ЛЕКЦІЯ 22

§32. Похідні та диференціали функцій кількох змінних

32. 1. Частинні похідні 1-го порядку

32. 2. Диференційовність функції
32. 3. Повний диференціал функції
32. 4. Похідна складеної функції
32. 5. Похідна неявної функції
32. 6. Частинні похідні вищих порядків
32.7. Градієнт функції та похідна функції за напрямом

32.1. Частинні похідні 1-го порядку

1. Похідна f (x ) функції однієї змінної y f (x ) характеризує швидкість змінення функції в точці
x.
Для функції двох (або більшої кількості змінних) можна говорити про швидкість змінення функції в
точці лише в певному напрямі, оскільки ця швидкість у різних напрямах може бути різною.

Нехай функція z f (x , y ) означена в деякому околі U (M 0 ) точки M 0(x 0; y 0 ) і

M (x 0 x; y) U (M 0 ),
M (x 0 ; y 0 y) U (M 0 ).

Частинними приростами функції f (x , y ) за змінною x (за змінною y ) у точці M 0 називають

різниці

x f (M 0 ) f (x 0 x, y0 ) f (x 0, y 0 ),
y f (M 0 ) f (x 0, y 0 y) f (x 0, y 0 )
відповідно.

Означення 32.1 (частинної похідної).

Частинною похідною функції z f (x , y ) за змінною x (за змінною y ) у точці
M 0 називають границю відношення частинного приросту функції до
 відповідного приросту аргументу, коли приріст аргументу прямує до нуля, і
позначають:
z (M 0 ) f (M 0 ) f (x 0 x , y 0 ) f (x 0, y 0 )
lim x lim ;
x x 0 x x 0 x
z (M 0 ) f (M 0 ) f (x 0, y 0 y ) f (x 0, y 0 )
lim y lim .
y x 0 y y 0 y
Ще використовують позначення:

f (M 0 ) z f
, , , z x (M 0 ), fx (M 0 );
x x M0 x M0
f (M 0 ) z f
, , , zy (M 0 ), fy (M 0 ).
y y M0 y M0

З означення випливає, що частинну похідну функції z f (x , y ) за змінною x знаходять за

формулами і правилами обчислення похідних функцій однієї змінної (при цьому змінну y уважають
сталою).

2. Приміром, для функції z xy маємо:

1) z x yx y 1
(за правилом диференціювання степеневої функції, y — стала);

2) z y x y ln x (за правилом диференціювання показникової функції, x — стала).

3. Для функції u f (x1, x 2,..., x n ) можна означити n частинних похідних:

u u u
, ,..., ,
x1 x 2 xn
де

u(M 0 ) x i f (M 0 )
lim ,i 1, n.
xi xi 0 xi
Знаходять частинну похідну за певною змінною за правилами й формулами диференціювання
функцій однієї змінної, при цьому решту змінних уважають сталими.

32.2. Диференційовність функції

Теорема 32.1 (достатня умова диференційовності).

Якщо функція f має неперервні частинні похідні в деякому околі точки M 0, то
функція f диференційовна в точці M 0 .
32.3. Повний диференціал функції
1. Розгляньмо диференційовну в точці M 0(x 0; y 0 ) функцію z f (x , y ).

Означення 32.3 (повного диференціала).

Повним диференціалом функції z f (x , y ) у точці M 0 називають лінійну щодо
x та y частину повного приросту цієї функції в точці M 0 і позначають
f (M 0 ) f (M 0 )
df (M 0 ) dz (M 0 ) x y.
x y
f (M 0 ) f (M 0 )
Вирази x та y називають частинними диференціалами функції f за
x y
змінними x та y і позначають dx f (M 0 ) та dy f (M 0 ). Отже,

df (M 0 ) dx f (M 0 ) dy f (M 0 ).

Оскільки для незалежних змінних dx x , dy y, то формула для обчислення

диференціала набуває вигляду

f f
df dx dy.
x y
Для функції n змінних u f (x1, x 2,..., x n ) маємо формулу повного диференціала

f f f
du dx dx ... dx .
x1 1 x2 2 xn n
2. З означення випливає, що для достатньо малих x та y правдива наближена рівність

f (M 0 ) df (M 0 )
f (x 0 x, y0 y) f (x 0, y 0 ) fx (x 0, y 0 ) x fy (x 0, y 0 ) y,
яку використовують у наближених обчисленнях.

32.4. Похідна складеної функції

1. Розгляньмо функцію z f (x , y ) двох змінних x та y , кожна з яких є функцією незалежної
змінної t :

x x (t ), y y(t ).
Тоді функція z (t ) f (x (t ), y(t )) є складеною функцією змінної t .

Якщо функції x x (t ), y y(t ) диференційовні в точці t , а функція z f (x , y )

диференційовна в точці M (x ; y ), то складена функція z (t ) f (x (t ), y(t )) також
диференційовна в точці t і її похідну знаходять за формулою
 dz z dx z dy
.
dt x dt y dt
Так само знаходять похідну функції u f (x , y, z ), x x (t ), y y(t ), z z (t ) :

du u dx u dy u dz
.
dt x dt y dt z dt
2. Зокрема, якщо t x, y y(x ), z z (x ), то дістаємо формулу для обчислення повної
похідної

du
u u dy u dz
.
dx
x y dx z dx
3. Розгляньмо загальніший випадок. Нехай z f (x , y ) — функція двох змінних x та y , які
залежать від змінних u, v :

x x (u, v ), y y(u, v ).
Тоді функція z f (x (u, v ), y(u, v )) є складеною функцією незалежних змінних u та v.

