НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО”

Інститут аерокосмічних технологій

Кафедра систем керування літальними апаратами

Дисципліна “ВИМІРЮВАННЯ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ В АВІОНІЦІ ”

ЗВІТ
про виконання лабораторної роботи
" ВИМІРЮВАННЯ РОЗМІРІВ ПРИЛАДОБУДІВНИХ ДЕТАЛЕЙ
ШТАНГЕНІНСТРУМЕНТАМИ "

Виконав:
студент групи АС-92 ІАТ

/ Гуменюк В.Ю. /
(підпис) (П.І.Б. )

Зараховано з оцінкою:
_____________________ ,
викладач___________ / Черняк М.Г. /
(підпис) (П.І.Б. )

"____" _______________ 2021 р.

Київ – 2021
 1. Мета лабораторної роботи

 Вивчити принцип дії, конструкції і метрологічні характеристики

сучасних штангенінструментів.
 Вивчити правила виконання вимірювань штангенінструментами і
методику обробки результатів вимірювань.
 Виконати вимірювання розмірів приладобудівних деталей
штангенциркулем і обробити результати вимірювань. Порівняти
результати вимірювань з розмірами, нанесеними на робочі креслення
деталей.
 2. Короткий опис і технічні характеристики штангенциркулів ШЦ-
1 і ШЦ-2

2.1. Штангенциркуль ШЦ-1-150-0,1

Штангенциркуль ШЦ-1-150-0,1 (ДСТУ ГОСТ 166:2009) призначений для
зовнішніх і внутрішніх вимірювань, розмітки і для вимірювань глибини до 150
мм.
Технічні характеристики ШЦ-1:
 діапазон вимірювань, мм від 0 до 150 (250);
 величина відліку по ноніусу, мм 0,1;
 межа похибки, що допускається, мм ±0,1;
 клас точності 2;
 маса, кг 0,135.
Конструкція штангенциркуля ШЦ-1 показана на рис. 1.1.

Рисунок 1.1 - Штангенциркуль ШЦ-1: 1 - губки для внутрішніх вимірювань, 2 -

рамка, 3 - затиск рамки,4 - штанга, 5 - лінійка глибиноміра, 6 - шкала штанги,7 -
ноніус, 8 - губки для зовнішніх вимірювань

Ноніус штангенциркуля довжиною 19 мм розділений на 10 частин. Одна

поділка ноніуса складає 19:10 = 1,9 мм, що на 0,1 мм менше цілого числа
міліметрів.
 При нульовому показанні (коли збігаються штрихи штанги і ноніуса)
штрихи ноніуса знаходяться від найближчого праворуч штриха штанги на
відстані
l n=∆1∗n , мм , (1.1)
де: ∆ 1=0,1 мм - величина відліку по ноніусу; n - порядковий номер штриха
ноніуса, не рахуючи нульового.
Для перевірки нульового положення шкали штангенциркуля необхідно
щільно звести губки між собою. При відсутності просвіту між губками для
зовнішніх вимірювань (чи невеликому просвіті до 0,0015 мм) повинні збігатися
нульові штрихи ноніуса і штанги.

2.2 Штангенциркуль ШЦ-2-160-0,05

Штангенциркуль ШЦ-2-160-0,05 (ДСТУ ГОСТ 166:2009) призначений
для зовнішніх і внутрішніх вимірювань і розмітки розмірів до 160 мм.
Технічні характеристики ШЦ-2:
 діапазон вимірювань, мм від 0 до 160 (250);
 величина відліку по ноніусу, мм 0,05;
 межа похибки, що допускається, мм ±0,05;
 клас точності 2;
Конструкція штангенциркуля ШЦ-2 показана на рис. 1.2.
 Рисунок 1.2 - Штангенциркуль ШЦ-2: 1 - нерухомі вимірювальні губки; 2
– рухомі вимірювальні губки; 3 - рамка; 4 - затиск рамки; 5 – рамка
мікрометричної подачі; 6 - затиск рамки мікрометричної подачі; 7 - штанга; 8 -
гайка і гвинт мікрометричної подачі рамки;
9 - ноніус.

