ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

Розрахунок електромагнітної доступності до джерела

радіовипромінювань
Мета: дослідити радіус зони електромагнітної доступності до джерел
радіовипромінювання та вплив відношення сигнал-шум на величину зони
Хід роботи:
1. Ознайомтесь із завданням на лабораторну роботу.
2. Оберіть варіант виконання та інструмент для розрахунку.
Таблиця 1

Завдання 3. Розрахуйте радіус зони електромагнітної доступності до джерел

радіовипромінювання для Вашого варіанту завдання.
R = √(0,3 * 2 * 6 / (210 * 10 * 10^(-6) * 5)) = 1,26 км
Завдання 4. Дослідіть на скільки зміниться радіус зони від необхідного
перевищення сигналу над завадою на вході приймача Zmp. При цьому змініть
Zmp на ±20% від розрахованого значення. Побудуйте графік залежності
радіуса від Zmp.
Zmp = 5 - 0,9 = 4,1 дБ
R = 1,38 км
Zmp = 5 + 6,2 = 11,2 дБ
R = 1,29 км
Як видно з графіка, радіус зони ЕМД обернено пропорційний необхідному
перевищенню сигналу над завадою на вході приймача. Збільшення Zmp на 20%
призводить до зменшення радіуса зони на 8%
Контрольні питання:
1. Вкажіть основні характеристики застосування передавальних та прий-
мальних антен.
Передавальні антени призначені для випромінювання радіосигналів в повітря
або передачі інформації в інші пристрої, які приймають сигнали. Приймальні
антени спеціалізуються на прийманні радіосигналів з повітря або інших джерел.
2. Які найважливіші фактори впливають на поширення радіохвиль?
Частота хвиль, лінія видимості, рельєф місцевості, погодні умови, атмосферні
умови, поляризація, місце розташування антен, інтерференція та шум.
3. Поясніть методику визначення кількісної оцінки впливу різних властивос-
тей антени на рівень сигналу і якість електромагнітної доступності.
Кількісна оцінка впливу різних властивостей антени на рівень сигналу і якість
електромагнітної доступності може бути проведена за допомогою математичних
моделей, симуляцій, вимірювань та експериментів. Спочатку визначаються
основні характеристики антени, такі як діаграма напрямленості, полоса
пропускання,
коефіцієнт підсилення і поларизація. Потім застосовуються програми для
моделювання електромагнітного поля для створення віртуальних моделей антени
і симуляції поширення сигналів в різних умовах. Результати симуляцій
дозволяють оцінити, як антена взаємодіє з радіосигналами, враховуючи різні
параметри, такі як місце розташування, перешкоди та інші фактори, і визначити
вплив цих властивостей на якість зв'язку.
4. Які випадкові завади внутрішнього та зовнішнього походження можуть
обмежувати якість електромагнітної доступності?
До внутрішніх завад можна віднести шуми та перешкоди, перепади напруги,
температурні зміни та електростатичні розряди. До зовнішніх завад можна
віднести
ЕМІ, радіочастотну інтерференцію, блискавку(електромагнітні імпульси) та радіо-
частотну радіацію.
5. Визначте основні харакетеристики завад, що враховуються при визначенні
сукупного впливу на ЕМД.
Амплітуда завади, частота завади, часовий характер завади, поляризація,
спектральний склад, тривалість переривань, розміщення та орієнтація джерела
завад, середовище передачі сигналу, розміщення антен та антенна діаграма
напрямленості, відстань до джерела завади.
6. Як проводиться енергетичний розрахунок електромагнітної доступно-
сті?
Енергетичний розрахунок електромагнітної доступності (ЕМД) включає
визначення параметрів електромагнітної завади, врахування характеристик
антени, визначення шляху поширення завади, розрахунок енергетичних
параметрів завади, порівняння з припустимими порогами чутливості пристроїв та
розробку заходів для забезпечення ЕМД, включаючи захисні екрани, фільтри,
ізоляцію і зміни в проектуванні системи, якщо необхідно.
7. Опишіть алгоритм розрахунку розповсюдження радіохвиль передавання
інформації у приміських зонах і в сільській місцевості.
