ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

Тема: Дослідження підсилювача потужності на інтегральні мікросхемі (ІМС).

Мета: Дослідити підсилювач на ІМС типу К174УН7 (TBA810S). Визначити смугу
частот, амплітудну характеристику і коефіцієнт підсилення по потужності.

ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Мікросхема К174УН7 (TBA810S) являє собою підсилювач потужності низької
частоти з номінальною вихідною потужністю 4,5 Вт на навантаженні 4 Ом.
Призначена для застосування в трактах НЧ радіоапаратури.
Корпус типу 201. Маса не більш 2 г.
Призначення виводів: 1– живлення ( +Uдж), 4 – вольтодобавка, живлення (+
Uдж); 5-корекція; 6--обернений зв'язок; 7-фільтр; 8-вхід; 9- загальний (-Uдж); 10-
эмитер вихідного каскаду 12-вихід.
На рисунку 1 показаний корпус ІМС.
На рисунку 2 показана типова схема включення ІМС.

Рисунок 1 – Корпус ІМС К174УН7 (TBA810S)

Електричні параметри
Номінальна напруга живлення, Uдж...................................................................15 В
Струм споживання (при Uдж = 15 В, Uвх = 0, Т = +250С)..............................5 – 20 мА
Амплітуда вхідної напруги (при Uдж =15 В, Рвих =2,5 Вт), не більше..........70 мВ
Вихідна потужність при U дж =15 В, Rн=40м, на частоті 1 кГц, Т=250 С, не меньше
Кг ≤2%......................................................................................2,3 Вт
Кг <10%....................................................................................4,5 Вт
Діапазон робочих частот при Uдж = 15 В, Т = 250С................................40Гц – 20кГц
Коэффициент гармонік при Uдж=15В, Rн =4 Ом, f=1 кГц, T= +25 С, не більш при
Рвих =2,5 Вт.............................................................................2%
Рвих = 4,5 Вт............................................................................10%
 Коефіцієнт корисної дії (при Uдж = 15 В, Рвих = 4,5Вт, f = 1кГп), не менше....50%
Вхідний опір (при Uдж=15 В, f=1 кГц, Т= +250С), не менше...........................50 кОм

Допустимі граничні експлуатаційні дані

Напруга живлення.....................................................................................................18В
Максимальне амплітудне значення вхідної напруги.............................................2В
Максимальний амплітудний струм в навантаженні...............................................1,8А
Діапазон робочих температур......................................................................10 … +600 С

Типова схема включення приведена на рисунку 2.

Рисунок 2 – Типова схема включення ІМС К174УН7 (TBA810S)

ОБЛАДНАННЯ: звуковий генератор типу Г3-36, вольтметр типу В3-38 (або

Щ4300), підсилювач НЧ, осцилограф типу С1-72, лабораторний стенд ЛРС-2р, стенд
для дослідження ПНЧ на ІМС типу К174УН7 (TBA810S).

УВАГА! ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1 Зібрати схему лабораторної установки згідно блок-схеми рисунку 3.
2 Зняти амплітудну характеристику каскаду Uвих = f (Uвx) на частоті F = 1 кГц
при зміні вхідного сигналу в межах від 0 до 2 В. Дані вимірювань занести в таблицю 1.
 Рисунок 3 – Блок-схема підсилювача

3 Зняти частотні характеристики каскаду. При знятті частотної

характеристики на виході звукового генератора необхідно піддержувати напругу
постійною і змінювати частоту в межах F = 20 ... 50000 Гц.
Потрібно вибрати частоти: 20, 50, 100, 200, 500 Гц; 1, 2, 5, 10, 15, 20, 50 кГц.
Результати вимірювань занести в таблицю 2. По них побудувати частотну
характеристику, враховуючи
U вих
Y=U вих. max (5.1)
При побудові характеристики необхідно використовувати логарифмічний
масштаб, тобто по осі абсцис відкладати не саме значення частоти F, а її
логарифм lg F.
4 Визначити коефіцієнт підсилення по потужності
Р вих
Кр = Р вх , (5.2)
де
UR1
Рвх = Uвх • Івх = Uвх • ; (5.3)
R1
UR2
Рвих = Uвих • Івих = Uвих • . (5.4)
R2
Примітка: R1 = 10 кОм, R2 = 4 Ом.

