You are on page 1of 41

Лекція 2

СПЕЦІАЛЬНІ РОЗДІЛИ
РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

Викладач:
доцент Перегудов Сергій Миколайович
Зміст лекції

Основні типи мікрохвильових ліній передачі

● Основні положення теорії поширення електромагнітних хвиль в направляючих


структурах
● Огляд основних ліній передачі мікрохвильового діапазону. Їх властивості та
основні характеристики

2
Література

Основна
Електродинаміка та поширення радіохвиль. Ч. 2: Підручник для студентів ВНЗ
[Текст] / В.М.Шокало, В.І.Правда, В.А.Усин, В.С. Вунтесмері, Д.В.Грецьких . –
Харків: ХНУРЕ; Колсгіум, 2010. – 435 с. (с. 12-47).
Фуско В. СВЧ цепи. Анализ и автоматическое проектирование [Текст]/ В. Фуско :
пер. с англ. А. А. Вольман, А. Д. Муравцова под ред. В. И. Вольмана. – М.:
Радио и связь, 1990. – 288 с. (с. 8-37).
Додаткова
Laverghetta T. S. Microwaves and wireless simplified [Текст] / Thomas S.
Laverghetta.— 2nd ed. — Boston-London: Artech House, Inc., 2005. — 300 p.
Дмитренко В. П. Пристрої НВЧ. Основи теорії: Монографія [Текст] / Дмитренко В.
П., Бугрова Т. І., Логачова Л. М. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2009. – 280 с. (с. 16-42).

3
Особливості мікрохвильових радіоелектронних
пристроїв та систем

Індустрія НВЧ-технологій зараз переживає приблизно ту ж стадію розвитку, на


якій знаходилась мікроелектроніка на початку  середині 1970-х років, коли до
масового рівня були доведені процеси виробництва надвеликих інтегральних схем
(НВІС). Це обумовило роль електроніки як системоутворювачої галузі, що
визначає риси інших напрямків промисловості.
Аналогічне твердження справедливе сьогодні для мікрохвильової техніки.
Важливість НВЧ апаратури для зв'язку, радіолокації, медицини, транспорту та ін.
усвідомлювалось фахівцями ще з середини минулого століття. Проте
масогабаритні, енергетичні, цінові характеристики пристроїв, які можна було
створювати на основі існуючих на той час технологій та елементної бази, не
відповідали як вимогам масового ринку, так і техніко-тактичним характеристикам
виробів спеціального призначення. Ситуація кардинально змінилась з бурхливим
розвитком мікроелектронних технологій  і у напрямку кремнієвих КМОН-процесів,
і в області промислового освоєння нових матеріалів. Одночасно розвились нові
технології монтажу та гібридизації. На підході тривимірні гетерогенні інтегральні
схеми на одному кристалі.

4
Особливості мікрохвильових радіоелектронних
пристроїв та систем

Розробка сучасної апаратури


вимагає від радіоінженера уміння
вирішувати комплексні проблеми
використання різноманітних
мікрохвильових пристроїв. Останніми
роками найбільш бурхливо
розвиваються системи радіозв’язку,
що обумовило зближення багатьох
областей досліджень, що раніше
розвивались самостійно. Поширення
електромагнітних хвиль, цифрова
техніка, потужні мікрохвильові
генератори, пристрої антен,
твердотільні надвисокочастотні
прилади — усі ці розділи техніки
можна об’єднати загальною назвою:
одержання та перетворення
електромагнітної енергії.
Шкала частот, що застосовуються на практиці 5
Вступ. Особливості мікрохвильових
радіоелектронних пристроїв та систем

PCS — Personal Conferencing Specification (специфікація відеоконференцій)


