i 1
де kо – коефіцієнт одночасності;
Рд ТП і і Рв ТП і – навантаження денного і вечірнього максимумів
i-ї споживчої підстанції, кВт.
Коефіцієнт одночасності kо вибираємо згідно 3с.42; 4с.41; 5с.120;
6с.105; 7с.126; 9с.145 в залежності від кількості споживачів.
Якщо навантаження окремих споживчих трансформаторних
підстанцій відрізняються більш ніж в чотири рази (несумірні), то вони
підсумовуються за допомогою таблиць надбавок. Розрахунок виконується
аналогічно як і в мережі 0,38 кВ (заняття 1, вираз (1.5)), але при цьому
використовують інші таблиці надбавок [3с.42; 4с.41; 5с.117; 6с.105; 7с.127;
9с.148].
Навантаження споживчих підстанцій ТП 6…35/0,4 кВ мають, як
правило, змішаний характер.
Якщо в зоні електропостачання знаходяться сезонні споживачі
електричної енергії (зернотік, станції зрошення), то при визначенні
розрахункового навантаження на ділянці лінії підсумовуються їх
навантаження із урахуванням коефіцієнту сезонності kc [3с.42; 4с.41;
5с.118; 6с.104;7с.127]:
n n
Pр.д.  k о  k ci  Pд.ТП і , Pр.в.  k о  k ci  Pв.ТП і . (3.2)
i 1 i 1
20
Розрахункові навантаження ліній напругою 35, 110 кВ та районних
трансформаторних підстанцій визначають шляхом підсумовування
навантажень на шинах підстанцій 35…110/6…10 кВ за виразами (3.1) з
використанням наступних значень коефіцієнтів одночасності: для двох ТП
– kо  0,97 ; для трьох ТП – kо  0,95 ; для чотирьох ТП і більше – kо  0,9 .
Повна розрахункова потужність на ділянці лінії визначається через
коефіцієнт потужності навантаження:
Pр.д Pр.в
S р .д.  ; S р .в .  . (3.3)
cos д cos в
Для споживачів з напругою вище 1000 В коефіцієнт потужності

визначається за графіками, в залежності від відношення виробничого
навантаження до сумарного навантаження усіх споживачів [3-9].
3 с.36-43; 4 с.36-42; 5 с.111-121; 6 с.96-106; 7 с.111-162; 8 с.3-18,
294-305; 9 с125-129, 138-156; 10 с.191-196.
1. Дайте визначення розрахункового періоду.
2. Що таке коефіцієнт одночасності і від чого він залежить?
3. Якими методами визначають електричні навантаження в
мережі напругою 6…35 кВ?
4. Що таке сумірні (несумірні) навантаження мережі?
5. Як складаються сумірні навантаження?
6. Як складаються несумірні навантаження?
7. Як складаються різнорідні навантаження?
8. В яких випадках і як враховуються сезонні навантаження?
9. Як визначають розрахункові навантаження ліній напругою 35,
110 кВ та районних трансформаторних підстанцій?
Задача 3.1
21
Визначити повну розрахункову потужність S р.д , S р.в , кВА, на
ділянках повітряної лінії напругою 10 кВ. Навантаження споживчих
ТП
10/0,4 кВ ( Рд ТП i / Рв ТП i , кВт) та довжини ділянок лінії ( l , км) наведені
на розрахунковій схемі (рисунок 3.1). Характер навантаження споживчих
ТП – виробниче.
ТП 20
1 0
25
18 ТП 0
0 5
10 18 15
РТП 35/10 3,0 ТП 0 0
0
кВ 2 0,
80 14
3 5
ТП0
3,0 1,0 1,5 2,0 6
1 2 5
2,0
17 0, 23
ТП 5 ТП 0
0
3 4 20
11 4
0 0
Рисунок 3.1 – Розрахункова схема мережі напругою 10 кВ
1. Визначаємо навантаження на окремих ділянках лінії.

Навантаження підсумовуємо із використанням коефіцієнта одночасності.
Розрахунок розпочинаємо з кінця лінії (рисунок 3.1).
n n
Pр.д.  k о  Pд.ТП і , Pр.в.  k о  Pв .ТП і .
i 1 i 1
– ділянка ТП5-5:
Р  Р  250 кВт;
р .д . д Р р.в .  Рв  180 кВт.
– ділянка 5-3:
Р р .д .  0,9  (250  150)  360 кВт; Р р.в .  0,9  (180  140)  288 кВт.
Р  Р  170 кВт;
р .д . д Р р .в .  Рв  110 кВт.
22
Р р.д.  0,9  (170  230)  360 кВт; Р р .в.  0,9  (110  200)  279 кВт.
Р р .д.  0,82  (250  150  170  230)  656 кВт;
Р р .в .  0,82  (180  140  110  200)  516,6 кВт.
Р р.д.  0,8  (250  150  170  230  100)  720 кВт;
Р р .в .  0,8  (180  140  110  200  80)  568 кВт.
Р  Р  200 кВт;
р .д . д Р р.в .  Рв  180 кВт.
– ділянка 1-РТП:
Р р .д.  0,79  (250  150  170  230  100  200)  869 кВт;
Р р .в .  0,79  (180  140  110  200  80  180)  703,1 кВт.
2. Коефіцієнт потужності для ТП із виробничим характером

навантаження становить [3-9]:
cos  д  0,7 ; cos  в  0,75 ;
3. Визначаємо повну розрахункову потужність на ділянках

повітряної лінії напругою 10 кВ:
Pр.д. Pр.в.
S р .д.  ; S р .в .  .
cos д cos в
250 180
S р .д .   357,1 кВА; S р .в .   240,0 кВА.
0,7 0,75
– ділянка 5 - 3:
360 288
S р .д .   514,3 кВА; S р .в .   384,0 кВА.
0,7 0,75
Повну розрахункову потужність на інших ділянках лінії

визначаємо аналогічно. Результати розрахунків наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Розрахунок навантажень лінії напругою10 кВ

23
n n
 Pд.ТП і  Pв.ТП і
i 1 i 1 Рр.д.i, Рр.в.i, Sр.д.і., Sр.в.і,
Ділянка ko cos  д cos  в
, , кВт кВт кВА кВА
кВт кВт
ТП5-5 250 180 1,0 250,0 180,0 0,7 0,75 357,1 240,0
5-3 400 320 0,9 360,0 288,0 0,7 0,75 514,3 384,0
ТП3-4 170 110 1,0 170,0 110,0 0,7 0,75 242,9 146,7
4-3 400 310 0,9 360,0 279,0 0,7 0,75 514,3 372,0
3-2 800 630 0,82 656,0 516,6 0,7 0,75 937,1 688,8
2-1 900 710 0,8 720,0 568,0 0,7 0,75 1028,6 757,3
ТП-1 200 180 1,0 200,0 180,0 0,7 0,75 285,7 240,0
1-РТП 1100 890 0,79 869,0 703,1 0,7 0,75 1241,4 937,5
32 22
ТП 12
0 0 ТП
2 0
18 80
30 26 7 16
0,5 18 0
0
ТП 0 Задача 3.2 (самостійно)
0
0
1 Визначити 17 повну 0,7
розрахункову 11 потужність S р.д. , S14
р .в . , кВА, на
0,5 3,5 0
ділянках
1,5
повітряноїТПлінії напругоюТП10 кВ для заданого варіанту 26
0 0 ТП 10
РТП 35/10кВ 4 5 0лінії
(таблиця 3.2). Навантаження1,0споживчих ТП 10/0,4 кВ ( Рд .ТП i / Рв .ТП i , 18 кВт)
2,0 2,5 2,7 1,0 1,5 0,5
та довжини ділянок лінії ( l , км) наведені на розрахунковій ТП 0 11
схемі
(рисунок 3.2). Характер навантаження споживчих ТП – змішане. 1,3
1,7 1,5
36 2,0 12
ТП ТП1
0 0
6 1,0 1,2 2
26 12 12
ТП 0 0
0 24
3 16 12
19 ТП ТП
0 0 0
8 9
0
Таблиця 3.2 – Варіанти навантаження повітряної лінії 10 кВ

1 1 3 4 5 7 10 11 12
2 4 5 6 7 8 9 10 12
3 1 2 6 7 8 9 11 12
4 1 2 3 5 7 8 9 12
5 2 3 4 6 8 9 10 11
6 4 5 6 7 8 10 11 12
7 1 3 4 5 7 8 10 12
8 3 4 5 6 8 9 11 12
9 3 4 5 6 7 8 9 12
143 16
10 2
ТП 4
ТП 5 12 7 9 10 11
0 0
11 1– 1 42
19 193 0 4
22
7
16
9 10
30 Задача 3.3
2,5 00 1,5 0 (самостійно)
18 0 0
Визначити 37 повну розрахункову 0 потужність
ТП 24 S р .д. , S р .в . , кВА, на
14
ділянках повітряноїТП 0,7 6 0 10 ТП 0варіанту
0 лінії напругою 10 кВ для ТП заданого 11 лінії
17
РТП 35/10кВ
(таблиця 3.3). Навантаження
3 споживчих 0,9 ТП 10/0,4 кВ ( Р /Р , 0кВт)
0,5 д .ТП i в . ТП i
2,5 ділянок3,5 лінії ( l , км) 2,0 на розрахунковій

3,5 наведені 1,5 18
0,5 схемі
та довжини
ТП0 12
(рисунок 3.3). Характер навантаження споживчих ТП – комунально-
побутове. 2,0 1,5
l= 12
ТП 3,0 0,5 12
20 0 ТП 9
5 0
18
15 1,2 12
ТП 0
0 25 12 0
2 16 ТП
19 ТП 0
0 8
0 7
0 0
Таблиця 3.3 – Варіанти навантаження повітряної лінії 10 кВ

1 1 2 4 5 7 10 11 12
2 3 4 6 7 8 9 10 12
3 2 3 6 7 8 9 11 12
4 1 2 3 5 7 8 9 12
5 2 3 4 6 8 9 10 11
6 1 4 6 7 8 10 11 12
7 1 3 4 5 7 8 10 12
8 2 4 5 6 9 10 11 12
9 3 4 5 6 7 8 9 12
10 2 3 5 6 7 9 10 11
11 – 1 3 4 5 6 8 12
ЗАНЯТТЯ 4 .
Тема: РОЗРАХУНОК ВТРАТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

В ЕЛЕМЕНТАХ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
Мета заняття: Навчитися розраховувати втрати електричної

енергії в елементах системи електропостачання – в лініях
електропередачі та в силових трансформаторах
26
Електричний струм, що проходить по обмотках трансформаторів,
проводах повітряних ліній та струмоведучих жилах кабельних ліній
викликає втрати потужності та енергії, що проявляється у їх нагріванні. Ці
втрати повинні бути скомпенсовані генераторами електростанцій, що
збільшує їх навантаження та потребує додаткової витрати енергоносія.
При проектуванні мережі прагнуть зменшити втрати енергії в її
елементах. Однак при незмінному коефіцієнті потужності цього можна
досягти лише за рахунок збільшення перерізу проводів, що в свою чергу
веде до збільшення витрат металу на спорудження мережі.
Згідно із законом Джоуля-Ленца, втрати потужності в провіднику
P , Вт, визначаються за виразом [3c.79; 4с.79; 5с.72; 6с.61; 8с.22]:
P  I 2  r , (4.1)
де І – струм, що протікає по провіднику, А;
r – активний опір провідника, Ом.
Якщо струм, що протікає по провіднику (лінії, трансформатору),

був би незмінним (I = const) на протязі деякого часу t, то втрати енергії в
провіднику W , Вт ∙ год, при незмінному коефіцієнті потужності можна
було б визначати за виразом:
W  P  t  I 2  r  t . (4.2)
Тоді річні втрати енергії в провіднику при незмінному коефіцієнті
потужності:
W  І 2  r  8760 , (4.3)
де t  365  24  8760 – кількість годин в календарному році, год.
Однак струм в мережі весь час змінюється впродовж доби та
впродовж року, в залежності від зміни режиму роботи споживачів. Тому
для розрахунку втрат потужності (енергії) в мережі зі змінним
навантаженням будують графік навантаження впродовж року – річний
графік навантаження або річний графік навантаження за тривалістю.
Згідно із (4.1 - 4.3), втрати потужності і енергії в лінії
електропередачі пропорційні квадрату струму, що протікає в ній. Тому
далі на основі річного графіка навантаження за тривалістю будують
27
річний графік за тривалістю квадрату струму в лінії. Площа обмежена,
цим графіком та осями координат, пропорційна втратам електричної
енергії в мережі за рік.
В трифазній лінії з навантаженням в кінці втрати енергії
W , Вт ∙ год, визначають за виразом:
t
Wл  3rл   i л2 dt , (4.4)
0
або
Wл  3rл  I max
2
л  , (4.5)
або
Wл  3rл  I с2.кв.  8760 , (4.6)
де rл – активний опір проводу однієї фази лінії, Ом;

i л – струм, що протікає в проводі лінії, А;
I max л – максимальне значення струму в лінії, А;
t – час, за який визначаються втрати, год;

I с .кв – середньоквадратичний струм, А;
 – час максимальних втрат, год.
Для виконання ряду технічних розрахунків рекомендовано для

визначення  використовувати залежності  = f(Т), = f(I, cos ), які
наводяться в довідковій літературі [3c.80; 4с.80; 5с.75; 6 с.65; 10 с.50].
Якщо у виразі (4.5) струм I max л замінити активною потужністю
Рmax л , Вт, напругою U , В, та коефіцієнтом потужності cos  , тоді:
2
 Pmax л  P2
Wл    3rл    2 max л 2  rл   , (4.7)
 3  U н  cos   U н  cos 
де Uн – номінальна напруга мережі, В;

Рmax л – максимальне навантаження (потужність) лінії, Вт;
cos  – коефіцієнт потужності навантаження.
Опір однієї фази лінії електропередачі rл , Ом, визначається за виразом:
rл  r0  l , (4.8)
де r0 – питомий опір проводу [3 c.458; 4 с498, 11 с.22], Ом/км;
28
l – довжина лінії, км.
В трансформаторах потужність втрачається в обмотках Рм, Вт

(втрати в міді, або втрати короткого замикання), та в сталі магнітопроводу
Рх, Вт (втрати в сталі, або втрати холостого ходу), тобто:
Pтр  Pм  Рх . (4.9)
Втрати потужності в сталі прийнято вважати постійними, так як

вони залежать лише від прикладеної до первинної обмотки напруги.
Втрати потужності в міді залежать від струму навантаження та
пропорційні квадрату цього струму. Для трифазного трансформатора:
2
Pм  3rтр  I тр , (4.10)
або
2 2
 I   S 
Pм  Pм . н.  тр   Pм. н  тр  . (4.11)
I  S 
 н . тр   н . тр 
де rтр – активний опір обмоток однієї фази трансформатора, Ом;

I тр – струм навантаження трансформатора, А;
I – номінальний струм трансформатора, А;
н . тр
S тр – розрахункова потужність трансформатора, ВА;

S н.тр– номінальна потужність трансформатора, ВА;
Pм .н . – номінальні втрати потужності в міді трансформатора
(втрати короткого замикання), Вт [3 с.473; 4 с.513; 9 с.158].

Сумарні втрати потужності в трансформаторі
2
 S 
Pтр  Pм..н  тр   Рх ,
 (4.12)
 S н.тр 
де Pх  Pх.н. – номінальні втрати потужності в сталі трансформатора

(втрати холостого ходу), Вт [3 с.473; 4 с.513; 9 с.158].
Річні втрати енергії в трансформаторі, також як і втрати

потужності, складаються із втрат в міді та втрат в сталі:
Wтр  3rтр  I max
2
тр    Pх  8760 , (4.13)
або
2
 S max тр 
Wтр  Pм .н. 
 S
   Pх  8760 ,
 (4.14)
 н .тр 
29
де  – час максимальних втрат для заданого графіка навантаження
трансформатора, год;
I max тр – максимальний струм навантаження трансформатора, А;
S max тр – максимальна потужність навантаження трансформатора, ВА.
Якщо на підстанції встановлено два трансформатора, які працюють

паралельно, тоді втрати енергії в силових трансформаторах визначаються
за виразом:
2
1 S 
Wтр   Pм.н.  max тр    n  Px  8760 , (4.15)
n  S 
 н .тр. 
де n – кількість трансформаторів, шт.
Максимальна потужність трансформатора:

S max тр  S н.тр  к з , (4.16)
де кз – коефіцієнт завантаження трансформатора.
S max тр
кз  . (4.17)
S н. тр
Сумарні втрати електричної енергії в системі електропостачання
W CE  W ПЛ  W тр , (4.18)
де W ПЛ – сумарні втрати енергії в лініях електропередачі, Вт ∙год;

W тр – сумарні втрати енергії в трансформаторах, Вт ∙ год.
3 c.79-83, 473; 4 с.79-83, 513; 5 с.72-77; 6 с.61-68; 8 с.22-25;

10 с.46-59.
1. Якими показниками характеризують економічність роботи

системи електропостачання?
2. Які існують графіки навантаження і принцип їх побудови?
30
3. Що таке річний графік за тривалістю квадрату струму в лінії, як
він будується?
4. На які елементи системи електропостачання припадає більша
частина втрат електричної енергії?
5. Від чого залежить рівень втрат електричної енергії в системі
електропостачання?
6. Що таке час використання максимального навантаження?
7. Що називається часом втрат (часом максимальних втрат)?
8. Як визначаються втрати електричної енергії в повітряній лінії з
навантаженням в кінці?
9. Як визначаються втрати електричної енергії в силових
трансформаторах?
10. Що таке змінні і постійні втрати електричної енергії в
силовому трансформаторі і від чого вони залежать?
31
ЗАДАЧА 4.1
Визначити річні втрати електричної енергії у системі
електропостачання W CE , кВтгод (рисунок 4.1), яка складається з 2-х
трансформаторів напругою 35/10 кВ потужністю S н.тр  1,6 МВА з
коефіцієнтом завантаження кз = 0,9 та з трьох повітряних ліній (ПЛ)
напругою 10 кВ. Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 4.1.
Матеріал проводу ліній – алюміній.
Таблиця 4.1 – Розрахункові дані мережі

№ ПЛ І, А; l, км F, мм2 сos φ Т, год
ПЛ 1 30 10 35 0,75 3000
ПЛ 2 40 8 50 0,85 3000
ПЛ 3 34 7 35 0,87 3000
ТП 35/10 кВ
ПЛ 10 кВ № 1
Т1
ПЛ 35 кВ ПЛ 10 кВ № 2
ПЛ 10 кВ № 3
Т2
Рисунок 4.1 – Розрахункова схема системи електропостачання
1. За літературними джерелами [3-5] для часу використання
максимального навантаження Т, год, визначаємо час максимальних втрат
, год.
Для Т = 3000 год τ = 1500 год.
32
2. За літературними джерелами [3, 4, 11] визначаємо питомий опір
проводів повітряної лінії: r01 = 0,83 Ом/км; r02 = 0,58 Ом/км; r03 = 0,83
Ом/км.
3. Визначаємо втрати електричної енергії в повітряних лініях:
Wл  3rл  I max л 
2
.
WПЛ 1  3  (0,83 10)  302 1500  33615000 Втгод  33615,0 кВтгод;
WПЛ 2  3  (0,58  8)  40 2  1500  33408000 Втгод  33408,0 кВтгод;
WПЛ 3  3  (0,83  7)  34 2  1500  30223620 Втгод  30223,6 кВтгод.
4. Визначаємо сумарні втрати енергій в повітряних лініях:

WПЛ   WПЛ і .
W ПЛ  33615  33408  30223,6  97246,6 кВтгод .
5. Визначаємо втрати електричної енергії в трансформаторах:

2
1  S max тр 
Wтр   Pмн     n  Px  8760 ;
n  S 
 н тр 
Pм .н .  12,2 кВт; Px  2,5 кВт [2, 3, 9];
2
1  1,6  0,9 
Wтр 
2
 12,2     1500  2  2,5  8760  52035 кВтгод.
 1,6 
6. Визначаємо сумарні втрати енергій в системі електропостачання:
WСЕ  W ПЛ  Wтр ;
WСЕ  97246,6  52035,0  149281,6 кВтгод.
33
Визначити річні втрати електричної енергії в системі
електропостачання W CE , кВтгод (рисунок 4.2), що складається з
силових трансформаторів напругою 35/10 кВ та повітряних ліній
напругою 10 кВ. Вихідні дані по варіантах наведені в таблиці 4.2.
Матеріал проводу – алюміній.
ТП 35/10 кВ ПЛ 10 кВ А 50 ПЛ №1
Т1
А 35 ПЛ №2
ПЛ 35 кВ А 50 ПЛ №3
А 70 ПЛ №4
Т2 А 95 ПЛ №5
Таблиця 4.2 – Параметри елементів системи електропостачання

Параметри лінії Параметри лінії
Кількість
Sн тр, МВА
Варіант
№ лінії
№ лінії
кз Р, L, сos φ І, L, Т,
трансфор-ів
сos φ год
кВт; км А; км
1 2 2,5 0,95 1 450 5 0,98 4 50 5 0,90 2500

2 1 10,0 0,80 2 510 6 0,95 3 40 8 0,85 2000
3 2 4,0 0,90 3 560 7 0,90 5 58 6 0,82 3500
4 1 6,3 0,85 4 620 7 0,85 2 35 9 0,80 3000
5 2 1,6 0,70 5 770 6 0,82 2 45 10 0,78 4000
6 1 6,3 0,75 1 380 8 0,80 5 67 5 0,75 4500
7 2 1,0 0,90 2 430 9 0,78 5 55 6 0,71 5000
8 1 4,0 0,80 3 490 9 0,75 4 75 5 0,98 5200
9 2 2,5 0,70 4 600 5 0,71 5 80 3 0,90 3200
10 1 1,6 0,85 5 710 4 0,98 3 55 10 0,85 2800
34
11 2 1,0 0,95 1 250 2 0,90 5 60 12 0,75 2900
Визначити річні втрати електричної енергії в системі
електропостачання W CE , кВтгод (рисунок 4.3), що складається з
силових трансформаторів напругою 35/10 кВ та повітряних ліній напругою
10 кВ. Вихідні дані по варіантах наведені в таблиці 4.3. Матеріал проводу –
сталь-алюміній.
ТП 35/10 кВ ПЛ 10 кВ АС 70 ПЛ №1
Т1
АС 35 ПЛ №2
ПЛ 35 кВ АС 95 ПЛ №3
АС 70 ПЛ №4
Т2 АС 25 ПЛ №5
Таблиця 4.3 – Параметри елементів системи електропостачання

Параметри лінії Параметри лінії
Кількість
Sн тр, МВА
Варіант
№ лінії
№ лінії
кз Р, L, сos φ І, L, Т,
трансфор-в
сos φ год
кВт; км А; км
1 1 4,0 0,85 1 350 5,0 0,98 2 40 5,0 0,90 2400

2 2 6,3 0,70 2 410 6,0 0,95 3 30 8,0 0,85 1900
3 1 1,6 0,80 1 460 7,0 0,90 4 48 6,0 0,82 3100
4 2 6,3 0,75 3 520 7,0 0,85 5 25 9,0 0,80 2900
5 1 1,0 0,60 1 670 6,0 0,82 5 35 10,0 0,78 3400
6 2 4,0 0,65 2 280 8,0 0,80 4 57 5,0 0,75 3900
7 1 2,5 0,80 3 330 9,0 0,78 4 45 6,0 0,71 4300
8 2 1,6 0,90 4 390 9,0 0,75 5 35 5,0 0,98 4100
9 1 2,5 0,60 2 500 5,0 0,71 5 50 3,0 0,90 2200
35
10 2 1,0 0,75 2 610 4,0 0,98 3 35 10,0 0,85 1800
11 1 10,0 0,55 1 640 3,0 0,80 3 25 11,0 0,65 1600
ЗАНЯТТЯ 5 .
Тема: ВИБІР ПЕРЕРІЗУ ПРОВОДІВ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ

ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ МЕТОДОМ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРВАЛІВ
Мета заняття: Навчитися вибирати переріз проводів

повітряних ліній електропередачі напругою 0,38…10 кВ за
економічними інтервалами (за мінімумом приведених витрат).
Сільські електричні мережі напругою 0,38…10 кВ рекомендується
розраховувати за економічним інтервалом потужності (за мінімумом
приведених витрат). Економічний інтервал потужності для даного
перерізу проводу забезпечує мінімум приведених витрат. Вибір перерізу
проводів проводиться за таблицями РУМ з урахуванням еквівалентної
потужності, матеріалу опор та району кліматичних умов (для ПЛ 0,38 кВ
матеріал опор не враховується).
Вибір перерізу проводу за економічним інтервалом проводиться в
наступній послідовності [3 c.75-79; 4 с.75-79; 5 с.108-111, 126-128; 7 с.167-
171; 8 с.25-32; 9 с. 262-267; 10 с.77-85]:
1. Для кожної ділянки повітряної лінії, одним з відомих методів,
визначається повна розрахункова потужність S p , кВА (заняття 1 та 2).
2. Визначається розрахунковий максимум навантаження лінії. За
розрахунковий приймаємо максимум (денний або вечірній) для якого
сумарний момент навантаження лінії буде більшим. Момент
навантаження лінії М н , кВАм, визначається за формулою:
М н.д.   S р .дi  li ; М н.в .   S р.вi  li . (5.1)
де S p .дi , S p .вi – відповідно денна та вечірня розрахункова потужність
і-ї ділянки лінії, кВА;

li – довжина і-ї ділянки лінії, м.
3. Вибирається значення коефіцієнту динаміки зростання

навантаження кд .
36
Для мереж, що зводяться вперше, к д  0,7 . Ддля мереж, що
реконструюються, при очікуваному збільшенні навантаження в 1,5 рази –
к д  0,8 ,
а при очікуваному збільшенні навантаження в 1,5…2 рази – кд  0,7.

