До лабораторної роботи № 5

Визначення питомого опору провідника.

Мета роботи: вивчення методу вимірювання питомого опору провідника.
Теоретичні відомості.
Питомий опір провідника є константою, що характеризує його електричні властивості. Він
залежить від властивостей матеріалу , фізичного стану провідника і не залежить від його форми та
геометричних розмірів.
Питомий опір ρ може бути отриманий шляхом вимірювання опору R на провіднику довжиною
l і площею поперечного перерізу S

R= (1)
звідки

(2)
Таким чином, питомий опір – це фізична величина, що чисельно дорівнює опору провідника
довжиною l = 1м . Для провідника циліндричної форми

(3.)
Одиницею питомого опору в СІ є омметр: [ ρ ] = 1 Ом м.
За одиницю питомого опору в СІ взято опір кубу з ребром 1м, якщо струм проходить паралельно
ребру цього кубу. В електротехніці часто довжину провідника вимірюють у метрах, а площу
поперечного перерізу – у квадратних міліметрах. Тоді питомий опір визначають в ом-міліметрах у
2
Ом∙ м м
квадраті на метр: [ ρ ] = .
м
Найменший питомий опір мають чисті метали: срібло, мідь, золото, алюміній. Тому для
передавання електричної енергії від генераторів до споживачів використовують дроти з міді або з
алюмінію. Питомий опір провідників значною мірою залежить від домішок, а також від способу їх
виготовлення. Сплави з великим питомим опором використовують для виготовлення нагрівачів
(ніхром), еталонних резисторів (константан, нікелін), тощо.
Залежність питомого опору однорідної речовини від температури характеризують
температурним коефіцієнтом опору

= , (5.)
Температурний коефіцієнт опору чисельно дорівнює відносній зміні опору провідника при
зміні його температури на один кельвін.
Для різних речовин має різне значення і може мати різні знаки: для металевих провідників
> 0, а для електролітів < 0. Для більшості чистих металів існує певний інтервал температур
поблизу 0ºС, в якому α = 1/273 К -1. У кожному з таких інтервалів питомий опір збільшується з
підвищенням температури за лінійним законом
ρ = ρо (1 + α tо) (5.)
або
ρ = ρо α Т (6.)
де: ρо - питомий опір при 0ºС;
t о - температура за шкалою Цельсія;
Т – абсолютна температура.
Залежність опору металів від температури покладено в основу роботи приладів для
вимірювання температури (термометри опору) та її регулювання (термостати), тощо.
Величина σ, обернена до питомого опору провідника називається питомою провідністю або питомою
електропровідністю
σ = 1/ρ (7.)
Питому електропровідність провідника в СІ вимірюють у сименсах на метр:
[σ ] = 1 Cм/м.
 Залежність електропровідності від температури провідника характеризується температурним
коефіцієнтом провідності

α= (8.)
який дорівнює температурному коефіцієнту опору, взятому з протилежним знаком. Для чистих
металів провідність лінійно зменшується з підвищенням температури
σ = σо (1 – α tо ) (9.)
де: σо - електропровідність при 0˚С.
Методика вимірювань та лабораторна установка
Опір R в даній роботі вимірюється методом амперметра-вольтметра за схемами, що
приведені на Рис. 1.

mA mA
A
V V

а) б)
Рис. 1. Схема вимірювання опору методом амперметра-вольтметра.

Значення опору знаходиться за законом Ома для ділянки кола

R= U/I (10.)
де: U – напруга на даному опорі;
I - струм, що протікає через опір.
Значення R , що знайдене за цією формулою, містить у собі систематичну методичну похибку,
яка виникає внаслідок впливу амперметра (схема рис. 1а), або вольтметра (схема рис. 1б), на
відповідну величину, що вимірюється.
Так при вимірюванні за схемою Рис. 1а. показання вольтметра включають падіння напруги на
опорі і амперметрі
U = UR + UA (11.)
де: U – повна напруга;
UR -падіння напруги на опорі R;
UA -падіння напруги на опорі амперметра RА .
При вимірюванні за схемою рис. 1б амперметр показує значення струму, що протікає в колі, яке
дорівнює
I = I R + IV (12.)
де: I – струм у колі
IR - струм, що протікає через опір R ;
IV – струм, що протікає через вольтметр.

