Лекція 3.

Межа функції

Питання:

1. Основні визначення
2. Односторонні межі
3. Нескінченно малі і великі функції
4. Теореми про межі

1. Основні визначення
Межа функції – фундаментальне поняття в математичному аналізі, з його
допомогою визначається безперервність функції, похідна, інтеграл, сума
ряду.
Визначення. Околом точки називається будь-який інтервал, що містить
точку :

Визначення. -околом точки називається інтервал ( ; ),

довжина якого 2 , симетричний відносно :
 Для функції двох змінних
- окіл точки - це круг радіусу з центом в цій точці;
позначають як або в координатах .

М0
У0

Х0 х
Для функції трьох змінних це куля радіусу з центром в

точці і позначається як .

Аналогічно для функції аргументів - окіл точки

визначається як

Визначення. Проколотим -околом точки називається -окіл точки без

самої точки :

Визначення. Число А називається межею функції f(x) при x  x0, якщо для
будь-якого малого числа ε > 0 існує таке мале число , якщо для
будь-якого x з D(f) і проколотого δ-околу точки x0 ( ),

виконується нерівність: . Межу позначають як .

Геометричний сенс межі функції у точці розглянемо на прикладі

функції однієї змінної . Нерівність рівносильна подвійній
нерівності . Це означає, що точки потрапляють в - окіл
точки, тобто в інтервал завдовжки , а нерівність - це подвійна
нерівність . Геометрично це відповідає, що точки графіка
функції розташовані в смузі, шириною .

Зауваження. Для існування межі

функції зовсім необов'язково, щоб функція була визначена в точці М0 , але
вона повинна бути обов'язково визначена в її околі. Наприклад, функція

не визначена при х = 3. Проте при її межа існує і дорівнює 6.

2. Односторонні межі
Визначення. Число А називається правою (лівою) межею функції у = f(x) в
точці x0 , якщо для будь-якого малого числа е > 0 знайдеться інше мале
число – таке, що для всіх , які лежать у правому(лівому)
околі точки x0, тобто, справедлива нерівність: .

При цьому використовують наступні позначення:

– для правої межі.

– для лівої межі.

Теорема про існування межі. Функція має у точці межу,

рівну ( ), тоді і тільки тоді, коли існують односторонні межі у

цій точці, вони рівні між собою і рівні числу .

Запишемо стисло дану теорему: , тоді і тільки тоді, коли
1) ;
2) .

Критерій Коші для функції. Якщо для будь-якого існує таке

, що для будь-яких з проколотого околу точки (
) різниця значень функції в цих точках менше (

), то існує межа функції у точці , тобто .

3. Нескінченно малі і великі функції. Теореми про межі.

3.1. Нескінченно малі функції
Визначення. Функція називається нескінченно малою у точці ,

якщо . Якщо , то функція називається

нескінченно малою на нескінченності.

Наприклад:

1) функція у точці є нескінченно малою, оскільки

y  x2

0 х

2) функція при є нескінченно малою на нескінченності

 у

y  ex

0 х

Класифікація нескінченно малих функцій

1. Якщо , то - нескінченно мала більш вищого порядку,

ніж ( наближається до нуля швидше, ніж ). Позначають .

2. Якщо , то - нескінченно мала нижчого порядку, ніж (

наближається до нуля повільніше, ніж ). Позначають .

3. Якщо , причему і , то і називаються

нескінченно малыми одного порядка (швидкості наближення і до нуля у

них приблизно рівні). Тобто одночасно і .

4. Якщо , то і називаються еквівалентними нескінченно

малими в околиці точки ( і наближаються до 0 з однією швидкістю).

Позначають: ~ .

5. Якщо не існує, то і називаються незрівнянно

нескінченно малими в околиці точки .

Нехай  x → 0. Тоді справедливі наступні співвідношення еквівалентності

нескінченно малих функцій.
 Приведена таблиця допускає ширше тлумачення, а саме: якщо    –
нескінченно мала функція при , тобто ,тоді в точці
:

Основні властивості нескінченно малих величин

1) Сума нескінченно малих функцій у точці є нескінченна мала функція в

цій точці, тобто якщо – нескінченно малі функції у точці

, то – нескінченно мала функція в цій точці.

2) Добуток нескінченний малих функцій у точці є нескінченна мала

функція у цій точці, тобто якщо – нескінченно малі

функції у точці , то – нескінченно мала функція у цій
точці.
3) Добуток нескінченно малої функції у точці на обмежену функцію в

деякій околиці точки є нескінченна мала функція у точці , тобто якщо

f(x) нескінченно мала функція у точці і g(x) обмежена в деякому околі

точки , то f(x)g(x) – нескінченно мала функція у точці .

