Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Радіотехнічний факультет
Кафедра теоретичних основ радіотехніки
Протокол виконання
комп’ютерного практикуму №1
на тему
CПЕКТРАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КЕРУВАЛЬНИХ СИГНАЛІВ І
РАДІОСИГНАЛІВ З АМПЛІТУДНОЮ МОДУЛЯЦІЄЮ
(MultiSim 14.0)

з дисципліни «Основи теорії телекомунікацій та радіотехніки»

Мета — експериментальне дослідження амплітудно-частотного спектру

періодичної послідовності прямокутних відеоімпульсів, перевірка кількісних
співвідношень між основними параметрами цієї послідовності та її спектра.
Визначення якісних зв’язків між формою відеоімпульсів і характером
обвідної амплітудно-частотного спектру. Дослідження амплітудно-частотних
спектрів радіосигналів з амплітудною модуляцією.

Виконав студент групи РЕ-11

Сокотун Олег

Оцінки (у відсотках активності)

1 Контрольна робота ____ %
2 Домашнє завдання ____ %
3 Виконання ____ %
4 Захист ____ %
Усього «1» + «2» + «3» + «4»)/4 _
_
_
_

Викладач(і) _________________________
Київ – 2021
 РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРАКТИКУМУ

1. Дослідження змін АЧС періодичної послідовності прямокутних

імпульсів при зміні параметрів імпульсів.

1,а) Запустити програмне середовище MultiSim 12.0. У бібліотеці, у

папці ОТТРТ_KP_LIB, знайти і відкрити файл kp_11_1.ms12.

В схемі присутні чотири перемикачі К1 – К4, контактний рівень в яких

позначено чорною точкою. Поряд з перемикачами на схемі в квадратних
дужках наведені назви кнопок клавіатури, якими здійснюється перемикання
(зліва – направо, як в К1, К3, К4, або снизу – доверху, як в К3).
1,б) Отримати АЧС періодичної послідовності прямокутних імпульсів з

F=20кГц, =10мкс ,U=1В.

Сформувати періодичну послідовність заданих прямокутних імпульсів. Для

цього, відкрити функціональний генератор XFG1, подвійно клацнувши на
ньому лівою кнопкою миши. Натиснути зображення сигналу прямокутної
форми. Встановити Частота =20 кГц, Длительность = 20%, Амплитуда =
0.5 В, Смещение = 0.5 В.

Встановити перемикачі К1 та К4 в наведені положення:

Відкрити осцилограф XSC1, подвійно клацнувши на ньому лівою
кнопкою миши. Встановити шкалу розгортки 10 мкс/поділку, шкалу каналу
А 500 мВ/поділку.

Активувати схему, для цього підвести курсор миші до правого

верхнього перемикача на екрані (над робочим полем) і натиснути лівою
кнопкою миші «1» на ньому.
Спостерігати осцилограму сформованої послідовності прямокутних
імпульсів.
Для отримання АЧС сформованого сигналу потрібно вибрати в меню
  графічну функцію .
Відкриється вікно Анализ Фурье, в якому:
1) у вкладці Анализируемые параметры встановити Частота дискретизации
20000 Гц) та Количество гармонік 30, результати надати у вигляді графіка і
таблиці;

2) у вкладці Переменные у переліку Переменные для анализа повинна бути

лише напруга v(5).

Натиснути кнопку Моделировать.

Відкриється вбудований графічний редактор Просмотр графиков, який
буде містити АСЧ сигналу та таблицю. Для зручності можна відразу

натиснути кнопку для переходу від чорно-білого зображення до біло-

чорного.
 В таблиці у рядку 2 міститься значення постіної складової (DC
component), а, починаючи з рядка 8, номера гармонік (Harmonic), їх частота
(Frequency), амплитуда (Magnitude), початкова фаза (Phase), відношення
амплітуд старших гармонік до першої (Norm.Mag) тощо.

Дані цієї таблиці потрібно внести до Табл. 1.1, що вже повинна містити
результати розрахунків ДЗ.
Таблиця 1.1. Результати розрахунку та експерименту
n 1 2 3 4 5 6 7 8
N=An/A1
розрахунок 1 0.809 0.539 0.25 0 0.167 0.231 0.202
M=An/A1
Експеримент 1 0.81 0.542 0.254 0.004 0.164 0.231 0.204
=(N/M1), % 0 0.001 0.005 0.01 0 0.018 0 0.009
n 9 10 11 12 13 14 15 16
N=An/A1
розрахунок 0.111 0 0.091 0.135 0.124 0.071 0 0.062
M=An/A1
експеримент 0.114 0.004 0.087 0.133 0.126 0.074 0.004 0.059
=(N/M1), % 0.02 0 0.04 0.01 0.01 0.04 0 0.05

