Лекція №1.

Диференціал функції двох змінних i частинні похідні. Частинні похідні

вищих порядків. Похідна за напрямком для функції двох змінних.
Градієнт функції. Екстремум функції двох змінних. Необхідна і достатня
умови екстремуму.
Означення функції двох змінних
Означення. Розглянемо множину D впорядкованих пар чисел ( x, y) . Якщо
кожній впорядкованій парі ( x, y)  D за деяким законом f відповідає число
z із множини Е, то кажуть, що на множині D визначена функція z  f ( x, y )
двох змінних x і y . Множина D = D(f) називається областю визначення
функції, а Е - областю значень функції f.
Приклад 1. Для функції z  9  x2  y2 областю визначення є круг
x 2  y 2  9 і зображується верхньою півсферою з центром в точці О (0; 0; 0) і
радіусом R = 3. (Рис. 1)

Рис.1
Приклад 2. Для функції z  ln( x  y ) областю визначення є множина точок,
що задовольняє умову x + y > 0 , або півплощина y > -x (Рис. 2).

.
Рис. 2

Розглянемо геометричне зображення функції двох змінних.

Оскільки парі чисел ( x, y)  D відповідає точка M ( x, y)
на координатній площині, то функцію z  f ( x, y ) можна розглядати як
функцію точки М і замість z  f ( x, y ) писати z  f (M ) , де M ( x, y)  D .
Означення. Графіком функції z  f ( x, y) називається сукупність точок
P  x, y, f ( x, y)  у 3-х вимірному просторі (x - абсциса, у – ордината, z=
f(x,y) – апліката точки Р), які заповнюють в загальному випадку деяку
поверхню Sf .
Приклад 3. Графіком функції z  x 2  y 2 є параболоїд обертання (рис. 3).

Рис. 3.
Якщо одну зі змінних зафіксувати, наприклад, x  x0 , то функція
z  f ( x, y ) двох змінних перетворюється на функцію однієї змінної
z  f ( x, y) x x0  f ( x0 , y)  h( y) .
З геометричної точки зору – це лінія перетину поверхні Sf з
вертикальною площиною x  x0 . Графік функції z h( y) можна отримати
проектуванням цієї лінії перетину на координатну площину Oyz .
Означення. Лінією рівня функції z  f ( x, y ) називається лінія в площині Oxy
з рівняння f ( x, y )  c, де с - const. Лінія рівня - це проекція лінії перетину
поверхні Sf з горизонтальною площиною z  c .
Будуючи лінії рівня для різних значень с, можна дістати певне
уявлення про графік функції двох змінних.

Рис.4
Для функції z  x  y лінії рівня мають рівняння с  x 2  y 2 , при
2 2

різних значеннях с лінії рівня – концентричні кола радіуса с (рис. 3).

Наприклад, на географічній карті вигляд рельєфу поверхні Землі
відновлюється за лініями однакової висоти над рівнем моря.
Нагадаємо формулу відстані між двома точками
| MM 0 |  ( x  x0 )2  ( y  y0 )2  ( z  z0 )2 , яка у випадку точок прямої Ox
набирає вигляду
| MM 0 |  ( x  x0 )2  | x  x0 | .
Означення. -околом точки M 0 називається множина U ( M 0 ) точок M , які
задовольняють нерівність MM 0 , тобто у просторі це внутрішність кулі
(круга на площині) з центром в точці M 0 і радіусом . На прямій Ox це
звичний проміжок | x  x0 |   .

Границя і неперервність функції двох змінних

Означення. Число b називається границею функції , коли M  M 0 , якщо
для будь-якого скільки завгодно малого додатного ε існує таке δ, залежне від
нього, що з нерівності 0 | MM 0 |  випливає нерівність | f ( M )  b |  . Це
записують у вигляді
b  lim f ( M )  lim f ( x , y ) .
M M 0 x  x0
y  y0
Очевидно, що границя функції не повинна залежати від способу
наближення точки M до точки M0 .
Теорія границь функції двох змінних аналогічна теорії границь функції
однієї змінної.
x y
Приклад 4. Знайти границю функції z  в точці О(0;0).
x y
Розв’язування. Знайдемо спочатку границю функції, коли у = 0 x  0 :
x y x
lim x  y  lim x  1 .
x 0 x 0
y 0

