Professional Documents
Culture Documents
Частина 1
Частина 1
МЕХАНІКА
§1. КІНЕМАТИКА
Теоретичний довідник
Радіус-вектор точки r – вектор, проведений в цю точку з початку від-
ліку. Проекції радіуса-вектора точки: r x = x, ry = y, де x, y, – координати
точки.
Вектор переміщення з початкової точки 1 у кінцеву точку 2:
r = r2– r1, r2, r1 – радіус-вектори точок 1 та 2.
Середня швидкість за час t та миттєва шляхова швидкість υ:
S lim S dS
υ = , υ = = S (t) = .
t t0 t dt
Вектор середньої v та миттєвої v швидкостей переміщення:
r lim r dr
v = , v = = r(t) = .
t t0 t dt
|r|
Модуль середньої швидкості переміщення точки за час t : |v| = .
t
Вектор середнього та миттєвого прискорення:
v lim v dv d2r
a = , a = = v(t)= r(t) = = 2 .
t t0 t dt dt
Рівняння радіуса-вектора та координат для руху зі сталим приско-
at2
ренням a=const: r(t) = r0 + v0t + , де r0, v0 – радіус-вектор початкового
2
положення та початкова швидкість тіла;
a0xt2 a0yt2
x(t) = x0 + υ0xt + , y(t) = y0 + υ0yt + .
2 2
Рівняння для вектора швидкості та його проекцій: v= v0+ at,
υ x(t) = υ0x + axt; υy(t) = υ0y + ayt; υ2x – υ0x
2 = 2ax(x – x0); υ2 y – υ0y
2 = 2ay(y – y0).
2 1
= = 2n, T– період обертання, n – частота обертання.
T T
Зв’язок між лінійною та кутовою швидкостями:
υ = R, R – радіус кола.
υ2
Доцентрове прискорення aД = = 2R = υ.
R
ВПРАВИ
1.1. Довільно рухаючись вздовж сторін правильного трикутника тіло
перейшло з вершини 1 у вершину 3 за 10 с. Сторона трикутника 10 см.
Знайти величину вектора середньої швидкості переміщення.
1.2. Довільно рухаючись вздовж сторін правильного трикутника тіло
перейшло з вершини 1 через вершину 2 у вершину 3 за 10 с. Сторона
трикутника 10 см. Знайти середню шляхову швидкість.
1.3. Довільно рухаючись послідовно вздовж сторін квадрата тіло пе-
рейшло із вершини 1 у вершину 4 за 10 с. Сторона квадрата 10 см. Знай-
ти величину вектора середньої швидкості переміщення.
1.4. Довільно рухаючись послідовно вздовж сторін квадрата тіло пе-
рейшло із вершини 1 через вершини 2 і 3 у вершину 4 за 10 с. Сторона
квадрата 10 см. Знайти середню шляхову швидкість.
1.5. Камінь, який кинули горизонтально з вікна другого поверху з ви-
соти 4м, впав на поверхню землі на відстані 3м від стіни будинку. Ви-
значте модуль переміщення каменя.
1.6. Камінь, який кинули горизонтально з вікна четвертого поверху з
висоти 11м, впав на поверхню землі на відстані 7м від стіни будинку.
Визначте модуль переміщення каменя.
1.7. На першій половині шляху швидкість автомобіля дорівнювала 30
км/год, на другій - 70 км/год. Чому дорівнювала середня швидкість ав-
томобіля на всьому шляху?
1.8. Тіло проходить першу половину кола зі швидкістю v1 = 10 м/с, а
другу - зі швидкістю v2 = 15 м/с. Чому дорівнює середня шляхова швид-
кість руху тіла за один оберт?
1.9. Матеріальна точка рухалась протягом часу t 1=15 с зі швидкістю
υ1=5 м/с, t2=10 с зі швидкістю υ2=8 м/с і t3=6 с зі швидкістю υ 3=20 м/с.
Який шлях пройшла точка за весь час руху?
1.10. Три чверті свого шляху автомобіль пройшов зі швидкістю υ 1=60
км/год, решту шляху – зі швидкістю υ2=80 км/год. Яка середня шляхова
швидкість руху автомобіля? Відповідь дати в кілометрах за годину.
Частина 1 5
Рис. 1
1.18. Ескалатор метрополітену піднімає нерухомо стоячого на ньому
пасажира за t1=1 хв. По нерухомому ескалатору пасажир піднімається за
t2=3 хв. Скільки часу підніматиметься пасажир по рухомому ескалато-
ру?
