Механічні коливання і хвилі (1-3).

Коливальний рух. Вільні коливання.

Амплітуда, період, частота.
Математичний маятник.
Формула періоду коливання математичного маятника.
Коливання вантажу на пружині.
Перетворення енергії в коливальному русі.
Вимушені коливання. Резонанс.

Коливанням називається будь-який рух або зміна стану тіла, що характеризується

тим чи іншим ступенем повторюваності в часі значень фізичних величин, що
визначають цей рух або стан тіла.
Коливання називаються вільними, якщо вони здійснюються за рахунок
енергії, яка була надана, за відсутності в подальшому зовнішніх впливів на коливну
систему.
Коливання називаються періодичними, якщо значення фізичних величин, які
змінюються в процесі коливань, повторюються через однакові проміжки часу.
Гармонічні коливання, при яких значення фізичної величини
змінюються з часом за законом cos (sin) ax = - ω2x a~x!
Нехай матеріальна точка здійснює прямолінійні гармонічні коливання вздовж
осі координат ОX біля положення рівноваги, яке прийняте за початок координат.
Тоді залежність координати X від часу t задається рівняннями

X = A cos (ωot + φo) X – зміщення коливальної точки

А- амплітуда коливання (А = Xmax)
ωo – циклічна частота
φo – початкова фаза коливань в момент часу t = 0
ωot + φo – фаза коливань в момент часу t.

Умови для виникнення коливань.

I Наявність у матеріальної точки надмірної (надлишкової) енергії
Надлишкова ( кінетичної, або потенційної ) порівняно з її енергією в
енергія положенні рівноваги.

Зворотня II діє на матеріальну точку сили, що повертає її в положення

сила рівноваги.

III надлишкова енергія, яку матеріальна точка отримала при зміщенні

Надлишкова від положення рівноваги, не повинна повністю використовуватися
енергія на подолання опору при поверненні в це поло-
не повинна ження.
повністю
використовуватися.

ПЕРІОД - найменший проміжок часу Т, після проходження якого повторюються

значення всіх фізичних величин, що характеризують коливання.

За час Т здійснюється одне повне коливання і фаза коливань отримує приріст 2π,
тобто
0 (t  T )   0  (0 t   0 )  2 2
0 t  0T   0  0 t   0  2 T  [T] = с
0
0 t  0T   0  0 t   0  2
0T  2
1
Частота коливань (ν) – кількість повних коливань, що здійснюються за одиницю часу:

1 N
 
Т t

Циклічна частота (ω) – число коливань за 2π одиниць часу

2 1
  2  [ω] =
Т с

Класифікація коливань в залежності від сили, діючої на тіло.

Коливання

власні
Вільні здійснюються під дією вимушені
Описують функцією зворотної сили описують функцією синуса,
косинуса, т. як так як
cos O0 = 1 sin O0 = 0
здійснюються під дією X = Xmax sinωt
сили опору створюються під дією
середовища і зворотної сили зовнішньої сили, що періо-
дично змінюється.

Швидкість гармонічних коливань :

  x t перша похідна координати
по часу:

  x max  sin(t  )   x t
2

  x max  sin(t  )
2
 max  X max 

Прискорення гармонічних коливань : друга похідна координати

a   t  x t по часу.
Перша
a  x max  sin(t   )
2
похідна швидкості по часу

a   x max  2 sin t
a  x max  2 sin(t   )   x max  2 sin t

a   2 x

2
 Загальна з а к о н о м і р н і с т ь.
Як що будь-яка величина змінюється за законом COS або SIN, то швидкість її
зміни змінюється по тому ж закону, але з амплітудою (максимальним значенням) в
ω разів більше і з фазою на  більшою.
2
Сила, що обумовлює гармонічні коливання, прямо пропорційна зміщенню від
положення рівноваги і направлена протилежно йому.

F  ma
Fx  m 2 x
Вільні коливання м а я т н и к і в.

