МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет «Запорізька політехніка»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсового проекту
з дисципліни “Деталі машин”
для студентів спеціальностей 133 Галузеве машинобудування;
131 Прикладна механіка; 134 Авіаційна та ракетно-космічна
техніка денної, заочної та дистанційної форм навчання

2019
 2

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з

дисципліни “Деталі машин” для студентів спеціальностей
133 Галузеве машинобудування; 131 Прикладна механіка; 134
Авіаційна та ракетно-космічна техніка денної, заочної та дистанційної
форм навчання/Укл.: Е.Т. Білий, О.П. Ляшенко, А.В. Клименко -
Запоріжжя: НУ «Запорізька політехніка», 2019.-74с. /

Укладачі: Е.Т. Білий, к.т.н., доцент

О.П. Ляшенко, к.т.н., доцент
А.В. Клименко, асистент

Рецензент: М.І.Носенко, к.т.н., доцент

Відповідальний
за випуск: Л.М. Мартовицький, к.т.н., доцент

Затверджено
на засіданні кафедри
“Деталі машин і ПТМ”
Протокол № 1
від “ 21 ” 08 2019 р.
 3

ЗМІСТ

Вимоги до складу, захисту та послідовність виконання

1
курсового проекту (КП)...……………………………….. 5
1.1 Склад та завдання на проектування ……………………. 5
1.2 Структура розрахунково-пояснювальної записки …….. 7
1.3 Виконання та захист курсового проекту ………………. 9
Енергосиловий та кінематичний розрахунки
2 параметрів привода 10
……………………………………….
2.1 Позначення параметрів та елементів привода ……….... 10
Визначення потрібної потужності і вибір
2.2 електродвигуна…………….…………………………… 10
…
2.3 Кінематичний та силовий розрахунки привода...……… 18
Загальне передаточне число привода та його розподіл
2.3.1
по ступеням …………………………………………….... 18
Частоти обертання, потужності та обертові моменти
2.3.2
валів привода.……………………………………………. 22
2.3.3 Підсумкові дані розрахунку…………………………….. 23
3 Особливості розрахунку передач..…………………….... 24
3.1 Пасові передачі.………………………………………….. 24
3.2 Зубчасті передачі.………………………………………... 25
3.2.1 Вибір матеріалу та термообробки коліс………………... 26
3.2.2 Особливості розрахунку закритих передач.……………. 27
3.2.3 Особливості розрахунку відкритих передач.…………... 29
3.2.4 Підсумкові дані розрахунку.……………………………. 31
3.3 Черв’ячні передачі.………………………………………. 34
3.4 Ланцюгові передачі..…………………………………….. 36
3.5 Передачі гвинт-гайка…..………………………………... 38
4 Особливості проектування валів редуктора.…………... 39
4.1 Послідовність розрахунків валів ……………………….. 40
Компоновочний розрахунок вала за умови кручення та
4.2
його попереднє конструювання.………………………... 41
Компоновочний вибір підшипників та варіанти
4.3
установки ………………………………………….…….. 44
4.4 Ескізна компоновка редуктора.…………………………. 47
4.4.1 Двоступінчастий циліндричний редуктор..……………. 48
 4

4.4.2 Конічно-циліндричний редуктор.………………………. 51

4.4.3 Черв’ячно-циліндричний редуктор.…………………….. 52
4.4.4 Циліндрично-черв’ячний редуктор.…………………….. 55
4.5 Схеми сил, що діють на вали редуктора.………………. 58
Вибір матеріалу валів та розрахунок допустимих
4.6 напружень.……………………………………………… 60
…
4.7 Розрахунок вала за умов фактичного навантаження.…. 61
4.8 Проектування валів..…………………………………….. 63
4.9 Перевірні розрахунки валів …………………………….. 64
Особливості розрахунків при підборі радіально-
5
упорних підшипників..…………………………………... 66
Пристрої для натягу пасу та деталі конструкції рами 70
6
привода..……………………………................................
Перелік посилань ………………………………………... 73
 5

Курсовий проект з дисципліни “Деталі машин” - перша

розрахунково-конструкторська робота студента, яка вимогає знань із
теорії машин та механізмів, опору матеріалів, матеріалознавства,
машинобудівного креслення та ін.
Процес проектування в значній мірі відрізняється від інших
видів учбових занять, проведених студентами раніш. Проектування,
крім знань теоретичного матеріалу, методів розрахунку, поширених
конструктивних схем, вимагає вміння аналізувати конструкцію із
різних точок зору на всіх стадіях її створення, аналізувати одержані
результати розрахунку різних параметрів, оцінювати привод та
машину в цілому і в окремих деталях, вибирати оптимальний варіант
конструкції.

1 ВИМОГИ ДО СКЛАДУ, ЗАХИСТУ ТА

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО
ПРОЕКТУ (КП)

1.1 Склад та завдання на проектування

Курсовий проект “Привод механічний” складається з

розрахунково-пояснювальної записки РПЗ (40…50 сторінок формату
А4) та графічної частини – ГЧ на 3-х аркушах формату А1.
Вимоги до РПЗ викладені в стандарті підприємства СТП 15-96
[1], до виконання ГЧ - у стандартах до виконання креслень.
Матеріал у РПЗ розташовують у такій послідовності: титульний
аркуш, завдання на КП, реферат, зміст РПЗ, основна частина,
заключення, перелік посилань, додатки.
Графічна частина містить:
1. Складальне креслення (редуктор, коробка швидкостей,
мультиплікатор).
2. Загальний вид привода.
3. Робочі креслення деталей привода.
Склад креслень до проекту остаточно визначає консультант
проекту.
Склад завдання на проектування [2] визначається його шифром
з трьох груп позначень К-Р-В.
Група К визначає варіант: – компоновки привода у цілому;
 6

- передачі потужності від двигуна до редуктора або коробки

швидкості – а,б,в;
- конструктивного виконання двигуна – г,д.
Група Р визначє схему редуктора або коробки швидкостей у
складі привода та варіант збирання механізму:
р – радіальне, о – осьове, ро – мішане (радіально-осоьове).
Група В визначає варіант параметрів, що повязані з схемою
привода:
– обертовий момент на вхідному тихохідному валу привода –
Тт,Нм;
– частота обертання тихохідного валу привода – nт, хв-1;
– особливості конструкції тихохідного вала, та його консольної
ділянки
– циліндрична – ц, конічна – к, порожниста – п, у вигляді
зубчастої півмуфти – м;
а також загальних для будь якої схеми:
- строк служби – L, років;
- тип виробництва – мало або високосерійне;
- характер навантаження щодо реверсування;
- режим навантаження – індивідуальний або типовий.
Наприклад: шифр завдання 2.1а – 4.2ро-10 визначає:
2.1а – передача потужності від двигуна з радіальним кріпленням
відбувається за допомогою клинопасової передачі;
4.2м – у складі привода червячно-циліндричний редуктор з
двопоточним тихохідним ступенем конструкція якого передбачає
мішане радіально-осьове збирання.
10 – варіант параметрів для розрахунків.
Всі інші відомості про особливості механічного привода
наводяться в індивідуальному завданні на проектування.
Використовуються завдання трьох рівнів:
- перший, коли зміст завдання передбачає характеристику і
схему привода із групи альтернативних схем;
- другий, коли завданням передбачається характеристика
привода і група альтернативних схем;
- третій, коли завданням передбачається тільки характеристика
привода.
Особливостями проектування за рівнями є :
 7

