Микрорайон курсова

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЗВ'ЯЗКУ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ'ЯЗКУ ім. О.С. ПОПОВА
Кафедра волоконно-оптичних ліній зв'язку
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
З КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
за темою: «РОЗРОБКА ЛІНІЙНИХ СПОРУД
МІСЬКОЇ ТЕЛЕФОННОЇ МЕРЕЖІ
НОВОГО МІКРОРАЙОНУ МІСТА»
з дисципліни «НАПРЯМНІ СИСТЕМИ ЗВ’ЯЗКУ»
для студентів напряму 6.050903 ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ
Частина перша
Одеса 2010
2
УДК 621.315 План НМВ 2010 р.
Укладачі:
Бондаренко О.В., Савицька Н.М., Петрович В.С.
Відп. редактор – Одінцов М.М.
У методичних вказівках викладені основні положення щодо виконання

курсового проекту за першою частиною курсу «Напрямні системи зв’язку».
ЗАТВЕРДЖЕНО СХВАЛЕНО
методичною радою академії на засіданні кафедри ВОЛЗ
Протокол № 3 від 15.12.2009 р. і рекомендовано до друку.
Протокол №3
від 27 листопада 2009 р.
3
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………………5
1 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ СИМЕТРИЧНОГО КАБЕЛЮ……………….6

1.1 Розрахунок конструкції елементів кабелю ……………………………….6
1.2 Розрахунок первинних параметрів передавання кола кабелю на заданих
частотах …………………………………………………………………….16
1.3 Розрахунок вторинних параметрів передавання кола кабелю на заданих
частотах …………………………………………………………………….18
1.4 Аналіз частотних залежностей первинних і вторинних параметрів
передавання ………………………………………………………………..20
1.4.1 Оцінка і аналіз розбіжності розрахованих і нормативних значень
первинних параметрів передавання ………………………………..20
вторинних параметрів передавання ………………………………...21
1.5 Висновки …………………………………………………………………...21
2 ПРОЕКТУВАННЯ ЛІНІЙНИХ СПОРУД МІКРОРАЙОНУ МІСЬКОЇ

ТЕЛЕФОННОЇ МЕРЕЖІ ………………………………………………………22
2.1 Коротке описання міста, вибраного для проектування …………………22
2.2 Вибір місця установки РАТС і розбиття мікрорайону
на шафові райони ………………………………………………………….22
2.2.1 Вибір і коротка характеристика систем побудови МТМ ………….22
2.3 Розробка проекту телефонної магістральної мережі ……………………28
2.4 Розробка проекту розподільної мережі одного шафового району ……..30
2.5 Розробка проекту телефонної кабельної каналізації мікрорайону ……..32
2.6 Відомість об'єму робіт на будівництво лінійних споруд ………………..35
2.6.1 Будівельні роботи …………………………………………………….36
2.6.2 Монтажні роботи …………………………………………………….37
2.6.3 Матеріали невраховані укрупненими показниками ………………..38
3 ВЗАЄМНІ ВПЛИВИ МІЖ КОЛАМИ ЛІНІЙ ПЕРЕДАВАННЯ …………….39

3.1 Систематичні впливи ……………………………………………………...39
3.2 Несистематичні впливи ……………………………………………………41
4
3.3 Розрахунок перехідного загасання на ближньому кінці
від довжини лінії ………………………………………………………..…42
3.4 Висновки …………………………………………………………………...43
4 ВПЛИВИ ЗОВНІШНІХ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ДЖЕРЕЛ

НА КАБЕЛЬНІ КОЛА …………………………………………………………44
4.1 Розрахунок величини повздовжньої електрорушійної сили,
що наведена у колі кабелю при небезпечному впливі ЛЕП на ЛП,
за допомогою методу проб ……………………………………………….44
4.1.1 Розрахунок величини повздовжньої електрорушійної сили
в аварійному режимі роботи ЛЕП …………………………………..44
в нормальному режимі роботи ЛЕП ………………………………...46
4.1.3 Розробка заходів захисту ліній передавання від небезпечних
магнітних впливів ЛЕП ………………………………………………48
4.1.4 Висновки ……………………………………………………………...49
4.2 Електрокорозія кабелів ……………………………………………………49
4.2.1 Оцінка необхідності захисту кабелю з мідними жилами
від корозії блукаючими струмами ………………………………….49
4.2.2 Висновки ……………………………………………………………...51
5 БУДІВНИЦТВО І МОНТАЖ ЛІНІЙНИХ СПОРУД ЗВ'ЯЗКУ ……………..52

5.1 Будівництво і монтаж лінійних споруд зв'язку при прокладанні міських
телефонних кабелів ………………………………………………………..52
6 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ЛІНІЙНИХ РОБІТ

6.1 Техніка безпеки при виконанні лінійних робіт при прокладанні міських
телефонних кабелів ………………………………………………………..52
ВИСНОВОК ………………………………………………………………………..52
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ……………………………………………………………53
ДОДАТОК А – Приклад оформлення титульного листа та рецензії
на курсовий проект ………………………………………………54
ДОДАТОК Б – Зразки планів мікрорайону ………………………………………57
5
ВСТУП
Методичні вказівки до курсового проекту (КП) складені у відповідності з

вимогами програми з дисципліни «Напрямні системи зв’язку». КП спрямований
на закріплення знань та вмінь, що отримані студентами під час вивчення усіх
основних розділів дисципліни. Це сприяє успішній здачі екзамену і в
подальшому стимулює до плідної роботи над дипломним проектуванням
лінійно-кабельних споруд зв’язку.
У даному курсовому проекті необхідно телефонізувати новий мікрорайон
заданого міста. Щільність телефонної мережі нового мікрорайону задається.
Необхідно провести комплексний розрахунок параметрів передавання кабелів,
що використовуються для телефонізації району; дати оцінку розрахованим
значенням, а також спроектувати МТМ і навести дані для фінансово-
кошторисного розрахунку.
Оскільки за завданням використовуємо одну РАТС, то МТМ не
районована. Така схема побудови мережі застосовується в невеличких містах з
кількістю абонентів до 10000. Нумерація в такій мережі чотиризначна.
Існують три системи побудови магістральної мережі: безшафова, шафова
і комбінована. У курсовому проекті пропонується використання комбінованої
системи побудови магістральної мережі. У зоні прямого живлення (ЗПЖ)
необхідно використовувати безшафову систему, а за межами ЗПЖ – шафову
систему.
6
1 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ СИМЕТРИЧНОГО КАБЕЛЮ
Завдання:
1. Провести розрахунок елементів конструкції заданого кабелю.
2. Зобразити ескіз поперечного перетину кабелю, навести специфікацію
елементів.
3. Розрахувати первинні параметри передавання кола кабелю на
чотирьох частотах і навести їхні частотні характеристики. Дати аналіз
частотних залежностей первинних параметрів передавання.
4. Розрахувати вторинні параметри передавання кола кабелю на чотирьох
частотах і навести їхні частотні характеристики. Дати аналіз частотних
залежностей вторинних параметрів передавання.
5. Визначити максимальні відхилення розрахованих і паспортних
частотних характеристик параметрів передавання кола (паспортні значення
параметрів передавання брати з довідників). Навести можливі причини незбігу.
6. Сформулювати висновки за виконаним розділом курсового проекту.
1.1 Розрахунок конструкції елементів кабелю
Мета завдання. Вивчити конструкції кабелів, їх основні елементи і

матеріали, з яких вони виготовлені. Навчиться проводити розрахунок діаметра
осердя та усіх елементів конструкції кабелю.
Ключові положення. Для вибраного типу кабелю необхідно визначити
діаметр ізольованої жили, діаметр групи і відстань між центрами проводів.
Діаметр ізольованої жили з ізоляцією розраховується за формулою [1]:
d 1 = d 0 + 2∆ , (1.1)
де d 0 – діаметр дроту, мм;

∆ – товщина ізолюючої стрічки (папір, поліетилен), мм.
Ефективний діаметр групи в багатожильних кабелях залежно від діаметра
ізольованої жили d1 при парному скручуванні групи дорівнює [1]:
– для пари d Ï = 1,65 d1 .
Відстань між центрами проводів при парному скручуванні групи
дорівнює [1]:
– для пари: a = d 1 .
Знаючи діаметр групи, необхідно визначити діаметр осердя кабелю.
Осердя може конструюватися за допомогою пучкового або повивного
скручування груп. Розглянемо різні види групування осердя і визначимо
діаметр осердя для кожного із цих видів.
Розрахунок числа повивів і числа груп у центральному повиві осердь
кабелів повивного скручування. Система повивного скручування осердь
міських телефонних кабелів називається, по-перше, складною, оскільки осердя
7
утворені групами, скрученими із ізольованих жил однакового діаметра, і, по-
друге, правильною або однорідною, оскільки всі групи в осерді однакового
діаметра. Існує п'ять форм правильного повивного скручування в залежності від
того, скільки груп nц розташовано в центральному повиві: 1, 2, 3, 4 або 5. Згідно
з законом «n + 6» [2] у кожному подальшому повиві осердя може розташо-
вуватися на шість груп більше, ніж в попередньому (виняток складає тільки 1-й
повив 1-ї форми скручування з однією групою в центрі: у цьому повиві
нормально розміщуються шість, а не сім груп). Із закону випливає, що в
центральному повиві осердя не слід передбачати більше п'яти груп. У
загальному вигляді для числа груп в i-му повиві справедливо ni = ni −1 + 6 і
n1 = nц + 6 , де nц = 2...5, але при nц = 1 n1 = nц + 5 = 6 . Таким чином, якщо
осердя складається з центрального і периферійних повивів, то загальне число
груп в ньому складе [2]:
n = nö + n1 + n2 + n3 + K + nv , (1.2)
При конструюванні осердя, виходячи із загального заданого числа груп в

кабелі, потрібно розрахувати число повивів, число груп у центральному повиві
і скласти схему розташування груп за повивами.
Слід виразно уявляти, що конструювання осердь міських телефонних
кабелів (на відміну, до речі, від осердь кабелів телекомунікації)
підпорядковується не одному, а двом правилам: закону правильного
скручування (n+6) і обов'язковому правилу кратності 10 або 100 (тобто n=K×10
в кабелях з числом пар до 150 включно і n = K×100 в кабелях з числом пар від
200 і вище, де К – ціле число). Оскільки одночасно обидві умови у багатьох
випадках не вдається задовольнити, то допускається відхилення від закону
«n+6» на ± 1 з тим, щоб неухильно витримувалося правило кратності. Все
сказане відноситься до загального номінального числа груп у кабелі. У
реальних кабелях понад номінальне число передбачається деяка кількість
запасних груп, разом з усіма розподіленими за повивами [2].
Розрахунок діаметра осердя кабелю з повивним скручуванням. Діаметр
центрального повива можна визначити [2]:
 
 
1
Dö = d ãð ⋅ 1 + , при n1 ≠ 1 (1.3)
 π 
 sin 
 n1 
де dгр – діаметр групи, мм;

n1 – число груп у першому (центральному) повиві.
При n1 = 1, тобто коли в центрі одна група, діаметр центрального повива
дорівнює діаметру цієї групи.
Діаметр осердя визначимо за формулою:
8
Dосер = Dц + 2 × m × d гр , (1.4)
де m – кількість повивів в осерді кабелю без урахування центрального.

