M 3012

Міністерство освіти і науки,
молоді та спорту України

Сумський державний університет
3012 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання індивідуальних графічних робіт
з інженерної графіки
для студентів факультету технічних систем

та енергоефективних технологій
денної форми навчання
Суми
Сумський державний університет
2011
Методичні вказівки до виконання індивідуальних
графічних робіт з інженерної графіки для студентів факультету
технічних систем та енергоефективних технологій / укладач
І.В. Павленко.– Суми: Сумський державний університет, 2011.–
105 с.
Кафедра загальної механіки і динаміки машин
2
ЗМІСТ
1111111111111111111111111 С.
ВСТУП ................................................................................... 6
1 ТИПИ ЛІНІЙ. ШРИФТИ КРЕСЛЯРСЬКІ .............. 7

1.1 Типи ліній ................................................................ 7
1.2 Шрифти креслярські ............................................... 8
1.3 Індивідуальна графічна робота 1
«Типи ліній. Шрифти креслярські» ...................... 9
2 ГЕОМЕТРИЧНІ ПОБУДОВИ .................................... 27

1.1 Побудова правильних багатокутників .................. 27
1.2 Сполучення ............................................................. 29
1.3 Лекальні криві ........................................................ 31
«Геометричні побудови» ...................................... 33
3 ЗОБРАЖЕННЯ .............................................................. 39
3.1 Вигляди ................................................................... 39
«Вигляди» ............................................................... 41
3.3 Розрізи і перерізи ................................................... 47
3.3.1 Прості розрізи і перерізи .......................... 47
3.3.2 Індивідуальна графічна робота 4
«Прості розрізи і перерізи» ..................... 48
3.3.3 Складні розрізи і перерізи ........................ 54
«Складні розрізи і перерізи» .................... 54
3
4 РОЗНІМНІ З’ЄДНАННЯ ............................................. 60
4.1 Різі. Нарізні деталі та з’єднання ........................... 60
4.1.1 Нарізні деталі ............................................ 60
«Нарізні вироби» ....................................... 62
4.1.3 Нарізні з’єднання ...................................... 69
4.1.4 Індивідуальні графічні роботи 7 і 8
«Нарізні з’єднання» .................................. 70
4.2 Шпонкові та шліцьові з’єднання .......................... 78
4.2.1 Шпонкові з’єднання ................................. 78
4.2.2 Шліцьові з’єднання ................................... 78
«Шпонкові та шліцьові з’єднання» ......... 79
5 НЕРОЗНІМНІ З’ЄДНАННЯ ....................................... 83

5.1 Зварні з’єднання ..................................................... 83
«Зварні з’єднання» ................................................. 83
6 МАШИНОБУДІВНІ ДЕТАЛІ ..................................... 90

6.1 Штуцери ................................................................. 90
«Робоче креслення штуцера» ............................... 91
6.3 Пружини ................................................................. 93
«Робоче креслення пружини» ............................... 94
6.5 Зубчаті колеса ........................................................ 96
«Робоче креслення зубчатого колеса» ................. 96
4
7 СКЛАДАЛЬНІ ОДИНИЦІ .......................................... 100
7.1 Деталювання ........................................................... 100
«Деталювання складального креслення» ............. 100
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ........... 103
ДОДАТОК А ОФОРМЛЕННЯ АРКУША .................... 104
5
ВСТУП
Інженерна графіка є однією з основних дисциплін, яку

вивчають майбутні інженери. Вона дає підґрунтя для вивчення
спеціальних дисциплін інженерного спрямування, таких, як
технологія машинобудування, деталі машин, конструювання
спеціального оснащення, проектування цехів машинобудівних
виробництв тощо.
Курс інженерної графіки складається з таких розділів:
геометричне креслення, проекційне креслення, машинобудівне і
технічне креслення.
Методичні вказівки містять короткі відомості з різних
розділів інженерної графіки, а також вихідні дані до
індивідуальних графічних робіт з прикладами виконання.
Метою цього навчального видання є формування у
студента практичних навичок побудови на високому технічному
рівні машинобудівних креслень із застосуванням навчально-
методичної та довідкової літератури.
Індивідуальні графічні роботи (ІГР) необхідно
виконувати на аркушах форматів А4 – А1 із використанням
шифру «СумДУ ТеСЕТ ЕМ91 00 01», в якому по черзі зазначено
таке: вищий навчальний заклад (СумДУ); факультет (ТеСЕТ);
група (наприклад, ЕМ01, І02 тощо); варіант (від 01 до 30), який в
індивідуальному порядку призначає викладач; номер завдання
(від 01 до 14). Параметри аркуша, а також правила його
оформлення на прикладі формату А3 наведені в додатку А.
Під час виконання завдань необхідно застосовувати
шрифт типів А, Б з кутом нахилу 75° за ГОСТ 3.304-81, а також
лінії креслення за ГОСТ 3.303-68.
6
1 ТИПИ ЛІНІЙ. ШРИФТИ КРЕСЛЯРСЬКІ
1.1 Типи ліній
ГОСТ 2.303-68 встановлює дев’ять типів ліній залежно

від їх товщини та зображення (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 – Типи ліній

Товщина,
Повна назва Зображення
мм
Суцільна товста основна s  0,5  1,4
Суцільна тонка основна
Хвиляста
s/3 s/2
Тонка зі зламами
Штрихова
Розімкнена s  1,5s
Штрихпунктирна
s/3 s/2
Штрихпунктирна з двома точками
Штрихпунктирна потовщена s / 2  2s / 3
Товщина суцільної товстої основної лінії обирається в

діапазоні s = 0,5 – 1,4 мм, решти ліній – залежно від s .
Суцільна товста основна лінія використовується для
побудови ліній видимого контуру, видимих ліній переходу й
обведення контурів винесених перерізів.
Суцільна тонка основна лінія застосовується для
допоміжних побудов, розмірних і виносних ліній, ліній
штриховки розрізів і перерізів, ліній-виносок, контурів
накладених перерізів.
Хвиляста лінія застосовується як лінія обриву
зображення і розмежування вигляду й розрізу.
Суцільна тонка зі зламами є довгою лінією обриву
зображення переважно у будівельних кресленнях.
Штрихова лінія застосовується для побудови ліній
невидимого контуру і невидимих ліній переходу. Довжина
штрихів 2 – 8 мм, відстань між ними 1 – 2 мм.
7
Розімкнена лінія використовується для позначення січної
площини у розрізах і перерізах. Довжина лінії 8 – 20 мм.
Штрихпунктирна лінія застосовується для зображення
осьових і центрових ліній, ліній симетрії. Штрихпунктирні лінії
починаються і закінчуються штрихами. Довжина штрихів
5 – 30 мм, відстань між ними 3 – 5 мм.
Штрихпунктирна з двома точками – лінія згину у
розгортках; лінія поділу креслення на зони. Вона також
використовується для позначення виробів у крайніх або
проміжних положеннях. Довжина штрихів 5 – 30 мм, відстань
між ними 4 – 6 мм.
Штрихпунктирна потовщена лінія використовується для
позначення елементів, розташованих між січною площиною і
спостерігачем у розрізах. Також цією лінією позначаються
поверхні, які підлягають покриттю, термічній або термохімічній
обробці. Довжина штрихів 3 – 8 мм, відстань між ними 3 – 4 мм.
1.2 Шрифти креслярські
Усі написи на кресленнях та в технічних документах

виконуються за ГОСТ 2.304-81, яким визначено основні типи і
параметри шрифтів (табл. 1.2).
Існують шрифти типу А і типу Б, прямі або нахилені до
основного напису під кутом 75° (рис. 1.1). Номер шрифту h ,
який відповідає висоті великих літер у міліметрах, може бути
таким: 1,8; 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40. Шрифт розміром 1,8
не рекомендується до використання
а б
Рисунок 1.1 –Шрифти креслярські:
а – тип А; б – тип Б
8
Таблиця 1.2 – Шрифти креслярські
Формула
Параметр
Тип А Тип Б
Товщина літер 1 / 14h 1 / 10h
Висота малих літер 10 / 14h 7 / 10h
Відстань між літерами 2 / 14h 2 / 10h
Мінімальна відстань між словами 6 / 14h 6 / 10h
Мінімальний крок рядків 22 / 14h 17 / 10h
Для виконання індивідуальних графічних робіт слід

використовувати шрифти типів А, Б з кутом нахилу до
основного напису 75°.
1.3 Індивідуальна графічна робота 1 «Типи ліній.

