G

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ'ЯЗКУ ім. О.С. ПОПОВА
Кафедра волоконно-оптичних ліній зв'язку
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
З КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
за темою:
«ПРОЕКТ ЛІНІЙНИХ СПОРУД ОДНОХВИЛЬОВОЇ
ВОЛОКОННО-ОПТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕДАЧІ»
з дисципліни
«НАПРЯМНІ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРИЧНОГО ТА ОПТИЧНОГО ЗВ'ЯЗКУ»
для студентів денної форми навчання за напрямом
6.050903 – Телекомунікації
Навчальний посібник
Одеса – 2013
2
УДК 681.778 – 681.069 План НМВ 2013 р.
Укладачі:
д.т.н., проф. Бондаренко О.В.,
д.т.н., проф. Костік Б.Я.,
к.т.н., доц. Степанов Д.М.
Відп. редактор – проф. Одінцов М.М.
У методичних вказівках викладені основні положення щодо виконання

курсового проекту з курсу «Напрямні системи електричного та оптичного
зв'язку». Ці положення можуть бути використані студентами при дипломному
проектуванні.
УХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри ВОЛЗ методичною радою академії зв’язку
та рекомендовано до друку. Протокол № 3/14 від «9» квітня 2013 р.
Протокол № 2 від «18» жовтня 2013 р.
3
ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ………………………………………………………… 5
1 ВИМОГИ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ ТА ЙОГО ОФОРМЛЕННЯ.........….. 5
2 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ ВОЛОКОННО-

ОПТИЧНОЇ ЛІНІЇ ПЕРЕДАЧІ…………………………………………………….6
3 ВИБІР ТРАСИ, ТИПУ КАБЕЛЮ ТА СИСТЕМИ ПЕРЕДАЧІ…………......... 7

3.1 Коротка характеристика кінцевих пунктів………………………………….. 7
3.2 Вибір траси волоконно-оптичної лінії передачі.......................................... … 7
3.3 Вибір і обґрунтування типу оптичного волокна......................................... … 9
3.4 Вибір і обґрунтування конструкції та типу оптичного кабелю................. .. 15
3.5 Вибір і обґрунтування апаратури волоконно-оптичних систем передачі …18
3.6 Контрольні питання…………….…………………………………………… 19
4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТИПУ

ОПТИЧНОГО КАБЕЛЮ ЗА СПОСОБОМ ПРОКЛАДАННЯ……………… 20
4.1 Загальні положення……………………………………………………………. 20
4.2 Розрахунок капітальних витрат……………………………………………… 21
4.3 Обчислення експлуатаційних витрат………………………………………. 23
4.4 Розрахунок власних прибутків………………………………………………. 24
4.5 Контрольні питання…………………………………………………………. 24
4.6 Задачі до розділу……………………………………………………………… 24
5 РОЗРАХУНОК ОПТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВОЛОКОН І ПАРАМЕТРІВ

ПЕРЕДАЧІ КАБЕЛІВ......................................................................................... 24
5.1 Визначення оптичних параметрів волокон.................................................. .. 24
5.2 Параметри передачі оптичних волокон……………………………………. 29
5.2.1 Розрахунок коефіцієнта загасання сигналу в оптичному волокні…. 29
5.2.2 Розрахунок коефіцієнта загасання сигналу в оптичному кабелі….. 33
5.3 Розрахунок дисперсії оптичного сигналу…………………………………… 36
5.4 Розрахунок фазового коефіцієнта оптичного волокна…………………….. 41
5.5 Розрахунок хвильового опору оптичного волокна…………………………. 41
5.6 Фазова та групова швидкості мод в оптичному волокні………………….. 42
5.7 Задачі до розділу …………………………………………………………….. 44
5.8 Контрольні питання………………………………………………………. 47
6 РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ КАБЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

ВОЛП. ……………………………………………………………………………48
6.1 Розрахунок довжини ділянки регенерації волоконно-оптичної лінії
передачі, діаграма енергетичних рівнів…………………………………… 48
6.2 Розрахунок довжини елементарної кабельної ділянки за загасанням......… 48
6.3 Розрахунок бюджету потужності. Розміщення регенераційних
4
пунктів по трасі ВОЛП……………………………………………………… 52
6.4 Розрахунок довжини ділянки регенерації за дисперсією………………….. 54
6.5 Розміщення регенераційних пунктів трасою ВОЛП……………………….. 55
6.6 Побудова діаграми рівнів енергетичного потенціалу ВОСП на довжині
однієї ділянки регенерації…………………………………………………… 55
6.8 Контрольні питання……………………………………………………. 58
7 ЗАХИСТ ОПТИЧНИХ КАБЕЛІВ ВІД ВПЛИВУ ЗОВНІШНІХ

ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ……………………………………………….. 58
7.1Захист оптичних кабелів від ударів блискавки……………………………….58
7.2 Розрахунок небезпечних магнітних впливів................................................ …62
7.3 Задачі до розділу………………………………………………………………. 66
7.4 Контрольні питання………………………………………………………… 68
8 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ НАДІЙНОСТІ ЛІНІЙНИХ СПОРУД

ВОСП…………………………………………………………………………….. 69
8.2 Контрольні питання…………………………………………………………. 73
9 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З БУДІВНИЦТВА ТА МОНТАЖУ

ПРОЕКТОВАНОЇ ЛІНІЇ. КОШТОРИСНО-ФІНАНСОВИЙ РОЗРАХУНОК
ЛІНІЙНИХ СПОРУД ВОЛП…………………………………………………. 73
9.1 Організація будівельно-монтажних робіт...................................................... 73
9.2 Вимірювання та випробування оптичних кабелів…………………………... 89
9.2.1 Вхідний контроль……………………………………………………… 89
9.2.2 Вимірювання після прокладання ОК………………………………… 90
9.2.3 Вимірювання під час монтажу……………………………………….. 90
9.2.4 Приймально-здавальні вимірювання………………………………….. 91
9.2.5 Кошторисно-фінансовий розрахунок…………………………………. 91
9.3 Контрольні питання……………………………………………………….. 95
9.4 Задачі до розділу…………………………………………………………….. грш
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………...................... 96
ДОДАТОК 1. Основні правила оформлення курсового проекту……..………. 98

ДОДАТОК 2. Приклад оформлення титульного листа та рецензії на курсовий
проект…...................................................................................................................100
ДОДАТОК 3. Приклад оформлення заголовків, тексту, формул,
таблиць і рисунків...................................................................................................102
ДОДАТОК 4. Характеристики фізико-кліматичних навантажень за
областями ……………………………………………………………………….. 104
ДОДАТОК 5. Бланк індивідуального завдання …………………………… 105
5
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Цей посібник з курсового проектування за темою «Проект однохвильової

волоконно-оптичної лінії передачі» призначений для студентів денної форми
навчання за напрямом 6.050903 – Телекомунікації.
Волоконно-оптичні лінії передачі (ВОЛП) проектуються з урахуванням
потреби та перспективи розвитку господарства в даному районі країни.
Лінії повинні бути технічно досконалими та економічно доцільними.
Тому при розробці проекту необхідно враховувати нові, більш досконалі
конструкції ліній. Проекти споруд зв’язку розробляються проектною
організацією за завданням на проектування (від організацій-замовників) та
матеріалами вишукування.
Проектна організація розробляє проектну документацію, яка складається
з проектного завдання та робочих креслень. При розробці проектного завдання
складаються: пояснювальна записка, в якій наводяться основні вихідні дані,
прийняті для складання проекту, завдання на проектування, обґрунтування
вибору траси, типу та конструкції кабелів, способи їх прокладання, захист
кабелів від небезпечних електромагнітних впливів.
6
1 ВИМОГИ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ ТА ЙОГО ОФОРМЛЕННЯ
Курсовий проект (КП) виконується за варіантом індивідуального зав-

дання, що наводиться на бланку, який розробляється викладачем (Додаток 5).
Курсовий проект оформляється у вигляді пояснювальної записки (ПЗ), що
відповідає вимогам ДСТУ 3008-95 та ДСТУ 3008:20 (проект, перша редакція).
Основні правила оформлення курсового проекту наведені в додатку 1. У ПЗ не
повинно бути викладу загальних положень і норм проектування, текстовий
матеріал слід висловлювати конкретно та чітко, при цьому не допускається
довільне скорочення слів. При використанні загальноприйнятих скорочень
необхідно спочатку вказати повне найменування слова. Пояснювальна записка
повинна бути ілюстрована необхідними схемами, рисунками та кресленнями,
що пояснюють вибір тих або інших проектних рішень. При цьому обов'язкові
посилання на літературу, з якої запозичені вибрані рішення. Такі посилання
виконуються вказівкою в дужках номера, за яким значиться в загальному
списку літератури дане джерело. Схеми, рисунки та креслення оформляються
на листах формату А4.
При виконанні розрахунків у ПЗ повинна бути подана в загальному
вигляді розрахункова формула з розшифруванням усіх вхідних до неї позначень
та посиланнями на літературу, з якої взяті ці розрахункові формули або вихідні
дані. Один варіант розрахунку за формулою подається детально, решта
результатів подається у вигляді таблиці. При використанні засобів
обчислювальної техніки подаються розрахункові формули, посилання на назву
програми розрахунку та детальні вихідні дані до розрахунку з результатами у
вигляді таблиць та графіків. Всі результати розрахунків повинні
супроводжуватися їх аналізом і висновками.
Курсовий проект повинен мати титульний лист, лист рецензії викладача,
бланк індивідуального завдання, зміст, вступ, пояснювальну записку, висновок
і закінчуватися переліком посилань, підписом автора та датою виконання.
У вступі необхідно показати сучасний стан ВОЛП, завдання, які намічені
за планом розвитку кабельних ліній країни, суть та мета даного проекту,
значущість для мереж зв’язку, підстави для розробки та їх обґрунтування.
Вступ до проекту виділяється в окремому підрозділі.
Всі розділи курсового проекту повинні містити обґрунтовані рішення та
висновки, за необхідності мати посилання на використані матеріали (довідники,
підручники, інструкції, правила та ін.).
Креслення повинні бути виконані з використанням умовних позначень та
у відповідності з ДСТУ 3008-95. Креслення, рисунки, відомості, таблиці
повинні бути пронумеровані, пояснювальна записка – переплетена. На
титульному листі проекту вказується назва навчального закладу, назва
курсового проекту, група та прізвище виконавця, прізвище консультанта, рік
виконання (Додаток 2).
7
2 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
ВОЛОКОННО-ОПТИЧНОЇ ЛІНІЇ ПЕРЕДАЧІ
Основною метою курсового проектування волоконно-оптичної лінії

передачі є закріплення та поглиблення знань, отриманих студентами при
вивченні курсу «Напрямні системи електричного та оптичного зв'язку»,
розв’язання конкретних завдань з проектування ВОЛП. Вихідні дані до
курсового проекту складені таким чином, що кожному студентові необхідно
провести проектування лінії, що буде будуватися, з використанням оптичних
кабелів (ОК). Ця ВОЛП буде складовим елементом нової телекомунікаційної
мережі на базі технології SDH.
У процесі курсового проектування необхідно виконати наступні
завдання:
1. Вибрати та обґрунтувати найбільш доцільний варіант траси ВОЛП між
заданими пунктами, за необхідності передбачити можливість підвішування ОК
на окремих ділянках траси з метою зниження витрат на будівництво.
2. Вибрати та обґрунтувати застосування схеми організації зв'язку, оп-
тичного волокна (ОВ), конструкції ОК, волоконно-оптичної системи передачі
(ВОСП), виходячи з числа первинних цифрових потоків (ПЦП) і відстані між
кінцевими пунктами. Накреслити поперечний переріз ОК в масштабі 5:1 з
зазначенням типу, марки кабелю, його складових елементів та матеріалів їх
виконання.
3. Розрахувати довжину ділянки регенерації (ДР) за характеристиками
ВОСП (загасанням ОК і дисперсією). Провести розміщення не обслуговуваних
регенераційних пунктів (НРП) і обслуговуваних регенераційних пунктів (ОРП)
трасою ВОЛП.
4. Розрахувати та оцінити величину небезпечного магнітного впливу
ліній електропередачі (ЛЕП) на ОК, за необхідності дати рекомендації щодо
підвищення ефективності захисту.
5. Оцінити грозостійкість лінії, за необхідності дати рекомендації щодо
підвищення ефективності грозозахисту ОК.
6. Розрахувати показники надійності кабельної магістралі.
7. Скласти план організації робіт з будівництва ВОЛП та відомості
витрат основних матеріалів й обладнання при будівництві, зробити
кошторисно-фінансовий розрахунок лінійних споруд лінії передачі.
8
3 ВИБІР ТРАСИ, ТИПУ КАБЕЛЮ ТА СИСТЕМИ ПЕРЕДАЧІ
3.1 Коротка характеристика кінцевих пунктів
Користуючись енциклопедією, географічними картами та довідниками [1,

2, 3], ознайомитися та дати коротку характеристику пунктів, між якими
будується лінія зв’язку. Вказати адміністративно-господарське значення міста,
чисельність населення (орієнтовне за умовними позначеннями на карті або в
довіднику), напрям промисловості, підземного господарства (наявність
каналізації, водопроводів та ін.), наявність трамваїв, вид замощення мостових
та тротуарів, ґрунтові умови.
Вказати основну мету, яка повинна досягатися організацією ВОЛП та
роль магістралі в загальній мережі України.
3.2 Вибір траси волоконно-оптичної лінії передачі
На підставі вивчення карти [2, 3] передбачити два можливі варіанти траси

ВОЛП. Провести порівняння можливих варіантів траси та вибрати найбільш
доцільний та економічно-вигідний варіант. При виборі траси можна
користуватися картою будь-якого масштабу знанесенимишосейними та
ґрунтовими дорогами. Зручно користуватися атласом автомобільних шляхів.
Порівняти варіанти за такими показниками: довжина траси, кількість переходів
через перешкоди, ґрунтові умови, зручність будівництва та експлуатації.
Подати креслення варіантів траси. На креслення вибраного варіанта наноситься
спрямлення траси кабелю з вказівкою кінцевих і проміжних пунктів, через які
проходить траса.
Виконати креслення скелетної схеми кабельної магістралі (без масштабу).
На кресленні вказати загальну довжину траси і кабелю, довжину траси і кабелю
на ділянках, переходи через шосейні та залізничні дороги, водойми, категорію
ґрунту, питомий опір ґрунту на ділянках, число грозових годин на рік, кількість
кабелю, яка необхідна для прокладання на ділянках ВОЛП. Приклад скелетної
схеми варіантів траси ВОЛП показано на рис. 3.1.
Траса лінії вибирається оптимальною за довжиною та числом переходів з
урахуванням найменшого обсягу робіт, можливості застосування механізмів,
максимально можливої віддаленості від джерел блукаючих струмів (ліній
електропередачі, електрифікованих залізниць та трамваю) і несиметричних
високовольтних ліній. У заміській частині траса повинна проходити паралельно
шосейних і ґрунтових доріг (резерв, узбіччя), мати найменше число перетинів з
річками, шосейними, залізничними дорогами, з трамвайними коліями. На
переходах через річки траса повинна розташовуватися на відстані не менше
1000 м від залізничних мостів і мостів магістральних шосейних доріг, на
відстані 200 м від мостів, шосейних і ґрунтових доріг місцевого значення. Траса
повинна проходити від мостів нижче за течією річки.
На території міст кабель повинен прокладатися в телефонну каналізацію,
причому прагнути до максимального використання існуючої каналізації та
2
9
резервних каналів. Орієнтовний обсяг прокладання кабелю в каналізацію
встановлюється в межах 3…4 км на кожне місто з населенням до 500 тис.
жителів, розташоване вздовж траси. Із загальної протяжності каналізації 40…
50 % приймається як існуюча. Від всієї протяжності траси 5…10 %
передбачається на прокладання кабелю вручну, а решта частини прокладається
кабелеукладачем.
ОРП-1 ОРП-2
Пн КП-1 ОРП-3
Зах Сх ОРП-2
ОРП-1 КП-
Пвд
400 км
КП-1 ОРП-1 ОРП-2

КП-2
Довжина траси, км100160140Категорія грунту з важкості розробкиІІІІ – ІІІІІІПитомий опір

грунту , Ом·м15037650Грозодіяльність T, год/рік405095Кількість кабелю, км, що
прокладається
кабелеукладачем86,6155,4130,1вручну0,50,31,4в кабельній каналізації15,37,710,6
Умовні позначення:
– кінцевий пункт (КП); – проміжний пункт (ОРП, НРП);
ОРП – обслуговуваний регенераційний пункт;
– перший варіант траси ВОЛП (обраний).
другий варіант траси ВОЛП;
автодороги; – річки;
залізничні дороги.
Рисунок 3.1 – Скелетна схема вибраного варіанта волоконно-оптичної лінії передачі
У пояснювальній записці необхідно дати коротку характеристику

вибраної траси, кінцевих і проміжних населених пунктів.
В залежності від категорії ґрунту та умов прокладання необхідно
проектувати застосування наступних типів кабелів, наприклад, виробництва
ПАТ «Завод «Південкабель»:
а) броньованих гофрованою стрічкою або двома сталевими стрічками
(ОАрБгП, ОБгП, ОАрБП, ОБП) для підземного прокладання в грунтах всіх
10
категорій та через несудохідні несплавні річки з незаболоченими та стійкими
берегами;
б) броньованих круглими сталевими дротами (ОАрКП, ОКП) для
прокладання через судноплавні і сплавні річки та озера, а також в ґрунтах,
схильних до явищ мерзлоти, наприклад, випучування, на крутих схилах у
сейсмічних районах.
При визначенні необхідної кількості кабелю згідно з [3] враховується за-
пас на його укладання в траншеї та монтаж у наступних розмірах:
а) для броньованого підземного кабелю на відходи при спаювальних
роботах, на укладання в траншеї і котловани – 2,4 % [4] (при прокладанні
кабелю в ґрунтах, схильних до зсуву або випучування, запас на укладання в
траншеї може бути збільшений до 4 %);
б) для підводного кабелю (річковому й озерному) на укладання по
рельєфу дна – визначається проектом (для розрахунку можна використати
значення 14 %);
в) для кабелю, що прокладається в каналізації, на спайку та укладку –
не менше 8 м від кришки люка кожного колодязя, а на кожну муфту в котловані
– не менше 10 м.
До курсового проекту додаються ситуаційні креслення траси
проектованої лінії, причому для проектованої ВОЛП в пояснювальній записці
наводиться порівняння й обґрунтування вибраного варіанта з не менше ніж
двох, що розглядаються. Основні показники порівнюваних варіантів ВОЛП
(довжина траси, характеристики місцевості, ґрунту, автомобільних та
залізничних доріг, перетинів з дорогами та ін.) зводяться до табл. 3.1.
3.3 Вибір і обґрунтування типу оптичного волокна
Типові характеристики одномодових оптичних волокон згідно з [5 – 10]

показані в табл. 3.2…3.7. Тип ОВ вибираємо в залежності від кількості ПЦП,
швидкості передавання інформації, відстані між кінцевими пунктами і
населеними пунктами по трасі ВОЛП, а також принципами побудови мережі
зв'язку, завдання якого вирішує дана лінія передачі.
У переважній більшості випадків застосовуються стандартні одномодові
оптичні волокна зі східчастим профілем показника заломлення. Стандартне
одномодове волокно призначене для роботи в діапазоні довжин хвиль 1,285…
1,330 мкм, в якому величина хроматичної дисперсії в оптичному волокні
досягає мінімального, близького до нуля значення. Можливо також
використання цього оптичного волокна в спектральному діапазоні 1,525…
1,565 мкм. Загасання на цих довжинах хвиль дуже мале (~0,2 дБ/км), а
дисперсія складає 16…18 пс/(км·нм) (табл. 3.2). Параметри стандартного
одномодового оптичного волокна регламентуються рекомендацією G.652 МСЕ-
Т (ITU-T) [5].
Зростаюча потреба у збільшенні смуги пропускання і протяжності
оптичних ліній привела до виникнення низки модифікацій стандартного
11
одномодового волокна.
Таблиця 3.1 – Загальна характеристика варіантів траси ВОЛП
№ Найменування Од. Кількість одиниць Примітка
з/п вимір. І ІІ варіант
варіант
1 Довжина траси км
2 Місцевість:
– населена; км
– відкрита; км
– ліс; км
– пересічна; км
– заболочена км
3 Ґрунти:
– 2 – 3 категорії; км
– 4 категорії; км
– 5 – 6 категорії км
4 Автомобільні дороги: Паралельне
– з асфальтовим покриттям; км проходження
– з щебневим покриттям; км
– ґрунтові дороги; км
– бездоріжжя км
5 Залізничні дороги км Паралельне
проходження
6 Перетини з:
– автодорогами; пер.
– залізничними дорогами пер.
7 Водні перешкоди:
– річки судоходні; пер/м Ширина (м)
– річки несудоходні пер/м
8 Про- кабелеукладачем км
кла- вручну км
дання в кабельну каналізацію км
ОК
9 Число ОРП шт.
10 Число НРП шт.
Для протяжних ліній зв'язку на оптичному волокні принципове значення

має довжина регенераційної ділянки, яка повинна бути якомога більше. Але для
збільшення довжини регенераційної ділянки ВОЛП обмежуючим фактором
виявилися дисперсійні характеристики оптичних волокон. Унаслідок
спотворення форми імпульсів ця довжина була нижче розрахункового
значення, що потребувало встановлення додаткових проміжних регенераторів.
Вирішенням проблеми спотворення форми імпульсів стали волокна з нульовою
зміщеною дисперсією (ZDSF – zero dispersion-shifted fibre) або просто ОВ зі
зміщеною дисперсією (DSF – dispersion-shifted fibre). Шляхом варіацій
геометричних розмірів осердя та оболонки, а також введення легуючих
домішок були отримані ОВ, в яких область мінімальних оптичних втрат
збігається з областю мінімальної хроматичної дисперсії. Такі волокна
володіють осердям меншого діаметра, що складає 7,8…8,5 мкм. Волокна зі
12
зміщеною дисперсією переважні для високошвидкісних ліній зв'язку з великою
довжиною регенераційної ділянки без застосування технологій оптичного
ущільнення. Можливо також використання цього оптичного волокна у
системах зі спектральним ущільненням (WDM) при обмеженій протяжності
регенераційної ділянки, зниженій потужності передаваного сигналу й
обмеженої щільності спектральних компонентів. Параметри оптичних волокон
з нульовою зміщеною дисперсією описуються в Рекомендації ITU-T G.653
(табл. 3.3) [6].
При проектуванні морських і берегових оптичних ліній виникла
необхідність в оптичних волокнах, що забезпечують максимальну дальність
передачі за рахунок використання великих рівнів оптичної потужності. Для
цього були розроблені оптичні волокна із зміщеною довжиною хвилі
відсікання. Параметри цих волокон і характеристики кабелів на їх основі
описуються в Рекомендації ITU-T G.654 (табл. 3.4) [7].
Розробка та впровадження систем щільного спектрального
мультиплексування (DWDM) висунули нові вимоги до характеристик оптичних
волокон. Для технології DWDM логічніше було б використовувати оптичні
волокна із зміщеною дисперсією. Проте теоретичні дослідження й
експерименти показали, що за рахунок нелінійних ефектів у волокні на
довжинах хвиль, близьких до нульової дисперсії, виникають перехресні
спотворення. Вони приводять до взаємних впливів і погіршення якості зв'язку.
Щоб уникнути впливу нелінійних ефектів, були розроблені волокна з
ненульовою зміщеною дисперсією NZDSF (Non-zero Dispersion Shifted Fibre).
Для них довжина хвилі нульової дисперсії винесена за межі смуги посилення
ербієвого волоконно-оптичного підсилювача, а наявність малої ненульової
дисперсії в діапазоні 1550 нм у NZDSF необхідна для зниження впливу
нелінійних ефектів. Волокна NZDSF оптимізовані для використання в діапазоні
довжин хвиль від 1530 нм до 1565 нм. Вимоги до характеристик таких
оптичних волокон сформульовані в Рекомендації ITU-T G.655 (табл. 3.5) [8].
Оптичні волокна, що відповідають вимогам рекомендації ITU-T G.656 [9],
призначені для передавання широкосмугового оптичного сигналу на базі
CWDM (Coarse Wavelength Division Multiplexing - розріджене спектральне
ущільнення або спектральне ущільнення з низькою щільністю) і DWDM
(табл. 3.6).
Світові тенденції розвитку волоконно-оптичних технологій, обумовлені
зростанням інформаційних потоків не тільки від одиничних користувачів, але і
від груп користувачів, привели до розробки одномодових оптичних волокон,
що характеризуються малим рівнем втрат на вигинах. Переваги таких ОВ
особливо очевидні при використанні їх в кабелях, призначених для
прокладання усередині будівель і споруд. Вимоги до характеристик таких
оптичних волокон сформульовані в Рекомендації ITU-T G.657 (табл. 3.7) [10].
3.4 Вибір і обґрунтування конструкції та типу оптичного кабелю

Вибір конструкції та типу оптичного кабелю визначається вибраною
13
кількістю ОВ, умовами експлуатації і планованим способом прокладання.
Таблиця 3.2 – Характеристики оптичного волокна за рекомендацією G.652

Характеристика G.652.A G.652.B G.652.C G.652.D
Довжина хвилі, нм 1310 1310 1310 1310
Діаметр модової плями, мкм 8,6-9,5±0,6 8,6-9,5±0.6 8.6-9,5±0,6 8,6-9,5±0.6
Діаметр оболонки, мкм 125,0±1 125,0±1 125,0±1 125,0±1
Діаметр захисного покриття, 250,0±15 250,0±15 250,0±15 250,0+15
мкм
Ексцентриситет осердя, мкм 0,6 максимум 0.6 максимум 0,6 максимум 0,6 максимум
Сплющеність оболонки 1,0% макс 1,0% макс 1,0% макс 1,0% макс
Довжина хвилі відсікання 1260 макс 1260 макс 1260 макс 1260 макс
кабелю, нм
Втрати на макровигинах, дБ 0,1 максимум 0,1 максимум 0,1 максимум 0,1 максимум
на 1550 нм на 1550 нм на 1550 нм на 1550 нм
Напруга перевірки, ГПа 0,69 мінімум 0,69 мінімум 0,69 мінімум 0,69 мінімум
Довжина хвилі нульової від 1300 до від 1300 до від 1300 до від 1300
дисперсії, нм 1324 1324 1324 до 1324
Коефіцієнт хроматичної
дисперсії, пс/(км·нм), не
більше, в інтервалі довжин
хвиль: 3,5 3,5 3,5 3,5
1285-1330 нм 18 18 18 18
1525-1575 нм
Знак дисперсії + + + +
Коефіцієнт загасання, дБ/км; 0,5 1310 0,4 1310 0,4 all* 0,4 all*
на довжині хвилі, нм - - 0,35 1550 0,35 1383 0,35 1383
0,4 1550 0,4 1625 0,3 1550 0,3 1550
Коефіцієнт PMD, пс/ 0,5 0,2 0,5 0,2
Примітка: * всехвильові волокна All Wave

Характеристика G.653.A G.653.B
Довжина хвилі, нм 1550 1550
Діаметр модової плями, мкм 7,8-8,5±0,8 7,8-8,5±0,6
Діаметр оболонки, мкм 125,0±1 125,0+1
Діаметр захисного покриття, мкм 250,0±15 250,0±15
Ексцентриситет осердя, мкм 0,8 максимум 0,6 максимум
Сплющеність оболонки 2,0% максимум 1,0% максимум
Довжина хвилі відсікання кабелю, нм 1270 максимум 1270 максимум
Втрати на макровигинах, дБ 0,5 максимум на 1550 нм 0,1 максимум на 1550 нм
Напруга перевірки, ГПа 0,69 мінімум 0,69 мінімум
Довжина хвилі нульової дисперсії, нм от 1500 до 1600 от 1300 до 1324
Коефіцієнт хроматичної дисперсії,
пс/(км·нм), не більше, в інтервалі
довжин хвиль: 1525-1575 нм 3,5 3,5
Коефіцієнт загасання, дБ/км;
на довжині хвилі, нм 0,35 1550 0,35 1550
14
Коефіцієнт PMD, пс/ 0,5 пс/ 0,20 пс/

Характеристика G.654.A G.654.B G.654.C
Довжина хвилі, нм 1550 1550 1550
Діаметр модової плями, мкм 9,5~10,5±0,7 9,5-13±0?7 9,5-10,5±0,7
Діаметр оболонки, мкм 125,0±1 125,0±1 125,0±1
Діаметр захисного покриття, мкм 250,0±15 250,0±15 250,0+15
Ексцентриситет осердя, мкм 0,8 максимум 0,8 максимум 0,8 максимум
Сплющеність оболонки 2,0% максимум 2,0% максимум 2,0% максимум
Довжина хвилі відсікання кабелю, нм 1530 максимум 1530 максимум 1530 максимум
Втрати на макровигинах, дБ 0,5 максимум 0,5 максимум на 0,5 максимум на
на 1625 нм 1625 нм 1625 нм
Напруга перевірки, ГПа 0,69 мінімум 0,69 мінімум 0,69 мінімум
Довжина хвилі нульової дисперсії, нм - - -
пс/(км·нм), не більше, в інтервалі
довжин хвиль: 1525-1575 нм 20 22 20
Знак дисперсії + + +
Коефіцієнт загасання, дБ/км; - - - - - -
на довжині хвилі, нм - - - - - -
0,22 1550 0,22 1550 0,22 1550
Коефіцієнт PMD, пс/ 0,5 0,2 0,2

