1 ГТЦ-2 мотор-колесо белаз загальна частина ок 2

6
РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка: 87 сторінок, 26 таблиці, 12 рисунків, 7 джерел.

Об'єкт розроблення: Електропостачання дільниці ремонту
електрообладнання ГТЦ-2 в умовах ПрАТ “Півн ГЗК”.
Мета дипломного проекту: Модернізація електроприводу мотор-колеса
автосамоскиду БелАЗ-75131.
У вступі подано стан проблеми, здійснено аналіз діючого
електроустаткування, конкретизоване завдання на дипломний проект.
У загальній частині розраховано навантаження і виконано вибір оптимальної
схеми електропостачання та обрано основне комутаційне обладнання.
У спеціальній частині проекту розраховано потужність приводного
електродвигуна, а також запропоновано модернізацію схеми керування.
В економічній частині проекту визначена економічна ефективність від
модернізації та складена таблиця техніко-економічних показників.
В частині охорони праці розглянуто загальні вимоги з охорони праці
при виконанні ремонту електрообладнання БелАЗ, правила пожежної безпеки,
розраховано заземлення ділянки.
Практичне значення проекту полягає у підвищення надійності і
енергоефективності роботи автосамоскидів.
Розроблене технічне рішення може застосовуватись при реконструкції
існуючих великовантажних автосамоскидів, а також при проектування нових
моделей.
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ, АВТОСАМОСКИД, МОТОР-КОЛЕСО, ЕЛЕКТРИЧНИЙ
ДВИГУН, ЕФЕКТИВНІСТЬ, СОБІВАРТІСТЬ, ОХОРОНА ПРАЦІ
ІК.ПД19.18.Р.ПЗ
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Сергеєв А.О. Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. Нікітіна Г.О. Н 1 1
Реценз. Стаднік І.О. РЕФЕРАТ
Н. Контр. Корженко І.О. ІККНУ ЗМЕП-16
Затверд.
7
ЗМІСТ
РЕФЕРАТ………………………………………………………………… 6
ЗМІСТ…………………………………………………………………….. 7
ВСТУП……………………………………………………………………. 9
1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА………………………………………………. 11
1.1 Опис технологічного процесу виробництва……………..…..……..…. 11
1.2 Аналіз діючих схем електропостачання споживачів………….………. 14
1.3 Характеристика споживачів вибір напруги та роду струму…….……. 15
1.4 Розрахунок електричних навантаження і вибір оптимальної схеми
електропостачання………..………..………..………..………..………... 17
1.4.1 Вибір силових трансформаторів………..………..……….. 19
……… 21
1.4.2 Вибір та перевірка ЛЕП вводу………..………..………..………. 23
1.4.3 Розрахунок струмів короткого замикання………..……………… 26
1.6 Вибір та перевірка високовольтних вимикачів……..…......................... 28
1.7 Вибір та перевірка роз’єднувачів ……..…..............................................

31
31
2 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА…………………………………………..
34
2.1 Призначення та будова автосамоскиду БелАЗ-75131…………………
37
2.2 Основне електрообладнання самоскиду і особливості його роботи …
40
2.3 Кінематична схема та конструкція мотор-колеса ……………………..
41
2.4 Технічна характеристика автосамоскиду
42
………………………………
46
2.5 Розрахунок потужності та вибір електродвигуна ……………………..
48
2.6 Побудова механічної характеристики електродвигуна
………………..
ІК.ПД19.18.З.ПЗ
2.7 Вибір апаратів та схеми керування ……………………………………
Реценз. Стаднік І.О. ЗМІСТ
Затверд.
8
2.8 Опис роботи схеми керування електродвигуном ……………………
2.9 Опис роботи схеми керування електродвигуном ……………………… 54
3 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА…………………………………………. 56
3.1 Режим роботи механічного цеху …………………………………….. 56
3.2 Організація обслуговування дільниці, розрахунок чисельності
обслуговуючого персоналу. Графік виходів на роботу…………….. 57
3.3 Організація ремонту обладнання, графіки технічного огляду і
ремонту. Розрахунок ремонтних електрослюсарів…………………… 59
3.4 Організація оплати праці дільниці………………………………………... 63
3.5 Кошторис капітальних вкладень на модернізацію…………………… 63
3.6 Амортизація основних засобів…………………………………………. 64
3.7 Вартість матеріалів та запасних частин……………………………….. 67
3.8 Вартість електроенергії………………………………………………… 69
3.9 Фонд оплати праці………………………………………………………. 69
3.10 Визначення витрат на одиницю продукції…………………………… 71
3.11 Визначення економічної ефективності………………………………. 72
3.12 Таблиця техніко-економічних показників до та після проведення
модернізації…………………………………………………………….. 74
4 ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………………… 75
4.1 Аналіз умов праці при ремонті електроприводу мотор-колеса
кар’єрного автосамоскиду БелАЗ- 75
75131…………………………………… 75
4.2 Розробка заходів з охорони праці………………………………………
4.2.1 Вимоги охорони праці підчас ремонтних і налагоджувальних 77
робіт ……………………………………………………………… 80
Арк.
ІК.ПД19.18.З.ПЗ
2
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата 9
4.2.2 Розрахунок захисного заземлення……………………………….. 83
4.3 Пожежна безпека ……………………………………………………….. 86
ВИСНОВОК…………………………………………………………. 87
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………
ВСТУП
Серед різноманіття засобів транспорту і механізації гіничовидобувної

галузі переважають самохідні пневмоколісні (безрейкові) транспортні засоби.
Більшість пневмоколісних машин оснащено механічними і гідромеханічними
трансмісіями. Механічні трансмісії мають малу масу, невисоку вартість,
невеликі габаритні розміри, достатню надійність і значний к.к.д. Однак їм
властиві такі недоліки: недовикористання потужності джерела енергії через
ступінчасту форму тягової характеристики; вплив трансмісії на компанувальну
схему машини; значні експлуатаційні витрати внаслідок зношування деталей;
складність конструкції трансмісій шарнірно-зчленованих машин; труднощі і
мала ефективність автоматизації управління трансмісіями і процесами роботи
машин.
З ростом потужності ці недоліки поглиблюються. Тому необхідне
створення пневмоколісних машин-електромобілів, обладнаних електричним
приводом ведучих коліс і автономною енергетичною установкою.
Широке поширення отримали так звані мотор-колеса, що містять
вбудовані в маточини тягові електродвигуни, редуктори і аварійно-стоянкові
гальма. Мотор-колеса поліфункціональні, так як вони виконують функції
розподільчих, ходових і гальмівних пристроїв при використанні
електродинамічного гальмування і придатні для різних машин. Тому трансмісії
з мотор-колесами універсальні і мають наступні переваги:
 можливість передачі потужності до декількох тисяч кінських сил від
одного або групи дизелів до необхідного числа рухомих органів;
ІК.ПД19.18.ВС.ПЗ
Реценз. Стаднік І.О. ВСТУП
Затверд. 10
 оптимальна тягова характеристика близька до гіперболи в діапазоні

регулювання швидкості 1:20 при номінальній потужності;
 можливість цілеспрямованого управління силовим потоком таким

чином, що більш навантажені і знаходяться в кращих умовах по
зчепленню рушії реалізують більшу потужність і розвивають
максимальне тягове зусилля;
 менші витрати на обслуговування в порівнянні з витратами при
механічних і тим більше гідромеханічних трансмісій;
 простота і ефективність автоматизації управління трансмісіями і
процесів роботи машин.
В даний час всі ці властивості в сукупності забезпечуються практично
тільки електричними універсальними трансмісіями.
Сама тому застосування таких технологій для модернізації
електроприводу мотор-колеса автосамоскиду БелАЗ є актуальним.
Арк.
ІК.ПД19.18.ВС.ПЗ
2
11
1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Характеристика технологічного процесу виробництва
В гірничодобувній промисловості на відкритій розробці корисних

копалин застосовують великовантажні позашляхові автомобілі БілАЗ як
найбільш ефективні. Вони конструктивно значно вирізняються від автомобілів
загального призначення. У зв’язку зі складністю конструкції вузлів та систем
цих автомобілів, великою трудомісткістю ТО та ремонту, значною масою та
розмірами вузлів та агрегатів, мають важливе значення методи механізації
важких і трудомістких робіт при ТО і ПР цих машин. Висока вартість
великовантажних автомобілів робить дорого вартісним кожний час їх простою
в чеканні ремонту та в ремонті. Ефективність використання цих машин
знаходиться у прямій залежності від рівня підготовки персоналу, від організації
та управління технологічним процесом робіт при ТО та ремонті, а також від
стану та розвитку виробничо-технічної бази.
Гірничотранспортний цех №2 являється структурним підрозділом
Центрального гірничо-збагачувального комбінату і здійснює технологічні
перевезення руди і нерудних матеріалів із кар’єру комбінату автомобілями
вантажопідйомністю 130 т. моделей БілАЗ, Комацу і Катарпілер.
Для підтримання справного технічного стану автомобілів цех має
виробничо-технічну базу в складі якої є електротехнічна дільниця, яка виконує
поточний ремонт низьковольтного електрообладнання та ремонт електричних
машин і апаратів тягового електроприводу.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
Реценз. Стаднік І.О. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Затверд.
12
Система електрообладнання сучасних позашляхових автомобілів являється

