МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний технічний університет України "КПІ" імені Ігоря Сікорського

(повне найменування вищого навчального заставі)

кафедра акустичних та мультимедійних електронних систем

(повна назва кафедри, циклової комісії)

КУРСОВА РОБОТА

з «Безпроводові мережі розповсюдження аудіовізуального контенту»

(назва дисципліни)

на тему «Мережа стільникового зв’язку LTE для району міста Стамбул»

Студента 3 курсу ДВ-01 групи

Спеціальності ______________171 електроніка
(прізвище та ініціали)

Керівник доцент, к.т.н. Попович П.В._

(прізвище ініціали)

Національна шкала _______________________

Кількість балів: ________Оцінка: ECTS______
Члени комісії ____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

Київ – 2023
 Національний технічний університет України
“Київський політехнічний інститут” імені Ігоря Сікорського
Факультет Електроніки
Кафедра Акустичних та мультимедійних електронних систем
Освітньо-
кваліфікований
рівень Бакалавр
Спеціальність 171 Електроніка
Спеціалізація

ЗАВДАННЯ
на курсову роботу студенту
Бурковському Ігорю Олеговичу
1. Тема роботи: «Мережа стільникового зв’язку LTE для району міста
Стамбул»
Керівник проекту
(роботи): Попович Павло Васильович, к.т.н., доцент
(прізвище, ім'я, по-батькові, науковий ступінь, вчене звання)

2. Строк подання студентом

роботи:
3. Вихідні дані до роботи
 Під час виконання курсової роботи необхідно:

1. Виконати аналітичний огляд системи безпроводового зв’язку – розкрити

особливості архітектури проектованої мережі, навести основні технічні
характеристики системи та проаналізувати особливості радіоінтерфейсу системи
зв’язку, що проектується.

2. Розрахувати просторові параметри мережі – кількість базових станцій

(БС) та радіус стільника; обрати обладнання базової станції, навести його технічні
характеристики та зображення.

3. Обрати антену для базової станції, навести основні параметри антени та

її зображення, розрахувати бюджет радіолінії та висоту підвісу антени БС на основі
вибраної моделі поширення радіохвиль (ПРХ). Вибір моделі ПРХ аргументувати.

4. Виконати моделювання безпроводової мережі в програмному середовищі

Atoll.
4.1. Розташувавши БС на заданій території відповідно до результатів
розрахунку просторових параметрів мережі, змоделювати радіопокриття мережі за
рівнем сигналу. Навести статистику покриття, виконати оптимізацію мережі там, де
це необхідно.

4.2. Підключити усі БС до контролера мережі за допомогою радіорелених

ліній (РРЛ) зв’язку. Підтвердити працездатність сегментів РРЛ, навівши їх профілі.
За необхідності використати повторювачі. Обрати обладнання РРЛ, навести його
технічні характеристики.

4.3. Розробити функціональну схему мережі безпроводового зв’язку на основі

розрахунку просторових параметрів та враховуючи підключення БС мережі до
контролера за допомогою РРЛ. Включити до функціональної схеми розроблену
мережу абонентського доступу та базову (опорну) мережу відповідної
безпроводової системи. Функціональну схему виконати засобами пакету MSVisio.
4.4. Здійснити частотно-територіальне планування безпроводової
системи зв’язку (для системи GSM виділити відповідно до результатів
розрахунків частоти для передавачів БС). Студенти можуть виконати це
завдання з використанням або без використання УДК 654.1
 РЕФЕРАТ

Курсова робота містить 35 сторінки, 17 рисунків.

Об’єктом дослідження є мережа стільникового зв’язку стандарту UMTS
HSPA для району міста.
Метою проекту є надбання знань, вмінь та навиків у питаннях
моделювання бездротової мережі в програмному середовищі ATOLL та в
розрахуванні параметрів бездротових стільникових мереж зв’язку.
Методом дослідження є теоретичне дослідження можливості
проектування бездротової стільникової мережі HSPA UMTS, розрахунки його
характеристик.
В результаті виконання курсового проекту були проведені розрахунки
параметрів, що потім були змодельовані у програмі.
Ключові слова: телекомунікаційна система, базова приймальна станція,
радіопокриття, частотний канал, передавальна антена.
 ABSTRACT

The coursework contains 35 pages, 17 figures.

