ТЯГОВО-ДИНАМІЧНІ РОЗРАХУНКИ МОБІЛЬНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ

Шкарівський Г.В., Бешун О.А., Лавріненко О.Т.
ТЯГОВО-ДИНАМІЧНІ
РОЗРАХУНКИ МОБІЛЬНИХ
ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ
Київ – 2016
Україна
Національний університет біоресурсів

і природокористування України
Кафедра тракторів, автомобілів та біоенергосистем
ТЯГОВО-ДИНАМІЧНІ
РОЗРАХУНКИ МОБІЛЬНИХ
ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсової роботи

з навчальної дисципліни «Трактори і автомобілі»
для студентів освітнього ступеня «Бакалавр»
денної та заочної форм навчання
зі спеціальності 208 – «Агроінженерія»
Київ – 2016
1
УДК 631.372:629.35:621.43:001.63:001.24
Наведено методичні рекомендації до виконання тягово-
динамічних розрахунків мобільних енергетичних засобів (тракторів,
автомобілів, самохідних шасі і т.п.) з тепловим та динамічним
розрахунком двигуна внутрішнього згоряння – курсової роботи з
навчальної дисципліни «Трактори і автомобілі» для студентів денної
та заочної форм навчання освітнього ступеня «Бакалавр» зі
спеціальності 208 – «Агроінженерія».
Рекомендовано вченою радою механіко-технологічного
факультету НУБіП України (протокол №4 від 21 грудня 2015 року).
Укладачі: Г.В. Шкарівський, О.А. Бешун, О.Т. Лавріненко
Рецензенти: С.М. Бондар, О.П. Деркач
Навчальне видання
ТЯГОВО-ДИНАМІЧНІ РОЗРАХУНКИ
МОБІЛЬНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ
Методичні вказівки до виконання курсової роботи
для студентів освітнього ступеня «Бакалавр»
денної та заочної форм навчання
зі спеціальності 208 – «Агроінженерія»
Укладачі: ШКАРІВСЬКИЙ Григорій Васильович,

БЕШУН Олексій Анатолійович,
ЛАВРІНЕНКО Олександр Тимофійович
Редагування авторське
Підписано до друку 27.03.2016 р. Зам. №491.

Формат 6090 1/16. Папір офсетний. Друк – різографія.
Наклад 100 прим. Ум. друк. арк. 10,5
Друк «ЦП «КОМПРИНТ», Свідоцтво ДК №4131, від 04.08.2011 р.
м. Київ, вул. Предславинская, 28
528-05-42, 067-209-54-30
2
ВСТУП
Курсова робота – узагальнююча самостійна індивідуальна

робота виробничо-дослідницького характеру, в якій на основі аналізу
параметрів і конструкцій вітчизняних та зарубіжних тракторів і
автомобілів та з урахуванням умов їх використання студент визначає
параметри і характеристики машин, виконує тяговий (динамічний)
розрахунок машини, тепловий розрахунок двигуна і будує теоретичні
(розрахункові) тягові характеристики для трактора чи динамічну
характеристику автомобіля згідно з індивідуальними завданнями.
Завершується курсова робота порівняльним аналізом
розрахованих параметрів трактора (чи автомобіля) з параметрами
машин-прототипів.
Мета виконання курсової роботи – систематизувати і закріпити
знання студентів з основних питань теорії тракторів і автомобілів та
теорії двигунів внутрішнього згоряння, а також сприяти набуттю
ними навиків самостійного розв’язування практичних задач з
визначення та аналізу основних показників роботи тракторів і
автомобілів.
Задачею тягового розрахунку трактора є визначення його
основних параметрів, які забезпечують максимальну ефективність та
економічність роботи у всьому діапазоні його тягових зусиль.
Тяговий розрахунок трактора передбачає виконання таких робіт:
– розрахунок основних конструктивних параметрів трактора;
– розрахунок і побудову залежності тягового коефіцієнта
корисної дії трактора від тягового зусилля;
– розрахунок і побудову зовнішньої швидкісної
характеристики двигуна;
– визначення основних параметрів трансмісії трактора;
– розрахунок і побудову теоретичної тягової характеристики
трактора.
Задачею динамічного розрахунку автомобіля є визначення його
основних параметрів, які забезпечують максимальну ефективність та
економічність роботи на номінальному режимі (при максимальній
швидкості в заданих експлуатаційних умовах).
Динамічний розрахунок автомобіля передбачає виконання таких
робіт:
– розрахунок основних конструктивних параметрів автомобіля;
– розрахунок і побудову зовнішньої швидкісної характеристики
двигуна;
– визначення основних параметрів трансмісії автомобіля;
– розрахунок і побудову теоретичних економічної і динамічної
характеристик автомобіля.
3
Задачею теплового розрахунку ДВЗ є визначення основних
параметрів дійсного робочого циклу на номінальному режимі та
основних конструктивних розмірів двигуна.
Тепловий розрахунок ДВЗ дозволяє аналітично, з достатнім
ступенем точності, визначити основні параметри двигуна, який
проектується або модернізується, а також оцінити індикаторні,
ефективні та питомі показники його роботи і передбачає:
– розрахунок основних параметрів дійсного робочого циклу;
– розрахунок основних конструктивних розмірів двигуна;
– визначення середнього значення крутного моменту двигуна на
номінальному режимі;
– визначення максимального крутного моменту двигуна;
– побудову індикаторної діаграми у функції переміщення
поршня.
Задачею динамічного розрахунку ДВЗ є визначення середнього
значення крутного моменту двигуна на номінальному режимі,
максимального крутного моменту двигуна, а також основних розмірів
маховика.
При динамічному розрахунку ДВЗ виконується:
– побудова діаграми Ф. Брікса;
– побудова діаграми (кривої) сил інерції мас, що виконують
зворотно-поступальний рух;
– побудова розгорнутих діаграм сил, що діють на поршень;
– побудова діаграм сил, що діють у кривошипно-шатунному
механізмі для його двох положень (на вибір студента але як при
додатній так і при від’ємній сумарній силі);
– побудова діаграми фаз газорозподілу для даного двигуна;
– визначення основних розмірів маховика.
4
1. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсову роботу оформляють у вигляді розрахунково-

пояснювальної записки (згідно з вимогами ДСТУ 3008-95) і графічної
частини.
Розрахунково-пояснювальна записка (її виконують на папері
формату А4) включає такі складові:
– титульний аркуш (сторінка 1);
– завдання на курсову роботу (підписує викладач);
– календарний план виконання курсової роботи (підписує
викладач; для заочної форми навчання не потрібний) (див. дод. 15);
– реферат (сторінка 2);
– зміст (сторінка 3);
– вступ (сторінка 4);
– тяговий розрахунок трактора чи динамічний автомобіля (всі
необхідні обґрунтування, розрахунки і схеми до вибору двигуна);
– тепловий розрахунок двигуна внутрішнього згоряння (всі
необхідні обґрунтування, розрахунки і схеми);
– аналіз результатів теплового розрахунку двигуна
внутрішнього згоряння і висновки;
– динамічний розрахунок двигуна внутрішнього згоряння (всі
необхідні обґрунтування, розрахунки і схеми);
– аналіз результатів динамічного розрахунку двигуна
внутрішнього згоряння і висновки;
– продовження тягового розрахунку трактора чи динамічного
автомобіля (всі необхідні обґрунтування, розрахунки і схеми);
– аналіз результатів тягового розрахунку трактора чи
динамічного автомобіля і висновки;
– список використаної літератури.
Зразок титульного аркуша наведено у дод. 1.
Реферат повинен включати:
– у першому рядку: відомості про обсяг курсової роботи,
кількість сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул, використаних
літературних джерел;
– у другому і наступних рядках: об’єкти розробки; використану
методику; одержані результати; ефективність розробки; галузь
застосування розробки;
– у останньому рядку: перелік 5…15 ключових слів, який
виконується прописними літерами у називному відмінку.
Обсяг реферату повинен становити не менше однієї третини і не
більше однієї сторінки.
5
У вступі слід коротко викласти значення розрахунку трактора
(автомобіля) і двигуна внутрішнього згоряння, а також визначити
мету виконання курсової роботи.
Зміст курсової роботи повинен відображати заголовки всіх
розділів і підрозділів із зазначенням сторінок, на яких вони
починаються.
Результати всіх обчислень повинні бути наведені у
розрахунково-пояснювальній записці не менш як з трьома і не більш
як з чотирма значущими цифрами (у більшості випадків в даному
посібнику зазначено, з якою кількістю значущих цифр потрібно
записувати одержані результати). Оформлення обчислень – згідно з
вимогами ДСТУ 3651-97 (див. дод. 11).
Графічну частину виконують олівцем на одному аркуші паперу
для креслення (формат А1). Приклад оформлення графічної частини
курсової роботи наведено в дод. 2.
Розрахунково-пояснювальна записка і графічна частина
курсової роботи обов’язково повинні мати штампи, оформлені згідно
з ЄСКД. Розміри штампів: у графічній частині – 18555 мм, у
розрахунково-пояснювальній записці 18515 мм, крім реферату,
змісту, вступу, перших сторінок розділів та переліку посилань, розмір
штампів для яких має становити 18540 мм.
Прикладом оформлення тексту, ілюстрацій, таблиць, формул та
посилань на літературні джерела можуть бути ці методичні вказівки.
2. ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Завдання на курсову роботу (зразок бланка-завдання наведено в

дод. 3) підписується викладачем (керівником роботи), після
заповнення його студентом, та затверджується завідувачем кафедри.
Для заповнення бланку завдання студент самостійно (за
винятком випадку, коли керівник курсового проектування надає
завдання) використовує чотири останні цифри номера власного
паспорта. Наприклад, номеру паспорта 321890 відповідає варіант
№1890.
Завдання на курсову роботу включає в себе числові значення
таких величин:
– тип мобільної машини (вибирається за останньою цифрою
паспорта: якщо вона парна або «0» (як в даному прикладі), то
6
виконується тяговий розрахунок трактора, а якщо непарна –
динамічний розрахунок автомобіля;
у випадку тягового розрахунку трактора з табл. 2.1 вибирають
числові значення таких величин:
– номінальне тягове зусилля на гаку трактора, кН, згідно з
першою цифрою номера варіанту завдання;
– дійсну швидкість трактора, м/с, на першій робочій передачі
при номінальній кутовій швидкості обертання колінчатого вала згідно
з другою цифрою;
– коефіцієнти функціональної залежності буксування рушіїв
трактора, вираженого у відсотках, від значення коефіцієнта
корисного використання зчеплення рушіїв з ґрунтом, згідно з третьою
цифрою;
2.1. Варіанти завдання для тягового розрахунку трактора
Номінальне Коефіцієнти
Дійсна
Перша тягове Друга Третя функціональної
швидкість
цифра зусилля цифра цифра залежності
руху
номера на гаку номера номера буксування
трактора
варіанта трактора варіанта варіанта рушіїв
1, м/с
РГК.Н , кН а1 а2
0 2 0 1,8 0 0 80
1 6 1 1,9 1 1 78
2 9 2 2,0 2 2 76
3 14 3 2,1 3 3 74
4 20 4 2,2 4 4 72
5 30 5 2,3 5 5 70
6 40 6 2,4 6 6 68
7 50 7 2,5 7 7 66
8 60 8 2,6 8 8 64
9 80 9 2,7 9 9 62
– тип ходової системи виконавець обирає самостійно, виходячи

з призначення трактора: гусеничний чи колісний, повноприводний
(4К4) чи неповноприводний (4К2). При цьому, якщо викладач не
робить окремих вказівок в завданні, то студент повинен виконати
тяговий розрахунок колісного повноприводного трактора з колісною
формулою 44 і усіма однаковими колесами;
– прототип (найбільш близький чи однаковий за призначенням
і тяговим класом трактор) вибирається з існуючих тракторів-аналогів
7
(див. дод. 4 чи інші джерела);
у випадку динамічного розрахунку автомобіля з табл. 2.2
вибирають числові значення таких величин:
– масу вантажу, т, згідно з першою цифрою номера варіанту
завдання;
– максимальне значення швидкості руху автомобіля, м/с, згідно
з другою цифрою;
– відповідно коефіцієнт опору перекочуванню автомобіля та
підйом дороги згідно з третьою цифрою.
2.2. Варіанти завдання для динамічного розрахунку автомобіля
Макси- Коефіці- Під-

Перша Друга Третя
Маса мальна єнт опору йом
цифра цифра цифра
вантажу швидкість переко- до-
номеру номеру номеру
mв , т руху m, чуванню ро-
варіанта варіанта варіанта
м/с f ги і
0 10,0 0 20 0 0,014 0,022
1 8,0 1 21 1 0,016 0,020
2 6,0 2 22 2 0,018 0,018
3 5,0 3 23 3 0,020 0,016
4 4,0 4 24 4 0,022 0,014
5 3,0 5 25 5 0,024 0,012
6 2,5 6 26 6 0,026 0,010
7 2,0 7 27 7 0,028 0,008
8 1,6 8 28 8 0,030 0,006
9 1,0 9 29 9 0,032 0,004
– прототип (найбільш близький чи однаковий за призначенням

і вантажопідйомністю автомобіль) вибирається з існуючих
автомобілів-аналогів (див. дод. 5 чи інші джерела);
Інші вихідні дані виконавець вибирає самостійно, користуючись
даним посібником та іншими джерелами з обов’язковим їх
обґрунтуванням. Для пошуку всіх необхідних даних доцільно в разі
потреби, крім цього посібника, використати також мережу Інтернет,
довідники чи інші джерела.
8
3. ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА РЕЙТИНГ
На підставі оцінки якості курсової роботи та результатів захисту

перед комісією з двох і більше викладачів, що створюється кафедрою,
з обов’язковою участю безпосереднього керівника роботи
виставляється оцінка: «Відмінно», «Добре», «Задовільно» чи «Незадовільно».
З обсягу самостійної роботи, передбаченої у робочому
навчальному плані для вивчення дисципліни, на виконання курсової
роботи відводиться 36 год. (1 кредит ЕСТS). З них – 18 год. (0,5
кредиту) у першому модулі та 18 год. (0,5 кредиту) у другому модулі.
Максимальний рейтинг з курсової роботи RКР становить 100
балів. Реальні рейтинги з курсової роботи RКР у балах, отримані
студентом, переводяться у національну та ЕСТS оцінки згідно з
табл. 3.1.
3.1. Співвідношення між національними та ЕСТS оцінками

і рейтингами з курсової роботи
Співвідношення
між оцінками
Оцінка ЕСТS
Верхня межа,
Нижня межа,
ЕСТS*, %
балів
балів
Оцінка
Визначення ЕСТS
національна
ВІДМІННО – відмінне виконання

Відмінно 10 А лише з незначною кількістю 90 100
помилок
ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього
25 В 82 89
рівня з кількома помилками
Добре ДОБРЕ – в загальному правильна
30 С робота з певною кількістю грубих 74 81
помилок
ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі
25 D 64 73
значною кількістю недоліків
Задовільно
ДОСТАТНЬО – виконання
10 Е 60 63
задовольняє мінімальні критерії
НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно
– FХ працювати перед тим, як отримати 35 59
Незадовільно залік (позитивну оцінку)
НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна
– F 01 34
серйозна подальша робота
* Розподіл успішності в Європейських університетах.
9
Після зіставлення отриманої студентом кількості балів на захисті
курсової роботи із визначеними у табл. 3.1 межами балів для кожної
оцінки, в його залікову книжку записується відповідна оцінка, а у
журнал рейтингової оцінки знань студента – отриманий рейтинг з
курсової роботи RКР, оцінка та кредити ЕСТS.
4. ВИЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ТЕРМІНІВ
Вища теплота згоряння палива (hо) – кількість тепла, яка

виділяється при повному згорянні масової або об’ємної одиниці
палива, враховуючи теплоту конденсації водяної пари при
охолодженні продуктів згоряння.
Відносний коефіцієнт корисної дії (о) – відношення
індикаторного ККД до термічного ККД. Для основних режимів
роботи поршневих ДВЗ о знаходиться в межах 0,65...0,75. При цьому
у дизелів він вищий, ніж у карбюраторних двигунів.
Геометричний ступінь стиснення () – відношення повного
об’єму циліндра до об’єму камери згоряння.
Граничне буксування рушіїв трактора – буксування розміром
18 % для колісних неповноприводних тракторів (4К2 і 3К2), 16 % для
колісних повноприводних (4К4, 6К6, 8К8) і 5 % для гусеничних.
Динамічна характеристика автомобіля – залежність
динамічного фактора від швидкості руху автомобіля.
Динамічний фактор – відношення вільної сили тяги автомобіля
до його ваги.
Діаграма фаз газорозподілу – графічне зображення процесів
газообміну (моментів відкриття і закриття, а також тривалості
відкриття і перекриття впускних та випускних клапанів механізму
газорозподілу, виражених у градусах повороту колінчатого вала.
Дійсний коефіцієнт молекулярної зміни () – показник, який
характеризує відносну зміну об’єму робочого тіла після згоряння з
врахуванням наявності в заряді залишкових газів.
Дійсний ступінь стиснення (Д) – відношення об’єму циліндра
в момент закриття органів газорозподілу, які закриваються останніми,
до об’єму камери згоряння.
10
Економічна характеристика автомобіля – залежність лінійної
витрати палива (л/100 км шляху) від швидкості руху автомобіля у
заданих дорожніх умовах.
Експлуатаційна маса трактора (G) – маса, яка складається з
конструктивної маси трактора з основним обладнанням, маси
оператора, маси повної заправки всіх місткостей паливно-
мастильними матеріалами і охолодною рідиною, маси інструменту і
баластного вантажу (для колісних тракторів).
Ефективна потужність двигуна (Ne) – потужність двигуна, яка
знімається з колінчатого вала.
Ефективний коефіцієнт корисної дії (е) – безрозмірний
показник, який завжди менший одиниці, і показує яка доля енергії, що
утворюється в процесі згоряння палива, перетворюється в корисну
роботу двигуна.
Зовнішня швидкісна характеристика двигуна – залежність
основних показників роботи двигуна (потужності, крутного моменту,
годинної і питомої витрати палива) від кутової швидкості обертання
колінчатого вала. Якщо двигун не обладнано регулятором кутової
швидкості обертання колінчатого вала, то орган керування подачею
палива (рейка насоса, дросельна заслінка тощо) повинен бути
зафіксований у встановленому заводом-виробником положенні
максимальної подачі палива. Якщо двигун обладнано регулятором
кутової швидкості обертання колінчатого вала, то зафіксованим
повинен бути лише орган керування регулятором – у встановленому
заводом-виробником положенні максимального швидкісного режиму.
Індикаторна діаграма – графічне зображення залежності тиску
в циліндрі двигуна від об’єму (p=f(V)), переміщення поршня (p=f(S)),
або кута повороту колінчатого вала (p=f()). Індикаторна діаграма
називається згорнутою, якщо побудована в координатах p–V, або p–S,
і розгорнутою, якщо побудована в координатах p–.
Індикаторна потужність (Nі) – робота, що виконується газами
в циліндрах за одиницю часу, або потужність, що відповідає
індикаторній роботі циклу.
Індикаторна робота циклу (Lі) – робота, виконана газами за
один цикл. Вона визначається по індикаторній діаграмі, побудованій в
координатах p–V як різниця площ криволінійних трапецій,
обмежених, відповідно, лініями згоряння-розширення і стиснення
11
(робота процесів згоряння-розширення додатна, а процесу стиснення
– від’ємна).
Індикаторний коефіцієнт корисної дії (і) – відношення
роботи дійсного циклу до підведеної теплоти, яка іде на виконання
цієї роботи.
Кінська сила (к. с.) – позасистемна одиниця вимірювання
потужності машин, двигунів, яка дорівнює 75 кГм/с або 735,5 Вт.
Коефіцієнт дозарядки (доз) – поправочний коефіцієнт, який
враховує явище додаткової дозарядки циліндра свіжим зарядом на
початку ходу стиснення, за рахунок інерційних та аеродинамічних
явищ, у зв’язку з передбаченим запізненням закриття впускного
клапана після НМТ. Для автотракторних двигунів  доз = 1,02...1,15
(більші значення характерні для високообертових двигунів).
Коефіцієнт залишкових газів (r) – відношення числа молей
залишкових газів Mr, що залишились у камері згоряння від
попереднього циклу, до числа молей свіжого заряду M1, що надійшов
у циліндр у процесі впуску.
Коефіцієнт короткоходості (к) (відношення S/D) – відносний
параметр, який дорівнює відношенню ходу поршня до діаметра
циліндра. Коефіцієнт короткоходості двигуна значною мірою
залежить від частоти обертання колінчатого вала двигуна.
Коефіцієнт навантаження на колеса заднього мосту
трактора 2 – відношення нормальної реакції ґрунту, яка діє на задні
колеса трактора, до його експлуатаційної ваги: 2  Z 2 / G.
Коефіцієнт навантаження на рушії трактора (  Р ) –

відношення нормальної реакції ґрунту, яка діє на гусениці чи ведучі
колеса трактора, до його експлуатаційної ваги:  Р  Z ЗЧ / G.
Коефіцієнт надлишку повітря () – відношення дійсної

кількості повітря, що бере участь у процесі згоряння, до теоретично
необхідної кількості повітря для повного згоряння 1 кг палива (в
повітрі в середньому доля кисню складає: за масою 23 %, за об’ємом –
20,8 %).
Коефіцієнт наповнення (V) – відношення дійсної кількості
свіжого заряду, що надійшов у процесі впуску, до тієї кількості, яка
12
могла б поміститись у робочому об’ємі циліндра Vh, за умови, що
температура і тиск у ньому дорівнюють температурі і тиску
середовища, з якого надходить свіжий заряд (po і To – для двигунів без
наддуву; pк і Tк – для двигунів з наддувом).
Коефіцієнт нерівномірності крутного моменту двигуна () –
коефіцієнт, який характеризує ступінь рівномірності зміни сумарного
крутного моменту двигуна (коливання крутного моменту Mкр за цикл)
при усталеному режимі, і дорівнює відношенню різниці між
максимальним і мінімальним значенням крутного моменту, до
середнього за цикл значення крутного моменту.
Коефіцієнт нерівномірності ходу (частоти обертання)
двигуна () – коефіцієнт, який характеризує рівномірність обертання
колінчатого вала двигуна (коливання кутової швидкості  за цикл)
при усталеному режимі, і дорівнює відношенню різниці між
максимальним і мінімальним значенням кутової швидкості, до
середнього за цикл значення кутової швидкості. Допустимі значення 
становлять: для тракторних двигунів –  = 0,003...0,01; для
автомобільних –  = 0,01...0,02.
Коефіцієнт очистки (оч) – поправочний коефіцієнт, який
враховує явище додаткового очищення циліндра від залишкових газів
у процесі продувки, в зв’язку з передбаченим перекриттям клапанів.
За рахунок продувки можна збільшити коефіцієнт наповнення на
0,02...0,04 одиниці.
Коефіцієнт пристосовуваності двигуна (К) – відношення
максимального крутного моменту двигуна до крутного моменту при
максимальній потужності (для дизелів без коректора К = 1,00...1,05;
для дизелів з коректором К = 1,15...1,30; для бензинових двигунів
К = 1,10...1,45).
Колісна база трактора – відстань від поперечно-вертикальної
площини, що проходить через центри задніх коліс, до поперечно-
вертикальної площини, що проходить через центри передніх коліс.
Конструкційна (суха) маса машини – маса машини без
урахування маси оператора, маси повної заправки всіх місткостей
паливно-мастильними матеріалами і охолоджуючою рідиною та маси
інструменту.
Коректорний коефіцієнт запасу крутного моменту (, або
рідше КН) – відношення різниці між максимальним і номінальним
13
крутним моментом двигуна до крутного моменту на номінальному
режимі (для дизелів  = 1,05...1,30, для бензинових двигунів
 = 1,20...1,50).
Крутний момент двигуна (ефективний) (Mкр) – середній за
цикл момент, переданий від колінчатого вала двигуна силовій
передачі трактора, автомобіля, комбайна або гальмівному пристрою
випробувального стенда.
Літрова потужність двигуна (Nл) – ефективна потужність, що
припадає на один літр робочого об’єму двигуна.
Максимальний крутний момент (Mкр. макс) – найбільше
значення крутного моменту двигуна на швидкісній (регуляторній)
характеристиці при повній подачі палива (отримується при частоті
обертання колінчатого валу двигуна завжди нижчій, ніж номінальна).
Механічний коефіцієнт корисної дії (м) – відношення
ефективного ККД до індикаторного ККД, або відношення середнього
ефективного тиску до середнього індикаторного тиску.
Моль – кількість речовини, вираженої в грамах (кілограмах),
яка дорівнює її молекулярній масі (об’єм одного моля для всіх газів
однаковий, і при тиску 1 кг/см2 та температурі 15 оС дорівнює 24,4 м3).
Момент інерції маси маховика (Iм) – момент інерції, що
чисельно наближено дорівнює одній четвертій добутку квадрата
середнього діаметра обода на його масу і, як правило, складає
80…90 % від повного приведеного моменту інерції двигуна.
Нижча теплота згоряння палива (hн) – кількість тепла, яка
виділяється при повному згорянні масової (для рідкого палива) або
об’ємної (для газоподібного палива) одиниці палива, не враховуючи
теплоти конденсації водяної пари при охолодженні продуктів
згоряння. В ДВЗ випуск відпрацьованих газів відбувається при
високій температурі, коли конденсація водяних парів відсутня. Тому
розрахунки доцільно вести саме по нижчій теплоті згоряння палива,
яка менша за вищу на величину прихованої теплоти пароутворення
води.
Номенклатура сільсько- і лісогосподарських тракторів –
перелік сільсько- і лісогосподарських тракторів, які при агрегатуванні
з відповідними машинами забезпечують комплексну механізацію
сільсько- і лісогосподарського виробництва (див. дод. 12).
14
Номінальна кутова швидкість обертання колінчатого валу
двигуна ( н ) – кутова швидкість обертання колінчатого вала двигуна,
при якій підприємством-виробником призначаються його номінальна
та експлуатаційна потужності.
Номінальна потужність ( N ен ) – ефективна потужність