Характеристика G.655.A G.655.B G.655.C G.655.D G.655.E
Довжина хвилі, нм 1550 1550 1550 1550 1550
Діаметр модової плями, мкм 8,0-11,0 8,0-11,0 ±0,7 8,0-11,0 8,0-11,0 8,0-11,0
±0,7 ±0,7 ±0,6 ±0,6
Діаметр оболонки, мкм 125,0±1 125,0±1 125,0±1 125,0±1 125,0±1
Діаметр захисного покриття, 250,0±15 250,0±15 250,0±15 250,0±15 250ДЫ5
мкм
Ексцентриситет осердя, мкм 0,8 макс 0,8 макс 0,8 макс 0,6 макс 0,6 макс
Сплющеність оболонки 2,0% макс 2,0% макс 2,0% макс 1,0% макс 1,0% макс
Довжина хвилі відсікання 1450 макс 1450 макс 1450 макс 1450 макс 1450 макс
кабелю, нм
Втрати на макровигинах, дБ 0,5 макс на 0,5 макс на 0,5 макс на 0,1 макс на 0,1 макс
1550 нм 1625 нм 1625 нм 1625 нм на 1625нм
Напруга перевірки, ГПа 0,69 мін 0,69 мін 0,69 мін 0,69 мін 0,69 мін
Коефіцієнт хроматичної дис-
персії, пс/(км·нм), не більше,
в інтервалі довжин хвиль:
1460-1625 нм 0,1-6 1-10 1-10 2,6-6,0 2,6-6,0
1530-1565 нм - - - - -
1565-1325 нм - - - 4,0-8,9 4,0-8,9
Знак дисперсії ± та - ± та - ± та - ± та - ± та -
Коефіцієнт загасання, дБ/км; - - 0,35 1550 0,35 1550 0,35 155 0,35 155
на довжині хвилі, нм 0 0
15
0,35 1550 0,4 1625 0,4 1625 0,4 162 0,4 162
5 5
Коефіцієнт PMD, пс/ 0,5 0,5 0,2 0,2 0,2
Характеристика G.656.A
Довжина хвилі, нм 1550
Діаметр модової плями, мкм 7,0-11,0±0,7
Діаметр оболонки, мкм 125,0±1
Діаметр захисного покриття, мкм 250,0±15
Ексцентриситет осердя, мкм 0,8 максимум
Сплющеність оболонки 2,0% максимум
Довжина хвилі відсікання кабелю, нм 1450 максимум
Втрати на макровигині, дБ 0,5 максимум на 1625 нм
Напруга перевірки, ГПа 0,69 мінімум
Коефіцієнт хроматичної дисперсії, пс/(км·нм), не більше,
в інтервалі довжин хвиль:
1460-1625 нм 2,0-8,0
1530-1565 нм 4,0-7,0
Знак дисперсії +
Коефіцієнт загасання, дБ/км; 0,4 1460
на довжині хвилі, нм 0,35 1550
0,4 1625
Коефіцієнт PMD, пс/ 0,2

Характеристика G.657.A G.657.B
Довжина хвилі, нм 1310 1310
Діаметр модової плями, мкм 8,6-9,5±0,4 6,3-9,5±0,4
Діаметр оболонки, мкм 125,0±0,7 125,0±0,7
Ексцентриситет осердя, мкм 0,5 максимум 0,5 максимум
Сплющеність оболонки 1,0% максимум 1,0% максимум
Довжина хвилі зрізу кабелю, нм 1260 максимум 1260 максимум
Втрати на макровигині, дБ:
радіус, мм 15 10 15 10 7,5
кількість витків: 10 1 10 1 1
макс. при 1550 нм 0,25 0,75 0,03 0,1 0,5
макс. при 1625 нм 1,0 1,5 0,1 0,2 1,0
Напруга перевірки, ГПа 0,69 мінімум 0,69 мінімум
пс/(км·нм), не більше, в інтервалі довжин
хвиль:
1285-1330 нм 3,5 не є визначальним
1525-1575 нм 18
Коефіцієнт загасання, дБ/км; 0,4 1310 0,5 1310
на довжині хвилі, нм 0.35 1383 0,3 1550
0,3 1550 0,4 1625
Коефіцієнт PMD, пс/ 0,20 не є визначальним
16
Кількість ОВ в кабелі визначається в залежності від заданого числа

первинних цифрових потоків та експлуатаційного запасу волокон
, (3.1)
де – кількість ОВ в кабелі; – кількість ПЦП за варіантом; –
кількість ПЦП апаратури ВОСП; 0,5 – коефіцієнт, що враховує 50 % запасу
волокон на подальше розширення мережі зв’язку.
Цей вираз справедливий, крім випадку, коли співвідношення
, тоді кількість волокон вибирається рівною 4.
Найбільш поширені кабелі модульної конструкції, осердя яких включає

кілька оптичних модулів (з двома, чотирма або з кількістю ОВ до 12), спірально
укладених навколо центрального силового елемента, в якості якого
використовується склопластиковий стержень (рис. 3.2, а), стальний дріт або
трос у поліетиленовому покритті. Проте останнім часом все більш широко
використовуються кабелі, осердя яких являє собою один оптичний модуль із
товстостінної полімерної трубки (рис. 3.2, б). Тип зовнішніх покривів [11, 12],
як правило, вибирається в залежності від умов експлуатації ОК відповідно до
табл. 3.8. Допустиме роздавлювальне зусилля для всіх типів ОК складає, як
правило, 1000 Н/см. Мінімально допустимий радіус вигину повинен
перевищувати 20d, де d – діаметр кабелю. Будівельна довжина оптичних
кабелів зв'язку складає в середньому 2…6 км, але не менше 1 км. В межах
1 1
2 2
3 3
4 6
5
6 8
а) 7
9
8 10
9
10
2Рису б)
н
Рисунок 3.2 – а) осердя оптичного кабелю повивної модульної конструкції
о
(ОАрБгП-14Е5(2×7)-1,5); б) осердя оптичного кабелю модульної конструкції
к
(ОЦКП-1×16-3,5): 1 – оптичне волокно; 2 – трубка оптичного модуля; 3 –
заповнювальні компаунди; 4 – центральний силовий елемент; 5 –
3
заповнювальний елемент; 6 – скріплювальна стрічка; 7 – арамідні нитки; 8 –
.
внутрішня оболонка; 9 – броня із гофрованої сталевої стрічки або сталевих
1 10 – захисний шланг
дротів та гідрофобним заповненням;
–
С
к
л
е
т 17
н
міста, як правило, застосовують ОК з будівельною довжиною 1…2 км.
а
Вибравши тип бронепокривів [11, 12], визначте марку оптичного кабелю
у відповідності з вказівками (табл. 3.9) та наведіть специфікацію його
конструктивних елементів (табл.с 3.10). Слід зазначити, що, як правило, способи
х
маркування ОК у різних фірм-виробників відрізняються. Один із типових
е
способів маркування оптичних кабелів, наприклад ПАТ «Завод «Південкабель»,
поданий в табл. 3.9. м
а
Таблиця 3.8 – Типи бронепокривів
№ Умови в
Спосіб Допустиме Бронепокрови
з/п прокладання и
прокладання розтягувальне
б зусилля, кН
1. Безпосередньо в р
Затягування із – без броні;
канал каналізації застосуванням
а 2,0…3,5 – сталева гофрована
заготівки
н стрічка;
– оплетення
2. У каналізації у
о
Затягування із Те ж, що за п. 1
допоміжному г
застосуванням 2,0…3,5
полімерному о
заготовки
трубопроводі
3. У каналізації в із засто-
Затягування Те ж, що за п. 1
або в грунтах у суваннямазаготівки
трубах із сили- р
або задування з за- 2,0…3,5
коновим покриттям і кабель-
стосуванням
джета
а
4. Безпосередньо в Кабелеукладачем
н – круглі дроти;
7…8
грунтах ІІІ-IV або в траншею – сталеві стрічки
категорій т
5. Переходи через Залежноавід умов суцільні металеві
судноплавні річки, 20…96 оболонки з бронею із
в болотах, скельних в круглих дротів
грунтах о
6. На повітряних
Підвішування
л на 15…25 і більше в за-– склопруток;
лініях опорах лежності від довжи-– синтетичні нитки з
о ни прольоту,оже- високим модулем
к ледності та вітрово- пружності
о го навантаження
н
н
о
-
Таблиця 3.9 – Маркоутворенняо оптичних кабелів
п 1
- 2 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7 т 8 9 ( 1 + 1 )- 1
и 0 1 2
1 2 3 ч 4
1 Тип кабелю / Type O н волоконно-оптичний / fiber optic
of cable о
ї
л
і
і
ї
18
2 Наявність захисного а
п виконання з алюмополімерним захисним шаром with
шару е alumopolymer protective layer
Protective layer р
Без позначення без алюмополімерного захисного шару / without
Without е alumopolymer protective layer
designation д
а
ч
і Продовження табл. 3.9
1 2 3 4
3 Тип броні або Ар шар арамідних ниток / layer of aramid threads
армуючих Би броня з двох сталевих оцинкованих стрічок,
елементів накладених спірально / armour of two spirally laid
steel galvanized tapes
Type of armouring Бг броня зі сталевої гофрованої стрічки, накладеної
or the armouring поздовжньо / armour of longitudinally laid steel
elements zetabon tape
К броня з одного повива круглих сталевих

оцинкованих дротів / armour of one layer of circular
steel galvanized wires
2К броня з двох повивів круглих сталевих
оцинкованих дротів / armour of two layers of circular
steel galvanized wires
Сп броня з повива склопластикових стержнів / armour
of fiberplastic rods
Без без броні й армуючих елементів / without armour
позначення and the armouring elements
Without
designation
4 Тип захисного П поліетиленовий шланг / polyethylene sheath
шланга
Пн захисний шланг з полімерної композиції, що не
Outer sheath type розповсюджує горіння / sheath of flame retardant
polymer compound
Пп проміжна поліетиленова оболонка між повивами
бронепокровів типу 2К і зовнішній захисний шланг
/ inner polyethylene sheath between the layers of the
armouring of 2K type and the outer polyethylene
sheath
5 Тип центрального З сталевий трос або сталевий дріт з поліетиленовим
силового елементу покриттям / steel rope or steel wire with polyethylene
coating
Central strength Без діелектричний ЦСЕ (склопластиковий пруток і
element type позначення тому подібне) / dielectric central strength element
Without (fiberplastic rod and etc.)
designation
6 Тип температурних ХЛ від мінус 60°С до плюс 60°С / From minus 60°С up
виконань to 60°С
Без від мінус 40°С до плюс 60°С / from minus 40°С up to
Temperature type позначення 60°С
19
making Without
designation
7 Кількість ОВ в кабелі / Quantity of optical fibers in the cable
20
Закінчення табл. 3.9
1 2 3 4
8 Тип ОВ E одномодове, відповідно до рекомендацій ITU-T
G.652B / single-mode as per the recommendations of
Optical fiber type ITU-T G.652B
одномодове з розширеною робочою смугою
A довжин хвиль, відповідно до рекомендацій ITU-T
G.652D / enhanced single mode optical fibre (ESMF)
as per the recommendations of ITU-T G.652D
одномодове з ненульовою зміщеною дисперсією,
C відповідно до рекомендацій ITU-T G.655 / non zero
single mode shifted as per the recommendations of
ITU-T G.655
багатомодове зі співвідношенням діаметрів осердя
M та оболонки - 50/125 мкм, відповідно до
рекомендацій ITU-T G.651 / multimode with core and
sheath ratio of 50/125 mkm as per the
recommendations of ITU-T G.651
багатомодове зі співвідношенням діаметрів осердя і
оболонки - 62,5/125 мкм, відповідно до
B рекомендацій МЕК 60793-2 / multimode with with
core and sheath ratio of 62,5/125 mkm as per the
recommendations of IEC 60793-2
9 Кількість елементів у повиві осердя / Number of elements in the core
10 Розподіл оптичних волокон за модулями / Optical fibers distribution in tubes
11 Кількість ізольованих мідних жил у кабелі (за їх відсутності – без позначення)
Quantity of copper insulated wires in cable (without designation on their absence)
12 Допустиме розтягуюче зусилля кабелю, кН / Permissible pulling stress, kN
Таблиця 3.10 – Специфікація елементів конструкції оптичного кабелю

№ Назва елементу Геометричний розмір Матеріал та конструктивні
з/п елементу (діаметр, особливості елементу ОК
радіальна товщина тощо)
3.5 Вибір і обґрунтування апаратури волоконно-оптичних систем

передачі
Тип і характеристики ВОСП вибираються згідно з табл. 3.11 в залежності

від необхідного обсягу передавання інформації, який задається числом
основних (первинних) цифрових потоків (ОЦП), робочою довжиною хвилі
апаратури, відстанню між кінцевими і населеними пунктами по трасі ВОЛП, а
також принципами побудови мережі зв'язку, завдання якого вирішує дана лінія
передачі.
Технічні характеристики BOCП синхронної цифрової ієрархії згідно з
[13] подані в табл. 3.11.
21
Таблиця 3.11 – Технічні характеристики BOCП синхронної цифрової
ієрархії
ЕКД Вкорочена Стандартна
Довжина хвилі, мкм 1,31 1,55 1,31 1,55
STM-1
Кількість цифрових потоків Е1 63
Швидкість оптичного стику, Мбіт/с 155
Середня вихідна потужність, дБм -8 2 2 2
Мінімальна чутливість приймача, дБм -34
Ширина спектральної лінії випромінювання , нм <0,4 <0,4 <0,25 <0,25
Максимальна хроматична дисперсія , пс/нм, на ЕКД 55000
STM-4
Середня вихідна потужність, дБм -11 -0,5 -0,5 4,5
Мінімальна чутливість приймача, дБм -34 -36 -39 -45
Ширина спектральної лінії випромінювання , нм <2,5 <1,7 <0,5 <0,5
STM-16
Середня вихідна потужність, дБм -3 0 2 2
Мінімальна чутливість приймача, дБм -27 -28 -27 -29.5
Ширина спектральної лінії випромінювання , нм <1 <0,6 <1 <0,6
STM-64
Число цифрових потоків Е1 4032
Середня вихідна потужність, дБм 2 2 10 13
Мінімальна чутливість приймача, дБм -18 -18,5 -14 -21
Ширина спектральної лінії випромінювання , нм <0,1
Примітка. За необхідності роботи на подовжених ЕКД на виході передавача
мультиплексора встановлюють оптичний підсилювач (бустер, "buster"), що
дозволяє збільшити енергетичний потенціал на 7…15 дБ.
3.6 Контрольні питання
1. Назвіть, які дані потрібно навести при складанні короткої

характеристики проміжних та кінцевих пунктів під час проектування ВОЛП?
2. За якими критеріями виконується порівняння варіантів траси ВОЛП,
що розглядаються для проектування?
3. Який відсоток запасу довжини кабелю на його укладання в траншеї та
монтаж необхідно враховувати при проектуванні ВОЛП?
4. Які Ви знаєте рекомендації МСЕ на оптичні волокна та які
характеристики в них нормуються?
22
5. Як розрахувати необхідну кількість оптичних волокон в кабелі при
відомій кількості ПЦП системи передачі?
6. Вкажіть які Ви знаєте марки ОК, назвіть особливості їх конструкцій та
умови прокладання.
7. Розшифруйте марки оптичних кабелів ОАрБгП-14Е5(2×7)-1,5.
8. Розшифруйте марки оптичних кабелів ОЦКП-1×16-3,5.
9. Назвіть основні характеристики апаратури ВОСП, що необхідні для
проектування ВОЛП.
10.За якими критеріями проводиться вибір типу апаратури ВОСП?
23
4. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТИПУ
ОПТИЧНОГО КАБЕЛЮ ЗА СПОСОБОМ ПРОКЛАДАННЯ
4.1 Загальні положення
У даному розділі, виходячи із завдання проекту, пропонується виконати

техніко-економічне обґрунтування вибору типу кабелю за способом його
прокладання в міжміській частині траси ВОЛП.
При цьому передбачається знайти і вибрати найекономічніший спосіб
прокладання ОК у середовище експлуатації з найменшим часом окупності
капіталовкладень у ВОСП. Для вибору передбачається два способи
прокладання ОК.
Перший спосіб являє собою прокладання кабелеукладачем
поліетиленової трубки з розташованим у ній ОК з центральним модулем.
Другий спосіб – прокладання багатомодульного ОК безпосередньо в
землю.
В цьому розділі слід прийняти норму часу окупності та капіталовкладень
на будівництво та експлуатацію ВОСП = 6,6 років [14].
На проектованій ВОСП споживачами каналів зв’язку будуть
підприємства, населення і, крім того, частина каналів буде надаватися для
передавання даних і здаватися в оренду.
Для оцінки економічної ефективності будівництва волоконно-оптичної
системи передачі потрібно знайти основні її показники: час окупності
капіталовкладень та коефіцієнт економічної ефективності . Вони ви-
значаються за виразами (4.1). Величина складає відношення прибутку
підприємства до капітальних затрат К на придбання, монтаж обладнання і
лінійних споруд [14]
,
, (4.1)
де – час окупності капіталовкладень, рік; – коефіцієнт економічної
ефективності; – власні доходи підприємства, яке експлуатує ВОСП, за
рахунок створення нових каналів, грн; С – експлуатаційні витрати, грн; К –
капітальні затрати на придбання, будівництво ВОСП, грн.
Капітальні витрати К є найважливішим економічним показником, тому
що безпосередньо характеризують у що обходиться створення нових ВОСП.
Капітальні витрати містять у собі витрати на будівельно-монтажні роботи,
придбання обладнання, інші види робіт, пов’язані з будівництвом
проектовуваної ВОСП.
Розміщення проектованого обладнання буде здійснюватися на вже
існуючих площах ЛАЦ, витрати на будівництво приміщень не передбачається.
Отже, капітальні витрати складаються з витрат на обладнання ( ) і лінійні
споруди ВОСП ( ), їх будівництво та монтаж [14]
, (4.2)
24
У такий спосіб остаточна формула для визначення має вигляд [14]
, (4.3)
4.2 Розрахунок капітальних витрат
Для оцінки капітальних витрат на придбання обладнання і його монтаж, а

так само капітальні витрати на лінійні споруди, їх будівництво та монтаж
складемо відповідні кошториси (табл. 4.1, 4.2 та 4.3).
У табл. 4.1 показано таблицю кошторису № 1 затрат на станційне
обладнання ВОСП на прикладі системи передачі STM-4.
Таблиця 4.1 – Кошторис № 1 затрат на станційне обладнання ВОСП

Найменування робіт Одиниця Кількість Кошторисна вартість (КВ),т. грн.
вимірю- одиниць одиниці всього
вання
Обладнання STM-4 комплект 87,5
Усього
Тара й упаковка (від вартості % 0,5
обладнання)
Транспортні витрати (від % 4
вартості обладнання)
Усього
Заготівельно-складські витра- % 1,2
ти (від вартості обладнання)
Усього за обладнанням
Монтаж і налагодження ви- % 18
трати з урахуванням наклад-
них витрат
Усього за кошторисом
Капітальні затрати на лінійні споруди складаються з витрат на придбання,

прокладання, монтаж і вимірювання кабелю. Якщо ОК буде в проекті
задуватися в поліетиленову захисну трубку, то потрібно врахувати затрати на
придбання і прокладання трубки. При використанні кабелю марки ОЦКП-
1×16×3,5 та поліетиленової захисної трубки для прокладання в кабельній
каналізації може бути рекомендована трубка типу ПНТ-32, для прокладання
кабелю ОАрБгП-35Е5(5×7)-1,5 в грунт – трубка ПНТ-40.
Наприклад, вартість кабелю ОАрБгП-35Е5(5×7)-1,5 складає 11211 грн., а
вартість кабелю ОЦКП-1×16×3,5 складає 10090 грн. Вартість поліетиленової
трубки ПНТ-40/32 без урахування ПДВ складає 2790 грн, з урахуванням ПДВ –
3348 грн.
У табл. 4.2 показана таблиця кошторису № 2 затрат на лінійні споруди
при використанні на трасі ВОЛП кабелю типу ОЦКП, у табл. 4.3 – при
використанні кабелю типу ОАрБгП.
Таблиця 4.2 – Кошторис № 2 затрат на лінійні споруди при використанні кабелю ОЦКП
25
Найменування робіт або витрат Одиниця Кількість Кошторисна вартість, т. грн.
вимірю- одиниць
вання одиниці всього
Кабель ОЦКП км 10,09
Трубка ПНТ-40/32 км 3,348
Усього
Тара й упаковка (від вартості % 0,5
кабелю і трубки)
Транспортні витрати (від вартості % 4
кабелю і трубки)
Усього по кабелю і трубці
Будівництво та монтажні роботи з % 80
прокладання трубки та задувки ка-
белю (з урахуванням транспорту-
вання по трасі, накладних витрат)
Таблиця 4.3 – Кошторис № 3 затрат на лінійні споруди при використанні кабелю ОАрБгП
Найменування робіт або Одиниця Кількість Кошторисна вартість, т. грн.
витрат вимірювання одиниць
одиниці всього
Кабель ОАрБгП км 11,211

Усього
Тара й упаковка (від % 0,5
Транспортні витрати (від % 4
Усього по кабелю
Будівництво та монтажні % 60
роботи з прокладання
кабелю (з урахуванням
транспортування по
трасі, накладних витрат)
4.3 Обчислення експлуатаційних витрат
У даному розділі розрахунок експлуатаційних витрат виконується

спрощеним методом за найбільш вагомими статтями витрат [14]. Для ВОСП ці
витрати складаються із витрат на заробітну платню, соціальні нестатки і річні
амортизаційні відрахування згідно за виразом (4.4). Для волоконно-оптичної
системи передачі сумарні витрати на заробітню платню, відрахування на
соціальні нестатки і річні амортизаційні відрахування складають 75 % у
загальній сумі експлуатаційних витрат [14]:
, (4.4)
де С – експлуатаційні витрати на ВОСП за рік, грн.; З – середньомісячна
заробітня платня експлуатаційного штату ВОСП, грн.; – відрахування на
соціальні нестатки, грн.; А – амортизаційні відрахування, грн.
26
Розрахунок чисельності штату з обслуговування проектувальної
волоконно-оптичної лінії передачі проводяться на підставі норм на технічне
обслуговування.
Загальні норми на технічне обслуговування ВОСП подано в табл. 4.4.
Чисельність штату можна розрахувати за формулою
, (4.5)
де Р – чисельність штату, чол.; – норматив часу на обслуговування, год.;
= 1,08 коефіцієнт, що враховує резерв на підміну під час відпустки, чол.;
– місячний фонд робочого часу, = 168 год.
Таблиця 4.4 – Норми на технічне обслуговування обладнання ВОЛП

Вид обслуговування та Назва Норма на Кількість Сума
обладнання одиниці одиницю, год. одиниць годин
Поточне обслуговування пер- ПЦП 0,5
винного цифрового потоку
(ПЦП)
Профілактичне обладнання стійка 2
Поточне обладнання 100 км км 2,4
кабелю
Усього
Розрахунок заробітної плати. Розрахунок річного фонду заробітної плати

здійснюється на підставі чисельності персоналу, середньомісячної заробітної
плати одного працівника, тобто [14]
, (4.6)
де Р – чисельність штату, чол.; – середньомісячна заробітна плата
працівника, = 2200 грн.; 12 – кількість місяців в одному році.
Розрахунок відрахувань на соціальні нестатки. Відрахування на соціальні
нестатки вибирається в розмірі 38,2 % від річного фонду заробітної плати за
виразом [14]
. (4.7)
Розрахунок амортизаційних відрахувань. Розрахунок суми амортизацій-
них відрахувань здійснюється за формулою [14]
, (4.8)
де А – амортизаційні відрахування, грн.; – норма амортизаційних
відрахувань у відсотках від середньорічної вартості основних виробничих
фондів і-го виду: і = 1...n, де n – кількість видів основних фондів; –
середньорічна вартість основних фондів і-го виду, грн.
4.4 Розрахунок власних прибутків
Розрахунок очікуваних власних прибутків на проектованій ВОСП

здійснюється на підставі переліку послуг зв’язку за затвердженими тарифами.
27
Річний прибуток підприємства (ВОСП) можна визначити з наступного
виразу:
, (4.9)
де – власні доходи підприємства (ВОСП), грн.; = 14,4 грн. – вартість
цілодобової оренди 1 ПЦП за годину (на кожні 100 км); 24 – число годин за
одну добу, год; – число ПЦП ВОСП; 365 – число діб в одному році.
1. Які способи прокладання ОК передбачаються в даному проекті?