Шрифти креслярські»
Індивідуальна графічна робота 1 містить титульний

аркуш і аркуш № 1. Приклад оформлення титульного аркуша
наведений на рис. 1.2.
Варіанти завдань для виконання індивідуальної графічної
роботи (ІГР) 1 наведені в таблиці 1.3.
У текстовій частині завдання у дужках зазначено номер
шрифта, яким необхідно виконувати напис.
9
Рисунок 1.2 – Титульний аркуш
10
Таблиця 1.3 – Варіанти завдань для виконання ІГР 1
Вар. Завдання
11
Продовження табл. 1.3
12
13
14
10
15
11
12
16
13
14
17
15
16
18
17
18
19
19
20
20
21
22
21
23
24
22
25
26
23
27
28
24
29
30
25
Приклад оформлення аркуша № 1 наведений на рис. 1.3.
Рисунок 1.3 – Приклад виконання ІГР 1

26
2 ГЕОМЕТРИЧНІ ПОБУДОВИ
2.1 Побудова правильних багатокутників
Правильні багатокутники будуються шляхом поділу

описаного кола заданого діаметра на рівні частини (рис. 2.1-2.2).
а б в
г д е
Рисунок 2.1 – Поділ кола на рівні частини:
а – трикутник; б – квадрат; в – п’ятикутник; г – шестикутник;
д – семикутник; е – восьмикутник
Для поділу кола заданого радіуса R на три рівні частини

з точки А проводимо дугу радіусом R до перетину з колом
(рис. 2.1 а).
27
Для поділу кола на чотири рівні частини необхідно
побудувати хорди через точки 1 – 4 (рис. 2.1 б).
Для поділу кола радіусом R на п’ять рівних частин
необхідно поділити відрізок ОА навпіл (рис. 2.1 в). З отриманої
точки С проводиться дуга радіусом R1  O1 до перетину з
діаметром заданого кола. З отриманої точки D необхідно
провести дугу радіусом R2  D1 до перетину із заданим колом.
Поділ кола радіусом R на шість рівних частин
здійснюється шляхом проведення дуги радіусом R (рис. 2.1 г).
Сторона правильного семикутника визначається як
довжина серединного перпендикуляра ВС, проведеного до
радіуса ОА описаного кола (рис. 2.1 д).
Правильний восьмикутник будується шляхом
знаходження бісектриси прямого кута АОВ (рис. 2.1 е).
Загальний алгоритм побудови правильного N-кутника
( N  3 ) як результат поділу описаного кола радіусом R на рівні
частини поданий на рис. 2.2.
Рисунок 2.2 – Поділ кола на довільну кількість рівних частин

на прикладі побудови правильного одинадцятикутника
28
За допомогою теореми Фалеса ділимо діаметр АВ кола на
N рівних частин (рис. 2.2). Проводимо дугу кола радіусом
R1  2 R . Через отримані точки С і D проводимо промені через
парні точки діаметром АВ (2, 4, 6, …) до перетину з колом
радіусом R . За отриманими точками на колі будується
правильний N-кутник.
Для побудови довільного N-кутника довжину сторін
можна визначити за такою залежністю (рис. 2.2):
180
b  2 R sin , (2.1)
N
де R – радіус описаного кола. Наприклад, для 9-кутника
b  2 R sin 20  0,684 R . Значення b / R для довільного N -
кутника мажна вибрати з таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Значення b / R для деяких багатокутників

N 5 7 9 11 13 15 17 19
b/R 1,176 0,868 0,684 0,563 0,479 0,416 0,367 0,329
2.2 Сполучення
Сполученням називається плавний перехід від однієї лінії

до іншої, виконаний за допомогою проміжної лінії. Основними
елементами спряження є центр сполучення, радіус
сполучення R , точки сполучення (рис. 2.3).
а б
29
в г
д е
є ж
з к
Рисунок 2.3 – Типи сполучень
На рис. 2.3 а-є відстані між центрами кіл є параметром l .

30
2.3 Лекальні криві
Лекальними кривими називаються криві, побудовані за

допомогою лекал за попередньо знайденою множиною точок.
До лекальних кривих відносять криві другого порядку;
спіральні, циклічні, тригонометричні криві тощо.
Приклад побудови еліпса за дванадцятьма точками за
заданими осями d і D наведений на рис. 2.4. Приклади
побудови параболи наведені на рис. 2.5 а-б.
Рисунок 2.4 – Побудова еліпса
31
а б
Рисунок 2.5 – Побудова параболи:
а – метод дотичних; б – метод пересічних прямих
Приклад побудови синусоїди шляхом застосування

допоміжного кола заданого діаметра D і поділу останнього на
дванадцять рівних частин наведений на рис. 2.6. Амплітуда
синусоїди дорівнює радіусу кола, період визначається як
периметр кола l   D .
Рисунок 2.6 – Побудова синусоїди
Приклад побудови циклоїди наведений на рис. 2.7,

спіралі Архімеда і евольвенти кола – на рис. 2.8.
32
Рисунок 2.7 – Циклоїда
а б
Рисунок 2.8 – Спіральні криві:
а – спіраль Архімеда; б – евольвента кола
1.4 Індивідуальна графічна робота 2 «Геометричні

побудови»
ІГР 2 включає такі частини:

а) поділ кола на рівні частини (рис. 2.1 – 2.2);
б) побудова одного з десяти сполучень (рис. 2.3);
в) побудова лекальної кривої (рис. 2.4 – 2.8);
г) побудова деталі, контур якої містить сполучення.
Варіанти завдань для виконання пунктів а – в ІГР 2
наведені в таблиці 2.2, для виконання пункту г – в таблиці 2.3.
33
Таблиця 2.2 – Варіанти завдань для виконання пунктів а – в
індивідуальної графічної роботи 2
Сполучення Лекальна крива
№
N 1) Параметри,
вар. Тип Параметри, мм Назва
мм
1 5 а l = 60; R1 = 15; R2 = 25; R = 20 Еліпс d = 50; D= 80
2 7 б l = 60; R1 = 15; R2 = 25; R = 30 Парабола α = 45°; l = 100
3 9 в l = 60; R1 = 15; R2 = 25; R = 65 Парабола l1 = 100; l2 = 60
4 10 г l = 12; R1 = 30; R2 = 50; R = 15 Синусоїда D = 40
5 11 д l = 12; R1 = 30; R2 = 50; R = 40 Циклоїда D = 35
Спіраль
6 13 е l = 29; R1 = 15; R2 = 25; R = 5 D = 120
Архімеда
7 14 є l = 29; R1 = 15; R2 = 25; R = 7 Евольвента D = 40
Спіраль
8 5 ж α = 45°; R = 20 D = 140
Архімеда
9 7 з l = 30; R2 = 20; R = 15 Циклоїда D = 30
10 9 к l = 30; R2 = 20; R = 45 Синусоїда D = 50
11 10 а l = 55; R1 = 15; R2 = 30; R = 25 Парабола l1 = 90; l2 = 80
12 11 б l = 50; R1 = 20; R2 = 25; R = 30 Парабола α = 60°; l = 90
13 13 в l = 60; R1 = 25; R2 = 35; R = 80 Еліпс d = 40; D= 70
14 14 г l = 12; R1 = 20; R2 = 50; R = 20 Парабола α = 55°; l = 80
15 5 д l = 12; R1 = 30; R2 = 50; R = 45 Парабола l1 = 100; l2 = 80
16 7 е l = 25; R1 = 20; R2 = 25; R = 8 Синусоїда D = 30
17 9 є l = 25; R1 = 15; R2 = 25; R = 6 Циклоїда D = 45
Спіраль
18 10 ж α = 60°; R = 25 D = 160
Архімеда
19 11 з l = 30; R2 = 25; R = 20 Евольвента D = 30
Спіраль
20 13 к l = 35; R2 = 20; R = 30 D = 180
Архімеда
21 14 а l = 50; R1 = 15; R2 = 30; R = 45 Циклоїда D = 40
22 5 б l = 60; R1 = 30; R2 = 25; R = 40 Синусоїда D = 45
23 7 в l = 45; R1 = 15; R2 = 25; R = 75 Парабола l1 = 80; l2 = 80
24 9 г l = 20; R1 = 30; R2 = 50; R = 15 Парабола α = 70°; l = 100
25 10 д l = 12; R1 = 30; R2 = 50; R = 35 Еліпс d = 50; D= 70
26 11 е l = 25; R1 = 20; R2 = 20; R = 6 Парабола α = 75°; l = 80
27 13 є l = 25; R1 = 25; R2 = 25; R = 10 Парабола l1 = 80; l2 = 50
28 14 ж α = 150°; R = 40 Синусоїда D = 35
29 5 з l = 30; R2 = 30; R = 15 Циклоїда D = 60
Спіраль
30 7 к l = 25; R2 = 15; R = 20 D = 200
Архімеда
1)
N – кількість сторін багатокутника.
34
Таблиця 2.3 – Варіанти завдань для виконання пункту г ІГР 2
№ №
Деталь Деталь
вар. вар.
1 2
17 18
3 4
19 20
5 6
21 22
35
7 8
23 24
9 10
25 26
11 12
27 28
36
13 14
29 30
15 16
Під час виконання ІГР 2 розміри необхідно наносити