The object of the study is the UMTS HSPA cellular network for the city
district.
The aim of the project is to acquire knowledge, skills and abilities in modeling
a wireless network in the ATOLL software environment and in calculating the
parameters of wireless cellular communication networks.
The research method is a theoretical study of the possibility of designing a
wireless cellular network HSPA UMTS, calculations of its characteristics.
As a result of the course project, calculations of parameters were performed,
which were then modeled in the program.
 Зміст
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ……..8
ВСТУП……………………………………………………………………11
1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД БЕЗПРОВОДОВОЇ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ
МЕРЕЖІ………………………………………………………………….12
1.1 Загальна структура мережі LTE ........................................................ 12
1.2 SC-FDMA у висхідному каналі ......................................................... 14
2. РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ БЕЗПРОВОДОВИХ СТІЛЬНИКОВИХ
МЕРЕЖ ЗВ’ЯЗКУ……………………………………………………….18
2.1 Загальні підходи до розрахунку параметрів безпроводових мереж
зв’язку ....................................................................................................... 18
2.2 Визначення кількості БС та радіусу стільника для високошвидкісних
безпроводових мереж LTE ....................................................................... 20
2.3 Вибір обладнання базової приймально-передавальної станції ........ 21
3. ВИБІР АНТЕНИ БАЗОВОЇ СТАНЦІЇ………………………………….23
3.1 Вибір антени ........................................................................................ 23
3.2 Обчислення висоти підвісу антени БС .............................................. 24
4. МОДЕЛЮВАННЯ БЕЗПРОВОДОВОЇ МЕРЕЖІ В ПРОГРАМНОМУ
СЕРЕДОВИЩІ ATOLL ………………………………………………...27
4.1 Моделювання радіопокриття безпроводової мережі......................... 27
4.2 Підключення БС до контролера мережі за допомогою РРЛ ............ 30
4.3 Частотне планування безпроводової мережі .................................... 33
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...35
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ
ПОСИЛАННЯ………………………………...……..…………………...37
Додаток А. Функціональна схема системи безпроводового
зв’язку…………….....................................................................................38
Додаток Б. Карта радіопокриття мережі безпроводового
зв’язку………………..................................................................................39
Додаток В. Карта з підключеними БС до базової мережі оператора за
допомогою
РРЛ……………………………………………………………………….. 40
 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
S – площа території, що обслуговується, км2;
ρ – щільність населення, осіб/км2;
FR – діапазон частот, в якому працює система;
F – смуга частот, виділена оператору за умовами ліцензії для
розгортання системи стільникового зв'язку, МГц;
fк – смуга частот одного радіоканалу, МГц;
Nфк_чк – кількість фізичних каналів, які одночасно використовують
один частотний канал (для системи GSM фк_чк N = 8);
М – кількість секторів у стільнику (М = 3 при = 1200, де –
ширина діаграми спрямованості антен БС);
С – розмірність кластера (С = 3 для GSM-900, С = 4 для GSM-1800, С
= 1 для LTE і WiMAX);
аб – гарантована абонентська швидкість, Мбіт/с;
k – коефіцієнт, що враховує застосування технології MIMO для LTE,
WiMAX (для схеми MIMO 2х2 k = 2, за відсутності технології MIMO k =
1);
Тип трафіку – заданий тип трафіку (веб-трафік, VoIP, потокове відео,
відеоконференції або ігри через інтернет);
бл – допустима імовірність блокування виклику в ССЗ GSM,
CDMA2000/UMTS HSPA, %;
A – активність одного абонента в годину найбільшого навантаження
для GSM, UMTS HSPA, Ерл.
де – чіпова швидкість, Мчіп/с (CDMA2000 1x EV-DO W = 1,2288
Мчіп/с, для системи UMTS HSPA W = 3,84 Мчіп/с);
аб – абонентська швидкість, Мбіт/с;
Eb/N0 – відношення енергії біта до спектральної густини потужності
шуму,
Eb/N0 = 5 дБ (або 3,16) – для голосу, Eb/N0 = 1…1,5 дБ (або
1,26…1,4) – для даних, чим вища абонентська швидкість Rаб, тим нижче
значення Eb/N0;
 v – коефіцієнт активності абонента, v = 0,67 – для голосу, v = 1 – для
даних;
i – співвідношення потужностей завад від користувачів, що
знаходяться поза стільником, до завад від користувачів всередині стільника,
i = 0,55 – для
неспрямованих антен, i = 0,65 – для трисекторних антен (при М = 3);
k – коефіцієнт, що визначає зростання пропускної здатності системи у
випадку використання технології HSPA (у випадку використання HSPA k=4,
за відсутності HSPA k = 1).
пер_БС – потужність передавача БС в дБм;
пер МС – потужність передавача МС в дБм;
пр_БС – чутливість приймача БС в дБм;
пр_МС – чутливість приймача МС, дБм;
БС – коефіцієнт підсилення антени БС в дБ;
– коефіцієнт підсилення антени МС в дБ;
ℎБС – висота підвісу антени БС, м;
ℎMС – висота підвісу антени МС (для GSM приймаємо hMС = 1,5 м, для
CDMA2000 1x EV-DO/UMTS HSPA приймаємо hMС = 2 м, для WiMAX і
LTE приймаємо hМС = 3 м);
фід – втрати в фідерному тракті БС (приймаємо 2 дБ для GSM,
CDMA2000 1x EV-DO/UMTS HSPA; 3 дБ для WiMAX; для LTE приймаємо
0,4 дБ у випадку, коли РЧ-блок знаходиться у безпосередній близькості біля
антени, 2 дБ у протилежному випадку);
зат – запас на затінення радіотраси, 6…10 дБ (для CDMA2000 1x
EVDO/ UMTS HSPA, WiMAX, LTE);
вн – запас на внутрішньосистемні завади, 3 дБ (для CDMA2000 1x
EVDO/ UMTS HSPA, WiMAX, LTE);
зат – запас на затінення радіотраси, що вноситься багатопроменевим
характером поширення хвиль, 4…10 дБ (для GSM).
т – втрати в тілі абонента, 3 дБ; (для GSM, CDMA2000 1x)
 шз – запас на швидкі завмирання, 4 дБ (для CDMA2000 1x EV-
DO/UMTS HSPA);
soft – запас на м'який хендовер, 3 дБ (для CDMA2000 1x EV-
DO/UMTS HSPA);
буд – втрати при проникненні в будівлі. WiMAX: 13 дБ для діапазону
частот 2500 МГц, 17 дБ для діапазону частот 3500; CDMA2000 1x EV-
DO/UMTS HSPA, LTE: 13 дБ;
ℎ – запас на хендовер, 2,5 дБ (для LTE).
 ВСТУП