двигуна, яка призначається підприємством-виробником при
номінальній частоті (кутовій швидкості) обертання колінчатого вала,
повній подачі палива, стандартних атмосферних умовах, температурі і
густині палива. Двигун, встановлений на випробувальному стенді,
повинен бути без вентилятора, повітроочисника, глушників шуму
випуску і впуску, іскрогасника, випускної труби та нейтралізатора
відпрацьованих газів, а також без обладнання, яке споживає
потужність дизеля, але його не обслуговує.
Номінальна частота обертання двигуна ( nн ) – частота
обертання колінчатого вала двигуна, при якій підприємством-
виробником призначаються його номінальна та експлуатаційна
потужності.
Номінальне тягове зусилля с.-г. чи л.-г. трактора ( PГК . Н ) –
зусилля, яке розвиває трактор на стерні середньої твердості і
нормальної вологості ґрунту (8…18 %) у зоні максимального значення
тягового ККД при експлуатаційній масі, передбаченій технічною
характеристикою (для колісних тракторів – з баластним вантажем)
при граничному буксуванні.
Октанове число (ОЧ) – показник що визначає детонаційну
стійкість бензину і чисельно дорівнює відношенню у відсотках
ізооктану (C8H16) у такій його суміші з нормальним гептаном (C7H17),
яка за детонаційною стійкістю рівноцінна випробовуваному паливу на
стандартному двигуні при однакових умовах.
Питома індикаторна витрата палива (gі) – маса палива, що
витрачається двигуном за одиницю часу, віднесена до його
індикаторної потужності.
Повний приведений момент інерції двигуна (Io) – момент
інерції всіх рухомих мас, приведених до осі колінчатого вала двигуна.
Поздовжня координата центра ваги колісного трактора –
відстань від поперечно-вертикальної площини, що проходить через
15
центри задніх коліс, до поперечно-вертикальної площини, що
проходить через центр ваги трактора.
Політропа розширення – лінія індикаторної діаграми, що
графічно відображає залежність тиску в циліндрі двигуна від об’єму в
процесі розширення.
Політропа стиснення – лінія індикаторної діаграми, що
графічно відображає залежність тиску в циліндрі двигуна від об’єму в
процесі стиснення.
Порядок роботи циліндрів – послідовність номерів циліндрів
двигуна, згідно з якою відбувається чергування робочих циклів
(процесів) у циліндрах двигуна:
– для рядного двигуна з і = 2 порядок роботи циліндрів 1-2 (Ока
ВАЗ-1111, Fiat 500 Twin Air, Daihatsu Mira), або 1-2-0-0 (в таких
двигунах період між сусідніми спалахами постійно змінюється з 180
на 540 град. п.к.в., тобто спалахи відбуваються нерівномірно) (дизель
Д-21А1) або 2-1-0-0 (дизель Д-16);
– при і = 3 – 1-2-3 (Daewo Matiz, Opel Corsa, Peugeot 107,
Perodua Kancil, Daihatsu Sharade G10, Nissan DIG-T R, Ford EcoBoost,
Daihatsu Mira, Mitsubishi Pajero Mini, Mini Cooper, дизелі: VW TDI CR,
VW Lupo TDI, VW Polo, ММЗ-3LD, ЯМЗ-533 і малогабаритні
трактори: ДТЗ 6244Н, JM-180 (Y380/LL380), JM200/200E (Y380
LL380/KM385T), JM250/240E (Y385 КМ385ХКМ385Т), DW 240 AT,
DW 244AQ, Foton TE-244 (KM-385BT), Foton FT-354 (National
Engines), Kioti CK22 HST, Kioti CK35, Jinma JM354, Kioti CK22, Kioti
CK35, Mitsubishi MT 241, Dong Feng 240, Dong Feng DF-404, Yanmar
F200D, Yanmar F145D, Kubota GL260DT, Т-28 і 1-3-2 (Subaru Justy);
– при і = 4 може бути два варіанти порядку роботи циліндрів
1-3-4-2 (більш поширений, наприклад Д-240 (МТЗ-80), Д-37Е чи
Д-144 (Т-40), А-41, А-01М, ЯМЗ-534, ВАЗ-341, ВАЗ-2101…10,
АЗЛК-412, МеМЗ-245, Ford Taunus V), або 1-2-4-3 (легкові автомобілі
ГАЗ, автомобілі типа Газель і УАЗ, а також Ford Kent), який
застосовується також і у V-подібних двигунах з кутом розвалу блока
90º (ЗАЗ-965, ЗАЗ-966, МеМЗ 936 і МеМЗ-938), а також 1-3-2-4
(Subaru, Yamaha R1 Сrossplane), 1-4-3-2 (Volkswagen Air Cooled) і
1-2-3-4 (Proton Wira VDO);
– для 5-циліндрового двигуна – 1-2-4-5-3 (Mercedes-Benz 300D
W123, Audi 100, Volvo 850 і окремі моделі Fiat, VW, Ford, Honda, Land
Rover, Lancia);
– для 6-циліндрового рядного двигуна – 1-5-3-6-2-4 (Д-260,
СМД-31 (Дон-1500), ГАЗ-11, ГАЗ-51, ГАЗ-52, ГАЗ-542 (ГАЗ-4301),
16
ЯМЗ-536, Volkswagen VR6, Opel Omega А) або для старих моделей
(1-4-2-6-3-5, 1-2-3-6-5-4, 1-2-4-6-5-3 і 1-5-4-6-2-3), а для V-подібного
двигуна з кутом розвалу блока 90º – 1-4-2-5-3-6 (ЯМЗ-236, КамАЗ V6
(КАЗ-608 «Колхіда»), Mercedes-Benz M104, Ford Cologne V6) (в таких
двигунах період між сусідніми спалахами постійно змінюється з 90 на
150 град. п.к.в., тобто спалахи відбуваються нерівномірно), а з кутом
розвалу блока 120º – порядок такий же або 1-4-5-2-3-6 (УТД-20
(БМП-1 і БМП-2)) при рівномірному чергуванні спалахів, а також для
іноземних моделей: 1-4-3-6-2-5 (Mercedes-Benz M272, Volkswagen V6
з кутом розвалу блока 90º), 1-6-5-4-3-2 (GM 3800), 1-2-3-4-5-6 (GM
60-Degree V6), 1-4-5-2-3-6 (Chevrolet Corvair), і для опозитних
двигунів: 1-6-3-2-5-4 (Subaru Alcyone / XT-6 / Vortex ER-27 Flat-6) та
1-6-2-4-3-5 (Porsche Boxster Flat-6);
– для 7-циліндрового рядного двигуна – 1-2-4-6-7-5-3 (AGCO
Sisu Power 98 CTA SCR Tier 4 Final (використовуються на
зернозбиральних комбайнах Fendt X- і P-серій));
– для 8-циліндрового V-подібного двигуна з кутом розвалу
блока 90º – 1-5-4-2-6-3-7-8 (частіше) (КамАЗ-740, ЯМЗ-238
(КрАЗ-256), ЗМЗ-53 (ГАЗ-53А), ЗиЛ-130, ЗиЛ-645, Ford Windsor),
1-5-7-2-6-3-4-8 (MAN, Scania, Mercedes-Benz, Volvo, Iveco), 1-5-4-8-7-
2-6-3 (BMW S65), 1-5-6-3-4-2-7-8 (Cadillac V8 368, 425, 472, 500),
1-5-3-7-4-8-2-6 (Ferrari V8 з колінами в одній площині), 1-2-7-8-4-5-6-3
(Holden V8), 1-2-7-3-4-5-6-8 (Cadillac Northstar), 1-3-7-2-6-5-4-8
(Porsche 928, Ford Modular, 5.0 HO), 1-6-2-5-8-3-7-4 (Straight-8), 1-8-4-
3-6-5-7-2 (Chrysler Fifth Avenue, Chevrolet Small-Block), 1-8-7-2-6-5-4-3
(GM LS, Toyota UZ), 1-8-7-3-6-5-4-2 (NissanVK) чи 1-5-4-8-6-3-7-2
(рідше);
блока 144º – 1п-4л-2п-5л-4п-3л-5п-1л-3п-2л (1-9-2-10-4-8-5-6-3-7)
(УТД-29 (БМП-3)), 1-6-5-10-2-7-3-8-4-9 (ЯМЗ-741 (Урал-395) {по
ПНВТ 10-5-6-1-9-4-8-3-7-2}, Audi R8 5.2 FSI Split-Pin 5,2 л, BMW S85
V10), дизель WV V10 TDI з насос-форсунками), а також 1-10-9-4-3-6-
5-8-7-2 (Dodge Viper V10);
блока 60º або 120º – 1-10-2-12-3-11-6-9-5-7-4-8 (ЯМЗ-240 (МАЗ-530,
БелАЗ-540, БелАЗ-548, К-701)) або 1-12-5-8-3-10-6-7-2-11-4-9 і з
кутом розвалу блока 90º – 1-12-5-8-3-10-6-7-2-11-4-9 (ЯМЗ-850.10); а
також 1-7-5-11-3-9-6-12-2-8-4-10 (Ferrari 456M GT V12) і 1-7-4-10-2-8-
6-12-3-9-5-11 (Lamborghini Diablo VT);
– для 16-циліндрового V-подібного двигуна – 1-12-8-11-7-14-5-
16-4-15-3-10-6-9-2-13 (Cadillac V16).
17
Режим холостого ходу (ХХ) двигуна – режим, при якому
двигун працює, але з його колінчатого валу не знімається ефективна
потужність (тобто Ne = 0, а Ni = Nм).
Робочий об’єм (літраж) двигуна (Vл) – сума робочих об’ємів
всіх циліндрів двигуна.
Робочий цикл двигуна – це послідовно періодично
повторювальні процеси (впуск, стиск, згоряння, розширення, випуск),
які забезпечують роботу двигуна внутрішнього згоряння.
Розрахунковий цикл – цикл, побудований на основі одного з
термодинамічних циклів, в якому процеси стиснення і розширення
політропні, враховуються втрати теплоти в стінки, зміна хімічного
складу заряду, хімічна неповнота згоряння палива, зв’язок з
процесами газообміну та ін..
Середній ефективний тиск (pе) – це робота газу, віднесена до
3
1 м об’єму двигуна.
Середній індикаторний тиск (pі) – це такий умовний постійний
надлишковий тиск, який діючи на поршень протягом одного такту
виконує роботу, яка дорівнює роботі газу за цикл.
Стала (постійна) кривошипно-шатунного механізму (КШМ) –
безрозмірний кінематичний параметр, який дорівнює відношенню
радіуса кривошипа до довжини шатуна. Стала для сучасних
автотракторних ДВЗ знаходиться в межах 0,25...0,29.
Стандартні умови (згідно з ГОСТ 18509-88): атмосферні:
барометричний тиск – 101,3 кПа (760 мм.рт.ст.), температура повітря
– 20 оС (293 К), відносна вологість повітря – 50 %; температура палива
– 20 оС (293 К); густина дизельного палива – 0,830 т/м3 при
температурі 20 оС; густина бензину – 0,70 т/м3.
Ступінь подальшого розширення () – безрозмірний показник,
який дорівнює відношенню ступеня стиснення до ступеня
попереднього розширення, або відношенню об’єму камери згоряння в
точці b до об’єму камери згоряння в точці z індикаторної діаграми
(показує у скільки разів збільшується об’єм камери згоряння з
моменту закінчення ізобарного процесу згоряння до моменту кінця
процесу розширення). Для бензинових двигунів    .
Ступінь попереднього розширення () – безрозмірний
показник, який дорівнює відношенню об’єму камери згоряння в точці
z до об’єму камери згоряння в точці с індикаторної діаграми (показує
у скільки разів збільшується об’єм камери згоряння до моменту
закінчення ізобарного процесу згоряння). Для дизелів  = 1,2...2,0; для
18
бензинових двигунів завжди  = 1,0.
Такт – процес (впуск, стиск, робочий хід, випуск), який
відбувається в циліндрі двигуна за один хід поршня (рух поршня від
ВМТ до НМТ, або в зворотному напрямку). Такт «робочий хід»
містить у собі процес згоряння та розширення.
Теоретичний (хімічний) коефіцієнт молекулярної зміни (о)
– показник, який характеризує відносну зміну об’єму робочого тіла
після згоряння і дорівнює відношенню кількості продуктів згоряння
до кількості свіжого заряду.
Теоретичний цикл – незамкнений, незворотній цикл, який
здійснюється реальним робочим тілом змінного складу. На відміну від
ідеального циклу в ньому враховується зміна теплоємності робочого
тіла, його хімічного складу залежно від фази циклу та інші фактори.
Тип камери згоряння – (див. дод. 14).
Типаж сільсько- і лісогосподарських тракторів – перелік
(набір, система) сільсько- і лісогосподарських тракторів, які при
агрегатуванні з відповідними машинами можуть забезпечити
комплексну механізацію сільсько- чи лісогосподарського виробництва
з найменшими затратами праці. Типаж заснований на поділі на 10
тягових класів за номінальним тяговим зусиллям (див. дод. 12).
Тягова характеристика трактора – залежність основних
показників його роботи (тягових і паливно-економічних:) від сили
тяги на гаку при усталеному русі на горизонтальній ділянці.
Умовна потужність механічних втрат (Nм.п) – потужність, яка
витрачається на подолання внутрішніх опорів у двигуні, а також на
привод компресора, або продувного насоса.
Умовний еталонний гектар – об’єм тракторних робіт, який
відповідає оранці 1 га в еталонних умовах: питомий опір ґрунту 0,50
кПа; глибина оранки 20…22 см; швидкість руху агрегату – 5 км/год;
агрофон – стерня зернових колосових на середніх суглинках з
вологістю 20…22 %; ділянка – прямокутної конфігурації з ухилом до
1º, довжиною гонів 800 м, висотою над рівнем моря до 800 м, без
кам’янистості і перешкод.
Умовний еталонний трактор – трактор (зараз це гусеничний
трактор ДТ-75, а до кінця 70-х років минулого сторіччя був також
гусеничний трактор Т-74), який має продуктивність при виконанні
оранки в еталонних умовах 1 га/год. По відношенню до цього
трактора встановлені коефіцієнти переведення кожної марки трактора
в умовні еталонні (див. дод. 13).
19
Умовний ремонт – ремонт, трудомісткість ремонтних та інших
робіт якого становить 300 люд.-год.
Форсування – комплекс конструктивних заходів, спрямований
на підвищення потужності двигуна при збереженні, або покращенні
економічних показників. Може здійснюватись, наприклад, за рахунок
підвищення ступеня стиснення, частоти обертання колінчатого вала
двигуна, обладнанням двигуна наддувом повітря тощо.
Цетанове число (ЦЧ) – показник, що характеризує період
затримки займання від стиснення паливно-повітряної суміші, який
чисельно дорівнює відсотковому відношенню цетана (C16H34) в такій
його суміші з -метилнафталіном (C11H10), яка за характером згоряння
рівноцінна випробовуваному паливу на стандартному двигуні в
однакових умовах.
Циклова подача палива (qц) – кількість палива, що подається в
камеру згоряння двигуна за один цикл, виражена в мг/цикл або
мм3/цикл.
Циліндрова потужність двигуна (Nц) – ефективна потужність
двигуна, що припадає на один циліндр.
Число тактів двигуна (дв.) – число ходів поршня за однин цикл
(для двотактних двигунів – дв = 2, для чотиритактних – дв = 4).
Швидкість зростання тиску в циліндрі двигуна за кутом
повороту колінчатого вала (p/) – показник, який характеризує
жорсткість роботи двигуна (для сучасних бензинових двигунів p/
= 0,10...0,25 МПа/град. п.к.в.; для дизелів – p/ = 0,40...1,00
МПа/град. п.к.в.).
20
5. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ
КУРСОВОЇ РОБОТИ
Методичні рекомендації до виконання розрахунків розглянемо

паралельно для тракторів і автомобілів. В розрахунково-
пояснювальній записці необхідно наводити дані лише для машини
згідно завдання (трактора або автомобіля).
Тяговий розрахунок трактора виконують з урахуванням місця,
яке займає трактор, що проектується, у типажі сільськогосподарських
тракторів згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 27021-86 (див.
дод. 4).
5.1. Визначення тягового діапазону трактора та тягового

зусилля трактора на нижній межі вибраного діапазону
Тяговий діапазон трактора обчислюють за формулою:

Р (5.1)
Т    ГК .Н ,
РГК .Н
де  = 1,15 – 1,30 – коефіцієнт розширення тягового діапазону
трактора;
PГК . Н і PГК
 . Н – номінальне тягове зусилля на гаку відповідно
трактора, що проектується, і трактора нижчого тягового класу, кН.
Останнє з них визначається з дод. 4, де воно розміщене безпосередньо
над значенням PГК . Н .
Для тракторів тягових класів 0,2 і 0,6 тяговий діапазон можна
прийняти рівним 2.
Тягове зусилля трактора на нижній межі вибраного діапазону
становить:
РГК . Н , кН. (5.2)
РГК.min 
Т
5.2. Визначення ваги і маси машини
5.2.1. Визначення ваги і маси трактора
Спираючись на ГОСТ 27021-86, експлуатаційну вагу трактора

визначають за формулою:
PГК . Н
G , кН (5.3)
Р. Н   ГК .Н
21
де Р.Н – коефіцієнт навантаження на рушії трактора під час його
рівномірного руху з номінальним тяговим зусиллям на гаку (для
гусеничного і повноприводного тракторів він дорівнює одиниці, а для
неповноприводних тракторів його доцільно приймати рівним 0,8).
ГК. Н – коефіцієнт корисного використання зчеплення рушіїв
трактора під час його руху з номінальним тяговим зусиллям (для
колісних тракторів його приймають рівним 0,4, а для гусеничних –
0,5).
Експлуатаційну масу трактора визначають за формулою:
G
m , т, (5.4)
g
де g = 9,81 м/с2 – прискорення вільного падіння.
Конструкційну масу mК колісного чи гусеничного трактора,
згідно з ГОСТ 27021-86, приймають рівною відповідно 87 і 93 % від
його експлуатаційної маси.
5.2.2. Визначення ваги і маси автомобіля
Вагу вантажу, що перевозить автомобіль, визначають за

формулою:
GB  g  mB , кН. (5.5)
Вага порожнього автомобіля (власна вага) становить:
GВ
GА  , кН, (5.6)
В
де  В – коефіцієнт вантажопідйомності (для більшості
вантажних автомобілів він знаходиться в межах 0,89...1,40 (див.
дод. 5).
Одержане значення GA округлюють до ближчого цілого числа.
Масу порожнього автомобіля (власну масу) визначають за
формулою:
G
m А  A  0,1 G A , т. (5.7)
g
Вага завантаженого автомобіля (повна вага) становить:
G  GA  GB  0,75  nC , кН, (5.8)
де 0,75 – вага водія чи пасажира, кН;
nС – кількість місць для сидіння у кабіні автомобіля.
22
5.3. Підбір шин чи визначення радіуса ведучої зірочки для
гусеничного трактора
5.3.1. Підбір шин для колісного трактора
Підбір шин для коліс проводять виходячи з найбільшого

навантаження, яке може діяти на них під час руху чи стоянки трактора
на горизонтальній поверхні.
Найбільше навантаження на колеса заднього мосту трактора
Z 2 max має місце під час його руху з номінальним тяговим зусиллям
на гаку:
Z 2 max  G  2 Н , кН, (5.9)
де 2Н – коефіцієнт навантаження на колеса заднього мосту
трактора при його роботі з номінальним тяговим зусиллям.
Його значення для трактора 4К2 приймають рівним значенню
коефіцієнта  Р . Н , а для трактора 4К4 – рівним 0,5…0,8. Менші
значення коефіцієнта 2Н (0,5…0,6) належать до тракторів 4К4 з усіма
колесами однакового розміру, а більші – до тракторів 4К4 з
передніми колесами меншого розміру.
Якщо на задньому мосту встановлено К2 коліс, то навантаження
на одне колесо становить:
Z21max  Z2max / K2 , кН. (5.10)
Виходячи з одержаного навантаження, за діючими стандартами
(див. дод. 6) і з урахуванням даних трактора-прототипа виконують
підбір шин.
У пояснювальній записці вказують, який типорозмір шин
обрано і яка їх вантажопідйомність.
Радіус кочення підібраних шин визначають за формулою:
 d  25,4
r2   г  b    , м, (5.11)
 2  1000
де  = 0,80…0,85 – коефіцієнт, що враховує радіальну
деформацію шин під впливом навантаження;
b – ширина профілю шин у дюймах;
d – посадочний діаметр обода в дюймах;
25,4 і 1000 – коефіцієнти переходу відповідно від дюймів
до міліметрів і від міліметрів до метрів.
Якщо розміри підібраних шин виражені у міліметрах, то радіус
кочення визначають за тією ж формулою, взятою без множника 25,4.
23
Найбільше навантаження на колеса переднього мосту має місце
під час стоянки трактора (у статиці):
Z1max  G (1 2СТ ) , кН, (5.12)
де  2 СТ – коефіцієнт навантаження на колеса заднього мосту
трактора у статиці.
Значення коефіцієнтів 2СТ і 2Н одного і того ж трактора
істотно розрізняються. Вони функціонально пов’язані між собою – є
окремими випадками однієї і тієї ж залежності коефіцієнта
навантаження задніх коліс трактора від тягового зусилля на його гаку.
Внаслідок цього існує можливість задавати (у певних межах довільно)
тільки одне із згаданих значень, а друге потрібно обчислювати як
функцію від раніше прийнятого значення першого і від тягового
зусилля на гаку трактора.
Якщо для трактора вже прийнято деяке значення коефіцієнта
навантаження на колеса заднього мосту трактора 2Н , то значення
коефіцієнта навантаження 2СТ визначають за формулою:
 f  (r2  r1)  f  r1  Р.Н ГК.Н  hГ
2СТ  2Н  1  , (5.13)
 L  L
де f – коефіцієнт опору перекочуванню колісного трактора на
стерні, його приймають рівним 0,07…0,10;
r1 – радіус кочення шин передніх коліс, м. Якщо трактор
проектується з усіма однаковими колесами, то значення r1 приймають
рівним r2, а якщо з різними – то r1 попередньо приймають рівним 0,6
r2 – див. дод. 6. У останньому випадку одержують достатньо точне
значення 2СТ – його абсолютна похибка не перевищує 0,01;
L – колісна (поздовжня) база трактора, її значення приймають за
прототипом чи аналогом;
hГ – вертикальна координата точки прикладання до трактора
тягового зусилля (висота приєднання гака до трактора). Для
універсально-просапних тракторів її приймають рівною 0,2…0,9 м;
для тракторів загального призначення 0,15…0,60 м.
Навантаження на кожне з К1 коліс переднього мосту знаходять
діленням сумарного навантаження Z1max на кількість коліс К1.
Підбір шин коліс переднього мосту і визначення їх радіусу
кочення здійснюється так, як це виконувалось при підборі шин коліс
заднього мосту.
обрано для передніх коліс і яка їх вантажопідйомність.
24
5.3.2. Підбір шин для автомобіля
Підбір шин проводять, виходячи з навантаження коліс заднього

мосту автомобіля, що рухається в умовах, визначених у завданні на
курсову роботу:
Z2  2Р  G , кН, (5.14)
де 2Р – коефіцієнт навантаження задніх коліс автомобіля під
час його руху в умовах, визначених у завданні на курсову роботу.
Для швидкостей руху автомобіля, менших 30 м/с, значення
коефіцієнта навантаження його задніх коліс під час руху 2Р неістотно
відрізняється від значення 2СТ – коефіцієнта навантаження задніх
коліс у статиці. Перше з них перевищує друге не більше як на 2...3 %.
Завдяки цьому можна приймати:
2Р 1,03 2СТ . (5.15)
Значення коефіцієнта 2СТ обчислюють з даних, що містяться у
технічній характеристиці прототипа або автомобілів, аналогічних
проектованому. Для вантажівок зі здвоєними задніми колесами цей
коефіцієнт дорівнює 0,67…0,76, а з одинарними (типу УАЗ) –
0,55…0,60 (див. дод. 7).
Якщо на задньому мосту чи задньому візку автомобіля
встановлено К2 коліс, то навантаження на одне з них становить:
Z21  Z2 / K2 , кН. (5.16)
Виходячи з одержаного навантаження за діючими стандартами
(див. дод. 7) і з урахуванням даних автомобіля-прототипа чи аналога
виконують підбір шин.
Якщо два колеса не забезпечують потрібної вантажо-
підйомності, то їх кількість збільшують до чотирьох (здвоєні колеса)
або до восьми (двовісний задній візок на зразок КамАЗа)
Вибраний типорозмір шин повинен бути придатним для
1
експлуатації з навантаженням Z2 на швидкості m.
обрано, яка їх вантажопідйомність і допустима швидкість.
Радіус кочення підібраних шин, розміри яких виражено у
дюймах, визначають за формулою:
 d  25, 4
r   b   , м, (5.17)
 2  1000
де  = 0,94...0,98 – коефіцієнт, що враховує радіальну
деформацію автомобільної шини під впливом навантаження;
b – ширина профілю шин у дюймах;
25
d – посадочний діаметр обода в дюймах;
25,4 і 1000 – коефіцієнти переходу відповідно від дюймів до
міліметрів і від міліметрів до метрів.
Якщо розміри підібраних шин виражені у міліметрах, то радіус
кочення визначають за тією ж формулою, взятою без множника 25,4.
Шини, підібрані для задніх коліс автомобіля, повинні
застосовуватись і на передніх колесах. Для цього перевіряють їх
придатність за вантажопідйомністю. Перевірку виконують для
нерухомого автомобіля, який знаходиться у горизонтальному
положенні (у статиці). Навантаження на одне колесо у такому
випадку становить:
Z11СТ  G  (1 2СТ ) / 2 , кН. (5.18)
У пояснювальній записці вказують, чи придатні шини, підібрані
для коліс заднього мосту, для використання на колесах переднього
мосту. У випадку непридатності потрібно підібрати інші шини, які
будуть використовуватись і для коліс заднього мосту. Після цього слід
повторити визначення радіусу кочення коліс.
5.3.3. Визначення радіуса ведучої зірочки для гусеничного

трактора
Радіус ведучої зірочки гусеничного трактора обчислюють за

формулою:
l t
r2  , м, (5.19)
2
де l – крок гусеничного ланцюга прототипу чи аналога, м, див.
табл. 2 дод. 4;
t – кількість активних зубців на ведучій зірочці прототипу чи
аналога, див. табл. 2 дод. 4.
5.4. Визначення тягового ККД трактора
Ефективність роботи трактора з енергетичної точки зору

оцінюють за тяговим ККД:
ТЯГ    f ТР , (5.20)
де  – ККД, який враховує втрати на буксування;
 f – ККД, який враховує втрати на перекочування;
ТР – ККД трансмісії.
26
Крива залежності (1.10) має максимум. У трактора з правильно
визначеною експлуатаційною вагою він спостерігається в інтервалі
тягових зусиль від РГКmin до РГК.Н.
Виходячи з навчального характеру даної роботи, з метою
ознайомлення з характером функціональної залежності тягового ККД
трактора від його тягового зусилля, а також для перевірки
правильності визначення експлуатаційної ваги трактора доцільно
побудувати графік залежності тягового ККД трактора від його
тягового зусилля.
Обчислення поточних значень тягового ККД трактора
проводять з використанням табл. 5.1, яку заповнюють результатами
розрахунків, округлених до трьох значущих цифр.
Перший рядок даної таблиці заповнюють фіксованими
значеннями допоміжної безрозмірної величини  = 0; 0,2; 0,4; ... 1,2,
які визначають сім рівнів розмірного тягового зусилля РГК, для яких
доцільно проводити подальші розрахунки:
PГК  PГК .Н   , кН.
Одержані значення РГК записують у другий рядок табл. 5.1 з
трьома значущими цифрами.
5.1. Таблиця для розрахунку значень тягового ККД трактора
Номер
Показник Значення показника
рядка
1  0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 1,2
2 РГК, кН
3 Р
4 ГК
5 , %
6 
7 f
8 ТР
9 ТЯГ
Поточні значення коефіцієнта навантаження на рушії трактора

4К4 і гусеничного дорівнюють одиниці (Р=1), а для
неповноприводних тракторів 4К2 і 3К2 їх визначають за формулою:
27
2СТ  L  f  r1  (PГК / G)  hГ
Р  2  . (5.21)
L  f  (r2  r1)
Поточні значення коефіцієнта корисного використання
зчеплення обчислюють за формулою:
PГК
ГК  2 
Р  G . (5.22)
Поточні значення буксування коліс трактора на стерні

нормальної твердості і середньої вологості в інтервалі значень  ГК від
0 до 0,6 з достатньою для учбової роботи точністю описуються
поліномами другого порядку:
для колісних тракторів –   а1 ГК  а2 2ГК , %; (5.23, а)
2
для гусеничних –   (а1 ГК  а2 ГК )/ 3 , % (5.23, б)
де а1 і а2 – постійні коефіцієнти, значення яких приймають із
завдання на курсову роботу.
Розрахунок за формулами виду (5.23) вести зручніше, якщо їх
представити у вигляді:
  (а2 ГК  а1) ГК , %.
Поточні значення ККД, який враховує втрати на буксування,
  
  1  . (5.24)
 100 
Поточні значення ККД, що враховує втрати на перекочування,
обчислюють за формулою:
Р ГК
f 
Р ГК  f , (5.25)
де f – коефіцієнт опору перекочуванню для колісного трактора

приймають таким же, як і у формулі (1.8), а для гусеничного – рівним
0,06…0,08.
ККД трансмісії для спрощення приймають постійним і
незалежним від режиму роботи трактора. Нехтуючи втратами
потужності у карданній і проміжній передачах, цей ККД у загальному
випадку оцінюють за формулою:
n m
для колісного трактора – ТР   хол ц к , (5.26, а)
28
n m
для гусеничного  ТР   хол ц  к вед , (5.26, б)
де  хол = 0,95…0,98 – коефіцієнт, що враховує втрати
потужності на холостий хід трансмісії;
ц = 0,985…0,990 – ККД однієї пари циліндричних шестерень;
n і m – кількість зачеплень відповідно циліндричних і конічних
шестерень у трансмісії трактора-прототипа при роботі на одній з
робочих передач;
к = 0,975…0,980 – ККД однієї пари конічних шестерень;
вед  0,95 – ККД ведучої частини гусеничної передачі.
Поточні значення тягового ККД трактора обчислюють за
формулою (5.20).
Передостанній стовпчик даних у табл. 5.1 виділено – він
характеризує режими роботи трактора при номінальному тяговому
зусиллі на гаку. Значення Р, одержане у цьому стовпчику, повинне
співпасти з прийнятим у п. 1.1 значенням Р.Н.
Після закінчення обчислень у вибраному масштабі на
міліметровому папері (формат А4 з штампом та рамкою) будують
графік функціональної залежності тягового ККД трактора від тягового
зусилля (рис. 5.1).
Рис. 5.1. Взаєморозміщення кривої тягового ККД і розрахункового

тягового діапазону трактора (на прикладі трактора тягового класу 3)
На ньому позначають тяговий діапазон трактора – від PГК min до

РГК.Н. Максимум тягового ККД трактора повинен знаходитись у межах
згаданого діапазону, що є підтвердженням правильності визначення
експлуатаційної ваги трактора.
29
5.5. Визначення ККД трансмісії автомобіля
Коефіцієнт корисної дії механізмів силової передачі автомобіля,

згідно з даними, дорівнює:
для коробки передач:
на прямій передачі К.П = 0,96…0,98;
на інших (непрямих) передачах К.Н = 0,94…0,96;
для головної передачі:
одноступінчастої Г1 = 0,94…0,98;
двоступінчастої (ЗиЛ, КамАЗ) Г2 = 0,85…0,95.
Виходячи з цих даних, обчислюють ККД трансмісії автомобіля
на прямих (ТР.П) і непрямих (ТР.Н) передачах:
ТР. П   К . П  Г ; ТР.Н   К .Н  Г . (5.27)
Одержані значення ККД округлюють до двох значущих цифр.
5.6. Визначення повної колової сили коліс, потрібної для

руху автомобіля з максимальною швидкістю
Для обчислення експлуатаційної потужності двигуна необхідно

визначити повну колову силу коліс РП .ПОТР , потрібну для руху
автомобіля в умовах, вказаних у завданні на курсову роботу.
У випадку рівномірного руху автомобіля згадана сила дорівнює
сумі сил опору дороги і повітря:
P  G  ( f  i ) , кН; (5.28, а)
PW  k  F  2 , кН; (5.28, б)
PП . ПОТР  P  PW , кН, (5.28, в)
де P – сумарний опір дороги, кН;
PW  сила опору повітря рухові автомобіля, кН;
k = (0,6...0,7)103  коефіцієнт лобового опору автомобіля,
кНс2/м4;
F – лобова площа автомобіля, м2;
  швидкість руху автомобіля, м/с. У даному випадку (для
визначення потужності двигуна) використовується максимальне її
значення m.
Лобова площа автомобіля обчислюється за виразом:
F  mF  H Г  BГ , м2, (5.29)
де mF = 0,75…0,85  коефіцієнт заповнення габаритної лобової
площі;
30
HГ, BГ – габаритні відповідно висота та ширина автомобіля, м.
Їх значення беруть за прототипом (дод. 5).
5.7. Визначення номінальної потужності двигуна
Для автотракторних двигунів значення номінальної ефективної

потужності може знаходиться в межах Nен = 4...500 кВт. Причому
номінальна потужність двигуна орієнтовно на 4…8 % перевищує
експлуатаційну потужність.
5.7.1. Експлуатаційна та номінальна потужність двигуна

трактора
Експлуатаційна потужність двигуна трактора визначається за

формулою:
P 
N Е  ГК . Н 1 , кВт, (5.30)
ТЯГ .Н
де ТЯГ.Н – тяговий ККД трактора при його роботі з номінальним
тяговим зусиллям на гаку. Його значення беруть з останнього рядка
табл. 5.1.
Для визначення номінальної потужності двигуна Nен одержане
значення NЕ необхідно збільшити на 4…8 % за формулою:
Nен = NЕ(1,04…1,08). (5.31)
Отриманий результат бажано заокруглити до більшого цілого
числа.

автомобіля
Експлуатаційна потужність двигуна, необхідна для руху

автомобіля з заданою максимальною швидкістю m, визначається за
формулою:
PП . ПОТР m
N  , кВт. (5.32)
ТР.П
Для визначення номінальної потужності двигуна Nен одержане
значення NЕ необхідно збільшити на 4…8 % за формулою:
Nен = N(1,04…1,08) . (5.33)
31
Отриманий результат бажано заокруглити до більшого цілого
числа.
5.8. Вибір типу двигуна та номінальної частоти обертання

його колінчатого вала
Обравши тип двигуна (з іскровим запалюванням (бензиновий

або газовий) чи дизельний) вибирають значення номінальної частоти
обертання колінчатого вала двигуна.
При цьому можна орієнтуватись на дані з технічної
характеристики двигуна-прототипа (див. дод. 8, 9 та 10).
Найбільш прийнятні значення номінальної частоти обертання
колінчатого вала для автотракторних двигунів наведено в табл. 5.2.
5.2. Найбільш прийнятні значення номінальної частоти обертання

колінчатого вала для автотракторних двигунів
Номінальна частота
Тип двигуна обертання колінчатого
вала двигуна nн, об/хв
Дизель:
трактора (комбайна) 1500...2500
вантажного автомобіля 2000...3500
легкового автомобіля 3000...4500
Бензиновий двигун автомобіля:
вантажного 3000...4500
легкового 4000...6000
спортивного До 10000
5.9. Тепловий розрахунок двигуна внутрішнього згоряння
Тепловий розрахунок двигуна внутрішнього згоряння в даній

курсовій роботі виконується відповідно до схеми, запропонованої
проф. В.І. Гриневецьким.
5.9.1. Обґрунтування та вибір вихідних параметрів для

теплового розрахунку двигуна
5.9.1.1. Вихідні параметри для теплового розрахунку значною

мірою визначаються типом камери згоряння (КЗ), який зокрема,
безпосередньо впливає на паливну економічність та токсичність
32
відпрацьованих газів (ВГ).
Необхідно ретельно вивчити існуючі КЗ двигуна (див. дод. 14 та
інші джерела), звернувши при цьому особливу увагу на їх вплив на
швидкість та жорсткість процесу згоряння, детонацію, теплопередачу,
шумність, коефіцієнт залишкових газів, токсичність тощо.
Обґрунтування вибраної КЗ детально висвітлити в
розрахунково-пояснювальній записці.
5.9.1.2. Ступінь стиснення  для бензинових двигунів з іскровим
запалюванням визначають, в основному, залежно від октанового
числа бензину (табл. 5.3).
5.3. Ступінь стиснення бензинового двигуна залежно

від октанового числа бензину
Ступінь стиснення, 
Октанове число бензиновий двигун з
бензину бензиновий двигун з
системою
карбюратором
впорскування
66…70 6,0…6,6 6,5…7,1
71…76 6,7…6,9 7,2…7,4
77…86 7,0…7,9 7,5…8,4
87…98 8,0…9,5 8,5…10,0
Більш високі значення наведених  вибираються для

швидкохідних двигунів. В окремих високофорсованих автомобільних
двигунах  може дорівнювати навіть 11.
Для дизелів ступінь стиснення  залежить від способу
сумішоутворення, типу камери згоряння та наявності турбонаддуву
повітря. Останній значною мірою визначає надійність запуску двигуна
та його економічність (табл. 5.4).
5.9.1.3. Число тактів двигуна (дв.) може бути 4 або 2. У зв’язку з
рядом переваг на тракторах, автомобілях, дорожньо-будівельних
машинах використовуються переважно чотиритактні двигуни. В цих
методичних вказівках розрахунки наведені саме для них.
5.9.1.4. Тиск і температуру навколишнього середовища, якщо
немає особливих вказівок викладача, приймають відповідно
ро= 0,1013 МПа, То= 293 К.
У двигуні з наддувом повітря в циліндри подається з
компресора, де воно попередньо стискується до тиску рн при
температурі Tк. Тиск у впускному трубопроводі двигуна рк менший рн
у зв’язку з втратами у впускному тракті. При застосуванні проміжного
33
охолодження повітря з компресора надходить у холодильник і потім у
циліндри двигуна з відповідними тиском і температурою за
холодильником, який приймається як параметри навколишнього
середовища. Залежно від ступеня наддуву приймаються такі значення
тиску рк повітря: при низькому наддуві – 1,5·ро; при середньому –
(1,5...2,2)·ро; при високому – (2,2...2,5) ·ро.
5.4. Ступінь стиснення дизельного двигуна залежно

від наявності турбонаддуву, типу камери згоряння
та способу сумішоутворення
Наявність турбонаддуву, тип камери згоряння та Ступінь

спосіб сумішоутворення стиснення, 
Дизель без турбонаддуву повітря:
з нерозділеною камерою згоряння, при:
об’ємному сумішоутворенні 14...17
плівковому сумішоутворенні:
без примусового запалювання 20...25
з примусовим запалюванням 14...16
з розділеною камерою згоряння:
з передкамерою 16...20 (до 25)
з вихровою камерою 17...21
Дизель з турбонаддувом повітря 12...15
Температура повітря за компресором визначається за

формулою:
nк 1
 p  nк
Tк  Tо   к  , (5.34)
 pо 
де nк – показник політропи стиснення повітря в компресорі.
Залежно від типу наддувного агрегату і ступеня охолодження
показник політропи стиснення повітря в компресорі пк приймають у
межах: для поршневих нагнітачів – 1,40...1,60; для об’ємних
нагнітачів – 1,55...1,75; для осьових і відцентрових нагнітачів –
1,40...2,00.
5.9.1.5 Коефіцієнт надлишку повітря α вибирають залежно від
типу двигуна та його камери згоряння (див. табл. 5.5).
5.9.1.6. Підвищення температури заряду в процесі впуску ΔТ
вибирають на основі даних експерименту (див. табл. 5.6).
34
5.5. Коефіцієнт надлишку повітря для двигунів різних типів
Коефіцієнт
Тип двигуна
надлишку повітря α
Бензиновий 0,85...0,98
Дизель без турбонаддуву повітря:
з нерозділеною камерою згоряння:
з об’ємним сумішоутворенням:
без завихрення заряду 1,50...1,80
із завихренням заряду 1,20...1,50
з плівковим сумішоутворенням 1,45...1,55
з вихровою камерою 1,15...1,40
з передкамерою 1,20...1,45
Дизель з турбонаддувом повітря 1,35...2,00
5.6. Підвищення температури заряду в процесі впуску