Схеми побудови осердь кабелів пучкового скручування. На відміну від
повивного скручування пучкове скручування є ще складнішим. Повівне
скручування осердь можна вважати двоступінчастою системою: жили скручені
в групи, осердя скручене з груп. Пучкове скручування – це три і навіть
чотириступінчаста система: перший ступінь – групи; друга – елементарні
пучки; третя – осердя малопарних кабелів або головні пучки, скручені з
елементарних; четвертий ступінь – осердя багатопарних кабелів, скручені з
головних пучків. Можливий варіант, коли головні пучки скручуються
безпосередньо з груп. Але і при цьому система скручування залишається
триступінчастою.
Головною характерною особливістю осердь пучкового скручування є, що
вони скручені, як правило, з однотипних пучків. Останніми роками до цього
визначення довелося включити «як правило», тому що в американській
практиці з'явилися осердя, утворені різними комбінаціями різнотипних пучків.
Можливі дві типові схеми утворення осердь пучкового скручування:
1) групи – пучки із 50 або 100 пар (відповідно 25–50 четвірок) – осердя;
2) групи – елементарні пучки із 10 пар або 5 четвірок (можливий варіант
елементарних пучків, що містять від 8 до 13 пар (див. рис. 1.1)) –головні пучки
із 50 або 100 пар (відповідно 25–50 четвірок) – осердя.
Свого часу намічався також варіант суперпучків із 500 пар (250 четвірок),
утворених 10 головними 50-парними (25-четвірковими) пучками; із суперпучків
могли скручуватися осердя з числом пар 1500 і вище, проте розповсюдження
суперпучки не отримали.
Першою, розробленою стосовно виготовлених у повоєнні роки кабелів
тільки з повітряно-паперовою ізоляцією, була схема № 1. При скручуванні в
пучок групи (пари, четвірки), так само як і при повивному скручуванні осердь,
розташовуються коаксіальними повивами з дотриманням закону «n+6» роз-
поділу числа груп за повивами. На відміну від повивного скручування всі
повиви при пучковому скручуванні мають однаковий напрям і однаковий крок
скручування.
Пучки при їх загальному скручуванні в осердя також розташовуються
повивами, причому і в даному випадку напрями і кроки скручування всіх
повивів однакові.
Завдяки цьому, а також щодо великої кратності кроку скручування
окремих пучків при загальному скручуванні в осердя кожен пучок
деформується, набуваючи замість кола в поперечному перетині форми,
близької до сектора або сегмента. Деформація пучків забезпечує круглу форму
поперечного перетину осердя в цілому, що важливе, оскільки запобігає
збільшенню габаритів осердь пучкового скручування порівнянно з осердями
повивного скручування. При загальному скручуванні осердь багатопарних
кабелів з повітряно-паперовою ізоляцією пучки деформуються достатньою
9
мірою, повністю заповнюючи в сукупності поперечний перетин осердя не
тільки за вищезгаданими причинами, але і за рахунок того, що відбувається
деяке зминання ізоляції. Тому головні пучки в кабелях з повітряно-паперовою
ізоляцією можна скручувати безпосередньо з пар або четвірок. За схемою № 1
можна утворювати тільки осердя багатопарних кабелів – з числом пар від 150 і
вище, тобто магістральних, що цілком виправдано. Розподільні кабелі з числом
пар 100 і менше, як правило, не мають в усякому разі, не повинні мати
повітряно-паперову ізоляцію.
Схема № 2 спочатку була розроблена виключно для кабелів із
поліетиленовою ізоляцією. Великі (з 50 або 100 пар) пучки з суцільною
поліетиленовою ізоляцією жил унаслідок незрівнянно більшої жорсткості
останньої порівняно з повітряно-паперовою ізоляцією не деформувалися б
повною мірою при їх загальному скручуванні і не повністю б заповнювали
перетин осердя, викликаючи тим самим збільшення його габаритів. Дроблення
великих (головних) пучків на дрібніші (елементарні) дозволило компенсувати
меншу деформованість пучків з поліетиленовою ізоляцією жил і забезпечити
як і раніше 100%-ве заповнення площі поперечного перетину осердя. Уведення
елементарних пучків дозволило уніфікувати конструкції осердь малопарних
розподільних і багатопарних магістральних кабелів. Основу і тих, і інших
складає типовий елементарний пучок. Раніше в практиці СРСР, ФРН, НДР і
низки інших країн число пар в елементарному пучку обрано таким, що
дорівнює ємності розподільної коробки, тобто 10 (відповідно 5 четвірок). Число
пар в головних пучках також відповідає ємності боксів у розподільних шафах
(100 × 2) або дорівнює її половині (50 × 2). Ємності головних пучків, як
правило, однакові в різних країнах (за винятком Франції, де застосовуються
елементарні пучки 7 × 4 і головні 28 × 4 і 56 × 4). Таким чином, з 10 × 2 (або
5 × 4) елементарних пучків може бути скомпоноване будь-яке осердя з числом
ланцюгів до 100 × 2 або 50 × 4 включно, або головний пучок 50 × 2, 100 × 2
(відповідно 25 × 4, 50 × 4).
Створена для кабелів із поліетиленовою ізоляцією система
конструювання осердь, заснована на використанні елементарних і головних
пучків, рівною мірою може застосовуватися і для осердь із повітряно-
паперовою ізоляцією. В останньому випадку вибір системи пучкового
скручування визначається пристроєм машин для скручування головних пучків.
Система пучкового скручування осердь володіє цілою низкою переваг
перед системою повивного скручування як в частині монтажу кабелів, так і в
частині їхнього виробництва. Значно спрощується операція розгалуження ма-
гістральних кабелів до розподільних шаф і розподільних кабелів до розподіль-
них коробок. Отже, прискорюється монтаж розгалужувальних муфт (рукави-
чок). В процесі прокладки як магістральних, так і розподільних кабелів подібні
операції виконуються по декілька разів. При розгалуженні кабелів повивного
скручування доводиться відраховувати числа пар, кратні 10 або 100, набираючи
їх із різних повивів і тим самим розщеплюючи останні. У разі кабелів пучково-
10
го скручування операція відліку пар (або четвірок) скасовується, оскільки від
кабелю в міру необхідності відділяється необхідна кількість пучків.
Для скручування груп в пучки і пучків в осердя використовується
високошвидкісне устаткування (машини з крутильно-приймальним пристроєм;
з рамкою, що обертається навколо приймального пристрою; машини різнона-
правленого – хвильового і циклічного – скручування) з продуктивністю в 5–6
разів вищою, ніж у машин із крутильно-віддаючим пристроєм (дискових,
клітковіх), застосовуваних при повнвному скручуванні осердь. При цьому
забезпечується поєднання двох операцій, наприклад, або скручування груп в
елементарні пучки з одночасним скручуванням останніх в головний пучок або в
осердя; або скручування жил в групи з одночасним скручуванням груп в
елементарний пучок.
Завдяки типізації пучків досягається стабільність технологічного процесу
скручування, який набуває характер серійного виробництва. Полегшується
також планування і поліпшується організація виробництва.
При конструюванні осердь з будь-яким числом пар слід однозначно
віддавати перевагу системі пучкового скручування. Виняток може скласти 20-
парний (або 10-четвірковий) кабель, осердя якого небажано скручувати з двох
пучків 10 х 2 (5 х 4) через нестабільність форми. В цьому випадку можна
зберегти повивне скручування (особливо для кабелю 10 х 4), якщо це
дозволяють умови виробництва.
Таблиця 1.1 – Зразкова структура осердь багатопарних кабелів

Розташування головних пучків у повивах осердь
Номінальне число
50-парних 100-парних
централь- централь-
Пара в кабелі першому другому першому другому третьому
ному ному
1 2 3 4 5 6 7 8
150 3 – – – – – –
200 4 – – – – – –
300 1 5 – 3 – – –
400 2 6 – 4 – – –
500 3 7 – 5 – – –
600 4 8 – 1 5 – –
700 1 5 8 1 6 – –
800 1 5 10 2 6 – –
900 2 6 10 2 7 – –
1000 2 7 11 3 7 – –
1200 – – – 4(3) 8(9) – –
1400 1(4) 4(10) 9
1500 1 5 9
1600-1800 – – – 1 2(1) 5(6) 6(6) 10(9) 10(11) –
2100 – – – 3 7 11 –
2100-2700 – – 4(3) 4 8(8) 12(13) 14 –
3200 – – – 2 6 10 14
З400 – – – 3 7 11 15
11
Унаслідок деформації окремих пучків при загальному скручуванні
розподіл їх за повивами не підкоряється закону « n + 6 ». На зміну йому
приходить закон «N+4», де N – число пучків в повиві, причому так само, як і у
разі правильного повивного скручування, допускається відхилення на ±1 (а в
окремих конструкціях навіть на ±2).
Отже, елементарний пучок 10 × 2 формується за схемою (2 + 8) × 2, а
пучок 5 × 4, природно, скручується з п'яти четвірок в один повив. Головні
пучки утворюються за наступними схемами:
50 × 2 = 5 × (10 × 2);
25 × 4 = 5 × (5 × 4);
100 × 2 = (3 + 7) × (10 × 2);
50 × 4 = (3 + 7) × (5 × 4).
Схеми пучкового скручування осердь з числом пар до 100 включно
аналогічні схемам скручування головних пучків, зокрема 30 × 2 = 3 × (10 × 2).
Для осердь багатопарних кабелів середньої ємності, починаючи зі 150
пар, можливі дві схеми формування: з 50-парних або зі 100-парних пучків. (Тут
і надалі згадувати відповідні 50- і 100-парні пучки 25 × 4 і 50 × 4 не будемо,
зважаючи на повну ідентичність схем скручування.) Втім, поняття середньої
ємності осердь надто відносне. В одних випадках воно може охоплювати від
150 до 600 пар, а в інших – від 300 до 1800 пар залежно від загального
діапазону чисел пар в кабелях. Табл. 1.1 дає уявлення про найбільш поширені
комбінації, а також можливі варіанти формування багатопарних осердь як з
пластмасовою, так і з повітряно-паперовою ізоляцією жил. На рис. 1.1 показані
структури осердь, що складаються зі 100-парних пучків.
У США система пучкового скручування осердь набула значної
модернізації порівняно з первинною, і в сучасному вигляді багато в чому
відрізняється від наданої вище. У кабелях із паперово-масною ізоляцією еле-
ментарні пучки як і раніше не застосовуються, але додатково до 50- і 100-
парних з'явилися 25-парні пучки, застосовувані для скручування осердь з
жилами великого діаметра 0,64 мм. Всі пучки скручуються повивами. Осердя з
числом пар 150, 200 і 300 складаються зі 50-парних пучків, а з числом пар
400 – 2700 – зі 100-парних пучків (з пучків 25 × 2 формуються осердя 75 × 2 і
100 × 2 з жилами діаметром 0,64 мм). У кабелях з пластмасовою ізоляцією для
найбільш компактного розташування пучків у поперечному перетині осердя
вироблена ще більша диференціація пучків. Широко використовуються три
типи головних пучків: 25 × 2, 50 × 2 і 100 × 2. Головний пучок 25 × 2 скручений
з трьох елементарних пучків: 8 × 2 + 8 × 24 – 9 × 2. Головний пучок (або осердя)
50 × 2 може бути скручений або з шести пучків за системою 8 × 2 (у центрі) + 8
× 2 + 9 × 2 + 8 × 2 + 9 × 2 + 8 × 2 (у повиві), або з чотирьох пучків 12 × 2 + 13 × 2
+ 12 × 2 + 13 × 2.
12
300 х 2 400 х 2 500 х 2 600 х 2 800 х 2
900 х 2 1000 х 2 1200 х 2 1600 х 2
1800 х 2 2100 х 2 2400 х 2
Рисунок 1.1 – Структури осердь, що складаються зі 100-парних

або (50×4) пучків
Розрахунок діаметра осердя кабеля з пучковим скручуванням. Для жил

з пластмасовою ізоляцією діаметр осердя [2]:
D10×2 = 5,85d1 (1.5)

і
D5×4 = 5,95d1 . (1.6)
У першому наближенні можна прийняти для обох типів елементарних

пучків однаковий множник (у середньому 5,9). Тоді
Då.ï. = 5,9d1 ≈ 6d1 , (1.7)
де е.п. – елементарний пучок.

Число елементарних пучків в осерді парного скручування в 10 разів
менше числа груп N е.п = nп /10, а в осерді четвіркового скручування – в 5 разів
N е.п = nч /5. Виходячи з цього:
13
nï
Dî.ï. = 5,85d1 = 1,85 nï d1 , (1.8)
10
де Dî.ï. – діаметр осердя парного скручування;

nп – загальне число пар в осерді;
ï÷
Dî.÷. = 5,95d1 = 2,65 n÷ d1 , (1.9)
5
де Dî.÷. – діаметр осердя четвіркового скручування;

nч – загальне число четвірок в осерді.
Порівняємо розрахункові діаметри осердь повивного і пучкового
скручування па прикладі кабелю 100 × 2 з пластмасовою ізоляцією жил.
Повивне скручування:
– парне: D100×2 = (1,75 + 2 × 5) × 1,56d1 = 18,35d1 ;
– четвіркове: D50×4 = (2,4 + 2 × 3) × 2,25d1 = 18,85d1 .
Пучкове скручування
– парне: D100×2 = 1,85 × 10d1 = 18,5d1 ;
– четвіркове: D50×4 = 2,65 × 7,07 d1 = 18,8d1 .
Розрахункові діаметри осердь кабелів повивного і пучкового скручування
практично однакові.
Зверху осердя накладають поясну ізоляцію: в кабелях з паперовою
ізоляцією для цього використовують дві стрічки кабельного паперу, а в кабелях
з поліетиленовою ізоляцією – пластмасові стрічки, які накладають на осердя по
спіралі з 20 ... 30% перекриттям. У кабелях з пластмасовою і стальною
вологозахисною оболонкою зверху поясної ізоляції намотують стрічку з
алюмінієвої фольги або алюміполіетиленову. Ці стрічки захищають кола
кабелю від зовнішніх електромагнітних впливів та називаються екраном. Під
екраном прокладають мідний луджений провід діаметром 0,4...0,5 мм для
дотримання електричної неперервності екрану після його монтажу.
Сучасна промисловість випускає кабелі з гідрофобним (водовідштов-
хуючим) заповнювачем. У таких кабелях простір між жилами осердя
заповнюють пастоподібною масою МЗК (маса захисна кабельна) для
запобігання проникнення вологи в осердя кабелю з пластмасовою оболонкою.
Інші елементи конструкції кабелю в курсовому проекті не
розраховуються, а вибираються за таблицями. Товщина захисних оболонок
залежить від діаметра осердя і типу кабелю. Номінальні значення товщини
свинцевих, алюмінієвих і пластмасових оболонок кабелів зв'язку наведені в
табл. 1.2, 1.3, 1.4.
14
Таблиця 1.2 – Товщина свинцевих оболонок

Номінальне значення товщини оболонки кабелю, мм
Діаметр кабелю під
зі стрічковою (Б) з круглою бронею
оболонкою, мм голого (Г)
і плоскою (П) бронею (К)
9–13 1,3 1,15 1,9
13–16 1,4 1,2 1,9
16–20 1,5 1,25 2,0
20–23 1,6 1,3 2,0
23–26 1,7 1,4 2,0
26–29 1,8 1,5 2,1
29–32 1,9 1,6 2,2
32–35 2,0 1,7 2,3
35–38 2,1 1,8 2,3
38–41 2,2 1,9 2,4
41-44 2,3 2,0 2,5
44-47 2,4 2,1 2,6
Таблиця 1.3 – Товщина алюмінієвих оболонок