TVRO — television-receive-only (наземна ТБ станція)
DBS — Digital Broadcast Satellite (цифрове супутникове радіомовлення)
Collision warning — попередження (сигнал) про небезпеку зіткнення
Laverghetta T. S. Microwaves and wireless simplified 6
Вступ. Особливості мікрохвильових
радіоелектронних пристроїв та систем
Діапазони частот за стандартом ITU
Назва діапазону хвиль Довжина хвилі, м Частота, Гц Назва діапазону частот
Наддовгі хвилі
105 – 104 3·103 – 3·104 Дуже низькі частоти (VLF)
(Міріаметрові)
Довгі хвилі (Кілометрові) 104 – 103 3·104 – 3·105 Низькі частоти (LF)
Середні хвилі (Гектометрові) 103 – 102 3·105 – 3·106 Середні частоти (MF)
Короткі хвилі (Декаметрові) 102 – 10 3·106 – 3·107 Високі частоти (HF)
Метрові хвилі 10 – 1 3·107 – 3·108 Дуже високі частоти (VHF)
Дециметрові хвилі 1 – 10−1 3·108 – 3·109 Ультрависокі частоти (UHF)
Сантиметрові хвилі 10−1 – 10−2 3·109 – 3·1010 Надвисокі частоти (SHF)
Міліметрові хвилі 10−2 – 10−3 3·1010 – 3·1011 Вкрайвисокі частоти (EHF)
Субміліметрові хвилі 10−3 – 10−5 3·1011 – 3·1012 Гіпервисокі частоти

Діапазони частот РЛС за специфікацією IEEE


Діапазон L S C X Ku K Ka Q V W
f, ГГц 1–2 2–4 3,4– 8(7)– 12(10,7) 18–26,5 26,5– 36–56 40–75 75–
8(7) 12(10,7) –18 40 110
7
Особливості мікрохвильових радіоелектронних
пристроїв та систем

За рекомендацією Міжнародного консультативного комітету з радіо (МККР)


діапазони електромагнітних хвиль визначаються таким чином:
(0,3÷3)10N (Гц), де N  порядковий номер діапазону.
Для радіозв'язку використовуються діапазони з N = 4…12.
До НВЧ (за рекомендацією МККР) відноситься тільки діапазон з N = 10. Проте
через велику схожість принципів побудови пристроїв та приладів 9, 10 та 11-го
діапазонів, їх у технічній літературі називають єдиним діапазоном НВЧ.
Особливості НВЧ діапазону
1. Він є широкосмуговим. В трьох діапазонах (N = 9, 10, 11) зі смугою 300 ГГц
можна передати за певний час в 10000 разів більше інформації, ніж у п'яті
попередніх діапазонах.
2. У діапазоні відносно нескладно створювати антени з розмірами, що набагато
перевищують довжину хвилі та мають внаслідок цього гостроспрямоване
випромінювання. Це підвищує завадостійкість зв'язку і дозволяє функціонувати
одночасно декільком радіолініям з однаковими частотами без порушення умов
електромагнітної сумісності.
8
Особливості мікрохвильових радіоелектронних
пристроїв та систем

3. НВЧ хвилі безперешкодно проходять скрізь шари атмосфери, що дозволяє


здійснювати зв’язок земних станцій зі штучними супутниками Землі та
космічними апаратами. Проте поширення біля земної поверхні дифракція та
рефракція НВЧ хвиль малі, тому потрібні ретрансляційні станції.
4. У діапазоні НВЧ малий рівень атмосферних та промислових завад, на умови
поширення не впливає зміна часу доби та сезону року. Проте зі збільшенням
частоти зростає затухання хвиль через дощ та резонансне поглинання у газах.
Особливо це проявляється у міліметровому діапазоні, де атмосфера має вікна
прозорості та поглинання.
5. Радіозв'язок, як правило, здійснюється у вікна прозорості. Діапазон
міліметрових хвиль не перевантажений, працюючі у ньому засоби зв'язку мають
хорошу електромагнітну сумісність.
6. Підвищене поглинання у піках непрозорості дозволяє передавати інформацію
на цих частотах при низькому рівні взаємних завад та здійснювати її захист.
7. На приземних лініях зв'язку у мм-діапазоні спостерігаються флуктуації
амплітуди, фази, напрямів поширення хвиль через рефракцію в атмосфері, а
також відбиттям від об'єктів, на яких розміщено апаратуру (багатопроменевий
ефект). Спостерігається ефект Доплера.
9
Особливості мікрохвильових радіоелектронних
пристроїв та систем