- для першого - оптимізація кінематичних та енергосилових

параметрів привода за умов використання двигунів з різною частотою
обертання (750, 1000, 1500, 3000 хв-1);
- для другого - оптимізація привода як за умов використання
різних за частотою обертання двигунів, так і різних схем з групи
альтернативних;
- для третього - визначення оптимальних характеристик і схеми
привода відповідно характеристикам завдання без обмежень у виборі
схеми.
Оптимізація складу привода може виконуватись на ЕОМ з
визначенням ескізних альтернативних варіантів і їх характеристик [3].
Критерії оптимізації :
- габарити та маса привода;- відносна вартість;
- рівнонавантаженність та гарантоване змащування зачеплень
передач;
- коефіцієнт якості.
1.2 Структура розрахунково-пояснювальної записки

Основна частина РПЗ орієнтовно містить:

1.Енергосиловий та кінематичний розрахунки параметрів
привода.
1.1 Визначення потрібної потужності і вибір електродвигуна
привода.
1.2 Кінематичний та силовий розрахунки привода.
2. Розрахунки передач.
2.1 Клинопасова* або ланцюгова передача.
2.2 Зубчасті або черв’ячна передачі**.
3. Проектування валів редуктора.
3.1 Компоновочні розрахунки валів за умови кручення та їх
попереднє конструювання.
3.2 Компоновочний вибір підшипників та варіанту їхньої
установки.
3.3 Ескізна компоновка редуктора.
3.4 Схеми сил, що діють на вали редуктора та визначення
реакцій опор**.
* Припускається розрахунок одного перетину паса.
** Розрахунки щонайменше однієї передачі, реакцій опор валів та моментів згину виконати на
ЕОМ.
 8

3.5 Вибір матеріалу валів та розрахунок допустимих напружень.

3.6 Розрахунок вала за умов фактичного навантаження***.
3.7 Проектування валів.
3.8 Перевірні розрахунки валів на статичну і втомну міцність.
4. Розрахунок на довговічність та підбір підшипників опор
валів.
5. Розрахунок з’єднань колес передач з валами.
6. Вибір та розрахунок муфти.
7. Змащування передач і підшипників редуктора.
8. Визначення розмірів конструктивних елементів корпуса та
з’єднань редуктора .
9. Вибір конструкції натягу пасів передачі та розрахунок рами
привода.
Заключення.
Перелік посилань.
Додатки А Специфікації до загального виду привода.
Б Специфікації до складального креслення редуктора.
Орієнтований зміст реферату.
Пояснювальна записка викладена на ... сторінках, містить ...
рисунків, ... таблиць, перелік задіяної літератури ... найменувань, та
додатки: А..., Б... . Виконано розрахунок і конструювання механічного
привода у складі ... редуктора, пасової передачі, ... муфти, що
забезпечує частоту обертання вихідного вала ... хв-1, та обертовий
момент ... Нм. Розрахунковий строк служби привода складає ... годин,
коефіцієнт корисної дії ... .
Для привода передбачено використання асинхронного
короткозамкнутого двигуна 4А... потужністю... кВт, з частотою
обертання ... хв-1.
Виконано проектні та перевірні розрахунки … передач і … валів
привода, а також здійснено вибір підшипників опор валів.
Передбачена робота редуктора без заміни (або на приклад з одно- чи
дворазовою заміною) підшипників за час строку служби. Змащування
коліс передач і підшипників рідинне (консистентне) ... мастилом
(наприклад циліндровим) у кількості ... літри.
*** Вибір вала (для повного розрахунку) за узгодженням з консультантом.
Ключові слова: ДВИГУН, РЕДУКТОР, ПЕРЕДАЧА, КОЛЕСО, ВАЛ,
ПІДШИПНИК, ПАС, МІЦНІСТЬ, НАПРУЖЕННЯ,
ДОВГОВІЧНІСТЬ, ТЕРТЯ, СТАЛЬ, ДЕТАЛЬ, ЛАНКА.
 9

Розділ ”Заключення “ містить оцінку результатів роботи з точки

зору їх відповідності вимогам завдання і стандартів. Наприклад:
Виконано проект механічного привода у складі ... передач.
Відхилення від показників завдання по частоті обертання вихідного вала ...
%.
Передбачена робота двигуна, передач ... з перевантаженням /або
недовантаженням:
двигуна %
зубчастої передачі %
черв’ячної %
1.3 Виконання та захист курсового проекту

При виконанні проекту студенту потрібно виявити максимум

самостійності і творчої ініціативи у виборі варіантів конструкції,
матеріалів, графічного оформлення і таке інше.
Робота над проектом контролюється викладачем-
консультантом. Консультант перевіряє роботу студента, допомагає
розібратись у не зрозумілих питаннях, дає ради і вказівки по
поліпшенню конструкції і графічному оформленню креслень.
Умовою допуску до захисту є позитивна рецензія консультанта.
На захисті студент викладає зміст завдання і його реалізації у проекті,
а також відповідає на запитання викладачів членів-комісії.
Студент повинен добре орієнтуватися у проекті – тоб-то:
- вміти пояснити устрій і призначення механічного привода
та вимоги до нього;
- обгрунтувати прийняті конструктивні і технологічні
рішення, вибір матеріалу, термообробки;
- розуміти значення кожної лінії у кресленнях;
- пояснити особливості конструкції та розрахунків;
- вміти пояснити послідовність збирання вузлів та передачі
навантаження з однієї деталі на іншу і таке подібне.
При оцінці захисту окрім якості проекта і знань враховується
додержання установлених термінів проектування, самостійність та
рівень рішень.
 10

2 ЕНЕРГОСИЛОВИЙ ТА КІНЕМАТИЧНИЙ
РОЗРАХУНКИ ПАРАМЕТРІВ ПРИВОДА
2.1 Позначення параметрів та елементів привода

З метою зручності ведення розрахунків параметрам елементів

передачі, що розглядається, надають індекси: ведучого “1” та веденого
- “2”. Для індексації елементів передач використовують:
“п” - пасова передача; “ч” - черв’ячна передача;
“пп” - плоскопасова передача; “г” - гвинтова передача;
“кп” - клинопасова передача; “л” - ланцюгова передача;
“р” – редуктор; “пл” - планетарна передача;
“ц” - циліндрична передача; “м” – муфта;
“к” - конічна передача; “пк” - підшипник кочення.
Перед визначенням параметрів необхідно накреслити службову
кінематичну схему (рис. 2.1) або альтернативні схеми привода.
Вхідний вал привода, вал електродвигуна позначають буквою - D. На
схемах редукторів буквами Ш, П, Т позначають швидкохідний,
проміжний і тихохідний вали і їх параметри відповідно.
2.2 Визначення потрібної потужності і вибір електродвигуна

