Professional Documents
Culture Documents
184733
184733
Затверджено кафедрою
теоретичної механіки як методичні
вказівки для виконання
розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Нарисна геометрія та
інженерна графіка», спеціальність
271 «Річковий та морський
транспорт», протокол від 02 квітня
2019, № 10.
Одеса – 2019
УДК 514.8(072)
К 66
УДК
514.8(072)
3
1. МЕТА ТА ЗМІСТ РОБОТИ
4
2. ТЕМАТИКА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
5
2.2. Читання складального креслення
6
2.3. Деталювання складального креслення
7
а) знайти всі зображення на складальному кресленні, починаючи з того
зображення, до якого віднесена полиця з номером позиції даної деталі. При
цьому дана деталь уявно як би виділяється від всіх інших. Тому на кресленнях в
прикладі деталювання зображення відповідних деталей виділені суцільною
основною лінією, тоді як останні показані тонкою;
б) представляючи всі зображення деталі і враховуючи спосіб з'єднання її з
іншими виробами, визначити види поверхонь, що обмежують зовнішню і
внутрішню форми деталі, і на підставі цього представити її конструкцію;
Приклади оформлення робочих креслень деталей, що входять в клапан
запобіжний, наведені на с. 41,44,47,50,53,56.
ІІІ операція. Вибрати головне зображення. Намітити необхідну кількість
зображень.
Головний вигляд повинен давати чітку та повну уяву про форму і
розміри деталі з найкращим використанням поля рисунка. При виборі
головного вигляду слід враховувати положення, яке займає деталь під час
обробки її на верстаті або при розміщенні чи роботі в механізмі.
Для деталей, що являють собою співвісні циліндри, які в основному
обробляються на токарних верстатах, головний вигляд вибирають так, щоб
вісь деталі була горизонтальною. Це такі деталі, як вали, осі, штоки, втулки
тощо.
Кількість виглядів має бути мінімальною, але достатньою для того, щоб
можна було повністю визначити форму деталі та нанести всі потрібні розміри.
Як правило, деталь зображають не менше як у двох виглядах. До типових
деталей, що широко використовують в вузлах та пристроях, відносяться вали,
гайки, штуцери, кришки. Виняток є деталі, повну уяву про форму яких дає
застосування спеціальних знаків і написів (знак діаметра, квадрата , різьби
тощо). Такі деталі можна зображати в одній проекції, це прості втулки, вали,
штоки, гвинти, пластинки тощо.
ІV операція. Вибір масштабу креслення.
Креслення деталей можуть бути виконані в різних масштабах. Вибір
масштабу для кожного креслення обумовлюється габаритами і складністю
деталі. Вибрані масштаби повинні відповідати ГОСТ 2.302-68 «Масштаби».
Масштабом називають відношення лінійних розмірів зображення на
кресленні до його дійсних розмірів.
Переважно креслення виконують так, щоб розміри зображення й
самого предмета були однакові, тобто в масштабі 1:1. Однак залежно від
величини й складності предмета, а також вигляду креслення часто доводиться
розміри зображення збільшувати або зменшувати у порівнянні з дійсними. У
цих випадках будують зображення в масштабі.
Залежно від складності й величини виробів, що зображуються,
масштаби, згідно з ГОСТ 2.302 – 68 вибирають із такого ряду:
Масштаби зменшення – 1:2; 1:2,5; 1:4: 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40;
1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000.
8
Дійсна величина – 1:1.
Масштаби збільшення – 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1.
Масштаб, який вказують у графі, що має заголовок «Масштаби» (в
основному написі, в таблицях), позначають: 1:1; 1:2; 2:1 і т. д. На полі
креслення масштаб указують у дужках поряд із умовним позначенням
зображення. Наприклад: А-А (2:1); Б1 (5:1); В (1:4).
V операція. Вибрати згідно ГОСТ 2.301-68 необхідний формат аркуша
для креслення даної деталі.
Креслення й інші конструкторські документи виконують на
форматах, визначених ГОСТ 2.301-68. Формати аркушів креслень визначають
розміри зовнішньої рамки, яку викреслюють суцільною тонкою
лінією (рис. 2.1).