Сегментація ринку мікрохвильових пристроїв

65,9%  стільниковий зв'язок;


20,0%  бездротовий (нестільниковий) зв'язок;
4,7%  військова електроніка;
3,9%  побутова електроніка;
3,7%  волоконно-оптичний зв'язок;
1,8%  автомобільна та інша електроніка

10
Особливості мікрохвильових радіоелектронних
пристроїв та систем

Системи міліметрового та субміліметрового діапазонів


Розвиток мікрохвильової електроніки, перш за все, пов’язаний з освоєнням
міліметрового і субміліметрового діапазонів. Можна виділити такі напрями
розвитку
 телекомунікаційні системи мм-діапазону;
 бездротові системи міжз'єднань для суперкомп'ютерів;
 системи надвисокошвидкісного ближнього зв'язку (діапазони біля 320 ГГц);
 системи мікрохвильового зв'язку між компонентами на платі;
 НВЧ-сенсори та технології, НВЧ RFID-технології;
 радарні технології (у т.ч. для навігації в автономних безпілотних наземних та
літальних системах);
 НВЧ-зір, пасивна НВЧ-локація;
 мікрохвильова наноскопія (нанорозмірна мікроскопія);
 біомедичні застосування мікрохвильової техніки;
 НВЧ-біосенсори.

11
Особливості мікрохвильових радіоелектронних
пристроїв та систем

Особливості мікрохвильового діапазону


Розвиток мікрохвильової електроніки, перш за все, пов’язаний з освоєнням
міліметрового і субміліметрового діапазонів. Можна виділити такі напрями
розвитку
 телекомунікаційні системи мм-діапазону;
 бездротові системи міжз'єднань для суперкомп'ютерів;
 системи надвисокошвидкісного ближнього зв'язку (діапазони біля 320 ГГц);
 системи мікрохвильового зв'язку між компонентами на платі;
 НВЧ-сенсори та технології, НВЧ RFID-технології;
 радарні технології (у т.ч. для навігації в автономних безпілотних наземних та
літальних системах);
 НВЧ-зір, пасивна НВЧ-локація;
 мікрохвильова наноскопія (нанорозмірна мікроскопія);
 біомедичні застосування мікрохвильової техніки;
 НВЧ-біосенсори.
.

12
Особливості мікрохвильових радіоелектронних
пристроїв та систем

У мікрохвильових пристроях повною мірою проявляються хвильові


властивості електромагнітних коливань. Тут вже не можна використовувати
рівняння електро- та магнітостатики, і, як наслідок, правило Кірхгофа для
замкненого контура, як в теорії кіл радіодіапазона, проте, ще не діють закони
геометричної оптики. Це обумовлено тим, що прилади та системи НВЧ містять
елементи, розміри яких порівнюються з довжиною хвилі. Тому строгий опис
надвисокочастотних схем можливий лише на основі рівнянь Максвела.
D
rot H  J   закон повного струму
t
B
rot E    закон електромагнітної індукції
t
div D    закон Гауса

div B  0  закон Гауса

13
Особливості мікрохвильових радіоелектронних
пристроїв та систем

В електромагнітних задачах радіоелектроніки часто приходиться враховувати


різку зміну властивостей середовища. У такому разі необхідно знати розподіл
полів біля межі переходу, тобто знати граничні умови. У зв'язку з тим, що
властивості середовища змінюються стрибкоподібно, можна вважати, що вектори
електромагнітного поля мають розрив на межи розділу двох середовищ.
1. На межі розділу двох середовищ тангенціальні складові векторів
напруженості електричного поля неперервні при переході межі розділу
n   E1  E2   τ  E1  E2   0
2. На межі розділу двох середовищ тангенціальні складові векторів
напруженості магнітного поля мають розрив, чисельно рівний поверхневій
густині електричного струму.
n   H1  H 2   τ  H1  H 2   J S