4. Визначається еквівалентна потужність на кожній ділянці лінії:
S екв   д  S р . (5.2)
5. За таблицями [3 c.487; 4 с.527-530; 5 с.109; 7 с.169; 8 с.306-308; 9

с.109; 10 с.78] (додаток В) за S екв , матеріалом опор та за товщиною стінки
ожеледі вибирається «основний» переріз проводів на ділянках лінії.
6. Вибраний «основний» переріз перевіряють на допустиму втрату
напруги при умові, що по проводу передається розрахункова повна
потужність. Фактична втрата напруги в проводі на ділянці лінії:
Sр l
U факт   ( r0  cos   x0  sin )  U доп , (5.3)
UH
або
U факт    S p  l  U доп , (5.4)
де  – питома втрата напруги в одиниці довжини проводу даного

перерізу при протіканні по ньому одиниці потужності, % / (кВАкм) [5
с.111, 112; 7 с.171; 9 с.263; 10 с.63,64] (додаток Е).
7. Якщо фактична втрата напруги в лінії U факт перевищує задане

допустиме значення U доп , то слід на деяких ділянках лінії, починаючи з
головної, збільшити переріз проводів, вибравши «додатковий» переріз.
Число марок проводів в мережі не повинно перевищувати чотирьох.
Розрахунок закінчується перевіркою мережі на допустиму втрату напруги
при вибраному перерізі проводів.
3 c.75-79, 487; 4 с.75-79, 527-530; 5 с.108-112, 126-128; 7 с.167-171;

8 с.25-32, 306-308; 9 с. 262-267; 10 с. 63, 64, 77-85.
37
1. Що таке економічний інтервал?
2. Що таке еквівалентна потужність?
3. Що таке коефіцієнт динаміки зростання навантаження і які
значення він може мати?
4. Як визначається еквівалентна потужність?
5. За яким параметром визначається «основний» переріз проводів в
лініях напругою 0,38 …10 кВ?
6. За яким параметром перевіряється вибраний переріз проводу?
7. Як підібрати «додатковий» переріз проводів?
8. Як визначається фактична втрата напруги на ділянці лінії?
9. Алгоритм вибору перерізу проводу методом економічних інтервалів.
Задача 5.1
Район за ожеледдю – І, U доп  5%. Навантаження споживачів
(Рд/Рв, кВт), коефіцієнт потужності ( cos д / cos в ) та довжини ділянок лінії
( l , м) (заняття 1, задача 1.1) наведені на розрахунковій схемі лінії
(рисунок 5.1). Вибрати переріз проводів повітряної лінії 0,38 кВ методом
економічних інтервалів (за мінімумом приведених витрат).
Будинки
1,75 0,90
5,83 0,93
5
l = 80
ТП 10/0,4 кВ
0 l= 1 l= 2 l= 3 l= 6 l= 7
50 30 20 70 50
Школа Хл. пекарня Їдальня Будинки

l = 40
0,85 0,75 0,85 1,75 0,90
15 0,90 20 0,80 15 0,90 5,83 0,93
4 5
25 20 Будинки
1,75 0,90
5,83 0,93
Рисунок 5.1 – Розрахункова схема повітряної лінії 0,38 кВ

38
1. Із заняття 1 (таблиця 1.1) беремо повне розрахункове
навантаження окремих ділянок повітряної лінії ( S p .д. , S p .в . ).
7. Визначаємо розрахунковий максимум навантаження. Для цього
визначаємо денний та вечірній моменти навантаження лінії (таблиця 5.1):
М н.д.   S р .дi  li ; М н.в .   S р.вi  li .
Таблиця 5.1 – Визначення розрахункового максимуму навантаження
Ділянка
S p .д. , S p .в . , l, М нд , М нв ,
Примітки
кВА кВА м кВА∙м кВА∙м
7-6 1,94 6,27 50 97,0 313,5
6-3 18,70 9,60 70 1309,0 672,0 За розрахункове
5-3 1,94 6,27 80 155,2 501,6 приймаємо
4-3 1,94 6,27 40 77,6 250,8 вечірнє
3-2 20,86 17,20 20 417,2 344,0 лінії
2-1 38,17 34,53 30 1145,1 1035,9
1-0 48,73 51,01 50 2436,5 2550,5 (5668,3 > 5637,3)
Разом: 5637,6 5668,3
За розрахунковий приймаємо вечірній максимум навантаження лінії.

2. Коефіцієнт динаміки зростання навантаження кд  0,7 [3-10].
3. Еквівалентна потужність на ділянці лінії:
S екв   д  S р .
S екв 7  6  0,7  6,27  4,39 кВА; S екв 6  3  0,7  9,60  6,79 кВА.
S екв 5  3  0,7  6,27  4,39 кВА; S екв 4  3  0,7  6,27  4,39 кВА.
S екв 3  2  0,7  17,20  12,04 кВА; S екв 2 1  0,7  34,53  24,17 кВА.
S екв 1 0  0,7  51,01  35,71 кВА.
4. За еквівалентною потужністю для І-го району за ожеледдю

(b = 5мм [1-6]) вибираємо «основний» переріз проводів на ділянках лінії.
Для ділянок 7-6, 6-3, 5-3 вибираємо алюмінієвий провід марки А 16;
для ділянки 3-2 – А25; для ділянки 2-1 – А35; для ділянки 1-0 – А50 [3-10].
5. Фактична втрата напруги в проводі на ділянках повітряної лінії:
U факт 7 6  0,00132  6,27  50  0,41 %.
U факт 6 3  0,00132  9,60  70  0,89 %.
39
U факт 53  0,00132  6,27  80  0,66 %.
U факт 4 3  0,00132  6,27  40  0,33 %.
U факт 3  2  0,00088  17,20  20  0,30 %.
U факт 2 1  0,00067  34,53  30  0,69 %.
U факт 10  0,00049  51,01  50  1,25 %.
Результати вибору перерізу проводів для ділянок лінії наведено в

таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 – Вибір проводів повітряної лінії 0,38 кВ
S р .в .
Втрата напруги
Ділянка
S екв , l, Fосн , Fкінц ,

, д Питома (  ), на ділянці, від ТП,
кВА м мм 2
% / кВА м мм2
кВА % %
7-6 6,27 0,7 4,39 50 А16 0,00132 0,41 3,54 А16
6-3 9,60 0,7 6,79 70 А16 0,00132 0,89 3,13 А16
5-3 6,27 0,7 4,39 80 А16 0,00132 0,66 2,90 А16
4-3 6,27 0,7 4,39 40 А16 0,00132 0,33 2,57 А16
3-2 17,20 0,7 12,04 20 А25 0,00088 0,30 2,24 А25
2-1 34,53 0,7 24,17 30 А35 0,00067 0,69 1,94 А35
1-0 51,01 0,7 35,71 50 А50 0,00049 1,25 1,25 А50
6. Втрата напруги від ТП до споживача.

До найбільш віддаленого споживача в точці 7 (будинки):
U факт від ТП  1,25  0,69  0,30  0,89  0,41  3,54 %.
U факт від ТП  3,54 %  U доп  5%.
Умова виконується. До встановлення приймаємо провід вибраного

перерізу.
Навантаження (Рд/Рв, кВт), коефіцієнт потужності ( cos д / cos в ) та
довжини ділянок (l, м) повітряної лінії 0,38 кВ наведені на схемі (рисунок
5.2). Район за ожеледдю та допустима втрата напруги в лінії вказані в
таблиці 5.3. Розрахувати переріз проводів повітряної лінії 0,38 кВ за
економічними інтервалами (за мінімумом зведених витрат) для заданого
варіанту лінії (таблиця 5.3).
40
3 7 (майстерня)
0,85
(котельня) 0,70
25 0,85 25 0,75
3 6 9 10
ТП 10/0,4 кВ 25
(будинки) 10 (будинки)
l = 75 l=
1 l= 4 6 l= 80
0 l= 2 l= l= 7 l = 100
10
50 70 60 90 90
1 2 5 9
550 865
4 (парник) 8 (школа)
0,92 0,85
10 0,96 10 0,92
8
Рисунок 5.2 – Розрахункова 18
схема лінії 0,38 кВ
Таблиця 5.3 – Варіанти повітряних лінії 0,38 кВ

U доп ,%.
Район за
Варіант Навантаження ожеледдю
1 2 3 7 5 8 10 5 І
2 1 2 4 3 5 8 6 ІІ
3 2 3 6 4 7 9 7 ІІІ
4 1 2 4 3 5 6 8 ІV
5 1 4 6 5 7 10 5 І
6 2 5 7 6 8 9 6 ІІ
7 1 3 6 5 9 10 7 ІІІ
8 2 4 6 5 7 8 8 ІV
9 3 4 7 5 8 9 5 І
10 4 5 8 6 9 10 6 ІІ
11 1 3 5 4 6 8 4 ІІ
Повітряна лінія 10 кВ живить споживчі ТП із змішаним
навантаженням. Навантаження (Рд/Рв, кВт) споживчих ТП та довжини
ділянок
лінії (l, км) наведені на схемі (рисунок 5.3). Район за ожеледдю та
допустима втрата напруги в лінії вказані в таблиці 5.4. Матеріал опор –
залізобетон. Розрахувати переріз проводів повітряної лінії 10 кВ за
41
економічними інтервалами (за мінімумом зведених витрат) для заданого
варіанту лінії (таблиця 5.4).
14
ТП 0 16 12
ТП 22 16
1 30
19 0 0
4 0 0
00 19 18
2,5 1,5 24 14
37 0,7 0 0
ТП 0 10
ТП 0 11
ТП 17
ТП
0 6
РТП 35/10кВ 3 0
0,5 0,9
2,5 3,5 3,5 2,0 1,5 0,5 18
ТП
0 12
1,5
2,0 12 2,0 0,5 12
ТП ТП 9
0 0
5 1,0 1,2
18 12
15 0 12 0
ТП 16 ТП
0 ТП 0
2 0 8
19 7 13
10
Рисунок 5.3 0– Розрахункова схема лінії
0 0,38 кВ 0
Таблиця 5.4 – Варіанти повітряних лінії 0,38 кВ
Район за
Варіант Навантаження U доп , %
ожеледдю
1 1 2 4 5 7 10 11 12 3 ІІ
2 3 4 6 7 8 9 10 12 4 ІІІ
3 2 3 6 7 8 9 11 12 5 ІV
4 1 2 3 5 7 8 9 12 6 І
5 2 3 4 6 8 9 10 11 3 ІІ
6 1 4 6 7 8 10 11 12 4 ІІІ
7 1 3 4 5 7 8 10 12 5 ІV
8 2 4 5 6 9 10 11 12 6 І
9 3 4 5 6 7 8 9 12 3 ІІ
10 2 3 5 6 7 9 10 11 4 ІІІ
11 – 1 3 4 5 6 8 12 5 IV
ЗАНЯТТЯ 6 .
ТЕМА: ВИБІР ПЛАВКИХ ЗАПОБІЖНИКІВ, АВТОМАТИЧНИХ

ВИМИКАЧІВ ТА ПЕРЕРІЗУ ПРОВОДІВ І КАБЕЛІВ ЗА
ДОПУСТИМИМ НАГРІВАННЯМ
42
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Навчитися вибирати переріз проводів за
умовами нагрівання та вибирати апарати для захисту мереж
від перенавантаження та короткого замикання.
При протіканні по проводу електричного струму він нагрівається
до температури, при якій кількість теплоти, яку одержує провід, дорівнює
кількості теплоти, яка віддається його поверхнею у навколишнє
середовище. Температура проводу не повинна перевищувати наступні
значення [2 гл.1.3, с.18; 3 с.83; 4 с.83; 5 с.25; 6 с.19; 8 с.32; 9 с.120; 10 с.7]:
70 0С – для неізольованих проводів;
55 0С – для проводів із звичайною гумовою ізоляцією;
65 0С – для проводів із гумовою теплостійкою ізоляцією;
70 0С – для проводів із полівінілхлоридною ізоляцією.
Для кабелів із паперовою ізоляцією в металевій оболонці:
80 0С – при напрузі 3 кВ; 65 0С – при 6 кВ; 60 0С – при 10 кВ;
50 0С – при 20 та 35 кВ.
При розрахунках та виборі перерізу проводів за допустимим
нагріванням необхідно визначити струм, який можна пропустити через
провід при заданих умовах, так щоб його температура не перевищила
допустиму.
При короткому замиканні (к.з.), або при перевантаженнях, коли
струм в проводі перевищує номінальні (розрахункові) значення, проводка
повинна автоматично відключатися, інакше може загорітися ізоляція, або
інші предмети, що розташовані біля проводів.
Для автоматичного відключення проводки при перевищенні
встановлених значень струму застосовують апарати захисту – плавкі
запобіжники, автоматичні вимикачі та ін. Якщо проводка захищена
запобіжниками або автоматами, то розрахунок електричної мережі
починають з вибору апаратів захисту.
Вибір плавких запобіжників та перерізу проводів і кабелів за

допустимим нагріванням.
Плавкі запобіжники вибирають за наступними параметрами [3 с.87-
89; 4 с.87-90; 5 с.29-38; 6 с.29; 8 с.33-42; 9 с.272-280; 10 с.14-36]:
43
1. Тип запобіжника.
2. За номінальною напругою запобіжника:
U н. зап  U н . мер . (6.1)
де U н . мер – номінальна напруга мережі, В.
3. За номінальним струмом плавкої вставки запобіжника.

Плавка вставка запобіжника для захисту окремого струмоприймача
вибирається за більшим значенням із двох умов:
– умова 1:
Iв  I р , (6.2)
де Iр – тривалий робочий струм лінії, А;
Для електродвигуна:
Pн
I р  к з  І н.дв  к з  , (6.3)
3  U н  cos н  н
де кз – коефіцієнт завантаження двигуна;
Рн – номінальна потужність електродвигуна, кВт;
U н – номінальна напруга мережі, кВ;
сos φн – коефіцієнт потужності при номінальному завантаженні
двигуна;
 н – к.к.д. електродвигуна при номінальному завантаженні.
Для освітлювального навантаження:

Pл
IP  , (6.4)
3U н
де Рл – освітлювальне навантаження лінії, кВт.

– умова 2:
І max
Ів  , (6.5)

де І max – максимальний струм лінії, обумовлений запуском

електродвигуна, А;
44
 – коефіцієнт, що враховує умови пуску електродвигуна;
 = 2,5 при легкому пуску (t = 5…10с),  = 1,6…2,0 при тяжкому пуску
електродвигуна (до 40с) [3 с.88; 4 с.88; 5 с.30; 6 с.30; 8 с.34].
Для лінії, що живить один електродвигун:

І max  І пуск  кі  І н.дв , (6.6)
де кі – кратність пускового струму електродвигуна.
Для мережі, яка живить групу струмоприймачів без

електродвигунів умова 1 (6.2) записується так:
І в  k 0   I pi , (6.7)
де k0 – коефіцієнт одночасності;
І рі – розрахунковий (робочий) струм і-го споживача, А.
Для групи струмоприймачів, серед яких є електродвигуни:
І max  k0   I p  n 1  I пуск 1 , (6.8)
де I пуск1 – пусковий струм одного електродвигуна, під час пуску якого
максимальний струм в лінії буде найбільшим, А;

 I p  n 1 – сума тривалих робочих струмів інших споживачів, без
врахування електродвигуна із найбільшим пусковим струмом, А.
Тоді умова 2 (6.5) для групи струмоприймачів, серед яких є

електродвигуни, буде мати наступний вигляд:
k 0   I p  n 1  I пуск 1
Ів  . (6.9)

Умова селективності: необхідно, щоб номінальний струм плавкої
вставки кожного наступного запобіжника (в напрямку до джерела
живлення) був на один-два ступеня більшим від номінального струму
плавкої вставки попереднього запобіжника.
Після того, як визначили номінальний струм плавкої вставки
вибирають відповідний йому переріз проводу.
Вибір перерізу проводу залежить від того, чи буде він захищатися
плавкою вставкою лише від короткого замикання, чи й від
45
перевантаження також. Від короткого замикання необхідно захищати
всі мережі.
Від перевантаження необхідно захищати [3 с.89; 4 с.89; 5 с.32;
6 с.32; 8 с.35]:
– всі мережі у вибухонебезпечних приміщеннях;
– освітлювальні мережі в житлових та суспільних приміщеннях, в
торговельних та службово-побутових приміщеннях виробничих
підприємств та у пожежонебезпечних зонах;
– мережі будь-якого призначення, виконані проводами із горючою
ізоляцією, які прокладені відкрито;
– силові мережі промислових підприємств, житлових, громадських
і торговельних приміщень, в яких за умовами технологічного процесу або
режиму роботи можуть виникнути тривалі перевантаження.
Якщо мережу необхідно захистити від короткого замикання та
перевантаження, то допустимий струм проводів з полівінілхлоридною,
гумовою та аналогічною ізоляцією визначається так:
І доп  1,25  І в , (6.10)

де І доп – тривало допустимий струм проводу, А;
для кабелів з паперовою ізоляцією допускається:

І доп  І в . (6.11)
Якщо проводку необхідно захищати лише від струмів к.з., тоді:

І доп  0,33  І в . (6.12)
За значенням допустимого розрахункового струму та за способом

прокладки проводу за таблицями ПУЕ визначають значення допустимого
табличного струму та відповідний йому стандартний переріз проводу або
кабелю [1 гл.1.3; 2 гл.1.3; 3 с.461-468; 4 с.503-508; 5 с. 28; 6 с.28; 10 с.8].
Допустимі струми проводів і кабелів наведені для температури повітря
+250С та температури землі +150С.
Вибраний провід перевіряють на тривалий робочий струм мережі:
І доп  І р , або І доп. табл kt  І р , (6.13)
46
де k t – поправочний температурний коефіцієнт (вибирається із
врахуванням умовної та розрахункової температури середовища та

нормативної температури проводу) [1 гл.1.3; 2 гл.1.3; 3 с.467; 4 с.507; 5 с.
27; 10 с.10].
Переріз нульового робочого проводу повинен становити не менше

50% від перерізу фазного проводу; при необхідності він може бути
збільшеним до 100% в порівнянні із фазним проводом [2 гл.1.3 (с.18)].
Вибір перерізу проводів та кабелів, які захищаються

автоматичними вимикачами, за допустимим нагріванням.
Автоматичний вимикач вибирають за наступними параметрами [3
с.87-89; 4 с.87-90; 5 с.29-38; 6 с.32; 8 с.33-42; 9 с.272-280; 10 с.14-36]:
1. Тип автомата.
2. За номінальною напругою автомата:
U н. авт  U н мер . (6.14)
3. За номінальним струмом автомата:

І н. авт  І р . (6.15)
4. За номінальним струмом теплового розчіплювача автомата:

Ін т. р .  1,25 І р . (6.16)
5. За струмом спрацювання електромагнітного розчіплювача

(струмом відсічки):
І с. ем. р.  1,25 І max . (6.17)
І max , А, визначається за формулами (6.6) або (6.8).
І с . е. м. р .  k відс  І н .т. р . (6.18)
де k відс – кратність відсічки (паспортна характеристика).
При виборі проводів, що захищаються автоматичними вимикачами

від короткого замикання та від перевантажень згідно із ПУЕ [2 гл. 1.3]
необхідно, щоб виконувалися наступні умови:
47
1) при захисті автоматами, які мають лише електромагнітний
розчіплювач, тривало допустимий струм проводів із полівінілхлоридною
та гумовою ізоляцією визначають за умовою:
І доп  1,25  І у. а , (6.19)
де І у .а – струм уставки автоматичного вимикача, А.
2) при захисті автоматами, які мають лише електромагнітний
розчіплювач і працюють у вибухобезпечних виробничих приміщеннях,
допустимий струм проводів із полівінілхлоридною та гумовою ізоляцією
допускається визначати за умовою:
І доп  І у . а (6.20)
Умову (6.20) необхідно також виконувати у наступних випадках:
– для кабелів з паперовою ізоляцією, які захищаються автоматами
лише із електромагнітним розчіплювачем;
– для провідників усіх марок та вимикачів з нерегульованими
тепловими розчіплювачами, з відсічкою або без неї;
– для проводів із полівінілхлоридною та гумовою ізоляцією з
вимикачами, які мають регульований тепловий розчіплювач.
3) для кабелів із паперовою ізоляцією та ізоляцією із
вулканізованого поліетилену, які захищаються вимикачами із
регульованим тепловим розчіплювачем допустимий струм визначають за
умовою:
І доп  0,8 І у . а . (6.21)
На відгалуженнях до електродвигунів з короткозамкненим ротором
у вибухобезпечних зонах необхідно виконувати умову:
І доп  І н.дв , (6.22)
а у вибухонебезпечних зонах:
І доп  1,25 І н.дв . (6.23)
Якщо проводку необхідно захищати тільки від короткого
замикання, то допустимий струм проводів визначають за наступними
умовами:
– для автоматів з тепловим нерегульованим розчіплювачем:
48
І доп  І н. т. р. ; (6.24)
– для автоматів з тепловими регульованим розчіплювачем:
І доп  0,8  І н. т. р. ; (6.25)
– для автоматів, які мають лише електромагнітний розчіплювач:
І доп  0,22  І с. е. м. р . , (6.26)
Вибраний переріз проводів повинен задовольняти умови (6.13):
І доп  І р , або І доп. табл  kt  І р .
Для відгалужень до електродвигунів:

І доп  І н.дв. , або І доп. табл  kt  І н.дв. .
Вибрані захисні апарати необхідно перевірити за умовами

чутливості за наступними співвідношеннями:
– для плавких запобіжників та автоматів з тепловим розчіплювачем:
І к 1 І к 1
 3,  3. (6.27)
Ів І н. т. р .
де І к(1) – струм однополюсного к.з. в кінці лінії, що захищається, А.
Для автоматів з електромагнітним розчіплювачем:
І к 1
 1,25...1,4 , (6.28)
І с .е . м . р .
1,25 – для І н. а .  100 А; 1,4 – для І н . а .  100 А.

3 c.83-89, 461-468; 4 с.83-89, 503-508; 5 с.25-38; 6 с.24-34; 8 с.32-42,

311; 9 с.26-36; 10 с.7-38.
1. Допустимі температури нагрівання проводів.
49
2. Допустимі температури нагрівання кабелів з паперовою
ізоляцією.
3. Умови вибору плавких запобіжників для захисту одиночного
струмоприймача.
4. Умови вибору плавких запобіжників для захисту групи
струмоприймачів.
5. Умови вибору автоматичних вимикачів.
6. Як вибирається переріз проводу, що захищається плавкими
запобіжниками, за допустимим нагріванням?
7. Як вибирається переріз проводу, що захищається
автоматичними вимикачами, за допустимим нагріванням?
8. В яких випадках проводку захищають від перевантаження?
9. Як забезпечується селективність захисту?
10. За якими умовами перевіряється вибраний переріз проводів?
11. Умови перевірки чутливості плавких запобіжників.
12. Умови перевірки чутливості автоматичних вимикачів.
13. Які поправочні коефіцієнти враховуються при розрахунку
проводів за умовами нагрівання?
50
ЗАДАЧА 6.1
В майстерні встановлені електродвигуни та освітлювальні
установки. За технологією можливе перенавантаження двигуна М1. Лінія
ТП-РЩІ (рисунок 6.1) прокладена кабелем з паперовою ізоляцією в каналі
при t01  20 С. На інших ділянках проводка виконана проводом АПВ в
трубах. Освітлювальне навантаження та електродвигун М2 захищене
плавкими запобіжниками FU1…FU3 та FU4…FU6, інші споживачі –
автоматами QF1, QF2. Температура в приміщені майстерні t02  30 С.
Напруга мережі 380 В. Коефіцієнт одночасності на ділянці ТП-РЩІ
прийняти рівним 0,9. Параметри споживачів електроенергії наведені в
таблиці 6.1.
Вибрати параметри захисних апаратів та переріз проводів і кабелю
за допустимим нагріванням.
РЩ1 QF2 t 02 = 30C М1

ТП
t 01 = 20C М
QF1
FU1…FU3 Л1
М2
FU4…FU6
М
Рисунок 6.1 – Розрахункова схема мережі
Таблиця 6.1 – Параметри споживачів електроенергії

Споживач
Параметр
М1 М2 Л1
Рн, кВт 55,0 15,0 11,0
Тип фазний ротор к.з. ротор -
кі 1,5 7,0 1,0
н 0,84 0,89 1,0
cos  н 0,88 0,9 1,0
кз 0,85 1,0 1,0
51
Ділянка мережі РЩ1-М1:
1. Визначаємо номінальний струм електродвигуна М1:
Рн 55,0
І н.дв  ; І н.дв   113,2 А.
3  U н  н  cos н 3  0,38  0,84  0,88
2. Робочий (розрахунковий) струм лінії:

І р  к3  І н.дв ; І р  0,85  113,2  96,2 А.
3. Вибираємо тип автоматичного вимикача: ВА51.
4. Номінальна напруга автомата:

U н. авт  U н мер ; U н. авт  660 В; 660  380 .
5. Номінальний струм автомата:

І н.авт  І р ; І н .авт  100 А; 100  96,2.
6. Номінальний струм теплового розчіплювача:
– умова 1:
І н . т. р .  І р ; І н .т. р .  100 А; 100  96,2 ;
– умова 2:
І max І н .т. р .  80
169,8
І н . т. р .  ; А; 80   67,9 .
 2,5
I max  кi  I н ; I max  1,5  113,2  169,8 А.