Діаметр кабелю під оболонкою, мм до 16- 20- 23- 33- 40- 46- 53 і
16 20 23 33 40 46 53 вище
Номінальне значення товщини
1,1 1,2 1,3 1,4 1,6 1,7 1,8 1,95
оболонки, мм
Таблиця 1.4 – Товщина оболонок з поліхлорвінілу і поліетилену

Діаметр кабелю під оболонкою,
мм 4-6 6-8 8-11 11-14 14-17 17-24
Номінальне значення товщини
1,5 1,8 2,0 2,5 2,5 3,0
оболонки, мм
Зовнішній покрив броньованих кабелів складається з подушки, сталевої

броні і зовнішнього покриття (з джуту). У табл. 1.5 наведені основні розміри
зовнішніх захисних покриттів кабелів.
Радіальна товщина подушки для всіх діаметрів кабелю при броні типу Б
складає 1,5 мм, при броні типу П і К – 2,0 мм. Радіальна товщина зовнішнього
покриття для всіх діаметрів кабелю складає 2 мм.
Таблиця № 1.5 – Розміри бронепокриттів кабелів

Діаметр кабелю по Броня типу Б з Броня типу П з плоскої Броня типу К з
герметизуючій оболонці, двох сталевих проволоки з розмірами, круглої проволоки
мм стрічок завтовшки, мм діаметром, мм
мм
До 13 0,3 - –
13–37 0,5 5 × 4 × 1,5 4
37–50 0,5 6 × 5 × 1,7 4-6
Понад 50 0,8 6 × 5 × 1,7 6
15
Діаметр кабелю по поясній ізоляції визначається за формулою:
Dï.³ç = Dc + 2t ³ç , (1.10)
де Dc – діаметр осердя;
tіз – товщина поясної ізоляції.
Діаметр кабелю по шару гідрофобного заповнювача (водоблокуючих
стрічок):
Dã.çàï = Dï.³ç + 2 × t âñ , (1.11)
де Dп.із – діаметр кабелю по поясній ізоляції;

t вс - товщина водоблокуючих стрічок.
Діаметр кабелю по екрану:
D å = D ã.çàï + 2 × t å , (1.12)
де Dг.зап – діаметр кабелю по шару гідрофобного заповнювача;

t е – товщина екрану.
Діаметр кабелю по вологозахисній оболонці:
Dво = Dе + 2 × t во , (1.13)
де Dе - діаметр кабелю по екрану

tво – товщина вологозахисної оболонки кабелю.
Таблиця 1.6 – Специфікація елементів конструкції кабелю ТПппЗП 20×2×0,5

№ Діаметр, Товщина,
Назва елементу Матеріал
з/п мм мм
1 Жили – Мідь
2 Ізоляція жил – Поліетилен плівкопористий
3 Центральний повив – –
4 Перший повив – –
5 Другий повив – –
Синтетична стрічка поліамідна
6 Поясна ізоляція накладена повздожньо або
спірально
Шар гідрофобного
7 заповнювача або Гідрофоб
водоблокуючі стрічки
Алюмополіетіленова стрічка
Екран
8 накладена повздожньо або
спірально
9 Вологозахисна оболонка Світлостабілізований поліетилен
16
1 – Струмопровідна жила;
2 – Ізоляція жили;
3 – Центральний повив;
4 – Перший повив;
5 – Другий повив;
6 – Поясна ізоляція;
7 – Шар гідрофобного заповнювача;
8 – Екран;
9 – Вологозахисна оболонка.
М 10:1
Рисунок 1.2 – Ескіз поперечного перетину кабелю ТПппЗП 20x2x0,5
1.2 Розрахунок первинних параметрів передавання кола кабелю

на заданих частотах
Первинними параметрами передавання кола кабелю є:

R – активний опір кола, Ом/км.;
L – індуктивність кола, Гн/км;
C – ємність кола, Ф/км;
G – провідність ізоляції кола, См/км.
Активний опір кабельного кола визначається за формулою [4]:
2
  d0  
 pñê ⋅ G ( x) ⋅   
R = χ ⋅ R0 1 + F ( x) +  a  +R
ìã , (1.14)
  d0  
2
 1 - H ( x) ⋅   
  a  
де R – активний опір кола, Ом/км;

χ = 1,01...1,04 – коефіцієнт скручування жил;
R0 – опір двопровідного кола на постійному струмі, Ом/км;
F(x), G(x), H(x) – табульовані функції (наведені в [4], табл.4.1);
17
pск – коефіцієнт, залежний від типу скручування жил у групу (для парного
скручування pск = 1; для зоряного скручування pск = 5; для подвійного парного
скручування pск = 2);
d0 – діаметр голої жили, мм;
а – відстань між центрами провідників, мм;
Rìò – опір за рахунок сусідніх металевих мас, Ом/км.
Опір двопровідного кола при постійному струмі R0 визначається за
формулою [4]:
8000
R0 = ρ ⋅ , (1.15)
π ⋅ d 02
де R0 – опір двопровідного кола при постійному струмі, Ом/км.;
ρ – питомий опір матеріалу провідника на постійному струмі, для мідної
Îì ⋅ ìì 2
жили ρ = 0,0175 .
ì
Для визначення табульованих функцій знаходимо величину аргументу Х
за формулою [4]:
x = kr = 0,0105 ⋅ d 0 ⋅ f , (1.16)
де f – необхідна частота у Гц.
Визначення необхідних значень табульованих функцій проводити за
формулами інтерполяції:
а) для зростаючих функцій
x −x
F ( x0 ) = F ( x1 ) + [ F ( x2 ) − F ( x1 )] ⋅ 0 1 ; (1.17)
x2 − x1
б) для убуваючих функцій
x −x
Q( x0 ) = Q( x2 ) − [Q ( x1 ) − Q ( x2 )] ⋅ 2 0 . (1.18)
x2 − x1
Для нижньої частоти навести розрахунок кожної функції з підставленням
чисельних значень, а на інших частотах – звести значення до запропонованої
таблиці.
Таблиця 1.7 – Значення табульованих функцій за певного аргументу Х

х1 F1(х1)= G1(х1)= H1(х1)= Q1(х1)=
х2 F2(х2)= G2(х2)= H2(х2)= Q2(х2)=
х3 F3(х3)= G3(х3)= H3(х3)= Q3(х3)=
х4 F4(х4) = G4(х4)= H4(х4)= Q4(х4)=
Індуктивність двопровідного кабельного кола визначається за формулою

[4]:
2 ⋅ a − d0
L = χ ⋅ [4 ⋅ ln + Q( õ)] ⋅ 10 −4 . (1.19)
d0
18
Ємність кола кабелю розраховуємо за формулою [4]:
χ ⋅ ε å ⋅10 −6
C= , (1.20)
2⋅a
36 ⋅ ln( ⋅ ψ)
d0
де εе – ефективна діелектрична проникність ізоляції;
Ψ – поправочний коефіцієнт, що характеризує близькість проводів до
заземленої оболонки та інших проводів і визначається за формулою [4]:
(d п + d1 − d 0 ) 2 − a 2
Ψ= , (1.21)
(d п + d1 − d 0 ) 2 + a 2
де dп – ефективний діаметр пари або четвірки (зірки);
d1 – діаметр жили з ізоляцією;
d0 – діаметр жили без ізоляції.
Провідність ізоляції обумовлена діелектричними втратами і визначається
G = ω ⋅ C ⋅ tg δ , (1.22)
де ω = 2 ⋅ π ⋅ f , рад/с.
Для визначення значення tgδ на необхідних частотах потрібно
використовувати формули інтерполяції для зростаючих функцій. Значення tgδ
задається викладачем.
Для нижньої частоти навести розрахунок кожного параметра з
підставленням чисельних значень, а на інших частотах – звести значення до
запропонованої таблиці
Таблиця 1.8 – Значення первинних параметрів передавання залежно від

частоти
Значення первинних параметрів передавання
f , Гц R, Ом/км L•10-4, Гн/км C•10-9, Ф/км G•10-9, См/км
1.3 Розрахунок вторинних параметрів передавання кола кабелю

на заданих частотах
Вторинними параметрами передавання кола кабелю є:

α – коефіцієнт загасання, (з формули (1.23) отримуємо в Нп/км, потім
переводимо в дБ/км), дБ/км;
β – коефіцієнт фази, рад/км;
Z õâ – хвильовий опір, Ом;
Vô – швидкість розповсюдження, км/с;
t – час розповсюдження, с/км.
19
Коефіцієнт розповсюдження або постійна розповсюдження визначається
γ = α + jβ = ( R + jωL) ⋅ (G + jωC ) . (1.23)
Значення хвильового опору Z õâ визначається за формулою [4]:
R + j ⋅ω⋅ L
Z õâ = = Z õâ ⋅ å − jϕõâ , (1.24)
G + j ⋅ω⋅C
де ϕ õâ – уявна частина хвильового опору, градус.
Фазову швидкість розповсюдження Vф визначаємо з виразу [4]:
ω
Vô = . (1.25)
β
Час розповсюдження сигналу визначимо за формулою з виразу [4]:
1
t= . (1.26)
Vô
За наслідками розрахунків вторинних параметрів передавання
пропонується заповнити наступну таблицю
Таблиця 1.9 – Значення вторинних параметрів передавання залежно від

частоти
Значення вторинних параметрів передавання
f, Гц α , Нп/км α , дБ /км β , рад/км Z õâ , Ом ϕ õâ , град Vф, км/с
За розрахунками первинних та вторинних параметрів передавання

пропонується навести графіки їхніх частотних залежностей.
R, L, C, G
Ом/км Гн/км Ф/км См/км
G
R
f, Гц
Рисунок 1.3 – Частотна залежність первинних параметрів передавання
20
α, β, Vô , Z õâ ,
дБ/км рад/км км/с Ом
Vô
β
α
Z õâ
ϕхв f, Гц
-450
ϕхв
Рисунок 1.4 – Частотна залежність вторинних параметрів передавання
1.4 Аналіз частотних залежностей первинних і вторинних параметрів

передавання

первинних параметрів передавання
За наслідками розрахунків побудувати частотні залежності первинних

параметрів передавання і на графіки нанести паспортні значення первинних
параметрів передавання для заданого кабелю. Паспортні значення параметрів
беруться з довідника по кабельних спорудах зв'язку.
Необхідно провести аналіз частотних залежностей первинних параметрів
передавання, тобто пояснити, якими процесами обумовлений хід кривої
кожного параметра.
Провести оцінку розбіжності розрахованих і нормативних значень
первинних параметрів передавання. Результати оцінки розбіжності параметрів
звести в запропоновану таблицю
21
Таблиця 1.10 – Порівняння отриманих результатів розрахунку первинних
параметрів передавання з нормами
Розраховане Відхилення від Відхилення у
Параметр Норма
значення норми відсотках
R, Ом/км
L•10-4, Гн/км
C•10-9, Ф/км
G•10-9, См/км
За наслідками порівняння зробити висновок про придатність або

непридатність до експлуатації кабелю, параметри якого розраховувалися.

вторинних параметрів передавання
За наслідками розрахунків побудувати частотні залежності вторинних

параметрів передавання і на графіки нанести паспортні значення вторинних
параметрів передавання для заданого кабелю. Паспортні значення параметрів
беруться з довідника по кабельних спорудах зв'язку.
Необхідно провести аналіз частотних залежностей вторинних параметрів
передавання, тобто пояснити, якими процесами обумовлений хід кривої
кожного параметра.
Провести оцінку розбіжності розрахованих і нормативних значень
вторинних параметрів передавання. Результати оцінки розбіжності параметрів
звести в запропоновану таблицю
Таблиця 1.11 – Порівняння отриманих результатів розрахунку вторинних

параметрів передавання з нормами
Розраховане Відхилення від Відхилення у
Параметр Норма
значення норми відсотках
α, дБ/км
β, рад/км
Z хв , Ом
ϕ õâ , град
Vô , км/с
За наслідками порівняння зробити висновок про придатність або

непридатність до експлуатації кабелю, параметри якого розраховувалися.
1.5 Висновки
Зробити висновки за розрахунками у даній частині курсового проекту
(вивчено конструкцію кабелю; розраховані його конструктивні параметри;
первинні і вторинні параметри передавання; побудовані частотні залежності
параметрів передавання; отримані результати порівняні з нормами; проведений
аналіз отриманих відхилень від норми; висновки про невідповідність або
відповідність кабелю нормам і про непридатність або придатність його до
експлуатації).
22
2 ПРОЕКТУВАННЯ ЛІНІЙНИХ СПОРУД МІКРОРАЙОНУ

Завдання:
2.1 Коротко описати місто, вибране для проектування.
2.2 Вибрати місце установки РАТС і розбити мікрорайон на шафові
райони.
2.3 Розробити проект телефонної магістральної мережі заданого
мікрорайону міста.
2.4 Розробити проект розподільної мережі одного шафового району
заданого мікрорайону міста.
2.5 Розробити проект телефонної кабельної каналізації заданого
мікрорайону міста.
2.6 Розробити відомість об'єму робіт на будівництво лінійних споруд.
2.1 Коротке описання міста, вибраного для проектування
При описанні заданого міста необхідно насамперед звернути увагу на:

- рельєф і ґрунти місцевості;
- покриття пішохідної і проїжджої частин;
- наявність автомобільних шляхів загальнодержавного і місцевого
значення (в т.ч. з твердим покриттям);
- наявність міського електротранспорту в місті і його види;
- наявність залізничних колій;
- наявність мостів;
- автомобільних шляхів;
- наявність водоймищ у місті (річки, озера, ставки, водосховища і ін.).
2.2 Вибір місця установки РАТС і розбиття мікрорайону на шафові

райони
Питання розміщення абонентів в даному КП вирішується в припущенні,

що має місце рівномірний або майже рівномірний розподіл абонентів по
кварталах району. Основні телефони диференціюються на квартирні і
народногосподарські.
Далі необхідно визначитися з питанням забудови кварталів (при
реальному проектуванні дані про характер забудови організаціям зв'язку
надають проектно-будівельні організації).
2.2.1 Вибір і коротка характеристика систем побудови МТМ
У цьому розділі, ґрунтуючись на вивченні систем побудови МТМ за

підручником [4] або іншими джерелами, необхідно дати коротку
характеристику й обґрунтувати застосування в проекті шафової системи.
23
У курсовому проекті необхідно розмістити РАТС і шафові райони на
плані заданого мікрорайону міста.
Перш за все, необхідно вибрати відповідну ємність РАТС, що
установлюється в заданому мікрорайоні. Ємність РАТС вибирається виходячи з
кількості абонентів даного району. При цьому передбачається запас до 20%.
Приклад розміщення житлових і службових будівель, а також промислових
підприємств показаний на рис. 2.1. У кожного житлового корпусу, службової бу-
дівлі і промислового підприємства проставляються цифри, що показують число
абонентських установок з урахуванням 2...4% загальнодоступних телефонів-авто-
матів. Загальне число проставлених телефонів повинне відповідати величині М.
Після зазначеної підготовчої роботи визначають центр телефонного
навантаження, використовуючи для цього графічний метод ділення номерної
ємності АТС навпіл. Наклавши на план району лінійку вертикально і
пересуваючи її справа наліво до положення, коли число абонентських
установок справа буде М/2, проводять вертикальну вісь, потім таким самим
чином проводять горизонтальну вісь. Точка перетину осей дає місце установки
будівлі АТС. Практично місце установки телефонної станції може бути
зміщено через тяжіння з’єднувальних ліній або через необхідність (бажаність)
розміщення її на розі кварталу або на краю вулиці.
В Україні застосовується шафова система побудови лінійної мережі з ви-
діленням зони прямого живлення. При цьому система прямого живлення засто-
совується для телефонних установок, розташованих поблизу РАТС, на відстані
приблизно 300 … 500 м. За більшої відстані застосовується вже шафова система.
При визначенні ємності розподільної шафи необхідно мати на увазі, що
шафи сконструйовані за різними градаціями загальної їхньої ємності. Кожна з
цих ємностей ділиться на дві частини: ємність магістральних і ємність розпо-
дільних кабелів. Зазначені номерні ємності типових шаф наведені в табл. 2.1.
Слід зазначити, що збільшення кількості телефонів серед населення,
привело до необхідності застосовувати розподільні шафи тільки великої
типової ємності 1200 × 2, оскільки райони, забудовані останнім часом багато-
поверховими будинками, мають високу телефонну щільність.
Таблиця 2.1 – Номерні ємності розподільних шаф

Типова Фактично займана Ємність магістральних Ємність розподільних
ємність ємність кабелів кабелів
600 × 2 550 × 2 250 × 2 300 × 2
1200 × 2 1100 × 2 400 × 2 700 × 2
2400 × 2 2200 × 2 800 × 2 1400 × 2
Практично роблять так: на плані даного телефонного району наносять

пунктиром коло з радіусом орієнтовно 500 м від РАТС. Усередині кола
радіусом 500 м для телефонних установок, розташованих поблизу РАТС,
розташовується зона прямого живлення (ЗПЖ). У цій зоні (ЗПЖ) телефонні
установки безпосередньо підключаються до РАТС, а в зоні радіусом понад
500 м розміщуються шафи ємністю 1200 × 2.
24
Досл.центр Клуб П а р к
ВУЗ N=4
N=41 N=36
Ма г. В од н и й
N=5 центр
ДМ 13/74
1 2 /8 0
ХП
9/ 62
N =27
-/ 45
1 4/ 70
8 /7 8
- /4 4
завод
2 /5 0
- /5 0
N=24 - / 41
7 /8 8
11 /7 6
1 3/ 73
ТЦ М аг.
N=24
ЛО Театр ВЦ N= 2
-/ 51
завод
8/ 82
N=8
8/ 45 N=87
- /4 7
N=32 10/60
9 /68
-/73
ДМ
Ре N=
7/7 0
ст 8
Школа
ор
ан
N=7 Стоянка
П ар к
Цирк
2
N=5
- /8
N=7
/7 9
12
ТЦ OK92 8/
30
N=59 N=
- / 35
0
- /8
/ 33
10
3 МБ
- /7 1
-/ 3
Парк і си завод
18 кет
О ф 67 N=18
N= мар
81
Ц е н т р К іР
N=
-/
8
р
/7
N=2 8
пе
вн
.ц 10 ий 88
Су
д а 16
Ви = ит 1 0/
К р но к
рк
N
- 20 1
р и =1 2
Па
ТС -/8
РА N
Парк
48 З
N У
Вид. 5
В
це нт р -/ 4
=
0
9
/6
/5
N =2 5 4
15 /3
24
8 15
-/4
6
- /6
0
6
-/ 4
- /8
4
/2
27
9
8
-/ 8
/6
Парк 23
ВЦ76
ДМ
/6 2
/71
N=
26
4
30
Дит
-/ 8
81
.сад -/ / 76
N=6 ок
18
/6
2 /5 6
10 30
ка
8
3
/56
те
-/ 4
/6
іо
/72
бл 16
21
22
Бі N =
заво ехн.
32
рк
5
Па
-/ 8
о-т
/5 9
ан
д
11
с т 19
а
9
/8
ко л7
Раді
ор
N=5
0
23
N=
0
1
/7
N=
24
N = зи н
Ре
ВЦ=89
Ш
8
га
Ма
6
/76
/6 N
33
8
20
-/ 8
д. ку
во и н
N= он
Ц . д п о ч5
4
ді
к ві = 1
до Пн
3
N
Ста
.са 6
-/ 5
зав чний
т
Парк Ди N=
од
нья
36
N=
Ко
М Масштаб 1:20000
кул узей
=3 З
ВУ
ь
N= тур
Пд
9
21 и
а
N
вн
ти
Умовні позначення:
ор
Сп
- проектуєма РАТС
2
/7
л.
6
24
/6
ву
- кількість народногосподарських/
30
6 30/66
- /9 кількість квартирних абонентів
Супер - зона прямого живлення (ЗПЖ)
маркет
N=21 - центр телефонного навантаження (ЦТН)
Рисунок 2.1 – Приклад схеми розміщення житлових та службових

будівель на плані мікрорайону
25
Розміри шафової ділянки визначаються залежно від ємності шафи і
розміщення телефонних установок на плані. Для шафи 1200 × 2 підбирають на
плані – 450 ... 460 установок. Але магістральні кабелі підводять до шафи із
запасом на 500 × 2. Межі шафової ділянки повинні ділити квартал на частини
(1, 2, 3...) і проходити по вулицях, проїздах, бульварах, між будівлями
усередині кварталу і так далі. Залежно від розташування житлових і службових
будівель межі шафової ділянки можуть зображатися ламаними лініями. Проте
загальна конфігурація ділянки повинна наближатися до прямокутника
зісторонами а і h.
Місце установки шафи усередині шафової ділянки залежить від
розташування обслуговуваних житлових або службових корпусів (зазвичай в
найбільш крупному корпусі, що знаходиться поблизу від точки
передбачуваного підходу магістрального кабелю). Усередині корпусу шафа
установлюється в під'їзді або в підвалі.
На плані району розставляються шафи з вказівкою їхньої типової ємності.
Потім кожна шафа повинна бути сполучена з РАТС так, щоб до станції
підходили кабелі найкрупнішої парності 1200 × 2.
Для підключення шаф до кабелю крупної парності використовуються
кабелі 500 × 2 (400 × 2), а для підключення магістральних кабелів в бокси,
розташовані в шафі, використовуються кабелі 100 × 2. При цьому кабелі 200 × 2
і 500 × 2 розпаюються на 100 × 2 в рукавичках, розташованих усередині
шафової підстави.
У даному КП пропонується як основний критерій для вибору ємності РШ
прийняти характер забудови району: при 5-поверховій і вище – РШ 1200 × 2.
Після визначення числа РШ треба поділити всю територію району зовні
ЗПЖ на ділянки, кожна з яких обслуговується одним РШ, які прийнято
називати шафовими районами (ШР). Позначенням меж ШР таке розбиття
відбивається на плані району (рис. 2.3).
При розбитті території на ШР слід забезпечити, по можливості, однакову
кількість абонентів у кожному ШР. Рекомендується починати розбиття з
віддалених від РАТС частин району, а межі ШР проводити уздовж природних
перешкод, по головних магістралях і вулицях з удосконаленими покриттями
мостових і тротуарів. У решті випадків межі ШР повинні проходити усередині
кварталів. Простий спосіб визначення місця установки шафи, що забезпечує
близьку до мінімуму сумарну кількість кабелю (магістрального та
розподільного) полягає в тому, що якщо магістральний кабель підходить до ШР
прямокутної форми у точці 1 або 2 (рис. 2.2), то координати точок 1’ та 2’
установлення РШ визначаються у відповідності з формулами [4]:
a ÌÏ PÏ  b
x = 1 − N ⋅m/ N ⋅r, y = , (2.1)
2 ÌØ ÐØ  2
a b ÌÏ PÏ 
x = , y = 1 − N ⋅m/ N ⋅ r, (2.2)
2 2 ÌØ ÐØ 
де а і b – сторони прямокутного ШР;
m – середня вартість 1 км пари магістрального кабелю;
26
r – середня вартість 1 км пари розподільного кабелю;
МП – кількість магістральних пар;
МШ – максимальна завантаженість розподільної шафи магістральними
парами;
РШ – максимальна завантаженість розподільної шафи розподільними
парами;
РП – кількість розподільних пар.
y
а
1′ C
1 b
3′
2′
0 3 2 х
Рисунок 2.2 – До розрахунку місця установки РШ
Відповідно до [4] відношення m до r можна прийняти 0,5.

Докладніші відомості по розбиттю мережі на ШР можна знайти в [4].
Варіант розбиття мережі на шафові райони, що надається студентом,
потрібно узгоджувати з викладачем.
Магістральні кабелі від РАТС проходять по вулицях і провулках в
телефонній каналізації, прокладеній під тротуаром. Відгалуження до шаф
відбуваються в оглядових колодязях, установлених на вуличних перехрестях.
Приклад прокладання магістральних кабелів показаний на рис. 2.3.
Наведемо приклад розрахунку кількості шафових районів (ШР).
Нехай ємність РАТС – 3000 номерів. У зону прямого живлення потрапляє
600 абонентів. Тому на всі шафові райони доводиться 3000 – 600 = 2400
номерів. Виходячи з того, що в одному шафовому районі 400 абонентів,
отримуємо кількість шафових районів: 2400/400 = 6.
Знаючи розміри району а = 3,5 км і h = 3,2 км, можна знайти його площу.
Віднявши з неї площу ЗПЖ = 0,785 км2 і поділивши на кількість ШР,
отримуємо середню площу одного шафового району, яка складає 1,8 км2.
Тепер можна позначити шафові райони і розставити на них розподільні
шафи. Нумерація розподільних шаф починається з верхнього лівого кута і
проводиться за годинниковою стрілкою.
У курсовому проекті повинна бути розроблена своя схема за зразком
наведеної схеми з урахуванням особливостей даного району.
27
ЗЛ до РАТС-27
РШ-20 03 РШ-2004
2 48+5Т.А 234+5Т.А.
РШ-20 05
РШ-2002 281 +6Т.А.
285 +7Т.А.
РШ-20 06
280 +6Т.А.
РШ-200 1
214+7 Т.А.
РШ-20 07
РШ-2016 321+7Т.А.
243+5Т.А.
0
-2
ня
ТС
РА
з
РШ-20 08
ре
197+4Т.А.
Бе
8
РШ-2015
л.
ву
287+6Т.А.
РШ-20 10 РШ-2009
262+6Т.А. 250+5Т.А.
РШ-20 11
235+6Т.А.
РШ-20 14
250+5Т.А.
РШ-2013
319+7Т.А.
Пн
Масштаб 1:2 0000

Пд
- розподільна шафа
РШ-2 012 - проектована РАТС

273+6Т.А.
30/66 - кількість народногосподарських/
кількість квартирних абонентів
- зона прямого живлення (ЗПЖ)
- центр телефонного навантаження (ЦТН)
- кордон шафового району
Рисунок 2.3 – Приклад схеми розриття трас кабельних магістралей
28
2.3 Розробка проекту телефонної магістральної мережі
Керуючись рекомендаціями і правилами по проектуванню і будівництву