14
Особливості мікрохвильових радіоелектронних
пристроїв та систем

3. На межі розділу двох середовищ нормальні складові векторів напруженості


електричного поля мають розрив, чисельно рівний поверхневій густині
електричного заряду на межі розділу.
n  D1  D2   S
4. На межі розділу двох середовищ тангенціальні складові векторів
напруженості магнітного поля неперервні при переході межі розділу.
n  B1  B 2   0
З рівнянь Максвелла можна отримати неоднорідні хвильові рівняння для
векторів напруженості електричного та магнітних полів.

 2   2E grad  J
  E     a ,
 0 0 t 2
a t

 2 H    H  rot J.
2

 0 0 t 2

15
Мікрохвильовий тракт радіотехнічної системи

16
Мікрохвильовий тракт радіотехнічної системи

17
Мікрохвильовий тракт радіотехнічної системи

Як правило, мікрохвильові пристрої та системи містять НВЧ тракт.


Надвисокочастотним (мікрохвильовим) трактом називають сукупність
НВЧ пристроїв, з'єднаних певним чином (ГОСТ 18238-72. Линии передачи
сверхвысоких частот). До таких пристроїв відносяться лінії передачі,
перетворювачі НВЧ енергії, відгалужувачі, фільтри, вентилі, тощо.
Схему НВЧ тракту можна представити у загальному вигляді (слайд 5). Таке
представлення не є єдино можливим. Це лише один з варіантів, що дозволяє
найкраще оцінити місце та роль мікрохвильових пристроїв в радіотехнічних
системах. Основою для їх побудови є відрізки ліній передачі.

У радіотехнічних системах мікрохвильового діапазону спрямована передача


електромагнітної енергії здійснюється за допомогою ліній передачі та антен.
Під лінією передачі надвисоких частот (НВЧ) розуміють пристрій, що
обмежує область поширення електромагнітних коливань та спрямовує потік
надвисокочастотної електромагнітної енергії у заданому напрямі. (ГОСТ18238-72).

18
Лінії передачі мікрохвильового діапазону

19
Лінії передачі мікрохвильового діапазону

а б в

г д е

є ж
20
Лінії передачі мікрохвильового діапазону

Лінії передачі (ЛП) використовують для передачі потужності від генератора


до навантаження, для створення резонансних систем, а також для трансформації
(перетворення) повних опорів навантажень. Відрізки ЛП застосовують для
з’єднання окремих мікрохвильових пристроїв в спільний тракт.
Якщо поперечний переріз та електромагнітні властивості лінії не змінюється
у поздовжньому напрямі, то така лінія називається регулярною. А коли хоч
одна з цих умов не виконується, то ЛП є нерегулярною.
В залежності від характеру заповнення внутрішнього простору ЛП їх
поділяють на однорідні (електромагнітні властивості матеріалу заповнення у
просторі не змінюються) та неоднорідні (якщо ці властивості змінюються).
В залежності від провідних поверхонь ЛП поділяються на однозв'язні,
двозв'язні, багатозв'язні та нульової зв'язності (не мають провідних поверхонь).
Порядок зв'язності  це геометрична характеристика поперечного перерізу лінії,
яка визначається числом провідних поверхонь.
Поперечний переріз у відкритій ЛП не має замкненого контуру, якій
охоплює область поширення електромагнітної енергії.