Остаточно приймаємо І н. т. р .  100 А (за умовою 1).
7. Струм спрацювання електромагнітного розчіплювача:

І с. ем. р  1,25  І max ; І с. ем. р.  квідс  І н. т. р. ;
А; 700  (1,25 169,8)  212,3 .

І с .ем . р .  7  100  700
8. Допустимий струм для проводу АПВ (три одножильних провода

прокладені в трубі) при захисті від короткого замикання та перевантаження:
І доп  І у . а ; І доп  100 А.
52
F  50мм 2 ; І доп. табл  130 А.
9. Вибраний переріз проводу необхідно перевірити за умовою:

І доп. табл  kt  І н.дв . .
Для проводу АПВ t  70 0 C. При температурі повітря t0  300 C ,

кt  0,94 [1- 5; 10]. Тоді:
0,94  130  122,2  113,2 А.
Умова виконується.
На ділянці РЩ1-М1 приймаємо до встановлення автоматичний

вимикач ВА51-31-34. Лінію виконуємо проводом АПВ 350, прокладеним
в трубі.
Ділянка мережі РЩІ-М2:

15,0
1. І н..дв   28,5 А.
3  0,38  0,89  0,9
2. І р  1,0  28,5  28,5 А.
3. Приймаємо запобіжник типу ПН2-100.
4. U н . зап  380 В; 380  380 .
5. І н . зап  100 А; 100  28,5 .
6. І в  28,5 А (умова 1);

7  28,5
Ів   79,8 А (умова 2).
2,5
Приймаємо І в  80 А; 80  79,8 .
7. І доп  0,33  І в ; І доп  0,33  80  26,4 А.
F  4мм 2 ; І доп. табл  28,0 А; kt  0,94 .
0,94  28,0  25,5  I н.дв  28,5 А.
Умова не виконується. Приймаємо провід більшого перерізу:

53
F  6мм 2 ; І доп. табл  32,0 А; k t  0,94 .
0,94  32,0  30,1  28,5.
На ділянці РЩ1-М2 приймаємо запобіжник ПН2-100, І в  80 А. Лінію

виконуємо проводом АПВ 36, прокладеним в трубі.
Ділянка РЩІ-Л1:
11,0
1. Iн  I р   16,7 А.
3  0,38
2. Вибираємо запобіжник типу НПН2-60.
3. U н . зап  380 В; 380  380 .
4. І н . зап  63 А; 63  16,7 .
5. І в  20 А; 20  16,7 .
6. І доп  1,25  І в ; І доп  1,25  20  25,0 А.
F  5мм 2 ; І доп. табл  27 А; kt  0,94.
0,94  27,0  25,4  16,7 А.
На ділянці РЩ1-Л1 приймаємо запобіжник НПН2-60, І в  20 А.
Лінію виконуємо проводом АПВ 45, прокладеним в трубі.
Ділянка мережі ТП-РЩ1:
1. І р  ko   І р ; І р  0,9  (96,1  28,5  16,7)  127,2 А.
2. І max   І p ( n1)  І пуск ; І max  (28,5  16,7)  1,5  113,2  215,0 А.
3. Приймаємо автомат ВА51.
4. U н. авт  660 В; 660  380 .
5. І н. авт  160 А; 160  127,2 .
54
6. І н. т. р .  125 А; 160  127,2 (умова 1).
215,0
І н.т. р .  100 А; 100   86,0 (умова 2).
2,5
Приймаємо І н. т. р .  125 А.
7. І с. ем . р .  10  І н. т. р. ; І с.ем . р .  10  160  1600 А.
І с. ем. р  1,25  І max ; 1600  1,25  215,0  268,8 .
8. І доп  І н . т. р . ; І доп  160 А.
F  50мм 2 ; І доп. табл  180 А; kt  1,04.
1,04  180  187,2  127,2 А.
На ділянці ТП-РЩ1 приймаємо автоматичний вимикач ВА51-33-34.
Лінію виконуємо кабелем СБ 350 + 135, який прокладено в каналі.

У виробничому приміщенні встановлені електродвигуни із
короткозамкненим ротором та освітлювальні установки. Двигун М1
працює без перевантаження, М2 – з перевантаженням. Лінія ТП-РЩІ
(рисунок 6.2) прокладена кабелем в каналі при t , С. На інших ділянках 01
проводку виконано проводом ПВ в трубах. Освітлювальне навантаження

Л1 та Л2 захищене плавкими запобіжниками, інші споживачі –
автоматами. Температура в приміщені t 02 , С. Напруга мережі 380 В.
Коефіцієнт одночасності на ділянці ТП-РЩІ – k0 . Параметри споживачів
електроенергії та вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 6.2.
Вибрати параметри захисних апаратів та переріз проводів і кабелю за
допустимим нагріванням. РЩ1 QF2 t ,0C 02
ТП М М1
t 01, 0C
FU1…FU3
QF1 Л1
QF3
М М2
55
FU4…FU6
Л2
Таблиця 6.2 – Розрахункові параметри мережі

Варіант
Параметр
1 2 3 4 5 6 7
М1 М2 М1 Л1 М2 Л2 М1 Л2 М2 Л1 М1 М2 М1 Л2
Приміщ. Майстерня Пилорама Кормоцех Млин Пилорама Млин Майстерня
Рн, кВт 7,5 5,5 22,0 8,0 11,0 11,0 18,5 11,0 30,0 2,0 11,0 22,0 4,0 6,0
кі 7,0 7,0 7,0 1,0 6,5 1,0 7,0 1,0 7,5 1,0 7,5 7,0 7,5 1,0
н 0,86 0,86 0,90 1,0 0,90 1,0 0,91 1,0 0,91 1,0 0,88 0,91 0,87 1,0
cos  н 0,81 0,86 0,87 1,0 0,83 1,0 0,90 1,0 0,90 1,0 0,87 0,89 0,88 1,0
кз 0,8 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 0,9 1,0 0,9 1,0 0,7 0,9 0,7 1,0
k0
0,85 0,9 0,95 0,95 0,85 0,9 0,95
t ,
01
С 15 20 10 15 20 10 20
t , 
02
С 20 25 15 25 30 20 25
короткозамкненим ротором та освітлювальні установки. Двигуни М1 та
М2 працюють без перевантаження. Лінія ТП-РЩІ (рисунок 6.3)
прокладена кабелем в землі при t , С. На інших ділянках проводку
01
виконано проводом АПВ в трубах. Проводка мережі захищена

автоматичними вимикачами. Температура в приміщені t 02 , С. Напруга
мережі 380 В. Коефіцієнт одночасності на ділянці ТП-РЩІ – k0 .
Параметри споживачів електроенергії та вихідні дані для розрахунку
наведені в таблиці 6.3. Вибрати параметри захисних апаратів та переріз
проводів і кабелю за допустимим нагріванням.
РЩ1 QF2 t ,0C 02
ТП М М1
t 01, 0C QF3
QF1 Л1
QF4
М М2
56 QF5
Л2

Варіант
Параметр
1 2 3 4 5 6 7
М1 М2 М1 Л1 М2 Л2 М1 Л2 М2 Л1 М1 М2 М1 Л2
Приміщ. Майстерня Ферма ВРХ Кормоцех Млин Насосна Котельня Свинарник
Рн, кВт 3,0 2,2 5,5 4,0 30,0 8,0 22,0 7,0 15,0 1,0 4,0 3,0 7,5 4,0
кі 7,5 6,5 7,0 1,0 7,0 1,0 7,0 1,0 7,0 1,0 7,5 7,0 7,5 1,0
н 0,85 0,81 0,85 1,0 0,92 1,0 0,90 1,0 0,90 1,0 0,87 0,85 0,88 1,0
cos  н 0,88 0,83 0,80 1,0 0,87 1,0 0,87 1,0 0,89 1,0 0,88 0,88 0,86 1,0
кз 0,7 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 0,9 1,0 1,0 1,0 0,9 0,9 0,6 1,0
k0
0,8 0,85 0,9 0,95 0,85 0,85 0,9
t01 , 
С 10 15 20 5 15 20 10
t02 , 
С 25 30 35 40 20 25 30
короткозамкненим ротором та освітлювальні установки. Двигун М1
працює з перевантаженням, М2 – без перевантаження. Лінія ТП-РЩІ
(рисунок 6.4) прокладена кабелем в землі при t , С. На інших ділянках
01
проводку виконано проводом ПРН в каналах. Проводка мережі захищена

автоматичними вимикачами. Температура в приміщені t , С. Напруга 02
мережі 380 В. Коефіцієнт одночасності на ділянці ТП-РЩІ – k0 .

Параметри споживачів електроенергії та вихідні дані для розрахунку
наведені в таблиці 6.4. Вибрати параметри захисних апаратів та переріз
проводів і кабелю за допустимим нагріванням.
РЩ1 QF2 0
t 02 , C
ТП М М1
t 01, 0C QF3
QF1 Л1
QF4
М М2
57 QF5
Л2

Варіант
Параметр
1 2 3 4 5 6 7
М1 М2 М1 Л1 М2 Л2 М1 Л2 М2 Л1 М1 М2 М1 Л2
Приміщ. Майстерня Пилорама Кормоцех Млин Пилорама Млин Майстерня
Рн, кВт 11,0 7,5 15,0 6,0 18,5 9,0 30,0 10,0 37,0 7,0 22,0 30,0 18,5 5,0
кі 7,5 7,5 7,0 1,0 7,0 1,0 7,5 1,0 6,5 1,0 6,5 7,0 6,5 1,0
н 0,88 0,88 0,90 1,0 0,91 1,0 0,92 1,0 0,93 1,0 0,90 0,92 0,90 1,0
cos  н 0,90 0,86 0,89 1,0 0,89 1,0 0,87 1,0 0,89 1,0 0,83 0,87 0,85 1,0
кз 0,8 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 0,9 1,0 0,9 1,0 0,7 1,0 0,6 1,0
k0
0,8 0,85 0,9 0,95 0,85 0,85 0,9
t ,
01
С 10 15 20 5 15 20 10
t 02. , 
С 25 30 35 40 20 25 30
ЗАНЯТТЯ 7 .
Тема: ПЕРЕВІРКА ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ НА КОЛИВАННЯ

НАПРУГИ ПІД ЧАС ПУСКУ ПОТУЖНОГО ЕЛЕКТРОДВИГУНА
Мета заняття: Навчитися виконувати перевірку електричної

мережі напругою 0,38 кВ на коливання напруги під час пуску
потужних електродвигунів.
Пусковий струм електродвигунів з короткозамкненим ротором у
4...7,5 разів більший від їх номінального струму. Тому втрата напруги в
мережі при пуску електродвигуна в кілька разів більша від втрати напруги
при його нормальній роботі, що приводить до різкого зниження напруги
на клемах електродвигунів і в мережі [3 с.144-146; 4 с.148-150; 5 с.121-
123; 8 с.60-65; 9 с.269-272].
58
Пуски електродвигунів здійснюють не часто, а тривалість пуску
здебільшого не перевищує 10 с. Тому відхилення напруги при пуску
електродвигунів допускають значно більші, ніж при нормальній роботі.
Проте пусковий момент повинен бути достатнім для розгону
електродвигуна до номінальних обертів.
Для електродвигунів з легкими умовами пуску (якщо початковий
момент приводного механізму менший за 1 / 3  М дв або дорівнює йому)
допускається зменшення напруги на затискачах у момент пуску не
нижче 30 % від номінальної. На затискачах інших електродвигунів
напруга не повинна знижуватись більш ніж як на 20 % від номінальної.
Коливання напруги в мережі перевіряють при пуску
короткозамкнених електродвигунів, приєднаних до джерела
електроенергії (трансформатора) через повітряну лінію [3 с.144; 4 с.148; 5
с.121; 8 с.60; 9 с.269].
Для того, щоб коливання напруги в мережі 0,38 кВ під час пуску
асинхронного електродвигуна знаходилося у заданих межах, необхідно
щоб виконувалася умова:
U факт %  U доп %, (7.1)
де U доп %
– допустиме коливання (втрата) напруги, %;
U факт %
– фактичне коливання (втрата) напруги, %.
Наближене значення фактичного коливання (втрати) напруги в
процентах при пуску двигуна визначають за виразом:
zм
U факт %   100 % , (7.2)
z м  zдв
де zм – повний опір електричної мережі, Ом;

zдв – повний опір короткого замикання асинхронного двигуна, Ом.
Причому
Uн
zдв  , (7.3)
3  кi  I н.дв
де Uн – номінальна напруга мережі, В;

кi – кратність пускового струму електродвигуна (каталожні дані [11]);
Iн.дв. – номінальний струм електродвигуна (каталожні дані [11]), А.
При живленні від трансформатора повний опір мережі визначається:

59
z м  z л  z тр , (7.4)
де zл – повний опір лінії від трансформатора до двигуна, Ом;
zтр – повний опір короткого замикання трансформатора, Ом.
Повний опір лінії від трансформатора до електродвигуна:
z л   li roi2  xoi2 , (7.5)
де roi, xoi – питомий активний та індуктивний опір проводів i-тої

ділянки лінії [3 с.458, 470; 4 с.498, 510; 5 с.93, 96; 7 с.188; 8 с.315], Ом/км;
li – довжина i-ї ділянки лінії, км.
Повний опір короткого замикання трансформатора:
U к %  U н2
z тр  , (7.6)
100  S н. тр
де Uк% – напруга короткого замикання трансформатора [3с.473;

4с.513; 9 с.158; 11 с.18], %;
Uн – номінальна напруга трансформатора з низької сторони, кВ;
Sн. тр – номінальна потужність трансформатора , кВА.
3 c.144-146, 458, 470-473; 4 с.148-150, 498, 510, 513; 5 с.93-96,

121-123; 6 с. 106; 7 с.188; 8 с.60-65, 315; 9 с.269-272; 11 с.18, 77.
1. Чому втрата напруги в мережі при пуску електродвигуна

більша від втрати напруги при його нормальній роботі?
2. Які існують умови пуску електродвигунів і від чого вони залежать?
3. В яких межах допускається зниження напруги на затискачах
електродвигунів?
4. Від чого залежить втрата напруги в мережі електродвигуна?
5. Як визначається фактична втрата напруги під час пуску
електродвигуна?
6. Які заходи застосовують для зменшення коливання напруги під
час пуску електродвигунів?
60
Задача 7.1
Асинхронний двигун із короткозамкненим ротором АИР132М4
потужністю 11 кВт і напругою 0,38 кВ встановлений в приміщенні
майстерні (рисунок 7.1). Майстерня отримує живлення від
трансформатора потужністю 25 кВА повітряною лінією довжиною 0,35
км, яку виконано проводом АС-25. Допустиме коливання напруги в
мережі U доп  30%. Перевірити мережу на можливість пуску
асинхронного електродвигуна.
ТП 10/0,4 кВ
Sн = 25 кВА
0
l = 0,35 км 1
АС 25
Майстерня

1. Задаємося умовою:
U факт %  U доп  30%.
2. Повний опір короткого замикання асинхронного двигуна:

Uн 380
zдв  ; zдв   1,33 Ом.
3  кi  I н.дв 3  7,5  22
3. Повний опір лінії 0,38 кВ від трансформатора до двигуна:
z л   li roi2  xoi2 ; z л  0,35  1,146 2  0,319 2  0,41 Ом.

4. Повний опір короткого замикання трансформатора:
U к %  U н2 4,7  3802
z тр  ; z тр   0,27 Ом.
100  S н. тр 100  25000
61
5. Повний опір мережі:
z м  z л  z тр ; z м  0,41  0,27  0,68 Ом.
6. Фактичне коливання (втрата) напруги в процентах при пуску

асинхронного електродвигуна:
zм
U факт %   100 % ,
z м  zд
0,68
U факт %   100 %  34%.
0,68  1,33
7. Перевірка.
U факт %  U доп .
U факт %  34  U доп  30% .
Задана умова не виконується. Для зниження фактичного коливання

напруги під час пуску двигуна необхідно збільшити переріз проводу
повітряної лінії. Приймаємо провід марки АС-35.
Тоді:
Z л  0,35  0,7732  0,3082  0,29 Ом.
Z м  0,29  0,27  0,56 Ом.

0,56
U факт %   100  29%.
0,56  1,33
U факт %  29 %  U доп %  30%.

Асинхронний двигун із короткозамкненим ротором серії АИР
потужністю Рн дв , кВт і напругою 0,38 кВ встановлений у виробничому
приміщенні (рисунок 7.2). Електродвигун отримує живлення від
трансформатора потужністю Sн т , кВА повітряною лінією довжиною l, км,
що виконана проводом А перерізом F, мм2. Відстань між проводами Dср,
62
мм. Перевірити мережу на можливість пуску асинхронного двигуна. Дані
по варіантам для розрахунку мережі наведені в таблиці 7.1.
ТП 10/0,4 кВ
Sн тр , кВА
0 l , км 1
, кВт
Таблиця 7.1 – Вихідні дані для розрахунку мережі
Варіан S н . тр , Рн . дв , l, F, Dср , U доп ,

кВА
Тип двигуна кВт м мм 2
мм %
т
1 25 АИР132М4 11 100 25 400 20
2 40 АИР160S2 15 200 35 600 20
3 63 АИР180S4 22 150 35 400 30
4 100 АИР160S6 11 300 25 600 20
5 160 АИР200M6 22 100 50 400 30
6 250 АИР160M4 18,5 350 35 800 20
7 400 АИР180M6 18,5 400 25 400 20
8 630 АИР180M4 30 500 35 400 30
9 25 АИР132M2 11 200 25 600 30
10 40 АИР160M6 15 150 25 400 20
11 63 АИР160M2 18,5 50 35 600 20
12 100 АИР200M6 22 250 35 400 30
13 160 АИР200L6 30 200 50 600 30
14 250 АИР200M8 18,5 350 25 600 20
63
15 400 АИР200M4 37 400 35 400 30
16 630 АИР200L6 30 500 50 800 30
17 25 АИР112M2 7,5 180 25 400 20
18 40 АИР180M8 15 80 25 600 20
19 63 АИР180S2 22 220 50 400 30
20 100 АИР132M6 7,5 410 35 800 20
21 630 АИР255М4 55,0 280 25 600 30
22 160 АИР180М6 18,5 190 50 400 20
ЗАНЯТТЯ 8 .
Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМОЇ ВТРАТИ НАПРУГИ

В ЕЛЕКТРИЧНІЙ МЕРЕЖІ
Мета заняття: Навчитися визначати допустиму втрату

напруги в електричних мережах напругою 0,38 та 10 кВ.
Найефективніше споживачі електричної енергії працюють при
номінальній напрузі. Проте забезпечити споживачів номінальною
напругою практично не можливо. Всякий провідник має певний опір, тому
проходження електричного струму в електричній мережі пов’язане із
втратами напруги. Ці втрати не залишаються сталими, так як
навантаження мережі змінюється на протязі доби, сезону, року і т.д.
Внаслідок зміни навантаження змінюється і втрата напруги в
мережі, і як наслідок, змінюється напруга на затискачах у споживачів. Ці
зміни можуть бути швидкими і короткочасними (наприклад під час пуску
асинхронного двигуна із короткозамкненим ротором) або повільними і
тривалими (при поступовій зміні навантаження на протязі доби або року).
64
Короткочасні і швидкі зміни напруги називають коливанням
напруги. Поступову зміну напруги називають відхиленням напруги.
Відхилення напруги – це алгебрагічна різниця між напругою в
даній точці і номінальною напругою мережі. Відхилення напруги виражають
у вольтах або у відсотках від номінальної напруги мережі [2гл 1.2; 3с.131-
144; 4с.134-148; 5с.80-92; 6с.78-80; 7с.162-167; 8с.65-70; 9с.280; 10с.66-
74].
Електричні мережі необхідно проектувати таким чином, щоб
найбільші відхилення напруги не перевищували допустимі значення і
були якомога ближчими до них, щоб забезпечити нормальну роботу
електроприймачів та запобігти зайвих витрат металу проводів.
Розрахунок електричних мереж виконують для двох випадків: для
навантаження 100 і 25 % максимуму.
При 100% навантаженні втрата напруги в мережі буде
максимальною і напруга у найбільш віддалених споживачів буде
найнижчою. Відповідно, лінію розраховують таким чином, щоб
відхилення напруги у споживача не перевищували – 5%, тобто
U спож
100
  5%U ном . (8.1)
При навантаженні 25 % від максимуму втрата напруги в мережі в 4

рази менша, тому напруга в мережі, а особливо у споживачів, що
розташовані поблизу підстанції може значно перевищувати номінальну. В
цьому випадку необхідно, щоб відхилення напруги не перевищували +5%,
тобто
U спож
25
  5%U ном . (8.2)
До складу електричної мережі входять генератори,
трансформатори, проводи ліній електропередачі та ін., які впливають на
відхилення напруги у споживачів. Для визначення допустимої втрати
напруги в мережі необхідно враховувати вплив вказаних елементів.
Трансформатори. Для трансформаторів, що використовуються в
сільських електричних мережах, при максимальному завантаженні (100%)
втрату напруги приймають в середньому наступною:
U тр
100
 ( 4...5)%. (8.3)
65
Відповідно при завантаженні трансформатора близько 25% втрату
напруги приймають наступною:
U тр
25
 0,25  U т100 . (8.4)
Для компенсації втрати напруги в обмотках трансформаторів, їх
виготовляють таким чином (вибір певної кількості витків обмотки), що в
них забезпечується постійна надбавка, яка дорівнює +5% (+10% – для
трансформаторів 35/10 кВ із регулюванням напруги під навантаженням).
Якщо до первинної обмотки трансформатора підвести номінальну
напругу, то при холостому ході напруга на вторинній обмотці
становитиме 105% (110%) номінальної напруги мережі.
Крім того, в трансформаторах передбачено змінну (регульовану)
надбавку. Їх виготовляють з перемикачем відгалужень обмоток без
збудження (ПБЗ) (при відключенні трансформатора від мережі) і з
регулятором відгалужень обмотки під навантаженням (РПН) (без
відключення його від мережі).
Трифазні знижувальні трансформатори із ПБЗ на напругу до 35 кВ
включно мають п’ять відгалужень (–5; –2,5; 0; +2,5; та + 5%). Відповідно,
загальна надбавка трансформатора (сума постійної та регульованої
надбавок) в трансформаторах з ПБЗ може змінюватися від 0 до +10 % (0;
+2,5; +5; +7,5; + 10%).
При регулюванні напруги під навантаженням (РПН) перемикання
здійснюється автоматично ступенями. Для трансформаторів 35/10 кВ
потужністю 1000…6300 кВА регулювання здійснюється в діапазоні –9…+9
% (кроком 6  1,5%).
Шини підстанцій. Споживачі електричної енергії у сільській
місцевості живиться від підстанцій 110/35, 35/10, 110/35/10 кВ. На шинах
вторинної напруги вказаних підстанцій необхідно забезпечити зустрічне
регулювання напруги в межах від 0 до + 5% номінальної напруги мережі.
Тобто відхилення напруги на шинах підстанції повинні бути наступними:
U 100
ПС  5%; U ПС
25
 0%. (8.5)
На практиці, із різних причин, відхилення напруги на шинах

підстанцій часто виходять за вказані межі. При проектуванні сільських
мереж необхідно враховувати такі режими роботи підстанції.
66
Проводи повітряних ліній. Так як втрата напруги в лінії
пропорційна навантаженню, то при мінімальній потужності, що
споживається, в проводах повітряної лінії вона становить 25% від
максимального значення:
25
U ПЛ  0,25U 100
ПЛ . (8.6)
Для визначення допустимої втрати напруги в мережі складають

таблицю відхилень напруги. В таблиці розглядають два режими: режим
максимального навантаження (100%) і режим мінімального навантаження
(25%). У таблицю заносять всі елементи електричної мережі, від точки,
для якої відомий режим напруги (генератор, шини трансформаторної
підстанції) – до споживача.
Для обох режимів навантаження (100 і 25 %) спочатку записують
усі відомі відхилення напруги, а потім, вибираючи певні відгалуження
трансформаторів, за режимом максимального навантаження визначають
допустиму втрату напруги в електричних лініях. Доцільність вибраних
відгалужень перевіряють за відхиленням напруги у споживачів в режимі
мінімального навантаження (порівнюючи його із допустимим).
Допустима втрата напруги в лініях 0,38 і 10 кВ визначається за
відхиленням напруги у споживачів, яка повинна бути в межах  5 % від
номінальної.
Загальна допустима втрата напруги в мережі під час 100 %
100
навантаження U доп , %, визначається за виразом:
100
U доп  U живл
100
.   (U пост.  U перем. )   U втр.  U спож. ,
100 100
(8.7)
де U живл
100
. – відхилення напруги біля джерела живлення при 100%
навантаженні (для мережі 35/10/0,4кВ – на шинах 10 кВ підстанції 35/10кВ),

%;
U спож
100
.. – допустиме відхилення напруги у споживача при 100 %
навантаженні, %;
 (U пост.  U перем. ) – сума постійних та змінних надбавок напруги
трансформаторів, %;
 U втр
100
. – сумарні втрати напруги в лініях та в трансформаторах
при 100% навантаженні, %.
67
100
Одержану загальну допустиму втрату напруги U доп , % (8.7),
необхідно розділити приблизно порівну між лініями мережі 10 і 0,38 кВ.
Відхилення напруги у найближчого до джерела живлення
25
споживача при 25% навантаженні віддаленої ТП 10/0,4 кВ U живл . , %,
перевіряємо за виразом:
25
U спож 25
.  U живл .   (U пост.  U перем. )   U втр
25
.   5% , (8.8)
де U живл
25
. – відхилення напруги біля джерела живлення при 25 %
навантаженні (для мережі 35/10/0,4кВ – на шинах 10кВ підстанції

35/10кВ), %;
 (U пост.  U перем. ) – сума постійних та змінних надбавок напруги
трансформаторів, %;
 U втр . – сумарні втрати напруги в лініях та в трансформаторах
25
при 25% навантаженні, %.

