_______________________________________________________________________________________

Неперервність функції
1. Неперервність функції в точці та на множині
2. Точки розриву функцій та їх класифікація
3. Властивості неперервних функцій у точці і на відрізку.

1. Неперервність функції в точці та на множині

Означення. Функцію y  f (x) , визначену в деякому околі точці x0 , називають
неперервною у точці x0 , якщо існує границя функції і її значення рівні в цій точці,
тобто
lim f ( x)  f ( x0 ) .
x  x0
Величину x  x  x0 називають приростом аргументу, а величину
y  f ( x  x0 )  f ( x0 )  приростом функції в точці x0
Означення. Функцію y  f (x) називають неперервною у точці x0 , якщо
нескінченно малому приросту аргумента відповідає нескінченно малий приріст функції
у при цій точці, тобто
lim y  0 .
x  0
Останнє означення найчастіше використовують на практиці.
Приклад 1. Доведемо за означенням, що функція y  e x неперервна в кожній
точці x0  R .
Надамо аргументові приросту x . Тоді функція отримає приріст
y  e x0  x  e x0  e x0 (ex  1).
Перейдемо до границі при x  0 .
x0 x x0 e x  1
lim y  lim e (e  1)  e lim  x  lim x  0.
x  0 x  0 x  0 x x  0
Отже, функція y  e x неперервна в кожній точці x0  R .
Означення. Функцію y  f (x) називають неперервною на множині X  (a; b) ,
якщо вона неперервна у кожній точці цієї множини.
Означення. Функцію y  f (x) називають неперервною у точці x0 справа (зліва),
якщо
 
lim f ( x)  f ( x0  0)  f ( x0 )  lim f ( x)  f ( x0  0)  f ( x0 )  .
x  x0  0  x x0 0 
Для неперервності функції y  f (x) у точці x0 необхідно й достатньо, щоб
виконувались такі умови:
1) функція y  f (x) визначена у точці x0 (  f ( x0 ) );
2) існують скінченні ліва і права границі

1
_______________________________________________________________________________________
lim f ( x)  f ( x0  0) і lim f ( x)  f ( x0  0) ;
x  x0  0 x  x0  0
3) однобічні границі рівні між собою: f ( x0  0)  f ( x0  0)  f ( x0 ) .
Якщо хоча б одна з умов 1)-3) порушується, то точку x0 називають точкою
розриву функції y  f (x) .
1
Наприклад, функція y  неперервна в кожній точці x  R \ {-2, 2}, а точки
4 x 2

x  2 є точками розриву функції.

Теорема 1 (про неперервність складеної функції). Якщо функція y  f (x)
неперервна в точці x0 , а функція x   (t ) неперервна в точці t0 , причому x0   (t0 ) , то
складена функція f ( (t )) неперервна в точці t0 .
З цієї теореми (за означенням неперервності) отримуємо важливу формулу для
обчислення границь: lim f ( (t ))  f ( lim  (t ))
t  t0 t  t0
Наприклад,
sin 5 x sin 5 x
lim
x  0 cos x
lim 3 cos x 3  30  1.
x 0
2. Точки розриву функцій та їх класифікація
Згадане вище порушення умов неперервності функції в точці передбачає, що
точка x0 буде точкою розриву функції y  f (x) , якщо функція не визначена в
точці x0 або якщо вона визначена в цій точці, але не є в ній неперервною, тобто не
існує границі функції f ( x) в точці x0 . Саму функцію називають розривною в
точці x0 , кажуть також, що функція має розрив у точці x0 .
Означення. Точку x0 називають:
 точкою усувного розриву, якщо існує границя функції lim f ( x) , але
x x0
функція f ( x) не визначена в точці x0 або в точці x0 функція визначена,
однак lim f ( x)  f ( x0 ) ;
x  x0

 точкою розриву першого роду, якщо існують однобічні скінченні

границі
lim f ( x)  f ( x0  0) і lim f ( x)  f ( x0  0) ,
x x0 0 x  x0  0
але вони не рівні між собою f ( x0  0)  f ( x0  0) , а різницю
2
_______________________________________________________________________________________
 x0 f  f ( x0  0)  f ( x0  0)  стрибком в точці x0 ;

 точкою розриву другого роду, якщо в точці x0 не існує або нескінченна

принаймні одна з однобічних границь lim f ( x)  f ( x0  0) або
x  x0  0
lim f ( x)  f ( x0  0) функції y  f (x) .
x  x0  0

Зауважимо, що розрив функції названо усувним тому, що можна побудувати

таку іншу функцію F ( x) , яка буде неперервною в точці x0 і відрізнятиметься від
f ( x) значенням лише в точці x0 ; функцію F ( x) будують так:
 f ( x), якщо x  x0 ,

F ( x)  
lim f ( x), якщо x  x0 .
 x x0
Приклад 2. Дослідити на неперервність і зобразити схематично графіки
функцій в околах точок розриву:
 x 2  1, якщо x  0,
x2  2x  3  1
а) f ( x)  ; б) f ( x)   2 x  x , якщо 0  x  2, в) f ( x)  1  3 x 1 .
2
x 1  x  2, якщо x  2.

x2  2x  3
Розв’язання. а) Функція f ( x)  визначена для всіх х, крім x  1 .
x 1
Тому x  1 — точка розриву; у всіх інших точках функція неперервна як частка
двох елементарних (а тому неперервних) функцій.
Знайдемо
x2  2x  3  0  ( x  1)( x  3)
lim     lim  lim( x  3)  4 .
x1 x 1  0  x1 x 1 x1

Отже, x  1 — точка усувного розриву; графік функції зображено на рис 1.