1.19. Краплі дoщу на вікнах нерухомого поїзда залишають смуги, які
нахилені під кутом α=30º до вертикалі. При русі поїзда зі швидкістю
υ1=18 км/год смуги від дощу вертикальні. Знайти швидкість υ 2 крапель
дощу в безвітряну погоду. Узяти tg 60º=1,732. Відповідь дати з точністю
до сотих.
1.20. Парашутист опускається вертикально вниз зі швидкістю υ1=4 м/с
в безвітряну погоду. З якою швидкістю, відносно землі, він буде руха-
тись при горизонтальному вітрі, швидкість якого відносно землі дорі-
внює υ2=3 м/с?
6 Частина 1
Рис. 2
2
1.24.Тіло рухається вздовж осі «Х» з прискоренням a x = 1 м/с . Почат-
кові умови: 0 x = 10 м/с, x0 = 22 м. Через який час тіло опиниться в
точці з координатою x 0 ?
2
1.25.Тіло рухається вздовж осі «Х» з прискоренням a x = 1 м/с . Почат-
кові умови: 0 x = 10 м/с, x0 = 22 м. Чому дорівнює координата тіла
через 2 с після початку руху?
1.26.Тіло рухається вздовж осі «Х» зі сталим прискоренням і опиняєть-
ся в точці x = 0 через 2с після початку руху. Початкові умови: 0 x = 10
м/с, x0 = 22 м. Знайти прискорення руху тіла.
2
1.27.Тіло рухається вздовж осі «Х» з прискоренням a x = 1 м/с . Знайти
початкову швидкість, якщо початкова координата x0 = 22 м і тіло
опинилося в точці x = 0 через 2 с після початку руху.
2
1.28. Тіло, рухаючись з прискоренням a x = 1 м/с вздовж осі «Х», через
час 2 с опинилося в точці з координатою x = 0 . Початкова швидкість
0 x = 10 м/с. Знайти початкову координату тіла x0 .
Частина 1 7
Рис. 4
1.40. Тіло рухається прямолінійно з прискоренням а = 2 м/с 2, напрям-
8 Частина 1
§2. ДИНАМІКА
Теоретичний довідник
p
2-й закон Ньютона: m a = F . Якщо сила стала,то: = F; p = Ft;
t
dp
якщо сила змінна, то: p(t) = = F, де F = Fi – рівнодійна сила, що при-
dt i
кладена до тіла, m – маса тіла, p = m v – його імпульс.
F12 F21
m1 m2
3-й закон Ньютона: F12 = – F21.
Сила тертя ковзання, максимальне значення сили тертя спокою: F =
N, — коефіцієнт тертя, N — сила нормального тиску (нормальної ре-
акції опори), що діє на тіло.
Fn
P .
S
Гідростатичний тиск – тиск рідини або газу на стінку посудини: P =
gh, де — густина рідини або газу, h – висота стовпа рідини (газу) від-
носно точки, в якій визначається тиск, g – прискорення сили тяжіння.
h2 1
Рівні не змішуваних рідин у сполучених посудинах: = ,
h 21
де h1, h2 —висоти стовпів по відношенню до межі розділу рідини,
1, 2 — густини рідин.
F2 S 2
Виграш у силі для гідравлічних машин: .
F1 S1
Архімедова сила, що діє на тіла з боку рідини (газу) в нерухомій посу-
дині: FА = gV,
де – густина рідини, V – об’єм зануреної в рідину частини тіла.
Умова плавання тіл: FА = mg.
Імпульс тіла маси m, що рухається зі швидкістю v: p = m v.
Зміна імпульсу p тіла за час t під дією сили F дорівнює імпульсу сили:
p = Ft. Ця формула є точною для сталої сили, а для сили, що зміню-
ється з часом, справедлива для нескінченно малих проміжків часу.
ВПРАВИ
1.99. Які сили прикладені до тіла у таких випадках: а) тіло падає вер-
тикально вниз у повітрі; б) тіло кинуте під кутом до горизонту; в) тіло
зісковзує вздовж похилої площини; г) тіло піднімається у ліфті; д) тіло
опускається на тросі; е) автомобіль рушає з місця; ж) автомобіль галь-
мує.
1.100.Тіло масою 2 кг під дією сталої сили за час руху змінило свою
швидкість на 10 м/с. Чому дорівнює величина імпульсу сили? Початко-
ва швидкість тіла дорівнює нулю.