Для розрахунку допустимої втрати напруги складається таблиця
відхилень напруги [3 с.142; 4 с.146; 5 с.88; 6 с.80; 7 с.167; 8 с.70; 10 с.71].
2 гл 1.2; 3 с.131-144; 4 с.134-148; 5 с.80-92; 6 с.78-80; 7 с.162-167;

8 с.65-70; 9 с.280; 10 с.66-74.
1. Що таке спад напруги?

2. Що таке втрата напруги?
3. Що таке коливання напруги?
4. Що таке відхилення напруги?
5. Як впливають елементи електричної мережі на відхилення
напруги?
6. Як впливають відхилення напруги на роботу споживачів?
7. Як пов’язані втрата та відхилення напруги в мережі?
8. Які режими навантаження мережі і чому саме їх розглядають
при визначенні допустимої втрати в мережі?
9. Які прийняті допустимі відхилення напруги в мережі для
сільськогосподарських споживачів?
68
10. Які є методи регулювання напруги в сільських електричних
мережах?
11. В чому полягає режим сталого регулювання напруги?
12. В чому полягає режим зустрічного регулювання напруги?
13. Що таке постійна та перемінна надбавка трансформатора?
14. Що таке регулювання напруги під навантаженням (РПН)?
15. Як здійснюється регулювання напруги перемикачем
відгалужень обмоток без збудження (ПБЗ)?
Задача 8.1
Визначити допустиму втрату напруги в електричній мережі 10/0,4 кВ,
наведеній на рисунку 8.1. Живлення споживачів здійснюється від
районної трансформаторної підстанції (РТП) 35/10 кВ. Прийняти, що РТП
(джерело живлення) має пристрої автоматичного регулювання напруги під
навантаженням (РПН). Це дає змогу підтримувати напругу на шинах 10
кВ
25
в межах U спож
100
.  5% , U живл .  0% .
ПТП
ПЛ-10 кВ В ПЛ - 0,38 кВ Г
РТП 35/10 кВ
ВТП
ПЛ-35 кВ ПЛ-10 кВ А ПЛ - 0,38 кВ Б
Рисунок 8.1 – Розрахункова схема електричної мережі
69
1. Для розрахунку допустимої втрати напруги в мережі 10/0,38 кВ
складаємо таблицю відхилень напруги (таблиця 8.1).
2. Визначаємо елементи, що входять до складу мережі та заносимо
до таблиці значення відхилень напруги на них.
Таблиця 8.1 – Таблиця відхилень напруги на елементах мережі

Відхилення напруги, %
Найбільш віддалена Проектована
Елемент мережі ТП 10/0,4 кВ (ВТП) ТП 10/0,4 кВ (ПТП)
100% 25% 100% 25%
Відхилення напруги на шинах 10 кВ +5 0 +5 0
Лінія 10 кВ –6 –1,5 –3 – 0,75
Трансформатор 10/0,4 кВ:
– постійна надбавка +5 +5 +5 +5
– змінна надбавка +2,5 +2,5 0 0
– втрати –4 –1 –4 –1
Лінія 0,38 кВ – 7,5 0 –8 0
Відхилення напруги у споживача –5 5  +5 –5 3,25  +5
3. Для віддаленої ТП 10/0,4 кВ (ВТП) приймаємо надбавку
трансформатора 10/0,4 кВ +7,5% (+5 – постійна; +2,5 – перемінна
надбавка).
4. Визначаємо сумарну допустиму втрату напруги в мережі
10/0,38 кВ до точки Б:
U доп
100
 U живл
100
.   (U пост.  U перем. )   U втр.  U спож.
100 100
100
U доп Б   5  ( 5  2,5 )  4  ( 5)  13,5%.
100
5. Загальну втрату напруги U доп , %, розподіляємо приблизно
порівну між мережами (лініями) 10 та 0,38 кВ:
U доп
100
10   6 % , U доп
100
0 , 38   7,5 %.
6. Перевіряємо відхилення напруги у найближчого споживача

віддаленої ТП (ВТП) при 25% навантаженні (точка А). Приймаємо, що
втрата напруги в мережі 0,38 кВ до точки А дорівнює нулю – U 25
0 , 38  0 %
(споживач розташований безпосередньо біля шин 0,4 кВ ТП), тоді:

25
U спож 25
25
.   5%
70
U спож
25
. А  0  ( 5  2,5 )  (1,5  1  0)  5%   5%.
За допустимою втратою напруги в мережі (лінії 10) кВ, яка дорівнює
–6 % (таблиця 8.1), перевіряються вибрані перерізи проводів лінії 10 кВ.
Фактична втрата напруги до будь-якої точки мережі 10 кВ не повинна
перевищувати допустиму: U факт . 10  U доп 10 .
100 100
Після вибору перерізу проводів ПЛ-10 кВ визначається фактична

втрата напруги в лінії 10 кВ до проектованої ТП 10/0,4кВ (ПТП).
7. Припустимо, що фактична втрата напруги в лінії 10 кВ до ПТП
(рисунок 8.1) складає U факт
100
10   3 % . Значення фактичної втрати напруги
до ПТП підставляємо в таблицю 8.1.

8. Для проектованої ТП 10/0,4 кВ (ПТП) приймаємо надбавку
трансформатора +5 % (+5 – постійна; 0 – змінна надбавка).
9. Допустима втрата напруги в мережі 0,38 кВ до точки Г складе:
100
U доп  U живл
100
.   (U пост.  U перем. )   U втр.  U спож.
100 100
100
U доп 0 , 38   5  ( 5  0)  (3  4)  ( 5)  8% .
10. Перевіряємо відхилення напруги у найближчого споживача

проектованої ТП (ПТП) при 25% навантаженні (точка В):
25
U спож 25
25
.   5%
U спож
25
. В  0  ( 5  0 )  (0,75  1  0)  3,25%   5%.
За допустимою втратою напруги в лінії 0,38 кВ для ПТП, яка дорівнює
–8% (таблиця 8.1), перевіряються вибранні перерізи проводів ПЛ-0,38 кВ.
Фактична втрата напруги в лінії 0,38 кВ, визначена шляхом розрахунків, не
повинна перевищувати допустиму: U факт
100
. 0, 38  U доп 0,38 .
100

Визначити допустиму втрату напруги в мережі, наведеній на рисунку 8.2.
Вважати, що РТП 35/10 кВ (джерело живлення) має пристрої автоматичного
регулювання напруги під навантаженням (РПН). Це дає змогу підтримувати
71
відхилення напруги на шинах 10 кВ в межах від U спож . до U живл . . Дані для
100 25
розрахунку за варіантами наведені в таблиці 8.2.
ПТП
ПЛ-10 кВ В ПЛ - 0,38 кВ Г
РТП 35/10 кВ
ВТП
ПЛ-35 кВ ПЛ-10 кВ А ПЛ - 0,38 кВ Б

Таблиця 8.2 – Вихідні дані для розрахунків
Відхилення напруги на шинах 10 кВ РТП, Фактична втрата
% напруги в лінії 10 кВ
Варіант до ПТП при 100%
100% навантаження 25% навантаження
навантаженні, %
U живл
100
. U живл
25
.
U факт
100
10
1 + 2,5 0 – 1,0
2 + 3,0 – 1,0 – 2,0
3 + 5,0 – 2,0 – 4,0
4 + 4,5 – 1,5 – 3,0
5 + 3,5 – 1,0 – 1,2
6 + 4,0 0 – 3,6
7 + 3,0 + 1,0 – 1,0
8 + 4,5 0 – 2,0
9 + 2,0 – 2,0 – 1,2
10 + 3,0 – 1,5 – 2,4
11 + 5,0 0 – 4,0
12 + 4,0 – 1,0 – 4,4
13 + 3,5 + 1,0 – 1,6
14 + 5,0 – 1,5 – 3,0
15 + 4,5 – 2,5 – 3,2
16 + 5,0 + 1,0 – 6,0
17 + 3,0 0 – 1,6
72
18 + 5,0 – 1,0 – 4,4
19 + 5,0 + 2,0 – 5,0
20 + 4,0 – 2,0 – 3,2
21 +3,5 0 – 4,8
22 +4,5 – 1,0 – 2,6
ЗАНЯТТЯ 9 .
Тема: РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ

В ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖАХ НАПРУГОЮ ПОНАД 1000 В
Мета заняття: Навчитися розраховувати струми короткого

замикання в електричних мережах напругою понад 1000В
методом практичних та відносних одиниць
Коротким замиканням називається будь-яке, не передбачене

нормальними умовами роботи, замикання між фазами, а в мережах із
заземленою нейтраллю також замикання однієї або декількох фаз на
землю (або на нульовий провід).
Найпростішим видом короткого замикання (к.з.), із точки зору
сприйняття процесу, є симетричне трифазне коротке замикання. При
такому к.з. опір усіх трьох фаз до точки к.з. буде однаковим.
До несиметричних к.з. можна віднести двофазне, двофазне через
землю і однофазне к.з.. Останній вид к.з. може спостерігатися лише в
мережах із заземленою нейтраллю.
Розрахунок струмів к.з. виконують для вибору струмоведучих
частин та електричних апаратів, для перевірки їх на термічну та
електродинамічну стійкість, для проектування, налаштування та перевірки
на чутливість релейного захисту, для вибору засобів обмеження струмів.
73
Для визначення максимальних струмів к.з. в заданих точках мережі
приймають ряд припущень:
– всі джерела живлення включені і працюють із номінальним
навантаженням;
– всі синхронні генератори електростанцій оснащені пристроями
автоматичного регулювання збудження (АРЗ) і мають форсування збудження;
– розрахункова напруга кожного ступеня мережі на 5% більша від
номінальної;
– насичення магнітних систем відсутнє;
– для всіх елементів мережі враховується лише реактивний опір.
Активний опір враховується лише тоді, коли його значення перевищує
0,33 індуктивного;
– струмами намагнічування трансформаторів нехтують;
– опір в місці к.з. приймається рівним нулю;
– при к.з. поблизу електростанцій частота обертання генераторів
залишається незмінною.
Для розрахунку струмів к.з. необхідно скласти розрахункову схему
електричної мережі (рисунок 9.1). Струми к.з. в мережі 10 кВ необхідно
розраховувати в наступних точках:
– точка К1 (шини 10 кВ РТП 35(110)/10 кВ) – для вибору та
перевірки на термічну та електродинамічну стійкість високовольтного
вимикача (масляного, вакуумного та ін.), роз’єднувачів, шин,
трансформаторів струму, а також для розрахунку параметрів релейного
захисту обладнання підстанції та лінії;
– точка К2 (шини 10 кВ найближчої до районної підстанції
споживчої ТП 10/0,4 кВ) – для розрахунку релейного
ПТП захисту (струмової
відсічки лінії);
– точка К3 (шини 10 кВ будь-якої споживчої ТП 10/0,4 кВ, що
проектується) – для вибору роз’єднувача і запобіжників на ТП 10/0,4 кВ;
К3
AC 35
– точка К4 (шини
РТП 35/10 кВ 10 кВ віддаленої споживчої ТП 10/0,4 кВ) – для
ВТП
2,0
розрахунку параметрів релейного

К1 захисту лінії 10 кВ.
3,0 2,0 6,5
AC 35
АC 50 АC 50 АC 35 К4
3,0
Sк.с.
К2
74
БТП
Рисунок 9.1 – Розрахункова схема електричної мережі (приклад)
При визначенні струмів к.з., використовують один із двох методів:
1) метод практичних (іменованих) одиниць – параметри схеми
виражають в іменованих одиницях (омах, амперах, вольтах та ін.);
2) метод відносних (умовних) одиниць – параметри схеми виражають в
частках або відсотках від величини, що прийнята в якості основної (базисної).
Метод практичних одиниць застосовують для розрахунку струмів
к.з. відносно простих електричних мереж із невеликою кількістю ступенів
трансформації.
Методом відносних одиниць зручніше користуватися при
розрахунку струмів к.з. в складних електричних мережах із декількома
ступенями трансформації напруги.
Розрахунок струмів к.з. проводиться в наступній послідовності:
 вибирається метод розрахунку та розрахункові умови;
 складається розрахункова схема мережі;
 для розрахункової схеми складається еквівалентна схема
заміщення;
 визначається опір елементів схеми заміщення в практичних або
іменованих одиницях;
 еквівалентна схема заміщення зводиться до простішого виду;
 визначаються результуючі опори до точок к.з.;
 визначаються значення струмів к.з. в розрахункових точках.
75
В електроустановках напругою понад 1000 В активний опір
елементів мережі враховується тільки у випадках, коли виконується
умова:
1
rрез   x рез , (9.1)
3
де rрез , x рез – відповідно активний та реактивний результуючий опір

усіх елементів мережі, Ом.
Кожний елемент мережі необхідно виразити відповідним опором
(рисунок 9.2).
Для того щоб знайти еквівалентний опір мережі необхідно
привести всі опори елементів мережі до однієї напруги, яку називають
базисною.
За базисну напругу приймають, як правило напругу того ступеню,
де знаходиться точка к.з. Базисна напруга визначається як:
U б  1,05  U н . (9.2)
К3
1
2
5
10
xс r
20Л4
50
xтр 1 К rЛ1 xЛ1 rЛ2 xЛ2 100r
Л5
xЛ5
1 200
500
1000 К4
xтр 2 rЛ3 2000
5000
10000
xЛ3 20000
50000
К
2
Рисунок 9.2 – Схема заміщення електричної мережі (рисунок 9.1)
76
Опір елементів електричної мережі в практичних одиницях
приведений до базисної напруги визначають за наступними виразами:
– опір лінії:
2 2
U  U 
rл ( б )  ro  l   б  , (9.3) x л ( б )  xo  l   б  , (9.4)
U  U 
 с. н   с. н 
де ro , xo – відповідно питомий активний та індуктивний опори лінії,
Ом/км;
l – довжина лінії, км;
U с . н – середня номінальна напруга ступеня з якого виконується
перерахунок, кВ; U с.н  1,05  U н ;
– опір трансформатора:
U  % U б2
xтр ( б )   , (9.5)
100 S н. тр
де U – напруга короткого замикання трансформатора, %;

– номінальна потужність трансформатора, МВА;
S н тр
– опір генератора:
2
U б
xг ( б )  "
x* d 
S н. г ,
(9.6)
"
де x* d – індуктивний опір генератора у відносних одиницях;
S н.г – номінальна потужність генератора, МВА.
Результуючий опір мережі до точки короткого замикання:
z рез ( б )   r    x 
( б )і
2
(б )і
2
, (9.7)
де  r(б )і – сума активних опорів елементів мережі до точки к.з., Ом;

 х(б )і – сума реактивних опорів елементів мережі до точки к.з., Ом.
Для складних схем користуються методом відносних одиниць. В

цьому випадку всі величини схеми виражають у відносних одиницях
(в частках) від базисних величин. В якості основної базисної величини
приймають базисну потужність. Базисна потужність приймається рівною
довільному значенню або, для зручності розрахунку, кратною 10 МВА
(10, 100, 1000 та ін.).
Базисні величини пов’язані між собою наступними виразами:
77
Sб
Sб  3  U б  I б , (9.8) Iб  ; (9.9)
3Uб
Uб U б2
zб  , (9.10) zб  . (9.11)
3 Iб Sб
Опір елементів електричної мережі у відносних одиницях

приведений до базисних умов визначають за наступними виразами:
– опір лінії:
Sб Sб
r*л ( б )  r0  l  , (8.12) xл ( б )  x0  l  , (9.13)
U бi2 U бi2
де U бi – базисна напруга і-го ступеню мережі, кВ.
– опір трансформатора:
U к % Sб
x mр ( б )   ; (9.14)
100 S н. тр
– опір генератора:
Sб
x г (б )  "
x d 
S н. г .
(9.15)
Якщо опір елементу схеми задається в іменованих одиницях то
перевести його у відносні базисні одиниці можна за виразом:
Sб
x(б )  x  , (9.16)
U б2
де Sб – базисна потужність, МВА.
Результуючий опір мережі до точки к.з.:
z рез ( б )    r(б )і  2    x  2 ,
(б )і (9.17)
Якщо відомо потужність або струм короткого замикання в місці

приєднання до системи, то крім опорів схеми, що розглядалися вище, до
схеми заміщення заносять також опір системи (від джерела живлення до
місця приєднання сільської електричної мережі).
Опір системи в практичних одиницях визначають за виразами:
U б2
xc ( б )  ; (9.18)
S к(3.с)
78
Uб
xc ( б )  , (9.19)
3  І к(3.с)
де S к( 3.с) – потужність трифазного к.з. на шинах системи, МВА.

І к( 3.с) – струм трифазного к.з. на шинах системи, кА.
Опір системи у відносних одиницях визначають за виразами:
Sб
xc ( б )  ; (9.20)
S к(3.с)
І
xc ( б )  (б3) . (9.21)
І к .с
Струм трифазного к.з. визначається за наступними виразами:

В практичних одиницях:
Uб Uб
I к 3  I к 3 
3  z рез.( б ) , (9.22) 3  x рез.( б ) . (9.23)
У відносних одиницях:
Iб Iб
I к 3  , (9.24) I к 3   . (9.25)
z рез ( б ) x рез.( б )
Ударний струм трифазного к.з. (миттєве значення) визначається за

виразом:
i y 3   2 k y  I к 3  , (9.26)
де ky – ударний коефіцієнт;
– при коротких замиканнях на шинах 35 та 10 кВ підстанцій із
напругою вищого ступеня 110 кВ і більше k y = 1,8;
– при к.з. на шинах 35 та 10 кВ підстанцій з вищим ступенем
напруги 35 кВ k y = 1,5;
– при к.з. у розподільних мережах напругою 10 кВ, на шинах 10 кВ
споживчих підстанцій 10/0,4 кВ та в низьковольтних мережах напругою
0,38/0,22 кВ k y = 1.
Діюче значення повного струму трифазного к.з. за перший
період визначається за виразом:
I y 3   I к 3  1  2   k y  1 . (9.27)
2
79
Для мереж напругою 10 та 0,38 кВ k y  1, тоді для таких мереж
справедливо, що
I y 3   I к 3  .
Струм двофазного к.з. (мінімальний струм к.з. в мережах

напругою 6…35 кВ):
I к( 2 )  0,87 I к( 3) . (9.28)
Потужність трифазного к.з. визначається за наступними виразами:

– в практичних одиницях:
S к 3   3  U б  I к 3  , (9.29)
– у відносних одиницях:
Sб
S к 3 
x рез ( б ) . (9.30)
1. Що називається коротким замиканням?

2. Які наслідки виникнення струмів к.з. в мережі?
3. Які є види коротких замикань?
4. З якою метою розраховують струми к.з. в електричних мережах?
5. Які методи розрахунку струмів к.з. існують?
6. В яких випадках для розрахунку струмів к.з. використовують
метод іменованих (практичних) одиниць?
7. В яких випадках для розрахунку струмів к.з. використовують
метод відносних (умовних) одиниць?
8. Порядок розрахунку струмів к.з.
9. Як приводяться опри мережі до базисних умов.
10. Що таке розрахункова схема мережі?
11. Що таке еквівалентна схема мережі?
12. Як враховується активний опір елементів при розрахунку
струмів к.з. в мережах напругою понад 1000В?
13. Як визначаються опори окремих елементів мережі?
14. Як враховується опір системи електропостачання?
80
2 с. 168-194, 429-432; 3 с. 172-194, 458, 470, 473; 4 с.179-196, 498, 510,

513; 5 с. 204-224; 6 с.169-195; 7 с.218-226; 8 с. 101-126; 9 с175-185; 10 с.137-
154.
Задача 9.1
Визначити струм та потужність трифазного короткого замикання в
точках К1 та К2 електричної мережі, що наведена на рисунку 9.3.
Активним опором елементів мережі знехтувати. Вихідні дані для
розрахунку наведені на схемі (рисунок 9.3). Задачу розв’язати методом
практичних та відносних одиниць.
Т2 К1
G Т1 К2
10,5кВ ПЛ1, 35кВ ПЛ2, 10кВ
 Т3 15 км
40км
Sн. г = 12 МВА Sн. тр = 16 МВА
= 0,117 Uк = 8,0% Sн. тр = 6,3 МВА
Uк = 7,5%
За розрахунковою схемою (рисунок 9.3) складаємо еквівалентну
схему заміщення мережі і зводимо її до простішого виду (рисунок 9.4).
xтр 2
xг xтр 1 xл 1 xл 2
xтр 3 K1
K2
хрез.1 хрез.2
K1 K2
Рисунок 9.4 – Еквівалентні схеми заміщення мережі
Розрахунок в практичних одиницях.