найбільш складною із усіх систем автомобіля. В експлуатації на долю цієї
системи приходиться 30% відказів, на усунення яких потрібно до 34,5%
загальної трудомісткості ремонтних робіт.
Виходячи з цього, виникає необхідність в проектуванні електропостачання
дільниці, яка б забезпечила ліквідацію існуючих на виробництві недоліків,
зменшила простої автомобілів в ремонті та підвищила якість ремонту,
продуктивність праці, коефіцієнт технічної готовності і ефективності
виробництва.
Найголовнішою задачею ГТЦ-2 є забезпечення Ганівського кар'єру
великовантажними самоскидами, призначеними для перевезення гірничої маси з
місця видобутку руди до місця її перевезення на подальший технологічний
процес. Для перевезення великих мас руди використовують самоскиди
вантажністю 120-130 тон. Безпосередньою задачею цеху є підтримання
працездатності всієї колони самоскидів та ремонт самоскиду при виникненні
певних несправностей. Організаційною задачею є контролювання кожного
самоскиду та миттєве реагування при будь-якому надзвичайному випадку
системою контролю завантаження відбувається моніторінг за положенням
самоскиду в кар'єрі та його завантаженням.
Кожна дільниця цеху бере участь у процесі відновлення, ремонту,
встановленням необхідного обладнання на самоскид.
Дільниця №77 - електродільниця, забезпечує роботу силового обладнання
цеху, виконує планову перевірку та ревізію електричних машин, а також
налагодження електричної частини самоскиду, проводе роботи для запобігання
виникнення аварійних ситуацій. Дільниця №83 - адміністративно-побутовий
корпус та відділ головного механіка, забезпечує роботу планового, технічного,
Арк.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
2
13
розрахункового відділу, ця дільниця веде організаційну роботу всього цеху, а
також облік та розрахунок оплати праці кожного робітника. Дільниця №57 -
токарний відділ, виконує розточування обробку та виготовлення
різнооманітнихдеталей на замовлення цеху. Дільниця №56 - агрегатний та
моторний відділл, задачею э ревызыя та ремонтвсых агрегатів цеху (переважно
для самоскидів), та зберігання їх в робочому стані. Дільниця №55 -технічного
обслуговування та технічного ремонту, виконує технічне обслуговування всіх
машин цеху, виконують заміну, ремонт і перевірку певних агрегатів автомобілю.
По надійності і безперебійності електропостачання дане устаткування
відноситися до третьої категорії. На відстані 2 км від механічного цеху
розташована понижувальна підстанція 35/6 кВ, яка укомплектована двома
силовими трансформаторами, потужністю 16 МВА кожний. Районна
підстанція живиться від системи розташованої на відстані 30 км двома
повітряними лініями.
План спроектованої ділянки з ремонту електрообладнання пвтомобілів
представлений на рисунку 1.1.
Арк.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
3
14
Рисунок 1.1 – План ділянки з ремонту електрообладнання
1.2 Аналіз діючих схем електропостачання споживачів
У схемах електропостачання промислових підприємств слід виділяти

схеми зовнішнього і внутрішнього електропостачання. До схем зовнішнього
електропостачання відносять електричні мережі, що зв'язують джерела
живлення підприємства з пунктами прийому електроенергії. До схем
внутрішнього електропостачання відносять електричні мережі від пунктів
прийому електроенергії до електроприймачів високої і низької напруги.
Схеми електропостачання промислових підприємств, як правило, виконуються
розімкнутими і будуються по ступінчастому принципу. Число ступенів розподілу
електроенергії на підприємстві визначається потужністю і розташуванням
електричних навантажень на території підприємства.
15
Раціональна побудова системи зовнішнього електропостачання
промислового підприємства багато в чому визначається правильним вибором
напруги та схеми електропостачання.
На вибір напруги і схеми зовнішнього електропостачання впливає велика
кількість факторів. Серед них основні:
 розрахункове навантаження цеха;
 значення напруги можливих джерел живлення;
 відстань між джерелом живлення і споживачем;
 необхідний рівень надійності електропостачання та ін.
Вибір напруги системи зовнішнього електропостачання зводиться до
визначення такого його стандартного значення, котре задовольняє усім
Арк.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
технічним вимогам і є найбільш економічним. Практично при виконанні4
дипломного проекту число можливих варіантів вибору обмежується не більше
ніж двома або трьома в залежності від існуючих наруг в найближчих можливих
точках приєднання до енергосистеми. При цьому на стадії орієнтовних
розрахунків величини раціональних напруг можуть бути визначені за
номограмами. Застосування номограм дозволяє попередньо оцінювати можливі
варіанти, а у ряді випадків виключити із розглядання деякі із них, не
виконуючи при цьому спеціальні розрахунки.
При визначенні електричних навантажень в мережах напругою до 1000В

застосуємо наступний порядок розрахунків:
 по розрахунковому вузлу сумується кількість силових

електроприймачів і їх номінальні потужності;
 сумуються середні активні і реактивні навантаження робочих
електроприймачів;
 визначається груповий коефіцієнт використання, а також
середньозважений коефіцієнт потужності;
 визначається ефективна кількість електроприймачів вузла;

16
 по кривим або ж по таблицям знаходиться коефіцієнт максимуму і

максимальне електричне навантаження силових електроприймачів;
 при наявності в даному вузлі приймачів з постійним графіком
визначається їх сумарна номінальна потужність і середнє
Арк.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
навантаження. 5
1.3 Характеристика споживачів вибір напруги та роду струму
Відповідно до встановленого устаткування вибираємо для живлення

змінний трифазний струм напругою 380/220 В, промислової частоти 50 Гц.
Вторинна обмотка трансформатора сполучена з глухозаземленою
нейтралью. Згідно вимогам правил технічної експлуатації і правил безпеки все
електроустаткування заземлене і занулене для збільшення надійності і безпеки
технічного персоналу.
Живлення ТП передбачаємо кабельною лінією, яка прокладена в
траншеях. Для усунення механічних пошкоджень приймаємо кабель марки
АПР. Основні параметри електроспоживачів ділянки представлені в таблиці
1.1.
Таблиця 1.1 – Характеристика споживачів
п, Рном, ККД Uном,

Найменування споживачів Кв сosφ
шт. кВт % В
1. Кран-балка 3,4т 1 1,4 0,8 0,88 89 380

2.Стенд для випробування
1 4,5 0,8 0,86 85,5 380
генераторів М532
3.Стенд для ремонту генератора 1 1,2 0,8 0,86 87,5 380
4.Стенд для перевірки
контрольно- вимірювальних 1 0,8 0,8 0,88 89 380
приладів 2214 (АСО)
17
5.Стенд для випробування

тягового-електродвигуна та 1 10 0,8 0,86 87,5 380
тягового-генератора
6.Стенд для ремонту тягового-
1 9 0,7 0,88 89 380
електродвигуна ТЕД-6
7.Стенд для ремонту тягового-
1 8 0,8 0,86 85,5 380
генератора ГСД 89/38
8.Стенд для прочистки
1 4,5 0,8 0,86 85,5 380
колекторів
9.Верстат для намотування
1 1 0,8 0,86 87,5 380
обмоток
10.Установка для пропитування
1 4,3 0,8 0,88 89 380
обмоток 6506-20 Арк.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
11.Мийна установка для деталей 1 5,4 0,8 0,88 89 380 6
12.Камера для сушіння обмоток
1 2 0,7 0,88 89 380
6506-27
13.Пристосування для ремонту
1 1,2 0,7 0,88 89 380
командно контролерів
14.Верстат токарно-гвинтовий
1 4,5 0,8 0,86 85,5 380
1А62
15.Настольно свердлильний
1 1 0,8 0,86 87,5 380
верстат
16.Слюсарний верстат 3 4,5 0,8 0,88 89 380
1.4 Розрахунок електричних навантаження і вибір оптимальної схеми

електропостачання
Для визначення потужності споживачів необхідно визначити сумарну

активну і реактивну потужність за зміну та повну потужність.
Дані для розрахунків беремо з таблиці 1.1
Сумарна активна потужність за зміну групи споживачів визначається за
виразом
ΣP ЗМ =ΣР Н⋅Κ в , (1.1)
де, ΣРн - сума активних потужностей групи споживачів,

18
Κ в - коефіцієнт використання групи споживачів [1].
ΣРн = p н⋅n , ( 1.2)

де, п – кількість споживачів в групі.
Сумарна реактивна потужність за зміну групи споживачів
ΣQ зм=ΣQ н⋅Κ в , (1.3)
де, ΣQн - сума реактивних потужностей групи споживачів.
ΣQн =ΣР н⋅tg ϕ . (1.4)

Визначаємо середній коефіцієнт використання групи споживачів
Арк.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
7
ΣР зм
Κ в . ср.=
ΣР н . (1.5)
Визначаємо ефективне число споживачів
2
(ΣР н )
ne = 2
ΣР н . (1.6)
При n > 4 ,
ne =n при умові що :
Рн. max
m=
P н. min <3. (1.7)
При m>3 і Κ в . ср.≥0,2 :

2 ΣР н
ne =
Р max , (1.8)
якщо e n >n
, e .
n =n
Визначаємо максимальну активну та реактивну потужність за зміну
19
Рmax =Κ max⋅ΣP зм . (1.9)
Q max =Κ max⋅ΣQ зм , (1.10)
де, Кmax - коефіцієнт максимуму [1].

Визначаємо повну потужність споживачів
2
√
S max = P max
+( Q max −Q c )2 . (1.11)
Данні розрахунків данні заносимо до таблиці 1.2.
Арк.
2 2
S max = √ (56 ,62 ) +(32 ) =65 ,1 кВА.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
8
На основі проведених розрахунків, у наступному розділі будуть обрані

силові трансформатори.
Таблиця 1.2 – Результати розрахунків потужності споживачів
ΣРmax, ΣQmax,
Найменування споживачів
кВт кВАр
1. Кран-балка 3,4т 1,12 0,6
2.Стенд для випробування генераторів М532 3,6 2,1
3.Стенд для ремонту генератора 0,96 0,6
4.Стенд для перевірки контрольно-вимірювальних
0,64 0,3
приладів 2214 (АСО)
5.Стенд для випробування тягового-електродвигуна 8 4,7
6.Стенд для ремонту тягового-електродвигуна ТЕД-6 6,3 3,4
7.Стенд для ремонту тягового-генератора ГСД 89/38 6,4 3,8
8.Стенд для прочистки колекторів 3,6 2,1
9.Верстат для намотування обмоток 0,8 0,5
10.Установка для пропитування обмоток 6506-20 3,44 1,9
20
11.Мийна установка для деталей 4,32 2,3

12.Камера для сушіння обмоток 6506-27 1,4 0,8
13.Пристосування для ремонту командно контролерів 0,84 0,5
14.Верстат токарно-гвинтовий 1А62 3,6 2,1
15.Настольно свердлильний верстат 0,8 0,5
16.Слюсарний верстат 10,8 5,8
Загальне навантаження 56,62 32,0
1.4.1 Вибір силових трансформаторів
Основними вимогами при виборі кількості трансформаторів є надійність

електропостачання споживачів, а також мінімум зведених витрат на
трансформатори з врахуванням динаміки росту електричних навантажень.
Для споживачів третьої та частково другої категорії можливо розглядатиАрк.