Визначення. Функція f(x) називається обмеженою на деякій множині X 
D(f), якщо існує таке число M > 0, що для любого x  X виконується
нерівність f(x) < M.
3.2. Нескінченно великі функції
Визначення. Околом нескінченно віддаленої точки називають множину
значень x, які задовольняють нерівності , де N достатньо велике
додатне число.
Визначення. Число А називається межею функції f(x) при , якщо для
будь-якого малого числа е > 0 існує інше велике число – таке,
що для будь-якого яке задовольняє нерівність виконується

нерівність . Цей факт записують: .

Визначення. Функція називається нескінченно великою при ,

якщо для будь-якого скільки завгодно великого позитивного числа
знайдеться таке позитивне число (залежне від ), що для всіх ,

що задовольняють умові , буде вірна нерівність .

Короткий запис цього визначення: функція нескінченно велика

при , якщо для , що ; виконується

Іншими словами, функція f(x) називається нескінченно великою у

точці , якщо межа f(x) при дорівнює ∞, тобто або

при . Якщо , то функція називається нескінченно

великою на нескінченності.
Класифікація нескінченно великих функцій
  Нехай і – нескінченно великі функції при  x →  ,
 f ( x)
lim C
x x0 g ( x)
1. Якщо , то функції і називаються нескінченно
великими одного і того ж порядку.
2. Якщо , то функції і називаються еквівалентними
нескінченно великими при x →  . Для запису еквівалентності функцій
використовується позначення вигляду

 3.   Якщо   , то функція називається нескінчено великою більш

вищого порядку в порівнянні з при  x →  , при цьому функція має
менший порядок зростання.

Властивості нескінченно великих функцій

1) Сума нескінченно великих функцій у точці є нескінченна велика

функція в цій крапці, тобто якщо – нескінченно великі

функції у точці , то – нескінченно велика функція у

цій точці.
2) Добуток нескінченний великих функцій у точці є нескінченна велика

функція у цій точці, тобто якщо – нескінченно великі

функції у точці , то – нескінченно велика функція в

цій точці.
3) Добуток нескінченно великої функції у точці на обмежену функцію у

деякій околиці точки є нескінченна велика функція у цій точці, тобто

якщо f(x) нескінченно велика функція у точці і g(x) обмежена в деякій

околиці точки , то f(x)g(x) – нескінченно велика функція у цій точці.

4) Якщо і ,( , ), тоді

а)
б)

в) якщо , то

Теорема (про зв'язок між нескінченно малою функцією у точці і

нескінченно великою функцією у точці ). Якщо функція f(x) є нескінченно

великою у точці , то функція є нескінченно малою у цій точці.

(Вірно і зворотне твердження).

Тобто, якщо , то і навпаки, якщо , то

Наприклад, є нескінченно малою при , тоді

, тобто є нескінченно великою при .

4. Теореми про межі

4.1. Основні теореми про межі

Нехай і - функції, для яких існують межі при (або при

). Тобто і .
1. Межа суми функцій дорівнює сумі меж цих функцій, тобто
.
2. Межа добутку функцій дорівнює добутку меж цих функцій, тобто
.
Зокрема, постійний множник можна виносити за знак межі, тобто
.
3. Межа ділення двох функцій дорівнює діленню меж цих функцій (за
умови, що межа дільника не рівна нулю), тобто
 .

4. Якщо , то межа складної функції f[ (x)] дорівнює

5. Якщо в деякому околі точки

то .

6. Якщо в деякому околі точки функция знаходиться між двома

функціями и , які мають межу , то функція має таку ж межу

, тобто, якщо і , то
7. Межа постійної величини дорівнює самій величині:

 8. Межа степеневої функції

де p - дійсне число.
9. Межа показникової функції

де b> 0.
10. Межа логарифмічної функції

де b> 0.
11. Якщо функції і мають при кінцеві межі, то

Таким чином, задача зводиться до знаходження межі .

 4.2. Чудові межі

Перша чудова межа. Межа функції у точці існує і

дорівнює 1, тобто .

Іншими словами, при функції і x є еквівалентними

нескінченно малими функціями: .
На практиці, при вирішенні задач часто використовують наступне
правило: при обчисленні межі функції одну нескінченно малу функцію
можна замінити еквівалентною нескінченно малою функцією у цій же
точці.

Друга чудова межа. Межа функції при x дорівнює

числу e, тобто або .

Число e = 2.71828. - ірраціональне число. Це число іноді називають

числом Ейлера або числом Непера, на честь винахідника логарифмів
шотландського математика Джона Непера. Воно рівне відношенню довжини
кола до його діаметру.