Рис. 2.1
Таблиця 2.1
Позначення
А0 А1 А2 А3 А4
формату
9
Розміри сторін
формату, мм 841х1189 594х841 420х594 297х420 210х297
10
8. Розмірні числа лінійних розмірів при різному нахилі розмірних
ліній розміщують так, як зображено на рис. 2.4. Якщо необхідно вказати
розмір у заштрихованій зоні, то розмірне число наносять на поличці – виносці
(рис. 2.4).
9. Стрілки на діаметрі кола або радіусі дуги повинні бути поверненими
до лінії кола чи дуги. Розмірні лінії радіусів і діаметрів, нанесених на колах,
не повинні займати горизонтального і вертикального положень чи
співпадати з центровими лініями.
Рис. 2.2
Рис. 2.3
Рис. 2.4
Рис. 2.5
Рис. 2.6
12
13. Конічні фаски, виконані на кінцях циліндричних деталей під
кутом 45°, позначають як добуток величини катета на його кут: 2х45°. Якщо
на кресленні даної деталі є кілька однакових конічних фасок, то їх позначають
як 2 фаски 2х45°(рис. 2.7). При інших кутах виконання фаски її вказують так,
як це зображено на рис. 2.7в, тобто окремо вказують розмір катета і розмір
кута.
Рис. 2.7
13
Рис. 2.8
17. Коли не вистачає місця для стрілки через близьке розміщення
контурної лінії, останню можна розривати (рис. 2.9).
Рис. 2.9
14
Рис. 2.10 Рис. 2.11
Рис. 2.12
20. Якщо вигляд або розріз симетричного предмета або окремих
симетрично розміщених елементів зображують тільки до осі симетрії або з
обривом, то розмірні лінії, які відносяться до цих елементів, проводять з
обривом і обрив розмірної лінії виконують за віссю або за лінією обриву
предмета (рис. 2.13,а).
Розмірні лінії можна проводити з обривом і при зображенні розміру
діаметрів кола незалежно від того, зображено коло цілком чи частково,
при цьому обрив розмірної лінії виконують за центром кола (рис. 2.13,б).
15
Рис. 2.13
21. При зображенні виробу з розривом розмірну лінію не розривають
(рис. 2.14).
22. Розмірні числа неможна розділяти або перетинати будь-якими
лініями креслення. Не допускається розривати лінію контуру при нанесенні
розмірного числа та наносити розмірні числа в місцях перетину розмірних,
осьових або центрових ліній. Осьові, центрові лінії та лінії штриховки
допускається розривати (рис. 2.15).
16
Рис. 2.14 Р ис . 2. 15
Рис. 2.16
17
Рис. 2.17
Рис. 2.18
18
Рис. 2.19
Рис. 2.22
19
28. Розміри виробу завжди наносять номінальні, незалежно від
масштабу зображення. Якщо елемент зображено з відхиленням від
масштабу, то розмірне число підкреслюють (рис. 2.23). Це правило не
поширюється на випадки, коли деякі елементи зображення важко
викреслити або бажано збільшити їх зорове сприйняття, а також при
зображенні в масштабі 1:1 тонких пластин, прокладок, шайб.
Рис. 2.23
20
Рис. 2.24
21
Рис. 2.25
31. Для того, щоб вірно нанести розміри, необхідно спочатку
вибрати бази для їх відліку.
Розмірні бази – це опорні оброблені поверхні деталі або геометричні
осі основних її елементів, відносно яких визначають положення інших
поверхонь, ліній або точок. При цьому враховують призначення деталі в
машині або вузлі. Згідно з ГОСТ 21495-76 бази поділяють на конструкторські
(основні та допоміжні), технологічні та вимірювальні.
Конструкторські бази є координатними площинами, які дозволяють
точно визначити положення у виробі будь-якої складальної одиниці або
деталі.
Технологічна база визначає положення заготовки або виробу при їх
виготовленні або ремонті.
Вимірювальна база визначає відносне положення заготовки або виробу
та засобів вимірювання.