1.101.Стала сила F = 10 H змінює швидкість тіла на 20 м/с за кожні 10
с. Чому дорівнює маса тіла? Початкова швидкість тіла дорівнює нулю.
1.102.На два тіла подіяли рівні сили. Перше тіло має масу m1=50 г та
рухається з прискоренням а1=1 м/с2. Друге тіло рухається з прискорен-
ням а2=1 cм/с2. Яка маса другого тіла?
1.103. Тіло масою 1 кг обертається рівномірно по колу радіусом 10 м
під дією сили F = 10 H. Чому дорівнює швидкість тіла?
1.104. Імпульс тіла рівномірно зростає на 20 кг м/с за кожні 10 с. Чому
дорівнює величина сили, що діє на тіло? Початкова швидкість тіла до-
рівнює нулю.
1.105. Парашутист знижується зі сталою швидкістю. Маса парашутиста
2
з парашутом 100 кг. Чому дорівнює сила опору повітря? g = 10 м/c .
3
1.106. Тіло об'ємом 1 м лежить на дні озера. Чому дорівнює рівнодій-
на сила, що діє на тіло?
2 3
1.107. М'яч об'ємом 10 м плаває на поверхні озера. Чому дорівнює
рівнодійна сила, що діє на м'яч?
1.108.Тіло зісковзує по похилій площині за час = 2 с. На яку величину
змінився імпульс тіла за цей час, якщо рівнодійна сила, що діяла на тіло,
F = 10 H?
1.109.Тіло масою 1 кг зісковзує по похилій площині з прискоренням 2
2
м/с . Чому дорівнює рівнодійна сила, що діє на тіло?
1.110.Тіло масою 1 кг рівномірно рухається вгору по похилій площині з
кутом нахилу до горизонту 30 . Чому дорівнює рівнодійна всіх сил, що
прикладені до тіла?
1.111.Тіло рухається по колу зі сталим за величиною прискоренням
a =5 м/с 2 під дією доцентрової сили F 10 H. Чому дорівнює маса ті-
ла?
1.112.Тіло рухається по колу зі сталою швидкістю 10 м/с і доцентровим
2
прискоренням 2 м/с під дією сили 100 Н. Яку масу має тіло?
1.113.Тіло маси 1 кг рухається рівномірно по колу зі швидкістю 2 м/с.
Знайти зміну імпульсу тіла після того, як воно пройде чверть кола.
16 Частина 1
g = 10 м/c 2 .
1.127.Тіло масою 5 кг падає вертикально з прискоренням 9,4 м/с 2 .
Знайти середню силу опору повітря. Прийняти g =10 м/c 2 .
1.128.Повітряна куля масою m=220 кг (разом з корзиною) опускається
зі сталою швидкістю. Якої маси m x баласт потрібно викинути, щоб куля
піднімалася з тією самою швидкістю? Виштовхувальна сила повітря
FA=2150 Н. Сила опору прямо пропорційна до швидкості руху. Узяти
g=10 м/с2.
1.129.Автомобіль масою m=1 т рухається по опуклому мосту, що має
радіус кривизни R=50 м, зі швидкістю υ=36 км/год. З якою силою тисне
автомобіль на середину моста? Узяти g=10 м/с2.
1.130.Автомобіль масою m=2 т рухається зі швидкістю υ=36 км/год по
увігнутому мосту. Радіус кривизни моста R=100 м. З якою силою авт о-
мобіль тисне на міст, проїжджаючи його середину? Узяти g=10 м/с2.
1.131.Літак описує коло радіусом R = 800 м у вертикальній площині,
рухаючись зі швидкістю v = 720 км/год. З якою силою пілот тисне на
сидіння у верхній і нижній точках кола? Маса пілота m = 70 кг.
1.132.Під дією горизонтальної сили 5 Н тіло масою 1 кг рухається по
2
горизонтальній поверхні з прискоренням 2 м/с . Чому дорівнює коефі-
2
цієнт тертя? Прийняти g = 10 м/c .
1.133.До тіла масою 1 кг, що лежить на горизонтальній поверхні, прик-
ладена сила 2 Н. Коефіцієнт тертя між тілом та поверхнею дорівнює 0,5.
Чому дорівнює сила тертя та прискорення тіла?
1.134.Яка мінімальна сила F потрібна, щоб тілу масою m=2 кг, яке ле-
жить на горизонтальній поверхні, надати прискорення а=0,2 м/с 2? Ко-
ефіцієнт тертя між тілом і поверхнею μ=0,02. Узяти g=10 м/с2.