Актуальність проектування мереж за технологією LTE полягає у тому,

що дана технологія дозволяє підвищити ефективність передавання інформації,
що як результат впливає на концепцію відходу від територіальних обмежень
на рівні доступу, забезпечуючи мобільністю кінцевого користувача.
Метою роботи є проектування мережі безпроводового мобільного
доступу LTE для району міста Лондон.
У ході виконання курсового проекту необхідно вирішити такі задачі:
проаналізувати архітектури, технічні характеристики та принципів
функціонування мереж безпроводового радіодоступу; проаналізувати
територіальні умови в яких буде впроваджено проектування мережі на основі
LTE; та для побудови РРЛ; змоделювати радіопокриття району міста за
допомогою попередньо проведених розрахунків.
Методом дослідження є теоретичне дослідження можливості
проектування та моделювання інфраструктури безпроводової мережі,
розрахунки його характеристик та функціональних особливостей.
В результаті виконання курсового проекту було змодельовано
безпроводову мережу, описано його призначення, частотно-територіальне
планування системи зв’язку. Також створено креслення, обрано та описано
обладнання мережі.
 1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД БЕЗПРОВОДОВОЇ
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ

1.1 Загальна структура мережі LTE

Мережа LTE складається з двох важливих компонентів: мережі
радіодоступу E-UTRAN (evolved UMTS Terrestrial Radio Access Network) і
базової мережі SAE (System Architecture Evolution – еволюція системної
архітектури).

Рисунок 1.1 – Взаємодія мережі радіодоступу E-UTRAN і базової мережі SAE

Мережа радіодоступу E-UTRAN розглянута в ряді технічних
специфікацій, згідно з якими вона складається тільки з БС eNB (evolved Node
В). Ці елементи виконують функції і БС і контролерів БС мережі LTE. За
рахунок цього спрощується розширення мережі, так як не потрібно
розширювати ємність контролерів або додавання нових БС. eNB є елементами
повнозв’язної мережі E-UTRAN і з’єднані між собою за принципом “кожен з
кожним” за допомогою інтерфейсу Х2. Інтерфейс Х2 підтримує хендовери
мобільного терміналу в стані LTE_ACTIVE. Кожна БС має інтерфейс S1 з
базовою мережею SАЕ, побудованою за принципом комутації пакетів [2].
Базова мережа SAE, яку іноді називають мережею ЕРС (Evolved Packet
Core), містить вузли MME/UPE, що складаються з логічних елементів ММЕ
(Mobility Management Entity – модуль управління мобільністю) і UPE (User
Plane Entity). Логічний елемент ММЕ відповідає за вирішення завдань
управління мобільністю абонентського терміналу та взаємодіє з БС eNB
мережі E-UTRAN за допомогою протоколів площини управління C-plane
(Control plane) (інтерфейс S1-C). Логічний елемент UPE відповідає за передачу
даних користувачів відповідно до протоколів площин користувача U-plane
(User plane) і взаємодіє з eNB через S1-U.
Завдяки інтерфейсу S1 БС з’єднані з декількома вузлами MME/UPE, що
дозволяє більш гнучко використовувати мережевий ресурс. Такий інтерфейс
називають Sl-flex.
Виділимо функціональні відмінності мереж LTE від мережі UMTS. БС
eNB виконують функції управління радіоресурсом:
– управління радіоканалами;
– управління доступом;
– управління мобільністю;
– динамічний розподіл ресурсів.
Таким чином, у мережі радіодоступу E-UTRAN БС eNB управляють
протоколами радіоінтерфейсу, комбінуючи виконання функцій БС Node В і
більшість функцій контролера RNC (Radio Network Controller) радіомережі
UMTS.
Мережний елемент управління мобільністю ММЕ відповідає за розподіл
повідомлень виклику (paging) до БС eNB, призначення ідентифікаторів
абонентських терміналів, забезпечення безпеки мережі, перевірку
автентичності повідомлень абонентів і управління роумінгом.
Мережний елемент площини користувача UPE виконує стиснення
заголовків IP-протоколів, шифрування потоків даних, термінацію пакетів
даних в U-plane, комутацію пакетів даних під час забезпеченя мобільності
користувача.
Управління мобільністю дозволяє вибирати обслуговуючу БС eNB для
мобільного терміналу, передавати обслуговування мобільного терміналу від
однієї базової станції eNB (хендовер) до іншої. Вибір обслуговуючої eNB
здійснюється мобільним терміналом на основі власних вимірів і порівняння
отриманих вимірів із встановленими пороговими значеннями. Хендовер
реалізований на основі аналізу вимірів як мобільного терміналу, так і БС еNB,
а також поточного завантаження обслуговуючої і сусідніх стільників,
політикою оператора по регулюванню трафіку.