Мікрометричну подачу в штангенциркулі ШЦ-2 застосовують для точної

установки рамки відносно штанги. Овальні отвори в ноніусі дозволяють
переміщати його на невелику величину уздовж рамки, що дозволяє настроїти
нульове положення штангенциркуля.
Ноніус штангенциркуля, довжина якого дорівнює 39, розділений на 20
частин. Одна поділка ноніуса складає 39:20=1,95 мм, що на 0,05 мм менше
цілого числа міліметрів.
При нульовому показанні (коли збігаються нульові штрихи штанги й
ноніуса) штрих ноніуса знаходиться від найближчого праворуч штриха штанги
на відстані
l n=∆2∗n , мм , (1.2)
де: ∆ 2=0,05 мм - величина відліку по ноніусу; n - порядковий номер штриха
ноніуса, не рахуючи нульового.
При внутрішніх вимірюваннях до показань додається товщина губок, що
зазначена на них.
 Штангенциркуль ШЦ-2 не має глибиноміра, тому що метод вимірювання
глибини, що використовується у штангенциркулях не забезпечує необхідної
точності вимірювань.

3. Креслення деталей та результати одиничних вимірювань їх розмірів

3.1 Деталь №1 - корпус акселерометра.

Рисунок 1.3 - Деталь №1 – корпус акселерометра

Таблиця 1.1 - Результати одиничних вимірювань X i розмірів деталі №1

3.2. Деталь №2 - колодка з гермовводами датчика тиску.

 Рисунок 1.4 - Деталь №2 – колодка датчика тиску

Таблиця 1.2 - Результати одиничних вимірювань X i розмірів деталі №2

 4. Розрахунки характеристик результатів вимірювань розмірів
деталей.

4.1 Визначимо оцінку результату вимірювання X як математичне

сподівання ( МО ) M x результатів випадкових спостережень X i . Результат
розрахунку оцінки РВ X́ запишемо у таблицю 1.3 і 1.4 відповідно.
n
1
X́ =M x = ∑ X i ,i=1 ´, n , n=3 , мм .(1.3)
n i=1
32,70+32,70+32,75 24,35+24,30+24,35
d 1 : X́= =32,72 мм . d 1 : X́= =24,33 мм .
3 3
23,20+23,25+23,25 26,25+26,20+26,20
d 2 : X́= =23,23 мм . d 2 : X́= =26,22 мм .
3 3
 33,55+33,50+33,55 27,00+27,00+27,05
d 3 : X́= =33,53 мм . d 3 : X́= =27,02 мм .
3 3
37,60+37,60+37,60 40,55+ 40,50+40,50
d 4 : X́ = =37,60 мм . d 4 : X́ = =40,52 мм .
3 3
36,00+36,10+36,00 39,30+39,30+39,25
d 5 : X́= =36,03 мм . d 5 : X́= =39,28 мм .
3 3
2,35+2,30+ 2,30 39,75+39,80+39,90
d 6 : X́ = =2,32 мм . d 6 : X́ = =39,82 мм .
3 3
1,60+1,60+1,60 43,50+43,60+ 43,60
l 1 : X́= =1,60 мм . d 7 : X́ = =43,57 мм .
3 3
1,10+1,00+1,10 1,30+1,20+1,20
l 2 : X́= =1,07 мм . l 1 : X́= =1,23 мм .
3 3
3,55+3,55+3,60 3,40+3,45+3,40
l 3 : X́= =3,57 мм . l 2 : X́= =3,42 мм .
3 3
3,65+3,65+ 3,60 3,05+3,10+3,05
l 4 : X́ = =3,63 мм . l 3 : X́= =3,07 мм .
3 3
3,00+2,90+2,95 10,40+10,40+ 10,40
l 5 : X́= =2,95 мм . l 4 : X́ = =10,40 мм .
3 3
1,45+1,40+1,40 17,20+17,25+17,20
l 6 : X́= =1,42 мм . l 5 : X́= =17,22 мм .
3 3
7,60+7,55+7,60 20,60+20,60+20,55
l 7 : X́= =7,58 мм . l 6 : X́= =20,58 мм .
3 3
6,10+6,15+6,10 29,70+29,75+29,75
l 8 : X́= =6,12 мм . l 7 : X́= =29,73 мм .
3 3