2. Які параметри характеризують техніко-економічну обґрунтованість
вибору типу оптичного кабелю за способом його прокладання?
3. Як визначити капітальні витрати на будівництво ВОЛП?
4. Як визначаються експлуатаційні витрати проектованої ВОСП?
5. Як визначаються власні прибутки проектованої ВОСП?
4.6 Задачі до розділу

28
5 РОЗРАХУНОК ОПТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВОЛОКОН І
ПАРАМЕТРІВ ПЕРЕДАЧІ КАБЕЛІВ
5.1 Визначення оптичних параметрів волокон
Оптичне волокно є напрямною системою для розповсюдження

електромагнітних хвиль. Для їх розповсюдження по волокну використовується
відоме явище повного внутрішнього відбиття на межах двох діелектричних
середовищ осердя з показником заломлення (ПЗ) n1 та оболонки з показником
заломлення n2, при цьому n1 > n2.
Основними оптичними параметрами волокна є:
– показник заломлення n;
– відносна різниця показників заломлення (Δ);
– числова апертура (NA);
– нормована частота (V);
– число мод, що поширюються, (М);
– діаметр модового поля (dмп);
– довжина хвилі відсікання (критична довжина хвилі кр)
Показник заломлення. Скло для волоконної оптики повинно мати
комплекс фізико-хімічних властивостей, не традиційних для класичної оптики.
Наприклад, скло, що використовуються для виготовлення осердя й оболонки
повинні бути, у першу чергу, хімічно сумісними. Для забезпечення
нормального процесу формування волокон з розплавів двох стекол, необхідно,
щоб в'язкість, коефіцієнти лінійного температурного розширення скла осердя й
оболонки були сумісні в широкому інтервалі температур [11, 15].
Вибір матеріалів для виготовлення ОВ визначається необхідністю
задовольнити одночасно наступним вимогам: здатність витягатися в нитку, що
володіє високою міцністю і гнучкістю; можливість варіювати в широкому
інтервалі ПЗ для створення різних типів оптичних середовищ; низькі оптичні
втрати на несучій частоті випромінювання та ін. Найбільше задовольняють цим
вимогам оксидні (видима область і ближня ІЧ-область спектра), халькогенидні і
галогенидні (середня і далека ІЧ-область спектра) скла.
Скло характеризуються цілою низкою фізико-хімічних параметрів, з яких
відзначимо наступні, важливі для експлуатації ОВ:
– механічна міцність скла;
– температурний коефіцієнт лінійного розширення (ТКЛР);
– температура розм'якшення.
Важливим параметром, що характеризує оптичні властивості скла є
показник заломлення (п), який у залежності від складу змінюється від 1,3 до
2,0, зростаючи зі збільшенням концентрації окислів PbО, ВаО й ін.
Спеціальну залежність показника заломлення скла у діапазоні довжин
хвиль 0,2…2,0 мкм можна описати тричленною дисперсійною формулою
Селмейєра [11]:
, (5.1)
29
де Аi, li – коефіцієнти ряду Селмейєра.
Тут λ, li виражені в мікрометрах.
Значення коефіцієнтів Аi, li у (5.1) для скла різних складів наведені в
табл. 5.1.
Значний вплив на характеристики ОВ чинить конструкція захисного
полімерного покриття. Покриття повинне забезпечувати схоронність власної
міцності ОВ шляхом захисту його поверхні від вологи, хімічних і механічних
ушкоджень, фільтрацію оболонкових мод і запобігати виникненню додаткових
втрат на передачу, обумовлених макровигинами.
Захисна оболонка ОВ з полімерних матеріалів у загальному випадку має
складну структуру і складається з первинного, буферного і вторинного покрит-
тів. Первинне покриття захищає оптичну оболонку ОВ. Буферне – запобігає ви-
никненню додаткових втрат на макровигинах. Вторинне – захищає первинне і
буферне покриття від механічних ушкоджень у процесі виготовлення і про-
кладання ОК. Первинне і буферне покриття наносяться в процесі витяжки ОВ,
вторинне – методом екструзії при витяжці ОВ або здійснюється окрема
операція.
Таблиця 5.1 - Коефіцієнти ряду Селмейєра для кварцового скла

Склад Тип Значення коефіцієнта
скла коефіцієнта i=1 i=2 i=3
SIO2 Ai 0,6961663 0,4079426 0,8974794
li 0,0684043 0,1162414 9,8961610
13,5% GeO2 86,5% SIO2 Ai 0,73454395 0,42710828 0,82103399
li 0,08697693 0,11195191 10,84654000
7% GeO2 93,0% SIO2 Ai 0,686982900 0,44479505 0,79073512
li 0,078087582 0,11551840 10,43662800
4,1% GeO2 95,9% SIO2 Ai 0,686717490 0,43481505 0,89656582
li 0,072675189 0,11514351 10,00239800
13,5% Be2O3 86,5% SIO2 Ai 0,707246220 0,39412616 0,63301929
li 0,080478054 0,10925792 7,89080630
3,1% GeO2 96,9% SIO2 Ai 0,7028554 0,4146307 0,8974540
li 0,0727723 0,1143085 9,8961610
3,5% GeO2 96,5% SIO2 Ai 0,7042038 0,4160032 0,9074049
li 0,0514415 0,1291600 9,8961560
3,0% B2O3 97,0% SIO2 Ai 0,6935408 0,4052977 0,9111432
li 0,0717021 0,1256396 9,8961540
3,5% B2O3 96,5% SIO2 Ai 0,6929642 0,4047458 0,9154064
li 0,0604843 0,1239609 9,8961520
3,3% GeO2 9,2% B2O3 87,5% Ai 0,6958807 0,4076588 0,940193
SIO2 li 0,0665654 0,1211422 9,896140
2,2% GeO2 3,3% B2O3 94,5% Ai 0,6993390 0,4111269 0,9035275
SIO2 li 0,0617482 0,1242404 9,8961580
9,1% P2O5 90,9% SIO2 Ai 0,695790 0,452497 0,712513
li 0,061568 0,119921 8,656641
1% F 99% SIO2 Ai 0,691116 0,399166 0,890423
li 0,068227 0,116460 9,993707
16,9% Na2O 32,5% B2O3 50,6% Ai 0,796468 0,497614 0,358924
SIO2 li 0,094359 0,093386 5,999652
30
В якості вторинного захисту ОВ можуть використовуватися:
– трубки оптичних модулів або пази профільованих осердів ОК;
– щільні покриття із полімерів;
– стрічково-елементне укладання.
Згідно з завданням КП у відповідності з хімічним складом осердя та
оболонки ОВ визначаються n1 та n2 за виразом (5.1).
Відносна різниця показників заломлення. Відносна різниця ПЗ осердя й
оболонки ОВ визначається за виразом
. (5.2)
Числова апертура. Однією з основних характеристик, що визначають
умови введення оптичних сигналів і процеси їхнього розповсюдження в ОВ, є
числова апертура:
– оптичних волокон зі східчастим профілем ПЗ (ППЗ)
, (5.3)
– оптичного волокна з градієнтним ППЗ
. (5.4)
У градієнтних ОВ використовується поняття локальної числової
апертури. Її значення максимальне на осі волокна та дорівнює 0 на границі
розділу осердя-оболонка.
Нормована частота. Іншим важливим параметром ОВ є нормована
частота
, (5.5)
де – довжина хвилі, мкм.
Цей параметр визначає число мод, що розповсюджуються по ОВ. Якщо
0 < V < 2,405, то режим роботи волокна, наприклад, зі східчастим профілем
показника заломлення, одномодовий, якщо V > 2,405 – багатомодовий.
Чим менше діаметр осердя ОВ, тим менше число мод може
розповсюджуватися по ньому і тим менше розширення отримують оптичні
імпульси, відповідно збільшується коефіцієнт широкосмуговості ОВ. Таким
чином, одномодове оптичне волокно (ООВ) може передавати більш
широкосмугові сигнали, чим багатомодове оптичне волокно (БОВ).
Число мод у багатомодовому оптичному волокні. Загальне число мод у
БОВ з діаметром осердя 2а, заданою числовою апертурою на робочій довжині
хвилі  визначається через нормовану частоту виразом вигляду
(5.6)
У розрахунках М може виявитися дробовим числом, у той час як число

мод у волокні буває тільки цілим. При цьому це число мод може складати від
однієї до тисячі мод.
31
Звертає на себе увага той факт, що у волокні з градієнтним ППЗ із тими ж
значеннями діаметра осердя, показників заломлення n1 та n2 число мод
приблизно в 2 рази менше, ніж в ОВ зі східчастим ППЗ.
Кількість мод (з урахуванням усіх вироджених мод), у випадку
східчастого ППЗ, визначається за виразом
, (5.7)
де u – показник степені, що описує зміни ППЗ.
Діаметр модового поля в ООВ. Важливим інтегральним параметром
ООВ є діаметр модового поля. Цей параметр використовується при аналізі
одномодових волокон.
У багатомодових ОВ розмір осердя
прийнято оцінювати діаметром (2а) в
одномодових волокнах – за допомогою
діаметра модового поля (dмп). Це пов'язано з
тим, що енергія основної моди в ООВ
поширюється не тільки в осерді, але і частково
J(r)
1 в оболонці, захоплюючи її приграничну
область. Тому dмп більш точно оцінює розміри
поперечного розподілу енергії основної моди.
0,135
Величина dмп є важливою при з’єднанні волокон
між собою, а також при поєднанні джерела
- 0 0 0 r випромінювання з волокном.
У [11] показана залежність розподілу
Рисунок 5.1 – Залежність інтенсивності (потужності) випромінювання
розподілу інтенсивності основної моди одномодового волокна в
випромінювання основної ближній зоні від радіуса (рис. 5.1). Ця
моди ООВ у ближній зоні залежність апроксимуються з достатнім
від радіуса ступенем точності за формулою Гаусса
, (5.8)
де J(r) – інтенсивність випромінювання на відстані r від осі ООВ; J0 –

інтенсивність випромінювання на осі ООВ (при r = 0); W0 – радіус модового
поля, тобто значення радіуса, за якого інтенсивність випромінювання складає
= 0,135 J0.
Згідно з [11, 16] радіус поля моди W0 у мікрометрах визначається при
відомих значеннях V та a = dос/2 з наступного співвідношення:
або (5.9)
Тоді, шукане значення діаметра модового поля буде дорівнювати dмп=

= 2W0.
Довжина хвилі відсікання в ООВ. Мінімальна довжина хвилі, за якої ОВ
підтримує тільки одну моду, що розповсюджується, називається довжиною
32
хвилі відсікання. Цей параметр характерний для ООВ. Якщо р менше ніж
довжина хвилі відсікання, то має місце багатомодовий режим поширення
світла.
Згідно з [4, 11] розрізняють довжину хвилі відсікання у волокні в і
довжину хвилі відсікання в прокладеному кабелі вк. Перша – в відповідає
слабко напруженому волокну і для східчастого ООВ вона визначається виразом
виду
. (5.10)
Друга – вк відповідає напруженому ОВ. На практиці ОВ у прокладеному
або підвішеному на опорах кабелі має велике число вигинів. Крім того, сильні
викривлення є в ОВ, покладених у касети муфт і проміжних з'єднувачах на
об'єктах зв'язку (сплайс-боксах). Усе це веде до придушення побічних мод і
зрушення вк у бік коротких довжин хвиль порівняно з в. Різницю між вк і в
можна оцінити тільки експериментальним шляхом.
5.2 Параметри передачі оптичних волокон
До параметрів передачі ОВ відносяться [11]:

– коефіцієнт загасання;
– коефіцієнт хроматичної дисперсії ООВ;
– ширина смуги пропускання БОВ.
5.2.1 Розрахунок коефіцієнта загасання сигналу в оптичному волокні
Загасання в оптичному волокні – це міра ослаблення оптичної потужності

сигналу, що розповсюджується уздовж ОВ між двома його поперечними
перерізами на даній довжині хвилі. Загасання в ОВ виражається в дБ.
Коефіцієнт загасання ОВ – це величина загасання потужності сигналу на
одиниці довжини волокна, виражається в дБ/км.
Коефіцієнт загасання ОВ обумовлюється власними втратами волокна і
виражається у вигляді
, (5.11)
де – складові коефіцієнта загасання за рахунок релеївського
розсіювання, поглинання в матеріалі волокна, інфрачервоного поглинання і
поглинання на домішках ОВ відповідно, дБ/км.
Таким чином, коефіцієнт загасання в ОВ визначається двома способами:
розсіюванням енергії в навколишній простір (рр) і втратами енергії в матеріалі
волокна (пм).
У загальному виді втрати енергії в матеріалі волокна залежать від
поглинання світлової енергії, наявності сторонніх домішок, таких як
гідроксильні групи (ОН), іони металів (заліза, кобальту, нікелю, міді) й інших
включень, а так само від прояву втрат на поглинання переданої потужності в
інфрачервоній області сектора.
Загальні втрати на поглинанні в ОВ визначаються формулою [11]
33
(5.12)
.
Механізм основних втрат, що виникають при розповсюдженні по ОВ
електромагнітної енергії, ілюструється на рис. 5.2. Частина потужності, що
надходить на вхід світловода Рвх, розсіюється через зміну напрямку
розповсюджуваних променів на нерегулярностях і їх висвічування в
навколишній простір (рр), інша частина потужності поглинається матеріалом
ОВ (пм) у виді поляризації диполів ОВ, сторонніми домішками, що виявляється
у виді джоулева тепла (дом). У результаті потужність на виході Рвих
зменшується.
Втрати на поглинання суттєво залежать від чистоти матеріалу і за
наявності сторонніх домішок можуть бути значними. Втрати на розсіювання
лімітують межу мінімально допустимих втрат в ОВ.
Розсіювання, з одного боку, обумовлене неоднорідностями матеріалу ОВ,
розміри яких менше довжини хвилі, а з іншого боку – тепловими флуктуаціями
показника заломлен-
рр рр ня. Розсіювання
світла принципово
пм непереборно і
вносить свій внесок
у загасання ОВ
дом навіть у тому
випадку, коли
Рисунок 5.2 – Механізм основних втрат у світловодах: втрати світла на
рр – розсіювання на нерегулярностях; дом – поглинання поглинання
через домішки; пм – поглинання у матеріалі волокна дорівнюють нулю
[11].
Складову коефіцієнта загасання ОВ (дБ/км) за рахунок релеївського
розсіювання рр можна визначити з виразу [6, 12]
, (5.13)
де п1 – ПЗ осердя п1 = 1,48 – 1,50; – довжина хвилі, нм; k – постійна
Больцмана, k = 1,38 10 Дж/К; Т – температура затвердіння скла при витяжці,
-23
Т = 1500 К;   коефіцієнт стискання,  = 8,110-11 м2/Н (для кварцу).

Складову пм (дБ/км), пов'язану з втратами на діелектричну поляризацію,
можна визначити з вираження
, (5.14)
де п1 – показник заломлення осердя ОВ; – довжина хвилі, нм;  тангенс
кута діелектричних втрат осердя ОВ.
Складову іч (дБ/км), обумовлену електронним і атомним резонансами в
інфрачервоній частині спектра за рахунок коливання атомів у кристалічних
ґратах, можна визначити з виразу [11, 17]
, (5.15)
34
де С і k – постійні коефіцієнти, рівні, наприклад, для кварцу k = (0,7…0,9)·
·10-6 м, С = 0,9.
На рис. 5.3 представлені типові залежності основних складових втрат в ОВ
перших поколінь від довжини хвилі. Як видно з графіка, релеївське
розсіювання рр обмежує нижня межа втрат у лівій частині, а інфрачервоне
поглинання іч – у правій частині спектра хвиль.
В даний час у техніці зв'язку в основному застосовуються кварцові ОВ,
область ефективного використання яких знаходиться в діапазоні довжин хвиль
до 2 мкм. При подальшому
збільшенні довжини хвилі через
1,8
значні величини іч в ОВ
, дБ/км
проводиться заміна кварцу на інші

1,4 матеріали.
На більш довгих хвилях як
матеріал для волокна викорис-
1,0
товуються галоїдні, халькогенидні і
дом фтористі стекла. У порівнянні з
0,6 кварцовими волокнами вони мають
пм більшу прозорість і забезпечують
pр іч зниження втрат на кілька порядків. З
0,2
появою ОВ з нових матеріалів стає
0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 реальним створення ВОЛП без
, мкм регенераторів [11].
Рисунок 5.3 – Складові втрат енергії в При практичних розрахунках 
ОВ перших поколінь зручно застосовувати наступні
наближені формули, [11, 18, 19] тому
що теоретичні розрахунки втрат на релеївське розсіювання і поглинання являє
собою складну задачу і точність таких розрахунків мала
, (5.16)
де рр – складова середнього значення коефіцієнта загасання ОВ за рахунок
релеївських втрат, дБ/км;  – довжина хвилі оптичного випромінювання,
введеного в ОВ, нм.
При розрахунку рр в одномодових ОВ за певних значень другий
доданок може бути відкинутим [11]
, (5.17)
де пм – складова середнього значення  за рахунок матеріальних втрат ОВ,
дБ/км
, (5.18)
де іч – складова середнього значення  ОВ за рахунок втрат в інфрачервоній
області, дБ/км.
З втрат на домішках у реальних ОВ, що випускаються відповідно до
вимог ІТU-Т G.651, G.652 [5 – 10] найбільш сильно виявляються втрати на
35
гідроксильному залишку води – ОН, середні значення яких згідно з [20]
дорівнюють
, (5.19)
де – максимальний приріст втрат на домішках ОН, дБ/км;  – довжина
хвилі, нм; – опорна довжина хвилі в діапазоні довжин хвиль, нм.
Поглинання на домішках пов’язані з резонансними матеріалами домішок.
Звичайно, поглинанням на домішках гідроксильної групи ОН - визначаються
піки втрат в області довжин хвиль 1383, 1240, 1130, 950, 875, 825 та 725 нм [5].
Цей тип втрат залежить від технології виготовлення волокна. З розробкою
більш досконалих методів очистки матеріалів кварцового скла від домішок та
способів захисту від формування домішок гідроксильної групи в склі в
подальшому були отримані оптичні волокна зі зниженим водяним піком (LPW
– low water peak) або так звані волокна з нульовим піком (ZWP – zero water
peak). До волокон цієї групи відносяться волокна AllWave (OFS) та SMF-28e
(Corning). Втрати для таких волокон на «водяному» піку зменшується до
0,31 дБ/км, що менше ніж на довжині хвилі 1310 нм (0,35 дБ/км).
Фундаментальні механізми втрат визначають область мінімального
загасання та теоретичну межу мінумуму втрат кварцового скла, який складає
приблизно 0,15 дБ/км на довжині хвилі 1550 нм. Проте досягти цю межу не
дозволяють кабельні втрати через мікро- і макровигини волокна, флуктуацій
його геометричних характеристик.
Діапазон роботи ВОСП вибирається в області мінімальних загасань
кварцового скла оптичних волокон та лежить в межах 1260…1675 нм.
Виділяють шість спектральних діапазонів, дані яких надані в табл. 5.2 [21, 22].
Таблиця 5.2 – Вікна прозорості в діапазоні довжин хвиль, що використовуються в

оптичних волокнах
Умовне позначення Найменування Діапазон довжин
хвиль, нм
О Основний (original) 1260 – 1360
E Розширений (expanded) 1360 – 1460
S Короткохвильовий (short) 1460 – 1530
C Стандартний (conventional) 1530 – 1565
L Довгохвильовий (long) 1565 – 1625
U Наддовгохвильовий (ultra-long) 1625 – 1675
Сьогодні на місцевих мережах зв’язку, здебільшого, працюють в

діапазоні О, а на транспортних телекомунікаційних мережах – в діапазоні C та
L, де можна використовувати оптичні підсилювачі на легованих ербієм
волокнах EDFA (erbium doped fiber amplifier). Проте в останні роки з
впровадженням систем «грубого» спектрального ущільнення (CWDM)
починають освоюватися усі діапазони. На рис. 5.4 представлена спектральна
залежність характеристики коефіцієнта загасання в оптичному волокні.
36
Загасання, дБ/км
3
2,5
О Е S C L U
«водяні» піки
2 поглинання (ОН)
1,5 1383 нм
1290 нм
1
інфрачервоне
Релеївське поглинання
0,5 розсіювання
5.2.2 800 900 1000 1100 1200 1300 1400 1500 1600 1700 Довжина Розрахунок
хвилі, нм
коефіцієнта загасання
сигналу в Рисунок 5.4 – Спектральні характеристики оптичному
кабелі загасання в ОВ
Досвід розробки та виробництва ОВ та ОК показав, що у різних типів

волокон та різних виробників величина втрат може відрізнятися. При цьому у
різних ОВ в одному й тому ж кабелі має відмінності в значеннях коефіцієнта
загасання. Тому в ТУ на кабелі, як правило, наводяться тільки максимальні
значення коефіцієнта загасання.
Загальне значення коефіцієнта загасання ОК визначається виразом
вигляду
, (5.20)
де – власні та додаткові (кабельні) втрати відповідно.
Величина додаткових втрат в волокнах ОК залежить від технології
виробництва кабелю та будівництва ліній зв’язку.
Як правило, значення складає 20…40 % від значення .
Розроблені в останні роки принципово нові технології виробництва ООВ
привели до суттєвого зменшення власних втрат у волокні.
Як видно з рис. 5.4 втрати обмежуються: релеївським розсіюванням,
інфрачервоним поглинанням та резонансними поглинаннями іонів ОН («водяні
піки»). Крива носить ілюстративний характер, тому що для різних типів
волокон та різних виробників величина втрат може розрізнятися. Найбільш
сильно можуть розрізнятися втрати у «водяних піках».
Так, в нових моделях ООВ All Wave (Lucent Technologies), SMF-28e
(Corning), SMR (Pirelli) – відсутній пік на = 1383 нм та знижує чутливість до
дії водороду.
Як видно з рис. 5.4 релеївське розсіювання зменшується зі збільшенням
37
довжини хвилі (~ ), а інфрачервоне поглинання, навпаки, збільшується.

Абсолютний мінімум втрат припадає на = 1550 нм. Для кращих зразків
промислових ООВ втрати на цій довжині хвилі складають 0,18…0,19 дБ/км.
Проте, ці втрати можуть бути зменшені. У вікнах прозорості основний вклад у
втрати обумовлений релеївським розсіюванням, а коефіцієнт релеївського
розсіювання залежить від режиму теплової обробки заготовки та зменшується
при зниженні температури витяжки волокна. При зниженні температури
витяжки до 1800 °С та швидкості витяжки до 1 м/с втрати в волокні з
легованим GeO2 осердя вдалося зменшити до 0,16 дБ/км на довжині хвилі
1550 нм та до 0,29 дБ/км на довжині хвилі 1310 нм.
Таким чином, з урахуванням сучасних досягнень у виробництві ООВ
розрахунок може виконуватися за виразом
. (5.21)
Складові втрат розраховуються за виразами [23]
, (5.22)
, (5.23)
, (5.24)
де
. (5.25)
У виразах (5.21…5.25) прийнято такі позначення:
– , – максимальний приріст втрат на релеївське розсіювання та
втрати в інфрачервоній області спектра, дБ/км;
– , , – середнє значення втрат на релеївське розсіювання,
втрат в інфрачервоній області спектра, втрат на домішках ОН, дБ/км;
– – довжина хвилі, нм;
– – опорна довжина хвилі відповідного спектрального діапазону, нм.
Величини втрат , та слід визначати за виразами (5.16), (5.18),
(5.19) відповідно.
Параметри , , уточнюються для кожного конкретного типу
оптичного волокна в залежності від його технічних даних – значення
максимальних втрат на опорних довжинах хвиль у діапазонах О, С та на
довжині хвилі «водяного піка» діапазону Е. Розрахунки цих параметрів
виконують в такому порядку:
, (5.26)
, (5.27)
. (5.28)
38
Наведені вирази (5.21)…(5.28) дозволяють розраховувати спектральну
характеристику максимального значення коефіцієнта загасання оптичного
волокна для діапазону, що відповідає центральній довжині хвилі оптичного
каналу.
В усіх спектральних діапазонах повинна виконуватися нерівність:
, (5.29)
де – коефіцієнт загасання оптичного каналу на опорних довжинах хвиль, яка
найближча до спектрального діапазону, в якому лежить центральна довжина
хвилі оптичного каналу, дорівнює відповідно або ;
– максимальний приріст загасання відносно опорної довжини хвилі в
заданому спектральному діапазоні.
Якщо умова (5.28) не виконується, слід прийняти
. (5.30)
Середнє значення коефіцієнта загасання оптичного волокна можна
наближено оцінити таким чином:
. (5.31)
Оцінка якості ОВ за загасанням проводиться з урахуванням комплексу
характеристик, які звичайно представляють у специфікації на волокно.
До таких характеристик відносяться:
– коефіцієнт загасання на опорних довжинах хвиль (1310, 1550 та
1595) нм;
– приріст коефіцієнта загасання в інтервалі робочих довжин хвиль вікна
прозорості відносно коефіцієнта загасання на опорній довжині хвилі:
(1285…1325) нм – 1310 нм;
(1530…1565) нм – 1550 нм;
(1565…1625) нм – 1595 нм;
(1625…1675) нм – 1650 нм;
– коефіцієнт загасання на довжині хвилі гідроксильного піка
(1383 3) нм;
– однорідність (неперервність) загасання за довжиною волокна;
– втрати на мікровигинах (зміни загасання волокна, яке намотане одним
витком на оправу діаметром 32 мм та намотаного 100 витками на оправку
діаметром 75 мм).
Як відмічалося раніше, крім власних втрат енергії сигналу в волокнах ОК
у другу чергу проявляються додаткові або кабельні втрати. Ці втрати
обумовлені структурою, деформаціями та вигинами волокон, які виникають
при накладанні покриттів та захисних оболонок в процесі виробництва кабелю.
До них можуть додаватися втрати, які виникають при прокладанні та
експлуатації кабелю, наприклад, вигини кабелю, пов’язані зі змінами напряму
траси.
Для оцінки кабельних втрат вводять поняття мікро- та макровигини ОВ
(рис. 5.5).
Під макровигинами розуміють усі макроскопічні відхилення осі
оптичного волокна від прямої. Вони виникають: 1) через вигин ОВ при
39
скручуванні по гелікоїді навколо центрального силового елементу та вигин
кабелю при його намотуванні на кабельний барабан на заводі-виробнику; 2)
при прокладанні та монтажу кабелю. Тому в ТУ на кабель завжди приводиться
мінімально допустимий радіус вигину кабелю. На рис. 5.5, а показано як на
макровигині мода, що направляється 1, перетворюється в моду 2, що випливає.
Під мікровигинами розуміють випадкові мікроскопічні викривлення, що
супроводжуються місцевими зсувами осі волокна на кілька мікрометрів
(рис. 5.5, б). Мікровигини волокна
обумовлені локалізованими 1
поперечними навантаженнями,
R
розподіленими по всій довжині ОВ. 2
Вони можуть бути результатом
деформації ОВ у процесі виготовлення
і прокладки, а також змінами
геометричних розмірів матеріалів
елементів кабелю, що викликані
a)
варіаціями температури. Чутливість до
мікровигинів є функцією різниці 1
показників переломлення осердя й
оболонки, а також діаметрів осердя й 2
оболонки [11, 23]. На рис. 5.5, б б)
показаний варіант виникнення
мікровигинів, викликаних Рисунок 5.5 – Втрати на вигинах
деформацією межі розподілу осердя- волокна: а) – втрати на макровигині;
оболонка ОВ. Мікровигини можуть б) – втрати на мікровигині
викликати значні втрати на
випромінювання і взаємодію мод.
Втрати на макровигинах для одномодового ОВ зі східчастим ППЗ можуть
бути розраховані згідно з [23] за виразом
, (5.32)
де – втрати на макровигинах ОВ, дБ/км; – радіус осердя ОВ, мкм;

– відносна різниця показників заломлення; – діаметр скручування, мм;
– крок скручування, мм.
Відношення / називається параметром стійкості скручування, який в
оптичних кабелях знаходиться в межах (12…30).
Додаткові втрати за рахунок випромінювання при мікровигинах для
одномодових світловодів розраховуються за виразом [24]
, (5.33)
де – втрати на мікровигинах, дБ/км; – коефіцієнт, який залежить від
довжини та амплітуди мікровигинів, = 10…15; – радіус осердя ОВ, мкм;
– радіус поля моди, мкм; – радіус оболонки ОВ, мкм; – відносна
40
різниця показників заломлення осердя та оболонки ОВ; – довжина хвилі,
мкм.
5.3. Розрахунок дисперсії оптичного сигналу
Наряду з коефіцієнтом загасання ОВ важливим параметром є дисперсія

сигналу, яка визначає його пропускну здатність для передавання інформації.
Дисперсія – це розсіювання у часі спектральних або модових складових
оптичного сигналу, яке приводить до збільшення тривалості імпульсу
оптичного випромінювання при розповсюдженні його по ОВ (рис. 5.6) та
визначає різницю квадратів тривалостей імпульсів на виході та вході ОВ [6]:
,
Одномодове ОВ (5.34)
U(t) де – дисперсія
U(t)
сигналу, с; –
тривалості імпульсів
t t
на виході та вході ОВ
τвх τвих відповідно, с.
Рисунок 5.6 – Розповсюдження випромінювання Ці тривалості
по східчастому одномодовому ОВ визначаються на рівні
половини амплітуди
імпульсів. Дисперсія не лише обмежує частотний діапазон ОВ, але й суттєво
знижує дальність передачі сигналу, тому що, чим довша лінія, тим більше
збільшується тривалість імпульсів.
Дисперсія у загальному випадку визначається трьома основними
факторами: відмінністю швидкостей розповсюдження напрямних мод,
напрямними властивостями оптичного волокна та параметрами матеріалу, з
якого вони виготовлені. У зв’язку з цим основними причинами виникнення
дисперсії є, з одного боку, значна кількість мод в ОВ (міжмодова дисперсія), а з
іншого боку – некогерентність джерел випромінювання, реально працюючих у
спектрі довжин хвиль (хроматична дисперсія).
В одномодовому східчастому світловоді відсутня модова дисперсія, і
дисперсія в цілому проявляється суттєво менше. Тут проявляється хроматична
та поляризаційна дисперсії.
Хроматична дисперсія. Хроматична дисперсія виникає через те, що
спектр оптичного сигналу має кінцеву ширину і різні спектральні складові
сигналу, які рухаються в ООВ з різними швидкостями. Під хроматичною
дисперсією розуміють [6, 21] зміну форми обвідної оптичного сигналу,
обумовлене залежністю постійної розповсюдження моди від довжини хвилі
(рис. 5.7). Вона рівна сумі хвилеводної та матеріальної дисперсій.
У специфікаціях коефіцієнта хроматичної дисперсії ОВ звичайно
характеризують параметри:
– довжина хвилі нульової дисперсії ( ), нм;
– максимальний коефіцієнт дисперсії , пс/(км·нм) в робочому
діапазоні довжин хвиль 1285…1330 нм та 1530…1565 нм;
41
– параметр нахилу спектральної характеристики дисперсії ОВ в точці
нульової дисперсії , пс/(км·нм2).
У величину коефіцієнта хроматичної дисперсії роблять внесок дві
складові коефіцієнта хвилеводної та коефіцієнта матеріальної дисперсії
сигналу .
. (5.35)
Падаюча хвиля Хвиля на виході
Основна мода
Спектр джерела
випромінювання
λ1 λ2 λ3
Довжина хвилі
Форма хвилі
(часові)
Падаюча хвиля Хвиля на виході
t
Розширен-
ня імпульсу
Рисунок 5.7– Хвилеводна та матеріальна дисперсії в одномодовому волокні
Хвилеводна дисперсія. Хвилеводна (внутрішньомодова) дисперсія

обумовлена процесами усередині моди. Вона характеризується напрямними
властивостями осердя ОВ, а саме залежністю групової швидкості моди від
довжини хвилі оптичного випромінювання, що приводить до розходження
швидкостей розповсюдження частотних складових випромінюваного спектра.
Тому внутрішньомодова дисперсія, в першу чергу, визначається профілем
показника заломлення ОВ і пропорційна ширині спектра випромінювання
джерела , тобто
, (5.36)
де – ширина спектра джерела випромінювання, нм; – коефіцієнт
хвилеводної дисперсії, пс/(км·нм); L – довжина лінії, км.
Коефіцієнт хвилеводної дисперсії розраховується за виразом
, (5.37)
де – коефіцієнт хвилевидної дисперсії, пс/(км·нм); – показник
заломлення осердя ОВ на довжині хвилі ; – довжина хвилі; мкм; –
відносна різниця показників заломлення; с – швидкість світла (с = 300000 км/с).
42
Матеріальна дисперсія. Матеріальна дисперсія сигналу в ОВ
обумовлена залежністю показника заломлення від довжини хвилі .У
реальному ОВ розповсюдження хвиль є дисперсійним, тобто швидкість
розповсюдження залежить від частоти (довжини хвилі).
Різні довжини хвиль (світла) також рухаються з різними швидкостями по