Якщо функціїx (u, v ) та y(u, v ) диференційовні в точці M1(u; v ), а функція z f (x , y )

диференційовна в точці M 2 (x (u, v ); y(u, v )), то складена функція z f (x (u, v ), y(u, v ))
диференційовна в точці M1(u, v ) і її частинні похідні знаходять за формулами:

z z x z y
;
u x u y u
z z x z y
.
v x v y v

32.5. Похідна неявної функції

1. Розгляньмо рівняння

F (x , y, z ) 0.
Якщо кожній парі чисел x та y з деякої множини відповідає єдине значення z , яке разом з x та y
справджує це рівняння, то рівняння задає неявну функцію z f (x , y ).

Теорема 32.2 (про неявну функцію).

Нехай функція F (x , y, z ) і її похідні Fx (x, y, z ), Fy (x, y, z ) та Fz (x , y, z ) означені й

неперервні в деякому околі точки M 0(x 0; y0; z 0 ), причому F (M 0 ) 0, а
Fz (M 0 ) 0. Тоді існує окіл точки M 0, у якому рівняння F (x , y, z ) 0 означує
єдину функцію z f (x , y ), неперервну й диференційовну в околі точки (x 0 ; y 0 )
і таку, що f (x 0, y 0 ) z 0.
Диференціючи рівність F (x , y, z ) 0 за змінними x та y :

F F z
0,
x z x
F F z
0,
y z y
дістаємо формули для знаходження частинних похідних функції z f (x , y ) :

z Fx (x , y, z )
;
x Fz (x , y, z )
z Fy (x , y, z )
.
y Fz (x , y, z )

2. Розгляньмо тепер диференційовність неявної функції y f (x ), означеної рівнянням

F (x , y ) 0.

Нехай F (x , y ) — неперервно диференційовна функція, така, що Fy (x , y ) 0. Тоді похідну

неявної функції y f (x ) можна знайти за формулою

dy Fx (x , y )
.
dx Fy (x , y )

32.6. Частинні похідні вищих порядків

1. Якщо функція z f (x , y ) задана в області D і має частинні похідні z x , z y у всіх точках

(x ; y ) D, то ці похідні можна розглядати як нові функції, задані в області D.

f
Якщо існує частинна похідна за змінною x від функції , то її називають частинною похідною 2-го
x
2
f
порядку від функції f за змінною x і позначають або fx 2 . Отже, за означенням
x2
2
f f
.
x2 x x
f
Якщо існує частинна похідна від функції за змінною y , то її називають мішаною частинною
x
похідною 2-го порядку від функції f і позначають

2
f f
fxy .
x y y x
Для функції z f (x , y ) можна ще розглянути:
 2
f f
fyx ;
y x x y
2
f f
fy 2 .
y2 y y
Якщо існують частинні похідні від частинних похідних 2-го порядку функції f (x , y ), то їх називають
частинними похідними 3-го порядку функції f (x , y ) (існує вісім таких похідних).
2. Природно виникає запитання: чи залежить результат диференціювання від порядку
диференціювання?

Теорема 32.3 (про рівність мішаних похідних).

Якщо функція f (x , y ) означена разом зі своїми похідними fx , fy , fxy , fyx у

деякому околі точки M 0(x 0; y 0 ) і похідні fxy та fyx неперервні в точці M 0, то
fxy (M 0 ) fyx (M 0 ).

32.7. Градієнт та похідна за напрямом

Означення 32.7. (градієнта функції в точці).
Градієнтом диференційовної функції u f (x , y, z ) у точці M називають
вектор
ux (M )
u(M ) u(M ) u(M )
grad u(M ) i j k uy (M ) .
x y z
uz (M )
Градієнт можна розглядати для функцій будь-якої кількості змінних.

Розглянемо вектор l . Орт вектора l вектор

cos
0 1
l l cos ,
l
cos
де , та — кути, утворені вектором l з осями Ox ,Oy і Oz .

За допомогою градієнта ввведемо похідну функції u f (M ) за напрямом вектора l

називають

u(M )
(grad u(M ), l 0 )
l
2. Напрям вектора grad u, називають напрямом найшвидшого підіймання, а напрям вектора
( grad u ) — напрям найшвидшого спускання.
З установленого геометричного змісту градієнта випливає, що градієнт не залежить від вибору
системи координат, оскільки й напрям, і довжина вектора градієнта в кожній точці не залежать від
вибору системи координат.

Похідна за напрямом має властивості:

u(M )
1) дорівнює швидкості змінювання функції u(M ) у напрямі вектора l ;
l
u(M )
2) якщо 0, то функція u u(M ) зростає в напрямі вектора l ;
l
u(M )
3) якщо 0, то функція u u(M ) спадає в напрямі вектора l .
l