НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО”

Інститут аерокосмічних технологій

Кафедра систем керування літальними апаратами

Дисципліна “ВИМІРЮВАННЯ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ В АВІОНІЦІ ”

РЕФЕРАТ
на тему "МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ СИСТЕМАТИЧНИХ ПОХИБОК
ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАНЬ"

Виконав:
студент групи АС-92 ІАТ

/ Гуменюк В.Ю. /
(підпис) (П.І.Б. )

Зараховано з оцінкою:
_____________________ ,
викладач___________ / Черняк М.Г. /
(підпис) (П.І.Б. )

"____" _______________ 2021 р.

Київ – 2021
 ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................................3
1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО
СТИЛЮ...............................................................................................................................................7

1.1 Характеристика офіційно-ділового стилю та його підстилів........................7

1.2 Головне призначення та сфери використання офіційно-ділового стилю. 15

1.3 Особливості офіційно-ділового стилю мовлення.........................................19

2. ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ — МОВА ДІЛОВИХ ПАПЕРІВ....................24

2.1 Документ в офіційно-діловому стилі.............................................................24

2.2 Специфічні мовні ознаки ОДС.......................................................................27

2.3 Критерії виділення та специфіка дипломатичного підстилю офіційно-

ділового стилю...........................................................................................................30

3. ПРОБЛЕМИ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО ТЕКСТУ..........................35 ВИСНОВКИ

.....................................................................................................................................46

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ...........................................................................................48

2
 ВСТУП

1. Короткий опис і технічні характеристики робочих ЗВ

(штангенциркулів ШЦ-1 і ШЦ-2) і зразкового ЗВ (мікрометру
МК-25 2-го класу точності)

2.1. Штангенциркуль ШЦ-1-150-0,1

Штангенциркуль ШЦ-1-150-0,1 (ДСТУ ГОСТ 166:2009) призначений для
зовнішніх і внутрішніх вимірювань, розмітки і для вимірювань глибини до 150
мм.
Технічні характеристики ШЦ-1:
 діапазон вимірювань, мм від 0 до 150 (250);
 величина відліку по ноніусу, мм 0,1;
 межа похибки, що допускається, мм ±0,1;
 клас точності 2;
 маса, кг 0,135.
Конструкція штангенциркуля ШЦ-1 показана на рис. 3.1.

3
Рисунок 3.1 - Штангенциркуль ШЦ-1: 1 - губки для внутрішніх вимірювань, 2 -
рамка, 3 - затиск рамки,4 - штанга, 5 - лінійка глибиноміра, 6 - шкала штанги,7 -
ноніус, 8 - губки для зовнішніх вимірювань

Ноніус штангенциркуля довжиною 19 мм розділений на 10 частин. Одна

поділка ноніуса складає 19:10 = 1,9 мм, що на 0,1 мм менше цілого числа
міліметрів.
2.2 Штангенциркуль ШЦ-2-160-0,05
Штангенциркуль ШЦ-2-160-0,05 (ДСТУ ГОСТ 166:2009) призначений
для зовнішніх і внутрішніх вимірювань і розмітки розмірів до 160 мм.
Технічні характеристики ШЦ-2:
 діапазон вимірювань, мм від 0 до 160 (250);
 величина відліку по ноніусу, мм 0,05;
 межа похибки, що допускається, мм ±0,05;
 клас точності 2;
Конструкція штангенциркуля ШЦ-2 показана на рис. 3.2.

Рисунок 3.2 - Штангенциркуль ШЦ-2: 1 - нерухомі вимірювальні губки; 2

– рухомі вимірювальні губки; 3 - рамка; 4 - затиск рамки; 5 – рамка
мікрометричної подачі; 6 - затиск рамки мікрометричної подачі; 7 - штанга; 8 -
гайка і гвинт мікрометричної подачі рамки;
9 - ноніус.
4
 Мікрометричну подачу в штангенциркулі ШЦ-2 застосовують для точної
установки рамки відносно штанги. Овальні отвори в ноніусі дозволяють
переміщати його на невелику величину уздовж рамки, що дозволяє настроїти
нульове положення штангенциркуля.
Ноніус штангенциркуля, довжина якого дорівнює 39, розділений на 20
частин. Одна поділка ноніуса складає 39:20=1,95 мм, що на 0,05 мм менше
цілого числа міліметрів
2.3 Мікрометр МК-25 2-го класу точності

Мікрометри типу МК (ДСТУ ГОСТ 6507-90) призначені для зовнішніх

вимірювань лінійних розмірів. В якості зразкового ЗВ використовується
мікрометр МК-25 2-го класу точності.
Технічні характеристики удосконаленого мікрометра МК-25:
- діапазон вимірювання ( X ВП (ЗР) ), мм від 0 до 25;
- ціна поділки ( X Н П (ЗР) ), мм
0,01;
- границя допустимої основної похибки ( ∆ЗР ), мм
±0,004.
У машинобудуванні застосовують мікрометри типу МК з верхньою
межею вимірювання (ВМВ) до 3000 мм. Робоче переміщення вимірювального
мікрометричного гвинта у всіх мікрометрах типу МК складає 25 мм.
Конструкція мікрометрів типу МК показана на рис. 3.3.