телефонної магістральної мережі [4], а також прикладом схеми магістральної
мережі мікрорайону (рис. 2.4), необхідно в масштабі 1:5000 скласти схему
телефонної магістральної мережі проектованого району.
На схемі магістральної мережі проектованого району зазначаються:
– номери і ємності шаф;
– номери магістралей;
– номера і протяжності ділянок магістралей;
– ємності кабелів по ділянках;
– ємності кабелів, що подаються в РШ і так далі (по аналогії з
прикладом схеми на рис. 2.4).
Межі кварталів на схемі не позначаються. У таблицю схеми магістральної
мережі заносяться дані (наприклад, діаметри жил магістральних кабелів) у міру
визначення цих даних в подальших розділах КП.
Слід мати на увазі, що можливі різні варіанти схем магістральної мережі,
що відрізняються кількістю магістралей, трасами магістралей та іншими
елементами. Остаточний варіант схеми слід узгоджувати з викладачем.
Зміст КП передбачає окрім складання схеми магістральної мережі і
короткого її описування, також складання об'єму робіт по прокладці кабелю
магістральної мережі й установці розподільних шаф. Форма вказаної відомості
показана в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 – Відомість об'єму робіт по прокладці кабелів телефонної

магістральної мережі й установці розподільних шаф
магіст ралі
дільниці
Загальна Уст-ка
Марка Прокладання в ТК кабелів з числом пар, м
довжина РШ Прим.
№
кабелю
кабелю, м 1200×2
300 400 500 700 800
1 01
2 01
3 02
4 03
5 04
29
РШ-2004
РШ-2003 1200х2
М-03(1200-1599)
1200х2
М-03(800-1199) 91
РШ-2005
234 7 Пн
78 140 1200х2
248 8 200 М-04(1600-1999)
РШ-2002 5 74
1200х2 200
281
М-02(400-799) 400x2
88 6 620 1200 9
800x2
285 400x2
11460 56010 Пд
2 600
1 200
РШ-2006
1200х2
400x2 12
М-04(2000-2399)
РШ-2001 140 165
1200х2 400x2 280
М-02(00-399)
125 3
140
214
400x2 13 1140
4 1980 КРОС РАТС-20
34
750 Захисні Марка
РШ-2007
N
маг смуги кабеля 1200х2
РШ-2016 01 ОКЛ М-05(2400-2799)
1200х2 800x2
800x2
02 00-799 ТПппЗП 800х2
40
М-09(6000-6399) 62
0x
03 800-1599 ТПппЗП 800х2

2
142 321
04 1600-2399 ТПппЗП 800х2
100 16
243
x2
35 760 05 2400-3199 ТПппЗП 800х2 400 96014
800x2
06 3200-3999 ТПппЗП 800х2
РШ-2009
07 4000-4799 ТПппЗП 800х2 1200x2
08 4800-5599 ТПппЗП 800х2 15 400 РШ-2008 М-06(3200-3599)
800x2 1200х2
4 00x2
09 5600-6399 ТПппЗП 800х2 78

10 6400-6799 ТПппЗП
М-05(2800-3199) 250
148 2 17 160
32 0x
ЗПЖ 520 197 40 18
36
520 800
РШ-2015 x2 21
800 960
x2
1200x2 31
800
x2
М-09(5600-5999) 400 100
33
100
86 РШ-2010
x2
287 x2 1200x2
8 00
400
М-06(3600-3999)
x2
0x2 280 20
400
40 98
19 262
30 140
720 26
28 1400
780
РШ-2011
x2 1200x2
РШ-2013 400 25 М-07(4000-4399)
29 240
380 1200x2 114
М-08(4800-5199) 235
РШ-2014 71 27200
24 Масштаб 1:1:12000
Масштаб 20000
1200x2 319 360
М-08(5200-5599)
158
250 2
Умовні
Умовні позначення: :
позначення
0x
40 1 -№ ділянки
23
920 1278 - протяжність ділянки, м
РШ-2012 22140 71 - кількість народногосподарських абонентів
1200x2 319 - кількість квартирних абонентів
М-06(4400-4799)
400x2
96 кабель ТПппЗП 400х2
273
800x2
кабель ТПппЗП 800х2
Рисунок 2.4 – Приклад схеми магістральної мережі мікрорайону

30
2.4 Розробка проекту розподільної мережі одного шафового району
Розподільна мережа в більшості випадків розміщується в одній будівлі.

Розподільні коробки 10 × 2 розташовуються на сходових клітках в спеціально
відведених нішах. Схема такої розподільної мережі викреслюється в
необхідному масштабі. Вертикальна площина, в якій розташовані розподільні
коробки, повертається на 90°, і всі коробки зображаються на горизонтальній
площині з вказівкою під'їздів, поверхів і парності відповідних до них
розподільних кабелів (рис. 2.5). За парністю розподільні кабелі поділяються на
наступні: 10 × 2, 20 × 2, 30 × 2, 50 × 2 і 100 × 2. Кабелі прокладаються у
вертикальних трубах або каналах, виготовлених в процесі будівництва будівлі.
Процес складання схеми розподілу полягає в тому, що, просуваючись від
крайніх будинків ШР до РШ, потрібно, по суті, групувати окремі 10-парні
кабелі, підключені до установлених в будинках розподільних коробок, в кабелі
більшої стандартної ємності (20 × 2, 30 × 2, 50 × 2, 100 × 2). У РШ заводиться
100-парний розподільний кабель, що підключається до розподільного боксу.
На основі цих схем складається відомість витрати кабелю з усієї мережі
району, причому витрата кабелю на розподільній мережі підраховується за
середніми даними, установленими за схемою однієї розглянутої вище шафової
ділянки. Рекомендується середні дані відносити до однієї розподільної
коробки, а число коробок Кт в районі можна визначити з умови:
1,2m
Кт ≥ , (2.3)
10
де коефіцієнт 1,2 враховує запас розподільних і прямих ліній.
Розрахунок діаметра струмопровідної жили абонентських або
з’єднувальних кабелів МТМ проводиться за формулою:
Kl
d0 = a , (2.4)
αä
де К – коефіцієнт, залежний від матеріалу жили, розрахункової частоти
(800 Гц) і електричної ємкості кола;
la – максимальна довжина абонентської лінії, км.;
α ä – допустиме загасання абонентської лінії, що розраховується, дБ.
Коефіцієнт К для кабелів МТМ приймається постійним К = 0,65;
загасання абонентської лінії дається за нормою α д = 4,35 дБ.
la – максимальна довжина абонентської лінії на території, обслуговува-
ною РАТС, може досягати величини, визначуваної формулою [4]:
a+h
la = , (2.5)
2
де а і h – сторони прямокутника, еквівалентного території шафового району.
31
№ 12 № 17
-/80 24/5 0
ХV п 8 10 x 2 10 x2
2 ХV п
30x2 20x2 10x2
30x2 20x2 10x2

10x 2 10 x2
до РАТС-20
XIIIп 8 8 XIIIп
10x 2 10 x2
ХІп 8 8 ХІп
10x2 10 x2
IXп 8 8 IXп
400x 2
10x 2 10 x2
VIIп 8 8 VIIп
1 0 x2
Vп 8 10 x2
50x2
30x2 20x2 10x2 8нг Vп
50x 2
30x2 20x2 10x2
IIIп 8 10 x2
10 x2 8нг IIIп
10 x 2
Iп 8 10 x2
8нг Iп
РШ-2010
1200x2 75
10 0x2
20x2
100x2
74
10x 2 1 0 x2
№ 14 № 16
75
10 0x 2
10x2 20x2 30x2 10x 2
10x2 20x2 30x 2 10x2
Iп 8нг 10 x2 10x 2 8нг Iп

10 x2 10x2
IIIп 8нг 8нг IIIп
10 x2 10x2
Vп 8нг 8нг Vп
50x2
VIIп 6нг 10x2 10x2 VIIп

8
50x2
10 x2 10x 2
IXп 8 8 IXп
10x 2 10x2
ХІп 8 8 ХІп
10x2 20x 2 30x2
10x2 20x2 30x2
10x 2 10x2
XIIIп 8 8 XIIIп
10 x2 10x 2
ХV п 8 8 ХV п
10 x2 10x 2 ХVII п
ХVII п 8 8
3 0 /56 24/6 4
Пн М а сш т аб 1: 2 00 0
- розподільна коробка
1 - кількість каналів
Пд 20,1 - довжина ділянки, м
8нг - кількість народногосподарських
8 - кількість квартирних абонентів
Рисунок 2.5 – Приклад схеми розподільної мережі одного шафового району

32
Загасання кола з’єднувальної лінії за нормою складає α д = 17,4 дБ.
Стандартні діаметри жил типових кабелів МТМ наступні: 0,4; 0,5; 0,64мм.
В кінці даного розділу повинна бути наведена схема, що пояснює розподіл
загасання по ділянках мережі МТМ.
Схему розподільної мережі студент повинен узгоджувати з керівником
КП. При цьому слід мати на увазі, що складання схеми процес творчий і не
завжди перший варіант схеми може бути вдалим.
Після складання схеми розподільної мережі переходять до складання
відомості об’єму основних робіт по розподільній мережі ШР. Форма для такої
відомості наведена в табл. 2.3. У записці пояснення за даним розділом
необхідно представити схему мережі, короткий опис схеми з розрахунком
координат місця установки РШ і відомість об’єму робіт по розподільній мережі
ШР.
Таблиця 2.3 – Відомість об’єму робіт по розподільній мережі шафового

району
Довжина кабелю з числом
№ Один.
Найменування робіт К-ть пар
з /п вимір.
200 100 50 30 20 10
м
1 Прокладка кабелю в каналізації
Пристрої підземної 1-отвірної шт.
2
каналізації
Пристрої підземної 2-отвірної шт.
3
каналізації
шт
4 Пристрій колодязів типу ККЗ-3
м
5 Пристрій ввідного каналу
2.5 Розробка проекту телефонної кабельної каналізації мікрорайону
Телефонна кабельна каналізація складається з трубопроводів і колодязів.

Найбільшого поширення набули азбестоцементні і поліетиленові труби. У
курсовому проекті вибір можна обмежити азбестоцементними трубами.
Число отворів у блоці визначається числом кабелів, що прокладаються,
плюс 50% запасу. Число кабелів в тому або іншому напрямі визначається за
схемою магістральних кабелів, якщо в даному напрямі проходять кабелі
з’єднувальних ліній або кабелі іншого призначення, то вони підсумовуються з
магістральними.
Оглядові колодязі установлюються одночасно з прокладкою
трубопроводів (блоків) так, щоб відстань між колодязями була не більше за 150
м. На перехрестях зазвичай установлюються кутові або розгалужувальні
колодязі. При введенні кабелів в станції влаштовують станційні колодязі. Вони
33
за своїми розмірами розбиваються на три типи: колодязь для станцій до 6000,
10000 та 20000 номерів.
Перед складанням схеми телефонної каналізації (ТК) слід за літературою
[4] ознайомитися з організацією ТК і питаннями її проектування, а також
уважно вивчити приклад схеми ТК (рис. 2.6).
Основою для складання схеми ТК є схема телефонної магістральної
мережі (ММ). Зовні схеми ТК і ММ багато в чому подібні, що не випадково,
оскільки магістральні кабелі прокладаються в каналах ТК.
Основні питання проектування ТК – це визначення числа каналів на
кожній ділянці магістральної мережі, визначення типів і розміщення оглядових
пристроїв.
Загальне число каналів ТК на кожній ділянці складається з каналів
магістральних кабелів КМ, розподільних кабелів КР, міжстанційних кабелів
КМЗ, а також спецканалів КС і запасних КЗ.
На плані району в заданому масштабі нанести схему каналізації з
вказівкою числа каналів і їх протяжністю між колодязями.
Окрім магістральних каналів зазвичай передбачається на кожній ділянці
один канал для розподільних кабелів, один – резервний і, за необхідності, один
спецканал.
Трудність розрахунку числа каналів ТК полягає в тому, що на деяких
ділянках число каналів проектується з перспективою подальшого докладання
кабелів. При виборі типу оглядових пристроїв треба виходити з наступних норм
[4]:
– у коробку малого типу (KKЗ–1) вводиться не більше одного каналу;
– у коробку великого типу (ККЗ–2) – не більше двох каналів;
– у колодязь малого типу (ККЗ–3) – не більше шести каналів;
– у колодязь середнього типу (ККЗ–4) – не більше 12 каналів;
– у колодязь великого типу (ККЗ–5) – не більше 24 каналів.
У дужках вказані скорочення найменування оглядових пристроїв –
колодязь кабельний зв'язку.
Колодязі ставлять на межах ділянок й усередині ділянок (за достатньої
їхньої довжини). Відстань між колодязями залежить від конкретних умов на
трасі, але не повинна перевищувати 150 м.
Результати розрахунку числа каналів і колодязів, а також дані об'єму
робіт по ТК необхідно звести в спеціальну таблицю, форма якої наведена в
табл. 2.4.
Для розрахунку економічних показників необхідно визначити об'єм
будівельно-монтажних робіт і скласти загальний кошторис на будівництво
мережі РАТС.
Визначення об'єму будівельно-монтажних робіт здійснюється за схемою
каналізації, за схемою магістральних кабелів, за схемою розподільних кабелів.
Загальний кошторис на будівництво мережі РАТС складається за табл.2.4,
куди заносяться підсумовані види робіт з урахуванням їхньої специфіки.
34
РШ-2003 ; (М-03) РШ-2004 ; (М-03)
3
200;1 кол.
2 00;1 кол.
3 3
3
140
3 кан.
3 к ан.
РШ-2005 ; (М-04)
РШ-2002; (М-02) 3 кан.
3 3
620;4 кол.
140
3 кан.
3
3 3
3 3 3 560;3 кол.
3
3 100
460 ;3 кол.
15 0
100
4 кан.
3
150
5
РШ-2006 ; (М-04)
3
1 50
3
5
3 3
3
140
15 0
5
РШ-200 1; (М-02)
6 00 ;4 кол.
3
4 кан .
3
3 140
1 40
3
5
3
3
150 3
РШ-2007 ; (М-05)
14 0
3
5
150
3
3
3
РШ-2016 ; (М-09)
140
5
150
3
3
3
3
.
1 40
150
ан
5
3 3 5 3к л.
3
140 3 ко
140 ;3
42 0
3 13 0
3
- 20
6
ТС
3 130
РА ан.
6
5 к кол.
3 1 30
0; 3
6
54 РШ-2008 ; (М-05)
.
7
3 к к ол
.
4
кол
3 13 0
Ст 0 . 3
ан 3
0; 1
6
1
9 Ст 10 3к .
.
ан .
ан
0 ;
18
9 4 30 ол
6
4к
;2к
1
РШ-2015 ; (М-09) 1 3 400
3 130
9 4 130 3
6
РШ-2009 ; (М-06)
ол.
9 4 130 .
;2 к
кан
110
а н.
6
3 4 130 3 л.
340
3к
ко
100
33
;5
3 100 100 3 80 0
3
.
ол
;1 к
.
к ан
.
ан
.
.
3 кол
кол
8
3к
;4 3 3
.
20
ан
;5
7 3 1 40
780
4к
3 РШ-2010 ; (М-06)
ко л.
.
3 кан
3 80 ; 2
.
ан 3 л.
3к ко
3 3 4 0;
1
3 3 100
2 РШ-2011 ; (М-07)
.
3
кол
3 100
.
ан
;2
РШ-2014 ; (М-08) РШ-2013 ; (М-08)