1.135.До тіла, маси m 5 кг , що лежить на горизонтальній площині,
під кутом 45 до горизонту прикладена сила FП 15 H . Знайти
прискорення руху тіла, якщо коефіцієнт тертя дорівнює: 0,1 .
1.136.По горизонтальній дорозі тягнуть за мотузок під кутом α=30 0 са-
нки з вантажем, загальна маса яких m=80 кг. Сила натягу мотузка Fн=50
Н. Визначити коефіцієнт тертя ковзання, якщо санки рухаються з прис-
коренням а=0,15 м/с2. Узяти g=9,8 м/2. Відповідь дати з точністю до
сотих.
1.137.Вивчаючи дорожню подію, автоінспектор установив, що слід га-
льмування автомобіля, що рухався по асфальтованій дорозі, S=62,5 м. З
якою швидкістю рухався автомобіль, якщо коефіцієнт тертя коліс об
асфальт при гальмуванні μ=0,5? Узяти g=10 м/с2.
1.138.Два тіла масами m1=1 кг та m2=0,5 кг, з’єднані невагомою ниткою,
18 Частина 1
площини. Кут нахилу похилої площини 30°, коефіцієнт тертя тіла о по-
хилу площину 0,1.
1.150.Визначити ккд похилої площини завдовжки l=1 м і заввишки
h=0,6 м, якщо коефіцієнт тертя під час руху по ній тіла становить μ=0,1?
1.151.До кінців нитки, перекинутої через нерухомий блок, прив'язані
тягарці масами 200 і 300 г. Визначте прискорення тягарців. Тертя не
враховуйте. Уважайте, що g = 10 м/с2.
1.152.Через невагомий блок перекинуто нитку, до кінців якої підвішені
тягарці масою 4 та 6 кг. На початку руху важчий вантаж знаходився на 1
м вище за більш легкий. Через який час вантажі порівняються? Приско-
рення вільного падіння вважати рівним 10 м/с2.
1.153.Через блок, підвішений до динамометра, перекинуто шнур, на
кінцях якого закріплено вантажі масою m 1=0,2 кг і m2=0,6 кг. З яким
прискоренням рухаються вантажі? Узяти g=10 м/с2.
1.154.Через невагомий блок перекинуто нитку, до кінців якої підвішені
тягарці масами 4,5 та 5,5 кг. Яка сила натягу нитки під час руху ванта-
жів? Прискорення вільного падіння вважати рівним 10 м/с2.
1.155.Через блок, підвішений до динамометра, перекинуто шнур, на
кінцях якого закріплено вантажі масою m 1=1 кг і m2=4 кг. Що показує
динамометр під час руху вантажів? Узяти g=10 м/с2.
1.156. Визначити сили натягу ниток у конструкції, зображеній на рис.5
під час руху тіл. Маса тіл m1=750 г, m2=150 г, m3=100 г.
Прискорення вільного падіння вважати рівним 10 м/с2.
Рис. 6
Рис. 5
1.157. Нерухомий блок закріплено на вершині похилої площини з ку-
том нахилу 30° (рис.6). До невагомої нерозтяжної нитки, перекинутої
через блок, прикріплено два тіла. Тіло масою m1=6 кг лежить на похи-
лій площині, а тіло масою m2=2 кг висить вертикально. З яким приско-
ренням будуть рухатися тіла? Коефіцієнт тертя тіла о похилу площину
0,1. Прискорення вільного падіння вважати рівним 10 м/с2.
1.158.Два важки масою m1=2 кг і m2=4 кг висять на кінцях нитки, пере-
20 Частина 1
1000 кг/м3, а у друге – олія густиною 920 кг/м3. Висота стовпчика води
над рівнем їхнього розподілу 46 см. Визначити висоту стовпчика олії.
1.172.Площа малого поршня гідравлічного преса становить 1 см2, а ве-
ликого – 100 см2. Яку силу треба прикласти до малого поршня, щоб збо-
ку великого поршня на затиснуте тіло діяла сила 10 кН?
1.173.При піднятті вантажу за допомогою гідравлічного пресу була ви-
конана робота 25 Дж. Маса вантажу 1 т. Визначити силу, що діє на ма-
лий поршень та на яку висоту він опустився, якщо площа малого порш-
ня становить 1 см2, а великого – 100 см2.