волокну, навіть в одній і тій самій моді. Раніше ми бачили, що показник
заломлення дорівнює .
Оскільки кожна довжина хвилі рухається з різною швидкістю, то
величина швидкості у цьому рівнянні змінюється для кожної довжини хвилі.
Таким чином, показник заломлення змінюється в залежності від довжини хвилі.
Дисперсія, зв'язана з цим явищем, називається матеріальною (молекулярною)
дисперсією, оскільки залежить від фізичних властивостей речовини волокна.
Рівень дисперсії залежить від двох факторів:
1. Діапазону довжин хвиль світла, інжектованого у волокно. Як правило,
джерело не може випромінювати одну довжину хвилі; воно випромінює кілька
довжин хвиль.
2. Центральної робочої довжини хвилі джерела. В області 850 нм більш
довгі хвилі (більш червоні) рухаються швидше порівняно з більш короткими
(більш блакитними) довжинами хвиль. Хвилі довжиною 860 нм рухаються
швидше по скляному волокну, ніж хвилі довжиною 850 нм. В області 1550 нм
ситуація змінюється: більш короткі хвилі рухаються швидше порівняно з більш
довгими; хвиля 1560 нм рухається повільніше, ніж хвиля 1540 нм. У деякій
точці спектра відбувається збіг, при цьому більш блакитні і більш червоні
довжини хвиль рухаються з однією і тією ж швидкістю. Це збіг швидкостей
відбувається в області 1300 нм, названою довжиною хвилі з нульовою
дисперсією. Рис. 5.8 відображає дану ідею. Довжина стрілок відповідає
швидкості довжин хвиль; отже, більш довга стрілка відповідає більш швидкому
руху.
Як і хвилеводну дисперсію матеріальну дисперсію можна визначити
через коефіцієнт матеріальної дисперсії за виразом
Швидкість розповсюдження , (5.38)
Довга  (850 нм) де – матеріальна
850 нм дисперсія сигналу ОВ,
Коротка  (845 нм)
пс; – ширина спектра
Довга  (1300 нм) джерела випромінюван-
1300 нм Коротка  (1295 нм) ня, нм; –
Довга  (1550 нм) коефіцієнт матеріальної
1550 нм Коротка  (1560 нм) дисперсії, пс/(км·нм); L –
довжина лінії, км.
Рисунок 5.8 – Швидкості розповсюдження довжин Величина ви-
хвиль значається експеримен-
тальним шляхом. При
різних складах легуючих домішок в ОВ має різні значення в залежності
43
від . Тому при інженерних розрахунках для визначення можна
використовувати вираз
, (5.39)
де – коефіцієнт матеріальної дисперсії, пс/(км·нм); – довжина хвилі;

мкм; с – швидкість світла (с = 3·10 м/с);
8
– показник заломлення осердя
ОВ; – коефіцієнти вибираються з табл. 5.1 в залежності від хімічного
складу скла осердя в повній відповідності з попередньо виконаним
розрахунком
Похідна розраховується за виразом [25]
. (5.40)
Типові криві коефіцієнтів матеріальної та хвилеводної дисперсій для
різних типів одномодових волокон – стандартного з незміщеною дисперсією
(Рек. МСЕ-Т G.652), ОВ зі зміщеною дисперсією (Рек. МСЕ-Т G.653) та ОВ з
нульовою зміщеною дисперсією (Рек. МСЕ-Т G.655) подані на рис. 5.9.
B(λ), M(λ), пс/(км·нм)
20
М(λ)
10 1
2
0
В(λ)
3
-10
В(λ)
-20
1100 1200 1300 1400 1500 1600
Довжина
хвилі λ, нм
Рисунок 5.9 – Типові криві коефіцієнтів матеріальної та хвилеводної

дисперсії одномодових волокон:
1 – коефіцієнт матеріальної дисперсії;
2 – коефіцієнт хвилеводної дисперсії стандартного ОВ зі зміщеною
дисперсією (Рек. МСЕ-Т G.652);
3 – коефіцієнт хвилеводної дисперсії ОВ зі зміщеною та ненульовою
дисперсіями (Рек. МСЕ-Т G.653 та G.655, відповідно)
44
Коефіцієнт питомої матеріальної та хвилеводної дисперсії практично

однаковий для усіх типів ОВ та, як правило, на довжинах хвиль понад 1290 нм
має додатній знак. Коефіцієнт хвилеводної дисперсії має від’ємний знак, його
величина для стандартного ОВ незначна, що разом з внеском матеріальної
дисперсії дає нульове значення для стандартного одномодового волокна
на довжині хвилі 1310 нм.
Змінюючи структуру профіля показника заломлення ОВ, тобто змінюючи
величину коефіцієнта хвилеводної дисперсії, можна змінювати відношення між
коефіцієнтами матеріальної та хвилеводної дисперсій і, таким чином, величину
сумарного коефіцієнта хроматичної дисперсії. Цей принцип лежить в основі
технології отримання ОВ зі зміщеною (Рек. МСЕ-Т G.653) та ненульовою
зміщеною (Рек. МСЕ-Т G.655) дисперсіями.
Залежність постійної розповсюдження ( ) від , радіуса волокна та
дає можливість, підбираючи профіль показника заломлення, зміщувати
хвилевидну дисперсію, а значить й хроматичну дисперсію в потрібну область
оптичного діапазону. Оскільки найменше загасання (0,2 дБ/км) оптичне
волокно має в діапазоні 1530…1560 нм, являє собою інтерес створення ОВ з
нульовою дисперсією в цьому діапазоні. Такі одномодові ОВ зі зміщеним
коефіцієнтом хроматичної дисперсії де = 1550 нм були створені на базі
удосконалення стандартних одномодових ОВ – це волокна «Shift-dispersion».
На рис. 5.10 представлені варіанти профілей показника заломлення для
оптичних волокон зі зміщеним коефіцієнтом питомої хроматичної дисперсії.
Вони добре підходять для систем передачі, що працюють на одній довжині
хвилі. Параметри цих волокон регламентуються документами ITU-T Rec. G.653
та G.655. Типові значення для стандартного одномодового ОВ
3,5 пс/(км·нм), 18 пс/(км·нм); для волокон зі
зміщеною дисперсією відповідно 20 пс/(км·нм),
3,5 пс/(км·нм). В документації стандартне одномодове волокно
45
позначаються скороченням SF (Standart Fiber), волокно зі зміщеною дисперсією
– DSF (Dispersion Shift Fiber).
Рисунок 5.10 – Варіанти профілей показника заломлення

для одномодових ОВ зі зміщеною дисперсією
Створені волоконно-оптичні системи передачі зі спектральним
розподілом каналів (ВОСП-СРК) для передачі 273 спектральних каналів і 320
[26], а на ринок обладнання зв’язку представлено обладнання з технологією
DWDM для передачі 160 оптичних каналів по ОВ в діапазонах довжин хвиль С
та L. Вони призначені для передавання цифрових потоків зі швидкостями
10 Гбіт/с та 40 Гбіт/с. Тому виникла проблема створення одномодових ОВ з
мінімальною хроматичною дисперсією в усіх вікнах прозорості або в діапазоні
всіх довжин хвиль. Ця проблема була успішно вирішена. Для багатохвильових
систем передачі були створені ОВ в малим значенням .
Для розрахунку довжин регенераційної ділянки по дисперсії
використовується середньоквадратичне значення погонної дисперсії ООВ.
Середньоквадратичне значення погонної дисперсії одномодового волокна
дорівнює:
, (5.41)
де – коефіцієнт хроматичної дисперсії ОВ, пс/(км·нм); – діапазон
довжин хвиль джерела випромінювання (лазера), який береться з
табл. 3.11 в залежності від типу апаратури ВОСП.
Коефіцієнт хроматичної дисперсії може бути розрахований за
формулою [25]
. (5.42)
Коефіцієнт хроматичної дисперсії для ООВ зі східчастим ППЗ слід
розраховувати за виразами (5.35)…(5.40), а у волокнах зі зміщеною та
згладженою дисперсіями за виразом (5.42).
5.4. Розрахунок фазового коефіцієнта оптичного волокна
У відповідності з особливостями розподілу поля мод в поперечному

перетині оптичного волокна фазовий коефіцієнт різних мод змінюється в
секторі кута (рис. 5.11) між прямими та , тобто знаходиться в межах
, (5.43)
де – хвильове число оболонки ОВ; – хвильове число осердя
ОВ; – хвильове число ідеального середовища.
Хвильове число ідеального середовища розраховується за виразом
46
, (5.44)
де – кутова частота, 1/с; – довжина хвилі, мкм.
5.5. Розрахунок хвильового опору оптичного волокна
Хвильовий опір ОВ може бути представлений через компоненти

електромагнітного поля, визначення яких дуже складне. Згідно з [26] для
електричного (Е) та магнітного (Н) полів хвильовий опор визначається за
виразом
; , (5.45)
де – хвильовий опір, Ом; – радіальна та тангенційна складові
електричного поля відповідно; – радіальна та тангенційна складові
магнітного поля відповідно.
У практичних розрахунках використовують граничні значення
хвильового опору осердя та оболонки для плоскої хвилі. При цьому
, (5.46)
де – хвильовий опір ідеального середовища, Ом; 376,7 Ом; –

відносна магнітна проникність, = 4π∙10-7 Гн/м; – відносна діелектрична
проникність, Ф/м.
В реальних ОВ складає 250…260 Ом.
5.6. Фазова та групова швидкості мод в оптичному волокні
Розглянемо фазову та групову швидкості розповсюдження енергії мод в

ОВ [26].
У відповідності з основними положеннями електродинаміки в однорідних
середовищах плоска електромагнітна хвиля розповсюджується з фазовою
швидкістю та груповою швидкістю .
Для недисперсійного середовища фазова швидкість не залежить від
частоти, і тоді групова швидкість дорівнює фазовій швидкості. Проте в
дисперсійних середовищах, наприклад, в ОВ, де фазова швидкість
електромагнітної хвилі є функцією частоти, та мають різні значення.
Фазова швидкість розраховується за виразом
, (5.47)
де – фазова швидкість моди, км/с; – кутова частота, 1/с; – коефіцієнт
розповсюдження, рад/км; с – швидкість світла, км/с; – довжина хвилі, мкм.
При великих значеннях довжин хвиль, близьких до критичної, енергія
розповсюджується в оболонці з фазовою швидкістю , при зменшенні
47
довжини хвилі вся енергія концентрується в осерді, якому відповідає швидкість
розповсюдження . Таким чином, зі збільшенням частоти хвилі фазова
швидкість зменшується від значення швидкості в оболонці до значення
швидкості в осерді світловоду (див. рис. 5.10).
Слід мати на увазі, що швидкість розповсюдження хвилі по світловоду
завжди менше швидкості світла, тобто поверхнева хвиля завжди має
уповільнений характер розповсюдження.
Кінцеве відношення між фазовою швидкістю та швидкістю
розповсюдження моди в осерді та оболонці ОВ має вигляд
.
υгр, км/с Групова швидкість розповсюдження

с/n2
енергії мод по ОВ визначається з [26] за
виразом
НЕ22
, або ,
ЕН31
НЕ11 (5.47)
с/n1
де – групова швидкість розповсюд-
ження, км/с; – швидкість розповсюд-
ження в оболонці ОВ, км/с; с – швидкість
f0 f0 f, Гц світла, км/с; , – показники
заломлення осердя та оболонки ОВ.
Рисунок 5.11 – Частотні Симетричні хвилі типу та
залежності групової швидкості при відсіканні мають групові швидкості, що
розповсюдження в оптичному дорівнює . Змішані моди типу
волокні або навіть при відсіканні володіють
деякою енергією, що розповсюджується в
осерді, та тому їх групові швидкості трохи нижчі. Далі від відсікання для усіх
мод (рис. 5.11).
Задача 1. Розрахувати оптичні параметри ОВ зі східчастим ППЗ, якщо:

довжина хвилі = 1,55 мкм, діаметр осердя ОВ = 9 мкм, хімічний склад
осердя ОВ – 100 % SiO2, а оболонки – F SiO2.
Розв’язання.
Показники заломлення осердя та оболонки ОВ можна розрахувати за
формулою Селмейєра (5.1). Коефіцієнти ряду Селмейєра визначаються згідно з
табл. 5.1:
48
- для осердя ОВ: , .
- для оболонки ОВ: ,
;
.
.
Значення відносної різниці ПЗ розраховуються за формулою (5.2):
Значення числової апертури ОВ зі східчастим профілем показника

заломлення визначається за виразом (5.3):
.
Для визначення режиму роботи ОВ розрахуємо нормовану частоту за
формулою (5.5):
.
Оскільки 2,096<2,405, то режим роботи оптичного волокна –
одномодовий.
Довжина відсікання хвилі у ОВ розраховується за формулою (5.10):
мкм.
Задача 2. Визначити параметри передачі одномодового оптичного

волокна з задачі № 1 та оптичного кабелю, а також їх відповідність вимогам
рекомендації ITU-Т G.652B, якщо: довжина хвилі 1550 нм, ширина спектра
випромінювання лазера = 0,2 нм.
Складові коефіцієнта загасання ОВ можна визначити згідно з виразами
(5.16)…(5.19), (5.26):
49
0,18 дБ/км;
0,051 дБ/км;
0,02 дБ/км.
За вимогам рекомендації ITU-Т G.652B значення коефіцієнта загасання на
довжині хвилі 1550 нм становить 0,3 дБ/км. Тому за виразом (5.26)
дБ/км.
Втрати на гідроксильному залишку води визначаються за виразом (5.19)
дБ/км.
Власні втрати в ОВ визначаються згідно з виразом (5.11)

дБ/км.
Складові втрати ОВ, що укладене в осерді ОК, визначаються за виразами
(5.22)…(5.28)
дБ/км;
дБ/км;
дБ/км;
;
дБ/км.
Розрахунок може виконуватися за виразом (5.21)

дБ/км.
Додаткові втрати в ОК приймемо 20 % від власних втрат :

дБ/км.
Сумарні втрати в ОВ, що укладене в осерді ОК, визначаються згідно з
виразом (5.20)
дБ/км.
Втрати на макровигинах для одномодового ОВ розраховується за виразом
(5.32):
50
Додаткові втрати за рахунок випромінювання при мікровигинах для

одномодових світловодів розраховуються за виразом (5.33):
дБ/км.
Питому хвилеводну дисперсію можна розрахувати за виразом (5.37):
пс/(нм·км).
Питому матеріальну дисперсію можна розрахувати за виразом (5.39) та

(5.40):
Коефіцієнт хроматичної дисперсії сигналу можна розрахувати за виразом

(5.35):
пс/(км·нм).
Виконані вище розрахунки показали, що для заданого оптичного волокна,
укладеного в осерді ОК, коефіцієнт загасання на довжині хвилі 1,55 мкм
складає 0,504 дБ/км, що не задовольняє рекомендації ITU-T G.652B. Значить
ОВ з таким хімічним складом застосовувати при будівництві ВОЛП не можна.
Розрахований коефіцієнт хроматичної дисперсії сигналу відповідає
рекомендації G.652B ITU-T, тому що нормоване значення складає 18
пс/(км·нм).
51
Погонну хроматичну дисперсію сигналу можна розрахувати за виразом
(5.41):
пс/км.
1. Назвіть основні оптичні характеристики оптичних волокон та наведіть

формули їх розрахунку?
2. Назвіть параметри передачі одномодових та багатомодових оптичних
волокон.
3. Що таке власні втрати в ОВ? Які складові цих втрат та чим вони
обумовлені?
4. Що таке вікна прозорості та які діапазони довжин хвиль вони мають?
5. Що таке додаткові втрати в ОВ? Які складові цих втрат та чим вони
обумовлені?
6. Що таке дисперсія оптичного сигналу? Які існують види дисперсії
сигналу?
7. Чим обумовлена матеріальна та хвилеводна дисперсії, наведіть
формули їх розрахунку?
8. Вкажіть відмінність між поняттями «коефіцієнт дисперсії», «погонна
дисперсія» та «дисперсія», які одиниці виміру вони мають?
9. Як визначити фазовий коефіцієнт, хвильовий опір ОВ?
10.Як визначити фазову та групову швидкість мод в ОВ?
52
6. РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ КАБЕЛЬНОЇ
ДІЛЯНКИ ВОЛП
6.1 Розрахунок довжини ділянки регенерації волоконно-оптичної лінії

передачі, діаграма енергетичних рівнів
Вибір та обґрунтування схеми організації зв’язку. На транспортних теле-

комунікаційних волоконно-оптичних лініях передачі, як правило, застосову-
ється однокабельна двоволоконна схема організації зв'язку на одній оптичній
несучій. Разом з тим, за необхідності передачі великого обсягу інформації на
великі відстані, коли мають місце обмеження довжини елементарної кабельної
ділянки за дисперсією, застосовують DWDM (пристрої спектрального
ущільнення). У цьому випадку використовують двоволоконну схему організації
зв'язків на декількох оптичних несучих. При цьому, на двох волокнах
працюють декілька систем передачі, кожна – на своїй оптичній несучій.
6.2 Розрахунок довжини елементарної кабельної ділянки

за загасанням
Довжина ділянки регенерації ВОСП з організацією зв’язку на одній не-

сучій ( ) обмежується двома факторами: загасанням і розширенням імпульсу
в лінійному тракті. При проектуванні необхідно виконати два розрахунки та в
якості довжини ділянки регенерації вибрати найменше з отриманих
значень.
Елементарна кабельна ділянка (ЕКД) складається з середовища
передавання між сусідніми кінцями ділянки, в яку входять сукупність
оптичного волокна лінійного кабелю і його зростків в точках з’єднання
будівельних довжин, оптичного волокна станційних кабелів і його зростків з
лінійними оптичними волокнами, а також кросових оптичних шнурів.
Відповідно до вимог нормативно-технічної документації [27] визначають
значення номінальної, мінімальної й максимальної довжини елементарної
кабельної ділянки. Ці довжини ЕКД визначаються бюджетом потужності
ВОСП, втратами й дисперсією оптичного лінійного тракту. Вони
розраховуються за наступними формулами [23]
, (6.1)
, (6.2)
, (6.3)
де W – енергетичний потенціал системи передавання, дБ; Аезо – експлуатаційний

запас втрат обладнання, дБ; Аезк – експлуатаційний запас втрат кабелю, дБ; Арз –
втрати в (Nрз) рознімних з’єднаннях, дБ; Анзмакс – максимальне значення втрат
53
нерознімного з’єднання, дБ; Āнз – середнє значення втрат рознімного з’єднання,
дБ; Ад – експлуатаційний запас енергетичного потенціалу на дисперсію, який
враховується на регенераційних ділянках граничної довжини з оптичними
підсилювачами, дБ; ∆А – границя регулювання АРП, дБ; α макс – максимальне
значення коефіцієнта загасання ОВ, дБ/км; – середнє значення коефіцієнта
загасання ОВ, дБ/км; – середня будівельна довжина ОК, км; – параметр;
∆α – похибка вимірювання загасання, дБ.
Параметр визначається за формулою:
, (6.4)
де λ – робоча довжина хвилі, мкм.
Для характеристики бюджету потужності ВОСП вводять поняття
«енергетичного потенціалу» (загасання, що перекривається), який визначається
як допустимі оптичні втрати оптичного тракту або ЕКД між точками
нормування, за яких забезпечується потрібна якість передавання цифрового
оптичного сигналу. Оптичні втрати обумовлені втратами на загасання й
додатковими втратами потужності, обумовленими впливами відбиттів,
дисперсії (хроматичної й поляризаційно-модової), модових шумів і чірп-
ефекту.
Енергетичний потенціал розраховується за даними табл. 4.5, як різниця
між рівнем потужності оптичного випромінювання на передаванні й рівнем
чутливості приймача
, (6.5)
де W – енергетичний потенціал (ЕП) (загасання, що перекривається), дБ; рпер –
рівень потужності оптичного випромінювання передавача ВОСП, дБм; рпр –
рівень чутливості приймача, дБм.
Рівень потужності оптичного випромінювання – це середня потужність
оптичного випромінювання, виражена в дБм. При цьому, під середньою
потужністю оптичного випромінювання розуміють середнє значення
потужності оптичного випромінювання при модуляції оптичної несучої
цифровим сигналом. Рівнем чутливості приймача називають мінімальне
значення рівня потужності оптичного випромінювання в точці нормування
оптичного тракту на прийманні, за яких забезпечується потрібна якість
передавання цифрового оптичного сигналу.
Приймач ВОСП характеризується як рівнем чутливості, так і рівнем
перевантаження – максимальним значенням рівня потужності оптичного
випромінювання в точці нормування оптичного тракту на прийманні, за яких
забезпечується потрібна якість передаванні цифрового оптичного сигналу.
Різниця між рівнем перевантаження й рівнем чутливості приймача ВОСП
визначає межі автоматичного регулювання підсилення (АРП) системи – ∆А.
Типове значення ∆А = 20 дБ.
Експлуатаційний запас втрат ВОСП елементарної кабельної дільниці Рз
(дБ), є запасом системи на втрати сигналу за рахунок експлуатаційних
негараздів (старіння обладнання й ОК, кабельних вставок та ін.).
. (6.6)
54
Згідно з нормами [28, 29] на експлуатаційний запас ВОСП складові (6.6)
дорівнюють одне одному Аезо = Аезк = 3 дБ.
З’єднання лінійного й станційного ОВ на оптичному кросі виконується за
допомогою оптичних рознімів, які складаються з вилок (конекторів) і розеток
(адаптерів). Штекерні наконечники конекторів з двох боків вставляють в
розетку розніму, що і забезпечує з’єднання волокон. Аналогічно проводиться
підключення волокон до активного обладнання ВОСП, інтерфейс якого
включає відповідну частину розетки оптичного розніму. Оптичними
конекторами окінцьовуються (армуються) оптичні шнури – оптичні волокна з
вторинними зовнішніми захисними покриттями. Шнури, окінцьовані з одного
боку, прийнято називати пігтейлами. Шнури, окінцьовані з двох боків,
називають патчкордами.
На мережах зв’язку застосовують здебільшого оптичні розніми типу FC і
SC. Втрати в рознімних з’єднаннях Арз, які застосовуються на сьогоднішній
день на мережах зв’язку, не перевищують 0,5 дБ (для STM-4). Число рознімних
з’єднань на ділянці між ретрансляторами звичайно дорівнює чотирьом. Два на
ближньому кінці (мультиплексом і оптичний крос) і два на дальньому кінці
(оптичний крос і демультиплексор).
Втрати в нерознімних з’єднаннях не повинні перевищувати допустимі
значення, визначені нормативно-технічною документацією. Згідно з нормами
на параметри ЕКД ВОЛП для одномодових волокон, загасання на стику
волокон не повинно перевищувати Анзмакс= 0,1 дБ для 100 % всіх з’єднань, і Āнз=
0,05 дБ для 50 % всіх з’єднань.
Оскільки, згідно з умовами до курсового проекту, на регенераційній
дільниці немає лінійних оптичних підсилювачів і компенсаторів дисперсії, то
довжини ЕКД обмежені і в першому наближенні при розрахунках будемо
вважати Ад = 0 дБ.
Максимальне й середнє значення коефіцієнта загасання ОВ знаходиться
із (5.29) – (5.31).
Будівельна довжина оптичного кабелю, як правило, лежить в межах від
1,0 км до 6,0 км. Її середнє значення складає 4,0 км.
Похибка вимірювання загасання визначається за виразом:
, (6.7)
де – абсолютне значення максимальної похибки вимірювання загасання на
ЕКД, дБ; – максимальна похибка вимірювання загасання на ЕКД, %,
приймається рівною 5; Аекд – сумарні виміряні втрати оптичного лінійного
тракту на ЕКД, дБ.
Для нормальної роботи ВОЛП необхідно, щоб виконувалась умова
Аекд< W, тому в якості оцінки максимальної похибки вимірювання загасання на
ЕКД потрібно прийняти:
. (6.8)
Розрахунок дисперсійних характеристик ОВ на ЕКД.

Довжина регенераційної ділянки ВОЛП обмежується не тільки
55
загасанням, але й дисперсією сигналу. Допустимі значення хроматичної і
поляризаційно-модової дисперсії на регенераційній дільниці ВОЛП залежать
від швидкості передавання лінійної кодової послідовності. У випадку
використання коду NRZ і модуляції без чірпа згідно з рекомендаціями МСЕ і Т
[26] максимально допустимі для РД значення хроматичної дисперсії Dрд в пс і
поляризаційно-модової дисперсії PMDрд в пс/км при погіршенні відношення
сигнал/завада не більше, ніж на 1,0 дБ, визначається за формулами:
; (6.9)
, (6.10)
де В – швидкість передачі в лінії, Гбіт/с.
Зведене до одного кілометру довжини лінії передавання, значення
хроматичної дисперсії сигналу оптичного волокна визначається за формулою:
, (6.11)
де – значення параметра дисперсії сигналу оптичного волокна, яке
визначається за його технічними даними, пс/(нм∙км); ∆λ – ширина спектральної
лінії випромінювання лазера, нм.
Прогнозовані значення хроматичної дисперсії сигналу (пс) на ЕКД
визначаються відповідно наступним чином:
; (6.12)
; (6.13)
. (6.14)
А прогнозовані значення поляризаційно-модової дисперсії сигналу
розраховуються за формулами:
; (6.15)
; (6.16)
. (6.17)
У формулах (5.48…5.50) накладені дисперсією обмеження на довжину
регенераційної дільниці враховуються за допомогою параметра Ад. Значення
експлуатаційного запасу на дисперсію дорівнює додатковим втратам (приріст
рівня завад) через шуми міжсимвольної інтерференції (ISI), які включають у
себе перехресні завади і шуми синхронізації. Тобто Ад=аISI. Ці додаткові втрати
дорівнюють [26]
, (6.18)
де Т0, ТL – час зростання фронту оптичного імпульсу на виході джерела

випромінювання і на виході оптичного приймача від 10 до 90 % їх
максимальних значень відповідно.
Час зростання фронту оптичного імпульсу на виході джерела
випромінювання визначається як:
. (6.19)
56
Час фронту оптичного імпульсу на виході оптичного приймача
розраховуються за формулою:
(6.20)
,
де BWR – смуга пропускання фотоприймача, Гц;
σЕКД – середньоквадратичне значення дисперсії на ЕКД, с.
Смуга пропускання фотоприймача вибирається з умови BWR >BL.
Прогнозоване середньоквадратичне значення дисперсії на номінальній
довжині ЕКД розраховується за формулою:
; (6.21)
Результати розрахунку експлуатаційного запасу на дисперсію для
номінальної довжини ЕКД проектованої ВОЛП зведемо в табл. 6.1.
Таблиця 6.1 – Результати розрахунку експлуатаційного запасу

на дисперсію для номінальної довжини ЕКД ВОЛП
Параметр Умовне позначення Значення
Час зростання фронту оптичного імпульсу на Т0, пс
виході джерела випромінювання
Прогнозоване значення хроматичної дисперсії на Dном, пс
номінальній довжині ЕКД
Прогнозоване значення ПМД на номінальній РМDном, пс
довжині ЕКД
Середньоквадратичне значення дисперсії на σЕКД, пс
номінальній довжині ЕКД
Полоса пропускання фотоприймача BWR, МГц
Час зростання фронту оптичного імпульсу на ТL, пс
виході оптичного приймача
Експлуатаційний запас на дисперсію (приріст рівня Ад(аISI), дБ
шумів міжсимвольної інтерференції)
6.3. Розрахунок бюджету потужності. Розміщення регенераційних

пунктів по трасі ВОЛП
Передача інформації з потрібною якістю на регенераційній ділянки

