МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ТА ТЕОРЕТИЧНОЇ ФІЗИКИ

Лабораторна робота №1
по темі:
«Визначення характеристик
згасаючих коливань»

Виконав студент:
Легкий Я.Я.
ФАЕТ
Група 201

Допущений: Виконав: Здав:

Київ 2020
Мета роботи: Вивчення властивостей згасаючих ковтань
пружинного маятника; визначення періоду коливань і
логарифмічного декремента згасання для двох маятників різної
форми.

Прилади і обладнання: Підставка для кріплення маятника, пружина,

тягарці у формі диска і конуса, секундомір.

Теоретичні відомості
У цій роботі як коливальну систему взято пружинний маятник -
тягарець, підвішений на пружині. У такій системі можуть виникати
вільні коливання. Вільними називають коливання, які виникають в
ізольованій коливальній системі після того, як ця система виведена
зі стану рівноваги зовнішньою дією. Якщо сили опору в системі
настільки малі, що ними можна знехтувати, то в цій системі
виникатимуть коливання, які називають власними. Циклічна
частота ω 0 і період То таких коливань залежать тільки від
параметрів самої системи і для пружинного маятника
визначатимуться формулами:

де к - коефіцієнт жорсткості пружини; m - маса маятника.

Коли маятник перебуває в положенні рівноваги, сила пружності,
що діє на тягарець, врівноважується силою тяжіння тягарця k ∆ x=mg,
mg
де kx - видовження пружини під дією тягарця. Звідси k = ∆ x
Підставивши цей вираз у рівняння (1 ), дістанемо для періоду
власних коливань пружинного маятника формулу:
∆x
√
T 0=2 π
g
В усіх реальних коливальних системах діють сили опору, унаслідок
чого системи витрачають енергію на подолання цих сил. Тому
амплітуда і відповідно енергія коливань у таких системах із часом
зменшується. Коливання, енергія яких зменшується з часом,
називають згасаючими. Рівняння згасаючих коливань має вигляд:
d2 x dx 2
2
+ 2 β +ω0 x=0
dt dt
розв’язком якого є:
x= A 0 e− βt cos ( ω t +φ ) ;
де x – миттєве значення відхилення від положення рівноваги; A0 –
початкова амплітуда; β – коефіцієнт згасання; t – час; ω ' - циклічна
частота згасаючих коливань, яка дорівнює ω ' =√ ω20− β2
Амплітуда згасаючих коливань залежить від коефіцієнта згасання
за експотенціальним законом:
A=A 0 e−βt .

Чим більший коефіцієнт згасання, тим: швидше зменшується

амплітуда.
Коефіцієнт згасання залежить від коефіцієнта опору r, пов’язаною з
формою маятника і в'язкістю середовища, а також від маси
маятника:
r
β=
2m

Зменшення амплітуди за один період характеризують

логарифмічним декрементом згасання коливань λ:
A (t)
λ=ln A (t +T )

де A(t) - амплітуда коливань у момент часу t; A(t + Т) - амплітуда в

момент часу, більший від t на один період Т.
Для експериментального визначення логарифмічного декремента
згасання розглядають зменшення амплітуди за n періодів і для
розрахунку беруть формулу:
A0
ln
λ= An
n

де A0 — амплітуда в момент початку відліку коливань; An -

амплітуда наприкінці відліку; n — кількість коливань маятника за

час зміни амплітуди від A0 до An .

Логарифмічний декремент пов’язаний із коефіцієнтом згасали і

періодом згасаючих коливань формулою:
λ= βT
Вільні згасаючі коливання характеризують часом релаксації τ-
часом, за який амплітуда коливань зменшується в е раз. Із формул
(3) і (5) випливає:

A0
=e βt ;
A (t)

Для t = τ маємо:

A0
=e βt =e ;
A (t)

1 T
Отже, τ = β , або τ = λ .

дією сили тяжіння тягарця в стані рівноваги і розраховують період

за формулою (2). Результати вимірювань і розрахунків занести до
таблиці.
Завдання 2. Визначення логарифмічного декремента згасання і
періоду згасаючих коливань.

Логарифмічний декремент згасання визначається гідно з формулою

(4). При цьому для спрощення розрахунків доцільно вибрати

A0
відношення амплітуди An
=2 для всіх дослідів. Тоді формула (4)

ln 2
матиме вигляд: λ=
n де
, n - кількість коливань, протягом яких

амплітуда зменшилась удвічі. Період згасаючих коливань

∆t
визначають за формулою: T = n де
∆t - час, протягом якого

відбулись n коливань.

Отже, для виконання досліду слід відтягнути тягарець від

положення рівноваги вертикально вниз на відстань A0 . Далі
одночасно відпустити тягарець, почати відлік часу секундоміром і
почата рахувати кількість коливань, протягом яких амплітуда A0

A0
зменшиться до An =
2
у цей момент припинити відлік часу на

секундомірі.

Дослід повторити п’ять разів для кожного з двох тягарців.

Варіанти вимірювання:

№ Досліду ∆x, мм t, c n
1 18 192 202
2 195 206
3 196 199
4 200 205
5 205 203