При довгостроковому постійному або незначному змінному

навантаженні, яке притаманне компресорам, конвеєрам,
транспортерам та іншим механізмам, розрахункова потужність
електродвигуна Р/д , кВт привода визначається через потужність на
вихідному валу привода Рт , кВт, яка може бути задана або визначена
по тяговому зусиллю F, H, коловій швидкості стрічки V, м/с, або
обертовому моменту Тт , Нм , кутовій швидкості вала т , рад/с,
частоті обертання nт , хв-1:
P
PД/  1
η
(2.1)
де Рт = F  V 103 або Рт = Т т   т  10 3  1047
, 10 4  Т т  n т , кВт
к
Загальний ККД привода:   1  2  ...  пк (2.2)
де 1 2 - ККД окремих передач привода з табл. 2.1.
пк - ККД однієї пари підшипників кочення;
 11

к - число валів або пар підшипників.

ККД двох зубчастих пар двопоточного ступіня редуктора
дорівнює ККД поточного ступіня того ж типу (прямозубої або
косозубої передачі), що передає таку ж потужність.
Для привода конвеєра і інших механізмів широко
використовують асинхронні короткозамкнуті електродвигуни серії 4А
виконання М 1081, М 2081, М 3081 за ГОСТ 19523-81 потужністю від
0,55 до 30 кВт та синхронними частотами обертання ротора nс від 750
до 3000 хв-1 (рис. 2.2).
Таблиця 2.1- Орієнтовні ККД елементів механічного привода
Елементи ККД передачі,
привода Позна- відкрита закрита
чення
1. Передачі:
1.2 Плоскопасові пп 0,96 - 0,98
Клинопасові кп 0,94 - 0,96
1.3 Зубчасті циліндричні ц 0,93 - 0,95 0,96 ... 0,98
1.4 Зубчасті конічні к 0,92 - 0,94 0,96 ... 0,97
1.5 Черв’ячні
для передаточних
чисел U ч
 30 - 0,70 ... 0,75
14 - 30 - 0,75 ... 0,82
8 - 14 - 0,87 ... 0,92
1.6Передача
гвинт-гайка
з тертям ковзання для
кутів підйому різьби: г 0,25 - 0,45
0 0,45 - 0,70 -
2 - 10
10 - 200 0,80 - 0,90 -
з тертям кочення л
0,92 - 0,94 -
1.7 Ланцюгові передачі 0,98 0,96 ... 0,97
м
2. Муфти /4/ - -
пк
3. Підшипники кочення 0,99

З таблиці 2.2 вибирають електродвигун ближчої меншої по ряду

потужності Р у порівнянні з розрахунковою Р/д, якщо перевантаження
 12

PД/  PД
П  100% не перевищує:
PД
8% - при постійному навантаженні;
12% - при змінному навантаженні привода.
Якщо перевантаження перевищує допустиме, вибирають
двигун ближчої по ряду більшої потужності не розраховуючи його
навантаження.
Таблиця 2.2 - Позначення та параметри електродвигунів серії 4А

Потужніст Синхронна частота обертання nсд, хв-1

ь
Двигуна, 3000 1500 1000 750
Рд, кВт /асинхронна частота n , хв-1 / пуск
а

0,25 56В2//2760/2 63A4/1370/2 63B6/890/2 71B8/680/1,6

0,37 63A2/2740/2 63B4/1365/2 71A6/910/2 80A8/675/1,6
0,55 63B2/2740/2 71A4/1390/2 71B6/900/2 80B8/700/1,6
0,75 71A2/2840/2 71B4/1390/2 80A6/915/2 90LA8/700/1,6
1,1 71B2/2810/2 80A4/1420/2 80B6/920/2 90LB8/700/1,6
1,5 80A2/2850/2 80B4/1415/2 90L6/935/2 100L8/700/1,6
2,2 80B2/2850/2 90L4/1425/2 100L6/950/2 112MA8/700/1,
3,0 90L2/2840/2 100S4/1435/2 112M6/955/2 6
4,0 100S2/2880/2 100L4/1430/2 112MB6/950/2 112MB8/720/1,
5,5 100L2/2880/2 112M4/1445/2 132S6/965/2 8
7,5 112M2/2900/1,6 132S4/1455/2 132M6/970/2 132S8/720/1,8
11,0 132M2/2900/1,6 132M4/1460/2 160S6/975/1,2 132M8/730/1,8
15,0 160S2/2940/1,4 160S4/1465/1,4 160M6/975/1,2 160S8/730/1,4
18,5 160M2/2940/1,4 160M4/1465/1,4 180M6/975/1,2 160M8/730/1,4
22 180S2/2945/1,4 180S4/1470/1,4 - 180M8/730/1,2
30 180M2/2945/1,4 180M4/1470/1,4 - -
-
-

Примітка. пуск =Тп/Тн- коефіцієнт пускового навантаження двигуна.

Коефіцієнт максимального перевантажування для двигунів
потужністю 11,15 та 18,5 кВт з частотою обертання nсд=1000 хв-1 та
двигуна потужністю 15 кВт з частотою обертання nсд=750 хв-1 ;
для двигунів потужністю до 2,2 кВт з nсд=750 хв-1 , max=1,7 , для
інших - 2,2. Тпуск, Тmax, Тном - відповідно пусковий, максимальний та
номінальний моменти двигуна.
 13

Розшифровка повного позначення, наприклад, двигуна 4А112МВ6У3:

4- порядковий номер серії;
А- рід двигуна (асинхронний);
112- відстань від опорної поверхні до осі вала, мм;
М- установочний розмір по довжині станини (S, M,L);
В- довжина осердя статора (А, В);
6- число полюсів /2, 4, 6, 8/;
У- кліматичне виконання (універсальне та ін.);
З- категорія.
Вибираючи частоту обертання двигуна табл. 2.2 слід зважати на
наступне.
При сталій потужності двигуна із збільшенням частоти
обертання його розміри, маса та вартість зменшуються, а ККД зростає.
Однак із збільшенням частоти обертання, робочий ресурс двигуна
зменшується, а передаточне число привода, його маса, габаритні
розміри і вартість зростають. Оптимальні характеристики привода
одержують на основі техніко-економічної оцінки варіантів схем, що
порівнюють. Для приводів загального призначення, якщо немає
спеціальних вказівок, перевагу слід віддати двигунам з частотою
обертання 1500 та 1000 хв-1.
Орієнтовно синхронну частоту обертання вала двигуна nдс
можна вибрати з урахуванням частоти обертання вихідного вала
привода nт, використовуючи рекомендації таблиці 2.3.
Маючи потужність Рд/ та синхронну частоту обертання двигуна
с
nд з таблиць 2.2 й 2.4 можна вибрати типорозмір електродвигуна.
Наприклад, двигун виконання IM1081 4A1004У3, потужністю Рд = 4
кВт з частотою обертання nд = 1430 хв -1 , коефіцієнтом пускового та
максимального перевантаження пуск = 2,0; max= 2,2 (ГОСТ 19523-81):
записати його умовне позначення, основні характеристики, виконати
ескіз двигуна з позначенням його габаритних розмірів /Рис. 2.2/.
Якщо пуск двигуна більше ніж  , що задане графіком
навантаження привода /див. приклад/, та в разі завдання навантаження
затиповим графіком /див. рис. 1.1/ у подальших розрахунках деталей
привода використовують коефіцієнт пускового перевантаження
двигуна пуск.
 14

