Комишанська загальноосвітня школа №26

Херсонської міської ради

Довідник
з фізики
для учнів 7 класу

м. Херсон - 2015
 1. Основні приставки до одиниць вимірювання
(для переводу фізичних величин до основних одиниць системи СІ потрібно дану
величину помножити на відповідне число).

Префікс позначення Множник у вигляді Множник в звичайному

степеня вигляді
піко- п 10-12 0,000000000001
нано- н 10-9 0,000000001
мікро- мк 10-6 0,000001
мілі- м 10-3 0,001
кіло- к 103 1000
мега- М 106 1000000
гіга- Г 109 1000000000
тера- Т 1012 1000000000000

2. Фізичні сталі.

№ Назва сталої Значення

1. Прискорення вільного падіння (на Землі) g = 9,8 м/с (9,8 Н/кг)
2

2. Швидкість світла у вакуумі с = 3·108 м/с

4. Відношення довжини кола до діаметра π = 3,14
5. Абсолютна температура 0˚К = -273˚С

Одиниці площі та об’єму:

1 см = 10 = 0,0001 м
2 -4 2

1 мм2 = 10-6 = 0.000001 м2

1 дм2 = 10-2 = 0,01 м2
1 км2 = 106 = 1000000 м2
1 ар = 102 = 100 м2
1 га = 104 = 10000 м2
1 літр = 1 дм3 = 10-3 = 0,001 м3
1 мілілітр = 1 см3 = 10-6 = 0,000001 м3
1 мм3 = 10-9 = 0.000000001 м3
1 км3 = 109 = 1000000000 м3

Таблиця значень тригонометричних функцій:

Кут (рад) 0 π/6 π/4 π/3 π/2 π 3π/2 2π

Кут (град) 0˚ 30˚ 45˚ 60˚ 90˚ 180˚ 270˚ 360˚
sin 0 1/2 √2/2 √3/2 1 0 -1 0
cos 1 √3/2 √2/2 1/2 0 -1 0 1
tg 0 √3/3 1 √3 +∞ 0 -∞ 0

2
 Фізичні величини:

Назва Основна Додаткові одиниці Прилад для

Позна-
чення
одиниця вимірювання
(СІ)
Лінійка,
Довжина l 1м (метр) 1см, 1 мм, 1 км… мікрометр,
штангенциркуль
Висота h 1м (метр) 1см, 1 мм, 1 км… Лінійка
1м2
1 см2, 1 мм2, Лінійка, (за
Площа S (квадратний
1 км2, 1 ар, 1 га формулами)
метр)
1м3 1 см3, 1дм3, 1мм3, Мензурка,
Об’єм V (кубічний 1км3, 1 л (літр), 1мл лінійка (за
метр) (мілілітр) формулами)
0°С = 273К
Температура T 1К(Кельвін)
0К = -273°С Термометр
t° 1°С(Цельсія)
T = t°+273°
1г (грам)=0,001кг
1т(тонна) = 1000кг
1кг Терези,
Маса m 1ц(центнер) = 100кг
(кілограм) динамометр
1мг(міліграм) = 10-6 =
0.000001кг
Переміщення ⃗s 1м (метр) 1см, 1 мм, 1 км… Лінійка
Відстань s 1м (метр) 1см, 1 мм, 1 км… Лінійка
1хв = 60с
Годинник,
Час t 1с (секунда) 1год = 60хв = 3600с
секундомір
1доба = 24год
1км/год, 1см/с, 1
Швидкість v 1м/с Спідометр
км/хв.
Координата
x 1м 1см, 1 мм, 1 км… Лінійка
тіла
Прискорення a 1м/с2 1 см/с2, 1 км/с2 За формулами
1хв = 60с Годинник,
Період T 1с 1год = 60хв = 3600с секундомір
1доба = 24год метроном
Частота n,ν(ню) 1Гц (Герц) 1Гц=1/с=с-1 За формулами
Кутове 360˚=2π рад
φ (фі) 1 рад транспортир
переміщення 180˚=π рад
Кутова ω 1
1 с-1 (рад/с) 1 рад/хв = 60 рад/с За формулами
швидкість (омега)
Амплітуда А 1м 1см, 1 мм, 1 км… Лінійка
Сила F 1Н(Ньютон) 1Н = 1кг·м/с2 Динамометр
Вага P 1Н(Ньютон) 1Н = 1кг·м/с2 Динамометр
3
Реакція опори N 1Н(Ньютон) 1Н = 1кг·м/с2 Динамометр
Виміряти масу,
1кг/м3
1г/см3 = 1000кг/м3 об’єм і за
(кілограм на
Густина ρ (ро) 1кг/л = 1000кг/м3 формулами,
кубічний
ареометр (для
метр)
рідин)
Видовження Δl 1м 1см, 1 мм, 1 км… Лінійка
Коефіцієнт
k 1 Н/м 1 кН/м, 1 Н/см За формулою
жорсткості
Коефіцієнт
µ (мю) --- --- За формулою
тертя
За формулою
1 Па
Тиск p 1Па=1 Н/м 2
Манометр,
(Паскаль)
барометр
1Дж
Робота А
(Джоуль)
1Дж 2
кг ∙ м
Теплота Q 1 Дж=1 Н ∙ м=1 За формулами
(Джоуль) с2
1Дж
Енергія Е, Ек, Еп
(Джоуль)
Потужність N 1 Вт (Ватт) 1Вт=1Дж/с За формулами
Момент сили М 1 Н∙м 1кН∙м, 1 Н∙см За формулою
Коефіцієнт
η
корисної дії % ------- За формулами
(ета)
(ККД)