360
3к
3
Пн
н.
ка л.
3 ко
6
0;
92 Масштаб 1:20000
Пд
3 3
14
0 3
- розподільна шафа
- проектована РАТС
РШ-201 2; (М-07)
3 - ККЗ (кабельний колодязь зв’язку)
920; 6 кол. - відстань; кількість колодязів
3 кан. - кількість каналів
3 - кількість каналів
140 - відстань
Рисунок 2.6 – Приклад схеми магістральної телефонної каналізації
мікрорайону
35
Таблиця 2.4 – Відомість об'єму робіт з прокладки кабелів магістральної
мережі й установки розподільних шаф
№ № Довжина Марка к-ть

маг. розп. зап. спец. ЗЛ всього ККЗ-3 ККЗ-4 Прим.
діл. маг. діл.,м кабелю труб
1 2 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 15
1 00
2 00
3 00
11 03
12 03
Перед оформленням записки схему ТК і відомість об'єму робіт

необхідно узгоджувати з викладачем.
2.6 Відомість об'єму робіт на будівництво лінійних споруд
Для проведення кошторисно-фінансового розрахунку будівництва

лінійних споруд міської телефонної мережі нового мікрорайону необхідно
скласти відомість об'єму робіт на будівництво лінійних споруд. Приклад такої
відомості наведений у табл. 2.5.
Таблиця 2.5 – Відомість об'єму робіт на будівництво лінійних споруд

Одиниці Кількість
Найменування устаткування і робіт
вимірювання одиниць
1 2 3
1 Будівельні роботи:
1.1. Замощення асфальтового тротуару м2
1.2. Комплекс споруд і робіт по кабельній
каналізації при її середній ємності:
1.2.1. До трьох каналів канал•км
1.2.2. До восьми каналів канал•км
1.2.3. Більше восьми каналів канал•км
2 Монтажні роботи:
2.1. Комплекс споруд і робіт по:
2.1.1. Магістральній мережі
Кабель ТПппЗП 300×2 км
Кабель ТППБ 800×2 км
2.2. Комплекс споруд і робіт по розподільній мережі (50×2 обчисл.)
3 Матеріали невраховані укрупненими показниками:
3.1 Кабель магістральної мережі
36
Таблиця 2.5 (закінчення)

1 2 3
3.2 Кабель розподільної мережі:
3.2.1 Кабель ТПппЗП 50×2; 30×2; 20×2; 10×2 (у 50 парному обчисленні)
км
3.3 Настановні матеріали
3.3.1 Смуга громовідводу ємністю 50×2 шт
2.6.1 Будівельні роботи
Замощення асфальтового тротуару. Проведемо розрахунок площі

замощення асфальту, який був пошкоджений при побудові каналізації.
Розрахунки будемо проводити виходячи з таких умов:
- ширина розробки асфальту для однієї труби складає 0,45м;
- ширина розробки асфальту для двох труб складає 0,7м;
- ширина розробки асфальту для трьох труб складає 1м;
При розрахунку площі спираємося на кабельну каналізацію району
[п. 2.5]. Дані для розрахунку беремо з табл. 2.4. Залежно від кількості труб
вибираємо ширину розробки асфальту.
Розрахуємо довжину каналізації з шириною розробки асфальтового
тротуару в одну трубу. Підсумувавши довжину ділянок (беремо з табл. 2.4),
отримаємо:
l1тр = ... = 6750 м.
Знаючи довжину ділянки, визначимо площу замощення асфальтового
тротуару, де довжина ділянки l1тр =6750 м, а його ширина:
h = d тр + 2hзп = 0,25 + 2 ⋅ 0,1 = 0,45 м .
Площа замощення асфальтового тротуару:
S1тр = 6750 ⋅ 0,45 = 3037,5 м 2 .
Розрахуємо довжину каналізації з шириною розробки асфальтового
тротуару в дві труби. Підсумувавши довжину ділянок (довжину ділянок беремо
з табл. 2.4), отримаємо:
l2 тр = ... = 350 м.
Знаючи довжину ділянки, визначимо площу замощення асфальтового
тротуару, де довжина ділянки l2 тр = 350 м, а його ширина:
h = 2d тр + 2hзп = 2 ⋅ 0,25 + 2 ⋅ 0,1 = 0,7 м .
S1тр = 350 ⋅ 0,7 = 245 м 2 .
37
Аналогічно проводимо розрахунки довжини кабельної каналізації з
шириною розробки асфальтового тротуару в три труби. Підсумувавши довжину
ділянок (довжину ділянок беремо з табл. 2.4), а ширину:
h = 3d тр + 3hзп = 3 ⋅ 0,25 + 3 ⋅ 0,1 = 1,05 м .
S 3òð = l 3òð ⋅ h . (2.6)
Визначимо загальну площу замощення асфальтового тротуару:
S = S1тр + S 2 тр + S 3 тр , м 2 . (2.7)
Усі розрахунки зводимо у табл. 2.5.
Комплекс споруд і робіт по кабельній каналізації:

– комплекс споруд і робіт по кабельній каналізації при
її середній ємності до трьох каналів.
Розрахуємо загальну довжину каналів в ШР розподільної мережі. Для
цього скористаємося схемою розподільної мережі одного шафового району.
Беремо кількість каналів, домножуємо на відповідну довжину. Результат, що
вийшов, помножимо на кількість шафових районів. Отримане значення зводимо
у табл. 2.5.
її середній ємності до восьми каналів
Розглянемо схему кабельної каналізації. За даною схемою визначимо
довжину ділянок і помножимо їх на кількість каналів на даній ділянці. Набуті
значення зведемо в таблицю. Для розрахунку довжин ділянок і визначення
кількості каналів на ділянці скористаємося табл. 2.4.
Визначимо загальну довжину, склавши всі довжини розрахованих ділянок
та занесемо сумарне значення у табл. 2.5.
її середній ємності більше восьми каналів.
Розглянемо схему кабельної каналізації. За даною схемою визначимо
довжину ділянок і помножимо їх на кількість каналів на даній ділянці. Набуті
значення зведемо в таблицю. Для розрахунку довжин ділянок і визначення
кількості каналів на ділянці скористаємося табл. 2.4.
Визначимо загальну довжину, склавши всі довжини розрахованих ділянок
та занесемо сумарне значення у табл. 2.5.
2.6.2 Монтажні роботи
Комплекс споруд і робіт по магістральній мережі (див. п.2.3, табл. 2.2).

Користуючись табл. 2.2 запишемо загальну довжину кожного кабелю до
табл. 2.5.
Комплекс споруд і робіт по розподільній мережі. Відкриємо схему
розподільної мережі шафового району. За схемою бачимо, що при проектуванні
використовується кабель різних ємностей. Приведемо кабелі різних ємностей
38
до 50 парного обчислення. Для цього довжину кабелю помножимо на власний
множник
1
10 × 2 ⇒ l10×2 × , (2.8)
5
2
20 × 2 ⇒ l 20×2 × , (2.9)
5
3
30 × 2 ⇒ l 30×2 × , (2.10)
5
50 × 2 ⇒ l 50×2 , (2.11)
100 × 2 ⇒ l100×2 × 2 , (2.12)
200 × 2 ⇒ l 200×2 × 4 . (2.13)
Визначити загальну довжину кабелю в 50 парному численні, а отриманий

результат звести до табл. 2.5.
2.6.3 Матеріали невраховані укрупненими показниками
Кабель магістральної мережі. Випишемо з табл. 2.4 «Відомість об'єму

робіт за прокладки кабелів магістральної мережі й установки розподільних
шаф», які магістральні кабелі використовуються та їхню довжину в таблицю:
- визначимо загальну довжину кабелю ТПппЗП 300 × 2 при створенні
магістральної мережі:
l 300×2 , м;
- визначимо загальну довжину кабелю ТПппЗП 400 × 2 при створенні
магістральної мережі:
l 400×2 , м;
- визначимо загальну довжину кабелів різної емності. Кожен розрахунок
занесемо в табл. 2.5.
Кабель розподільної мережі. Приведемо кабелі на розподільній мережі
до 50 парного числення. Скористаємося даними, отриманими в п. 2.6.2 у розд.
«Комплекс споруд і робіт по розподільній мережі» та перенесемо набуті
значення в табл. 2.5.
Настановні матеріали:
– с м у г а г р о м о в і д в о д у є м н і с т ю 5 0 х 2 . Скористаємося схемою
магістральної мережі. Випишемо останній номер захисної смуги,
скориставшись схемою магістральної мережі. Щоб отримати кількість смуг
грозопровідних ємністю 25 х 2, останній номер захисної смуги ділимо на 4 і
округляємо до цілого більшого числа.
N зл 2599
= = 650 .
4 4
Щоб отримати кількість смуг грозопровідних ємністю 50 х 2, необхідно
попередньо отримане значення поділити навпіл та занести його в табл 2.5.
39
3 ВЗАЄМНІ ВПЛИВИ МІЖ КОЛАМИ ЛІНІЙ ПЕРЕДАВАННЯ
При розповсюдженні електромагнітної хвилі лише 1/735 частина переданої

енергії потрапляє в приймач, а інша розсіюється в самій лінії в основному, на:
– теплові втрати;
– поляризацію діелектрика.
Крім того, енергія переходить на сусідні кола у вигляді струму перешкод.
Під перешкодами розуміють сторонні струми, спектри яких збігаються зі
спектром передавального сигналу. Цей збіг може бути повним або частковим.
Через це передача, здійснювана по колу, тою або іншою мірою
прослуховуються в сусідніх колах кабельних або повітряних ліній. Перешкоди
можуть бути виразними (АСП) або невиразними (ЦСП).
Перехід енергії з одного кола в інший обумовлений взаємними впливами.
У симетричних кабелях цей перехід енергії відбувається безпосередньо з
одного кола на інше, а в коаксіальних кабелях – через треті кола.
Необхідно провести розрахунок параметрів взаємного впливу на трьох
частотах:
– f1 (частоті 800 Гц);
– f 2 (вибраній частоті);
– f 3 (верхній заданій частоті).
3.1 Систематичні впливи
Систематичні впливи обумовлені електромагнітними зв'язками

постійними за величиною і фазою. Причиною їх виникнення в кабелях є,
головним чином, асиметрія у взаємному розташуванні жил у четвірці і
систематичні похибки технології виготовлення кабелів.
Перехідне загасання на ближньому кінці (БК) для однієї будівельної
довжини симетричного кабелю A0бд на частоті f = 800 Гц розраховується за
8
A0áä = 20 lg , (3.1)
ω ⋅ k ⋅ Z õâ
де ω – циклічна частота ω = 2πf, рад/с;
k – коефіцієнт ємнісного зв'язку, Ф/бд:
Z хв – хвильовий опір, Ом.
На решті частот A0сд вираховується за формулою [4]:
2
A0áä = 20 lg
, (3.2)
N12
де N12 – вектор електромагнітного впливу між колами на ближньому кінці і
визначається за формулою [4]:
r + j ⋅ω⋅ m
N12 = ( g + j ⋅ ω ⋅ k ) ⋅ Z õâ + . (3.3)
Z õâ
40
Для визначення вторинного параметра взаємного впливу (перехідного
загасання на ближньому кінці) необхідно розрахувати первинні параметри
взаємного впливу.
Первинні параметри впливу:
k – ємнісний зв'язок, Ф/бд;
m – індуктивний зв'язок, Гн/бд;
g – активна складова електричного зв'язку, См/бд;
r – активна складова магнітного зв'язку, Ом/бд.
Через задане значення k можна порахувати первинні параметри взаємного
впливу за формулами:
g = 0,2 ⋅ ω ⋅ k , (3.4)
2
m = k ⋅ Z õâ , (3.5)
r = 0,4 ⋅ ω ⋅ m . (3.6)
Первинні параметри взаємного впливу розраховуються на всіх заданих
частотах, потім розраховується вторинний параметр взаємного впливу –
перехідне загасання на ближньому кінці. На одній частоті навести докладний
розрахунок параметрів, а розрахунки на решті частот можна звести в табл. 3.1.
Отримані результати пропонуємо занести в таблицю такого виду:
Таблиця 3.1 – Результати розрахунків первинних і вторинного параметрів

взаємного впливу (перехідного загасання на БК) при систе-
матичних впливах
f, Гц g, См/бд m, Гн/бд r, Ом/бд N12 , 1/бд A0бд , дБ
За набутими значеннями A0бд побудувати графік залежності A0бд ( f ) .