ІК.ПД19.18.01.ПЗ
варіант установки
Змін. Арк. № докум.
одного трансформатора з виконанням резервного живлення 9
Підпис Дата
від сусідньої трансформаторної підстанції.

При виборі числа трансформаторів слід використовувати, що
спостереження однотрансформаторних підстанцій не завжди забезпечує
найменші витрати. З економічної точки зору двохтрансформаторні підстанції
більш доцільні майже завжди за підстанції з одним чи більшим числом
трансформаторів.
В системах електропостачання промислових підприємств потужність
трансформаторів повинна забезпечити в нормальних умовах живлення всіх
споживачів.
Потужність трансформаторів повинна забезпечувати необхідну потужність
в режимі роботи після відключення пошкодженого трансформатора в
залежності від вимог, що ставляться споживачами даної категорії.
Число та потужність трансформаторів залежить від розподілення
навантажень по площі цеха, наявності місця розташування цехових підстанцій,
характеру та режиму роботи електроприймачів.
Зм Арк №
н. .
21
Потужність трансформаторів варто вибирати з врахуванням їхньої
перевантажувальної здатності. Якщо ж не брати до уваги перевантажувальну
здатність трансформатора, то його номінальна потужність може виявитися
завищеною.
S з≤S тр
,
65,1кВА≤100кВА
.
Приймаємо трансформатор ТМ-100/6. Основні технічні характеристики

обраних трансформаторів представлені в таблиці 1.3.
Арк.
Таблиця 1.3 – Технічні характеристики трансформатора
ІК.ПД19.18.01.ПЗ ТМ-100/6
10
Найменування параметру Величина

Напруга короткого замикання, % 4,5
Напруга на первинній обмотці, кВ 6
Напруга на вторинній обмотці, кВ 0,4
Номінальна потужність, кВА 100
Втрати холостого ходу, Вт 300
Втрати короткого замикання, Вт 1860
1.4.2 Вибір та перевірка ЛЕП вводу
Дроти повітряних ліній електропередач вибирають по економічній

щільності струму та величини номінальної напруги.
Умови вибору дроту:
- по номінальній напрузі
U раб ≥U ном U раб ≥ U ном , (1.12)

,
де U ном - номінальна напруга ЛЕП, кВ;

22
U раб - робоча напруга лінії, кВ,
U раб =6 кВ=U ном =6 кВ
Приймаємо U ном =35 кВ U ном =6 кВ .

- по довгостроково припустимому струму.
І тр. доп≥І расч . раб

, (1.13)
де І расч. раб - розрахунковий робочий струм навантаження установки,

А;
І тр. доп - тривало-допустимий струм ЛЕП, А.
Для лінії, що живить підстанцію, розрахунковий робочий струм Арк.

ІК.ПД19.18.01.ПЗ
навантаження визначаємо по формулі: 11
N⋅Sном . А
І расч. раб =
√3⋅U ном , (1.14)
де N – число робочих агрегатів;
S ном. А – номінальна потужність перетворювальних агрегатів, кВА.
2⋅100
I роз. роб =
2 ∙ 20000
=660 А І расч. раб = =19 , 24 А
√3 ∙ 35 √3⋅6 .
Величини довгостроково припустимого струму навантаження в

робочому режимі для різної площі перетину струмоведучих жил кабелю
наведена в [4]. Наведені дані прийняті відповідно до припустимої
23
температури жив кабелю. Значення довгостроково припустимого струму
приймаємо з розрахунку припустимої температури нагрівання кабелю.
Вибираємо:
І дл. доп=55 А>І расч . раб =19 ,24 А

U ном =6 кВ
2
S=10 мм
Реальні умови експлуатації вимагають перерахування величини
довгостроково припустимого струму.
Визначаємо розрахункове значення тривало-допустимого струму:
І расч. дл. доп =к 1⋅к 2⋅к 3⋅I дл . доп , (1.15)

де К1 – поправочний коефіцієнт на тривало-допустимий струм
кабелю, прокладеного в землі, залежно від питомого опору землі,
К1=1;
К2 – поправочний коефіцієнт на кількість кабелів, що лежать
Арк.
поруч у землі, К2=1; ІК.ПД19.18.01.ПЗ
12
К3 – поправочний коефіцієнт, що враховує відмінність
температури землі від нормованого значення, К3=0,9;
Iдл.доп. - значення тривало-допустимого струму, А.
І расч. дл. доп =1⋅1⋅0,9⋅55=49 , 5 А
Ірасч.дл.доп. = 49,5 ≥ 19,24 = Іроз.роб.

Остаточно вибираємо кабель алюмінієвий АВВГ-6-3×10, що
відповідає умовам, представленим в таблиця 1.4.
Таблиця 1.4 Характеристики кабелю
Характеристика кабелю Умови вибору

24
1.Номінальна напруга, кВ U ном =6 кВ ; U раб =6 кВ

2.Тривало-припустимий
струм, А І дл. доп=55 А>І расч . раб =19 ,24 А
Живлення підстанції виконуємо кабельною лінією, виконаною кабелем

АВВГ покладеним в землі з t = 15° С. Довжина кабельної лінії 2,5 км.
1.4.3 Розрахунок струмів короткого замикання
В системах електропостачання підприємств і установах можливе

виникнення порушень нормального режиму роботи внаслідок старіння або
пошкоджень ізоляції елементів електрообладнання, а також неправильних дій
обслуговуючого персоналу. Основним видом аварійних порушень являється
коротке замикання (КЗ).
Для зменшення збитків, зумовлені виходом з ладу електрообладнання і
струмоведучих частин при протіканні струмів КЗ, а також швидкого
відновлення нормального режиму роботи, необхідно правильно визначити
величини струмів КЗ і по ним вибрати електрообладнання, захисну апаратуру Арк.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
та Арк.
Змін. засоби№ докум.
обмеження
Підпис струмів
Дата КЗ для виробу або перевірки параметрів 13
електрообладнання прийнято трьохфазне КЗ.
Розрахунок струмів при трьохфазному КЗ виконується в наступній
послідовності.
Складаємо розрахункову схему та по ній схему заміщення.
25
Рисунок 1.2 – Розрахункова схема та схема заміщення
Розрахунок струмів короткого замикання робимо у відносних

одиницях.
Данні для розрахунку струмів к.з.:
Sб - базисна потужність системи, 100МВА;
S} rSub{ size8{к . з . }} }} {¿ ¿ - потужність к.з. на шинах системи, 1600МВА;
Розраховуємо базисний струм
Sб
І б 1=
√ 3⋅U н1 , (1.16)
де U н 1 - номінальна напруга на високій стороні, кВ.
100
І б 1= =9 ,175 кА
√ 3⋅6 .
Розраховуємо опір системи
¿
Sб
Хс= ¿¿
S }к .з.} } } } { ¿¿ ¿ . (1.17)
100
Х ¿с = =0 , 0625
1600 .
Арк.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
14
26
Розраховуємо опір лінії електропередач

¿
Sб
Х л= Х 0 2
Lп
н1
U , (1.18)
де Х0 - індуктивний опір лінії, 0,0625 Ом/км
Lп - довжина лінії, 2,5 км.
100
Х ¿л=0 ,0625⋅ 2 ⋅2,5=0 , 43
6 .
Розрахунок струму к.з. в точці К1
Іб1
І К 1 =І по 1= ¿ ¿
Х с+ Х л . (1.19)
9 ,175
І К 1 =І по 1= =18 ,63
0 , 0625+0 ,43 кА.
Визначаємо ударний струм к.з. в точці К1
і уд1 =√2⋅I к1⋅К уд , (1.20)
де К уд - ударний коефіцієнт, 1,8
і уд1 =√ 2⋅18 ,63⋅1,8=48 ,29 кА.

Розраховуємо опір силового трансформатора
¿ Uk % Sб
Х т=
100 S н , (1.21)
де S н - номінальна потужність трансформатора, МВА.

