Professional Documents
Culture Documents
RGR - TKM
RGR - TKM
Конотоп , 2007
2
1.1. Мета і завдання дисципліни
1. Теоретична частина
У даному розділі розрахунково – графічної роботи характеризуються властивості заданих
сплавів (сталей, чавунів, мідних, алюмінієвих, магнієвих, титанових сплавів), принцип
маркування , вихідні матеріали для його виробництва та основні етапи металургійного
виробництва заданих сплавів.
2. Проектування технологічного процесу отримання заготівок методом лиття в одноразові
форми. Для заданої деталі необхідно розробити технологічний процес одержання
виливка методом лиття в разову піщано-глинисту форму.
При виконанні завдання розробіть креслення:
а) модельно-ливарних указівок;
б) моделі;
в) стрижня;
г) стрижневого ящика .
Вихідні дані для розрахунків визначаються згідно додатку А
3. Розробка технологічного процесу отримання поковки методом вільного кування на
молоті. Для деталі необхідно одержати заготівку методом вільного кування на молоті.
При виконанні розділу необхідно:
а) розробити креслення поковки;
б) визначити масу, розміри та вид початкової заготовки;
в) визначити техніко-економічні показники розробленої поковки;
г) визначити температурний режим кування і тип нагрівального пристрою;
д) вибрати устаткування для формоутворення розробленої поковки;
е) розробити технологічну схему формоутворення поковки.
Вихідні дані для розрахунків визначаються згідно додатку Б
4. Розробка технологічного процесу обробки різанням. На рисунку (додаток А згідно
номера варіанту) приведено робоче креслення деталі. При виконанні завдання 2 Вами
розроблений технологічний процес отримання заготівки (відливання) даної деталі.
3
Розгляньте технологічні методи, вживані для обробки вказаних на робочому кресленні
поверхонь. При виконанні завдання слідує:
а) назвати технологічні методи обробки поверхонь 1, 2, 3, привести назву устаткування,
ріжучого інструменту і пристосувань для закріплення
заготівок, уживаних при обробці цих поверхонь;
б) привести схему обробки поверхні 1;
в) розрахувати режими різання для обробки поверхні 2;
г) привести ескіз ріжучого інструменту, вживаного при обробці поверхні 3.
Завдання виконати з умови тільки чорнової обробки заготівки, розробленої при виконанні
завдання 2.
5. На ескізах (додаток В згідно номера варіанту) приведені дані про конструктивні
елементи з'єднання і шва зварної конструкції, ручної дугової зварки покритими
електродами, що виготовляється методом. Розробіть технологічний процес зварки
даного з'єднання. При виконанні завдання визначите:
а) тип і марку електродів;
б) розрахунковий тип шва і здатного виконання;
в) параметри режимів зварки;
г) тип джерела зварювального струму;
д) техніко-економічні показники розробленого технологічного процесу.
1. Вихідні матеріали для виплавки чавуну. Призначення і основні етапи збагачення руд.
2. Основні етапи підготовки шихтових матеріалів до доменної плавки.
3. Приведіть схему доменної печі, опишіть її пристрій і принцип роботи. Назвіть процеси , що
протікають в доменній печі, напишіть формули хімічних реакцій цих процесів.
4. Сутність і основні етапи процесу виробництва сталі. Сталі різних способів виробництва.
5. Опишіть пристрій кисневого конвертера і основні етапи конвертерного виробництва сталі.
На прикладах поясніть принципи маркування конструкційних легованих сталей.
6. Опишіть пристрій мартенівської печі і принцип її роботи. Приведіть техніко-економічні
показники роботи мартенівської печі і опишіть способи їх підвищення. Переваги і недоліки
мартенівського способу виробництва сталі.
7. Назвіть різновиди мартенівського способу виробництва сталі залежно від роду футеровки
печей, складу шихти і опишіть їх єство. Приведіть хімічні реакції, що протікають в печі при
виробництві сталі скрап-рудним процесом.
8. Опишіть пристрій електродугової печі , принцип її роботи і основні етапи плавки. Переваги
і недоліки виробництва сталі в електродугових печах .
9. Опишіть процес кристалізації злитка спокійної й киплячої сталі, приведіть схеми його
будови. Назвіть дефекти злитків, покажіть їх на схемі.
10. Приведіть схеми і опишіть сутність способів розливання сталі. Приведіть характеристики
одержуваних злитків, назвіть переваги і недоліки методів.