4
 4. Формули
Назва формули Формула Величини
Площа прямокутника S=a ∙b S – площа (м2)
V - об’єм (м3)
Площа квадрата S=a2 a – довжина (м)
1 b – ширина (м)
Площа трикутника S= a∙ h
2 h – висота (м)
R – радіус (м)
Площа круга S=π R
2
π ≈ 3,14
Об’єм куба V =a3
Об’єм паралелепіпеда V =a ∙b ∙ h
4 3
Об’єм кулі V= π R
3
Об’єм циліндра 2
V =π R h
s=s1+s2 Рухи направлені в одну сторону Рухи
s=s1-s2 направлені протилежно
Додавання переміщень 2 2
s =s 1+ s2
2
Рухи направлені під кутом 90°
v – швидкість (м/с)
Швидкість v=
s s – відстань (шлях, переміщення) (м)
рівномірного руху t t – час (с)

s
v ср=
Середня швидкість t
s=s1+s2+…+sn
t=t1+t2+…+tn
x – координата тіла (м)
Координата тіла x=x 0 +v ∙ t x0 – початкова координата (м)
рівномірного руху x=x 0−v ∙ t v – швидкість (м/с)
t – час (с)
Прискорення v−v 0
a – прискорення (м/с2)
v – швидкість (м/с)
a= v0- початкова швидкість (м/с)
Рівняння швидкості t
v=v 0 ± a ∙t t – час (с)
прискореного руху
1 1 t ν – частота (Гц)
ν= ; T = ; T = ;
Зв’язок періоду з T ν N Т – період (с)
частотою N N – кількість коливань
ν= t – час (с)
t
2π
ω - кутова швидкість (рад/с)
ω= ω=2 πν φ – кутове переміщення (рад)
Кутова та лінійна швидкість та
T
π = 3,14
кутове переміщення v=ϖR φ=ϖt R – радіус (м)
v – швидкість (м/с)
l=φR l – шлях (м)
Період коливань Т – період (с)
математичного
маятника
T =2 π
√ l
g
m – маса (кг)
k – жорсткість (Н/м)
l – довжина нитки (м)
g= 9,8 м/с2
Період коливань
тягарця на пружині
T =2 π
√ m
k
π= 3,14

