1 РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

Метою роботи є розробка шифратора телефоного сигналу з

використанням диференціальної імпульсно-кодової модуляції, дослідження
впливу реальних каналів радіозв'язку на достовірність інформації, що
передається, розробка алгоритмів і апаратної реалізації пристроїв обробки
сигналів для підвищення завадостійкості і достовірності. Основні параметри
пристрою:
- Кількість каналів звя'зку 1
- Режим передачі дуплексний
- Смуга частот каналу зв'язку 300-3400 Гц
- Режим роботи цілодобовий
- Відношення сигнал-шум 40 дБ
- Дальнсть дії каналу звязку, не менше 1000 м
- Живлення від мережі АТС
- Струм споживання, не більше 20 мА

Отже, ефективна ширина спектру мови ∆F становитиме :

∆F=∆Fв-∆Fн,

де ∆Fв – частота верхнього рівня, ∆Fн – частота нижнього рівня, тобто:

∆F =3,4-0,3 кГц = 3,1 кГц.

За середню потужність Рc телефонного сигналу прийнято значення, що

дорівнює 88 мкВт
Потужність шуму Рш - 178 000 пВт.
Звідси знайдемо кількість інформації в мовному каналі можна знайти
за слідкуючою формулою:

І=nlog2(1+ Рc/ Рш) =8000 (біт/с)

Пристрій призначений для шифрування мовної інформації зокрема

захисту та конфіденційності телефонних переговорів та може підключатися
безпосередньо до телефону або на проміжку між телефонним апаратом і
АТС. Прилад орієнтований на визначення відстані до закладних пристроїв.
Ця відстань буде дорівнювати відстані між проектованим приладом і
заклакладним пристроєм.
У додатку А наведено технічне завдання.

Додаток А
(обов’язковий)
 Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний технічний університет
Факультет інформаційних електронних систем

Затверджено на засіданні кафедри ІКСТ

Протокол № 2 від 20.09.2020 р.

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
на дослідження пристрою захисту інформації

1 Галузь застосування – кодування мовних сигналів.

2 Основа розробки - робочий навчальний план з дисципліни "Захист

інформації в телекомунікаційних та радіотехнічних системах" для студентів
спеціальності 172 «Телекомунікації та радіотехніка».

3 Мета та експлуатаційне призначення:

а ) мета - здобути практичні навички з аналізу та синтезу пристрою захисту
інформації;
б ) призначення розробки - навчальна курсова робота з дисципліни "Захист
інформації в телекомунікаційних та радіотехнічних системах ".

4 Джерела розробки - індивідуальне завдання на курсову роботу з

дисципліни, навчальні посібники і підручники , періодичні видання.

5 Технічні вимоги.
5.1 Технічні характеристики шифратора
- Кількість каналів звя'зку 1
- Режим передачі дуплексний
- Смуга частот каналу зв'язку
- Режим роботи цілодобовий
- Відношення сигнал-шум
- Тип модуляції

6 Графічна та текстова документація розробленої системи повинна

відповідати всім діючим стандартам України.

№ Назва та зміст етапу Терміни

етап виконання
у
 Початок розробки, отримання індивідуального завдання
1 Розробка технічного завдання
2 Технічне обгрунтування розробки
3 Синтез структури пристрою захисту
4 Аналіз основних характеристик пристрою
5 Комп’ютерне моделювання
6 Оформлення пояснювальної записки
Захист курсової роботи

Виконав:
3.2 Кодування форми сигналу
Опис ДІКМ і характеристики

Rдікм =

3.3 Розрахунок частоти дискретизації та кількості розрядів сигналу

Спочатку необхідно провести перевірку вхідного сигналу на

вузькосмуговість. Вона визначається таким співвідношенням:

де – верхня частота спектра вхідного сигналу ( );

– нижня частота спектра вхідного сигналу ( ).