1.2 SC-FDMA у висхідному каналі

Існують причини, через які з’явилися відмінності в вимогах до зворотного
каналу LTE порівняно з прямим каналом. Велике значення відношення пікової
і середньої потужностей – PAPR (peak-to-average power ratio), якt властиве
OFDM, змусили спеціалістів 3GPP шукати інші схеми модуляції для
висхідного каналу.
Вирішенням проблеми став SC-FDMA (Single-carrier FDMA) –
множинний доступ з частотним розділенням з однією носійною. Він поєднав
низьке значення PAPR, що притаманне системам передавання даних з єдиною
носійною (таких як GSM та CDMA), зі стійкістійтю до багатопроменевого
поширення і гнучким розподілом частот, які характерні для OFDMA.
Математичний опис SC-FDMA символу в часовій області детально
поданий в [5]. Коротке ж пояснення виглядає наступним чином: символи
даних в часовій області переходять в частотну область використовуючи DFT
(Discrete Fourier transform); спершу в частотній області вони відображені на
заданій частині всієї ширина смуги пропускання каналу перш ніж будуть
перетворені назад в часову область за допомогою IFFT (Inverse Fast Fourier
Transform) – зворотнього швидкого перетворення Фур’є. Після цих операцій
додається префікс СР.
Графічне порівняння ОFDMА та SC-FDMA, показане на рис, допомагає
зрозуміти різницю між цими двома схемами модуляції. Реальні SC- FDMA
сигнали на лінії вгору розподілені між 12 суміжними підносійними, відомим
як ресурсний блок RB (Resourse block). Але для розуміння, приклад, наведений
далі, використовує лише 4 (М) підносійні на протязі двох символьних періодів
з номінальним навантаженням даними, представленими QPSK-модуляцією.
Зліва на рис. 1.2 кожна з М сусідніх підносійних (розміщені на
потрібному місці смуги пропускання) на періоді OFDMA-символу (66.7 мкс) є
модульована одним QPSK-символом.
В даному прикладі з М = 4 чотири символи надходять паралельно. Так як
використовується модуляція QPSK, то модулюється лише фаза кожної
підносійної і потужність підносійної між символами залишається сталою .
Після закінчення одного періоду OFDMA-символу вводиться СР і наступні
чотири символи передаються також паралельно. Для більшої наглядності, СР
на малюнку зображено як проміжок. Однак насправді він заповнений копією
кінця наступного символу, що вказує на те, що передавання потужності
триває, але має стрибок фази на границі символу.

а) б)
Рисунок 1.2 – Порівняння передачі серії QPSK-символів за допомогою
OFDMA (a) SC-FDMA (б)

Аби сформувати переданий сигнал, швидке зворотне перетворення Фур’е

– IFFT (Inverse fast Fourier transform), виконане на кожній підносійній, створює
М сигналів в часовій області. Далі послідовно вони сумуються векторно щоб
відтворити кінцеву форму сигналу, що передавався, в часовій області.
 Найбільша різниця між двома схемами модуляції – ОFDMA та SC- FDMA
– полягає в тому, що перша передає 4 QPSK-символи даних паралельно, по
одному один на підносійну, тоді як друга передає ці самі символи послідовно
і кожен символ даних займає ширшу частотну смугу – М×15 кГц.
Базові архітектури передавача і приймача з SC-FDMA дуже схожі (майже
повністю ідентичні) з архітектурою пристроїв, що використовують метод
OFDMA, і забезпечують той же ступінь стійкості до багатопроменевого
режиму. Але найважливішим є те, що характеристика сигналу, яка лежить в
основі цього методу (SC-FDMA), є одночастотною, а відношення пікової
потужності до середньої потужності радіосигналу – нижчим.
На структурній схемі, представленій на рис. 9.6, показано базове
представлення системи передавач/приймач. Багато функціональних блоків є
спільними для схем з SC-FDMA і з OFDMA, тому спостерігається
функціональна подібність між ланцюгами для прямого і зворотного каналів
даних систем.
Функціональними блоками ланцюга передавача є:
– формувач ансамблю – перетворює вхідний потік бітів в
одночастотне представлення символів (8PSK, QPSK або 16QAM
– залежно від якості каналу передачі);
– послідовно-паралельний перетворювач – формує символи в
часовій області для подачі в блок FFT;
– M-точковий DFT – перетворює символи з часової області в M
дискретних тонів;
– формувач підносійних: формує з тонів на вході DFT спеціальні
підносійні для наступної передачі. У системах з SC-FDMA
використовуються як тони, що розміщені поряд (локалізовані),
так і однорідно розсіяні тони (розподілені). У тих дослідженнях,
 тих дослідженнях, які на цей момент проводяться для систем
LTE, припускають використання локалізованих підносійних;
– N-точковий IDFT: перетворює сформовані підносійні назад в
часову область для передачі;
– формувач циклічного префіксу СР та імпульсу: СР передує
композитному символу SC-FDMA, який служить для захисту від
“багатопроменевості”, точно так, як і в системі з OFDM. Як і в
разі застосування OFDM, вводиться формування імпульсної
характеристики для того, щоб понизити рівень позасмугових
завад (підростання рівня бічних позасмугових випромінювань в
спектрі);
– перетворювач з підвищенням частоти – перетворює цифровий
сигнал в аналоговий і переносить його спектр вгору для передачі
на радіочастоті.
У схемі приймача процес йде в зворотному порядку. Як і у випадку з
OFDM, канал передавання з SC-FDMA можна представити як лінійну суму
дискретних підносійних. В протилежність OFDM, початковий сигнал SC-
FDMA, представлений дискретними підносійними, являється в загальному
єдиною носійною. Така відмінність від OFDM пояснюється тим, що підносійні
SC-FDMA не являються модульованими незалежно. В результаті відношення
пікової потужності до середньої потужності радіосигналу буде нижчим, ніж
для OFDM.