22
Розміри деяких елементів деталі необхідно визначати з допомогою
специфікації (наприклад, розмір різьби деталей, що з'єднуються, діаметр
отвору під болтове з'єднання, діаметр вала під підшипником і т.ін.).
Прикладом такого типу розмірів є різьбові отвори. Розміри деталей
визначають безпосередньо виміром по кресленню завдання з врахуванням
масштабу зображення.
Слід зазначити, що не усі розміри знімають із складального
креслення, а для їх визначення користуються таблицями. До таких
розмірів можна віднести розміри шпонкових пазів, прохідних
отворів для кріпильних деталей, виходи для різального
інструмента і т.ін.
VІІІ операція. Нанести штрихування відповідно ГОСТ
2.306-68.
Матеріал, із якого має бути виготовлений виріб, вказують
відповідним чином у рамці основного напису креслення. Для
зручності користування кресленням у перерізах (у тому числі й
ті, які входять до складу розрізів) наносять графічні позначення
матеріалів, які характеризують матеріал тільки в загальних рисах
(рис. 2.27а).
Паралельні лінії штриховок наносять під кутом 45 до лінії
рамки креслення (рис. 2.26) або до осі виносного чи накладного
перерізів. Відстань між лініями – 1…10 мм залежно від площі
перерізу (для навчальних креслень рекомендується 2…3мм). Вона
повинна бути однаковою на всіх перерізах, які стосуються даної
деталі і які виконані в одному і тому ж масштабі.
23
Рис. 2.26
24
Рис. 2.27
2. Неметалічні матеріали
Рис. 2.27а
25
При співпаданні напряму ліній штриховки з контурними або осьовими
лініями взамін кута нахилу штриховки 45° використовують кут 30° або 60°
(рис. 2.27).
Штриховку суміжних перерізів наносять для одного перерізу вправо, а
для іншого – вліво, або ж змінюють крок штриховки. Використовують також
зсув ліній штриховки.
Вузькі площини перерізів, ширина яких на кресленні не перевищує 2 мм,
дозволяється зачорнювати.
ІХ операція. Спрощено нанести шорсткість поверхонь.
На кресленнях деталей позначення шорсткості поверхонь
наноситься відповідно до ГОСТ 2.309-73 «Обозначение
шероховатости поверхностей», а покриття і термообробки за ГОСТ
2.310-68 «Нанесение на чертежах обозначений покрытий,
термической и других видов обработок».
Шорсткістю поверхні називають сліди, нерівності у вигляді
западин і виступів, які залишаються на оброблюваній поверхні від
різальних інструментів (різців, фрез, шліфувальних кругів тощо).
Величину шорсткості вибирають для кожної поверхні деталі в
залежності від конкретних конструктивних, технологічних та
естетичних вимог. Для оцінювання шорсткості поверхні ГОСТ 2789-
73 встановлює шість параметрів шорсткості, серед яких переважно
використовуються –середнє арифметичне відхилення Rа в межах
базової довжини. Висота нерівностей Rz по десяти точкам. Це сума
середніх абсолютних значень висоти п´яти найбільших виступів та
глибини п´яти найбільших западин профілю в межах базової
довжини.
При виконанні цього завдання шорсткість поверхонь курсанти
визначають спрощено. Для позначення шорсткості поверхонь
вводяться знаки, які передбачені ГОСТ 2.309-73:
26
- для позначення шорсткості поверхні, яка утворена без видалення
шару матеріалу.
Рис. 2.28
27
цифрою, що показує значення шорсткості поверхні, розміщують на
відстані 5 – 10 мм від рамки креслення.
Таблиця 2.2
28
певні умови щодо міцності, в’язкості, тепло-, жаро-, холодо-,
морозо-, корозійної стійкості та інші.
Нижче наводяться короткі відомості про матеріали.
Матеріал, що використовується для виготовлення деталі,
вказується у відповідній графі основного напису умовним
позначенням, встановленим стандартом для цього матеріалу.
Умовні позначення, що характеризують лише якість матеріалу
повинні містити згідно ГОСТ 2.109-73:
- найменування матеріалу (якщо найменування матеріалу
входить в марку, то воно не записується);
- марку матеріалу;
- номер стандарту, в якому міститься повна характеристика
вказаної марки матеріалу.