4.2 Обчислимо середньоквадратичне відхилення (СКВ) σ x результатів

спостережень X i ,(i=1 ´, 3). Результат розрахунку СКВ σ x запишемо у таблицю 1.3
і 1.4 відповідно.
n
σ x=
1
∑√
n−1 i=1
(
2
X i− X́ ) ,i=1,´ n , n=3 , мм.(1.4)

(−0,01 )2 ( 0,01 )2
d 1 :σ x =
√2
=0,007 мм . d 1 :σ x =
√ 2
=0,007 мм .

( 0,01 )2 (−0,01 )2
d 2 :σ x =
√ 2
=0,007 мм . d 2 :σ x =
√ 2
=0,007 мм .

( 0,01 )2 (−0,01 )2
d 3 :σ x =
√ 2
=0,007 мм . d 3 :σ x =
√2
=0,007 мм .
 ( 0 )2 (−0,01 )2
d 4 :σ x =
2√ =0 мм. d 4 :σ x =
√2
=0,007 мм .

( 0,01 )2 ( 0,01 )2
d 5 :σ x =
√ 2
=0,007 мм . d 5 :σ x =
√ 2
=0,007 мм .

(−0,01 )2 (−0,01 )2
d 6 :σ x =
√2
=0,007 мм. d 6 :σ x =
√2
=0,007 мм .

( 0 )2 (−0,01 )2
l1 : σ x=
2√ =0 мм . d 7 :σ x =
√
2
=0,007 мм .

(−0,01 )2 ( 0,01 )2
l2 : σ x=
√ 2
=0,007 мм . l1 : σ x=
√ 2
=0,007 мм.

( 0,01 )2 (−0,01 )2
l3 : σ x =
√ 2
=0,007 мм . l2 : σ x=
√2
=0,007 мм .

( 0,01 )2 (−0,01 )2
l 4 :σ x =
√ 2
=0,007 мм. l3 : σ x =
√ 2
=0,007 мм .

( 0 )2 ( 0 )2
l5 : σ x =
√ 2
=0 мм . l 4 :σ x =
√ 2
=0 мм .

(−0,01 )2 (−0,01 )2
l 6 :σ x =
√2
=0,007 мм . l5 : σ x =
√ 2
=0,007 мм .

( 0,01 )2 ( 0,01 )2
l7 : σ x=
√2
=0,007 мм . l 6 :σ x =
√ 2
=0,007 мм .

(−0,01 )2 ( 0,01 )2
l8 : σ x =
√ 2
=0,007 мм . l7 : σ x =
√ 2
=0,007 мм .

Таблиця 1.3 - Результати розрахунків характеристик РВ розмірів деталі №1

Характе- Розмір X деталі, що вимірюється

ристика
d1 d2 d3 d4 d5 d6 l1
РВ
X́ , мм 32,72 23,23 33,53 37,60 36,03 2,32 1,60
σ x , мм 0,007 0,007 0,007 0 0,007 0,007 0
σ x́ , мм 0,004 0,004 0,004 0 0,004 0,004 0
~ ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006
Δ , мм ±0 ±0
варіант №1_
 Умова за
∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ
>8 >8 >8 <0,8 >8 >8 <0,8
якою визн. σ x́ σ x́ σ x́ σ x́ σ x́ σ x́ σ x́
∆
∆ , мм ± 0,106 ± 0,106 ± 0,106 ± 0,1 ± 0,106 ± 0,106 ± 0,1