1. Приймаємо базисну напругу:
81
U б  1,05  U н . U б  1,05  10  10,5 кВ.
2. Визначаємо опір елементів мережі в практичних одиницях

приведений до базисної напруги.
Опір генератора:
2
;
U б
xг ( б )  "
x* d 
S нг
2
10,5
xг ( б )  0,117   1,07 Ом.
12
Опір підвищувального трансформатора Т1:
U  % U б2 8,0 10,5 2
xтр ( б )   ; xтр1( б )    0,55 Ом.
100 S н тр 100 16,0
Опір повітряної лінії напругою 35 кВ (ПЛ1):
2
U 
xл(б )  x0  l   б 
U  ; приймаємо, що x0  0,4 Ом/км, тоді
 с. н 
2
 10,5 
x л1( б )  0,4  40,0     1,29
 37,0 
Ом.
Опір знижувальних трансформаторів Т2 та Т3:
7,5 10,52
xтр 2 ( б )  xтр 3( б )  
100 6,3
 1,31 Ом.
2
 10,5 
x л 2 ( б )  0,4  15,0     6,0
 10,5 
Ом.
3. Визначаємо результуючий опір до точки К1:
z рез ( б )    r(б )і  2    x  2 . (б )і
Так як ми знехтували активним опором проводів, то записуємо:

хтр.2( б )
z рез.1( б )  х рез.1( б )  хг ( б )  хтр.1(б )  х л.1( б )  ;
2
1,31
х рез.1( б )  1,07  0,55  1,29 
2
 3,56 Ом.
х рез. 2 ( б )  х рез.1( б )  х л 2 ( б ) ; х рез. 2 ( б )  3,56  6,0  9,56 Ом.
5. Визначаємо струм трифазного короткого замикання в точці К1:

Uб 10,5
I к 3  ; I к 31   1,70 кА.
3  x рез.( б ) 3  3,56

10,5
I к 32   0,63 кА.
3  9,56
7. Визначаємо потужність трифазного короткого замикання:
S к 3  3  U б  I к 3 ;
82
в точці К1: S к 31  3 10,5 1,7  30,9 МВА;
в точці К2: S к 32  3  10,5  0,63  11,4 МВА.
Розрахунок у відносних одиницях.
1. Задаємося базисними умовами:
U б І  1,05  35  37,0 кВ; U б ІІ  1,05  10  10,5 кВ; S б  100 МВА.
2. Визначаємо опір елементів мережі у відносних одиницях

приведений до базисних умов.
Опір генератора:
Sб
x г (б )  "
x d 
S нг ;
100
x г ( б )  0,117   0,98 .
12
Опір підвищувального трансформатора Т1:
U к % Sб 8,0 100
x mр ( б )   ; x тр1( б )    0,50 .
100 S н тр 100 16
Sб 100
х* л1( б )  х0  l  ; x л1( б )  0,4  40,0   1,17 .
U бІ2 37 2
Опір знижувальних трансформаторів Т2 та Т3:
7,5 100
x тр.2 ( б )  x тр. 3( б )    1,19 .
100 6,3
Sб 100
х* л 2(б )  х0  l  2 ; xл 2 ( б )  0,4  15,0   5,44 .
U бІІ 10,5 2
х тр 2( б )
z рез1( б )  х рез 1( б )  х г ( б )  х тр1( б )  х л1( б ) ;
2
1,19
х рез 1( б )  0,98  0,50  1,17   3,25 .
2

х рез 2( б )  х рез 1( б )  х л 2 ( б ) ; х рез 2 ( б )  3,25  5,44  8,69 .
Iб Sб 100
I к 3   Iб  Iб   5,5 кА.
x рез.( б ) ; 3Uб
; 3 10,5
5,5
I к 31   1,70 кА;
3,25
5,5
I к 32   0,63 кА.
8,69
5. Визначаємо потужність трифазного короткого замикання:
83
Sб
S к 3  
x рез ( б ) ;
100
в точці К1: S к 31   30,8 МВА;
3,25
100
в точці К2: S к 32   11,5 МВА.
8,69
Споживча ТП 10/0,4 кВ (рисунок 9.5) отримує живлення від

районної трансформаторної підстанції (РТП) 35/10 кВ лінією 10 кВ
довжиною l2, км, що виконана проводом АС перерізом F2, мм2. РТП 35/10
кВ із
n трансформаторами, потужністю S , МВА, приєднана до системи н тр
електропостачання С, що має потужність к.з. S к .с. , МВА, повітряною

лінією 35 кВ довжиною l 1, км, що виконана проводом марки АС
перерізом F 1, мм2. Визначити струм трифазного та двофазного к.з,
ударний струм та потужність трифазного к.з. в точках К1 та К2. Вихідні
дані для розрахунку за варіантами наведені в таблиці 9.1.
РТП 35/10 кВ
Т1
ТП 10/0,4 кВ
С К1
К2
ПЛ 35 кВ ПЛ 10 кВ
Т2
l1, км; F1, мм2 l2, км; F2, мм2
Sк.с., МВА
n, Sн тр , МВА; Uк ,%
S к .с. , l1 , n, S н тр , Uк , l2 ,
Варіант F1 ,мм2 F2 ,мм2
мВА км шт мВА % км
1 100 20,0 АС-120 2 6,3 7,5 3,0 АС-35

2 130 15,0 АС-120 1 10,0 7,5 4,0 АС-50
84
3 160 10,0 АС-95 2 2,5 6,5 6,0 АС-35
4 190 4,0 АС-70 1 6,3 7,5 8,0 АС-70
5 220 30,0 АС-120 2 1,0 6,5 10,0 АС-95
6 250 26,0 АС-120 1 2,5 6,5 12,0 АС-95
7 280 35,0 АС-95 2 1,6 6,5 14,0 АС-70
8 310 17,0 АС-95 1 1,0 6,5 16,0 АС-50
9 340 33,0 АС-150 2 10,0 7,5 17,0 АС-120
10 370 11,0 АС-95 1 1,0 6,5 2,0 АС-70
11 400 23,0 АС-150 2 4,0 7,5 15,0 АС-50
12 430 21,0 АС-95 1 1,6 6,5 3,0 АС-50
13 460 15,0 АС-95 2 6,3 7,5 13,0 АС-70
14 295 10,0 АС-95 1 4,0 7,5 7,0 АС-35
15 265 5,0 АС-70 2 2,5 6,5 11,0 АС-50
16 235 30,0 АС-150 1 6,3 7,5 9,0 АС-95
17 205 25,0 АС-120 2 1,0 6,5 7,0 АС-95
18 175 35,0 АС-150 1 2,5 6,5 5,0 АС-35
19 145 18,0 АС-95 2 1,6 6,5 12,0 АС-50
20 115 33,0 АС-95 1 1,0 6,5 10,0 АС-70
21 80 12,0 АС-70 2 10,0 7,5 8,0 АС-50
22 50 23,0 АС-95 1 1,0 6,5 4,0 АС-35
ЗАНЯТТЯ 10 .
Тема: РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ

В ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖАХ НАПРУГОЮ 380/220 В
Мета заняття: Навчитися розраховувати струми короткого

замикання в електричних мережа напругою 380/220 В
85
Сільські електричні мережі напругою 380 В виконують із глухо
заземленою нейтраллю. В таких мережах можуть виникати трифазні,
двофазні та однофазні короткі замикання (к.з.).
Розрахунок струмів к.з. в таких мережах зводиться до визначення
максимального струму к.з. (трифазного) на шинах 0,4 кВ
трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ та мінімального струму к.з.
(однофазного) в найбільш електрично віддаленій точці лінії.
Значення струму трифазного к.з. на шинах підстанції необхідне для
вибору та перевірки електричних апаратів підстанції 10/0,4 кВ на термічну
та електродинамічну стійкість та узгодження захистів трансформатора та
лінії 0,38 кВ, а за струмом однофазного к.з. в найбільш електрично
віддаленій точці лінії перевіряють ефективність (чутливість) пристроїв
захисту (реле, автоматів, плавких запобіжників).
При визначенні струмів замикання в мережах низької напруги треба
враховувати як індуктивний, так і активний опори елементів схеми. У
розрахунках не враховують опір лінії 10 кВ, що живить силовий
трансформатор 10/0,4 кВ (zл10 = 0), і вважають, що напруга на шинах
високої напруги трансформаторної підстанції при к.з. в мережі низької
напруги залишається незмінною та дорівнює номінальному значенню.
Розрахунок струмів к.з. в мережах низької напруги рекомендується
виконувати методом іменованих одиниць.
Результуючий опір до точки к.з. складається з активного та
індуктивного опорів трансформатора 10/0,4 кВ та лінії 0,38 кВ.
Повний опір трансформатора визначається за виразом (9.5):
U к % U б2
Z тр ( б )   .
100 S н тр
Активний опір трансформатора визначають за виразом:

Pм U б2
rтр ( б )   , (10.1)
S н mр S н mр
де Pм – втрати потужності в обмотці трансформатора (в міді), кВт.

Індуктивний опір трансформатора:
2
U б2 U %  2 U2
xтр ( б )  xтр ( н )   к   rтр ( н )  б , (10.2)
S н mр  100  S н mр
або
86
xтр ( б )  2
z тр ( б )  rтр ( б ) .
2
(9.3)
Активний та реактивний опір лінії визначаємо за виразами (9.3) та (9.4):
2 2
U  U 
rл ( б )  ro  l   б  , x л (б )  xo  l   б  .
U  U 
 сн   сн 
Струм трифазного к.з в будь-якій точці лінії 0,38 кВ визначається за

відомим виразом (9.22):
Uб
I к 3  
3  z рез .( б ) .
Максимальний струм трифазного к.з. на шинах 0,4 кВ

трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ також можна визначити за виразом:
100  S н тр 100
I к 3     I н тр , (10.4)
3 U к % U б Uк %
де І н тр – номінальний струм трансформатора, А.

Струм однофазного к.з. в лінії 0,38 кВ визначається за виразом:
Uф 230
I к 1  
z (1)
тр z (1)
тр , (10.5)
 zn  zn
3 3
де UФ – фазна напруга мережі, В;
(1)
z тр – повний опір трансформатора струму замикання на корпус, Ом;
z n – повний опір петлі «фаза-нуль» до точки к.з., Ом.
Опір петлі «фаза-нуль» в загальному випадку визначається за виразом:

z n   li   r0ф.і  r0 н.і    x0 ф.і  x0 н.і  x0 фн.і  , (10.6)
2 2
де r0 ф.і , x0 ф.і – питомий активний та індуктивний опір і-ї ділянки
фазного проводу лінії, Ом/км;

r0 н.і , x0 н.і – питомий активний та індуктивний опір і-ї ділянки
нульового проводу, Ом/км;
x – питомий зовнішній індуктивний опір петлі «фаза-нуль», Ом/км;
0 ф  н .і
lі – довжина і-ї ділянки лінії, км.
Якщо фазний та нульовий провід лінії виготовлені із кольорового

металу, то їхнім індуктивним опором (внутрішнім) нехтують, тоді:
z n   li   r0 ф.і  r0 н.і   x02ф  н. і . (10.7)
2
Якщо нульовий провід лінії виконаний таким же перерізом, що і

фазний, із кольорового металу, тоді:
87
z n   li  2  r0ф.і  2  x02ф  н. і . (10.8)
Для проводів із кольорового металу зовнішній індуктивний опір
петлі «фаза-нуль» приймається рівним x0 фн.і  0,6 Ом/км.
1. Які причини виникнення коротких замикань?
2. Які наслідки виникнення струмів к.з. в мережі?
3. Які види коротких замикань можуть виникати в мережах
напругою 380/220 В?
4. З якою метою розраховують струми к.з. в електричних мережах?
5. З якою метою розраховується трифазний струм к.з. на шинах
0,4 кВ ТП 10/0,4 кВ?
6. З якою метою розраховуються однофазні струми к.з. у найбільш
електрично віддалених точках ліній напругою 380/220 В?
7. Як враховується активний опір елементів мережі при
розрахунку струмів к.з. в мережах напругою 380/220 В
8. Як визначається струм трифазного к.з. на шинах 0,4 кВ трансформатора?
9. Як розраховується струм однофазного к.з. в лінії 0,38 кВ?
10. Що таке опір петлі «фаза-нуль» і як він визначається?
2 с. 184-187, 194, 429-432; 3 с. 194-196, 458, 470, 473; 4 с.196-198,
498, 510, 513; 5 с. 204-224; 5 с. 224-226; 6 с.195-196; 7 с.225-229; 8 с. 127-
132;
9 с185-186; 10 с.155-157.
Задача 10.1
Повітряна лінія напругою 0,38 кВ відходить від шин споживчої
трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ. Розрахункові дані наведені на
схемі мережі (рисунок 10.1). Визначити струм трифазного к.з. в точці К1
та струм однофазного к.з. в точці К2.
ТП 10/0,4 кВ
К1 К2
ПЛ 10 кВ 4А35 4А25
300 м 250 м
Sнт = 100 кВА
88
1. За розрахунковою схемою (рисунок 10.1) складаємо еквівалентну
схему заміщення мережі (рисунок10.2). Приймаємо, що zл10 = 0.
К1 К2
xтр xл 1 rл 1 xл 2 rл 2
Рисунок 10.2 – Еквівалентна схема заміщення мережі.

2. Приймаємо базисну напругу:
U б  1,05  U н . U б  1,05  0,38  0,4 кВ.
3. Визначаємо струм трифазного к.з. в точці К1 (шини 0,4 кВ):

100  S н тр 100  100  103
I к 3  ; I к 3   3074,7 А.
3 U к % U б 3  4,7  400
4. За літературними джерелами або із додатку К (таблиця К1, К2),
визначаємо питомий опір проводу:
А 35 r0  0,90 Ом/км;
А 25 r0  1,28 Ом/км.
x0 ф  н.і  0,6 Ом/км.
5. За літературними джерелами або із додатку Л (таблиця Л.1)

визначаємо повний опір трансформатора струму замикання на корпус:
z (1)  1,07 Ом.
тр
6. Визначаємо опір петлі «фаза-нуль» до точки К2:

z n   li   r0ф.і  r0н.і  2  x0 фн. і 2 .
zn  0,3  2  0,90 2  0,62  0,25   2  1,28 2  0,62  1,23 Ом.
7. Визначаємо струм однофазного к.з. у точці К1:

230 230
I к 1  I к 1   144,93
(1)
zтр
 zn
; 1,07
 1,23 А.
3 3
Повітряна лінія напругою 0,38 кВ (рисунок 10.3) приєднана до
шин 0,4 кВ споживчої ТП 10/0,4 кВ із n трансформаторами потужністю
S , кВА. Опір системи не відомий. Розрахувати максимальні та
н тр
89
мінімальні значення струмів к.з. мережі 0,38 кВ в розрахункових точках.
Вихідні данні для розрахунку за варіантами наведені в таблиці 10.1.
ТП 10/0,4 кВ
Т1 К1
К2
l1, м; F1, мм2 l2, м; F2, мм2
К3
ПЛ 10 кВ l3, м; F3, мм2 l4, м; F4, мм2 l5, м; F5, мм2
К4
Т2 l6, м; F6, мм2 l7, м; F7, мм2 l8, м; F8, мм2

К5
l9, м; F9, мм2 l10, м; F10, мм2

n, Sн тр , кВА;

Таблиця 10.1 – Вихідні дані електричної мережі
Ділянки лінії
Варіант
n, S , н тр 1 2 3 4 5
шт кВА l1 , F1 , l2 , F2 , l3 , F3 , l4 , F4 , l5 , F5 ,
м мм2 м мм2 м мм2 м мм2 м мм2
1 1 250 200 70 100 50 510 70 220 35 100 16
2 2 160 100 35 200 25 200 70 100 50 150 35
3 1 100 300 50 200 35 100 35 200 25 220 16
4 2 400 400 70 170 50 310 50 200 35 180 25
5 1 63 250 25 100 16 400 70 170 50 330 35
6 2 25 150 35 250 25 250 35 100 25 120 16
7 1 630 350 70 300 35 150 35 250 25 50 16
8 2 40 450 70 180 25 350 70 300 35 150 16
9 1 160 500 50 250 35 450 70 180 25 80 16
10 2 250 220 35 100 25 500 70 250 50 180 25
90
11 1 400 540 70 110 50 220 35 100 25 90 16
12 2 250 220 70 100 50 490 70 210 35 100 16
13 1 160 120 35 200 25 180 70 110 50 150 35
14 2 100 330 50 200 35 80 35 210 25 220 16
15 1 400 430 70 170 50 290 50 220 35 180 25
16 2 63 270 25 100 16 380 70 190 50 330 35
17 1 25 170 35 250 25 230 35 120 25 120 16
18 2 630 380 70 300 35 130 35 260 25 50 16
19 1 40 470 70 180 25 310 70 320 35 150 16
20 2 160 540 50 250 35 420 70 170 25 80 16
21 1 250 240 35 100 25 460 70 230 50 180 25
22 2 400 570 70 110 50 190 35 130 25 90 16
ЗАНЯТТЯ 11 .
Тема: ВИБІР ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТІВ СІЛЬСЬКИХ
ТРАНСФОРМАТОРНИХ ПІДСТАНЦІЙ
Мета заняття: Навчитися виконувати вибір електричних

апаратів сільських трансформаторних підстанцій напругою
35(110)/10 та 10/0,4 кВ і виконувати їх перевірку на термічну та
динамічну стійкість
Відповідно до Правил улаштування електроустановок електричні
апарати вибирають за каталогами за умовами їх роботи в нормальному
режимі і перевіряють за режимом короткого замикання [2 c. 225-279; 3с.281;
4 с.297; 5 с. 168-188; 6 с.203; 7 с. 229; 8 с.168; 9 с.200; 10 с.98; 12 с.228].
Розрахунок максимальних робочих струмів (струмів тривалого
режиму роботи) на ділянках мережі виконується за формулою:
S роб . max
I роб . max .  , (11.1)
3 U н
де S роб . max – максимальна розрахункова потужність відповідної ділянки

мережі (денна або вечірня), кВА;
U н – номінальна напруга мережі, кВ.
91
Електричні апарати вибирають за наступними параметрами:
1. За місцем встановлення і конструктивним виконанням.
Апарати внутрішнього встановлення не можна використовувати на
відкритих електроустановках, а навпаки – їх використання є недоцільним.
2. За номінальною напругою.
Номінальна напруга апарата, зазначена в паспорті або в каталозі,
повинна бути не меншою від напруги установки (мережі), для якої
вибирають апарат:
U н. ап  U н. мер (11.2)
Якщо ця умова не виконується, то можливий пробій ізоляції апарата.
4. За номінальним струмом:
I н. ап  І роб . max (11.3)
Якщо умова (11.3) не виконується, то виникає перегрів
струмопровідних частин апарату та їх пошкодження.
5. Захисні та комутаційні апарати, які призначені для відключення
аварійних струмів, крім того, вибирають із урахуванням струму
(граничного струму) або потужності відключення:
I н. відкл  I к . max , (11.4)
S н. відкл  S к . max , (11.5)
де I к . max – максимальне діюче значення струму к.з. в мережі, кА.
S к . max – максимальна потужність к.з., кВА;
I н. відкл – номінальний струм відключення, кА.
( 3)
Для мереж напругою 35 кВ і більше I к. max  I у .
( 3) ( 3)
Для мереж напругою 10 та 0,38 кВ, для I к. max  I у  I к .
Якщо не виконувати цю вимогу, то електричну дугу не буде
погашено, і, як наслідок, відбудеться пошкодження апарата із перекриттям
усіх фаз електричною дугою.
За режимом короткого замикання електричні апарати перевіряються
на динамічну і термічну стійкість. Апарати перевіряють шляхом порівняння:
1) максимально допустимого струму апарату imax із ударним
( 3)
струмом трифазного короткого замикання i у (динамічна стійкість):
imax  i у(3) (11.6)
92
2) номінального струму термічної стійкості апарату I t , що
гарантується заводом протягом часу t, з розрахунковим усталеним
струмом короткого замикання I (3)  I к(3) і приведеним часом дії короткого
замикання t пр (термічна стійкість):
 
I t2  t  I (3)
2
 tпр (11.7)
де t пр – приведений час короткого замикання, с.
t пр  t з  tв , (11.8)
де tз – витримка часу струмового захисту, с.
tв – час відключення вимикача.
Апарати, що використовуються в сільських електроустановках,
здебільшого мають значний запас як за динамічною, так і за
термічною стійкістю.
Трансформатори струму вибирають за конструкцією та родом
установлення, номінальною напругою, номінальним первинним струмом,
номінальним вторинним струмом, класом точності, номінальною
потужністю вторинного кола. В режимі короткого замикання необхідно їх
перевірити на динамічну і термічну стійкість [2 с. 302; 3 с. 283; 4 с. 300; 5 с.
233; 7 с. 236]. Умови вибору трансформаторів струму наведені в таблиці
11.1.
Таблиця 11.1 – Умови вибору трансформаторів струму

Параметри трансформатора струму Умови вибору
Номінальна напруга U н. ап  U н. мер
Номінальний первинний струм Iн I  І роб . max
в залежності від
Номінальний вторинний струм довжини вторинного
кола
Клас точності згідно з ПБЕ
Номінальна вторинна потужність S 2 розр  S 2 н
і у( 3)
Кратність струму динамічної стійкості ≤ kд  2 І1н
Кратність односекундного струму ( I к( 3) ) 2  t пр ≤ (kt І1н)2t
термічної стійкості
k д – коефіцієнт (кратність) динамічної стійкості;
k t – коефіцієнт (кратність) термічної стійкості;
93
Силові трансформатори і багатооб’ємні масляні вимикачі на
напругу 35 кВ і вище мають вбудовані трансформатори струму, які
використовують для приєднання релейного захисту та вимірювальних
приладів.
Розрахункова потужність вторинного кола трансформатора струму
S 2 розр , В·А, визначається за виразом:
n
S 2 розр   S прил  І 22н Rпров  І 22н Rкон , (11.9)
i 1
n
де  S прил – сумарна потужність усіх приладів, підключених до
i 1
трансформатора струму, В·А (довідкові дані);

2
І 2н – номінальний струм вторинної обмотки трансформатора струму,
А;
R – активний опір з’єднувальних проводів, Ом;
пров
Rкон – активний опір контактів, Ом (приймається для кола рівним 0,1 Ом).
Високовольтні запобіжники типу ПКТ споживчих ТП 10/0,4 кВ

вибирають за номінальною напругою, номінальним струмом та граничним
струмом вимикання. Також виконують вибір номінального струму плавкої
вставки запобіжника за умовою:
I вст  2 І н. тр , (11.10)
де І – номінальний струм силового трансформатора, А.
н . тр
Так як запобіжники типу ПКТ мають ефект обмеження струму їх не

перевіряють на термічну та динамічну стійкість.
Для керування повітряною лінією 10 кВ (рисунок 10.1), що
відходить від РТП 35/10 кВ необхідно встановити: роз’єднувачі
внутрішнього встановлення QS1 та QS2 (внутрішнього встановлення);
високовольтний вимикач Q1 (масляний або вакуумний); трансформатори
струму ТА1…ТА3 для живлення кіл обліку, вимірювальних приладів і
релейного захисту. Параметри обладнання наведені в [2 с. 443-452; 7 с.
517-532; 8 с.133,170; 9 с.191; 10 с.98; 12 с.228] або в іншій довідковій
літературі.
Зі сторони високої напруги ТП 10/0,4 встановлюють роз’єднувач
зовнішнього
РТП 35/10кВ встановленняТА1…
QS3, розрядники FV1…FV3 і високовольтні
ТП 10/0,4кВ
запобіжники FU1…FU3 ТА3
Q1 (рисунок 11.1). QS3 FU1…FU3
QS1 QS2 ПЛ-10кВ
94 FV1…
FV3
Рисунок 11.1 – Однолінійна схема електричної мережі напругою 10 кВ
На відхідних лініях 0,4 кВ, як правило, встановлюються автоматичні
вимикачі, на вводі 0,38 кВ – рубильник або автоматичний вимикач. Дані для
апаратів напругою до 1000 В можна знайти в [2 с. 443; 8 с.311; 9 с.21-37; 10
с. 6, 26; 11 с. 115].
Чутливість апаратів захисту (автоматичних вимикачів) повинна
відповідати наступним умовам.
– Для автоматів, які мають тільки електромагнітний розчіплював:
I к(1)
 (1,25...1,4) , (11.10)
I відс.
1,25 – при Ін. а. > 100 А; 1,4 – при Ін. а. < 100 А;
де I к(1) – струм однофазного короткого замикання, А;
– струм відсічки автомата, А [2 с.444; 9 с. 34; 10 с.26; 11 с.115].
I відс
– Для автоматів з тепловим або комбінованим розчіплювачем та

для запобіжників:
I к(1) I (1)
 3, к  3 , (11.11)
I н. р . I н .в .
де I н. р. – номінальний струм теплового розчіплювача, А [2 с.444; 9 с. 34;
10 с. 26; 11 с. 115];
I н.в . – номінальний струм плавкої вставки запобіжника.
Якщо вибрані апарати захисту не забезпечують заданої чутливості,

то необхідно виконати один із наступних заходів: зменшити опір петлі
«фаза-нуль» (збільшити площу перерізу проводів, скоротити відстань
лінії); збільшити потужність силового трансформатора підстанції;
застосувати інші додаткові засоби захисту від однофазних замикань
(наприклад встановити автоматичні вимикачі, які мають додатково
95
незалежний розчіплювач, на який діє реле струму із обмоткою в
нульовому проводі лінії).
2. с. 275-305, 443-452; 3 с.281-284; 4 с.297-302; 5 с.228-233; 6 с.203-
205; 7 с. 229-234, 517-532; 8 с.168-172; 9 с.200-216; 10 с.98-109; 11 с. 100-
118; 12 с. 228-391.
2. За якими параметрами вибирають електричні апарати?
3. З якою метою і як перевіряють електричні апарати на
термічну стійкість?
4. З якою метою і як перевіряють електричні апарати на
електродинамічну стійкість?
5. Що може відбутися із електричним апаратом, якщо напруга
в мережі буде перевищувати напругу на яку його розраховано?
6. За якими параметрами перевіряють комутаційні та захисні
апарати, що призначені для відключення аварійних струмів в мережі?
7. За якими параметрами вибирають трансформатори струму?
8. Що таке клас точності вимірювальних трансформаторів?
9. Як класифікуються трансформатори струму за способом
встановлення?
10. За якою умовою перевіряють на чутливість автоматичні
вимикачі із електромагнітним розчіплювачем?
11. За якою умовою перевіряють на чутливість автоматичні
вимикачі із тепловим або комбінованим розчіплювачем?
Задача 11.1
Виконати вибір обладнання для шафи повітряної лінії 10 кВ, що
відходить від районної трансформаторної підстанції 35/10 кВ. Вибрати:
роз’єднувачі QS1, QS2, високовольтний вимикач Q1, трансформатори
РТП 35/10кВ
струму ТА1 та ТА2. Підстанція має ТА1, ТА2 розподільний пристрій
закритий
напругою 10 кВ. Вихідні дані дляQ1
розрахунку наведено на рисунку 11.2.
QS1 QS2 ПЛ 10
кВ
кВА 96
кА
Рисунок 11.2 – Однолінійна схема повітряної лінії напругою 10 кВ
1. Розраховуємо максимальний робочий струм (струм тривалого

режиму роботи) на головній ділянці лінії 10 кВ, що відходить від підстанції:
S роб . max 1200
I роб . max .  , I роб . max .   66,1 А.
3 U н 3  10,5
2. Розраховуємо ударний струм трифазного к.з. (миттєве значення):
i y 3   2 k y  I к 3  , i y 3   2 1  4,4  6,2 кА;

при к.з. на шинах 10 кВ споживчих підстанцій ky = 1 [2-10 ].
3. Визначаємо діюче значення повного струму триполюсного к.з. за

перший період протікання струму к.з.:
I y 3  I к 3  1  2   k y  1 , I y 3  4,4  1  2  1  1  4,4 кА.