3
_______________________________________________________________________________________

Рис. 1 Рис. 2

б) На кожному проміжку ( ; 0] , (0; 2] , (2;  ) f ( x) записана як елементарна

функція, а тому на цих проміжках функція f ( x) є неперервною. Лише спільні кінці
проміжків, тобто точки x1  0 і x2  2 можуть бути її точками розриву.
Досліджуємо функцію f ( x) в околі точки x1  0 :

f (0)  lim ( x 2  1)  1  f (0) — функція неперервна зліва в точці x1  0 ;

x0

f (0)  lim (2 x  x 2 )  0 .
x0

Оскільки f ( 0)  1  0  f (0) , то x1  0 — точка розриву першого роду

функції f ( x) . Стрибок функції f ( x) в цій точці дорівнює
f (0)  f ( 0)  0  ( 1)  1 .
Досліджуємо функцію f ( x) в околі точки x2  2 :

f (2  0)  lim (2 x  x 2 )  0  f (2) — функція неперервна зліва в точці x2  2 ;

x20
f (2  0)  lim ( x  2)  0 .
x20

Оскільки f (2  0)  0  f (2  0)  f (2) , то функція f ( x) неперервна в точці

x2  2 . Графік функції зображено на рис.2.
1
в) Точка x0  1 є точкою розриву функції f ( x)  1  3 1 ,
оскільки функція не
x

визначена в цій точці. В усіх інших точках вона є неперервною як елементарна

функція. Знайдемо односторонні границі функції в точці x0  1 .

4
_______________________________________________________________________________________
1 1
1
Якщо x  1  0  x  1  0     3 x1  0 , тому lim (1  3 x1 ) 1
x 1 x10
або
1 1 1
f (1  0)  lim (1  3 x 1 )  {1  3 101 }  {1  3 0 }  {1  3 }  1 .
x10

Рис. 3

1 1
1
Якщо x  1  0  x  1  0     3 x1   , тому lim (1  3 1 )
x  
x 1 x1 0
або
1 1 1
f (1  0)  lim 
(1  3 )  {1  3
x 1 1 0 1 }  {1  3 0 }  {1  3 }  .

x10
Оскільки f ( 1  0)  1 , f ( 1  0)   , то x0  1 є точкою розриву другого
роду. Графік функції в околі точки x0  1 зображено на рис. 3.

3. Властивості неперервних функцій у точці і на відрізку.

Теорема 2. Нехай функції f (x) і g (x) неперервні у точці x0 . Тоді функції

f ( x)
f ( x)  g ( x), f ( x)  g ( x), , ( g ( x0 )  0) неперервні у точці x0 .
g ( x)
Зокрема, якщо f (x) неперервна у точці x0 , то функція   f ( x),   R також
неперервна у точці x0 .

5
_______________________________________________________________________________________
Теорема 3 (про неперервність складної функції). Нехай функція u   (x)
неперервна у точці x0 , а функція y  f (u ) неперервна у точці u0   ( x0 ) . Тоді
складена функція y  f ( ( x)) неперервна у точці x0 .
Теорема 4 (перша теорема Вейєрштрасса). Якщо функція y  f (x)
неперервна на відрізку [ a; b] , то вона обмежена на цьому відрізку.
Теорема 5 (друга теорема Вейєрштрасса). Якщо функція y  f (x)
неперервна на відрізку [ a; b] , то на цьому відрізку існують її найбільше і найменше
значення, тобто існують точки c1 і c2 такі, що c1, c2  (a; b) , причому
min f ( x)  f (с1 ) , max f ( x)  f (с2 ).
x[ a; b ] x[ a; b ]

Теорема 6 (перша теорема Больцано-Коші). Якщо функція y  f (x)

неперервна на відрізку [ a; b] і набуває на кінцях цього відрізка значень різних
знаків, тобто f (a)  f (b)  0 , то всередині відрізка існує принаймні одна точка
c  (a; b) така, що f (c)  0.
Геометричний зміст: якщо функція на кінцях відрізка набуває значень різних
знаків, то її графік обов’язково перетне вісь Ox у деякій точці c  (a; b) .

Теорема 7 (друга теорема Больцано-Коші). Якщо функція y  f (x)

неперервна на відрізку [ a; b] і набуває на кінцях цього відрізка різних значень

6
_______________________________________________________________________________________
f (a)  A, f (b)  B , причому A  B , то при будь-якому C ( A  C  B) знайдеться
принаймні одна точка c  (a; b) така, що f (c)  C.
Геометричний зміст цієї теореми полягає в тому, що в разі виконання
відповідних умов пряма y  C перетинає графік функції y  f (x) принаймні в
одній точці.
Наслідок. Множиною значень функції y  f (x) , відмінної від сталої функції,
неперервної на відрізку [ a; b] є відрізок [m; M ], де
m  min f ( x) і M  max f ( x) .
x[ a; b ] x[ a; b ]
Зауважимо, якщо у сформулюваних теоремах відрізок [ a; b] замінити на
проміжок (a; b) , то ці теореми у загальному випадку були б неправильними.
1
Наприклад, функція y  є неперервною на проміжку (0; 1) , але на цьому
x
проміжку є необмеженою, не існує її найбільшого значення.

Контрольні запитання
1. Сформулюйте означення неперервності функції в точці?
2. Яку функцію називають неперервною в точці справа (зліва)?
3. Перелічіть умови, які необхідні й достатні для неперервності функції в точці.
4. Яку функцію називають розривною?
5. Як класифікують точки розриву?
6. Сформулюйте означення точки усувного розриву, точки розриву першого роду і точки
розриву другого роду?
7. Які властивості неперервних у точці функцій?
8. Які властивості неперервних на відрізку функцій?