для двигунів різних типів
Підвищення
Тип двигуна температури заряду в
процесі впуску ΔТ, К
Бензиновий:
за відсутності спеціального підігріву –5...25
за наявності спеціального підігріву 20...50
Дизель без турбонаддуву повітря 20...40
Дизель з турбонаддувом повітря:
за відсутності проміжного охолодження
повітря 0...10
за наявності проміжного охолодження
повітря –5...5
5.9.1.7. Тиск продуктів згоряння в кінці процесу випуску

визначають із співвідношень: для автотракторних двигунів без
наддуву і з наддувом повітря при випуску в атмосферу
pr = (1,05...1,25)·po; для двигунів з газотурбінним наддувом
pr = (0,75...0,98)·pк. Для двигунів з високою частотою обертання
приймають більші значення. Температуру газів у кінці процесу
випуску визначають на основі експерименту (табл. 5.5).
35
5.7. Тиск та температура газів у кінці процесу випуску
Температура
Тиск газів у
газів у кінці
Тип двигуна кінці процесу
процесу випуску
випуску pr, МПа
Тr, К
Бензиновий 0,102...0,120 900...1200
Дизель:
без наддуву 0,105...0,125 600...1000
з наддувом без проміжного
охолодження повітря при тиску
наддуву pк  0,2 МПа (0,75...0,95) ·pк 600...1000
Газовий 0,102...0,120 750...1100
5.9.1.8 Показники політропи стиснення п1 та розширення п2

вибирають, враховуючи вплив на них цілої низки факторів. Середні
значення п1 і п2 призначають на основі експерименту (табл. 5.8).
Для високообертових дизелів п1 = 1,15...1,23.
5.8. Показники політроп стиснення та розширення

Показники політроп
стиснення п1 розширення п2
з рідинним охолодженням 1,34...1,39 1,22...1,30
з повітряним охолодженням 1,39...1,41 1,22...1,30
Дизель:
без турбонаддуву 1,37...1,42 1,15...1,30
з турбонаддувом (без
проміжного охолодження повітря) 1,35...1,38 1,15...1,30
Газовий 1,37...1,39 1,22...1,35
5.9.1.9 Коефіцієнт короткоходості двигуна к (відношення ходу

поршня S до діаметра циліндра D) значною мірою визначається
частотою обертання колінчатого вала двигуна (табл. 5.9).
5.9.1.10. Фази газорозподілу вибирають за даними існуючих
двигунів, близьких за номінальною частотою обертання колінчатого
вала того, що проектується (дод. 9).
36
5.9. Коефіцієнт короткоходості для різних типів двигунів залежно від
номінальної частоти обертання їх колінчатого вала
Номінальна
короткоходості
частота
двигуна к
обертання
Тип двигуна (відношення
колінчатого
ходу поршня
вала двигуна nн,
до діаметра
об/хв
циліндра S/D)
для вантажного автомобіля До 3000 1,10...1,00
3000...3600 1,00...0,85
для легкового автомобіля 3600...6000 0,85...0,75
Дизель:
трактора (комбайна) 1600...2800 1,20...0,90
автомобільний Вище 2000 1,05...0,90
Якщо в табл. 2 дод. 9 відсутні вибрані проектантом прототипи

двигунів, то в цьому випадку необхідно скористатись іншими
літературними джерелами, або прийняти значення фаз газорозподілу
двигуна, що має найближчу номінальну частоту обертання. В разі
відсутності таких даних значення фаз газорозподілу вибирають з
табл. 1 дод. 9.
Слід зазначити, що на номінальному режимі за рахунок
продувки циліндра (перекриття клапанів) забезпечується краще
очищення камери згоряння від залишкових газів, що призводить до
збільшення коефіцієнта наповнення на 0,02...0,04 одиниць. Дозарядка
циліндра свіжим зарядом, яка досягається за рахунок запізнення
закриття впускного клапана, становить 10...15 %. За період вільного
випуску, який досягається відкриттям випускного клапана до його
приходу у НМТ, з циліндру видаляється до 50...70 % відпрацьованих
газів.
5.9.1.11. Коефіцієнт використання теплоти в основній фазі
згоряння  вибирають залежно від типу двигуна (табл. 5.10).
5.9.1.12. Коефіцієнт округлення індикаторної діаграми округл
значною мірою залежить також від типу двигуна. Цей коефіцієнт
можна визначити за допомогою табл. 5.11.
5.9.1.13. Ступінь підвищення тиску при згорянні λ призначають
тільки для дизелів (табл. 5.12). Для бензинових двигунів λ визначають
з співвідношення:   p z pc (після визначення відповідних тисків).
37
5.10. Коефіцієнт використання теплоти в основній фазі згоряння
для різних типів двигунів
використання теплоти
в основній фазі
згоряння 
Дизель:
з нерозділеною камерою згоряння 0,75...0,90
5.11. Коефіцієнт округлення індикаторної діаграми

Коефіцієнт округлення
індикаторної діаграми округл
Дизель:
з нерозділеною камерою згоряння 0,93...0,95
з розділеною камерою згоряння 0,92...0,93
5.12. Ступінь підвищення тиску при згорянні для дизельного двигуна

залежно від типу камери згоряння
Ступінь підвищення
Тип камери згоряння
тиску при згорянні λ
Нерозділена:
з об’ємним або об’ємно-плівковим
сумішоутворенням 1,8...2,5
з плівковим сумішоутворенням 1,6...1,8
Розділена:
5.9.2. Параметри робочого тіла в кінці процесу впуску
5.9.2.1. Тиск газів у кінці процесу впуску, МПа

Для безнаддувних двигунів
38
 кл2

p a  p о   2   ВП   2
  o  10  6 , (5.35)
 
де  2   ВП = 2,5...4,0 – сумарний коефіцієнт, який враховує
гасіння швидкості () та опір впускної системи, віднесеній до площі
перерізу в клапані (ВП) (більш високі значення належать до
швидкохідних двигунів);
 кл = 50...130 м/с – середня швидкість свіжого заряду в
прохідному перерізі клапана (більші значення – для швидкохідних
двигунів);
 о – густина заряду при даних атмосферних умовах, кг/м3:
po  10 6
о  , (5.36)
RП  To
R
де RП   287 Дж/(кгК) – питома газова стала повітря;
 пов
R = 8314 Дж/(кмольК) – універсальна (молярна) газова стала;
 пов  28,97 кг/кмоль – молекулярна маса повітря.
Для дизелів з наддувом повітря визначення тиску в кінці
процесу впуску виконується за цією самою формулою, але замість
величин pо, Tо та о при розрахунках підставляються значення
відповідно pк, Tк та к.
5.9.2.2. Коефіцієнт залишкових газів
To  T pr
r   . (5.37)
Tr   pa  pr
5.9.2.3. Температура газів у кінці процесу впуску, К
To  T   r  Tr
Ta  . (5.38)
1  r
Межі значень тиску та температури в кінці процесу впуску для
різних типів двигунів наведені в табл. 5.13.
5.9.2.4 Коефіцієнт наповнення
 pa To
v   доз    , (5.39)
  1 po Ta  1   r 
де  доз = 1,02...1,15 – коефіцієнт дозарядки (більші значення
характерні для високообертових двигунів).
39
5.13. Значення тиску та температури газів у кінці процесу впуску для
різних типів двигунів
Тиск газів у кінці Температура

процесу впуску pa, газів у кінці
МПа процесу впуску
Тa, К
Бензиновий (карбюраторний) 0,07…0,09 320…380
Дизель:
без наддуву 0,09…0,13 310…350
з наддувом до 0,15…0,22 320…400
охолодження повітря при
тиску наддуву pк  0,2 МПа (0,90...0,96)  pк –
На коефіцієнт наповнення також впливає коефіцієнт очистки оч

(в даній курсовій роботі не враховується), який враховує продувку
камери згоряння. За рахунок продувки можна збільшити коефіцієнт
наповнення на 0,02...0,04 одиниць.
Орієнтовні значення коефіцієнтів залишкових газів та
наповнення для різних типів двигунів наведені в табл. 5.14.
5.14. Значення коефіцієнтів залишкових газів та наповнення для

різних типів двигунів
Коефіціент Коефіцієнт
залишкових газів r наповнення V
Бензиновий (карбюраторний) 0,04…0,08 0,75…0,85
Газовий 0,04…0,08
Дизель:
без наддуву 0,03…0,06 0,80…0,90
з наддувом 0,03…0,06 До 0,97
тиску наддуву pк  0,2 МПа 0,03…0,06 0,80…0,95
5.9.3. Параметри робочого тіла в кінці процесу стиснення

5.9.3.1. Тиск, МПа,
p c  pa   n1 . (5.40)
40
5.9.3.2. Температура, К,
Tc  Ta   n1 1 . (5.41)
У табл. 5.15 наведені орієнтовні значення тиску та температури
в кінці процесу стиснення для різних типів двигунів.
5.9.3.3. Середня мольна теплоємність заряду в кінці процесу

стиснення визначається за формулою:
cVс = 20,16 + 1,735  10-3  Тc, кДж/(кмольК). (5.42)
5.15. Значення тиску та температури газів

у кінці процесу стиснення для різних типів двигунів
Тиск у кінці Температура у

процесу кінці процесу
Тип двигуна стиснення pc, стиснення Тc, К
МПа
Бензиновий 0,9…2,0 550…800
Дизель:
без наддуву 3,0…5,0 700…900
тиску наддуву pк  0,2 МПа 6,0…8,0 900…1000
5.9.4. Параметри процесу згоряння і розширення

5.9.4.1. Вміст у паливі вуглецю С, водню Н, кисню Оа, нижчу
теплоту згоряння hн та молекулярну масу палива p наведено в
табл. 5.16. При цьому сума масових часток всіх компонентів палива
дорівнює С + Н + Оа = 1.
5.9.4.2. Розраховуємо кількість повітря, теоретично необхідного
для згоряння 1 кг палива:
а) у кмоль/кг:
1  C H Oa 
Lo     . (5.43)
0,21  12 4 32 
б) у кг/кг:
1 8 
lo     C  8  H  Oa  . (5.44)
0,23  3 
41
5.16. Характеристики різних типів палив для ДВЗ
Густина палива при
згоряння палива hн,

Молекулярна маса
температурі 20 оС
парів палива пал,
пал., кг/м3 (г/см3)

Нижча теплота
Елементний склад
кг/кмоль
кДж/кг
Вид палива
палива
C H Oа
Автомобільний 114 700
0,855 0,145 0,000 44000
бензин 110...120 (0,700)
Дизельне 170 830
0,870 0,126 0,004 42500
паливо 170...200 (0,830)
Перевірка:
l0
Lo  ,
 пов
де  пов  28,97 кг/кмоль – молекулярна маса повітря.
5.9.4.3. Кількість свіжого заряду повітря і палива, кг/кмоль:

для бензинових двигунів
1
M 1    Lo  , (5.45)
пал
для дизелів
M 1    Lo . (5.46)
5.9.4.4. Кількість продуктів згоряння палива, кмоль/кг:

при повному згорянні, що реалізується у дизелів   1
H O
M 2    Lo   , (5.47)
4 32
при неповному згорянні, що реалізується у двигунів з іскровим
запалюванням (  1)
C H
M2    0,79    Lo  0, 21 (  1)  Lo . (5.48)
12 2
42
5.9.4.5. Коефіцієнт молекулярної зміни (характеризує відносну
зміну об’єму робочого тіла після згоряння):
теоретичний
М2
о  , (5.49)
М1
дійсний (враховує наявність залишкових газів, і для
карбюраторних двигунів знаходиться в межах 1,05...1,08, для дизелів
1,01...1,05)
М 2   r  М1
 . (5.50)
М1   r  М1
5.9.4.6. Середня мольна теплоємність продуктів згоряння:
при повному згорянні, що реалізується у дизелів,
кДж/(кмольК):
0,92  13,8  4
c рz  20, 2   15, 5   10  Tz  R , кДж/(кмольК), (5.51)
   
де R = 8,314 кДж/(кмольК) – універсальна газова стала.

при неповному згорянні, що реалізується у двигунів з іскровим
запалюванням (  1):
cVz  18, 4  2, 6    15,5  13,8    104  Т z , кДж/(кмольК). (5.52)
5.9.4.7. Кількість теплоти, що передається газами при згорянні 1

кг палива, кДж/кг:
у дизельному двигуні:
h = ξ ∙ hн , (5.53)
у двигуні з іскровим запалюванням:
h = ξ ∙ (hн – ∆h) , (5.54)
де h  12  L0  (1   )  10 4 – втрата теплоти внаслідок неповного

згорання палива.
5.9.4.8. Визначення температури кінця процесу згоряння
виконують на основі рівнянь згоряння:
для дизелів при повному згорянні   1 :
43
  hн
  8,314    cVC   Tc    c pz  Tz , (5.55)
L0  1     
для бензинових двигунів при неповному згорянні (  1):

  ( hн  h)
 cVc  Tc    cVz  Tz , (5.56)
L0  1     
Після підстановки у формулу (5.55) або (5.56) числових значень

всіх відомих параметрів і формул (5.42), (5.51) чи (5.52) та (5.53) чи
(5.54) та ряду перетворень, рівняння (5.55) або (5.56) можна звести до
квадратного:
A  Tz2  B  Tz  C  0 , (5.57)
де А, В та С – числові значення відомих величин.
для дизелів при повному згорянні   1 :
 13,8  4
A     15, 5   10 ;
  
 0,92 
B      20, 2   R ;
  
  hн
C
L0  1     

 8,314    cVC  Tc ; 
для бензинових двигунів при неповному згорянні (  1):
A     15,5  13,8    104 ;
B     18, 4  2, 6    ;
  (hн  h)
С  cVc  Tc .
L0  1     
Таким чином з квадратного рівняння (5.57) можна визначити
температуру газів в кінці процесу згорання за формулою:
B  D
Tz  ,
2 A
де D  B 2  4  A  C – дискримінант квадратного рівняння (5.57).
Фізичний сенс може мати тільки додатній корінь рівняння, бо
абсолютна температура в циліндрі в кінці процесу згоряння від’ємних
значень набувати не може.
44
5.9.4.9. Тиск у кінці процесу згоряння, МПа
для дизелів
p z    pc , (5.58)
для бензинових двигунів

Tz
pz    pc  . (5.59)
Tc
Для подальших розрахунків і побудови індикаторної діаграми

приймаємо до уваги дійсне значення максимального тиску pz д..
Для дизелів
pz д.  pz . (5.60)
У бензинових двигунах дійсний тиск у кінці процесу згоряння

нижчий розрахункового внаслідок того, що процес відбувається не
миттєво, а протягом деякого часу і закінчується після ВМТ.
Можна прийняти
pz д.  0,85  pz . (5.61)
5.9.4.10. Показники, які характеризують процес згоряння
Для дизелів:
ступінь попереднього розширення
  Tz
 , (5.62)
  Tc
ступінь подальшого розширення

 . (5.63)

Для бензинових двигунів   1 ,    ,   p z pc .
У табл. 5.17 наведено значення основних параметрів у кінці
процесу згоряння для різних типів двигунів.
5.9.4.11. Параметри робочого тіла в кінці процесу розширення
Тиск, МПа,
1
pb  n2
 pz . (5.64)

Температура, К,
1
Tb  Tz , (5.65)
 n 1
2
де n2 – показники політропи розширення.

45
Значення тиску та температури газів у кінці процесу
розширення для різних типів двигунів наведено в табл. 5.18.
5.17. Значення основних параметрів у кінці процесу згоряння

Максимальний
тиск у процесі
температура у
розширення 
попереднього
Максимальна
підвищення
згоряння
згоряння
Ступінь
Ступінь
pz, МПа
процесі
тиску 
Тz, К
Бензиновий 3,0…5,7 2300…2900 3,0…4,2 1,0

Газовий 3,0…5,0 2200…2500 3,0…5,0 1,0
Дизель 5,0…12,0 1800…2300 1,2…2,5 1,2…2,4
5.18. Тиск та температура газів у кінці процесу розширення для різних

типів двигунів
Тиск газів у кінці Температура газів у

Тип двигуна процесу розширення кінці процесу
pb, МПа розширення Тb, К
Бензиновий 0,35…0,60 1250…1700
Дизель 0,20…0,50 1000…1400
Після розрахунку значення температури газів в кінці процесу

розширення необхідно виконати перевірку правильності прийняття
температури Тr за наступними формулами:

 Tb Tr  Tr
Tr  ; = 100% . (5.66)
3 pb pr 
Tr
П р и м і т к а . Значення Δ не повинно перевищувати 10 %. У

разі невиконання цієї умови необхідно перерахувати всі параметри,
що розраховувались після вибору значення температури Tr.
5.9.5. Індикаторні показники роботи циклу
5.9.5.1. Середній індикаторний тиск робочого циклу, МПа:
46
розрахункового
n 1
pc       2  1  1  
pi       1   1      1  ; (5.67)
  1  n2  1      n1  1   n1 1  
дійсного
pi  округл pi , (5.68)
де округл – коефіцієнт округлення індикаторної діаграми.

5.9.5.2. Індикаторний коефіцієнт корисної дії (ККД):
pi    l0
i   103 , (5.69)
   0  hн
де  0 – густина заряду, кг/м3.
5.9.5.3. Питома індикаторна витрата палива, г/(кВтгод):
3600000
gi  . (5.70)
hн  i
Індикаторні показники сучасних чотиритактних автотракторних
двигунів знаходяться в межах значень, наведених у табл. 5.19.
5.19. Індикаторні показники сучасних чотиритактних

автотракторних двигунів
Питома
Середній Індикаторний
індикаторна
Тип двигуна індикаторний ККД
витрата палива gі,
тиск рі, МПа і
г/(кВтгод)
Бензиновий 0,80…1,20 235…290 0,28…0,39

Газовий 0,50...0,70 10,5...14,0 0,26...0,34
МДж/(кВтгод)
Дизель:
без наддуву 0,75…1,05 175…220 0,42…0,52
з наддувом до 2,20 – –
47
5.9.6. Ефективні показники роботи циклу
5.9.6.1. Середній ефективний тиск, МПа:
pe  pi  p м , (5.71)
де p м – середній умовний тиск механічних витрат, наближене

значення якого визначається за емпіричною формулою:
2
pм  a  b  vПср  d  vПср  a  b  vПср , (5.72)
де а, b і с – емпіричні коефіцієнти для визначення середнього

умовного тиску механічних втрат (у курсовій роботі третій доданок
формули (5.72) не враховується);
vПср – середня швидкість поршня.
У двигунах з наддувом повітря механічні втрати залежать також
від відношення pк/pо. У наближених розрахунках приймають:
p м  0 ,1  ( а  b  v Пср )  pк . (5.73)
Коефіцієнти a і b визначаються експериментально. Їх значення

наведені в табл. 5.20, а значення середньої швидкості поршня для
різних типів двигунів – у табл. 5.21.
5.9.6.2. Механічний ККД розраховується за формулою
pe
м  . (5.74)
pi
Значення середнього умовного тиску механічних втрат, а також
механічного ККД сучасних автотракторних двигунів наведені в табл.
5.22.
5.9.6.3. Ефективний ККД розраховується за формулою:
 e   м  i . (5.75)
5.9.6.4. Питома ефективна витрата палива, г/(кВтгод):
3600000
ge  . (5.76)
hн e
48
5.20. Значення коефіцієнтів емпіричної формули для визначення
середнього умовного тиску механічних втрат
Коефіцієнти емпіричної
формули для визначення
Тип двигуна середнього умовного тиску
механічних втрат
a, МПа b, МПас/м
при S/D>1 0,045 0,0152
при S/D<1 0,039 0,0132
Дизель:
з розділеною камерою згоряння 0,105 0,0135
з нерозділеною та напіврозділеною
камерою згоряння 0,105 0,0138
5.21. Середня швидкість поршня для різних типів двигунів залежно

від номінальної частоти обертання колінчатого вала
Середня швидкість
поршня vПср, м/c
для вантажних автомобілів 8…11
для легкових автомобілів:
при nн до 4000 об/хв 10…12
при nн від 4000 об/хв до 6000 об/хв 12…14
Дизель:
при nн до 2300 об/хв 8…10
при nн від 2300 об/хв до 4600 об/хв 10…15
5.22. Середній умовний тиск механічних втрат

та механічний ККД сучасних автотракторних двигунів
Середній умовний тиск
Механічний ККД
Тип двигуна механічних втрат рм,
м
МПа
Бензиновий 0,15…0,25 0,70…0,85
Газовий 0,75…0,85
Дизель:
без наддуву 0,20…0,30 0,70…0,82
з наддувом 0,80...0,90
49
Ефективні показники сучасних двигунів знаходяться в межах
значень, наведених у табл. 5.23.
5.9.7. Годинна витрата палива на номінальному режимі, кг/год,

N ен  g ен
GТн  . (5.77)
1000
5.9.8. Номінальна циклова подача палива, мм3/цикл,
GТн  дв 106
qЦн  . (5.78)
120  nн  i   пал.
де пал. – густина палива, г/см3.
5.23. Ефективні показники сучасних чотиритактних

автотракторних двигунів Ефективний
ефективний
ефективна
палива gе,
Середній
Питома
витрата
тиск ре,
МПа
ККД
е
Бензиновий 0,60…1,10 0,25…0,33 300…380

Газовий 0,50...0,75 0,23...0,30 14,0...17,0
МДж/(кВтгод)
Дизель:
без наддуву 0,55…0,90 0,35…0,38 –
з наддувом До 2,00 0,38…0,42 –
з нерозділеною КЗ – – 225…260
з розділеною КЗ – – 245...270
5.9.9. Крутний момент двигуна, Нм:

на номінальному режимі
N ен
М КРн  9550  . (5.79)
nн
максимальний
М КРмакс  К  М КРн , (5.80)
50
де К – коефіцієнт пристосування двигуна (для дизелів без
коректора К = 1,00...1,05; для дизелів з коректором К = 1,15...1,30; для
бензинових двигунів К = 1,10...1,45).
5.9.10. Літрова потужність двигуна, кВт/л,

pе  nн
Nл  . (5.81)
30   дв
5.9.11. Розрахунок основних розмірів проектованого двигуна
5.9.11.1. Робочий об’єм (літраж) двигуна, л,
N ен
Vл  . (5.82)
Nл
5.9.11.2. Робочий об’єм одного циліндра, л,
Vл
Vh  , (5.83)
i
де і – кількість циліндрів, яка вибирається з урахуванням
конструкції сучасних двигунів такої самої, або близької до двигуна,
що проектується потужності, зрівноваженості сил інерції,
рівномірності крутного моменту, компонувальної схеми двигуна.
У табл. 5.24 наведені значення циліндрової потужності та
робочого об’єму циліндра сучасних автотракторних двигунів, які
рекомендуються для вибору.
5.9.11.3. Об’єм камери згоряння, л,
Vh
Vс  . (5.84)
 1
5.9.11.4. Повний об’єм циліндра, л,
Va  Vh  Vc . (5.85)
5.9.11.5. Діаметр циліндра (розмір заокруглюють до цілого
значення, кратного 2), мм,
4  Vh
D  100  3
 к , (5.86)
S
де к    – коефіцієнт короткоходості двигуна (відношення
D
51
ходу поршня S до діаметра циліндра D).
5.9.11.6. Площа поршня, мм2,
  D2
Fпорш.  . (5.87)
4
5.9.11.7. Хід поршня (розмір заокруглюють до цілого значення,
кратного 2), мм,
S  Dк , (5.88)
5.24. Значення циліндрової потужності та робочого об’єму циліндра

сучасних автотракторних двигунів
Робочий Робочий
Циліндрова
об’єм об’єм
Тип двигуна потужність
двигуна циліндра
Nц, кВт
Vл, л Vh, л
для легкового автомобіля:
мікролітражного До 1 5,5...12,0 0,20...0,35
малолітражного До 2 8,0...23,0 0,30...0,50
середнього літражу До 3 9,0...24,0 0,30...0,65
підвищеного літражу Понад 3 15,0...35,0 0,50...0,80
для вантажного автомобіля – 10,0...35,0 0,40...2,25
Дизель:
для легкового автомобіля – 4,0...10,0 0,35...0,70
для вантажного автомобіля,
автобуса, трактора – 15,0...35,0 0,90...2,25
Перевірка середньої швидкості поршня
S  nн v Пcp  v Пcp
v Пcp  ; = 100% . (5.89)
30 v Пcp
П р и м і т к а . Значення Δ не повинно перевищувати 3...5 %

(при S, підставленому у метрах).
Номінальна кутова швидкість обертання колінчатого вала

двигуна, рад/с
52
  nн
н  . (5.90)
30
5.9.11.8. Довжина шатуна. Відношення радіуса кривошипа до
R
довжини шатуна (стала КШМ)  КШМ  знаходиться в межах
Lш
S
0,25...0,29. Тоді при R  (центральний КШМ) довжина шатуна
2
визначається за формулою:
R
Lш  . (5.91)
 КШМ
Визначений розмір заокруглюють до цілого значення, кратного 2.
5.9.12. Індикаторна потужність двигуна, кВт,

pі  V л  n н
Nі  . (5.92)
30   дв
5.9.13. Потужність механічних втрат, кВт,

N м  Nі  Nен . (5.93)
5.9.14. Аналіз результатів теплового розрахунку і висновки

Результати теплового розрахунку двигуна внутрішнього
згоряння заносяться в табл. 5.25.
Після завершення теплового розрахунку двигуна внутрішнього
згоряння одержані результати перевіряють на відповідність даним,
представленим у завданні на курсову роботу.
Зіставляють також значення основних показників, що
характеризують конструкцію спроектованого двигуна та прототипу з
обґрунтуванням чи поясненням розбіжностей між ними.
В якості двигуна-прототипа приймають – один з існуючих
двигунів (див. дод. 8), який аналогічний за призначенням і має близькі
значення Nен та nн.
За необхідності (у випадку отримання значно гірших показників
спроектованого двигуна в порівнянні з двигуном-прототипом)
покроково перевіряють наявність помилок при виконанні розрахунків
і виправляють їх.
53
5.25. Результати теплового розрахунку
двигуна внутрішнього згоряння
Числові значення
параметрів
Параметри двигуна
двигун- спроектова-
прототип ний двигун
Номінальна ефективна потужність Nен, кВт
Номінальна частота обертання колінчатого
вала nн, об/хв
Крутний момент на номінальному режимі,
Нм
Максимальний крутний момент, Нм
Робочий об’єм двигуна Vл, л
Кількість циліндрів i
Діаметр циліндра D, мм
Хід поршня S, мм
Середній ефективний тиск ре, МПа
Індикаторний коефіцієнт корисної дії і
Механічний коефіцієнт корисної дії м
Ефективний коефіцієнт корисної дії е
Питома індикаторна витрата палива gі,
Питома ефективна витрата палива gе,
Годинна витрата палива на номінальному
режимі, кг/год
Літрова потужність Nл, кВт/л
Циліндрова потужність Nц, кВт/циліндр
5.10. Динамічний розрахунок двигуна внутрішнього

згоряння
5.10.1. Мета динамічного розрахунку двигуна

Метою динамічного розрахунку двигуна внутрішнього згоряння
є визначення сил, які діють в кривошипно-шатунному механізмі: сил
від надлишкового тиску газів та нормальних сил, що діють на
поршень двигуна, cил інерції мас, що виконують зворотно-
54
поступальний та обертальний рух та ін., визначення індикаторного
крутного моменту двигуна, його нерівномірності та основних розмірів
маховика.
5.10.2. Організація виконання графічної частини курсової

роботи
При виконанні графічної частини курсової роботи аркуш
формату А1 ділимо умовно на три однакові частини, з яких ліва має
ширину, що приблизно дорівнює 2·S, де S – хід поршня) у вибраному
масштабі.
В середній частині, розміщуємо розгорнуті діаграми сил, що
діють у кривошипно-шатунному механізмі (див. дод. 2).
5.10.3. Побудова індикаторної діаграми у функції

переміщення поршня
Індикаторну діаграма будують у вигляді залежності p S  –
тиску газів p у циліндрі двигуна від переміщення поршня S.
Приклад побудови індикаторної діаграми бензинового двигуна
(у збільшеному масштабі) наведений на рис. 5.2, дизеля без
турбонаддуву повітря – на рис. 5.3, дизеля з турбонаддувом повітря –
на рис. 5.4.
Індикаторна діаграма будується в такій послідовності.
Початок координат відповідає уявному положенню поршня, яке
він мав би в тому випадку, коли об’єм над ним дорівнював би нулю.
Вибравши масштаб переміщення поршня (для автотракторних
двигунів, як правило, він становить mx = 1 мм/мм) на індикаторній
діаграмі відкладаємо по осі абсцис від початку координат послідовно
S
значення S c  та S мм.
 1
Отримані точки і вертикальні лінії, що проходять через них,
відповідають верхній і нижній мертвим точкам (ВМТ і НМТ).
Масштаб тиску вибираємо таким, щоб висота індикаторної
діаграми становила 1,6...1,8 її ширини.
На відстані 0,1 МПа від осі абсцис проводимо горизонталь, що
відповідає атмосферному тиску ро.
На діаграму наносимо отримані за результатами теплового
розрахунку значення тиску, які відповідають:
pa , pb – на лінії НМТ;
p r , p c , p z (для дизельних двигунів p z′) – на лінії ВМТ.
55
Крім того, для дизелів на відстані Sc мм у вибраному масштабі
mx від осі ординат проводиться пряма, паралельна до осі ординат, а з
точки z′ (вправо) – пряма, паралельна до осі абсцис. На перетині
вказаних прямих наноситься точка z, яка відображає значення тиску
кінця процесу згоряння при p = const.
Використовуючи отримані точки, тонкими лініями будуємо
індикаторну діаграму так званого розрахункового циклу, яка
відрізняється від діаграми дійсного циклу відсутністю заокруглень.
Для графічної побудови політроп стиснення a – c і розширення
z – b з початку координат проводимо допоміжні лінії під кутом  до
осі абсцис і під кутами 1 і 2 до осі ординат.
Рис. 5.2. Індикаторна діаграма бензинового (газового) двигуна
56
При цьому для першого променя взято значення, tg = 0,3, а
нахил другого і третього визначаємо із залежностей:
tg1  1  tg n1  1, або 1  arctg(tg1 ) , (5.94)

n
tg 2  1  tg  2  1, або  2  arctg(tg 2 ) , (5.95)
де n1, n2 – показники політроп відповідно стиснення і розширення.
Для забезпечення більш високої точності побудови кути краще
відкладати не в градусах, а будувати за значеннями їх тангенсів.
Спочатку будується лінія стиснення a – c, а потім лінія
розширення z – b.
5.10.3.1 Побудова політропи стиснення
З точки с проводимо дві лінії: першу (горизонтальну пряму) –
паралельно осі абсцис до перетину з віссю ординат, другу
(вертикальну пряму) – паралельно осі ординат до перетину з
променем, що визначається кутом  до осі абсцис.
З точки перетину першої лінії (горизонтальної прямої) з віссю
ординат під кутом 45° до осі ординат проводимо (вниз) лінію до
перетину з променем, що утворений кутом 1. З отриманої точки
проводимо (вправо) горизонтальну пряму.
З точки перетину другої лінії (вертикальної прямої) з променем,
який утворений кутом  до лінії абсцис проводимо пряму під кутом
45° до осі абсцис (вправо) до перетину з віссю абсцис і з отриманої
точки – вертикальну пряму до перетину з проведеною раніше
горизонтальною прямою. Ця точка розміщується на політропі
стиснення. З цієї отриманої точки повторюємо таку ж саму побудову,
як і з точки с. В результаті отримуємо другу точку лінії стиснення.
Побудову повторюємо доти, поки чергова точка розташується
правіше точки а. Через отримані точки проводимо тонку криву лінію,
яка й буде лінією стиснення.
5.10.3.2. Побудова політропи розширення

Лінію розширення будуємо з точки z у тому ж самому порядку,
але з використанням променя, проведеного під кутом 2 до осі
ординат.
Лінії стиснення і розширення повинні проходити відповідно
через точки а і b. Якщо навіть одна з побудованих точок не буде
збігатися з лінією, то потрібно перевірити обчислення та побудову і
виправити помилку.
57
Рис. 5.3. Індикаторна діаграма дизельного двигуна
без турбонаддуву повітря
З’єднавши лініями розрахункові точки z(z′) і c, a і b, отримаємо,

індикаторну діаграму розрахункового циклу.
Для побудови діаграми дійсного циклу на отриману діаграму
необхідно нанести значення величин, що відповідають дійсному
початку згоряння c та випуску b з використанням методу Брікса.
58
Рис. 5.4. Індикаторна діаграма дизельного двигуна
з газотурбінним наддувом повітря
5.10.4. Побудова діаграми Брікса
За допомогою діаграми Брікса будується крива сил інерції мас,
що виконують зворотно-поступальний рух, а пізніше і розгорнуті
діаграми вказаних сил (Pj), а також сил, що діють на поршень (Pг – Pо).
Приклад побудови діаграми Брікса та кривої сил інерції мас, що
виконують зворотно-поступальний рух наведено на рис. 5.5.
Для побудови діаграми Брікса безпосередньо під індикаторною
59
діаграмою з центра розташованого під її серединою відрізка, який
відповідає ходу поршня, радіусом, що дорівнює радіусу кривошипа,
будуємо головне півколо.
Рис. 5.5. Побудова діаграми Брікса та кривої сил інерції мас,

