1

Лекція 6.
Тема: Дослідження функцій та побудова графіків
Зростання та спадання функцій
Функція у = f(x) називається зростаючою  спадною
на проміжку X, якщо для будь-яких x1, x2  X при
х2> х1, виконується нерівність f(х2)>f(x1) f(х2) <f(х1).
монотонно зростаюча монотонно спадна
1.5
110
yY
0.5
5
0
01 2 3 4 5
0 1 2 3

Теорема 1 (достатня умова зростання функції).

Якщо похідна функції, що диференціюється,
додатна всередині певного проміжку X, то функція
монотонно зростає на цьому проміжку.
Теорема 2. (достатня умова спадання функції).
Якщо похідна функції, що диференціюється,
від’ємна всередині деякого проміжку X, то функція
монотонно спадає на цьому проміжку.
Ці теореми витікають з теореми Лагранжа.
Геометричний зміст умови монотонності функції
Якщо дотичні до
кривої в деякому
проміжку спрямовані під
гострими кутами до осі
абсцис(мал. а), то
функція зростає, якщо
під тупими (мал. б), то спадає.
 2

Приклад. Знайти інтервали монотонності функції

2
y=x −4 x +3
y ' =2 x−4 y ' >0 ⇒2 x−4>0 ⇒ x >2 y зростає при x ∈ ( 2 ;∞ )
y ' < 0⇒ 2 x −4 <0 ⇒ x <2 y спадає при x ∈ (−∞ ; 2 )
Теорема 3. (необхідна умова зростання спадання
функції).
Якщо функція зростає (спадає) на деякому
проміжку X, то її похідна є не від’ємною не
додатною на цьому проміжку.
' '
f ( x )≥0 або f ( x )≤0 при x ∈ X . Це означає, що в
окремих точках проміжку похідна монотонної функції
може дорівнювати нулю.
Приклад. Знайти інтервали монотонності
функції y=x3.
y ' =3 x 2 ⇒ y ' >0 при x≠0 . y ' ( 0 ) =0
Функція y=x3 монотонно зростає на всій
'
вісі x(-;), незважаючи на те, що y ( 0 )=0
Опуклість графіку функцій. Точки перегину.
Крива y = f(x) називається опуклою на
інтервалі (a, b), якщо усі точки графіка
функції лежать нижче її дотичних на цьому
інтервалі. Для опуклої функції для будь-
яких двох значень, x1, х2  X з цього
інтервалу виконується нерівність
x 1+ x 2 f ( x 1)+ f ( x 2)
Крива y = f(x)
f ) ( 2
≥
називається 2

вгнутою на інтервалі (b, c), якщо усі точки

графіка функції лежать вище її дотичних на
цьому інтервалі.
 3

Для вгнутої функції для будь-яких двох значень, x1, х2

 X з цього інтервалу виконується нерівність
x 1+ x 2 f ( x 1)+ f ( x 2)
f ( 2 )
≤
2
Теорема 1 (необхідна і достатня умова опуклості
вгнутості функції).
Функція є опуклою  вгнутою на проміжку X тоді і
тільки тоді, коли її перша похідна на цьому проміжку
монотонно спадає зростає.
Теорема 2 (достатня умова опуклості вгнутості
функції).
Якщо друга похідна функції, що двічі
диференціюється, додатна (від’ємна) всередині
деякого проміжку X, то ця функція вгнута опукла на
цьому проміжку.
Теорема 3 (необхідна умова опуклості вгнутості
функції).
Якщо функція опукла вгнута на проміжку X, то
f"(x)0 або f"(x) 0. на всьому проміжку.
Приклад. Функція y=x4 є опуклою на
всій числовій осі, але y" = 12x дорівнює 0
в точці 0.
Точкою перегину графіка
неперервної функції називається точка,
що розділяє інтервали, в яких функція
опукла або вгнута.
Теорема 4 (необхідна умова точки
перегину).
Друга похідна f"(x) функції, якщо вона існує, в
точці перегину х0 дорівнює нулю, тобто f"(x) = 0.
 4

Теорема 5 (достатня умова перегину).