Рисунок 1.3 - Базова структура передавача і приймача з SC-FDMA

 2 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ БЕЗПРОВОДОВИХ
СТІЛЬНИКОВИХ МЕРЕЖ ЗВ’ЯЗКУ

2.1 Загальні підходи до розрахунку параметрів безпроводових мереж

зв’язку
Для виконання розрахунку покриття заданої території системою
безпроводового зв'язку GSM, CDMA2000 1x EV-DO/UMTS HSPA, WiMAX,
LTE необхідно мати такі початкові дані (табл. 2.1):
S – площа території, що обслуговується, км2; ρ – щільність населення,
осіб/км2;
FR – діапазон частот, в якому працює система;
F – смуга частот, виділена оператору за умовами ліцензії для розгортання
системи стільникового зв'язку, МГц;
△fк – смуга частот одного радіоканалу, МГц;
фк_чк – кількість фізичних каналів, які одночасно використовують один
частотний канал (для системи GSM фк_чк N = 8);
М – кількість секторів у стільнику (М = 3 при = 1200, де – ширина діаграми
спрямованості антен БС);
С – розмірність кластера (С = 3 для GSM-900, С = 4 для GSM-1800, С = 1 для
LTE і WiMAX);
Rаб – гарантована абонентська швидкість, Мбіт/с;
k – коефіцієнт, що враховує застосування технології MIMO для LTE, WiMAX
(для схеми MIMO 2х2 k = 2, за відсутності технології MIMO k = 1);
Тип трафіку – заданий тип трафіку (веб-трафік, VoIP, потокове відео,
відеоконференції або ігри через інтернет);
Pбл – допустима імовірність блокування виклику в ССЗ GSM, CDMA2000/
UMTS HSPA, %;
A0 – активність одного абонента в годину найбільшого навантаження для
GSM, UMTS HSPA, Ерл.
Таблиця 2.1 – Вихідні дані для розрахунку мережі LTE

Мережа безпроводового зв'язку

Стамбул
стандарту LTE для району міста

Варіан FR, F Δfк М С Rаб Схема Технологія Тип трафіку

т№ МГц МГц МГц Мбіт/с MIMO LTE

5 2100 45 15 3 1 5 1х1 LTE VoIP

Необхідно виконати обчислення кількості базових станцій і радіусу

стільника [6].
Для цього спочатку визначаємо загальну кількість частотних
каналів, виділених для розгортання мережі безпроводового зв'язку:
45
= =3 =
15
де F – смуга частот, виділена оператору за умовами ліцензії для
розгортання системи, МГц;
△ fк – смуга частот одного радіоканалу.
Визначаємо кількість частотних каналів для обслуговування
абонентів в одному секторі одного стільника:
3
чк_с = = =1
∗ 3
де М – кількість секторів в стільнику; С– розмір кластера.

Визначаємо кількість потенційних абонентів :

NA  Z μ ρ  S, = 0,8 ∙ 0,4 ∙ 2893 ∙ 2 = 1851,5
де Z – запланована частка ринку (Z = 80%, не враховуючи населення,
молодше 12 років, і літніх людей), для GSM-900 частка ринку може
становити менше 50% через низьку абонентську ємність;
μ – проникнення даного типу сервісу (для GSM µ = 1,1,
CDMA2000/UMTS HSPA µ = (0,4…0,6), для WiMAX µ = (0,05…0,15), для
LTE µ = (0,3. 0,5));
ρ – щільність населення, осіб/км2, розраховують як відношення кількості
населення в місті Nнас до площі території, зайнятої містом, Sтер;
S – площа території, на якій розгортається система стільникового
зв'язку, км2.

2.2 Визначення кількості БС та радіусу стільника для

високошвидкісних безпроводових мереж LTE
Спочатку визначаємо пропускну здатність БС в секторі (з
врахуванням канального кодування і наявності циклічної приставки) R,
Мбіт/с:
рб 1
⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ 1 ⋅ 75 ⋅ 12 ⋅ 7 ⋅ ⋅ 6
=
чк_с рб пн сим с
= 3
рб 0,5 ∙ 10
= 25,2 Мбіт/с,

де Nрб – кількість ресурсних блоків у виділеній смузі частот радіоканалу

(табл. 2.3);
nпн – кількість носійних частот в ресурсному блоці, nпн = 12;
рб
сим – кількість символів OFDM в часовому слоті, що утворює ресурсний
рб
блок, сим =7

Vcc– швидкість канального коду, Vcc1/3

m – кількість рівнів модуляції, біт/символ;
Tрб – тривалість часового слоту, що утворює ресурсний блок, Tрб = 0,5 мс.
Кількість рівнів модуляції m визначимо з виразу:
m 1 log 2 64' = 6
де M′– кількість можливих станів модуляції (максимальна пропускна
здатність буде при 64 – QAM, отже M′ = 64);

k – коефіцієнт, що враховує застосування технології MIMO (для схеми

MIMO

2х2 k = 2, за відсутності технології MIMO k = 1).

 Таблиця 2.3 – Залежність кількості ресурсних блоків Nрб від ширини
смуги каналу fк

Визначаємо кількість абонентів в стільнику N аб_с:

М∙ 3 ∙ 25,2
аб_с = ∙ = ∙ 10 = 378
аб 2
де Rаб – гарантована швидкість для одного абонента, Мбіт/с;
kos – коефіцієнт, який враховує, що для заданого виду трафіку кількість
користувачів може бути збільшено через конкурентний доступ до
середовища.
Визначаємо кількість базових станцій:
1851
БС = = =5
АБ_С 378
та радіус стільника:
2 2∙2
= = = 0,4 км
3√3 ∙ БС 3√3 ∙ 5

2.3 Вибір обладнання базової приймально-передавальної станції

Обладнання має підтримувати розраховану кількість приймально-
передавальних модулів TRX (тобто частотних каналів), а також
працювати в потрібному діапазоні частот. Приклади обладнання БС для
різних безпроводових технологій наведено в додатку А.
Обладнання БС LTE: Huawei DBS3900