що виконують зворотно-поступальний рух
З центра О головного півкола по горизонталі у напрямку НМТ

 КШМ  R R
відкладаємо відрізок OO1  мм, де  КШМ  – відношення
2 Lш
60
радіуса кривошипа до довжини шатуна.
Відрізок OO1 називається поправкою Ф. Брікса. Фізична суть
поправки Ф. Брікса полягає в тому, що вона враховує, наскільки
більше переміщення поршня при повороті кривошипа в першій чверті
кола ( = 0...90 град. п.к.в. відносно ВМТ), в якій поршень проходить
більше половини свого повного ходу, у порівнянні з переміщенням
при повороті кривошипа в другій чверті кола ( = 90...180 град. п.к.в.
відносно ВМТ), в якій поршень проходить менше половини свого
повного ходу.
З центром у точці О1 тонкими лініями проводимо допоміжне
півколо з таким самим радіусом. З точки О1 проводимо промені через
12 точок, що ділять допоміжне півколо на рівні частини (кути між
променями також однакові) до перетину з головним півколом.
Точки перетину променів з головним півколом (вони повинні
бути розміщені нерівномірно на дузі головного півкола) позначаємо
від нуля до 48, починаючи з крайньої лівої. При цьому кожна точка
має кілька номерів. Це обумовлено тим, що робочий процес
чотиритактного двигуна відбувається за чотири ходи поршня між
мертвими точками.
Отримане зображення називається діаграмою Брікса, яка
враховує кінематичні особливості кривошипно-шатунного механізму
(КШМ).
Для визначення на індикаторній діаграмі тиску, що відповідає
заданому повороту кривошипа, відкладаємо заданий кут на півколі
діаграми Брікса відносно точки О1 та спроектуємо отриману точку
перетину відповідного променя і півкола на індикаторну діаграму.
Розташування точок c′ і b′ визначається кутами: випередження
впорскування (запалювання) кут АО1С′ і початку відкриття
випускного органу до НМТ кут ВО1В′.
Кути випередження повинні знаходитись в межах: впорскування
впорск = 15...35 град. п.к.в. до ВМТ; запалювання зап = 25...35 град.
п.к.в. до ВМТ (значення кутів можна вибрати також за даними
двигуна-прототипа). Більші значення належать до високообертових
двигунів. Фази газорозподілу вибираються за даними двигуна-
прототипа (див. дод. 9).
Після початку впорскування палива (дизельний двигун) чи
подачі іскри (бензиновий двигун) тиск у циліндрі починає різко
підвищуватись і лінія стиснення дійсного циклу, починаючи з точки
c′, більш стрімко піднімається і наближається до точки c′′,
розташованої вище від розрахункової точки c на величину 0,2·Рс; із
61
точки c′′ для дизеля проводимо майже вертикальну лінію (з невеликим
(до 0,5о) нахилом вправо) до точки z, біля якої робимо невелике
округлення (див. рис. 5.3).
Для бензинових двигунів тиск кінця згоряння дійсного циклу
відрізняється від розрахункового і визначається із співвідношення
pzд. = 0,85 · pz.
Точку, що відповідає цьому тиску, розміщуємо на лінії
розширення zд. Далі цю точку з’єднуємо з точкою c′′ з невеликим
округленням (див. рис. 5.3).
Округлення на лінії розширення починається з точки b для
обох типів двигунів. Користуючись індикаторною діаграмою
розрахункового циклу та отриманими точками, наносимо основною
лінією індикаторну діаграму дійсного циклу.
5.10.5. Побудова кривої сил інерції мас, що виконують

зворотно-поступальний рух
Під діаграмою Брікса в нижньому лівому куті аркуша А1
будуємо криву сил інерції мас, що виконують зворотно-поступальний
рух у координатах p – S методом Толлє.
Для цього від осі абсцис відкладаємо сили РВМТ і РНМТ у
вибраному для індикаторної діаграми масштабі в наведеній нижче
послідовності.
1. При ВМТ вниз відкладаємо силу інерції в точці Н, МПа:
2
PJBMT  1  лКШМ   m j  R  щн  10 6 , (5.96)
де mj – приведена до 1 м2 площі поперечного перерізу поршня
маса (зосереджена на осі поршневого пальця в точці ОП) елементів
КШМ, що виконують зворотно-поступальний рух (див. дод. 8а), яка
дорівнює сумі приведених мас поршневого комплекту (mП., кг/м2) та
0,2...0,3 (в курсовій роботі приймається 0,275) маси шатуна (mШ.П.,
кг/м2) (значення mП та mШ. вибирають з табл. 5.24 залежно від
діаметра поршня та матеріалу, з якого виготовлені деталі);
R – радіус кривошипа, м (R = S/2);
ωн – середня кутова швидкість колінчатого вала на
номінальному режимі, рад/с;
10-6 – перевідний коефіцієнт.
Маси елементів КШМ можна вибирати також з додаткової
літератури за існуючим двигуном-прототипом.
2. При НМТ вгору відкладаємо силу інерції в точці Д, МПа:
PJHMT  1   КШМ   m j  R   н  10 6 .
2
(5.97)
62
3. Точки Н і Д з’єднуємо прямою. З точки Е перетину цієї
прямої з віссю абсцис відкладаємо вертикально вгору відрізок ЕЕ′,
МПа:
Е Е   3   КШМ  m j  R   н 2  10  6 . (5.98)
Точку Е′ з’єднуємо тонкою лінією з точками Н і Д.
Для побудови кривої сил інерції, що являє собою вітку
параболи, кожний з відрізків НЕ і E Д ділимо на однакове число
рівних частин (в наведеному прикладі їх кількість становить 8).
Отримані точки нумеруємо в одному напрямку, починаючи з нуля.
5.24. Орієнтовні значення приведених до площі поршня

мас елементів КШМ для різних типів двигунів
Приведені до площі поршня маси

елементів КШМ, кг/м2
для бензинових
Елементи КШМ для дизелів з
двигунів з
діаметром поршня
діаметром поршня
D, мм
D, мм
60...80 80...100 80...100 100...130
Поршневий комплект
(mП.):
з алюмінієвого сплаву 80…100 100…150 180...220 220...310
з чавуну 150...200 180...250 250...320 300...415
Шатун (mШ.) 120...160 160...200 250...300 300...360
Неврівноважена
частина коліна вала без
противаг (mК.):
для стального
кованого вала з
суцільними шийками 150...175 175...200 200...290 290...410
для чавунного
відлитого вала з
порожнинами в шийках 100...150 150...200 150...220 220...310
Точки з однаковими номерами з’єднуємо прямими, всередині

яких дотично до них проводимо криву сил інерції мас, що виконують
зворотно-поступальний рух, віднесених до одиниці площі.
63
5.10.6. Побудова розгорнутих діаграм тиску від сил, що
діють на поршень
Індикаторну діаграму та діаграму сил інерції, побудованих у
координатах P – S перебудуємо в розгорнуті діаграми в координатах
Р   , де  – кут повороту колінчатого вала (див. рис. 5.6).
Вісь абсцис розгорнутої діаграми розташуємо по горизонталі на
рівні лінії ро індикаторної діаграми, розбивши її попередньо на 48
рівних частин, які нумеруються, починаючи від нуля.
На розгорнутій діаграмі будуємо криві:
а) (Рг – Ро) – надлишкового тиску газів;
б) Pj – сили інерції мас, що виконують зворотно-поступальний рух;
в) P  Pr  P j – сумарних сил, що діють на поршень.
Рис. 5.6. Розгорнуті діаграми сил,

що діють у кривошипно-шатунному механізмі
64
Перші дві криві одержуємо перенесенням відповідних відрізків
із згорнутих діаграм. Їх вимірюємо на індикаторній діаграмі і діаграмі
сил інерції у відповідних точках діаграми Ф. Брікса.
Для зручності побудови точки, отримані на діаграмі Ф. Брікса,
проектуємо тонкими лініями на індикаторну діаграму і криву сил
інерції мас, що виконують зворотно-поступальний рух.
При цьому слід звернути увагу на те, що точки 1 – 12 на
розгорнутій діаграмі Ф. Брікса відповідають точкам на кривій процесу
впуску на індикаторній діаграмі, точки 12 – 24 – стиснення, точки 24 –
36 – робочому ходу, а точки 36 – 48 – випуску. Сили інерції для цих
чотирьох процесів ті ж самі. Тобто вони повторюються 4 рази.
Крива сумарних сил, що діють на поршень P являє собою
алгебраїчну суму ординат кривих (Pг – Po) та Pj.
5.10.7. Побудова діаграм сил, що діють у КШМ

5.10.7.1. Сили інерції, що діють у центральному кривошипно-
шатунному механізмі
У кривошипно-шатунному механізмі поступальний рух
здійснює комплект поршня (поршень, палець, кільця, верхня головка
шатуна), обертальний – кривошип колінчатого вала і нижня головка
шатуна, складний плоско-паралельний – стержень шатуна. Маси цих
деталей при русі утворюють сили інерції, які створюють додаткове
навантаження, і їх необхідно враховувати при розрахунках.
Для спрощення розрахунку дійсний кривошипно-шатунний
механізм замінюють динамічною моделлю (див. рис. 5.7а). У ній маси
деталей ототожнюють з системою умовних мас, зосереджених
(приведених) у певних точках механізму, закони руху яких відомі.
Масу комплекту поршня mП. умовно вважають зосередженою на
осі поршневого пальця в точці ОП. Там же зосереджена частина маси
шатуна mШ.П., яку приймають рівною (0,2...0,3) · mШ..
На осі шатунної шийки в точці ОШ зосереджені маса нижньої
частини шатуна mШ.К. = (0,7...0,8) · mШ., маса шатунної шийки mШ.Ш. і
маса середньої частини двох щок кривошипа mШ., центр ваги яких
знаходиться на радіусі .
На осі корінної шийки в точці ОК зосереджена маса корінної
шийки mВ. і частина маси щок; вони розташовані симетрично щодо осі
обертання, тому вважаються зрівноваженими і при розрахунках не
враховуються.
У результаті одержуємо систему зосереджених мас, динамічно
еквівалентну кривошипно-шатунному механізму двигуна:
65
– маса, що здійснює зворотно-поступальний рух, зосереджена в
точці ОП:
m j  m П .  m Ш .П . ; (5.99)
– маса, що здійснює обертальний рух, зосереджена в точці ОШ:

2  mЩ .  
m S  m К .  m Ш .К .  m Ш . Ш .   m Ш .К . , (5.100)
R
де m К . – приведена маса неврівноваженої частини коліна вала
без противаг (див. табл. 5.26).
Рис. 5.7. Схема сил та моментів, що діють

в кривошипно-шатунному механізмі:
а – система зосереджених мас динамічно еквівалентна КШМ;
б – сумарні сили та моменти, що діють в ланках і підшипниках КШМ
При розрахунку mS у V-подібному двигуні з центральними

шатунами необхідно значення mШ.К. подвоїти, оскільки на одній шийці
встановлені два шатуни.
Значення мас mП., mШ. і mК. приймають за даними двигунів-
прототипів, підраховують по кресленнях, визначають зважуванням та
66
іншими методами. Для наближених розрахунків можна користуватися
даними, наведеними в табл. 5.27.
Таким чином, з урахуванням приведених мас і розглянутих
раніше прискорень у кривошипно-шатунному механізмі діють дві
сили інерції (значення сил інерції за формулами 5.68 – 5.71
розраховувати не потрібно):
– сила інерції від зворотно-поступальних мас:
Pj = – mj  R  2 (cos +   cos2); (5.101)
– відцентрова сила інерції від мас, що обертаються:
PS = – mS  R  2. (5.102)
Сила інерції зворотно-поступальнх мас Pj змінна за значенням
та напрямком, діє вздовж осі циліндра і залежить від маси елементів
КШМ.
Для зручності аналізу силу інерції Pj розкладають на дві сили:
– cилу інерції першого порядку PjI, яка змінюється за законом
косинусоїди (період зміни сили PjI становить один оберт колінчатого
вала або 360 град. п.к.в.) і розраховується за формулою:
PjI = – mj  R  2  cos ; (5.103)
– силу інерції другого порядку PjII, яка змінюється за законом

косинуса подвійного кута (звідки й назва), і розраховується за
формулою:
PjII = – mj  R  2  КШМ  cos2. (5.104)
Період зміни сили PjIІ становить півоберта колінчатого вала (180
град. п.к.в.). Абсолютне значення сили PjIІ в 3,5...5 разів менше сили
PjI, бо в рівняння входить КШМ = 1/3,5...1/4,5.
Відцентрова сила інерції PS завжди постійна за значенням
(оскільки  = const), діє по радіусу кривошипа, завжди від’ємна,
оскільки направлена від осі колінчатого вала.
5.10.7.2. Сумарні сили, що діють у центральному кривошипно-
шатунному механізмі
Наведений раніше аналіз сил, які діють у кривошипно-
шатунному механізмі, показує, що при розрахунку навантажень на
деталі двигуна необхідно враховувати сумісний вплив сил тиску газів
і сил інерції, які змінюються залежно від кута повороту колінчатого
вала.
67
Сумарну силу P, діючу на поршень, визначають алгебраїчною
сумою сили надлишкового тиску газів (Рг – P0) та сили інерції
поступально рухомих мас Pj. Сумарна сила діє по осі циліндра і
прикладена на осі поршневого пальця в точці ОП (див. рис. 5.7б).
Для визначення сил, діючих у деталях кривошипно-шатунного
механізму, сила P розкладається на складові: силу N, направлену
перпендикулярно до осі циліндра (нормальну силу), яка притискує
поршень до стінки циліндра, та силу Q, направлену по осі шатуна, яка
стискає або розтягує шатун.
Від дії сили Q через шатун на шатунну шийку колінчатого вала
виникають: радіальна сила К, діюча по радіусу кривошипа і
тангенціальна сила T, направлена по дотичній до кола радіуса
кривошипа R.
Якщо радіальну силу К перенести в центр корінної шийки ОК
(сила К′) і прикласти дві взаємно зрівноважені сили T′ і T′′, паралельні
і рівні силі T, то в результаті одержимо пару сил T і T′, яка приводить
в обертання колінчастий вал. Момент цієї пари називають крутним
моментом двигуна даного циліндра Мкр.ц і розраховують за формулою
(у курсовій роботі розраховувати не потрібно):
M кр .ц  T  R . (5.105)
Якщо також скласти сили T′′ і К′, що залишилися, то одержимо

рівнодіючу К′′, рівну силі К, яку можна розкласти на складові N′ і P′.
Аналізуючи дію сил N′ і N, встановлюємо, що вони утворюють
пару сил з плечем Н (відстань між осями поршневого пальця і
корінної шийки), момент якої називають перекидальним (зворотним)
моментом Мпер.. Він завжди дорівнює крутному моменту, але
протилежний за напрямком:
Сила P′ врівноважується силою тиску газів, прикладеною до
головки циліндра, а сила інерції Pj залишається вільною
(незрівноваженою) і діє на опори двигуна.
У графічній частині курсової роботи необхідно побудувати під
розгорнутими діаграмами тиску від сил, що діють на поршень, дві
схеми сил, що діють у кривошипно-шатунному механізмі. Причому
одну схему, за умови, що сумарна сила додатна (діє в напрямку до осі
корінної шийки) (наприклад, для положення 25), а другу – від’ємну
(діє в напрямку від осі корінної шийки) (наприклад, для положення 3).
Розмір векторів сил Р та відповідні кути повороту колінчатого вала 
беруть з розгорнутих діаграм тиску від сил, що діють на поршень.
Зразок побудови цих сил наведений відповідно на рис. 5.8 та рис. 5.9.
68
5.10.7.3. Cила інерції мас, що виконують обертальний рух
Крім вказаних сил на шатунну шийку діє сила інерції мас (маса
нижньої головки шатуна і частини стержня шатуна зосереджена на осі
шатунної шийки в точці Ош), що виконують обертальний рух КR, МПа
(див. рис. 5.7, 5.8 та 5.9):
2
K R  m Ш .К .  R   н  10 6 , (5.106)
де m Ш .К . = 0,7...0,8 (в курсовій роботі приймається значення

0,725) маси шатуна mШ. , кг/м2.
Сила КR завжди направлена вздовж осі кривошипа від осі
обертання колінчатого валу. Згідно з правилом знаків вона буде
від’ємною.
Рис. 5.8. Схема сил, що діють у Рис. 5.9. Схема сил, що діють у
КШМ, коли сумарна сила Р КШМ, коли сумарна сила Р
додатна від’ємна
69
5.10.8. Побудова діаграми фаз газорозподілу
Діаграму фаз газорозподілу необхідно побудувати в середній

нижній частині аркуша А1 графічної частини. Причому всі кути на цій
діаграмі повинні відповідати раніше прийнятим для вашого
конкретного двигуна.
Зразок побудови індикаторної діаграми можна знайти
практично в будь-якому підручнику, присвяченому теорії двигунів
внутрішнього згоряння. Один з можливих варіантів оформлення
діаграми фаз газорозподілу наведено також на рис. 5.10.
Рис. 5.10. Діаграма фаз газорозподілу
5.10.9. Визначення коефіцієнтів нерівномірностей індикаторного

крутного моменту і ходу двигуна та основних розмірів маховика
Коефіцієнт нерівномірності крутного моменту двигуна , який
характеризує ступінь рівномірності зміни сумарного крутного
моменту двигуна (коливання крутного моменту Mкрн за цикл) при
усталеному режимі розраховується за формулою (у курсовій роботі
розраховувати не потрібно):
M i max  M i min
 , (5.107)
M i ср
70
де M i max , M i min , M i ср – відповідно максимальне, мінімальне і
середнє значення індикаторного крутного моменту.
Коефіцієнт  значно залежить від кількості циліндрів, а також
від рівномірності чергування спалахів. Чим більше число циліндрів,
тим менший . Для автотракторних двигунів наближені значення 
становлять: при і = 1 – 13,9; при і = 2 – 9,7; при і = 4 – 3,3...6,8; при
і = 6 (з рядним розміщенням циліндрів і рівномірним чергуванням
спалахів) – 1,5; при і = 6 (з V-подібним розміщенням циліндрів і
нерівномірним чергуванням спалахів) – 2,28; при і = 8 (з V-подібним
розміщенням циліндрів) – 0,92; при і = 12 – 0,23...0,275.
Приведений момент інерції рухомих мас двигуна визначимо за
формулою В.П. Терських (похибка не більше 10 %):
1,25  105  R 3  D  bп
I0 
1,4  D  bп  R
 
 K  D  bп  H  d  i , кгм2, (5.108)
де K – коефіцієнт, що враховує довжину шатуна та тип двигуна;

D – діаметр циліндра, см;
R – радіус кривошипа, см;
d – діаметр корінної шийки колінчатого вала, см;
H – відстань між осями циліндрів, см;
Lш – довжина шатуна см;
bп – число робочих порожнин, що припадає на одне коліно
(для двигунів з рядним розміщенням циліндрів 1, з V-подібним – 2);
і – кількість циліндрів двигуна.
Згідно з даною методикою одиницею вимірювання параметрів
D, R, d, H (значення розмірів беруть за даними прототипа) та Lш у
формулі (5.108) є см (сантиметри), і при K  ( Lш / D)  bп  1,2...3,8
розрахунок виконується за формулами: K  0,38  Lш  0,17  D  bп
(для алюмінієвих поршнів) та K  0,25  Lш  0,60  D  bп (для
чавунних поршнів).
Коефіцієнт нерівномірності ходу двигуна розраховується за
формулою:
(   min ) 2    N і Lнадл
  max   , (5.109)
ср I о  н 3 Lср
де н – кутова швидкість обертання колінчатого вала двигуна на

номінальному режимі, рад/с;
Nі – індикаторна потужність двигуна, Вт.
Lнадл/Lср – відношення найбільшого значення накопиченої
71
надлишкової роботи до роботи середньої сумарної тангенціальної
сили на фланці колінчатого вала двигуна за один оберт (залежить від
кількості циліндрів та коефіцієнта тактності двигуна і становить для
чотиритактних двигунів: при і = 1 – 3,1; при і = 2 – 1,3; при і = 3 – 0,8;
при і = 4 – 0,17; при і = 5 – 0,3; при і = 6 – 0,1; при і = 7 – 0,13; при
і = 8 – 0,09.
Допустимі значення  становлять: для тракторних двигунів –
 = 0,003...0,01; для автомобільних –  = 0,01...0,02.
Середній діаметр маховика Dср визначається із співвідношення:
2
I м  0,25  m м  Dср , (5.110)
де mм – маса маховика у зборі, кг;

Iм  (0,8...0,9)Iо – момент інерції маховика, кгм2.
Отже
Iм
Dср  , м. (5.111)
0 ,25  m м
Колова швидкість на зовнішньому ободі маховика:

  Dср  nн
vм  м/с. (5.112)
60
Допустимі значення колової швидкості маховиків: для чавунних
– vм  70 м/с; для сталевих литих – vм  100 м/с; для сталевих
штампованих – vм  110 м/с.
Якщо маховик виконується у вигляді диска з масивним ободом,
то знаючи його масу і середній радіус, момент інерції маховика
визначається за формулою:
2 m м  Dср 2
I м  m м  Rср  , кгм2. (5.113)
4
Момент інерції маховика для автотракторних двигунів можна

також визначити за формулою:
Ме
I м    2н , кгм2. (5.114)
н
де  – безрозмірний момент інерції маховика (для автотрак-
торних двигунів  = 200...350).
72
5.10.10. Аналіз результатів динамічного розрахунку двигуна
і висновки
Після завершення динамічного розрахунку двигуна
внутрішнього згоряння одержані графічним методом результати
порівнюють з відповідними результатами отриманими аналітично.
За необхідності покроково перевіряють наявність помилок при
виконанні розрахунків і виправляють їх.
Зіставляють також значення основних показників, що
характеризують конструкцію спроектованого двигуна та прототипу з
обґрунтуванням чи поясненням розбіжностей між ними.
5.11. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики
5.11.1. Розрахункові залежності для побудови зовнішньої

швидкісної (регуляторної) характеристики двигуна трактора
На тракторах застосовують двигуни, обладнані регуляторами

частоти обертання колінчатого вала. Їх зовнішні швидкісні
характеристики складаються з двох принципово різних частин – лівої
(без регуляторної, або як її ще називають коректорної чи
перевантажувальної) і правої (регуляторної) (див. рис. 5.11).
Рис. 5.11. Зовнішня швидкісна характеристика двигуна,

не обладнаного регулятором частоти обертання колінчатого вала
73
Ліва частина має місце при частоті обертання колінчатого вала
n, яка не перевищує номінальну частоту обертання nН ( n  nН ), а
права  при n  nН.
Ліву частину такої характеристики запозичують з зовнішньої
швидкісної характеристики двигуна, не обладнаного регулятором чи
обмежувачем частоти обертання колінчатого вала.
В основу останньої кладуть залежність поточного значення
потужності двигуна від частоти обертання колінчатого вала у вигляді:
N  N m  (b0    b1   2  3 ) , кВт, (5.115)

де Nm – максимальна потужність двигуна, кВт, яка досягається
при частоті обертання колінчатого вала n = nNm (рис. 5.11);
b0, b1 – постійні коефіцієнти, їх значення виконавець курсової
роботи приймає самостійно, виходячи з таких рекомендацій:
для бензинових двигунів b0 = 1,00; b1=1,00;
для дизельних двигунів:
з плівковим сумішоутворенням b0 = 0,87; b1=1,13;
передкамерних b0 = 0,70; b1=1,30;
вихрьокамерних b0 = 0,60; b1=1,40;
прямоструменевих b0 = 0,50; b1=1,50;
 – допоміжна величина (безрозмірна частота обертання), яка
визначається як відношення поточного значення частоти обертання
колінчатого вала n до частоти обертання nNm:
n
 ; звідки n    nNm . (5.116)
nNm
Для використання залежності (5.115) потрібно визначити
основні її параметри: розрахункові значення потужності Nm і частоти
обертання колінчатого вала nNm, при якій досягається потужність Nm.
Це рекомендується робити у такій послідовності. Обравши тип
двигуна (бензиновий чи дизельний), вибирають значення номінальної
частоти обертання його колінчатого вала nН, після чого обчислюють
розрахункове значення частоти обертання колінчатого вала:
nН n
nNm  ... Н , об/хв. (5.117, а)
0,85 0,90
З одержаного діапазону приймається значення nNm, округлене до
числа, кратного 10.
Обчислюють значення безрозмірних частот обертання , які
відповідають максимальному крутному моменту двигуна (Mm) і
номінальній частоті обертання колінчатого вала (Н):
74
nН
 Mm  0,5  b1 ; Н  . (5.117, б)
nNm
Одержане значення Mm записують з трьома значущими
цифрами, а Н – з чотирма.
Обчислюють розрахункову (максимальну для залежності
(5.115), див. рис. 5.11) потужність Nm:
NE
Nm  , кВт. (5.118)
b0   Н  b 1 2Н  3Н
Одержане значення записують з чотирма значущими цифрами.

швидкісної характеристики двигуна автомобіля
В основу зовнішньої швидкісної характеристики кладуть

залежність поточного значення потужності двигуна від частоти
обертання колінчатого вала у вигляді:
N  N m  (b0    b1   2  3 ) , кВт, (5.119)
де Nm – максимальна потужність двигуна, кВт, яка досягається
при частоті обертання колінчатого вала n = nNm (див. рис. 5.12);
b0, b1 – постійні коефіцієнти, їх значення для автомобільних
двигунів виконавець курсової роботи приймає самостійно, виходячи з
таких рекомендацій:
для бензинових двигунів b0 = 1,00; b1=1,00;
для дизельних двигунів
з плівковим сумішоутворенням b0 = 0,87; b1=1,13.
Рис. 5.12. Зовнішня швидкісна характеристика двигуна автомобіля

75
Дизельні двигуни з іншими значеннями коефіцієнтів b0 і b1 не
рекомендується використовувати для автомобілів через їх малий
коефіцієнт запасу крутного моменту, що призводить до збільшення
кількості ступенів коробки передач;
 – допоміжна величина (безрозмірна частота обертання), яка
визначається як відношення поточного значення частоти обертання
колінчатого валу n до частоти nN:
n
 ; звідки n    nNm . (5.120)
nNm
Для використання залежності (5.119) потрібно визначити
основні її параметри: розрахункові значення потужності Nm і частоти
обертання колінчатого вала nNm, при якій досягається потужність Nm.
Це рекомендується робити у такій послідовності.
Обчислюють розрахункове значення частоти обертання
колінчатого вала:
nН n
nNm  ... Н , об/хв. (5.121)
0,85 0,90
З одержаного діапазону приймається значення nNm, округлене до
числа, кратного 10.
Обчислюють значення безрозмірної частоти обертання Mm і V,
які спостерігаються відповідно при максимальному крутному моменті
двигуна і частоті обертання колінчатого вала nV:
n
 Mm  0,5  b1 ; V  Н . (5.122)
nNm
Одержане значення Mm записують з трьома значущими
цифрами, а V – з чотирма.
Обчислюють розрахункову потужність Nm:
NV
Nm  , кВт. (5.123)
b0  V  b 1V2  V3
Одержане значення розрахункової потужності записують з
чотирма значущими цифрами. Округлювати його до меншої кількості
цифр не допускається, бо це може призвести до того, що при частоті
nV колінчатого вала двигун розвиватиме потужність, яка
відрізнятиметься від прийнятої раніше експлуатаційної потужності
двигуна NV.
76
5.11.3. Зовнішня швидкісна (регуляторна) характеристика
двигуна трактора
Розрахунок лівої частини зовнішньої швидкісної

характеристики двигуна трактора проводять з використанням табл.
5.25.
У першому стовпчику наведено поточні значення безрозмірної
частоти обертання , для яких рекомендується обчислювати
показники роботи двигуна. Вони обов’язково повинні включати
значення Мm, при якому досягається максимум крутного моменту
двигуна. Якщо воно збігається з одним із поточних значень , то у
табл. 1.25 наводять лише значення Мm.
5.25. Розрахунок лівої частини зовнішньої
швидкісної характеристики двигуна трактора
Вихідні дані Результати розрахунку

n, , М, N, GT, ge,

об/хв рад/с кНм кВт кг/год г/(кВтгод)
Н =
(номінальний
режим)
0,8
0,7
0,6
Мm =
(режим
максимального
крутного моменту)
0,5
0,4
Поточні значення розмірної частоти обертання колінчатого вала

n обчислюють за формулою (5.116), а поточні значення кутової
швидкості обертання колінчатого валу – за формулою     n / 30 .
Поточні значення крутного моменту двигуна М визначають за
формулою:
N N N
M   m  (b0  b1     2 ) . (5.124)
   Nm Nm
Поточні значення потужності двигуна N обчислюють за
формулою:
77
N  M   , кВт. (5.125)
Стовпчик таблиці зі значеннями годинної витрати палива GT
пропускають, а у наступному стовпчику записують поточні значення
питомої ефективної витрати палива двигуном:
1000  GТн
ge  g eЕ  (c  c     2 )   (c  c    2 ) , г/(кВтгод), (5.126)
NЕ
де geЕ  питома ефективна витрата палива двигуном на режимі
експлуатаційної потужності;
GTн – година витрата палива двигуном на номінальному
режимі (береться з теплового розрахунку; див. формулу (5.77), або
табл. 5.25);
NЕ – експлуатаційна потужність двигуна (див. формулу
(5.30));
с – постійний коефіцієнт, значення якого, залежно від
конструктивних особливостей двигуна, приймають в межах від 1,20
до 1,55.
Повертаються до попереднього стовпчика і записують у ньому
значення годинної витрати палива:
N  ge
GT  , кг/год. (5.127)
1000
Розрахунок правої частини швидкісної характеристики двигуна
проводять з використанням табл. 5.26.
5.26. Розрахунок правої частини зовнішньої

швидкісної характеристики двигуна трактора

n, , М, N, GT, ge,

об/хв рад/с кНм кВт кг/год г/(кВтгод)
ХХ = 1,08Н=
(режим максимальної
швидкості ХХ)
1,04Н =
1,02Н =
1,00Н =
У першому стовпчику даної таблиці наводять поточні значення

безрозмірної частоти обертання  колінчатого вала двигуна, які
мають місце при зміні навантаження від нульового (максимальна
швидкість холостого ходу двигуна, безрозмірна частота обертання
78
=ХХ=(1,08…1,10)Н) до номінального навантаження (=1,00Н).
Значення =1,06Н у таблицю не включають, бо воно характеризує
роботу двигуна на неістотному для трактора проміжному режимі  з
навантаженням (25 ... 40) %.
Поточні значення частоти обертання колінчатого вала
обчислюють за формулою (5.116).
Поточні значення крутного моменту двигуна визначають за
формулою:
MЕ
M  (nХХ  n) , кНм. (5.128)
(nХХ  nН )
Ці обчислення спрощуються, якщо звернути увагу на те, що
перший співмножник у ньому (у вигляді дробу) є постійною
величиною, яку достатньо обчислити лише один раз, після чого
занести у пам’ять калькулятора як константу. Аналогічно слід чинити
і з іншими виразами.
Поточні значення потужності двигуна обчислюють за
Поточні значення годинної витрати палива визначають за
формулою:
GТ Е  GТ ХХ
GТ  GТ ХХ   (nХХ  n) , кг/год, (5.129)
(nХХ  nН )
де GТ ХХ  годинна витрата палива при роботі двигуна на

максимальній частоті холостого ходу:
GТ ХХ =(0,25…0,30) GТ Е, кг/год. (5.130)
GТ Е  годинна витрата палива при експлуатаційній потужності
двигуна, кг/год, береться з першого рядка табл. 5.25.
Питома ефективна витрата палива двигуном дорівнює:
1000  GТ
g е , г/(кВтгод). (5.131)
N
Дані, одержані у останньому рядку табл. 5.26, повинні співпасти
з даними першого рядка табл. 5.25.
За даними таблиць 5.25 і 5.26 в правій верхній частині формату
А1 будують зовнішню швидкісну характеристику двигуна (див.
рис. 5.13).
На характеристиці відмічають такі точки:
а) максимальний крутний момент двигуна Mm і частоту
обертання колінчатого вала nMm, при якій він спостерігається;
79
Рис. 5.13. Зовнішня швидкісна (регуляторна)
характеристика двигуна трактора
б) номінальну частоту обертання колінчатого вала nН і

показники роботи двигуна при ній:
експлуатаційний крутний момент MЕ;
експлуатаційну потужність NЕ;
годинну витрату палива GT Е;
питому експлуатаційну витрату палива ge Е.
в) максимальну частоту обертання колінчатого вала
на режимі холостого ходу двигуна nХХ і годинну витрата палива GT ХХ
на цьому ж режимі роботи.
80
5.11.4. Зовнішня швидкісна характеристика двигуна
Розрахунок зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
автомобіля проводять з використанням табл. 5.27.
У першому стовпчику наведено поточні значення безрозмірної
частоти обертання , для яких рекомендується обчислювати
показники роботи двигуна. Вони обов’язково повинні включати
значення Mm, при якому досягається максимум крутного моменту
двигуна. Якщо воно збігається з одним із поточних значень , то у
табл. 5.27 наводять лише значення Mm.
5.27. Зовнішня швидкісна характеристика двигуна автомобіля
 n, об/хв , рад/с М, кНм N, кВт

0,4
0,5
Мm=
0,7
0,8
V =
Поточні значення розмірної частоти обертання колінчатого вала