Якщо друга похідна f"(x) існує і при переході
через деяку точку х0 змінює свій знак, то х0 є точка
перегину графіка функції.
Послідовність дій при дослідженні функції на
опуклість та наявність точок перегину:
1. Знайти другу похідну функції f"(x)
2. Знайти точки, в яких друга похідна f"(х) = 0 або
не існує.
3. Дослідити знак другої похідної ліворуч і
праворуч від знайдених точок і зробити висновок про
інтервали опуклості і наявності точок перегину.
4. Знайти значення функції в точках перегину.
Приклад. Знайти інтервали опуклості і точки
3
перегину графіка функції у=x ( x−1 ) .
у ' =x ' ( x−1 )3 +3 x ( x−1 )2= ( x−1 )2 ( x−1+3 x )= ( x−1 )2 ( 4 x−1 )
'' ′ ′
y = ( ( x−1 )2 ( 4 x−1 ) ) =( ( x−1 )2 ) ( 4 x−1 ) + ( x−1 )2 ( 4 x−1 )′ =
¿2 ( x−1 )( 4 x−1 )+4 ( x−1 )2 =2 ( 4 x2 −x−4 x+1 ) +4 ( x2 −2 x+1 )=
¿8 x 2−10 x+2+4 x 2 −8 x+4=12 x2 −18 x+6=6 ( 2x 2 −3 x+1 ) =
''
¿6 ( x−1 )( x−0,5 ) ⇒ y =0 у точках x=1 та x=0,5
і існує на всій числовій вісі.

''
3 . у >0 при x ∈ (−∞ ;0,5 )∪( 1 ;∞ ) ⇒ функція вгнута на цих
інтервалах .
''
у <0 при x ∈ ( 0,5 ;1 ) ⇒ функція опукла на цьому інтервалі .
Точки x1 =0,5 i x 2=1 є точками перегину .
4 . f ( 0,5 )=−0 ,0625 f ( 1 ) =0
 5

Асимптоти графіку функції

Асимптотою кривої називається така пряма, до
якої необмежено наближаються точки кривої при
необмеженому віддаленні її від початку координат.
Назва асимптоти походить від грецького терміну
«не дотикається».
Крива може наближатися до своєї асимптоти
залишаючись з однієї сторони від асимптоти або з
різних сторін, кілька раз перетинаючи асимптоту і
переходячи з однієї сторони на другу.
Розрізняють асимптоти: вертикальні,
горизонтальні і похилі

Правила знаходження асимптот

1. Якщо при х = а крива y = f(x) має неліквідований
розрив другого роду, тобто якщо при х  а–0 (зліва)
або при ха+0 (справа) функція прямує до
нескінченості (- або +), то пряма х = а є
вертикальною асимптотою.
2. Крива y = f(x) має горизонтальну асимптоту
у = b тільки в тому випадку, коли існує скінчена
границя функції f(x) при х або х-, і ця границя
lim f ( x )=b або lim f ( x ) =b
дорівнює b, тобто, якщо x →+∞ x→−∞

3. Для знаходження похилої асимптоти y = kx + b

кривої y = f(x) необхідно знайти параметри k та b за
f (x)
k = lim b= lim ( f ( x )−kx )
x →±∞ x x →±∞
 6

формулами:

Приклади.
2
x −6 x +3
y=
1. Знайти асимптоти кривої x−3
1.1. Перевіряємо наявність вертикальних асимптот.
Функція має розрив в точці х = 3.
2
3 −6⋅3+3 −6
y ( 3 )= = =−∞
3−3 0 Це нескінченний
неліквідований розрив другого роду, згідно з п. 1
правил знаходження асимптот вона має вертикальну
асимптоту
х = 3.
1.2. Перевіряємо наявність похилих асимптот.
f (x ) x 2 −6 x+3 ∞ ( x2 −6 x +3 )′
k =lim =lim =∞ =lim ′
=
x →∞ x x →∞ x ( x −3 ) x →∞ ( x2 −3 x )

2 x−6 ∞ 2
¿ lim =∞ =lim =1
x →∞ 2 x−3 x →∞ 2
x 2 −6 x +3
b=lim ( f ( x ) −kx )= lim
x →∞
(x →∞ x −3 ) −x =

( x 2 −6 x+3−x 2+3 x ) 3 x +3 x +1
¿ lim =−lim =−3 lim =
x →∞ x−3 x→ ∞ x−3 x →∞ x−3
1
¿∞∞ =−3 lim =−3
x →∞ 1

Рівняння асимптоти
y=k⋅x+b=x −3 . Права та
ліва границі співпадають, тому
інших похилих асимптот не
 7

існує.
1.3.Горизонтальної асимптоти не існує, тому що
функція не має скінченної границі при x
Екстремуми функцій
Функція f(x) має в точці х = х0 максимум, якщо
значення функції в цій точці більше, ніж її значення в
достатньо малому околі. Тобто, якщо f(x0+x) < f(x0),
для будь-якого достатньо малого x. Аналогічно
дається означення мінімуму.
Якщо в деякій точці функція має максимум або
мінімум, то в цій точці вона має екстремум. В
економічних дисциплінах екстремум функції
називають її локальним оптимумом, а процес
знаходження екстремального значення функції
називають оптимізацією.
Важливо.
 Максимум мінімум функції не є обов’язково
найбільшим найменшим значенням функції. Поза
розглянутого околу точки х0 функція може приймати
більші менші значення, ніж в цій
точці.
 Функція може мати декілька
максимумів і мінімумів.
 Функція, що визначена на
відрізку, може досягнути екстремуму
тільки у внутрішніх точках цього відрізка.
Необхідна умова існування екстремуму.
Якщо функція f(x) має екстремум при х = х 0, то її
похідна в цій точці дорівнює нулю, або
нескінченості, або не існує. Тому точки екстремуму
 8