Напруги Uвх і UR1 вимірювати електронним вольтметром з високим вхідним

опором, наприклад, В3-38 відповідно в точках 1–2 і 1–3;
Напруга на виході виміряється в точках 4–5. Таблиця 1 –

Дані спостережень
U вх, мВ 0 20 40 60 80 100 120 140 160 180 200

U вих, В
 5

4.5

3.5

2.5

1.5

0.5

0
0 50 100 150 200 250

Таблиця 2 – Дані спостережень

Частота F, Uвx = 10 const
lg F
Гц U вих, B Y
20 1,3 1,49 0,51
50 1,7 2,25 0,77
100 2,0 2,62 0,89
200 2,3 2,79 0,95
500 2,7 2,91 0,99
1 кГц 3,0 2,94 1,00
2 кГц 3,3 2,83 0,96
5 кГц 3,7 2,83 0,96
10 кГц 4,0 2,42 0,82
20 кГц 4,3 2 0,68
50 кГц 4,7 1,53 0,52
 1.1

1.0

0.9

0.8

0.7

0.6
Y

0.5

0.4

0.3

0.2

0.1

0.0
1 1.2 1.4 1.6 1.8 2 2.2 2.4 2.6 2.8 3 3.2 3.4 3.6 3.8 4 4.2 4.4 4.6 4.8 5

Lg F

Частотна характеристика
lg F 1.62 4.27
F, Гц 41.687 18620.871
Ширина
спектру 18579.184428282
частот
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Поясніть призначення підсилювача на ІМС.
Назвіть переваги та недоліки підсилювача на ІМС.
Як визначається загальний коефіцієнт підсилення?
Як визначити по частотній характеристиці ширину спектра частот?
По якій характеристиці можна визначити динамічний діапазон підсилювача?

1.Інтегральні мікросхеми операційних підсилювачів (ІМС ОП) широко

використовуються в електронних схемах для різноманітних цілей. Основним
призначенням ІМС ОП є підсилення різниці напруг між двома входами
(інвертуючим та неінвертуючим) з високим коефіцієнтом підсилення. Проте,
їх застосування не обмежується лише функцією підсилювача. Розглянемо
основні призначення ІМС ОП:
Підсилювачі сигналів:
Інвертуючі підсилювачі
Неінвертуючі підсилювачі
Диференціальні підсилювачі
Інструментальні підсилювачі
Фільтри:
Активні фільтри (низькочастотні, високочастотні, смугові, режекторні)
Фільтри з керованими характеристиками
Суматори/Інтегратори:
Суматори напруг/струмів
Інтегратори для інтегрування сигналів
Компаратори:
Аналогові компаратори напруги
Пристрої порівняння з опорною напругою
Формувачі логічних рівнів
Регулятори напруги/струму:
Регулятори напруги з зворотним зв'язком
Регулятори струму
Джерела струму/напруги
Буфери/Повторювачі:
Буферні підсилювачі для узгодження імпедансів
Повторювачі напруги (інвертуючі та неінвертуючі)
Генератори сигналів:
Генератори синусоїдальних, прямокутних та трикутних сигналів
Генератори з керованими параметрами
Логічні схеми:
Реалізація простих логічних функцій (І, АБО, НІ)
Елементи цифрової логіки
Крім того, ІМС ОП використовуються в вимірювальних пристроях, системах
автоматизації, обробці аудіо та відеосигналів, телекомунікаціях та багатьох
інших галузях. Їх застосування визначається конфігурацією схеми та
підключенням зовнішніх компонентів (резисторів, конденсаторів).

2. Переваги підсилювачів на інтегральних мікросхемах операційних

підсилювачів (ІМС ОП):