обчислюють за формулою (5.120), а поточні значення кутової
швидкості обертання колінчатого валу – за формулою     n / 30 .
Поточні значення крутного моменту двигуна М визначають за
формулою:
N N N
M   m  (b0  b1     2 ) . (5.132)
   Nm Nm
Поточні значення потужності двигуна N обчислюють за
формулою:
N  M   , кВт. (5.133)
Значення потужності, одержане у останньому рядку табл. 5.27,
має збігатися з прийнятим раніше значенням NV.
81
5.12. Основні параметри трансмісії
5.12.1. Основні параметри трансмісії трактора
Кутову швидкість обертання ведучих коліс на першій передачі

визначають (з двома десятковими знаками після коми) з тієї умови, що
вона повинна забезпечити одержання заданого значення дійсної
швидкості 1 з урахуванням втрат швидкості через буксування:
1
к  , рад/с, (5.134)
r2  Н
де  Н  значення , яке спостерігається при роботі трактора з

номінальним тяговим зусиллям, береться з табл. 5.1.
Кінематичне передаточне число трансмісії на першій передачі
визначають (з одним знаком після коми) за формулою:
Н
i1  . (5.135)
к
Кількість передач основного діапазону визначають з наступного
виразу, значення якого округлюють у сторону збільшення до цілого
числа:
lg( PП .Н )  lg( PП .min )
X , (5.136)
 lg( min )
де PП . Н  PГК . Н  Pf – повна (дотична) сила тяги рушіїв, яка
спостерігається під час руху трактора з номінальним тяговим
зусиллям на гаку, кН;
PП .min  PГК .min  Pf – повна (дотична) сила тяги рушіїв, яка
спостерігається під час руху трактора з мінімальним тяговим
зусиллям (на нижній межі вибраного тягового діапазону), кН;
min  0,85 – коефіцієнт мінімального допустимого завантаження
двигуна.
Значення знаменника геометричної прогресії ряду передаточних
чисел коробки передач визначають за формулою (з трьома значущими
цифрами):
PП .min
qX . (5.137)
PП .Н
Передаточні числа трансмісії на другій і більш високих
передачах визначають (з трьома значущими цифрами) за виразами:
82
i2 = i1q; i3 = i2q; i4 = i3q і так далі. (5.138)
5.12.2. Основні параметри трансмісії автомобіля

Приймають, що задана максимальна швидкість руху автомобіля
досягається при кутовій швидкості обертання колінчатого вала
двигуна V на прямій передачі, тобто при передаточному числі
коробки передач, рівному одиниці. Тоді передаточне число головної
передачі дорівнює:
 r
iГ  Н . (5.139)
m
Передаточне число коробки передач на першій передачі (iК1)
визначають з умови, щоб рух автомобіля забезпечувався при
максимальному опорі дороги m, але рушання здійснювалось без
пробуксовування ведучих коліс:
 ЗЧ  2СТ  G  r  m G  r
 iK 1  , (5.140)
M m  iГ ТР .Н M m  iГ ТР . Н
де М m  максимальний крутний момент двигуна, його значення

беруть з табл. 5.27;
m = 0,25…0,45 – максимальний приведений коефіцієнт
опору дороги (для вантажівок приймається значення m = 0,25);
ЗЧ = 0,5...0,7  коефіцієнт зчеплення коліс з дорогою.
При виконанні даної роботи рекомендується приймати значення
iK1, орієнтуючись на праву частину наведеної вище нерівності при
m = 0,25…0,36. Це забезпечить мінімальну кількість ступенів у
коробці передач при цілком достатніх динамічних властивостях
автомобіля.
Попереднє значення знаменника геометричної прогресії ряду
передаточних чисел коробки передач обчислюють (з двома
значущими цифрами) за формулою:
(1,05...1,10)  V
q . (5.141)
 Mm
Кількість ступенів коробки передач визначають з виразу:
lg iК 1
X 1 . (5.142)
lg q
Одержане значення округлюють до більшого цілого числа.
83
Уточнене значення знаменника геометричної прогресії ряду
передаточних чисел коробки передач визначають (з трьома
значущими цифрами) за формулою:
1
q  ( X 1) . (5.143)
iК 1
Передаточні числа коробки передач на другій і більш високих
передачах визначають (з трьома значущими цифрами) за формулою:
iК2 = iК1q; iК3 = iК2q; iК4 = iК3q і так далі. (5.144)
При цьому передаточне число найвищої передачі повинно
дорівнювати одиниці.
5.13. Показники роботи двигуна під час руху трактора на

режимі холостого ходу
Розрахунок вказаних показників проводять у табл. 5.28,

кількість рядків у якій дорівнює кількості передач трактора.
5.28. Показники роботи двигуна під час руху трактора

на режимі холостого ходу

Номер передачі
та передаточне n, об/хв , рад/с МХТ, кНм GT, кг/год
число
1 пер.; i1=
2 пер.; i2=
...
У процесі руху трактора на режимі холостого ходу повна сила

тяги рушіїв дорівнює силі опору перекочуванню трактора:
PП  Pf  G  f , кН. (5.145)
Якщо трактор рухається на першій передачі, то його двигун
сприймає навантаження у вигляді крутного моменту такого розміру:
Pf  r2
M ХТ  , кНм, (5.146)
ТР  i1
де i1  передаточне число трансмісії на першій передачі.
84
Внаслідок цього частота обертання колінчатого вала дещо
знижується відносно максимальної частоти на режимі холостого ходу
двигуна і становить:
nХХ  nН
nХТ  nХХ   M ХТ , рад/с. (5.147)
MЕ
Поточні значення кутової швидкості обертання колінчатого валу
визначаються за формулою     n / 30 .
Годинну витрату палива GT визначають за формулою (5.129)
при n = nХТ. Питому ефективну витрату палива не обчислюють.
Одержані результати заносять у перший рядок табл. 5.28.
Аналогічним чином розраховують показники роботи двигуна
під час руху трактора на режимі холостому ходу на другій, третій та
інших передачах.
Одержані результати заносять відповідно у другий, третій та
інші рядки табл. 5.28.
5.14. Економічна характеристика автомобіля
Економічна характеристика – це залежність лінійної витрати

палива (в літрах на 100 км шляху) від швидкості руху автомобіля у
заданих дорожніх умовах.
Розрахунок економічної характеристики автомобіля під час його
руху на прямій передачі виконують у табл. 5.29.
У першому стовпчику записують передаточне число трансмісії
на прямій передачі (воно дорівнює передаточному числу iГ головної
передачі).
У другому стовпчику записують запозичені з табл. 5.21 поточні
значення частоти обертання колінчатого вала.
5.29. Економічна характеристика автомобіля

n, , , PW, PПОТР, NПОТР, Q,
iГ
об/хв рад/с м/с кН кН кВт л/100 км
1 2 3 4 5 6 7 8
iГ =
85
Поточні значення швидкості руху автомобіля обчислюють за
формулою:
r
   , м/с. (5.148)
iГ
Поточні значення сили опору повітря у функції від швидкості
руху автомобіля, визначають за формулою (5.28, б).
Поточні значення сумарного опору дороги і повітря під час руху
автомобіля з даною швидкістю  обчислюють за формулою (5.28).
Поточні значення потужності, потрібної для руху автомобіля на
прямій передачі у заданих умовах з швидкістю , визначають за
формулою:
P 
N ПОТР  П . ПОТР , кВт. (5.149)
ТР. П
Лінійна витрата палива становить:
qл
Q P , л/100 км, (5.150)
 П . ПОТР
де qл – питома лінійна витрата палива двигуном автомобіля,
який рухається на прямій передачі. Згідно з даними В.А. Петрушова,
вона становить для автомобілів з карбюраторними двигунами 7,0, для
автомобілів з дизельними двигунами з турбонаддувом – 4,8, а без
турбонаддуву – 4,5 кг/(100 кмкН);
 – густина палива, для бензину вона становить близько 0,730
кг/л, а для дизпалива – близько 0,836 кг/л.
Після закінчення розрахунків в правій верхній половині аркуша
формату А1 будують зовнішню швидкісну характеристику двигуна,
суміщену з характеристикою фактичної завантаженості двигуна і
економічною характеристикою автомобіля (див. рис. 5.14).
При цьому величини  і  являють собою аргументи
характеристик і відкладаються вздовж горизонтальної осі, а всі інші
величини – функції характеристик і відкладаються вздовж
вертикальної осі.
Для величин N і NПОТР будують одну вертикальну шкалу
числових значень.
Однією з ознак правильності розрахунків є рівність значень N і
NПОТР при швидкості m, або деяке перевищення значення N над
NПОТР, обумовлене округленням першого з них у більшу сторону.
86
Рис. 5.14. Зовнішня швидкісна характеристика двигуна (N і M),
суміщена з характеристикою його завантаженості (NПОТР)
і економічною характеристикою (Q) автомобіля
5.15. Розрахунок та побудова тягової характеристики

трактора
Розрахунок тягової характеристики трактора проводять у

табл. 5.30. Вона складається з окремих масивів по шість рядків,
кількість масивів дорівнює кількості передач (у наведеній табл. 5.30
вміщено тільки два таких масиви).
Перший масив містить вихідні дані, які характеризують роботу
двигуна під час руху трактора на першій передачі.
87
Перший рядок стовпчиків 1 – 4 заповнюють даними з першого
рядка табл. 5.28: номер передачі, передаточне число силової передачі
на ній; частота і кутова швидкість обертання колінчатого вала;
крутний момент двигуна і годинна витрата палива.
У другий і третій рядки табл. 5.30 переносять другий і третій
рядки табл. 5.26, за виключенням значень потужності двигуна N і
питомої ефективної витрати палива ge, які у табл. 5.30 не
використовуються.
Потім у табл. 5.30 переносять перші три рядка з табл. 5.25, за
виключенням вказаних вище значень N і ge.
На цьому масив вихідних даних, що характеризують роботу
трактора на першій передачі, закінчується.
Масив вихідних даних, які характеризують роботу двигуна під
час руху трактора на другій передачі, відрізняється від попереднього
масиву двома моментами:
5.30. Вихідні дані і результати розрахунку

тягової характеристики трактора

Номер
пере- n, , М, Q, РГК, , , NГК, qГК,
дачі об/хв рад/с кНм кг/год кН % м/с кВт г/(кВтгод)
і
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 пер.;
i1=
2 пер.;
i1=
а) передаточним числом трансмісії (стовпчик 1);
88
б) показниками роботи двигуна під час руху трактора на режимі
холостого ходу, які заносяться у перший рядок другого масиву з
другого рядка табл. 5.28.
Аналогічно формують масиви вихідних даних, які
характеризують роботу двигуна під час руху трактора на решті
робочих передач.
Після цього проводять розрахунки тягової характеристики
трактора. Поточні значення показників його роботи обчислюють при
кожному з режимів роботи двигуна, представлених у першому масиві
вихідних даних табл. 5.30.
Спочатку заповнюють стовпчик значень тягового зусилля на
гаку трактора, обчислених за формулою:
i1 ТР
PГК   M  Pf , кН. (5.151)
r2
Значення дробу, що стоїть перед множником M, для кожної
окремо взятої передачі є постійною величиною. Завдяки цьому для
кожної передачі його слід попередньо обчислити один раз, записати
одержане значення у стовпчику 1 і при обчисленнях використовувати
як константу.
Значення тягового зусилля на гаку, одержане у четвертому
рядку, при n = nН повинне дорівнювати або бути дещо більшим, ніж
задане номінальне тягове зусилля PГК.Н.
Потім за формулою (5.21) для кожного з одержаних значень
тягового зусилля РГК обчислюють значення коефіцієнта навантаження
Р на ведучі колеса трактора 4К2. Для тракторів гусеничних і 4К4
значення Р не залежить від тягового зусилля трактора і дорівнює
одиниці.
Аналогічним чином обчислюють і решту показників роботи
трактора, перерахованих нижче:
коефіцієнт корисного використання зчеплення ГК – за
формулою (5.22);
буксування рушіїв  – за формулами (5.23);
дійсна швидкість руху:
   r2
  1      , м/с. (5.152)
 100  i1
Значення швидкості, одержане у четвертому рядку першого
масиву вихідних даних, при n = nН не повинно істотно відрізнятись від
заданого значення 1;
тягова потужність (на гаку трактора):
89
N ГК  PГК  , кВт; (5.153)
питома тягова (гакова) витрата палива трактором:
1000  GT
g ГК  , г/(кВтгод). (5.154)
N ГК
Розрахунок тягових характеристик трактора при його роботі на
решті передач виконують аналогічно. При цьому використовуються
наступні масиви вихідних даних, а у формулах (5.151) і (5.152) 
значення передаточного числа на наступних передачах  i2, i3 і т.д.
згідно з даними, представленими у першому стовпчику табл. 1.5.
За результатами розрахунків в правій нижній половині аркуша
формату А1 будується тягова характеристика трактора (рис. 5.15).
По горизонтальній осі графіка від початку координат у масштабі
зображають шкалу значень тягового зусилля на гаку трактора. По
вертикалі у вибраних масштабах відкладають шкали швидкості руху,
тягової потужності трактора, годинної та питомої тягової витрат
палива, а також буксування рушіїв. Розміри масштабів і розміщення
шкал вибирають таким чином, щоб якомога більша частина площі
тягової характеристики була заповнена лініями, які не зливаються
одна з одною.
Для побудови використовують числові дані, розміщені у
стовпчиках 4…9 табл. 5.30. При цьому враховують, що крива
буксування рушіїв трактора  одна для всіх передач, завдяки чому її
достатньо побудувати тільки для однієї передачі – першої. При
побудові кривих питомої тягової витрати палива можна не
використовувати точки з великими числовими значеннями – більше
400…450 г/(кВтгод). Це дозволяє дещо збільшити масштаб
зображення.
На тяговій характеристиці обов’язково позначають фактичний
інтервал тягових зусиль трактора – він знаходиться у межах від PГКmin
до тягового зусилля, яке фактично розвиває трактор на першій
передачі при номінальний частоті обертання колінчатого вала PГК.Н –
його значення представлено у четвертому рядку табл. 5.30.
5.16. Розрахунок та побудова динамічної характеристики

Динамічний фактор D – це відношення вільної сили тяги коліс

автомобіля до його ваги:
PП . ДВ  PW
D , (5.155)
G
90
Рис. 5.15. Тягова характеристика колісного трактора тягового класу 3
де PП.ДВ – повна колова сила коліс, яку може забезпечити двигун

автомобіля (можлива за двигуном), кН.
Динамічна характеристика автомобіля – це залежність
динамічного фактора від швидкості його руху.
Обчислення значень динамічної характеристики виконують у
табл. 5.31.
91
Вона складається з окремих масивів по чотири рядки. Кількість
масивів дорівнює кількості передач (від 3 до 5).
Перший масив починається з вихідних даних, які
характеризують роботу двигуна під час руху автомобіля на першій
передачі.
У першому стовпчику записують номер передачі і передаточне
число коробки передач на першій передачі iК1.
У другому стовпчику – ККД трансмісії на першій передачі
(непрямій).
У третьому і четвертому стовпчиках записують запозичені з
другого і третього стовпчиків табл. 5.27 значення показників
зовнішньої швидкісної характеристики двигуна автомобіля. Для
зменшення обсягу обчислень у табл. 5.31 допускається переносити
дані не з усіх рядків табл. 5.27, а тільки з непарних – 1, 3, 5, і 7-го.
На цьому масив вихідних даних, що характеризують роботу
двигуна під час руху автомобіля на першій передачі, закінчується.
5.31. Розрахунок динамічної характеристики автомобіля

Номер
n, , M, , РП.ДВ, РW,
передачі, ТР D
об/хв рад/с кНм м/с кН кН
iКі
Перша
передача
iК1=
Друга
передача
iК2=
…
П’ята
передача
iК5=
Масив вихідних даних, що характеризують роботу двигуна під

час руху автомобіля на другій передачі, відрізняється від
92
попереднього масиву тільки значенням передаточного числа коробки
передач – iК2 замість iК1.
Аналогічним чином формують масиви вихідних даних, які
характеризують роботу двигуна під час руху автомобіля на решті
передач.
Останній масив, що характеризує роботу двигуна під час руху
автомобіля на прямій передачі, відрізняється від попередніх масивів
ще й значенням ККД трансмісії.
Поточні значення швидкості руху автомобіля обчислюють за
формулою:
r
   , м/с. (5.156)
iГ  iКі
Поточні значення повної колової сили, можливої за двигуном,
iГ  iКі ТР
PП . ДВ   M , кН. (5.157)
r
Значення дробу, що стоїть перед множником M, для кожної
окремо взятої передачі є постійною величиною. Завдяки цьому для
кожної передачі його слід попередньо обчислити один раз, записати
одержане значення у першому чи другому стовпчику і при
обчисленнях використовувати як константу.
Для поточних значень швидкості руху за формулою (5.28, б)
обчислюють поточні значення сили опору повітря.
Поточні значення динамічного фактора визначають за
Розрахунки динамічної характеристики автомобіля на другій
передачі проводяться за тими ж формулами, але з використанням
передаточного числа другої передачі. Аналогічним чином проводяться
розрахунки і для решти передач.
Значення динамічного фактора, одержане під час руху
автомобіля з максимальною швидкістю, повинне дорівнювати або
бути трохи більшим, ніж значення суми величин f і i у завданні на
курсову роботу.
За результатами розрахунків в правій нижній половині аркуша
формату А1 будують динамічну характеристику автомобіля
(рис. 5.16).
93
Рис. 5.16. Динамічна характеристика автомобіля
5.17. Аналіз результатів розрахунків і висновки
5.17.1. Аналіз результатів тягового розрахунку трактора,

порівняння з прототипом і висновки
Після завершення тягового розрахунку трактора одержані

результати перевіряють на відповідність даним, представленим у
завданні на курсову роботу.
Згідно з табл. 5.30 при номінальній кутовій швидкості
обертання колінчатого вала двигуна на першій передачі тягове
зусилля і робоча швидкість повинні бути близькими до заданих. При
розходженнях пояснюють їх причину.
Співставляють також значення основних показників, що
характеризують конструкцію спроектованого трактора і прототипу,
дають обґрунтування чи пояснення розходжень між ними.
Тягові показники спроектованого трактора порівнюються з
відповідними показниками прототипу. Причини розходжень між їх
значеннями пояснюють.
94
5.17.2. Аналіз результатів динамічного розрахунку
автомобіля, порівняння з прототипом і висновки
Після закінчення динамічного розрахунку автомобіля необхідно

коротко проаналізувати одержані результати і зробити висновки. При
цьому одержані значення ваги автомобіля, витрати палива і
динамічного фактору треба порівняти з відповідними показниками
прототипу, зазначивши при цьому, за рахунок чого отримано той чи
інший ефект.
95
ДОДАТКИ
Додаток 1
Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи
Форма № Н-6.01
Національний університет біоресурсів і природокористування України
КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Тягово-динамічний розрахунок
мобільного енергетичного засобу»
(Розрахунково-пояснювальна записка)
01.08.КР.2016.09.07.014.ПЗ
Студента 3-го курсу, 2-ої групи,

освітнього ступеня «Бакалавр»
спеціальності 208 – «Агроінженерія»
Коваленка О.В. ____________
(підпис)
Керівник доцент кафедри ТіА,

канд. техн. наук, доцент
Шкарівський Г.В.
Оцінка за національною шкалою _________

Кількість балів: _____ Оцінка: ECTS _____
Члени комісії _________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)
_________ ________________
_________ ________________
м. Київ  2016 рік
96
Додаток 2
Зразок оформлення графічної частини курсової роботи
97
Додаток 3
Зразок оформлення завдання до курсової роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет біоресурсів і природокористування України
Механіко-технологічний факультет
ЗАТВЕРДЖУЮ
Зав. кафедри ТіА,
канд. техн. наук, доцент
___________ К.М. Сєра
“___” ___________ 2016 р.
ЗАВДАННЯ
до курсової роботи
на тему: «Тягово-динамічний розрахунок мобільного енергетичного засобу»
студенту 3-го курсу, 2-ої групи
механіко-технологічного факультету
Коваленку Олександру Вікторовичу
(Прізвище, ім’я та по батькові студента у давальному відмінку)
Вихідні дані для проектування:

1. Номер варіанта завдання (4 останні цифри номера паспорта) 0439.
2. Вид мобільної машини (по останній цифрі паспорта) автомобіль.
3. Дані, вибрані по першим трьом цифрам варіанта завдання:
mв = 10,0 т; m = 24 м/с; f = 0,020; і = 0,016.
4. Додаткові вихідні дані (на розсуд керівника в разі необхідності)
___________________________________________________________________
Керівник проекту _______________ ( Шкарівський Г.В. )
(підпис) (розбірливо прізвище та ініціали)
Завдання прийняв студент ________________ ( Коваленко О.В. )

(підпис) (розбірливо прізвище та ініціали)
Дата отримання завдання «_____» _________________ 2016 р.

Дата здачі завершеної роботи на кафедру «_____» _________________ 2016 р.
98
Додаток 4
1. Коротка технічна характеристика деяких колісних тракторів
Номінальне Експлуата- Експлуата- Номінальна
Тяго- Тип
Марка тягове ційна Колісна ційна кутова
вий ходової Колія, м
трактора зусилля, вага, база, м потужність, швидкість,
клас системи
кН кН кВт рад/с
4К2 до 330 (диз.)
Т-012 1,9 6,0 1,05 0,7  0,9 8
0,2 до 450 (бен.)
Т-1611 4К2 2,4 7,5 1,05 0,7  0,9 12
0,6 Т-25А 4К2 6,6 20,0 1,6  1,8 1,1  1,5 19,5 190
0,9 Т-40М 4К2 10,3 27,0 2,12 1,38  1,84 37+4 210
99
Т-40АМ 4К4 11,6 29,0 2,25 1,38  1,84 37+4 210

ЮМЗ-6КЛ 4к2 13,0 35,0 2,45 1,4  1,8 44+4 180
МТЗ-80 4К2 13,7 36,0 2,37 1,25  2,1 55+4 230
1,4 МТЗ-82 4К4 14,6 36,6 2,45 1,25  2,1 55+4 230
МТЗ-100 4К2 15,4 40,5 2,50 1,35  2,1 74+4 230
МТЗ-102 4К4 17,0 42,5 2,57 1,35  2,1 74+4 230
2 ЛТЗ-155 4К4 22,0 55,0 2,70 1,42,8 110 195
Т-150К 4К4 33,0 83,0 2,86 1,86 121+7 220
3
ХТЗ-120 4К4 30,0 76,0 2,86 2,10 103+3 200
ХТА-200, – – – – – – –
АТМ-3180,
4
Беларус
2022
96
Продовження табл. 1
Номінальне Експлуата- Експлуата- Номінальна

Тяго- Тип
Марка тягове ційна Колісна ційна кутова
вий ходової Колія, м
трактора зусилля, вага, база, м потужність, швидкість,
клас системи
кН кН кВт рад/с
5 К-701 4К4 54,0 134,0 3,20 2,11 200 200
6 – – – – – – – –
8 К-710 4К4 72,0 до 180,0 3,20 2,11 до 330 220
2. Коротка технічна характеристика деяких гусеничних тракторів
Кількість
100
Номінальне Крок Експлуата- Номінальна кутова

Експлуата- активних
Тяговий Марка тягове гусеничного ційна швидкість обертання
ційна зубців
клас трактора зусилля, ланцюга, потужність колінчатого вала,
вага, кН ведучого
кН м двигуна, кВт рад/с
колеса
2 Т-70С 21 42 0,176 11,5 66 230
3 ДТ-75Н 33 66 0,170 13 70 190
4 Т-4А 43 86 0,170 14 95 180
6 Т-130 60 120 0,203 13 100 110
97
Додаток 5
1. Коротка технічна характеристика

деяких вантажних автомобілів
Назва показника Значення показника

УАЗ- ГАЗ-
Газель ГАЗ- ЗиЛ-5301
Марка автомобіля 451 53-12
3302 52 ”Бичок”
(3303) (3307)
Маса вантажу mв, т 1,0 1,6 2,5 3 4
0,67 0,89 0,89 0,77 1,25
вантажопідйомності
Вага порожнього
15 18 28 39 32,
автомобіля Gа, кН
Коефіцієнт 2СТ 0,58 0,71 0,68 0,76
Кількість задніх коліс 2 4 4 4 4
Розмір шин 8,40- 215/65 7,50- 225/75 8,25-
15 R16 20 R16C 20
Радіус кочення шин, м
0,38 0,32 0,42 0,35 0,44
(орієнтовно)
Поздовжня база L, м 2,30 2,9 3,30 3,65 3,70
Габаритна висота НГ, м 2,0 2,1 2,13 2,88 2,22
Габаритна ширина ВГ,
2,00 2,1 2,20 2,32 2,38
м
Колія задніх коліс В, м 1,44 1,56 1,65 1,69 1,69
Максимальна
26 32 19 26 22
швидкість, м/с
Експлуатаційна
потужність двигуна 55 66…74 55 80 85
NЕ, кВт
Номінальна кутова
420 470 270 250 340
швидкість Н, рад/с
Лінійна норма витрати
палива, 15 Н.д. 22 15 25
л/100 км
Максимальне значення
0,26 0,30 0,34 0,28 0,35
динамічного фактора
101
99
Продовження додатку 5
Назва показника Значення показника

ЗиЛ-
МАЗ-
130 КамАЗ- КамАЗ-
Марка автомобіля 5335
(130- 5320 53212
(53352)
76)
Маса вантажу mв, т 5 (6) 8 (8,5) 8 10
Коефіцієнт 1,16 1,19
1,13 1,22
вантажопідйомності (1,40) (1,13)
Вага порожнього автомобіля
43 67 (74) 71 82
Gа, кН
Коефіцієнт 2СТ 0,73 0,67
0,72 0,76
(0,75) (0,62)
Кількість задніх коліс 4 4 8 8
Розмір шин 10-20 11-20 10-20 10-20
Радіус кочення шин, м
0,48 0,50 0,48 0,48
(орієнтовно)
Поздовжня база L, м 3,95
3,80 3,86 4,36
(5,00)
Габаритна висота НГ, м 2,35 2,72 3,65 3,65
Габаритна ширина ВГ, м 2,50 2,50 2,50 2,50
Колія задніх коліс В, м 1,79 1,80 1,85 1,85
Максимальна швидкість, м/с 25 24 22 28
Експлуатаційна потужність 132
110 154 154
двигуна NЕ, кВт (195)
Номінальна кутова швидкість 220
340 270 270
Н, рад/с (240)
Лінійна норма витрати палива,
31 23 (24) 25 26
л/100 км
Максимальне значення 0,36 0,31
0,35 Н.д.
динамічного фактора (0,33) (0,62)
100
102
Додаток 6
1. Коротка технічна характеристика і застосовуваність шин

для сільськогосподарських тракторів згідно ГОСТ 25641-84
Мінімально
допустимий тиск Марка трактора
у шині і і відношення радіусів
Кіль-
максимально кочення шин його передніх
Позначен- кість
допустиме коліс до радіусів кочення
ня шини шарів
навантаження на шин задніх коліс
корду
неї у цих умовах
Тиск, Наванта- Марка
r1/r2
кПа ження, кН трактора
Шини звичайного профілю для напрямних коліс
4,50-10 – – – Т-012 0,70
6,00-16 6 140 3,3 Т-25 0,55
6,50-16 6 140 3,8 Т-40 0,44…0,48
9,00-16 6 140 5,7 Причепи –
7,50-20 6 140 5,8 МТЗ-50 0,54
9,00-20 6 120 6,8 МТЗ-80 0,55…0,62
Шини звичайного профілю для ведучих коліс
5,50-16 – 140 3,0 Т-012 0,70
11,2-16 8 80 5,8 – –
8,3-20 8 80 4,0 Т-40А (пер.) 0,44…0,48
9,5-20 4, 6, 8 80 4,6 – –
9,5-32 6 80 5,9 Т-25, ЛТЗ –
11,2-20 8 100 7,5 МТЗ-82 (пер.) 0,60…0,61
11,2-28 6 80 6,8 – –
14,9-30 6 100 13,3 Т-40АНМ 0,56…0,61
16,9-30 8 100 16,1 ЛТЗ-155 1,0
МТЗ-100, 0,55…0,62
18,4R34 8 110 22,1
ЛТЗ-155 1,0
13,6R38 6 100 12,4 Т-40, МТЗ –
15,5R38 8 100 14,3 МТЗ-80/82 0,55…0,62
МТЗ-100, 0,55…0,62
16,9R38 8 100 16,1
ХТЗ-120 1,00
21,3R24 10 100 18,6 Т-150К 1,0
23,1R26 12 110 28,0 ХТЗ-170 1,0
28,1R26 12 110 32,4 К-701 1,0
103
101
Додаток 7
1. Коротка технічна характеристика і застосовуваність шин

для вантажних автомобілів
Малогабаритні шини (згідно ГОСТ 4754-80)

Максимально
Максимально
допустимі тиск (у
допустима
Позначення шині) і навантаження Марка
швидкість
шини на неї автомобіля
Тиск, Навантаження,
км/год м/с
кПа кН
7,00-15 250 6,0 115 32 РАФ 977Д
8,20-15 200 7,00 150 42 РАФ, ЕрАЗ
8,40-15 260 7,6 100 28 УАЗ
ЄрАЗ 762,
185/80R15 450 8,7 120 33
РАФ 2203
255/60R16 240 8,0 120 33 УАЗ
Середньогабаритні шини звичайного профілю (згідно ГОСТ 17393-82)
Максимально допустимі
Радіус
значення при швидкості 100
шини, мм
км/год (28 м/с)
Навантаження, кН,
кінематичний
Позначення Марка
статичний
Тиск при встановленні

шини автомобіля
у коліс
шині,
кПа одинарній здвоєній
6,50R20 550 12,2 11,5 403 420

7,00R20 580 14,0 13,2 417 434
7,50R20 680 18,0 17,5 433 452 ГАЗ-52
8,25R20 680 20,6 19,5 450 469 ГАЗ-53-12
ЗиЛ-164,
9,00R20 730 25,0 23,0 473 493
КамАЗ
10,00R20 800 30,0 27,2 488 509 КамАЗ
11,00R20 800 32,5 29,0 505 525 МАЗ, КрАЗ
12,00R20 850 37,5 32,5 525 549 МАЗ, КрАЗ
101
104
Додаток 8
1. Основні технічні характеристики двигунів внутрішнього згоряння
Число циліндрів і
Марка двигуна
двигуна (літраж)
Номіналь-
Робочий об’єм
Розташування
Номінальна Номінальна на частота Максимальний
циліндрів
крутний момент
Vл, л
ефективна ефективна обертання
потужність потужність колінчас- Мкр, Н·м
Модель Модифікація Neн, кВт Neн, к. с. того вала (при nм, об/хв)
nн, об/хв
1 2 3 4 5 6 7 8 9
ДИЗЕЛЬНІ ДВИГУНИ
105
8ЧН12/12 КамАЗ-740 та КамАЗ-7400610 154,4 210 2600 10,85 650,0 (1400…1700) 8 V-90о
8ЧН12/12 КамАЗ-740.11 та КамАЗ-740.11-240 176,0 240 2200 10,85 834,0 (1200...1600) 8 V-90о
8ЧН12/12 КамАЗ-740.13, КамАЗ-7403.10 191,0 260 2200 10,85 931,0 (1300...1500) 8 V-90о
146 кгс.м
8ЧН12/12 КамАЗ-740.50-360 264,7 360 2600 10,85 8 V-90о
(1200…1400)
10ЧН12/12 КамАЗ-7411 239,0 325 2600 13,57 10 V-90о
10ЧН12/12 КамАЗ-745 206,0 280 2650 14,00 10 V-90о
12ЧН12/12,5 КамАЗ-845 309,0 420 2650 16,28 12 V-90о
6Ч13/14 ЯМЗ-642 117,0 160 2600 8,14 6 V-90о
6Ч13/14 ЯМЗ-236 132,0 180 2100 11,15 6 V-90о
6Ч13/14 ЯМЗ-236М2 132,0 180 2100 11,15 667,0 (1250…1450) 6 V-90о
6Ч13/14 ЯМЗ-236А 143,0 195 2100 11,15 716,0 (1200…1400) 6 V-90о
6Ч13/14 ЯМЗ-236Г 110,0 150 1700 11,15 716,0 (1200…1400) 6 V-90о
70
Продовження табл.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
6Ч13/14 ЯМЗ-236Д 129,0 175 2100 11,15 716,0 (1300…1500) 6 V-90о
6Ч13/14 ЯМЗ-236ДК 136,0 185 2000 11,15 716,0 (1300…1500) 6 V-90о
6ЧН13/14 ЯМЗ-236НЕ(2) 169,0 230 2100 11,15 882,0 (1200…1400) 6 V-90о
6ЧН13/14 ЯМЗ-236Б 184,0 250 2000 11,15 1030,0 (1200…1400) 6 V-90о
6ЧН13/14 ЯМЗ-236БЕ(2) 184,0 250 2000 11,15 1030,0 (1100…1400) 6 V-90о
6ЧН13/14 ЯМЗ-7601.10 220,0 300 1900 11,15 1275,0 (1200…1400) 6 V-90о
8Ч13/14 ЯМЗ-238 176,5 240 2100 14,86 8 V-90о
8Ч13/14 ЯМЗ-238А 158,2 215 2100 14,86 8 V-90о
8Ч13/14 ЯМЗ-238В 176,6 240 2100 14,86 8 V-90о
8Ч13/14 ЯМЗ-238Г 125,1 170 1700 14,86 8 V-90о
106
8Ч13/14 ЯМЗ-238И 117,8 160 1500 14,86 8 V-90о