Характе- Розмір X деталі, що вимірюється

ристика
l2 l3 l4 l5 l6 l7 l8
РВ
X́ , мм 1,07 3,57 3,63 2,95 1,42 7,58 6,12
σ x , мм 0,007 0,007 0,007 0 0,007 0,007 0,007
σ x́ , мм 0,004 0,004 0,004 0 0,004 0,004 0,004
~ ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006
Δ , мм ±0
варіант №1_
∆ ЗВ ∆ ЗВ
Умова за >8 >8
∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ σ x́ σ x́
>8 >8 >8 <0,8 >8
якою визн. σ x́ σ x́ σ x́ σ x́ σ x́
∆
∆ , мм ± 0,106 ± 0,106 ± 0,106 ± 0,1 ± 0,106 ± 0,106 ± 0,106

Таблиця 1.4 - Результати розрахунків характеристик РВ розмірів деталі №2

Характе- Розмір X деталі, що вимірюється

ристика
d1 d2 d3 d4 d5 d6 d7
РВ
X́ , мм 24,33 26,22 27,02 40,52 39,28 39,82 43,57
σ x , мм 0,007 0,007 0,007 0,007 0,007 0,007 0,007

σ x́ , мм 0,004 0,004 0,004 0,004 0,004 0,004 0,004

~ ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006
Δ , мм
варіант №1_
∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ
Умова за >8 >8 >8 >8 >8 >8 >8
σ x́ σ x́ σ x́ σ x́ σ x́ σ x́ σ x́
якою визн.
∆
∆ , мм ± 0,106 ± 0,106 ± 0,106 ± 0,106 ± 0,106 ± 0,106 ± 0,106
 Характе- Розмір X деталі, що вимірюється
ристика
l1 l2 l3 l4 l5 l6 l7
РВ
X́ , мм 1,23 3,42 3,07 10,40 17,22 20,58 29,73
σ x , мм 0,007 0,007 0,007 0 0,007 0,007 0,007

σ x́ , мм 0,004 0,004 0,004 0 0,004 0,004 0,004

~ ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006 ± 0,006
Δ , мм ±0
варіант №1
∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ
Умова за >8 >8 >8 >8 >8 >8
σ x́ σ x́ σ x́ ∆ ЗВ σ x́ σ x́ σ x́
якою визн. <0,8
σ x́
∆
∆ , мм ± 0,106 ± 0,106 ± 0,106 ± 0 ,1 ± 0,106 ± 0,106 ± 0,106

4.3 Так як серед спостережень X i немає тих, які суттєво відрізняються від інших
спостережень ряду, тому і ймовірних промахів теж не повинно бути.

4.4 Обчислимо СКВ результату вимірювань σ x́, як СКВ результату

групового вимірювання. Результат розрахунку СКВ σ x запишемо у таблицю
1.3 і 1.4 відповідно.
σx
σ x́ = , n=3 , мм .(1.5)
√n

0,007 0,007
d 1 :σ x́ = =0,004 мм . d 1 :σ x́ = =0,004 мм .
√3 √3
0,007 0,007
d 2 :σ x́ = =0,004 мм . d 2 :σ x́ = =0,004 мм .
√3 √3
0,007 0,007
d 3 :σ x́ = =0,004 мм . d 3 :σ x́ = =0,004 мм .
√3 √3
0 0,007
d 4 :σ x́ = =0 мм . d 4 :σ x́ = =0,004 мм.
√3 √3
0,007 0,007
d 5 :σ x́ = =0,004 мм . d 5 :σ x́ = =0,004 мм .
√3 √3
 0,007 0,007
d 6 :σ x́ = =0,004 мм . d 6 :σ x́ = =0,004 мм .
√3 √3
0 0,007
l 1 : σ x́ = =0 мм . d 7 :σ x́ = =0,004 мм .
√3 √3
0,007 0,007
l 2 : σ x́ = =0,004 мм . l 1 : σ x́ = =0,004 мм .
√3 √3
0,007 0,007
l 3 : σ x́ = =0,004 мм . l 2 : σ x́ = =0,004 мм .
√3 √3
0,007 0,007
l 4 :σ x́ = =0,004 мм. l 3 : σ x́ = =0,004 мм .
√3 √3
0 0
l 5 : σ x́ = =0 мм . l 4 :σ x́ = =0 мм.
√3 √3
0,007 0,007
l 6 :σ x́ = =0,004 мм . l 5 : σ x́ = =0,004 мм .
√3 √3
0,007 0,007
l 7 : σ x́ = =0,004 мм . l 6 :σ x́ = =0,004 мм .
√3 √3
0,007 0,007
l 8 : σ x́ = =0,004 мм . l 7 : σ x́ = =0,004 мм .
√3 √3

