Практичне заняття 5

Криволінійний інтеграл другого роду

Криволінійний інтеграл другого роду (вздовж дуги L = AB ) має вигляд

= I ∫ P ( x, y )dx + Q ( x, y ) dy.
AB
Для просторової кривої криволінійний інтеграл 2-го роду записується таким
чином:
I = ∫ P ( x, y, z )dx + Q ( x, y, z ) dy + R ( x, y, z ) dz.
AB
Зі зміною напрямку інтегрування криволінійний інтеграл другого роду змінює
знак на протилежний. Якщо крива АВ задана явним рівнянням y = g ( x ) ( a ≤ x ≤ b ) ,
то криволінійний інтеграл другого роду обчислюється за формулою

∫ ( P ( x, g ( x ) ) + Q ( x, g ( x ) ) )g ′ ( x ) dx.
b
∫ P ( x, y ) dx + Q ( x, y ) dy= (1)
AB a
Якщо крива L=AB задана параметричними рівняннями x = ϕ(t ), y = ψ (t ) ,
(t0 ≤ t ≤ t1 ) , то справедлива формула
(
∫ P ( x, y ) dx + Q ( x, y ) dy = ∫ P ( ϕ ( t ) , ψ ( t ) ) ϕ′ ( t ) + Q ( ϕ ( t ) , ψ ( t ) ) ψ′ ( t ) dt. )
b
(2)
AB a
Для гладкої просторової кривої x = ϕ(t ), y = ψ (t ) , z = χ(t ) (t0 ≤ t ≤ t1 ) матимемо
формулу
∫ P ( x, y, z ) dx + Q ( x, y, z ) dy + R ( x, y, z ) dz = (3)
AB
t1
= ∫ ( P ( ϕ ( t ) , ψ ( t ) , χ ( t ) ) ϕ′ ( t ) + Q ( ϕ ( t ) , ψ ( t ) , χ ( t ) ) ψ′ ( t ) + R ( ϕ ( t ) , ψ ( t ) , χ ( t ) ) χ′ ( t ) ) dt.
t0

Приклад. Знайти криволінійний інтеграл другого роду ∫ y ( x − y ) dx + xdy , де L

L

– дуга параболи y = 2 x , яка обмежена точками A(0;0) та B(1;2).

2

Розв’язання.
Згідно з формулою (1)
= ∫ ( 2x ( x − 2 x ) + x ⋅ 4 x )=
dx ∫ ( 2 x )
1 1
31
∫ y ( x-y ) dx + xdy − 4x4 + 4x2 =
2 2 3
dx .
L 0 0 30
Приклад. Обчислити криволінійний інтеграл ∫ ydx + x
2
dy , де L − відрізок пря-
L
мої від точки A (1;1) до точки B ( 2,3) .
Розв’язання.
Запишемо рівняння прямої, що проходить через точки A і B :
x −1 y −1
= ; 2 x − 2 = y − 1; y = 2 x − 1.
1 2
Тоді dy = 2 dx . Скористаємось формулою (1):

3
 2
 x2 x3 
( )
2
16 2 14 20
∫ + = ∫ − + = ⋅ − + ⋅  = 4 − 2 + − 1 + 1 − =2 + = .
2 2
ydx x dy 2 x 1 2 x dx  2 x 2
L 1  2 3
1
3 3 3 3
Приклад. Обчислити інтеграл ∫ ( x + y ) dx − xdy вздовж ламаної OBA , де
L
O ( 0;0 ) , A ( 4;2 ) і B ( 2;0 ) .
Розв’язання.
Вздовж ламаної OBA на ділянці OB маємо y = 0 і dy = 0 , на ділянці BA :
y= x − 2, dy = dx .
Тому, згідно з формулою (1), маємо:
∫ ( x + y ) dx − xdy =∫ ( x + y ) dx − xdy + ∫ ( x + y ) dx − xdy =
L OB BA
4
2 2
2 4
x  x2 
= ∫ xdx + ∫ ( x + x − 2 − x ) dx = +  − 2 x  = 2 + 2 = 4.
0 2 2 0  2 2
Приклад. Знайти криволінійний інтеграл другого роду ∫ ydx - xdy , де L – еліпс,
L
заданий параметричними рівняннями x = a cos t , y = b sin t з додатним напрямом об-
ходу.
Розв’язання.
Згідно з формулою (2) маємо
2π
∫ ydx - xdy= ∫ ( b sin t ( −a sin t ) − a cos t ⋅ b cos t ) dt=
L 0
2π 2π
(
=−ab ∫ sin t + cos t dt =−ab ∫ dt =−2πab.
2 2
)
0 0
Позначимо через S площу плоскої фігури, обмеженої замкненою кривою L. Тоді
1
= S
2L
∫ xdy − ydx.