згідно з ГОСТ 2.307-68. Написи слід робити шрифтом № 7 типів
А, Б з кутом нахилу до основного напису 75° приблизно такого
змісту:
а) «Поділ кола на п’ять частин» або «Побудова
п’ятикутника»;
б) «Сполучення № 1»;
в) «Спіраль Архімеда»;
г) «Корпус» тощо.
Приклад оформлення індивідуальної графічної роботи 2
37
38
3 ЗОБРАЖЕННЯ
3.1 Вигляди
В інженерній графіці зображення предметів виконуються

за методом ортогонального проекціювання. Основні площини
проекцій при цьому – шість граней куба (рис. 3.1).
Зображення на кресленні поділяються на вигляди, розрізи
і перерізи, означення яких відповідають ДСТУ 3321-96. Як
додаткове зображення також використовують виносний
елемент.
Рисунок 3.1 – Основні площини проекцій:

1 – вигляд спереду (головний вигляд); 2 – вигляд згори; 3 – вигляд
зліва; 4 – вигляд справа; 5 – вигляд знизу; 6 – вигляд ззаду
Виглядом називається зображення видимої спостерігачеві

частини поверхні предмета (рис. 3.2).
Вигляд спереду є головним. Він повинен надавати
найбільшу інформацію про форму і розміри предмета.
Основні вигляди не позначаються, якщо вони мають
проекційні зв’язки з головним виглядом (рис. 3.2 а).
39
Основний вигляд позначається (за допомогою великих
літер кирилиці) лише у таких випадках:
а) він знаходиться на своєму місці;
б) не існує проекційного зв’язку з іншими виглядами;
в) вигляд розмежований з іншими виглядами іншими
зображеннями;
г) зображений на іншому аркуші.
Додатковий вигляд отримують шляхом проекціювання на
площину, не паралельну основним площинам проекцій.
Додатковий вигляд позначається у випадку, коли він
розміщений не в проекційному зв’язку з основним виглядом.
Місцевий вигляд – це зображення обмеженої частини
поверхні предмета (рис. 3.2 б). Він позначається за правилом
позначення додаткового вигляду.
а б
Рисунок 3.2 – Вигляди:
а – основні вигляди; б – місцевий вигляд
3.2 Індивідуальна графічна робота 3 «Вигляди»
Завдання ІГР 3 полягає у побудові трьох виглядів деталі

за заданою аксонометричною проекцією. Варіанти завдань
наведені в таблиці 3.1.
40
Приклад оформлення індивідуальної графічної роботи 3
Таблиця 3.1 – Варіанти завдань до виконання ІГР 3

№ №
вар. вар.
1 2
3 4
5 6
41
7 8
9 10
11 12
42
13 14
15 16
17 18
43
19 20
21 22
23 24
44
25 26
27 28
29 30
45
згідно з ГОСТ 2.307-68. У разі, якщо глибина отвору в деталі,
поданій в таблиці 3.1, не зазначена, необхідно вважати отвір
наскрізним.

46
3.3 Розрізи і перерізи
3.3.1 Прості розрізи і перерізи
Розрізом називається ортогональна проекція предмета,

який уявно розсічений однією чи декількома площинами для
виявлення його невидимих поверхонь (рис. 3.4).
У розрізі показують частину виробу, яка розміщена в
січній площині та за нею.
Простий розріз – це розріз, який виконується однією
січною площиною (рис. 3.4). Простий розріз може бути
горизонтальним, вертикальним, похилим. Розрізи позначаються
літерами кирилиці за типом «А-А».
Рисунок 3.4 – Простий розріз
Перерізом називається ортогональна проекція фігури,

одержана в одній чи декількох площинах або поверхнях при
уявному розсіченні предмета, що проекцюється (рис. 3.5 а).
У перерізі показують лише те зображення, яке
знаходиться в січній площині.
Перерізи поділяють на винесені й накладені (рис. 3.5 б-в).
Перерізи позначаються, як і розрізи.
47
а б в
Рисунок 3.5 – Простий переріз:
а – загальне позначення; б – винесений; в – накладений
3.3.2 Індивідуальна графічна робота 4 «Прості розрізи

і перерізи»
Завдання ІГР 4 полягає у побудові необхідних зображень

деталі за заданою аксонометричною проекцією з використанням
простого розрізу (горизонтального чи вертикального), а також у
простановленні розмірів. Варіанти завдань наведені в
таблиці 3.2.
Приклад оформлення ІГР 4 показаний на рис. 3.6.

№ №
вар. вар.
1 2
48
3 4
5 6
7 8
9 10
49
11 12
13 14
15 16
17 18
50
19 20
21 22
23 24
25 26
51
27 28
29 30

згідно з ГОСТ 2.307-68. У разі, якщо глибина отвору в деталі,
поданій в таблиці 3.2, не зазначена, необхідно вважати отвір
наскрізним.
Січну площину для побудови перерізу задає викладач
безпосередньо на виконаному студентом завданні.
52
53
3.3.3 Складні розрізи і перерізи
Розріз або переріз називаються складними, якщо вони

виконуються декількома січними площинами. Складні розрізи
бувають ступінчастими й ламаними.
Ступінчастий розріз – розріз, утворений паралельними
січними площинами (рис. 3.7 а).
Ламаний розріз – розріз, утворений пересічними
площинами (рис. 3.7 б).
а б
Рисунок 3.7 – Складний розріз:
а – ступінчастий; б – ламаний
3.3.4 Індивідуальна графічна робота 5 «Складні

розрізи і перерізи»
Завдання ІГР 5 полягає у побудові необхідних зображень

деталі за заданою аксонометричною проекцією з використанням
складного розрізу (ступінчастого або ламаного). Також
необхідно довільно, але правильно, проставити розміри.
Варіанти завдань наведені в таблиці 3.3. Приклад
оформлення ІГР 5 показаний на рис. 3.8.
54
№ №
вар. вар.
1 2
3 4
5 6
7 8
55
9 10
11 12
13 14
15 16
56
17 18
19 20
21 22
23 24
57
25 26
27 28
29 30

згідно з ГОСТ 2.307-68. Числові значення розмірів студент задає
самостійно згідно з рядами нормальних лінійних і кутових
значень.
Січну площину для побудови перерізу задає викладач
безпосередньо на виконаному студентом завданні.
58
59
4 РОЗНІМНІ З’ЄДНАННЯ
4.1 Різі. Нарізні деталі та з’єднання
4.1.1 Нарізні деталі
Різзю називається поверхня, утворена під час гвинтового

руху плоского контуру по циліндричній або конічній поверхні.
Основними параметрами профілю різі, встановлених
ГОСТ 11708-82, є кут профілю  , зовнішній діаметр d ,
внутрішній діаметр d1 , середній діаметр d 2 , крок різі S ,
робоча висота профілю h , висота повного профілю H
(рис. 4.1).
Рисунок 4.1 – Основні параметри різей
За формою профілю різі бувають метричні, трубні,

трапецеїдальні, упорні тощо (рис. 4.2).
60
а б
в г
Рисунок 4.2 – Різь за формою профілю:
а – метрична; б – трубна; в – трапецеїдальна; г – упорна
Основні нарізні вироби: болт, гайка, гвинт, шпилька,

шайба, шплінт, штифт, труба, кутник, трійник (рис. 4.3).
а б в
г д е
61
є ж з к
Рисунок 4.3 – Основні нарізні вироби:
а – болт; б – гайка; в – гвинт; г – шпилька; д – шайба; е – шплінт;
є – штифт; ж – труба; з – кутник; к – трійник
4.1.2 Індивідуальна графічна робота 6 «Нарізні

вироби»
Завдання ІГР 6 полягає у побудові креслень основних

нарізних виробів згідно з варіантом, наведеним у таблиці 4.1.
Приклад оформлення ІГР 6 показаний на рис. 4.4.