21
Типи хвиль в лініях передачі

Розглянемо регулярну ЛП з довільною формою поперечного перерізу, яка є


нескінченною і має заповнення ізотропним, однорідним середовищем без втрат з
лінійними та стаціонарними характеристиками, а параметри ε, μ не залежать від
частоти. Лінія збуджується гармонічним сигналом.
Необхідно визначити вектори Е та Н у будь-якій точці.
З рівнянь Максвелла можна отримати
однорідні хвильові рівняння
  k 2E
 2E   0,  2 H
  k 2H
  0, k     .
0 0

Їх розв'язком є
E  E  e j  t  z  , H  e j  t  z  .
 H
S S

E S  ,  ,0  , H   ,  ,0  
S

невідомі функції координат поперечного


перерізу при z=0;   невідома стала
поширення (або поздовжнє хвильове
число.
22
Типи хвиль в лініях передачі

   L  j L .
Розглянемо лінію без втрат і обмежимося розглядом розв'язання E  e j t   L z  .
 E
S
2
  ,  ,0  , H
Визначимо рівняння для E   ,  ,0  . Розкладемо    2.
2 2

S S
z
2 2
Для декартової системи координат   2  2 .
2

x y
Хвильове рівняння має вигляд
2

  E  k 2E
  0.
 E
2

z 2

Можна отримати
2

  ES   k 2   2  E
  0.
 E2
S L S
z 2

Позначимо k2  k 2   L2 .

23
Типи хвиль в лініях передачі

Тоді   k 2E
 2E   k 2H
  0 і аналогічно  2 H   0.
S  S S  S

 E
Розкладемо вектор E   e E і одержимо
S  z z

  k 2E
 2E 

   0,
  k 2H
 2 H  
  0;
 1
 2 E z  k2 E z  0,  2 H z  k2 H z  0.  2
Спочатку розв'язуються рівняння (2), а потім — рівняння (1) з врахуванням
рівнянь зв'язку. Рівняння зв'язку одержуються з рівнянь Максвелла з
врахуванням знайденої залежності від координати z у вигляді
j  t   L z 
e .
Виглядають рівняння зв'язку таким чином:
  j  grad E  j e ,grad H  ,
k2 E  L  z 0 z  z  3
  j  grad H  j e ,grad E  .
k2 H  L  z 0 z  z  4
24
Типи хвиль в лініях передачі

Загальний алгоритм розрахунку полів Е і Н в регулярних однорідних ЛП є таким.


Використовуючи граничні умови для конкретного типу ліній, знаходиться
розв'язок скалярних рівнянь (2) для поздовжніх складових полів.
При цьому їм задовольняє нескінченний набір власних функцій E z , H z
і власних значень k , які визначають типи полів в ЛП.
Далі з рівнянь зв'язку (3) і (4) визначаються поперечні компоненти полів
 ,H
E 
 

і стала поширення

 L  k 2  k2 .

25
Типи хвиль в лініях передачі

В лінії існують біжучі хвилі, якщо

 L2   2 0 0  k2  0.


Частота, при якій стала поширення стає рівною 0, називається критичною.
k
 L2  KP2  0 0  k2  0  f KP  .
2  0 0
Використовують поняття критичної довжини хвилі
v 2
KP   .
f KP k
Використовують поняття критичної довжини хвилі
v 2
KP   .
f KP k

26
Типи хвиль в лініях передачі

Якщо частота менша за критичну f  f KP ,  L стає уявною. Тоді

 L     k2   2 0 0     KP2  0 0   2 0 0  


2 2
   2  KP 
  jKP  0 0 1     j 1      j .
 KP  KP   

27
Типи хвиль в лініях передачі

У будь-якій ЛП можуть існувати різні типи хвиль, які відрізняються структурою


електромагнітного поля у поперечному перерізі. Біжучою хвилею називають
електромагнітну хвилю певного типу, що поширюється тільки в одному напрямі.
Для кожної такої хвилі визначається критична частота.
Відрізняють такі типи хвиль в лініях передачі:
1) поперечні (Т-) хвилі,
2) електричні (Е-),
3) магнітні (Н-),
4) гібридні (ЕН-або НЕ-)