6 100
Х ¿т= =60
100 0,1 .
Розрахунок струму к.з. в точці К2
Іб2
І К 2 =І по 2 = ¿ ¿ ¿
Х с+ Х л+ Хт . (1.22)
100
І б 2= =144 , 3 кА
√ 3⋅0,4 .
Арк.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
15
27
144 , 3
І К 2 =І по 2 = =2 , 39
0 , 0625+0 , 43+60 кА.
Визначаємо ударний струм к.з. в точці К2
іуд2 =√ 2⋅I к2⋅К уд , (1.23)
де К уд - ударний коефіцієнт, 1,2
і уд2 =√ 2⋅2,39⋅1,2=4 , 13 кΑ .
Струми к.з. в точках К1 і К2:

І К 1 =І по 1=18 , 63 кА, І К 2 =І по 2 =2, 39 кА,
іуд1=48 , 29 кА, і уд2 =4,13 кА.
1.5 Вибір високовольтних вимикачів
Вимикачем називають електричний апарат, що має два комутаційних

положення й призначений для включення й відключення струму.
Вимикачі вибирають по типу, номінальній напрузі, номінальному
тривалому струму, номінальному струму відключення й роду установки [4].
Обираємо вимикач ВНРп 10/400 та перевіряємо його на
електродинамічну й термічну стійкість, а також на здатність відключатися, у
режимі короткого замикання.
Вибір по номінальній напрузі робимо за умовою:
Uном.викл.  Uном.вуст , (1.24)
де Uном.викл. - номінальна напруга вимикача, кВ ;
Uном.вуст - номінальна напруга установки, кВ.
Uном.викл.= 10 кВ  Uном.вуст = 6 кВ ,
Вибір по номінальному струмі робимо за умовою:
Iном.викл  Iраб.в, (1.25)
де Iном.викл – номінальний струм вимикача, А;
Арк.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
16
28
Iраб.в – робочий струм установки, А.
Iном.викл = 400 А  Iраб.в = 19,24 А.
Попередньо вибираємо вакуумний вимикач типу ВНРп 10/400 з
номінальним струмом 400 А.
Перевіримо електродинамічну стійкість вимикача до дії струмів
короткого замикання.
Електродинамічна стійкість гарантується при дотриманні
умови:
iном.дин.  iуд., (1.26)
де iном.дин. – амплітуда припустимого ударного струму, кА;

iуд. – ударний струм, кА;
iном.дин = 52 кА  iуд. = 51,42 кА.
Обраний вимикач підходить по умовам електродинамічної стійкості
до струмів к.з.
Перевірка високовольтних вимикачів на термічну стійкість
Перевірка ставить метою перевірити термічну стійкість вимикача при

протіканні через нього струму к.з. протягом припустимого часу його дії.
Вимикач буде термічно стійким, якщо:
tn
І т. с .в .≥І к⋅
√ tт . с . , (1.27)
де Iт.с. в - граничний струм термічної стійкості, кА;
tп - розрахунковий наведений час короткого замикання,с ;
tт.с - припустимий час дії струму термічної стійкості, с. tт.с= 4 с.
2,5
І т. с .в .=25 кА≥19 , 24⋅
√ 4
=15 , 44
кА.
Арк.
17
29
Вимикач задовольняє умови термічної стійкості, які наведенні в
таблиці 1.5
Таблиця 1.5 – Характеристика високовольтного вимикача
Характеристика вимикача Умови вибору

1. Номінальна напруга, кВ Uном.викл. =10 кВ  Uном.вуст =6кВ
2. Номінальний струм, А Iном.викл = 400 А  Iраб.в =19,24 А
3. Припустимий ударний iном.дин.= 52 кА  iуд =48,39 кА
струм, кА tп
4. Струм термічної
стійкості за час tт.с.
І т. с .в .=25 кА≥I к⋅
√ tт.с
=15 , 44 кА
1.6 Вибір та перевірка роз’єднувачів
Роз'єднувачем називають комутаційний апарат, призначений для

комутації електричного ланцюга без струму або з незначним струмом, що у
відключеному положенні має ізоляційний проміжок. Роз'єднувачі вибирають
по величині номінального струму й напруги, виходячи з типу й призначення
електроустановок
Uном.раз.  Uном.вуст , (1.28)
де Uном.раз. - номінальна напруга роз'єднувача, кВ ;

Uном.вуст - номінальна напруга установки, кВ.
Uном.раз.=10кВ  Uном.вуст =6 кВ ,
Вибір по номінальному струмі робимо за умовою:
Iном.раз  Iраб.в, (1.29)

де Iном.раз - номінальний струм вимикача, А ;
Арк.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
18
30
Iраб.в - робочий струм установки, А.
Iном.раз = 400 А  Iраб.в =19,24А
Вибираємо роз'єднувач РЛНД-10/400.

Перевірка роз’єднувачів на електродинамічну стійкість.
Метою перевірки являється визначенням електродинамічної стійкості
роз'єднувача до дії струмів короткого замикання. Електродинамічна стійкість
гарантується при дотриманні умови:
iном.дин.  iуд., (1.30)

де iном.дин. - амплітуда припустимого ударного струму, кА;
iуд.- ударний струм, кА.
iном.дин.= 32 кА  iуд. =4,13 кА.

Обраний роз’єднувач підходить по умовам електродинамічної стійкості
до струмів к.з.
Метою перевірки являється визначення термічної стійкі соті
роз'єднувача при протіканні через нього струму к.з. протягом припустимого
часу його дії.
Роз'єднувач буде термічно стійким, якщо він буде задовольняти умовам
за формулою 1.28:
tn
І т. с .≥І к⋅
√ tт . с . ,
де Iт.с - граничний струм термічної стійкості, кА;

tn – розрахунковий наведений час короткого замикання, 4с;
tm.c – припустимий час дії струму термічної стійкості, 4с.
tт.с – припустимий час дії струму термічної стійкості; tт.с= 10 с.
2,5
√
І т. с .в .=10 кА≥2 , 39⋅
4
=1 , 91
кА.
ІК.ПД19.18.01.ПЗ
19
31
Роз'єднувач РЛНД-10/400 задовольняє умови термічної стійкості,
данні якого занесенні до таблиці 1.6.
Таблиця 1.6 – Характеристика роз'єднувача
Характеристика роз'єднувача Умови вибору

1. Номінальна напруга, кВ Uном.викл. =10 кВ  Uном.вуст =6кВ
Iном.викл = 400 А  Iраб.в =19,24 А
5. Номінальний струм, А
iном.дин.= 32 кА  iуд. =4,13 кА
6. Припустимий ударний
tп
струм, кА
7. Струм термічної стійкості за
І т. с .в .=10 кА≥I к⋅
√ tт.с
=1 ,91
кА
час tт.с.
Остаточно обираємо роз'єднувач РЛНД-10/400.

На основі проведених розрахунків спроектована схема електропостачання
матиме вигляд представлений на рисунку 1.3
Трансформатор
Т1 Т2
позначення ТМ- 100 ТМ- 100
тип 6/ 0,4 кВ 6/ 0,4 кВ
напруга, кВ 100 кВА 100 кВА
потужність, кВА Секція 1 Секція 2
380 В 380 В
Збірні шини
А V А А А А А А А А V А
Вимірювальні прилади
Wh Wh
ВА55- 43 ВА55-43 ВА55-43 ВА55- 43 ВА55- 43 ВА55-43 ВА55-43 ВА55- 43 ВА55- 43 ВА55-43 ВА55- 43
Захисний апарат 630 630 630 630 630 630 630 630 630 630 630
тип 250 250 250 250 250 250 250 250 250 250 250
Ін, А
дані розчіплювача
ПН2-250 ПН2- 250

1500/ 5
1500/ 5
800/ 5
300/ 5
300/ 5
300/ 5
300/ 5
300/ 5
300/ 5
300/ 5
300/ 5
800/ 5
250 250
125 125
Трансформатор струму
коефіцієнт трансформації
ВНРп- 10/ 400

ВНРп- 10/ 400
Апарат на вводі 6 (10) кВ
Номер шафи 1 2 3 4 5
Тип шафи ШВВ-ЗЛ ШНВ-ЗЛ Ш
НЛ-11 ШНС-12УЗЛ ШНЛ-11 Ш
НВ-ЗП Ш
ВВ-ЗП
Номер лінії 1 2 3 4 5 6 7 8
Розрахунковий струм 162 369 327 375 254 327
лінії
Марка і площа перерізу АВВГ-1 АВВГ-1 АВВГ-1 АВВГ-1 АВВГ-1 АВВГ-1

Провідника чи тип і АББп-10 АББп-10
номінальний струм 1х2х50 1(Зх120)+ 1(Зх185)+ 1(Зх185)+ 1(Зх185)+ 1(Зх185)+ 1(Зх185)+ 1х2х50
шинопроводу +1х150 +1х70 +1х70 +1х70 +1х70 +1х70
Призначення лінії Ввід 6 кВ Ввід від трансформатору Т1 ЩАО- 1, ЩС- Х ЩС- 1, Секційний апарат ЩС- В ЯРП- ЩО- 1, Ввід від трансформатору Т2 Ввід 6 кВ
ЩАО- 2 ЩС- 2 1000 ЩО- 2
Рисунок 1.4 – Схема електропостачання ділянки з ремонту електрообладнання

ІК.ПД19.18.01.ПЗ
20
32
СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1 Призначення та будова автосамоскиду БелАЗ-75131
Кар’єрний самоскид типу БелАЗ-75132 приводиться в рух за допомогою

великого дизельного двигуна, з'єднаного з генератором і системою тягового
приводу змінного струму. Самоскид оснащений шістьма колесами. Два
передніх колеса є керованими і неприводними. Чотири задніх колеса згруповані
попарно і є приводними. Кожна пара коліс приводиться в рух за допомогою
асинхронного електродвигуна змінного струму і редуктора. Окремі інвертори
забезпечують незалежне управління кожним заднім колісним мотором, що є
необхідним через надзвичайно велику різницю в числі оборотів коліс при
повороті на невеликій швидкості. Самоскид оснащений перекидним назад
кузовом великого обсягу.
До складу самоскиду, показаного на рисунку 2.1 входять:
- чотиритактний дизельний двигун (2) з газотурбінним наддувом і
проміжним охолодженням наддувного повітря, що перетворює теплову
енергію згорає в їх циліндрах палива в механічну. Система очищення
повітря – через триступінчаті фільтри з елементами сухого типу.
Випуск відпрацьованих газів здійснюється через один вихлопної
колектор в платформу з правого боку. Система мастила – циркуляційна,
під тиском, з "мокрим" піддоном. Система охолодження – рідинна, з
примусовою циркуляцією. Система пуску – пневмостартерна;
- тяговий генератор, що є джерелом живлення електроенергією для
тягових електродвигунів. Він жорстко закріплений з дизелем і
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
Н. Контр. Корженко І.О.
Затверд.
33
встановлений на подмоторну раму. Ротор генератора з'єднаний з