ρ – густина (кг/м3)
m
Густина ρ=
V
m – маса (кг)
V - об’єм (м3)

5
 Fт – сила тяжіння (Н)
F т=mg m – маса (кг)
Сила тяжіння g = 9,8 м/с2
k – жорсткість пружини (н/м)
Сила пружності (Закон F пр=−k ∆l Δl – видовження (м)
Гука) ∆ l=l−l 0 l – довжина (м)
l0 – початкова довжина (м)
Умова рівномірного ⃗
F 1+ ⃗
F 2 +…+ ⃗
F n=0 F1 …..Fn – сили (Н)
a – прискорення (м/с2)
руху або стану спокою m – маса (кг)
(І закон Ньютона)
Умова прискореного ⃗
F =m ⃗a
руху (ІІ закон ⃗
F 1+ F 2 +…+ ⃗
⃗ F n=m ⃗a
Ньютона)
F=F1+F2 Сили направлені в одну сторону
Додавання сил F=F1-F2 Сили направлені протилежно
2 2 2
F =F1 + F 2 Сили направлені під кутом 90°
Нерухомого: P=mg P – вага (Н)
m – маса (кг)
Рух з прискор вгору: g = 9,8 м/с2
Вага тіла P=m( g+ a) а – прискорення (м/с2)
Рух з прискор вниз:
P=m( g−a)
Fтр – сила тертя (Н)
F тр=μN N – реакція опори (Н)
Сила тертя (ковзання) µ - коефіцієнт тертя
p – тиск (Па)
F F – сила тиску (Н)
Тиск p=
S S – площа (м2)
ρ – густина рідини (кг/м3)
g – 9,8 м/с2
Тиск рідини p= ρ∙ g ∙h h – висота (глибина) (м)
(гідростатичний)
Формула гідравлічного F1 F2
=
пресу s1 s2

Рівновага рідини в p1= p2

сполучених посудинах
Fa – виштовхувальна сила (Н)
Виштовхувальна сила F a=ρ ∙ g ∙ V ρ – густина рідини (газу) (кг/м3)
(Архімеда) g – 9,8 м/с2
V – об’єм зануреної частини тіла (м3)
Fa < FT Тіло тоне
Умови плавання тіл Fa = FT Тіло знаходиться в рівновазі
Fa > FT
Тіло спливає на поверхню
A=F ∙ s A – робота (Дж)
Механічна робота A=F ∙ s ∙ cos α F – сила (Н)
s – переміщення (м)
N – потужність (Вт)
A t – час (с)
Потужність N=
t v – швидкість (м/с)

6
 Потужність для N=F ∙ v
рівномірного руху
2 Ek – кінетична енергія (Дж)
m∙ v Eп – потенціальна енергія (Дж)
Кінетична енергія Ek =
2 m – маса (кг)
v – швидкість (м/с)
g = 9,8 м/с2
Потенціальна енергія (робота)
Еп =mgh h – висота (м)
сили тяжіння
k – жорсткість пружини (н/м)
Δl – видовження (м)
Потенціальна енергія k ∙ ∆ l2 l – довжина (м)
Еп =
(робота) сили 2 l0 – початкова довжина (м)
пружності ∆ l=l−l 0
A – робота (Дж)
Теорема про кінетичну A=Ek 2−E k 1 Ek – кінетична енергія (Дж)
енергію Ep – потенціальна енергія (Дж)

Теорема про A=−(E p 2−E p 1)

потенціальну енергію
Закон збереження
енергії
Момент сили
Рівновага важеля
(Правило моментів)
Ek 1 + E p 1=E k 2+ E p 2
M =F ∙ l M – моменти сил (Н∙м)
F – сили (Н)
l- плечі сил (м)
F 1 ∙ l1 =F2 ∙l 2
M 1+ M 2 +…+ M n=0

