Група _______ Прізвище та ім’я ______________________________ Дата _________

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10
Тема. Визначення прискорення вільного падіння за допомогою нитяного
маятника.
Мета: виготовити нитяний маятник, визначити за його допомогою прискорення
вільного падіння; переконатися в справедливості формули Гюйґенса.
Обладнання: невеличка важка кулька або інше тіло (ґудзик, ключ, тягарець
тощо); міцна нерозтяжна нитка завдовжки 1,05-1,1 м; лінійка (мірна стрічка);
секундомір.

Хід роботи
Підготовка до експерименту
Прикріпіть кульку (або інше тіло) до нитки довжина якої є
трохи більшою від 1 м. На вільному кінці нитки зробіть
петлю, за яку ви будете тримати нитку, коливаючи тіло в
вертикальній площині.

Експеримент 1. Вимірювання прискорення вільного

падіння
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
Результати вимірювань і обчислень відразу заносьте до
таблиці 1
1. Встановіть довільну довжину маятника. Виміряйте довжину маятника
(відстань від точки підвісу до центра тіла).
2. Відхиліть маятник від положення рівноваги на 5–8 см і відпустіть.
3. Виміряйте інтервал часу, за який маятник здійснює 20 повних коливань
(згадайте, що таке одне повне коливання, або скільки амплітуд має пройти маятник
за одне повне коливання).
4. Не змінюючи довжини маятника, повторіть дослід ще двічі. Запишіть дані
експерименту у таблицю.

Таблиця 1
Час Прискорення
Відносна
коливань вільного
Довжина Кількість Період
похибка
№ падіння
нитки l , м коливань
N t сер , с
коливань
T ,с м
експерименту
t ,с
gвим , 2
εg ,%
с
1
2
3
5. За даними дослідів 1–3 визначте:
1) середній час 20 коливань:
( t 1 +t2 +t 3 )
t сер =
3

2) період коливань маятника:

t сер
T=
N

3) прискорення вільного падіння:

2
4π l
gвим = 2
T

6. Оцініть відносну похибку експерименту, порівнявши значення прискорення

вільного падіння, отриманого в ході експерименту ( gвим ), із табличним значенням
( g таб=9,8 м /с2 ), за формулою:
|
ε g= 1−
g вим
g таб |
∙100 %

Експеримент 2. Перевірка формули Гюйґенса

Результати вимірювань і обчислень відразу заносьте до таблиці 2
1. Встановіть довжину маятника 1 м. Відхиліть маятник від положення рівноваги
на 5–8 см і відпустіть. Виміряйте інтервал часу, за який маятник здійснює
20 повних коливань.
2. Повторіть дослід ще двічі, кожного разу зменшуючи довжину маятника.
Запишіть дані експерименту у таблицю.
Таблиця 2
Період Період Відносна
Довжина Кількість Час
коливань коливань похибка
№
нитки l , м коливань коливань
N t ,с T=
t
N
,с '
T =2 π
√ l
g
,с
експерименту
εT ,%

1
2
3
3. Для кожного досліду обчисліть період коливань маятника у два способи:
1) скориставшись означенням періоду:
t
T=
N

2) скориставшись формулою Гюйґенса (вважайте, що g=9,8 м /с2):

T ' =2 π
√ l
g

4. Оцініть відносну похибку експерименту, порівнявши значення періоду коливань

маятника, які було визначено різними способами за формулою:

| |
ε T = 1−
T
T'
∙ 100 %

Аналіз експерименту та його результатів

Проаналізуйте експеримент і його результати. У висновку зазначте: 1) величини, які
ви вимірювали; 2) чи залежать значення цих величин від довжини нитки (якщо
залежать, то як); 3) причини похибки.
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
Контрольні запитання
1.Укажіть графік залежності періоду математичного маятника від довжини його
підвісу.

а) б) в) г)

2. Визначте шлях і модуль переміщення матеріальної точки, що здійснює гармонічні

коливання за період. Амплітуда коливань дорівнює 1,5 см.
3. Довжину підвісу математичного маятника зменшили на 19%. На скільки відсотків
змінився період коливань?