колінчастим валом через пружну пластинкових муфту;
- тягові електродвигуни, разом з корпусом колісного редуктора встановлені
на балці заднього моста, перетворюють електроенергію, одержувану від
генератора, в механічну, і через колісні редуктори передають її на
провідні колеса. Вал якоря електродвигуна одним кінцем з'єднаний з
торсійним валом провідної шестірні редуктора мотор-колеса, а до другого
кінця (з боку колектора) кріпитися барабан гальмівного механізму
гальмівної системи;
- електрошафа містить апаратуру управління і регулювання;
- кабіна самоскида закріплена на шасі через гумові віброізолятори і
обладнана підресорною сидінням водія і сидінням стажиста, обігрівачем
кабіни з фільтром для очищення повітря, вентилятором, склоочисником,
дзеркалами заднього виду і т.д. Кабіна повністю відповідає вимогам
стандартів, що встановлюють рівні шуму, вібрації, концентрації
шкідливих речовин і запиленості повітря, що забезпечує комфорт водія і
знижує його стомлюваність;
- Платформа, ковшового типу з захисним козирком над кабіною і обігрівом
відпрацьованими газами двигуна, призначена для перевезення скельних
порід вугілля і інших матеріалів. Конструкція платформи надійно
захищає кабіну, відсік двигуна та шини від пошкодження прокидається
матеріалами. Геометрія платформи, кут її перекидання і обігрів
оберігають від небезпеки зависання матеріалу при розвантаженні;
- Рама сприймає ударне навантаження, зусилля на скручування і злам, крім
того, вона є несучим елементом для всіх вузлів і агрегатів самоскида;
Арк.
2
34
- підвіска, що здійснює пружний зв'язок рами з мостами і колесами
самоскида та пом'якшує поштовхи і удари при русі по нерівностях
дороги і забезпечує високу плавність ходу;
-
- бездискові колеса надійно передають зусилля і моменти між мостами
автомобіля і дорогою. Пневматичні шини з кар'єрним малюнком
підвищують зчеплення колеса з дорогою, зменшують шум при русі і
знижують питоме навантаження на поверхню дороги.
Рисунок 1.1 – Зовнішній вигляд самоскида БелАЗ
Кар'єрний самоскид, вантажопідйомністю 130 т. призначений для

перевезення гірської маси та інших сипучих вантажів на відкритих розробках
родовищ корисних копалин по технологічних дорогах в різних кліматичних
умовах експлуатації.
Усереднену схему технологічного процесу можна представити таким
чином:
 завантаження вантажу хв;
 виїзд з кар'єру (забою) хв зі швидкістю 30 км / год;
 рух з вантажем хв зі швидкістю 60 км / год;
Арк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
35
3
 розвантаження вантажу хв;

 рух без вантажу назад в кар'єр хв зі швидкістю 65 км / год;
 рух в кар'єрі до місця завантаження хв зі швидкістю 30 км / год;
2.2 Основне електрообладнання самоскиду і особливості його роботи
Тяговий електропривод самоскидів призначений для:

 перетворення механічної енергії, що виробляє дизель, в електричну
енергію її автоматичного регулювання і зворотного перетворення в
механічну, яка реалізується у вигляді регулюючих тягових зусиль на
ведучих коліс самоскида;
 для створення регулюючих гальмівних зусиль на ведучих колесах.
При стандартному електричному гальмуванні зусилля формуються за
рахунок регулюючого перетворення кінетичної енергії, накопленої
самоскидом під час руху, в електричну енергію шляхом переходу тягового
електродвигуна (ТЕД) в генераторний режим роботи і створення на їх валах
гальмівних моментів; електрична енергія, генеруючи ТЕД, перетворюється в
гальмівних резисторах в теплову енергію з наступним розсіюванням в
навколишньому середовищі.
При форсованому електричному гальмуванні, здійсненому для
підвищення ефективності гальмування при швидкостях руху самоскида
нижче 20-25 км/ч і забезпечення повної зупинки самохвала, гальмівні
зусилля, крім указаних для стандартного електричного гальмування,
формуються за рахунок додаткового споживання енергії від дизель-
генераторної установки.
Електропривод містить наступні компоненти:
 тяговий синхронний генератор (ТГ), змінного струму;
 два тягових електродвигун-колеса постійного струму послідовного
збудження;
Арк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ 36
4
 два силові трифазні мостові некеровані випрямлячі;
 установка з гальмівними резисторами, які вентилюються;
 регулятор струму збудження тягового генератора (РЗГ) силова частина
якого являє собою напівкерований однофазний мостовий випрямляч, до
вхідних затискачів яких підключена обмотка самозбудження ТГ, а до
вихідних – його обмотка збудження;
 силова комутаційна апаратура;
 спільний регулятор струму збудження двох ТЕД (РЗД), силова частина
якого являє собою керований трифазний нульовий випростувач,
увімкнений паралельно колу, що містить анодну групу одного з
силових випрямлячів і дві послідовно з’єднані обмотки збудження ТЕД.
Крім перелічених електричних машин, установок та апаратів до складу
основних компонентів ТЕД входить система управління тяговим
електроприводом (СУТЕП), яку можна розділити на дві підсистеми: систему
програмного управління (СПУ) і систему автоматичного регулювання (САР).
Регулятори РЗГ та РЗД також можна віднести до підсистем САР.
СПУ призначена для:
 управління силовою комутаційною апаратурою;
 введення режимів роботи ТЕП;
 захисту електроустаткування ТЕП в аварійних режимах роботи;
 індикація аварійних режимів ТЕП на панелі приборів у кабіні водія
(VD1…VD5);
 вивід на панель візуалізації інформації про поточні параметри ТЕП, в
тому числі «Журнал аварій» – для огляду записів останніх 100 аварій.
САР призначена для:
 регулювання струмів збудження ТГ і ТЕД;
 формування тягових та гальмівних характеристик самоскида.
Конструктивно силові випрямлячі, регулятори, силова комутаційна
апаратура, а також пристрої СУТЕП об’єднані в шафі управління.
5
37
До режимів роботи електроприводу відносяться:
 режими, що вводить водій;
 режим, що вводиться автоматично СУТЕП.
В першій групі слід виділити основні та додаткові режими. До основних

відносяться:
 тяговий режим при русі вперед і назад;
 режим електричного гальмування при русі вперед та назад, що
реалізується в двох варіантах – режим стандартного електричного
гальмування на всьому діапазоні швидкостей руху та режим
форсованого електричного гальмування тільки в діапазоні низьких
швидкостей.
До додаткових режимів роботи ТЕП відносяться:
 тяговий режим з аварійним збудженням ТГ (при несправний СУТЕП
або тиристорах РЗГ);
 режим аварійного управління (при несправній СПУ);
 режим руху при живленні від зовнішнього джерела в умовах гаража;
 режим ручного або автоматичного управління струмом збудження
ТГ на загальмованому самоскиді при перевірці технічного стану
ТЕП та регулюванні зовнішньої характеристики дизель-
генераторного устаткування при імітуванні тягового режиму.
До другої групи режимів роботи ТЕП – режими, що задаються
автоматично засобами СУТЕП, відносяться:
 режим роботи ТЕД з послабленим магнітним потоком збудження
(послабленим полем) в тяговому режимі при русі вперед;
 режим обмеження швидкості самоскида (максимальної частоти
обертання ТЕД). Крім того в ТЕП забезпечується захист
електроустаткування у випадках перевищення допустимих
38
Арк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
значень напруги і струму силового кола, замикання силового кола 6
на корпус самоскида, короткому замиканні силового
випростувача, буксування двигун-колеса та ін.
2.3 Кінематична схема та конструкція мотор-колеса
Механічна частина електромеханічної системи включає в себе всі

пов'язані рухомі маси: двигуна, передавального пристрою і виконавчого
механізму установки. До ротора двигуна прикладений електромагнітний
момент М, під дією якого механічна частина приводитися в рух і на робочому
органі установки відбувається передбачена технологією механічна робота.
Електромотор-колесо, показане на рисунку 2.2, кріпиться до картера
заднього моста і включає тяговий електродвигун 2, редуктор 8, маточину
заднього колеса 4, гальмівні механізми робочої 3 і стояночної 1 гальмівних
систем і індукційний датчик обмеження швидкості.
Гальмівні механізми електромотор-коліс самоскидів БелАЗ-75131/75132
(вантажопідйомності понад 130 т) – дискові, робочі та стоянкові гальмівні
механізми встановлені на підшипниковому щиті або станини тягового
електродвигуна.
Редуктор мотор-колеса – дворядний, диференційний, з прямозубими
шестернями встановлений в ступиці заднього колеса.
Технічний стан редуктора визначається в процесі експлуатації зовнішнім
оглядом, на слух (гучність роботи) і за ступенем нагрівання. Зовнішнім оглядом
по течі масла можна виявити знос або пошкодження манжет, а також поява пір і
тріщин в корпусі, кришці або ступиці. На слух можуть бути виявлені випадкові
поломки або ослаблення кріплення деталей. За ступенем нагрівання можна
визначити порушення регулювання підшипників або зміна рівня масла в
редукторі.
39
Арк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
Змін. Арк.
Робочим
№ докум.
органом самоскида є провідні колеса, які приводяться в рух за 7
допомогою редуктора і двигуна.