Після цього клацнути мишкою на полі таблиці (активувати її), а потім

видалити таблицю, натиснути кнопку (Удалить график) у верхньому
рядку гарфічного редактора. У вікні зостанеться тільки АЧС періодичної
послідовності прямокутних імпульсів.
Скопіювати АЧС у буфер, натиснувши кнопку (Копировать график)
у верхньому рядку гарфічного редактора. Зберегти отриманий (та
відредагований за необхідністю) АЧС у протоколі.
 АЧС сигналу
1,в) Визначити частоти перших трьох нулів обвідної. Це можна
зробити за допомогою вертикальних курсорів графічного редактора, які
активуються натисканням кнопки (Курсоры)
f10= 99.5098 кГц, f20= 200.1634 кГц, f30= 299.6732 кГц.
1,г) Визначити частотну відстань між сусідніми гармоніками спектра.
f=19.4 кГц.
1,д) Зменшити в 2 рази частоту F повторення імпульсів і оцінити
викликані цім зміни в спостережуваному АЧС (абсолютні амплітуди
гармонік, різниця частот між ними, положення нулів обвідної).

Для цього встановити параметри функціонального генератора:

Частота=10кГц, Длительность=10%,
При дослідженні АЧС в вікні меню графічної функції Анализ Фурье
встановити Частота дискретизации 10000Гц) та Количество гармонік 60,
результати надати у вигляді графіка.
Спостерігати результати вимірювань і порівняти їх з теоретично
очікуваними. Зберегти в протоколі АЧС для цього випадку.
 АЧС сигналу

1,е) Відновивши попередню частоту повторення F = 20 кГц, зменшити

у 2 рази (до  = 5 мкс) тривалість одного імпульсу.

Для цього встановити параметри функціонального генератора:

Частота=20кГц, Длительность=10%,

При дослідженні АЧС в вікні меню графічної функції Анализ Фурье

встановити Частота дискретизации 20000 Гц) та Количество гармонік 30,
результати надати у вигляді графіка.
Провести і записати такі ж оцінки змін спектру (порівняно з п.1,б–д),
що виконувалися у п.1,е. Порівняти отримані результати з теоретично
очікуваними. Зберегти в протоколі АЧС для цього випадку.
 АЧС сигналу

2. Дослідження змін АЧС періодичної послідовності прямокутних

імпульсів (F=20кГц, =5мкс ,U=1В) та пов’язаної зміни форми імпульсів
під час проходження їх через простіші ФНЧ і ФВЧ.

Встановити перемикачі К1 та К4 в наведені положення:

2,а) Дослідити зміну форми вихідних імпульсів та їх АЧС при

проходженні послідовності прямокутних імпульсів через найпростіший ФНЧ
з параметрами: Rнч = 1 кОм, Cнч = 0.3; 3; 10 нФ.
Сформувати періодичну послідовність прямокутних імпульсів з
F=20кГц, =5мкс. Цим даним відповідають останні показники
функціонального генератора.
В залежності від значення ємності перемикач К2 буде мати вигляд

.для Cнч=0.3нФ; .для Cнч=3нФ; .для Cнч = 10 нФ.

Послідовно збільшуючи постійну часу фільтра (збільшуючи значення
ємності Снч) за допомогою перемикача К2, встановити по черзі значення
Снч=0.3нФ, 3нФ та 10нФ. Отримати за допомогою осцилографа вихідні
імпульси, а за допомогою графічної функції Фурье – АЧС вихідного сигналу.
У вікні Анализ Фурье встановити:
1) у вкладці Анализируемые параметры: Частота дискретизации 20000 Гц)
та Количество гармонік 30, результати надати у вигляді графіка;

2) у вкладці Переменные у переліку Переменные для анализа повинна бути

лише напруга v(10).

Зберегти в протоколі зміну форми вихідних імпульсів Uвих(t) і

відповідних їм АЧС. Зробити висновки про вплив відносного рівня верхніх
частот спектра імпульсів на крутість і тривалість їх фронтів.
Cнч = 0.3 нФ

Сигнал АЧС

Cнч = 3 нФ
 Сигнал АЧС
Cнч = 10 нФ

Сигнал АЧС

2,б) Дослідити зміну форми вихідних імпульсів та їх АЧС при

проходженні послідовності прямокутних імпульсів через простіший ФВЧ
(рис.1.2) з параметрами: Rнч = 1 кОм, Cнч = 10; 3; 0.3 нФ.

Встановити перемикачі К1 та К4 в наведені положення:

В залежності від значення ємності перемикач К3 буде мати вигляд

.для Cнч=10нФ; .для Cнч=3нФ; .для Cнч=0.3нФ.