Наприклад:
Сірий чавун СЧ18 ГОСТ 1412-859
Ковкий чавун КЧ 35-10 ГОСТ 1215-85
Сталь Ст 3 ГОСТ 380-88;
Сталь 45 ГОСТ 1050-88;
Сталь 30ХНЗА ГОСТ 4543-71;
Алюмінієві ливарні сплави АЛ2 ГОСТ 2685-75;
Бронзи олов'яні ливарні БрОЦСН З-7-5-1 ГОСТ 613-79;
Пресматеріал АГ-4-В ГОСТ 204307-75.
Умовні позначення, що характеризують якісну характеристику
матеріалу і характеристику профілю містять:
- найменування сортового матеріалу;
- розмірну і якісну характеристику профілю;
- номер ГОСТу, в якому викладені всі вимоги до цього
профілю.
ХІ операція. Перевірити креслення, внести необхідні
виправлення.
Закінчивши креслення однієї деталі, в тій же послідовності
приступити до виконання креслення іншої деталі.
29
2.4. Особливості зображення деяких конструктивних елементів деталі
Рис. 2.29
30
2.5. Умовності і спрощення на складальному кресленні
31
Рис. 2.30
32
Рис. 2.31
33
Рис. 2.32
2.9. Специфікація
Рис. 2.33
36
Розглянемо, як заповнюють графи специфікації.
В графі «Формат» вказують розмір формату, на якому виконане креслення
деталі або інший конструкторський документ. Графу незаповнюють для розділів
«Стандартні вироби», «Інші вироби» та«Матеріали». Для деталей, на які не
випущені креслення, у графі вказують: «БК», що означає «без креслення».
В графі «Зона» вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції
складової частини виробу. Графи заповнюють у тому випадку, якщо креслення
розділене на зони.
В графі «Позиція» вказують порядкові номери складових частин виробу в
послідовності запису їх до специфікації. Дл розділів «Документація» та
«Комплекти» графу не заповнюють.
В графі «Позначення» вказують позначення конструкторського документа.
Не заповнюють цю графу для розділів «Стандартні вироби», «Інші вироби» та
«Матеріали».
В графі «Найменування» вказують:
а) для документів, що входять в основний комплект документів
специфікованого виробу – тільки їхнє найменування, наприклад: «Складальне
креслення», «Схема», «Технічні умови» тощо;
б) для складальних одиниць і деталей їх найменування відповідно до
основного напису на кресленнях цих виробів. Для деталей, на які не випущені
креслення, вказують найменування, матеріал, а також розміри, необхідні для
їхнього виготовлення;
в) для стандартних виробів і матеріалів – їх найменування та умовні
позначення відповідно до стандартів або технічних умов.
В графі «Кількість» вказують кількість складових частин, що входять в
один виріб, а для матеріалів – кількість матеріалу на один виріб із зазначенням
одиниці вимірювання.
В графі «Примітка» вказують додаткові відомості, що відносяться до
виробів, документів, матеріалів, внесених у специфікацію. Після кожного розділу
специфікації залишають кілька вільних рядків.
37
3. ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛІ ЗА
СКЛАДАЛЬНИМ КРЕСЛЕННЯМ
Рис. 3.1
38
На рис. 3.2 наведено складальне креслення запобіжного
клапана, деталювання якого необхідно виконати, а на рис. 3.3 –
специфікація.
39
Рис. 3.2
40
Примiт-
Позначення
Кiл-ть
Найменування
зона
Поз. ка
Документація
Деталі
1 КП.00. 01 Корпус 1
2 КП.00. 02 Сідло 1
3 КП.00. 03 Гайка 1
4 КП.00. 04 Гвинт 1
5 КП.00. 01 Опора 1
6 КП.00. 01 Клапан 1
7 КП.00. 01 Пружина 1
Стандартні вироби
8 Гайка 2М24 1
ГОСТ 5915-70
Из
Лист № докум Пiдп Дата
Розроб. Ротов М.О. Лiт Лист Листiв
Перев. Корх М.В. Запобіжний клапан
Н.контр.