4.5 Знайдемо довірчі межі ~

Δ випадкової складової похибки кожного результату

вимірювань. Результат розрахунку ~

Δ запишемо в таблиці 1.3. і 1.4 відповідно.
~
Δ=±t p∗σ x́ , мм ,(1.6)

~ ~
d 1 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм . d 1 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм .
~ ~
d 2 : Δ=1,386∗0,004=±0,006 мм . d 2 : Δ=1,386∗0,004=±0,006 мм .
~ ~
d 3 : Δ=1,386∗0,004=±0,006 мм . d 3 : Δ=1,386∗0,004=±0,006 мм .
~ ~
d 4 : Δ=1,386∗0=± 0 мм . d 4 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм .
~ ~
d 5 : Δ=1,386∗0,004=±0,006 мм . d 5 : Δ=1,386∗0,004=±0,006 мм .
~ ~
d 6 : Δ=1,386∗0,004=±0,006 мм . d 6 : Δ=1,386∗0,004=±0,006 мм .
~ ~
l 1 : Δ=1,386∗0=± 0 мм. d 7 : Δ=1,386∗0,004=±0,006 мм .
~ ~
l 2 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм . l 1 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм .
~ ~
l 3 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм . l 2 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм .
~ ~
l 4 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм. l 3 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм .
~ ~
l 5 : Δ=1,386∗0=± 0 мм . l 4 : Δ=1,386∗0=±0 мм .
 ~ ~
l 6 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм . l 5 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм .
~ ~
l 7 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм . l 6 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм .
~ ~
l 8 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм . l 7 : Δ=1,386∗0,004=± 0,006 мм .

4.6 Запишемо межу допустимої похибки засобу вимірювань ∆ ЗВ - відповідного

штангенциркуля, яким проводилося вимірювання:
∆ ЗВ=∆1=0,1 мм−для ШЦ −1 ; ∆ ЗВ=∆ 2=0,1 мм−для ШЦ −2;

Далі будемо розглядати ∆ ЗВяк невиключну систематичну складову похибки

кожного результату вимірювань, внесену відповідним засобом вимірювань.

4.7 Обчислимо та запишемо у таблиці 1.3 і 1.4, довірчі межі сумарної основної
похибки ∆ кожного результату вимірювань деталей № 1 і № 2 з виконанням
певних умов:
ЗВ ∆
 Якщо σ <0,8, то складовою ∆ ЗВ зневажатимемо і будемо приймати, що
x́

довірчі межі сумарної основної похибки ∆ кожного результату

~
вимірювань визначатимуться виразом ∆= Δ=± t p σ x́ , мм.
ЗВ ∆ ~
 Якщо σ >8 , то складовою Δ зневажатимемо і будемо приймати, що
x́

довірчі межі сумарної основної похибки ∆ кожного результату

вимірювань визначатимуться виразом ∆=± ∆ ЗВ , мм.
ЗВ ∆
 Якщо 0,8 ≤ σ ≤ 8, то довірчі межі сумарної основної похибки кожного
x́

результату вимірювань будемо визначати за спрощеною формулою

∆=± √ ∆ ЗВ2 + ~
Δ2 , мм.

