Варіант 1-8 Качура Р.О.

ЛП-72
№ 3. Електричне коло синусоїдного струму з послідовним
з’єднанням R, L та С елементів

Мета роботи: дослідження електричного стану, явища резонансу

напруг та особливостей застосування другого закону Кірхгофа і закону Ома в
розрахунках кіл синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активних і
реактивних елементів
Послідовність виконання роботи
Для електричного кола промислової частоти, зображеного на рис. 3.1, з
параметрами елементів у відповідності з варіантом завдання, наведених у
табл. 3.1, виконати наступне:

Рис. 3.1

Таблиця 3. 1

Почат. Опори Індуктивність,

EРС, Е Ємність, C
фаза,yE R1 R2 R L

В Град Ом Гн μФ
127 30 4 1 1.6 0.025 1000
1. Визначити діюче значення струму в електричному колі, напруги на
елементах кола, кути зсуву початкових фаз та активні потужності кола і його
елементів. Результати розрахунків записати в 1й рядок табл. 3.2.
2. Побудувати топографічну векторну діаграму напруг і струму.
3. Записати вирази для миттєвих значень струму в колі і напруг на його
елементах.
4. Визначити частоту джерела за якої настане резонанс напруг. Для цього
значення частоти визначити діюче значення струму в електричному колі,
напруги на елементах кола, кути зсуву початкових фаз та активні потужності
кола і його елементів. Результати розрахунків занести в 3й рядок табл. 3.2.
5. Побудувати засобами EWB експериментальну модель заданого
електричного кола з вимірювальними приладами, рис. 3.2:
 Варіант 1-8 Качура Р.О. ЛП-72
–амперметра, вольтметрів і ватметра для вимірювання струму в колі та
відповідних напруг і активних потужностей;
–осцилографа для спостереження часових діаграм напруги на затискачах
джерела і струму в колі;
–графобудівника для побудови фазочастотних характеристик.

Рис 3.2
Примітка‫– ׃‬побудову експериментальної моделі кола починати з
розміщення на робочому полі ватметра;
–спад напруги на активному опорі R2 =1 Ом по формі і значенню
відповідає струму в колі.
градКут зсуву,
АСтрум,
Вихідне Електр. коло

№ рядка

Напруга, В Активні потужності, Вт

I UR1 UL UC UR2 U φ Р1 PL PC P2 P

15.6 62. 125 49. 15. 127 35.4 982.5 393.3 0 245. 1621.
1 7 7 .5 83 67 5 3
15.6 62. 124 49. 15. 126. 35.2 981.8 392.9 0 245. 1620.
2 6 5 .8 8 63 5 3 9
резонансуза умов

3 19.2 76. 100 96 19. 127 0 1474. 638.7 0 368. 2481.

8 .8 2 6 6 9
4 18.9 75. 100 95. 18. 126. 0.621 1433 637.9 0 368. 2433
3 7 .2 4 93 7 2

6. За результатами моделювання:
–записати покази амперметра, вольтметрів та ватметра в 2й рядок табл. 3.2.
–визначити кут зсуву фаз між струмом в колі і напругою джерела за
допомогою візирних ліній розширеної моделі осцилографа. Значення кута
зсуву фаз записати в 2й рядок табл. 3.2.
 Варіант 1-8 Качура Р.О. ЛП-72
7. Встановити в експериментальній моделі частоту джерела, що відповідає
режиму резонансу напруг. Визначити за показами вимірювальних приладів
Таблиця 3.2.

діючі значення струму у колі і напруг на елементах кола, а також початкові

фази напруг на елементах кола. Результати моделювання записати в 4й рядок
8. Дослідити частотні характеристики кола: залежність кута зсуву фаз
та повного опору кола від частоти (φ=Ψ(f) і Z=Ψ(f)). Частотний діапазон
визначити самостійно відносно резонансної частоти та зафіксувати показання
візирних ліній відповідно до промислової і резонансної частот.
9. Порівняти результати розрахунків та моделювання і зробити
висновки. В звіті привести експериментальні моделі та результати
моделювання відповідно до пунктів п.6, 7 та п.8.
 Варіант 1-8 Качура Р.О. ЛП-72
Рис.3.3 – Скріншот базової схеми

Рис.3.4 - Скріншот базової схеми за умов резонансу

Рис.3.5 – Скріншот даних осцилографа

1.96∗10−3∗3600
φ= =35.20
0.02
 Варіант 1-8 Качура Р.О. ЛП-72

Рис.3.6 – Скріншот залежності опору від частоти за допомогою

графобудівника

Рис.3.7 – Скріншот залежності кута зсуву від частоти за допомогою

графобудівника

Виконаємо розрахунок загальним методом (f=50 Гц)