A - робота (Дж)
А корисне
ККД η= ∙100 % η−ККД (%)
А витрач

7
 Теоретичні відомості
Основні фізичні поняття
1). Фізика – одна з наук про природу.
2). Фізичні явища – механічні, теплові, електричні, магнітні, світлові.
3). Фізичне тіло – будь який предмет, що нас оточує.
4). Речовина – те, з чого зроблено тіло. (метали, гази, вода…)
5). Поле – існує навколо нас, ми його не бачимо, але можемо виявити за допомогою
приладів. (Гравітаційне, електричне, магнітне).
6). Матерія – усе, що нас оточує. Два види матерії – речовина і поле.
7). Простір і час – форми існування матерії.
8). Всесвіт – уся доступна для спостережень частина матеріального світу.
9). Макросвіт – світ фізичних тіл, які оточують людину (і сама людина).
10). Мікросвіт – світ молекул і атомів.
11). Мегасвіт – світ зір, галактик і космічних об’єктів.
12). Методи дослідження фізичних явищ – спостереження, гіпотеза, експеримент,
висновок.
13). Експеримент – моделювання фізичного явища в лабораторії з метою
спостереження і дослідження.
14). Фізична величина – усе, що можна виміряти.
15). Кожна фізична величина має свою одиницю вимірювання і прилад для
вимірювання. (див. таблицю)
16). Система СІ – міжнародна система фізичних величин. Основні одиниці
вимірювання в системі СІ: метр, кілограм, секунда, Ампер, Кандела, моль,
Кельвін. Усі інші величини можуть бути переведені до основних за допомогою
формул.
17). Існують приставки до одиниць вимірювання в системі СІ. Вони необхідні для
зручного користування системою і збільшують або зменшують основну
одиницю у 10, 100, 1000… разів.
18). Кожен вимірювальний прилад має межі вимірювання і ціну поділки.
19). Межі вимірювання – найменша і найбільша величина, яку можна виміряти цим
приладом.
20). Ціна поділки – це значення величини між двома найменшими поділками
приладу.
21). Середнє значення виміряної величини – дослід і вимірювання провести декілька
x 1 + x 2+ …+ x n
разів, і знайти за формулою: x сер =
n
22). Похибка вимірювання – відмінність між точним і виміряним значенням
величини.
23). Абсолютна похибка – це модуль різниці точного і наближеного значення.
∆ x=| x−x вим ∨¿ Вимірюється в тих самих одиницях, що й сама величина.

24). Відносна похибка – це відношення абсолютної похибки вимірювань до

значення величини. Вимірюється у відсотках (або частинках).
∆x ∆x
ε= ε= ∙100 %
x x

8
25) Молекула – найменша частинка речовини, яка зберігає усі її основні
властивості.
26). Молекули однієї речовини однакові, а різних речовин – різні
27). Молекули складаються з атомів. Атом – найменша частина хімічного елемента.
28). Атом складається з ядра та електронів, які рухаються навколо ядра.
29). Ядро атома складається з протонів та нейтронів.
30). Електризація тіл – надавання тілу електричного заряду. (тертям, взаємодією,
впливом).
31). Існують два роди зарядів: негативний (-) і позитивний (+).
32). Електричні заряди взаємодіють. Однойменні заряди відштовхуються, а
різнойменні – притягуються.
33). Протон – частинка, яка має найменший позитивний заряд.
34). Електрон – частинка, яка має найменший негативний заряд.
35). Нейтрон – частинка, яка не має електричного заряду.
36). Загальний заряд атома дорівнює 0, тому кількість протонів дорівнює кількості
електронів.
37). Йон – атом, який втратив, або приєднав один або декілька електронів.
38). Існують два магнітних полюса: північний (N), південний (S).
39). Магнітні полюси взаємодіють. Однойменні полюси відштовхуються, а
різнойменні – притягуються.
40). Положення МКТ: Всі тіла складаються з молекул, між якими є відстань.
Молекули усіх тіл рухаються.
Всі молекули взаємодіють одна з одною.
41). Дифузія – явище, при якому речовини самі змішуються одна з одною.
42). Температура – міра швидкості теплового руху молекул тіла. (міра нагрітості
тіла).
43). Швидкість руху молекул залежить від температури. Чим вище температура, тим
більша швидкість молекул.
44). Броунівський рух – рух дрібних частинок під дією ударів молекул.
45). Три стани речовини: твердий, рідкий, газоподібний.
46). Тверді тіла зберігають форму і об’єм, рідкі – мають об’єм, але приймають
форму посудини, газоподібні на мають ні форми ні об’єму.
№ Властивість Твердий Рідкий Газоподібний
1. Відстань між Найменша Середня Велика
молекулами
2. Сили Найбільші Середні Маленькі
взаємодії
молекул
3. Швидкість Найменша Середня Найбільша
молекул
4. Зміна форми Важко змінити Приймає форму Не має форми
тіла посудини
5. Зміна об’єму Важко змінити Важко змінити Не має об’єму