№
Нарізні вироби
вар.
Болт М20-6g×60.58 ГОСТ 7798-70
Гайка М30-7Н.5 ГОСТ 5915-70
Гвинт M16×80.88 ГОСТ 11738-84
1 Шпилька M20×1,5/2,5-6g×160.66.05 ГОСТ 22040-76
Шайба 14.01.08кп.016 ГОСТ 11371-78
Шплінт 8×32 ГОСТ 397-79
Труба Р-40 ГОСТ 3262-75
Болт 2М24-6g×70.58 ГОСТ 7798-70
Гайка М12×1,25-6Н.5 ГОСТ 5915-70
Гвинт M16-6g×80.109.40X.019 ГОСТ 11738-84
2 Шпилька 2M20×1,5-6g×150.109.40X.029 ГОСТ 22032-76
Шайба 2.14.01.08кп.016 ГОСТ 11371-78
Штифт 10×50 ГОСТ 10774-80
Трійник 20 ГОСТ 8948-75
62
Болт 3М30×2-6g×90.58 ГОСТ 7798-70
Гайка 2М16×1,5-6Н.12.40Х.019 ГОСТ 5915-70
Гвинт А.M16-6g×80.48.019 ГОСТ 17473-80
3 Шпилька M20-6n/6g×150.66.05 ГОСТ 22032-76
Шайба 20.02.Ст3.019 ГОСТ 10906-78
Шплінт 8×32.3.039 ГОСТ 397-79
Трійник Ц-40×25×32 ГОСТ 8950-75
Болт 3М20×1,5-6g×60.109.40Х.019 ГОСТ 7798-70
Гайка 2М24-7Н.5 ГОСТ 5915-70
Гвинт В2.М12-6g×80-58.48.019 ГОСТ 17473-80
4 Шпилька M20-6p/6g×150.66.05 ГОСТ 22034-76
Шайба 10Л.БрКМц3-1 ГОСТ 6402-70
Штифт 12×80 ГОСТ 3128-70
Муфта Ц-25×15 ГОСТ 8957-75
Болт 4М16-6g×70.58 ГОСТ 7798-70
Гвинт A2.М8-6g×50.48 ГОСТ 17474-80
5 Шпилька M20-6r/6g×150.66.05 ГОСТ 22037-76
Шайба 10.65Г.025 ГОСТ 6402-70
Штифт 2.12×70 ГОСТ 3128-70
Хрест 32 ГОСТ 8951-75
Болт М20-6g×90.58 ГОСТ 7796-70
Гайка 2М16×1,5-6Н.5.019 ГОСТ 5918-73
Гвинт В.М8×1-6g×50-34.48.016 ГОСТ 17474-80
6 Шпилька M30-7g×150.58 ГОСТ 22032-76
Шайба 10Т.3Х13.019 ГОСТ 6402-70
Штифт 12×80 ГОСТ 3129-70
Труба Р-40-8000 ГОСТ 3262-75
Болт 2М16-6g×60.58 ГОСТ 7796-70
Гайка М16-6Н.5.019 ГОСТ 15521-70
Гвинт В.М8×1-6g×50-34.48.016 ГОСТ 1491-80
7 Шпилька 2M16×1,5-6g×150.109.40X.029 ГОСТ 22032-76
Шайба 10ОТ.65Г.036 ГОСТ 6402-70
Шплінт 8×32.3.039 ГОСТ 397-79
Ковпак 1-25 ГОСТ 8962-75
Болт 3М24×2-6g×70.58 ГОСТ 7796-70
Гайка М20×1,5-6Н.12.016 ГОСТ 10657-80
Гвинт A.М16-6g×80.48 ГОСТ 17475-80
8 Шпилька M12-6n/6g×100.66.05 ГОСТ 22032-76
Шайба 12.03.019 ГОСТ 13463-77
Штифт 12×80 ГОСТ 3128-70
Кутник 1-20×15 ГОСТ 8947-75
63
Болт 2М20×1,5-6g×90.108.40Х.019 ГОСТ 7796-70
Гвинт В2.М12-6g×80.48 ГОСТ 17475-80
9 Шпилька M12-3p/6g×100.66.05 ГОСТ 22034-76
Шайба 2.12.03.05 ГОСТ 13463-77
Штифт 2.12×70 ГОСТ 3128-70
Труба Ц-Р-40 ГОСТ 3262-75
Болт М10-6g×60.46.019 ГОСТ 7783-81
Гайка 2М16×1,5-6Н.32.036 ГОСТ 3032-76
Гвинт В.М12-6g×40.14H ГОСТ 1486-84
10 Шпилька M12-6r/6g×100.66.05 ГОСТ 22037-76
Шайба 12.03.019 ГОСТ 13466-77
Штифт 12×80 ГОСТ 3129-70
Кутник 90°-1-20 ГОСТ 8946-75
Болт 2М10-6g×70.46.016 ГОСТ 7783-81
Гвинт A.М12-6g×40.45H.40X.05 ГОСТ 1486-84
11 Шпилька M24-6g×150.58 ГОСТ 22032-76
Шайба 9.БрКМц3-1.076 ГОСТ 11648-75
Пробка 40 ГОСТ 8963-75
Болт М20-6g×90.46.019 ГОСТ 7783-81
Гвинт A.М12-6g×40.14H ГОСТ 1479-93
12 Шпилька 2M20-6g×100.109.40X.029 ГОСТ 22032-76
Шайба 14.01.08кп.016 ГОСТ 11371-78
Штифт 3.12×35 ГОСТ 3128-70
Трійник 40×25×32 ГОСТ 8950-75
Болт М10-6g×60.46.016 ГОСТ 7785-81
Гайка М12×1,25-6Н.5 ГОСТ 5915-70
Гвинт В.М12-6g×40.45H.40X.05 ГОСТ 1479-93
13 Шпилька M16-6n/6g×90.66.05 ГОСТ 22032-76
Шайба 2.14.01.08кп.016 ГОСТ 11371-78
Шплінт 8×32.3.039 ГОСТ 397-79
Муфта коротка 40 ГОСТ 8954-75
Болт 2М10-6g×55.36.016 ГОСТ 7785-81
Гайка 2М16×1,5-6Н.12.40Х.019 ГОСТ 5915-70
Гвинт A2.М12-6g×40.45H.40X.05 ГОСТ 1479-93
14 Шпилька M16-6p/6g×90.66.05 ГОСТ 22034-76
Шайба 20.02.Ст3.019 ГОСТ 10906-78
Штифт 2.12×160 ГОСТ 3129-70
Трійник Ц-20 ГОСТ 8949-75
64
Болт М16-6g×90.88.019 ГОСТ 7786-81
Гайка 2М24-7Н.5 ГОСТ 5915-70
Гвинт В.М12-6g×40.14H ГОСТ 1479-84
15 Шпилька M16-6r/6g×90.66.05 ГОСТ 22037-76
Штифт 10×50 Хім.Окс.прм ГОСТ 10774-80
Кутник 1-Ц-20×15 ГОСТ 8947-75
Болт М20-6g×75.58.019 ГОСТ 7786-81
Гвинт В.М12-6g×40.14H ГОСТ 1481-84
16 Шпилька M20×1,5/2,5-6g×100.66.05 ГОСТ 22040-76
Шайба 10.65Г.025 ГОСТ 6402-70
Штифт 12×80 ГОСТ 3129-70
Ковпак 1-Ц-25 ГОСТ 8962-75
Болт М20×1,5-6g×60.58 ГОСТ 7798-70
Гайка 2М16×1,5-6Н.5.019 ГОСТ 5918-73
Гвинт A.М12-6g×40.45H.40X.05 ГОСТ 1481-84
17 Шпилька 2M12-6g×50.109.40X.029 ГОСТ 22032-76
Шайба 10Т.3Х13.019 ГОСТ 6402-70
Штифт 2.12×160 ГОСТ 3129-70
Муфта довга 1-40 ГОСТ 8955-75
Болт 2М16-6g×70.58 ГОСТ 7798-70
Гайка М16-6Н.5.019 ГОСТ 10657-80
Гвинт A.М12-6g×40.14H ГОСТ 1482-84
18 Шпилька M20-6n/6g×90.66.05 ГОСТ 22032-76
Шайба 10ОТ.65Г.036 ГОСТ 6402-70
Штифт 3.12×35 ГОСТ 3128-70
Хрест Ц-32 ГОСТ 8951-75
Болт 3М20×2-6g×90.58 ГОСТ 7798-70
Гайка М20×1,5-6Н.12.016 ГОСТ 10657-80
Гвинт В.М12-6g×40.45H.40X.05 ГОСТ 1483-84
19 Шпилька M20-6p/6g×90.66.05 ГОСТ 22034-76
Шайба 12.03.019 ГОСТ 13463-77
Шплінт 8×32.3.039 ГОСТ 397-79
Муфта компенсувальна Ц-20 ГОСТ 8956-75
Болт 3М10×1,5-6g×60.109.40Х.019 ГОСТ 7798-70
Гвинт A.М12-6g×40.14H ГОСТ 1485-84
20 Шпилька M20-6r/6g×90.66.05 ГОСТ 22037-76
Шайба 2.12.03.05 ГОСТ 13463-77
Штифт 2.12×70 ГОСТ 3128-70
Хрест 32×20×25 ГОСТ 8953-75
65
Болт 4М16-6g×70.58 ГОСТ 7798-70
Гайка 2М16×1,5-6Н.32.036 ГОСТ 3032-76
Гвинт A.М12-6g×40.45H.40X.05 ГОСТ 1486-84
21 Шпилька M20-6g×100.58 ГОСТ 22032-76
Шайба 12.03.019 ГОСТ 13466-77
Муфта довга 1-Ц-40 ГОСТ 8955-75
Болт М16-6g×90.58 ГОСТ 7796-70
Гвинт В.М12-6g×40.14H ГОСТ 8878-93
22 Шпилька 2M30-7g×150.109.40X.029 ГОСТ 22032-76
Шайба 2.12.03.05 ГОСТ 13463-77
Штифт 10×50 ГОСТ 10774-80
Хрест 20×10 ГОСТ 8952-75
Болт 2М10-6g×60.58 ГОСТ 7796-70
Гвинт A.М12-6g×40.45H.40X.05 ГОСТ 8878-93
23 Шпилька M16-6n/6g×70.66.05 ГОСТ 22032-76
Шайба 12.03.019 ГОСТ 13463-77
Кутник 90°-1-Ц-20 ГОСТ 8946-75
Болт 3М20×1,5-6g×70.58 ГОСТ 7796-70
Гайка М12×1,25-6Н.5 ГОСТ 5915-70
Гвинт A.М12-6g×40.32 ГОСТ 8878-93
24 Шпилька M16-6p/6g×70.66.05 ГОСТ 22034-76
Шайба 10ОТ.65Г.036 ГОСТ 6402-70
Штифт 2.12×160 ГОСТ 3129-70
Муфта компенсувальна 20 ГОСТ 8956-75
Болт 2М16×1,5-6g×90.108.40Х.019 ГОСТ 7796-70
Гайка 2М16×1,5-6Н.12.40Х.019 ГОСТ 5915-70
Гвинт A.М10-6g×25.45H.40X.05 ГОСТ 11075-84
25 Шпилька M16-6r/6g×70.66.05 ГОСТ 22037-76
Шайба 10Т.3Х13.019 ГОСТ 6402-70
Шплінт 8×32.3.039 ГОСТ 397-79
Хрест Ц-20×10 ГОСТ 8952-75
Болт М12-6g×60.46.019 ГОСТ 7783-81
Гайка 2М24-7Н.5 ГОСТ 5915-70
Гвинт A.М10-6g×25.45H.40X.05 ГОСТ 11074-84
26 Шпилька M20×1,5/2,5-6g×110.66.05 ГОСТ 22040-76
Шайба 10.65Г.025 ГОСТ 6402-70
Штифт 12×80 ГОСТ 3129-70
Пробка Ц-40 ГОСТ 8963-75
66
Болт 2М12-6g×70.46.016 ГОСТ 7783-81
Гвинт M16×80.88 ГОСТ 11738-84
27 Шпилька 2M8×1-6g×35.109.40X.029 ГОСТ 22032-76
Штифт 10×50 ГОСТ 10774-80
Кутник 45°-1-20 ГОСТ 8946-75
Болт М16-6g×90.46.019 ГОСТ 7783-81
Гайка 2М16×1,5-6Н.5.019 ГОСТ 5918-73
Гвинт В2.М16×1,5-6g×80-58.48.019 ГОСТ 17473-80
28 Шпилька M12-6n/6g×55.66.05 ГОСТ 22032-76
Шайба 14.01.08кп.016 ГОСТ 11371-78
Штифт 2.12×160 ГОСТ 3129-70
Муфта коротка Ц-40 ГОСТ 8954-75
Болт М20-6g×60.46.016 ГОСТ 7785-81
Гайка М16-6Н.5.019 ГОСТ 10657-80
Гвинт A2.М12-6g×40.45H.40X.05 ГОСТ 1479-93
29 Шпилька M12-6p/6g×55.66.05 ГОСТ 22034-76
Шайба 9.БрКМц3-1.076 ГОСТ 11648-75
Кутник 45°-1-Ц-20 ГОСТ 8946-75
Болт 2М12-6g×55.36.016 ГОСТ 7785-81
Гайка М20×1,5-6Н.12.016 ГОСТ 10657-80
Гвинт В.М12-6g×40.45H.40X.05 ГОСТ 1483-84
30 Шпилька M12-6r/6g×55.66.05 ГОСТ 22037-76
Шайба 12.03.019 ГОСТ 13466-77
Штифт 3.12×35 ГОСТ 3128-70
Хрест Ц-32×20×25 ГОСТ 8953-75
67
68
4.1.3 Нарізні з’єднання
Нарізні з’єднання утворюються за допомогою