∆ЗВ 0,1 ∆ЗВ 0,1

d1 : = =25> 8 ; ∆=±0,1 06 мм . d1 : = =25> 8 ; ∆=±0,106 мм .
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004
∆ЗВ 0,1 ∆ЗВ 0,1
d2 : = =25> 8 ; ∆=±0,106 мм. d2 : = =25> 8 ; ∆=±0,106 мм.
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004
∆ЗВ 0,1 ∆ЗВ 0,1
d3 : = =25 >8 ; ∆=± 0,106 мм . d3 : = =25 >8 ; ∆=± 0,106 мм .
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004
 ∆ ЗВ 0,1 ∆ ЗВ 0,1
d4 : = =0<0,8 ; ∆=± 0 , 1 мм . d4 : = =25>8 ; ∆=± 0,106 мм .
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004
∆ЗВ 0,1 ∆ 0,1
d5 : = =25 >8 ; ∆=± 0,106 мм . d 5 : ЗВ = =25 >8 ; ∆=± 0,106 мм .
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004
∆ ЗВ 0,1 ∆ ЗВ 0,1
d6 : = =25>8 ; ∆=± 0,106 мм . d 6 : = =25>8 ; ∆=± 0,106 мм .
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004
∆ ЗВ 0,1 ∆ЗВ 0,1
l1 : = =0< 0,8 ; ∆=±0 , 1 мм . d7 : = =25>8 ; ∆=± 0,106 мм .
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004
∆ ЗВ 0,1 ∆ ЗВ 0,1
l2 : = =25> 8; ∆=± 0,106 мм . l1 : = =25> 8; ∆=± 0,106 мм .
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004
∆ ЗВ 0,1 ∆ ЗВ 0,1
l3 : = =25> 8; ∆=±0,106 мм . l2 : = =25> 8; ∆=± 0,106 мм .
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004
∆ ЗВ 0,1 ∆ ЗВ 0,1
l4 : = =25>8 ; ∆=± 0,106 мм . l3 : = =25> 8; ∆=±0,106 мм .
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004
∆ ЗВ 0,1 ∆ ЗВ 0,1
l5 : = =0< 0,8 ; ∆=±0 , 1 мм . l4 : = =0<0,8 ; ∆=± 0 , 1 мм .
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004
∆ЗВ 0,1 ∆ ЗВ 0,1
l6 : = =25> 8 ; ∆=±0,106 мм . l 5 : = =25> 8; ∆=±0,106 мм .
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004
∆ЗВ 0,1 ∆ 0,1
l7 : = =25> 8 ; ∆=±0,106 мм . l 6 : ЗВ = =25> 8 ; ∆=±0,106 мм .
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004
∆ЗВ 0,1 ∆ЗВ 0,1
l8 : = =25> 8 ; ∆=±0,106 мм . l 7 : = =25> 8 ; ∆=±0,106 мм .
σ x́ 0,004 σ x́ 0,004

4.8 Запишемо в таблицю 1.5 результати вимірювань відповідних розмірів

деталей № 1 і № 2 у вигляді:
^
X = X́ ± ∆ , P , мм .

d1 : ^
X=32,72 ± 0,1=32,72 ±0,106 мм . d 1 : ^
X=24,33 ± 0,1=24,33 ± 0,106 мм .

d2 : ^
X=23,23 ± 0,1=23,23 ± 0,106 мм. d 2 : ^
X=26,22 ± 0,1=26,22 ±0,106 мм .

d3 : ^
X=33,53± 0,1=33,53 ± 0,106 мм. d 3 : ^
X=27,02± 0,1=27,02 ± 0,106 мм .
^ =37,60 ± 0=37,60 ± 0,1 мм .
d4 : X ^ =40,52 ± 0,1=40,52± 0,106 мм.
d4 : X

d5 : ^
X=36,03± 0,1=36,03 ± 0,106 мм. d 5 : ^
X=39,28± 0,1=39,28 ± 0,106 мм .
d6 : ^
X =2,32± 0,1=2,32 ± 0,106 мм. d6 : ^
X =39,82± 0,1=39,82 ± 0,106 мм.

l1 : ^
X=1,60 ± 0=1,60 ± 0,1 мм . d7 : ^
X =43,57 ± 0,1=43,57± 0,106 мм .

l2 : ^
X=1,07 ± 0,1=1,07 ± 0,106 мм . l1 : ^
X=1,23 ± 0,1=1,23 ±0,106 мм .

l3 : ^
X=3,57 ± 0,1=3,57 ± 0,106 мм . l2 : ^
X=3,42 ± 0,1=3,42± 0,106 мм .