Безпосереднє подання про рухомих масах установки і механічних зв'язках
між ними дає кінематична схема електроприводу (ЕП).
В даній схемі використовується дворядний планетарний диференційний

редуктор з трьома сателітами на кожному ряду, встановлений в ступиці заднього
колеса.
1 – гальмо гальмівний механізм; 2 – тяговий електродвигун; 3 – робоча

гальмівна система; 4 – маточина заднього колеса; 5 – пробка зливного отвору; 6
- пробка заливного отвору; 7, 15 – болти; 8 – редуктор; 9 – сонячна шестерня
першого ряду; 10 – стопорне кільце; 11 – кришка; 12 – торсіонний вал; 13 –
фланець торсіонного валу; 14 – фланець тягового електродвигуна
Рисунок 2.5 – Електромотор-колесо самоскидів БелАЗ

40
Арк.
Кінематична схема мотор-колеса БелАЗу показана на
ІК.ПД19.18.02.ПЗ рисунку 2.3. Опорні
8
підшипники 1 колеса встановлені на монтажному циліндрі 2, всередині якого
розміщений електродвигун 3. Зазор між корпусом електродвигуна і монтажним
циліндром прийнятий мінімальним. Застосовано асинхронний електродвигун з
примусовим охолодженням.
Z1- сонячна шестерня 1-го ряду; Z2 - сателіт 1-го ряду; Z3 - шестерня

коронна 1-го ряду; Z4 - сонячна шестерня 2-го ряду; Z5 - сателіт 2-го ряду; Z6 -
шестерня коронна 2-го ряду; 1 опорні підшипники; 2 монтажний циліндр; 3
електродвигун; 4 водило.
Рисунок 2.3 – Кінематична схема мотор-колеса
Момент від електродвигуна по валу передається до сонячної шестірні

першого ряду Z1. Тут потік потужності розділяється на дві складові. Одна
частина потужності через сателіти першого ряду Z2 надходить на коронну
шестерню Z3, а інша частина потужності через водило 4, передається сателітами
другого ряду Z5 на коронну шестерню Z6. Коронні шестерні Z3, Z6 жорстко
пов'язані з маточиною мотор-колеса. Остання є зовнішньої опорою підшипників
колеса.
Визначальний вплив на рух системи надають найбільші маси і найменші
жорсткості зв'язків. Тому одним з перших завдань проектування електроприводів
є складання спрощених розрахункових схем механічної частини, що враховують
41
Арк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
можливість
Змін. Арк.
зневаги
№ докум.
пружністю досить жорстких механічних зв'язків і9
наближеного врахування впливу малих рухомих мас.

Для складання розрахункової схеми механічної частини ЕП необхідно
приведення всіх параметрів елементів кінематичного ланцюга до однієї
розрахункової швидкості. Найбільш часто використовується приведення їх до
швидкості двигуна.
Двигун служить для перетворення електричної енергії в механічну
енергію. Перетворювальний механізм здійснює передачу обертання від валу
двигуна до валу робочого органу. За допомогою цього механізму відбувається
зниження швидкості і відповідно підвищення крутного моменту веденого вала в
порівнянні з ведучим. Робочий орган перетворює підведену до нього механічну
енергію в корисну роботу.
2.4 Технічна характеристика автосамоскиду
Основні кінематичні і технічні показники проектованого автосамоскиду

БелАЗ-75131 представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Технічна характеристика самоскиду
Назва параметру Величина
Вантажопідйомність, кг 130000
Маса самоскида, кг:
- експлуатаційна 105000
- повна 235000
Максимальна швидкість руху, км /
48
год
Тяговий електропривод
тяговий генератор СГД 89 / 38-8, ДБН-500
Потужність на тягу, кВт 1000
тяговий електродвигун ЕК-420 ЕК-590 ЕД-136 ТЕД-6
Потужність, кВт 590
Редуктор електромотор-колеса: дворядний диференційний
42
передавальне число 30,36 Арк.

ІК.ПД19.18.02.ПЗ
Низьковольтне електрообладнання 10
Схема під'єднання однопровідна
Напруга, В 24
Акумуляторні батареї 6СТ-190А, з'єднані послідовно
2.5 Розрахунок потужності та вибір електродвигуна
Вибраний електродвигун має забезпечувати роботу самоскиду в

надважких умовах кар’єру.
Розрахунок потужності двигуна проводимо за наступними формулами:
Визначимо потужність двигунів ходових коліс:
(G+G 1 )⋅( μ⋅r+f )v
Р2=
102⋅R х .к . η , (2.1)
де G – вага вантажу, G= 130000 кг;
G1 – вага пересувного механізму, G1= 109000 кг;
v – швидкість самоскиду, v = 13 м/с;
μ – коефіцієнт тертя ковзкості, μ=0,05;
r – радіус шийки валу колеса, r=48 см;
R – радіус ходового колеса, R=157 см;
f – коефіцієнт тертя кочення, f=0,12;
η – к.к.д. механізму переміщення, η=70 %.
(130000+109000)⋅(0. 05⋅48+0 . 12)⋅13
P2 = =698
102⋅157⋅0 . 7 (кВт).
Потужність двигуна з одного боку буде вдвоє меншою:
Р1=Р2 /2 , (2.2)
Р1= 698/2=349 (кВт).
Вибираємо потужність двигуна, враховуючи коефіцієнт запасу:

43
Р роз=к з⋅Р1 , (2.3)Арк.

ІК.ПД19.18.02.ПЗ
Змін. Арк.
де №к здокум.
– коефіцієнт
к
запасу, з =1,6, так як із збільшенням коефіцієнта
11
запасу потужності збільшується строк служби двигуна, а також

збільшується продуктивність.
Р роз=1,6⋅349= 558 (кВт).
Як тягові двигуни приймаємо до установки два чотириполюсні трифазні

асинхронні двигуни КК5000-4, потужністю 560 кВт, виробництва компанії
Simotop Group. Кожен двигун вбудований в мотор-колесо, що містить
редуктор, з передавальним числом j = 47,34. Також в мотор-колесо
вбудований датчик швидкості, який посилає сигнал про поточну швидкість
обертання двигуна в блок управління тяговим приводом (БУТП).
Основні технічні характеристики приводного двигуна представлені у
таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Технічна характеристика обраного електродвигуна
Показники Величина
Тип двигуна КК5000-4
Номінальна потужність, кВт 560
Номінальна напруга, В 690
Номінальний ККД, % 93,1
Кількість полюсів 4
Номінальна швидкість обертання, об/хв 1490
Нимінальне ковзання, % 2,5
Кп 1,2
Кі 2,2
Кmax 1,4
cosφ 0,80
44
2.6 Побудова механічної характеристики електродвигуна
Арк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
12
Побудова механічної характеристики двигуна – це залежність його
швидкості від розвинутого моменту n-ƒ(М), або ω-ƒ (М). розрізняють
природні і штучні характеристики.
Природна характеристика двигуна (для кожного вона єдина)
відповідає головній схемі його увімкнення і номінальним параметрам
живлячої його напруги.
Якщо двигун увімкнений не за основною схемою, або в його
електричному колі є якість додаткові електротехнічні елементи –
резистори, реактори, конденсатори або двигун живиться напругою з
неномінальними параметрами, то тоді він має механічні характеристики,
які називаються штучними (регульованими).
Основна формула для побудови характеристики має вигляд :
2⋅М к⋅( 1+ а⋅S a )
М=
S S
+ к + 2⋅a⋅S к
Sк S , (2.4)
де S к - критична ковзкість.
R1
a=
R2 , (2.5)
де R1 – сумарний опір фази статора,Oм;
R2 – сумарний опір фази ротора, Oм.
±R 2
Sk=
√ R 12 + Х
к2 , (2.6)
де Xк – індуктивний опір короткого замикання
Якщо знехтувати опором статора R1=0, то можливо спростити порядок

побудови механічної характеристики, тоді залежність приймають вигляд:
Арк.
45
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
2 Мк 13
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата М=
S S
+ k
Sk S , (2.7)
3⋅U
ф2
М k=
ω0⋅X k , (2.8)
R2
S=
Xk , (2.9)
Якщо відокремити величину кратності максимального моменту
Мк
λ= М ном , (2.10)
то можна виділити зв'язок між номінальною і критичною ковзкістю:
S k =S ном ( λ ном±√ λ 2 ном−1) , (2.11)

Використовуючи всі приведені формули, можна виділити наступний
порядок визначення точок механічної характеристики за паспортними
даними (Додаток Б) вибраного електродвигуна:
ω ном=
π⋅п ном
30 , (2.12)
2 π⋅f 1н ωн
ωo= =
P ( 1−s ном ) , (2.13)
(ω o−ω ном )
s ном=
ωo , (2.14)
M ном = P ном
W ном , (2.15)
М k =λ ном⋅М ном , (2.16)
M i=М ¿i⋅М ном , (2.17)

Розраховуємо частоту обертання і кутову швидкість ротора:
n2 i=(1−S i )⋅n1 , (2.18)
46
n2 i
ω2 i=
9 , 55 . (2.19)Арк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
Розраховуємо і дані заносимо до таблиці 2.4. 14
Для побудови характеристики необхідно відшукати координати
характерних точок:
-Т1- ідеальний холостий хід S = 0; ω = ωo; М = 0
-Т2- коротке замикання S = 1; M = Mлз; W = 0
-Т3- екстремуму S = Sk; М = Ммах
- Т4- номінальний режим S = Sном ; ω = ωном; М = Мном
3 , 14⋅1490
ω ном= =156 с−1
30 ,
156
ω 0 == =160 с−1
( 1−0 , 025 )
3
М ном =600⋅10 =3846 Н⋅м
156 ,
М n =2,2⋅3846=8460 Н⋅м ,
М к =1,4⋅3846=5384 Н⋅м ,
S k =0 , 025⋅(1,4± √ 1,4 2−1)=0 , 0595 .
Координати точок механічної характеристики занесені до таблиці

2.3.
Таблиця 2.3 – Розрахункові параметри природної механічної

характеристики двигуна
S 0,0595 S 0,595 n2 ω2
Si + Мi
0,0595 S 0,595 S об/хв рад /с
0.0 0.00 ∞ ∞ 0.00 1490.00 156.02
0.02 0.34 2.98 3.31 3252.30 1460.20 152.90
0.04 0.67 1.49 2.16 4986.09 1430.40 149.78
47
S 0,0595 S 0,595 n2 ω2
Si + Мi
0,0595 S 0,595 S об/хв рад /с
0.0595 1.00 1.00 2.00 5384.40 1401.35 146.74Арк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
Змін. 0.08
Арк. 1.34
№ докум. 0.74Дата
Підпис 2.09 5156.76 1370.80 143.5415
0.10 1.68 0.60 2.28 4732.14 1341.00 140.42
0.2 3.36 0.30 3.66 2943.22 1192.00 124.82
0.3 5.04 0.20 5.24 2054.98 1043.00 109.21
0.4 6.72 0.15 6.87 1567.18 894.00 93.61
0.6 10.08 0.10 10.18 1057.51 596.00 62.41
Графік механічної характеристики електродвигуна представлений на