1.174.У циліндричну посудину наливають ртуть та поверх неї воду,
причому маса води удвічі більша за масу ртуті. Визначити тиск на дно
посудини, якщо загальна висота стовпа води та ртуті становить 1 м.
Густина ртуті 13600 кг/м3.
1.175.Дві однакові довгі сполучені трубки частково заповнені ртуттю. У
одну з трубок наливають 100 г води. На скільки підніметься при цьому
рівень ртуті у другій трубці? Густина ртуті 13600 кг/м3, площа перерізу
трубки 2 см2.
1.176.Дві сполучені трубки частково заповнені ртуттю. Радіус однієї з
трубок удвічі більший, ніж другої. У вузьку трубку поверх ртуті нали-
вають воду. Висота стовпчика води становить 50 см. На скільки опус-
титься при цьому рівень ртуті у вузькій трубці? Густина ртуті
13600 кг/м3.
1.177.Сталеве тіло має вагу у повітрі 3 Н, а у воді 2,5 Н. Визначити об’єм
порожнини у тілі. Густина сталі 7800 кг/м3.
1.178.Деталь, що виготовлена із сплаву заліза та нікелю важить у пові-
трі 35 Н, а у воді – 30,7 Н. Визначити у відсотках, яка частина об’єму де-
талі припадає на нікель, якщо густина нікелю 8900 кг/м3, а густина за-
ліза 7800 кг/м3.
1.179.Визначити найменшу площу крижини товщиною 50 см, на якій
може стояти людина масою 80 кг не змочивши взуття. Густина льоду
900 кг/м3.
1.180.Під час завантаження теплоходу його осадка збільшилася на
10 см. Яка маса вантажу, якщо площа поперечного перерізу теплохода
біля ватерлінії становить 1000 м2.
1.181.Дерев’яна куля лежить на дні посудини наполовину занурена у
воду. Яка сила діє на дно посудини? Густина дерева 800 кг/м3, радіус
кулі 10 см.
1.182.Якої максимальної маси вантаж може підняти повітряна куля
об’ємом 1000 м 3, заповнена гелієм, якщо маса оболонки з корзиною
становить 200 кг. Густина атмосферного повітря 1,3 кг/м3, гелію –
0,18 кг/м3.
1.183.Тіло масою 0,1 кг висить на пружині жорсткістю 20 Н/м. Знайти
22 Частина 1
Рис. 10 Рис. 11
1.220. До кронштейна, що складається із стержнів АВ=60 см та
ВС=100 см підвішений вантаж масою 2 кг (рис.11). Визначити сили
пружності, що виникають у стержнях? Масою стержнів нехтувати.
1.221. До кінців стержня довжиною 1 м та масою 5 кг підвішені два тя-
гарці масами 3 кг та 6 кг. На якій відстані від кінця стержня з меншим
тягарцем необхідно закріпити нитку, щоб підвішений на ній стержень
перебував у рівновазі?
1.222. Двоє робітників несуть циліндричну залізну трубу масою m=80
кг. Перший підтримує трубу на відстані а=1 м від її кінця, а другий три-
має протилежний кінець труби. Довжина труби l=5 м. Узяти g=10 м/с2.
Визначити навантаження на першого робітника.
1.223. До гладенької вертикальної стінки підвішена куля масою 1 кг.
Довжина нитки, на якій вона підвішена, дорівнює її діаметру. З якою
2
силою куля тисне на стінку? Прийняти g =10 м/с .
1.224. Ліхтар масою m=20 кг підвішено на двох однакових тросах, кут
між якими α=1200. Знайти натяг Fн тросів. Узяти g=9,8 м/с2.
1.225. До кінців стержня завдовжки l=80 см і масою m=10 кг підвісили
тягарі, маса яких m1=1 кг і m2=10 кг. На якій відстані від центра стержня
потрібно підвісити стержень, щоб він перебував у рівновазі в горизон-
тальному положенні?
26 Частина 1
Рис. 12
1.233. Однорідна паличка шарнірно закріплена за один кінець, як по-
казано на рис.12. Положення рівноваги досягається, коли у воду зану-
рена половина палички. Визначити густину матеріалу палички.
Частина 1 27
Теоретичний довідник
Систему тіл називають замкненою, якщо на неї не діють зовнішні сили.
Система поводить себе як замкнена, якщо дія зовнішніх сил взаємно
компенсується, або зовнішні сили нехтовно малі в порівнянні з внутрі-
шніми силами, що діють в системі.