l4 : ^
X =3,63 ±0,1=3,63± 0,106 мм . l3 : ^
X=3,07 ± 0,1=3,07 ± 0,106 мм .

l5 : ^
X=2,95 ± 0=2,95 ± 0,1 мм . l4 : ^
X =10,40± 0=10,40 ±0,1 мм .

l6 : ^
X=1,42 ± 0,1=1,42 ±0,106 мм . l5 : ^
X=17,22 ± 0,1=17,22± 0,106 мм .

l7 : ^
X=7,58 ± 0,1=7,58 ± 0,106 мм . l6 : ^
X=20,58 ± 0,1=20,58 ± 0,106 мм.

l8 : ^
X=6,12 ± 0,1=6,12 ± 0,106 мм . l7 : ^
X=29,73 ± 0,1=29,73 ± 0,106 мм .

Вимірювальну задачу можна вважати вирішеною, так як ми визначили

математичне очікування трьох результатів вимірювання та за допомогою
методичних вказівок обчислили допустимі межі похибки цього вимірювання
(яке суттєво залежало від похибки вимірювального засобу, тобто
штангерциркуля).

5. Результати вимірювань розмірів деталей та їх порівняння з

розмірами зазначеними в робочих кресленнях деталей.

Таблиця 1.5 - Результати вимірювань ^

X розмірів деталей №1 і №2 та їх
порівняння з розмірами зазначеними в робочих кресленнях деталей

Деталь № Результати вимірювань ^

X та порівняння розмірів
 d1 d2 d3 d4 d5 d6 d7

X , мм
^ 32,72 ±0,106
23,23 ± 0,106
33,53 ± 0,106
37,60 ± 0,1 36,03 ± 0,106
2,32 ±0,106
1
відпов.
не відп.

X , мм
^ 24,33 ± 0,106
26,22 ±0,106
27,02 ±0,106
40,52 ± 0,106
39,28 ± 0,106
39,82 ±0,106
43,57 ± 0,106
2
відпов.
не відп. не відп. відпов. не відп. не відп. не відп. не відп.
не відп.

Результати вимірювань ^
X та порівняння розмірів
Деталь № l8
l1 l2 l3 l4 l5 l6 l7

X , мм
^ 1,60 ± 0,1 1,07 ± 0,1063,57 ± 0,1063,63 ± 0,1062,95 ± 0,1 1,42 ±0,1067,58 ± 0,1066,12 ±0,10 6
1
відпов.
не відп.

X , мм
^ 1,23 ± 0,1063,42 ±0,1063,07 ± 0,10610,40 ± 0,1 17,22 ±0,106
20,58 ± 0,106
29,73 ± 0,106
2
відпов.
не відп. не відп. відпов. не відп. відпов. відпов. відпов.
не відп.

Робоче креслення деталі та розміри з цього креслення (реальні розміри деталі

відповідають вимогам робочого креслення):
d 1=24 +0,21 ∈ ( 24,0 … 24,21 ) мм .

d 2=26 +0 ,052 ∈ ( 26 , 0 …26,05 ) мм .

d 3=26+0 ,052 + 2∗0,5−0,1=(26+1)−0,2 ∈ ( 26,8 …27,05 ) мм .

+0,052 +0,052
=27−0,2
d 4 =40,5 h 12=|40,5 h 12=40,5−0,25|∈ ( 40,25 … 40,5 ) мм.

d 5=39 H 12=|39 H 12=39+0 , 25|∈ ( 39,0 …39,25 ) мм .

d 6 =39 ,5 H 9=|39,5 H 9=39+0 ,062|∈ ( 39,5 … 39 ,5 6 ) мм .

d 7=43 , 5 h 9=|43 , 5 h 9=43 ,5−0,052|∈ ( 43,48 … 43 , 5 ) мм.

l 1=1 ±0,1 ∈ ( 0,9 …1 , 1 ) мм .

l 2=3 ± 0,1∈ ( 2,9 …3 ,1 ) мм.

l 3=3 ± 0,1∈ ( 2,9 … 3 ,1 ) мм .

l 4 =10 H 12=|10 H 12=10+ 0,25|∈ ( 10,0 …10 , 25 ) мм.

l 5=17 H 12=|17 H 12=17+ 0,25|∈ ( 17,0 …17 , 25 ) мм .

l 6=20,5 H 12=|20,5 H 12=20,5+0,25|∈ ( 20,5 … 20,7 5 ) мм.

l 7=2 9 , 5 H 12=|2 9 ,5 H 12=2 9 ,5 +0,25|∈ ( 29,5 … 29,7 5 ) мм.