8Ч13/14 ЯМЗ-238К 139,8 190 2100 14,86 8 V-90о
8Ч13/14 ЯМЗ-238Л 220,0 300 2100 14,86 8 V-90о
8Ч13/14 ЯМЗ-238М2 176,0 240 2100 14,86 883,0 (1250-1450) 8 V-90о
8Ч13/14 ЯМЗ-238АМ2 165,0 225 2100 14,86 825,0 (1250-1450) 8 V-90о
8Ч13/14 ЯМЗ-238ВМ 176,0 240 2100 14,86 883,0 (1250-1450) 8 V-90о
8Ч13/14 ЯМЗ-238ГМ2 132,0 180 1700 14,86 883,0 (1250-1450) 8 V-90о
8Ч13/14 ЯМЗ-238КМ2 140,0 190 2100 14,86 687,0 (1250-1450) 8 V-90о
8Ч13/14 ЯМЗ-238АК 173,0 235 2000 14,86 932,0 (1300-1500) 8 V-90о
8ЧН13/14 ЯМЗ-238Б 220,0 300 2000 14,86 1180,0 (1200-1400) 8 V-90о
8ЧН13/14 ЯМЗ-238БВ, та ЯМЗ-238БЛ 228,0 310 2000 14,86 1207,0 (1200-1400) 8 V-90о
8ЧН13/14 ЯМЗ-238БК, та ЯМЗ-238ДК-1 213,0 290 2000 14,86 1128,0 (1300-1500) 8 V-90о
8ЧН13/14 ЯМЗ-238Д 243,0 330 2100 14,86 1225,0 (1200-1400) 8 V-90о
71
1 2 3 4 5 6 7 8 9
8ЧН13/14 ЯМЗ-238БЕ2 220,0 300 2000 14,86 1180,0 (1200-1400) 8 V-90о
8ЧН13/14 ЯМЗ-238ДК 243,0 330 2000 14,86 1294,0 (1300-1500) 8 V-90о
8ЧН13/14 ЯМЗ-238ДЕ-1 243,0 330 2100 14,86 1225,0 (1200-1400) 8 V-90о
8ЧН13/14 ЯМЗ-238ДЕ-2 243,0 330 2100 14,86 1274,0 (1100-1300) 8 V-90о
8ЧН13/14 ЯМЗ-238НД3 173,0 235 1700 14,86 1108,0 (1100-1400) 8 V-90о
8ЧН13/14 ЯМЗ-238НД4 184,0 250 1900 14,86 1108,0 (1100-1400) 8 V-90о
8ЧН13/14 ЯМЗ-238НД5 220,0 300 1900 14,86 1108,0 (1100-1400) 8 V-90о
8ЧН13/14 ЯМЗ-7511.10 294,0 400 1900 14,86 1715,0 (1100-1300) 8 V-90о
8ЧН13/14 ЯМЗ-7512.10 264,0 360 1900 14,86 1570,0 (1100-1300) 8 V-90о
8ЧН13/14 ЯМЗ-238Н 220,6 300 2100 14,86 8 V-90о
107
8ЧН13/14 ЯМЗ-238НБ 162,0 215 1700 14,86 950,0 (1100-1400) 8 V-90о

12Ч13/14 ЯМЗ-240 264,8 360 2100 22,30 12 V-90о
12Ч13/14 ЯМЗ-240Б, та ЯМЗ-240БМ 221,0 300 1900 22,30 1240 (1400-1600) 12 V-90о
12Ч13/14 ЯМЗ-240Н 367,6 500 2100 22,30 12 V-90о
12Ч13/14 ЯМЗ-240М2 265,0 360 2100 22,30 1275,0 (1600) 12 V-90о
12Ч13/14 ЯМЗ-240ПМ2 309,0 420 2100 22,30 1491,0 (1600) 12 V-90о
12Ч13/14 ЯМЗ-240НМ2 368,0 500 2100 22,30 1815,0 (1600) 12 V-90о
12ЧН14/14 ЯМЗ-8401.10-03 478,0 650 2100 25,86 2450,0 (1300…1500) 12 V-90о
12ЧН14/14 ЯМЗ-8401.10-05 441,0 600 2100 25,86 2352,0 (1300…1500) 12 V-90о
12ЧН14/14 ЯМЗ-8401.10-06 404,0 550 2100 25,86 2254,0 (1300…1500) 12 V-90о
12ЧН14/14 ЯМЗ-8401.10-14 478,0 650 2100 25,86 2450,0 (1300…1500) 12 V-90о
12ЧН14/14 ЯМЗ-8401.10-24 478,0 650 2100 25,86 2450,0 (1400…1600) 12 V-90о
12ЧН14/14 ЯМЗ-845.10 537,0 730 2100 25,86 2744,0 (1300…1500) 12 V-90о
72
1 2 3 4 5 6 7 8 9
12ЧН14/14 ЯМЗ-8451.10 478,0 650 2100 25,86 2597,0 (1300…1500) 12 V-90о
12ЧН14/14 ЯМЗ-850.10 412,0 560 1900 25,86 2695,0 (1300…1500) 12 V-90о
12ЧН14/14 ЯМЗ-850.10-01 412,0 560 1900 25,86 2695,0 (1300…1500) 12 V-90о
12ЧН14/14 ЯМЗ-8501.10 324,0 440 1800 25,86 2230,0 (1200…1400) 12 V-90о
12ЧН14/14 ЯМЗ-8502.10 478,0 650 2100 25,86 2450,0 (1300…1500) 12 V-90о
12ЧН14/14 ЯМЗ-847.10 588,0 800 2100 25,86 3087,0 (1300…1500) 12 V-90о
12ЧН14/14 ЯМЗ-8471.10 588,0 800 2100 25,86 3087,0 (1300…1500) 12 V-90о
12ЧН13/14 ЯМЗ-740 309,0 420 2200 22,30 12 V-90о
12ЧН13/14 ЯМЗ-8423 246,0 335 1900 12 V-90о
4Ч13/14 А-41 66,2 90 1750 7,43 423 (1100-1300) 4 Р
108
4Ч13/14 А-41А 62,5 85 1750 7,43 4 Р

4Ч13/14 А-41М 66,2 90 1600 7,43 4 Р
4ЧН13/14 А-41Т 93,4 127 1750 7,43 4 Р
6Ч13/14 А-01 80,9 110 1600 11,15 6 Р
6Ч13/14 А-01М 95,6 130 1700 11,15 567 (1100-1200) 6 Р
6Ч13/14 А-01МЛ 81,0 110 1600 11,15 6 Р
6Ч13/14 А-01МЕ 73,6 100 1500 11,15 6 Р
6ЧН13/14 А-01Т 117,6 160 1800 11,15 6 Р
8ЧН16,5/16 А-90Т 441,0 600 1900 27,37 8 V-90о
8ЧН16,5/17 А-90ТК 449,0 610 1800 29,08 8 V-90о
8ЧН16,5/17 А-91ТК 588,8 800 1500 29,08 8 V-90о
4Ч13/14 Д-450 110,4 150 1800 7,43 4 Р
4Ч12/14 СМД-14 55,1 75 1700 6,33 4 Р
73
1 2 3 4 5 6 7 8 9
4Ч12/14 СМД-14А 55,2 75 1700 6,33 363 (1000-1300) 4 Р
4Ч12/14 СМД-14Б 55,2 75 1700 6,33 368 (1000-1300) 4 Р
4Ч12/14 СМД-14БН 61,0 83 1800 6,33 4 Р
4Ч12/14 СМД-14К 55,1 75 1500 6,33 4 Р
4Ч12/14 СМД-14КФ 66,2 90 1900 6,33 350 (1200-1400) 4 Р
4Ч12/14 СМД-14Н 60,0 82 1600 6,33 363 (350-1550) 4 Р
4Ч12/14 СМД-14НГ 61,1 83 1800 6,33 4 Р
4Ч12/14 СМД-15К 55,1 75 1500 6,33 4 Р
4Ч12/14 СМД-15КФ 64,0 87 1900 6,33 4 Р
4Ч12/14 СМД-17К 73,6 100 1900 6,33 415 (1350-1550) 4 Р
4Ч12/14 СМД-17Н 73,6 100 1800 6,33 4 Р
109
4Ч12/14 СМД-18К 73,6 100 2000 6,33 415 (1350-1550) 4 Р

4ЧН12/14 СМД-18Н 73,6 100 1800 6,33 4 Р
4ЧН12/14 СМД-19 92,0 125 1900 6,33 4 Р
4ЧН12/14 СМД-19Т.02 106,6 145 1900 6,33 4 Р
4ЧН12/14 СМД-19ТА-02 88,2-І; 106,6-ІІ 120 (145) 1900 6,33 4 Р
4ЧН12/14 СМД-20 92,0 125 1900 6,33 4 Р
4ЧН12/14 СМД-20Т.02 106,6 145 2000 6,33 4 Р
4ЧН12/14 СМД-21 106,6 145 2000 6,33 4 Р
4ЧН12/14 СМД-22А 106,6 145 2000 6,33 4 Р
4ЧН12/14 СМД-23 125,0 170 2000 6,33 4 Р
4ЧН12/14 СМД-24-02 117,6 160 2000 6,33 4 Р
6ЧН12/14 СМД-31 194,8 265 2000 9,50 6 Р
74
1 2 3 4 5 6 7 8 9
6ЧН12/14 СМД-31А 172,8 235 2000 9,50 6 Р
6ЧН12/14 СМД-31А-14 134,6 183 2000 9,50 6 Р
6ЧН13/11,5 СМД-60 110,4 150 2100 9,15 620 (1550-1750) 6 V-90о
6ЧН13/11,5 СМД-60-02 117,6 160 2100 9,15 6 V-90о
6ЧН13/11,5 СМД-60М 158,2 215 2000 9,15 6 V-90о
6ЧН13/11,5 СМД-61 115,0 156 2100 9,15 6 V-90о
6ЧН13/11,5 СМД-62 121,6 165 2200 9,15 620 (1550-1750) 6 V-90о
6ЧН13/11,5 СМД-62А 121,6 165 2100 9,15 6 V-90о
6ЧН13/11,5 СМД-63 128,8 175 2100 9,15 6 V-90о
6ЧН13/11,5 СМД-63М 159,0 216 2100 9,15 6 V-90о
110
6ЧН13/11,5 СМД-64 117,7 160 1900 9,15 6 V-90о

6ЧН13/11,5 СМД-66 128,8 175 1900 9,15 6 V-90о
6ЧН13/11,5 СМД-67 128,8 175 1900 9,15 6 V-90о
6ЧН13/11,5 СМД-68 113,0 150 2000 9,15 53,6 6 V-90о
6ЧН13/11,5 СМД-68Д 128,8 175 2100 9,15 6 V-90о
6ЧН13/11,5 СМД-72 158,0 215 2100 9,15 6 V-90о
6ЧН13/11,5 СМД-75 194,8 265 2100 9,15 6 V-90о
8ЧН13/11,5 СМД-80 194,8 265 2100 12,21 8 V-90о
8ЧН13/11,5 СМД-86 139,8 190 2100 12,21 8 V-90о
8ЧН13/11,5 СМД-86М 139,8 190 2100 12,21 8 V-90о
8ЧН13/11,5 СМД-87М 139,8 190 2100 12,21 8 V-90о
2Ч10,5/12 Д-21 14,7 20 1600 2,08 2 Р
2Ч10,5/12 Д-21А 19,9 27 1700 2,08 120,3 (1300) 2 Р
75
1 2 3 4 5 6 7 8 9
2Ч10,5/12 Д-21А1 18,4 25 1800 2,08 2 Р
2Ч10,5/12 Д-21А2 14,7 20 1600 2,08 2 Р
2Ч10,5/12 Д-120 21,4 29 2000 2,08 2 Р
2Ч10,5/12 Д-120-45 23,5 32 2000 2,08 2 Р
4Ч10,5/12 Д-37 29,4 40 1600 4,16 4 Р
4Ч10,5/12 Д-37Е 36,8 50 1800 4,16 4 Р
4Ч10,5/12 Д-37Е-С1 36,8 50 1800 4,16 4 Р
4Ч10,5/12 Д-37М, або Д-37МС 22,4 40 1800 4,16 201 (1270) 4 Р
4Ч10,5/12 Д-37М-С1 29,4 40 1600 4,16 4 Р
4Ч10,5/12 Д-141 44,1 60 2000 4,16 4 Р
111
4Ч10,5/12 Д-144 44,1 60 2000 4,16 233 (1000) 4 Р

4Ч10,5/12 Д-144-07 44,1 60 2000 4,16 4 Р
4Ч10,5/12 Д-144-25 30,9 42 1600 4,16 4 Р
4Ч10,5/12 Д-144-28 40 53 1800 4,16 4 Р
4Ч10,5/12 Д-144-32 46,3 63 2000 4,16 4 Р
4Ч10,5/12 Д-144-80 29,4 40 1600 4,16 4 Р
4Ч10,5/12 ГАЗ-52 58,9 80 2800 4,16 4 P
4ЧН10,5/12 Д-145Т 62,5 85 2200 4,16 4 Р
6Ч10,5/12 ГАЗ-33-01 92,0 125 2800 6,23 6 P
8Ч10,5/12 Д-181 110,0 150 2400 6,23 8 V-90o
4Ч10,5/13 Д-48Л 35,3 48 1600 4,50 4 Р
4Ч10,5/13 Д-48М 36,8 50 1600 4,50 4 Р
4Ч11/12,5 Д-50 40,4 55 1700 4,75 260 (1000) 4 Р
76
1 2 3 4 5 6 7 8 9
4Ч11/12,5 Д-50Л 36,8 50 1750 4,75 250 (1000) 4 Р
4ЧН11/12,5 Д-240 58,9 80 2200 4,75 280 (1000) 4 Р
4ЧН11/12,5 Д-240Л 58,9 80 2200 4,75 4 Р
4ЧН11/12,5 Д-240Т 77,2 105 2200 4,75 4 Р
4ЧН11/12,5 Д-241 52,9 72 2100 4,75 4 Р
4ЧН11/12,5 Д-242 45,6 62 1800 4,75 4 Р
4ЧН11/12,5 Д-242Л 44,2 60 1800 4,75 4 Р
4ЧН11/12,5 Д-243 73,5 100 2200 4,75 4 Р
4ЧН11/12,5 Д-245 77,0 105 2200 4,75 4 Р
4ЧН11/12,5 Д-245.5 65,0 88,5 1800 4,75 4 Р
112
4ЧН11/12,5 Д-245.12С, Д-245.12-90 та Д-245.12-90С 80,0 109 2400 4,75 350,0 (1300...1700) 4 Р
6ЧН11/12,5 Д-260 88,2 120 2200 7,13 6 Р
6ЧН11/12,5 Д-260Т 110,0 150 1850 7,13 6 Р
6ЧН11/12,5 Д-260.6 96,0 130 2100 6 Р
4Ч11/13 Д-65ЛС 36,8 50 1600 4,94 4 Р
4Ч11/13 Д-65М 45,6 62 1750 4,94 4 Р
4Ч11/13 Д-65МТ 56,7 77 1750 4,94 4 Р
4Ч11/13 Д-65Н 44,1 60,5 1750 4,94 275 (1200-1400) 4 Р
4Ч11/13 Д-65Н1 60,5 82,3 1750 4,94 4 Р
4Ч11/13 Д-65НТ 56,7 77 1750 4,94 4 Р
4Ч11/13 Д-65НТ1 58,8 80 1800 4,94 4 Р
4Ч11/13 М-17 47,8 65 850 13,53 4 Р
4Ч14,5/20,5 КДМ-100 73,6 100 1050 13,53 4 Р
77
1 2 3 4 5 6 7 8 9
4Ч14,5/20,5 Д-108 та Д-108-2 82,4 108 1070 13,53 4 P
4ЧН14,5/20,5 Д-130 102,9 140 1070 13,53 1020 (1140) 4 Р
4ЧН14,5/20,5 Д-160 117,7 160 1250 13,53 1050 (1320) 4 Р
6Ч14,5/20,5 Д-180 132,0 179,5 1100 6 Р
6Ч14,5/20,5 Д-200 147,2 200 1250 20,31 6 P
8ЧН15/16 8ДВТ-330 272,3 370 1700 22,62 8 V-90о
12ЧН15/16 12ДВТ-600 441,0 600 2000 33,92 12 V-90о
12ЧН15/18 В-30Б 227,8 310 1500 38,88 12 V-90о
12ЧН15/18 В-31 243,0 330 1500 12 V-90о
6ЧН21/21 6ДМ-21Л 772,8 1050 1500 43,64 6 V-90о
113
8ЧН21/21 8ДМ-21А 956,8 1300 1500 58,19 8 V-90о

2-ДТХ 10,1 13,7 3000
2-ДТАБ 11,8 16 3000
Д-16 14,7 20 1750 1,70 2 Р
Д-30 22,1 30 1600 3,40 4 Р
Д-35 27,2 37 1400 4,08 4
Д-20 13,2 18 1600 1,75 1
4Ч12,5/15,2 Д-54А 39,7 54 1750 7,46 342 (850-1050) 4 Р
4Ч12,5/15,2 Д-54А-С1 39,7 54 1300 7,46 4 Р
4Ч12,5/15,2 Д-75Т-АТ 55,1 75 1500 7,46 4 Р
Д-60Р-С1 44,1 60 1500 4 Р
8045.25.850 60,3 82 2200 3,91 330,0 (1400) 4 Р
8545.25.485 73,5 100 2300 4,94 4
78
1 2 3 4 5 6 7 8 9
8045.25.475 74,0 100,6 2300 3,91 360,0 (1400) 4 Р
8040.45 100,0 136 2700 3,91 402,0 (1400) 4 Р
F3L-514 "Дойц" 30,5 41,5 1600 3,99 3 Р
P3-TA "Перкінс" 18,4 25 1700 2,36 3 Р
BF6M1013E "Дойц" 125,0 170 2000 6 Р
F4L1011F 44,0 59,8 3000
ВАЗ-341 38,8 53 4500 1,52 9,2 кгс.м (2500) 4 Р
.
ВАЗ-3413 23,0 32 3000 1,52 8,8 кгс м (2200) 4 Р
ВАЗ-3422 58,9 80 4800 1,70 4 Р
.
ВАЗ-343 46,0 63 4500 1,80 11,6 кгс м (2500) 4 Р
114
.
ВАЗ-3431 55,0 75 4500 1,80 15,0 кгс м (2500) 4 Р
.
ВАЗ-3433 31,0 43 3000 1,80 11,0 кгс м (2200) 4 Р
.
ВАЗ-3434 40,0 54 3000 1,80 14,0 кгс м (2200) 4 Р
ЗИЛ-645 136,0 185 2800 8,74 510,0 (1400...1600) 8 V-90о
ЗИЛ-6451 125,0 170 2800 8,74 490,0 (1400...1600) 8 V-90о
ЗИЛ-6454 147,0 200 2800 9,56 570,0 (1400...1600) 8 V-90о
ЗИЛ-845 136,2 185 2800 8,74 510,0 (1400...1600) 8 V-90о
ЗИЛ-0550 97,0 132 2800 6,28 375,0 (1600...1800) 8 V-90о
ГАЗ-542-10 92,0 125 2800 6,23 6 Р
ГАЗ-5601 81,0 110 3800 2,13 250,0 (1800) 4 Р
ЗМЗ-5143.10 72,0 98 4000 2,24 216,0 (2300) 4 Р
ЗМЗ-5145.10 81,0 110 4000 2,24 250,0 (1800...2000) 4 Р
ЗМЗ-5148.10 96,0 130 4000 2,24 284,0 (1800...2800) 4 Р
79
Номінальна Номінальна частота Максимальний
циліндрів
Vл, л
потужність потужність колінчатого Мкр, Н·м (при
Модель Модифікація Neн, кВт Neн, к. с. вала nн, nм, об/хв)
об/хв
1 2 3 4 5 6 7 8 9
БЕНЗИНОВІ ДВИГУНИ
ЗМЗ-13 143,5 195 4400 5,53 8 V-90о

115
4Ч9,2/9,2 ЗМЗ-24 72,1 98 4200 2,45 4 Р

ЗМЗ-24-01 69,9 95 4500 2,45 4 Р
ЗМЗ-24Д, або ЗМЗ-24-01 70,2 95,5 4500 2,45 186,3 (2200...2400) 4 Р
ЗМЗ-402 73,5 100 4500
6Ч8,2/11 ЗМЗ-51 51,5 70 2800 3,46 6 Р
6Ч8,2/11 ЗМЗ-52-04 55,1 75 2600 3,48 210,0 (1400…1600) 6 Р
8Ч9,2/8 ЗМЗ-53 84,4 115 3200 4,25 284,4 (2000...2200) 8 V-90о
8Ч9,2/8 ЗМЗ-66 84,6 115 3200 4,25 284,4 (2000...2200) 8 V-90о
8Ч9,2/8 ЗМЗ-73 90,5 123 3200...3600 4,25 284,4 (2000...2500) 8 V-90о
8Ч9,2/8 ЗМЗ-672 84,6 115 3200 4,25 284,4 (2000...2200) 8 V-90о
ЗМЗ-511.10 92,0 125 3200...3400 4,25 294,0 (2000...2500) 8 V-90о
ЗМЗ-513.10 92,0 125 3200...3400 4,25 294,0 (2000...2500) 8 V-90о
ЗМЗ-5234.10 96,0 130 3200...3400 4,67 314,0 (2000...2500) 8 V-90о
80
1 2 3 4 5 6 7 8 9
ЗМЗ-402.10 73,5 100 4500 2,45 182,4 (2400...2600) 4 Р
ЗМЗ-4021.10 66,2 90 4500 2,45 172,6 (2400...2600) 4 Р
ЗМЗ-4025.10 66,2 90 4500 2,45 172,6 (2400...2600) 4 Р
ЗМЗ-4026.10 73,5 100 4500 2,45 182,4 (2400...2600) 4 Р
ЗМЗ-406, та ЗМЗ-406.10 80,9 110 4500 2,30
ЗМЗ-4061.10 73,5 100 4500 2,28 176,6 (3500) 4 Р
ЗМЗ-4063.10 80,9 110 4500 2,28 186,4 (3500) 4 Р
ЗМЗ-4062.10 106,6 145 5200 2,28 201,0 (4000) 4 Р
ЗМЗ-4052.10, та ЗМЗ-40522.10 111,8 152 5200 2,46 210,9 (4200) 4 Р
ЗМЗ-409 97,5 132,6 2,69 223,7 (4000) 4 Р
116
ЗМЗ-4092.10 97,5 132,6 2,69 223,7 (4000) 4 Р

ЗМЗ-409.10 105,0 143 4400 2,69 323,4 (3900) 4 Р
ЗМЗ-4064.10 147,0 200 5200 2,28 201,0 (4000) 4 Р
ЗМЗ-301.10 152,0 207 4500 3,20 284,5 (3500) 6 V-90о
ЗИЛ-120 71,3 97 2600 5,56 6 Р
8Ч10/9,5 ЗИЛ-130 110,0 150 3200 5,97 410,0 (1800...2000) 8 V-90о
ЗИЛ-130Я2 110,3 150 3200 5,95 402,0 (1800...2000) 8 V-90о
ЗИЛ-375 132,0 180 3200 6,96 8 V-90о
ЗИЛ-508.10 110,0 150 3200 6,00 402,0 (1800...2000) 8 V-90о
УАЗ-4178 66,0 90 4000 2,45
УМЗ-451 52,8 72 4000 2,45 4 Р
УМЗ-451М, або ЗМЗ-21А 55,2 70 4000 2,45 170,0 (2000…2500) 4 Р
УМЗ-417, УМЗ-4178 66,9 92 2,45 4 Р
81
1 2 3 4 5 6 7 8 9
УМЗ-4178.10 98,0 92 2,45 159,8 (2200…2500) 4 Р
УМЗ-421.10-10 72,0 98 2,89 209,0 (2200…2500) 4 Р
УМЗ-4213.10 75,0 102 2,89 211,0 (2800) 4 Р
УМЗ-4218.10 84,0 92 2,45 159,8 (2200...2500) 4 Р
ВАЗ-2101 47,1 64 5600 1,20 4 Р
ВАЗ-2103 52,5 71,4 5600 1,45 4 Р
ВАЗ-2108 47,0 64 5600 4 Р
ВАЗ-21083 50,0 66,0 5600 1,50 100,4 (3400) 4 Р
ВАЗ-21084 60,0 82,0 5600 1,58 124,0 (3500) 4 Р
117
ВАЗ-21021 74,0 101,0 5600 1,99 172,0 (3200) 4 Р

ВАЗ-21213 56,0 76,0 5200 1,69 123,3 (3400) 4 Р
ВАЗ-2130 58,0 79,0 5400 1,77 134,0 (3000) 4 Р
МЗМА-408 36,8 50 4750 1,36 4 Р
МЗМА-412 55,2 75 5800 1,48 4 Р
412Э 55,2 75 5800 1,48 110,0 (3400…3600) 4 Р
ИЖ-21251 58,7 59 5800 1,48 4 Р
4Ч7,2/5,45 МеМЗ-966Г, ЗАЗ-966В 20,6 28 4000...4300 0,89 5,2 (2500...3000) 4 V-90о
4Ч7,2/5,45 ЗАЗ-966МР 19,9 27 4000...4200 0,89 5,3 (2800...3000) 4 V-90о
4Ч7,6/6,6 МеМЗ-968 29,4 40 4200...4400 1,20 7,6 (2700...2900) 4 V-90o
МеМЗ-968М 30,8 31 4400 4 V-90o
МеМЗ-245-20 39,0 53 5600 1,09 80,0 (3500) 4 Р
СК-12 8,0 11 3000 2
Брігс-2Г-Стеттон 10,0 13,6 3600 2
82
Мкр, Н·м (при nм,

Максимальний
Номінальна Номінальна частота
циліндрів
об/хв)
Vл, л
потужність потужність колінчатого
Модель Модифікація Neн, кВт Neн, к. с. вала nн,
об/хв
1 2 3 4 5 6 7 8 9
ПУСКОВІ ДВИГУНИ
П-23М 14,0 19,0 2500 1,36 2 Р

118
ПД-10УД 8,3 11,5 3500 0,35 1

П-350 9,9 13,5 4000 0,35 1
П-700 16,2 22,0 4000 0,69 2 Р
83
Додаток 9
1. Орієнтовні значення фаз газорозподілу сучасних автотракторних двигунів
Впускний клапан Випускний клапан

Тривалість
Тривалість Тривалість
Тип двигуна Відкриття до Закриття Відкриття до Закриття перекриття
відкритого відкритого
ВМТ після НМТ НМТ після ВМТ фаз (продувки)
стану стану
Карбюраторні 15...30 45...70 240...280 50...70 15...45 245...295 30...75
Дизелі:
без наддуву 15...20 30...50 225...250 40...60 15...25 235...265 30...45
з наддувом 50...80 40...50 270....310 40...60 40...60 260...300 90...140
2. Фази газорозподілу деяких двигунів

119
Впускний клапан Випускний клапан

Номінальна Кут
частота Закриття
Марка Закриття перекриття
обертання Відкриття Тривалість
після Відкриття клапанів,
двигуна колінчатого до ВМТ, після Тривалість
НМТ, відкриття, до НМТ, град. п.к.в.
вала двигуна град. ВМТ, відкриття,
град. град. п.к.в. град. п.к.в.
nн, об/хв п.к.в. град. град. п.к.в.
п.к.в.
п.к.в.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
МеМЗ 4200 10 46 236 46 10 236 20
84
1 2 3 4 5 6 7 8 9
ВАЗ-2101 5600 12 40 232 42 10 232 22
ВАЗ-2108 5600 33 79 292 47 17 244 40
МЗМА- 408 4500 21 55 256 57 19 256 30
АЗЛК-412 5800 30 70 280 70 30 280 60
ЗМЗ-24 4500 12 60 252 54 18 252 30
ЗМЗ-53 3200 30 51 268 52 36 268 66
ГАЗ-21 4000 24 64 268 50 22 252 46
ГАЗ-13 4400 24 64 268 50 22 252 46
120
3иЛ-111 4200 16 65 261 52 29 261 45

ЯМЗ-236 2100 20 56 256 56 20 256 40
ЯМЗ-238 2100 20 56 256 56 20 256 40
3иЛ-645 2800 11 51 242 66 10 256 21
СМД-62 2100 3 45 228 65 8 253 11
Д-240 2200 16 46 242 56 18 254 34
Д-21 2100 16 40 236 40 16 236 32
СМД-19(20) 1900 10 46 236 56 10 246 20
А-41Т 1750 20 50 250 50 20 250 40
85
Додаток 10
1. Зрівноваженість найпоширеніших схем автотракторних чотиритактних двигунів
Кут між рядами циліндрів, °
Порядок роботи циліндрів

Кут між кривошипами, °
Розташування циліндрів
Кут між спалахами в

Неврівноважені
Кількість циліндрів
Неврівноважені моменти
сили
циліндрах, °
Схема Машини, на яких
розташування використовуються
кривошипів ДВЗ та інші дані
KR PJI PJII MR MJI MJII

121
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
2 – 360 360 1-2 2KR 2PJI 2PJII – – – Ока (ВАЗ-1111),
Fiat 500 (Twin Air)
– 180 180+540 1-2-0-0 – – 2PJII MR MJI – Т-25 (Д-21А2 з

повітряним
охолодженням)
Рядне
3 – 120 240 1-2-3 в.і. в.і. в.і. в.і. в.і. в.і. Daewo Matiz, Opel
Corsa, Peugeot 107,
ММЗ-3LD, ЯМЗ-533,
VW Lupo TDI, VW
Polo, міні-трактори
1-3-2 в.і. в.і. в.і. в.і. в.і. в.і. Subaru Justy
86
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
4 – 180 180 1-2-4-3 – – 4PJII – – – Легкові автомобілі
ГАЗ, автомобілі
типу ГАЗель та УАЗ
– 180 180 1-3-4-2 – – 4PJII – – – МТЗ-80 (Д-240),

Т-40 (Д-37Е або
Д-144 з повітряним
охолодженням),
ВАЗ-2101 (08, 10),
ВАЗ-341, ЯМЗ-5340,
АЗЛК-412,
122
МеМЗ-245 та ін.
Рядне
– – – – – – Дизелі А-41, А-01М з

балансир. валами
5 – 72 144 1-2-4- – – – 0,449MR 0,449MJI 4,98MJII Mercedes-Benz
5-3 300D W123,
Audi 100, Volvo 850
та окремі моделі
Fiat, VW, Ford,
Honda, Land Rover,
Lancia
6 – 120 120 1-5-3- – – – – – – Дон-1500 (СМД-31),
6-2-4 ГАЗ-430 (ГАЗ-542),
ГАЗ-51, ГАЗ-52,
ЯМЗ-536
87
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
4 90 90 180 1-2-4-3 – – 22PJII 2MR 2MJI 2MJII ЗАЗ-965, 966
(МеМЗ-936 та
МеМЗ-938 з
повітряним
охолодженням)
6 90 120 90-150- 1-4-2- – – – 1,732MR 1,732MJI 2,45MJII МАЗ-503
90-150- 5-3-6 (ЯМЗ-236),
90-150 ХТЗ-17222
(ЯМЗ-236НК),
КАЗ-608
«Колхіда»
123
(КамАЗ)
V-подібне
8 90 90 90 1-5-4- – – – 3,16MR 3,16MJI – ЗиЛ-130, ЗиЛ-645,

2-6-3- КамАЗ-740,
7-8 ЯМЗ-238,
ГАЗ-53А
(ЗМЗ-53),
КрАЗ-256 та ін.
12 60 60 60 1-10-2- – – – – – – МАЗ-530,
або 12-3-1- БелАЗ-540,
120 6-9-5- БелАЗ-548
7-4-8 К-701 (ЯМЗ-240)
або та ін.
1-12-5-
8-3-10-
6-7-2-
11-4-9
88
Додаток 11
Міжнародна система одиниць SІ (система інтернаціональна)*
1. Основні одиниці SI
Фізична величина Одиниця вимірювання
Рекомендовані
Розмірність кратні та
Позначення
Символ
частинні
Назва Назва одиниці
укр. укр.
міжн. міжн.
(рос.) (рос.)
Довжина l, L L метр м m км; km;
см; cm;
мм; mm;
мкм; m;
нм; nm;
пм; pm;
фм fm
Маса m M кілограм кг kg кг; kg;
г; g;
мг; mg;
мкг g
Час t, T T секунда с s кс; ks;
мс; ms;
мкс; s;
нс ns
Сила I I ампер А A кА; kА;
електричного мА; mА;
струму мкА; А;
нА nА
Термодинамічна T,   кельвін К K МК; МК;
температура кК; kК;
мК; mК;
мкК К
Сила світла I J кандела кд cd
Кількість N N моль моль mol кмоль; kmol;
речовини ммоль; mmol;
системи мкмоль mol
_____________
* Згідно з ДСТУ 3651-97
122
124
2. Похідні одиниці SI, що мають спеціальні назви
Фізична величина Одиниця вимірювання