кріплення деталей за допомогою стандартних нарізних виробів
(рис. 4.5). Розрізняють такі нарізні з’єднання:
а) болтове з’єднання – з’єднання декількох деталей
болтом із застосуванням гайки та шайби (рис. 4.5 а);
б) шпилькове з’єднання – з’єднання декількох деталей
шпилькою із застосуванням гайки та шайби (рис. 4.5 б);
в) гвинтове з’єднання – з’єднання декількох деталей
гвинтом (рис. 4.5 в);
г) трубне з’єднання елементів трубопроводів фітингами
(рис. 4.5 г-д).
а б в
г д
Рисунок 4.5 – Нарізне з’єднання:
а – болтове з’єднання; б – шпилькове з’єднання; в – гвинтове
з’єднання; г – трубне з’єднання трійником; д – трубне з’єднання
муфтою
69
4.1.4 Індивідуальні графічні роботи 7 і 8 «Нарізні
з’єднання»
Завдання ІГР 7 і 8 полягають у побудові складальних

креслень основних нарізних з’єднань:
а) болтового, шпилькового і гвинтового;
б) трубного
і складанні специфікацій до них.
Варіанти завдань наведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Варіанти завдань до виконання ІГР 7 і 8

№
Нарізні вироби
вар.
Болт М8×30 ГОСТ 7798-70
Шпилька M10×50 ГОСТ 22040-76
1
Гвинт М8×30 ГОСТ 17475-80
Болт М10×50 ГОСТ 7798-70
2
Гвинт М12×60 ГОСТ 17473-80
Болт М12×60 ГОСТ 7798-70
3
Гвинт М10×50 ГОСТ 17475-80
Болт М16×70 ГОСТ 7798-70
4
Гвинт М16×50 ГОСТ 17473-80
Муфта довга 20 ГОСТ 8955-75
Болт М20×90 ГОСТ 7798-70
5
Гвинт М16×70 ГОСТ 17475-80
Болт М24×110 ГОСТ 7798-70
6
Гвинт М20×120 ГОСТ 17473-80
Болт М30×140 ГОСТ 7798-70
7
Гвинт М20×110 ГОСТ 1491-80
70
Болт М36×180 ГОСТ 7798-70
8
Гвинт М20×120 ГОСТ 17475-80
Болт М42×220 ГОСТ 7798-70
9
Гвинт М20×110 ГОСТ 17473-80
Болт М48×300 ГОСТ 7798-70
10
Гвинт М20×120 ГОСТ 1491-80
Болт М8×30 ГОСТ 7798-70
11
Гвинт М12×50 ГОСТ 17475-80
Болт М10×50 ГОСТ 7798-70
12
Гвинт М12×50 ГОСТ 17473-80
Болт М12×60 ГОСТ 7798-70
13
Гвинт М12×50 ГОСТ 17475-80
Болт М16×70 ГОСТ 7798-70
14
Болт М20×90 ГОСТ 7798-70
15
Гвинт М16×90 ГОСТ 17473-80
Болт М24×110 ГОСТ 7798-70
16
Гвинт М20×110 ГОСТ 17475-80
Болт М20×90 ГОСТ 7798-70
17
Гвинт М20×120 ГОСТ 1491-80
71
Болт М16×90 ГОСТ 7798-70
18
Гвинт М20×110 ГОСТ 17473-80
Болт М42×220 ГОСТ 7798-70
19
Гвинт М20×120 ГОСТ 17475-80
Болт М48×300 ГОСТ 7798-70
20
Гвинт М20×120 ГОСТ 1491-80
Болт М8×30 ГОСТ 7798-70
21
Гвинт М12×50 ГОСТ 17473-80
Болт М10×50 ГОСТ 7798-70
22
Гвинт М16×70 ГОСТ 17475-80
Болт М12×60 ГОСТ 7798-70
23
Болт М16×70 ГОСТ 7798-70
24
Гвинт М12×50 ГОСТ 17473-80
Болт М20×90 ГОСТ 7798-70
25
Гвинт М20×110 ГОСТ 17475-80
Болт М24×110 ГОСТ 7798-70
26
Гвинт М20×110 ГОСТ 1491-80
Болт М20×120 ГОСТ 7798-70
27
Гвинт М20×120 ГОСТ 17473-80
72
Болт М36×180 ГОСТ 7798-70
28
Гвинт М20×120 ГОСТ 17475-80
Болт М12×50 ГОСТ 7798-70
29
Болт М8×30 ГОСТ 7798-70
30
Гвинт М12×50 ГОСТ 17475-80
Під час виконання болтового і шпилькового з’єднань