функції необхідно знаходити тільки серед тих, в яких

її перша похідна f'(x0) = 0 або не існує.
Приклади:
1. Функція y=x має мінімум при x=0,
але не має границі в цій точці.
3 2
2. Функція y=√ x має у точці 0 мінімум,
але її похідна в цій точці нескінченно
велика.
Точки, в яких виконана необхідна умова
екстремуму називаються критичними (або
стаціонарними). Ці точки повинні входити в область
визначення функції. Таким чином, якщо в будь-якій
точці є екстремум, то ця точка критична. Зворотне
твердження не є вірним. Критична точка може не
бути точкою екстремуму.
Приклади. Знайти критичні точки функції.
1. Функція y=x2
' '
y =2 x ⇒ y ( 0 )=0 . Це критична точка, в ній
є мінімум.
' 2 '
3
2. Функція y=x +1. y =3 x ⇒ y ( 0 )=0 , але
екстремуму немає.

Достатні умови існування екстремуму.

Перша достатня умова. Нехай точка х=х0 є
критичною точкою функції f(x), а сама функція f(x)
неперервна та диференційована у інтервалі x0X. Тоді,
якщо похідна функції змінює знак з плюса на мінус
при переході через x0, то x0 є точкою максимуму, а
якщо з мінуса на плюс – це точка мінімуму.
 9

Схема дослідження функції на екстремум за

першою умовою.
1. Знайти похідну функції.
2. Знайти критичні точки функції, в яких похідна
дорівнює 0 або не існує.
3. Дослідити знак похідної ліворуч і праворуч від
кожної критичної точки. Зробити висновки про
наявність екстремуму.
4. Знайти екстремальні значення функції.
Приклад. Дослідити на екстремум функцію
y=x ( x−1 )3 . (вже була)
'
1. у =( x−1 )2 ( 4 x−1 )
2. Критичні точки− корні похідної . x 1 =0,25 x 2 =1.
Більше таких точок немає , бо похідна існує на всій вісі .
3. Дослідити зміну знаків похідної.
Згідно достатній умові x1=0,25 це
точка мінімуму. Точка х2=1 не є
точкою екстремуму.
4. Знаходимо значення екстремуму y(0,25)==27/256
Друга достатня умова.
Якщо перша похідна f`(x), що двічі
диференціюється, у деякій точці х0 дорівнює нулю, а
друга похідна в цій точці додатна, то х0 це точка
мінімуму функції. Якщо друга похідна від’ємна – це
точка максимуму.
 10

Схема дослідження функції на екстремум за

другою умовою
1. Знайти похідну функції.
2. Знайти критичні точки функції, в яких похідна
дорівнює 0 або не існує.
3. Знайти другу похідну і визначити її знак в кожній
критичній точці.
4. Знайти екстремальні значення функції.
Найбільше і найменше значення функції на
проміжку
Найбільше і найменше значення функції на
проміжку може досягатися у точках екстремуму і на
кінцях проміжку.
Схема знаходження найбільшого і найменшого
значень функції на проміжку.
1. Знайти похідну функції.
2. Знайти критичні точки функції, в яких похідна
дорівнює 0 або не існує.
3. Знайти значення функції в критичних точках і на
кінцях відрізку і обрати з них найбільше і найменше
Приклад. Знайти найбільше і найменше значення
2 −x
функції y= ( x−2 ) e на проміжку [0;5]
y ' =2 ( x −2 ) e−x− ( x −2 )2 e−x =−e− x ( x−2 )( x−4 )
y ' ( x )=0 ⇒ x 1 =2 x 2=4
y (2 )=0 y ( 4 ) =4 e−4 y ( 0 )=4 y (5 )=9 e−5
y найб = y ( 0 )=4 y найм= y ( 2 )=0
 11

Дослідження функцій та побудова графіків.

Загальний план дослідження функції та побудова її
графіків
1. Знайти область визначення функції.
2. Знайти точки розриву функції та її односторонні
границі.
3. З’ясувати, чи являється функція парною,
непарною або періодичною.
4. Знайти точки перетину графіка з осями координат.
5. Знайти асимптоти графіка функції:
а) вертикальні;
в) горизонтальні
б) похилі.
6. Знайти точки екстремуму та інтервали зростання та
спадання функції.
7. Знайти точки перегину графіка функції та інтервали
опуклості та вгнутості кривої.
8. Побудувати графік функції, враховуючи всі
одержані результати дослідження. Якщо їх буде
недостатньо, то необхідно знайти ще декілька точок
графіка функції, виходячи із її рівняння.