Закон збереження імпульсу:
Імпульс замкненої системи тіл не змінюється з часом,
тобто зберігається:
p1 + p2 + …pn = const,
чи в координатній формі (в проекціях на вісі “X” і “Y”):
p1x+p2x+…+pnx=const, p1y + p2y + … + pny = const.
Зверніть увагу, що імпульс замкненої системи зберігається незалежно
від того, чи діють всередині системи сили опору і тертя, чи ні (на відмі-
ну від закону збереження механічної енергії – див. далі). Взагалі, будь-
які внутрішні сили, що діють в системі, не можуть змінити імпульс сис-
теми. Зверніть увагу і на те, що в системі відліку, відносно якої центр
мас системи не рухається ( vc = 0), імпульс системи тіл дорівнює нулю.
mυ2 p2
Кінетична енергія тіла: K = = .
2 2m
Потенціальна енергія:
1
а) деформованої пружини: П = k(x – x0)2, де k– коефіцієнт жорсткості
2
пружини, x0– довжина недеформованої пружини;
б) тіла, піднятого на висоту h, поблизу поверхні Землі: П = mgh;
в) потенціальна енергія гравітаційної взаємодії точкових тіл (чи куль)
m1 та m2, що знаходяться на відстані r одне від одного:
m1m2
П=–G , де G – гравітаційна стала.
r
Повною механічною енергією тіла називають суму його кінетичної і
потенціальної енергії: E = K + П. Повна механічна енергія системи тіл є
сума повних механічних енергій всіх тіл системи E = E1 + E2 +…+En.
Закон збереження повної механічної енергії системи:
Повна механічна енергія замкненої системи тіл за відсутністю в системі
сил тертя чи опору не змінюється з часом, тобто зберігається.
Наприклад, для замкненої системи двох взаємодіючих тіл маємо:
(E1 + E2)до взаємодії = (E1 + E2)після взаємодії,
28 Частина 1
чи, детально:
(K1 + П1 + K2 + П2)до = ( K1 + П1 + K2 + П2)після
Робота сталої сили на переміщенні r: A = | F||r|cos:
F
r
Теорема про зміну кінетичної енергії тіла: робота над тілом рівно-
дійної всіх сил дорівнює зміні кінетичної енергії тіла: K2 – K1 = Aр, де K2 =
mυ22/2 – кінцеве значення кінетичної енергії тіла, а K1 = mυ 21/2 – відпо-
відно, початкове.
Робота сили тертя (чи сили опору): Ат = E2 – E1 = (K2 + П2) – (K1 + П1), де
E2 – кінцева повна механічна енергія тіла, E1 – відповідно, початкова.
Зверніть увагу на те, що робота сил тертя чи опору є від’ємною
( = 180), тобто такі сили зменшують повну механічну енергію тіла
(E2 < E1).
Роботу, яку виконують потенціальні сили (тобто, сили пружності,
тяжіння, гравітаційні) можна визначати за формулою:
A = – (П2 – П1) = – П,
де П2 – кінцеве значення потенціальної енергії, П 1 – початкове.
Формули для потужності:
A K2–K1 K
а) середня потужність сили P = = = ;
t t2–t1 t
F
б) миттєва потужність P = | F||v|cos, тут F і v
не обов’язково сталі;
в) потужність двигуна P = FTυ, де FT – сила тяги двигу-
на, а υ – швидкість автомобіля (локомотива, пароплава, літака і т. ін.).
ВПРАВИ
1.234. Вантаж переміщують рівномірно по горизонтальній поверхні,
прикладаючи силу 300 Н, напрямлену під кутом 60 до горизонту.
Знайти роботу цієї сили за час переміщення вантажу на відстань 10 м.
1.235. Кран рівномірно піднімає вантаж вагою 20 кН. Знайти роботу,
виконану за перші 5,0 с, якщо швидкість піднімання 30 м/хв.
1.236. Визначити роботу сили при рівномірному піднятті вантажу ма-
сою m=2 т на висоту h=50 см. Узяти g=10 м/с2.
1.237. Яку роботу треба виконати, щоб змінити швидкість тіла масою
60 т від 2,0 м/с до 60 м/с?
1.238. Коефіцієнт жорсткості гумового шнура становить 1 кН/м. Знай-
ти потенціальну енергію шнура при пружній деформації 6 см.
1.239. На яку висоту треба підняти вантаж масою 5 кг, щоб його поте-
Частина 1 29