необхідно самостійно, у відповідності до стандартів підібрати
необхідні елементи: гайку, шайбу і деталі, що підлягають
з’єднанню.
Під час виконання гвинтового з’єднання необхідно
обирати деталі, що підлягають з’єднанню, і за необхідності
спроектувати канавку для головки гвинта.
Болтове, шпилькове і гвинтове з’єднання необхідно
виконати для скріплення двох пластин (рис. 4.6), форму і
розміри яких студент задає самостійно. До отриманого
складального креслення необхідно додати специфікацію
(рис. 4.7).
Під час виконання трубного з’єднання (рис. 4.8)
необхідно підібрати за стандартами фітинги: дві труби і
контргайку. До складального креслення трубного з’єднання
необхідно додати спеціфікацію (рис. 4.9).
Приклад оформлення ІГР 7 подано на рис. 4.6 – 4.7,
ІГР 8 – на рис. 4.8 – 4.9.
73
Рисунок 4.6 – Болтове, шпилькове і гвинтове з’єднання
74
Рисунок 4.7 – Специфікація складального креслення
болтового, шпилькового і гвинтового з’єднань
75
Рисунок 4.8 – Трубне з’єднання
76
Рисунок 4.9 – Специфікація складального креслення
трубного з’єднання
77
4.2 Шпонкові та шліцьові з’єднання
4.2.1 Шпонкові з’єднання
Шпонки є елементами рознімних з’єднань, призначених

для передачі обертового момента від одного до втулки.
Шпонки загального призначення поділяють на
призматичні, клинові й сегментні. Переріз шпонки залежить від
діаметра вала, довжина – від величини обертального момента і
конструктивних особливостей з’єднання вала.
Елементи шпонкових з’єднань наведені на рис. 4.10.
а б в
Рисунок 4.10 – Елементи шпонкових з’єднань:
а – вал; б – втулка; в – шпонка
4.2.2 Шліцьові з’єднання
Шліцьове з’єднання є «багатошпонковим». У ньому

шпонки виконані як одне ціле з валом, що дозволяє передавати
порівняно значні обертальні моменти. Крім того, шліцьове
з’єднання забезпечує високий рівень центрування втулки
(колеса) з валом, що важливо при конструюванні
високообертальних машин.
Елементи шліцьових з’єднань наведені на рис. 4.11.
78
а б
Рисунок 4.11 – Елементи шліцьових з’єднань:
а – вал; б – втулка
4.2.3 Індивідуальна графічна робота 9 «Шпонкові та

шліцьові з’єднання»
Завдання ІГР 9 полягає у побудові складального

креслення шпонкового та шліцьового з’єднань за заданими
діаметрами і довжинами маточин (рис. 4.12). Складальне
креслення необхідно доповнити специфікацією.
Рисунок 4.12 – Геометричні параметри до виконання ІГР 9
Варіанти до ІГР 9 зведені у таблицю 4.3.

Приклад виконання роботи подано на рис. 4.13,
специфікації – на рис. 4.14.
79
Таблиця 4.3 – Варіанти до виконання ІГР 9
Геометричні Геометричні
розміри розміри
№ шпонкового Тип шліцьового Спосіб
вар. з’єднання шпонки з’єднання центрування 1)
d1 l1 d2 l2
мм мм
1 18 35 призматична 23 40 D
2 20 28 призматична 26 50 d
3 22 32 сегментна 23 40 b
12 42 60 призматична 42 60 b
17 28 38 сегментна 23 35 d
18 22 32 сегментна 26 40 b
20 35 42 сегментна 23 50 d
21 28 38 сегментна 36 46 b
24 35 42 сегментна 42 55 b
1)
D – по зовнішньому діаметру; d – по внутрішньому діаметру;
b – по ширині зуба.
80
81
Рисунок 4.14 – Специфікація до складального креслення ІГР 9
82
5 НЕРОЗНІМНІ З’ЄДНАННЯ
5.1 Зварні з’єднання
Зварні з’єднання поряд із клепаними та клейовими є

одним з основних видів нерознімних з’єднань. Різноманіття
зварних швів (рис. 5.1) пов’язане з великою кількістю типів і
засобів зварювання, взаємного розташування виробів тощо.
а б
в г д
Рисунок 5.1 – Види зварних швів:
а – стиковий; б – напускний; в – кутовий;
г – тавровий; д – торцевий
5.2 Індивідуальна графічна робота 10 «Зварні

з’єднання»
Завдання ІГР 10 полягає у побудові складального

креслення зварних з’єднань металевих деталей, а також у
складанні специфікації до нього.
Варіанти до виконання ІГР 10 наведені в таблиці 5.1,
приклад виконання – на рис. 5.2. Приклад оформлення
специфікації до складального креслення наведений на рис. 5.3.
83
№ №
вар. вар.
1 2
3 4
5 6
7 8
84
9 10
11 12
13 14
15 16
85
17 18
19 20
21 22
23 24
86
25 26
27 28
29 30
У разі, якщо глибина отвору в деталі, поданій в

таблиці 5.1, не зазначена, отвір необхідно вважати наскрізним.
Масу електродів т (кг) можна розраховувати за
наближеною формулою m  0,05...0,15 l , де l – сумарна
довжина зварного шва, м.
87
88
Рисунок 5.3 – Приклад виконання специфікації до ІГР 10
89
6 МАШИНОБУДІВНІ ДЕТАЛІ
6.1 Штуцери
Штуцер – це деталь трубопровода або його

з’єднувального вузла у вигляді втулки, один з кінців якої має
внутрішню або зовнішню різь для кріплення до ємностей та
трубопроводів (рис. 6.1).
а б
Рисунок 6.1 – Штуцер:
а – прямокутна диметрична проекція; б – креслення
Штуцери є одним з видів деталей гідравлічного

обладнання у машинобудівному виробництві. Для побудови
креслення штуцера необхідно володіти навичками побудови
типових елементів деталей: фасок, канавок, отворів, гранних
поверхонь тощо; вміти проставляти шорсткість поверхонь
шляхом аналізу способів їх отримання, а також зазначати
технічні вимоги до виготовлення.
90
6.2 Індивідуальна графічна робота 11 «Робоче
креслення штуцера»
Завдання ІГР 11 полягає у побудові робочого креслення

штуцера у відповідності до варіанта, поданого в таблиці 6.1.
Приклад виконання ІГР 11 наведений на рис. 6.2.