11. Приведіть схеми, опишіть сутність і призначення методів підвищення якості сталі.
12. Опишіть властивості міді, назвіть основні сплави на її основі, область їх застосування і
принципи маркування . Вкажіть вихідні матеріали для виробництва міді, опишіть спосіб її
виробництва.
13. Опишіть властивості алюмінію, назвіть основні сплави на його основі, область їх
застосування і принципи маркування . Вкажіть вихідні матеріали для виробництва
алюмінію, опишіть способи його виробництва.
14. Властивості алюмінію, основні сплави на його основі і принцип їх маркування . Вихідні
матеріали для виробництва алюмінію, виробництво глинозему.
15. Властивості алюмінію, основні сплави на його основі і принцип їх маркування . Вихідні
матеріали для виробництва алюмінію, електролітичне виробництво алюмінію.
4
16. Властивості магнію, основні сплави на його основі і принцип їх маркування . Вихідні
матеріали для виробництва магнію, електролітичне виробництво магнію.
17. Властивості титана, основні сплави на його основі і принцип їх маркування . Вихідні
матеріали для виробництва титана, виробництво титана.
(2) Аркуш
(1 (15) (16) (17) (18) РГР .0902.01.ТКМ – 07
З Арк № докум. Підп. Дата (7)
Рисунок 1
Приклад
Рисунок 1 - Деталі верстату
3.3.12 Додатки
Додатки слід оформляти як продовження основного документа, розташовуючи їх у
порядку появи посилань на них у тексті.
Додатки повинні мати спільну з рештою документа наскрізну нумерацію аркушів.
Якщо у тексті як додаток використовується документ, що має самостійне значення, його
вміщують у додатку. Перед ним вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово
“Додаток____” і його назву, що може складатися з назви виробу та назви документа. У
основному написі проставляють порядковий номер аркуша документа.
3.3.13 Таблиці
1 Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 3.
Таблиця -
номер назва таблиці
Заголовки граф
Головка Підзаголовки граф
Горизонтальні
рядки
Рисунок 2
Таблиця...
Назва Значення
показника в режимі 1 в режимі 2
1 Струм колектора, А 5, не більше 7, не менше
2 Напруга, В 12 12
3 Опір навантаження,Ом - -
Рисунок 3
12 Якщо всі показники, що наведено у графах таблиці, визначені в одних і тих самих
одиницях фізичних величин, то їх позначення необхідно розташовувати над таблицею праворуч
у відповідності з рисунком 5.
Таблиця...
Розміри у міліметрах
Маса, кг,
Умовний прохід, Dу D L L1 L2 не більше
1 2 3 4 5 6
50 160 130 525 600 160
80 195 210 170
Рисунок 4
Рисунок 5- Втулка
Розробка креслення модельно-ливарних указівок Розробка модельно-ливарних указівок
полягає в нанесенні на креслення деталі площини рознімання моделі і форми, припусків на
механічну обробку, напусків, ливарних ухилів і інших елементів конструкції моделі і ливарної
форми, що необхідні для виготовлення виливка. У результаті одержують розмічене креслення
модельно-ливарних указівок. Розмічене креслення є основним технологічним документом, що
визначає всі особливості виготовлення литий заготівлі.
При розробці креслення модельно-ливарних указівок на креслення деталі умовно
наносять наступні елементи.
1 Площина рознімання моделі і форми, неї позначають РМФ (рознімання моделі, форми)
і двома стрільцями з позначеннями В (верх) і Н (низ):
Положення площини рознімання повинне забезпечувати зручність формування, а також
зборки ливарної форми і залежить від положення виливка у формі. При виборі положення
виливка у формі необхідно дати можливість спрямованого і рівномірного затвердіння металу в
напрямку прибутків (випоровши). Від положення виливка у формі залежить якість її
поверхонь. Поверхні, що розташовуються у верхній частині виливка, часто уражаються
газовими раковинами і жужільними включеннями. Тому оброблювані поверхні по можливості
розміщають чи вертикально в нижній частині виливка. Кількість рознімань повинна бути
10
мінімальним, а поверхні рознімання по можливості плоскими. При виборі площини рознімання
необхідно забезпечити вилучення моделі з ливарної форми при формуванні і раціональне
розміщення елементів ливникової системи Необхідно врахувати, що наявність рознімання
може приводити до зсуву частин виливка відносно один одного. У зв'язку з цим бажано весь чи
виливок її велику частину розташовувати в одній частині форми, краще в нижній.