Якщо F ( x, y ) = {P ( x, y ) ; Q ( x, y )} – силове векторне поле, то криволінійний ін-
теграл другого роду має фізичний зміст роботи цього поля за переміщенням матері-
альної точки з точки B до точки C. Робота поля
= A ∫ P ( x, y ) dx + Q ( x, y ) dy.
L
t4 t6
Приклад. Знайти довжину дуги кривої x= 2 − , y = між точками її перети-
4 6
ну з осями координат.
Розв’язання.
Скористаємось формулою (12). Спочатку знайдемо диференціал дуги

( x′ ) + ( y′ ) dt =
2 2
ds = t t t 6 + t10 = t 3 1 + t 4 dt
та межі параметра t:
x =0 ⇒ t 1 = 4 8; y =0 ⇒ t0 =0.
4
 Тоді
43 43

( ) ( )
1 3 13 1 2 3/2 4
l =∫ dl =∫ t 3
1 + t dt =
4
∫ 1+ t d 1+ t
4 4
= ⋅ 1+ t4
= .
L 0 0 4 0 3 4 3
Приклад. Знайти площу фігури, обмеженої еліпсом x = a cos t , y = b sin t.
Розв’язання.
Згідно з формулою обчислення площі:
1 2π 1 2π
( )
2 ∫0 2 ∫0
S= a cos t ⋅ b sin t + b sin t ⋅ a cos t dt = ab dt = πab.
  
Приклад. Визначити роботу сили F = ( 2 y + x ) i + y + x 2 j , якщо вона перемі- ( )
щується з точки О(0;0) в точку В(2;10) вздовж дуги кривої =
y x 2 + 3 x.
Розв’язання.
Згідно з формулою
∫ ( 2 y + x ) dx + ( y + x =) dy ∫ ( 2 x2 + 6 x + x ) + ( x2 + + x + x2 ) ( 2 x + 3)=
2
=A 2
dx
L 0

∫ ( 4x )
2
256
= 3
+ 14 x 2 + 16 x dx = .
0 3
___ __ __
Приклад. Знайти роботу сили F = (8 x + 4 y ) i + (8 y + 2) j при переміщені мате-
ріальної точки вздовж прямої між точками О(0;0) та А(3;6).
Розв’язання. Відрізок ОА може бути записаний як: y = 2 x, x ∈ [0,3].
Тоді dy = 2dx і А = ∫ P ( x, y )dx + Q( x, y )dy = ∫0 [(8 x + 4 ⋅ 2 x ) + (8 ⋅ 2 x + 2 ) ⋅ 2]dx =
3

= ∫0 [48 x + 4]dx = (24 x 2 + 4 x ) 0 = 228.

3 3

Приклад. Обчислити криволінійний інтеграл I = ∫ ( x − 2 y )dx + ( x + y )dy , де L –

L
коло x + y = R .
2 2 2

Розв’язання.
Параметричне рівняння кола x = R cos t , y = R sin t , 0 ≤ t < 2π . Тому
2π
=
I ∫ ([ R cos t − 2 R sin t ](− R sin t ) + ( R cos t + R sin t ) R cos t ) dt
=
0
2π
R 2 ∫ (1 sin 2 t )dt =
=+ 3πR 2 .
0

Завдання для самостійного розв’язання

Обчислити криволінійні інтеграли другого роду.

1. ∫ y 2 dx + x 2 dy , де L − верхня половина еліпса
= cos t , y b sin t за ходом стрілки
x a=
L
годинника.

5
 y
2. ∫ x dx − xdy , де L − лінія y = ln x від точки A (1;0 ) до точки B ( e;1) .
L

∫(x + y ) dx + ydy , де L – відрізок прямої y= x − 1 від точки А(1; 0) до точки

2
3.
L
В(–1; –2).
( )
4. ∫ 2 x3 − x 2 y dx + 2 x 2 dy , де L – відрізок прямої від точки А(0; 1) до точки В(2; 5).
L

∫ ( 2 x − y ) dx + 8 ydy , де L – верхня половина еліпса x = 2cos t , y = sin t і обхід

2
5.
L
здійснюється за годинниковою стрілкою.
( )
6. ∫ x 2 − y dx − y 2 dy від точки О(0; 0) до А(1; 1), що сполучені між собою дугою
ОА

параболи y = x 2 .
a 2 від точки А(0; –а) до точки В(0; а).
7. ∫ xdy , де L – права половина кола x 2 + y 2 =
L
8. ∫ − x cos ydx + y sin xdy , де ОА – відрізок між точками О(0; 0) і А(π; 2π).
ОА
π
9. ∫ ydx + xdy , де L – чверть кола x = R cos t , y = R sin t від t1 = 0 до t2 = .
L 2
y 2 dx − x 2 dy
10. ∫ x 2 + y 2 , де L – верхня половина кола x + y =
2 2
a 2 від точки А(а; 0) до точки
L
В(–а; 0).
11. ∫ y 2 dx + x 2 dy , де L − верхня половина еліпса
= =
x 2cos t , y sin t за ходом стрілки
L
годинника.
y
12. ∫ dx − xdy , де L − лінія y = ln x від точки A (1; е ) до точки B ( e;1) .
L x

( )
13. ∫ x + y 2 dx + ydy , де L – відрізок прямої = y
1
2
x − 1 від точки А(1; 0) до точки
L
В(–1; –2).
( )
14. ∫ 2 x3 − x 2 y dx + 2 x 2 dy , де L – відрізок прямої від точки А(1; 1) до точки В(2; 4).
L

15. ∫ ( 2 x − y ) dx + 8 ydy , де L – верхня половина еліпса

2
x = 4cos t , y = 2sin t і обхід
L
здійснюється за годинниковою стрілкою.
( )
16. ∫ x 2 − y dx − y 2 dy від точки О(0; 0) до А(2; 4), що сполучені між собою дугою
ОА

параболи y = x 2 .
16 від точки А(0; –4) до точки В(0; 4).
17. ∫ xdy , де L – права половина кола x 2 + y 2 =
L