НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ “КИЇВСЬКИЙ

ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО"

ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ПРОТОКОЛ

Лабораторна робота №3-17

ВИМУШЕНІ КОЛИВАННЯ В ПОСЛІДОВНОМУ КОЛИВАЛЬНОМУ

КОНТУРІ

Мета роботи − експериментальне дослідження частотної залежності

напруги на конденсаторі і на опорі при вимушених коливаннях у
послідовному коливальному контурі. Визначення резонансної частоти,
смуги пропускання та добротності контура.

Виконав Моклюк Максим

Група ІС-22
Факультет інформатики та обчислювальної техніки (ФІОТ)

Теоретичні відомості

Вимушені коливання в послідовному контурі. Коливання, що

відбуваються внаслідок періодичного зовнішнього впливу на будь-яку
фізичну систему, називаються вимушеними. Особливий інтерес являють
вимушені коливання осциляторів, тобто, систем, у яких можливі вільні
коливання. Прикладом електромагнітного осцилятора є послідовний
коливальний контур, електричне коло, що складається з котушки
індуктивності L, конденсатора ємності С і резистора з опором R. Для
створення вимушених коливань у контур включають джерело (генератор)
змінної ЕРС E(t).
У даній роботі досліджується послідовний контур, схема
якого показана на (рис. 1). Під дією генератора в контурі виникають і
підтримуються вимушені електромагнітні коливання, тобто, періодичні
зміни напруги на елементах контура та струму в ньому.
 Найпростішим і найважливішим у теорії видом коливань є гармонічні
вимушені коливання, що створюються генератором з ЕРС

За законом Ома для ділянки кола квазістаціонарного електричного

струму (струму, величина якого в даний момент однакова у всіх елементах
кола) можна записати:

Амплітудні характеристики контура.

Резонанс. Характерною особливістю вимушених коливань є залежність
(причому не монотонна) їх амплітуди від частоти, що випливає з виразів і ,
які називаються амплітудними характеристиками контура. Справді, якщо
частоту поступово збільшувати, починаючи з нуля, то величина у у
знаменнику цих виразів спочатку зменшується, потім проходить через 0 і
далі необмежено зростає. Відповідно, амплітуда вимушених коливань
спочатку зростає, потім сягає максимуму, й далі асимптотично прямує до
нуля. Отже, в коливальному контурі можливий резонанс зростання
амплітуди вимушених коливань до максимальної величини при
наближенні частоти коливань до певного значення рез, яке називають
резонансною частотою.
Резонансну частоту напруги на конденсаторі u можна знайти, дослідивши
вираз на екстремум. Для цього треба продиференціювати по підкорінний
вираз і прирівняти похідну до нуля.
Результат виходить такий:

Отже, резонансна частота напруги на конденсаторі менша, ніж власна

частота контура, причому, тим менша, чим більше загасання. Аналогічно,
диференціюванням по виразу, знаходиться резонансна частота сили
струму і , яка виявляється рівною власній частоті контура:

В теорії використовується циклічна частота , а під час виконання

лаборатоної роботи використовується лінійна частота f. Відомо, що

Опис лабораторної установки

За допомогою цієї установки можна вивчити залежність напруги на
конденсаторі C (перемикач К1 у положенні 2) або на опорах R1 R3
(перемикач К1 у положенні 1) від частоти зовнішнього генератора.
Вимірювання напруги діючої здійснюється за допомогою цифрового
вольтметра V . Активний опір контура можна змінювати за допомогою
резисторів R1 R3 та перемикачів К2 К4.
 Порядок виконання роботи

1. Увімкнути звуковий генератор в мережу. Встановити на виході

генератора напругу 10 В.
2. Установити перемикач К1 в положення 2, К2 у положення 1, К3 у
положення 2 і К4 у положення 2. (При цьому в контур буде увімкнений
опір R1). Змінюючи частоту генератора f, знайти резонансну частоту fи,
при якій напруга на конденсаторі буде максимальною Uс0 = Uст. Значення
f та Uст занести до табл. 1.
3. Зменшуючи й збільшуючи частоту генератора в обидва боки від
резонансної частоти (узяти 8-10 значень), виміряти амплітуди напруги Uс0
Значення f і Uс0 занести до табл. 1.
R1 – 1,2 кОм
R2 – 6,8 кОм
R3 – 10 кОм
С=2200 пФ
U ген. (Ео) = 4,8 В.
RL =45 Ом

Таблиця 1

fu, 1300 1446 1540 1660 1746 1856 1942 2055 2146
R1 Гц
Uc0, 13,5 24,5 32,5 42,5 46,5 41,0 33,5 25,0 15,4
В
fu, 1338 1440 1548 1643 1752 1850 1948 2048 2150
R2 Гц
Uc0, 6,3 11,9 15,6 20,7 24,3 20,9 14,9 11,4 6,3
В

fu, 1357 1457 1545 1667 1757 1847 1954 2039 2147
R3 Гц
Uc0, 5,4 8,5 11,9 14,8 16,8 14,7 10,8 8,9 5,5
В
4. Перевести перемикач К1 у положення 1. (При цьому вольтметр V буде
показувати напругу на опорі контура). Змінюючи частоту генератора,
знайти резонансну частоту fі , при якій напруга на резисторі R1 буде
максимальною. Обчислити амплітуду напруги URт на резисторі R1 при
резонансній частоті fі. Значення R1, fі та URт занести до табл. 2.
5. Зменшуючи і збільшуючи частоту генератора в обидва боки від
резонансної частоти (взяти 8-10 значень частоти), обчислити амплітуди
напруги UR0 Значення fi та UR0 занести до табл. 2. Для кожного значення
UR0 знайти амплітуду струму І0 = UR0/R і занести результат у табл. 2.

Таблиця 2

fi, Гц 1400 1482 1590 1688 1792 1887 1990 2085 2191

R1 UR0, 0,08 0,35 0,80 1,20 1,30 1,05 0,58 0,37 0,15
В
I0 6,67 29,1 60 100 108 87,5 48,3 30,8 12,5
А*10^-5
67
fi, Гц 1400 1482 1590 1688 1792 1887 1990 2085 2191

R2 UR0, 1,00 1,60 2,40 3,60 4,20 3,68 2,75 2,10 1,38
В
I0 14,7 23,5 35,3 52,9 61,8 54,1 40,4 30,8 20,3
А*10^-5

fi, Гц 1400 1482 1590 1688 1792 1887 1990 2085 2191

R3 UR0, 1,90 2,50 3,60 3,95 4,45 4,18 3,50 2,87 2,34
В
I0 19 25 36 39,5 44,5 41,8 35 28,7 23.4
А*10^-5
Обчислення
 Висновок

У цій лабораторній роботі ми досліджували вимушені коливання в

послідовному коливальному контурі і визначали резонансну частоту, смугу
пропускання та добротність контура. В результаті експерименту ми
отримали графік залежності напруги на конденсаторі від частоти коливань,
який мав резонансний пік. З цього графіка ми змогли визначити
резонансну частоту, на якій напруга на конденсаторі була максимальною.
Також ми визначили смугу пропускання, яка визначалася як різниця між
частотами на половині висоти резонансного піку. Добротність контуру
була обчислена як співвідношення резонансної частоти до ширини смуги
пропускання. Отримані результати дозволяють краще зрозуміти
властивості послідовного коливального контуру та його поведінку при
вимушених коливаннях. Знання резонансної частоти, смуги пропускання
та добротності контура можуть бути корисними у багатьох областях, таких
як електроніка, радіо, телекомунікації та інші.

Контрольні запитання