Для розглянутого приклада переважно вертикальне положення виливка з розміщенням у
нижній частині форми (рисунок 6).
L0=LД±Z
Приклад 2
Рисунок 10 - Вал
Визначення маси, розмірів і виду вихідної заготівки. Масу вихідної заготівки визначаємо
як суму мас поковки і технологічних відходів Види технологічних відходів залежать від
вживаного технологічного, процесу і заготівки. В загальному випадку, що використовується,
технологічні відходи включають відходи на угар , що утворюються в результаті утворення
окалини при нагріві вихідної заготівки; відходи прибуткової і донної частини при куванні
заготівки із злитка; відходи на видру при куванні порожнистих заготівок; кінцеві відходи.
Визначальними чинниками при виборі вигляду вихідної заготівки служать маса поковки і
марка матеріалу. Якщо маса поковки не перевищує 200 кг, то в якості вихідної заготівки
застосовують прокат. При масі поковки від 200 кг до 800 кг можливі вживання прокату і
злитків. При масі поковки більше 800 кг застосовують злитки.
Вихідні дані виконуваного завдання розраховані на застосування в якості вихідної заготівки
прокату, технологічні відходи якого включають відходи на угар і кінцеві відходи.
Розрахунок маси поковки починають з визначення її об'єму. Для підрахунку об'єму Vпок, см3,
поковку розбивають на елементарні частини і визначають об'єм за формулою:
Визначення маси Gзаг, кг, вихідної заготівки проводять з урахуванням відходів на чад з
розрахунку, що втрати складають 6,0% маси металу, що нагрівається:
Gпок⋅Dотх 53 , 8+9 , 4
G зав =( )= =67 ,2
0 , 94 0 , 94
π⋅D 21 3 ,14⋅13 , 02
F max = = =132, 7
4 4
G ДЕТ 41 ,1
K UM = = =
G ЗАГ 67 ,2 0,61;
α - коефіцієнт, що враховує спосіб укладки заготівок в печі (при нагріві однієї заготівки
α =1,0);
22
β -коефіцієнт, що враховує хімічний склад сталі (для низько вуглецевих і
низьколегованих сталей β =10,0);
D ЗАГ - діаметр початкової заготівки, м.
Температурний інтервал кування - діапазон температур металу початкової заготівки, в
межах якого метал найбільш пластичний і володіє мінімальним опором деформації. Інтервали
між максимальною і мінімальною температурами для вуглецевих сталей встановлюють по
діаграмі стану залізо-вуглець.(рисунок 17)
Додаткова
3. Прейс Г.А. и др. Технология конструкционных материалов. - К.: Высшая школа, 1984.
4. Практика маркировки и расшифровки машиностроительных материалов. - Сумы:
СумГУ, 1995.
5. Ласкорин Б.Н. Безотходное производство в металлургии. - М.: Металлургия, 1988.
6. Ансеров Ю.М. Машиностроение и охрана окружающей среды. -Ленинград.:
Машиностроение, 1979.
7. Брюханов A.M. Ковка и объемная штамповка. -М.: Машиностроение, 1960.
8. Романовский В.П. Справочник по холодной штамповке. - М.: Машиностроение; 1965.
9. Денисов Ю.А. и др. Справочник сварщика. - М.: Машиностроение, 1983.
10. Горбунов В.И. Обработка материалов резанием, металлорежущий инструмент и
станки. Учебное пособие для студентов. - М.: Машиностроение, 1980.
11. Справочник технолога-машиностроителя: В 2-х т./ Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К.
Мещерякова. - М.: Машиностроение, 1986.
12. Григорьянц А.Г., Сафронов A.M. Методы поверхностной лазерной обработки. - М.:
Высшая школа, 1967.