A0бд , дБ
0 f, кГц
Рисунок 3.1 – Залежність A0бд від частоти
Дати аналіз отриманої частотної залежності.

41
3.2 Несистематичні впливи
Для ближнього кінця вони обумовлені впливом за рахунок

неоднорідностей в колі (як конструктивних, так і стикових неоднорідностей).
Перехідне загасання на ближньому кінці для однієї будівельної довжини
A0 н визначається [5] :
бд
A0áäí = 10 lg(4α ) − 10 lg(ω2 (1 − e 4⋅α⋅l áä ) ⋅ S n (2ωt ) , (3.7)

де S n (2ωt ) – нормована спектральна щільність випадкової функції нерегуляр-
ного зв'язку на ближньому кінці, с2/км2;
α – коефіцієнт загасання, Нп/км;
l бд – будівельна довжина кабелю, км.
На одній частоті навести докладний розрахунок параметрів, а розрахунки
на решті частот можна звести в табл. 3.2.
Таблиця 3.2 – Результати розрахунків вторинного параметра взаємного

впливу (перехідного загасання на БК) при несистематичних
впливах
f, Гц lg(4α ) ω2 (1 − e 4⋅α⋅láä ) S n (2ωt ) 4⋅α⋅l
ω2 (1 − e áä ) ⋅ S n (2ωt ) A0бдн , дБ
За набутими значеннями A0бдн побудувати графік залежності A0бдн ( f ) .

бд
Результуюче значення A0Σ , що враховує взаємні впливи при
систематичних і несистематичних впливах визначиться за формулою [5] :
A0áäΣ = −10 lg10
−0 ,1 A0áä −0,1 A0áäí 
+ 10 , (3.8)
 
Таблиця № 3.3– Результати розрахунку сумарного перехідного загасання

на БК
f, Гц A0бд , дБ A0бдн , дБ бд
A0Σ , дБ
На підставі розрахунку сумарного перехідного загасання на ближньому

бд
кінці будуємо графік частотної залежності A0Σ ( f ).
42
3.3 Розрахунок перехідного загасання на ближньому кінці від
довжини лінії
Розрахунок перехідного загасання на ближньому кінці від довжини лінії

A0ѓ°n проводиться за формулою [4]:
−4αnláä
1− e
A0ѓ°n = A0áäΣ − 20lg −4αláä , (3.9)
1− e
де n – кількість будівельних довжин, штук;
A0ѓ°n – перехідне загасання на ближньому кінці для n будівельних довжин,
дБ;
A0бдΣ – перехідне загасання на ближньому кінці для однієї будівельної
довжини, дБ;
Необхідно провести розрахунок A0ѓ°n на заданій викладачем частоті f, Гц
для кількості будівельних довжин 2, 10 і 50.
Таблиця 3.4 – Результати розрахунку перехідного загасання на БК

залежно від довжини лінії
n, штук A0ѓ°n , дБ
2
10
50
На підставі розрахунку перехідного загасання на ближньому кінці
залежно від довжини лінії будуємо графік A0ѓ°n (n) .
A0 ѓ°n , дБ
0 2 10 50 n, бд
Рисунок 3.2 – Залежність A0ѓ°n від кількості будівельних довжин
43
Дати аналіз наведеної залежності.
3.4 Висновки
Порівняти отримані значення перехідних загасань з нормативними та

зробити висновок. Якщо необхідно підвищити значення перехідних загасань, то
зазначити, як цього досягти.
44
4 ВПЛИВИ ЗОВНІШНІХ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ДЖЕРЕЛ

НА КАБЕЛЬНІ КОЛА
4.1 Розрахунок величини повздовжньої електрорушійної сили, що

наводиться на металевих елементах кабелю при небезпечному
впливі ЛЕП на ЛП, за допомогою методу проб
Уздовж кабельної лінії передавання проектованого мікрорайону міста

(заданого в завданні) є зближення високовольтної лінії передавання з трасою
прокладання кабелю ТППБ, який змусили прокладати у місцях зараджених
гризунами.
Повздовжньо наведена електрорушійна сила (ЕРС) в електричних кабелях
виникає між провідниками одного кола.
Причиною повздовжньо наведеної ЕРС є магнітна дія ЛЕП на підземні
лінійні споруди передавання. Для оцінки ступеня небезпечного впливу ЛЕП на
кабельні кола необхідно провести розрахунок ЕРС по всій довжині зближення
ЛЕП та ЛП.
4.1.1 Розрахунок величини повздовжньої електрорушійної сили в

аварійному режимі роботи ЛЕП
Метод розрахунку повздовжньо наведеної ЕРС називається методом

проб. Він полягає в тому, що коротке замикання фазового проводу ЛЕП на зе-
млю при складній трасі зближення відбувається послідовно.
Наведена ЕРС визначається за ділянками l1, l2, l3 і l4, оскільки для кожної
ділянки буде різний коефіцієнт взаємної індуктивності М1аi між проводом ЛЕП
і проводом лінії передавання. Він залежить від питомої провідності ґрунту σ гр і
ширини зближення aекв . При цьому ділянки косих зближень приводять до
еквівалентних паралельних. Сумарна наведена ЕРС для кабельного кола менше
40 км визначається за формулою [4]:
n
Е∑ = ω ⋅ ∑ M 1ai ⋅ I êçi ⋅ l i ⋅ S i , Â (4.1)
i =1
де ai – вказує ширину зближення ЛЕП і ЛП, м;
li – довжина ділянки зближення, км;
M1ai – коефіцієнт взаємної індуктивності на кожній ділянці, мкГн/км;
Iкзi – струм короткого замикання на кожній ділянці, А;
Si – коефіцієнт екранування;
ω - циклічна частота ω = 2⋅π⋅f, рад/с;
i – кількість ділянок зближення.
Для безпеки обслуговуючого персоналу, а також для захисту від
пошкоджень апаратури і ліній передавання установлені норми допустимих
величин небезпечних струмів і напруги. Норми ці залежать від типу лінії
45
передавання, від вживаної системи передавання, від організації схеми
дистанційного живлення, від часу відключення ЛЕП.
Небезпечні впливи для кабелів зв'язку можуть виникати і враховуються
при заземленні фазового проводу трифазних високовольтних ліній із
заземленою нейтраллю, при заземленні двох фазових проводів симетричних
ЛЕП змінного струму і заземленні фазового проводу. Найбільшу небезпеку
поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу і пробою ізоляції
кабелю представляє випадок заземлення одного кінця металевого елементу
конструкції кабелю. Тоді, на протилежному кінці заземленого металевого
елементу конструкції кабелю наводиться ЕРС, що дорівнює повній індукованій
ЕРС (за малого опору заземлення).
l 1 км l 2 км l 3 км
Г RH
а1 , м а2 , м а3 , м а4 , м
Ікз, А
ЛП
Ікз1, А
Ікз4, А
l, км
Рисунок 4.1 – Схема зближення ЛЕП і ЛП та графік залежності струму

короткого замикання від довжини ділянки зближення
За графіком визначаються бракуючі значення Iкзi: Iкз2, А; Iкз3, А; Iкз4, А.

Для кожної пари сусідніх значень ширини зближення ai і ai+1
підраховується аекв за формулою [4]:
a åêâ = a1 ⋅ a 2 . (4.2)
Для одного значення наводиться повний розрахунок з підставленням
числових значень. Решта результатів обчислень зводиться в запропоновану
табл. 4.1.
Коефіцієнт взаємної індуктивності М1ai визначається за номограмою
Михайлова [4] для кожної ділянки зближення.
46
Таблиця 4.1 – Розрахунок наведених ЕРС для ділянок зближення ЛЕП з
кабельним колом лінії передавання при роботі ЛЕП в
аварійному режимі
N M1ai,
a1 , м a2 , м а екв, м li, км. Iкзi, А Ei , В E∑ , В
точки мкГн/км
0 0 0 0
1
2
3
4
За наслідками розрахунків, представленими в табл. 4.1, необхідно

побудувати графік залежності E∑ від довжини ділянки зближення.
E
Е,∑В
,B
2000
1800
1600
1400
1200
1000
800
600
400
200
0
0 0,5 1 1,5 2 2,5 l, км
Рисунок 4.2 – Графік залежності повздовжньої ЕРС, наведеної в аварійному

режимі роботи ЛЕП у колі кабелю, від довжини ділянки зближення
Знайти допустиме значення повздовжньої ЕРС в оболонці кабелю в

аварійному режимі роботи ЛЕП. Якщо розраховане значення повздовжньою
наведеною ЕРС нижче за допустиме значення, то небезпечного впливу ЛЕП не
буде, і немає необхідності використовувати заходи захисту. Якщо ж норма
перевищена, то необхідно використовувати заходи захисту.

в нормальному режимі роботи ЛЕП
При нормальному режимі роботи всі розрахунки проводять за наведеною

вище методикою, лише з однією відмінністю, що замість струму короткого
замикання Iкзi в розрахунках використовується робочий струм ЛЕП Iр.
n
Е∑ = ω ⋅ I ð ∑ M 1ai ⋅ li ⋅ S i , Â (4.3)
i =1
де Iр – робочий струм ЛЕП за нормального режиму роботи, А.

47
Результати розрахунків занести в запропоновану табл. 4.2.
Таблиця 4.2 – Розрахунок наведених ЕРС для ділянок зближення ЛЕП

з кабельним колом лінії передавання при роботі ЛЕП
в нормальному режимі
N
M1ai,
точки a1 , м a2 , м аекв, м li, км. Iр, А Ei , В E∑ , В
мкГн/км
0 0 0 0
1
2
3
4
За наслідками набутих значень необхідно побудувати графік залежності

E∑, В від довжини зближення ЛЕП з трасою прокладання кабелю.
E ,B
Е, В
∑
120
100
80
60
40
20
0
0 0,5 1 1,5 2 2,5 l, км
Рисунок 4.3 – Графік залежності повздовжньої ЕРС, наведеної в нормальному

режимі роботи ЛЕП у колі кабелю, від довжини ділянки зближення
Порівнюємо отриману величину сумарної повздовжньої ЕРС, що

наведена на кабельну лінію передавання з нормою. Якщо розраховане значення
сумарної повздовжньої ЕРС, що наведене на кабельну лінію передавання,
менше норми, то небезпечний магнітний вплив ЛЕП на кабель не
виявлятиметься. Якщо розраховане значення сумарної повздовжньої ЕРС, що
наведена на кабельну лінію передавання, вище за норму, то необхідно
передбачити заходи захисту. Використовуються такі ж заходи захисту, як при
48
аварійному режимі роботи ЛЕП, але проводиться порівняння з нормою ЕРС для
робочого режиму.
4.1.3 Розробка заходів захисту ліній передавання від небезпечних

магнітних впливів ЛЕП
Всі заходи захисту можна розділити на дві групи:

– використовувані на впливаючих лініях, тобто на ЛЕП;
– використовувані на самих лініях передавання.
До першої групи відносяться:
– установка швидкодіючого відключаючого захисту на ЛЕП із
заземленою нейтраллю;
– підвіска на опорах ЛЕП і прокладка в землі високопровідних захисних
тросів (рис. 4.4 а, б);
– каблювання ЛЕП.
0,6 ...0,8 м
Земля Земля
h/2 h/2
h h
Захисний трос
ЛП
ЛП Захисний трос
а) б)
Рисунок 4.4 – Прокладка захисних тросів
До другої групи заходів захисту відносяться:

– збільшення відстані між використовуваною лінією передавання і ЛЕП;
– перетин ЛЕП і лінії передавання під прямим кутом;
– каблювання лінії передавання поблизу ЛЕП (якщо використовується
лінія передавання повітряного підвішування);
– розрядники;
– запобіжники;
– дренажні котушки.
Найбільш ефективними є:
1) використання екрануючих тросів;
2) віднесення проектованої лінії передавання на безпечну відстань від
ЛЕП.
При використанні захисних екрануючих тросів необхідно розрахувати
величину наведеної повздовжньої ЕРС з урахуванням коефіцієнта захисної дії
вибраного троса. У табл. 4.3 наведені значення коефіцієнтів захисної дії тросів.
49
Таблиця 4.3 – Значення коефіцієнтів захисної дії для різних тросів
Величина Sтр для тросів з поперечним перетином, мм
Матеріал троса
50...100 101...200
мідь 0,6 0,5
алюміній 0,65 0,55
сталь 0,95 0,80
Для розрахунку величини наведеної повздовжньої ЕРС з урахуванням