Механічний рух
9
1. Механічний рух – зміна положення тіла в просторі відносно інших тіл протягом
часу.
2. Всі тіла в природі рухаються і взаємодіють.
3. Рух буває поступальний обертальний і коливальний. Поступальний рух – коли
усі точки тіла рухаються однаково.
4. Система відліку – 1). тіло відліку, 2) система координат, яка пов’язана з цим
тілом, 3) прилад для вимірювання часу.
5. Величини, які не залежать від вибору системи відліку - абсолютні
6. Відносні величини – які залежать від вибору системи відліку.
7. Механічний рух – відносний. Одне й те саме тіло може водночас рухатись і бути
в стані спокою.
8. Матеріальна точка – тіло, розмірами якого в даній задачі можна знехтувати.
9. Траєкторія – лінія, вздовж якої рухається тіло.
10. В залежності від траєкторії рух буває прямолінійний і криволінійний.
11. Шлях – це довжина траєкторії.
12. Переміщення – це направлений відрізок, який з’єднує початок і кінець
траєкторії
Шлях

В
А переміщення
13. Вектор – направлений відрізок
14. Векторні величини – які мають величину (модуль) і напрямок.
15. Скалярні величини – які не мають напрямку.
16. Швидкість - це величина, яка дорівнює переміщенню за одиницю часу.
17. Швидкість – векторна величина. Вона має величину і напрям.
18. В залежності від швидкості рух буває рівномірний і нерівномірний.
19. Рівномірний рух – рух з однаковою швидкістю.
20. Нерівномірний рух – рух зі змінною швидкістю.
21. Графік координати рівномірного руху є пряма. (зростаюча або спадна. Якщо
горизонтальна, то тіло не рухається.)
22. Графік швидкості рівномірного руху є горизонтальна пряма.
23. Миттєва швидкість – швидкість в даний момент часу.
24. Середня швидкість – фізична величина, що дорівнює довжині шляху, який тіло
в середньому проходить за одиницю часу. (розглядаються поняття середньої
швидкості шляху і середньої швидкості переміщення). Ця величина скалярна.
25. Прискорення – фізична величина, яка дорівнює зміні швидкості за одиницю
часу.
26. Рівноприскорений рух – рух з однаковим прискоренням.
27. Якщо прискорення додатне – швидкість збільшується, якщо від’ємне –
зменшується, а якщо дорівнює нулю – рух рівномірний.
28. Період – час одного обертання.
29. Частота – кількість обертів за одиницю часу.

10
30. Рух по колу має два переміщення і дві швидкості: лінійну і кутову.
31. Кутове переміщення – це кут, на який повернулося тіло.
32. Кутова швидкість – кут, на який повернулося тіло за одиницю часу.
33. Лінійна швидкість направлена по дотичній до кола, а кутова вздовж осі
обертання в напрямку руху свердлика.
34. Рух по колу завжди прискорений, навіть якщо швидкість не змінюється за
величиною, то вона змінюється за напрямом. Це прискорення на правлене до
центру кола і називається доцентровим.
35. Коливання – це рухи, які повторюються з часом.
36. Коливання бувають вільні і вимушені.
37. Вільні виконуються під дією внутрішніх сил, а вимушені під дією зовнішніх
сил.
38. Період – це час одного коливання.
39. Частота – це кількість коливань за одиницю часу.
40. Амплітуда – це найбільше відхилення від рівноваги.
41. Математичний маятник – невеликий тягарець на довгій нитці.
42. Пружинний маятник – тягарець на пружині.