Таблиця 2.3 - Рекомендовані частоти обертання вала

електродвигуна

Частота обертання, хв-1

Тип привода на виході привода, електродвигуна,
nт nдс
1.Трьохступінчастий: більше 120 3000
- з одно або двоступінчастим
циліндричним редуктором, від 40 до 120 1500
конічно-циліндричним від 20 до 60 1000
або конічним редуктором; від 15 до 40 750
2.Двоступінчастий:
- з одноступінчастим від 80 до 150 1500
циліндричним редуктором; від 40 до 80 1000
- з конічним редуктором від 150 до 300 1500
від 100 до 200 1000
від 60 до 120 750
- з черв’ячним або черв’ячно-
циліндричним від 10 до 25 1500
( циліндро-черв’ячним
редуктором) від 5 до 15 1000

Рисунок 2.1 - Схема привода (приклад)

 15

ВИКОНАННЯ ІМ 1081

ВИКОНАННЯ ІМ 2081

ВИКОНАННЯ ІМ 3081

Рисунок 2.2 - Електродвигуни серії 4А

 16

Таблиця 2.4 - Основні розміри електродвигунів серії 4A

Примітка. Приведені в табл. 2.4. розміри електродвигунів позначені на рис. 2.1

 17

2.3 Кінематичний та силовий розрахунки привода

2.3.1 Загальне передаточне число привода та його розподіл по ступеням

Розрахункове загальне передаточне число привода

U  визначають із співвідношення асинхронної частоти обертання вала
двигуна n ад та частоти обертання вихідного вала привода n т :
n ад
U =
nт
(2.3)
При заданій коловій швидкості V, м/с, барабана або зірочки
конвеєра діаметром Дзір, мм, частота обертання вихідного вала
привода, хв-1:
60  V 1000
nт  (2.4)
  Д зір
Розподіл U з урахуванням можливих значень передаточних
чисел різних передач, приведених в табл. 2.5, дозволяє декілька
варіантів рішень.
Основні критерії до визначення оптимального варіанту-
матеріаломісткість, вартість, довговічність та габаритні розміри
привода - залежать від матеріалів та хіміко-термічної обробки
зубчастих коліс, рівноміцності деталей передач, раціонального
визначення способу змащування, допустимого недовантаження
передачі та ін.
При проектуванні привода, в якому не вимагаються мінімальні
габаритні розміри редуктора, колові швидкості зубчастих коліс -
нижче 10 м/с, черв’яків - нижче 12 м/с, використовують найпростішу
систему змащування коліс - картерну. Для забезпечення рівноміцності
коліс при раціональному зануренні ведених коліс кожного ступіня або
зубчастого колеса і витка черв’яка в загальну мастильну вану, при
розподілі U можна використати співвідношення використані в
табл.2.5.
 18

Таблиця 2.5 - Рекомендовані граничні співвідношення

передаточних чисел двоступінчастих редукторів - U p , швидкохідного
- U ш , тихохідного - U т ступенів та відстані між осями - a ш , а т
Передаточні числа Міжосьові
співвідношен
Схема Uр ‘ ‘
Uш Uт -
(граничні) ня

12,5-25 12
, Uр Uр/Uш ат
, 
112  18
,
(7,1-40) аш

12,5-22,4
(7,1-40) Uр U/т= аш=ат
U/ш

12,5-20
(7,1- 23 U р Uр/Uш аш=ат
31,5)
12,5-20 Uр d e2
 315
,  112
,  14
,
(8-40) Uт 11
, Uр ат

31,5-125 5 Uр Uр/Uш аш
 0,4  0,8
(16-200)
1,6 Uш 8 Uт ат
3,15  63

50 Up/4,0
50 Up/6,3 аш
 0,5  0,63
(25-400) ат
 19

Для трьохступінчастого привода, який має у складі пасову

передачу та двоступінчастий редуктор, виходячи із розрахункового
значення загального передаточного числа U   U п  U ш  U т ,
визначають попереднє розрахункове передаточне число редуктора:
U
U p   U ш  U т
U п
(2.5)
Величину U п призначити по табл. 2.6

Таблиця 2.6 - Передаточні числа передач

Передаточне число
№
Вид передачі Твердість зубців рекомендоване Граничн
п/п
е
1. Зубчаста H  350HB 2,5...5 6,3
циліндрична H  (40...56)HRC 2,5...5 6,3
тихохідна
2,0...4
для всіх H  (56...63)HRC 5,6
редукторів
Швидкохідна в H  350HB 3,15...5,6 8
редукторах із . ...5 7,1
H  (40...56)HRC 315
розгорнутою 6,3
2,5...4
схемою H  (56...63)HRC
Швидкохідна у H  350HB 4...6,3 8,0
співвісному 4...5,6 6,3
H  (40...56)HRC
редукторі
3,15...5 5,6
H  (56...63)HRC
2. Для коробок Будь-яка 1... 2,5 3,15
передач
3. Зубчаста конічна H  350 HB 1...5,0 6,3
прямозуба H  40 HRC 1...4,0 5,0
4. Черв’ячна - 8...63 80
5. Плоскопасова, - 1,4...3,15 5
клинопасова 1.6...4 8
6. Ланцюгова - . ...5
15 10
 20

Передаточні числа U ш ; U т визначати з врахуванням

рекомендацій, наведених в табл. 2.6 та 2.7, а потім  - остаточно
узгодити з нормальним рядом передаточних чисел відповідно ГОСТ
2144-76: 1,6; 1,8; 2,0; 2,24; 2,5; 2,8; 3,15; 3,55; 4,0; 4,5; 5,0; 5,6; 6,3;
7,1; 8,0; 9,0 10,0; 11,2 12,5; 14; 16; 18; 20; 22,4; 25; 28; 31,5; 40; 50; 56;
63; 71; 80 і т.д.
Передаточне число редуктора остаточне

U p  U ш U т (2.6)