26
ДОДАТОК А Продовження таблиці А1
Таблиця А.1 – Вихідні дані до розділів 2 ,4 Варіант Вихідні дані
Варіант Вихідні дані матеріал клас ряд Тип А, Б,
сходные
матеріал данныеклас ряд Тип А, Б, точності при- виробництва мм мм
точності припусків виробництва мм мм 2 СЧ35 8 7 О 160 300
1 20Л 8 7 О 54 140 12 45ФЛ 9 8 С 150 340
11 СЧ25 9 8 С 60 144 Втулка
Поршень
Продовження таблиці А1
Продолжение таблицы А.1
29
Варіан Вихідні дані
Варіант Вихідні дані т матеріал клас ряд Тип А, Б,
матеріал клас ряд Тип А, Б, точності припусків виробництв мм мм
точності припусків виробництва мм мм 8 СЧ35 9т 8 а
С 200 80
7 СЧ21 9т 8 С 170 250 18 35ГЛ 10 9 О 210 90
17 45ФЛ 10 9 О 190 240 Шків
Втулка
Розміри у мм
Варіант Вихідні дані Варіант Вихідні дані
Матеріал D D1 L 1 11 Матеріал D D1 D2 L 1 11
1 заготовки
Сталь 20 60 40 240 35 55 заготовки
2 Сталь 25 80 60 400 55 300 11 Сталь 20 60 40 30 250 50 50
3 Сталь 30 80 60 600 160 400 12 Сталь 25 90 80 60 410 30 120
4 Сталь 35 130 100 840 200 440 13 Сталь 30 90 82 60 610 200 200
5 Сталь 40 150 130 1000 500 35 14 Сталь 35 130 100 80 850 400 30
6 Сталь 45 60 48 440 40 30 15 Сталь 40 150 130 140 980 400 200
7 Сталь 20 82 62 620 200 100
8 Сталь 25 146 96 700 220 200
9 Сталь 30 150 140 840 200 410
10 Сталь 35 164 150 1200 200 600
32
Продовження таблиці Б1
Розміри у мм
ДОДАТОК Г
Довідкові матеріали до завдання 2.
Таблиця Г.2 - Загальні припуски для інтервалів допусків, відповідний чистовій обробці по
ГОСТ 26645-85
Загальний припуск на
Загальний допуск елемента сторону, мм, не більш, для ряду
поверхні, мм припуска відливання
7 8 9
Св. 0,80 до 0,90 вкл. 1,9 2,2 2,4
- 0,90 - 1,00 - 2,0 2,3 2,5
- 1,00 - 1,10 - 2,1 2,4 2,6
- 1,10 - 1,20 - 2,2 2,5 2,7
- 1,20 - 1,40 - 2,5 2,8 3,0
- 1,40 - 1,60 - 2,6 3,0 3,1
- 1.60 - 1,80 - 2,8 3,1 3,3
- 1,80 - 2,00 - 3,0 3,4 3,6
Св. 2,00 до 2,20 вкл. 3,3 3,6 3,8
- 2,20 - 2,40 - 3,5 3,8 3,9
- 2,40 - 2,80 - 3,8 4,0 4,3
- 2,80 - 3,20 - 4,1 4,5 4,6
- 3,20 - 3,60 - 4,6 4,9 5,2
- 3,60 - 4,00 - 4,9 5,3 5,5
Таблиця Г.5 - Висота нижніх вертикальних знаків ливарних форм по ГОСТ 3606-80
Діаметр Висота стрижньового знака h мм, не більш, при довжині
стрижня D стрижня L мм
мм св. 50 до св.80 до св. 120 св. 180 св.
до 50 до 250
80 120 до180 250 до 315
До 30 30 -
вкл. Св. 30 20
50 60
до 50 вкл.
Св. 50 25
до 80 вкл. 35 40 50
Св. 80 30
до 120 вкл. 35 40
Таблиця Г.6 - Граничні відхилення розмірів моделей і стрижньових ящиків по ГОСТ 11961-87
35
Інтервали номінальних Граничні відхилення, мм
розмірів, мм
До 50 вкл ±0,7
Св. 50 - 120 ±1,0
120 - 260 ±1,2
260 - 500 ±1,4
Додаток Д
Довідникові матеріали до завдання 3
Діаметр деталі D, мм
до 50 св. 50 св. 70 св. 90 св. 120 св. 160
Довжина до 70 до 90 до 120 до 160 до 200
деталі L, мм припуски ( δ,δ1,δ2,δ3 ) і граничні відхилення ( ±
Δ/2 ± Δ1/2 ± Δ2/2 ± Δ3/2 ), мм
До 250 вкл. 5±2 6±2 7±2 8+2 9+3 10±3
Св. 250
до 500 6±2 7±2 8±2 9±3 10+3 11±3
вкл.
Св. 500
до 800 7±2 8+2 9±3 10±3 11+3 12±3
вкл.
Св. 800
До 1200 8±2 9±3 10±3 11±3 12±3 13±4
вкл.