рисунку 2.4.
n, об/хв
1600.00
1400.00
1200.00
1000.00
800.00
600.00
400.00
200.00
М,
0.00 кН·м
0 1000 2000 3000 4000 5000 6000
Рисунок 2.4 – Механічна характеристика приводного двигуна

48
2.7 Вибір апаратів та схеми керування
З точки зору енергетики основним параметром електроприводу є його

потужність. Тому при виборі перетворювача частоти в першу чергу необхідно
визначити вимоги до його здатності навантаження. Як правило, це питання
Арк.
вирішується таким чином: визначається номінальна потужність
двигуна і 16
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
вибирається перетворювач частоти на таку ж потужність. Таким чином, вибір
перетворювача за паспортними даними асинхронного двигуна призведе до
завищення вимог до потужності першого. Однак це лише трохи збільшить
витрати на придбання перетворювача частоти і не спричинить за собою ніяких
важких наслідків. Зворотна ситуація складається при виборі перетворювача
частоти для роботи приводу на підвищених швидкостях. Для вирішення цієї
проблеми з останнім часом досить часто стали застосовувати перетворювачі
частоти, здатні працювати з частотами до 400 Гц. В цьому випадку, при виборі
перетворювача описаним вище способом, відбудеться постійне спрацьовування
захисту від перевантаження по струму. Справа в тому, що потужність
перетворювача частоти визначається максимальним значенням струму,
комутованого ключами інвертора. Отже, більш коректним параметром вибору
перетворювача є не потужність, а струм двигуна, споживаний в необхідних
режимах роботи. в текстильній промисловості потрібні більш високі швидкості
електроприводів. Для вирішення цієї проблеми з останнім часом досить часто
стали застосовувати перетворювачі частоти, здатні працювати з частотами до
400 Гц. В цьому випадку, при виборі перетворювача описаним вище способом,
відбудеться постійне спрацьовування захисту від перевантаження по струму.
На наступному етапі вибору перетворювача частоти необхідно визначити
вимоги до його функціональних можливостей. По-перше, потрібно вибрати
спосіб управління двигуном: скалярне або векторне управління. Векторне
Арк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
49
17
управління доцільно вибирати в випадках, коли необхідна висока точність
регулювання, підтримка моменту на валу двигуна при малих швидкостях
обертання.
Вибір перетворювача частоти проводиться згідно з умовами:
Рпр ¿ Рдв,
U н .пр=U н .с . ,
Іпч.і ¿ Ідв.н,
{ Sпр .н ≥ S н .дв. ,
I пр . н ≥ I н . дв ;
(2.27)
Uпч.і ¿ Uдв.н.
Номінальний струм статора двигуна:
Р U н .пр=U н .с . ,
Ι р=
3⋅U ф⋅co sϕ⋅ηдв ,
{ Sпр .н ≥ S н .дв. ,
I пр . н ≥ I н . дв ;
(2.28)
600000
Ι р= =389
3⋅690⋅0 , 80⋅0 , 931 А.
Номінальна потужність двигуна споживана їхні мережі:
Р U н .пр=U н .с . ,
S н . дв=
co sϕ⋅ηдв ,
{ Sпр .н ≥ S н .дв. ,
I пр . н ≥ I н . дв ;
(2.29)
600
S н . дв= =805
0 , 80⋅0 , 931 кВА.
З огляду на вищенаведені особливості, вибираємо частотний перетворювач з
векторним керуванням 6SE8018-1BA00 виробництва компанії Siemens, з
наступними номінальними параметрами:
1000 В = 690 В;
U н .пр=U н .с . ,
950 кВА > 805 кВА;
{ Sпр .н ≥ S н .дв. ,
I пр . н ≥ I н . дв ;
400 А > 389 А.

Параметри перетворювача частоти наведені в таблиці 2.5.
50
Таблиця 2.5 – Номінальні дані частотного перетворювача
№
Найменування параметру перетворювача Величина
п/п
1 Максимальна потужність двигуна, кВт 805
2 Максимальна вихідна потужність ПЧ, кВа 950
3 Номінальний вхідний струм ПЧ, А 400
4 Вхідна напруга, B 3 фази 1000
5 Діапазон вихідної частоти від 0.1 до 400 Гц
скалярне регулювання
6 Керування швидкості, компенсація
ковзання
150% номінального
7 Перевантажувальна здатність, %
струму ПЧ протягом 1 хв Арк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
18
2.8 Опис роботи схеми керування електродвигуном
Система електроприводу повинна забезпечувати скалярне управління

двома тяговими асинхронними двигунами у функції сталості потужності.
На рисунку 2.5 представлена схема керування мотор колесом самоскиду.

51
ІН1
VD1-VD4
VT1 Праве мотор-
колесо
С1
М1 Р1 К1
VD13
R1
VD5-VD12
ДН Ліве мотор-
VT2 колесо
С2
СГ М2 Р2 К2
VD14
R2
ІН2
М
БУД БУТП ІК.ПД19.18.02.ПЗ

Арк.
КМ1 19
РТ1
КМ2
РТ2
КМ3
РТ3
Рисунок 2.5 – Схема керування мотор-колесом
Для забезпечення необхідної характеристики проектований

електропривод повинен містити генератор, що обертається дизельним
двигуном, некерований випрямляч і два перетворювача частоти, по одному на
кожен тяговий двигун. Система управління повинна враховувати режим роботи
самоскида (рух вперед, задній хід, нейтраль, динамічне гальмування, режим
холостого ходу системи приводу), споживану потужність, і швидкість
транспортного засобу. Робоча число обертів дизельного двигуна - 650 об / хв
або 1800/1900 об / хв, що відповідає черговому режиму холостого ходу і
режиму повного навантаження. Знижена швидкість обертання дизельного
двигуна реалізується в тих випадках, коли самоскид переміщається без вантажу,
тобто повна потужність не потрібна. При більш низькому числі оборотів
52
вихідна потужність генератора обмежена приблизно до 5% його номінальної
потужності. Цього достатньо для забезпечення електроживлення допоміжного
інвертора (для головного вентилятора) і нагрівачів.
При переході до режиму повної потужності число обертів двигуна
збільшується до максимального рівня так швидко, наскільки це можливо з
урахуванням обмеження викиду вихлопних газів і виробництва вихідного
крутного моменту. Це необхідно для досягнення компромісу між часом реакції
системи і керованістю самоскида і налаштовується при введенні самоскида в
експлуатацію таким чином, щоб забезпечувати оптимальні робочі
характеристики.
При переході до режиму повної потужності число обертів двигуна
збільшується до максимального рівня так швидко, наскільки це можливо з
урахуванням обмеження викиду вихлопних газів і виробництва вихідного
Арк.
крутного моменту. Це необхідно для досягненняІК.ПД19.18.02.ПЗ
компромісу між часом реакції
20
системи і керованістю самоскида і налаштовується при введенні самоскида в
експлуатацію таким чином, щоб забезпечувати оптимальні робочі
характеристики. При переході до режиму повної потужності число обертів
двигуна збільшується до максимального рівня так швидко, наскільки це
можливо з урахуванням обмеження викиду вихлопних газів і виробництва
вихідного крутного моменту. Це необхідно для досягнення компромісу між
часом реакції системи і керованістю самоскида і налаштовується при введенні
самоскида в експлуатацію таким чином, щоб забезпечувати оптимальні робочі
характеристики.
Вихід генератора живить 3-фазний діодний міст і конденсаторні батареї
постійного струму С, розташовану в шафі управління, яка також називається
"канал зв'язку постійного струму". Для забезпечення повного скалярного
управління відповідним тяговим колісним двигуном кожен інвертор виробляє
3-фазну напругу зі зміною амплітудою і частотою. Енергія гальмування
подається назад в канал зв'язку постійного струму і направляється гальмівними
53
переривниками в решітки гальмівних резисторів, де відбувається її
розсіювання.
Блок управління тяговим приводом (БУТП) контролює і управляє
системою тягового приводу в цілому, включаючи управління числом оборотів
двигуна, вихідною напругою генератора, крутять моментами двигунів,
струмами переривника, напругою в каналі зв'язку постійного струму, системою
захисту від пробуксовки і прослизання коліс і охолоджуючим вентилятором .
Для забезпечення необхідної характеристики потужності застосовуємо
зворотні зв'язки за швидкістю і струму тягових двигунів.
В основі системи управління лежить мікроконтролер, що дозволяє
здійснювати управління тяговими електродвигунами у функції сталості
потужності, а також реалізовувати захист від перенапруг і струмів, що
перевищують номінальні значення. Для цього в системі присутні термодатчики,
встановлені на кожному блоці інвертора, а також безпосередньо на тягових
двигунах. У разі, якщо на контролер надходить сигнал про перевищення
допустимої температури нагріву цих елементів, контролер видає команду на
включення додаткової вентиляції, а в разі, якщо нагрів критичних елементів
триває - контролер приймає рішення про примусове виключенні системиАрк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
приводу, №
Змін. Арк.
із докум.
забезпеченням накладення механічного гальма.
21
Після надходження команди від оператора на запуск самоскида,