Послідовно зменшуючи постійну часу фільтра (зменшуючи значення
ємності Свч), за доромогою перемикача К3, встановити по черзі значення
Свч=10нФ, 3нФ та 0.3нФ. Отримати за допомогою осцилографа вихідні
імпульси, а за допомогою графічної функції Фурье – АЧС вихідного сигналу.
Зберегти в протоколі еволюцію форми вихідних імпульсів Uвих(t) і
відповідних їм АЧС. Зробити висновки про вплив відносного рівня нижніх
частот спектра імпульсів на ступінь «сколювання» їх вершин.

Cвч = 10 нФ

Сигнал АЧС

Cвч = 3 нФ

Сигнал АЧС

Cвч = 0.3 нФ
 Сигнал АЧС

3. Дослідження спектрів радіосигналів з тональною АМ

3,а) В бібліотеці, у папці ОТТРТ_KP_LIB, знайти і відкрити файл

файл kp_11_2.ms12

3,б) Провести вимірювання для значень глибини модуляції: m=0;0.5;1

для сигналу з тональною АМ з f0=300кГц, F= 20кГц.
 Встановити носійну частоту f0 = 300 кГц та амплітуду носійного
коливання 1 В. Для цього в джерелі синусоїдальних коливань U1 задати
наступні значення: Напряжение (RMS) – діюче значення – 0.707 В,
Напряжение смещения – 0В та Частота (F) 300 kHz.

Для цього встановити наступні параметри функціонального генератора

XFG1: сигнал синусоїдальної форми, Частота=20кГц, Смещение=1В.
Параметр Амплитуда дорівнює потрібному значенню глибини
модуляції m:
1 fVp для m = 0,
0.5 Vp для m = 0.5,
1 Vp для m = 1.
Активувати схему. Спостерігати на осцилографі XSC1 осцилограми
отриманих радіосигналів (одночасно на екрані осцілографа зображається
обвідна радіосигналу), а графічному редакторі Фурье – його АЧС.
У вікні Анализ Фурье встановити:
1) у вкладці Анализируемые параметры: Частота дискретизации 10000 Гц)
та Количество гармонік 40, результати надати у вигляді графіка.
2) у вкладці Переменные у переліку Переменные для анализа повинна бути
лише напруга v(7).
Зберегти в протоколі осцилограми сигналів і їх АЧС.
Порівняти отримані результати з теоретично очікуваними.
m=0
 Осцилограма АЧС

m=0.5

Осцилограма АЧС

m=1
 Осцилограма АЧС

3,в) Оцінити відстань по осі частот між бічними і носійною частотами

спостережуваних спектрів, використовуючи вертикальні курсори.
f=20.3046 кГц.
Порівняти отримані результати з теорією.

3,г) Змінюючи носійну частоту (f0 = 240 кГц; 320 кГц) при m = const і
F = const, спостерігати за змінами АЧС. При цьому параметр Частота
джерела синосоїдальиих коливань U1 повинен дорівнювати 240 кГц або 320
кГц, відповідно.
Зробити висновок про вплив величини носійної частоти на спектр (на
абсолютну і відносну ширину спектра).
Порівняти отримані результати з теоретично очікуваним впливом.
 АЧС, f0 = 240 кГц АЧС, f0 = 320 кГц
3,д) Повернути значення носійної частоти f0 = 300 кГц. Для двох
значень частоти модуляції F = 10 кГц; 30 кГц при m = 1, спостерігати за
змінами АЧС.
Встановлюючи нове значення частоти модуляції, зміни потрібно
робити в функціональному генераторі.
Зробити висновок про вплив частоти модуляції на АЧС сигналу.
Порівняти отримані результати з теорією.

АЧС, F = 10 кГц АЧС F = 30 кГц

3,е) Встановити m > 1 (наприклад, m = 2 ) при f0 = 300 кГц, F = 20 кГц і

скопіювати в протокол отримані осцилограму сигналу і його АЧС.
Для m = 2 в функціональному генераторі треба встановити значення
Амплитуда 2 Vp.
Сформулювати і пояснити принципову різницю отриманого спектра і
спектрів з п.3,б.
 Осцилограма АЧС

ВИСНОВКИ
Лабораторна робота допомогла розібратись з АЧС періодичних
послідовностей прямокутних імпульсів,навчила перевіряти кількісні
співвідношення між параметрами цих самих послідовностей та АЧС, також,
дослідження спектрів радіосигналів з тональною АМ можуть допомогти в
визначенні частоти несучої хвилі, яка використовується для передачі
сигналу. Це можна зробити за допомогою аналізу спектра сигналу та
визначення пікової частоти.