5
 Рисунок 3.3 - Мікрометри типу МК: 1 – п'ятка; 2 – установочна міра; 3 –
мікрометричний гвинт; 4 - стебло; 5 - барабан; 6 - тріскачка; 7 - стопор; 8 -
скоба.
Допустиме вимірювальне зусилля у мікрометрів типу МК складає 5...10 Н
і забезпечується спеціальним механізмом - тріскачкою.

2. Алгоритм повірки штангенциркуля ШЦ-2, як робочого ЗВ, за

методом безпосереднього звірення його РВ з РВ мікрометра МК-
25 2-го класу точності, як зразкового ЗВ
Повірка штангенциркуля ШЦ-1 (ШЦ-2), як робочого ЗВ, за методом
безпосереднього звірення його РВ з РВ мікрометра МК-25 2-го класу точності,
як зразкового ЗВ, виконується у діапазоні вимірювання мікрометра від 0 до 25
мм. Цю повірку виконуємо за пунктом 5, методичних вказівок до лабораторної
роботи №3 «Повірка робочого засобу механічних вимірювань методом
безпосереднього звірення зі зразковим засобом вимірювань, усунення
систематичної похибки вимірювань».

3. Креслення деталей та результати одиничних вимірювань їх

розмірів
6
 4.1 Деталь, розміри якої вимірюються при повірці РЗВ

Рисунок 3.4 - Деталь, розміри якої вимірюються при повірці РЗВ

Таблиця 3.1 - Результати одиничних вимірювань h ji розмірів деталі

7
 4. Розрахунки характеристик результатів вимірювань розмірів
деталей.

5.1 Обчислимо оцінки результатів вимірювань ^

X j робочим ЗВ, як

математичне очікування результатів випадкових спостережень X ji. Результат

розрахунку оцінок РВ ^
X j запишемо у таблицю 3.2.
n
^ 1 ´ , i=1,5
´ , мм .(3.1)
X j=M xj= ∑ X j i , j=1,3
n i=1
5,00+5,00+5,00+5,00+5,00
X1 : ^
X j= =5,00 мм .
5
8,50+8,50+8,50+ 8,50+8,50
X2 : ^
X j= =8,50 мм .
5
12,00+12,00+12,00+12,00+12,00
X3 : ^
X j= =12,00 мм .
5

5.2 Обчислимо оцінки результатів вимірювань ^

X ЗРj зразковим ЗВ, як

математичне очікування результатів випадкових спостережень X ЗРji. Результат

розрахунку оцінок РВ ^
X ЗРj приймемо за дійсні значення вимірюваної величини

для робочого ЗВ, що повіряється, та запишемо у таблицю 3.2.

8
 n
^ 1 ´ ,i=1,5
´ , мм .(3.2)
X ЗРj = ∑ X j i , j=1,3
n i=1
4,96+4,96+ 4,96+ 4,96+ 4,96
X1 : ^
X ЗРj = =4,96 мм .
5
8,51+8,51+ 8,52+ 8,51+ 8,52
X2 : ^
X ЗРj = =8,51 мм .
5
11,89 +11,89+11,89+ 11,89+11,89
X3 : ^
X ЗРj = =11,89 мм .
5

Таблиця 3.2 - Результати розрахунків характеристик РВ і ПВ розмірів

деталі

Характерист Розмір X j, мм деталі, що вимірюється

ика РВ X1 X2 X3

X j, мм
^ 5,00 8,50 12,00
X Дj, мм
^ 4,96 8,51 11,89
∆ ji, мм 0,04 −0,014 0,11

∆ С j, мм 0,04 −0,01 0,11

q j, мм −0,04 0,01 −0,11

q , мм −0,047
Виконання умови ні
|q|≤0,5|∆ P|
q ¿, мм −0,05

X В j , мм
^ 4,95 8,45 11,95

5.3 Так як серед спостережень X ji та X ЗРji немає тих, які суттєво

відрізняються від інших спостережень ряду, тому і ймовірних промахів теж не
повинно бути.

5.4 Розрахуємо сумарні основні похибки робочого ЗВ при

одиничних спостереженнях. Результат розрахунку похибок ∆ ji запишемо у
таблицю 3.2.
∆ ji = ^
X ji − ^
X Дji , мм .(3.3)

9
 (5,00−4,96 ) + ( 5,00−4,96 ) + ( 5,00−4,96 ) + ( 5,00−4,96 ) + ( 5,00−4,96 )
X 1 :∆ ji = =0,04 мм .
5
( 8,50−8,51 ) + ( 8,50−8,51 ) + ( 8,50−8,52 ) + ( 8,50−8,51 )+ ( 8,50−8,52 )
X 2 :∆ ji = =−0,014 мм .
5

( 12,00−11,89 )+ (12,00−11,89 )+ (12,00−11,89 ) + ( 12,00−11,89 ) + ( 12,00−11,89 )

X 3 :∆ ji = =0,11 мм .
5

5.5 Розрахуємо систематичні складові основної похибки робочого ЗВ для

кожного значення вхідної ВВ X j. Результат розрахунку систематичних
складових ∆ С j похибок запишемо в таблицю 3.2.
∆ С j= ^
X j−^
X Дj , мм .( 3.4)

X 1 :∆ С j=5,00−4,96=0,04 мм .