2 2
4. Виконуємо вибір роз’єднувача QS1 в табличній формі (таблиця 11.2).
Таблиця 11.2 – Вибір роз’єднувача QS1

Розрахункові Параметри Умови вибору
дані апарату Вимоги Вибір
U н. мер  10 кВ U н. ап  10 кВ U н. ап  U н. мер 10  10
І роб . max  66,1А І н. ап.  630 А I н. ап  І роб . max 630  66,1
i y 3   6,2 кА imax  52 кА imax  i у(3) 52  6,2

( 3)
)2  t пр  4, 4t2  I 2  t  20 2  4 
(I к
 (1, 2  0, 2)  2
27,1кА 2
I t2  t  ( I к(3) ) 2  t пр 1600  27,1
 1600 кА с
с
97
До встановлення приймаємо роз’єднувач внутрішнього
встановлення типу РВ-10/630У3. Тип привода ПР-11 (ручний).
5. Виконуємо вибір роз’єднувача QS2 (таблиця 11.3).
Таблиця 11.3 – Вибір роз’єднувача QS2

І роб . max  66,1 А І н.ап.  630 А I н. ап  І роб . max 630  66,1
( 3)
)2  t пр  4, 4 I 2  t  20 2  4 
t 2 
I t2  t  ( I к(3) ) 2  t пр 1600  27,1
(I к
 (1, 2  0, 2)  27,1кА22 с
 1600 кА с
До встановлення приймаємо роз’єднувач внутрішнього

встановлення типу РВ3-10/630У3 (із заземлюючими ножами). Тип
привода ПР-11.
6. Виконуємо вибір високовольтного вимикача Q1 (таблиця 11.4).
Таблиця 11.4 – Вибір високовольтного вимикача Q1

І роб . max  66,1 А І н.ап.  1000 А I н. ап  І роб . max 1000  66,1
I к( 3)  4,4 кА I н. відкл  20 кА I н. відкл  I к(3) 20  4,4
( 3)
)2  t пр  I 2  t  20 2  4 
t2 
(I к
 (1, 2  0, 2)
4, 4
 27,1кА2
2
I t2  t  ( I к(3) ) 2  t пр 1600  27,1
 1600 кА с
с
98
До встановлення приймаємо малооб’ємний масляний вимикач
внутрішнього встановлення типу ВПМ-10-20/1000У3. Тип привода ПЭ
-11.
6. Виконуємо вибір трансформаторів струму напругою 10 кВ

ТА1 і ТА2 (таблиця 11.5).
Таблиця 11.5 – Вибір трансформаторів струму ТА1 та ТА2
І роб . max  66,1А I н 1  75 А I н 1  І роб . max 75  66,1
i y 3   6,2
kд  2 ІН1=250 і у( 3) 26,4  6,2
кА
 2 75=26,4 кА ≤ kд  2 ІН1
(k І )2t =(4575)2 
 4t, 4Н12 
(kt ІН1)2t 34,2  27,1
( 3)
)2  t пр
( I к(3) ) 2  t пр ≤
(I к
3 = 34,2кА
 (1, 2  0, 2)  27,1кА с22
До встановлення приймаємо трансформатор струму типу ТПЛ-10У3

внутрішнього встановлення. Коефіцієнт трансформації 75/5, клас точності
0,5/10Р (дві вторинні обмотки).

Виконати вибір обладнання для шафи повітряної лінії 10 кВ
(рисунок 11.3), що відходить від районної трансформаторної підстанції
35/10 кВ та обладнання на стороні 10 кВ споживчої ТП 10/0,4 кВ:
роз’єднувачі QS1, QS2 (шинний та лінійний), високовольтний вимикач
Q1, трансформатори струму ТА1 та ТА2, лінійний роз’єднувач
зовнішнього встановлення QS3, високовольтні запобіжники FU1…FU3.
Вихідні дані для розрахунку за варіантами наведено в таблиці 11.6.
РТП 35/10кВ ТП
10/0,4кВ
ТА1, ТА2
Т1 Q1 FU1… Т2
QS1 QS2 ПЛ-10кВ QS3 FU3
FV1…FV3 FV4…FV5
, кВА 99 , кВА
, кА , кА
Рисунок 11.3 – Однолінійна схема електричної мережі напругою 10 кВ
Таблиця 11.6 – Параметри електричної мережі 10 кВ
Варіант
S роб max 1 , кВА I к(13) ,кА S роб max 2 кВА I к( 32) , кА
1 860 3,48 40 0,77

2 920 1,59 52 1,23
3 1210 2,15 70 1,94
4 2830 2,00 130 3,08
5 1350 2,31 200 4,92
6 2100 1,78 300 7,69
7 1410 2,46 510 12,30
8 1050 2,89 650 19,40
9 700 2,62 30 0,77
10 1120 3,27 42 1,23
11 1470 3,10 61 1,94
12 860 3,43 120 3,08
13 1920 1,61 180 4,92
14 1210 2,17 270 7.69
15 2330 2,03 490 12,30
16 1450 2,34 620 19,40
17 1090 1,79 25 0,75
18 1510 2,48 39 1,22
19 1150 2,89 60 1,91
20 1700 2,64 100 3,03
100
21 1220 3,29 160 4,88
22 1570 3,12 250 7,55
ЗАНЯТТЯ 12 .
Тема: РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ
ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 10 кВ
Мета заняття: Навчитися розраховувати параметри

максимального струмового захисту та струмової відсічки
повітряних ліній напругою 10 кВ
Для захисту розімкнутих сільських електричних мереж (із
одностороннім живленням) від короткого замикання використовують
максимальний струмовий захист (МСЗ) та струмову відсічку (СВ).
Спрацьовують вказані захисти при перевищенні струму заданого значення
(струму уставки). Відрізняються вони тим, що МСЗ діє із витримкою часу,
а СВ – без витримки часу (миттєво). Якщо обидва пристрої
використовують для захисту однієї і тієї ж ділянки лінії, то струм
спрацювання реле відсічки вибирають значно більшим, ніж струм
спрацювання реле МСЗ. Для розімкнутих сільських електричних мереж
напругою 6…10 кВ МСЗ є основним захистом, а СВ – додатковим [2 с.
338, 336; 3 с. 300; 4 с. 325; 5 с. 263; 6 с. 236; 7 с. 298; 8 с. 204; 9 с. 222; 10 с.
168].
Максимальний струмовий захист лінії (МСЗ)
Струм спрацювання МСЗ повинен відстроюватися від робочого
струму лінії з урахуванням можливих кидків струму самозапуску двигунів:
kн
I сп. МСЗ   kс. зап  I роб . max , (12.1)
кпов
де k н – коефіцієнт надійності, для реле типу РТ-85, РТ-40 kн = 1,2; [2 с.

340; 3 с.303; 4 с. 328; 5 с. 265; 7 с.301; 8 с.206; 9 с.230];
k пов – коефіцієнт повернення реле, для реле типу РТ-85, РТ-40
k п  0,8...0,85 [2 с. 340; 3 с.303; 4 с. 328; 5 с.265; 7 с.301; 8 с.206; 9 с.230];
101
k с. зап –
коефіцієнт самозапуску, для ліній сільськогосподарського
призначення приймається kс. зап  1,2...1,3 [2 с.340; 3с.303; 5с.265; 8 с.206; 9
с.230].
Селективна дія МСЗ лінії 10 кВ і запобіжників з високої сторони ТП
10/0,4 кВ забезпечуються при їх сумісній роботі, якщо виконується
наступна умова:
– для захисту із залежною витримкою часу (РТ-80, РТ-90, РСТ-80АВ)
I с. з.  1,4  I пл.( 5) ; (12.2)
– для захисту із незалежною витримкою часу (РТ-40, РСТ-40, РСТ-11)
I сп. МСЗ  1,3  I к , (12.3)
де Іпл.(5) – струм, при якому плавка вставка запобіжника найбільш потужної
ТП 10/0,4 кВ перегоряє за 5 секунд [2 с. 447; 7 с. 250; 9 с. 210], А;
I к – струм, при якому плавка вставка запобіжника найбільш потужної
ТП 10/0,4 кВ згорає за 0,3 секунди, А.
Струм спрацювання реле МСЗ визначається за формулою:

I сп.МСЗ .  k сх(3)
I cп. р. МСЗ  , (12.4)
к тс
де I cп. . МСЗ – найбільший, з отриманих за виразами (12.1 – 12.3), струм

спрацювання захисту, А;
( 3)
k сх – коефіцієнт схеми [2 с.290; 3 с.297, 302; 4 с.319; 5 с. 265;
7 с.303; 8 с.206];
к тс – коефіцієнт трансформації трансформатора струму [2 с. 451;
7 с. 239; 12 с. 294].
З урахуванням (12.1) струм спрацювання реле максимального
струмового захисту:
k н  kс. зап  kсх(3)
I cп. р.МСЗ   I роб . max . (12.5)
к пов  ктс
Уставку струму спрацювання реле вибирають за умовою:

І у . р.МСЗ  I cп. р.МСЗ . (12.6)
Якщо I cп. р.МСЗ перевищує максимальний струм уставки обраного
реле І у. р.МСЗ (наприклад, для реле РТ-85 І у. р.МСЗ =10 (5) А), то
рекомендується збільшити ктс (на один, два ступеня) або прийняти до
встановлення реле іншого типу і повторити розрахунок І у. р.МСЗ .
102
В схемах захисту, оперативні кола яких живляться безпосередньо від
трансформаторів струму, для вибору струму уставки додається умова
надійного спрацювання електромагніту привода вимикача зі струмом
спрацювання 5А:
I у. р.МСЗ   6  6,5 А. (12.7)
Струм первинного кола спрацювання захисту (уточнене значення):
к тс
I сп' .МСЗ  I у. р.МСЗ  . (12.8)
kсх(3)
Вибраний захист перевіряють на чутливість до струму к.з. в кінці

зони захисту (надійність спрацьовування). Для цього визначають
коефіцієнт чутливості захисту:
І к . min ( 3)
I к . min  k cх
kч. МСЗ  / , k ч. МСЗ  (12.9)
I сп . МСЗ I у. р.МСЗ  к тс
де I к . min – струм двофазного к.з. I к( 2) в кінці ділянки, що захищається, А;
В основній зоні дії захисту kч 1,5 . Якщо МСЗ виконує функції

резервного захисту, тоді kч  1,2 .
Другим основним параметром МСЗ є витримка часу захисту. Для
захистів із незалежною витримкою часу:
t n  t n 1  t , (12.10)
де t n 1 –витримка часу попереднього захисту, с.
t – ступінь витримки часу, с.
Ступінь витримки часу для захистів із незалежною видержкою часу
t = 0,4...0,6 с. Для захистів із залежною витримкою часу t = 0,6 с – для
реле РТ-80 та t = 0,7 с для реле РТВ.
В радіальних мережах з одностороннім живленням селективність
МСЗ забезпечується вибором відповідних витримок часу, які
збільшуються у напрямку від споживача до джерела живлення.
Струмова відсічка лінії (СВ)
Струм спрацьовування відсічки ПЛ 10 кВ вибирається за
наступними умовами:
103
– струм спрацьовування СВ повинен бути більшим за максимальний
струм к.з. у місці підключення найближчого до РТП трансформатора 10/0,4
кВ:
I сп.СВ  k н  I к max ,
(12.11)
( 3)
де – максимальний струм к.з. ( I ) у точці підключення
I к max .
к
найближчого до РТП трансформатора 10/0,4 кВ, А;

k н – коефіцієнт надійності (для реле РТ-40 kн = 1,2…1,3; для реле РТ-
80 і РТМ kн = 1,5…1,6) [2 с.344; 3 с.309; 4 с. 337; 5 с. 268; 8 с.206; 9 с.231].
– струмова відсічка не повинна спрацьовувати під час кидків струму
намагнічування трансформаторів 10/0,4 кВ, тобто
 4  5  S н.тр
I сп.СВ  , (12.12)
3 U н
де  S н.тр – сумарна потужність трансформаторів ТП 10/0,4 кВ, що

живляться від лінії 10 кВ, кВА.
Струм спрацювання реле відсічки визначається за формулою:

I сп.СВ  k сх(3)
I сп. р.СВ  , (12.13)
к тс
де I сп.СВ .– найбільше із значень, що отримані за виразами (12.11) і (12.12).
Значення, отримане за виразом (12.13) округляємо до струму

уставки I у . р.СВ. , А, обраного типу реле, за умови:
I у . р.СВ.  І сп. р.СВ . . (12.14)
Тоді дійсне (уточнене) значення первинного струму спрацювання відсічки:
ктс
I с/.в  I у. р.СВ .  . (12.15)
kсх(3)
Якщо захист реалізовано на реле типу РТ-80 (РТ-85, РТ-90) струм

уставки реле відсічки не визначають, а находять кратність відсічки:
I сп. р.СВ
кСВ  , (12.16)
I
у . р . МСЗ
де I у . р. МСЗ – струм уставки МСЗ реле РТ-80 (РТ-85, РТ-90).
Кратність відсічки для реле типу РТ-80 може мати значення: 2, 4, 6, 8.
104
Чутливість відсічки (надійність спрацьовування):
I к(3) I к(3) kсх. min
kч.СВ  / , kч.СВ   (12.17)
I сп.СВ I у. р.СВ к тс
( 3)
де I
к – струм к.з. у місці встановлення захисту в найбільш
сприятливому за умовами чутливості режимі (трифазне к.з.).
k сх. min – мінімальне значення коефіцієнта схеми [3с.302; 5с.265; 7с.303].
Згідно із [2, 3] для додаткових захистів повітряних ліній kч.СВ  1,2 .

Ефективність відсічки оцінюється зоною її дії, яка повинна
становити не менш 15-20% довжини лінії від місця встановлення захисту.
2. с. 338-348, 366; 3 с.300-311; 4 с.325-339; 5 с.263-274; 6 с.236-250;
7 с. 298-316; 8 с.204-212; 9 с.230-232; 10 с.170-173.
1. Призначення релейного захисту?
2. Які вимоги ставляться до релейного захисту обладнання?
3. Які типи реле застосовуються для релейного захисту?
4. Як класифікуються реле за способом включення в коло, що
контролюється та за способом дії на вимикач?
5. Як захищаються повітряні лінії напругою 6…10 кВ від
аварійних режимів?
6. Що таке максимальний струмовий захист обладнання?
7. Як забезпечується селективність МСЗ?
8. За якими параметрами вибирають струм спрацювання МСЗ
повітряної лінії?
9. З якою метою визначають коефіцієнт чутливості захисту?
10. За якими параметрами перевіряють МСЗ лінії на чутливість?
11. Що таке струмова відсічка повітряної лінії?
12. За якими параметрами вибирають струм спрацювання СВ лінії?
13. Як забезпечується селективність дії струмової відсічки?
14. За якими параметрами перевіряють на чутливість СВ лінії?
Задача 12.1
105
Розрахувати максимальний струмовий захист (МСЗ) та струмову
відсічку (СВ) повітряної лінії напругою 10 кВ. Максимальний робочий
струм на головній ділянці лінії I роб . max = 41,3 А, найбільш потужна
підстанція лінії Sн = 160 кВА, сумарна потужність трансформаторів ТП 10/0,4
 S н тр  1320 кВА. Параметри мережі наведено на рисунку 12.1.
шини КА
А
10 кВ ТП2 10/0,4 кВ
Q
ПЛ 10кВ
К1 К3
ТА К2 А
=75/5 А
ТП1 10/0,4 кВ
Рисунок 12.1 – Розрахункова схема повітряної лінії 10 кВ
В якості основного захисту лінії приймаємо МСЗ.
Розрахунок параметрів МСЗ.
1. Приймаємо дворелейну схему МСЗ із з’єднанням
трансформаторів струму в «неповну зірку». Для захисту використовуємо
струмові реле РТ-80/1.
2. Розраховуємо струм спрацювання захисту (МСЗ) за умовами:
kн
а) I сп. МСЗ .   k с. зап  I роб . max .
k пов
Приймаємо для реле РТ-80: kн = 1,2; kпов = 0,8…0,85. kс.зап = 1,2…1,3.
1,2
I сп. МСЗ   1,2  41,3  74,3 А.
0,8
б) I сп. МСЗ  1,4  I п.в.(5) .
Для найпотужнішої ТП, що живиться від лінії 10 кВ, із Sн = 160 кВА:
I н .в . = 20А, I п.в. ( 5)  105 А [2 c. 446].
I сп. МСЗ  1,4  105  147 А.
В якості струму спрацьовування МСЗ Ісп.МСЗ.. вибираємо більше із

отриманих значень:
приймаємо I сп. МСЗ  147 А.
3. Визначаємо струм спрацьовування реле МСЗ:
106
( 3)
I сп. МСЗ  k сх 147  1
I cп. р. МСЗ  ; I сп. р. МСЗ 
75 / 5
 9,8 А.
к тс
4. Вибираємо уставку реле за умовою:
I у . р .МСЗ.  І сп. р.МСЗ .
Враховуючи, що в реле РТ-80/1 уставка може змінюватись в межах

4...10А, приймаємо: Іу.р.МСЗ = 10 А.
6. Визначаємо уточнене значення струму спрацювання захисту:
к тс 75 / 5
I сп' . МСЗ  I у  ; '
I сп . МСЗ  10   150 А.
k сх(3) 1
Приймаємо до встановлення реле РТ 80/1 із Іу.р. МСЗ = 10А.

6. Виконуємо перевірку чутливості (надійності) МСЗ:
I к( 2)  0,866 I к( 3) ; I к( 2 )  0,866  610  528 А.
I к . min .  kсх(3) 528  1.
kч. МСЗ  . kч. МСЗ   3,5  1,5
I у. р. МСЗ  ктс 10  75 / 5
Умова виконується. Обраний захист забезпечує необхідну чутливість.
В якості додаткового захисту лінії 10 кВ приймаємо СВ.
Виконуємо розрахунок параметрів струмової відсічки.
1. Розраховуємо струм спрацьовування відсічки за умовами:
а) I сп.СВ  kн  I к max , I сп.СВ  1,5  780  1170 А.
 4  5  S н.тр 4  1320
б) I сп.СВ  , I сп.СВ   290,7 А.
3 U H 3  10,5
В якості струму спрацьовування відсічки вибираємо більше із

отриманих значень:
приймаємо I сп. СВ.  1170 А.
2. Визначаємо струм спрацьовування реле відсічки:
I сп.СВ  k сх(3) 1170  1
I сп. р. СВ  , I сп. р. СВ   78 А.
к тс 75 / 5
3. Визначаємо кратність відсічки (для реле РТ-80):
I сп. р. СВ 78
кСВ  , квiдс   7,8 .
I 10
у . р . МСЗ
Умова виконується, так як кратність відсічки для реле типу РТ-80 може
мати значення: 2, 4, 6, 8. Приймаємо кСВ  8 .
4. Визначаємо уточнений струм спрацьовування реле СВ:

І/  I у. р.МСЗ  кСВ ;
сп . р .СВ
/
І сп .. р .СВ  10  8  80 А.
4. Дійсне (уточнене) значення струму спрацьовування відсічки:
107
к т.с.  І сп
/
. р. СВ 75 / 5  80
I сп.СВ 
/
. /
I сп   1200 А.
k сх .СВ 1
6. Виконуємо перевірку струмової відсічки на чутливість:
I к( 3) k сх. max 1490 1
kч.СВ   ; kч.СВ    1,24 .
I у . р.СВ ктс 80 75/5
Для додаткових захистів повітряних ліній kч.СВ  1,2 .
1,24  1,2 умова виконується.
Остаточно приймаємо в якості додаткового захисту лінії струмову
відсічку із розрахованими параметрами.
Розрахувати максимальний струмовий захист (МСЗ) та струмову

відсічку (СВ) повітряної лінії напругою 10 кВ (рисунок 12.2). Параметри
електричної мережі за варіантами наведено в таблиці 12.1.
шини КА
10 кВ ,А ТП2 10/0,4 кВ
Q
ПЛ 10кВ
К1 К3
,А ТА
К2 А ,А
ТП1 10/0,4 кВ
Рисунок 12.2 – Розрахункова схема повітряної лінії 10 кВ
Таблиця 12.1 – Параметри електричної мережі 10 кВ
Варіант
I роб . max ,  S н тр , S н. max ,

I к(13) , А I к(32) , А I к( 33) , А к тс
А кВА кВА
1 20,5 1590 720 420 1320 160 50/5

2 70,1 2150 980 580 1720 100 100/5
3 23,8 2000 890 610 1883 160 50/5
4 68,1 2310 870 520 1820 250 100/5
108
5 22,2 1780 630 390 2120 160 50/5
6 66,3 2460 890 480 2170 100 100/5
7 38,9 2890 1030 630 2145 160 75/5
8 65,0 2620 920 700 2393 100 100/5
9 18,4 3270 1050 740 2280 160 30/5
10 19,3 3100 1010 800 2145 250 50/5
11 63,2 3430 1580 570 1360 160 100/5
12 24,7 1610 1100 400 1760 100 50/5
13 60,4 2170 970 560 1883 160 75/5
14 26,1 2030 870 620 1820 100 50/5
15 58,2 2340 890 510 2120 160 75/5
16 28,3 1790 880 370 2170 250 50/5
17 55,4 2480 690 460 19700 160 75/5
18 30,2 2890 1200 610 2355 100 50/5
19 50,4 2640 1300 710 2343 160 75/5
20 33,1 3290 1610 640 2160 100 50/5
21 52,6 3120 170 780 1445 160 100/5
22 35,8 3480 150 550 1880 250 50/5
ЗАНЯТТЯ 13 .
Тема: РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ
СИЛОВИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ
Мета заняття: Навчитися розраховувати параметри релейного

захисту силових трансформаторів сільських підстанцій
напругою 35(110)/10 кВ
До основних пошкоджень силових трансформаторів напругою
35(110)/10 кВ відносять: трифазні і двофазні к.з. між обмотками у
109
середині баку трансформатора або між зовнішніми виводами обмоток;
однофазні замикання обмотки або її зовнішнього виводу на корпус
трансформатора, тобто на землю; двофазні к.з. на землю (для
трансформаторів, що працюють в мережі з глухо заземленою нейтраллю);
замикання між витками однієї фази обмотки (виткові) та ін.
Одним із слабких місць трансформаторів є ізоляція обмоток, яка
виходить із ладу при пошкодженнях та при аварійних режимах їх роботи.
Для захисту силових трансформаторів напругою 10(6)/0,4 кВ по-
тужністю до 630 кВА та деяких трансформаторів напругою 35/10(6) кВ
потужністю до 1000 кВА використовують плавкі запобіжники. На всіх ін-
ших трансформаторах для захисту від внутрішніх к.з. в якості основного
захисту встановлюють струмову відсічку без витримки часу (при
потужності до 6300 кВА) або диференціальний струмовий захист (для
трансформаторів потужністю 6300 кВА і вище).
Для захисту від усіх видів пошкоджень всередині баку та від зни-
ження рівня масла трансформаторів із Sн ≥ 6300 кВА (допускається також
для трансформаторів Sн = 1000…4000 кВА) застосовують газовий захист.
Для захисту від зовнішніх к.з. застосовують МСЗ, який виконує також
функцію резервного захисту трансформатора при відмові інших захистів.
Захист від струмів перевантаження виконують у вигляді МСЗ в
одній фазі. Як правило, він діє на сигнал із відповідною витримкою часу.
Струмова відсічка трансформаторів
Захист силових трансформаторів виконують двоступінчастим.
Першим ступенем захисту є струмова відсічка, струм спрацювання якої
вибирається більшим від максимального струму зовнішнього короткого
замикання за трансформатором (на шинах нижчої напруги):
I сп. СВ  k н  I к(3. max
)
. зовн . , (13.1)
( 3)
де I к . max . зовн . – струм трифазного к.з. за трансформатором, приведений
до сторони живлення, А;
k н – коефіцієнт надійності; для реле РТ-40 k н = 1,3…1,4; для реле
РТ-80 та РТМ – k н = 1,6.
U н ( нн )
I к(3. max
) ( 3)
. зовн .  I к ( нн )  , (13.2)
U н ( вн )
110
( 3)
де I к .(нн ). – струм трифазного к.з. за трансформатором зі сторони
нижчої напруги, А;
U н.( нн ). – номінальна напруга трансформатора з нижчої сторони, В;
U н.(вн ). – номінальна напруга трансформатора з вищої сторони, В;
Окрім того, струмову відсічку трансформатора необхідно

відстроювати від кидків струму намагнічування:
I сп.СВ.  I нам , (13.3)
I нам   3 5 І н.тр
де I нам – струм намагнічування трансформатора, А

І н .тр – номінальний струм трансформатора, що захищається, А.
S н.тр.
І н.тр  , (13.4)
3  U н.тр ( вн )
де S н.тр – номінальна потужність трансформатора, що захищається, А.
Струм спрацьовування реле відсічки трансформатора визначається

за виразом:
I сп.СВ  kсх(3)
I сп. р.СВ.  ,
ктс
де I сп. СВ – найбільше із значень, отримане за виразами (13.1) та (13.3).
Уставка струму спрацьовування реле відсічки (12.14):
І у р.CВ.  I cп. р. СВ .
Струм спрацьовування відсічки трансформатора (уточнений

первинний струм відсічки) (12.16):
' ктс
I сп . СВ  I у р . СВ  .
kсх( 3)
Коефіцієнт чутливості відсічки визначається співвідношенням:
111
I к min I к( 2 ) kсх min .
kч.СВ.    , (13.5)
I сп.СВ.тр I у. р.СВ к тс
де I к min – мінімальне значення струму к.з. в місці встановлення

( 2)
відсічки (струм двофазного к.з., I к ), А.
Чутливість першого ступеня вважається достатньою, якщо kч  2

при короткому замиканні на стороні вищої напруги трансформатора.
Максимальний струмовий захист трансформаторів

Другим ступенем захисту трансформатора є максимальний
струмовий захист (МСЗ), струм спрацювання якого вибирають за
максимальним робочим струмом трансформатора I роб . max , аналогічно як і
для МСЗ повітряної лінії:
kн
I сп. МСЗ .   kс. зап  I роб . max . (13.6)
к пов
Витримку часу МСЗ узгоджують з витримкою часу захистів

приєднань, що відходять від трансформатора (повітряних ліній):
t тр  t ПЛ  t , (13.7)
де t Л – найбільша витримка часу захисту приєднаних до трансформатора

повітряних ліній, с.
Струм спрацьовування реле МСЗ трансформатора:
( 3)
I сп. МСЗ  kсх
I сп. р. МСЗ  .
ктс
Уставка струму спрацьовування реле МСЗ:
І у р. МСЗ  I cп. р. МСЗ .