Взаємодія тіл. Сила (Основи динаміки)

1. Всі тіла в природі рухаються і взаємодіють.
2. Інерція – явище зберігання швидкості тіла, якщо на нього не діють інші тіла.
3. Інертність — це властивість тіла по різному змінювати свою швидкість під час
взаємодії.
4. Маса – міра інертності тіла. Інертна маса дорівнює гравітаційній.
5. Густина – це фізична величина, яка дорівнює масі одного кубічного метра
речовини.
6. Густина різних речовин різна. Вона дана в таблиці.
7. Густина речовини не залежить ні від маси, ні від об’єму тіла.
8. Сила – це кількісна характеристики взаємодії тіл.
9. Дія сили залежить від величини, напрямлення і точки прикладання.
10. Сила – векторна величина.
11. Сили бувають гравітаційні, електромагнітні, ядерні.
12. Гравітаційні: сила тяжіння. Сила всесвітнього тяжіння.
13. Електромагнітні – сила пружності, сила тертя, сила електричної взаємодії.
14. Сила тяжіння – це сила, з якою Земля притягує до себе всі тіла. Направлена
завжди вниз.
15. І закон Ньютона: (закон рівномірного руху) (закон інерції) Тіло знаходиться в
стані спокою або рухається прямолінійно рівномірно, якщо на нього не діють
сили, або їх дії компенсуються.
16. ІІ закон Ньютона: (закон прискореного руху) Сила, діюча на тіло дорівнює
добутку маси тіла на його прискорення.
17. Динамометр – прилад для вимірювання сили.
18. Деформація – зміна форми тіла.
19. Види деформацій – розтяг, стиск, зсув, кручення.

11
20. Сила пружності – сила, яка виникає при деформації тіла і направлена проти цієї
деформації.
21. Закон Гука: Сила пружності прямо пропорційна деформації.
22. Коефіцієнт пружності – фізична величина, яка дорівнює силі пружності при
видовженні 1 метр.
23. Сила, яка виконує таку дію, як декілька інших сил, називається рівнодійною.
24. Сили компенсуються, якщо вони рівні і протилежні.
25. Прискорення вільного падіння – прискорення, з яким падають усі тіла на Землю.
Направлене униз. На Землі дорівнює 9,8 м/с2, на інших планетах інше. Залежить
від маси і радіуса планети.
26. Вага – сила, з якою внаслідок сили тяжіння тіло тисне на опору.
27. Якщо тіло нерухоме, то вага дорівнює силі тяжіння. Якщо рухається вниз з
прискоренням – вага менша за силу тяжіння, якщо рухається вгору з
прискоренням – вага більша за силу тяжіння.
28. Невагомість – стан, коли тіло рухається тільки під дією сили тяжіння, при цьому
воно не тисне на опору, якщо рухається разом із нею.
29. Сила реакції опори – сила, яка діє на тіло з боку опори внаслідок її деформації.
30. Якщо тіло вільно лежить на опорі, то сили: тяжіння, реакції опори, пружності і
вага дорівнюють за модулем одна одній. Але вони прикладені до різних тіл:
тяжіння і реакція опори – до тіла, пружності і вага – до опори.
31. Сила тертя – сила, яка виникає при взаємному русі двох тіл і направлена проти
руху.
32. Види тертя: ковзання, кочення, спокою.
33. Сила тертя спокою виникає, коли тіло не рухається, але є сила, яка хоче
зрушити його з місця.
34. Найменша сила тертя кочення, найбільша – сила тертя спокою.
35. Коефіцієнт тертя – фізична величина, яка дорівнює відношенню сили тертя до
сили тиску (сили реакції опори).
36. Сила тиску – сила, яка діє перпендикулярно до поверхні.0
37. Тиск – це фізична величина, яка дорівнює силі, діючий на одиницю площі.
38. Тверді тіла передають тиск в один бік в напрямку дії сили тиску.
39. Чим більша глибина занурення тим більший тиск рідини. На одній глибині тиск
рідини в будь-якому напрямку однаковий.
40. Чим вище температура і чми менше об’єм тим більший тиск газу при незмінній
масі.
41. Закон Паскаля: Тиск діючий на рідину або газ передається без змін в кожну
точку рідини (газу)
42. Гідравлічний прес дає виграш в силі у стільки разів, у скільки площа великого
поршня перевищує площу малого.
43. Манометр – прилад для вимірювання тиску.
44. Рідина в сполучених посудинах встановлюється так, що тиск в кожній посудині
однаковий. Якщо рідина однорідна. То її висота в кожній посудині однакова.
45. Атмосферний тиск – тиск, який створює атмосфера на поверхню Землі.
46. Атмосферний тиск вимірюється барометром. Нормальний атмосферний тиск 101
кПа або 760 мм рт ст.