коефіцієнта захисної дії вибраного троса використовуємо формули (4.1) або
(4.3). Вибираємо захисний трос з відповідним значенням коефіцієнта захисної
дії і величину сумарної наведеної ЕРС, помножуємо на коефіцієнт захисної дії
вибраного троса. Якщо набуте значення ЕРС буде нижче нормативного, то на
кабелі не виявлятиметься небезпечний магнітний вплив і використання
вибраного захисного тросу є достатнім (виправданим). Якщо ж набуте
значення ЕРС буде вище нормативного, то ЛЕП робить небезпечний магнітний
вплив на кабель і необхідно віддалити трасу прокладання кабелю ЛЕП на
безпечну відстань. Для цього розрахуємо Мкр – коефіцієнт взаємної
індуктивності між проводом ЛЕП та оболонкою кабелю [4]:
Å äîï
M êð = . (4.4)
ω∑ I êç l S åêð
Підставивши відповідні значення у формулу (4.4), набудемо значення
Мкр. Використовуючи номограму Михайлова [4], набудемо необхідного
значення аекв, м. Таким чином, проектована лінія передавання не повинна
наближатися до ЛЕП ближче за набуте значення аекв, м. У цьому випадку ЛЕП
не робитиме небезпечний магнітний вплив на кабель.
4.1.4 Висновки
Необхідно провести перевірку ефективності прийнятих заходів. Для цього

наново розраховується значення сумарної повздовжньої ЕРС, що наведена на
кабельну лінію передавання після використання засобів захисту. Якщо
розраховане значення сумарної повздовжньої ЕРС, що наведена на кабельну
лінію передавання після використання заходів захисту, менше норми, то
використані заходи захисту ефективні.
4.2 Електрокорозія кабелів
4.2.1 Оцінка необхідності захисту кабелю з мідними жилами від

корозії блукаючими струмами
У зв'язку зі значною вірогідністю пошкодження кабелів різними

гризунами, виникає необхідність поблизу трамвайного полотна на вулиці
(вказати назву) прокласти кабель марки ТППБ.
50
Корозія – це процес руйнування оболонок кабелю (свинцевих, сталевих,
алюмінієвих), а також захисних і екрануючих покривів (сталевої броні і
алюмінієвих екранів) унаслідок фізичної, механічної і електричної дії
навколишнього середовища.
Розрізняють наступні види корозії:
- грунтову (електрохімічну);
- міжкристалітну ( механічну);
- електрокорозію (корозію блукаючими струмами).
Рельси
a2 a1
Проектований кабель
Існуючий кабель
Рисунок 4.5 – Схема зближення проектованого та існуючого кабелів

з рейками трамвая
Залежно від взаємодії оболонки кабелю з грунтом, в якому він

знаходиться, а також від напряму проходження блукаючого струму уздовж
кабелю, утворюються анодні, катодні або знакозмінні зони.
Анодною зоною називається ділянка кабелю, на якому він має
позитивний електричний потенціал по відношенню до навколишнього
середовища. У цій зоні струми стікають з оболонки, виносячи частинки металу
і руйнуючи її.
Катодною зоною називається ділянка кабелю, на якому він має
негативний електричний потенціал по відношенню до навколишнього
середовища. У цій зоні струм втікає в оболонку, не створюючи небезпек її
руйнування.
Знакозмінною зоною називається ділянка, на якій має місце чергування
позитивного і негативного електричного потенціалу по відношенню до землі.
Швидкість корозії залежить від струму, що протікає між анодом і
катодом, і природи процесів корозії.
Електрична корозія – це процес руйнування металевої оболонки кабелю
за рахунок блукаючих струмів, що створюються в землі. Джерелом блукаючих
струмів можуть бути: рейкові шляхи трамвая, електрифіковані залізниці
метрополітену, установки дистанційного живлення, тобто всі електроустановки
постійного струму, які як зворотний провід використовують землю.
Максимальний потенціал на проектованому кабелі обчислюється за
lg a1
ϕ max = ϕ ⋅ , (4.5)
lg a 2
51
де ϕ – максимальний потенціал на існуючому кабелі, В;
a1 – відстань між рейками та існуючим кабелем, м;
a2 – відстань між рейками та проектованим кабелем, м.
Визначаємо в анодній зоні, в точці з максимальним позитивним
потенціалом, поверхневу щільність струму, що стікає з броні кабелю в землю
(щільність струму витоку) за формулою [4]:
ϕ max
j= , (4.6)
100 ⋅ π ⋅ Dáð ⋅ Rïåð ⋅ q
де j – поверхнева щільність струму витоку, А/дм2 ;
Dбр – діаметр кабелю по броні, м;
Rпер – перехідний опір між металевими покривами кабелю і землею, Ом⋅м
(Rпер = 15ρгр);
q – коефіцієнт використання металевих покривів кабелю (враховує
контакт між ґрунтом і покривами кабелю), для броньованих кабелів q = 0,5.
Діаметр кабелю по броні необхідно взяти з довідника або розрахувати.
Нормативне значення поверхневої щільності струму витоку j ≤ 0,15
мА/дм2.
Якщо розраховане значення поверхневої щільності струму витоку
задовольняє нормі, то не потрібно використовувати заходи захисту від корозії.
Якщо ж розраховане значення поверхневої щільності струму витоку не
задовольняє нормі, то необхідно використовувати заходи захисту від корозії.
Далі необхідно перерахувати відомі Вам заходи захисту кабелів від
електричної корозії, а для використаного заходу захисту привести схему й
описання її роботи.
4.2.2 Висновки
Зробити висновки за розділом захист кабелю з мідними жилами від

корозії блукаючими струмами.
52
5 БУДІВНИЦТВО І МОНТАЖ ЛІНІЙНИХ СПОРУД ЗВ'ЯЗКУ
5.1 Будівництво і монтаж лінійних споруд зв'язку при прокладанні

міських телефонних кабелів
Цей розділ писати після вивчення необхідних матеріалів за [4] і [7] та з

урахуванням розробок, проведених у КП.
6 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ЛІНІЙНИХ РОБІТ
6.1 Техніка безпеки при виконанні лінійних робіт при прокладанні

міських телефонних кабелів
Цей розділ писати після вивчення необхідних матеріалів за [4] і [7] та з

урахуванням розробок, проведених у КП.
ВИСНОВОК
У цьому розділі висвітлити усі основні розробки та прийняті рішення,

проведені у КП.
53
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Калинин Ю.В. Проектирование междугородных кабельных линий

передачи с применением ЭВМ: метод. рук. по КП (ч. I, II) / Ю.В. Калинин, А.Г.
Кондаков. – Одесса.: ОЭИС им. А.С.Попова, 1984. – 45 с.
2. Шарле Д.А. Конструирование и расчет городских телефонных кабелей
/ Д.А. Шарле. – М.: Энергоиздат, 1982. – 248 с.
3. Полонский П.А. Монтаж линейно-кабельных сооружений городских
телефонных сетей / П.А. Полонский. – М.: Высш. школа, 1983. – 271 с.: ил.
4. Гроднев И.И. Линии связи: [учеб. для вузов] / И.И. Гроднев,
Н.Д. Курбатов. – М.: Связь, 1980. – 440 с.
5. Андреев В.А. Теория многопроводных линий связи / В.А. Андреев – :
2006. – 162 с., ил. 26.
6. Лінії передачі: Зб. метод. вказ. до ЛР ч. I. – Одеса. ОНАЗ ім.
О.С.Попова, 2004. – 120 с.
7. Городские телефонные кабели: справочник / А.С. Брискер, А.Д. Руга,
Д.Л. Шарле. – М.: Радио и связь, 1991. – 208 с.
54
ДОДАТОК А
Приклад оформлення титульного листа

та рецензії на курсовий проект
55
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ З ПИТАНЬ ЗВ’ЯЗКУ
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ’ЯЗКУ ім. О.С. ПОПОВА
Кафедра волоконно-оптичних ліній зв’язку
КУРСОВІЙ ПРОЕКТ
НА ТЕМУ:
ПРОЕКТ ЛІНІЙНІХ СПОРУД

НОВОГО МІКРОРАЙОНУ МІСТА
студента 3-го курсу, факультету ІМ групи ІМ-3.1.01

прізвище ім’я, по батькові
(великими літерами)
Студент _________________ (П.І.П.)

(підпис)
Керівник _________________ (П.І.П.)

(підпис)
Перевіряючий _________________ (П.І.П.)

(підпис)
Одеса 20__
56
РЕЦЕНЗИЯ
на курсовий проект студента (прізвище, ім’я, по-батькові)

____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
КП захищено з оцінкою
________________ « »_________20__ р .
Викладач____________________________
57
ДОДАТОК Б
Зразки планів мікрорайону
58
Рисунок Д.1
59
Рисунок Д.2
60
Рисунок Д.3
61
Рисунок Д.4
62
Рисунок Д.5
63
Рисунок Д.6
64
Рисунок Д.7
65
Рисунок Д.8
66
Рисунок Д.9
67
Рисунок Д.10
68

Микрорайон курсова

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

Микрорайон курсова

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Микрорайон курсова

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЗВ'ЯЗКУ

Кафедра волоконно-оптичних ліній зв'язку

УДК 621.315 План НМВ 2010 р.

Відп. редактор – Одінцов М.М.

У методичних вказівках викладені основні положення щодо виконання

1 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ СИМЕТРИЧНОГО КАБЕЛЮ……………….6

2 ПРОЕКТУВАННЯ ЛІНІЙНИХ СПОРУД МІКРОРАЙОНУ МІСЬКОЇ

3 ВЗАЄМНІ ВПЛИВИ МІЖ КОЛАМИ ЛІНІЙ ПЕРЕДАВАННЯ …………….39

4 ВПЛИВИ ЗОВНІШНІХ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ДЖЕРЕЛ

5 БУДІВНИЦТВО І МОНТАЖ ЛІНІЙНИХ СПОРУД ЗВ'ЯЗКУ ……………..52

6 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ЛІНІЙНИХ РОБІТ

Методичні вказівки до курсового проекту (КП) складені у відповідності з

1 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ СИМЕТРИЧНОГО КАБЕЛЮ

1.1 Розрахунок конструкції елементів кабелю

Мета завдання. Вивчити конструкції кабелів, їх основні елементи і

де d 0 – діаметр дроту, мм;

При конструюванні осердя, виходячи із загального заданого числа груп в

де dгр – діаметр групи, мм;

де m – кількість повивів в осерді кабелю без урахування центрального.

Таблиця 1.1 – Зразкова структура осердь багатопарних кабелів

300 х 2 400 х 2 500 х 2 600 х 2 800 х 2

900 х 2 1000 х 2 1200 х 2 1600 х 2

1800 х 2 2100 х 2 2400 х 2

Рисунок 1.1 – Структури осердь, що складаються зі 100-парних

Розрахунок діаметра осердя кабеля з пучковим скручуванням. Для жил

D10×2 = 5,85d1 (1.5)

У першому наближенні можна прийняти для обох типів елементарних

Då.ï. = 5,9d1 ≈ 6d1 , (1.7)

де е.п. – елементарний пучок.

де Dî.ï. – діаметр осердя парного скручування;

де Dî.÷. – діаметр осердя четвіркового скручування;

Таблиця 1.2 – Товщина свинцевих оболонок

Таблиця 1.3 – Товщина алюмінієвих оболонок

Таблиця 1.4 – Товщина оболонок з поліхлорвінілу і поліетилену

Зовнішній покрив броньованих кабелів складається з подушки, сталевої

Таблиця № 1.5 – Розміри бронепокриттів кабелів

де Dп.із – діаметр кабелю по поясній ізоляції;

де Dг.зап – діаметр кабелю по шару гідрофобного заповнювача;

де Dе - діаметр кабелю по екрану

Таблиця 1.6 – Специфікація елементів конструкції кабелю ТПппЗП 20×2×0,5

Рисунок 1.2 – Ескіз поперечного перетину кабелю ТПппЗП 20x2x0,5

1.2 Розрахунок первинних параметрів передавання кола кабелю

Первинними параметрами передавання кола кабелю є:

де R – активний опір кола, Ом/км;

Таблиця 1.7 – Значення табульованих функцій за певного аргументу Х

Індуктивність двопровідного кабельного кола визначається за формулою

Таблиця 1.8 – Значення первинних параметрів передавання залежно від

1.3 Розрахунок вторинних параметрів передавання кола кабелю

Вторинними параметрами передавання кола кабелю є:

Таблиця 1.9 – Значення вторинних параметрів передавання залежно від

За розрахунками первинних та вторинних параметрів передавання

Рисунок 1.4 – Частотна залежність вторинних параметрів передавання

1.4 Аналіз частотних залежностей первинних і вторинних параметрів

1.4.1 Оцінка і аналіз розбіжності розрахованих і нормативних значень

За наслідками розрахунків побудувати частотні залежності первинних

За наслідками порівняння зробити висновок про придатність або

1.4.2 Оцінка і аналіз розбіжності розрахованих і нормативних значень

За наслідками розрахунків побудувати частотні залежності вторинних