контролер дає команду блоку управління дизелем БУД на включення дизеля, а
також підключає допоміжну ланцюг збудження ОСГАБ синхронного генератора
СГ, за допомогою контактора КМ1 до акумуляторної батареї самоскида. При
цьому генератор почне виробляти деяку напругу, яке через випрямляч 1
надходить на основну обмотку збудження генератора ОСГ. Одночасно через
випрямляч 1 відбувається подача напруги на конденсатор С і на інвертори
напруги. При надходженні сигналу з датчика напруги ланки постійного струму
ДН сигналу, про досягнення номінального значення напруги, мікроконтролер
відключає допоміжну обмотку збудження ОСГАБ і синхронний генератор
54
переходить в режим роботи з самозбудженням, подаючи номінальне значення
напруги на вхід випрямлячів.
Після цього самоскид готовий до початку роботи, і під час вступу
відповідного завдання необхідного моменту на колесах Uу, починає керувати
перетворювачами частоти першого і другого асинхронного двигуна.
В системі реалізована можливість гальмування машини шляхом гасіння
енергії руху на решітках гальмівних резисторів. При натисканні на педаль
динамічного гальмування інвертори миттєво інвертують руховий момент і
посилають енергію, що витрачається на гальмування в канал зв'язку постійного
струму, де вона розсіюється гальмівним переривнику (ПТ). Струм в системі
управління напругою двигуна вентилятора для охолодження грат гальмівних
резисторів контролюється і повинен залишатися в межах заданого діапазону, в
іншому випадку в системі реєструється виникнення несправності і відбувається
включення системи захисту. Якщо індикатор свідчить про наявність подібноїАрк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
несправності, оператор повинен негайно застосувати динамічне гальмування,22
оскільки час, що відводиться в даному випадку на динамічне гальмування,
обмежена. При перевищенні часу, відведеного на динамічне гальмування,
оператор повинен застосувати робоче гальмо для повної зупинки самоскида.
Виходячи з міркувань безпеки, на динамічне гальмування відводиться дуже
короткий період часу, так як охолодження гальмівних резисторів в даному
випадку під питанням.
Блок управління тяговим приводом (БУТП) управляє потоком енергії
гальмування через решітки гальмівних резисторів за допомогою модулювання
робочих циклів переривника (відношення часу включеного стану до часу
вимкненого стану).
Так як енергія, отримана в результаті гальмування від двигунів не може
бути повернута в джерело, то випрямляч 2 відключається від перетворювача
частоти контактором КМ2 і мікроконтролер перемикає контактор КМ3. В цьому
випадку електропривод переходить в режим гасіння енергії гальмування на
55
гальмівних резисторах. При цьому контролюється величина напруги в каналі
постійного струму, і, при перевищенні заданої величина напруги, БУТП
включає гальмівний переривник ПТ з деякою заданою частотою.
2.9 Модернізація діючих схем захисту електроприводу
Приводимо в модернізацію встановлення на автосамоскиди системи

контролю завантаженням.
Система СКЗ і Т, виробництва ООО «ВІСТ Груп», призначена для
встановлення на кар’єрні автосамоскиди (АС) ПО «БелАЗ». В задачі системи
входить:
 Автоматизація фіксована кількість рейсів.
 Визначення кількості (в тонах) перевезення гірничої маси.
 Вимірювання рівня палива в баці.
 Вимірювання довжині пройденого шляху (в км).
 Діагностика стану підвісок.
Призначення.
Система контролю завантаження до якої входить блок СКЗ-02.01, що
встановлюється на кар’єрні самоскиди БелАЗ, призначена для:
- визначення ваги вантажу, що перевозить автомобіль, за допомогоюАрк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
23
Змін. Арк. датчиків
№ докум. тиску
Підпис в Дата
циліндрах підвіски та бортового контролера;
- видачі сигналів (ввімкнення ліхтарів шкали завантаження) машиністу
екскаватора про досягнення самоскидом оптимального вантажу (з
метою попередження недовантаження та перевантаження автомобіля);
- автоматичного збирання та зберігання в журналі реєстрації рейсів
інформації про дату та час кожного завантаження, маси вантажу,
- пробігу, об’єму перевезення вантажу (в тонно-кілометрах) та номері
зміни, в якій здійснюється рейс;
56
- додатковий режим вводу інформації на дисплей («Манометр»)
призначений для спрощення процедури заправки циліндрів підвіски
азотом, так як дозволяє бачити на екрані абсолютні значення тисків
одночасно по кожному з чотирьох циліндрів;
- автоматичного збору та передачі в диспетчерський центр інформації
про транспортний засіб (маса вантажу, кількість палива, координати,
швидкість тощо) при роботі в складі системи диспетчеризації гірничо-
транспортного обладнання.
Система СКЗ забезпечує рівномірне та точне завантаження самоскидів
без недовантаження та перевантаження, максимально збільшуючі середньо
експлуатаційну роботу самоскидів та забезпечуючи їм довгий строк роботи,
тим самим, знижуючи собівартість вивізних робіт.
Блок СКЗ-02.01 складається з:
- модуля СІКОН 167.35;
- модуля вводу-виводу МВВВ.
Блок СКЗ-02.01 не має вмонтованих засобів візуалізації, тому для вводу
інформації разом з блоком СКЗ-02.01 використовується блок індикації фірми
B&R PANELWARE P120, який працює через інтерфейс RS-232 (див. додаток
№8), або модуль візуалізації на CAN-BUS.
Основою системи контролю завантаження є блок СКЗ-02.01. Для зв’язку
з об’єктом використовують датчики тиску фірми «Danfoss» (Данія), які
встановлюються в пневмогідроциліндри підвіски.
Платформа самоскиду встановлена на чотирьох циліндрах підвіски.
Тому, знаючі навантаження на кожний циліндр, можна визначити сумарне
навантаження на кузов самоскида.
Система контролю завантаження вимірює масу вантажу, який
перевозять, шляхом вимірювання різниці тисків в циліндрах підвіски
завантаженого та порожнього самоскида.
Арк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
24
57
Використання Блоку СКЗ-02.01 в системі контролю завантаження
«Кар’єр».
Монтаж, наладка та обслуговування системи контролю завантаження
виготовляється спеціально навченим персоналом сервісних служб.
До роботи з системою завантаження допускаються особи, що вивчили
справжній документ та пройшли інструктаж по техніці безпеки при роботі з
електро- та радіовимірювальними приладами.
Персонал повинен мати посвідчення про допуск до роботи з
електроустановками з робочою потужністю до 1000В.
В нормальному режимі роботи (автоматичний цикл) керування за
допомогою клавіатури не потрібно, індикація на виносному пульті блоку
СКЗ-02.01 змінюється автоматично в залежності від стану самоскиду: при
завантаженні та розвантаженні висвічується маса вантажу, а при русі –
поточний час.
Арк.
ІК.ПД19.18.02.ПЗ
25

1 ГТЦ-2 мотор-колесо белаз загальна частина ок 2

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

1 ГТЦ-2 мотор-колесо белаз загальна частина ок 2

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

6

Пояснювальна записка: 87 сторінок, 26 таблиці, 12 рисунків, 7 джерел.

1.6 Вибір та перевірка високовольтних вимикачів……..…......................... 28

1.7 Вибір та перевірка роз’єднувачів ……..…..............................................

2.9 Опис роботи схеми керування електродвигуном ……………………… 54

Серед різноманіття засобів транспорту і механізації гіничовидобувної

 оптимальна тягова характеристика близька до гіперболи в діапазоні

 можливість цілеспрямованого управління силовим потоком таким

1.1 Характеристика технологічного процесу виробництва

В гірничодобувній промисловості на відкритій розробці корисних

Система електрообладнання сучасних позашляхових автомобілів являється

Рисунок 1.1 – План ділянки з ремонту електрообладнання

1.2 Аналіз діючих схем електропостачання споживачів

У схемах електропостачання промислових підприємств слід виділяти

При визначенні електричних навантажень в мережах напругою до 1000В

 по розрахунковому вузлу сумується кількість силових

 визначається ефективна кількість електроприймачів вузла;

 по кривим або ж по таблицям знаходиться коефіцієнт максимуму і

1.3 Характеристика споживачів вибір напруги та роду струму

Відповідно до встановленого устаткування вибираємо для живлення

п, Рном, ККД Uном,

1. Кран-балка 3,4т 1 1,4 0,8 0,88 89 380

5.Стенд для випробування

1.4 Розрахунок електричних навантаження і вибір оптимальної схеми

Для визначення потужності споживачів необхідно визначити сумарну

ΣP ЗМ =ΣР Н⋅Κ в , (1.1)

де, ΣРн - сума активних потужностей групи споживачів,

ΣРн = p н⋅n , ( 1.2)

ΣQ зм=ΣQ н⋅Κ в , (1.3)

де, ΣQн - сума реактивних потужностей групи споживачів.

ΣQн =ΣР н⋅tg ϕ . (1.4)

При m>3 і Κ в . ср.≥0,2 :

Рmax =Κ max⋅ΣP зм . (1.9)

Q max =Κ max⋅ΣQ зм , (1.10)

де, Кmax - коефіцієнт максимуму [1].

Данні розрахунків данні заносимо до таблиці 1.2.

На основі проведених розрахунків, у наступному розділі будуть обрані

Таблиця 1.2 – Результати розрахунків потужності споживачів

11.Мийна установка для деталей 4,32 2,3

1.4.1 Вибір силових трансформаторів

Основними вимогами при виборі кількості трансформаторів є надійність

Для споживачів третьої та частково другої категорії можливо розглядатиАрк.

від сусідньої трансформаторної підстанції.

Приймаємо трансформатор ТМ-100/6. Основні технічні характеристики

Найменування параметру Величина

1.4.2 Вибір та перевірка ЛЕП вводу

Дроти повітряних ліній електропередач вибирають по економічній

U раб ≥U ном U раб ≥ U ном , (1.12)

де U ном - номінальна напруга ЛЕП, кВ;

U раб - робоча напруга лінії, кВ,

U раб =6 кВ=U ном =6 кВ

Приймаємо U ном =35 кВ U ном =6 кВ .

І тр. доп≥І расч . раб

де І расч. раб - розрахунковий робочий струм навантаження установки,

Для лінії, що живить підстанцію, розрахунковий робочий струм Арк.

Величини довгостроково припустимого струму навантаження в

І дл. доп=55 А>І расч . раб =19 ,24 А

І расч. дл. доп =к 1⋅к 2⋅к 3⋅I дл . доп , (1.15)

Ірасч.дл.доп. = 49,5 ≥ 19,24 = Іроз.роб.

Характеристика кабелю Умови вибору

1.Номінальна напруга, кВ U ном =6 кВ ; U раб =6 кВ

Живлення підстанції виконуємо кабельною лінією, виконаною кабелем

1.4.3 Розрахунок струмів короткого замикання