Тепер знайдемо границю функції, коли х = 0 y  0 :

x y  y
lim  lim     1 .
y 0 x y y 0  y
x 0

Очевидно, що в цьому випадку границя функції не існує, тому що при

наближенні до точки О(0;0) з різних напрямків отримуються нерівні границі.
Означення. Функція z  f ( M ) називається неперервною в точці M0, якщо
вона:
а) визначена в цій точці і деякому околі точки M 0 ,
б) має границю lim f ( M ) ,
M M 0
в) ця границя дорівнює значенню функції z в в точці M 0 , тобто
 
lim f ( M )  f ( M0 )  lim f ( x, y )  f ( x , y )  .
M M 0  x  x0 0 0

 y  y0 
Можна дати еквівалентне означення за допомогою повного приросту
функції
z  f ( M )  f ( M 0 )  f ( x0  x , y0  y )  f ( x0 , y0 ) .
Означення. Функція z  f ( M ) називається неперервною в точці M 0 , якщо
 
 
lim z  0  lim z  0  .
M M 0  x  x0 
 y  y0 
x2 y2
Приклад 5. Дослідити на неперервність функцію z   в точці О(0;0).
4 9
Розв’язування. Знайдемо повторні границі:
 x2 y2  2
lim lim     lim x  0 ;
x  0 y  0 4 9  x 0 4
 x2 y2  2
lim lim     lim y  0 .
y  0 x  0 4 9  y 0 9

Будемо наближатись до точки О(0,0) по довільній прямій

y = kx, тоді:
 x2 y 2   x2 y 2   x2 k 2 x2  2  1  k   0
2

lim  4        lim     lim x
9  lim  4 9  x0  4 9  x0  4 9 
x0  x0
y0 ykx

Оскільки всі границі однакові і збігаються із значенням функції в точці

О(0;0), випливає неперервність функції в цій точці.
Властивості неперервних функцій аналогічні таким для функції однієї
змінної, наприклад, якщо z  f ( M ) неперервна в обмеженій замкнутій
області, то
1) вона досягає в цій області своїх найменшого і найбільшого значень,
2) вона набуває в цій області будь-якого значення між найменшим і
найбільшим.
Класифікація розривів функції двох змінних складна, оскільки
можливі не лише точки, але і лінії розривів.

Частинні похідні функції двох змінних

Фіксація у функції z  f ( M ) усіх змінних, окрім однієї з них, повертає
нас до функції однієї змінної і можливе введення диференціювання
отриманої функції по цій незафіксованій змінній.
Означення. Частинним приростом функції z  f ( M ) в точці M ( x , y ) по
змінній x називається
 x z  f ( x  x, y )  f ( x, y ) .
Означення. Частинною похідною функції z  f ( x , y ) в точці M ( x , y ) по
змінній x називається границя відношення частинного приросту функції x z
до приросту змінної Δx , що викликав його, при прямуванні останнього до
z
нуля. Позначення z 'x , f x' , .
x
 Тоді за означенням
x z f ( x  x , y )  f ( x , y )
z'x  lim  lim .
x 0 x x 0 x
Аналогічно визначається частинна похідна по змінній у
y z f ( x , y  y )  f ( x , y )
z'y  lim  lim .
y  0 y y  0 x
Із означення легко встановлюється зв'язок частинних похідних із
звичайними похідними.
f x' ( x , y ) 
d
dx
 
f ( x , y ) |y  const ,

f y' ( x , y ) 
d
 f ( x , y ) |x  const  .
dy
Із означення частинних похідних випливає таке правило
диференціювання: щоб знайти частинну похідну функції z  f ( x , y ) по x ,
вважаємо y, постійною величиною, а x - змінною. Щоб знайти частинну
похідну по y вважаємо x постійною величиною, а y - змінною.
Це означає, що при знаходженні частинних похідних застосовуються
усі формули для похідних функцій однієї змінної.
Геометрично частинна похідна z 'x - тангенс кута нахилу дотичної до
лінії перетину поверхні Sf з вертикальною площиною y  const .
Приклад 6. Знайти частинні похідні функції двох змінних
z  (2 x2 y3  3x  2)2 .
Розв’язування. Знайдемо частинну похідну функції z  ( 2 x 2 y 3  3x  2 )2 по x
(змінну y вважаємо постійною):
z'x  [( 2 x 2 y 3  3x  2 )2 ]'x  2( 4 xy 3  3 )( 2 x 2 y 3  3x  2 ) ,
в точці х0 = 1, у0 = 1 z'x (1,1)  42 .
Знайдемо частинну похідну функції z  ( 2 x 2 y 3  3x  2 )2 по у (змінну х
вважаємо постійною):
z'y  [( 2 x 2 y 3  3x  2 )2 ]'y  12 x 2 y 2 ( 2 x 2 y 3  3x  2 ) ,

в точці х0 = 1, у0 = 1 z 'y (1,1)  36 .