Розрахункове передаточне число U п пасової або ланцюгової

передачі визначають, використовуючи величину U р :
U
U п 
Uр
(2.7)
ГОСТ 17383-73 та ГОСТ 20889-75 ... 20897-75 установлюють
ряди обов’язкових значень діаметрів шківів пасових передач. Ця
обставина фактично регламентує передаточні числа пасової передачі
наступним рядом значень U П : 1,0; 1,12; 1,25; 1,4; 1,6; 1,8; 2,0; 2,24;
2,5; 2,8; 3,15; 3,55; 4,0; 4,5; 5,0.
Розрахункове значення U п узгоджують з наведеним рядом.
Розрахункове передаточне число ланцюгової передачі U л не
узгоджують із стандартом, а уточнюють при розрахунку передачі в
зв’язку з тим, що зірочки повинні мати ціле число зубців.
Основна умова правильного виконання розбивки U  :
U ' U
U '   100%  4%
U
(2.8)
де U/ - відхилення передаточного числа U від розрахункового-
U/.
Кінцеве уточнення передаточних чисел ступенів редуктора,
ланцюгових та пасових передач виконують за фактичними
 21

значеннями Uф після визначення числа зубців коліс та зірочок, а також

з урахуванням пружного ковзання пасів відносно шківів.
Таблиця 2.7 - Співвідношення передаточних чисел
циліндричних двоступінчастих редукторів (ГОСТ 2195-66)
Передаточне число
Швидко- редуктора Up
хідного
ступіня тихохідного ступіня Uг
Uш 2,0 2,24 2,5 2,8 3,15 3,55 4,0 4,5 5,0 5,6 6,3 7,1
3,15 6,3 7,0 7,875 8,82 9,92
3,55 8,87 9,94 11,18 12,6
4,0 11,2 12,6 14,2 16,0
4,5 14,175 15,975 18,0 20,25
5,0 17,75 20,0 22,5 25,0
5,6 22,4 25,2 28,0 31,36
6,3 28,35 31,5 35,8 39,69
7,1 35,5 39,76 44,73 50,41

2.3.2 Частоти обертання, потужності та обертові моменти валів привода

За умов розподілу передаточних чисел по ступеням привода

- дійсна частота обертання валів
-
n ад n n
nш  ; n пр  ш ; n т  пр ,
Uп Uш Uт
(допустиме відхилення nТ від наданого у завданні не більше  4%)
- обертовий момент
Pдв'
Т дв  9550 а ; Т ш  Т дв U п п пк ; Т пр  Т ш U шш пк ; Т т  Т пр U т т пк ;
nд

- потужність
Pш  Pд ηп ηпк
Pпр  Pш ηш ηпк
PТ  Pпр ηТ ηпк

При з’єднанні вала двигуна з валом редуктора муфтою

 22

n м  n ад ; Pш  Pдв мпк ; Т щ  Т дв м пк

2.3.3 Підсумкові дані розрахунку

Параметри визначеного для привода електродвигуна:

Тип. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Потужність Рд, кВт. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Частота обертання n aд , хв-1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Коефіцієнт пускового перевантаження  пуск . . . . . . . . . . . . . .
Ескіз двигуна з габаритними та приєднувальними розмірами
(табл.2.2 і 2.4)
Енергосилові та кінематичні характеристики привода (табл.
2.8.)
Таблиця 2.8 - Розрахункові дані параметрів привода

Номер Частота Потужність, Обертовий Передаточне

вала обертання, хв- кВт момент, Н  м число
1

D n aд  Р д  Тд 
Un=
Ш nш  Рш  Тш 
Uш=
П nп  Рп  Тп 
UT=
Т nт  Рт  Тт 

Передаточне число привода U . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ККД привода  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Ресурс роботи привода
t   L  365  k р  24  k  (годин)
 23

3 ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ ПЕРЕДАЧ

Параметри наведені у табл. 2.8 є початковими для виконання

розрахунків передач. Кожен із розрахункових розділів пояснювальної
записки обов’язково починається з наведення початкових даних, до
яких належать підсумкові дані попередніх розрахунків, та посилань,
які вказують на використання довідкової літератури.
Розрахунок закінчується підсумковими даними.

3.1 Пасові передачі

Початкові дані розрахунку:

Розрахункова потужність привода Pд , кВт . . . . . . . . . . . . . .
Обертовий момент на ведучому валу Т д , Н  м . . . . . . . . . . .
1
Частота обертів ведучого вала n ад , хв .................
Передаточне число передачі U п . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Кут нахилу передачі до обрію , град. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Ресурс роботи привода t  , годин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Коефіцієнт перевантаження  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Коефіцієнт використання в продовж доби K  . . . . . . . . . .
Тип електродвигуна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Для сучасних приводів в більшості випадків використовуються

клинопасові з вузьким, нормальним, поліклиновим пасами.
Визначивши тип передачі, якщо він не був заданий, виконують її
розрахунок з використанням методики і даних /6, 7, 8, 9, 10 /.
Переріз паса вибирають в залежності від обертового моменту
або потужності і частоти обертання на ведучому валу передачі.
Взагалі цим характеристикам передачі відповідають декілька
перерізів пасів. З метою одержання оптимального рішення розрахунок
клинопасових передач ведуть паралельно для двох і більше перерізів.
Остаточно переріз паса вибирають з урахуванням компактності та
довговічності передачі.
 24

Збільшення довговічності пасу за умови t n  2000 годин

досягається за рахунок збільшення: перерізу паса або кількості пасів
(але Z  8 ); довжини пасу - L; пропорційного збільшення діаметрів
шківів d1 та d2 згідно з ГОСТ 1284-80.
Підсумкові дані розрахунку клинопасової передачі.
Тип паса ГОСТ 1284.1-80 - ГОСТ 1284.3-80……………
Переріз…………………… L, мм………………………
Матеріал…………………………………………………….
Міжосьова відстань фактична та межі її регулювання a ф , м м
0 , 06 L
a ф 0, 02 L ………………………………………………………
Передаточне число фактичне Uф…………………………..
Число пасів Z………………………………………………..
Сила попереднього натягу паса F0, H……………………...
Сила, діюча на вали FR, H…………………………………..
Робочий ресурс пасів t п , год……………………………….
t
Кількість замін пасів, за весь час роботи привода n 
tп
Ескіз перерізу паса, ведучого і веденого шківів з основними
розмірами [9,10].