I Пружинний маятник - коливальна система в якій коливання відбуваються під

дією
сили пружності.

m
k
Fпр  kx; ax   x
m
Fуп
Закон вільних коливань пружного маятника: k
m 2 
T  2 m
k
Перетворення енергії при коливаннях:
енергія пружної деформації перетворюється в кінетичну енергію
2
kx max mmax
2
kx 2 m 2
  
2 2 2 2

II Математичний маятник - це матеріальна точка, що підвішена на невагомій нитці

Коливання математичного маятника

відбуваються під дією тангенціальної
складової сили тяжіння

mg
FTX   x

Т g
x aX   x
Fн
FТ При α→0 коливання гармонічне.
mg

3
Закон вільних коливань математичного маятника:
T  2
g

При малих углах відхилення період коливань математичного маятника не залежить

від амплітуди (ізохорність коливань).

Перетворення енергії при коливаннях математичного маятника:

Потенційна енергія тіла перетворюється в кінетичну енергію:

mmax
2
m 2
mgH   mgH 
2 2
 0

h H

max Eп  0

III Фізичний маятник – тверде тіло яке може вільно обертатися навколо
нерухомої горизонтальної осі, що не проходить через його центр тяжіння.

При невеликих кутах відхилення від положення

рівноваги здійснюється гармонічне коливання
подібне математичному маятнику.

α Зведена довжина (приведенная) (ℓ зв.)

зведеною довжиною фізичного маятника називають
довжину такого математичного маятника, який має
такий же період коливань, що і фізичний маятник.
FT
mg

Закон коливань фізичного м а я т н и к а.

Ij Ij
T  2 T  2
mg зв . mg зв .

Ij - момент інерції тіла.

T  2 зв.

g 4
 Коливання фізичного маятника загасаючи, тому що в реальних умовах завжди
діють сили тертя; частина механічної енергії переходить в теплову при кожному
коливанні.

Загасаючи коливання: зменшення амплітуди і збільшення періоду коливань

(енгармонічні коливання) ).

Вимушені коливання.
Р е з о н а н с.

Прикріпимо пружинний маятник до кривошипного механізму. Не приводячи в

дію механізм, приведемо маятник в коливання по вертикалі і вирахуємо частоту
вільних коливань. Коли сили опору незначні, то частота співпадає з частотою
вільних коливань за формулою

k

m
Зупинимо маятник і почнемо обертати механізм з кутовою
швидкістю ω. Точка закріплення пружини при цьому буде
рухатися зворотньо-поступово вверх-вниз, і на маятник
ω буде діяти зовнішня сила, що буде змінюватися з кутовою
частиною ω. Під дією цієї сили маятник буде здійснювати
вимушені коливання з тією ж частотою ω.
Будемо змінювати частоту вынуждающей сили ω і
зміряти амплітуду А вимушених коливань маятника,
очикуя при цьому, поки вони приймуть стаціонарний
характер.
При повільному обертанні механізму (ω мала) маят-
ник підіймається і опускається разом з точкою підвісу на
невелику висоту, не розгойдуючись. При збільшенні ω він
розгойдується все сильніше , а при приближенні частоти
↑↓ вимушених коливань ω до виміряної нами частоти віль-
них коливань амплітуда А різко збільшується, досягає
максимального значення при співпаданні цих частот.
При подальшому збільшенні ω амплітуда А швидко
зменшується. При дуже швидкому обертанні механізму
(ω велика) маятник внаслідок інерції майже нерухомий.

5
 Таку частину вимушеної сили, при змінені якої як в більшу, так і в меншу
сторону амплітуда вимушених коливань системи зменшується, називається
р е з о н а н с н о ю ч а с т о т о ю с и с т е м и.
[Resonans ( лат.) – дающий отзвук].

Резонанс – явище швидкого зростання амплітуди

А вимушених коливань будь- якої
системи при приближенні частоти
вимушеної сили до резонансної
системи.
Резонанс різке збільшення амплітуди вимушених
коливань при приближенні частоти
зміни зовнішньої сили, діючої на
ω0 ω систему, до частоти вільних коливань
системи.