Оскільки частинні похідні першого порядку функції двох змінних
z  f ( x , y ) знову є функціями від x і y , то від них можна ще раз знайти
похідні. Таким чином, приходимо до поняття частинних похідних другого
порядку, які визначаються за такими формулами:
  z   2 z
zx/ /y  zxy//  y  xz   yzx .
2
//
z xx    ;
x  x  x 2
  z   2 z
z y/ /y  z yy//  y  yz   y 2z.
2
//
z yx    ;
x  y  xy
 Кожна із частинних похідних другого порядку знову є функцією
аргументів вихідних функцій.
Частинні похідні від частинних похідних другого порядку називаються
частинними похідними третього порядку.
3z 3 z 3 z
z  z 
/ /
Наприклад, //
 z xyx
///
  2 , //
 z yyy
///
 і т.д.
xyx x y y 3
xy x yy y

Аналогічно, похідні n –го порядку визначаються як похідні від похідних

n -1 – го порядку.
 z( n )   ( n 1 ) z 
Наприклад, z(xnn )   .
 xn  x   x n 1 
Частинні похідні вищих порядків називаються мішаними, якщо вони
одержані послідовним диференціюванням даної функції по різних змінних.
4
Наприклад, z yx// ,z x///2 y ,z xy 3.

Приклад 7. Для функції z  2 x3 y 2  sin( xy) знайти похідні першого і другого

порядку.
Розв’язування. Похідні першого порядку:
z z
z 'x   6 x 2 y 2  y cos( xy ) , z 'y   4 x3 y  x cos( xy ) ,
x y
похідні другого порядку

'' 2 z  z  2 2
z xx      12 x y  y sin( xy ) ,
x 2 xx
2z  z 
z ''xy   
2
  12 x y  cos( xy )  xy sin( xy ) ,
 x y  y   x 

'' 2 z   z  3 2
z yy      4 x  x sin( xy) ,
y 2 yy
2z   z 
z ''yx   
2
  12 x y  cos( xy )  xy sin( xy ) .
 y x  x   y 
Відзначимо, що для мішаних похідних z ''xy  z ''yx і взагалі має місце теорема
Шварца.
Теорема Шварца. Якщо мішані похідні (будь-якого порядку) неперервні в
точці M ( x , y ) , то вони в цій точці рівні між собою за умовою, що їх порядок
однаковий.
З теореми випливає, що для неперервних частинних похідних вищого
порядку результат диференціювання не залежить від послідовності
знаходження їх. Наприклад
(5) (5) (5)
z  z xyxyx  z  ...
3
x y 2 xy2 x2
 Похідна функції двох змінних за напрямом
Нехай функція z  f ( x , y ) визначена в околі точки M0 (x0,y0), в якій заданий
вектор a
a  ax i  a y j .
Будемо розглядати тільки такий малий приріст Δх і Δy , для якого точки
M ( x0   x; y0   y ) належать вектору a (Рис. 1)

Рис. 1
Означення. Похідною функції z  f ( x , y ) в точці M0 (x0,y0) за напрямом
вектора a називається границя відношення приросту функції f(M) - f(M0)
до величини зміщення Δl = |M M0| при M  M 0 за напрямом
z f ( M )  f ( M0 )
 lim .
 a M M 0 | M M0 |
Формула для обчислення похідної за напрямом має вигляд:
 z  z' cos  z' cos  ,
a x y
де косинуси кутів α і β - це направляючі косинуси вектора a або координати
a
його орта a 0   (cos  , cos  ) .
|a |

Градієнт функції двох змінних

Означення. Градієнтом функції двох змінних z  f ( x , y ) в точці

M0 (x0,y0) називається вектор, координати якого дорівнюють відповідним
частинним похідним f x' і f y' функції в цій точці
grad z( M 0 )  ( f x' ( M 0 ), f y' ( M 0 )) .
За допомогою цього вектора можна записати формулу для обчислення
похідної за напрямом у вигляді скалярного добутку векторів
z
 grad z( M )  a 0 .
a M 0
0
Властивості градієнта :
z
1. Похідна за напрямом дорівнює проекції вектора градієнта на
a
вектор напряму.
 2. Градієнт задає напрям і величину найбільшої швидкості зростання
функції в цій точці.
3. Градієнт в точці M0 є нормаллю до лінії рівня функції, який проходить
через цю точку.