№
Різь Конусність Матеріал
вар.
1 М20×1,5-6g 1:3 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
2 М48-6g 1:5 Сталь 25 ГОСТ 1050-88
3 М20-6g 1:7 Сталь 30 ГОСТ 1050-88
4 М20-6g 1:8 Ст 3 ДСТУ 2651-94
5 М24-6g 1:10 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
6 М42×3-6g 1:3 Л63 ГОСТ 15527-2004
7 М24×2-6g 1:5 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
8 М20×1,5-6g 1:7 Сталь 25 ГОСТ 1050-88
9 М48-6g 1:8 Сталь 30 ГОСТ 1050-88
10 М20-6g 1:10 Ст 3 ДСТУ 2651-94
11 М20-6g 1:3 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
12 М24-6g 1:5 Л63 ГОСТ 15527-2004
13 М42×3-6g 1:7 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
14 М24×2-6g 1:8 Сталь 25 ГОСТ 1050-88
15 М20×1,5-6g 1:10 Сталь 30 ГОСТ 1050-88
16 М48-6g 1:3 Ст 3 ДСТУ 2651-94
17 М20-6g 1:5 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
18 М20-6g 1:7 Л63 ГОСТ 15527-2004
19 М24-6g 1:8 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
20 М42×3-6g 1:10 Сталь 25 ГОСТ 1050-88
21 М24×2-6g 1:3 Сталь 30 ГОСТ 1050-88
22 М20×1,5-6g 1:5 Ст 3 ДСТУ 2651-94
23 М48-6g 1:7 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
24 М20-6g 1:8 Л63 ГОСТ 15527-2004
25 М20-6g 1:10 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
26 М24-6g 1:3 Сталь 25 ГОСТ 1050-88
27 М42×3-6g 1:5 Сталь 30 ГОСТ 1050-88
28 М24×2-6g 1:7 Ст 3 ДСТУ 2651-94
29 М20×1,5-6g 1:8 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
30 М48-6g 1:10 Л63 ГОСТ 15527-2004
91
92
Штуцер повинен містити такі елементи (рис. 6.1):
зовнішня різь; внутрішні отвори, один з яких має конусність;
фаски, галтелі, проточки; шестигранник під ключ тощо.
Незазначені в таблиці 6.1 розміри елементів штуцера
студент задає довільно, але у відповідності до існуючих
стандартів на форму і розміри конструктивних елементів
деталей.
6.3 Пружини
Пружина – це пристрій для тимчасового накопичення

енергії за рахунок пружної деформації під дією навантаження
(рис.6.3 а).
Основними параметрами пружини (рис. 6.3 б) є:
напрямок завивки (правий або лівий), діаметр дроту d , довжина
l , середній діаметр Dcеp , зовнішній діаметр Dн  Dcеp  d ,
діаметр контрольного стрижня Dвн  Dcеp  d , крок s , загальна
кількість витків N  l / s , робоча кількість витків n  N  2 ,
довжина розгортки L  N  D 
cp
2
 s2 .
Маса пружини m  0,25  d 2 L , де  – густина
матеріалу.
а б
Рисунок 6.3 – Пружини:
а – різновиди пружин; б – параметри циліндричної пружини
93
креслення пружини»
Завдання ІГР 12 полягає у побудові креслення

циліндричної пружини за заданими вихідними даними
(таблиця 6.2), приклад виконання ІГР 12 – на рис. 6.4.
Таблиця 6.2– Варіанти до виконання ІГР 12

№ Розміри, мм
Завивка Матеріал
вар. l s d Dcp
1 70 15 2 20 права Сталь 50ХФА ГОСТ 14959-79
2 90 20 2,5 25 ліва Сталь 60С2А ГОСТ 14959-79
3 120 25 3 30 права Сталь 55С2 ГОСТ 14959-79
4 140 30 3,5 35 ліва Сталь 65Г ГОСТ 14959-79
5 70 15 4 40 права Сталь 9ХС ГОСТ 5950-2000
6 110 20 5 45 ліва Сталь 50ХФА ГОСТ 14959-79
7 115 25 6 50 права Сталь 60С2А ГОСТ 14959-79
8 140 30 2 55 ліва Сталь 55С2 ГОСТ 14959-79
9 90 15 2,5 20 права Сталь 65Г ГОСТ 14959-79
10 95 20 3 25 ліва Сталь 9ХС ГОСТ 5950-2000
11 120 25 3,5 30 права Сталь 50ХФА ГОСТ 14959-79
12 105 30 4 35 ліва Сталь 60С2А ГОСТ 14959-79
13 110 15 5 40 права Сталь 55С2 ГОСТ 14959-79
14 115 20 6 45 ліва Сталь 65Г ГОСТ 14959-79
15 120 25 2 40 права Сталь 9ХС ГОСТ 5950-2000
16 150 30 2,5 35 ліва Сталь 50ХФА ГОСТ 14959-79
18 100 20 3,5 25 ліва Сталь 55С2 ГОСТ 14959-79
19 125 25 4 30 права Сталь 65Г ГОСТ 14959-79
20 140 30 5 35 ліва Сталь 9ХС ГОСТ 5950-2000
21 75 15 6 40 права Сталь 50ХФА ГОСТ 14959-79
22 80 20 2 35 ліва Сталь 60С2А ГОСТ 14959-79
23 125 25 2,5 30 права Сталь 55С2 ГОСТ 14959-79
24 150 30 3 25 ліва Сталь 65Г ГОСТ 14959-79
25 95 15 3,5 20 права Сталь 9ХС ГОСТ 5950-2000
26 100 20 4 25 ліва Сталь 50ХФА ГОСТ 14959-79
28 145 30 6 35 ліва Сталь 55С2 ГОСТ 14959-79
29 115 25 2 30 права Сталь 65Г ГОСТ 14959-79
30 120 20 2,5 25 ліва Сталь 9ХС ГОСТ 5950-2000
94
95
6.5 Зубчаті колеса
Зубчате колесо – це ланка зубчатого механізму, яка має

замкнену систему зубців для забезпечення неперервного руху
іншої ланки: колеса, черв’яка, рейки.
Елементи зубчатих передач наведені на рис. 6.5.
а б в
г д
Рисунок 6.5 – Елементи зубчатих передач:
а – колесо циліндричне; б – колесо конічне; в – колесо
черв’ячне; г – черв’як; д – рейка

креслення зубчатого колеса»
Завдання ІГР 13 полягає у побудові робочого креслення

циліндричного зубчатого колеса згідно з варіантом, наведеним
у таблиці 6.3.
96
Формули до розрахунку основних геометричних
параметрів (рис. 6.6) такі: b  8...10 m ; d a  mz  2 ;
D0  d a  6...10m ; s  0,5m z  2,5  D0  ; K  0,5b ;
l cm  1,0...1,5d1 ; d cm  1,5...1,7  d 1 ; D1  0,5D0  d cm  ;
d 0  0,25D0  d cm  ; f  0 ,5m . Параметри c1 і R обираються за
ГОСТ 10948-64, c – залежно від d1 (для d1  18...28 c  2 ; для
d1  28...46 c  2,5 ; для d1  46...68 c  3 ; для d1  68 c  4 ).
Параметри, що відзначаються в таблиці робочого
креслення: d  mz ; s c  1,387m ; hc  0 ,748m .
Спосіб виготовлення зубчатого колеса – штампування;
ступінь точності студент обирає самостійно.
а б
Рисунок 6.6 – Зубчате колесо:
а – аксонометрична проекція; б – фронтальний розріз
У випадку, коли розрахункове значення d 0  0 , отвори

у кількості п не передбачені конструкцією.
97
Таблиця 6.3– Варіанти до виконання ІГР 13
Діаметр Число Кількість
№ Модуль
вала зубців отворів Матеріал
вар. т
d1, мм z п
1 25 1,25 40 5 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
2 30 1,5 42 4 Сталь 40Х ГОСТ 4543-71
3 35 2 50 3 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
4 40 2,5 32 6 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
5 45 3 21 7 Сталь 40Х ГОСТ 4543-71
6 50 4 40 5 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
7 55 5 32 4 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
8 60 4 40 3 Сталь 40Х ГОСТ 4543-71
9 25 1,5 42 6 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
10 30 2 40 7 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
11 35 2,5 50 5 Сталь 40Х ГОСТ 4543-71
12 40 3 21 4 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
13 45 4 25 3 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
14 50 5 25 6 Сталь 40Х ГОСТ 4543-71
15 55 3 21 7 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
16 60 4 40 5 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
17 25 2 40 4 Сталь 40Х ГОСТ 4543-71
18 30 2,5 50 3 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
19 35 3 21 6 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
20 40 4 25 7 Сталь 40Х ГОСТ 4543-71
21 45 5 32 5 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
22 50 2,5 50 4 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
23 55 3 30 3 Сталь 40Х ГОСТ 4543-71
24 60 4 50 6 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
25 25 1,25 64 7 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
26 30 1,5 42 5 Сталь 40Х ГОСТ 4543-71
27 35 1,25 64 4 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
28 40 4 28 3 Сталь 20 ГОСТ 1050-88
29 45 3 30 6 Сталь 40Х ГОСТ 4543-71
30 50 5 40 7 БрО5Ц5С5 ГОСТ 613-79
Приклад виконання ІГР 13 наведено на рис. 6.7.
98
99
7 СКЛАДАЛЬНІ ОДИНИЦІ
7.1 Деталювання
Складальне креслення (СК) будують на стадії