Затвер. НУ «ОМА»
Рис. 3.3
41
Перед виконанням робочих креслень необхідно вивчити видане
складальне креслення і специфікацію. В результаті вивчення
креслення встановити конструктивні форми усіх деталей, їх
конструктивні особливості, визначити кількість необхідних
зображень і їх масштаб.
42
Рис.3.4
43
Рис. 3.5
44
Літ. Маса Масштаб
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
КОРПУС 1 1:2
Розроб.
Ротов
Перевір.
Т. Контр.
КорхМ.В.
М.О. Арк. 1 Аркушів 1
Реценз.
Н. Контр.
СЧ 15 ГОСТ 1412-85 НУ «ОМА»
Затверд.
Рис. 3.6
45
3.2. Виконання робочого креслення сідла.
Рис. 3.7
46
Рис. 3.8
47
Літ. Маса Масштаб
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. .Ротов М.О. СІДЛО 1 1:2
Перевір. .Корх М.В.
Т. Контр. Арк. 1 Аркушів 1
Реценз.
Н. Контр. Сталь 10 ГОСТ 1050-88 НУ «ОМА»
Затверд. .
48
Рис. 3.9
3.3. Виконання робочого креслення гайки.
Рис. 3.10
49
Рис. 3.11
50
Літ. Маса Масштаб
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 1:2
Розроб.
Ротов Гайка
Перевір.
Т. Контр.
Корх
М.О. М.В. Арк. 1 Аркушів 1
Реценз.
Н. Контр. .
Сталь 10 ГОСТ 1050-88 НУ «ОМА»
Затверд. .
51
Рис. 3.12
3.4. Виконання робочого креслення гвинта.
Рис. 3.13
52
Рис. 3.14
53
Літ. Маса Масштаб
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ГВИНТ 1 1:1
Розроб.
Ротов
Перевір.
Т. Контр.
Корх
М.О. М.В. Арк. 1 Аркушів 1
Реценз.
Н. Контр.
Сталь 10 ГОСТ 1050-88 НУ «ОМА»
Затверд.
Рис. 3.15
54
3.5. Виконання робочого креслення опори.
Рис. 3.16
55
Рис. 3.17
56
Літ. Маса Масштаб
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ротов М.О. ОПОРА 1 2:1
Перевір. Корх М.В.
Т. Контр. Арк. 1 Аркушів 1
Реценз. .
Н. Контр. .
БР 010 ГОСТ 614-79 НУ «ОМА»
Затверд. .
Рис. 3.18
57
3.6. Виконання робочого креслення клапана.
58
Рис. 3.19
59
Рис. 3.20
60
Літ. Маса Масштаб
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
КЛАПАН 1 2:1
Розроб.
Перевір.
Ротов
.Корх М,В,
Т. Контр. М.О. Арк. 1 Аркушів 1
Реценз.
Н. Контр. . СБР 010 ГОСТ 614-79 НУ»ОМА»
Затверд. .
Рис. 3.21
4. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
61
1. Що означає прочитати складальне креслення?
2. Чи треба виконувати креслення стандартних деталей, що
входять до виробу?
3. Який порядок виконання креслення деталі за складальним
кресленням виробу?
4. Як вибирається головне зображення деталі на її кресленні?
5. Чому головне зображення на кресленні деталі не завжди
співпадає з головним зображенням на складальному кресленні?
6. Які вимоги висуваються до вибору зображення деталі на
робочому кресленні?
7. Що таке технологічні, конструктивні бази деталі?
8. Що таке "спряжувані" розміри? Які розміри називають
довідковими та як їх наносять на кресленні?
9. Які умовності і спрощення на складальному кресленні виробу
слід враховувати при виконанні креслення деталей?
10. Якими знаками позначають шорсткість поверхні деталі?
11. Як визначають шорсткість поверхонь при деталюванні?
12. Яка інформація, необхідна для правильного виконання
робочого
креслення деталі міститься в специфікації?
5. ЛІТЕРАТУРА
63
Навчальне видання
Підп. до друку
Формат 60х84/16. Папір офсет. Ум. друк. арк.
Тираж 100 пр. Зам. №
64