ВОЛП без оптичних підсилювачів, враховуючи втрати і дисперсійні
спотворення, забезпечується за рахунок запасу потужності (чистого бюджету
потужності), рівного різниці між енергетичним потенціалом ВОСП (загасання,
що перекриває) і затратами оптичної потужності на втрати, і придушення завад
і спотворень оптичних імпульсів у лінії.
, (6.22)
де Аез – чистий бюджет потужності на ЕКД, дБ; – загасання сигналу на
ЕКД спільно зі станційними кабелями (патчкордами), дБ; – сумарне значення
додаткових втрат, дБ.
Для нормальної роботи ВОЛП необхідно, щоб Аез перевищував нормоване
мінімально допустиме значення потужності, рівне:
57
. (6.23)
Тобто, виконувалась умова Аез>Аездоп. Це умова балансу бюджету
потужності на ЕКД.
Максимальне значення загасання ЕКД спільно зі станційними кабелями
(патчкордами) розраховується наступним чином:
, (6.24)
де Аекд – загасання ЕКД спільно зі станційними кабелями, дБ; α макс –
максимальний коефіцієнт загасання сигналу, дБ/км; Lном – номінальна довжина
ЕКД, км; Nнз – кількість нерознімних з’єднань ОВ на ЕКД; Анзмакс – максимальне
значення втрат в нерознімному з’єднанні, дБ; Арз – втрати в (Nрз) рознімних
з’єднаннях, дБ.
Кількість нерознімних з’єднань на ЕКД дорівнює:
. (6.25)
Сумарне значення додаткових втрат складається із додаткових втрат за
рахунок шумів лазера, за рахунок шумів через випромінювання оптичної
потужності при передаванні «нуля», за рахунок шумів міжсимвольної
інтерференції і відповідно дорівнює:
, (6.26)
де – сумарні додаткові втрати на ЕКД, дБ; аRIN – складова додаткових втрат із-
за власних шумів джерела випромінювання, дБ; аε – складова додаткових втрат
за рахунок відношення потужності оптичного випромінювання джерела при
передаванні «нуля» до потужності при передаванні «одиниці», дБ; аISI –
складова додаткових втрат, за рахунок шумів між символьної інтерференції, дБ.
Величина аISI – визначається по виразу (6.18).
Додаткові втрати через власні шуми джерела випромінювання
розраховуються за формулою:
, (6.27)
, (6.28)
де Q – параметр, що визначається в залежності від заданого максимально
допустимого коефіцієнта похибок BER; BWR – смуга пропускання
фотоприймача, Гц; RIN – параметр власних шумів джерела, дБм.
Значення параметра власних шумів джерела – RIN звичайно перебуває у
межах -120< RIN<-140 дБм.
Параметр Q визначається в залежності від заданого максимально
допустимого коефіцієнта похибок BER з виразу:
. (6.29)
Результати розв’язання рівняння (6.29) наведені в табл. 6.2.
Таблиця 6.2 – Результати розв’язання рівняння (6.29)

BER 10-9 10-10 10-11 10-12
Q 5,99 6,63 6,71 7,04
58
Додаткові втрати за рахунок шумів через випромінювання оптичної

потужності при передаванні «нуля» визначаються за формулою:
, (6.30)
де ε – відношення потужності оптичного випромінювання джерела при
передаванні «нуля» до потужності оптичного випромінювання при передаванні
«одиниці». Як правило, значення цієї величини знаходиться в межах
0,01≤ ε ≤0,1.
Параметр ε зв’язаний з коефіцієнтом загасання, що дорівнює відношенню
потужності оптичного випромінювання при передаванні логічної одиниці
цифрового сигналу до потужності оптичного випромінювання при передаванні
логічного «нуля», виражених у дБм.
За результатами розрахунків у КП необхідно зробити висновки. Якщо
вимоги з запасу потужності не виконуються, то необхідно проаналізувати
причини. Визначити фактори, які впливають найбільшою мірою на погіршення
відношення сигнал/завада (втрати або дисперсія оптичного волокна,
властивості обладнання). Дати рекомендації, виконання яких дозволить
виконати пред’явлені вимоги (заміна оптичного волокна, установка оптичних
підсилювачів, компенсаторів дисперсії або регенераторів, заміна обладнання).
6.4 Розрахунок довжини ділянки регенерації за дисперсією
Разом із зазначеними вище умовами довжина ЕКД повинна задовольняти

вимогам за дисперсією [26].
, (6.31)
де В – швидкість передаванні на оптичному стику, біт/с; –
середньоквадратичне значення погонної дисперсії ОВ, с/км.
Значення вибирається як найменше з розрахованих за
формулами (6.3) і (6.31).
Швидкість передаванні на оптичному стику визначається за даними
табл. 3.11 або зі співвідношення
,
(6.32)
де m, n – параметри блочного лінійного коду ВОСП mBnB.
6.5 Розміщення регенераційних пунктів трасою ВОЛП
Значна протяжність ЕКД ВОЛП дозволяє розміщувати регенератори в

населених пунктах, де є не менше двох незалежних джерел електроживлення.
Розміщення регенераторів проводиться, виходячи з бюджету потужності та
допустимої дисперсії на ЕКД.
З урахуванням бюджету потужності між регенераторами ВОЛП
59
повинна знаходитись в межах .
Розмістивши регенератори на трасі з урахуванням вказаних вище умов,
необхідно визначити довжину кожної ЕКД. Розрахувати бюджет потужності () і
максимальну дисперсію для кожного ЕКД за формулами.
. (6.33)
. (6.34)
. (6.35)
. (6.36)
Отримане значення чистого бюджету потужності на ЕКД слід порівняти з
нормовано-мінімальним допустимим значенням потужності для виконання
умови (6.20), а – зі значенням [15].
При цьому необхідно щоб > .
В результаті розрахунку та уточнення довжин ЕКД складається
структурна схема ВОЛП, на якій вказуються не обслуговувані регенераційні
пункти, довжини ЕКД, тип кабелю та нумерація НРП (див. рис. 6.1).
6.6 Побудова діаграми рівнів енергетичного потенціалу ВОСП на

довжині однієї ділянки регенерації
Енергетичний потенціал ВОСП визначає енергетичні можливості апара-

тури, що використовується, для перекриття втрат у лінійному тракті. Чим вище
значення ЕП, тим на більшу відстань можна передавати інформацію, або при
колишній відстані використовувати ОК з більшим значенням коефіцієнта
загасання (ОК з меншою вартістю). Величина ЕП залежить перш за все від по-
тужності випромінювання передавального оптичного модуля (ПОМ) і чут-
ливості приймального оптичного модуля (ПРОМ). Збільшити значення ЕП
можна наступними способами:
1) використовувати в ПОМ лазерні діоди (ЛД) замість суперлюмі-
нісцентних діодів (СД);
2) застосувати ПРОМ з кращою чутливістю (наприклад, замінити p-i-n
фотодіод (ФД) на лавинний фотодіод (ЛФД));
3) зменшити втрати енергії при введенні її в ОВ (використання мікролінз
та інше).
Наочне уявлення про ЕП і розподіл втрат потужності випромінювання в
лінійному тракті дає діаграма рівнів енергетичного потенціалу ВОСП. Діаграма
будується для ділянки регенерації (рис. 6.1) в координатах: рівень оптичної
потужності Р (дБм); відстань Lp (км). По вертикальних осях А і Б відкладають
рівні потужності ПОМ (у пункті А) і чутливість ПРОМ (у пункті Б) відповідно.
На осі А відкладаються відрізки (Рпер + ), а на осі Б – (Pпр+рз+2αвп). Уздовж
вісі абсцис відкладається загасання ОК у вигляді лінії з нахилом lбуд (дБ) для
кожної будівельної lбуд, у місцях стику будівельних довжин наносяться відрізки,
рівні загасанню в нерознімних з'єднаннях ОК – н.
60
Можна вважати, що ВОСП спроектована правильно, якщо побудована
таким чином діаграма енергетичних рівнів перетне вісь Б в точці приблизно
рівній (або трохи вище), ніж значення рз+Pпр. Діаграма рівнів енергетичного
потенціалу (рис. 6.1) побудована для ВОСП STM-4 при довжині = 70 км.
Задача 1. Розрахувати номінальну, максимальну та мінімальну довжину

ділянки регенерації за загасанням та за дисперсією, якщо: рівень потужності
оптичного сигналу на виході джерела випромінювання та чутливість
приймального оптичного модуля складають 0 дБм та -28 дБм відповідно,
експлуатаційний запас втрат обладнання Аезо = 3 дБ, експлуатаційний запас
втрат кабелю Аезк = 3 дБ, втрати в рознімних з’єднаннях Арз = 0,5 дБ, кількість
рознімних з’єднань Nрз = 4, максимальне значення втрат нерознімного з’єднання
Анзмакс= 0,1 дБ, середнє значення втрат рознімного з’єднання Āнз = 0,05 дБ,
експлуатаційний запас енергетичного потенціалу на дисперсію, який
враховується на регенераційних ділянках граничної довжини з оптичними
підсилювачами Ад = 0 дБ; границя регулювання АРП ∆А = 20 дБ, максимальне
значення коефіцієнта загасання ОВ αмакс = 0,3 дБ/км, середня будівельна
довжина ОК = 4 км, максимальна похибка вимірювання загасання на ЕКД
= 5 %, коефіцієнт хроматичної дисперсій 18 пс/(км·нм), ширина спектра
випромінювання лазера = 0,2 нм, апаратура рівня STM-4.
Номінальна, максимальна та мінімальна довжина ділянки регенерації за
затуханням визначається за виразами (6.1) – (6.5):
дБ.
Похибка вимірювання загасання визначається за виразом (6.8)
дБ/км;
км;
км;
= 0,067;
км.
Розрахунок довжини ділянки регенерації за дисперсією визначається за

виразом (6.32)
61
км.
Після виконання розрахунків довжин ділянки регенерації за загасанням

та дисперсією необхідно вибрати найменше з цих значень. Воно й
буде максимальною результуючою довжиною ЕКД.
1. За якими параметрами виконують розрахунки довжини ділянки

регенерації (ЕКД)?
2. Поясніть, в чому відмінність у визначенні номінальної, мінімальної й
максимальної довжини елементарної кабельної дільниці?
3. Що таке рівень потужності оптичного випромінювання?
4. Що таке енергетичний потенціал системи передачі?
5. Що таке запас потужності системи передачі та як його визначити?
6. Як визначити довжину ЕКД за дисперсією?
7. Як визначити місце розташування проміжних регенераційних пунктів
уздовж траси ВОЛП?
8. Як визначити кількість нерознімних з’єднань на ЕКД?
9. Що таке діаграма рівнів енергетичного потенціалу, що вона показує?
10. Наведіть порядок побудови діаграми рівнів енергетичного потенціалу
ВОСП?
Р, дБ вісь А Р, дБм
Pпер, 0
вісь Б
дБм -1
-2 2·a дв = 1 дБ
lбуд
авв= 0,1 дБ
L
буд
ЕП
–10
lбуд = 4 км
–20
-30 2·a вп = 1 дБ
рз = 6 дБ
Lр = 70 км
Pпр, –39
дБм L, км
0 4 8 12 16 20 48 52 56 60 64 68
Рисунок 6.1 – Діаграма рівнів енергетичних потенціалів на одній ділянці регенерації для ВОСП STM-4
63
7 ЗАХИСТ ОПТИЧНИХ КАБЕЛІВ ВІД ВПЛИВУ ЗОВНІШНІХ
ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ
7.1 Захист оптичних кабелів від ударів блискавки
Методика розрахунку вірогідності річної частоти пошкодження ВОЛП

базується на допустимому струмі блискавки в металевих покриттях ОК, за
якого не виникає пошкодження кабелю з переривом зв'язку, а пробій
зовнішнього шланга не вважається пошкодженням ОК. Величина цього струму
залежить від конструкції ОК, знаходитися, як правило, експериментальним
методом [30].
Коефіцієнт ризику грозопошкодження, Кр
1
0,9
0,8
0,7
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120 130 140 150
Стійкість кабелю до струму блискавки Ід, кА
Рисунок 7.1 – Коефіцієнт ризику грозопошкодження ОК залежно від його стійкос

блискавки
Очікувана вірогідна кількість пошкоджень за рік залежить від кількості

64
ударів блискавки, яка припадає на ділянку поверхні, що безпосередньо підлягає
дії удару блискавки або дуги, яка виникає між місцем удару і кабелем.
Вірогідність виникнення в підземному кабелі струму, який може викликати
його пошкодження в загальному випадку знаходитися за формулою [30]:
, (7.1)
де – загальне ймовірнісне середньорічне число всіх ударів блискавки
величиною від 1 до 250 кА в кабель ВОЛП, що проектується; – коефіцієнт
ризику пошкоджень оптичного кабелю з металевими елементами [30], який
визначається з рис. 7.1; – поверхневий коефіцієнт, який враховується при
ширині зближення ОК з наземним об’єктами менше за ; –
максимальний радіус іскрової зони, м.
Значення розраховується за формулою:
,
(7.2)
де q – питома щільність ударів блискавки в рік на км2 земної поверхні,
1∙рік/км2; – умовний радіус іскрової зони, м; L – довжина лінії, км.
У розрахунках припустимо L = 100 км.
Величина q розраховується за виразом:
, (7.3)
де С = 0,067 – середня кількість ударів блискавки на 1 км поверхні землі за
2
одну грозогодину; Т – середньорічна тривалість гроз у годинах.

Умовний радіус іскрової зони визначається за формулою:
, (7.4)
де – питомий опір ґрунту на довжині L траси ВОЛП, Ом·м; – пробивна
напруга електричного поля в ґрунті, кВ/м.
Значення змінюється від 250 кВ/м при = 1000 Ом·м і до 500 кВ/м
при 1000 Ом·м.
Для порівняння отриманого результату з допустимою нормою на
очікувану вірогідність пошкодження ОК з металевими елементами, необхідно
розрахувати для L 100 км за формулою:
, (7.5)
де – норма на вірогідне число пошкоджень кабелю на 100 км траси, для
транспортної ВОЛП = 0,1.
Якщо , то захист кабелю не потрібний, якщо ця нерівність не
виконується, то застосовують способи захисту, а саме:
 використання одного або двох грозозахисних тросів типу ПС-70, або
інших типів;
 заміна кабелю на повністю діелектричний або з вищою категорією
грозостійкості.
Розрахунок захисту ОК тросом проводиться таким чином. Для оцінки
ефективності дії одного троса використовується коефіцієнт екранування [11].
65
, (7.6)
де – допустимий випробувальний імпульсний струм, кА; – струм у колі
«захисний трос-земля», кА.
За величиною оцінюється вірогідне число пошкоджень кабелю ( )
після прокладання захисного троса, при цьому замість при визначенні Кр
береться величина . Якщо то потрібно використовувати два
троси. Значення коефіцієнта екранування для різних типів згідно з [11] тросів
надано в табл. 7.1...7.4.
Таблиця 7.1 – Коефіцієнт екранування одного мідного або біметалевого

проводу діаметром 4 мм
Відстань між Коефіцієнт екранування одного мідного або біметалевого проводу
захисним діаметром 4 мм
проводом і Діаметр оболонки кабелю, мм
кабелем, мм 15 20 25 30
300 0,576 0,596 0,612 0,626
400 0,571 0,590 0,605 0,617
600 0,566 0,582 0,596 0,607
Таблиця 7.2 – Коефіцієнт екранування двох мідних або біметалевих проводів

діаметром 4 мм
Коефіцієнт екранування двох мідних або біметалевих дротів діаметром 4 мм на глибині
прокладання кабелю 1,2 м і глибині прокладання тросів 0,4 м
Відстань між Діаметр оболонки кабелю, мм
захисними
проводами b, 15 20 25 30
мм
300 0,428 0,443 0,456 0,467
400 0,418 0,433 0,446 0,457
600 0,404 0,419 0,431 0,442
800 0,394 0,409 0,421 0,432
1000 0,387 0,401 0,414 0,424
1500 0,675 0,389 0,401 0,411
2000 0,369 0,383 0,394 0,403
3000 0,363 0,376 0,386 0,395
4000 0,360 0,372 0,382 0,390
Таблиця 7.3 – Коефіцієнт екранування одного сталевого оцинкованого

проводу ПС-70
Відстань між Коефіцієнт екранування одного сталевого оцинкованого троса ПС-70
захисним Діаметр оболонки кабелю, мм
проводом і
кабелем, мм 15 20 25 30
66
300 0,662 0,685 0,704 0,720
400 0,657 0,678 0,695 0,710
Таблиця 7.4 – Коефіцієнт екранування двох сталевих оцинкованих проводів ПС-70

Коефіцієнт екранування двох сталевих оцинкованих проводів ПС-70 діаметром 9,4 мм
на глибині прокладання кабелю 1,2 м і глибині прокладання тросів 0,4 м
Відстань між Діаметр оболонки кабелю, мм
захисними
проводами, мм 15 20 25 30
300 0,518 0,536 0,552 0,565
400 0,506 0,524 0,540 0,553
600 0,488 0,507 0,522 0,535
800 0,477 0,495 0,510 0,523
1000 0,468 0,486 0,500 0,513
1500 0,454 0,471 0,485 0,497
2000 0,447 0,463 0,477 0,488
3000 0,439 0,454 0,467 0,478
4000 0,435 0,450 0,462 0,472
7.2 Розрахунок небезпечних магнітних впливів
Одним із основних факторів, що визначають міру впливу ЛЕП на ВОЛП є

характер їх зближення. Під зближенням розуміється взаємне розташування
ВОЛП і лінії високої напруги (ЛВН) (ЛЕП або контактних мереж
електрифікованої залізниці (ЕЗ)), за якіої в ОК можуть виникати небезпечна
напруга та струми. Зближення може бути паралельним, скісним і складним.
Ділянка зближення вважається паралельною, якщо найкоротша відстань
між лініями (ширина зближення) а змінюється за довжиною зближення не
більше ніж на 10 % від середнього значення. Якщо ця умова не виконується, то
ділянка зближення буде скісною. Таке зближення замінюється ступінчастим
паралельним, при цьому вибирають довжину паралельних еквівалентних
ділянок так, щоб відношення максимального значення ширини зближення до
мінімального на кінцях ділянки було не більше трьох. Тоді еквівалентна
ширина зближення визначається співвідношенням .
Небезпечний магнітний вплив може виникнути при нормальному режимі
роботи ЛВН, або при її аварійному режимі при обриві і заземленні фазового
дроту ЛЕП або контактного дроту ЕЗД. Значна величина струму короткого
замикання створює інтенсивне магнітне поле, внаслідок чого в жилах кабелю
індукується електрорушійна сила (ЕРС), яка може перевищувати допустимі
значення. Ця ЕРС називається поздовжньою, оскільки індуковане електричне
поле направлене уздовж дроту зв'язку.
Поздовжня ЕРС – це різниця потенціалів на початку і в кінці металевої
оболонки ОК на довжині ділянки зближення.
67
Абсолютне значення поздовжньої ЕРС, яка наведена в металевій
оболонці ОК, від магнітного впливу ЛВН на складній ділянці зближення
(рис. 7.2) розраховується на частоті 50 Гц за формулою:
, (7.7)
де Е – поздовжня ЕРС, В; n – кількість ділянок зближення; – впливаючий
струм, А; – коефіцієнт взаємної індукції між однопроводовими колами
ЛВН і «оболонка ОК-земля» на i-й ділянці зближення, Гн/км; – довжина i-ї
ділянки зближення, км.
Перетин
0 1 2 3 ЛВН
а1 а2 аекв2 а3 аекв3 а4
ВОЛП
L1 L2 L3
Рисунок 7.2 – Схема зближення ВОЛП з ЛВН
Коефіцієнт взаємної індукції точно визначити теоретично достатньо

складно, оскільки він залежить від провідності землі на ділянці зближення, а
провідність землі через неоднорідності структури побудови змінюється в
широких межах. В практиці коефіцієнт взаємної індукції в залежності від
ширини зближення і провідності землі визначається за номограмами М.І.
Михайлова (рис. 7.3) в припущенні, що структура землі на ділянці зближення
однорідна [30]. Можна визначити коефіцієнт взаємної індукції за наближеною
формулою, яка справедлива в діапазоні тональних частот:
, (7.8)
де aекв – еквівалентна ширина зближення, м; f – частота впливаючого струму,
Гц, з – провідність землі, См/м.
Розрахунок поздовжньої ЕРС, наведеної на металевій оболонці ОК,
виконується в двох режимах роботи ЛВН (аварійному і нормальному). Для
цього у виразі (7.7) замість підставляється значення (струму короткого
замикання в кінці i-ї ділянки зближення), а в другому – значення (робочого
струму ЛВН).
68
Визначивши коефіцієнт взаємної індукції для кожної ділянки
проводиться розрахунок поздовжньої ЕРС, наприклад, в аварійному режимі
роботи ЛВН.
. (7.9)
У нормальному режимі роботи ЛВН розрахунок поздовжньою ЕРС
виконується за виразом:
. (7.10)
Результати розрахунку наприклад зводяться до табл. 7.5, а та 7.5, б.
а1, м аекв, м а2, м М12, мкГн /км з, мСм/м

6000 6000
0,1 400
4000 4000
0,3 300
1,0
2000 2000 200
2,0
5,0
1000 1000 100
10,0
800 800 30 80
600 600 50 60
100
400 400
200
200 200 300 20
100 100 500 10
80 80 8
60 60 6
40 40 700 4,0
20 20 900 2,0
10 10 1000 1,0
8 8 1100 0,8
1200
6 6 1300 0,6
4 4 1400 0,4
1500
1600
2 2 1700 0,2
1 1 1800 0,1
Рисунок 7.3 – Номограма М.І. Михайлова для частоти 50 Гц

69
Таблиця 7.5, а – Результатів розрахунку поздовжньої ЕРС в аварійному режимі роботи

ЛЕП
№ з/п ,м ,м , , , , ,В
м мкГн/км км =
А
,В
0
1
2
3
Таблиця 7.5, б – Результатів розрахунку поздовжньої ЕРС в нормальному режимі роботи

ЛЕП
№ з/п ,м ,м , , , , ,В
м мкГн/км км А = ,
В
0
1
2
3
При розрахунку або на жилах дистанційного живлення (ДЖ)

потрібно враховувати у виразах (7.7), (7.9) та (7.10) величину коефіцієнта
захисної дії металевого покриття ОК ( ) шляхом помноження правої частини
цих виразів на цей коефіцієнт.
Якщо значення або , які наведені на жилах дистанційного
живлення й оболонці ОК, перевищують , то необхідно передбачити заходи
захисту. В якості захисту можна розглянути застосування екрануючих тросів,
наприклад, для ПС-70 з коефіцієнтом екранування згідно з табл. 7.3 і 7.4.
Значення на жилах ДЖ складають величини, отримані з табл. 7.6
[30]. Значення = 42 В.
Величини небезпечної напруги та струмів у металевих елементах ОК, що
обумовлені впливом ЛВН, встановлюються виходячи із забезпечення безпеки
обслуговуючого персоналу, що працює на станційних і лінійних спорудах, а
також з умови оберігання цих споруд від пошкодження (пробій ізоляції жил
ДЖ, захисного шланга кабелю, пошкодження апаратури та ін.).
Допустимі величини небезпечної напруги та струмів набувають таких
значень, за яких не вимагається спеціальних заходів захисту. При цьому
береться до уваги час і умова їх дії на людей і споруди зв’язку. Короткочасна
небезпечна напруга та струми можуть виникати в ОК на ділянках зближення з
ЛЕП і ЕЗД при їх короткому замиканні на землю. Час дії цієї напруги і струмів
складає 0,15…1,2 с (час спрацювання відключаючих пристроїв), тому для
такого аварійного режиму роботи допускається відносно висока напруга. При
нормальному та вимушеному режимах роботи ліній високої напруги
70
небезпечна напруга та струми діють тривало, тому норми для цих режимів
роботи суттєво нижчі (42 В).
При короткочасному небезпечному впливі ЛЕП і ЕЗ на довжині гальва-
нічно неподіленої ділянки кабельної лінії зв'язку максимально допустимі
значення поздовжніх ЕРС на жилах ДЖ можна визначити за даними табл. 7.6.
Таблиця 7.6 – Допустимі значення поздовжньої ЕРС при коротко- часному

впливі
Схема дистанційного Допустимі ЕРС, В, при впливі
живлення (ДЖ) ЛЕП ЕЗ
Без ДЖ 0,6
«Жила-земля» постійним
струмом
«Жила-жила» постійним
струмом
«Жила-жила» змінним
струмом
Величина випробувальної напруги залежить від типу кабелю, а

величина напруги дистанційного живлення лінійних регенераторів , що
живить по жилах дистанційного живлення ОК, – від типу системи передачі.
Згідно з ТУ на ОК, що намотаний на барабані, норма для захисного
шланга складає 10000 В [17], а на прокладеному кабелі – 2000 В [30].
Для зменшення величини наведеної ЕРС до нормованої існують,
наприклад, такі міри захисту:
 віднесення траси ВОЛП від ЛЕП на відстань, на якій небезпечний
вплив ЛЕП не буде перевищувати нормоване значення;
 заміна кабелю на повністю діелектричний ОК, що виключає вплив на
нього зовнішніх електромагнітних полів;
 прокладання над кабелем захисного троса.
При віднесенні траси ВОЛП від ЛЕП необхідно за номограмою
М.І. Михайлова визначити мінімальну відстань між ними, використовуючи
розраховане критичне значення Мкр
, (7.11)
де – нормоване значення наведеної ЕРС, В; – сила впливаючого струму,

А;
lсб – загальна довжина дільниці зближення ЛЕП і ОК.
Використання сталевого тросу ПС-70 з діаметром d = 9,4 мм дозволяє
зменшити наведену ЕРС відповідно за формулою:
, (7.12)
71
де Ер – розрахункове значення наведеної ЕРС, В; S – коефіцієнт екранування
троса ПС-70, що обирається згідно з табл. 7.3 та 7.4
Задача 1. Виконати розрахунок ймовірного числа пошкоджень ВОЛП

ударами блискавки для ділянки регенерації довжиною 60 км, уздовж якої немає
високих об’єктів, при середньорічній тривалості гроз 57 год, коефіцієнті ризику
0,05 та питомим опором ґрунту 65 Ом·м для кабелю марки ОАрБгП, якщо
він відноситься до першої категорії грозостійкості.
Питома щільність ударів блискавки розраховується за формулою (7.3):
1∙рік/км2.
Умовний радіус іскрової зони rпо визначається за формулою (7.4):
= 0,925 м.
Загальна ймовірність середньорічної кількості всіх ударів блискавки

знаходиться за формулою (7.2):
.
Очікувана ймовірність пошкодження оптичного кабелю знаходиться за
Порівняємо отриманий результат з допустимою нормою на очікувану

ймовірність пошкодження ОК з металевими елементами, яка розраховується за
.
Оскільки нерівність виконується: , то можна
зробити висновок, що кабелю не потрібен захист від ударів блискавки.
Задача 2. Розрахувати небезпечний вплив ЛЕП на броню ОК кабельної

лінії передавання в нормальному та аварійному режимах роботи ЛЕП, якщо
довжини і-х ділянок зближення складають 0,6 км, 1,5 км, 1 км, 0,9 км, а ширини
і-х ділянок зближення – 150 м, 120 м, 200 м, 160 м, 180 м відповідно. В
аварійному режимі роботи ЛЕП Ікзmax = 3,5 кА, Ікзmin = 0,8 кА, в нормальному
режимі роботи робочий струм ЛЕП складає 250 А.
Зобразимо схему зближення кабельної лінії та ЛЕП на рис. 7.4.
72
Рис. 7.4 – Схема зближення кабельної лінії передавання та ЛЕП
ЕРС в аварійному режимі роботи ЛЕП розраховується за формулою (7.9):
= 755 В.
Величина поздовжньої ЕРС для ОК не повинна перевищувати в
аварійному режимі роботи ЛЕП допустиму напругу оболонки кабелю
= 2000 В. Таким чином отримане значення ЕРС відповідає нормі.
ЕРС у нормальному режимі роботи ЛЕП розраховується за формулою
(7.10):
= 136,1 В.
Норма поздовжньої ЕРС в нормальному режимі роботи ЛЕП складає
= 42 В. Оскільки ЕРС в нормальному режимі роботи ЛЕП перевищує норму
необхідно передбачити міру захисту ОК, наприклад, віддалення траси кабелю
від ЛЕП.
Для віднесення траси ВОЛП на безпечну відстань необхідно розрахувати
критичне значення коефіцієнта взаємної індукції між дротом ЛЕП та бронею
кабелю за виразом
мкГн/км
За номограмою М.І. Михайлова за отриманим значенням знаходимо,
що трасу ВОЛП потрібно віддаляти не менше, ніж на 600 м від ЛЕП.
1. Який параметр оцінює міру пошкодження ОК ударами блискавки? Як

його визначити?
73
2. Яка норма ймовірного середньорічного числа пошкоджень ОК від
ударів блискавки? Як виконати її перерахунок на задану довжину ВОЛП?
3. Що характеризують поверхневий коефіцієнт та коефіцієнт ризику
пошкоджень?
4. Які існують заходи захисту ОК від ударів блискавки?
5. Від чого залежить величина коефіцієнта екранування захисного тросу?
6. Що таке електрорушійна сила на оболонці ОК та як її розрахувати?
7. Які розрізняють ділянки зближення між ЛЕП та ВОЛП?
8. Поясніть як визначити коефіцієнт взаємної індукції за номограмою
М.І. Михайлова?
9. Яка норма наведеної ЕРС на металевій оболонці ОК в нормальному та
аварійному режимах роботи ЛЕП?
10.Які існують заходи захисту ОК від небезпечного магнітного впливу
ЛЕП?
74
8 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ НАДІЙНОСТІ ЛІНІЙНИХ
СПОРУД ВОСП
Для ВОЛП довжиною L параметр потоку відмов визначається за виразом

[18, 27]:
, (8.1)
де – інтенсивність відмов i-ї однорідної ділянки лінії, 1/час; – довжина i-ї

ділянки ВОЛП з відповідною інтенсивністю відмов.
Інтенсивність відмов залежить від місцевості прокладання ОК
(табл. 8.1), згідно з [31] Україна розбита на 3-и райони (гірські Карпати,
рівнинна частина, узбережжя Чорного й Азовського морів).
В табл. 8.1 подані середньостатистичні характеристики надійності
(інтенсивність відмов (λ) та час відновлення зв’язку ( ) на кабельних лініях),
отримані за результатами спостережень на транспортній телекомунікаційній
мережі України з 2001 по 2010 рік.
Середній час напрацювання на відмову (год) на ВОЛП розраховується за
виразом [27, 31]:
. (8.2)
Середній час відновлення зв'язку (год), як середнє значення для різних