розроблення робочої конструкторської документації на основі
технічного або ескізного проекту. В загальному випадку СК
повинен містити:
а) зображення складальної одиниці з мінімальною, але
достатньою кількістю виглядів, розрізів, перерізів, що дає повне
уявлення про розташування та взаємозв’язок складових частин з
метою забезпечення складання, виготовлення і контролю;
б) розміри габаритні, установочні, приєднувальні та
довідкові;
в) номери позицій.
7.2 Індивідуальна графічна робота 14 «Деталювання

складального креслення»
Завдання до ІГР 14 полягає у побудові на форматі А2

або А1 робочих креслень трьох деталей згідно з варіантом,
зазначеним у таблиці 7.1. Приклад виконання ІГР 14 наведений
на рис. 7.1.
Студент повинен самостійно змінити шифр
складального креслення. Наприклад, для варіанта 1 замість
«03.000 СБ» необхідно писати «СумДУ ТеСЕТ ІГ ЕМ91 01 14 00
СК». Шифр деталей також підлягає зміні. Наприклад, для
варіанта 2 замість «03.004» необхідно писати «СумДУ ТеСЕТ ІГ
ЕМ91 02 14 01».
100
Таблиця 7.1 – Завдання на деталювання складальних одиниць
Шифр № позицій
Варіант складального
Деталь 1 Деталь 2 Деталь 3
креслення
1 03.001 03.006 03.008
03.000 СБ
2 03.004 03.005 03.007
3 04.001 04.003 04.007
04.000 СБ
4 04.002 04.004 04.006
5 07.000 СБ 07.001 07.003 07.010
6 09.001 09.004 09.012
09.000 СБ
7 09.002 09.006 09.009
8 12.001 12.004 12.007
12.000 СБ
9 12.003 12.005 12.009
10 13.001 13.002 13.008
13.000 СБ
11 13.003 13.005 13.006
12 14.001 14.010 14.012
14.000 СБ
13 14.005 14.007 14.011
14 15.001 15.004 15.008
15.000 СБ
15 15.003 15.006 15.007
16 17.000 СБ 17.001 17.003 17.005
17 19.000 СБ 19.001 19.002 19.005
18 20.002 20.003 20.004
20.000 СБ
19 20.001 20.006 20.007
20 31.000 СБ 31.001 31.003 31.006
21 35.001 35.005 35.009
35.000 СБ
22 35.002 35.004 35.010
23 36.001 36.006 36.007
36.000 СБ
24 36.002 36.005 36.010
25 37.004 37.005 37.006
37.000 СБ
26 37.001 37.002 37.011
27 38.003 38.004 38.009
38.000 СБ
28 38.001 38.005 38.007
29 40.001 40.005 40.008
40.000 СБ
30 40.007 40.009 40.013
101
102
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Антонович Є.А., Василишин Я.В., Шпільчак В.А.

Креслення: навч. посібник / за ред. проф. Є.А. Антоновича.–
Львів: Світ, 2006.– 512 с., іл.
2. Ванін В.В., Бліок А.В., Гнітецька Г.О. Оформлення
конструкторської документації: навч. посібник.– 3-тє вид.– К.:
Каравела, 2003.– 160 с.
3. Інженерна графіка: креслення, комп’ютерна графіка:
навчальний посібник / за ред. А.П. Верхоли.– К. : Каравела,
2005.– 304 с.
4. Інженерна та комп’ютерна графіка: навчальний
посібник / за ред. Б.Д. Коваленка // Б.Д. Коваленко, Р.А. Ткачук,
В.Г. Серпученко.– К.: Каравела, 2008.– 512 с.
5. Інженерна та комп’ютерна графіка: підручник
/ В.Є. Михайленко, В.М. Найдиш, А.М. Підкоритов, І.А. Скидан;
за ред. В.Є. Михайленка.– К.: Вища школа, 2000.– 342 с.
6. Михайленко В.Є. Інженерна графіка: підручник
/ В.Є. Михайленко, В.В. Ванін, С.М. Ковальов; за ред.
В.Є. Михайленка.– 3-те вид., виправлене.– К.: Каравела, 2004.–
344 с.
7. Справочное руководство по черчению: справочник
/ В.Н. Богданов, И.Ф. Малежик, А.П. Верхола и др.– М.:
Машиностроение, 1989.– 864 с.
103
Додаток А
(довідковий)
Оформлення аркуша
104
Навчальне видання
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання індивідуальних графічних робіт
з інженерної графіки
для студентів факультету технічних систем

та енергоефективних технологій
денної форми навчання
Відповідальний за випуск В.А. Марцинковський

Редактор Н.В. Лисогуб
Комп’ютерне верстання І.В. Павленка
Підп. до друку 11.01.2011, поз.

Формат 60×84/16. Ум. друк. арк. , . Обл.-вид. арк. , . Тираж 40 пр. Зам. №
Собівартість видання грн. к.
Видавець і виготовлювач
Сумський державний університет,
вул. Р.-Корсакова, 2, м. Суми, 40007
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.
105

M 3012

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

M 3012

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки,

молоді та спорту України

3012 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для студентів факультету технічних систем

Кафедра загальної механіки і динаміки машин

1 ТИПИ ЛІНІЙ. ШРИФТИ КРЕСЛЯРСЬКІ .............. 7

2 ГЕОМЕТРИЧНІ ПОБУДОВИ .................................... 27

5 НЕРОЗНІМНІ З’ЄДНАННЯ ....................................... 83

6 МАШИНОБУДІВНІ ДЕТАЛІ ..................................... 90

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ........... 103

ДОДАТОК А ОФОРМЛЕННЯ АРКУША .................... 104

Інженерна графіка є однією з основних дисциплін, яку

1.1 Типи ліній

ГОСТ 2.303-68 встановлює дев’ять типів ліній залежно

Таблиця 1.1 – Типи ліній

Товщина суцільної товстої основної лінії обирається в

1.2 Шрифти креслярські

Усі написи на кресленнях та в технічних документах

Для виконання індивідуальних графічних робіт слід

1.3 Індивідуальна графічна робота 1 «Типи ліній.

Індивідуальна графічна робота 1 містить титульний

Рисунок 1.3 – Приклад виконання ІГР 1

2.1 Побудова правильних багатокутників

Правильні багатокутники будуються шляхом поділу

Для поділу кола заданого радіуса R на три рівні частини

Рисунок 2.2 – Поділ кола на довільну кількість рівних частин

Таблиця 2.1 – Значення b / R для деяких багатокутників

Сполученням називається плавний перехід від однієї лінії

На рис. 2.3 а-є відстані між центрами кіл є параметром l .

Лекальними кривими називаються криві, побудовані за

Рисунок 2.4 – Побудова еліпса

Приклад побудови синусоїди шляхом застосування

Рисунок 2.6 – Побудова синусоїди

Приклад побудови циклоїди наведений на рис. 2.7,

1.4 Індивідуальна графічна робота 2 «Геометричні

ІГР 2 включає такі частини:

Під час виконання ІГР 2 розміри необхідно наносити

В інженерній графіці зображення предметів виконуються

Рисунок 3.1 – Основні площини проекцій:

Виглядом називається зображення видимої спостерігачеві

3.2 Індивідуальна графічна робота 3 «Вигляди»

Завдання ІГР 3 полягає у побудові трьох виглядів деталі

Таблиця 3.1 – Варіанти завдань до виконання ІГР 3

Рисунок 3.3 – Приклад виконання ІГР 3

3.3.1 Прості розрізи і перерізи

Розрізом називається ортогональна проекція предмета,

Рисунок 3.4 – Простий розріз

Перерізом називається ортогональна проекція фігури,

3.3.2 Індивідуальна графічна робота 4 «Прості розрізи

Завдання ІГР 4 полягає у побудові необхідних зображень

Таблиця 3.2 – Варіанти завдань до виконання ІГР 4

Під час виконання ІГР 4 розміри необхідно наносити

Розріз або переріз називаються складними, якщо вони

3.3.4 Індивідуальна графічна робота 5 «Складні

Завдання ІГР 5 полягає у побудові необхідних зображень

Під час виконання ІГР 5 розміри необхідно наносити

4.1 Різі. Нарізні деталі та з’єднання

4.1.1 Нарізні деталі

Різзю називається поверхня, утворена під час гвинтового

Рисунок 4.1 – Основні параметри різей

За формою профілю різі бувають метричні, трубні,

Основні нарізні вироби: болт, гайка, гвинт, шпилька,

4.1.2 Індивідуальна графічна робота 6 «Нарізні