 Судження та пояснення щодо порівняння розмірів вимірюваної деталі
№2:
Вважаємо що деталь, яка вимірюється виконана і виготовлена згідно всіх
необхідних стандартів і пройшла перевірку на відповідність вимог вимірювання
у лабораторних умовах.
При порівнянні розмірів результату математичного очікування (середнє
арифметичне трьох вимірювань кожного розміру) розмірів деталі з
затвердженим кресленням цієї деталі, виявилось що більшість розмірів не
відповідає встановленим і допустимим межам цієї деталі. Ці межі
встановлюються державними стандартами і регламентуються відповідними
органами, дотримання яких повинно чітко виконуватись по заданим вказівкам.
Так як при обчисленнях, результати записувались з точністю 3 числа після
коми, то відбувались округлення в більшу чи меншу сторону певного значення,
що теж впливало на результат вимірювання.
Щоб не розглядати і не коментувати порівняння кожної деталі,
підсумуємо головні моменти: розміри які не відповідають розмірам з
креслення, переважно близькі до верхньої чи нижньої допустимої межі
одиничного розміру деталі (різниця досягає буквально «долі» вихідної
величини), ці похибки могли бути спричинені неточністю розрахунків чи
похибкою вимірювального пристрою. Ті розміри які відрізняються більш як ніж
на величину, десяті, то це вже грубі похибки, якщо інструмент який ми
використовуємо для роботи відповідає належним вимогам то питання повинні
вже бути зі сторони правильності дотримання студентом методичних вказівок
для виконання певного завдання.

Висновки
В першу чергу можна зауважити, що кількість вимірювань одиничного
розміру деталі була мінімальною (три вимірювання), це дає чималий розкид
результату вимірювання, тобто похибка цього вимірювання буде більшою.
Якщо б кількість вимірювань була більшою, хоча б у кілька разів, то ми мали
більш об’єктивну оцінку відповідності вимірювальних розмірів до
затверджених розмірів креслення і похибка була б меншою. До цього потрібно
ще додати те, що вимірювання не відбувались персонально студентом з
дотриманням методичних вимог виконання лабораторного завдання, тобто
розміри були надані викладачем, який свідомо чи несвідомо міг надати невірні
результати вимірювань.
При виконання вимірювань, виникли кілька варіантів, які дають
зрозуміти чому є не відповідність результату вимірювання з технічними
кресленнями деталі (які попередньо відповідають стандартам і їх сприймаємо
як еталонні значення), а саме : були допущені методичні похибки, тобто деталь
була невірно позиціонована в інструменті у відповідності з правилами які були
пройдені під час лабораторного заняття або інструментальні похибки, де засіб
вимірювання яким ми оперували у якого допустима похибка 0,05 мм , був не
справний, тобто його фактична похибка була набагато більшою ніж паспортна.
Проте варіант похибки з боку інструменту не може бути остаточним, так як
фактично у нас не було можливості оцінити можливості цього засобу
вимірювання, тож найбільш ймовірним є недотримання методичних вимог
виконання роботи студентом.
Якщо підсумувати всю виконану роботу, можна дійти висновку що об’єкт
вимірювання виміряти ідеально неможливо, так як на результат впливають
різноманітні чинники, які впливають на результат вимірювання. Наприклад,
прилад вимірювання має певний розкид результату вимірювання (похибку),
людський фактор, похибки (неточності) в обчисленні результатів вимірювання,
або навіть невідповідність деталі (об’єкту вимірювання) та інструменту (засобу
вимірювання) до вимог державних стандартів.