28
Параметри хвиль

 c
Т-хвилі vф  , vф 
L  d
vг  ;
d L
 1   0 K P   ;
 2
Е -, Н -хвилі vф  c
 

E U U  z 
Zc   , W  пад , Z z  .
H I пад I  z 

 
    * 
P  Re   z dS  Re  E  H dS
S S
Максимальна потужність, що передається через лінію, обмежена
електричним пробоєм або перегрівом провідників та ізоляторів ЛП.
Допустима потужність в лінії передачі зазвичай складає 25-30% від
максимальної. Така величина враховує можливе зниження електричної міцності
через уплив різноманітних нерегулярностей і неузгодження тракту. Крім того,
зменшення довжини хвилі вимагає зменшення поперечних розмірів лінії і,
відповідно, допустимої потужності. 29
Прямокутний хвилевід
 
2 

2 

2 
 Ek E 0  H k H 0
2

Hz  0 E z  0

 n  m x   m y   j L z
E x   j 2 a H 0 co s   s i n  e
k b  a   b 
 m  m x   n y   j L z
L 
2
 2 a  a  k2 E y  j 2 a H 0 sin  co s  e
 хв k a  a   b 
 m  m x   n y   j L z
k   m a 
2
  n b 
2 H x   j 2L H 0 sin  co s  e
k a  a   b 
  L n  m x   n y   j L z
хв  H y   j 2 H0 co s  s i n  e
k b  a   b 
    кр mn 
2

 mx   ny   jL z


к р mn  2 k 
2 H z  H 0 cos   cos  e
 a   b 
m a  n b
2 2

30
Прямокутний хвилевід

H10

  
j   n0 , H  

31
Прямокутний хвилевід. Типи коливань (моди)

Тип хвилі (Мода) H10 H 20 H 01 H 11, E11 H 30 H 21 , E 21


2a b 2a 2a b
кр 2a a 2b
a 2  b2 3b a 2  4b2

Розрахунок критичних довжин хвиль прямокутного хвилеводу перерізу ab

Приклад. Значення критичних довжин хвиль прямокутного хвилеводу 23мм х 10 мм


32
Круглий хвилевід. Типи хвиль

H1 1


 хв  2
  
   

 кр mn 

Тип хвилі (Мода) H 11 E01 H 21 H 01 , E11 H 31


кр 3,4 1a 2,61 a 2,06 a 1,64 a 1,5 a

33
Коаксіальна лінія





34
Мікрострічкова лінія

 1
  1
  eff  k
 eff 2

w w
k  1 1
B B
1 w
k 2
1
 w 1 B
0,04 1  12  
 B w
1  12
B
35
Характеристичний опір

Ex  0 Ey  0
Zc   i i ; Zc  i  i ;
Hy  0  Hx  0 

Ey  0 0
  i   k    0 0 Zc  i   Z0
Hx  0  0 0

Z 0  1 2 0  О м 

36
Еквівалентний опір хвилеводу

H1 0

E y Z0   Z0  
Zc   Z c H 10 
H mn H 2 2
x
1    1   
1 1
 
  кр    2a 

U  b
ZU , I    Z c H 10
I 2 a
2
Emn 
Ey  
1   U2 b
Zc   Z0 1   Z P ,U   2  Z c H 10

Hx    кр  2P a

2P  2 b
Z P,I  2   Z c H 10
I 8 a
37
Хвильовий опір коаксіальної лінії

Z0  L C

L C
I
H
2 r  D  q
q q
B  0 H  0 I 2 r D E   0
2 r 2 r

r r2
1 2 0 I 0 r2 q r2
L   dr  ln U   Edr  ln
I I r1 2 r 2 r1 r1
2 0 r1

q 2 0
C 
1 0 r2  r2 U r
Z0  ln  138 lg ln 2
2  0 r1  r1 r1
38
Хвильовий опір МСЛ

39
Хвильовий опір МСЛ

40
Екранована МСЛ

41

You might also like