XL = 2*π*f*L = 2*3.14*50*0.025 = 7.85 Ом

XC = 1/(2*π*f*C) = 1/(6.28*50*1000*10-6) = 3.18 Ом

R1= R+R1+R2= 4+1+1.6 = 6.6 Ом Х=XL-XC = 7.85-3.18 = 4.67 Ом

Z= √ R1∗R1 + X∗X = √ 21.81+43.6 = 8.1 Ом

I = E/Z= 127/8.1= 15.67 A

UR1=I*R1=15.67*4= 62.7 B

UL=I*ZL=I*√ X 2L + R2= 15.67*√ 61.62+2.56 = 15.67*8 = 125.5 B

UC=I*XC= 15.67*3.18 = 49.83 B

UR2=I*R2= 15.67*1 = 15.67 B

XL
φL= arctg R
= arctg 4.9 = 78.5 град.

X
φ= arctg R1
= arctg 0.71 = 35.4 град.
 Варіант 1-8 Качура Р.О. ЛП-72
ψi= ψe+φ= 30 +35.4 = 65.4 град.
ψi= ψUR1=ψUR2=65.4 град.
ψL= ψi+φL=65.4+78.5= 143.9 град.
ψC= ψi-90=65.4-90= -25.4 град.

P1 = UR1*I*cos(yUR1-yi)=62.7*15.67*cos(65.4-65.4)= 982.5 Вт

PL = UL*I*cos(yL-yi)=125.5*15.67*cos(143.9-65.4)=0.2*1966.6= 393.3 Вт

P2 = UR2*I*cos(yR2-yi)=15.67*15.67*cos(65.4-65.4)=245.5 Вт

PC=0 , адже кут становить 90, а його косинус 0, тому розрахунок робити

не треба

P=P1+P2+PL+PC=1621.3 Вт P = I*I*Z*cosφ=1621 Вт

Враховуючи все вище написане, можна записати кути для побудови

топографічної діаграми напруг

yi=65.4

yR1=65.4

yR2=65.4

yL=143.9

yC=-25.4

Масштаб : 1см = 300

 Варіант 1-8 Качура Р.О. ЛП-72

i=Im*sin(ω+ yi) Im=I√ 2

u=Um*sin(ω+ yi) Um=U√ 2

i=15.7*√ 2*sin(

L 1
2* π*f0= √ 1
L∗C
f0= √ √
C=
2∗π
0.025∗1000∗10−6 =31.7
2∗π
Гц

Виконуємо аналогічний розрахунок до попереднього, але з

відмінністю (f=31.7 Гц)
XL = 2*π*f*L = 2*3.14*31.6*0.025 = 5 Ом

XC = 1/(2*π*f*C) = 1/(6.28*31.6*1000*10-6) = 5 Ом

R1= R+R1+R2= 4+1+1.6 = 6.6 Ом Х=XL-XC = 5-5 = 0 Ом

Z= √ R1∗R1 + X∗X = √ 21.81+0 = 6.6 Ом

I = E/Z= 127/6.6= 19.2 A

UR1=I*R1=19.2*4= 76.8 B

UL=I*ZL=I*√ X 2L + R2= 19.2*√ 25+2.56 = 19.2*5.25 = 100.8 B

UC=I*XC= 19.2*5 = 96 B

UR2=I*R2= 19.2*1 = 19.2 B

XL
φL= arctg R
= arctg 3.125 = 72.3 град.

X
φ= arctg R1
= arctg 0 = 0 град.

ψi= ψe+φ= 30 + 0 = 30 град.

ψi= ψUR1=ψUR2=30 град.
 Варіант 1-8 Качура Р.О. ЛП-72
ψL= ψi+φL=30+72.3= 102.3 град.
ψC= ψi-90=30-90= -60 град.
P1 = UR1*I*cos(yUR1-yi)=76.8*19.2*cos(30-30)= 1474.6 Вт

PL = UL*I*cos(yL-yi)=100.8*19.2*cos(100.8-30)=0.33*1935.4= 638.7 Вт

P2 = UR2*I*cos(yR2-yi)=19.2*19.2*cos(65.4-65.4)=368.6 Вт

PC=0 , адже кут становить 90, а його косинус 0, тому розрахунок робити

не треба

P=P1+P2+PL+PC=2481.9 Вт

Висновок: виконавши лабораторну роботу, я дослідив основний електричний

стан, явище резонансу напруг та особливостей застосування другого закону
Кірхгофа і закону Ома в розрахунках кіл синусоїдного струму з послідовним
з’єднанням активних і реактивних елементів.