Частота дискретизації для такого сигналу обирається відповідно до

теореми Котельникова

де – коефіцієнт, що розраховується за виразом

де – ціла частина від виразу ;

– ширина смуги частот вхідного сигналу ( ).

Для ДІКМ
Для знаходження числа рівнів квантування при ДІКМ
 де – відношення сигнал/шум квантування для ДІКМ (фактично,
це динамічний діапазон сигналу ВГ АСП );
– число рівнів квантування при ДІКМ;
– пік-фактор сигналу ВГ АСП;

– кореляційна функція сигналу ВГ АСП.

Виразимо з формули (3.4) , отримаємо:

Тоді, для розрахунку числа двійкових розрядів скористаємось виразом:

4.1 Аналіз принципової схеми пристрою

Рисунок 4.1 – Структурна схема

Опис та принцип дії.

4.2 Розробка та вибір елементної бази кодера ДІКМ

На основі структури провести розрахунок кожного блоку. (схема кожного
блоку та розрахунки елементів із підбором компонентної бази.)

Наприклад, ФНЧ побудований на основі ОП.

Порядок фільтру розраховується за наступним виразом:

4
Aкв.0  10  lg
nФНЧ  100,1a  1
10  lg k ,

де a – нерівномірність АЧХ в смузі пропускання, a  1 дБ;

k – нормована частота необхідного затухання відносно частоти смуги
пропускання на рівні -3 дБ, k  40 ;
Aкв.0 – мінімальна величина захищеності сигналу.

Aкв.0  6  n  10lg(m  1)  (16..17)  2 ,

де m – число переприймань, m  0 .

ФНЧ з характеристикою Чебишева.

ФНЧ другого порядку

Опори резисторів R1 та R2 визначають вхідний опір операційного

підсилювача і повинні бути однаковими. Оскільки вони з’єднані послідовно,
то вхідний опір буде визначатись сумою їх номіналів. Приймаємо їх значення
згідно вимог ТЗ по 75 Ом. В якості цих резисторів обираються резистори
серії С2-23-0,25-75 Ом±1%. Вони мають непогані температурні
характеристики та стабільність всіх характеристик в процесі тривалого
використання та малі габарити.
При розрахунках ємностей конденсаторів враховується такий параметр,
як відношення частоти з рівнем -3дБ до частоти зрізу. Для забезпечення
нерівномірності АЧХ в смузі пропускання не більше 0,5 дБ, відношення
частоти з рівнем -3дБ до частоти зрізання повинно становити 1,39. Ємності
конденсаторів С1 та С2 можна визначити за формулою:

1
C1  C2 
f в.гр
2    Rвх 
k зр
, (4.3)

де Rвх – вхідний опір кодера;

f в.гр – верхня частота вхідного сигналу;
k зр – відношення частоти з рівнем -3дБ до частоти зрізання.

Далі визначаються опори резисторів R3 та R4. Головним параметром

для цих розрахунків є коефіцієнт згасання, який в даному випадку дорівнює
1,578 [20].
Загальний опір цих резисторів повинен бути більшим опору
навантаження фільтра. Для забезпечення рівного струму по двом входам
задамо R3=R2. Резистор R3 буде аналогічним до R1 та R2 і обираємо його
С2-23-0,25-75 Ом±1% [22]. Тоді опір резистора R4 буде визначатись за
виразом:

R4  R3  2    ,

де  – коефіцієнт згасання.
Далі необхідно визначити коефіцієнт підсилення в смузі пропускання
та добротність фільтру. Коефіцієнт підсилення визначається за виразом:

R3
K ФНЧ  1
R4 .

Добротність фільтра розраховується за наступним виразом:

1
QФНЧ 
.

Фолкенбеppи Л. Пpименение опеpaционных усилителей и линейных

ИС: Пеp. с aнгл. Посiб.– М.: Миp, 1985. – 572 с.
 5 КОМП′ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

В даному розділі необхідно виконати моделювання кодера або окремих

його складових. Вибір пакету програм на власний розсуд