Рисунок 2.1 – Зовнішній вигляд базової станції " Huawei DBS3900"

Таблиця 2.2 – Основні параметри базової станції ""

 3 ВИБІР АНТЕНИ БАЗОВОЇ СТАНЦІЇ

3.1 Вибір антени

Антену БС обирають, виходячи з робочого діапазону частот, в якому

працює система зв’язку, та ширини діаграми спрямованості, яку має
забезпечити антена для формування стільників з потрібною кількістю
секторів.
Kathrein 800 10360 65° Tri-sector Antenna

Рисунок 3.1 – Зовнішній вигляд антени Kathrein 800 10360 65° Tri-sector
Antenna
 Рисунок 3.2 – Діаграми спрямованості в горизонтальній (а) та
вертикальній (б) площині

Таблиця 3.1 – Характеристики антени «Kathrein 800 10360 65° Tri-

sector Antenna»
Типовий номер 800 10360
Частотний діапазон 1920-2170 МГц
Поляризація 45
Підсилення 17,8 дБ
Ізоляція між портами 30 дБ
Хвильовий опір 50 Ом
Максимальна потужність на вході 300 Вт
 3.2 Обчислення висоти підвісу антени БС
Для обчислення висоти підвісу антени необхідно мати такі початкові
дані (табл. 3.2):
Pпер_БС – потужність передавача БС в дБм;

Pпер МС – потужність передавача МС в дБм;

Pпр_БС – чутливість приймача БС в дБм;

Pпр_МС – чутливість приймача МС, дБм;

GБС – коефіцієнт підсилення антени БС в дБі;

GMG – коефіцієнт підсилення антени МС в дБі;

ℎБС – висота підвісу антени БС, м;

ℎMС – висота підвісу антени МС (для WiMAX і LTE приймаємо ℎMС = 3м);

Lфід – втрати в фідерному тракті БС (для LTE приймаємо 0,4 дБ у випадку,

коли РЧ-блок знаходиться у безпосередній близькості біля антени, 2 дБ у
протилежному випадку);
Mзат – запас на затінення радіотраси, 6…10 дБ (для CDMA2000 1x EVDO/
UMTS HSPA, WiMAX, LTE);
Mвн – запас на внутрішньосистемні завади, 3 дБ (для CDMA2000 1x
EVDO/ UMTS HSPA, WiMAX, LTE);
Lбуд – втрати при проникненні в будівлі. (LTE: 13 дБ);
Mℎ – запас на хендовер, 2,5 дБ (для LTE).

Таблиця 3.2 – Дані для розрахунку висоти підвісу антени LTE

БС , дБі Рпер_БС , дБм , дБі Рпер_МС , дБм

17.8 43 0 23

Виконаємо розрахунок для безпроводової системи доступу LTE.

 Абонентська станція розташована на вулиці. Визначимо висоту підвісу
антен БС Для цього знайдемо втрати в радіолінії в напрямках від БС LPL і до
БС LUL:

= пер_БС + БС + МС − пр_МС − фід

= пер_МС + МС + БС − пр_БС − фід

Попередньо потрібно розрахувати чутливість приймачів БС і МС:

пр = + 10 ∙ lg  f к + +

пр_БС = −174 + 10 lg( 15 ∙ 10 ) + 7 + 1 = −94.23

пр_МС = −174 + 10 lg( 2 ∙ 180 ∙ 10 ) + 2,5 + 2 = −113,93

де N – спектральна густина потужності теплового шуму приймача,
N = -174 дБм/Гц;
∆fк – смуга частот радіоканалу; смуга частот радіоканалу; на лінії вниз
відповідає значенню з початкових даних табл. 2.1, на лінії вгору відповідає
смузі для передавання 2 ресурсних блоків у рамка SC-FDMA (один блок у
частотній області вміщує 12 підносійних частот, ширина спектра кожної з яких
дорівнює 15 кГц, а сумарна ширина блоку становить 12*15 =180 кГц);
NF – внутрішній шум приймача, NF = 2,5 дБ для МС, NF = 7 дБ для БС;
SNR – допустиме відношення сигнал-шум, SNR = 2 дБ для МС, SNR = 1
дБ для БС.

= 40 + 15 + 0 − (−113,93) − 0,4 = 168

= 23 + 0 + 15 − (−94,23) − 0,4 = 131

Для подальших розрахунків будемо використовувати найменше значення
втрат – .
Враховуючи запас на затінення радиотраси, запас на внутрішньосистемні
завади і втрати на проникнення в будівлі, максимально допустимі втрати
складуть:
 доп = − Мвн − Мзат − буд +М

доп = 131 − 2 − 10 − 0 + 2,5 = 121,5

де Мзат – запас на затінення радиотраси, (6…10) дБ;

Мвн – запас на внутрішньосистемні завади, 2 дБ;

Lбуд – втрати на проникнення в будівлі, 0 дБ (МС розташовується на

вулиці);

Mℎ – запас на хендовер, 2,5 дБ.

= 46,3 + 33,9 lg [МГц] − 13,82 lg ℎ [м] − ℎ [м] +

місто

+ 44.9 − 6,55 lg ℎ [м ] ∙ lg [км] + М дБ.

0 дБ, для невеликих міст та сільскої місцевості;

де М = ,
3 дБ, для центрів міст.

ℎ [м] = 3 м.

ℎ [м] − поправочний коефіцієнт.