Високий коефіцієнт підсилення (типово 100 000 - 1 000 000), що дозволяє

отримувати значне підсилення сигналу.
Висока вхідна імпедансія (типово > 1 МОм), що забезпечує мінімальне
навантаження на джерело сигналу.
Низька вихідна імпедансія (типово < 100 Ом), що полегшує навантаження
наступних каскадів.
Широка смуга пропускання та висока швидкодія.
Низький рівень власних шумів.
Висока стабільність та температурна стійкість.
Невибагливість до живлення та низьке енергоспоживання.
Компактність та мініатюрність конструкції.
Низька вартість при масовому виробництві.
Можливість реалізації різноманітних схем (підсилювачів, фільтрів,
компараторів тощо).
Недоліки підсилювачів на ІМС ОП:
Обмежена потужність вихідного сигналу, низька вихідна потужність.
Обмежений діапазон вхідних напруг (зазвичай до кількох вольт).
Чутливість до зміщення нуля та дрейфу напруги зміщення, особливо в
інвертуючих схемах.
Потреба у зовнішніх компонентах (резисторах, конденсаторах) для
встановлення необхідних параметрів схеми.
Можлива нестійкість та самозбудження на високих частотах без належної
корекції частотних характеристик.
Обмеження за максимальною вихідною струмом та напругою.
Чутливість до перевантажень та короткого замикання виходу.
Необхідність узгодження вхідних та вихідних рівнів сигналів.

3. Загальний коефіцієнт підсилення операційного підсилювача (ОП)

визначається як добуток коефіцієнтів підсилення окремих каскадів, з яких він
складається. Типова структура ОП включає кілька функціональних блоків:
Диференціальний підсилювач
Проміжні підсилювальні каскади
Вихідний підсилювальний каскад
Кола зворотного зв'язку
Загальний коефіцієнт підсилення ОП в розімкнутому контурі (без зворотного
зв'язку) розраховується за формулою:
A = A1 * A2 * A3 * ... * An
Де:
A - загальний коефіцієнт підсилення ОП
A1, A2, A3, ..., An - коефіцієнти підсилення окремих каскадів
Типові значення коефіцієнтів підсилення каскадів ОП:
Диференціальний підсилювач: 100-1000
Проміжні підсилювальні каскади: 10-100 (кожен)
Вихідний підсилювач: 1-10
Загальний коефіцієнт підсилення ОП в розімкнутому контурі зазвичай
знаходиться в діапазоні від 100 000 до 1 000 000.
Проте, для забезпечення стабільної роботи ОП використовується негативний
зворотний зв'язок, який знижує загальний коефіцієнт підсилення. Коефіцієнт
підсилення замкнутого контуру ОП Aзам залежить від загального
коефіцієнта підсилення A та коефіцієнта передачі кола зворотного зв'язку β:
Aзам = A / (1 + Aβ).

4. Ширина спектра частот або смуга пропускання операційного підсилювача

(ОП) визначається за його амплітудно-частотною характеристикою (АЧХ).
АЧХ показує залежність коефіцієнта підсилення ОП від частоти вхідного
сигналу.
Для визначення ширини спектра частот за АЧХ використовуються такі
характерні точки:
Частота одиничного підсилення (f0 або fu) - частота, на якій коефіцієнт
підсилення ОП стає рівним 1 (0 дБ).
Гранична частота (fг або fп) - верхня частота, на якій коефіцієнт підсилення
зменшується на певну величину відносно коефіцієнта підсилення на низьких
частотах. Зазвичай використовується зменшення на -3 дБ (коефіцієнт 0,707)
або на -1 дБ.
Ширина спектра частот ОП визначається як:
Смуга пропускання по рівню -3 дБ: ΔF-3дБ = fв - fн Де fв і fн - верхня та
нижня гранична частота на рівні -3 дБ відповідно.
Смуга пропускання по рівню -1 дБ: ΔF-1дБ = fв - fн
Де fв і fн - верхня та нижня гранична частота на рівні -1 дБ відповідно.
Частота одиничного підсилення fu також часто використовується для
визначення ширини спектра.
Таким чином, аналізуючи форму АЧХ ОП і знаходячи граничні частоти та
частоту одиничного підсилення, можна визначити смугу пропускання або
діапазон частот, у якому ОП забезпечує необхідний коефіцієнт підсилення.

5. Динамічний діапазон підсилювача - це відношення максимального

нерозкривлюючого сигналу до мінімального помітного сигналу, які може
обробити підсилювач без спотворень.
Динамічний діапазон характеризується такими параметрами:
Максимальний нерозкривлюючий рівень вхідного сигналу (МНР). Це
максимальна амплітуда сигналу, при якій вихідний сигнал ще не
спотворюється через перевантаження або обмеження живлення підсилювача.
Рівень власних шумів підсилювача. Це мінімальний вхідний сигнал, який
можна відокремити від фонового шуму підсилювача.
Коефіцієнт гармонік (КГ). Показує рівень спотворень при МНР.