3.2 Зубчасті передачі

Початкові дані для розрахунку:

Обертовий момент на веденому валу передачі Т 2 , Н  м . . . .
Передаточне число U . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ….
Частота обертання веденого вала n 2 , хв 1 . . . . . . . . . . . . . ...
Ресурс роботи передачі t  , год . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Коефіцієнт перевантаження  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …
Режим навантаження з вимогами про реверсивність передачі
Матеріал, твердість, термічна обробка шестерні і колеса (якщо
вони задані)…………………………………………………………….
 25

3.2.1 Вибір матеріалу та термообробки коліс

При виборі матеріалу керуються призначенням передачі,

серійністю виготовлення умовами експлуатації та вимогами до
габаритних розмірів. Чим більше твердість робочої поверхні зубців,
тим вище допустимі контактні напруження і тим менші габарити
передачі. Вибравши твердість коліс та відповідну термічну обробку
/Т.О./, визначають матеріал для їх виготовлення.
На практиці переважно використовують п’ять варіантів Т.О.:
1 - Т.О. колеса - поліпшення, твердість НВ 235...262
Т.О. шестірні - поліпшення, твердість НВ 269...302
Для кращого припрацювання і підвищення опору проти заїдання
твердість поверхні шестірні призначають на 20...50НВ вище, ніж для
колеса, а застосовують сталі 45, 40Х, 40ХН, 35ХМ та ін., а колеса
і шестірні виготовляють переважно з різних матеріалів. У
косозубих та шевронних передачах твердість НВ зубців шестерні
назначають приблизно на 100 одиниць вищою ніж колеса.
2 - Т.О. колеса - поліпшення, твердість НВ 269...302
Т.О. шестірні - поліпшення і гартування СВЧ, твердістьповерхні в
залежності від марки сталі HRC 45...50, 48...53. Марки сталей однакові для
колеса і шестірні: 40Х, 40ХН, 35ХМ і інш.
3 - Т.О. колеса і шестірні однакова - поліпшення і гартування
СВЧ, твердість поверхні в залежності від марки сталі: HRC 45...50,
48...53. Марки сталей однакові для шестірні і колеса: 40Х, 40ХН,
35ХМ і інш.
4 - Т.О. колеса - поліпшення і загартування СВЧ, твердість
поверхні в залежності від марки сталі HRC 45...50, 48...53;
Т.О. шестірні - поліпшення, цементація і загартування,
твердість поверхні HRC 53...63. Матеріал колеса - сталь марок
40Х, 40ХН, 35ХН; матеріал шестірні - сталь марок 20Х, 20ХН2М,
18ХГТ, 12 ХН3А і інш.
5 - Т.О. колеса і шестірні однакова - поліпшення, цементація і
загартування, твердість поверхні HRC 56...63. Марки сталей однакові для
колеса і шестірні: 20Х, 20ХН2М, 18ХГТ,12ХН3А, 25 ХГМ і інш.
Зубчасті колеса редукторів загального призначення, до розмірів
яких не ставлять особливих вимог виготовляють із сталей типу 45;
40Х з Т.О. по варіантах 1,2,3. Стальне литво 40Л, 40ХЛ, 40ХНЛ і інш.
використовують для виготовлення великих зубчастих коліс з
 26

d a  600 мм, працюючих разом з шестірнями із сталі типу 45, 50 та

інш. Колеса із твердістю H  350 НВ застосовують в умовах
малосерійного виробництва із твердістю H  350HB - в умовах
великосерійного виробництва.

3.2.2 Особливості розрахунку закритих передач

Розрахунок закритих передач виконують в наступній

послідовності:
- визначення допустимих напружень для матеріалів коліс
передачі;
- проектний розрахунок за умовою контактної витривалості для
визначення міжосьової відстані; геометричних розмірів коліс та сил,
які діють в зачепленні передачі;
- перевірка відповідності розмірів коліс призначеній
термообробці;
- перевірні розрахунки передачі на контактну і згину
витривалість та міцність при перевантаженнях (можливо виконувати
на ЕОМ);
Для двопоточних передач (з роздвоєним швидкісним або
тихохідним ступінями) розрахунковим є момент T /  0,6T2 .
При визначенні міжосьової відстані циліндричних передач
аw та діаметра ділильного кола конічного колеса d e2 , розрахункові
значення a/w  узгоджують з рядом головних параметрів: 25,
і d e2
28, 32, 36, 40, 45, 50, 56, 63, 71, 80, 90, 100, 112, 125, 140, 160, 180, 200,
225, 250, 280, 315, 355, 400 і інш.
ГОСТ 2182-66 рекомендує такі співвідношення міжосьових
відстаней ступені в :
аw 40 50 63 80 100 125 140 160 180 200 225 250 ...
ат 63 80 100 125 160 200 225 250 280 315 355 400 ...
Якщо a w перевищує стандартне значення не більше як на 5%,
його округляють в меншу сторону, в інших випадках - до
найближчого більшого. В результаті при перевірному розрахунку
 27

фактичне напруження  н може бути більшим або меншим у

порівнянні з допустимим    н .
За умовою забезпечення розрахункового ресурсу роботи
передачі та більш повного використання матеріалу передачі
перевантаження повинне бути меншим 5% , недовантаження - не
більше 15%.
Якщо  н  0,9 , доцільно зменшити ширину колеса b 2 ,
  н

прийнявши попереднє, у порівнянні з розрахунковим, стандартне

значення коефіцієнта ширини  a з ряду: 0,063; 0,08; 0,1; 0,125; 0,16;
0,20; 0,25; 0,315; 0,4; 0,5; 0,63; 0,8; 1,0; 1,25
b2  a  a w
(3.1)
Значення b 2 округляють до ближчого цілого числа відповідно з
рядом нормальних лінійних розмірів (табл.3.1).
Взагалі величина  aш - для швидкохідного ступеня
циліндричного редуктора, виконаного за розгорнутою схемою, на
один розряд за стандартним рядом менше значення  ат - для
тихохідного ступеня.
При округленні розрахункової сумарної кількості зубців - Z  , а
також Z1 і Z 2 доцільно Z1 і Z 2 взяти таким, щоб відхилення U
фактичного передаточного числа U ф  Z 2 не перебільшувало 2,5%,
Z 1

якщо U  4,5 ; та 4%, якщо U  4,5 .

Розрахунок співвісних редукторів розпочинають з більш
навантаженого тихохідного ступеня. Для розрахунку швидкохідного
ступеня до початкових даних слід внести міжосьову відстань
a ш  а т . Для повного використання властивостей матеріалу коліс та
зменшення габаритних розмірів редуктора коефіцієнт ширини коліс
швидкохідного ступеня  aш орієнтовано приймають /0,5 ... 0,7/  ат .
Напруження згину визначають окремо для колеса та шестірні.
Якщо фактичне напруження  F перевищує допустиме більш ніж на
5%, то слід збільшити модуль передачі.
 28

Для забезпечення раціональної конструкції двох та

багатоступінчастих редукторів розміри міжосьових відстаней передач
необхідно узгодити з даними наведеними у табл. 2.5.
Відповідність розмірів досягають шляхом зміни твердості
матеріалу, ширини коліс, нахилу зубців.
3.2.3 Особливості розрахунку відкритих передач