Чутливість МСЗ перевіряється за струмом при короткому замиканні
з боку нижчої напруги:
112
I к min I к( 2 ) k сх.
kч. МСЗ .    (13.8)
I сп.МСЗ I у . р. МСЗ ктс
де I к min – мінімальне значення струму к.з. (струм двофазного к.з. на

( 2)
шинах нижчої напруги трансформатора, I к ), А.
Робота цього захисту як резервного перевіряється при короткому

замиканні в кінці елементів, приєднаних до шин нижчої напруги
трансформатора (при цьому бажано мати кч  1,5).
На знижувальних трансформаторах 35…110/6…10 кВ частіше за
все використовують два комплекти МСЗ – один на стороні живлення,
другий, із меншою витримкою часу, – зі сторони вводу 10 кВ.
Допускається встановлювати один захист зі сторони живлення
трансформатора із двома витримками часу – із меншою на відключення
вимикача вводу 10 кВ.
Час спрацьовування МСЗ трансформатора вибирають аналогічно як
і для МСЗ ліній. В даному випадку на стороні живлення приймають час
спрацьовування захисту на ступінь більшим у порівнянні із часом захисту
вводу 10 кВ.
Для захисту трансформаторів не рекомендується використовувати
схему з’єднання трансформаторів струму за схемою на різницю струмів
двох фаз, так як за певних умов схема може не спрацювати взагалі.
2. с. 359-360; 3 с.314-320; 4 с.348-350; 5 с.274-278; 6 с.250-255; 7 с.

316-330; 8 с.204-212; 9 с.228-232; 10 с.168-170.
1. Призначення релейного захисту?

2. Які вимоги ставляться до релейного захисту?
3. Які типи реле застосовуються для релейного захисту?
4. Перелічить основні види пошкоджень трансформаторів.
113
5. Які аварійні режими виникають при роботі силових
трансформаторів?
6. Як захищаються силові трансформатори від аварійних
режимів?
7. Що таке струмова відсічка трансформатора і як вона
реалізується?
8. Як вибирають параметри спрацювання струмової відсічки
9. Що таке максимальний струмовий захист трансформатора і
як він реалізується?
10. Як вибирають параметри спрацювання максимального
струмового захисту трансформатора?
11. Як вибирають параметри спрацювання захисту
трансформатора від перевантаження?
12. Який захист і чому є основним для силового трансформатора?
13. З якою метою визначають коефіцієнт чутливості захисту?
14. Призначення і принцип дії газового захисту?
ЗАДАЧА 13.1
Розрахувати струмову відсічку та максимальний струмовий захист
трансформатора напругою 110/11 кВ (рисунок 13.1). Потужність
трансформатора Sн.тр = 4000кВА. Вихідні дані для розрахунку наведені на
рисунку 13.1.
КА I к(13)  580 А ТП 110/10кВ

Q
К1 К2
ТА
к тс =50/5 I к(32)  1200 А
Рисунок 13.1 – Розрахункова схема
114
1. Приймаємо дворелейну схему захисту зі з’єднанням
трансформаторів струму в «неповну зірку» (kcх= 1) із реле РТ – 40
(рисунок 13.1).
2. Вибираємо розрахункову точку к.з. – зовнішнє к.з. у точці К1.
3. Визначаємо максимальний струм з боку встановлення відсічки
при зовнішньому короткому замиканні:
U н ( нн ) 1200
I к(3. max
)
. зовн .  I к ( нн ) 
( 3)
. I к. зовн.   120 А.
U н ( вн ) 110 / 11
4. Вибираємо струм спрацьовування захисту. Він повинен
відстроюватися від зовнішніх к.з. та з урахуванням можливих кидків
струму намагнічування:
а) I сп. СВ  kн  I к. зовн. . I сп.. СВ  1,3  120  156 А;
I сп. СВ  (3....4)  I н.тр ;

4000
б) I сп. СВ  4   84,1 А.
3  110
Для подальших розрахунків приймаємо I сп. СВ  156 А.
5. Вибираємо струм спрацьовування реле відсічки:
І сп. СВ  ксх. max 156
I сп. р. СВ  ; I сп. р. CВ   15,6 А.
к тс 50 / 5
Обираємо уставку та виконання реле. Реле РТ – 40/20. Приймаємо

уставку Іу.р.СВ = 16 А. З’єднання обмоток реле – паралельне.
6. Уточнене значення струму спрацьовування відсічки:

I/
к І/
 т.с. сп. р .СВ . I/ 
10  16
 160
А.
сп.СВ k сх сп.СВ 1
7. Виконуємо перевірку чутливості захисту. Перевіряємо чутливість
відсічки за струмом при к.з. у місці встановлення захисту:
I к min I К(32)  kсх.. min 580  1.
kч / CВ  '  . kч   3,6
I cп. СВ k тс  I у. р.СВ 50 / 5  16
3,6  kч.доп.  2.
Розрахувати струмову відсічку та максимальний струмовий захист

силового трансформатора напругою 35/10 кВ (рисунок 13.2). Потужність
115
трансформатора S н тр , кВА, струм трифазного к.з. в точці К1 I к(13) , А, струм
трифазного к.з. в точці К2 I к(32) , А. Вихідні дані для розрахунку за
варіантами наведено в таблиці 13.1.
КА
,А ТП 35/10кВ
Q
ТА К1 К2
,А
Рисунок 13.2 – Розрахункова схема.

Варіант
S н тр , кВА I к(13) ,А I к( 32) , А к тс
1 1000 1400 4300 30/5

2 1600 1200 3800 50/5
3 2500 1000 3300 75/5
4 4000 950 2500 100/5
5 6300 810 1900 150/5
6 10000 720 1100 200/5
7 1000 1500 4850 50/5
8 1600 1300 4110 30/5
9 2500 1100 3800 50/5
10 4000 1150 2700 75/5
11 6300 910 2100 100/5
12 10000 820 1400 150/5
13 1000 1500 4100 30/5
14 1600 1350 3600 50/5
15 2500 1230 3000 75/5
116
16 4000 970 2200 100/5
17 6300 890 1700 150/5
18 10000 780 9000 200/5
19 1000 1350 3700 30/5
20 1600 920 2650 50/5
21 2500 1070 1350 75/5
22 4000 900 1200 100/5
ЗАНЯТТЯ 14 .
Тема: РОЗРАХУНОК ПРИСТРОЇВ ЗАЗЕМЛЕННЯ
ТРАНСФОРМАТОРНИХ ПІДСТАНЦІЙ
Мета заняття: Навчитися розраховувати пристрої заземлення

сільських трансформаторних підстанцій напругою 35(110)/10 кВ
Внаслідок появи на ізоляторах або між обмоткою й корпусом
вологи й пилу на корпусах генераторів, трансформаторів, електричних
машин, апаратів і приладів може виникнути напруга. Дотикання до такого
корпусу може призвести до смертельного ураження.
Пристрій заземлення складається із заземлювачів (металевого
стержня, кутника, проводу, штаби тощо) і заземлюючих провідників.
Заземлювач безпосередньо стикається із ґрунтом, а заземлюючі провідники
з’єднують із заземлювачами ті елементи електричних установок, що зазем-
люються. Найчастіше використовують контур заземлення, який складається
з кількох заземлювачів, з’єднаних між собою штабою (смугою) або
проводом.
Основною характеристикою контуру заземлювання є опір розті-
канню струму r3, який визначає опір ґрунту в об’ємі між заземлювачем і
поверхнею нульового потенціалу:
Uз
rз  , (14.1)
Iз
де Uз – напруга на заземлювачі відносно землі з нульовим потенціалом при
проходженні струму розтікання Iз.
117
При дотику людини до струмопровідних частин електроустановки,
які знаходяться під напругою, а також до металевих частин, які опиня-
ються під напругою в результаті пошкодження ізоляції, може бути
ураження людини електричним струмом у вигляді електричного удару або
електричної травми (опік та ін.). В результаті електричного удару у
людини можуть настати судороги, втрата свідомості, зупинитися дихання
і кровообіг. При 12 В і більше може настати смерть.
Щоб виключити випадковий дотик людини до неізольованих
струмопроводів, необхідно встановити огорожу або розміщувати
струмопроводи на певній висоті. Крім цього, в електричних установках
безпека людей забезпечується спорудженням заземлення або занулення,
які повинні задовольняти вимогам, що випливають з режиму роботи
електромережі і захисту від перенапруги.
В мережах з глухим заземленням нейтралі здійснюють занулення,
а в мережах з ізольованою нейтраллю – заземлення. В чотирипровідних
мережах трифазного струму використовують глухе заземлення нейтралі.
 В електроустановках із глухозаземленою нейтраллю напругою
понад 1000 В (від 110 до 750 кВ) заземлювальний пристрій повинен мати
опір не більше 0,5 Ом.
 При використанні заземлювального пристрою лише для
електроустановок напругою вище 1000 В з ізольованою нейтраллю, а
також у випадку використання його одночасно для електроустановок
напругою до 1000 В, в яких N-, PEN- (PE-) провідники не виходять за межі
цього заземлювального пристрою, опір заземлювального пристрою (Ом)
визначають за виразом [1]:
250
Rз 
Із . (14.2)
де Із – розрахунковий струм замикання на землю, А.
Але опір заземлювального пристрою не повинен перевищувати 10 Ом.
За розрахунковий струм замикання на землю Iз беруть найбільший
можливий струм через заземлення. В установках з незаземленою
нейтраллю беруть ємнісний струм однофазного замикання на землю.
Для повітряних ліній струм замикання на землю [1]:
U н  l ПЛ
Iз  .
350
118
 При використанні заземлювального пристрою одночасно для
електроустановок напругою вище 1000 В із ізольованою нейтраллю та до
1000 В із глухозаземленою нейтраллю, в яких N-, PEN- (PE-) провідники
виходять за межі цього заземлювального пристрою, а захист від
замикання на землю в електроустановці напругою понад 1000 в з
ізольованою нейтраллю діє на сигнал тоді [1]:
67
Rз 
Із . (14.3)
У цьому випадку також необхідно виконувати вимоги, що

висуваються до заземлення електроустановок напругою до 1000 В.
 В електричних установках напругою до 1000 В з ізольованою
нейтраллю опір пристрою заземлення не повинен перевищувати 4 Ом при
сумарній потужності генераторів або трансформаторів більше 100 кВА і
не перевищувати 10 Ом при сумарній потужності 100 кВА і менше.
 В мережах із глухозаземленою нейтраллю напругою до 1000 В опір
заземлювальних пристроїв, до яких приєднано нейтралі генераторів і
трансформаторів, не повинен перевищувати: 2 Ом в установках напругою
660/380 В, 4 Ом для електроустановок напругою 380/220 В та 8 Ом для
електроустановок напругою 220/127 В.
Цей опір необхідно забезпечити з урахуванням природних зазем-
лювачів, а також повторних заземлень нульового проводу повітряних
ліній напругою до 1000 В при кількості відхідних ліній не менше двох.
При цьому опір заземлювача, до якого приєднують нейтраль генераторів і
трансформаторів, не повинен перевищувати: 15 Ом для електроустановок
напругою 660/380 В, 30 Ом для електроустановок напругою 380/220 В та
60 Ом для електроустановок напругою 220/127 В, якщо не вимагається
меншого опору за умовами грозозахисту.
В кінці лінії напругою 380/220 В та на вводі в електроустановку або
в приміщення рекомендується виконувати повторне заземлення PEN- (PE-)
провідника. При цьому опір повторних заземлювачів не повинен
перевищувати 30 Ом. Повторні заземлення виконуються лише у тому
випадку, якщо на повітряній лінії відсутні заземлювачі, що призначені для
захисту від атмосферної перенапруги або їх кількість недостатня для
отримання нормованого опору заземлювачів лінії.
119
Загальний опір усіх заземлювачів, що приєднані до РЕN-провідника
кожної лінії, у тому числі і природних заземлювачів, не повинен
перевищувати 5, 10 та 20 Ом відповідно для лінійної напруги 660, 380 та
220 В трифазного струму.
Якщо питомий опір землі ρ > 100 Ом·м, то допускається збільшення
опорів заземлювальних пристроїв в ρ/100 разів, але не більше ніж у десять
разів.
Для електроустановок напругою понад та до 1000 В з ізольованою
нейтраллю при питомому опорі землі ρ > 500 Ом·м допускається
збільшення опору заземлення в 0,002ρ разів, але не більше ніж у 10 разів.
При розрахунку заземлення визначають опір розтіканню струму,
вибирають тип заземлювача, схему контуру заземлення, його
конструктивне виконання. Напругу на заземлювачі відносно землі для
різних систем електропостачання вибирають різну.
Заземлювачі бувають штучні і природні. Штучними заземлювачами
можуть бути вертикально забиті в землю стержні з кутової сталі тов-
щиною полички не менше 4 мм і завдовжки 2,5...З м або горизонтально
прокладені круглі чи прямокутні стальні штаби, що призначені для
з’єднання вертикальних заземлювачів. Використання стальних труб не
рекомендується.
Заземлювачі залежно від плану електроустановки і їх кількості
розміщують в ряд або по контуру їх забивають у ґрунт так, щоб верхній
кінець був на 0,5...1,5 м нижче від поверхні землі. Чим глибше заземлювач
в ґрунті, тим менше змінюється опір при сезонних змінах (промерзанні
взимку і висиханні ґрунту влітку).
Останнім часом почали застосовувати глибинні заземлювачі з круглої
стержневої сталі завдовжки 5...6 м. На великій глибині опір заземлення не
залежить від атмосферних умов і буде стабільним.
Знаючи розрахунковий питомий опір ґрунту ρрозр, можна визначити
опір одного заземлювача.
Опір розтікання струму вертикального заземлювача визначається за
виразом:
 розр.  k В  lст 1 4h  l 
RВ  0,366   lg   lg с ст  , (14.4)
lст  d 2 4hс  lст 
де ρрозр – розрахунковий питомий опір ґрунту, Омм;
120
kВ – коефіцієнт вертикального заземлювача: для круглих стержнів
kВ = 2; для кутової сталі (кутників) kВ = 2,1;
lст – довжина заземлювача (електрода), м;
d – діаметр стержня або ширина полки кутника, м;
hс – глибина закладення, що дорівнює відстані від поверхні землі до
середини заземлювача, м.
Ґрунт, що оточує заземлювач, неоднорідний. Ґрунтові води дуже
впливають на його опір. Правила влаштування електроустановок
рекомендують визначати питомий опір ґрунту безпосереднім
вимірюванням в тому місці, де розміщуватиметься заземлення. При цьому
необхідно врахувати сезонні коливання опору ґрунту. Навесні й осінню
він менший, ніж взимку і літом. Це коливання враховують введенням
коефіцієнта сезонності kс та коефіцієнта kі (додаток Н), що враховує стан
ґрунту при виконанні замірів.
В розрахунках можна користуватися спрощеними формулами: для
електрода із кутової сталі 50505 мм завдовжки 2,5 м RВ.К.= 0,34ρрозр.; для
стального електрода круглого перерізу діаметром 16 мм завдовжки 5 м
RВ.Кр. = 0,227ρрозр.; де розр. виражено в омах на метр (Ом·м).
Розрахунковий опір ґрунту визначають за виразом:
 розр.  kс  ki   вимір. . (14.5)
де  вимір. – виміряний опір ґрунту;
Питомий опір ґрунту можна визначити за допомогою вимірювача

заземлення типу МС-0,8, М-416, ИС-10, Fluke-1625 та ін.
Якщо опір вертикальних заземлювачів більший від опору, що
визначається за нормами, то слід врахувати опір горизонтальних
з’єднувальних штаб (смуг зв’язку):
0,366   розр. k Г  lcм
2
RГ   lg , (14.6)
lcм d cм  hcм
де lсм – довжина смуги зв’язку, м;

dсм – діаметр круглої сталі або ширина смуги прямокутного перерізу, м
hсм – глибина залягання горизонтального заземлювача (смуги), м;
k Г – коефіцієнт горизонтального заземлювача; для круглого
перерізу k Г  1, а для прямокутного k Г  2 .
121
Провідність з’єднувальної штаби (смуги) враховують лише при
великих контурах заземлення.
Опір заземлення одного забитого в землю заземлювача здебільшого
становить 20...50 Ом. Для одного контуру заземлення беруть не менше
двох електродів. Між собою їх з’єднують приварюванням до стальної
штаби на глибині не менш 0,3 м від поверхні землі. На загальний опір
заземлювачів впливає їх взаємне екранування, яке враховується в
розрахунках коефіцієнтом використання заземлювачів . Цей коефіцієнт
завжди менший від одиниці і визначається за кривими або за таблицями
[2], (додаток Н).
Для n заземлювачів з однаковими опорами заземлення при їх
паралельному з’єднанні загальний опір контуру заземлення:
Rз
Rконт .  . (14.7)
 n
Слід широко використовувати природні заземлювачі: металеві

оболонки кабелю (крім алюмінієвих), обсадні труби артезіанського
колодязя тощо.
Якщо опір природного заземлювача Rприр. більший від
розрахункового Rз, то треба додати штучне заземлення, опір якого Rштучн.
визначають за формулою:
Rз.  Rприр.
Rштучне 
Rприр.  Rз. . (14.8)
Для електроустановок напругою до 1000 В із глухим заземленням

нейтралі, якщо не використовуються природні заземлювачі,
Rз.  Rповт.
Rштучне  , (14.9)
Rповт.  Rз.
де Rповт. – загальний опір повторних заземлювачів, Ом.
Необхідну кількість вертикальних заземлювачів (теоретичне число)

знаходять так:
RВ
nт  . (14.10)
Rз
122
Дійсне число заземлювачів (електродів) із врахуванням смуги
зв’язку визначають за виразом:
RВ   Г  1 /( Rз   Г )  1 / RГ 
nдійсне  . (14.11)
В
Якщо за виразом (14.11) отримують nдійсне  nт , то для виконання

пристрою заземлення приймають кількість стержнів (електродів), що
дорівнює nт . Якщо ж отримують nдійсне  nт , то для виконання пристрою
заземлення приймають nдійсне стержнів.
Якщо опір смуги зв’язку не враховують, то nдійсне визначають за
виразом:
nт
nдійсне  . (14.12)
В
Далі за значенням nдійсне визначають уточнене значення /В і

визначають розрахунковий опір заземлювального пристрою:
RВ   Г
R 'з  . (14.13)
nдійсне  /В
Якщо R з  Rштучне , то на цьому розрахунок закінчується. Якщо

'
R 'з  Rштучне , то збільшують кількість стержнів.
Контур заземлення розміщують навколо будівлі так, як показано на

рисунку 14.1. Для зниження напруги дотику і крокової напруги через
кожні 8...10 м прокладають додаткові заземлюючі штаби, які внаслідок
взаємного впливу електродів підпирають потенціал, забезпечуючи його
рівномірне зниження. У зовнішній частині контуру заземлення додаткові
заземлювачі закладають на різну глибину. Окремі елементи контуру
заземлення з’єднують зварюванням, а корпуси апаратури і металеві
конструкції приєднують до заземлювальних проводів болтами.
123
Рисунок 14.1 – Контур заземлення підстанції
Кожен елемент установки, який заземлюється, приєднують до
заземлення або до заземлювальної магістралі окремим провідником. Зазем-
лювальними провідниками при відкритій прокладці можуть бути голі мідні
провідники перерізом не менше 6 мм2, алюмінієві перерізом не менше 16 мм2
та перерізом не менше 50 мм2 для сталі.
1. Чим забезпечується захист людини від ураження струмом під час

роботи електроустановки?
2. Що називається захисним заземленням?
3. Що таке робоче заземлення?
4. Що називається опором розтікання струму в контурі заземлення?
5. Що називається напругою дотикання і напругою кроку?
6. Як обчислюють опір контуру заземлення і як вибирають кількість
заземлювачів?
7. Як виконується мережа заземлення?
Задача 14.1
Розрахувати заземлювальний пристрій трансформаторної підстанції
напругою 35/10 кВ із одним трансформатором потужністю 2500 кВА.
Сумарна довжина електрично зв’язаних ліній напругою 35 кВ – 90 км. Від
РП 10 кВ підстанції відходить три повітряні лінії напругою 10 кВ
сумарною довжиною 44, 33 та 38 км. До шин 10 кВ приєднано
трансформатор власних потреб напругою 10/0,4 кВ, нейтраль якого
приєднана до контуру заземлення підстанції. Заземлювальний контур
підстанції виконати у вигляді прямокутника 20  13 м. Значення питомого
опору ґрунту, що виміряне в дощовий осінній період, становить
 вимір .  100 Омм.
124
Довідкові дані для розв’язання задачі наведено в додатку В.
1. Загальна довжина електрично зв’язаних ліній напругою 10 кВ:
l ПЛ 10   li ; l ПЛ 10  44  33  38  115 км.
2. Визначаємо розрахунковий струм замикання на землю:

U н  l ПЛ
Iз  ;
350
35  90
– для ПЛ 35 кВ: Iз 
350
 9,0 А;
10  115
– для ПЛ 10 кВ: Iз 
350
 3,3 А.
Приймаємо для розрахунку більше із отриманих значень I з  9,0 А.
3. Так як заземлювальний пристрій виконують спільним для

електрообладнання підстанції напругою до та понад 1000 В то опір
заземлення:
67 67,0
Rз  Rз   7,4 Ом.
Із ; 9,0
Так як до контуру заземлення підстанції приєднано нейтраль
трансформатора власних потреб, опір контуру заземлення не повинен
перевищувати 4Ом. Для подальших розрахунків приймаємо Rз  4 Ом.
4. Заземлювальний пристрій підстанції виконуємо електродами із
кутової сталі 50504 мм, довжиною 2,5 м, що заглиблені на 0,7 м від
поверхні землі і зв’язані між собою стальною смугою перерізом
404 мм на глибині 0,8 м.
5. Розрахунковий питомий опір ґрунту із врахуванням коефіцієнта
сезонності kс  1,1 (таблиця Н.2) та коефіцієнта k1  1,15 (таблиця Н.3):
 розр .  k с  k1  вимір. ;
 розр.  1,1  1,15  100  127 Омм.
6. Визначаємо опір вертикального заземлювача (кутника):

 розр.  k В  lст 1 4h  l 
RВ  0,366   lg   lg с ст  ;
lст  d 2 4hс  lст 
127  2,1  2,5 1 4(0,7  1,25)  2,5 
RВ  0,366   lg   lg   40,3 Ом.
2,5  0,05 2 4(0,7  1,25)  2,5 
7. Визначаємо опір смуги зв’язку (горизонтального заземлювача):
0,366   розр. k Г  lcм
2
RГ   lg ;
lcм d cм  hcм
Для горизонтального заземлювача k с  1,4 , та k1  1,6 (таблиця
Н.3), тоді  розр.  1,4 1,6 100  224 Омм.
125
0,366  224 2  (2  20  2  13) 2
RГ   lg  6,7 Ом.
(2  20  2  13) 0,04  0,8
8. Визначаємо теоретичне число стержнів (кутників):

RВ 40,3
nт  ; nт   10 шт.
Rз 4
9. Відстань між стержнями (кутниками) при lперим. = 66 м (2 (20+13):

lперим. 66
а ; а  6,6 м.
nт 10
10. Находимо дійсне число кутників.
При n  10 та а / lcт  6,6 / 2,5  2,64 находимо за таблицями
 В  0,74 (таблиця Н.4),  Г  0,5 (таблиця Н.6):
RВ   Г  1 /( Rз   Г )  1 / RГ 
nдійсне  ;
В
40,3  0,51 /( 4  0,5)  1 / 6,7

nдійсне   9,6 шт.
0,74
Приймаємо остаточно для пристрою заземлення 10 електродів (кутників).
11. Визначаємо розрахунковий опір заземлювального пристрою при
n = 10; а = 66/10 = 6,6 м; а/l =6,6/2,5 =2,64; /В  0,74 , /Г  0,5 .
RВ  /Г 40,3  0,5
Rз  ; Rз   2,7 Ом.
nдійсне   В / 10  0,74
2,7 Ом < 4 Ом. Умова виконується.