12
47. Атмосферний тиск зменшується при підйомі вгору. Для невеликих висот на
кожні 12 м. підйому тиск зменшується на 1 мм. рт. ст.
48. Виштовхувальна сила (Архімеда) – виникає при зануренні тіла в рідину або газ і
дорівнює вазі рідини (газу) в об’ємі зануреної частини тіла.
49. Тіло тоне, якщо сила тяжіння більша за силу Архімеда, плаває в стані спокою,
якщо ці сили рівні, випливає на поверхню, якщо сила тяжіння менша за
виштовхувальну.
50. Ватерлінія – лінія на корпусі корабля, яка вказує найбільшу глибину занурення.
51. Підйомна сила – вага вантажу, який може підняти повітряна куля.
ІІІ. Робота і енергія:
1. Механічна робота – фізична величина, яка дорівнює добутку сили на
переміщення.
2. Робота додатна, якщо сила і переміщення направлені в одну сторону, від’ємна,
якщо в різні сторони, дорівнює нулю, якщо сила або переміщення дорівнюють
нулю, або вектори сили і переміщення перпендикулярні.
3. Потужність – фізична величина, яка дорівнює роботі, виконаній за одиницю
часу.
4. Енергія – фізична величина, яка показує можливість виконання роботи даними
тілом.
5. Види енергії: кінетична, потенціальна і внутрішня.
6. Потенціальна енергія – енергія взаємодії тіл або частинок тіла (мають тіла, які
взаємодіють силами тяжіння і пружності)
7. Робота дорівнює зміні потенціальної енергії тіла зі знаком мінус.
8. Кінетична енергія - енергія руху тіла. Вона дорівнює половині добутку маси
тіла на квадрат його швидкості.
9. Кінетична енергія – відносна величина. Вона залежить від вибору системи
відліку.
10. Робота дорівнює зміні кінетичної енергії тіла.
11. Коефіцієнт корисної дії (ККД) – фізична величина, яка показує відношення
корисної роботи до витраченої.
12. Внутрішня енергія – енергія руху і взаємодії молекул тіла.
13. Повна механічна енергія – сума кінетичної і потенціальної енергії тіла.
14. Закон збереження енергії: Повна механічна енергія тіл, які складають
замкнену систему і взаємодіють силами тяжіння і пружності залишається
незмінною при любих взаємодіях всередині системи.
15. Якщо існує сила тертя, то за рахунок її роботи механічна енергія тіла
переходить у внутрішню (теплову). Зміна повної механічної енергії дорівнює
роботі сили тертя.
16.Момент сили – це фізична величина, яка дорівнює добутку сили на плече.
17.Важіль – довге тіло, яке має вісь обертання.
18. Плече сили – найкоротша відстань від точки обертання до лінії дії сили.
19.Умови рівноваги:
1). Алгебраїчна сума моментів сил, прикладених до тіла дорівнює 0. Момент сили,
який обертає тіло за годинниковою стрілкою – додатній, а проти – від’ємний.
2). Геометрична сума сил, прикладених до тіла дорівнює 0