Робочі поверхні зубців відкритих передач, у порівнянні з

зубцями закритих передач, спрацьовуються більш інтенсивно.
Це призводить до зменшення їхнього перерізу і тому міцність на
згин зубців для цих передач є основним критерієм роботоздатності.
Розрахунок передач виконується в такій послідовності:
- визначення допустимих напружень матеріалів коліс;
- проектний розрахунок за умовою згинної витривалості для
визначення модуля та інших геометричних характеристик коліс
передачі;
- перевірні розрахунки на згину та контактну витривалість та
міцність при перевантаженнях(можливо виконувати на ЕОМ).
Колеса відкритих передач виконують вузькими згідно з
коефіцієнтами ширини:

b
 a  01
. ; 0.125; 0,16; 0,2;  bd   0,5 a U  1 (3.2)
d1
Розрахунки виконані вірно, якщо діючі напруження згину  F
не перевищують допустимі   F
більше, як на 5%. При цьому
гарантується роботоздатність передачі і вихід з ладу передачі до
наробки ресурсу з великим ступенем ймовірності виключається.
Заниження  F в порівнянні з    F більше ніж на 15% призводить до
надмірного запасу міцності та збільшення ваги передачі. І в тому, і в
другому випадку необхідне коректування модуля зачеплення або
робочої ширини зубчастого вінця в допустимих стандартними рядами
межах.
Детальні методики, довідкові дані та приклади розрахунків
циліндричних передач приведені в [8, 11, 12, 13, 14].
Таблиця 3.1 - Нормальні лінійні розміри (ГОСТ 6636-69)
 29

Ряд
Ra5 Ra10 Ra20 Ra40 Ra5 Ra10 Ra20 Ra40 Ra5 Ra10 Ra20 Ra40
2.5 2.5 2.5 2.5 16 16 16 16 95
2.6 17 100 100 100 100
2.8 2.8 18 18 105
3.0 19 110 110
3.2 3.2 3.2 20 20 20 120
3.4 21 125 125 125
3.6 3.6 22 22 130
3.8 24 140
4.0 4.0 4.0 4.0 25 25 25 25 150
4.2 26 160
4.5 4.5 28 28 170
4.8 30 180 180
5.0 5.0 5.0 32 32 32 190
5.6 5.6 34/35 200 200 200
6.0 36 36 210
6.3 6.3 6.3 6.3 38 220 220
6.7 40 40 40 40 240
7.1 7.1 42 250 250 250 250
7.5 45 45 260
8.0 8.0 8.0 48 280 280
8.5 50 50 50 300
9.0 9.0 52 320 320 320
9.5 56 55/56 340
10 10 10 10 60 360 360
10.5 63 63 63 63/65 380
11 11 67/70 400 400 400 400
11.5 71 71/72 420
12 12 12 75 450 450
13 80 80 80 480
14 14 85 500 500 500
15 90 90 560 560

Примітка. Ряду Ra5 потрібно надавати перевагу у порівнянні з рядом Ra10, ряду
Ra10 у порівнянні з Ra20 і т.д.
 30

3.2.4 Підсумкові дані розрахунку

Підсумкові дані для подальших розрахунків та проектування
привода.
Циліндричні передачі
Міжосьова відстань аw…. ……[відхилення (табл.3.2)]……………
Модуль m,мм…………………………………………………………..
Кут нахилу зуба  хв, с, град…………………………………………
Вихідний контур………………………………………………………
Ступінь точності, ГОСТ 1643-81…………………………………….
шестірня
колесо
Число зубців Z ...... ......…
Напрям лінії зуба ……… ………..
(лівий, правий)

Коефіцієнт зміщення Х ...... . . . . . ..

Ділильний діаметр d,мм ...... . . . . .....
Початковий діаметр d w , мм ...... . . . . .....
Діаметр вершин зубців d a , мм ...... . . . . . ..
Діаметр впадин d f , мм ...... ....…
Ширина b, мм ...... . . . . ….
Сили в зачепленні циліндричних коліс та ескізи дії цих сил (рис. 3.1):
Колова сила Ft , Н . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ……….
Радіальна сила F r , Н . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ………...
Осьова сила Fa , Н . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ………..
Перевантаження або недовантаження передачі за контактними  н
(для відкритих передач за згинними  F ) напруженнями -- у
відсотках.
Допустиме відхилення (табл.3.2) для міжосьової відстані
циліндричних та черв’ячних передач дорівнює розміру гарантованого
бокового зазору. В передачах, призначених для роботи в
нереверсивному режимі, боковий зазор приймають по нормі Б, яка
розрахована на компенсацію температурних розширень передачі при
підвищенні температури на 250 С у порівнянні з корпусом.
 31

а) напрям лінії зубця колеса – ліве, шестерні – праве;

б) напрям лінії зубця колеса – праве , шестерні – ліве;
Рисунок 3.1 - Сили в зачепленні косозубої целіндричної передачі

Таблиця 3.2 - Допустиме відхилення міжосьової відстані

передачі
Норма Допустиме відхилення, ± мкм
бокового для аw, мм
зазору До 80 Від 80 Від 125 Від 180 Від 250 Від 315 Від 400
до 125 до 180 до 250 до 315 до 400 до 500
А 95 110 125 145 160 180 200
Б 60 70 80 92 105 115 125
 32

Конічні зубчасті передачі

Зовнішня конусна відстань Re, мм ......................................................

Зовнішній коловий модуль mе, мм ......................................................
Міжосьовий кут передачі  .................................................................
Середній нормальний модуль mn ........................................................
Тип зуба .................................................................................................
Вихідний контур ...................................................................................
Середній кут нахилу зуба  m ...............................................................
Ступінь точності ...................................................................................
Шестірня Колесо
Ширина зубчастого вінця .............. ...........
Зовнішній ділильний діаметр dе, мм ............ ...........
Зовнішні діаметри коліс dae, мм ............ ...........
Кут ділильного конуса  .............. ...........
Середній ділильний діаметр dm, ............ ...........
Напрям нахилу зуба ………… ………
(лівий правий)

Коефіцієнт зміщення Xn ……….. ………

Сили в зачепленні коліс та ескізи дії цих сил (рис.3.2).
Колова сила Ft2  Ft1 , Н ........................................................................
Радіальна сила Fr2  Fa1 , Н ..................................................................
Осьова сила Fa2  Fr1 , Н .......................................................................
Фактичне передаточне число Uф ........................................................
Перевантаження або недовантаження передачі за контактним
напруженням н , %.................................................................................
Методика та довідкові дані для розрахунків конічних передач
приведені в [11,12,13, 14, 15].

Рисунок 3.2 - Сили в зачепленні конічної передачі

 33

3.3 Черв’ячні передачі

Початкові дані до розрахунку.