ℎ [м] = 3,2 ∙ lg 11.75 ∙ ℎ [м] − 4.97

ℎ [м] = 3,2 ∙ (lg(11.75 ∙ 3)) − 4.97 = 2.6898

121.5 = 46,3 + 33,9 lg(2100) − 13,82 lg ℎ [м] − 2.689 +

+ 44.9 − 6,55 lg ℎ [м ] ∙ lg(0,4000)

121.5 = 157,8782 − 13,82 lg ℎ [м] + (44.9 − 6,55 lg(ℎ )) ∙ (−0.3979)

121.5 = 156,2342 − 13,82 lg ℎ [м] − 17.8657 + 2.6062 lg ℎ [м] +3
13.8685 = 11.2138 lg ℎ [м ]

ℎ [м ] = 17 м

Отримано значення мінімальної ефективної висоти підвісу антени БС, в

умовах впровадження безпроводової стільникової мережі зв’язку за
технологією на території міста . Задаємо висоту підвісу антени БС становить
h [м] = 17 метри.
 4 МОДЕЛЮВАННЯ БЕЗПРОВОДОВОЇ МЕРЕЖІ В
ПРОГРАМНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ATOLL

4.1 Моделювання радіопокриття безпроводової мережі

Фаза моделювання радіопокриття вважається однією з найголовніших
задач проектування безпроводових мереж. Для початку моделювання
проводимо налаштування параметрів БС. У вікні налаштувань здійснюємо
коригування параметрів БС, які ми розрахували у попередніх розділах, як
кількість секторів, радіус стільника, висота підвісу антени та схема МІМО.
Вікно налаштувань рис. 4.1 демонструє обрані параметри.

Рисунок 4.1 – Вікно налаштувань параметрів антени

Приблизно дотримуючись стільникової структури, розташовуємо БС на

карті міста (рис. 4.2).
 Рисунок 4.2 – Розташування антен

Виконуємо моделювання радіопокриття за рівнем сигналу (рис. 4.3) та

роздивляємось отриману гістаграму відсотку території з покриттям за рівнем
сигналу (рис. 4.4).

Рисунок 4.3 – Результат моделювання за рівнем сигналу

 Рисунок 4.4 – Відсоток території з покриттям за рівнем сигналу

За даними гістограми, моделювання радіопокриття можна вважати

більш-меньш успішним. Статистику радіопокриття наводимо у табл. 4.1.

Параметр Значення
Площа розгортання мережі, км2 2
Кількість базових станцій 5
Потужність передавача БС, дБм 43

Відсоток території з покриттям, % 100

з них за рівнем сигналу:
≥ -70 дБм 1
-70 … -75 дБм 2
-75 … -80 дБм 3
-80 … -85 дБм 8
-85 … -90 дБм 17
-90 … -95 дБм 28
-95 … -100 дБм 22
 4.2 Підключення БС до контролера мережі за допомогою РРЛ

Проводимо з’єднання БС за допомогою РРЛ, результати зазначені на

рисунку 4.5

Рисунок 4.5 – З’єднання

На шляху передавання сигналу бувають зустрічаються перешкоди які

заважають прямій видимості між передавачем та приймачем РРЛ. Для
вирішення цієї проблеми використовують повторювачі.

m m

42 42

32 32

22 22

12 12

2 2

-8 -8
0 100 200 300 400 500 600 700 800 900 m

Рисунок 4.6 – Вигляд РРЛ Site 0 – Site 3

 На малюнку 4.6 бачимо, як приклад, що простягається пряма видимість
між передавачем та приймачем РРЛ.
m m

100 100

80 80

60 60

40 40

20 20

0 0

0 100 200 300 400 500 600 700 800 900 m

Рисунок 4.7 – Вигляд РРЛ з повторювачем Site 3 – Site 1

m m
51 51

41 41

31 31

21 21

11 11

1 1

-9 -9
0 100 200 300 400 500 600 m

Рисунок 4.8 - Вигляд РРЛ з повторювачем Site 3 – Site 4

 51m m51

41 41

31 31

21 21

11 11

1 1

0 100 200 300 400 500 m

Рисунок 4.9 – Вигляд РРЛ з повторювачем Site 4 – Site 2

4.3 Частотне планування безпроводової мережі

У програмі Atoll здійснюємо планування сусідніх стільників (рис. 4.20).

Рисунок 4.20 – Планування сусідніх стільників

Після планування сусідніх стільників виконуємо розподілення

розширювальних послідовностей (рис. 4.21).
 Рисунок 4.21 – Розподілення розширювальних послідовностей

При виконанні моделювання покриття за ефективним рівнем сигналу

("Effective Signal Level") та за пропускною здатністю ("Coverage by
Throughput") обираємо моделювання ») на лінії вниз (DL) для веб-трафіку.
Налаштування ESL зазначені на рис. 4.22, а налаштування CbyT на рис. 4.24.
Рисунок 4.23 є прикладом моделювання покриття за ефективним рівнем
сигналу, а рис. 4.25 – за пропускною здатністю.

Рисунок 4.22 – Налаштування моделювання покриття за ефективним рівнем

сигналу
Рисунок 4.23 – Моделювання покриття за ефективним рівнем сигналу

Рисунок 4.24 – Налаштування моделювання покриття за пропускною

здатністю
Рисунок 4.25 – Моделювання покриття за пропускною здатністю
 4.4 Функціональна схема безпроводової мережі
Функціональну схему безпроводової мережі LTE (рис.4.27) розроблено
відповідно до результатів розрахунків просторових параметрів та враховуючи
підключення БС мережі до контролера за допомогою РРЛ на території міста
Маніла.