Розмір-
ність
Співвідношення з
Назва укр. Назва
міжн. одиницями SI
(рос.)
Площинний кут 1 рад rad радіан 1 рад = 1 м/м = 1

Просторовий кут 1 ср sr стерадіан 1 ср = 1 м2/м2 = 1
Частота T-1 Гц Нz герц 1 Гц = 1 с-1
Сила, вага LMT-2 Н N ньютон 1 Н = 1 кгм/с2
Тиск, (механічне) L-1MT-2 Па Ра паскаль 1 Па = 1 Н/м2
напруження, модуль
пружності
Енергія, робота, L2MT-2 Дж J джоуль 1 Дж = 1 Нм
кількість теплоти
Потужність, потік L2MT-3 Вт W ват 1 Вт = 1 Дж/с
випромінення
Електричний заряд, TI Кл C кулон 1 Кл = 1 Ас
кількість електрики
Електричний L2MT-3I-1 В V вольт 1 В = 1 Вт/А
потенціал, різниця
потенціалів,
(електрична)
напруга,
електрорушійна
сила
Електрична ємність L-2M-1T4I2 Ф F фарад 1 Ф = 1 Кл/В
Електричний опір L2MT-3I-2 Ом  ом 1 Ом = 1 В/А
Електрична L-2M-1T3I2 См S сименс 1 См = 1 Ом-1
провідність
Магнітний потік L2MT-2I-1 Вб Wb вебер 1 Вб = 1 Вс
(потік магнітної
індукції)
о о
Температура T С С градус 1 оС = 1 К
Цельсія Цельсія
Магнітна індукція, MT-2I-1 Тл Т тесла 1 Т = 1 Вб/м2
густина магнітного
потоку
Індуктивність, L2MT-2I-2 Гн Н генрі 1 Гн = 1 Вб/м
взаємна
індуктивність
Світловий потік J лм lm люмен 1 лм = 1 кдср
Освітленість L-2J лк lx люкс 1 лк = 1 лм/м2
Активність T-1 Бк Bq бекерель 1 Бк = 1 с-1
(радіонукліду)
123
125
3. Позасистемні одиниці, що їх допущено
до застосування нарівні з одиницями SI
Одиниця
Назва
Співвідношення Примітки
величини Назва укр.
міжн. з одиницями SI
(рос.)
Час*) хвилина хв min 1 хв = 60 c Недопустимо

(мин) застосовувати з
година год h 1 год = 60 хв = префіксами
(час) = 3600 с
доба д (сут) d 1 д = 24 год =
= 86400 с
Площинний градус ...о ...о о
1 = (/180) рад Недопустимо
кут хвилина ... ... 1 = (1/60)о= застосовувати з
секунда ... ... = (/10800) рад префіксами.
1 = (1/60)= Можна
= (/648000) застосовувати,
рад якщо не
використано
радіан.
Об’єм, літр**) л l чи 1 л = 1 дм3 = Літр є
місткість L = 10-3 м3 спеціальною
назвою кубічного
дециметра
Маса тона т t 1 т = 103 кг Значення атомної
(уніфікована) одиниці маси
атомна визначено
одиниця експериментально;
маси***) а.о.м. u 1 а.о.м.  її недопустимо
(а.е.м.)  1,66054010-27 застосовувати з
кг префіксами
Енергія електронвольт еВ eV 1 еВ  Значення
(эВ)  1,60217710-19 електронвольта
Дж визначено
експериментально
*)
Допустимим є також застосування одиниць часу: тиждень, місяць, рік тощо, –
проте їх визначення часто вимагає уточнення.
**)
Не рекомендується застосовувати під час точного вимірювання. Міжнародне
позначення цієї одиниці L використовується тоді, коли є можливість сплутати
позначення l з цифрою 1.
***)
Наведене у дужках слово “уніфікована” є необов’язковим до застосування.
124
126
4. Множники, префікси та їхні позначення
для кратних і частинних одиниць SI
Множник Префікс українське міжнародне
(російське) Y
1024 йота Й
1021 зета ЗТ Z
1018 екса Е (Э) E
1015 пета П P
1012 тера Т T
109 гіга Г G
106 мега М M
103 кіло к k
102 гекто г h
10 дека да da
10-1 деци д d
10-2 санти с c
10-3 мілі м m
10-6 мікро мк 
10-9 нано н n
10-12 піко п p
10-15 фемто ф f
10-18 ато а a
10-18 зепто зп z
10-18 йокто й y
5. Позасистемні одиниці, що їх тимчасово допущено до застосування

до прийняття за ними відповідних міжнародних ухвал
Одиниця
Позначення Галузь
Назва
Співвідношення переважного
величини Назва укр.
міжн. з одиницями SI застосування
(рос.)
Площа ар а a 1 а = 102 м2 Сільське
гектар га ha 1 га = 102 а господарство
= 104 м2
Тиск бар бар bar 1 бар = 105 Па Винятково для
вираження тиску
рідини та газів
(метеорологія
та ін.)
125
127
6. Деякі безрозмірнісні відносні та логарифмічні одиниці, що їх
допущено до застосування нарівні з одиницями SI
Одиниця
Позна-
чення
Назва величини
Назва Визначення
міжн.
(рос.)
укр.
Відносна величина: один 1 1 Безрозмірнісне відношення
коефіцієнт корисної дії, (число 1) величини до однорідної з нею
відносне подовження, величини, яку обрано за вихідну
відносна густина, відсоток % % 1 % = 0,01
відносні діелектрична
та магнітна
проникності, масова
частка тощо
Логарифмічна один 1 1 Логарифм (натуральний або
величина: рівень десятковий) безрозмірнісного
величини, коефіцієнт відношення однорідних величин
підсилення, коефіцієнт
ослаблення тощо
Логарифмічна непер Нп Np 1 Нп = ln (F/Fo) при F = eFo, де
величина: рівень Fo – однорідна з F величина, що
силової (амплітудної) її обрано за вихідну, e – основа
величини*) F, рівень натуральних логарифмів
звукового тиску, бел Б B 1 Б = 2ln (F/Fo) при F = 10 Fo,
логарифмічний де Fo – однорідна з F величина,
декремент загасання що її обрано за вихідну
тощо децибел дБ dB 1 дБ = 0,1 Б
Логарифмічна непер Нп Np 1 Нп = 0,5ln (P/Po) при P =
величина: рівень e2Po, де Po – однорідна з P
енергетичної величина, що її обрано за
(потужнісної) вихідну, e – основа натуральних
величини**) P логарифмів
бел Б B 1 Б = lg (P/Po) при P = 10Po, де
Po – однорідна з P величина, що
її обрано за вихідну
децибел дБ dB 1 дБ = 0,1 Б
Логарифмічна фон 1 фон дорівнює рівню гучності
величина: рівень звуку, для якого рівень
phon
фон
гучності звукового тиску рівнозвучного з

ним звуку частотою 1000 Гц
дорівнює 1 дБ
Логарифмічна декада дек – 1 дек = lg (f2/f1) при f2/f1 = = 10,
величина: частотний де f2, f1 – частоти
інтервал октава окт okt 1 окт = log2 (f2/f1) при f2/f1 = 2, де
f2 та f1 – частоти
128
126
7. Похідні одиниці SІ, що не мають спеціальних назв
Одиниця вимірювання
Розмірність
Фізична величина
буквене
Назва українське
міжнародне
(російське)
1 2 3 4 5 6
Простір і час
Площа квадратний S, або
L2 m2 м2
метр F
Об’єм, місткість кубічний
L3 m3 м3 V
метр
Густина, щільність кілограм на
кубічний L-3M kg/m3 кг/м3 
метр
Швидкість (лінійна) метр за
LT-1 m/s м/с 
секунду
Кутова швидкість, радіан за
кутова (кругова) секунду T-1 rad/s рад/с 
частота
Прискорення метр на
(лінійне) секунду в LT-2 m/s2 м/с2 а, g
квадраті
Кутове радіан на
прискорення секунду в T-2 rad/s2 рад/с2 
квадраті
Періодичні та пов’язані з ними явища
Період, час періоду секунда T s c T
Обертова частота оберт за
T-1 r/s об/c n
секунду
оберт за
T-1 r/min об/хв (хв-1) n
хвилину
Механіка
(Динамічний) кілограм-
момент інерції метр у L2M kgm2 кгм2 I, J
квадраті
Імпульс, кількість кілограм-
руху метр за LMT-1 kgm/s кгм/с p
секунду
Імпульс сили ньютон-
LMT-1 Ns Н с I
секунда
127
129
1 2 3 4 5 6
Момент кілограм-
імпульсу квадратни
LMT-1 kgm2/s кгм2/с L
й метр за
секунду
Момент сили,
момент пари ньютон-
L2MT-2 Nm Нм M, T
(сил), крутний метр
момент
Імпульс моменту ньютон-
сили метр- L2MT-1 Nms Нмс H
секунда
Масова витрата кілограм
за MT-1 kg/s кг/с qm
секунду
Об’ємна витрата кубічний
метр за L3T-1 m3/s м3/с qv
секунду
Об’ємна густина джоуль на
енергії кубічний L-1MT-2 J/m3 Дж/м3 w
метр
Теплота
Температурний кельвін на grad
L-1 K/m К/м
градієнт метр T
Питома (масова) джоуль на
L2T-2 J/kg Дж/кг qm
теплота кілограм
Питома джоуль на
(об’ємна) кубічний L-1MT-2 J/m3 Дж/м3 qV
теплота метр
Термічний опір кельвін на
L-2M-1T3 K/W К/Вт R
ват
Теплопровід- ват на
L2MT-3-1 W/K Вт/К G
ність кельвін
Теплоємність джоуль на
L2MT-2-1 J/K Дж/К C
тіла (системи) кельвін
Питома (масова) L2T-2-1
теплоємність, c
питома
теплоємність за
джоуль на
постійного cp
кілограм- J/(kgK) Дж/(кгК)
тиску,
кельвін
питома
теплоємність за
постійного
cV
об’єму
128
130
1 2 3 4 5 6
Ентропія джоуль на
L2MT-2-1 J/K Дж/К S
кельвін
Питома (масова) джоуль на
ентропія кілограм- L2T-2-1 J/(kgK) Дж/(кгК) s
кельвін
Питома об’ємна джоуль на
ентропія кубічний
L-1MT-2-1 J/(m3K) Дж/(м3К) sV
метр-
кельвін
Енергія, джоуль L2MT-2 J Дж E
внутрішня
енергія, U
ентальпія H
Питома (масова) джоуль на L2T-2 J/kg Дж/кг
енергія, кілограм e
питома (масова)
термодинамічна u
енергія,
питома (масова) h
ентальпія
Фізична хімія та молекулярна фізика
Молярна маса кілограм
MN- 1 kg/mol кг/моль M
на моль
Молярний об’єм кубічний
метр на L3N- 1 m3/mol м3/моль Vm
моль
Об’ємна метр у
концентрація мінус
L-3 m-3 м-3 n
третьому
степені
Масова кілограм
концентрація на
L-3M kg/m3 кг/м3 В
(компонента В) кубічний
метр
Молярна моль на
концентрація кубічний L-3N mol/m3 моль/м3 сВ
(компонента В) метр
Акустика
Рівень звукового один 1 1 1
тиску, рівень Lp ,
інтенсивності
звуку, бел 1 B Б
рівень звукової
потужності непер 1 Np Нп Lw
129
131
8. Співвідношення деяких позасистемних одиниць
з одиницями SІ
Одиниця вимірювання
Фізична
міжнародне
(російське)
українське
величина Назва
Співвідношення з
відповідною
одиницею SI
Маса центнер q ц 1 ц = 100 кг
Сила, вага дина dyn дина 1 дина = 10-5 Н
кілограм-сила kgf кгс 1 кгс = 9,80665 Н
Момент сили кілограм-сила-
метр kgf·m кгс·м 1 кгс·м = 9,80665 Н·м
Тиск, стандартна
напруження атмосфера atm атм 1 атм = 101325 Па
кілограм-сила на
квадратний метр kgf/m2 кгс/м2 1 кгс/м2 = 9,80665 Па
торр Torr Торр 1 торр = (1/760) атм =
умовний = 133,3224 Па
міліметр
ртутного
стовпчика mm Hg мм рт.ст. 1 мм рт.ст. =
технічна = 133,3224 Па
атмосфера at ат 1 ат = 1 кгс/см2 =
умовний = 98066,5 Па
міліметр
водяного
стовпчика mm H2O мм вод.ст. 1 мм вод.ст. = 10-4 ат =
= 9,80665 Па
Енергія, ерг erg ерг (эрг) 1 ерг = 10-7 Дж
робота кілограм-сила-
метр,
кілограмометр kgf·m кгс·м 1 кгс·м = 9,80665 Дж
Потужність кілограм-сила-
метр за секунду kgf·m/s кгс·м/с 1 кгс·м/с = 9,80665 Вт
метрична кінська
сила h.p. к.с. (л.с.) 1 к.с. = 735,49875 Вт
Кількість п’ятнадцяти-
теплоти градусна калорія кал15 кал15 1 кал15 = 4,1855 Дж
міжнародна
калорія calrt калмн 1 калмн = 4,1868 Дж
термохімічна
калорія calth калтх 1 калтх = 4,184 Дж
132
130
Додаток 12
Типаж сільсько- і лісогосподарських тракторів

(за їх тяговим класом і номінальним тяговим зусиллям)
Тяговий опір плуга

Кількість корпусів
Номінальне
Ширина захвату
опорі 49 кН/м2
при питомому
тягове
корпуса, см
Тяговий Номенклатура
зусилля, кН
плуга
клас (марки або модифікації) тракторів
трактора (шасі, МЕЗ, тракторомобілів
біль-
(МЕЗ) до та інших засобів)
ше
1 2 3 4 5 6 7
Т-012, ХТЗ-1210, ХТЗ-1410, ХТЗ-1611,
МТ-15, АМЖК-8, МТЗ-08БС, Беларус
МТЗ-0,5, Беларус МТЗ-082, Беларус
МТЗ-112, Беларус МТЗ-112ТС,
0,2 1,8 5,4 Беларус 132Н, КМЗ-012, Т-0,2 1 25 2,3
«Уралец», Т-0.2.01 «Уралец», ХТЗ-8
«Прикарпатець», ТМК-0,2
«Прикарпатець», СШ Беларус 084,
TYM, ТС-350, тяжкі мотоблоки
ХТЗ-2511, ХТЗ-2512, ХТЗ-3510,
ХТЗ-3521, КИЙ-425 «Укравтозапчастина»,
Т-25, Т-25А, Т-16, Т-16М, Т-30, Т-30А,
Т30А-80, Т30-69, Т30-70, МТЗ-310,
0,6 5,4 8,1 МТЗ-320А, СШ-2540, Т-25ФМ, 2 30 6,4
Т-16МГ, Беларус 320, ВТЗ-2027,
ВТЗ-30СШ, ВТЗ-2032, ВТЗ-2032-10,
ВТЗ-2032А, ТЗ-25ПВ (навантажувач),
ХТЗ-25ИК (навантажувач)
ХТЗ-3130, ХТЗ-5020, ХТЗ-6020,
ХТЗ-6021, КИЙ-440 «Укравтозапчастина»,
Т-40, Т-40М, Т-40АМ, Т-40АНМ,
0,9 8,1 12,6 ЛТЗ-55, ЛТЗ-55А, ЛТЗ-55АН, Т-40М,
2 35 8,3
Т-28Х4М, Беларус 422, ВТЗ-45АТ,
К-20В «Кировец» («Краб»), ВТЗ-2048А
КИЙ-14102 «Укравтозапчастина»,
ЮМЗ-6, ЮМЗ-6АКЛ, ЮМЗ-62АКЛ,
ЮМЗ-650, ЮМЗ-8070, ЮМЗ-8080,
МТЗ-8082, ЮМЗ-8085, ЮМЗ-8280,
ЮМЗ-8271, ЮМЗ-8274, ЮМЗ-8280,
ЮМЗ-8285 «Дніпро», ЮМЗ-10280,
МТЗ-80, МТЗ-82, МТЗ-80Х, МТЗ-100,
МТЗ-102, МТЗ-590, МТЗ-800,
1,4 12,6 18,0 МТЗ-900, ЛТЗ-60, ЛТЗ-60АБ, Беларус 3 35 14,4
510, Беларус 520, Беларус 523, Беларус
1021, Беларус 1025, Л-82 (л.-г.),
ТТР-401М (трелювальний), МВ-82Н,
МВ-80К
131
133
1 2 3 4 5 6 7
ХТЗ-100, Т-70, Т-70С, Т-70СМ, Т-70В,
Т-90, Т-90С, ЛТЗ-95, ЛТЗ-155,
2 18,0 27,0 ЛТЗ-155.4, РТ-М-160, МТЗ-142, 4 35 19,2
Беларус 1021, Беларус 1221, Беларус
1222, Беларус ШУ-356, Беларус Ш-406
ДТ-75, ДТ-75Б, ДТ-75Д, ДТ-75ДТ
(торф’яний), ДТ-75К, ДТ-75М,
ДТ-75МВ, ДТ-75МЛ, ДТ-75Н,
ДТ-75НД, ДТ-75РМ, Т-74, ДТ-175М,
ДТ-175С, Т-150, Т-150К, ХТЗ-150К-03,
ХТЗ-150К-09, ХТЗ-150К-12, МТЗ-1523,
ХТЗ-151К, ХТЗ-121, ХТЗ-16131,
ХТЗ-16132, ХТЗ-16331, ХТЗ-17021,
ГХТЗ-17221, ХТЗ-17321, ХТЗ-17421,
ХТЗ-150-03, Т-150-05-09, ХТЗ-153Б,
ХТЗ-150-07, ХТЗ-150-08, ХТЗ-18040, 5 27,0
ХТЗ-21042, Т-153, Т-156А, Т-156Б,
3 27,0 36,0 ХТЗ-156М, Т-157 (л.-г.), Т-157К
або 35 або
(трелювальний з пачковим 6 32,4
затискачем), К-3000 АТМ, ВТ-100,
ВТ-130, ВТ-130К, ВК-170, Беларус
1523, Т-3К, ТДТ-55 и ТЛТ-100А
(трелювальний), ЛХТ-55 и ЛХТ-100А
(л.-г.), ТБ-1 (безчокерна трелювальна
машина), ЛТ-230 (безчокерна
трелювальна машина), ЛХТ-100А-12
(лісопожежний), ВТ-100Д, ВТ-100ДТ
(торф’яний), ВТ-175, ВТЗ-200, Т-3,
Онежец 130, ТЛТ-100, ЛТ-230
ХТЗ-201, ХТЗ-18040, ХТЗ-21042,
ХТЗ-180Р, ХТЗ-180Б, ХТЗ-181,
ХТЗ-183, ХТА-200, ХТА-220, 7 37,8
4 36,0 45,0 АТМ-3180, Беларус 2022, Т-4А, або 35 або
Т-402А, ТТ-4М (трелювальний), 8 43,1
ТЛП-4М (лісопожежний), Т-4А.01,
Т-4АП2.01, Т-402.01, Т-404, ВТ-150
ХТЗ-220, К-700, К-700А, К-701,
К-701М, К-702 (промисловий), К-703
(л.-г.), К-734, К-744, К-744Р,
АТМ-5280, Беларус 2522, Беларус 9 49,4
2822, Беларус 3022, Беларус 3023,
5 45,0 54,0 Т-250, Т-501, МоАЗ-49011, МТ-5-01,
або 35 або
МТ-5 (трелювальний), МТМ-5 10 54,9
(безчокерна трелювальна машина),
ЛТ-187А (безчокерна трелювальна
машина), Т-5
С-100, Т-100МС, Т-100МБ 11 60,4
6 54,0 72,0 (болотохідний), Т-130, Т-130БТ, або 35 або
Т-130М, Т-170М 12 65,9
К-710, К-745, Buhler, К-9000, Четра Т-9 13
8 72,0 108,0 … 35 –
16
132
134
Додаток 13
Коефіцієнти переведення фізичних

мобільних енергетичних засобів в умовні еталонні
Таблиця 1
Коефіцієнти переведення фізичних тракторів

в умовні еталонні трактори
Коефіцієнт переведення в
умовні еталонні трактори
Марка трактора (чисельно дорівнює
годинній продуктивності
в ум.ет.га)
ДТ-75, Т-75, Т-74, ДТ-75Б 1,0
ДТ-75 М 1Д
К-701, К-744Р-1, Case IH 285 Magnum MX 2,70
К-700А 2,40
К-700 2,10
Т-150,Т-150К 1,85
Т-170 2,1
Т-4А 1,45
Т-100, Т-100М, Т-100Б, С-100 1,34
Т-4 1,33
МТЗ-80, МТЗ-80Х 0,70
Т-54Л, Т-54В, Т-54С 0,69
МТЗ-50П 0,53
Т-40 0,48
Т-40А, Т-40АН 0,50
Т-25 0,30
МТЗ-82 0,73
МТЗ-52Л, МТЗ-52 0,58
Т-16М 0,22
Т-16 0,20
МТЗ-50ПЛ, МТЗ-50Л, МТЗ-50, МТЗ-50М 0,55
Т-38 0,57
Т-50В 0,64
ЮМЗ-6Л, ЗТМ-60, ПЭА-1 0,60
Buhler Versatile 2290 (290 к.с.) 2,61
135
133
Коефіцієнт переведення в
умовні еталонні трактори
Марка трактора (чисельно дорівнює
годинній продуктивності
в ум.ет.га)
John Deere 7800 (150 к.с.) 1,85
John Deere 8420 (270 к.с.) 2,59
John Deere 9420 (425 к.с.) 3,83
John Deere 9520 (450 к.с.) 4,05
John Deere 9620 (500 к.с.) 4,5
МТЗ-1221(130 к.с.) 1,4
New Holland (535 к.с.) 4,82
New Holland 9030 3,38
Беларусь 3022 2,4
Беларусь 922.3 0,74
Foton 1254 1.4
Case IH 385 2,7
Case IH 310 3,4
Case IH 530 4,8
Таблиця 2
Коефіцієнти переведення фізичних автомобілів

в умовні еталонні автомобілі
Вантажо- Коефіцієнти переведення

підйомність в умовний еталонний
Марка базового автомобіля
автомобіля, автомобіль при роботі
т без причепа з причепом
ГАЗ-52-03 2,5 1,0 1,60
ГАЗ-53-12 4,2 1,7 2,7
ГАЗ-53 3,6 1,44 –
ГАЗ-53А 4,5 1,8 2,88
134
136
Вантажо- Коефіцієнти переведення
підйомність в умовний еталонний
Марка базового автомобіля
автомобіля, автомобіль при роботі
т без причепа з причепом
ГАЗ-САЗ-53Б 3,5 1,4 2,24
ГАЗ-САЗ-3507 4,2 1,7 2,69
ГАЗ-САЗ-3307 3,6 1,44 2,69
ГАЗ-САЗ-3502 3,2 1,3 2,05
ЗиЛ-130 6,0 2,4 3,84
ЗиЛ-131 3,5 1,4 2,24
ЗиЛ-157 3,5 1,4 –
ЗиЛ-130В1 7,5 3,0 4,80
ЗиЛ-133ГЯ 10,0 4,0 6,40
ЗиЛ-ММЗ-555 5,2 2,1 3,33
ЗиЛ-ММЗ-554 5,5 2,2 3,52
ЗиЛ-ММЗ-45021 5,8 2,3 3,71
ЗиЛ-4502 5,0 2,0 3,20
ЗиЛ-431412 6,0 2,4 3,84
КамАЗ-5511 10,0 4,0 6,40
КамАЗ-53212 10,0 4,0 6,40
КамАЗ-55111 13,0 5,2 8,32
КамАЗ-55102 7,0 2,8 4,48
КамАЗ-34528 10,0 4,0 6,40
КамАЗ-5320 8,0 3,2 5Д2
КамАЗ-5410 8,0 3,2 5Д2
КамАЗ-5410 14,5 5,8 9,28
КамАЗ-4310 6,0 2,4 3,84
КамАЗ-53215 (53213) 11,2 4,48 7,18
КамАЗ-3452803 10,0 4,0 6,4
КамАЗ-53229 17,0 6,8 10,9
КамАЗ-43255 8,0 3,2 5,12
КамАЗ-45395 14,0 5,8 9,28
МАЗ-504; МАЗ-5549 8,0 3,2 5,12
Урал-5557 7,0 2,8 4,48
Урал-375 7,0 2,8 4,48
МАЗ-543203 17 6.8 10,9
МАЗ-5336 8 3,2 5,12
КамАЗ-45143-112-15 10 4,0 6,4
Фрідлайн 26,0 10,4 –
137
135
КЕ2
КЕ1
(к.с.)
Маса
КЕ2
КЕ1
Маса
ційна, кг
кВт (к.с.)
експлуата-
Призначення
Потужність,
Тяговий клас
Призначення
Тяговий клас
Потужність, кВт
8
експлуатаційна, кг
320...397 (436...540) 18460…27690
320...397 320...397 (436...540)
2,69
3,61
(436...540)
8
14690...22040
6
244...320 (331...435) 13580…18460
250...300
2,57
3,45
(340...480) 201...243 (276...330)
180...250 201...243 (276...330)
6
11020...14690
5
1,83
2,45
(245...340) 11540…13580
151...200 (204...275)
Загального
призначення
171...200
201...243 (276...330)
1,72
23,0
(232...275)
4
151...200 (205...275) 9231…11540
138
136
131...170
5
9180...11020
1,33
1,79
(178...231) 120...150 (163...204)
Колісні трактори
Гусеничні трактори
3
100...130 120...150 (163...204) 6921…9230
1,13
1,52
(136...177)
Загального призначення
121...150 (164...204)
2
100...130
4
7350...9180 4621…6920
1,13
1,52
(136...177) 95...120 (131...163)
101...130
сільсько- та лісогосподарських тракторів
59...94 (81...130)
1,0
1,34
(137...177) 3231…4620
1,4
3
5510...7350
просапні
70...95 41...58 (56...80)

Універсально-
0,95
1,16
Усереднені коефіцієнти переведення в еталонні одиниці
(95...136)
33...40 (45...54) 2081…3230
0,9
2,31 2,31 2,02 1,63 1,63 1,49 1,63 1,49 1,20 1,20 1,20 0,98 0,51 0,43 0,35
3,10 3,10 2,71 2,19 2,19 1,99 2,19 1,99 1,61 1,61 1,61 1,31 0,78 0,58 0,47
50...90
2
3670...5510
0,71
0,95
(68...122) 22...32 (30...44) 1390…2080
0,6
0,22
0,29
сальні
Спеціальні
Універ-
Таблиця 4
Таблиця 3
Таблиця 5
Коефіцієнти переведення в еталонні одиниці
сільсько- та лісогосподарських тракторів*
Коефіцієнт використання
Робоча швидкість орного
Коефіцієнт переведення
Експлуатаційна маса
потужність двигуна,
в умовні еталонні
агрегату, км/год
продуктивність,
Експлуатаційна
трактори
трактора, кг
часу зміни
Годинна
Марка
кВт
га
трактора
ТЕ-100 ТЕ-150
1 2 3 4 5 6 7 8
Колісні
Эталон ТЕ-100 73,5 6300 6,50 0,77 1,12
Эталон ТЕ-150 110,3 6300 8,12 0,72 1,50
К-745 364,0 18800 11,00 0,51 3,27 2,92 2,18
К-744Р3 264,0 17500 9,72 0,58 2,76 2,46 1,84
К-744Р2 235,0 15680 9,25 0,61 2,51 2,24 1,67
К-701М 224,0 14600 9,04 0,63 2,37 2,12 1,58
К-744Р1 205,0 15060 8,02 0,64 2,29 2,04 1,53
К-744Р-05 205,0 14300 8,44 0,64 2,26 2,02 1,51
К-701 198,6 13600 8,60 0,65 2,20 1,96 1,47
К-744Р 172,0 15060 6,73 0,67 2,10 1,88 1,40
К5220 АТМ 155,0* 9020 11,00 0,74 2,05 1,83 1,37
К5250 АТМ 165,0* 9020 11,00 0,71 2,25 2,01 1,50
К5280 АТМ 195,0* 9070 11,00 0,70 2,39 2,13 1,59
К3180 АТМ 130,0* 7000 11,00 0,77 1,77 1,58 1,18
К3160 АТМ 118,0* 7000 11,00 0,78 1,64 1,46 1,09
К3140 АТМ 103,0* 7000 9,70 0,80 1,52 1,36 1,01
РТ-М-160 118,0 6300 11,00 0,79 1,49 1,33 0,99
КамАЗ Т-215 135,0 7205 11,00 0,76 1,83 1,63 1,22
АТLЕS 946 202,0 9026 11,00 0,69 2,43 2,17 1,62
ЛТЗ-55 36,8 2900 7,14 0,89 0,52 0,46 0,34
ЛТЗ-155 110,3 5600 11,00 0,80 1,33 1,19 0,89
ЛТЗ-60АВ 44,1 3380 7,15 0,87 0,66 0,59 0,44
ЛТЗ-55А 36,8 3075 6,56 0,89 0,56 0,50 0,37
ЛТЗ-55АН 36,8 3090 6,53 0,89 0,56 0,50 0,37
ЗТМ-60Л 45,6 3400 7,55 0,88 0,62 0,55 0,41
ЗТМ-62Л 45,6 3660 6,83 0,87 0,67 0,60 0,45
ВТЗ-2048А 33,1 2750 6,82 0,89 0,51 0,46 0,34
Т-45А 33,1 2600 6,76 0,89 0,49 0,43 0,32
Т-30-69 22,1 2390 6,50 0,91 0,31 0,27 0,20
Т-30-70 22,1 2390 6,50 0,85 0,31 0,27 0,20
Т-30А-80 22,1 2490 6,50 0,91 0,32 0,29 0,22
ВТЗ-2032А 22,1 2440 6,50 0,91 0,32 0,29 0,22
ВТЗ-30СШ 22,1 2440 6,50 0,91 0,31 0,27 0,20
ВТЗ-2027 18,4 2020 6,50 0,92 0,26 0,23 0,17
АЕС-804 59,0 3950 7,19 0,86 0,75 0,67 0,5
ХТЗ-21042 177,9 7900 11,00 0,66 2,00 1,79 1,33
ХТЗ-17421 136,0 9040 8,87 0,71 1,65 1,47 1,10
ХТЗ-17024 132,4 8700 9,93 0,70 1,69 1,51 1,13
ХТЗ-150К-09
\
121,3 8005 9,47 0,72 1,55 1,38 1,03
137
139
1 2 3 4 5 6 7 8
ХТЗ-17221 121,3 8980 8,44 0,72 1,60 1,43 1,07
ХТЗ-16131 118,0 8260 9,88 0,71 1,62 1,45 1,08
Беларус 3022ДВ 199,1 11500 11,00 0,67 2,63 2,35 1,75
Беларус 2522ДВ 176,0 11100 11,00 0,69 2,43 2,17 1,62
Беларус 2022 148,6 9000 10,08 0.75 1,88 1,68 1,25
Беларус 1523 108,3 5500 11,00 0,79 1,34 1,20 0,89
Беларус 1221 90,4 4640 11,00 0,81 1,20 1,07 0,80
Беларус 1222 90,4 5000 11,00 0,79 1,32 1,18 0,88
Беларус 1021 74,0 4295 10,30 0,83 1,01 0,90 0,67
Беларус 1025 74,0 4295 10,30 0,83 1,01 0,90 0,67
Беларус 952 62,2 3920 9,55 0,85 0,89 0,80 0,60
Беларус 950 62,2 3720 10,06 0,85 0,88 0,79 0,59
Беларус 923 62,2 4500 8,32 0.842 0,93 0,83 0,62
Беларус 922 62,2 4400 8,51 0,843 0,92 0,82 0,61
Беларус 920 57,4 3920 8,82 0,851 0,84 0,75 0,56
Беларус 900 57,4 3720 9,53 0,858 0,79 0,70 0,53
Беларус 820 57,4 3900 8,86 0,85 0,85 0,76 0,57
Беларус 800 57,4 3700 9,59 0,86 0,79 0,70 0,52
Беларус 82P 57,4 3870 8,93 0,85 0,85 0,76 0,57
Беларус 82.1 57,4 3970 8,70 0,85 0,85 0,76 0,57
Беларус 80X 57,4 3870 9,17 0,86 0,80 0,71 0,53
Беларус 592 44,0 3890 6,70 0,87 0,71 0,64 0,48
Беларус 590 44,0 3680 7,39 0,87 0,66 0,59 0,44
Беларус 521 44,0 3670 7,22 0,87 0,70 0,63 0,47
Беларус 520 44,0 3430 7,72 0,869 0,69 0,62 0,46
Беларус 552 40,3 3890 6,22 0,87 0,67 0,60 0,45
Беларус 550 40,3 3680 6,75 0,88 0,62 0,55 0,41
Беларус 532 40,3 3410 7,09 0,87 0,65 0,58 0,43
Беларус 530 40,3 3200 7,76 0,879 0,60 0,53 0,40
Беларус 512 40,3 3640 6,82 0,878 0,62 0,55 0,41
Беларус 510 40,3 3430 7,24 0,879 0,61 0,54 0,41
Беларус 320P 24,6 1670 9,39 0,90 0,40 0,36 0,27
Беларус 310 24,6 1670 9,64 0,90 0,38 0,33 0,25
Беларус 321 24,6 1250 11,00 0,90 0,36 0,32 0,24
ЮМЗ-10280 73,5 4914 8,20 0,84 0,99 0,89 0,66
ЮМЗ-8085 59,0 4130 8,04 0,86 0,78 0,69 0,52
ЮМЗ-8285 59,0 4370 7,40 0,85 0,84 0,75 0,56
ЮМЗ-60АКЛ 44,5 4000 6,50 0,88 0,63 0,56 0,42
ЮМЗ-62АКЛ 44,5 4200 6,50 0,87 0,66 0,59 0,44
JD 9520 331,0 16500 11,00 0,57 3,29 2,93 2,19
JD 9420 312,0 16500 11,00 0,58 3,20 2,86 2,13
JD 9320 276,0 16500 11,00 0,61 2,98 2,66 1,99
JD 8430 225,0 12950 11,00 0,67 2,75 2,46 1,83
JD 8330 206,0 12950 10,80 0,68 2,06 1,84 1,37
JD 7930 162,5 8730 11,00 0,73 2,09 1,87 1,39
JD 7830 150,7 8600 11,00 0,74 1,98 1,77 1,32
JD 6730 138,0 8550 11,00 0,76 1,85 1,65 1,23
JD 7810 110,3 6415 11,00 0,79 1,57 1,40 1,05
JD 6920 110,0 6460 11,00 0,79 1,57 1,40 1,05
JD 6120 59,0 4560 8,67 0,86 0,98 0,88 0,66
Buhler 435 324,0 149502 11,00 0,59 3,37 3,01 2,25
Versotile 2375 275,0 12860 11,00 0,62 3,02 2,70 2,01
Case STX 530 395,0 22045 11,00 0,53 3,84 3,43 2,56
Case STX 430 321,0 21065 10,37 0,60 3,59 3,21 2,39
140
138
1 2 3 4 5 6 7 8
Case STX 380 283,0 18615 10,34 0,60 3,20 2,86 2,13
Case T8040 223,0 10200 11,00 0,67 2,57 2,29 1,71
Case NH MAG 305 190,0 14770 8,75 0,70 2,62 2,34 1,75
Case NH MAG 275 168,0 147,7 8,48 0,72 2,45 2,19 1,63
Case NH MAG 245 149,0 12000 8,48 0,74 2,20 1,96 1,47
Case IH 180 Puma 134,0 7540 11,00 0,78 1,79 1,60 1,19
Case NH MAG 215 131,0 12000 7,43 0,76 2,05 1,83 1,37
Fendt 930 Vario 221,0 9840 11,00 0,67 2,61 2,33 1,74
Fendt 926 Vario 199,0 9680 11,00 0,69 2,46 2,20 1,64
Fendt 924 Vario 176,0 9680 11,00 0,71 2,28 2,04 1,52
Fendt 920 Vario 154,0 9620 10,88 0,73 2,08 1,86 1,39
Fendt 916 Vario 132,0 9620 9,33 0,75 1,92 1,71 1,28
McCorm XTX 215 143,0 8000 11,00 0,75 1,91 1,71 1,27
Deutz Agr Fahr 165 125,0 7070 11,00 0,77 1,72 1,54 1,15
Valtra T 190 139,0 5950 11,00 0,76 1,84 1,64 1,23
Valtra T 170 125,0 5950 11,00 0,77 1,73 1,54 1,15
Valtra T 161 118,0 5950 11,00 0,78 1,67 1,49 1,11
Гусеничні
ВТ-150Д 110,0 7720 6,92 0,71 1,62 1,45 1,08
ВТ-100Д 88,0 7580 6,50 0,73 1,46 1,30 0,97
ДТ-75Н 70,0 6180 6,50 0,78 1,07 0,96 0,71
ДТ-75Д 70,0 6950 6,50 0,76 1,19 1,06 0,79
А 600 220,5 12500 8,76 0,66 2,92 2,61 1,95
Т-250 183,8 12700 7,00 0,68 2,57 2,29 1,71
Т-5.01 147,0 11400 6,77 0,70 2,33 2,08 1,55
Т-406 112,0 9300 6,50 0,70 1,71 1,53 1,14
Т-408 112,0 11000 6,50 0,82 1,69 1,51 1,13
Т-404 110,3 10950 6,50 0,70 1,72 1,54 1,15
ХТЗ-150-07 139,7 8700 7,43 0,68 1,84 1,64 1,23
ХТЗ-181 139,7 9050 6,82 0,68 1,88 1,68 1,25
ХТЗ-180-Б 132,3 8750 7,94 0,68 1,95 1,74 1,30
T-120 88,3 4900 8,76 0,74 1,28 1,14 0,85
T-70C 61,8 4180 7,92 0,77 1,06 0,95 0,71
Challenger MT-865 355,0 20000 9,32 0,56 4,12 3,68 2,75
Challenger MT-855 321,0 20000 8,43 0,58 3,95 3,53 2,63
Challenger MT-735 175,0 14410 6,38 0,69 2,77 2,47 1,85
Case IH QT 385 287,0 23900 6,11 0,61 3,86 3,45 2,57
* Примітка: В якості еталонних одиниць в даній таблиці прийняті