районів України (наприклад, рівнинного і чорноморського) знаходитися за
виразом:
, (8.3)
де – середній час відновлення зв'язку в рівнинному і Чорноморському

районах відповідно, год.
Таблиця 8.1 – Значення інтенсивності відмов на один кілометр траси

і середнього часу відновлення зв'язку для броньованих і неброньованих
підземних ОК
Інтенсивність відмов на один кілометр траси (λ·10-7, 1/год) та середній
час відновлення зв’язку
Неброньований кабель в
Район України Броньований кабель у грунті
полімерній трубці (субканалі)
Гірські Карпати - - - - - - - -
Рівнинна частина 18,90 32,30 5,49 3,520 15,30 26,8 3,68 3,71
Узбережжя
Чорного і 9,22 13,90 4,54 3,850 7,45 11,40 3,52 4,93
Азовського морів
Коефіцієнт готовності ВОЛП визначається за виразом [27]:

75
. (8.4)
В даному разі має місце випадок, коли за статистичними матеріалами

дуже обмеженого обсягу немає можливості знайти завчасно невідомий закон
розподілу випадкової величини та .
Для характеристики точності оцінки цих випадкових величин вико-
ристовують поняття довірчої вірогідності γ .
Якщо припустити, що дані статистичних досліджень за питомою вагою
відмов ВОЛЗ відповідають на практиці експоненціальному закону розподілу
напрацювання на відмову , що широко використовується, то довірчі межі
середніх значень та необхідно визначати за виразами:
, (8.5)
де , – верхня і нижня межі середніх значень статистичних характеристик;

, – коефіцієнти відповідно верхньої і нижньої меж при заданій довірчій
вірогідності (визначаються з табл. 8.2 та 8.3); – середнє значення кількісної
характеристики надійності.
Таблиця 8.2 – Значення коефіцієнта верхньої межі в залежності від

довірчої ймовірності
Остання цифра номера Кількість Значення коефіцієнта α1 при довірчій ймовірності
залікової книжки відмов
0,999 0,990 0,975 0,950 0,900 0,800
0 1 1000 100 40 19,50 9,50 4,48
1 2 44 13,5 8,26 5,68 3,77 2,42
2 3 15,7 6,88 4,84 3,66 2,73 1,95
3 4 9,33 4,85 3,67 2,93 2,29 1,74
4 5 6,76 3,91 3,08 2,54 2,05 1,62
5 6 5,43 3,36 2,73 2,29 1,90 1,54
6 8 4,06 2,75 2,31 2,01 1,72 1,43
7 10 3,38 2,42 2,08 1,83 1,61 1,37
8 15 2,59 2,01 1,78 1,62 1,46 1,28
9 20 2,23 1,81 1,64 1,51 1,37 1,24
У даному розділі дорівнює:

, або (8.6)
Отримані значення показників надійності та , наприклад, за
виразами (8.1)…(8.3) вказують на те, що на основі статистичних даних можна
очікувати, що , ВОЛЗ буде знаходитися в межах та .
Порівняємо отримані значення коефіцієнта готовності кабельної
магістралі зі значенням, яке потребується ( ).
Таблиця 8.3 – Значення коефіцієнта нижньої межі в залежності від

довірчої ймовірності .
76
Передостання цифра номера Кількість Значення коефіцієнта α2 при довірчій
залікової книжки відмов ймовірності γ
0,999 0,990 0,975 0,950 0,900 0,800
0 1 0,14 0,22 0,27 0,33 0,43 0,62
1 2 0,22 0,30 0,36 0,42 0,51 0,67
2 3 0,21 0,36 0,42 0,48 0,57 0,70
3 4 0,31 0,40 0,46 0,52 0,60 0,73
4 5 0,34 0,43 0,49 0,55 0,62 0,75
5 6 0,36 0,46 0,52 0,57 0,65 0,76
6 8 0,41 0,50 0,56 0,61 0,68 0,78
7 10 0,44 0,53 0,58 0,64 0,70 0,80
8 15 0,50 0,59 0,64 0,68 0,74 0,83
9 20 0,54 0,63 0,67 0,72 0,77 0,85
Для визначення згідно з [27] необхідно розрахувати середній час

напрацювання на відмову ( ) на довжині кабельної магістралі, виходячи з
норм середнього часу між відмовами = 340,5 годин на довжині
еталонного гіпотетичного кола довжиною L = 2500 км і норми середнього часу
відновлення зв'язку год за виразом:
, (8.7)
. (8.8)
Тоді . (8.9)
Якщо , то це означає, що показники надійності ВОЛП

відповідають нормі.
Задача 1. Розрахувати параметри надійності лінійних споруд ВОСП,

якщо: ВОЛП між містами Хмельницький – Миколаїв реалізовано на базі ОК
марок ОАрБгП та ОАрП у відсотковому співвідношенні 90 % та 10 %
відповідно, довжина траси ВОЛП 550 км.
Тому що траса ВОЛП проходить через різні місцевості – рівнинну та
причорноморську частини території України, то всю довжину траси умовно
розбиваємо на дві частини в місці розташування проміжного регенераційного
пункту. Наприклад, довжина траси ВОЛП рівнинної частини становить 385 км,
а причорноморської – 165 км.
Інтенсивність відмов на 1 км траси для ОК марки ОАрБгП згідно
табл. 8.1: = 18,9 , 1/год; = 9,22 , 1/год; для ОК марки ОАрП
= 15,3 , 1/год; = 7,45 , 1/год.
77
Параметр потоку відмов для рівнинної та причорноморської частини
України визначається за виразом (8.1).
1/год;
1/год;
1/год.
Середній час напрацювання на відмову на довжині кабельної магістралі
визначається за виразом (8.2):
год.
Середній час відновлення зв’язку визначається за виразом (8.3):
= 3,61 год.
Коефіцієнт готовності визначається за виразом (8.4):
.
Довірчі межі середніх значень , визначається за виразом (8.5) та

табл. 8.2 та 8.3.
Для коефіцієнта готовності при кількості відмов 10 отримаємо:
= 3,38;
= 0,44.
Тоді значення ВОЛП будет знаходитися в межах .
Значення середнього часу напрацювання на відмову та коефіцієнт
готовності, що потребуються, визначаються за виразами (8.7) та (8.9)

год;
З розрахунків видно, що , отже, показники надійності

відповідають нормі.

78
1. Назвіть основні характеристики надійності лінійних споруд ВОЛП.
2. Поясніть що таке інтенсивність відмов, середній час відновлення
зв’язку, час напрацювання на відмову, коефіцієнт готовності ?
3. Поясніть чому відрізняється значення інтенсивності відмов у різних
умовах місцевості?
4. Назвіть нормовані значення середнього часу між відмовами та
середнього часу відновлення зв'язку еталонного гіпотетичного кола
довжиною 2500 км?
5. Поясніть для чого необхідно визначати показники надійності лінійних
споруд ВОЛП?
79
9 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ ІЗ БУДІВНИЦТВА ТА МОНТАЖУ
ПРОЕКТОВАНОЇ ЛІНІЇ. КОШТОРИСНО-ФІНАНСОВИЙ
РОЗРАХУНОК ЛІНІЙНИХ СПОРУД ВОЛП
9.1 Організація будівельно-монтажних робіт
Інвестиційна політика передбачає підвищення ефективності використання

капітальних вкладень та їх економічне регулювання. Неабиякою мірою цьому
сприяє не тільки висока якість підготовлених проектних матеріалів і
документів, але й організація будівельно-монтажних робіт на проектованій
кабельній лінії при мінімально можливих термінах будівництва.
Початку будівництва кабельних ліній передує проведення низки
підготовчих заходів щодо вивчення проектно-кошторисної документації, траси
лінії, особливо на складних ділянках і перетинах. При цьому складається
проект виробництва робіт з вказівкою термінів і послідовності виконання
окремих видів робіт. У підготовчий період уточнюються місця розташування
будівельних підрозділів, кабельних майданчиків, проводиться підготовка
автотранспорту і механізмів, інструментів, вимірювальної апаратури і тому
подібне.
Будівництво ВОЛП здійснюють будівельно-монтажні організації, що
поділяються на загальнобудівельні і спеціалізовані. Загальнобудівельні
виконують роботи по зведенню і реконструкції будівель і споруд. Роботи по
будівництву та монтажу інженерних мереж і комунікацій виконуються
спеціалізованими організаціями галузі зв'язку, до яких відносяться будівельно-
монтажні управління (БМУ), пересувні механізовані колони (ПМК) і
будівельно-монтажні потяги (БМП). У їх складі створюються виробничі
підрозділи: будівельно-монтажні ділянки, механізовані колони і спеціалізовані
бригади з організації переходів, будівництва каналізації, вимірювальні та ін.
При прокладанні кабелю в межах міста споруджується кабельна
каналізація, в польових умовах кабель укладається безпосередньо в землю або
підвішується на опорах контактної мережі [32].
На всіх етапах підготовки до будівництва ВОЛЗ – від експертизи проекту
до складання проекту виробництва і план-графіків будівництва ділянок
необхідно прагнути до того, щоб проектні та плановані технічні рішення
сприяли максимальній індустріалізації робіт, виключали випадки погіршення
характеристик ОК, збільшення числа додаткових муфт на ВОЛЗ.
До початку надходження кабелю на будівництво ВОЛЗ повинні бути
виконані роботи з обстеження майбутніх трас прокладання оптичного кабелю,
визначення місць та приміщення для проведення вхідного контролю кабелів.
Керівництвом з будівництва ВОЛП передбачатися 100 % вхідний
контроль кабелю на кабельному майданчику. Крім звичайних випробувань з
перевірки якості ізоляції металевих елементів в ОК проводяться вимірювання
загасання оптичних волокон. Найбільш зручно такі вимірювання проводити за
допомогою оптичного тестера [32].
80
Після закінчення електричних вимірювань оптичні волокна з'єднуються
послідовно методом зварювання для освітлення шлейфа, за яким при
механізованому прокладанні буде контролюватися цілісність кабелю. Потім
кінці кабелю герметично закладають і барабан з перевіреною будівельною
довжиною відправляється на трасу.
До вивезення барабанів з кабелем на трасу проводять групування
будівельних довжин. У межах регенераційної ділянки групування здійснюється
за конструктивними даними і, головне, за передавальними параметрами
оптичного кабелю: загасання і дисперсії.
Групування проводиться у відповідних з'єднувальних муфтах
регенераційної ділянки ВОЛС і полягає в пошуку такого варіанта з'єднання
волокон у цих муфтах на підставі даних вимірювань параметра передачі
відрізків ВОЛЗ, за якого досягається послаблення випадкових складових
заданого параметра передачі волокна, тобто наближення його значення до
середнього в усіх оптичних регенераційних ділянках ВОЛЗ. Для знаходження
оптимальної комбінації з'єднання волокон потрібно провести аналіз великого
числа комбінацій їх з'єднання, який доцільно здійснювати на ЕОМ.
Таким чином, при будівництві лінійно-кабельних споруд (ЛКС)
кабельних ліній зв'язку виконуються наступні основні роботи [32]:
 розбиття та підготовка траси;
 прокладання кабелю;
 монтаж кабелю;
 організація переходів через річки й інші перешкоди;
 спорудження телефонної каналізації і прокладання кабелю в
каналізації;
 установка НРП й обладнання введень у них;
 організація введення в кінцеві та обслуговувані підсилювальні пункти;
 організація захисту кабельної лінії від зовнішніх електромагнітних
полів;
 проведення випробувань та робіт електровимірювань у процесі
будівництва і монтажу.
При розбитті та підготовленні траси потрібно дотримуватися мінімально
допустимих відстаней [32] між ОК та іншими наземними і підземними
спорудами, наведеними в табл. 9.1.
Будівництво лінійних споруд пов'язане з необхідністю виконання великих
обсягів земляних робіт, тобто робіт, пов'язаних з розробкою і переміщенням
ґрунтів. До них відносяться: риття траншей і котлованів, їх засипання,
планування поверхні землі, розтин і відновлення вуличних покривів.
Трудомісткість виконання земляних робіт залежить від групи ґрунту та
можливості застосування спеціальних машин і механізмів.
На заміських ділянках прокладання кабелю здійснюється кабе-
леукладачем, за винятком тих місць, де його застосування неможливе.
81
Таблиця 9.1 – Мінімальні допустимі відстані між оптичними кабелями
та іншими наземними і підземними спорудам
Мінімальна відстань, м Номер примітки
Cпоруди у горизон- у вертикальній
тальній площині (при
площині перетині)
1 2 3 4
Мости магістральних
автомобільних доріг та залізниць:
- через внутрішні водні шляхи, суд-
ноплавні ріки, канали і водоймища 1000
- сплавні ріки 300
- несудноплавні і несплавні ріки від 50 до 100
Мости автомобільних доріг та
залізниць обласного і місцевого
значення:
– через судноплавні ріки і канали 200
– інші ріки від 50 до 100
Залізниці й автомобільні дороги 5 (від краю 1 (нижче по- 2
основи насипу) лотна авто-
шляху або
основи рейки) і
0,8 (нижче дна
кювету)
Кабельна каналізація (від 0,25 0,1 1
трубопроводу і колодязя)
Міська каналізація 0,5 0,25/0,015

Нафтопроводи і трубопроводи на 10,0 0,5/0,15
позаміській трасі
Газопроводи:
- з тиском від 5 кПа до 1,2 МПа 1,0
- високого тиску з тиском до 5,5 10,0 0,5/0,15
МПа 0,5/0,15
Водопроводи розподільчої мережі
діаметром: 0,25/0,15
- до 300 мм 0,5 0,25/0,15
- понад 300 мм 1,0 0,25/0,15
Тепломережа 1,0 –
Колектори загальні для підземних 0,5
мереж –
Будинки в містах і селищах 0,6
міського типу (від червоної
лінії), не менше –
Бордюрні камені вулиці 1,5 –
Стіни чи опори тунелів і 0,5
шляхопроводів (на рівні чи
нижче від основи) –
Основа насипу чи зовнішня брівка 1,0
каналу –
82
Продовження табл. 9.1

1 2 3 4
Зрошувальні канали (від брівки 1,5
каналу) –
Стовбур дерева в місті 1,5 –
Кабелі силові напругою до 220 кВ 0,6 0,5 3; 4
Опори (підземна частина) високо-
вольтних ліній (ВЛ) змінного
струму напругою 750 кВ чи
найближчі електроди їх заземлення
при питомому опорі землі, ,
Ом·м: 15,0 5
–
- до 100 25,0 5
- від 101 до 500 40,0 – 5
- від 501 до 1000 50,0 – 5
- понад 1000 –
Опори (підземна частина) ВІ1
напругою від 110 до 500 кВ або
найближчі електроди їх заземлення
при питомому опорі землі, ,
Ом·м: 15,0 6
- до 100 25,0 6
- від 101 до 500 40,0 6
- від 501 до 1000 50,0 6
- понад 1000 –
Відстань від найближчого проводу
BЛ змінного струму напругою 750
кВ (його проекція на горизонтальну
площину) до підземного кабелю при
питомому опорі землі, , Ом·м:
– до 500 30,0 –
– від 501 до 1000 40,0 –
– понад 1000 50,0 –
Відстань від дротів ВЛ напругою
від 400 до 500 кВ до вершини
кабельної опори ЛЗ (при 20,0
перехрещенні) –
Опори ВЛ напругою від 1 до 35 кВ
або найближчі електроди їх
заземлення при питомому опорі
землі, , Ом·м:
– до 100 0,83 – 6
– від 101 до 500 10,0 – 6
– від 501 до 1000 11,0 – 6
– понад 1000 0,35 – 6
Заземлювачі дерев'яних опор чи –
незаземлені залізобетонні опори ВЛ –
з неізольованими проводами на-
пругою до 1 кВ при перехрещенні з
підземним чи підвісним кабелем ЛЗ:
83
– у населеній місцевості 3,0 7
– у ненаселеній місцевості 10,0 7
84
Продовження табл. 9.1
1 2 3 4
Незаземлені дерев'яні опори ВЛ з
незаізольованими проводами на-
пругою до 1 кВ при перехрещенні з
підземним чи підвісним кабелем ЛЗ:
– у населеній місцевості 2,0 – –
– у ненаселеній місцевості 5,0 – –
– в утруднених умовах 1,0 – 8
Відстань від основи кабельної
опори ЛЗ до найближчої рейки
електрифікованої залізниці
(перпендикулярно до полотна
залізниці) при куті перехрещення (у
плані)
підземного кабелю ЛЗ з віссю
полотна залізниці: 20,0
– 90° 30,0 –
– 85° 40,0 –
– 80° 50,0 –
– 75° –
Опори контактних мереж наземного
електротранспорту напругою від 1
до 35 кВ при перетині з підземним
кабелем ЛЗ при питомому
опорі землі, , Ом·м:
– до 100 0,83 –
– від 101 до 500 10,0 –
– від 501 до 1000 11,0 –
– понад 1000 0,35 –
Опори контактних мереж наземного
електротранспорту напругою до 1
кВ при перетині з підземним
кабелем ЛЗ (при усіх значеннях, ,
Ом·м): 3,0
– у населеній місцевості 10,0
– у ненаселеній місцевості
Відстань від місця перехрещення
підземного кабелю ЛЗ з електри-
фікованою залізницею до стрілок,
хрестовин і місць приєднання
кабелів, які відсмоктують 10,0
Те саме при перехрещенні з
трамвайною колією 3,0
Вісь ближньої рейки трамвайної 2
колії 2,0
Кабелі зв'язку 0,5
Кабелі мереж проводового
мовлення: 1,0 –
– 1-го класу 0,5 –
– 2-го класу
85
Заземлювачі блискавковідводів ПЛЗ 25,0 –
Опори, підпори, відтяжки ПЛЗ у –
місцевості: 1,0
86
Примітка 1. У чисельнику вказані відстані при прокладанні кабелю безпосередньо у
грунті, у знаменнику - у трубах, а за відсутності дробу - для обох випадків.
Примітка 2. При захисті кабелю в кюветі цеглою, бетонними плитами тощо відстань
може бути зменшена до 0,5 м.
Примітка 3. При перехрещенні із силовими кабелями напругою до 10 кВ
допускається 0,25 м за умови захисту кабелю (прокладання у трубах, установлення не-
горючих перегородок тощо).
Примітка 4. При перехрещенні із силовими кабелями напругою до 35 кВ в
утруднених умовах допускається 0,15 м за умови поділу кабелів на всій ділянці пере-
хрещення плюс 1 м в кожний бік плитами чи трубами з бетону або іншого рівноміцного
матеріалу; при цьому такий кабель має розташовуватися вище від силового кабелю.
Примітка 5. При прокладанні кабелю у сталевій трубі чи покритті його швелером на
довжині, рівній відстані між крайніми проводами ВЛ плюс 15 м з кожного боку від крайніх
проводів, допускається зменшення цих відстаней до 10 м.
Примітка 6. При прокладанні кабелю у сталевій трубі чи покритті його швелером на
довжині, рівній відстані між крайніми проводами ВЛ плюс 10 м з кожного боку від крайніх
проводів, допускається зменшення цих відстаней до 5 м.
Примітка 7. Дані відстані можуть бути зменшені відповідно до 2 і 5 м при
прокладанні кабелю у сталевій трубі чи покритті його швелером або кутовою сталлю на
довжині по обидва боки від опори не менше як 3 м у населеній і 9 м – у ненаселеній
місцевості.
Примітка 8. При цьому кабель має прокладатися у сталевій трубі чи покриватися
швелером або кутовою сталлю по обидва боки від опори на довжині не менше як 3 м.
Примітка 9. ОК прокладаються вище чи нижче від діючих кабелів зв'язку, силових
кабелів, газопроводів, нафтопроводів і тепломереж.
Примітка 10. У таблиці наведені відстані для ОК з металевими елементами. Для ОК
без металевих елементів відстань між ними та опорами ВЛ, електродами заземлення опор,
проводами ВЛ визначається проектом.
Проведення робіт здійснюється відповідно до проекту організації

будівництва (ПОБ), що представляє невід'ємну частину технічного проекту. В
ньому відображені короткі положення технічної частини проекту про системи
зв'язку, види споруд, тип кабелів, протяжність траси, кількість регенераційних
пунктів та ін. Проект організації будівництва містить метеорологічні відомості
про трасу, характеристику місцевості, ґрунтів, шляхів, річок і водоймищ на
ділянках, дані про обсяги основних робіт і способи їх виробництва, глибину
прокладання. У ПОБ є відомості потрібної кількості механізованих колон,
механізмів і транспортних засобів, основних матеріалів та обладнання.
Прокладка кабелю кабелеукладачем (безтраншейна прокладка) є
найбільш поширеним способом і широко застосовується на трасах у різних
умовах місцевості. У цьому випадку ножем кабелеукладача в ґрунті
прорізається вузька щілина і кабель укладається на її дно. При цьому механічні
навантаження досить високі, тому що кабель на шляху від барабана до виходу з
кабеленаправляючої касети піддається впливам поздовжнього розтягування,
поперечного стиску і вигину, а також вібраційному впливу у випадку
застосування вібраційних кабелеукладачів. Тому при прокладанні кабелю
необхідно створювати примусове обертання барабана і не допускати засмічення
касети кабелеукладачів ножа. Перевагою вібраційного кабелеукладача є мале
87
тягове зусилля, висока маневреність і можливість ефективної роботи в різних
ґрунтах.
Відомі два варіанти системи прокладки оптичних кабелів:
– традиційна схема прокладки;
– спеціалізована схема прокладки (створена спеціально для ОК).
При традиційній системі прокладки (кабельні барабани розташовуються
позаду трактора) кабель подається безпосередньо з барабана в касету без
вигинів і не випробує додаткових напруг.
При спеціалізованій системі прокладки (кабельний барабан монтується
попереду трактора) кабель проходить над кабіною трактора через квадратну
конструкцію з роликами або направляючими трубками, а потім через блок з
гідроприводом, що забезпечує розмотування кабелю з барабана і подачу його в
касету. Кабель робить один повний оберт навколо блока, швидкість обертання
якого повинна перевищувати лінійну швидкість переміщення базового
трактора. Всі ролики або направляючі пристосування у системі, що викликають
зміни напрямку проходження кабелю, повинні відповідати мінімально
допустимому радіусу вигину даного кабелю. Допустимий мінімальний радіус
вигину оптичного кабелю повинен у 20 разів перевищувати діаметр кабелю.
При будівництві ВОЛП розробляється технологія прокладки ОК, в рамках
якої розраховуються зусилля натягу кабелю по ділянках у ненаселених і
населених пунктах.
Розрахунок розтягувального зусилля при прокладанні оптичного кабелю
в землі кабелеукладачем здійснюється за формулою [11]:
, (9.1)
де Т – розтягувальне зусилля, Н; Р – маса одиниці довжини кабелю, кг/км; –
коефіцієнт тертя в касеті кабелеукладача, = 0,15; – динамічний коефіцієнт;
= 2,5; – будівельна довжина кабелю, км; – вертикальний тиск шару землі

над кабелем, = 190 кг/км.
Якщо розрахована величина зусилля натягу не перевищує допустимого
значення для відповідного оптичного кабелю, то його марка обрана правильно.
Траншейна прокладка оптичного кабелю в грунт аналогічна прокладанню
електричних кабелів. Проте при прокладанні ОК необхідно дотримуватися
великих заходів безпеки, які забезпечують допустимі межі розтягування,
вигинів, закручування і стирання кабелю [11].
Порівнюючи траншейний спосіб прокладання ОК з прокладанням кабеле-
укладачем, слід віддати перевагу останньому. Прокладання кабелю за
допомогою кабелеукладача більш продуктивне і скорочує трудомісткість в
10…20 разів. При використанні кабелеукладача практично одночасно
проводиться утворення траншеї, розмотування й укладання кабелю. Тому
траншейний спосіб застосовується лише там, де використання кабелеукладача
неможливо за умовами місцевості. Траншея відривається механізмом
(екскаватором) або вручну.
88
Розміщення оптичного кабелю в пластмасовому трубопроводі дозволяє
підвищити механічну міцність і вологостійкість кабелю, який не володіє
зовнішніми металевими покривами, і захистити його від гризунів.
Попередньо пластмасовий трубопровід діаметром 40 або 50 мм
укладається в траншею на глибину 1,2 м традиційним способом.
Операція по затягуванню оптичного кабелю в трубопровід проводиться
таким самим способом, як у випадку прокладання електричних кабелів в
кабельну каналізацію. Спочатку простягається трос, а потім прикріплений до
нього кабель. При прокладці в трубопровід кабель попередньо змащується.
Затягування кабелю у трубопровід виробляється в напрямку, протилежному
напрямку прокладки трубопроводу. У точках розміщення зростків необхідно
залишати достатній запас кабелю для наступного зрощування поза котлованом.
Розрахунки натягу кабелю при прокладанні в кабельну каналізацію
виконуються за виразами [11]:
– для прямолінійної ділянки
, (9.2)
– для ділянок, що піднімаються або спускаються з кутом нахилу 
, (9.3)
При цьому натяг наприкінці секції на прямолінійній ділянці Тl
визначався з виразом [11]
, (9.4)
де Т0 – натяг ОК на початку секції; Тп – натяг ОК, отриманий на довжині цієї
ділянки.
Натяг ОК на секції з нахилом Тl визначався з виразу [11]
, (9.5)
де Т – натяг ОК на ділянці з кутом нахилу ;
На секції з вигином (поворотом) кут 1 визначався за виразом [11]
, (9.6)
При прокладанні оптичного кабелю уздовж електрифікованих залізниць
широке застосування отримав спосіб підвішування кабелю на опорах
контактної мережі. При цьому кабель відчуває великі розтягувальні зусилля,
тому в його конструкцію повинні входити додаткові силові елементи або
використовувати самоутримний кабель. Крім того, значне поширення отримав
спосіб підвішування оптичного кабелю, прикріпленого до несучого тросу.
При розрахунку самоутримного оптичного кабелю, підвішеного на
опорах контактної мережі на механічну міцність, необхідно враховувати власну
вагу кабелю, а також додаткові навантаження за рахунок ожеледних утворень і
вітрового тиску на ОК [33].
Для зручності проведення розрахунків повітряних конструкцій на
механічну міцність прийнято виражати всі навантаження, які діють в них, через
так звані питомі навантаження [27].
У розрахунку використовують наступні види питомих навантажень [27,
32]:
89
1. Питоме навантаження , Н/(м·мм2), від сили тяжіння (власної ваги)
оптичного кабелю:
, (9.7)
де Р – питома маса оптичного кабелю, кг/м; S – площа поперечного перерізу
кабелю, м2; – коефіцієнт перевантаження, =1,1 [27]; g – прискорення
вільного падіння, g = 9,81 Н/кг.
2. Питоме навантаження від наявності на повітряних конструкціях льоду
при ожеледі:
, (9.8)
де – зовнішній діаметр кабелю, мм; b – товщина стінки льоду на кабелі, мм
(5…20 мм в залежності від метеорологічних умов місцевості); – питома вага
льоду, г/см3 (при розрахунках приймається рівною 0,9 г/см3 [27, 32]); –
площа поперечного перетину ОК, мм ; 2
– коефіцієнт перевантаження,
приймається рівним 1,1 для діаметрів кабелю 20 мм і більше та 1,2 для
діаметрів кабелю понад 20 мм [27]; – коефіцієнт, що враховує
нерівномірність навантаження за довжиною прольоту (приймається рівним 0,9
[32]).
3. Питоме навантаження , Н/(м·мм2), від сили тяжіння оптичного
кабелю і сили тяжіння відкладеного на ньому льоду:
, (9.9)
4. Питоме навантаження , Н/(м·мм ), від тиску вітру на повітряні
2
конструкції за відсутності ожеледі:

, (9.10)
де – швидкість вітру за відсутності ожеледі, м/с; – коефіцієнт
перевантаження; – аеродинамічний коефіцієнт, = 1,2 [27].
5. Питоме навантаження , Н/(м·мм ), від тиску вітру на оптичний
2
кабель, покритий ожеледдю:

, (9.11)
де – швидкість вітру за наявності ожеледі, м/с; – коефіцієнт
перевантаження, = 1,2 [27].
6. Питоме навантаження , Н/(м·мм2), від сили тяжіння оптичного
кабелю і тиску вітру за відсутності ожеледі:
. (9.12)
7. Питоме навантаження , Н/(м·мм ), від сили тяжіння оптичного
2
кабелю, льоду і тиску вітру на повітряні конструкції, вкриті ожеледдю:

. (9.13)
Значення швидкості вітру за наявності та відсутності ожеледі, а також
радіальної товщини стінки льоду на кабелі для кожної області України наведені
в Додатку 4.
90
Метою розрахунку є визначення механічної напруги розтягування ,
Н/мм , в оптичному кабелі
2
, (9.14)
де L – довжина прольоту, м; – сумарне питоме навантаження ( або ),
Н/(м·мм ); f – стріла провисання оптичного кабелю в прольоті повітряної
2
ВОЛП, м.
Стріла провисання кабелю в прольоті вибирається залежно від висоти
підвісу ОК на опорах контактної мережі і габариту ОК по відношенню до землі,
а також з урахуванням фізико-кліматичних навантажень певної області
експлуатації (Додаток 4).
Розрахована таким чином величина механічної напруги розтягування
порівнюється з допустимою величиною для відповідного оптичного
кабелю, яке можна отримав за виразом
, (9.15)
де – допустима механічна напруга в ОК, Н/мм2; – максимально

допустиме розтягувальне зусилля кабелю, Н; n – кількість елементів
конструкції кабелю; – площа поперечного перетину і-го елементу кабелю,
мм .
2
Якщо , то стріла провисання вибрана вірно. В іншому випадку

треба зменшити величину стріли провисання f та повернутися до розрахунку
виразу (9.14).
При підвішуванні оптичного кабелю на опорах контактної мережі
проводиться наступна підготовча робота: організується передмонтажний і
вхідний контроль ОК і кріпильної арматури; встановлюються і закріплюються в
проектному положенні кронштейни, хомути та деталі анкерування ОК на
опорах; підвішуються на кронштейнах укладальні і розгортальні ролики для
протягування трос-лідера і ОК.
При протягуванні ОК виконуються наступні роботи: протягування
діелектричного трос-лідера; протягування оптичного кабелю.
Роботи при протягуванні ОК можуть виконуватися «з колії» зі зняттям
напруги і зі заняттям перегону, або за наявності під'їздів до колії і забезпечення
електробезпеки – «з поля» без зняття напруги.
При використанні спеціалізованого комплексу машин або
спеціалізованого комплексу механізмів на платформах для роботи «з колії»
підвішуванні ОК здійснюється в наступній послідовності.
За заздалегідь підвішеним на кронштейни роликам простягається трос-
лідер. Для цього після заняття комплексом перегону та зняття напруги один
вантажний причіп з котушками трос-лідера встановлюється на початку
анкерної ділянки за 25…30 м від анкерної опори, а другий причіп у зчепі з
автомотриси починає повільно рухатися до першої анкерної опори. Навпроти
першого анкерної опори автомотриса зупиняється, монтажна люлька з двома
монтерами піднімається до кронштейна з роликом. Трос-лідер відкріплюється
91
від люльки, пропускається через ролик і знову прикріплюється до люльки. У
такому положенні автомотриса повільно пересувається до наступної опори. На
наступній опорі трос-лідер знову пропускається через ролик і рух автомотриси
поновлюється. Таким чином, трос-лідер простягається по всій ділянці. Після
пропуску трос-лідера через крайній ролик анкерної опори, автомотриса, з
перебуваючим попереду неї причепом з кабельними барабанами, пересувається
на відстань 25…30 м за останню опору і зупиняється. Під час протяжки трос-
лідера монтери, керуючі тяговогальмівним пристроєм з котушками,
пригальмовують котушки, забезпечуючи розкочування трос-лідера під натягом.
У крайньому положенні трос-лідер через пристрій, що перешкоджає
закручуванню ОК, за допомогою кабельного затиску «панчохи» з'єднується з
ОК, що знаходиться на барабані на вантажному причепі. Автомотриса
від'єднується від причепа з кабельним барабаном і повертається до першого
причепа з вільними від трос-лідера котушками. Від автомотриси за допомогою
гідроприводу включаються двигуни тягового модуля і починається повільна
протяжка ОК. При цьому барабан, з якого розкочується ОК, пригальмовується
так, щоб забезпечувалися необхідні стріли провисання ОК в прольотах.
При роботі «з поля» з використанням комплексу механізмів з бічної
сторони шляху за габаритом опор контактної мережі на початку і кінці анкерної
ділянки на відстані 25…30 м від крайніх анкерних опор вибираються
горизонтальні площадки. На одній з них розміщується пристрій для установки і
гальмування котушок з трос-лідером. На протилежному кінці анкерної ділянки
на обраній площадці встановлюється тягова лебідка для протягування ОК.
Після установки пристрою для котушок і випробування гальм від першої
встановленої котушки відмотується відрізок трос-лідера довжиною близько
50 м і вільний його кінець пропускається через монтажний укладальний ролик
анкерної опори. Потім трос-лідер вручну протягується до наступної опори і,
після проходження цієї опори на 15…20 м, котушка загальмовується, а кінець
трос-лідера пропускається через розкатувальний ролик цієї опори. Підйом на
опору при цьому здійснюється по сходах або з монтажного майданчика при
знятті напруги. Далі котушка з трос-лідером розгальмовується і проводиться
протяжка трос-лідера до наступної опори. На наступних опорах операції з
пропуску трос-лідера через розгортальні ролики повторюються поки трос-лідер
не буде протягнутий по всій анкерній ділянці. Після цього кінці трос-лідера
закріплюють на крайніх опорах.
Для протягування ОК на майданчику, де знаходився пристрій для
котушок з трос-лідером, встановлюється підйомно-гальмівний пристрій з
кабельним барабаном. Трос-лідер за допомогою кабельного затиску «панчохи»
через пристрій, що запобігає закручуванню ОК, з'єднується з ОК. На
протилежному кінці анкерної ділянки трос-лідер закріплюється в котушці,
встановленої на тяговій лебідці. Потім включається лебідка і проводиться
протягування ОК з пригальмовуванням барабана по анкерній ділянці.
Під час протягування ОК при підході затиску «панчохи» до ролика і
проході його через ролик необхідно швидкість протягування знижувати до
92
мінімуму, практично до повної зупинки. При протягуванні ОК слід вести
візуальний контроль за провисанням ОК і відсутністю його закручування.
При використанні спеціалізованих комплексів швидкість протягування
оптичного кабелю повинна становити 1,3…1,5 км/год.
Не пізніше 48 годин після протягування ОК повинні початися роботи з
його закріплення, які включають в себе: анкерування ОК на опорах за
допомогою спіральних натяжних затискачів; перекладання ОК з роликів у
підтримуючі затискачі; укладання і закріплення на опорах технологічного
запасу ОК.
Роботи по закріпленню ОК слід починати з анкерування ОК на крайній
від барабана опорі. Для цього: від кінця ОК відміряється відрізок довжиною,
необхідною для утворення технологічного запасу ОК при монтажі сполучної
муфти; на відміряній відстані на ОК наноситься позначка і монтується
спіральний натяжний затискач; спіральний анкерний затиск приєднується до
деталей анкерування на опорі.
При монтажі спірального затиску і при приєднанні його до деталей
анкерування опори необхідно стежити за тим, щоб радіус вигину ОК був не
менше допустимого для прийнятої марки оптичного кабелю.
Простежити анкерування початку будівельної довжини ОК і його
протягування до кінцевої опори анкерної ділянки ОК натягується до зусилля,
що перевищує розрахункове на 5…10 %, і в такому стані витримується
5…10 хв. Контроль зусилля натягування здійснюється по динамометру або за
наявним на лебідці або тяговому модулі приладу [11].
За відсутності проміжних анкерувань на будівельній довжині ОК після
закінчення необхідного часу витримки ОК в натягнутому стані проводиться
анкерування ОК на кінцевій опорі в кінці будівельної довжини ОК. Для цього:
на ОК у місці монтажу спірального натяжного механізму наноситься позначка;
для зручності виконання робіт натяг ОК знижується і в місці нанесеної на
ньому позначками монтується спіральний натяжний затискач; знову
натягується ОК, а пральний затиск приєднується до деталей анкерної опори.
Після анкерування ОК вільні його кінці в анкерних опорах, залишені для
технологічного запасу, до монтажу муфт згортаються кільцями в бухту
встановленого діаметра і закріплюються на опорах.
З'єднувачі оптичних волокон, як правило, являють собою арматуру,
призначену для юстування і фіксації з'єднувальних волокон, а також для
механічного захисту зростка.
Основними вимогами до них є: простота конструкції; малі перехідні
втрати; стійкість до зовнішніх механічних та кліматичних впливів; надійність.
Додатково до рознімних з'єднувачів пред'являється вимога незмінності
параметрів при повторній стикуванні.
В процесі монтажу оптичної магістралі здійснюється стаціонарне
(нерознімне) з'єднання окремих будівельних довжин кабелю. При введенні
оптичного кабелю в будівлю або пункти регенерації для багаторазового
з'єднання-роз'єднання з оптоелектронним обладнанням застосовуються
рознімні з’єднувачі – конектори.
93
З'єднання оптичних волокон здійснюється в наступній послідовності: до
початку з'єднання двох волокон потрібна деяка підготовка торців волокон, яка
полягає в видаленні первинного захисного покриття волокон з подальшою
заготовкою гладкого їх торця шляхом сколювання або полірування. Для
видалення первинного покриття з волокна можна використовувати хімічні і
механічні способи зачистки. Для хімічної зачистки застосовуються розчинники
фарб, які містять в якості активної речовини метилен хлорид.
Механічна зачистка знайшла широке застосування при підготовці торців
волокон в польових умовах. Як інструмент застосовується аналогічний
пристрій, який використовується для зняття ізоляції з мідних проводів, але
відрізняється більшою точністю, щоб виключити пошкодження волокон
ріжучими лезами. Очищене волокно витирається сухою м'якою тканиною або
змоченою спиртом чи ацетоном [11].
Сколюванням називають підготовку торця волокна з нанесенням
подряпини і подальшим розломом. Для нанесення подряпини
використовується, як правило, алмазне лезо. Після нанесення подряпини
волокно розтягується, що викликає збільшення зарубки, і сколюється. Обидві ці
операції можна виконати за допомогою спеціального пристрою. Зачищене
волокно вставляють в даний пристрій, затискають його, тиском на важіль
дряпають волокно, захоплюючи і розтягуючи його затиском, ламають. Якість
відколу торця волокна залежить від сколюючого пристрою та досвіду
оператора. Поганий скол створює дефекти типу виступу, матовості або
хвилястості, які призводять до втрат на стику [11].
За необхідності утворення технологічного запасу ОК на проміжній опорі
на необхідній відстані від встановленого на опорі спірального натяжного
затискача монтується другий спіральний натяжний затиск. Останній за
допомогою «вудилища» (мотузки довжиною 35…40 м) разом з ОК підтягується
до опори і приєднується до деталей анкерування. Утворений запас ОК
тимчасово складається кільцями в бухту допустимого діаметра і закріплюється
на опорі.
Закінчивши анкерування ОК, проводиться його перекладання з
розкочувальних роликів у підтримуючі затискачі.
Після підвішування ОК на опорах контактної мережі повинні
виконуватися спеціальні роботи, необхідні для функціонування ВОЛП. До
числа таких робіт відносяться: спорудження вводів ОК у будівлі будинків
зв'язку та постів центрів електрозв’язку; монтаж сполучних і розгалужувальних
муфт, включаючи зварювання волокон і контроль якості зварювання за
допомогою приладів; кріплення муфт на опорах або інших пристроях з
викладенням і закріпленням технологічного запасу ОК; контрольно-
вимірювальні роботи на змонтованих ділянках ОК між регенераторами.
Забороняється монтаж муфт на анкерних і перехідних опорах контактної
мережі, а також на тих опорах, на яких розташовується технологічне
обладнання системи енергопостачання.
Для кріплення до опор повинні використовуватися хомути або монтажні
кронштейни. Після закріплення муфти на опорі, технологічний запас може
94
укладатися петлею і закріплюватися на опорі. При цьому ОК з одного боку
муфти згортається в петлю в одному напрямку, а з іншого боку – у
зворотньому. Потім петлі з'єднуються і закріплюються на кронштейні.
Монтаж оптичних кабелів. Монтаж оптичних кабелів є найбільш
відповідальною операцією, яка зумовлює якість і дальність зв'язку по ВОЛЗ.
З'єднання волокон і монтаж кабелів виконується як в процесі виробництва, так і
при будівництві та експлуатації кабельних ліній [11, 32].
Монтаж поділяється на постійний (стаціонарний) і тимчасовий
(рознімний). Постійний монтаж виконується на стаціонарних кабельних лініях,
що прокладаються на тривалий час, а тимчасовий – на мобільних лініях, де
доводиться неодноразово з’єднувати і роз’єднувати будівельні довжини
кабелю.
Шліфування й полірування торця волокна проводиться за допомогою
різноманітних утримувачів на сухому абразивному папері або папері,
змоченому для відводу тепла водою або абразивними пастами.
Після відколу або полірування, підготовлене волокно необхідно
обстежити за допомогою мікроскопа або десятикратної лупи. За наявності
неоднорідностей потрібно повторити сколювання або продовжити полірування.
Зрощування оптичних волокон у польових умовах здійснюється, як
правило, методом зварювання.
Зварювання полягає в місцевому нагріванні межі розділу двох стикованих
і попередньо відцентрованих торців волокон, в результаті якого волокна
сплавляються одне з одним. Як джерело енергії використовується електрична
дуга, що виникає між електродами, полум'я газового пальника або лазер.
Найбільшого поширення набула електрична дуга, оскільки вона дозволяє
досить просто регулювати нагрівання і працювати в польових умовах.
Установка для зварювання передбачає наступні операції.
Очищені і сколені торці волокон затискають на позиційних платформах з
певним зазором, який дозволяє їх центрувати вручну або автоматично. Після
вирівнювання проводиться округлення торців волокон (попереднє оплавлення)
малопотужною дугою, випалюючи при цьому сторонні речовини. Після цього
збільшують температуру дуги і нагріті торці волокон зводять разом, вдавлюючи
один в одного на певну довжину (довжину ходу стиснення). Вдавлювання
(зазвичай кілька мікрон) запобігає утворенню горловини в місці зрощування.
Після вдавлення температуру дуги поступово зменшують до повного
вимикання установки. Утворений стик піддають перевірочним випробуванням,
потім відновлюють захисне покриття і за необхідності підсилюють.
Якість зварювання залежить від відстані між електродами, часу
попереднього оплавлення і власне зварювання, струму електричної дуги і
довжини ходу стиснення.
Більшість сучасних зварювальних пристроїв містять мікропроцесори, які
виконують усі операції зварювання автоматично. До числа таких пристроїв
належать, наприклад, зварювальний апарат фірми «Sumitomo type 35».
Цей апарат дозволяє зварювати будь-які типи волокон в ручному та
автоматичному режимах, тестує волокно перед зварюванням, встановлює
95
оптимальні параметри роботи, оцінює якість поверхонь волокон перед
зварюванням, вимірює втрати в місці з'єднання волокон, і, якщо це необхідно,
дає команду повторити зварювання. Крім цього апарат захищає місце
зварювання спеціальною гільзою і перевіряє на міцність зварене з'єднання.
Апарат дозволяє зварювати одномодові скловолокна з втратами 0,01 дБ.
Незважаючи на високу вартість, тим не менш, саме їм віддається перевага, тому
що, використовуючи їх, досягаються дві мети: висока якість зварювання і
висока швидкість робіт, що важливо при виконанні відповідальних замовлень
(термінова ліквідація аварії на магістральній лінії зв’язку .
Компанією Sumitomo Electric Industries розроблений зварювальний апарат
дня одночасного зрощування декількох волокон оптичного кабелю стрічкового
типу, що дозволяє різко скоротити час і витрати на зварювання.
Монтаж оптичного кабелю здійснюється в з'єднувальних муфтах.
Типовий порядок операцій з розбирання оптичного кабелю і монтажу
сполучних муфт полягає в наступному.
Кінці зрощувальних ОК очистити від зовнішніх забруднень на довжині
близько 3 метрів за допомогою ганчірки, змоченої в бензині. За допомогою
ножівки і спеціальних гострозубців, що входять в комплект монтажного
інструменту, відокремити від кінців зрощувальних ОК відрізки по 1 метру.
Розкрити муфту і видалити з неї касети та інші знімні вузли, що заважають
механічному закріпленню в ній силових елементів ОК. На відстані близько 2 м
від кінця ОК визначити місце кріплення муфти на оптичному кабелі. Це місце
на ділянці довжиною 15…20 см повинно бути зачищено шкіркою і ретельно
знежирене. Потім закріпити ОК в кабельному вводі муфти у суворій
відповідності з Інструкцією по монтажу прийнятого виду муфт.
За допомогою монтажного інструменту видалити зовнішню
поліетиленову оболонку ОК на довжину близько 2 м, оголивши зовнішні силові
елементи (арамідні нитки, сталевий дріт і т.д.). За допомогою ганчірок,
змочених у бензині видалити гідрофобний заповнювач. Монтажним ножем
видалити внутрішню поліетиленову оболонку ОК, оголивши модулі з
оптичними волокнами. Видалити гідрофобний заповнювач, промивши модулі в
бензині і протерши їх ганчірками.
Ввести в кабельні вводи муфти кінці ОК на довжину близько 2 м.
Закріпити в петлі силові елементи ОК у відповідних кріпильних вузлах муфти.
Залишки силових елементів видалити.
За допомогою спеціальних інструментів видалити модулі на довжині
близько 1 м, оголивши оптичні волокна. Серветкою, змоченою в бензині,
видалити гідрофобний заповнювач з поверхні оптичних волокон. Закріпити
кінці оптичних модулів на касеті в місцях їх кріплення.
Керуючись кольором оптичного модуля та кольором захисного покриття
скловолокон, вибрати відповідні оптичні волокна від з'єднуваних будівельних
довжин для зварювання. На один із світловодів надіти гільзу комплекту для
захисту зварювання (КДЗЗ). Відповідним стрипером видалити захисне покриття
оптичних волокон на довжині близько 60 мм, оголивши власне кварцовий
96
волоконний світловод. Серветкою, змоченою в спирті, протерти кінці
кварцових світловодів до «скрипу».
Укласти одне із оптичних волокон у пристрій для відколу таким чином,
щоб після відколу зачищена від захисного покриття частина світловоду мала
довжину близько 20 мм. Провести скол світловоду і закріпити підготовлене
оптичне волокно в затиску апарата для зварювання світловодів. При цьому
волокно повинно бути встановлено без перекосів, симетрично щодо електродів,
і відстань між торцями волокон має становити близько 1 мм .
Провести аналогічні операції для другого оптичного волокна. У разі
незадовільної якості підготовки оптичних волокон до зварювання, підготовчі
операції слід повторити.
Керуючись Інструкцією з експлуатації зварювальної апаратури, провести
зварювання. У разі неякісного з'єднання (великі втрати на зварювання,
наявність неоднорідностей, міхурів і т.д.) зробити заново підготовчі роботи з
оптичними волокнами і зварювання повторити. У разі задовільного результату,
зварені волокна вийняти з затискачів зварювального апарата; на місце
зварювання надіти гільзу КДЗС таким чином, щоб місце зварки виявилося
посередині гільзи, а захисне покриття світловодів заходило в гільзу не менше
ніж на 10 мм з кожного боку. Після цього гільзу з волокнами поміщають в
«піч», де відбувається термоусадка гільзи і механічна її фіксація на оптичних
волокнах.
По закінченню термоусадки закріпити КДЗЗ у відповідному гнізді касети.
Гільзи повинні бути розташовані по порядку і пронумеровані за допомогою
спеціальної маркованої стрічки, що входить у комплект муфти.
Інженер-вимірювач за допомогою оптичного рефлектометра проводить
вимірювання загасання, що вноситься даним зварюванням, і заносить результат
в паспорт лінії.
Аналогічні операції провести для кожної наступної пари зрощувальних
оптичних волокон в тому ж порядку.
Викласти запас оптичних волокон в касеті, використовуючи її фіксатори.
Волокна «вхідного» та «вихідного» кабелів повинні бути по можливості
розділені, з тим, щоб забезпечити знаходження потрібного волокна при
подальшій експлуатації.
Після цього встановити і закріпити кришку муфти. Всі стики, місця
з'єднань муфт герметизуються за допомогою термоусаджувальних трубок.
Для багаторазових з'єднань оптичних волокон застосовуються конектори,
які забезпечують швидкий спосіб переконфігурації обладнання, перевірки
волокон, під'єднання до джерел і приймачів світла. Перед установкою
конектора торець волокна зачищають, а потім сколюють або полірують.
Конектор для з'єднання одиночних волокон складається з двох основних
частин: штекера і з’єднувача [11].
Штекер складається з циліндричної або конічної втулки з волокном
усередині капілярного отвору, що проходить по центральній осі втулки.
Штекер має різьбову кришку, яка утримує штекер і з’єднувач разом. Для
прикладання контрольованого навантаження на кордон волокон кришка може
97
мати пружину, для запобігання повороту штекера всередині з'єднувача – ключа,
для обмеження мінімального радіуса вигину волокна при введенні в штекер –
захисну трубку, для запобігання висмикування волокна – рукав для зняття
деформації.
Існує п'ять найпоширеніших типів конекторів: SМА, біконічні, ST, FS і
D4.
9.2. Вимірювання та випробування оптичних кабелів
В процесі будівництва ВОЛП проводиться такий комплекс вимірювань

[11, 32]:
– вхідний контроль ОК;
– вимірювання після прокладання ОК;
– вимірювання під час монтажу ОК;
– приймально-здавальні вимірювання.
Вимірювання проводяться оптичним рефлектометром, наприклад, типу
РТВ 200 фірми ЕХБО та приладом ПКП-5.
9.2.1.Вхідний контроль
При вхідному контролі проводиться вимірювання оптичних параметрів

будівельних довжин ОК на кабельному майданчику, перед початком
будівельно-монтажних робіт.
Знімається рефлектограма, за допомогою якої проводиться перевірка ОВ
на наявність неоднорідностей і мікротріщин та вимірюється загасання і довжина
ОВ. Виміряні значення порівнюються з паспортними даними.
У випадку обриву ОВ або завищення загасання відносно його паспортних
даних більш ніж на 0,05 дБ/км складається акт і разом з замовником
приймається рішення про можливість подальшого використання цієї
будівельної довжини ОК або повернення її заводу виробнику.
9.2.2. Вимірювання після прокладання ОК
Вимірюються параметри ОК:

– коефіцієнт загасання;
– довжина ОВ;
– електричний опір ізоляції захисного шлангу.
Вимірювання параметрів будівельних довжин ОК проводяться в машині-
лабораторії вимірювання та монтажу ОК (ЛВМОК).
У разі завищення кілометричного загасання ОВ на прокладеній
будівельній довжині ОК більше ніж на 0,05 дБ/км порівняно з виміряним
значенням при вхідному контролі або в разі виникнення різних
неоднорідностей, мікротріщин в ОВ (за відсутності фактів порушення
технології прокладання ОК) приймається разом з замовником рішення про
подальше використання цієї будівельної довжини. При механічному
98
пошкодженні ОВ в ОК, внаслідок якого з’явилася мікротріщина або обрив
волокна, на прокладеній будівельній довжині, за узгодженням з замовником,
робиться кабельна вставка. При цьому складається двосторонній акт на
додаткові муфти з обґрунтуванням причин, які зумовили їх монтаж.
Якщо виміряні значення електричного опору ізоляції пластмасового
захисного покриву ОК нижче від норми, то необхідно визначити місце
заниження електричного опору ізоляції, наприклад методом градієнта
потенціалів, за допомогою приладів типу ИМПИ та трасопошуковими
приладами чи мостовим методом – за допомогою високовольтного моста
Р 41270, разом із джерелом напруги постійного струму типу П 4110.
Пошкодження усувається методом заварювання за допомогою липкого
поліізобутиленового компаунда (ЛПК).
9.2.3 Вимірювання під час монтажу
Контрольні вимірювання оптичних втрат у місці з’єднання ОВ під час

монтажу на ОК виконуються рефлектометром з двох боків [32], і дійсне
значення загасання в місці з'єднання ОВ визначається як середньоарифметичне
значення, здобуте з обох боків. Це пояснюється тим, що в деяких випадках на
рефлектограмі можливі полюсові «стрибки» в місці з‘єднання ОВ внаслідок
допустимих відхилень їх оптичних та геометричних параметрів.
Втрати в місці з’єднання ОВ мають відповідати допустимим нормам. У
разі, коли загасання в місці з’єднання ОВ перевищує встановлену норму,
проводиться перез’єднання ОВ, і так до трьох спроб. Після третьої спроби до
протоколу вимірювань має заноситися дійсне значення загасання, про що
інформують замовника для прийняття рішень.
Виміряні втрати в місці з’єднання, загасання ОВ з’єднаних будівельних
довжин, відстань між точками монтажу заноситься в паспорт регенераційної
ділянки. Паспорт на змонтовану муфту заповнюється в двох примірниках, один
з яких вкладається в муфту. В паспорт заносяться дані метричних позначок на
ОК біля введення в муфти кожної будівельної довжини.
9.2.4 Приймально-здавальні вимірювання
При прийнятті BOJIП в експлуатацію, за рішенням робочої комісії,

можуть проводитися вимірювання на 20 % регенераційних ділянок. При цьому
вимірюються в повному обсязі:
– загасання регенераційної ділянки в обох напрямках передавання;
– рефлекторами регенераційної ділянки на двох довжинах хвиль:
λ =1310 нм та λ =1550 нм в обох напрямках;
– електричний опір ізоляції захисного шлангу.
Вимірювання загасання кожного ОВ при прийманні в експлуатацію
збудованих ВОЛП проводиться в обох напрямках оптичними тестерами або
комплектами пристроїв (джерело випромінювання та вимірювач оптичної
потужності) методом внесених втрат, що є найприйнятнішим для ОВ,
99
армованих рознімами. Схема вимірювання ОВ методом внесених втрат наведена
на рис. 9.1.
Отримані результати оптичних вимірювань заносяться до паспорта
регенераційної дільниці.
3
5
ДВ Ф
Ф ДВ
4 2 1
Рисунок 9.1 – Схема вимірювання загасання ОВ методом внесених втрат:
1 – оптичний рознім «вилка»; 2 – оптичний рознім «розетка»: 3 – джерело
випромінювання (ДВ); 4 – фотоприймач (Ф); 5 – оптичне волокно
9.2.5. Кошторисно-фінансовий розрахунок
Кошторисна вартість будівництва оптичної магістралі на ділянці

проектування визначається з урахуванням витрат на виробництво будівельних
робіт, вартості самого кабелю і витрат на його монтаж.
Крім перерахованих витрат, пов'язаних безпосередньо з процесом
будівництва, кошторисом передбачаються також накладні витрати і планові
накопичення у відповідних розмірах.
У курсовому проекті необхідно скласти відомість обсягу робіт і витрати
матеріалів на будівництво ВОЛП згідно з табл. 9.2.
Розцінки на земляні та монтажні роботи, а також орієнтовна вартість
оптичного кабелю наведені в табл. 9.3.
Результати кошторисно-фінансового розрахунку зводяться до табл. 9.3.
Муфти ОК по трасі ВОЛП розміщуються в ґрунті, в оглядових
пристроях кабельної каналізації і в технологічних приміщеннях об‘єктів
зв‘язку. Для розміщення муфти в ґрунті викопується котлован розміром
2x2 м для забезпечення умов дотримання допустимого радіуса вигину ОК
технологічного запасу, глибина котловану має на 100 мм перевищувати
проектну глибину залягання кабелю.
При встановленні муфти в колодязі кабельної каналізації відстань по
вертикалі між подовжньою її віссю і сусіднім кабелем має бути не менша за
200 мм, між нижньою муфтою і дном колодязя чи верхньою муфтою і стелею
– не менша 300 мм. Технологічний запас кожної будівельної довжини біля
100
муфти змотується в бухти діаметром 400…700 мм залежно від радіуса вигину
для даної марки ОК. Кільця ОК в бухтах перев’язуються пластиковими
стяжками. Бухти розміщуються між стійкою колодязя та кабелями.
При складанні ПОБ необхідно врахувати наступні обставини:
 будівництво повинне здійснюватися передовими методами, що
забезпечують найвищу продуктивність робіт та їх якість;
 скорочення термінів будівництва;
 технологічну послідовність виконання будівельно-монтажних робіт.
Таблиця 9.2 – Відомість обсягу робіт на будівництво лінійних споруд ВОСП

№ Найменування робіт Один. К-сть Примітка
з/п вим.
1 2 3 4 5
1 Протяжність траси км
Будівельні роботи
2 Розробка траншей для прокладання
кабелю ручним способом у грунтах км /100
а) 2-3 групи
3 Розробка траншей для прокладання км /100

кабелю екскаватором у грунтах 2 – 4
групи
4 Розробка котлованів для муфт ручним
способом у грунтах 2 – 3 групи шт/100
5 Розробка котлованів для замірних