Обертовий момент на валу черв’ячного колеса Т2, Нм ......................
Частота обертання колеса n2, хв-1, ………. черв’яка n1,…… хв-1........
Передаточне число U..............................................................................
Ресурс роботи передачі t , год .............................................................
Коефіцієнт перевантаження  ..............................................................
Реверсивність передачі .....................………………………………….
Послідовність розрахунку передачі [16]:
- вибір матеріалів черв’яка та черв’ячного колеса, визначення
допустимих напружень;
- проектний розрахунок за умовою контактної витривалості для
визначення міжосьової відстані та інших геометричних характеристик
передачі;
- перевірні розрахунки на контактну і згинну витривалість та міцність
можливо виконувати на ЕОМ
Розрахункову міжосьову відстань а/w округляють по ряду
головних параметрів аналогічно з округленням а/w для циліндричних
передач ( див. 3.2.2 ).
По прийнятому стандартному значенню аw та числу зубців
черв’ячного колеса Z2 визначають модуль зачеплення m та
коефіцієнт діаметра черв’яка q для числа заходів черв’яка Z1 = 1, 2, 4.
Переважні співвідношення цих параметрів наведено в табл. 3.4.
Фактичні контактні напруження н не повинні перевищувати
допустимі []н більш ніж на 5 %. Якщо н/[]н  0,85, то необхідно
прийняти менше значення аw із єдиного ряду головних параметрів та
знову визначити н.
Підсумкові дані розрахунку.
Міжосьова відстань аw ,
допустиме відхилення (табл.3.2).............……………………………
Модуль m, мм ......................................................................................
 34

Таблиця 3.4 - Залежність параметрів m та q від міжосьової

відстані аw і числа зубців колеса Z2

Cпіввідношення параметрів черв’ячної передачі Z2 та а (мм).

Z2 32 36 40 46 50 58
аw m q m Q m q m q m q m q
80 4 8 3,15 16 - - - - - - - -
90 4 12,5 4 8 3,15 16 3,15 10 - - - -
100 5 8 4 12,5 4 10 3,15 16 3,15 12,5 2,5 20
125 6,3 8 5 12,5 5 10 4 16 4 12,5 3,15 20
140 6,3 12,5 6,3 8 5 16 5 10 4 20 4 12,5
160 8 8 6,3 14 6,3 10 5 16 5 12,5 4 20
180 8 12,5 8 8 6,3 16 6,3 10 5 20 5 12,5
200 10 8 8 12,5 8 10 6,3 16 6,3 12.5 5 20
225 10 12.5 10 8 8 16 8 10 6,3 20 6,3 12,5
250 12,5 8 10 12,5 10 10 8 16 8 12,5 6,3 20
280 12,5 12,5 12,5 8 10 16 10 10 8 8 8 12,5
315 16 8 12,5 12,5 12,5 10 10 16 10 12,5 8 20

Число заходів черв’яка
Число зубців колеса
Кут нахилу зубців
Вид черв’яка
Коефіцієнт зміщення X
Початковий черв’як ГОСТ 19036-81
Ділильний кут підйому витка черв’яка 
Ступінь точності, ГОСТ 3675-81
Ділильний діаметр d, мм
Початковий діаметр dw, мм
Діаметр вершин зубців da, мм
Діаметр впадин df , мм
Найбільший діаметр колеса dam , мм…………………………………
Ширина вінця колеса b2 , мм………………………………………….
Довжина нарізної ділянки черв’яка b1, мм…………………………..
Навести ескіз напряму дії сил в черв’ячній передачі (рис.3.3)
Сили в зачепленні:
Колова сила Ft2  Fa1, Н……………………………………………….
Радіальна сила Fr2 = Fr1, Н……………………………………………
Черв’як Колесо
............ ............
............ ............
............ ............
............ ...........
............ ............
............. ............
............ ............
............ ...........
............ ...........
............ ...........
............ ...........
 35

Осьова сила Fa2 = Ft1, Н……………………………………………….

ККД передачі r……………………………………………………….
Недовантаження (або перевантаження) за контактних напружень,%
Методика, довідкові дані та приклади розрахунку черв’ячних
передач приведені в [ 11, 12, 14, 15, 16].

а)

б)

а) напрям лінії витків черв’яка - правий;

б) напрям лінії витків черв’яка - лівий.
Рисунок 3.3 - Сили в зачепленні черв’ячної передачі
3.4 Ланцюгові передачі

Початкові дані до розрахунку

Потужність на ведучому валу передачі Р1, кВт.................................
Частота обертання ведучого вала n1, хв-1...........................................
Передаточне число Uл..........................................................................
Умови роботи передачі.........................................................
Послідовність розрахунку ланцюгових передач:
- проектний розрахунок для визначення кроку ланцюга та інших
геометричних параметрів передачі;
- перевірний розрахунок передачі на стійкість проти спрацювання;
 36

- перевірний розрахунок передачі за руйнівним навантаженням

/визначення коефіцієнта безпеки/.
Розрахунковий тиск в шарнірі ланцюга р не повинен
перевищувати допустимий [р] більш ніж на 5%, при цьому
забезпечується ресурс роботи з високим ступінем ймовірності. При
р/[р]  0,8 спостерігається збільшення ваги передачі. Необхідна
коректировка розрахунків: збільшення кроку ланцюга або поліпшення
умов роботи передачі - в першому випадку; в другому - зменшення
кроку ланцюга.
Підсумкові дані розрахунку передачі
Тип ланцюга.........................................................................................
Крок ланцюга t, мм..............................................................................
Міжосьова відстань а, мм..................................................................
Ведуча зірочка Ведена зірочка
Діаметр ділильного
кола d, мм .......................... .......................
Діаметр кола
вершин de, мм .......................... .......................
Радіус
впадин r, мм .......................... .......................
Ширина зуба
зірочки в, мм .......................... .......................
Висота зубця h, мм .......................... .......................
Розрахункове навантаження, яке діє на вали від ланцюгової передачі
Fл= (1,07-1,14)Ft, (3.3)
де Ft= 210 T2/Dзір;
3

Т2 - момент на ведучому валу ланцюгової передачі, Нм;

Dзір - ділильний діаметр ведучої зірочки, мм
Запас міцності S ..............
Методики, довідкові дані та приклади розрахунку ланцюгових
передач [ 6,7, 11, 17].
3.5 Передачі гвинт-гайка

Початкові дані розрахунку

Осьова сила на гвинт Fa, н ……………………………………
Швидкість руху гвинта,  гв, м/с ……………………………..
Послідовність розрахунку:
 37

- вибір матеріалу для гвинта і гайки, та визначення

допустимих напружень;
- визначення середнього діаметра різьби з урахуванням
самогальмування;
- кінематичний розрахунок та визначення ККД;
- розрахунок на міцність.
Передача гвинт-гайка у більшості приводів є вихідною.
Кінематичний розрахунок передачі визначає частоту обертання гайки
– nг, тому розрахунок привода починають з передачі гвинт-гайка.
Передаточне відношення
t d 2 d 2  nгв
i   ,
 гв  г  r  гв  6  10 4
де  t - колова швидкість на середньому діаметрі різьби гвинта – d2,
 гв - осьовий рух гвинта, м/с;
Визначаючи швидкості руху гвинта за один оберт отримаємо
d 2
i ;
pz
де p – крок різбогвинта, мм
z - число заходів різьби .
Частота обертання гвинта з наведених формул
Vгв  b  10 4
n гв 
S