Розрахувати заземлювальний пристрій трансформаторної
підстанції напругою 35/10 кВ із одним трансформатором потужністю
S н.тр , кВА. Сумарна довжина електрично зв’язаних ліній напругою 35 кВ
– l 35 , км. Від РП 10 кВ підстанції відходить Nлін 10, шт., повітряних ліній

напругою 10 кВ сумарною довжиною l10 , км. До шин 10 кВ приєднано
трансформатор власних потреб підстанції напругою 10/0,4 кВ, нейтраль
якого приєднана до контуру заземлення підстанції. Заземлювальний
контур підстанції виконати у вигляді прямокутника а  в, м. Значення
питомого опору ґрунту, що виміряне в певний період року, становить
 вимір . , Омм. Вихідні дані для розрахунку за варіантами наведено в
таблиці 14.1.
126
Стан  вимір
Варіант S н тр , кВА l 35 , км Nлін 10, шт l10 , км а  в, м
ґрунту Омм
сильно
1 1000 90 2 60 18  14 50
волог.
2 1600 80 3 90 20  14 вологий 70
3 2500 70 3 80 22  14 сухий 90
сильно
4 4000 60 4 120 22  16 110
волог.
5 6300 50 5 110 24  18 вологий 130
6 10000 100 6 150 25  18 сухий 150
сильно
7 1000 110 2 40 18  14 180
волог.
8 1600 120 3 50 20  14 вологий 200
9 2500 130 3 70 22  14 сухий 230
сильно
10 4000 140 4 100 22  16 250
волог.
11 6300 150 5 120 24  18 вологий 300
12 10000 90 6 140 25  18 сухий 290
сильно
13 1000 80 2 30 18  14 280
волог.
14 1600 70 3 90 20  14 вологий 270
15 2500 60 3 80 22  14 сухий 260
сильно
16 4000 50 4 125 22  16 240
волог.
17 6300 100 5 95 24  18 вологий 220
18 10000 110 6 160 25  18 сухий 170
сильно
19 1000 120 3 65 18  14 140
волог.
20 1600 130 3 115 20  14 вологий 100
21 2500 140 4 85 22  14 сухий 80
сильно
22 4000 150 4 130 22  16 60
волог.
127
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Единая система конструкторской документации. Общие

требования к текстовым документам: ГОСТ 2.105-95. – [введен в Украине с
1997–07–01]. – Минск.: Межгосударственный совет по стандартизации,
метрологии и сертификации, 2001. –25с. – (Межгосударственный
стандарт).
2. Правила устройства электроустановок. – Х.: Издательство
«ИНДУСТРИЯ», 2007. – 416с.
3. Будзко И. А. Электроснабжение сельского хозяйства: (Учебники
и учеб. пособия для студентов высш. учеб. заведений) / И.А. Будзко, Н.М.
Зуль. – М.: Агропромиздат, 1990. – 496 с.
4. Будзко И. А. Электроснабжение сельского хозяйства: (Учебники
и учеб. пособия для студентов высш. учеб. заведений) / И.А. Будзко, Т.Б.
Лещинская, В.И. Сукманов. – М.: Колос, 2000. – 536 с.
5. Притака І.П. Електропостачання сільського господарства – 2-е
вид. перероб. та доп./І.П. Притака. - К.: Вища школа. Головне вид-во, 1983.–
343с.
6. Притака І.П. Електропостачання сільського господарства /
І.П. Притака, В.В. Козирський. – К.: Урожай, 1995.– 304с.
7. Єрмолаєв С.О. Проектування систем електропостачання в АПК/
С.О. Єрмолаєв, В.Ф. Яковлєв, В.О. Мунтян та ін. – Мелітополь: Люкс,
2009. – 568 с.
8. Практикум по электроснабжению сельского хозяйства / под ред.
И.А. Будзко. – М.: Колос, 1982. – 319с.
9. Каганов И. Л. Курсовое и дипломное проектирование / И.Л.
Каганов. – М.: Агропромиздат, 1990. – 351с.
10. Харкута К.С. Практикум по электроснабжению сельского
хозяйства: (Учебники и учеб. пособия для учащихся техникумов) / К.С.
Харкута, С.В. Яницкий, Э.В. Ляш. – М.: Агропромиздат, 1992. – 223с.
11. Довідник сільського електрика. – 3-є видання, перероб. і доповн./
за ред. В.С. Олійника. – К.: Урожай, 1989, – 264с.
128
Додаток А
Таблиця А.1 – Економічні інтервали навантаження силових

трансформаторів ТП 10/0,4 кВ
Номінальна потужність трансформатора, кВА

Вид
25 40 63 100 160 250 400 630
Виробниче до 45 46-85 86-125 126-160 161-320 321-355 356-620 621-630
Комунально-
до 45 46-75 76-120 121-150 151-315 316-345 346-630 631-840
побутове
Змішане до 50 51-85 86-115 116-150 151-295 296-330 331-565 556-755
Таблиця А.2 – Коефіцієнт допустимих систематичних навантажень

трансформаторів 10/0,4 кВ
Вид навантаження Sн.тр, кВА tn.m, °С kc.m a10–2, 1/°С
до 63 1,65
Виробниче –10 0,92
100 і більше 1,59
до 63 1,68
Комунальне –10 0,90
до 63 1,70
Житлові будинки –10 0,98
до 63 1,58
Змішане навантаження –10 1,0
129
Додаток В
Таблиця В.1 – Інтервали економічних навантажень для основних та
додаткових перерізів проводів ПЛ 0,38 кВ (для усіх матеріалів опор)
Марки та Розрахунко Марка та Інтервал Марки та Розрахунко Марка та

Інтервал
переріз ве переріз потужнос переріз ве переріз
потужно
основних навантажен додаткових ті, кВА основних навантажен додаткових
сті, кВА
проводів ня, кВА проводів проводів ня, кВА проводів
1 2 3 4 1 2 3 4
ОЖЕЛЕДЬ 5 мм ОЖЕЛЕДЬ 10 мм
0 - 3,1 А16+А16 1 2А16+А16 0 - 3,1 А16+А16 1 2А16+А16
3А16+А16 3А16+А16
3А25+А25 3А25+А25
2 2А16+А16 2 2А16+А16
3А16+А16 3А16+А16
3А25+А25 3А25+А25
3 2А16+А16 3 2А16+А16
3А16+А16 3А16+А16
3А25+А25 3А25+А25
3,1 - 5,6 2А16+А16 3,5 3А16+А16 3 - 5,8 2А16+А16 3,5 3А16+А16
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
4,5 3А16+А16 4,5 3А16+А16
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
5,5 3А16+А16 5,5 3А16+А16
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
5,6 - 8 3А16+А16 6,0 3А25+А25 5,8 - 13,5 3А16+А16 7,0 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
7,0 3А25+А25 3А50+А50
3А35+А35 11,0 3А25+А25
8,0 3А25+А25 3А35+А35
3А35+А35 3А50+А50
8 - 20,5 3А25+А25 9,0 3А35+А35 13,5 3А25+А25
3А50+А50 3А35+А35
12,0 3А35+А35 3А50+А50
3А50+А50 13,5 - 25,4 3А25+А25 14,0 3А35+А35
18,0 3А35+А35 3А50+А50
3А50+А50 18,0 3А35+А35
20,5 3А35+А35 3А50+А50
3А50+А50 20,0 3А35+А35
20,5 - 26,4 3А35+А35 22,0 3А50+А50 3А50+А50
24,0 3А50+А50 25,4 3А35+А35
26,0 3А50+А50 3А50+А50
130
понад 26,4 3А50+А50 3А50+А50 понад 25,4 3А50+А50 3А50+А50
Продовження додатку В
Продовження таблиці В.1
1 2 3 4 1 2 3 4
0 - 6,6 А25+А25 1 2А25+А25 0 - 4,4 А25+А25 1 2А25+А25
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
2 2А25+А25 2 2А25+А25
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
3 2А25+А25 3 2А25+А25
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
4 2А25+А25 4 2А25+А25
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
6 2А25+А25 4,4 - 13 2А25+А25 5 3А25+А25
3А25+А25 3А35+А35
3А35+А35 3А50+А50
6,6 - 11,8 2А25+А25 7 3А25+А25 7 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
9 3А25+А25 9 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
10 3А25+А25 11 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
11 3А25+А25 13 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
11,8 - 25,1 3А25+А25 12 3А35+А35 13 - 17,7 3А25+А25 15 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
14 3А35+А35 17 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
16 3А35+А35 17,7 - 26,4 3А35+А35 18 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
18 3А35+А35 20 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
20 3А35+А35 22 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
22 3А35+А35 понад 26,4 3А50+А50 3А50+А50
3А50+А50
понад 25,1 3А25+А25 3А50+А50
131
Продовження додатку В
Таблиця В.2 – Інтервали економічних навантажень для основних та

додаткових перерізів проводів ПЛ 10 кВ
Інтервал Марки та Інтервал Марки та Інтервал Марки та Інтервал Марки та

потужнос переріз потужност переріз потужності переріз потужност переріз
ті, кВА основних і, кВА основних , кВА основних і, кВА основних
проводів проводів проводів проводів
1 2 3 4 1 2 3 4
Дерев’яні опори Залізобетонні Дерев’яні опори Залізобетонні

на з/б приставках опори на з/б приставках опори
0 - 385 АC 25 0 - 440 АC 25 0 - 250 АС 25 0 - 270 АС 35
385 - 485 А 35 440 - 750 А 50 250 - 640 АС 35 270 - 825 АС 50
485 - 800 А 50 750 - 1225 А 70 640 - 750 А 50 825 - 980 А 70
800 - 1075 А 70 понад 1225 А 95 750 - 1185 А 70 понад 980 А 95
понад 1075 А 95 понад 1185 А 95
Дерев’яні опори Залізобетонні Дерев’яні опори Дерев’яні

на з/б приставках опори на з/б приставках опори
0 - 620 АС 35 0 - 380 АС 35 0 - 325 АС 35 0 - 600 АС 35
620 - 1350 А 70 380 - 740 А 50 325 - 805 А 50 600 - 785 А 50
понад 1350 А 95 740 - 1000 А 70 805 - 1420 А 70 785 - 1175 А 70
понад 1000 А 95 понад 1420 А 95 понад 1175 А 95
Додаток Е
132
Таблиця Е.1 – Питомі втрати напруги в ПЛ - 0,38кВ, % / (кВАкм)
Характер виконання лінії 1 фаза + 0; 220 В 2 фази + 0; 220 В

сos  1,0 0,95 0,9 0,95 0,9
Марка та А 16 4,00 8,20 7,80 3,10 3,00

переріз А 25 2,70 5,50 5,35 2,05 1,95
провода А 35 1,90 4,00 3,90 1,52 1,48
Характер виконання
3 фази + 0; 380/220 В
лінії
сos  0,98 0,95 0,90 0,85 0,80 0,75 0,70
А 16 1,390 1,375 1,325 1,300 1,240 1,190 1,150
А 25 0,924 0,915 0,905 0,880 0,850 0,820 0,810
Марка та А 35 0,675 0,670 0,665 0,670 0,595 0,595 0,620
переріз А 50 0,480 0,495 0,490 0,490 0,490 0,480 0,475
провода А 70 0,360 0,375 0,380 0,385 0,390 0,375 0,380
А 95 0,277 0,280 0,300 0,320 0,315 0,315 0,320
А 120 0,224 0,240 0,250 0,270 0,265 0,275 0,280
Таблиця Е.2 – Питомі втрати напруги в ПЛ - 10 кВ, % / (кВАкм)
Марка провода А АС
сos  0,9 0,8 0,9 0,8

16 0,00192 0,00176 0,00200 0,00184
25 0,00130 0,00124 0,00170 0,00130
Переріз 35 0,00098 0,00095 0,00100 0,00096
проводу 50 0,00074 0,00074 0,00074 0,00074
70 0,00056 0,00060 0,00056 0,00060
95 0,00045 0,00050 0,00046 0,00051
Додаток К
Таблиця К.1 – Розрахункові дані алюмінієвих неізольованих
проводів марок А, АН, АЖ
133
Номінал Діамет Число Номінальн Питомий Розривн Питома
ьний р дротів, ий діаметр електричний е маса
переріз, провод шт. дротів, мм опір постійному зусилля, проводу,
2
мм у, мм струму при 20 0С, кН кг/км
Ом/км
А
16 5,1 7 1,70 1,800 2,87 43
25 6,4 7 2,13 1,140 4,29 68
35 7,2 7 2,50 0,830 5,86 94
50 9,0 7 3,00 0,585 8,46 135
70 10,7 7 3,55 0,418 11,5 189
95 12,3 19 4,10 0,315 14,9 252
120 14,0 19 2,80 0,251 20,0 321
150 15,8 19 3,15 0,197 24,6 406
185 17,5 19 3,50 0,161 30,4 502
240 20,0 19 4,00 0,123 38,6 655
300 22,1 37 3,15 0,102 47,9 794
400 25,6 37 3,66 0,075 63,9 1072
АН
16 5,1 7 1,70 1,980 3,55 43
25 6,4 7 2,13 1,280 5,11 68
35 7,2 7 2,50 0,902 7,03 94
50 9,0 7 3,00 0,624 10,14 135
120 14,0 19 2,80 0,266 23,97 321
150 15,8 19 3,15 0,211 30,33 406
185 17,5 19 3,50 0,171 37,45 502
АЖ
35 7,2 7 2,50 0,978 9,6 94
50 9,0 7 3,00 0,676 13,83 135
120 14,0 19 2,80 0,288 32,69 321
150 15,8 19 3,15 0,229 41,36 406
185 17,5 19 3,50 0,185 51,06 502
Таблиця К.2 – Розрахункові дані сталеалюмінієвих
неізольованих проводів АС та АСК
Питомий
Переріз, мм2 Діаметр, мм
електричний
134
осердястального
алюмінію
Розривне Питома
Номінальни опір зусилля, маса
проводу
й переріз постійному кН проводу,
сталі
(алюміній/ст струму при кг/км
аль), мм2 20 0С, Ом/км
35/6,2 36,9 6,15 8,4 2,8 0,773 12,7 149

50/8,0 48,2 8,04 9,6 3,2 0,592 16,32 194
70/11 68,0 11,3 11,4 3,8 0,420 22,98 274
70/72 68,4 72,2 15,4 11,0 0,420 93,25 755
95/16 95,4 15,9 13,5 4,5 0,299 31,85 384
95/141 91 141,0 19,8 15,4 0,316 174,9 1357
120/19* 118 18,8 15,2 5,6 0,245 40,64 471
150/19 148 18,8 16,8 5,5 0,195 45,00 554
150/24* 149 24,2 17,1 6,3 0,194 51,08 599
185/29* 181 29,0 18,8 6,9 0,159 60,81 728
185/43 185 43,1 19,6 8,4 0,156 76,52 846
240/32 244 31,7 21,6 7,2 0,118 74,09 921
240/39* 236 38,6 21,6 8,0 0,122 80,13 952
240/56 241 56,3 22,4 9,6 0,120 97,78 1106
300/39 301 38,6 24,0 8,0 0,096 89,35 1132
300/48* 295 47,8 24,1 8,9 0,098 99,69 1186
300/66 288 65,8 24,5 10,5 0,100 121,9 1313
400/22 394 22,0 26,6 6,0 0,073 89,10 1261
* Провід АСК виготовляється для вказаних перерізів
Таблиця К.3 – Наближені значення індуктивних опорів

повітряних ліній з проводами з міді, алюмінію і сталі, Ом/км
Переріз проводів в мм2
Dср, мм
25 35 50 70 95 120 150
400 0,320 0,308 0,300 0,280 0,270 – –
600 0,345 0,336 0,325 0,300 0,300 0,292 0,287
1000 0,380 0,366 0,355 0,341 0,332 0,324 0,305
1250 0,391 0,38 0,369 0,355 0,346 0,338 0,319
1500 0,402 0,391 0,380 0,366 0,257 0,349 0,333
2000 0,421 0,410 0,398 0,385 0,376 0,368 0,344
2500 0,435 0,424 0,413 0,399 0,390 0,382 0,363
3500 0,446 0,435 0,423 0,410 0,401 0,393 0,377
Додаток Л
Таблиця Л.1 – Повні опори трансформаторів струму замикання на корпус
135
Тип Потужність Опори z т(1) , приведені до
трансформатора трансформатора, кВА напруги 400 В, Ом
ТМ 16 4,62
ТМ 25 3,60
ТМ 40 2,58
ТМ 63 1,63
ТМ 100 1,07
ТМ 160 0,70
ТМ 250 0,43
ТМ 400 0,318
ТМ 630 0,246
ТМА 100 1,67
ТСМА 100 1,20
ТМФ 250 0,473
ТМФ 400 0,352
ТМФ 630 0,273
t
100
50
хвилини
Додаток М
20
Таблиця М.1 – Значення Ін.в. запобіжників, які рекомендуються для
10
захисту трансформаторів споживчих ТП
5
Первинна напруга трансформаторів, кВ
2
Номінальна 6 10
1
потужність
50 Номінальний Номінальний
трансформ Номінальний Номінальний
20 струм струм
атора, кВА
10
струм плавкої струм плавкої
трансформато трансформатор
вставки, А вставки, А
5
ра, А а, А
25 2,4 7,5 1,45 5,0
секунди
2
40 3,852 3 10
10 16 20 2,31
32 50 80 10 7,5
1 5 7,5 03,64
63 6,06 16 10
1000,5 9,62 20 5,77 16
1600,2 15,4 32 9,25 20
2500,1 24,0 50 14,5 40 (32)
0,05
400 38,6 80 23,1 50
630
0,02 60,6 160 36,4 80
0,01
0,005
0,002 I, А
0,001 136
1 2 5 10 20 50 100 200 500 1000 2000 5000 10000 20000
50000
Рисунок М.1 – Ампер-секундні характеристики плавких вставок
деяких запобіжників типу ПКТ
Додаток Н
Таблиця Н.1 – Еквівалентний питомий опір ґрунту
137
Питомий опір  , Ом м
Ґрунт
При вологості ґрунту
межі коливання
10…12%
Чорнозем 9...53 20
Торф 9...53 20
Глина 8...70 40
Суглинок 40...150 100
Супісок 150...400 300
Пісок 400...700 700
Таблиця Н.2 – Коефіцієнти сезонності kс для електродів заземлення

Коефіцієнт сезонності
Кліматичний признак kс для електродів
довжиною 10 мгоризонтальних
довжиною 50 мгоризонтальних
Середня багаторічна
довж. 2,5…3мвертикальних
Довжиною 3мвертикальних
температура, 0С
замерзання вод, дібТривалість
Кліматична
зона
нижча вища
(січень) (липень)
Області України
–10…0 +22…+24 100 1,3 1,15 2,5 2,0
(крім південних)
Південні області,
0…+5 +24…+26 0 1,1 1,1 1,5 1,4
АР Крим
Таблиця Н.3– Коефіцієнти, що враховують стан ґрунту при

вимірюванні питомого опору ґрунту
Коефіцієнти
Тип
електродів k1 k2 k3
(значна вологість) (середня вологість) (сухий грунт)
Вертикальний:
довжиною 3 м 1,15 1 0,92
довжиною 5 м 1,1 1 0,95
Горизонтальний: 1,7 1 0,75
довжиною 10 м 1,6 1 0,8
138
довжиною 50 м
Таблиця Н.4 – Коефіцієнт використання ηв вертикальних заземлювачів
Коефіцієнт використання ηв при відношенні відстані між

Кількість
заземлювачів електродами до їх довжини (а/l)
3 2 1 3 2 1
Електроди розміщені в ряд Електроди розміщені за
контуром
5 0,87 0,8 0,68 - - -
10 0,83 0,7 0,55 0,78 0,67 0,59
20 0,77 0,62 0,47 0,72 0,60 0,43
30 0,75 0,60 0,40 0,71 0,59 0,42
50 0,73 0,58 0,30 0,68 0,52 0,37
100 - - - 0,64 0,48 0,33
200 - - - 0,61 0,44 0,30
300 - - - 0,60 0,43 0,28
Таблиця Н.5 – Коефіцієнт використання ηг горизонтальних
з’єднувальних електродів в ряду із вертикальних електродів
Відношення Кількість вертикальних електродів у ряду, n
відстаней між
вертикальними
електродами до їх 4 5 8 10 20 30 50 65
довжини а/l
1 0,77 0,74 0,67 0,62 0,42 0,31 0,21 0,20
2 0,89 0,86 0,79 0,75 0,56 0,46 0,36 0,34
3 0,92 0,90 0,85 0,82 0,68 0,58 0,49 0,47
Таблиця Н.6 – Коефіцієнт використання ηг горизонтальних

з’єднувальних електродів у контурі із вертикальних електродів
Відношення Кількість вертикальних електродів у контурі

відстаней між
вертикальними
електродами до їх 4 6 8 10 20 30 50 70 100
довжини а/l
1 0,45 0,40 0,36 0,34 0,27 0,24 0,21 0,20 0,19
2 0,55 0,48 0,43 0,40 0,32 0,30 0,28 0,26 0,24
3 0,70 0,64 0,60 0,56 0,45 0,41 0,37 0,35 0,33
139

Електропостачання сільського населеного пункту методические указания 2

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Електропостачання сільського населеного пункту методические указания 2

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Таврійський державний агротехнологічний університет

Кафедра «Електропостачання сільського господарства»

до практичних занять з дисципліни

для студентів денної форми навчання

Методичні вказівки розробили: к.т.н., доцент Коваленко О.І.,

Методичні вказівки розглянуті на засіданні кафедри ЕСГ.

Методичні вказівки рекомендовані методичною комісією

Рецензент к.т.н., доцент кафедри АЕП

Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Основи

Заняття 9 Розрахунок струмів короткого замикання в електричних

Тема: РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ

Мета заняття: Навчитися розраховувати електричні

Розрахункові навантаження окремих споживачів електричної

Pд  кд  Рmax , Pв  кв  Рmax , (1.1)

де кд , к в – коефіцієнти денного та вечірнього максимуму (коефіцієнт

Коефіцієнти денного та вечірнього максимумів приймаються

де n – кількість споживачів у групі, шт;

Розрахунок електричних навантажень на окремих ділянках лінії

Pр.д.  kо   Рд і , Pр.в.  kо   Рв і , (1.4)

Коефіцієнт одночасності kо вибираємо із таблиць 3с.38; 4с.38;

7с.120; 9с.147], кВт.

Додавання різнорідних навантажень (навантажень побутових,

Якщо в зоні електропостачання знаходяться сезонні споживачі, то

Рз .о .  L  Р0 вул .  N  Р0 прим. , (1.7)

де L – загальна довжина вулиць у населеному пункті, м;

відповідно на один погонний метр вулиці та на одне виробниче

Повна розрахункова потужність на ділянці лінії Sр, кВА,

3 с.36-43; 4 с.36-42; 5 с.111-121; 6 с.96-106; 7 с.111-162; 8 с.3-18,

1. Що таке розрахунковий період?

П’ятнадцять житлових будинків в населеному пункті нової

Школа Хл. пекарня Їдальня Будинки

Рисунок 1.1 – Розрахункова схема повітряної лінії 0,38 кВ

2. Максимум денного та вечірнього навантаження групи з п’яти

Рз.о.  260 10  3  250  3350 Вт  3,35 кВт.

4. Визначаємо навантаження на ділянках лінії 0,38 кВ. Так як

Р р .д. 76  Рд  1,75 кВт; Р р .в . 76  Рв  5,83 кВт.

5. За літературними джерелами [3-10] визначаємо коефіцієнт

5  0,9  5,83  0,93

Розрахунок навантажень на інших ділянках лінії виконуємо

Таблиця 1.1 – Визначення розрахункових навантажень в лінії 0,38кВ

Таблиця 1.2 – Варіанти навантаження повітряної лінії 0,38 кВ

Варіант Навантаження лінії

Таблиця 1.3 – Варіанти навантаження повітряної лінії 0,38 кВ

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ТА КІЛЬКОСТІ

де Р р .д лін. б , Р р.в лін. б – більше з розрахункових навантажень на

головних ділянках ліній, що відходять від підстанції, відповідно денне та

Повна розрахункова потужність трансформаторної підстанції

За розрахункову S р. ТП , кВА, приймається більша повна

Вибір номінальної потужності силових трансформаторів S н. тр , кВА,

де Sр.ТП. – повна розрахункова потужність підстанції 10/0,4 кВ, кВА;

інтервалу навантаження трансформатора прийнятої номінальної

Прийняті номінальні потужності трансформаторів перевіряються із

де S р .ТП – розрахункова потужність трансформаторної підстанції,

де kc.m. – табличне значення коефіцієнта допустимого систематичного

3 с.36-43; 4 с.36-42; 5 с.111-121; 6 с.96-106; 7 с.111-162; 8 с.7-18,

1. Як визначається розрахункове активне навантаження на шинах

таблиці 2.1. Для повітряної лінії №3 Р та Р взяті із задачі 1.1

Повітряна лінія 0,38 кВ №3

Рисунок 2.1 – Схема підстанції 10/0,4 кВ

Таблиця 2.1 - Вихідні дані для розрахунку

Р р.д. ТП  40,5  35,0  30,8  40,5  22,8  19,6  82,9 кВт.

Р р .в . ТП  51,2   45,4   43,2  3 ,4  51,2  30,3  28,5  3,4 113,4 кВт.

2. За літературою [2-4] визначаємо коефіцієнти потужності для