стовпчиків ручним способом у грунтах шт/100
2 – 4 групи
6 Засипання траншей та котлованів ручним
способом, грунт 1 – 3 групи 100
7 Засипання траншей та котлованів
бульдозером, грунт 1 – 3 групи 100
8 Кабельні переходи через а/дороги та
залізниці: пер/м
– проколом; пер/м
– направленим бурінням
9 Кабельні переходи через водні пер/м
перешкоди направленим бурінням
Монтажні роботи
10 Прокладання кабелю (трубки) При прокладанні
кабелеукладачем у грунтах 2 – 3 групи км.каб ОК без металевих
11 Прокладання кабелю (трубки) в готову елементів, кабель
траншею км.каб прокладається в
трубці ПВТ-40
12 Прокладання кабелю в кабельну
каналізацію км.каб
– існуючу; км.каб
– проектовану
101
1 2 3 4 5
13 Задування оптичного кабелю в трубку км.каб При прокладанні
ОК в трубку
14 Монтаж з’єднувальних муфт:
– в кабельних колодязях; шт
– в котлованах шт
15 Установка замірних стовпчиків шт (5 – 6) шт. на 1км
траси
16 Комплекс вимірювань оптичного кабелю:
– вимірювання на кабельному
майданчику перед прокладанням; барабан
– вимірювання при прокладанні кожної буд.
будівельної довжини; довжина
– після прокладання на регенераційній
дільниці. регенер.
дільниця
17 Всього ОК км 1,024 Lтр(км)
Кошторисно-фінансовий розрахунок складається з відомості обсягу робіт

і самого кошторису (табл. 9.2). Відомість обсягу робіт надана в табл. 9.3.
Таблиця 9.3 – Кошторис на лінійні споруди ВОСП
№ Перелік робіт Од. Кіл-сть Вартість Загальна
з/п вимір. оди- одиниці, вартість,
ниць грн. грн.
1 2 3 4 5 6
Будівельні роботи
Будівельні роботи на заміській ділянці
кабелю ручним способом в грунтах 100 3470
2 – 3 групи
кабелю екскаватором в грунтах 2 – 3 100 5404
групи
3 Розробка котлованів для муфт ручним
100 4773
способом в ґрунтах 2 – 3 групи
4 Розробка котлованів для замірних
стовпчиків ручним способом в ґрунтах 100 5412
2 – 4 групи
5 Засипання траншей та котлованів ручним 100 1647
способом грунт 1 – 3 групи
6 Засипання траншей та котлованів 100 898
бульдозером ґрунтом 1 – 3 групи
7 Кабельні переходи через а/дороги і
з/дороги проколом 10 м 1460
8 Кабельні переходи через а/дороги і
з/дороги направленим бурінням 10 м 5234
9 Кабельні переходи через водні
перешкоди направленим бурінням 10 м 5234
102
1 2 3 4 5 6
Монтажні роботи
10 Прокладання кабелю (трубки)
кабелеукладачем в ґрунтах 2 – 3 групи км. каб 9307
11 Прокладання кабелю (трубки) в готову
траншею км. каб 1200
12 Прокладання кабелю в кабельну
каналізацію існуючу та проектовану км. каб 3900
13 Задувка оптичного кабелю в трубку км. каб 4500
14 Встановлення замірних стовпчиків шт. 248
15 Монтаж з’єднувальних муфт у кабельних
колодязях та в котлованах шт. 2636
Монтажно-вимірювальні роботи на
ОК
16 Вимірювання 8-волоконного кабелю
рефлектометром на кабельному барабан 1327
майданчику перед прокладанням
17 Вимірювання 8-волоконного кабелю буд.
рефлектометром при прокладанні кожної довжи- 1682
будівельної довжини на
18 Монтаж муфт та вимірювання загасання
місця стику рефлектометром у двох муфта 2637
напрямах
19 Вимірювання оптичних параметрів 8-
волоконного ОК за допомогою оптичних рег.
тестерів у двох напрямах на змонтованій дільн. 1400
дільниці
20 Кабель ОАрБгП-14Е5(2×7)-1,5 км 9100
Всього
Планові накопичення % 8
Разом
Визначимо вартість будівництва на 100 км траси:

, (9.16)
де С – кошторисна вартість будівництва кабельної лінії; – довжина
кабельної лінії, км.
Визначимо вартість одного ПЦП на 1 км траси:
. (9.17)
1. Назвіть, які організації виконують роботи по будівництву та монтажу

інженерних мереж і комунікацій зв’язку ?
2. Які нормативні документи регламентують правила будівництва
лінійних споруд ВОЛП в Україні?
3. Які операції виконуються над ОК перед його відправленням на
кабельний майданчик при будівництві ВОЛП?
103
4. Які основні роботи виконуються при будівництві лінійно-кабельних
5. Наведіть формули розрахунку розтягувльаних навантажень при
прокладанні оптичного кабелю в землю кабелеукладачем?
6. Наведіть формули розрахунку розтягувльаних навантажень при
прокладанні оптичного кабелю в кабельну каналізацію?
7. Які види питомих навантажень використовують при розрахунку
механічної міцності підвісних оптичних кабелів?
8. Назвіть послідовність виконання нерознімного з’єднання ОВ?
9. Назвіть послідовність виконання монтажу оптичних кабелів?
10. Що включає в себе вимірювання та випробування оптичних кабелів у
процесі будівництва ВОЛП?
11. Що включає в себе кошторисно-фінансовий розрахунок будівництва
лінійних споруд ВОЛП?
12. Що включає в себе відомість обсягу робіт на будівництво лінійних
13. Які основні економічні показники характеризують доцільність
будівництва ВОЛП?
104
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Енциклопедія
2. Ковтун В.В. Экономико-географический справочник городов
Украины / В.В. Ковтун, А.В. Степаненко. – К., 1990. – 279 с.
3. Схема автомобільних шляхів України. Київська військово
картографічна фабрика, 2006.
4. Characteristics of a single-mode optical fibre and cables (Характеристики
кабеля с одномодовыми оптическими волокнами). G.652.
5. Characteristics of a single-mode optical fibre and cables (Характеристики
кабеля с одномодовыми оптическими волокнами). G.652.
6. Characteristics of a dispersion-shifted single-mode optical fibre cable
(Характеристики кабеля с одномодовыми оптическими волокнами со
смещенной дисперсией). G.653.
7. Characteristics of a cut-off shifted single-mode optical fibre and cable
(Характеристики одномодовых оптических волокон и кабелей со смещенной
длиной волны отсечки). G.654.
8. Characteristics of a nonzero dispersion shifted single-mode optical fibre
cable (Характеристики кабеля с одномодовими оптическими волокнами со
смещенной ненулевой дисперсией). G.655.
9. Characteristics of a fibre and cable with non-zero dispersion for wideband
optical transport (Характеристики кабеля с одномодовими оптическими
волокнами со смещенной ненулевой дисперсией). G.656.
10. Characteristics of a Bending Loss Insensitive Single Mode Optical Fibre
and Cable for the Access Network (Характеристики потерь не чувствительного к
изгибам одномодового волоконно-оптического кабеля и кабеля для сетей
доступа). G.657.
11. Волоконно-оптические кабели / [Иоргачёв Д.В., Бондаренко О.В.,
Дащенко А.Ф., Усов А.В.] – О.: Астропринт, 2000. – 536 с.
12.Каталог кабелів ПАТ «Завод «Південкабель», 2012.
13.Скляров О.К. Современные волоконно-оптические системы передачи,
аппаратура и элементы / Скляров О.К. – М.: СОЛОН-Р, 2001. – 237 с.
14. Методпособие экономистов. Спильная
15. Методпособие
16. Гроднев И.И. Инженерно-технический справочник по электросвязи /
И.И. Гроднев, А.Н. Гумеля, А.Н. Климов. – [3-е изд.]. – М.: Связь, 1966. – 671 с.
17. Гауэр Дж. Оптические системы связи ; пер. с англ. – М.: Радио и
связь, 1989. – 504 с.
18. Корнейчук В.И. Измерение параметров компонентов и устройств
ВОСП: учеб. пособ. / Корнейчук В.И. – Одесса: УГАС им. А.С. Попова, 2000. –
323 с.
19. Ларин Ю.Т. Расчет параметров оптических кабелів / Ю.Т. Ларин,
И.Б. Рязанов – М.: МЭИ, 1992. – 122 с.
20. Корнейчук В.И. Проектирование цифровых волоконно-оптических
систем передачи. Ч.1: Расчет характеристик субсистем ВОСП: метод. руковод.
105
по дипломному и курсовому проектированию / В.И. Корнейчук, И.П. Панфилов
– Одесса, 1987. – 53 с.
21. ITU-T. Recommendation G.651 – 1988, Characteristics of a multimode
gradet indexoptical fibre cable.
22. Иванов А.Б. Волоконная оптика: компоненты, системы передачи,
измерения / Иванов А.Б. – М.: САЙРУС СИСТЕМС, 1999.
23. Гринфилд Д. Оптические сети / Гринфилд Д. – К.: ООО «ТИД«ДС»»,
2002. – 256 с.
24. Листвин А.В. Оптические волокна для линий святи / Листвин А.В.,
Листвин В.Н., Швырков Д.В. – М.: ЛЕСАРарт, 2003. – 288 с.
25. Джеймс Дж. Рэфи. Волоконно-оптические кабели – световоды /
Джеймс Дж. Рэфи, TeleTraining, Inc, 1991. – 212 c.
26. Методичка
27. Гроднев И.И. Линии святи / И.И. Гроднев, С.М. Верник – М.: Радио и
связь, 1988. – 544 с.
28. Гроднев И.И. Волоконно-оптические линии связи. – М.: Радио и связь,
1990. – 224 с.
29. Рекомендация G.957 МСЭ-Т Оптические стыки для аппаратуры и
систем передачи, относящихся к синхронной цифровой иерархии.
30. КНД 45-136-99. Інструкція по захисту волоконно-оптичних кабелів
зв’язку від ударів блискавки та електромагнітних впливів. – К.: Державний
комітет зв’язку та інформатизації України, 1999. – 130 с.
31. Бондаренко О.В. Статистичні дані для розрахунку показників
надійності підземних волоконно-оптичних ліній зв’язку / О.В. Бондаренко //
Наукові праці ОНАЗ ім. О.С. Попова. – 2009. – № 1. – С. 64 – 69.
32. КНД 45-141-99. Керівництво щодо будівництва лінійних споруд
волоконно-оптичних ліній зв'язку. – К.: Державний комітет зв’язку та
інформатизації України, 2000. – 150 с.
33. Р 45-010-2002. Рекомендації з підвішування оптичних кабелів на
опорах повітряних ліній зв’язку, ЛЕП, контактної мережі залізниць. – К.:
Державний комітет зв’язку та інформатизації України, 2004. – 95 с. (Введено в
дію 27.03.2003 р.).
106
ДОДАТОК 1
Основні правила оформлення курсового проекту
Правила оформлення текстової та графічної частини
Текстова частина разом з ілюстраціями виконується на одній стороні

листа білого паперу формату А4 (297×210 мм) з берегами не менше: лівий –
25 мм, верхній і нижній – 20 мм, правий – 10 мм. Текст пишеться (рукопис)
чорнилами або пастою темного кольору з інтервалом між рядками за
трафаретом № 2 або друкується з використанням комп'ютерних технологій – в
редакторі Word з використанням шрифту Times New Roman розміром – 14,
міжрядковий інтервал – 1,2. Таблиці оформляються шрифтом розміру – 12.
Сторінки КП з додатками нумеруються арабськими цифрами,
додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки
проставляється у правому верхньому куті аркуша. Титульний аркуш
включається до загальної нумерації сторінок, але номер на ньому не
проставляється. Не ставиться номер сторінки також на таких структурних
елементах, як «РЕЦЕНЗІЯ», «ЗАВДАННЯ», «ЗМІСТ», «ВСТУП»,
«ВИСНОВКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ».
Титульний аркуш надає відомості про назву КП виконавця, керівника та
осіб, які його перевіряли. Тема КП пишеться великими друкованими літерами.
Взірці титульного аркуша подано в додатку 2.
Лист рецензії необхідний для внесення в неї в подальшому зауважень
викладачем, який перевіряє КП.
Завдання на курсовий проект містить початкові дані, терміни виконання.
Зміст подається безпосередньо після завдання, починаючи з нової
сторінки. У зміст включаються всі складові частини курсового проекту,
зокрема всі застосування з їх назвами. Назви складових частин пишуться тою
мовою, якою вони написані в тексті. Номери сторінок показують початок
відміченого матеріалу.
Відстань між заголовком (розділу або підрозділу) і подальшим або
попереднім текстом повинна бути не менше, ніж рядок тексту. Не допускається
розміщувати назву розділу або підрозділу в нижній частині сторінки, якщо
після неї розміщений один рядок тексту.
Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж всього тексту і
дорівнювати п'яти знакам.
Формули і рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому
вони згадуються, посередині рядка з відступом зверху і знизу не менше одного
рядка. Номер формули проставляється на її рівні в круглих дужках в крайньому
правому положенні на рядку і складається з номера розділу і порядкового
номера формули, відокремлених крапкою, наприклад: (3.2) – друга формула
третього розділу.
Пояснення значень символів та числових коефіцієнтів, які входять у
формулу, слід подавати безпосередньо під формулою без абзацного відступу в
тій послідовності, в якій вони подані у формулі. У формулах і рівняннях
107
латинські букви друкуються курсивом, крім математичних функцій: sin, cos, lg,
exp, tg, min і тому подібне, а грецькі, українські або російські – прямими.
До використаних формул повинні бути подані посилання на джерела, а
до використаних числових значень – пояснення щодо їхнього походження.
Результати розрахунків супроводжуються зазначенням відповідних одиниць
виміру. У курсовому проекті треба використовувати одиниці виміру SI: Вольт,
Ампер, Ом, Фарада, Генрі, метр, секунда тощо. Порядок обчислювань: основна
формула – підстановка числових даних без їхнього будь-якого перетворювання
в послідовності позначень у формулі – остаточний результат із позначенням
розмірності. Фрагмент тексту курсового проекту з прикладом написання
заголовків розділів та підрозділів, формул та розрахунків за ними подано в
додатку 3.
Цифровий матеріал оформляється, як правило, у вигляді таблиці, яка
розміщується після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній
сторінці.
Горизонтальні і вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а
також лінії, справа, зліва і знизу, які обмежують таблицю, можна не проводити
(крім головки таблиці), якщо їх відсутність не утруднює користування
таблицею. Діагональний поділ голівки таблиці не дозволяється.
Таблиці обов'язково нумерують і дають назву (наприклад, «Таблиця 2.3 -
Маркоутворення оптичних кабелів» – третя таблиця другого розділу). Номер і
назва розміщуються зверху (над таблицею). Приклад оформлення таблиці
поданий в додатку 3.
Рисунки обов'язково нумерують за розділами та їм дають назву
(наприклад: «Рисунок 2.1 – Скелетна схема вибраного варіанта волоконно-
оптичної лінії передачі»). При цьому скорочення «Рис.» не дозволяється. Номер
і назва розміщуються внизу рисунка. Приклад оформлення рисунка поданий в
додатку 3.
Висновки розміщуються безпосередньо після основної частини,
починаючи з нової сторінки. У висновках проводиться аналіз (оцінка)
отриманих результатів.
Список використаної літератури розміщується, починаючи з нової
сторінки, і містить у собі тільки ті книги, підручники, навчальні посібники і
тому подібне, які були використані під час виконання роботи і на яких є
посилання. Посилання в тексті подаються в квадратних дужках, в яких
проставляється номер, за яким джерело значиться в переліку посилань. Назва
літератури в списку літератури подається мовою оригіналу за бібліографічними
правилами.
Повністю підготовлений курсовий проект обов'язково оправляють
будь-яким способом в твердій або м'якій палітурці. Головні вимоги –
естетичність і неможливість оперативної заміни листів.
108
ДОДАТОК 2
Приклад оформлення титульного листа та рецензії
на курсовий проект
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ’ЯЗКУ ІМ. О.С. ПОПОВА

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОКОМУНІКАЦІЇ
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
(РОБОТА)
з ___________________________________________________________
(назва дисципліни)
на тему:_____________________________________________________
____________________________________________________________
Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки _________________
спеціальності _______________________
___________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
____________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали
м. Одеса - 201__рік
109
РЕЦЕНЗІЯ
на курсовий проект студента (прізвище, ім'я, по батькові)

____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
КП захищено з оцінкою
________________ « »_________20__ р .
Викладач____________________________
110
ДОДАТОК 3
Приклад оформлення заголовків, тексту, формул, таблиць і рисунків
5 РОЗРАХУНОК ОПТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВОЛОКОН І

ПАРАМЕТРІВ ПЕРЕДАЧІ КАБЕЛІВ
5.1 Визначення оптичних параметрів волокон
Оптичне волокно є направляючою системою для розповсюдження

електромагнітних хвиль. Для їх розповсюдження по волокну використовується
відоме явище повного внутрішнього відбиття на межах двох діелектричних
середовищ: осердя з показником заломлення n1 й оболонки з показником
заломлення n2, при цьому n1 > n2.
Згідно з [1] значення відносної різниці показників заломлення ОВ зі
ступінчастим профілем показника заломлення (ППЗ) знаходиться за виразом:
. (5.1)
Коефіцієнт ризику грозопошкодження, Кр
Для визначення режиму роботи ОВ розраховується нормована частота.

яка виражається:
, (5.2)
де – робоча довжина хвилі, мкм;

d – діаметр осердя ОВ, мкм.
За формулами (5.1) і (5.2) розрахуємо відносну різницю показників
заломлення ОВ і нормовану частоту:
1
0,9
Таблиця 5.1 – Коефіцієнт
0,8 екранування одного мідного або біметалевого
проводу діаметром 4 мм 0,7
Відстань між Коефіцієнт екранування одного мідного або біметалевого дроту
захисним 0,6 діаметром 4 мм
дротом і 0,5 Діаметр оболонки кабелю, мм
кабелем, мм 15 0,4 20 25 30
300 0,5760,3 0,596 0,612 0,626
400 0,5710,2 0,590 0,605 0,617
600 0,566 0,582 0,596 0,607
0,1
0
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120 130 140 150
Стійкість кабелю до струму блискавки Ід, кА
Рисунок 5.1 – Коефіцієнт ризику грозопошкодження ОК залежно від його стійкості до стр
блискавки
111
112
Додаток 4
Характеристики фізико-кліматичних навантажень за областями України

№ Найменування характеристик та їх значення
з/п Температура повітря, ºС Напір вітру, Па Максимальна Товщина
Найменування обласного
швидкість вітру, м/с стінки
центру
макси- міні- середньо- вітровий характеристичний без з ожеледі
мальна мальна річна натиск натиск при ожеледі ожеледі ожеледдю Δt, мм
1 АР Крим 39 -30 1 500 250 28,3 20 16
2 Вінницька 38 -36 7 500 250 28,3 20 19
3 Волинська 36 -34 7 550 200 29,7 18 19
4 Дніпропетровська 40 -38 8,4 500 300 28,3 22 19
5 Донецька 39 -34 8,3 500 350 28,3 23,6 22
6 Житомирська 38 -35 6,5 500 200 28,3 18 16
7 Закарпатська 39 -32 9,5 400 150 25,3 15,6 16
8 Запорізька 40 -32 9,4 500 300 28,3 22 19
9 Івано-Франківська 37 -34 6,7 500 200 28,3 18 22
10 Київська 39 -32 8 400 200 25,3 18 16
11 Кіровоградська 39 -35 7,7 450 250 26,8 20 22
12 Луганська 41 -42 7 500 250 28,3 20 22
13 Львівська 37 -34 7,4 550 250 29,7 20 19
14 Миколаївська 39 -30 10 500 300 28,3 22 22
15 Одеська 37 -28 10,3 500 350 28,3 23,6 28
16 Полтавська 38 -34 7,6 500 250 28,3 20 19
17 Рівненська 37 -35 7,3 550 250 29,7 20 19
18 Сумська 40 -36 5,7 450 250 26,8 20 16
19 Тернопільська 37 -32 5 550 250 29,7 20 19
20 Харківська 39 -36 7,6 450 250 26,8 20 16
21 Херсонська 39 -32 10 500 300 28,3 22 19
22 Хмельницька 37 -32 6,9 500 250 28,3 20 19
23 Черкаська 37 -34 6,8 450 250 26,8 20 19
24 Чернігівська 39 -36 1,7 450 200 26,8 18 16
25 Чернівецька 38 -32 7,9 500 250 28,3 20 22
113
Додаток 5
Бланк індивідуального завдання

ЗАВДАННЯ
до курсового проекту з дисципліни L1= км L2= км L3= км
«Напрямні системи електричного та оптичного зв’язку»
на тему: «Проект однохвильової волоконно-оптичної лінії передачі»
а3= м а4= м
а1= м а2= м
студенту_____________________факультету_____________групи__________
Ікз, кА
1. Траса ВОЛП між містами___________________________________
2. Кількість ПЦП NПЦП =______.
3. Показник заломлення осердя ОВ, n1 = ______________.
4. Відносна різниця показників заломлення Δ = __________.
5. Робоча довжина хвилі λ = ________ нм.
6. Питомий опір ґрунту ρ =________Ом·м.
7. Середньорічна тривалість гроз Т = ________ год/рік.
L, км
8. Характеристика зближення кабельної лінії передавання з ЛЕП.
9. Поверхневий коефіцієнт Кп = ___.
10. Умови зближення ЛЕП та ВОЛП: 2
Таблиця 1 - Вихідні дані
, кА ,А Наявність на ЛЕП захисного троса
ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
…
1. Завдання до курсового проекту

2. Вступ
3. Коротка характеристика кінцевих пунктів, вибір траси ВОЛП, типу кабелю та системи
передачі.
4. Техніко-економічне обґрунтування вибору типу оптичного кабелю за способом
прокладання.
5. Розрахунок оптичних параметрів ОВ. Розрахунок втрат в ОВ. Розрахунок дисперсії
сигналу в одномодовому ОВ.
6. Розрахунок довжини дільниці регенерації волоконно-оптичної лінії передавання.
Побудова діаграми енергетичних рівнів для однієї ділянки регенерації.
7. Розрахунок і практичні заходи з захисту ВОК від ударів блискавки та небезпечного
впливу ЛЕП.
8. Розрахунок параметрів надійності ВОСП.
9. Організація робіт із будівництва та монтажу ВОСП.
114
10. Кошторисно-фінансовий розрахунок лінійних споруд ВОЛП.
11. Висновки за результатами виконаного КП.
12. Перелік літератури. Термін дострокової здачі КП _______________
Термін здачі КП _________________
Дата захисту КП ________
КП без оригіналу завдання та не відповідаючий вихідним даним Завдання видав ________________ _________________
(П.І.Б.) (підпис)
НЕ ПЕРЕВІРЯЄТЬСЯ і автору НЕ ПОВЕРТАЄТЬСЯ !!!
Додаток 5
Бланк индивидуального задания завдання

ЗАДАНИИЯ
к курсовому проекту по дисциплине 1. Задание к курсовому
«Направляющие системы электрической и оптической связи» 2. Вступление
на тему: «Проект одноволновой волоконно-оптической линии передачи» 3. Краткая характеристика оконечных пунктов,выбор трассы ВОЛП, типа кабеля и
сиситемы передачи.
студенту_____________________факультету_____________группы__________ 4. Технико-экономическое обоснование выбора типа оптического кабеля по способц
прокладки.
1.Траса ВОЛП между городами між містам __________________________ 4. Техніко-економічне обґрунтування вибору типу оптичного кабелю за способом
прокладання.
2.Количество ПЦП NПЦП =______.
5. Расчет оптических парметров ОВ. Расчет потерь в ОВ. Расчет дисперсии сигнала в
3.Показание коэффициента преломления серрцевины заломлення ОВ, n1 = одномодовом ОВ.
4.Относительная разница показателей _ коэффициента преломления Δ = _____. 6.Расчет длины участка регенерации волоконно-оптической линии передачи. Построение
5.Рабочая длина волныРобоча довжина хвилі λ = ________ нм. диаграмы энергетичных уровней для одного участка регенерации.
6.Удельное сопротивление грунта ρ =________Ом·м. 7.Расчет и практические мероприятия по защите ВОК от ударов молнии и опасного
7.Среднегодовая продолжительность гроз Т = ________ час/год. влияния ЛЭП.
8.Характеристика сближения кабельной линии передачи с ЛЭП. 8.Расчет параметров надежности ВОСП.
9.Повехносный коэффициент Кп = ___. 8. Розрахунок параметрів надійності ВОСП.
9.Организация работ по строительству и монтажу ВОСП.
10.Условия сближения ЛЭП и ВОЛП:
10. Сметно-финансовый расчет линейных сооружений ВОЛП.
11. Выводы по по расчетам выполненого КП.
Таблиця 1 - Вихідні дані
12. Перечень литературы.
, кА ,А Наличие на ЛЭП защитного троса
…
КП без оригинала задания и не отвечающий выходным данным
СОСТАВ КУРСОВОГО ПРОЕКТА НЕ ПРОВЕРЯЮТСЯ и автору НЕ ВОЗВРВЩАЮТСЯ!!!
115
Дата защиты КП ________
Срок досрочной сдачи КП _______________ Задание видал ________________ _________________
Срок сдачи КП _________________ (П.І.Б.) (підпис)

G

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

G

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ'ЯЗКУ ім. О.С. ПОПОВА

Кафедра волоконно-оптичних ліній зв'язку

УДК 681.778 – 681.069 План НМВ 2013 р.

Відп. редактор – проф. Одінцов М.М.

У методичних вказівках викладені основні положення щодо виконання

1 ВИМОГИ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ ТА ЙОГО ОФОРМЛЕННЯ.........….. 5

2 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ ВОЛОКОННО-

3 ВИБІР ТРАСИ, ТИПУ КАБЕЛЮ ТА СИСТЕМИ ПЕРЕДАЧІ…………......... 7

4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТИПУ

5 РОЗРАХУНОК ОПТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВОЛОКОН І ПАРАМЕТРІВ

6 РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ КАБЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

7 ЗАХИСТ ОПТИЧНИХ КАБЕЛІВ ВІД ВПЛИВУ ЗОВНІШНІХ

8 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ НАДІЙНОСТІ ЛІНІЙНИХ СПОРУД

9 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З БУДІВНИЦТВА ТА МОНТАЖУ

ДОДАТОК 1. Основні правила оформлення курсового проекту……..………. 98

Цей посібник з курсового проектування за темою «Проект однохвильової

Курсовий проект (КП) виконується за варіантом індивідуального зав-

Основною метою курсового проектування волоконно-оптичної лінії

3.1 Коротка характеристика кінцевих пунктів

Користуючись енциклопедією, географічними картами та довідниками [1,

3.2 Вибір траси волоконно-оптичної лінії передачі

На підставі вивчення карти [2, 3] передбачити два можливі варіанти траси

КП-1 ОРП-1 ОРП-2

Довжина траси, км100160140Категорія грунту з важкості розробкиІІІІ – ІІІІІІПитомий опір

Рисунок 3.1 – Скелетна схема вибраного варіанта волоконно-оптичної лінії передачі

У пояснювальній записці необхідно дати коротку характеристику

3.3 Вибір і обґрунтування типу оптичного волокна

Типові характеристики одномодових оптичних волокон згідно з [5 – 10]

Для протяжних ліній зв'язку на оптичному волокні принципове значення

3.4 Вибір і обґрунтування конструкції та типу оптичного кабелю

Таблиця 3.2 – Характеристики оптичного волокна за рекомендацією G.652

Таблиця 3.3 – Характеристики оптичного волокна за рекомендацією G.653

Таблиця 3.4 – Характеристики оптичного волокна за рекомендацією G.654

Таблиця 3.5 – Характеристики оптичного волокна за рекомендацією G.655

Таблиця 3.7 – Характеристики оптичного волокна за рекомендацією G.657

Кількість ОВ в кабелі визначається в залежності від заданого числа

Найбільш поширені кабелі модульної конструкції, осердя яких включає

К броня з одного повива круглих сталевих

Таблиця 3.10 – Специфікація елементів конструкції оптичного кабелю

3.5 Вибір і обґрунтування апаратури волоконно-оптичних систем

Тип і характеристики ВОСП вибираються згідно з табл. 3.11 в залежності

3.6 Контрольні питання

1. Назвіть, які дані потрібно навести при складанні короткої

4.1 Загальні положення

У даному розділі, виходячи із завдання проекту, пропонується виконати

4.2 Розрахунок капітальних витрат

Для оцінки капітальних витрат на придбання обладнання і його монтаж, а

Таблиця 4.1 – Кошторис № 1 затрат на станційне обладнання ВОСП

Капітальні затрати на лінійні споруди складаються з витрат на придбання,

Кабель ОАрБгП км 11,211

4.3 Обчислення експлуатаційних витрат

У даному розділі розрахунок експлуатаційних витрат виконується

Таблиця 4.4 – Норми на технічне обслуговування обладнання ВОЛП

Розрахунок заробітної плати. Розрахунок річного фонду заробітної плати

4.4 Розрахунок власних прибутків

Розрахунок очікуваних власних прибутків на проектованій ВОСП

4.5 Контрольні питання

1. Які способи прокладання ОК передбачаються в даному проекті?

4.6 Задачі до розділу

5.1 Визначення оптичних параметрів волокон

Оптичне волокно є напрямною системою для розповсюдження

Таблиця 5.1 - Коефіцієнти ряду Селмейєра для кварцового скла

У розрахунках М може виявитися дробовим числом, у той час як число