Механічні коливання і хвилі (2-3).

Поширення коливань у пружних середовищах.

Поперечні та поздовжні хвилі.
Довжина хвилі.
Зв'язок довжини хвилі зі швидкістю її поширення і періодом.
Вібрація.

Поширення коливань в середовищі називається коливальним рухом.

Хвильовий процес – процес поширення коливань в суцільному (сплошной)

середовищі.
Суцільне середовище – безперервно розподілене в просторі і має пружні
властивості.
При поширенні хвилі частки середовища не рухаються разом з хвилею, а
коливаються навколо своїх положень рівноваги. Разом з хвилею від частки до
частки середовища передається тільки стан коливального руха і його енергія. Тому
головною властивістю всіх хвиль, незалежно від їх природи, є перенос енергії без
переносу речовини.

Пружні механічні х в и л і.

ПОВЗДОВЖНІ ПОПЕРЕЧНІ

Частки середовища коливаються в Частки середовища коливаються в

напрямку розповсюдження хвилі. площинах, перпендикулярних напрямку
Розповсюджуються: розповсюдження хвилі.
в твердих, Розповсюджуються:
рідких, в твердих тілах,
газоподібних тілах. на поверхні рідини.

Хвильовий фронт геометричне місто точок, до яких доходять хвилі в момент часу t.

Хвильова поверхня – геометричне місто точок середовища, що коливаються в

однаковій фазі.

Хвильовий фронт також є хвильовою поверхнею.

Лінію, вздовж якої проходить розповсюдження фронту хвилі, називають променем.

Довжина хвилі – відстань між двома найближчими точками, що коливаються в

λ однаковій фазі.
  Т Довжина хвилі дорівнює відстані на яку переміщується хвильова
поверхня за один період.



Т
    

1
 Графічне зображення гармонічних коливальних рухів. Векторні діаграми.

I Маючи уявлення про гармонічне коливання можна дістати, побудувати графік

залежності зміщення x від часу t: x = f(t). Побудуємо графік гармонічного коливання
за точками графіка функції f(t) = XmaxSinωt.

Частини 0 1 1 3 1 5 3 7 T
Т Т Т Т Т Т Т
Періоду 8 4 8 2 8 4 8
Фаза, 0 45 90 135 180 225 270 315 360
Градуси
Коливан- 0 1 1 3 π 5 3 7 2π
ня, рад.
     
4 2 4 4 2 4
Sinωt 0 +0,7 +1,0 +0,7 0 -0,7 -1,0 -0,7 0

Зміщення 0 +0,7Xm +Xm +0,7Xm 0 -0,7Xm -Xm -0,7Xm 0

Xmax

2
CosX = Sin (X+ )

X
. Xmax

II III

X=Xmaxcosωt

1 1 3 T
Т Т Т X=Xmaxsinωt
4 2 4

Xmax

I f (t) = Xmax sin ω t 

II f (t) = Xmax cos ω t = Xmax ( ω t + )
2

II зміщений за фазою на  , тобто це коливання випереджає перше за фазою на 

або на чверть періоду. 2 2

2
 II Додавання зміщень при гармонічних коливаннях найпростіше здійснити
графічно. Для цього, побудувати на одних і тих самих координатних осях
графіки коливань, які треба додати, здійснюють послідовне додавання ординат цих
графіків для певних моментів часу t1, t2, t3... на осі абсцис.

Якщо маємо графіки зміщень x  і x 

X
x   x  в залежності від часу, то графік результую-
чого зміщення можно знайти алгебраїчним
додаванням зміщень x' і x" в кожний момент
часу.

x  X = X' + X"
t

x

Додавання таких коливань можна здійснити простіше за допомогою

векторних діаграм. Графічне зображення гармонічних коливань і співвідношень між
гармонічно коливаючимися величинами за допомогою векторів називається
векторною діаграмою.

x1  A1 cos(t   1 )
x  x1  x 2
x 2  A2 cos(t   2 )

x  x max cos(t   )
x А
x1 А1
x max  A1  A2   1   2
x2
φ1 А2

0 φ2 x2 x1 x 2  x12  x 22  2 x1 x 2 cos( 1   2 )

x
Із довільної точки 0 проводимо горизонтальну напівпряму, від якої відраховуємо
початкові фази. Із точки 0 проводимо вектори А' і A", положення яких визначається
початковими фазами φ1 і φ2.
Амплітуда результуючого коливання А є діагональ паралелограма,
побудованого на векторах А1 і А2, а кут φ0 визначає початкову фазу результуючого
коливання. Приклад: x   A sin(t   0 )
А x   A sin(t   0)
А'

3
 φ0 A" x  A sin(t   0 ) A=A'+A".
φ' φ"