z
Приклад 1. Знайти градієнт функції z  x 3  y 3  3xy в т. M 0 (1;1) і похідну
le
в напрямі від точки М 0 до точки М 1 , де М 1 = M 1 (2;2) .
Очевидно:
z z
 3x 2  3 y ,  3 y 2  3x .
x y
Тому градієнт: gradz (1,1)  (6;6)
M 0M1 1
Нехай e   (  45) .
| M 0M1 | 2
z  1 1  12
 gradz ( M 0 )  e  (6;6)   ;  6 2.
le  2 2 2

Екстремуми функції двох змінних

Означення. Точка M 0 ( x0 , y0 ) називається точкою максимуму (мінімуму)
функції двох змінних z  f ( x , y ) (рис. 2), якщо існує такий окіл U(M0) цієї
точки, що виконується нерівність
f ( M0 )  f ( M ) M U ( M 0 )
( f ( M 0 )  f ( M ) M U ( M 0 ) ).
Максимуми і мінімуми функції називають екстремумами.

Рис. 2
Теорема. (необхідні умови екстремуму). Якщо M 0 ( x0 , y0 ) - точка
екстремуму функції z  f ( x , y ) , то частинні похідні функції в цій точці
 f x/  x 0 , y 0   0,
дорівнюють нулю  / або принаймні одна з них не існує.
 f y  x 0 , y 0   0

Як і раніше, точки, у яких виконуються необхідні умови існування

екстремуму функції z = f(x, y) , називаються критичними.
 Теорема. (достатні умови екстремуму). Нехай M 0 ( x0 , y0 ) - критична
точка функції, яка має неперервні частинні похідні другого порядку.
Позначимо визначник другого порядку
'' ''
f 2 f xy
 
x 2
'' '' ''
 ( M )  '' ''  f 2  f 2  f xy .
f xy f 2 x y
y
Тоді:
1) якщо ( M 0 )  0 , то M0 є точкою екстремуму, причому точкою
максимуму при f x''2 ( M 0 )  0 і точкою мінімуму при f x''2 ( M 0 )  0 :
2) якщо ( M 0 )  0 , то M0 не є точкою екстремуму
3) якщо ( M 0 )  0 , то питання відкрите (потрібне додаткове
дослідження).
Приклад 2. Дослідити функцію z  x 3  y 3  3xy на екстремум. Знайти
значення функції в точці екстремуму.
Розв’язування. Знаходимо частинні похідні першого порядку
z'x  3x 2  3 y , z'y  3 y 2  3x zy  3 y  3x .
2

Прирівнюємо їх до нуля і розв’язуємо систему рівнянь

 z'x  0 3x 2  3 y  0  x 2  y  0  y   x 2
 
 '  2  2  4 .
 z y  0 3 y  3x  0  y  x  0  x  x  0

Отримане рівняння розкладаємо на множники


 y  x
2 
 y  x
2
 4  .

x  x  0 
 x( x  1 )( x 2
 x  1 )  0
Для квадратного тричлена х2 – х +1 D = b2 – 4 a c = 1 - 4 = -3 < 0, отже,
він не має дійсних коренів. Тоді отримуємо два рішення
 x1  0  x2  1
  ,
 y1  0  y2  1
отже, у функції дві критичні точки M1(0,0), M2(-1,-1).
З'ясуємо, чи є в цих точках екстремуми.
Знаходимо частинні похідні другого порядку
z'x' 2  6 x , z'xy
'
 3, z'y' 2  6 y .
Складаємо визначник
6x 3
( x , y )   36 xy  9 .
3 6y
Знаходимо його значення в критичних точках.
( M1 )  9  0 – екстремуму немає,
( M 2 )  36  ( 1 )  ( 1 )  9  27  0 – екстремум є .
Знайдемо вигляд екстремуму, обчислюємо
z'x' 2 ( M 2 )  6  ( 1 )  6  0
Значить, в точці M2(-1,-1) функція має максимум.
Знаходимо значення функції в точці максимуму
z(M2) = (-1)3 + (-1)3 +3(-1)(-1) = -1 -1 + 3 = 1.