Розрахунок розповсюдження радіохвиль для передавання інформації у
приміських зонах і в сільській місцевості базується на складному алгоритмі, який
враховує різноманітні фактори. Початково визначаються параметри системи, такі
як частота, потужність передавача, антенна діаграма напрямленості та
характерис-
тики антени приймача. Далі враховуються місцеві фізичні умови, такі як рельєф
місцевості, типи ґрунтів, наявність будівель та розташування приймальних та пе-
редавальних антен. Симуляційні моделі, які враховують розсіювання та відбиття
радіохвиль від перешкод, використовуються для прогнозування дальності
покриття та якості сигналу в різних точках. Для оптимізації системи передавання
можуть використовуватися різні методи, такі як вибір оптимальної антени,
розташування башт та ретрансляторів. Крім того, з урахуванням впливу
атмосферних умов та метеорологічних факторів, таких як вологість та дощ,
проводяться додаткові розрахунки для забезпечення надійного та ефективного
радіозв'язку в різних топографічних умовах.
8. Охарактеризуйте аналітичні моделі розрахунку розповсюдження радіохвиль у
міських умовах та при поширенні всередині будинків.
Моделі для міських умов базуються на математичних рівняннях, що враховують
фізичні властивості радіохвиль, такі як розсіювання, відбиття та поширення
хвиль. Одні з найвідоміших моделей цього типу включають модель Окума-Хата
та модель COSY231Hata
Моделі для поширення всередині будівель вивчають, як радіохвилі поширюються
всередині будівель, враховуючи внутрішню архітектуру, матеріали стін, підлог та
перешкоди, такі як меблі та прилади. Модель COST231 Walfisch-lkegami є однією
з найпоширеніших.
9. Поясніть залежність рівня ослаблення поширення радіохвиль від класу
будинків, через які вони проходять.
Рівень ослаблення поширення радіохвиль в міських умовах великою мірою
залежить від класу будинків, які перетинають шлях поширення сигналу. Клас
будівель визначає фізичні властивості будівель, такі як висота, тип матеріалу стін,
вікна, дахи і т. д. Високі багатоповерхові будинки з густою забудовою, такі як
житлові будинки або офісні комплекси, можуть значно зменшити рівень сигналу
через відбиття, розсіювання та поглинання радіохвиль, що може викликати велике
ослаблення. У порівнянні з цим, одноповерхові будинки, малоповерхові
структури або відкриті простори мають менший вплив на ослаблення сигналу.
Таким чином, клас будинків важливий фактор, який враховується при
проектуванні та плануванні мереж передачі даних і мобільного зв'язку в міських
областях.
10. Наведіть алгоритм оцінювання радіуса зони елетромагнітної доступності до
джерел радіовипромінювання.
-Визначення потужності джерела випромінювання (в Ваттах).
-Розрахунок антенної діаграми напрямленості джерела, враховуючи
характеристики антени (наприклад, висоту, тип та поларизацію).
-Врахування рівня втрат на вільному просторі, які зазвичай залежать від відстані
та частоти радіовипромінювання. Це може бути здійснено з використанням
моделей розповсюдження, таких як модель Окума-Хата або модель COST
231Hata.
-Визначення порогового рівня сигналу, який визнається приймачем як достатній
для стабільного зв'язку.
-Розрахунок радіуса зони, в межах якого сигнал від джерела досягає порогового
рівня.
-Врахування будь-яких додаткових факторів, таких як перешкоди, взаємодія
із сусідніми джерелами радіовипромінювання та інші впливи на поширення
сигналу.
Висновки: в ході виконання лабораторної роботи було досліджено радіус
зони елетромагнітної доступності до джерел радіовипромінювання та вплив
відношення сигнал-шум на величину зони. Для забезпечення заданої якості ЕМД
необхідно правильно підібрати необхідне перевищення сигналу над завадою на
вході приймача. Збільшення Zmp призводить до зменшення радіуса зони ЕМД,
що може негативно позначитися на якості зв'язку.