13
20. Нерухомий блок не дає виграшу в силі. Він змінює напрям дії сили.
21. Рухомий блок дає виграш в силі у 2 рази.
22. Коефіцієнт корисної дії – фізична величина, яка дорівнює відношенню корисної
роботи до витраченої.
23. ККД завжди менше 1 (100%) тому що корисна робота менше витраченої так як
існує сила тертя.

14
 Таблиця густини деяких речовин
Густина твердих тіл
Речовина Густина Густина Речовина Густина Густина
(кг/м )
3
(г/см )
3
(кг/м3) (г/см3)
Алюміній 2700 2,7 Олово 7300 7,3
Бетон 2200 2,2 Парафін 900 0,9
Граніт 2600 2,6 Пісок 1500 1,5
Дуб (сухий) 800 0.8 Свинець 11300 11,3
Залізо, сталь 7800 7,8 Скло 2500 2,5
Золото 19300 19,3 Сосна (суха) 400 0,4
Латунь 8500 8,5 Срібло 10500 10,5
Лід 900 0,9 Платина 21500 21,5
Корок 240 0,24 Цегла 1600 1,6
Мармур 2700 2,7 Чавун 7000 7,0
Мідь 8900 8,9 Ялина (суха) 600 0,6
Парафін 900 0,9 Поліетилен 940 0,94
Осмій 22500 22,5 Іридій 22400 22,4

Густина рідин
Речовина Густина Густина Речовина Густина Густина
(кг/м3) (г/см )
3
(кг/м3) (г/см3)
Бензин, ефір 710 0,71 Масло машинне 900 0,9
Вода 1000 1,0 Нафта 800 0,8
Вода морська 1030 1,03 Ртуть 13600 13,6
Гас 800 0,8 Спирт 800 0,8
Гліцерин 1260 1,26 Мед 1420 1,42
Сульфатна кислота 1800 1,8 Олія 900 0,9
Ацетон 790 0,79 Бензол 880 0,88

Густина газів
(за 0˚С і нормальному атмосферному тиску)
Речовина Густина Густина Речовина Густина Густина
(кг/м )
3
(г/см )
3
(кг/м3) (г/см3)
Азот 1,25 0,00125 Кисень 1,43 0,00143
Водень 0,09 0,00009 Повітря 1,29 0,00129
Гелій 0,18 0,00018 Природний газ 0,80 0,00080
Хлор 3,21 0,00321 Вуглекислий газ 1,98 0,00198

Деякі відомості про Сонячну систему:

1. Радіус Сонця – 700 000 км
2. Середня відстань від Землі до Сонця – 150 000 000 км
3. Радіус Місяця – 1740 км
4. Середня відстань від Землі до Місяця – 384 000 км
Деякі відомості про Землю:
1. Середній радіус Землі - 6400 км
2. Довжина екватора – 40 000 км
15
3. Площа поверхні – 510 000 000 км2
4. Маса Землі – 6 ∙ 1024 кг
5. Середня густина Землі - 5500 кг/м3
6. Нормальний атмосферний тиск – 101 кПа ≈ 760 мм.рт.ст.
7. Середня швидкість руху Землі навколо Сонця – 30 км/с
8. Площа суші – 149 000 000 км2
9. Площа Світового океану – 361 000 000 км2
10. Середня глибина Світового океану – 3800 м

Коефіцієнт тертя ковзання:

Дерево по дереву 0,33
Дерево по металу 0,2 – 0,5
Дерево по льоду 0,035
Сталь по льоду (ковзани) 0,015

16