X 2 :∆ С j=8,50−8,51=−0,01 мм.

X 3 :∆ С j=12,00−11,89=0,11 мм .

5.6 Визначимо величини поправок до РВ робочого ЗВ, що повіряється,

для значень вхідної ВВ X ≈ X j. Результат розрахунку систематичних поправок q j
запишемо в таблицю 3.2.
q j=−∆С j , мм .(3.5)

X 1 :q j=−0,04=−0,04 мм .

X 2 :q j=0,01=0,01 мм .

X 3 :q j=−0,11=−0,11 мм.

5.7 Визначимо величину середньої систематичної поправки до РВ

робочого ЗВ, що повіряється, в його діапазоні вимірювань X НП ≤ X ≤ X ВП .
Результат розрахунку середньої систематичної поправки q запишемо в таблицю
3.2.

10
 m
1 ´ , мм .( 3.6)
q= ∑ q j , j=1,3
m j=1

−0,04+ 0,01−0,11
q= =−0,047 мм .
3

5.8 Перевіримо необхідність введення систематичної поправки q до РВ

робочого ЗВ за спрощеною умовою (так як наш робочий засіб вимірювання був
ШЦ-2, то умову будемо перевіряти за ним). Результат перевірки виконання
умови у вигляді "так" чи "ні" запишемо у таблицю 3.2:

|q|≤0,5|∆ P|=0,025 мм .(3.7)

|q|≤0,025 →|−0,047|≤ 0,025.

Так як модуль з середньої систематичної поправки |q| більший за значення

яке дається в умові, то робочий засіб вимірювання не проходить дану умову.
Вважатимемо, що робочий ЗВ пройшов повірку тільки за умовою, що в
подальшому використовуватиметься з введенням систематичної поправки q до
його РВ, яку необхідно уточнити наступним чином:
 для штангенциркуля ШЦ-2 шляхом округлення до двох
значущих цифр після коми.
Уточнену таким чином поправку q ¿ запишемо у таблицю 3.2.
q ¿=−0,05 мм .

5.9 У разі q ¿ ≠ 0 виправимо:

 результати вимірювань робочого ЗВ за виразом:
^
X В j=^
X j+ q¿ (3.8)

X1 : ^
X В j=5,00−0,05=4,95 мм .

11
 X2 : ^
X В j=8,50−0,05=8,45 мм .

X3 : ^
X В j =12,00−0,05=11,95 мм .

Результат розрахунку виправлених РВ ^

X В j запишемо у таблицю 3.2.

Висновки про результат повірки штангенциркуля ШЦ-2, як робочого

засобу вимірювань:
Робочий засіб вимірювання ШЦ-2, не пройшов повірку методом
безпосереднього звірення результатів вимірювання робочого ЗВ, що
повіряється, з результатами вимірювання зразкового ЗВ, так як він не пройшов
умови цієї повірки, а саме верхня межа допустимої похибки виявилась меншою
за величину середньої систематичної поправки.
Проте ми, якщо ми введемо певну визначену поправку для цього
робочого ЗВ, яку ми отримали при виконанні вимірювань, тоді ми зможемо
його використовувати і надалі але з певною умовою. Після введеної поправки
він має ще раз пройти умови повірки і якщо він їх проходить, то він вважається
працездатним і може використовуватись у вимірюваннях.

12
 Висновки

В першу чергу можна зауважити, що виконуючи повірку потрібно чітко

розуміти принцип роботи робочого ЗВ, зразкового ЗВ і звичайно об’єкт
вимірювання. Перед повіркою важливо визначити за допомогою яких розмірів
будуть проходити розрахунки і подальша повірка. До цього потрібно ще додати
те, що вимірювання не відбувались персонально студентом з дотриманням
методичних вимог виконання лабораторного завдання, тобто розміри були
надані викладачем, який свідомо чи несвідомо міг надати невірні результати
вимірювань.
При виконанні повірці могли були допущені методичні похибки, тобто
деталь була невірно позиціонована в інструменті у відповідності з правилами
які були пройдені під час лабораторного заняття або інструментальні похибки,
де засіб вимірювання яким ми оперували, був не справний, тобто його фактична
похибка була набагато більшою ніж паспортна. Проте варіант похибки з боку
інструменту не може бути остаточним, так як фактично у нас не було
можливості оцінити можливості цього засобу вимірювання, тож найбільш
ймовірним є недотримання методичних вимог виконання роботи студентом.
Якщо підсумувати всю виконану роботу, можна дійти висновку що метод
безпосереднього звірення результатів вимірювання робочого ЗВ, що
повіряється, з результатами вимірювання зразкового ЗВ є найбільш
розповсюджений на практиці, оскільки, для кожної ВВ завжди існує більша
кількість різних зразкових ЗВ, ніж зразкових мір.

13