умовні трактори ТЕ-100 (близький за параметрами до трактора
ДТ-75Д), а також ТЕ-150 (близький за параметрами до трактора
Т-150-05-09). З перерахованих перші еталонні зразки відповідають
середній потужності і найтиповішому сучасному технічному рівню,
що дозволяє рекомендувати їх для проведення розрахунків до 2012 р.
Другі еталонні зразки приведені як самі відповідні середньому
технічному рівню в найближчій перспективі і рекомендуються для
проведення розрахунків після 2012 р.
Для тракторів в якості еталонного показника прийнята
продуктивність орного агрегату за годину змінного часу в еталонних
умовах: площа поля 50 га, глибина обробітку 22-24 см, питомий опір
139
141
ґрунту залежно від робочої швидкості, базове значення (55 кПа) при
швидкості 8 км/год, коефіцієнт приросту опору 3,5 % на 1 км/год,
довжина гону 800 м, фон – стерня згідно ГОСТ 7057-81, середня
відстань переїзду 5 км.
Класифікаційні діапазони тягово-потужнісних показників і
технічного рівня тракторів, що впливають на еталонний показник,
враховують експлуатаційну масу, експлуатаційну потужність двигуна,
тип трансмісії, тип рушія, особливість кінематики повороту,
розташування поста керування, ступінь автоматизації управління
трактором, пристосованість двигуна до подолання динамічних
коливань опору.
При комп’ютерному моделюванні роботи орного агрегату його
режим визначався положенням точки максимального тягового ККД на
тяговій характеристиці з урахуванням агротехнічного обмеження
робочої швидкості 11 км/год.
Трактор ТЕ-100 – гусеничний, експлуатаційна потужність 73,5
кВт, ширина захвату орного агрегату 2,24 м, коефіцієнт використання
часу зміни 0,77, продуктивність за годину змінного часу 1,12 га.
Трактор ТЕ-150 – гусеничний, експлуатаційна потужність 110,3 кВт,
ширина захвату орного агрегату 2,59 м, коефіцієнт використання часу
зміни 0,72, продуктивність за годину змінного часу 1,5 га.
140
141
Додаток 14
Характеристики камер згоряння дизелів
gе, dp/d,
pmax,
Тип камери згоряння Марка двигуна pе, МПа  МПа/
г/(кВтгод) МПа
гpaд. п.к.в.
Нерозділена камера згоряння з ЯМЗ-236, ЯМЗ-238, 0,60...0,65 1,60...2,00 217...237 7,5...8,5 0,8...1,2
безпосереднім впрорскуванням ЯМЗ-204, В-2, Д-6
і об’ємним способом
сумішоутворення
Напіврозділена камера Д-65, Д-108, Д-100, 0,60...0,80 1,20...1,80 229... 240 6,5...7,2 0,6...0,8
згоряння з об’ємно-плівковим Д-130, Д-170, Д-240,
142
сумішоутворенням типу СМД-14К,

ЦНИДИ-ЧТЗ СМД-17КН
Напіврозділена камера А-01, А-41, ЯМЗ-240, 0,60...0,90 1,50...1,80 230...245 7,0...9,0 0,5...0,8
згоряння з об’ємно-плівковим КамАЗ, Д-144, Д-145,
способом сумішоутворення Д-37Е
Напіврозділена камера – 0,75...0,80 1,20...1,40 229...244 6,0...7,0 0,3...0,4
згоряння з плівковим способом
сумішоутворення типу
М-процес
Розділена камера згоряння з КДМ-46 0,50...0,65 1,20...1,50 270...285 5,0...6,0 0,3...0,4
передкамерою
Розділена камера згоряння з Д-50, СМД-14 0,60...0,70 1,15...1,25 240...270 5,5...6,5 0,4...0,5
вихровою камерою
122
Додаток 15
Зразок оформлення
календарного плану виконання курсової роботи
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Термін
виконання Відмітка
№ Назва етапів етапів про Примітка
з/п курсової роботи курсової виконання
роботи
1 Отримання завдання, вибір вихідних даних для 1-й тиждень
курсового проектування
2 Вибір прототипу, визначення тягового діапазону 2-й тиждень
трактора та тягового зусилля трактора на
нижній межі вибраного діапазону, визначення
ваги і маси машини, підбір шин
3 Визначення тягового ККД трактора, ККД 3-й тиждень
трансмісії автомобіля, повної колової сили коліс,
визначення номінальної потужності двигуна,
вибір типу двигуна та номінальної частоти
обертання
4 Тепловий розрахунок двигуна внутрішнього 4-й і 5-й
згоряння тиждень
5 Динамічний розрахунок двигуна внутрішнього 6-й – 10-й
згоряння (з побудовою діаграм на аркуші тиждень
формату А1)
6 Побудова зовнішньої швидкісної 11-й
характеристики тиждень
7 Визначення основних параметрів трансмісії, 12-й
показників роботи двигуна під час руху тиждень
трактора на режимі холостого ходу і побудова
економічної характеристики автомобіля
8 Розрахунок та побудова тягової 13-й
характеристики трактора (динамічної тиждень
характеристики автомобіля)
9 Аналіз результатів тягового розрахунку 14-й
трактора (динамічного розрахунку автомобіля), тиждень
порівняння з прототипом і формулювання
висновків
10 Оформлення пояснювальної записки 15-й
тиждень
11 Захист курсової роботи 16-й
тиждень
Студент ________________ Петрова О.В.

(підпис) (прізвище, ім’я, по-батькові)
Викладач ________________ Шкарівський Г.В.

“ “ 2016 р.
144
122
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Охмат П.К., Мельниченко В.І. Основи теорії та розрахунки

трактора і автомобіля: Курс лекцій (Навчальний посібник). –
Дніпропетровськ.: ДДАУ,ТОВ «ЕНЕМ», 2009. – 320 с.
2. Гавриш В.І., Бондаренко В.О. Основи теорії розрахунку
мобільних енергетичних засобів: Навчальний посібник. – Миколаїв:
МДАУ, 2011. – 284 с.
3. Водяник І.І. Експлуатаційні властивості тракторів і
автомоблів. К.: Урожай, 1994. – 224 с.
4. Мельников Д.І. Трактори і автомобілі. – К.: Вища школа,
1977. – 264 с.
5. Стефановський Б.С., Білоконь Я.Ю., Бобильов Ю.А. Теоре-
тичні основи використання автотракторних двигунів. – К.: Вища
школа, 1998. – 280 с.
6. Автомобільні двигуни: Підручник / Ф.І. Абрамчук, Ю.Ф. Гутаревич,
К.Є. Долганов, І.І. Тимченко. – К.: "Арістей", 2006. – 476 с.
7. Кошарний М.Ф. Основи механіки та енергетики автомобіля.
– К.: Вища школа, 1991. – 200 с.
8. Дьяченко В.Г. Теорія двигунів внутрішнього згоряння. –
Харків: ХНАДУ, 2009. – 500 с.
9. Гречкосій В.Д., Бешун О.А., Василюк В.І. Сучасні енергетичні
засоби для механізації рослинництва: Навчальний посібник для
фахівців інженерного профілю та студентів вищих аграрних
навчальних закладів. – Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2012. – 224 с.
10. Двигуни внутрішнього згоряння: Серія підручників у 6
томах. Т. 1. Розробка конструкцій форсованих двигунів наземних
транспортних машин / За ред. проф. А.П. Марченка та засл. діяча
науки України проф. А.Ф. Шеховцова. – Харків, Прапор, 2004. – 384 с.
томах. Т. 2. Доводка конструкцій форсованих двигунів наземних
транспортних машин / За ред. проф. А. П. Марченка та засл. діяча
науки України проф. А.Ф. Шеховцова. – Харків: Прапор, 2004. –
288 с.
томах. Т. 3. Комп’ютерні системи керування ДВЗ / За ред. проф. А.П.
Марченка та засл. діяча науки України проф. А.Ф. Шеховцова. –
Харків: Прапор, 2004. – 344 с.
томах. Т. 4. Основи САПР ДВЗ / За ред. проф. А.П. Марченка та засл.
діяча науки України проф. А.Ф. Шеховцова. – Харків: Прапор, 2004. –
336 с.
123
145
томах. Т. 5. Екологізація ДВЗ / За ред. проф. А.П. Марченка та засл. діяча
науки України проф. А.Ф. Шеховцова. – Харків: Прапор, 2004. –
360 с.
томах. Т. 6. Надійність ДВЗ / За ред. проф. А.П. Марченка, засл. діяча
науки України проф. А.Ф. Шеховцова. – Харків: Вид-во ХНАДУ,
2004. – 324 с.
16. Захарчук В.І. Основи теорії, конструкції та розрахунку
автомобільних двигунів: Навч. посібн. – Луцьк: ЛДТУ, 2007. – 216 с.
17. Скляров В.М., Волков B.П., Скляров М.В. Автомобільні
двигуни. Особливості конструкції: навчальний посібник / В.М
Скляров, В.П. Волков, M.B. Скляров. – Харків: ХНАДУ, 2011. – 384 с.
18. Крушедольський О.Г. Моделювання робочих процесів
транспортних дизелів на експлуатаційних режимах [Текст]: Навч.
посібник / О.Г. Крушедольський; Українська державна академія
залізничного транспорту. – Х.: УкрДАЗТ, 2007. – 218 с.
19. Гащук П.М., Миськів Т.Г., Нікіпчук С.В. Автомобільні
двигуни. Тепловий та динамічний розрахунок: навчальний посібник. –
Львів: Українські технології, 2006. – 144 с.
20. Тепловий та динамічний розрахунок автомобільних двигунів
[Текст]: Навч. посіб. для студ. спец. "Автомобілі та автомобільне
госп-во" / В.Ф. Анісімов, А.В. Дмитрієва, С.М. Севостьянов;
Вінницький національний технічний ун-т. – Вінниця: ВНТУ, 2009. –
130 с.
21. Руденко В.А. Теорія тракторів і автомобілів. Методичні
вказівки щодо виконання лабораторної роботи для студентів 5 курсу з
напряму підготовки 8.100102 «Процеси, машини та обладнання
агропромислового виробництва» денної та заочної форм навчання. –
Суми: СНАУ, 2012. – 77 с.
22. Руденко В.А. Трактори і автомобілі. Конспект лекцій для
студентів спеціальності 6.100102 «Процеси, машини та обладнання
аграрного виробництва», очної форми навчання. – Суми: СНАУ, 2012.
– 46 с.
23. Двигуни сільськогосподарських енергетичних засобів: Навч.
посіб. для студ. інж.-техн. спец. вищ. навч. с.-г. закл. І-IV рівнів
акредитації / М.І. Самокиш, М.М. Клєвцов, А.М. Божок, І.М. Бендера;
За ред. М.І. Самокиша, М.М. Клєвцова. – К: Урожай, 1998. – 320 с.
24. Бучок В.С., Ясюк В.Ф., Ковальчук В.О. Трактори і автомобілі:
Навчальний посібник. – К. Аграрна освіта. 2008. – 331 с.
25. Кутьков Г.М. Тракторы и автомобили. Теория и
124
146
технологические свойства. – М.: КолосС, 2004. – 504 с.
26. Гребнев В.П., Поливаев О.И., Ворохобин А.В. Тракторы и
автомобили. Теория и эксплуатационные свойства. – М.: КноРус,
2011. – 264 с.
27. Левчий О.В., Левчий В.В. Курсовое проектирование по
тракторам и автомобилям с использованием персонального
компьютера. – К.: Издат. УСХА, 1992. – 135 с.
28. Николаенко А.В. Теория, конструкция и расчет
автотракторных двигателей. М.: Колос, 1984. – 336 с.
29. Нерсесян В.И. Двигатели тракторов. – М.: ACADEMIA,
2009. – 269 с.
30. Кривенко П.М., Федосов И.М. Техническое обслуживание
дизельной топливной аппаратуры. М.: Колос, 1983. – 287 с.
31. Системы управления бензиновыми двигателями. Перевод с
немецкого. Первое русское издание. – М.: ООО «Книжное
издательство «За рулём», 2005. – 432 с.
32. Системы управления дизельными двигателями. Перевод с
немецкого. Первое русское издание. – М.: ЗАО «КЖИ «За рулём»,
2004. – 480 с.
33. Автомобильные двигатели / В.М. Архангельський,
М.М. Вихерт, А.Н. Воинов и др.; Под ред. М.С. Ховаха. – М.:
Машиностроение, 1977. – 591 c.
34. Автомобильные и тракторные двигатели. В 2 ч. Ч.2.
Конструкция и расчёт двигателей. Учебник для вузов / И.М. Ленин,
А.В. Костров, О.М. Малашкин, И.Я. Райков, Г.И. Самоль; Под ред.
И.М. Ленина. – Изд. 2-е, доп. и перераб. – М.: Машиностроение, 1976.
– 208 с.
35. Кавтарадзе Р.З. Теория поршневых двигателей.
Специальные главы: Учебник для вузов. – М.: Изд-во МВТУ им.
Н.Э. Баумана, 2008. – 720 с.
36. Автомобильные и тракторные двигатели. Конструкция и
расчёт / К.Г. Попык, К.И. Сидорин, А.В. Костров; Под ред.
И.М. Ленина. – М.: Машиностроение, 1976. – 280 с.
37. Дизели. Справочник. Изд. 3-е, перераб. и доп. / Под общ. ред.
В.А. Ваншейдта, Н.Н. Иванченко, Л.К. Коллерова. – Л.: Машино-
строение, 1977. – 480 с.
38. Богатырев А.В., Есеновский-Лашков Ю.К., Чернышев В.А.,
Насоновский М.Л. Автомобили сельскохозяйственного назначения. –
М: «Колос», 2004. – 497 с.
39. Богатырёв А.В., Лехтер В.Р. Тракторы и автомобили. – М:
КолосС, 2008. – 400 с.
40. Колчин А.И., Демидов В.П. Расчёт автомобильных и
125
147
тракторных двигателей. Учеб. пособие для втузов. – М.: Высш. шк.,
1971. – 344 с.
41. Николаенко А.В., Хватов В.Н. Повышение эффективности
использования тракторных дизелей в сельском хозяйстве. – Л.:
Агропромиздат Ленингр. отд-ние, 1986. – 191 с.
42. Петрушов В.А., Московкин В.В., Евграфов А.Н. Мощностной
баланс автомобиля. – М.: Машиностроение, 1984. – 160 с.
43. Райков И.Я. Испытания двигателей внутреннего сгорания.
М.: Высш. шк., 1975. – 320 с.
44. Стефановский Б.С., Скобцов Е.А., Корси Е.К. и др.
Испытание двигателей внутреннего сгорания. – М.: Машиностроение,
1972. – 368 с.
45. Прокопенко Н.И. Экспериментальные исследования
двигателей внутреннего сгорания: Учеб. пособие / Н.И. Прокопенко. –
СПб. – М. – Краснодар: Лань, 2010. – 592 с.
46. Коробейников А.Т., Лихачёв В.С., Шолохов В.Ф. Испытания
сельскохозяйственных тракторов. – М.: Машиностроение, 1985. –
240 с.
47. Лихачёв B.C. Испытания тракторов: Учеб. пособие для вузов.
– М.: Машиностроение, 1974. – 286 с.
48. Еникеев Р.Д, Рудой Б.П. Двигатели внутреннего сгорания.
Основные термины и русско-английские соответствия: Учебное
пособие. – М.: Машиностроение, 2004. – 384 с.
49. Туревский И.М. Теория двигателя. – М: Высшая школа, 2005.
– 238 с.
50. Григорьев Е.А. Периодические и случайные силы,
действующие в поршневом двигателе. – М.: Машиностроение, 2002. –
272 с.
51. Компьютерно-информационные технологии в двигателестроении
/ Яманин А.И., Голубев Ю.В., Жаров А.В., Шилов С.М., Павлов А.А.:
Учеб. пособие для вузов. – М.: Машиностроение, 2005. – 480 с.
52. Железко Б.Е. Основы теории и динамика автомобильных и
тракторных двигателей. – Мн. Вышэйша школа, 1980. – 304 c.
53. Скотников В.А., Мащенский А.А., Солонский А.С. Основы
теории и расчёта тракторов и автомобилей. – М.: Агропромиздат,
1990. – 287 с.
54. Тракторы: Теория / В.В. Гуськов и др. – М.:
Машиностроение, 1988. – 376 с.
55. Тяговые характеристики сельскохозяйственных тракторов.
Альбом-справочник. – М.: Россельхозиздат, 1979. – 240 с.
56. Чудаков Д.А. Основы теории и расчёта трактора и
автомобиля. – М.: Колос, 1972. – 384 с.
126
148
57. Автомобильные двигатели: Учебник для студ. высш. учеб.
заведений / [М.Г. Шатров, К.А. Морозов, И.В. Алексеев и др.]; под. ред.
М.Г. Шатрова. – М.: Издательский центр «Академия», 2010. – 464 с.
58. ГОСТ 27021-86. Тракторы сельскохозяйственные и лесо-
хозяйственные. Тяговые классы. – 5 с.
59. ГОСТ 24096-80. Тракторы сельскохозяйственные. Основные
параметры, обеспечивающие требования агротехники. – 5 с.
60. ГОСТ 17393-82. Шины пневматические среднегабаритные.
Основные параметры и размеры. – 19 с.
61. ГОСТ 25641-84. Шины пневматические для тракторов и
сельскохозяйственных машин. Основные параметры и размеры. – 20 с.
62. ГОСТ 5513-86. Шины пневматические для грузовых
автомобилей, автоприцепов, автобусов и троллейбусов. Технические
условия. – 24 с.
63. ГОСТ 18509-88. Дизели тракторные и комбайновые. Методы
стендовых испытаний. – М.: Изд-во стандартов, 1988. – 58 с.
64. ГОСТ 20000-88. Дизели тракторные и комбайновые. Общие
технические условия.
65. ГОСТ 14846-81. Двигатели автомобильные. Методы
стендовых испытаний. Двигатели автомобильные. Методы стендовых
испытаний. – М.: Изд. стандартов, 1991. – 69 с.
66. ГОСТ 23465-79. Дизели автомобильные. Общие технические
условия.
67. ДСТУ ГОСТ 10578:2003. Насоси паливні дизелів. Загальні
технічні умови.
68. ГОСТ 12.2.019-86. Тракторы и машины самоходные сельско-
хозяйственные. Общие требования безопасности.
69. ГОСТ 25836-83. Тракторы. Виды и программы испытаний.
70. ГОСТ 7057-81 (СТ СЭВ 4764-84). Тракторы сельско-
хозяйственные. Методы испытаний. Изд. офиц. – М.: Стандарты,
1981. – 24 с.
127
149
ЗМІСТ
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
1. Вимоги до оформлення курсової роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
2. Завдання на виконання курсової роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
3. Оцінювання курсової роботи та рейтинг . . . . . . . . . . . . . . . . 8
4. Визначення деяких термінів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
5. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи . . . 21
5.1. Визначення тягового діапазону трактора та тягового
зусилля трактора на нижній межі вибраного діапазону . . . . . . 21
5.2. Визначення ваги і маси машини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
5.2.1. Визначення ваги і маси трактора 21
5.2.2. Визначення ваги і маси автомобіля 22
5.3. Підбір шин чи визначення радіуса ведучої зірочки для
гусеничного трактора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
5.3.1. Підбір шин для колісного трактора 23
5.3.2. Підбір шин для автомобіля 25
5.3.3. Визначення радіуса ведучої зірочки для гусеничного
трактора 26
5.4. Визначення тягового ККД трактора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
5.5. Визначення ККД трансмісії автомобіля . . . . . . . . . . . . . . . . 30
5.6. Визначення повної колової сили коліс, потрібної для
руху автомобіля з максимальною швидкістю . . . . . . . . . . . . . . 30
5.7. Визначення номінальної потужності двигуна . . . . . . . . . . . 31
трактора 31
автомобіля 31
5.8. Вибір типу двигуна та номінальної частоти обертання
його колінчатого вала . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
5.9. Тепловий розрахунок двигуна внутрішнього згоряння. . . 32
5.9.1. Обґрунтування та вибір вихідних параметрів для
теплового розрахунку двигуна 32
5.9.2. Параметри робочого тіла в кінці процесу впуску 38
5.9.3. Параметри робочого тіла в кінці процесу стиснення 40
128
150
5.9.4. Параметри процесу згоряння і розширення 41
5.9.5. Індикаторні показники роботи циклу 46
5.9.6. Ефективні показники роботи циклу 48
5.9.7. Годинна витрата палива на номінальному режимі 50
5.9.8. Номінальна циклова подача палива 50
5.9.9. Крутний момент двигуна 50
5.9.10. Літрова потужність двигуна 51
5.9.11. Розрахунок основних розмірів проектованого двигуна 51
5.9.12. Індикаторна потужність двигуна 53
5.9.13. Потужність механічних втрат 53
5.9.14. Аналіз результатів теплового розрахунку і висновки 53
5.10. Динамічний розрахунок двигуна внутрішнього
згоряння. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
5.10.1. Мета динамічного розрахунку двигуна 54
5.10.2. Організація виконання графічної частини курсової
роботи 55
5.10.3. Побудова індикаторної діаграми у функції переміщення
поршня 55
5.10.4. Побудова діаграми Брікса 59
5.10.5. Побудова кривої сил інерції мас, що виконують зворотно-
поступальний рух 62
5.10.6. Побудова розгорнутих діаграм тиску від сил, що діють на
поршень 64
5.10.7. Побудова діаграм сил, що діють у КШМ 65
5.10.8. Побудова діаграми фаз газорозподілу 70
5.10.9. Визначення коефіцієнтів нерівномірностей індикаторного
крутного моменту і ходу двигуна та основних розмірів маховика 70
5.10.10. Аналіз результатів динамічного розрахунку двигуна і
висновки 73
5.11. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики . . . . . . 73
швидкісної (регуляторної) характеристики двигуна трактора 73
швидкісної характеристики двигуна автомобіля 75
129
151
5.11.3. Зовнішня швидкісна (регуляторна) характеристика
двигуна трактора
5.11.4. Зовнішня швидкісна характеристика двигуна автомобіля 81
5.12. Основні параметри трансмісії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
5.12.1. Основні параметри трансмісії трактора 82
5.12.2. Основні параметри трансмісії автомобіля 83
5.13. Показники роботи двигуна під час руху трактора на
режимі холостого ходу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
5.14. Економічна характеристика автомобіля . . . . . . . . . . . . . . 85
5.15. Розрахунок та побудова тягової характеристики
трактора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
5.16. Розрахунок та побудова динамічної характеристики
автомобіля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90
5.17. Аналіз результатів розрахунків і висновки . . . . . . . . . . . . 94
5.17.1. Аналіз результатів тягового розрахунку трактора,
порівняння з прототипом і висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
5.17.2. Аналіз результатів динамічного розрахунку
автомобіля, порівняння з прототипом і висновки . . . . . . . . . . . 95
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
Список літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145
130
152
Український алфавіт
Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж Зз Ии
а бе ве ге ґе де е є же зе и
Іі Її Йй Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс
і ї йот ка ел ем ен о пе ер ес
Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Юю Яя Ьь
те у еф ха це че ша ща ю я м. з.
Російський алфавіт
Аа Бб Вв Гг Дд Ее Ёё Жж Зз Ии Йй
а бе ве ге де є йо же зе і йот
Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф
ка ел ем ен о пе ер ес те у еф
Хх Цц Чч Шш Щщ Ъъ Ыы Ьь Ээ Юю Яя
ха це че ша ща т. з. и м. з. е ю я
Англійський алфавіт
Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Kk Ll Mm
ей бі сі ді і еф джі ейч ай джей кей ел ем
Nn Oo Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz
ен оу пі кю а(р) ес ті ю ві даблю екс вай зед
Латинський алфавіт
Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Kk Ll Mm
а бе це де є еф ге(же) ха(аш) і йот(жі) ка ель ем
Nn Oo Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz
ен о пе ку ер ес те у ве дубль-ве ікс ігрек зет
Грецький алфавіт
           
альфа бета гама дельта епсілон дзета ета тета йота капа ламбда м’ю
           
ню ксі омікрон пі ро сігма тау фі хі іпсілон псі омега
Таблиця переведення римських цифр в арабські

Римські I VX L C D M
Арабські 1 510 50 100 500 1000
Римські – I II III VI V VI VII VIII IX
Арабські 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Римські X XX XXX XL L LX LXX LXXX XC
Арабські 10 20 30 40 50 60 70 80 90
Римські C CC CCC CD D DC DCC DCCC CM
Арабські 100 200 300 400 500 600 700 800 900
CXII – 112 CDLXXXIX – 489 LIX – 59 CMXLIII – 943
131

ТЯГОВО-ДИНАМІЧНІ РОЗРАХУНКИ МОБІЛЬНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ТЯГОВО-ДИНАМІЧНІ РОЗРАХУНКИ МОБІЛЬНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Шкарівський Г.В., Бешун О.А., Лавріненко О.Т.

Національний університет біоресурсів

Кафедра тракторів, автомобілів та біоенергосистем

до виконання курсової роботи

Укладачі: ШКАРІВСЬКИЙ Григорій Васильович,

Підписано до друку 27.03.2016 р. Зам. №491.

Курсова робота – узагальнююча самостійна індивідуальна

Курсову роботу оформляють у вигляді розрахунково-

2. ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Завдання на курсову роботу (зразок бланка-завдання наведено в

2.1. Варіанти завдання для тягового розрахунку трактора

– тип ходової системи виконавець обирає самостійно, виходячи

2.2. Варіанти завдання для динамічного розрахунку автомобіля

Макси- Коефіці- Під-

– прототип (найбільш близький чи однаковий за призначенням

На підставі оцінки якості курсової роботи та результатів захисту

3.1. Співвідношення між національними та ЕСТS оцінками

ВІДМІННО – відмінне виконання

* Розподіл успішності в Європейських університетах.

4. ВИЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ТЕРМІНІВ

Вища теплота згоряння палива (hо) – кількість тепла, яка

Коефіцієнт навантаження на рушії трактора (  Р ) –

Коефіцієнт надлишку повітря () – відношення дійсної

Номінальна потужність ( N ен ) – ефективна потужність

Методичні рекомендації до виконання розрахунків розглянемо

5.1. Визначення тягового діапазону трактора та тягового

Тяговий діапазон трактора обчислюють за формулою:

5.2. Визначення ваги і маси машини

5.2.1. Визначення ваги і маси трактора

Спираючись на ГОСТ 27021-86, експлуатаційну вагу трактора

5.2.2. Визначення ваги і маси автомобіля

Вагу вантажу, що перевозить автомобіль, визначають за

5.3.1. Підбір шин для колісного трактора

Підбір шин для коліс проводять виходячи з найбільшого

Підбір шин проводять, виходячи з навантаження коліс заднього

5.3.3. Визначення радіуса ведучої зірочки для гусеничного

Радіус ведучої зірочки гусеничного трактора обчислюють за

5.4. Визначення тягового ККД трактора

Ефективність роботи трактора з енергетичної точки зору

5.1. Таблиця для розрахунку значень тягового ККД трактора

Поточні значення коефіцієнта навантаження на рушії трактора

Поточні значення буксування коліс трактора на стерні

де f – коефіцієнт опору перекочуванню для колісного трактора

Рис. 5.1. Взаєморозміщення кривої тягового ККД і розрахункового

На ньому позначають тяговий діапазон трактора – від PГК min до

Коефіцієнт корисної дії механізмів силової передачі автомобіля,

5.6. Визначення повної колової сили коліс, потрібної для

Для обчислення експлуатаційної потужності двигуна необхідно

5.7. Визначення номінальної потужності двигуна

Для автотракторних двигунів значення номінальної ефективної

5.7.1. Експлуатаційна та номінальна потужність двигуна

Експлуатаційна потужність двигуна трактора визначається за

5.7.2. Експлуатаційна та номінальна потужність двигуна

Експлуатаційна потужність двигуна, необхідна для руху

5.8. Вибір типу двигуна та номінальної частоти обертання

Обравши тип двигуна (з іскровим запалюванням (бензиновий

5.2. Найбільш прийнятні значення номінальної частоти обертання

5.9. Тепловий розрахунок двигуна внутрішнього згоряння

Тепловий розрахунок двигуна внутрішнього згоряння в даній

5.9.1. Обґрунтування та вибір вихідних параметрів для

5.9.1.1. Вихідні параметри для теплового розрахунку значною

5.3. Ступінь стиснення бензинового двигуна залежно

Більш високі значення наведених  вибираються для

5.4. Ступінь стиснення дизельного двигуна залежно