2
1

4
1
1
1 5
0
6

9
8 7

Рис. 2. Установка для вимірювання опору провідника методом амперметра-вольтметра: 1- провідник;

2 – стояк; 3- рухомий контакт; 4- блок керування; 5 – ручка “Регулятор тока”; 6- кнопка “Сеть”; 7 –
 кнопка перемикання схеми вимірювання опору; 8- кнопка “Мост”; 9- клеми Rx; 10- вольтметр; 11-
амперметр.
якщо методичні похибки виключити, то отримаємо наступні формули для розрахунку опорів;
а) при роботі за схемою рис 1а.

R= (13.)
б) при роботі за схемою рис. 1б.

R= (14.)

Експериментальна установка рис. 2. складається із провідника 1 у вигляді дроту, вертикального

стояка 2 з лінійкою для вимірювання довжини провідника, рухомого контакту 3, блоку керування 4,
ручки 5 “Регулятор тока”, кнопки 6 “Сеть”, кнопки 7 перемикання схеми вимірювання опору, кнопки
8 “Мост”, клем 9 Rx , вольтметра 10 і міліамперметра 11.
Завдання для підготовки до роботи
1. Вивчити теоретичні відомості про питомий опір провідника.
2. Вивести формули для визначення відносної похибки вимірювання опору за схемою рис. 1а. та 8.1б.
3. Вивести формулу для визначення відносної похибки вимірювання питомого опору.
Порядок виконання роботи
1. Визначити опір провідника:
1.1.Встановити довжину l1 провідника (задається викладачем) за допомогою рухомого контакту;
1.2. Ввімкнути установку в мережу. Кнопка “Мост” повинна бути натиснута. Для роботи за схемою
рис. 1а. кнопка перемикання схем повинна знаходитись у натиснутому, а за схемою рис. 1б. – у
ненатиснутому положенні.
1.3. Встановити максимальне показання міліамперметра і виміряти відповідне йому значення
напруги. Значення струму і напруги, що виміряні, занести до табл.1.
Таблиця 1.
Довжина
провідника U, I, R, ΔU/U, ΔI/I, ΔR/R,
ΔR,Ом
дроту B A Oм % % %
l1 =
1
2
3
l2 =
1
2
3
lо =
1
2
3

1.4. Провести вимірювання напруги при інших значеннях струму. Дані вимірювань занести до табл.1.
1.5. Змінивши довжину l2 провідника, повторити вимірювання п.п. 1.3 і 1.4.
1.6. Визначити опір R0 дротів, що підводять. Для цього необхідно встановити довжину l0 = 0 і
повторити вимірювання п.п. 1.3 і 1.4. Данні вимірювання занести до табл. 1.
1.7. Для кожної пари вимірювань U та I , визначити опір R за формулами 8.13. і 8.14. Знайти середнє
арифметичне значення опору для кожної довжини l провідника.

1.8. Знайти відносну і абсолютну ΔR похибку вимірювань опору.

1.9. Результат вимірювань представити у вигляді:
 R=
1.10. Знайти опір провідника шляхом виключення опору дротів, що підводять
Rx = -
2. Визначити питомий опір провідника
2.1.Виміряти діаметр провідника мікрометром п’ять разів. Дані занести до протоколу табл.2.

№ Dі, ΔDі, 2 ΔDвип, ΔDін, ΔD,

, Δ Di
п.п. м м м м м м

1.
2.
3.
4.
5.
2.2. Знайти середнє арифметичне значення .
2.3. Знайти абсолютну похибку вимірювання діаметра Δ .
2.4. Визначити питомий опір провідника (при різних значеннях lі за формулою

ρі = (15)
2.5. Знайти середнє арифметичне значення .

2.6. Знайти відносну і абсолютну похибки вимірювання питомого опору.

2.7. Кінцевий результат записати у виді:

Питання для самоперевірки

1. Від яких факторів залежить і не залежить питомий опір провідника?
2. Яким шляхом можна отримати питомий опір провідника?
3. Записати формулу для визначення питомого опору провідника.
4. В яких одиницях вимірюється питомий опір провідника ?
5. Пояснити, чому для передавання електроенергії використовують провідники з низьким питомим
опором, а для виготовлення нагрівачів – з високим?
6. Чому дорівнює температурний коефіцієнт опору ?
7. Записати формулу температурної залежності питомого опору.
8. Що таке питома електропровідність?
9. Записати формулу температурної залежності питомої провідності.
10. Які причини систематичних методичних похибок вимірювання опору провідника? Як їх виключити?
11. Вивести формулу для визначення відносної похибки вимірювання опору за схемою рис. 1а.
12. Вивести формулу для визначення відносної похибки вимірювання опору за схемою рис. 1б.
13. Вивести формулу для визначення відносної похибки вимірювання питомого опору.
14. Як визначити опір дротів, що підводять і врахувати його при визначенні опору провідника?