S1-MME

UE1 eNodeB
S1 – U INTERFACE

S6a

MME H SS

UE2 eNodeB
S1 – AP INTERFACE

S11 INTERFACE
мережа
Транспортна мережа

UE3 eNodeB
S1 – U INTERFACE
Транспортна

S5 INTERFACE SGi
SGW SGW PGW IP NETWORK PDN

UE4 eNodeB
S1 – U INTERFACE

PC RD

UE4 eNodeB S1 – U INTERFACE

Рисунок 4.27 - Функціональна схема мережі LTE в умовах м.Кишинів.

Вище наведена функціональна схема мережі LTE містить наступні

вузли:

 eNB(eNodeB) – базова станція LTE, слугує для надання доступу

абонентам мережі;
 Транспортна мережа зв’язку – це сукупність всіх ресурсів, що
виконують функції транспортування в телекомунікаційних мережах. Вона
включає системи передачі, засоби контролю, оперативного перемикання,
резервування, управління. У даному конкретному випадку, при розгортанні
безпроводової мережі стільникового зв’язку за технологією LTE транспортна
мережа зв’язку виконує функції проміжної ланки між опорною мережею
оператора та БС.
Опорна мережа оператора (EPC) складається з наступних вузлів:

 ММЕ – модуль управління мобільністю відповідає за вирішення

завдань управління мобільністю абонентського терміналу та взаємодіє з БС
eNB мережі E-UTRAN, використовуючи протоколи площини управління C-
Plane;
 HSS – сервер абонентських даних мережі стільникового зв’язку за
стандартом LTE. Містить велику базу даних та призначений для зберігання
даних про абонентів. HSS в порівнянні з мережами 2G/3G виконує функції
регістрів – VLR, HLR, AUC, EIR;
 SGW (шлюз обслуговування) – блок управління локальною
мобільністю користувача, приймаючи і пересилаючи пакети даних, що
відносяться до конкретної базової станції, яка обслуговує конкретний ТК.
 PGW (Пакетний шлюз) – інтерфейс між набором БС і різними
зовнішніми мережами, а також виконує деякі функції IP-мереж, такі, як
розподіл адрес, забезпечення користувальницьких політик, маршрутизація,
фільтрація пакетів.
 ВИСНОВКИ

При виконанні даної роботи було спроектовано інфраструктуру мережі

LTE абонентського доступу з веб-трафіком.
Було отримано нові практичні та теоретичні питання, що пов’язані з
бездротовими мережами та використанням сучасного технологічного
обладнання. Досліджено можливості проектування та побудови мережі LTE, а
також розраховано його характеристики.
Під час виконання даного проекту спроектовано інфраструктуру мережі
LTE, зроблено схему мережі, що містить 3 частотних канали, виділених для
розгортання мережі для 1851 абонентів та розраховано 5 БС з радіусом
стільника 0,4. Для розрахованої базової станції обрано обладнання для
приймання та передавання сигналу.
Після вибору обладнання, за моделі Окамура-Хата було проведено розрахунок
підвісу антени БС (ℎ [м] = 17 м), що необхідний для забезпечення усіх
необхідних норм по передаванню сигналів.

У четвертому розділі потрібно розташувати БС на заданій території

відповідно до результатів розрахунку просторових параметрів мережі, також
було змодельовано радіопокриття мережі за рівнем сигналу і пропускною
здатністю. Наведено статистику радіопокриття та розроблено функціональну
схему безпроводової мережі.
 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Навчальний посібникдлявиконання курсової роботи з

дисципліни«Телекомунікаційні безпроводові системи» [Електронний ресурс]:
навч. посіб. для студ. спеціальності 171 «Електроніка» /ПілінськийВ.В.
Проектування безпроводових стільникових мереж зв’язку:навчальний
посібник длявиконання курсової роботи з дисципліни
«Телекомунікаційнібезпроводові системи» для студентів усіх форм навчання
за напрямом підготовки 6.050903«Телекомунікації»/В.В.Пілінський, П.В.
Попович, С.М.Веретюк–К.:НТУУ"КПІ",2014.–69 c ( дата звернення 25.11.2019
р ).
2. Навчальний практикум з кредитного модуля “Безпроводові
телекомунікаційні системи – 2. Системи та засоби зв’язку з рухомими
об’єктами“. Методичні рекомендації до проведення практичних занять та
виконання лабораторних робіт для студентів усіх форм навчання за напрямом
підготовки 6.050903 “Телекомунікації” /Укл. В.Г. Абакумов, П.В. Попович,
К.О. Трапезон. – К.: Аверс, 2013. – 146 c.
3. Гельгор А.Л. Технология LTE мобильной передачи данных: учеб.
пособие / Гельгор А.Л., Попов Е.А. – СПб.: Изд-во Политехн. ун-та, 2011.
4. Бабков В.Ю. Сети мобильной связи. Частотно-территориальное
планирование. Учебное пособие для вузов / В. Ю. Бабков, М. А. Вознюк, П. А.
Михайлов. - 2-е изд. испр. – М.: Горячая линия-Телеком, 2007.
 Додаток А
Функціональна схема системи безпроводового зв’язку
на курсову роботу
на тему
«Мережа безпроводового мобільного доступу LTE для району міста
Стамбул»
 Додаток Б
Карта радіопокриття мережі безпроводового зв’язку
на курсову роботу
на тему
«Мережа безпроводового мобільного доступу LTE для району міста
Стамбул»
 Додаток В
Карта з підключеними БС до базової мережі оператора за допомогою
РРЛ
на курсову роботу
на тему
«Мережа безпроводового мобільного доступу LTE для району міста
Стамбул»